ПЛАН

Вступ

1.Географічне розташування і природно ресурсні запаси

2.Національний мовний і конфесійний склад населення

3.Державотворчі традиції,основні етапи державності

4.Характеристика політико-правової системи і сучасних політичних

процесів

5.Основні тенденції економічного розвитку

6.Культура

7.Геополітичне середовище і основні напрями зовнішньої політики

Висновки

Список використаних джерел

 Вступ
Подана аналітична довідка має на меті провести комплексний
країнознавчий огляд Аргентинської Республіки.

В ході дослідження автор характеризує територію,політико-географічне

положення,сусідів обраної країни. Дається оцінка наявності стратегічних
ресурсів. Аналізується кількісний та якісний склад населення; господарство
Аргентини; етапи її розвитку та традиції державотворення.

Визначається державний устрій,особливості правової системи.

Здійснюється моніторинг зовнішньої політики Аргентини,її зв’язків з Україною
та «образу» країни у світі.
 1. Географічне розташування і природно ресурсні запаси

Площа — 2,8 млн. км2. Населення — 39,9 млн. осіб. Федеративна

республіка — 23 провінції та столичний федеральний округ. Столиця —
Буенос-Айрес.
Аргентина займає південно-східну частину Південної Америки, південно-
східну частину о. Вогняна Земля та прилеглі острови. Межує на північному
сході з Уругваєм, Бразилією та Парагваєм, на півночі — з Болівією і на заході
має видовжений кордон, який проходить, по горах Анди, з Чилі. Три чверті її
кордонів — сухопутні. Протяжність території з півночі на південь — 3700 км, а
із заходу на схід — 1400 км. Довжина берегової лінії Атлантичного океану —
2500 км. Згідно з Конвенцією Організації Об'єднаних Націй з морського права
(UNCLOS) 1982 року, протяжність територіальних вод країни встановлено в 12
морських миль (22,2 км). Ліси займають близько п'ятої частини території
Аргентини. У Гран-Чако на червоноземних ґрунтах росте сухе рідколісся з
цінним, багатим на танін деревом квебрахо; в Пампі на родючих
чорноземних ґрунтах — лучно-степова рослинність; у Патагонії на бурих
ґрунтах — напівпустельна рослинність. Зволожені схили гір на півночі вкриті
тропічними лісами, на півдні — мішаними.
Середній показник забезпеченості водними ресурсами на одну особу в
Аргентині найнижчий серед країн материка, але значно виший за більшість
країн Європи.
Основні мінеральні ресурси: нафта, природний газ, буре вугілля, залізна й
марганцева руди, мідь, свинець, цинк, олово, вольфрам, берилій, уран,
золото, срібло, сірка, кухонна сіль.
За запасами нафти і газу Аргентина займає третє місце в Латинській Америці.
Виявлено 5 нафтогазоносних басейнів, які, головним чином розташовані в
западинах Передандійського прогину. Загальна кількість родовищ нафти та
газу складає понад 300. Нафтогазоносними є піщані відкладення мезозою і
кайнозою. Найбільші родовища нафти — Комодоро-Рівадавія, Ель-Саусе; газу
— Лома, Ла-Плата,Кондор. За запасами вугілля Аргентина займає сьоме
місце в Латинській Америці. Найбільший кам'яно-вугільний басейн — Ріо-
Турбьйо, загальні запаси 350 млн. т., провінція Санта-Крус. Він пов'язаний з
вугленосною товщею крейди, палеогену, міоцену. За підтвердженими
запасами урану Аргентина займає друге місце в Латинській Америці (після
Бразилії) і входить у першу десятку країн світу.
 2. Національний мовний і конфесійний склад населення

Основне населення — аргентинці — нащадки іспанських колонізаторів 16

—18 ст. Подальший приріст населення йшов значною мірою через імміграцію
з Іспанії, Італії, Франції, Польщі, Західної України та ін. Корінне населення —
індіанці — майже повністю винищене колонізаторами або асимільоване. В
Аргентині налічується 20—30 тис. індіанців та близько 400 тис. метисів.

 Народжуваність в Аргентині, станом на 2015 рік, дорівнює 16,64 %

(111-те місце у світі)
 Смертність в Аргентині 2015 року становила 7,33 %
(117-те місце у світі)
 Природний приріст населення в країні 2015 року становив 0,93 % (124-
те місце у світі)

Вікова структура населення Аргентини, станом на 2015 рік, виглядає таким

чином: