У давні часи жив батько, який мав двох синів.

Один син був слухняним і завжди

виконував бажання свого батька. Інший син, молодший, був бунтівником і вирішив
покинути батьківський дім.

Молодший син вибрався в подорож і розтратив своє майно на розкішне життя. В

кінці кінців, він втратив все і опинився в бідності. Тоді він вирішив повернутися до
свого батька, визнаючи свої помилки.

Батько, який завжди любив свого сина, побачив його здалеку і з радістю відчинив
йому двері свого дому. Він влаштував для сина свято, вдягнув його в нову одежу та
організував обід для всієї родини. Батько сказав, що його син був втрачений, але
тепер він знайдений і повернувся.

Ця притча наголошує на тому, що Бог, як батько в притчі, завжди готовий привітати

та прощати тих, хто повертається до Нього навіть після помилок і гріхів. Вона
виражає ідею про Божу милосердність і прощення.