Про стан охорони праці в Україні

Моніторинг стану виробничого травматизму свідчить про те, що в країні

відстежується тенденція до зменшення загальної кількості випадків
травмування на виробництві. Так, загальний травматизм у 2019 році зменшився
порівняно з 1992 роком майже у 32 рази. В той же час останніми роками
зростає кількість нещасних випадків зі смертельним наслідком, але за роки
незалежності кількість загиблих на виробництві зменшилась у 6 разів.

Роки 1992 1995 2000 2005 2010 2015 2016 2017 2018 2019
Кількість
травмованих
(осіб) 124971 80450 34288 20817 11698 4260 4428 4313 4126 3876
У тому числі
зі
смертельним
наслідком 2619 2195 1325 1088 644 375 400 366 409 422
Кількість травмованих на виробництві з розрахунку на 100 тисяч
працюючих за цей період зменшилася з 600 до 33 осіб, у тому числі зі
смертельними наслідками – з 13 до 3,6. В той же час з початку 90-х років на
44 % зменшилась і загальна чисельність працівників на підприємствах,
установах і в організаціях.
Аналіз стану виробничого травматизму в Україні показує, що за 2019 рік
кількість нещасних випадків, пов’язаних з виробництвом, порівняно з 2018
роком зменшилась на 6 %, або на 250 нещасних випадків (на підприємствах
України у 2019 році травмовано 3876 осіб, у 2018 році – 4126 осіб), а кількість
нещасних випадків зі смертельним наслідком, пов’язаних з виробництвом, у 2019
році порівняно з 2018 роком збільшилась на 3 %, або на 13 нещасних випадків
(на підприємствах України у 2019 році смертельно травмовано 422 особи, у 2018
році – 409 осіб) (рис. 1).
Загальна кількість потерпілих внаслідок нещасних випадків,пов’язаних з
виробництвом, за 2019 рік зменшилась порівняно з 2018 роком на
підприємствах: машинобудівної промисловості на 94 (270, було 364),
металургійної промисловості на 45 (199, було 244), транспорту на 45 (293, було
338), вугільної промисловості на 35 (690, було 725), соціально-культурної сфери
та торгівлі на 34 (924, було 958), зв’язку на 29 (47, було 76), легкої та текстильної
промисловості на 16 (22, було 38), деревообробної промисловості на 14 (53, було
67), гірничорудної та нерудної промисловості на 13 (160, було 173), житлово-
комунального господарства на 5 (135, було 140), газопостачання і
газоспоживання на 4 (28, було 32), котлонагляду та підйомних спорудах на 1 (14,
було 15).
1
 Загальна кількість потерпілих внаслідок нещасних випадків, пов’язаних з
виробництвом, за 2019 рік збільшилась порівняно з 2018 роком на
підприємствах: енергетики на 3 (121, було 118), нафтогазовидобувної
промисловості на 5 (30, було 25), агропромислового комплексу на 14 (517, було
503), хімічної промисловості на 24 (129, було 105), будівельної галузі на 39 (244,
було 205).

Розподіл виробничого травматизму

за видами нагляду (осіб)

Вид нагляду 2019 2018 2017 2016 2015

Вугільна промисловість 690 725 780 864 752
Гірничорудна та нерудна промисловість 160 173 201 192 207
Нафтогазовидобувна промисловість та
геологорозвідка 30 25 20 23 11
Енергетика 121 118 121 136 113
Будівництво та промисловість будматеріалів 244 205 224 184 206
Котлонагляд та підйомні споруди 14 15 16 20 10
Машинобудування 270 364 336 313 311
Металургійна промисловість 199 244 260 255 268
Хімічна, нафтохімічна та нафтопереробна
промисловість 129 105 128 146 137
Транспорт 293 338 393 364 396
Зв’язок 47 76 57 60 60
Газова промисловість 28 32 35 36 48
Житлово-комунальне господарство 135 140 155 167 141
Агропромисловий комплекс 517 503 537 578 602
Деревообробна промисловість 53 67 76 51 83
Легка та текстильна промисловість 22 38 23 22 17
Соціально-культурна сфера та торгівля 924 958 951 1017 898

Р а з о м 3876 4126 4313 4428 4260

2
Рис. 1

3
 Загальна кількість потерпілих внаслідок нещасних випадків, пов’язаних з
виробництвом, зменшилась на підприємствах 14 областей України та міста Києва:
Донецької області на 93 (471, було 564), Запорізької – на 86 (209, було 295),
Рівненської – на 31 (71, було 102), Луганської – на 27 (98, було 125), Закарпатської –
на 17 (34, був 51), Житомирської – на 15 (98, було 113), Вінницької – на 13 (203,
було 216), Івано-Франківської – на 13 (92, було 105), Харківської – на 11 (142, було
153), Херсонської – на 11 (69, було 80), Черкаської – на 9 (86, було 95),
Тернопільської – на 8 (76, було 84), Чернігівської – на 5 (114, було 119), Львівської –
на 4 (177, був 181), м. Києва – на 3 (366, було 369).
Загальна кількість потерпілих внаслідок нещасних випадків, пов’язаних з
виробництвом, збільшилась на підприємствах 10 областей України:
Дніпропетровської області на 6 (608, було 602), Миколаївської – на 2 (89, було 87),
Чернівецької – на 2 (38, було 36), Одеської – на 6 (136, було 130), Кіровоградської –
на 12 (98, було 86), Хмельницької – на 10 (131, був 121), Волинської – на 14 (174,
було 160), Полтавської – на 7 (178, був 171), Київської – на 18 (102, було 84),
Сумської – на 32 (111, було 79).

Розподіл виробничого травматизму

за регіонами (осіб)

2019 2018 2017 2016 2015

Україна 3876 4126 4313 4428 4260

АР Крим 0 0 0 0 0
м. Севастополь 0 0 0 0 0
Вінницька 203 216 174 193 177
Волинська 174 160 155 163 178
Дніпропетровська 608 602 704 725 608
Донецька 471 564 608 666 672
Житомирська 98 113 109 129 102
Закарпатська 34 51 46 35 37
Запорізька 209 295 314 296 285
Івано-Франківська 92 105 96 69 90
Київська 102 84 101 91 167
м. Київ 271 287 335 331 315
Кіровоградська 98 86 112 74 51
Луганська 98 125 86 132 108
Львівська 177 181 221 213 224

4
Миколаївська 89 87 72 86 66
Одеська 136 130 132 125 125
Полтавська 178 171 185 199 206
Рівненська 71 102 102 114 90
Сумська 111 79 100 105 117
Тернопільська 76 84 70 52 59
Харківська 142 153 142 184 143
Херсонська 69 80 78 70 73
Хмельницька 131 121 122 124 100
Черкаська 86 95 95 89 116
Чернівецька 38 36 34 36 30
Чернігівська 114 119 120 127 121

Зменшення кількості смертельно травмованих внаслідок нещасних випадків,

пов’язаних з виробництвом, за 2019 рік порівняно з 2018 роком спостерігається на
підприємствах: транспорту на 13 (75, було 88), металургійної промисловості на 8 (13,
був 21), гірничорудної та нерудної промисловості на 6 (16, було 22), зв’язку на 3
(не було, було 3), вугільної промисловості на 1 (20, був 21), на об’єктах
котлонагляду та підйомних споруд на 1 (7, було 8).
Збільшення кількості смертельно травмованих внаслідок нещасних випадків,
пов’язаних з виробництвом, спостерігається на підприємствах: машинобудівної
промисловості на 1 (20, було 19), нафтогазовидобувної промисловості на 2 (3, був 1),
хімічної промисловості на 2 (15, було 13), газопостачання і газоспоживання на 3 (3,
не було), житлово-комунального господарства на 3 (20, було 17), соціально-
культурної сфери та торгівлі на 5 (63, було 58), будівельної галузі на 7 (61, було 54),
енергетики на 9 (20, було 11), агропромислового комплексу на 13 (80, було 67).
На рівні минулого року залишилась кількість загиблих на виробництві на
підприємствах: деревообробної промисловості – по 5 осіб як за 2019, так і за 2018
роки; легкої та текстильної промисловості – по 1 особі (рис. 2).
Кількість смертельно травмованих внаслідок нещасних випадків на
виробництві зменшилась на підприємствах 10 областей України та міста Києва:
Донецької області на 16 (21, було 37), Рівненської – на 7 (8, було 15), Полтавської –
на 6 (13, було 19), Київської – на 6 (13, було 19), Херсонської – на 6 (3, було 9),
Дніпропетровської – на 5 (42, було 47), Запорізької – на 2 (12, було 14),
Житомирської – на 1 (14, було 15), Черкаської – на 1 (11, було 12), Чернігівської – на
1 (11, було 12), м. Києва – на 13 (52, було 65).
Кількість смертельно травмованих внаслідок нещасних випадків на
виробництві збільшилась на підприємствах 12 областей України: Луганської області
на 1 (5, було 4), Тернопільської – на 2 (15, було 13), Чернівецької – на 2 (6, було 4),
5
Кіровоградської – на 4 (9, було 5), Івано-Франківської – на 5 (18, було 13),
Миколаївської – на 5 (18, було 13), Львівської – на 6 (33, було 27), Одеської – на 6
(26, було 20), Сумської – на 8 (10, було 2), Волинської – на 11 (21, було 10),
Вінницької – на 12 (21, було 9), Харківської – на 15 (25, було 10).
Кількість загиблих на виробництві залишилась на рівні 2018 року на
підприємствах Закарпатської області – по 4 особи як у 2019, так і у 2018 році та
Хмельницької області – по 11 осіб (рис. 3).

Таким чином, найбільш травмонебезпечними галузями економіки в Україні є

вугільна, машинобудівна промисловість, будівельна галузь, підприємства транспорту
(крім залізничного), агропромисловий комплекс та соціально-культурна сфера.
Питома вага травмованих працівників на підприємствах цих галузей складає 75 %
від усієї кількості травмованих на підприємствах в Україні.

Порівняльний аналіз нещасних випадків зі смертельним наслідком за 2019 рік

свідчить, що найбільша їх кількість сталась з організаційних причин – загинуло 310
працівників, або 73 % від усієї кількості загиблих внаслідок нещасних випадків зі
смертельним наслідком, пов’язаних з виробництвом (за 2018 рік – 303 працівники,
або 74 % від усієї кількості, за 2017 рік – 279 працівників, або 76 % від усієї
кількості, за 2016 рік –283 працівники, або 71 % від усієї кількості, за 2015 рік –
276 працівників, або 74 % від усієї кількості).
З технічних причин загинуло 57 працівників, або 14 % (за 2018 рік – 58
працівників, або 14 % від усієї кількості, за 2017 рік – 52 працівники, або 14 % від
усієї кількості, за 2016 рік – 61 працівник, або 15 % від усієї кількості, за 2015 рік
– 47 працівників, або 12 % від усієї кількості).
Внаслідок нещасних випадків зі смертельним наслідком, що сталися через
психофізіологічні причини, загинуло 55 працівників, або 13 % (за 2018 рік – 48
працівників, або 12 % від усієї кількості, за 2017 рік – 35 працівників, або 10 % від
усієї кількості, за 2016 рік – 56 працівників, або 14 % від усієї кількості, за 2015
рік – 52 працівники, або 14 % від усієї кількості) (рис. 4).
Найпоширенішими організаційними причинами нещасних випадків зі
смертельним наслідком, пов’язаних з виробництвом, були:
невиконання вимог інструкцій з охорони праці або посадових обов’язків,
постраждало 128 осіб, або 30 % від усієї кількості загиблих (у 2018 році – 116
осіб, або 28 %, у 2017 році – 96 осіб, або 26 %, у 2016 році – 103 особи, або 26 %,
у 2015 році – 108 осіб, або 29 %);
порушення правил безпеки руху – 68 осіб, або 16 % від усієї кількості (у 2018
році – 73 особи, або 18 %, у 2017 році – 64 особи, або 17 %, у 2016 році – 71 особа,
або 18 %, у 2015 році – 66 осіб, або 18 %);
6
Рис. 2

7
Рис. 3

8
Рис. 4

9
 порушення вимог безпеки під час експлуатації обладнання, устаткування,
машин, механізмів, транспортних засобів тощо – 41 особа, або 10 % від усієї
кількості (у 2018 році – 52 особи, або 13 %, у 2017 році – 67 осіб, або 18 %, у 2016
році – 49 осіб, або 12 %, у 2015 році – 33 особи, або 9 %);
порушення технологічного процесу – 14 осіб, або 3 % від усієї кількості (у
2018 році – 17 осіб, або 4 %, у 2017 році – 17 осіб, або 5 %, у 2016 році – 15 осіб,
або 4 %, у 2015 році – 33 особи, або 9 %).
Найпоширенішими технічними причинами нещасних випадків зі
смертельним наслідком, пов’язаних з виробництвом, були:
незадовільний технічний стан виробничих об’єктів, будівель, споруд,
території, засобів виробництва, транспортних засобів, внаслідок чого
постраждало 20 осіб, або 5 % від усієї кількості загиблих (у 2018 році – 18 осіб,
або 4 %, у 2017 році – 28 осіб, або 8 %, у 2016 році – 32 особи, або 8 %, у 2015
році – 25 осіб, або 7 %);
недосконалість технологічного процесу – постраждало 9 осіб, або 2 % від
усієї кількості загиблих (у 2018 році – 12 осіб, або 3 %, у 2017 році – 5 осіб, або 1
%, у 2016 році – 11 осіб, або 3 %, у 2015 році – 14 осіб, або 4 %).
Найпоширенішою психофізіологічною причиною нещасних випадків зі
смертельним наслідком, пов’язаних з виробництвом, визначена особиста
необережність потерпілого – постраждало 23 особи, або 5 % від усієї кількості
загиблих (у 2018 році – 19 осіб, або 5 %, у 2017 році – 14 осіб, або 4 %, у 2016 році
– 28 осіб, або 7 %, у 2015 році – 14 осіб, або 4 %).

Переважними видами подій, що призвели до нещасних випадків зі

смертельними наслідками, пов’язаних з виробництвом, були (рис. 5):
дорожньо-транспортні пригоди та наїзди транспортного засобу (123 особи, або
29 % від загальної кількості загиблих внаслідок нещасних випадків зі смертельним
наслідком, пов’язаних з виробництвом);
падіння потерпілого (86 осіб, або 20 %);
падіння, обрушення, обвалення предметів, матеріалів, породи, ґрунту тощо (57
осіб, або 14 %);
дія предметів та деталей, що рухаються, розлітаються, обертаються (44 особи,
або 10 %);
ураження електричним струмом (32 особи, або 8 %);
внаслідок пожежі (21 особа, або 5 %);
від дії шкідливих і токсичних речовин (18 осіб, або 4 %).
Зважаючи на те, що найбільша кількість загиблих під час виконання
трудових обов’язків припадає на такий вид події як пригоди (події) на транспорті,
слід зазначити, що під час:
10
 дорожньо-транспортної пригоди на дорогах (шляхах) загального
користування загинуло 67 осіб;
наїзду транспортного засобу на потерпілого на дорогах (шляхах) загального
користування – 24 особи;
дорожньо-транспортної пригоди та наїзду транспортного засобу на
потерпілого на території підприємства – 21 особа.
Загалом за 2019 рік пригода (подія) на транспорті призвела до настання 157
нещасних випадків зі смертельним наслідком та групових нещасних випадків,
пов’язаних із виробництвом (або 33 % від загальної кількості таких випадків за
вказаний період). Під час цих подій постраждало 263 працівники (37 % від
кількості постраждалих внаслідок нещасних випадків зі смертельним наслідком
та групових нещасних випадків, пов’язаних із виробництвом), у тому числі 123 –
смертельно (29 % від кількості загиблих).
Дорожньо-транспортна пригода на дорогах (шляхах) загального
користування призвела до настання 97 з вищезазначених випадків із загальною
кількістю травмованих – 172.
Наїзд транспортного засобу на потерпілого на дорогах (шляхах) загального
користування – 29 випадків (46 травмованих).
Дорожньо-транспортна пригода та наїзд транспортного засобу на
потерпілого на території підприємства – 23 випадки (27 травмованих).
Згідно аналізу статистичних даних про динаміку видів подій, що призвели до
нещасних випадків зі смертельними наслідками, пов’язаних з виробництвом, як і
раніше, переважною залишається кількість працівників, загиблих під час
дорожньо-транспортних пригод та через наїзд транспортних засобів, які стались у
процесі виконання ними трудових обов’язків (рис. 6).
Як вбачається, в основному більшість пригод (подій) на транспорті
відбувається з робітниками суб’єктів господарювання, що відносяться до галузей
економіки, де застосування транспортних засобів не є основним видом діяльності
та, відповідно, діяльність таких суб’єктів господарювання не підпадає під дію
Правил охорони праці на автомобільному транспорті.
Вимогами цих правил визначено, що вони поширюються на суб’єктів
господарювання, які організовують або здійснюють роботи на автомобільному
транспорті, а саме – в галузі транспорту, що забезпечує задоволення потреб
населення та суспільного виробництва у перевезеннях пасажирів та вантажів
автомобільними транспортними засобами (колісний транспортний засіб – автобус,
вантажний та легковий автомобілі, причіп, напівпричіп, який використовується
для перевезення пасажирів, вантажів або виконання спеціальних робочих
функцій).

11
Рис. 5

12
Рис. 6

13
 За 2019 рік найбільше смертельно травмованих на виробництві було
працівників таких професій, як:
транспортні працівники – 105 загиблих, або 25 % від усієї кількості загиблих
(у тому числі 73 водії і 14 трактористів);
будівельники – 68 загиблих, або 16 % від усієї кількості загиблих (у тому
числі – 20 підсобних працівників, 13 монтажників, по 8 мулярів та
електрогазозварників);
керівні працівники – 46 загиблих, або 11 % (у тому числі 14 – керівні
посадовці, 9 – майстри, 8 – начальники дільниць і відділів);
слюсарі – 34 загиблих, або 8 % (з них – 18 слюсарі з ремонтних робіт);
працівники агропромислового комплексу – 27 загиблих, або 6 % від усієї
кількості загиблих (з них 14 – робітники, що не мають визначеної кваліфікації);
електрики – 25 загиблих, або 6 %;
шахтарі – 24 загиблих, або 6 % .
Загалом кількість загиблих за всіма групами професій розподіляється
наступним чином:
Кількість
Професії %
(осіб)
Шахтарі 24 6
Машиністи 11 3
Будівельники 68 16
Ливарники, формувальники 4 1
Електрики 25 6
Ізолювальники, налагоджувальники 4 1
Робітники з деревооброблення 3 1
Робітники з металооброблення 3 1
Слюсарі 34 8
Оператори-апаратники 17 4
Робітники комунального господарства 9 2
Транспортні працівники 105 25
Працівники сільського господарства 27 6
Робітники соціально-культурної сфери 12 3
Керівники 46 11
Робітники сфери забезпечення основної діяльності 8 2
Робітники, пов’язані з охороною та пожежною безпекою 14 3
Вантажники 8 2
Всього по професіям 422 100

14
 На підприємствах, віднесених до високого ступеня ризику сталось
184 випадки зі смертельним наслідком (43 % від загальної кількості таких
випадків), на підприємствах, віднесених до середнього ступеня ризику –
193 випадки (46 %), до незначного – 27 випадків (11 %).

Аналізуючи відносні показники виробничого травматизму (із розрахунку

кількості травмованих на 100 000 працюючих), можна також наголосити про
покращення його стану у 2019 році в порівнянні з 2018 роком.
Так, рівень виробничого травматизму із розрахунку кількості травмованих на
100 000 працюючих за 2019 рік на 6 % менше аналогічного показника 2018 року.
Показник 2019 року – 33,29, а у 2018 він становив 35,27.
В цілому, за роки незалежності динаміка рівня виробничого травматизму в
Україні має стійку тенденцію до зменшення (рис. 7).
Але, слід наголосити на певному збільшенні рівня виробничого травматизму
зі смертельним наслідком із розрахунку кількості загиблих на 100 000
працюючих. Цей показник 2019 року на 4 % більше аналогічного показника 2018
року. У 2019 році – 3,62, а у 2018 становив 3,50.
Така ситуація об’єктивно зумовлена прийняттям Урядом 19.04.2019 постанови
№ 337, якою затверджено нову редакцію Порядку розслідування та обліку
нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві.
Постанова набрала чинності з 01 липня 2019 року та, відповідно, з цієї дати
законодавчо визначено, що цей Порядок визначає процедуру проведення
розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на
виробництві, що сталися з особами, перелік яких визначено частиною першою статті
35 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування».
Таким чином розширено перелік осіб, забезпечених соціальними гарантіями,
передбачених статтею 46 Конституції України, в частині загальнообов’язкового
державного соціального страхування за рахунок страхових внесків громадян,
підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального
забезпечення.
Незважаючи на тенденцію до покращення стану виробничого травматизму в
динаміці з 1992 року в Україні, певні галузі потребують вжиття заходів із
запобігання виникненню нещасних випадків на виробництві, зокрема, сприяння
підприємствам у створенні безпечних та нешкідливих умов праці та
застосуванням заходів, передбачених вимогами Закону України «Про охорону
праці» та пункту 67 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків,
професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою
Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 № 337.

15
 Розраховані за даними оперативного обліку статистичні показники рівня
виробничого травматизму та виробничого травматизму зі смертельним наслідком,
наведені нижче у відповідних діаграмах, наочно визначають наскільки суттєво та
в яких саме галузях перевищено рівень виробничого травматизму від середнього
показника по країні (у співвідношенні кількості травмованих/загиблих під час
виконання трудових обов’язків до кількості працюючих) (рис. 8 та рис. 9).

16
Рис. 7

17
Рис. 8

18
Рис. 9

19
 Стан виробничого травматизму по галузях економіки

На 132 суб’єктах господарювання вугільної промисловості працює 81 518

робітників.
За 2019 рік травмовано 690 осіб, за 2018 рік – 725 осіб (менше на 35 осіб,
або на 5 %).
За 2019 рік році травмовано зі смертельними наслідками – 20 осіб, за 2018 рік
– 21 особу (менше на 1 особу, або на 5 %).
Стан виробничого травматизму, за показником рівня травматизму (із
розрахунку кількості травмованих на 100 тисяч працюючих), погіршився у
порівнянні з аналогічним періодом минулого року – збільшення на 1 %.
Стан виробничого травматизму зі смертельними наслідками, за показником
рівня травматизму (із розрахунку кількості загиблих на 100 тисяч працюючих),
погіршився у порівнянні з аналогічним періодом минулого року – збільшення
на 29 %.

За видами подій, найбільша кількість нещасних випадків зі смертельними

наслідками, пов’язаних з виробництвом, припадає на:
1. падіння, обрушення, обвалення предметів, матеріалів, породи, ґрунту тощо
(40 % від загальної кількості загиблих на підприємствах галузі);
2. дія предметів та деталей, що рухаються, розлітаються, обертаються (35 %
від загальної кількості загиблих на підприємствах галузі).

Основними травмуючими факторами випадків загибелі на підприємствах

галузі є:
транспорт (рейковий та конвеєрний) – 35%;
обвалення – 25%.

Причинами нещасних випадків зі смертельними наслідками, пов’язаних із

виробництвом були:
організаційні – 75% від загальної кількості загиблих на підприємствах галузі;
технічні – 10% від загальної кількості загиблих на підприємствах галузі)
психофізіологічні причини – 15% від загальної кількості загиблих на
підприємствах галузі.

Найбільш травмонебезпечними професіями на підприємствах галузі були:

1. прохідник (25% від загальної кількості загиблих на підприємствах галузі);
2. гірничий робітник очисного вибою (ГРОВ, РОВ) (15 % від загальної
кількості загиблих на підприємствах галузі);
20
 3. машиніст гірничовиймальних машин (МГВМ) (15 % від загальної кількості
загиблих на підприємствах галузі);
4. гірничий майстер (10 % від загальної кількості загиблих на підприємствах
галузі);
5. машиніст електровозу підземний (10 % від загальної кількості загиблих на
підприємствах галузі);
6. гірничий робітник підземний (ГРП підземні) (10 % від загальної кількості
загиблих на підприємствах галузі);
7. гірничий робітник поверхні (ГРП поверхні) (10 % від загальної кількості
загиблих на підприємствах галузі);
8. машиніст підземних установок (МПУ) (5 % від загальної кількості
загиблих на підприємствах галузі).

На 1369 суб’єктах господарювання гірничорудної і нерудної промисловості

працює 159 250 робітників.
За 2019 рік травмовано 160 осіб, за 2018 рік – 173 особи (менше на 13 осіб,
або на 8 %).
За 2019 рік травмовано зі смертельними наслідками 16 осіб, за 2018 – 22
особи (менше на 6 осіб, або на 27 %).
Стан виробничого травматизму, за показниками рівня травматизму (з
розрахунку кількості травмованих на 100 тисяч працюючих) покращився у
порівнянні з аналогічним періодом минулого року – зменшення на 10 %.
Стан виробничого травматизму зі смертельними наслідками, за показником
рівня травматизму (із розрахунку кількості загиблих на 100 тисяч працюючих),
покращився у порівнянні з аналогічним періодом минулого року – зменшення
на 29 %.

За видами подій, найбільша кількість нещасних випадків зі смертельними

наслідками, пов’язаних з виробництвом, припадає на:
1. дія предметів та деталей, що рухаються, розлітаються, обертаються (31 %
від загальної кількості загиблих на підприємствах галузі);
2. пригоди (події) під час руху транспортних засобів усіх видів (19 % від
загальної кількості загиблих на підприємствах галузі);
3. ураження електричним струмом (13 % від загальної кількості загиблих на
підприємствах галузі);
4. дія шкідливих и токсичних речовин (13 % від загальної кількості загиблих
на підприємствах галузі).
Причинами нещасних випадків зі смертельними наслідками, пов’язаних із
виробництвом були:
21
 організаційні – 63 % від загальної кількості загиблих на підприємствах
галузі;
технічні – 31 % від загальної кількості загиблих на підприємствах галузі)
психофізіологічні причини – 6 % від загальної кількості загиблих на
підприємствах галузі.
Найбільш травмонебезпечними професіями на підприємствах галузі були:
1. гірник (31 % від загальної кількості загиблих на підприємствах галузі);
2. слюсар (19 % від загальної кількості загиблих на підприємствах галузі);
3. екскаваторник (12 % від загальної кількості загиблих на підприємствах
галузі);
4. майстер (12 % від загальної кількості загиблих на підприємствах галузі).

На 682 суб’єктах господарювання нафтогазовидобувної промисловості,

геологорозвідки та охорони надр працює 94 708 робітників.
За 2019 рік році травмовано 30 осіб, за 2018 рік – 25 осіб (більше на 5 осіб,
або на 20 %).
За 2019 рік році травмовано зі смертельними наслідками – 3 особи, за
2018 рік – 1 особу (більше на 2 особи, або у три рази).
Стан виробничого травматизму, за показником рівня травматизму (з
розрахунку кількості травмованих на 100 тисяч працюючих), погіршився
порівняно з аналогічним періодом минулого року – збільшення на 18 %.
Стан виробничого травматизму зі смертельними наслідками, за показником
рівня травматизму (з розрахунку кількості загиблих на 100 тисяч працюючих),
погіршився порівняно з аналогічним періодом минулого року – збільшення у три
рази.

Подіями, що призвели до нещасних випадків зі смертельними наслідками,

пов’язаних з виробництвом, були: падіння з висоти; обрушення, обвалення
породи; дія підвищених температур (по 33 % від загальної кількості загиблих на
підприємствах галузі).

Причинами нещасних випадків зі смертельними наслідками, пов’язаних із

виробництвом були:
організаційні – 67 % від загальної кількості загиблих на підприємствах
галузі;
психофізіологічні причини – 33 % від загальної кількості загиблих на
підприємствах галузі.

Професіями загиблих на підприємствах галузі були електрогазозварник,

бурильник та моторист.
22
 На 3115 суб’єктах господарювання металургійної промисловості працює
198 910 робітників.
За 2019 рік травмовано 199 осіб, за 2018 рік – 244 особи (менше на 45 осіб,
або на 18 %).
За 2019 рік травмовано зі смертельними наслідками – 13 осіб, за 2018 рік – 21
особа (менше на 8 осіб, або на 38 %).
Стан виробничого травматизму, за показником рівня травматизму (із
розрахунку кількості травмованих на 100 тисяч працюючих), покращився у
порівнянні з аналогічним періодом минулого року – зменшення на 17 %.
Стан виробничого травматизму зі смертельними наслідками, за показником
рівня травматизму (із розрахунку кількості загиблих на 100 тисяч працюючих),
покращився у порівнянні з аналогічним періодом минулого року – зменшення
на 37 %.
За видами подій, найбільша кількість нещасних випадків зі смертельними
наслідками, пов’язаних з виробництвом, припадає на:
1. дія рухомих і таких, що обертаються, деталей обладнання, машин і
механізмів (23 % від загальної кількості загиблих на підприємствах галузі);
2. падіння устаткування (обладнання) або їх конструктивних елементів
(23 % від загальної кількості загиблих на підприємствах галузі);
3. падіння потерпілого з висоти в колодязь, ємність, яму тощо (23 % від
загальної кількості загиблих на підприємствах галузі);
4. дія підвищених температур (крім пожежі) (8 % від загальної кількості
загиблих на підприємствах галузі);
5. ураження електричним струмом у разі дотику до струмопровідних частин
електроустановки, що перебувають під напругою, до ліній електропередачі та
обірваних (оголених) проводів (8 % від загальної кількості загиблих на
підприємствах галузі);
6. обрушення, обвалення будівель, споруд та їх елементів (8 % від загальної
кількості загиблих на підприємствах галузі);
7. падіння, зсув, перекидання транспортних засобів, мобільних засобів праці
(7 % від загальної кількості загиблих на підприємствах галузі).

Причинами нещасних випадків зі смертельними наслідками, пов’язаних із

виробництвом були:
організаційні – 15 % від загальної кількості загиблих на підприємствах
галузі;
технічні – 62 % від загальної кількості загиблих на підприємствах галузі;
психофізіологічні причини – 23 % від загальної кількості загиблих на
підприємствах галузі.
23
 Найбільш травмонебезпечними професіями на підприємствах галузі були:
1. слюсарі (70 % від загальної кількості загиблих на підприємствах галузі);
2. газорізальники (8 % від загальної кількості загиблих на підприємствах
галузі).

На 12 270 суб’єктах господарювання машинобудування працює 589 347

робітників.
За 2019 рік травмовано 270 осіб, за 2018 рік – 364 особи (менше на 94 особи,
або на 26 %).
За 2019 рік травмовано зі смертельними наслідками – 20 осіб, за 2018 рік – 19
осіб (більше на 1 особу, або на 5 %).
Стан виробничого травматизму, за показником рівня травматизму (із
розрахунку кількості травмованих на 100 тисяч працюючих), покращився у
порівнянні з аналогічним періодом минулого року – зменшення на 26 %.
Стан виробничого травматизму зі смертельними наслідками, за показником
рівня травматизму (із розрахунку кількості загиблих на 100 тисяч працюючих),
погіршився у порівнянні з аналогічним періодом минулого року – збільшення
на 5 %.

За видами подій, найбільша кількість нещасних випадків зі смертельними

наслідками, пов’язаних з виробництвом, припадає на:
1) дія рухомих і таких, що обертаються, деталей обладнання, машин і
механізмів (25 % від загальної кількості загиблих на підприємствах галузі);
2) падіння потерпілого (20 % від загальної кількості загиблих на
підприємствах галузі);
3) падіння, обрушення, обвалення предметів, матеріалів, породи, ґрунту
(15 % від загальної кількості загиблих на підприємствах галузі);
4) пригоди (події) під час руху транспортних засобів (15 % від загальної
кількості загиблих на підприємствах галузі);
5) ураження електричним струмом (10 % від загальної кількості загиблих на
підприємствах галузі)
6) дія підвищених температур (5 % від загальної кількості загиблих на
підприємствах галузі);
7) дія шкідливих і токсичних речовин (5 % від загальної кількості загиблих
на підприємствах галузі);
8) пожежа (5 % від загальної кількості загиблих на підприємствах галузі).

Причинами нещасних випадків зі смертельними наслідками, пов’язаних із

виробництвом були:
24
 організаційні – 70% від загальної кількості загиблих на підприємствах галузі;
технічні – 30% від загальної кількості загиблих на підприємствах галузі.

Найбільш травмонебезпечними професіями на підприємствах галузі були:

1. слюсарі (35 % від загальної кількості загиблих на підприємствах галузі);
2. електрики (15 % від загальної кількості загиблих на підприємствах галузі).

На 2185 суб’єктах господарювання енергетичної галузі працює 314 561

робітник.
За 2019 рік травмовано 121 особа, за 2018 рік – 118 осіб (більше 3 особи, або
на 3 %).
За 2019 рік травмовано зі смертельними наслідками – 20 осіб, за 2018 рік – 11
осіб (більше 9 осіб, або на 82 %).
Стан виробничого травматизму, за показником рівня травматизму (із
розрахунку кількості травмованих на 100 тисяч працюючих), погіршився у
порівнянні з аналогічним періодом минулого року – збільшення на 1 %.
Стан виробничого травматизму зі смертельними наслідками, за показником
рівня травматизму (із розрахунку кількості загиблих на 100 тисяч працюючих),
погіршився у порівнянні з аналогічним періодом минулого року – збільшення
на 80 %.

За видами подій, найбільша кількість нещасних випадків зі смертельними

наслідками, пов’язаних з виробництвом, припадає на:
1) пригоди (події) на транспорті (30 % від загальної кількості загиблих на
підприємствах галузі);
2) падіння, обрушення, обвалення предметів, матеріалів, породи, ґрунту тощо
(5 % від загальної кількості загиблих на підприємствах галузі;
3) ураження електричним струмом (55 % від загальної кількості загиблих на
підприємствах галузі);
4) дія температур (10% від загальної кількості загиблих на підприємствах
галузі).

Причинами нещасних випадків зі смертельними наслідками, пов’язаних із

виробництвом були:
організаційні – 85 % від загальної кількості загиблих на підприємствах
галузі;
технічні – 10 % від загальної кількості загиблих на підприємствах галузі;
психофізіологічні причини – 5 % від загальної кількості загиблих на
підприємствах галузі.
25
 Найбільш травмонебезпечними професіями на підприємствах галузі були:
електрослюсар з ремонту обладнання розподільчих пристроїв та електромонтер.
1. електромонтер (40 % від загальної кількості загиблих на підприємствах
галузі);
2. електрослюсар з ремонту обладнання розподільчих пристроїв (25 % від
загальної кількості загиблих на підприємствах галузі).

На 9895 суб’єктах господарювання газової промисловості працює 194 043

робітники.
За 2019 рік травмовано – 28 осіб, за 2018 рік – 32 особи (менше на 4 особи,
або на 13 %).
За 2019 рік травмовано зі смертельними наслідками – 3 особи, за 2018 рік –
не було (більше на 3 особи).
Стан виробничого травматизму, за показником рівня травматизму (із
розрахунку кількості травмованих на 100 тисяч працюючих), покращився у
порівнянні з аналогічним періодом минулого року – зменшення на 16 %.
Стан виробничого травматизму зі смертельними наслідками, за показником
рівня травматизму (із розрахунку кількості загиблих на 100 тисяч працюючих),
погіршився у порівнянні з аналогічним періодом минулого року – збільшення у 2
рази.

За видами подій, найбільша кількість нещасних випадків зі смертельними

наслідками, пов’язаних з виробництвом, припадає на:
1. пригоди (події) на транспорті (33 % від загальної кількості загиблих на
підприємствах галузі);
2. дія підвищених температур (33 % від загальної кількості загиблих на
підприємствах галузі);
3. утоплення (33 % від загальної кількості загиблих на підприємствах галузі).

Причинами нещасних випадків зі смертельними наслідками, пов’язаних із

виробництвом були:
організаційні – (67 % від загальної кількості загиблих на підприємствах
галузі);
психофізіологічні причини – (33 % від загальної кількості загиблих на
підприємствах галузі).

Найбільш травмонебезпечними професіями на підприємствах галузі були:

1. слюсар (67 % від загальної кількості загиблих на підприємствах галузі);
2. контролер (33 % від загальної кількості загиблих на підприємствах галузі).
26
 На 9044 суб’єктах господарювання хімічної промисловості працює 260 926
робітників.
За 2019 рік травмовано – 129 осіб, за 2018 рік – 105 осіб (більше на 22 особи,
або на 21 %).
За 2019 рік травмовано зі смертельними наслідками – 15 осіб, за 2018 рік – 13
осіб (більше на 2 особи, або на 2 %).

Стан виробничого травматизму, за показником рівня травматизму (із

розрахунку кількості травмованих на 100 тисяч працюючих), погіршився у
порівнянні з аналогічним періодом минулого року – збільшення на 22 %.
Стан виробничого травматизму зі смертельними наслідками, за показником
рівня травматизму (із розрахунку кількості загиблих на 100 тисяч працюючих),
погіршився у порівнянні з аналогічним періодом минулого року – збільшення
на 14 %.

За видами подій, найбільша кількість нещасних випадків зі смертельними

наслідками, пов’язаних з виробництвом, припадає на:
1. пригоди (події) на транспорті (7 % від загальної кількості загиблих на
підприємствах галузі);
2. падіння потерпілого (22 % від загальної кількості загиблих на
підприємствах галузі);
3. дія предметів, деталей, що рухаються, розлітаються, обертаються (28 %
від загальної кількості загиблих на підприємствах галузі);
4. дія шкідливих і токсичних речовин (14 % від загальної кількості
загиблих на підприємствах галузі);
5. навмисне вбивство або травма, заподіяна іншою особою (22 % від
загальної кількості загиблих на підприємствах галузі);
6. пожежа (7 % від загальної кількості загиблих на підприємствах галузі).

Причинами нещасних випадків зі смертельними наслідками, пов’язаних із

виробництвом були:
технічні – 43 % від загальної кількості загиблих на підприємствах галузі;
організаційні – 36 % від загальної кількості загиблих на підприємствах
галузі;
психофізіологічні причини – 21 % від загальної кількості загиблих на
підприємствах галузі.

Найбільш травмонебезпечними професіями на підприємствах галузі були:

27
 1. оператор (36 % від загальної кількості загиблих на підприємствах галузі);
2. водій (22 % від загальної кількості загиблих на підприємствах галузі);
3. механік (14 % від загальної кількості загиблих на підприємствах галузі).

а 1151 об’єкті котлонагляду та підйомних споруд працює 100 024

робітники.
За 2019 рік травмовано 14 осіб, за 2018 рік – 15 осіб (менше на 1 особу, або
на 7%).
За 2019 рік році травмовано зі смертельними наслідками – 7 осіб, за 2018 рік
– 8 осіб (менше на 1 особу, або на 13 %).
Стан виробничого травматизму, за показником рівня травматизму (із
розрахунку кількості травмованих на 100 тисяч працюючих), покращився у
порівнянні з аналогічним періодом минулого року – менше на 8 %.
Стан виробничого травматизму зі смертельними наслідками, за показником
рівня травматизму (із розрахунку кількості загиблих на 100 тисяч працюючих),
покращився у порівнянні з аналогічним періодом минулого року – менше на 14 %.

За видами подій, найбільша кількість нещасних випадків зі смертельними

наслідками, пов’язаних з виробництвом, припадає на:
1. падіння потерпілого (43 % від загальної кількості загиблих на
підприємствах галузі);
2. дія предметів, що рухаються (29 % від загальної кількості загиблих на
підприємствах галузі).

Причинами нещасних випадків зі смертельними наслідками, пов’язаних із

виробництвом були:
організаційні – 71 % від загальної кількості загиблих на підприємствах
галузі;
технічні – 29 % від загальної кількості загиблих на підприємствах галузі.

Найбільш травмонебезпечними професіями на підприємствах галузі були:

1. слюсар (29% від загальної кількості загиблих на підприємствах галузі);
2. підсобний працівник (29% від загальної кількості загиблих на
підприємствах галузі).

На 29 374 суб’єктах господарювання будівництва та промисловості

будівельних матеріалів працює 474 636 робітників.
За 2019 рік травмовано 244 особи, за 2018 рік – 205 осіб (більше на 39 осіб,
або на 19 %).
28
 За 2019 рік році травмовано зі смертельними наслідками – 61 особу, за 2018
рік – 54 особи (більше на 7 осіб, або на13 %).

Стан виробничого травматизму, за показником рівня травматизму (із

розрахунку кількості травмованих на 100 тисяч працюючих), погіршився у
порівнянні з аналогічним періодом минулого року – збільшення на 18 %.
Стан виробничого травматизму зі смертельними наслідками, за показником
рівня травматизму (із розрахунку кількості загиблих на 100 тисяч працюючих),
погіршився у порівнянні з аналогічним періодом минулого року – збільшення
на 12 %.

За видами подій, найбільша кількість нещасних випадків зі смертельними

наслідками, пов’язаних з виробництвом, припадає на:
1. Падіння потерпілого (61 % від загальної кількості загиблих на
підприємствах галузі);
2. Падіння, обрушення, обвалення предметів, матеріалів, породи, ґрунту
тощо (16 % від загальної кількості загиблих на підприємствах галузі);
3. Дія предметів та деталей, що рухаються, розлітаються, обертаються (10 %
від загальної кількості загиблих на підприємствах галузі).

Причинами нещасних випадків зі смертельними наслідками, пов’язаних із

виробництвом були:
організаційні – 82 % від загальної кількості загиблих на підприємствах
галузі;
технічні – 12 % від загальної кількості загиблих на підприємствах галузі;
психофізіологічні причини – 6 % від загальної кількості загиблих на
підприємствах галузі.

Найбільш травмонебезпечними професіями на підприємствах галузі були:

1. Підсобний працівник (20 % від загальної кількості загиблих на
підприємствах галузі);
2. Монтажник (15 % від загальної кількості загиблих на підприємствах
галузі);
3. Муляр (11 % від загальної кількості загиблих на підприємствах галузі).

На 26 451 суб’єкті господарювання підприємств транспорту працює 762 763

робітники.
За 2019 рік травмовано 293 особи, за 2018 рік – 338 осіб (менше на 45 осіб,
або на 13 %).

29
 За 2019 рік році травмовано зі смертельними наслідками – 75 осіб, за 2018 рік
– 88 осіб (менше на 13 осіб, або на 15 %).

Стан виробничого травматизму, за показником рівня травматизму (із

розрахунку кількості травмованих на 100 тисяч працюючих), погіршився у
порівнянні з аналогічним періодом минулого року – збільшення на 14 %.
Стан виробничого травматизму зі смертельними наслідками, за показником
рівня травматизму (із розрахунку кількості загиблих на 100 тисяч працюючих),
погіршився у порівнянні з аналогічним періодом минулого року – збільшення на
12 %.

За видами подій, найбільша кількість нещасних випадків зі смертельними

наслідками, пов’язаних з виробництвом, припадає на:
1. Пригоди (події) на транспорті (60 % від загальної кількості загиблих на
підприємствах галузі);
2. Падіння потерпілого (11 % від загальної кількості загиблих на
підприємствах галузі).

Причинами нещасних випадків зі смертельними наслідками, пов’язаних із

виробництвом були:
організаційні – 85 % від загальної кількості загиблих на підприємствах
галузі;
технічні – 4 % від загальної кількості загиблих на підприємствах галузі;
психофізіологічні причини – 11 % від загальної кількості загиблих на
підприємствах галузі.

Найбільш травмонебезпечними професіями на підприємствах галузі були:

1. Водій (55 % від загальної кількості загиблих на підприємствах галузі);
2. Слюсар (7 % від загальної кількості загиблих на підприємствах галузі);
3. Складач поїздів (5 % від загальної кількості загиблих на підприємствах
галузі).

На 2673 суб’єктах господарювання підприємств пошти та зв’язку працює

170 740 робітників.
За 2019 рік травмовано 47 осіб, за 2018 рік – 76 осіб (менше на 29 осіб, або
на 38 %).
За 2019 рік році травмованих зі смертельними наслідками не було, за 2018
рік – 3 особи (менше на 3 особи).
Стан виробничого травматизму, за показником рівня травматизму (із
розрахунку кількості травмованих на 100 тисяч працюючих), покращився у
30
порівнянні з аналогічним періодом минулого року – зменшення на 37 %.
Стан виробничого травматизму зі смертельними наслідками, за показником
рівня травматизму (із розрахунку кількості загиблих на 100 тисяч працюючих),
покращився у порівнянні з аналогічним періодом минулого року – зменшення у
два рази.

На 83 364 суб’єктах господарювання агропромислового комплексу працює

1 925 619 робітників.
За 2019 рік травмовано 517 осіб, за 2018 рік – 503 особи (більше на 14 осіб,
або на 3 %).
За 2019 рік травмовано зі смертельними наслідками 80 осіб, за 2018 рік – 67
осіб (більше на 13 осіб, або на 19 %).
Стан виробничого травматизму, за показником рівня травматизму (із
розрахунку кількості травмованих на 100 тисяч працюючих), погіршився у
порівнянні з аналогічним періодом минулого року – збільшення на 1 %.
Стан виробничого травматизму зі смертельними наслідками, за показником
рівня травматизму (із розрахунку кількості загиблих на 100 тисяч працюючих),
погіршився у порівнянні з аналогічним періодом минулого року – збільшення
на 17 %.

За видами подій, найбільша кількість нещасних випадків зі смертельними

наслідками, пов’язаних з виробництвом, припадає на:
1. дорожньо-транспортні пригоди (21 % від загальної кількості загиблих на
підприємствах галузі);
2. падіння потерпілого, у т.ч. з висоти (20 % від загальної кількості загиблих
на підприємствах галузі);
3. падіння, обрушення, обвалення предметів, матеріалів (15 % від загальної
кількості загиблих на підприємствах галузі);
4. дія предметів, деталей, що рухаються, розлітаються, обертаються (10 %
від загальної кількості загиблих на підприємствах галузі);
5. дія шкідливих і токсичних речовин (8 % від загальної кількості загиблих
на підприємствах галузі).

Причинами нещасних випадків зі смертельними наслідками, пов’язаних із

виробництвом були:
організаційні – 78 % від загальної кількості загиблих на підприємствах
галузі;
технічні – 15 % від загальної кількості загиблих на підприємствах галузі;
психофізіологічні причини – 7 % від загальної кількості загиблих на
31
підприємствах галузі.

Найбільш травмонебезпечними професіями на підприємствах галузі були:

1. підсобний робітник (17 % від загальної кількості загиблих на
підприємствах галузі);
2. лісоруб, майстер лісу, лісник (15 % від загальної кількості загиблих на
підприємствах галузі);
3. тракторист (14 % від загальної кількості загиблих на підприємствах
галузі);
4. водій (10 % від загальної кількості загиблих на підприємствах галузі).

На 497 823 суб’єктах господарювання соціально-культурної сфери працює

5 592 223 робітники.
За 2019 рік травмовано 924 особи, за 2018 рік – 958 осіб (менше на 34 особи,
або на 4 %).
За 2019 рік травмовано зі смертельними наслідками 63 особи, за 2018 рік – 58
осіб (більше на 5 осіб, або на 9 %).
Стан виробничого травматизму, за показником рівня травматизму (із
розрахунку кількості травмованих на 100 тисяч працюючих), покращився у
порівнянні з аналогічним періодом минулого року – зменшення на 6 %.
Стан виробничого травматизму зі смертельними наслідками, за показником
рівня травматизму (із розрахунку кількості загиблих на 100 тисяч працюючих),
погіршився у порівнянні з аналогічним періодом минулого року – збільшення
на 6 %.

За видами подій, найбільша кількість нещасних випадків зі смертельними

наслідками, пов’язаних з виробництвом, припадає на:
1. дорожньо-транспортні пригоди (41 % від загальної кількості загиблих на
підприємствах галузі);
2. пожежа (18 % від загальної кількості загиблих на підприємствах галузі);
3. падіння потерпілого, у т.ч. з висоти (13 % від загальної кількості загиблих
на підприємствах галузі);
4. падіння, обрушення, обвалення предметів, матеріалів (10 % від загальної
кількості загиблих на підприємствах галузі).

Причинами нещасних випадків зі смертельними наслідками, пов’язаних із

виробництвом були:
організаційні – 79 % від загальної кількості загиблих на підприємствах
галузі;
технічні – 8 % від загальної кількості загиблих на підприємствах галузі;
32
 психофізіологічні причини – 13 % від загальної кількості загиблих на
підприємствах галузі.

Найбільш травмонебезпечними професіями на підприємствах галузі були:

1. водій (17 % від загальної кількості загиблих на підприємствах галузі);
2. охоронник (6 % від загальної кількості загиблих на підприємствах галузі);
3. підсобний робітник (6 % від загальної кількості загиблих на підприємствах
галузі).

На 10 055 суб’єктах господарювання деревообробної промисловості працює

112 513 робітників.
За 2019 рік травмовано – 53 особи, за 2018 рік – 67 осіб (менше на 14 осіб,
або на 21%).
За 2019 рік травмовано зі смертельними наслідками – 5 осіб, за 2018 рік – 5
осіб.
Стан виробничого травматизму, за показником рівня травматизму (із
розрахунку кількості травмованих на 100 тисяч працюючих), покращився у
порівнянні з аналогічним періодом минулого року – зменшення на 23 %.
Стан виробничого травматизму зі смертельними наслідками, за показником
рівня травматизму (із розрахунку кількості загиблих на 100 тисяч працюючих),
покращився у порівнянні з аналогічним періодом минулого року – зменшення
на 3 %.

За видами подій, найбільша кількість нещасних випадків зі смертельними

наслідками, пов’язаних з виробництвом, припадає на дію предметів, деталей, що
рухаються, розлітаються, обертаються (60 % від загальної кількості загиблих на
підприємствах галузі).

Причинами нещасних випадків зі смертельними наслідками, пов’язаних із

виробництвом були:
організаційні – 80% від загальної кількості загиблих на підприємствах галузі;
психофізіологічні причини – 20% від загальної кількості загиблих на
підприємствах галузі.

Найбільш травмонебезпечними професіями на підприємствах галузі були

робітники з деревообробки, теслярі.

На 5737 суб’єктах господарювання легкої і текстильної промисловості

33
працює 140 523 робітники.
За 2019 рік травмовано – 22 особи, за 2018 рік – 38 осіб (менше на 16 осіб,
або на 42 %).
За 2019 рік травмовано зі смертельними наслідками – 1 особу, за 2018 рік –
1 особу.
Стан виробничого травматизму, за показником рівня травматизму (із
розрахунку кількості травмованих на 100 тисяч працюючих), покращився у
порівнянні з аналогічним періодом минулого року – зменшення на 42 %.
Стан виробничого травматизму зі смертельними наслідками, за показником
рівня травматизму (із розрахунку кількості загиблих на 100 тисяч працюючих),
залишився на рівні минулого року.
Подією, що призвела до нещасного випадку зі смертельним наслідком,
пов’язаним з виробництвом, було падіння потерпілого з висоти.
Причиною нещасного випадку зі смертельним наслідком, пов’язаним з
виробництвом, була технічна.
Загиблий внаслідок нещасного випадку зі смертельним наслідком,
пов’язаним з виробництвом, за професією був інженером.

На 1869 суб’єктах господарювання житлово-комунального господарства

працює 470 803 робітники.
За 2019 рік травмовано – 135 осіб, за 2018 рік – 140 осіб (менше на 5 осіб, або
на 4 %).
За 2019 рік травмовано зі смертельними наслідками – 20 осіб, за 2018 рік – 17
осіб (більше на 3 особи, або на 18 %).
Стан виробничого травматизму, за показником рівня травматизму (із
розрахунку кількості травмованих на 100 тисяч працюючих), покращився у
порівнянні з аналогічним періодом минулого року – зменшення на 5 %.
Стан виробничого травматизму зі смертельними наслідками, за показником
рівня травматизму (із розрахунку кількості загиблих на 100 тисяч працюючих),
погіршився у порівнянні з аналогічним періодом минулого року – збільшення
на 15 %.

За видами подій, найбільша кількість нещасних випадків зі смертельними

наслідками, пов’язаних з виробництвом, припадає на:
1. падіння потерпілого (40 % від загальної кількості загиблих на
підприємствах галузі);
2. пригоди (події) на транспорті (15 % від загальної кількості загиблих на
підприємствах галузі).

34
 Причинами нещасних випадків зі смертельними наслідками, пов’язаних із
виробництвом були:
організаційні – (75 % від загальної кількості загиблих на підприємствах
галузі);
психофізіологічні причини – (25 % від загальної кількості загиблих на
підприємствах галузі).

Найбільш травмонебезпечними професіями на підприємствах галузі були:

1. слюсар (20 % від загальної кількості загиблих на підприємствах галузі);
2. механік (15 % від загальної кількості загиблих на підприємства галузі);
3. вантажник (10 % від загальної кількості загиблих на підприємствах
галузі);
4. сторож (10 % від загальної кількості загиблих на підприємствах галузі);
5. підсобний працівник (10 % від загальної кількості загиблих на
підприємствах галузі).

Стан професійної захворюваності у 2019 році

У 2019 році 2333 працівникам встановлено 5632 хронічних професійних

захворювання, у 2018 році – 1905 працівникам було встановлено 4749 хронічних
професійних захворювань (кількість працівників, що захворіли, збільшилась на
428, або на 23 %; кількість встановлених професійних захворювань збільшилась
на 833, або на 19 %).
Стан професійної захворюваності, за показником рівня захворюваності (із
розрахунку кількості захворілих на 100 тисяч працюючих), погіршився порівняно
з аналогічним періодом минулого року – збільшення на 23 % (показник 2019 року
становить 20,04, у 2018 році він був 16,28).
Кількість працівників, яким встановлено діагноз професійного захворювання
збільшилось: у Львівській області – на 154 випадки (з 315 до 469) у
Дніпропетровській області – на 144 випадки (з 841 до 985), Кіровоградській
області – на 97 випадків (з 86 до 183), у Волинській області – на 25 випадків (з 65
до 90), у Запорізькій області – на 28 випадків (з 48 до 76), у Сумській області – на
29 випадків (з 39 до 68).
Найсуттєвіше зменшення кількості професійних захворювань у працівників
відбулося у Харківській області – на 34 (з 53 до 19).
Найбільшу кількість працівників, яким встановлено діагнози професійних
захворювань виявлено у Дніпропетровській – 985 (або 42 % від загальної
кількості захворілих за рік), Львівській – 469 (20 %), Донецькій – 373 (16 %),

35
Кіровоградській – 183 (8 %), Волинській – 90 (4 %), Запорізькій –
76 (3 %) та Луганській – 79 (3 %) областях.
За 2019 рік 193 жінкам встановлено професійні захворювання, що на 39 %
більше ніж у 2018 році (139 жінкам) та становить 8 % від загальної кількості
працівників, яким встановлено професійні захворювання. Підозру на професійні
захворювання за результатами медичних оглядів встановлено у 4 жінок, що
на 400 % більше ніж у 2018 році.
За етіологією розвитку в структурі професійних захворювань переважають:
захворювання викликані впливом промислових аерозолів (пневмоконіози,
хронічні бронхіти) – 2229 захворювань (40 %);
захворювання викликані дією фізичних факторів (вібраційна хвороба,
нейросенсорна приглуховатість) – 1830 захворювань (32 %);
захворювання пов’язані з фізичним перевантаженням та перенапруження
окремих органів і систем (радикулопатії) – 1536 (27 %);
захворювання викликані впливом інших факторів – 37 (1 %).
Кількість працівників, яким встановлено хронічні професійні захворювання
за галузями економіки:
добувна промисловість і розроблення кар’єрів – 2024 (87 %)
виробництво машин і устаткування – 96 (4%)
металургійне виробництво, виробництво готових металевих виробів
– 78 (3 %)
За 2019 рік найвищий рівень професійної захворюваності спостерігається на
таких підприємствах:
ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» – 721, Дніпропетровська область;
Інгульська шахта ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» – 93,
Кіровоградська область;
Смолінська шахта ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» – 82,
Кіровоградська область;
ПАТ «Шахта «Надія» – 88, Львівська область;
«Шахта «Межирічанська» ДП «Львіввугілля» – 54, Львівська область;
ПАТ «Шахтоуправління «Покровське» – 83, Донецька область;
ПАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання» – 52,
Сумська область.
Значне збільшення кількості професійних захворювань порівняно з минулим
роком відбулося на наступних підприємствах: ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» –
на 124 випадки, або на 21 % (з 597 до 721), Інгульська шахта ДП «Східний
гірничо-збагачувальний комбінат» – на 68 випадків, або у майже у 4 рази (з 25 до
93), ПАТ «Шахта «Надія» – на 49 випадків, або у 2 рази (з 39 до 88), Смолінська
шахта ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» – на 44 випадки, або у 2
36
рази (з 38 до 82) та ПАТ «Шахтоуправління «Покровське» – на 37 випадків, або у
2 рази (з 46 до 83).
Основними причинами, внаслідок яких виникли професійні захворювання у
2019 році є: недосконалість механізмів та робочого інструменту – 22 %,
недосконалість технологічного процесу – 21 % та невикористання засобів
індивідуального захисту – 11 % від їх загальної кількості.

Вжиті у 2019 році заходи щодо створення безпечних умов праці на

виробництві, покращення стану виробничого травматизму.

Головним принципом державної політики в галузі промислової безпеки та

охорони праці є дотримання конституційних прав громадян на безпечні та здорові
умови праці.
Загальновідомо, що однією із важливих складових ефективності державної
політики у галузі охорони праці є належна профілактична робота, спрямована на
формування сучасного безпечного та здорового виробничого середовища,
мінімізацію ризиків виробничого травматизму, професійних захворювань і аварій
на виробництві, що в свою чергу сприятиме сталому економічному розвитку та
соціальній спрямованості, збереженню і розвитку трудового потенціалу України.
Саме тому територіальні органи Держпраці ставлять акцент на превентивній
роботі для запобігання нещасних випадків на виробництві. У цьому контексті
особливої ваги набуває питання підвищення рівня культури безпеки праці шляхом
пропагування безпеки праці та способів запобігання виникненню ризиків
виробничого травматизму, професійних захворювань та аварій на виробництві,
формування відповідального ставлення працівників до особистої безпеки та
безпеки оточуючих, а також до виробничого середовища та навколишнього
природного середовища.
Одним з найефективніших методів профілактики є проведення планових
перевірок підприємств інспекторами з охорони праці.
Метою перевірок є вивчення стану умов і безпеки праці для подальшого
надання в межах компетенції допомоги у вдосконаленні системи управління
охороною праці, а також для того, щоб нагадати керівникам про їх
відповідальність за життя і здоров’я працюючих, спонукати їх до реальних дій в
напрямі усунення причин, які можуть призвести до травматизму та загибелі
людей.
Протягом 2019 року інспекторами Держпраці проведено 11 813 планових,
11 665 позапланових перевірок у сфері охорони праці та промислової безпеки.
При цьому виявлено 351 908 порушень законодавства про охорону праці
(усунуто за відповідний період 308 628 порушень нормативно-правових актів з
37
питань охорони праці та промислової безпеки); до адміністративної
відповідальності притягнуто 16 154 посадові особи і працівників суб’єктів
господарювання; за позовами Держпраці, ухвалами адміністративних судів
прийнято 333 рішення про припинення, зупинення, призупинення обмеження
господарської діяльності, за результатами яких призупинено (обмежено) 1695
виробництв та робіт.
Фахівцями територіальних органів Держпраці розроблено та
впроваджуються превентивні заходи щодо запобігання нещасним випадкам на
виробництві у галузях економіки, в яких у 2019 році спостерігається зростання
виробничого травматизму що включають в себе: висвітлення обставин та причин
нещасних випадків в засобах масової інформації, проведення семінарів, круглих
столів з керівниками суб’єктів господарювання, спрямованої на забезпечення
ними додержання вимог законодавства з охорони праці.
Впродовж січня-грудня 2019 року інспекторами територіальних органів
Держпраці організовано та проведено 20 998 превентивних заходів щодо
запобіганням нещасним випадкам на виробництві.
Здійснювана пропаганда охорони праці направлена на виховання свідомого
ставлення працюючих до виконання норм і правил охорони праці і є однією з
важливих елементів у системі забезпечення безпеки праці. Для досягнення
поставленої мети інспектори використовують інформаційні листи, буклети,
плакати, виставки-презентації, тематичні лекції, круглі столи, семінари-наради
тощо.
Так, протягом 2019 року інспекторами Держпраці взято участь в організації
та проведенні 53 конференцій, 110 колегій, 11 542 семінарів-нарад, 1718 засідань
«круглого столу», 122 виставок-презентацій та 2183 інших превентивних заходів.
Один з основних принципів державної політики в галузі охорони праці,
фундаментальна основа виробничої безпеки та санітарії, необхідна умова
удосконалення управління охороною праці і забезпечення ефективної
профілактичної роботи щодо запобігання нещасних випадків, професійних
захворювань і аварій на виробництві – системне та систематичне підвищення
рівня знань працівників на виробництві шляхом навчання.
За 2019 рік інспекторами Держпраці проведено 1289 навчань, 675 лекцій, у
засобах масової інформації розміщено 1965 матеріалів про стан охорони праці на
під наглядових суб’єктах господарювання та його вплив на рівень виробничого
травматизму та профзахворювань.
З метою надання роботодавцям постійної допомоги у вирішенні питання
збереження здоров’я та забезпечення безпеки праці суб’єктам господарювання
було надано 1341 консультацію щодо впровадження та вдосконалення системи
управління охороною праці, а також щодо складання документів та розроблення
38
заходів, направлених на профілактику виробничого травматизму та зниження
рівня небезпеки виробництва.
З метою покращення стану виробничого травматизму у 2019 році проведено
превентивні заходи за галузями національної економіки, а саме у:
вугільній промисловості – 1598 (фахівці Держпраці взяли участь у 604
семінар-нарадах, 324 круглих столах, 422 засіданнях підкомітетів по розгляду
відповідної технічної документації на проведення робіт підвищеної небезпеки
відповідно до норм чинного законодавства і фактичним умовам праці;
організовано та проведено 3 колегії, 71 навчання, 55 лекцій, 1 виставка-
презентація; в засобах масової інформації розміщено 11 інформаційних
публікацій з питань стану охорони праці та промислової безпеки; надано 107
консультацій);
гірничорудній та нерудній промисловості – 627 (інспекторами Держпраці
взято участь у 36 круглих столах, 391 семінар-нараді; організовано та проведено
2 конференції, 2 колегії, 30 навчань, 2 лекції; в засобах масової інформації
розміщено 81 публікацію з питань стану охорони праці та промислової безпеки та
проведено 82 інші превентивні заходи);
нафтогазовидобувній промисловості та геологорозвідці – 946 (інспекторами
Держпраці взято участь у 24 круглих столах, 641 семінар-нараді; організовано та
проведено 2 конференції, 2 виставки-презентації, 24 навчання, 211 лекцій; в
засобах масової інформації розміщено 36 публікацій з питань стану охорони праці
та промислової безпеки та проведено 6 інших превентивних заходів);
енергетиці – 1415 (інспекторами Держпраці взято участь у 58 круглих столах,
677 семінар-нарадах; організовано та проведено 7 конференцій, 5 колегій, 2
виставки-презентації, 293 навчання, 34 лекції; надано 25 консультацій; в засобах
масової інформації розміщено 136 публікацій з питань стану охорони праці та
промислової безпеки та проведено 178 інших превентивних заходів);
будівництві – 1309 (інспекторами Держпраці взято участь у 53 круглих
столах, 9 колегіях, 876 семінар-нарадах, 50 лекціях; надано 41 консультацію;
організовано та проведено 44 навчання; в засобах масової інформації розміщено
121 публікацію з питань стану охорони праці та промислової безпеки та
проведено 115 інших превентивних заходів);
на об’єктах котлонагляду та підйомних спорудах – 685 (інспекторами
Держпраці взято участь у 74 круглих столах, 379 семінар-нарадах, організовано та
проведено 1 конференцію, 9 колегій, 23 навчання, 16 лекцій; надано 21
консультацію; в засобах масової інформації розміщено 72 публікації з питань
стану охорони праці та промислової безпеки та проведено 90 інших превентивних
заходів);

39
 машинобудівній промисловості – 1267 (інспекторами Держпраці взято участь
у 13 круглих столах, 906 семінар-нарадах, організовано та проведено 19 колегій,
58 навчань, 28 лекцій; надано 44 консультації; в засобах масової інформації
розміщено 126 публікацій з питань стану охорони праці та промислової безпеки
та проведено 73 інших превентивних заходи);
металургійній промисловості – 735 (інспекторами Держпраці взято участь у
10 круглих столах, 292 семінар-нарадах, 10 конференціях, 10 колегіях;
організовано та проведено 76 навчань, 2 лекції; в засобах масової інформації
розміщено 41 публікацію з питань стану охорони праці та промислової безпеки та
проведено 304 інші превентивні заходи);
хімічній промисловості – 1308 (інспекторами Держпраці взято участь у 48
круглих столах, 609 семінар-нарадах, організовано та проведено 5 конференцій, 3
колегії, 86 навчань, 60 лекцій; надано 212 консультацій; в засобах масової
інформації розміщено 82 публікації з питань стану охорони праці та промислової
безпеки та проведено 200 інших превентивних заходів);
підприємствах транспорту – 1255 (інспекторами Держпраці взято участь у
252 круглих столах, 471 семінар-нараді, організовано та проведено
1 конференцію, 1 колегію, 127 навчань, 17 лекцій; надано 151 консультацію; в
засобах масової інформації розміщено 65 публікацій з питань стану охорони праці
та промислової безпеки та проведено 163 інших превентивних заходи);
підприємствах пошти та зв’язок – 351 (інспекторами Держпраці взято участь
у 73 круглих столах, 118 семінар-нарадах, організовано та проведено
1 конференцію, 1 колегію, 39 навчань; надано 84 консультації; в засобах масової
інформації розміщено 18 публікацій з питань стану охорони праці та промислової
безпеки та 15 інших превентивних заходів);
газовій промисловості – 1398 (інспекторами Держпраці взято участь у 103
круглих столах, 785 семінар-нарадах, 10 конференціях, 9 колегіях; організовано та
проведено 2 виставки-презентації, 113 навчань, 54 лекції; надано 16 консультацій;
в засобах масової інформації розміщено 93 публікації з питань стану охорони
праці та промислової безпеки та проведено 213 інших превентивних заходів);
житлово-комунальному господарстві – 892 (інспекторами Держпраці взято
участь у 33 круглих столах, 438 семінар-нарадах, 7 конференціях, 9 колегіях;
організовано та проведено 1 виставку-презентацію, 95 навчань, 28 лекцій; надано
111 консультацій; в засобах масової інформації розміщено 113 публікації з питань
стану охорони праці та промислової безпеки та проведено 57 інших превентивних
заходів);
агропромисловому комплексі – 2806 (інспекторами Держпраці взято участь у
239 круглих столах, 1791 семінар-нараді, 6 конференціях, 18 колегіях, 68
виставках-презентаціях; організовано та проведено 51 навчання, 39 лекцій; надано
40
181 консультацію; в засобах масової інформації розміщено 354 публікації з
питань стану охорони праці та промислової безпеки та проведено 59 інших
превентивних заходів);
деревообробній промисловості – 380 (інспекторами Держпраці взято участь у
26 круглих столах, 220 семінар-нарадах, 3 конференціях, 2 колегіях; організовано
та проведено 19 навчань, 10 лекцій; надано 20 консультацій; в засобах масової
інформації розміщено 69 публікацій з питань стану охорони праці та промислової
безпеки та проведено 11 інших превентивних заходів);
легкій та текстильній промисловості – 126 (інспекторами Держпраці взято
участь у 10 круглих столах, 97 семінар-нарадах, організовано та проведено
3 навчання, 1 лекцію; надано 3 консультації; в засобах масової інформації
розміщено 12 публікації з питань стану охорони праці);
соціально-культурній сфері та торгівлі – 3900 (інспекторами Держпраці взято
участь у 342 круглих столах, 2247 семінар-нарадах, 8 конференціях, 10 колегіях,
34 виставках-презентаціях; організовано та проведено 137 навчань, 68 лекцій;
надано 324 консультації; в засобах масової інформації розміщено 535 публікацій з
питань стану охорони праці та промислової безпеки та проведено 195 інших
превентивних заходів).
Найбільш охопленими здійсненням превентивних заходів були такі галузі,
як: соціально-культурна сфера та торгівля – 3900 (що складає 19 % від загальної
кількості проведених превентивних заходів), агропромисловий комплекс – 2806
(13 %); вугільна промисловість – 1598 (8 %); енергетика – 1415 (7 %); газова
промисловість – 1398 (7 %); будівельна галузь – 1309 (6 %); хімічна
промисловість – 1308 (6 %); машинобудівна промисловість – 1267 (6 %);
підприємства транспорту – 1255 (6 %).
Покращення умов праці, зниження виробничого травматизму та професійної
захворюваності на конкретному підприємстві може мати не лише соціальний, але
й економічний ефект, адже результати застосування заходів з охорони праці
ведуть до збільшення фонду робочого часу, підвищення ефективності
використання обладнання, зменшення плинності кадрів, зменшення витрат на
пільги та компенсації за несприятливі умови праці, скорочення видатків,
пов’язаних із виробничим травматизмом та захворюваністю працівників тощо.
Основна мета проведення превентивних заходів з охорони праці –
привернення уваги керівників та робітників підприємств до питань охорони праці,
запобігання нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням,
ознайомлення із заходами безпеки, передбаченими вимогами нормативно-
правових актів з охорони праці.

41