КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН 11 Клас Математика Рівень Стандарту Мерзляк АГ

ОДЕСЬКА ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА № І-ІІІ СТУПЕНІВ
ОДЕСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОГОДЖЕНО ЗАТВЕРДЖЕНО
заступник директора з навчально-виховної директор
роботи Т.В.Болотіна
05..09.2022 05.09.2022
05.01.2023 05.01.2023
04.01.2021
04.01.2021
з алгебри і початків аналвзу та геометрії в 11 – х классах

рівень стандарту
2022/2023 навчальний рік.
.
учитель вищої категорії,
вчитель - методист
Розглянуто на засіданні МК
вчителів математики, фізики, інформатики
Протокол № ________ від _____.09.2022

Голова МК _______________________
Протокол № ________ від _____.01.2023

Голова МК _______________________
1
Протокол № ________ від _____.01.2021
Голова МК _______________________ І.В.Недостоєва
- методична проблема, над якою

четвертий рік працює педагогічний колектив
Одеської загальноосвітньої школи №
І - ІІІ ступенів Одеської міської ради
Одеської області
«Компетентісно спрямований підхід

у створенні освітнього середовища,
спрямований на формування
полікультурної, успішної, активної
особистості
шляхом впровадження
інноваційних технологій освіти »
( четвертий етап)
2
2022 І семестр - 01.09 – 27.12 2023 ІІ семестр - 11.01 – 28.05
АВГУСТ СЕРПЕНЬ ЯНВАРЬ СІЧЕНЬ
ПН 1 8 15 22 29 ПН 2 9 16 23 30
ВТ 2 9 16 23 30 ВТ 3 10 17 24 31
СР 3 10 17 24 31 СР 4 11 18 25
ЧТ 4 11 18 25 ЧТ 5 12 19 26
ПТ 5 12 19 26 ПТ 6 13 20 27
СБ 6 13 20 27 СБ 7 14 21 28
НД 7 14 21 28 НД 1 8 15 22 29
СЕНТЯБРЬ ВЕРЕСЕНЬ 22 20 ФЕВРАЛЬ ЛЮТИЙ
ПН 5 12 19 26 ПН 6 13 20 27
ВТ 6 13 20 27 ВТ 7 14 21 28
СР 7 14 21 28 СР 1 8 15 22
ЧТ 1 8 15 22 29 ЧТ 2 9 16 23
ПТ 2 9 16 23 30 ПТ 3 10 17 24
СБ 3 10 17 24 1 СБ 4 11 18 25
НД 4 11 18 25 2 НД 5 12 19 26
ОКТЯБРЬ ЖОВТЕНЬ МАРТ БЕРЕЗЕНЬ
ПН 3 10 17 24 31 ПН 6 13 20 27
ВТ 4 11 18 25 ВТ 7 14 21 28
СР 5 12 19 26 СР 1 8 15 22 29
ЧТ 6 13 20 27 ЧТ 2 9 16 23 30
ПТ 7 14 21 28 ПТ 3 10 17 24 31
СБ 8 15 22 29 СБ 4 11 18 25 1
1
Н 9 16 23 30 НД 5 12 19 26 2
2
НОЯБРЬ ЛИСТОПАД 22 АПРЕЛЬ КВІТЕНЬ
ПН 7 14 21 28 ПН 3 10 17 24
ВТ 1 8 15 22 29 ВТ 4 11 18 25
СР 2 9 16 23 30 СР 5 12 19 26
ЧТ 3 10 17 24 ЧТ 6 13 20 27
ПТ 4 11 18 25 ПТ 7 14 21 28
СБ 5 12 19 26 СБ 1 8 15 22 29
НД 6 13 20 27 НД 2 9 16 23 30
ДЕКАБРЬ ГРУДЕНЬ МАЙ ТРАВЕНЬ
ПН 5 12 19 26 ПН 1 8 15 22 29
ВТ 6 13 20 27 ВТ 2 9 16 23 30
СР 7 14 21 28 СР 3 10 17 24 31
ЧТ 1 8 15 22 29 ЧТ 4 11 18 25
ПТ 2 9 16 23 30 ПТ 5 12 19 26
СБ 3 10 17 24 31 СБ 6 13 20 27
НД 4 11 18 25 1 НД 7 14 21 28
ИЮНЬ ЧЕРВЕНЬ
15 тижнів ВТ+ЧТ 18 тижнів 2ВТ + 2СР+2ЧТ+2ПТ
ПН 5 12 19 26
НАВЧАЛЬНИЙ РІК ВТ 6 13 20 27
33 тижня 3ВТ + 2СР + 3ЧТ + 2ПТ СР 7 14 21 28
3
КАНІКУЛИ ЧТ 1 8 15 22 29
осінні 24.10 - 30.10 7 ПТ 2 9 16 23 30
зимові 26.12 - 08.01 14 СБ 3 10 17 24
весняні 25.03 - 02.04 9 НД 4 11 18 25
початок навчального року - 01.09.2022 закінчення навчального року -- 08.06.2023
НОВИЙ РІК 01.01 - нд ВЕЛИКДЕНЬ 16. 04 - нд ТРОЇЦЯ 04. 06. - нд

РІЗДВО 25.12-нд 07.01- сб ПЕРШОТРАВЕНЬ 01.05 - пн ДЕНЬ КОНСТИТУЦІЇ 28.06. - ср
ЖІНОЧИЙ ДЕНЬ 08.03 - ср ДЕНЬ ПЕРЕМОГИ 09.05 - вт ДЕНЬ ЗАХИСНИКА УКРАЇНИ 14.10. - пт
СТРУКТУРА 2022/2023 НАВЧАЛЬНОГО РОКУ

( це визначається кожною школою)
Відповідно до пунктів 3,4 статті 10 Закону України « Про повну загальну

середню освіту» 2020/2021 навчальний рік розпочинається 01 вересня святом
«День знань» і закінчується не пізніше 1 липня
Навчальні заняття організовуються за семестровою системою:
І семестр - з 01 вересня 2020 року по 27 грудня 2020 року,
ІІ семестр - з 11 січня 2021 року по 08 червня 2021 року.
Протягом навчального року для учнів проводяться канікули, орієнтовно:

 осінні з 24 жовтня 2022 року по 30 жовтня 2022 року,
 зимові з 26 грудня 2022 року по 8 січня 2023 року,
 весняні з 25 березня 2023 року по 02 квітня 2023 року.
Закінчується навчальний рік проведенням державної підсумкової атестації

випускників початкової, основної і старшої школи.
Державна підсумкова атестація проводиться відповідно до вимог Міністерства

освіти і науки України.
З Урахуванням місцевих особливостей та кліматичних умов можуть

змінюватись структура навчального року та графік учнівських канікул.
4
Відповідно до листів Міністерства освіти і науки України від 09.08.2021 № 1/9-404
«Про переліки навчальної літератури та навчальних програм, рекомендованих
Міністерством освіти і науки України для використання в освітньому процесі
закладів освіти у 2022/2023 і навчальному році», від 22.09.2021 № 1/9-482 «Щодо
методичних рекомендацій про викладання навчальних предметів у закладах
загальної середньої освіти у 2022/2023 навчальному році»
▼ У 11-х класах навчання ведеться за навчальною програмою,

Навчальна програма з математики( алгебра і початки аналізу та геометрія)
учнів 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Рівень стандарту
Затверджена наказом Міністерства освіти і науки № 1407 від 23 жовтня 2017 року
Розміщеною на сайті Міністерства освіти і науки України
https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/navchalni-programi/navchalni-
programi-dlya-10-11-klasiv
▼ Викладання предметів ведеться з використанням підручників:

Математика: алгебра і початки аналізу та геометрія, рівень стандарту: підруч. для
11 кл. закладів загальної середньої освіти / А.Г.Мерзляк, Д.А.Номіровський,
Д.А.Полонський та ін. – Х.:Гімназія, 2019.-208с.:іл..
Рекомендовано Міністерством освіти і науки України (наказ Міністерства освіти і науки України
від 12.04.2019 № 472)
Розміщеною на сайті Інституту модернізації змісту освіти, в розділі Підручники, Електронні
версії підручників
https://lib.imzo.gov.ua/yelektronn-vers-pdruchnikv/11-klas/13-matematika-11-klas/
matematika-algebra--pochatki-analzu-ta-geometrya-rven-standartu-pdruchnik-dlya-11-
klasu-zakladv-zagalno-seredno-osvti--merzlyak-a-g-nomrovskiy-d-a-polonskiy-v-b-yakr-
m-s-/
▼ При викладанні предмету використовуються посібники:

Математика. 11 кл.: рівень стандарту : збірник задач, тестів і контрольних робіт /
А. Г. Мерзляк, В. Б. Полонський, Ю.М. Рабінович, М.С.Якір.—Х. : Гімназія, 2019.
— 158 с. : іл.
5
Схвалено для використання у ЗНЗ комісією з математики Науково-методичної ради з питань
освіти Міністерства освіти і науки України ( лист Інституту модернізації змісту освіти від
15.07.2018 № 22.1/ 12-Г-669)
Відповідно до робочого навчального плану школи на 2022-2023 навчальний рік

в 11-х класах алгебра вивчатиметься 4 години на тиждень: алгебра вивчатиметься
2 години на тиждень , геометрія вивчатиметься 2 години на тиждень
Розподіл годин на вивчення окремих тем з алгебри, геометрії, кількість тематичних

оцінювань :
Алгебра
кількість кількість
годин тематичних
назва теми контрольних робіт
програма фактично програма фактично
Узагальнення і систематизація знань учнів за 10 клас 2

Показникова та логарифмічна функції 16 21 1 1
10 14 1 1
Інтеграл і його застосування
10 11 1 1
Елементи комбінаторики, теорії ймовірностей і
математичної статистики
18 22 1 1
Повторення. Узагальнення і систематизація
навчального матеріалу. Резерв.
54 70 4 4
РАЗОМ
Геометрія
кількість кількість
годин тематичних
назва теми контрольних робіт
програма фактично програма фактично
2
Узагальнення і систематизація знань учнів за 10 клас
14 18 1 1
Многогранники
12 16 1 1
Тіла обертання
11 14 1 1
Об’єми тіл. Площа сфери
6
14 20 1 1
Повторення. Узагальнення і систематизація
навчального матеріалу. Резерв.
51 70 4 4
РАЗОМ
ТЕМАТИЧНЕ ПЛАНУВАННЯ
з алгебри і початків аналізу (рівень стандарту), 11 клас
№
Дата Теми уроку коригування
уроку
І семестр

1 Розв’язування вправ
Тема 1. ПОКАЗНИКОВА ТА ЛОГАРИФМІЧНА ФУНКЦІЇ (21 год)
Учень/учениця:
розпізнає і будує графіки показникової і логарифмічної функцій;
ілюструє властивості показникової і логарифмічної функцій за допомогою графіків;
застосовує показникову та логарифмічну функції до опису реальних процесів;
розв’язує найпростіші показникові та логарифмічні рівняння і нерівності.
3 Показникова функція та її властивості §1п1
4 Показникові рівняння §1п2
6 Показникові нерівності §1п3
8 Логарифм і його властивості §1п4
10 Логарифмічна функція та її властивості §1п5
11 Логарифмічні рівняння §1п6
14 Логарифмічні нерівності §1п7
17 Похідні показникової та логарифмічної функцій §1п8
20 Розв’язування вправ §1п1-8
22 Узагальнення і систематизація знань §1п1-8
23 Контрольна робота № 1 §1п 1-8
Тема 2 ІНТЕГРАЛ ТА ЙОГО ЗАСТОСУВАННЯ (14 год)
7
знаходить первісні за допомогою таблиці первісних та їх властивостей;
виділяє первісну, що задовольняє задані початкові умови;
обчислює інтеграл за допомогою таблиці первісних та їх властивостей;
знаходить площі криволінійних трапецій.
24 Аналіз контрольної роботи №1. Первісна. §2п9
27 Правила знаходження первісних. §2п10
31 Площа криволінійної трапеції. Визначений інтеграл §2п11
ІІ семестр
35 Розв’язування вправ. §2п9-11
37 Контрольна робота № 2 §2п9-11
Тема 3. ЕЛЕМЕНТИ КОМБІНАТОРИКИ, ТЕОРІЇ ЙМОВІРНОСТЕЙ І МАТЕМАТИЧНОЇ
СТАТИСТИКИ (11 год)
розуміє що таке перестановки, розміщення, комбінації (без повторень), класичне визначення поняття
ймовірності, що таке генеральна сукупність та вибірка, означення середнього значення, моди та
медіани вибірки
обчислює відносну частоту події; кількість перестановок, розміщень, комбінацій; ймовірність події,
користуючись її означенням і комбінаторними схемами;
пояснює зміст середніх показників та характеристик вибірки;
знаходить числові характеристики вибірки даних.
застосовує ймовірнісні характеристики навколишніх явищ для прийняття рішень
Аналіз контрольної роботи №2.
38 §2п12
Комбінаторні правила суми та добутку.
39 Перестановки, розміщення, комбінації §2п13
41 Класичне визначення ймовірності випадкової події §2п14
43 Елементи математичної статистики §2п15
46 Розв’язування задач і вправ. §2п12-15
ПОВТОРЕННЯ, УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ,
РОЗВ'ЯЗУВАННЯ ЗАДАЧ (22год)
8
Аналіз контрольної роботи №3. Ст. 158
49
Подільність натуральних чисел. Ознаки подільності
50 Раціональні числа та дії над ними Ст. 159
51 Пропорційні величини. Відсоткові розрахунки Ст. 161
52 Раціональні вирази Ст. 162
Алгебраїчні рівняння. Системи алгебраїчних Ст. 164
53
рівнянь
Числові нерівності та їхні властивості. Лінійні та Ст. 165
54
квадратні нерівності та їх системи
55 Степені та корені Ст. 166
56 Ірраціональні рівняння Ст. 167
57 Функції та їх властивості Ст 169
58 Прогресіїї Ст 170
59 Тригонометричні функції Ст 171
60 Тригонометричні рівняння Ст 172
Показникова функція. Показникові рівняння та Ст 172
61
нерівності
Логарифмічна функція. Логарифмічні рівняння та
62 Ст 173
нерівності
63 Похідна та її застосування Ст 175
64 Інтеграл та його застосування Ст 176
Елементи теорії ймовірностей і математичної
65 Ст 177
статистики
66 Розв’язування задач і вправ
67 Підсумкова контрольна робота за рік
68 Аналіз пісумкової контрольної роботи за рік.
70 Підсумковий урок
9
ТЕМАТИЧНЕ ПЛАНУВАННЯ З ГЕОМЕТРІЇ
з геометрії (рівень стандарту), 11 клас
№
Дата Теми уроку Примітки
уроку
І семестр

Тема 1. МНОГОГРАННИКИ (18 год)
розпізнає основні види многогранників та їх елементи;
зображує основні види многогранників та їх елементи;
має уявлення про перерізи многогранника площиною;
формулює означення вказаних у змісті многогранників;
записує формули для обчислення площі бічної та повної поверхонь призми та піраміди
обчислює величини основних елементів многогранників;
застосовує вивчені формули і властивості до розв’язування задач, зокрема прикладного змісту.
3 Призма. §4п16
6 Розв’язування задач і вправ.
7 Паралелепіпед §4п17
11 Піраміда. §4п18
15 Розв’язування задач і вправ §4п 16-18
19 Узагальнення і систематизація знань §4п 16-18
20 Контрольна робота № 1 §4п 16-18
10
Тема 2. ТІЛА ОБЕРТАННЯ (16 год)
обчислює величини основних елементів тіл обертання;
застосовує властивості тіл обертання до розв’язування задач;
розпізнає види тіл обертання, їхні елементи; многогранники і тіла обертання у їх комбінаціях в
об’єктах навколишнього світу.
21 Аналіз контрольної роботи №1. Циліндр §5п19
25 Конус §5п20
29 Куля, сфера §5п21
32 Розв’язування задач і вправ §5п19
І семестр
33 Розв’язування задач і вправ §5п19-21
Тема 3. ОБ’ЄМИ ТІЛ . ПЛОЩА СФЕРИ. (14 год)

записує формули для обчислення об’ємів паралелепіпеда, призми, піраміди, циліндра, конуса, кулі,
площ бічної та повної поверхонь циліндра, конуса, площі сфери;
має уявлення про об’єм тіла та його основні властивості;
розв’язує задачі на обчислення об’ємів і площ поверхонь геометричних тіл, зокрема прикладного
змісту.
Аналіз контрольної роботи №2.
37 Об’єм тіла. Формули для обчислення об’єму §6п22
призми та піраміди
40 Об’єми тіл обертання §6п23
43 Площа сфери §6п23
Тема4 ПОВТОРЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ (20 год)
51 Аналіз контрольної роботи №3. Трикутники Ст 179
11
52 Чотирикутники. Правильні многокутники Ст. 182
53 Коло і круг Ст 183
54 Декартові координати Ст. 184
55 Вектори Ст. 184
56 Геометричні перетворення Ст. 185
57 Многогранники Ст. 187
58 Тіла обертання Ст 188
59 Об’єми тіл. Площа сфери Ст. 190
66 Підсумкова контрольна робота за рік
67 Аналіз підсумкової контрольної роботи за рік
70 Підсумковий урок
12
Додаток до листа Міністерства освіти і науки України від 22.09.2021 № 1/9-482
ВИТЯГ
ІНСТРУКТИВНО-МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
щодо викладання навчальних предметів у закладах загальної середньої освіти
у 2021/2022 навчальному році
Викладання навчальних предметів у закладах загальної середньої освіти у

2021/2022 навчальному році здійснюватиметься відповідно до вимог:
Державного стандарту початкової освіти, затвердженого постановою Кабінету
Міністрів України від 21.02.2018 № 87 (у редакції постанови Кабінету Міністрів
України від 24.07.2019 № 688);
Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, затвердженого
постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1392.
Виконання вимог зазначених державних стандартів є обов’язковим для всіх закладів
загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування, типів і форми власності.
Забезпечувати здійснення контролю за досягненням учнями результатів
навчання, визначених відповідними Державними стандартами, згідно з частиною
четвертою статті 38 Закону України «Про повну загальну середню освіту»,
зобов’язаний керівник закладу освіти.
Основним документом, що забезпечує досягнення учнями визначених відповідними
Державними стандартами результатів навчання, є освітня програма закладу
загальної середньої освіти, що містить навчальний план і перелік навчальних
програм. Навчальним планом визначається загальний
обсяг навчального навантаження, навчальними програмами
предметів/інтегрованих курсів – очікувані результати навчання здобувачів освіти.
Підручник – це один з педагогічних засобів (з-поміж багатьох інших), що допомагає
розв’язувати освітні завдання, визначені освітньою програмою.
Відповідно до навчальної програми предмета/інтегрованого курсу вчитель
складає календарно-тематичне планування з урахуванням навчальних можливостей
учнів класу.
Календарно-тематичне та поурочне планування здійснюється вчителем
13
у довільній формі, у тому числі з використанням друкованих чи електронних
джерел тощо. Формат, обсяг, структура, зміст та оформлення календарно-
тематичних планів та поурочних планів-конспектів є індивідуальною справою
вчителя. Встановлення універсальних стандартів таких документів у межах закладу
загальної середньої освіти, міста, району чи області є неприпустимим.
Під час розроблення календарно-тематичного та системи поурочного планування
вчитель самостійно вибудовує послідовність формування очікуваних результатів
навчання, враховуючи при цьому послідовність розгортання змісту предмета в
підручнику. Учитель може, відповідно до того, як учні засвоїли навчальний
матеріал, визначати місце теми в системі уроків, кількість годин на вивчення
окремих тем.
Контроль виконання педагогічними працівниками та учнями (учнем) освітньої

програми (індивідуальної програми розвитку, індивідуального навчального плану),
згідно з частиною четвертою статті 38 Закону України «Про повну загальну
середню освіту», здійснює керівник закладу освіти.
У зв’язку із світовим викликом щодо епідеміологічної ситуації, що має місце і в

Україні, та необхідністю введення карантинних заходів задля запобігання
поширенню вірусних хвороб, у календарно-тематичному плануванні з
предметів/інтегрованих курсів важливо врахувати можливість організації
освітнього процесу в межах навчального року в умовах карантину.
Для організації дистанційного навчання в цей період пропонуємо скористатися

методичними рекомендаціями, поданими у листах МОН від 23.03.2020 № 1/9-173;
від 16.04.2020 № 1/9-213; методичними рекомендаціями «Організація
дистанційного навчання в школі» (авт.: А. Лотоцька, О. Пасічник), розробленими за
підтримки МОН (https://cutt.ly/MynTayc).
Міністерство освіти і науки України спільно з Українським інститутом розвитку

освіти та Міністерством цифрової трансформації України із метою забезпечення
рівного доступу до якісної шкільної освіти учнів 5 – 11 класів запустили платформу
для дистанційного та змішаного навчання «Всеукраїнська школа онлайн».
Актуальність створення національної освітньої платформи зумовлена не тільки
викликами, пов’язаними з поширенням COVID-19, а й стратегічною необхідністю
забезпечення сталості та якості навчального процесу і рівного доступу до знань для
всіх учнів України незалежно від їх місця проживання та наявних ресурсів.
Всеукраїнська школа онлайн – E-SCHOOL.net.ua – це сучасний онлайн-ресурс для
змішаного та дистанційного навчання учнів середньої та старшої школи (5 – 11
класи) з уроками та методичними матеріалами, що відповідають державним
стандартам. Навчальний контент платформи містить уроки з 18 основних предметів.
«Всеукраїнська школа онлайн» забезпечує учнів відеопоясненнями, конспектом,
тестами та можливістю відслідковувати свій навчальний прогрес, а вчителів –
необхідними методичними рекомендаціями та прикладами застосування сучасних
освітніх технологій.
Заклад освіти може організувати дистанційне навчання за допомогою: поєднання
онлайн-занять через Zoom, Skype, Instagram, Google, Hangouts тощо; заздалегідь
14
записаних відеоуроків, презентацій від вчителів чи із зовнішніх освітніх ресурсів;
ретельно підібраних завдань для самостійної роботи із подальшою перевіркою;
використання безкоштовних вебсерверів та платформ, наприклад Google, Classroom,
Moodle, Microsoft Teams.
Надзвичайно важливим є чітка система організації дистанційного навчання
в школі з самостійним опрацюванням матеріалу (розклад, критерії оцінювання,
узгодження кількості контрольних робіт – не більше ніж три на тиждень,
урахування вікових особливостей щодо виконання домашніх завдань). Домашні
завдання мають бути посильними для самостійного виконання дітьми та з чіткими
порадами й інструкціями.
Актуальною формою дистанційного навчання є також розміщення на сайті закладу
освіти записів відеоуроків з різних навчальних предметів, презентацій,
відеоконференцій, інформування учнів та батьків про освітні ресурси. Важливо,
щоб в учнів були чіткі інструкції до завдань, які необхідно виконати, та вільний
доступ до навчальних матеріалів. Якщо вчитель чітко спланує роботу, визначиться,
як буде проводити дистанційне навчання, які цифрові сервіси буде
використовувати, підготує/використовуватиме якісні навчальні матеріали та
організує зворотний зв’язок з учнями, то таке навчання забезпечить необхідну
якість освітніх послуг.
Акцентуємо увагу на тому, що відповідно до Порядку поділу класів на групи при

вивченні окремих предметів у закладах загальної середньої освіти (додаток 2 до
наказу Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 № 128, зареєстрованого в
Міністерстві юстиції України 06.03.2002 р. за № 229/6517, із змінами, внесеними
згідно з наказом Міністерства освіти № 572 від 09.10.2002, наказом Міністерства
освіти і науки, молоді та спорту № 921 від 17.08.2012, наказом Міністерства освіти і
науки № 401 від 08.04.2016) клас може ділитися на групи:
 під час вивчення української та іноземної мов за умови наявності в класі понад
27 учнів;
 під час проведення практичних занять з інформатики із використанням
комп’ютерів за умови не менше ніж 8 учнів у групі.
Можливість поділу класів на групи під час вивчення окремих предметів має бути
зафіксована в освітній програмі закладу освіти.
Оцінювання результатів навчання учнів у закладах загальної середньої освіти

урегульовано такими документами:
 Закон України «Про повну загальну середню освіту» (стаття 17);

 Порядок переведення учнів (вихованців) закладу загальної середньої освіти до наступного
класу, затверджений наказом Міністерства освіти і науки України 14.07.2015 № 762 (у
редакції наказів Міністерства освіти і науки України № 621 від 08.05.2019, № 268 від
01.03.2021), зареєстрований в Міністерстві юстиції України 30.07.2015 за № 924/27369;
 Методичні рекомендації щодо оцінювання результатів навчання учнів 1 – 4 класів закладів
загальної середньої освіти, затверджені наказом Міністерства освіти і науки України від
13.07.2021 № 813;
15
 Орієнтовні вимоги оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі
загальної середньої освіти, затверджені наказом Міністерства освіти і науки України від
21.08.2013 № 1222 (чинні для 5 – 11 класів);
 Інструкція з ведення класного журналу 5 – 11(12) класів загальноосвітніх навчальних

закладів, затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 03.06.2008 № 496.
Ураховуючи численні звернення громадян, які надходять до Міністерства освіти і

науки України, привертаємо увагу на питання оцінювання результатів навчання
учнів/учениць, зокрема підсумкового (тематичного, семестрового, річного)
оцінювання.
Підсумкове оцінювання у 5 – 11 класах.

Під час виставлення тематичної оцінки враховуються всі види навчальної
діяльності, що підлягали оцінюванню протягом вивчення теми. При цьому
проведення окремої тематичної атестації при здійсненні відповідного оцінювання
не передбачається.
Семестрове оцінювання здійснюється на підставі тематичних оцінок. При цьому
мають враховуватися динаміка особистих навчальних досягнень учня (учениці) з
предмета протягом семестру, важливість теми, тривалість її вивчення, складність
змісту тощо.
Річне оцінювання здійснюється на підставі семестрових або скоригованих
семестрових оцінок. Річна оцінка не обов’язково є середнім арифметичним від
оцінок за І та ІІ семестри. Під час виставлення річної оцінки мають враховуватися:
динаміка особистих навчальних досягнень учня (учениці) з предмета протягом
року; важливість тем, які вивчались у І та ІІ семестрах, тривалість їх вивчення та
складність змісту; рівень узагальнення й уміння застосовувати набуті протягом
навчального року знання тощо.
Наголошуємо, що відповідно до чинних нормативних актів і семестрова, і річна
оцінки можуть підлягати коригуванню.
Коригування семестрової оцінки проводиться згідно з пунктом 3.2 Інструкції з
ведення класного журналу 5 – 11(12) класів загальноосвітніх навчальних закладів,
затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 03.06.2008 № 496.
Коригування річної оцінки проводиться згідно з пунктами 9 – 10 Порядку
переведення учнів (вихованців) закладу загальної середньої освіти до наступного
класу, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України 14.07. 2015 №
762 (із змінами), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 липня 2015 р.
за № 924/27369.
Зауважуємо, що для запобігання перевантаження учнів час проведення
контрольних робіт визначається загальношкільним графіком, складеним
заступником директора навчального закладу за погодженням із вчителями.
Впродовж одного робочого дня учні можуть виконувати письмову
(тематичну/контрольну) роботу тільки з однієї дисципліни, а протягом тижня – не
більше ніж з трьох. Під час планування письмових контрольних робіт у кожному
класі необхідно передбачити їх рівномірний розподіл протягом усього семестру, не
допускаючи накопичення письмових контрольних робіт наприкінці семестру,
навчального року.
16
Викладання навчальних предметів у 2021/2022 навчальному році має
здійснюватись із урахуванням результатів міжнародного дослідження якості освіти
PISA-2018, у якому Україна брала участь (режим доступу:
https://testportal.gov.ua/zvity-dani-4/). Документ містить рекомендації щодо
подальшого розвитку освіти в Україні в коротко- та довгостроковій перспективах.
Привертаємо увагу, що дослідження PISA не перевіряє, чи засвоїли учні зміст
освітньої програми, а оцінює, наскільки учні здатні використовувати здобуті
знання, уміння та навички в реальному житті. Кожне дослідження PISA має
провідну компетентність (грамотність): у дослідженні PISA-2018 провідною була
читацька грамотність; у двох наступних дослідженнях PISA провідною стане
математична а потім природничо-наукова грамотність.
Доводимо до відома, що Організація економічного співробітництва і розвитку, яка
відповідає за проведення дослідження PISA, зважаючи на ситуацію, ухвалила
рішення продовжити поточний цикл дослідження та змістити всі наступні цикли
PISA на один рік. Основний етап Міжнародного дослідження якості освіти PISA,
який було заплановано на 2021 рік, через пандемію COVID-19 перенесено на 2022
рік.
Нагадуємо, що 05 серпня 2020 року розпорядженням Кабінету Міністрів
України № 960-р було ухвалено Концепцію розвитку природничо-математичної
освіти (STEM-освіти) (далі – Концепція), реалізація якої передбачена до 2027 року
https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-shvalennya-koncepciyi-rozvitku-a960r). Концепція
спрямована на модернізацію STEM- освіти, її широкомасштабне впровадження на
всіх рівнях освіти, встановлення партнерства з роботодавцями
і науковими установами та їхнє залучення до розвитку природничо-математичної
освіти, тому пропонуємо вчителям природничих дисциплін скоригувати свої
навчальні плани із змістом зазначеного документа, оскільки розвиток STEM-освіти
може бути забезпечений на початковому, базовому та профільному рівнях.
Згідно з Концепцією, навчальні методики та навчальні програми STEM-
освіти будуть спрямовані на формування компетентностей, актуальних на
сучасному ринку праці. Зокрема, це критичне, інженерне і алгоритмічне мислення,
навички оброблення інформації й аналізу даних, цифрова грамотність, креативні
якості та інноваційність, навички комунікації.
STEM-освіта упроваджується з урахуванням принципів особистісного підходу,
постійного оновлення змісту освіти відповідно до нових досягнень науки та вимог
ринку праці, формування необхідних компетентностей на всіх рівнях освіти,
розвитку закладів спеціалізованої освіти наукового спрямування. STEM-освіта
може реалізовуватися через усі види освіти – формальну,
неформальну, інформальну (на онлайн-платформах, у STEM-центрах/лабораторіях,
за допомогою екскурсій, турнірів, конкурсів, фестивалів, практикумів тощо).
Безперечною вимогою часу є формування у здобувачів освіти медіаграмотності.
Інфомедійна грамотність розглядається як комплекс знань, умінь та навичок, які
можна і треба розвивати не окремим предметом, а в межах фактично кожного
предмета і будь-якої теми. Це розвиток вміння працювати з джерелами і
першоджерелами інформації, розуміння, якому джерелу можна довіряти, вміння
ефективно шукати і перевіряти інформацію. Академією української преси та ГО
«Інтерньюз-Україна» у партнерстві з Міністерством освіти і науки України
розроблений посібник «Освітні практики із запобігання інфодемії, або Як не
17
ізолюватися від правди» (режим доступу: https://www.aup.com.ua/osvitni-praktiki-iz-
zapobigannya-info /) та відповідний відеокурс (режим доступу:
https://medialiteracy.org.ua/videokurs-osvitni-praktyky/). Посібник розроблений як
освітня відповідь на інфодемію – поширення недостовірної та неточної інформації
щодо COVID-19.
Посібник «Освітні практики із запобігання інфодемії, або Як не ізолюватися від

правди» містить серію моделей занять із біології, громадянської освіти / історії,
української мови та сценарій позакласного заходу, в які інтегрована
медіаграмотність. Контент формує навички критичної оцінки медіаповідомлень,
розуміння власної ролі у запобіганні інфодемії та відповідальне ставлення щодо
поширення «вірусної» інформації. Посібник може бути використаний під час
навчального процесу в закладах загальної середньої освіти і закладах
післядипломної педагогічної освіти.
Привертаємо увагу керівників закладів освіти, їх заступників та педагогічних
працівників, що в змісті науково-методичної роботи в закладах освіти мають
відображатися питання теорії та практики впровадження концептуальних засад
реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа». Пропонуємо у
цій роботі використовувати видані за кошти державного бюджету навчально-
методичні посібники для педагогічних працівників, що висвітлюють
загальнодидактичні питання та питання методик навчання у Новій українській
школі. З електронним варіантом навчально-методичних посібників можна
ознайомитися на сайті Інституту модернізації змісту освіти на сторінці електронної
бібліотеки (https://cutt.ly/lyP5Ay2).
що мають грифи «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України»,
«Схвалено для використання в освітньому процесі» або висновок «Схвалено для
використання в загальноосвітніх навчальних закладах» (далі – Перелік), постійно
оновлюється і доступний на офіційному вебсайті ДНУ «Інститут модернізації
змісту освіти» (режим доступу: https://imzo.gov.ua/pidruchniki/pereliki/).
До Переліку у цьому році не увійшли ті навчальні програми факультативних
курсів, курсів за вибором, строк дії грифа яких сплинув у 2021 році і дія грифа не
продовжена відповідно до Порядку надання грифів навчальній літературі та
навчальним програмам (далі – Порядок), затвердженим наказом Міністерства освіти
і науки України 20.07.2020 № 931, зареєстрованим
в Міністерстві юстиції України 11.10.2020 за № 1119/35402, (підпункт 1 пункту 5;
пункт 15).
Відповідно до Порядку гриф у сфері повної загальної середньої освіти надається
модельним навчальним програмам. Навчальна програма, згідно із Законом України
«Про повну загальну середню освіту», затверджується педагогічною радою закладу
освіти (пункт 8 частини першої статті 1).
З огляду на зазначене, заклад освіти для реалізації варіативної складової

навчальних планів на підставі рішення педагогічної ради закладу може
використовувати в освітньому процесі навчальні програми факультативів та
курсів за вибором, які раніше мали відповідний гриф МОН і були включені до
Переліків навчальної літератури та навчальних програм у попередні роки.
18
Додаток до листа Міністерства освіти і науки України від 22.09.2021 № 1/9-482
Методичні рекомендації про викладання математики у 2021/2022 н. році
У 2021/2022 навчальному році вивчення математики здійснюватиметься за
Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти, затвердженим
Постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392,
Типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня та
Типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня. Учні
5 – 9 класів продовжують навчатися за навчальною програмою, затвердженою
наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804. Навчальні
програми розміщені на сайті МОН України. Режими доступу:
для учнів 5 – 9 класів: https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna
%20serednya/programy-5-9-klas/
onovlennya-12-2017/5-programa-z-matematiki.docx
для учнів 8 – 9 класів з поглибленим вивченням математики:
https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/programy-5-9-klas/
matematika-algebra-geometriya.pdf
для учнів 10 – 11 класів:
рівень стандарту
https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/programy-10-11-klas/
2018-2019/matematika.-riven-standartu.docx
профільний рівень
https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/programy-10-11-
klas/2018-2019/matematika-profilnij-rivenfinal.docx початок вивчення на
поглибленому рівні з 8 класу: https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna
%20serednya/programy-10-11-
klas/2018-2019/matematika-poglibl-rivenfinal.docx
Навчальні програми укладено на компетентнісній основі. Наголошується на
формуванні практичних навичок для подальшого їх застосування в реальному житті
замість опрацювання великого обсягу теоретичного матеріалу без можливості його
застосування на практиці. Шкільний курс математики спрямований не лише на
розвиток математичної компетентності, а й інших ключових компетентностей. У
програмах наведено таблицю з переліком ключових компетентностей та
завданнями, покладеними на математику для їх розвитку.
У зв’язку з епідеміологічною ситуацією, що склалася, на початку 2021/2022
навчального року доцільним є проведення вхідного оцінювання учнів з метою
діагностування рівня навчальних досягнень учнів за попередній рік та планування
подальшої роботи із систематизації, узагальнення та закріплення навчального
матеріалу, що вивчався учнями дистанційно. Під час календарно-тематичного
планування передбачити збільшення навчального часу на узагальнення та
закріплення навчального матеріалу за попередній рік.
У грудні 2019 року було презентовано Національний і Міжнародний звіти за
результатами міжнародного дослідження якості освіти PISA, в якому Україна
вперше брала участь у 2018 році. Так, результати українських учнів/студентів у
PISA-2018 виявилися гіршими, а з математики – значно гіршими порівняно із
середніми значеннями по країнах Організації економічного співробітництва і
19
розвитку – держав, які мають високі стандарти в освіті та інших галузях суспільного
життя.
З огляду на зазначене пропонуємо, працюючи з учнями 5 – 9 класів, приділити
більше уваги прикладній спрямованості математики, використовувати завдання на
розвиток умінь «бачити» математику в реальному світі, застосовувати вивчені
формули та способи розв’язування математичних задач для досягнення особистих
(повсякденних, життєвих) цілей і потреб. Більше уваги приділити не тільки задачам
на відсоткові розрахунки, на прийняття рішень стосовно особистих та колективних
фінансових питань і задачам практичної спрямованості тощо, а й завданням, у яких
необхідно пояснити або обґрунтувати власну думку, спираючись на результати
виконаних розрахунків, довести або спростувати твердження на підставі отриманих
результатів обчислень. Використовувати завдання на аналіз графіків і діаграм,
розшифрування представлених там даних, пояснення їх. Для розвитку вмінь учнів
розв’язувати геометричні задачі так званої «практичної» спрямованості, більше
уваги приділяти формуванню в учнів умінь і навичок будувати й досліджувати
найпростіші математичні моделі реальних об’єктів, процесів і явищ, інтерпретувати
та оцінювати результати; прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач;
використовувати математичні методи в життєвих ситуаціях. Під час роботи з
учнями на уроках математики варто звертати увагу на такі комплексні завдання, для
виконання яких необхідно поєднувати як алгебраїчні, так і геометричні знання й
уміння, знаходити різні способи розв’язання однієї проблеми.
Нагадаємо про вимоги до виконання письмових робіт та перевірки зошитів з
математики.
Види письмових робіт.
Основними видами класних і домашніх письмових робіт з природничо-
математичних дисциплін є:
 розв’язування задач і вправ;
 складання таблиць, схем тощо;
 виконання проєктів;
 самостійні та контрольні роботи.
Кількість і призначення учнівських зошитів.
Залежності від видів письмових робіт виділяються зошити, які зберігаються в
класі, та зошити, що зберігаються в учнів. Кількість і призначення учнівських
зошитів визначається вчителем. Для контрольного тематичного оцінювання
передбачаються окремі зошити чи аркуші, які зберігаються протягом навчального
року в закладі загальної середньої освіти.
Тематичне оцінювання.
Для запобігання перевантаження учнів час проведення тематичних
(контрольних) робіт визначається загальношкільним графіком, складеним
заступником директора навчального закладу за погодженням з вчителями.
Впродовж одного робочого дня учні можуть виконувати письмову тематичну
(контрольну) роботу тільки з однієї дисципліни, а протягом тижня — не більше ніж
із трьох. Під час планування тематичних робіт у кожному класі необхідно
передбачити їх рівномірний розподіл упродовж семестру, не допускаючи
накопичення письмових (контрольних) робіт наприкінці семестру, навчального
року.
Порядок перевірки письмових робіт з математики.
20
Під час перевірки зошитів оцінюється лише правильність записів. Почерк,
охайність та форма запису не є предметом оцінювання.
Зошити з математики, в яких виконуються навчальні класні і домашні роботи,
перевіряються:
у 5 – 6 класах – не рідше ніж один раз на два тижні;
у 7 – 11 класах – не рідше ніж один раз на місяць.
Оцінка за ведення зошитів виставляється у класний журнал, але не
враховується при виведенні тематичної.
Радимо використовувати в роботі періодичні фахові видання «Математика
в рідній школі», «Математика», «Математика в школах України», матеріали
сайту PISA (http://pisa.testportal.gov.ua/), зокрема «10 запитань від учителів
математики і як PISA може допомогти відповісти на них».
Додаток до листа Міністерства освіти і науки України від 03. 07. 2018 р. № 1/9-415
Інструктивно-методичні рекомендації щодо вивчення в закладах загальної середньої освіти

навчальних предметів та організації освітнього процесу у 2018/2019 навчальному році
Математика
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1392
«Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої
освіти» та Типових навчальних планів для ІІІ ступеня закладів загальної середньої
освіти у 2018/2019 навчальному році 10 класи закладів загальної середньої освіти
будуть вивчати математику на рівні стандарту (3 години на тиждень) або на
профільному рівні (9 годин на тиждень).
Нові навчальні програми було укладено на компетентнісній основі.
Розставлені наголоси на формування практичних навичок для подальшого їх
застосування у реальному житті замість опрацювання великого об’єму
теоретичного матеріалу без можливості його застосування на практиці.
Як і у середній школі курс математики покликаний не лише для розвитку
математичної компетентності, а й інших 9 ключових компетентностей. У програмах
наведено таблицю з переліком ключових компетентностей, та завданнями
покладеними на математику для їх розвитку.
Також значна увага приділяється вивченню наскрізних ліній, а саме:
«Екологічна безпека та сталий розвиток», «Громадянська відповідальність»,
«Здоров'я і безпека», «Підприємливість та фінансова грамотність».
Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних
компетентностей, навчальних предметів та предметних циклів; їх необхідно
враховувати як при формуванні шкільного середовища так і при виборі
варіативного складника освітньої програми закладу загальної середньої освіти.
Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які
допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають
здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.
Безперечно основним засобом імплементації наскрізних ліній у математику є
вибір задач. Також це можливо за рахунок виконання навчальних проектів, під час
виконання яких учні повинні працювати групами, розділяти ролі, вчитись
взаємодіяти в колективі, шукати та аналізувати інформацію, презентувати власні
наробки на загал.
21
Рівень стандарту
Нова навчальна програма з математики (Алгебра та початки аналізу та
геометрія) для учнів 10-11 класів закладів загальної середньої освіти
(https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/programy-10-11-klas /2018-
2019/matematika.-riven-standartu.docx) розрахована на 3 години на тиждень.
Вивчаються 2 окремих предмета: «Алгебра і початки аналізу» та «Геометрія». У І
семестрі 10 класу виділяється 2 години на геометрію та 1 година на алгебру і
початки аналізу, у ІІ семестрі навпаки – 1 година на геометрію та 2 години на
алгебру і початки аналізу. Разом на вивчення алгебри і початків аналізу
відводиться 54 години протягом року, а на геометрію 51 година.
У кінці кожної теми з алгебри і початків аналізу та з геометрії вчитель
проводить тематичне оцінювання. При виставленні тематичної оцінки
враховуються всі види навчальної діяльності, що підлягали оцінюванню протягом
вивчення теми крім оцінок за ведення зошита.
Семестрове оцінювання здійснюється на підставі тематичного окремо з
алгебри і початків аналізу і окремо з геометрії. Типовими навчальними планами
загальноосвітніх навчальних закладів ІІІ ступеню передбачене оцінювання учнів 10-
11-х класів з математики. Семестрова оцінка з математики виводиться як середнє
арифметичне семестрових оцінок з двох математичних курсів (алгебри і початків
аналізу та геометрії) та здійснюється округлення до цілого числа. (Наприклад,
учень/учениця має семестрові оцінки 8 з алгебри і початків аналізу і 9 з геометрії.
Тоді середнє значення становитиме (8+9):2=8,5≈9. Отже, семестрова оцінка з
математики – 9). Семестрова оцінка з математики виставляється без дати до
класного журналу на сторінку з алгебри і початків аналізу в стовпчик з надписом «І
семестр. Математика», «ІІ семестр. Математика» та на сторінку зведеного обліку.
Семестрова оцінка може підлягати коригуванню відповідно до «Інструкції з ведення
класного журналу учнів 5-11(12)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів»,
затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 03 червня 2008 року
№ 496. Коригована семестрова оцінка з математики виводиться як середнє
арифметичне скоригованих семестрових оцінок з двох математичних курсів
(алгебри і початків аналізу та геометрії) та здійснюється округлення до цілого числа
за наведеним прикладом. Виставляється коригована семестрова оцінка з математики
на сторінку з алгебри і початків аналізу.
Річне оцінювання здійснюється на основі семестрових або скоригованих
семестрових оцінок з математики. Річна оцінка з математики виставляється на
сторінку з алгебри і початків аналізу в стовпчик з надписом «Річна. Математика».
На сторінку зведеного обліку навчальних досягнень учнів річна оцінка з
математики виставляється у стовпчик «Математика».
Можливе виділення додаткових годин із варіативного складника навчального
плану. Розподіл додаткових годин між алгеброю та початками аналізу і геометрією
залишається на розсуд вчителя. Додаткові години поповнюють години резерву. В
свою чергу години резерву вчитель, на власний розсуд може витрачати на
систематизацію та повторення матеріалу на початку та в кінці року, збільшення
кількості годин на кожну із вказаних тем, зокрема для внесення змін до
орієнтовного календарно-тематичного плану.
Профільний рівень
22
Для учнів, які вивчатимуть математику на профільному рівні, укладено 2 нові
навчальні програми. Одна призначена для учнів, які до 10 класу навчались в
загальноосвітніх класах і вирішили обрати математичний профіль лише в 10 класі
(https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20 serednya/programy-10-11-klas/2018-
2019/matematika-profilnij-rivenfinal.docx ). Друга програма розрахована на учнів, які
вивчали математику поглиблено з 8 класу і на момент вступу до 10 вже мають
суттєво більший об’єм знань (https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna
%20serednya/programy-10-11-klas/2018-2019/matematika-poglibl-rivenfinal.docx). Ці
навчальні програми розраховані на 9 годин на тиждень (6 годин алгебри та початків
аналізу і 3 години геометрії).
Зміни у підходах до оцінювання навчальних досягнень учнів у системі
загальної середньої освіти спонукають переглянути вимоги до виконання
письмових робіт та перевірки зошитів.
1. Види письмових робіт.
Основними видами класних і домашніх письмових робіт з природничо-
математичних дисциплін є:
- розв'язування задач і вправ;
- складання таблиць, схем, тощо;
- виконання проектів;
- самостійні та контрольні роботи.
2. Кількість і призначення учнівських зошитів
В залежності від видів письмових робіт виділяються зошити які зберігаються в
класі та зошити, що зберігаються в учнів. Кількість і призначення учнівських
зошитів визначається вчителем. Для контрольного тематичного оцінювання
передбачаються окремі зошити чи аркуші, які зберігаються протягом навчального
року в закладі загальної середньої освіти.
3. Тематичне оцінювання
Для запобігання перевантаження учнів час проведення тематичних (контрольних)
робіт визначається загальношкільним графіком, складеним заступником директора
навчального закладу за погодженням із вчителями.
Впродовж одного робочого дня учні можуть виконувати письмову тематичну
(контрольну) роботу тільки з однієї дисципліни, а протягом тижня — не більше ніж
з трьох. Під час планування тематичних робіт у кожному класі необхідно
передбачити їх рівномірний розподіл протягом усього семестру, не допускаючи
накопичення письмових (контрольних) робіт наприкінці семестру, навчального
року.
4. Порядок перевірки письмових робіт з математики.
4.1 При перевірці зошитів оцінюється лише правильність записів. Почерк, охайність
та форма запису не є предметом оцінювання.
4.2. Зошити з математики, в яких виконуються навчальні класні і домашні роботи,
перевіряються:
у 5—6-х класах— не рідше ніж один раз на два тижні;
у 7—11-х класах— не рідше один раз на місяць.
4.3. Оцінка за ведення зошитів виставляється у класний журнал, але на враховується
при виведенні тематичної.
Нагадуємо, що у навчально-виховному процесі можна використовувати лише
ту навчальну літературу, що має відповідний гриф Міністерства освіти і науки
23
України і зазначена у Переліку навчальних програм, підручників та навчально-
методичних посібників, рекомендованих Міністерством освіти і науки України для
використання у загальноосвітніх навчальних закладах.
Не слід забувати, що 11 класи закладів загальної середньої освіти
продовжують навчатись за навчальними програмами укладеними відповідно до
Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти (рівень стандарту,
академічний рівень, профільний рівень, рівень поглибленого вивчення). Для цих
класів залишаються чинними методичні рекомендації попередніх років.
Під час підготовки вчителів до уроків радимо використовувати періодичні
фахові видання: «Математика в рідній школі», «Математика», «Математика в
школах України»
НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА
З МАТЕМАТИКИ
(АЛГЕБРА І ПОЧАТКИ АНАЛІЗУ ТА ГЕОМЕТРІЯ)
для учнів 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів
Рівень стандарту
Затверджена наказом Міністерства освіти і науки № 1407 від 23 жовтня 2017 року
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
Мета базової загальної середньої освіти: розвиток особистості, яка поєднує в собі
творчий потенціал до навчання, ініціативність до саморозвитку та самонавчання в сучасних
умовах, здатності ідентифікувати себе як важливу і відповідальну складову українського
суспільства, яка готова змінювати і відстоювати національні цінності українського народу.
Важливим чинником розвитку такої особистості є формування в учнів умінь застосовувати набуті
знання у реальних життєвих ситуаціях, під час розв'язання практичних завдань та здатності
визначати і обґрунтовувати власну життєву позицію.
Провідним засобом реалізації вказаної мети є запровадження компетентнісного підходу у
навчально-виховний процес загальноосвітньої школи шляхом формування предметних і ключових
компетентностей.
В основу побудови змісту та організації процесу навчання математики покладено
компетентнісний підхід, відповідно до якого кінцевим результатом навчання предмета є
сформовані певні компетентності, які сприятимуть здатності учня застосовувати свої знання в
реальних життєвих ситуаціях, нести відповідальність за свої дії, брати повноцінну участь в житті
суспільства.
Для успішної участі в сучасному суспільному житті особистість повинна володіти певними
прийомами математичної діяльності та навичками їх застосувань до розв’язування практичних
задач. Певної математичної підготовки і готовності її застосовувати вимагає і вивчення багатьох
навчальних предметів загальноосвітньої школи. Значні вимоги до володіння математикою у
розв’язуванні практичних задач ставлять сучасний ринок праці, отримання якісної професійної
освіти, продовження освіти на наступних етапах. Тому одним із головних завдань цього курсу є
забезпечення умов для досягнення кожним учнем практичної компетентності.
Практична компетентність передбачає, що випускник загальноосвітнього навчального
закладу:
• вміє будувати і досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об’єктів,
24
процесів і явищ, задач, пов’язаних із ними, за допомогою математичних об’єктів, відповідних
математичних задач;
• вміє оволодівати необхідною оперативною інформацією для розуміння постановки
математичної задачі, її характеру й особливостей; уточнювати вихідні дані, мету задачі, знаходити
необхідну додаткову інформацію, засоби розв’язування задачі; переформульовувати задачу;
розчленовувати задачі на складові, встановлювати зв’язки між ними, складати план розв’язання
задачі; вибирати засоби розв’язання задачі, їх порівнювати і застосовувати оптимальні; перевіряти
правильність розв’язання задачі; аналізувати та інтерпретувати отриманий результат, оцінювати
його придатність із різних позицій; узагальнювати задачу, всебічно її розглядати; приймати
рішення за результатами розв’язання задачі;
• володіє технікою обчислень, раціонально поєднуючи усні, письмові, інструментальні
обчислення, зокрема наближені;
• вміє проектувати і здійснювати алгоритмічну та евристичну діяльність на математичному
матеріалі;
• вміє працювати з формулами (розуміти змістове значення кожного елемента формули,
знаходити їх числові значення при заданих значеннях змінних, виражати одну змінну через інші);
• вміє читати і будувати графіки функціональних залежностей, досліджувати їх
властивості;
• вміє класифікувати і конструювати геометричні фігури на площині й у просторі,
встановлювати їх властивості, зображати просторові фігури та їх елементи, виконувати побудови
на зображеннях;
• вміє вимірювати геометричні величини на площині й у просторі, які характеризують
розміщення геометричних фігур (відстані, кути), знаходити кількісні характеристики фігур (площі
та об’єми);
• вміє оцінювати шанси настання тих чи інших подій.
Практична компетентність є важливим показником якості математичної освіти,
природничої підготовки молоді. Вона певного мірою свідчить про готовність молоді до
повсякденного життя, до найважливіших видів суспільної діяльності, до оволодіння професійною
освітою.
Формування навичок застосування математики є однією із головних цілей навчання
математики. Радикальним засобом реалізації прикладної спрямованості шкільного курсу
математики є широке систематичне застосування методу математичного моделювання протягом
усього курсу. Це стосується введення понять, виявлення зв’язків між ними, характеру ілюстрацій,
системи вправ і, нарешті, системи контролю. Інакше кажучи, математики треба так навчати, щоб
учні вміли її застосовувати. Забезпечення прикладної спрямованості викладання математики
сприяє формуванню стійких мотивів до навчання взагалі і до навчання математики зокрема.
Реалізація практичної спрямованості в процесі навчання математики означає:
1) створення запасу математичних моделей, які описують реальні явища і процеси, мають
загальнокультурну значущість, а також вивчаються у суміжних предметах;
2) формування в учнів знань та вмінь, які необхідні для дослідження цих математичних моделей;
3) навчання учнів побудові і дослідженню найпростіших математичних моделей реальних явищ і
процесів.
Практична спрямованість математичної освіти суттєво підвищується завдяки
впровадженню інформаційно-комунікаційних засобів у навчання математики.
Одним із найважливіших засобів забезпечення практичної спрямованості навчання
математики є встановлення міжпредметних зв’язків математики з іншими предметами, у першу
чергу з природничими. Особливої уваги заслуговує встановлення, зв’язків між математикою та
інформатикою — двома освітніми галузями, які є визначальними у підготовці особистості до
25
життя у постіндустріальному, інформаційному суспільстві. Широке застосування інформаційно-
комунікаційних засобів у навчанні математики доцільне для проведення математичних
експериментів, практичних занять, інформаційного забезпечення, візуального інтерпретування
математичної діяльності, проведення досліджень.
Крім того, навчання математики має зробити певний внесок у формування ключових
компетентностей.
Ключові компетентності Компоненти
1 Спілкування державною Уміння: ставити запитання і розпізнавати проблему;

(і рідною у разі міркувати, робити висновки на основі інформації, поданої в
відмінності) мовами різних формах (у таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти,
пояснювати і перетворювати тексти математичних задач
(усно і письмово), грамотно висловлюватися рідною мовою;
доречно та коректно вживати в мовленні математичну
термінологію, чітко, лаконічно та зрозуміло формулювати
думку, аргументувати, доводити правильність тверджень;
поповнювати свій словниковий запас.
Ставлення: розуміння важливості чітких та лаконічних
формулювань.
Навчальні ресурси: означення понять, формулювання
властивостей, доведення теорем, розв’язування задач.
2 Спілкування іноземними Уміння: спілкуватися іноземною мовою з використанням

мовами. числівників, математичних понять і найуживаніших термінів;
ставити запитання, формулювати проблему; зіставляти
математичний термін чи буквене позначення з його
походженням з іноземної мови, правильно використовувати
математичні терміни в повсякденному житті.
Ставлення: усвідомлення важливості вивчення іноземних
мов для розуміння математичних термінів та позначень,
пошуку інформації в іншомовних джерелах.
Навчальні ресурси: тексти іноземною мовою з
використанням статистичних даних, математичних термінів.
3 Математична Уміння: оперувати числовою інформацією, геометричними

компетентність. об’єктами на площині та в просторі; встановлювати
відношення між реальними об’єктами навколишньої
дійсності (природними, культурними, технічними тощо);
розв’язувати задачі, зокрема практичного змісту; будувати і
досліджувати найпростіші математичні моделі реальних
об'єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати
результати; прогнозувати в контексті навчальних та
практичних задач; використовувати математичні методи у
життєвих ситуаціях.
Ставлення: усвідомлення значення математики для
повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку
технологічного, економічного і оборонного потенціалу
держави, успішного вивчення інших дисциплін.
26
Навчальні ресурси: розв'язування математичних задач,
зокрема таких, що моделюють реальні життєві ситуації.
4 Основні компетентності Уміння: розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі і

у природничих науках і які можна розв’язати засобами математики; будувати та
технологіях. досліджувати математичні моделі природних явищ і
процесів.
Ставлення: усвідомлення важливості математики як
універсальної мови науки, техніки та технологій.
Навчальні ресурси: складання графіків та діаграм, які
ілюструють функціональні залежності результатів впливу
людської діяльності на природу.
5 Інформаційно-цифрова Уміння: структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати

компетентність алгоритми; визначати достатність даних для розв’язання
задачі; використовувати різні знакові системи; знаходити
інформацію та оцінювати її достовірність; доводити
істинність тверджень.
Ставлення: критичне осмислення інформації та джерел її
отримання; усвідомлення важливості ІКТ для ефективного
розв’язування математичних задач.
Навчальні ресурси: візуалізація даних; побудова графіків та
діаграм, зображень стереометричних фігур за допомогою
програмних засобів.
6 Уміння вчитися Уміння: визначати мету навчальної діяльності, відбирати й

впродовж життя застосовувати потрібні знання та способи діяльності для
досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою
навчальну діяльність; моделювати власну освітню
траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та
оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити
правильність власного судження або визнавати
помилковість.
Ставлення: усвідомлення власних освітніх потреб та
цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу;
розуміння важливості вчитися впродовж життя; прагнення до
вдосконалення результатів своєї діяльності.
Навчальні ресурси: моделювання власної освітньої
траєкторії; статистична інформація; історичні задачі;
завдання ймовірнісного змісту.
7 Ініціативність і Уміння: генерувати нові ідеї, вирішувати життєві проблеми,

підприємливість аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення;
використовувати критерії раціональності, практичності,
ефективності та точності, з метою вибору най кращого
рішення; аргументувати та захищати свою позицію,
дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи
оптимальних способів розв’язання життєвого завдання.
Ставлення: ініціативність, відповідальність, упевненість у
27
собі; переконаність, що успіх команди – це й особистий
успіх; позитивне оцінювання та підтримка конструктивних
ідей інших.
Навчальні ресурси: задачі підприємницького змісту
(оптимізаційні задачі).
8 Соціальна та Уміння: висловлювати власну думку, слухати і чути інших,

громадянська оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів;
компетентності аргументувати та відстоювати свою позицію; ухвалювати
аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; співпрацювати
в команді, виділяти та виконувати власну роль в командній
роботі; аналізувати власну економічну ситуацію, родинний
бюджет, користуючись математичними методами;
орієнтуватися в широкому колі послуг і товарів на основі
чітких критеріїв, робити споживчий вибір, спираючись,
зокрема, і на математичні дані.
Ставлення: ощадливість і поміркованість; рівне ставлення
до інших незалежно від статків, соціального походження;
відповідальність за спільну справу; налаштованість на
логічне обґрунтування позиції без передчасного переходу до
висновків; повага до прав людини, активна позиція щодо
боротьби із дискримінацією.
Навчальні ресурси: задачі соціального змісту.
9 Обізнаність та Уміння: здійснювати необхідні розрахунки для встановлення

самовираження у сфері пропорцій, відтворення перспективи, створення об’ємно-
культури просторових композицій; унаочнювати математичні моделі,
зображати фігури, графіки, рисунки, схеми, діаграми.
Ставлення: усвідомлення взаємозв’язку математики та
культури на прикладах з архітектури, живопису, музики та
ін.; розуміння важливості внеску математиків у
загальносвітову культуру.
Навчальні ресурси: математичні моделі в різних видах
мистецтва.
10 Екологічна грамотність і Уміння: аналізувати і критично оцінювати соціально-

здорове життя. економічні події в державі на основі статистичних даних;
враховувати правові, етичні, екологічні і соціальні наслідки
рішень; розпізнавати, як інтерпретації результатів вирішення
проблем можуть бути використані для маніпулювання.
Ставлення: усвідомлення взаємозв’язку математики та
екології на основі статистичних даних; ощадне та бережливе
відношення до природних ресурсів, чистоти довкілля та
дотримання санітарних норм побуту; розгляд порівняльної
характеристики щодо вибору здорового способу життя;
власна думка та позиція до зловживань алкоголю, нікотину
тощо.
Навчальні ресурси: навчальні проекти, задачі соціально-
28
економічного, екологічного змісту; задачі, які сприяють
усвідомленню цінності здорового способу життя.
Наскрізні лінії та їх реалізація. У навчальній програмі виокремлюються такі наскрізні
чотири лінії ключових компетентностей: "Екологічна безпека та сталий розвиток",
"Громадянська відповідальність", "Здоров'я і безпека", "Підприємливість та фінансова
грамотність", які спрямовані на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у
реальних життєвих ситуаціях.
Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей,
навчальних предметів та предметних циклів, їх необхідно враховувати при формуванні шкільного
середовища життєдіяльності.
Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають
формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати
отримані знання у різних життєвих ситуаціях.
Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед:
· через організацію відповідного навчального середовища – зміст та цілі наскрізних тем
враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;
· через базові навчальні предмети – під час навчання, виходячи із наскрізних тем,
проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні,
міжкласові та загальношкільні проекти. Роль навчальних предметів при навчанні наскрізних тем –
різна і залежить від цілей і змісту навчального предмета та від того, наскільки тісно пов’язаний із
конкретною наскрізною темою той чи інший предметний цикл;
· через предмети за вибором;
· через спеціальні курси за вибором;
· через позакласну навчальну роботу.
Наскрізні лінії:
1. Наскрізна лінія «Екологічна безпека та сталий розвиток» націлена на формування в учнів
соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у
вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого
розвитку для майбутніх поколінь.
Проблематика наскрізної лінії “Екологічна безпека та сталий розвиток” реалізується в
курсі математики, насамперед, через завдання з реальними даними про використання природних
ресурсів, їх збереження та примноження. Аналіз цих даних сприяє розвитку бережливого
ставлення до навколишнього середовища, екології, формуванню критичного мислення, вміння
вирішувати проблеми, критично оцінювати перспективи розвитку навколишнього середовища і
людини. Можливі уроки на відкритому повітрі. При розгляді цієї лінії важливе місце займають
відсоткові обчислення, функції, елементи теорії ймовірностей та статистики.
2. Реалізація наскрізної лінії «Громадянська відповідальність» сприятиме формуванню

відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування
суспільства. Ця наскрізна лінія освоюється в основному через колективну діяльність
(дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо), яка поєднує математику з іншими
навчальними предметами і розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо
різноманітних способів діяльності і думок.
Навчання математики має викликати в учнів якомога більше позитивних емоцій, а її зміст
- бути націленим на виховання порядності, старанності, систематичності, послідовності,
посидючості і чесності. Приклад вчителя покликаний зіграти важливу роль у формуванні
толерантного ставлення до товаришів, незалежно від рівня навчальних досягнень. З цієї ж
29
наскрізною лінією пов'язані, наприклад, процентні обчислення, елементи статистики, що
дозволяють учням зрозуміти значення кількісних показників при характеристиці суспільства і
його розвитку.
3. Завданням наскрізної лінії «Здоров'я і безпека» є становлення учня як емоційно стійкого члена
суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве
середовище.
Наскрізна лінія “Здоров'я і безпека” в курсі математики реалізується через завдання з
реальними даними про безпеку і охорону здоров'я (текстові завдання, пов’язані з середовищем
дорожнього руху, рухом пішоходів і транспортних засобів, відсотковими обчисленнями і
графіками, що стосуються чинників ризику). Особливо важливий аналіз причин ДТП, пов’язаних
із перевищенням швидкості. Варто звернути увагу на проблеми, пов’язані із ризиками для життя і
здоров’я при вивченні основ теорії ймовірностей та математичної статистики. Вирішення
проблем, знайдених з «ага-ефектом1», розгляд красивих математичних конструкцій, пошук
оптимальних методів розв’язування задач тощо, здатні викликати в учнів позитивного відчуття
успіху.
4. Наскрізна лінія «Підприємливість та фінансова грамотність» націлена на розвиток

лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі,
забезпечення кращого розуміння учнями практичних аспектів фінансових питань (здійснення
заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо).
Ця наскрізна лінія пов'язана з розв'язуванням практичних задач щодо планування
господарської діяльності та реальної оцінки власних можливостей, складання сімейного бюджету,
формування економного ставлення до природних ресурсів. Вона реалізується під час вивчення
відсоткових обчислень, рівнянь та функцій.
З метою підвищення ефективності навчання, необхідною умовою є залучення до
навчально-виховного процесу компетентнісного, діяльнісного та особистісно-орієнтованого
підходів, які передбачають систематичне включення учнів до різних видів активної навчально-
пізнавальної діяльності та формування умінь корисних у реальних життєвих ситуаціях. Доцільно,
де це можливо, не лише показувати виникнення математичного факту із практичної ситуації, а й
ілюструвати його застосування на практиці. Формуванню математичної та ключових
компетентностей сприяє встановлення та реалізація у навчанні математики міжпредметних і
внутрішньопредметних звязків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і
організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і
підвищує їх рівень загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і
формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці.
Важливу роль у навчанні математики відіграє систематичне використання історичного
матеріалу, який підвищує інтерес до вивчення математики, стимулює потяг до наукової творчості,
пробуджує критичне ставлення до фактів, дає учням уявлення про математику як невід’ємну
складову загальнолюдської культури. На дохідливих прикладах слід показувати учням, як
розвивалися математичні поняття і відношення, теорії та методи. Ознайомлення учнів з іменами
та біографіями видатних учених, які створювали математику, зокрема видатних українських
математиків, сприятиме національному і патріотичному вихованню школярів.
Рекомендації щодо роботи з програмою. Однією з головних змістових ліній курсу

«Математика» в старшій школі є функціональна лінія. Тому доцільно розпочинати вивчення
курсу з теми «Функції, їхні властивості та графіки» — його фундаменту. У цій темі здійснюється
1
під “Ага-ефектом” мається на увазі спільне вирішення задачі з ефектом раптового здогаду, “еврики”
30
повторення, систематизація матеріалу стосовно функцій, який вивчався в основній школі, його
поглиблення і розширення, зокрема, за рахунок степеневих функцій. Головною метою
опрацювання цієї теми є підготовка учнів до вивчення нових класів функцій (тригонометричних,
степеневих, показникових, логарифмічних), а також мотивація необхідності розширення апарату
дослідження функцій за допомогою похідної. Лейтмотивом теми має бути моделювання реальних
процесів за допомогою функцій. Оскільки робота з діаграмами, рисунками, графіками є одним із
поширених видів практичної діяльності людини, то до головних завдань вивчення теми слід
віднести розвиток графічної культури учнів. Ідеться передусім про «читання» графіків, тобто про
встановлення властивостей функції за її графіком.
У наступних темах розширюються класи функцій, які вивчалися в основній школі. У темах
«Тригонометричні функції» і «Показникова та логарифмічна функції» вміння досліджувати
функції, які сформовані в першій темі, закріплюються і застосовуються до моделювання
закономірностей коливального руху, процесів зростання та спадання. В уявленні учнів характер
фізичного процесу має асоціюватись із відповідною функцією, її графіком, властивостями.
Важливим завершенням функціональної лінії курсу «Математика» є розгляд понять
похідної та інтеграла, які є необхідним інструментом дослідження руху. Основні ідеї
математичного аналізу виглядають досить простими і наочними, якщо викладати їх на тому
інтуїтивному рівні, на якому вони виникли історично і який цілком задовольняє потреби
загальноосвітньої підготовки учнів. Не варто захоплюватися формально - логічною строгістю
доведень та відводити багато часу суто технічним питанням і конструкціям. Більше уваги слід
приділити змісту ідей і понять, їх геометричному і фізичному тлумаченню. Вивчення
інтегрального числення зазвичай починається з розгляду сукупності первісних даної функції, яку
доцільно розуміти як сукупність функцій, які задовольняють умову у' = f(х).
У курсі математики старшої школи набувають розвитку й інші змістові лінії: обчислення,
вирази і перетворення, рівняння та нерівності.
Розглядаються обчислення, оцінювання та порівняння значень тригонометричних,
степеневих, показникових, логарифмічних виразів.
Певне місце в курсі займають тотожні перетворення тригонометричних, степеневих та
логарифмічних виразів. Тригонометричні функції пов’язані між собою багатьма
співвідношеннями. Їх умовно можна поділити на три групи. Перша група формул встановлює
зв’язок між координатами точки кола — це так звані основні співвідношення. Друга група формул
має своїм джерелом симетрію і періодичність руху точки по колу. Вона складається із формул
зведення. Третю групу тотожностей породжують повороти точки навколо центра кола. Формули
додавання пов’язують координати точок .
Не слід приділяти занадто багато уваги громіздким перетворенням тригонометричних,
степеневих і логарифмічних виразів і спеціальним методам розв’язування тригонометричних,
показникових і логарифмічних рівнянь. Вони, як правило, не знаходять практичних застосувань.
У старшій школі розширюються класи рівнянь, нерівностей, їх систем, методи
розв’язування, сфери застосування. Вивчення цього матеріалу пов’язується з властивостями
відповідних функцій.
Як і в основній школі, геометрія у старшій школі має навчати учнів правильному
сприйманню навколишнього світу. Але для цього стереометрія має більше можливостей. Ідеться
про розвиток логічного мислення, формування просторової уяви, вироблення навичок
застосування геометрії до розв’язання практичних завдань. Розв’язання цих завдань
розпочинається з розгляду теми «Паралельність прямих і площин у просторі». У ній закладається
фундамент для вивчення стереометрії — геометрії простору. Особливу увагу необхідно приділити
реалізації прикладної спрямованості теми. Головним внеском у розв’язання зазначеної проблеми є
формування чітких уявлень про взаємовідношення геометричних об’єктів (прямих, площин) і
31
відношень між ними з об’єктами навколишнього світу. Важливе місце в темі необхідно відвести
навчанню учнів зображенню просторових фігур на площині і застосуванню цих зображень при
розв’язуванні задач.
В процесі вивчення теми «Перпендикулярність прямих і площин у просторі» закладається
фундамент для вимірювань у стереометрії. Значної уваги вимагає формування таких
фундаментальних понять, як загальне поняття відстані, поняття кута як міри розміщення прямих і
площин та двогранного кута як геометричної фігури. Із введенням відношення
перпендикулярності прямих і площин, перпендикулярності площин, а також відстаней і кутів
моделюючі можливості курсу стереометрії значно зростають. Розгляд теми «Координати і
вектори» дозволить повторити навчальний матеріал із стереометрії і застосувати новий підхід до
вивчення прямих і площин у просторі. Окремим завданням вивчення теми «Координати і
вектори» є узагальнення векторного і координатного методів у випадку простору.
У темах «Многогранники», «Тіла обертання» розглядаються основні види геометричних
тіл та їхні властивості. При вивченні цих тем важливим є підхід, що передбачає формування
навичок конструювання і класифікації тіл та їх поверхонь. Такий підхід вимагає використання
конструктивних означень. Конструктивні означення дозволяють встановити спільність між
призмами і циліндрами, пірамідами та конусами. У процесі вивчення теми «Об’єми та площі
поверхонь геометричних тіл» мають бути розглянуті різні методи обчислення об'ємів і площ
поверхонь. Особливу увагу необхідно приділити методу розбиття, який має велике практичне
значення. Використання аналогії між вимірюваннями площ плоских фігур і об'ємів сприятиме
засвоєнню матеріалу учнями. При вивченні площ поверхонь тіл доцільно широко користуватися
природною та важливою з практичної точки зору ідеєю розгортки.
Програма передбачає реалізацію діяльнісного підходу до навчання математики як головної
умови забезпечення ефективності математичної освіти.
Навчальний процес у старшій школі потребує і робить можливим використання
специфічних форм та методів навчання. Можливість їх використання зумовлена віковими
особливостями старшокласників, набутими в основній школі навичками самостійної роботи,
рівнем розвинення загальнонавчальних і пізнавальних видів діяльності. Основною формою
проведення занять залишається система уроків: вивчення нового матеріалу, формування вмінь
розв’язувати задачі, узагальнення та систематизації знань, контролю і корекції знань. Поряд із
цим використовується шкільна лекція, семінарські та практичні заняття, інтегровані уроки
математики з профільним предметом тощо).
Реалізація рівневої диференціації на практичних заняттях є однією з головних умов
ефективності навчання. Особливістю практичних занять має бути постійне залучення учнів до
самостійної роботи. Доцільно спільно обговорити ідею та алгоритм розв’язування певного класу
задач. Після цього кожний учень може виконувати запропоновану систему вправ, спілкуючись із
вчителем.
Важливе місце в організації навчання математики має посісти вдосконалення, у порівнянні
з основною школою, системи самостійної роботи учнів. Формуванню відповідних мотивів до
самостійної роботи сприяє застосування завдань на рисунках, контрольних запитань, зокрема
прикладного характеру, домашніх робіт з дослідження конкретних класів функцій, геометричних
конструкцій.
Важливим засобом навчання можуть стати контрольні запитання і тестові завдання, які
спрямовані не на відтворення означень, фактів, формул, а на з’ясування елементів та структури
означень математичних об’єктів; їх місця в системі інших понять; операцій, які можна виконувати
з об’єктом, його особливостей та властивостей. Подібні контрольні запитання стимулюють
продуктивне мислення учнів, сприяють неформальному засвоєнню теоретичного матеріалу,
32
формують навички порівняння, класифікації, узагальнення, застосування математичних понять і
об’єктів.
Обов’язковим елементом технології навчання має бути постійна діагностика навчальних
досягнень учнів. Вивчення кожної теми слід починати з виконання діагностичної роботи, що дає
змогу встановити рівень володіння матеріалом попередньої теми. За результатами діагностичної
роботи виявляються прогалини у підготовці учня, його досягнення, що допомагає спрямувати
зусилля його та викладача на поліпшення стану справ.
Значне місце у технології навчання має посідати тематичний контроль навчальних
досягнень як засіб управління навчальним процесом. До кожної теми система контролю може
складатися з тематичної контрольної роботи, що, як правило, включає дві частини — теоретичну і
тестову.
Обов’язковим елементом навчання мають стати індивідуальні завдання з теми. Їх варто
пропонувати на завершальному етапі вивчення теми для самостійного опрацювання після всіх
контролюючих заходів. Мета завдань — охопити матеріал теми в цілому, привернути увагу до
головного, дати додаткові приклади і пояснення окремих складних моментів, підкреслити
особливості й тонкощі, переконати учнів у можливості розв’язання задач основних типів.
Індивідуальні завдання перевіряються, оцінюються вчителем та захищаються учнем. Варто
планувати виконання індивідуальних завдань, які передбачають ознайомлення як з розвитком
математики в історичному аспекті (наприклад, з теми «Скільки існує геометрій?»), так і
змістовних («Перспектива», «Математика і соціологія»).
Одним з ефективних засобів удосконалення навчання, особливо у старшій школі, є
модульне проектування навчального процесу, яке передбачає, що одиницею виміру навчального
процесу є не урок, а певна сукупність уроків, яка охоплює логічно пов’язаний блок навчальних
питань теми.
Програма передбачає насамперед оволодіння загальною математичною культурою,
вироблення математичного стилю мислення, тобто вміння класифікувати об’єкти, встановлювати
закономірності, виявляти зв’язки між різними явищами, приймати рішення тощо.
Структура навчальної програми. Програму подано у формі таблиці, що містить дві
колонки: очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів та зміст навчального
матеріалу. Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів орієнтують на
результати навчання, які є об’єктом контролю й оцінювання. У змісті вказано навчальний
матеріал, який підлягає вивченню з метою досягнення відповідних результатів.
Зміст навчання математики структуровано за темами відповідних навчальних курсів із
зазначенням послідовності тем та кількості годин на їх вивчення. Такий розподіл змісту і
навчального часу є орієнтовним. Учителям і авторам підручників надається право коригувати
послідовність вивчення тем та змінювати розподіл годин на їх вивчення залежно від прийнятої
методичної концепції та конкретних навчальних ситуацій. На початку кожного класу вказано
значну кількість резервних годин, які вчитель, на власний розсуд може витрачати на
систематизацію та повторення матеріалу на початку та в кінці року, збільшення кількості годин на
кожну із вказаних тем, зокрема для внесення змін до орієнтовного календарно-тематичного плану.
За умови виділення годин варіативної складової на вивчення математики додатковий час
поповнює години резерву.
Програма містить перелік очікуваних результатів рівня підготовки учнів за кожною темою.
Він слугує основою для планування системи тематичного контролю, для діагностичного
конструктивного задання цілей вивчення теми у вигляді системи завдань, можливість розв’язання
яких надає вивчення теми.
Програма надає вчителю широкі можливості для використання різних засобів, форм,
методів навчання, вибору методичних шляхів і прийомів викладення конкретного матеріалу.
33
Навчальні теми, визначені програмою, можуть вивчатися учнями на різних рівнях
засвоєння теоретичного матеріалу і формування вмінь. За умови недостатнього рівня
математичної підготовки учнів класу деякі теми на уроках можуть розглядатися без доведень, на
простих і доступних прикладах і не виноситися у повному обсязі для тематичного контролю.
Зацікавлені учні можуть детальніше опановувати такі теми самостійно за підручником, на курсах
за вибором чи під час індивідуального навчання в позаурочний час.
Особливості оцінювання та ведення журналу. У кінці кожної теми з алгебри і початків аналізу
та з геометрії вчитель проводить тематичне оцінювання. При виставленні тематичної оцінки
враховуються всі види навчальної діяльності, що підлягали оцінюванню протягом вивчення теми.
Семестрове оцінювання здійснюється на підставі тематичного окремо з алгебри і початків
аналізу і окремо з геометрії. Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних
закладів ІІІ ступеню передбачене оцінювання учнів 10-11-х класів з математики. Семестрова
оцінка з математики виводиться як середнє арифметичне семестрових оцінок з двох
математичних курсів (алгебри і початків аналізу та геометрії) та здійснюється округлення до
цілого числа. (Наприклад, учень/учениця має семестрові оцінки 8 з алгебри і початків аналізу і 9 з
геометрії. Тоді середнє значення становитиме (8+9):2=8,5≈9. Отже, семестрова оцінка з
математики – 9). Семестрова оцінка з математики виставляється без дати до класного журналу на
сторінку з алгебри і початків аналізу в стовпчик з надписом «І семестр. Математика», «ІІ семестр.
Математика» та на сторінку зведеного обліку. Семестрова оцінка може підлягати коригуванню
відповідно до «Інструкції з ведення класного журналу учнів 5-11(12)-х класів загальноосвітніх
навчальних закладів», затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 03 червня
2008 року № 496. Коригована семестрова оцінка з математики виводиться як середнє
арифметичне скоригованих семестрових оцінок з двох математичних курсів (алгебри і початків
аналізу та геометрії) та здійснюється округлення до цілого числа за наведеним прикладом.
Виставляється коригована семестрова оцінка з математики на сторінку з алгебри і початків
аналізу.
Річне оцінювання здійснюється на основі семестрових або скоригованих семестрових
оцінок з математики. Річна оцінка з математики виставляється на сторінку з алгебри і початків
аналізу в стовпчик з надписом «Річна. Математика». На сторінку зведеного обліку навчальних
досягнень учнів річна оцінка з математики виставляється у стовпчик «Математика».
34
АЛГЕБРА І ПОЧАТКИ АНАЛІЗУ 11 клас
(54 год. I семестр — 16 год, 1 год на тиждень,
II семестр — 38 год, 2 год на тиждень, Резерв – 18 годин)
Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності
Зміст навчального матеріалу
учнів
Тема 1. ПОКАЗНИКОВА ТА ЛОГАРИФМІЧНА ФУНКЦІЇ 16 годин
Учень/учениця: Властивості та графіки показникової
розпізнає і будує графіки показникової і функції.
логарифмічної функцій; Логарифми та їх властивості.
ілюструє властивості показникової і Властивості та графік логарифмічної
логарифмічної функцій за допомогою функції.
графіків; Найпростіші показникові та
застосовує показникову та логарифмічну логарифмічні рівняння і нерівності.
функції до опису реальних процесів;
розв’язує найпростіші показникові та
логарифмічні рівняння і нерівності.
Тема 2. ІНТЕГРАЛ ТА ЙОГО ЗАСТОСУВАННЯ 10 годин
Учень/учениця: Первісна та її властивості.
знаходить первісні за допомогою таблиці Визначений інтеграл, його
первісних та їх властивостей; геометричний зміст.
виділяє первісну, що задовольняє задані Обчислення площ плоских фігур.
початкові умови;
обчислює інтеграл за допомогою таблиці
первісних та їх властивостей;
знаходить площі криволінійних трапецій.
Тема 3. ЕЛЕМЕНТИ КОМБІНАТОРИКИ, ТЕОРІЇ ЙМОВІРНОСТЕЙ І МАТЕМАТИЧНОЇ
СТАТИСТИКИ 10 годин
Учень/учениця: Елементи комбінаторики.
розуміє що таке перестановки, розміщення, Перестановки, розміщення,
комбінації (без повторень), класичне комбінації (без повторень).
визначення поняття ймовірності, що таке Класичне визначення ймовірності
генеральна сукупність та вибірка, означення випадкової події.
середнього значення, моди та медіани Вибіркові характеристики: розмах
вибірки вибірки, мода, медіана, середнє
обчислює відносну частоту події; кількість значення. Графічне подання
перестановок, розміщень, комбінацій; інформації про вибірку.
ймовірність події, користуючись її
означенням і комбінаторними схемами;
пояснює зміст середніх показників та
характеристик вибірки;
знаходить числові характеристики вибірки
даних.
застосовує ймовірнісні характеристики
навколишніх явищ для прийняття рішень
35
Геометрія. 11 клас
(51 год. I семестр — 32 год, 2 год на тиждень,
II семестр — 19 год, 1 год на тиждень, Резерв – 14 годин)
Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності
Зміст навчального матеріалу
учнів
Тема 1. МНОГОГРАННИКИ 14 годин
Учень/учениця: Многогранник та його елементи.
розпізнає основні види многогранників та їх Опуклі многогранники. Призма.
елементи; Пряма і правильна призми.
зображує основні види многогранників та їх Паралелепіпед. Піраміда.
елементи; Правильна піраміда. Перерізи
має уявлення про перерізи многогранника многогранників.
площиною; Площі бічної та повної поверхонь
формулює означення вказаних у змісті призми, піраміди.
многогранників;
записує формули для обчислення площі
бічної та повної поверхонь призми та
піраміди
обчислює величини основних елементів
многогранників;
застосовує вивчені формули і властивості до
розв’язування задач, зокрема прикладного
змісту.
Тема 2. ТІЛА ОБЕРТАННЯ 12 годин
Учень/учениця: Циліндр, конус, їх елементи.
обчислює величини основних елементів тіл Перерізи циліндра і конуса: осьові
обертання; перерізи циліндра і конуса;
застосовує властивості тіл обертання до перерізи циліндра і конуса
розв’язування задач; площинами, паралельними основі.
розпізнає види тіл обертання, їхні елементи; Куля і сфера. Переріз кулі
многогранники і тіла обертання у їх площиною.
комбінаціях в об’єктах навколишнього світу.
Тема 3. ОБ’ЄМИ ТА ПЛОЩІ ПОВЕРХОНЬ ГЕОМЕТРИЧНИХ ТІЛ 11 годин
Учень/учениця: Поняття про об’єм тіла. Основні
записує формули для обчислення об’ємів властивості об’ємів. Об’єми
паралелепіпеда, призми, піраміди, циліндра, призми, паралелепіпеда, піраміди,
конуса, кулі, площ бічної та повної циліндра, конуса, кулі.
поверхонь циліндра, конуса, площі сфери; Площі бічної та повної поверхонь
має уявлення про об’єм тіла та його основні циліндра, конуса. Площа сфери.
властивості;
розв’язує задачі на обчислення об’ємів і
площ поверхонь геометричних тіл, зокрема
прикладного змісту.
36
ВИТЯГ
з Орієнтовні вимоги
до оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти
з предметів інваріантної складової навчального плану
( витяг з додатку № 2 до наказу МОН України від 21.08.2013 №1222)
{Із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства освіти і науки № 1009 від 19.08.2016}
Оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється за 12бальною шкалою.
Змістом вимог до оцінювання є виявлення, вимірювання та оцінювання навчальних досягнень
учнів, які структуровані у навчальних програмах, за предметами.
Відповідно до ступеня оволодіння знаннями і способами діяльності виокремлюються чотири рівні
навчальних досягнень учнів: початковий, середній, достатній, високий.
І початковий рівень, коли у результаті вивчення навчального матеріалу учень:
• називає об’єкт вивчення (правило, вираз, формули, геометричну фігуру, символ тощо), але
тільки в тому випадку, коли цей об’єкт (його зображення, опис, характеристика)
запропонована йому безпосередньо;
• за допомогою вчителя виконує елементарні завдання.
ІІ середній рівень, коли учень повторює інформацію, операції, дії, засвоєні ним у процесі
навчання, здатний розв’язувати завдання за зразком.
ІІІ достатній рівень, коли учень самостійно застосовує знання в стандартних ситуаціях, вміє
виконувати певні операції, загальна методика і послідовність (алгоритм) яких йому знайомі, але
зміст та умови виконання змінені.
IV високий рівень, коли учень здатний самостійно орієнтуватися в нових для нього ситуаціях,
складати план дій і виконувати його, пропонувати нові, невідомі йому раніше розв’язання, тобто
його діяльність має дослідницький характер.
Кожен наступний рівень вимог включає вимоги до попереднього, а також додає нові.
Оцінювання здійснюється у процесі повсякденного вивчення результатів навчальної роботи учнів,
а також за результатами перевірки навчальних досягнень учнів: усної ( індивідуальне, групове,
фронтальне опитування), письмової (самостійна робота, контрольна робота, тематична
контрольна робота, тестування, та інші).
Орієнтовні вимоги оцінювання визначають загальні підходи до визначення рівня навчальних
досягнень учнів з математики та встановлюють відповідність між вимогами до знань, умінь і
навичок учнів та показником оцінки в балах відповідно до рівнів навчальних досягнень з
математики.
При оцінюванні навчальних досягнень учнів враховуються:
• характеристики відповіді учня: правильність, повнота, логічність, обґрунтованість,
цілісність;
• якість знань: осмисленість, глибина, узагальненість, системність, гнучкість, дієвість,
міцність;
• ступінь сформованості загальнонавчальних і предметних умінь і навичок;
• рівень володіння розумовими операціями: уміння аналізувати, синтезувати, порівнювати,
абстрагувати, класифікувати, узагальнювати, робити висновки тощо;
• досвід творчої діяльності (вміння виявляти проблеми та розв’язувати їх, формулювати
гіпотези);
• самостійність оцінних суджень.
Також слід враховувати, що оцінювання якості математичної підготовки учнів здійснюється в
двох аспектах: рівень володіння теоретичними знаннями, який можна виявити в процесі усного
опитування, та якість практичних умінь і навичок, тобто здатність до застосування вивченого
матеріалу під час розв’язування задач і вправ.
Вимоги навчальних досягнень учнів з математики
37
рівні Бали Характеристика навчальних досягнень учня (учениці)
Учень:
• розпізнає один із кількох запропонованих математичних об’єктів (символів, виразів,
1 геометричних фігур тощо), виділивши його серед інших;
• читає і записує числа, переписує даний математичний вираз, формулу;
Початковий
• зображає найпростіші геометричні фігури (малює ескіз)

• виконує однокрокові дії з числами, найпростішими математичними виразами;
2
• впізнає окремі математичні об’єкти і пояснює свій вибір;
• співставляє дані або словесно описані математичні об’єкти за їх суттєвими
3 властивостями;
• за допомогою вчителя розв’язує елементарні вправи
• відтворює означення математичних понять і формулювання тверджень;
• називає елементи математичних об’єктів;
4
• формулює деякі властивості математичних об’єктів;
• виконує за зразком завдання обов'язкового рівня
• ілюструє означення математичних понять, формулювань теорем і правил виконання
Середній
математичних дій прикладами із пояснень вчителя або підручника;

5
• розв’язує завдання обов'язкового рівня за відомими алгоритмами з частковим
поясненням
• ілюструє означення математичних понять, формулювань теорем і правил виконання
математичних дій власними прикладами;
Середній
6
• самостійно розв’язує завдання обов'язкового рівня з достатнім поясненням;
• записує математичний вираз, формулу за словесним формулюванням і навпаки
• застосовує означення математичних понять та їх властивостей для розв’язання завдань в
знайомих ситуаціях;
7 • знає залежності між елементами математичних об’єктів;
• самостійно виправляє вказані йому помилки;
• розв’язує завдання, передбачені програмою, без достатніх пояснень
• володіє визначеним програмою навчальним матеріалом;
Достатній
8 • розв’язує завдання, передбачені програмою, з частковим поясненням;

• частково аргументує математичні міркування й розв’язування завдань
• вільно володіє визначеним програмою навчальним матеріалом;
• самостійно виконує завдання в знайомих ситуаціях з достатнім поясненням;
9 • виправляє допущені помилки;
• повністю аргументує обгрунтування математичних тверджень;
• розв’язує завдання з достатнім поясненням;
Знання, вміння й навички учня повністю відповідають вимогам програми, зокрема учень:
• усвідомлює нові для нього математичні факти, ідеї, вміє доводити передбачені
10 програмою математичні твердження з достатнім обгрунтуванням;
• під керівництвом учителя знаходить джерела інформації та самостійно використовує їх;
• розв’язує завдання з повним поясненням і обгрунтуванням
• вільно і правильно висловлює відповідні математичні міркування, переконливо
аргументує їх;
Високий
11 • самостійно знаходить джерела інформації та працює з ними;

• використовує набуті знання і вміння в незнайомих для нього ситуаціях;
• знає, передбачені програмою, основні методи розв’язання завдання і вміє їх
застосовувати з необхідним обгрунтуванням
• виявляє варіативність мислення і раціональність у виборі способу розв’язання
математичної проблеми;
12
• вміє узагальнювати й систематизувати набуті знання;
• здатний до розв’язування нестандартних задач і вправ
38
Витяг з додатку до наказу МОН України
від 16.06.2015 № 641
Методичні рекомендації
щодо національно-патріотичного виховання у загальноосвітніх навчальних закладах
Ураховуючи нові суспільно-політичні реалії в Україні після Революції гідності, обставини,
пов’язані з російською агресією, усе більшої актуальності набуває виховання в молодого
покоління почуття патріотизму, відданості загальнодержавній справі зміцнення країни, активної
громадянської позиції тощо.
Важливо, щоб кожен навчальний заклад став для дитини осередком становлення громадянина-
патріота України, готового брати на себе відповідальність, самовіддано розбудовувати країну як
суверенну, незалежну, демократичну, правову, соціальну державу, забезпечувати її національну
безпеку, сприяти єдності української політичної нації та встановленню громадянського миру й
злагоди в суспільстві.
Важливим чинником національно-патріотичного виховання є феномен Майдану – промовистого
свідчення жертовності заради безумовного дотримання прав людини та поваги до людської
гідності, відстоювання загальнонаціональних інтересів відмовою учасників від особистого заради
досягнення спільної мети; багатомовністю, полірелігійністю. Зміст виховних заходів має
позиціонувати Майдан як форму небаченого дотепер у світовій історії мирного колективного
протесту українців у відповідь на порушення базових прав людини і громадянина з боку
недемократичного політичного режиму в країні.
Актуальним є організація збирання та поширення інформації про героїчні вчинки українських
військовослужбовців, бійців добровольчих батальйонів у ході російсько-української війни,
волонтерів та інших громадян, які зробили значний внесок у зміцнення обороноздатності України.
Героїчні й водночас драматичні й навіть трагічні події останнього часу спонукають до оновлення
експозицій шкільних музеїв, заповідників та кімнат бойової слави, зокрема щодо інформації про
учасників АТО та волонтерів з даної території; необхідно взяти шефство над родинами учасників
ATO, які цього потребують. В цілому важливим є формування засобами змісту навчальних
предметів якостей особистості, що характеризуються ціннісним ставленням до суспільства,
держави, самої себе та інших, природи, праці, мистецтва.
З огляду на це рекомендуємо:
По-перше, виокремити як один з найголовніших напрямів виховної роботи, національно-
патріотичне виховання – справу, що за своїм значенням є стратегічним завданням. Не менш
важливим є повсякденне виховання поваги до Конституції держави, законодавства, державних
символів - Герба, Прапора, Гімну.
По-друге, необхідно виховувати в учнівської молоді національну самосвідомість, налаштованість
на осмислення моральних та культурних цінностей, історії, систему вчинків, які мотивуються
любов'ю, вірою, волею, усвідомленням відповідальності.
По-третє, системно здійснювати виховання в учнів громадянської позиції; вивчення та
популяризацію історії українського козацтва, збереження і пропаганду історико-культурної
спадщини українського народу; поліпшення військово-патріотичного виховання молоді,
формування готовності до захисту Вітчизни.
По-четверте, важливим аспектом формування національно самосвідомої особистості є виховання
поваги та любові до державної мови. Володіння українською мовою та послуговування нею
повинно стати пріоритетними у виховній роботі з дітьми. Мовне середовище повинно впливати на
формування учня-громадянина, патріота України.
По-п’яте, формувати моральні якості особистості, культуру поведінки, виховувати бережливе
ставлення до природи, розвивати мотивацію до праці.
Для реалізації цих глобальних завдань необхідна системна робота, яка передбачає забезпечення
гармонійного співвідношення різних напрямів, засобів, методів виховання дітей у процесі
навчання і позакласної діяльності.
39
У навчально-виховний процес мають впроваджуватися форми і методи виховної роботи, що
лежать в основі козацької педагогіки.
Завдяки результатам педагогічних досліджень достеменно встановлено, що 40 відсотків від
загального обсягу виховних впливів на особистість дитини здійснює освітнє середовище, в якому
вона перебуває. Ця цифра в кожному конкретному випадку шкільної практики варіюється
відповідно до особливостей області, школи, класу, його мікрогруп та індивідуальних
особливостей самих дітей. Але слід визнати, що поміж інших джерел впливу на становлення й
розвиток дитини (сім’я, однолітки, позашкільні освітні заклади та ін.) школа посідає домінантні
позиції, тож і відповідальності на неї покладається більше, і можливостей перед нею
відкривається більше.
З метою створення умов для реалізації кожної особистості та підтримки творчого,
інтелектуального, духовного потенціалу нашої нації необхідно модернізувати систему
викладання української мови, а саме:
 у навчально-виховній діяльності неухильно дотримуватися єдиного мовного режиму;
 формувати інформаційно й емоційно самобутній україномовний простір, який
забезпечуватиме прилучення школярів до величезного мовного дивосвіту, до глобальних
знань про рідну мову, її закони, систему її виражально-зображальних засобів;
 виховувати відповідальне ставлення до рідної мови, свідомого нею користування;
 сприяти вияву українського менталітету, способу самоусвідомлення і самоідентифікації,
сприйняттю української мови як коду праісторичної пам’яті;
 плекати розвиток духовної, емоційно-естетичної, інтелектуальної сфери саме на основі
української мови;
 через мовне посередництво долучати школярів до національної історії, до різних масивів
національної культури, до глибинної сутності народного життя;
 здійснювати розвиток мовлення не тільки на уроках української мови і літератури, а й під
час вивчення всіх інших предметів.
Також навчальні заклади мають проводити інформаційно-просвітницьку роботу з батьками,
спрямовану на формування толерантності, поваги до культури, історії, мови, звичаїв та традицій
як українців так і представників різних національностей за участю психологів, істориків,
працівників кримінальної міліції.
Водночас необхідно активізувати співпрацю педагогічних колективів з органами учнівського та
батьківського самоврядування щодо формування у дітей та молоді духовності, моральної
культури, толерантної поведінки, уміння жити в громадянському суспільстві.
У контексті зазначеного вище, надаємо методичні рекомендації щодо національно-патріотичного
виховання у загальноосвітніх навчальних закладах.
Формування в учнів ціннісного ставлення до суспільства, держави та до самої себе, відчуття своєї
належності до України, усвідомлення єдності власної долі з долею своєї країни, активної за
формою та моральної за змістом життєвої позиції є головною домінантою національно-
патріотичного виховання учнів в процесі шкільного навчання, у тому числі, навчання математики.
Важливою складовою виховання є прищеплення шанобливого ставлення до Збройних сил
України, підготовка до оволодіння військовими професіями, мотивація учнів до військової
служби.
Виховання в школярів почуття патріотизму слід здійснювати на уроках математики, віддаючи
перевагу окремим аспектам цієї роботи відповідно до вікових особливостей учнів.
Зокрема, у 5-6 класах доцільно надавати пріоритет вихованню в учнів любові до України, її
природи, рідного дому, школи, рідної мови, шляхом складання самими учнями (або за допомогою
вчителя) і розв’язування задач, в яких мова йде про їх рідний край. Це задачі, що містять
історичні дані, відомості про тваринний та рослинний світ регіону, в якому проживають школярі
40
тощо. Під час розв’язування задач доречно пропонувати учням коментувати виконання дій. Це
сприятиме розвиткові усного мовлення, формуванню у школярів вмінь правильно і грамотно
висловлювати свої думки українською мовою. З цього погляду корисними також будуть такі
завдання, як наприклад, «Прочитай», «Сформулюй», «Провідміняй: а) сорок два мільйони; б)
двадцять дев’ять тисяч».
У 7-9 класах можливо розширити знання учнів про культуру українського народу за допомогою
різних українських орнаментів (вишиванок) в процесі вивчення геометричних перетворень.
Бажано звернути увагу учнів на те, що багато орнаментів лише на перший погляд видаються
симетричними або утвореними шляхом паралельного перенесення. Насправді ж створення
орнаментів людиною є процесом творчим, не завжди підпорядкованим математичним законам (на
відміну від машинного орнаментування).
У процесі навчання слід звертати увагу учнів на прізвища українських математиків, на їхній
внесок у розвиток математичної науки. Одне з таких прізвищ – М. П. Кравчук, на пам’ятнику
якого написано: «Моя любов – Україна і математика». М. П. Кравчук – академік Всеукраїнської
Академії Наук, якого 1938 року безпідставно репресували і заслали на Колиму, де він загинув.
Суттєву допомогу вчителю нададуть відповідні матеріали, вміщені в українських шкільних
підручниках з математики.
Широкі можливості щодо виховання почуття патріотизму створюються при проведенні
тематичних позакласних заходів, присвячених українським математикам: математичні вечори,
вікторини, конференції, диспути, дискусії чи змагання тощо. На таких заходах можна розповісти
учням про життя, діяльність та здобутки видатних українців, запропонувати розв’язати кілька
задач, складених ними.
У 10-11 класах серед основних виховних завдань є прищеплення любові до Батьківщини,
відданості своєму народу, гордості за його культурні надбання, вболівання за його долю. Важливо
продовжити ознайомлення учнів з іменами та біографіями видатних українських математиків.
Наприклад, розповісти учням про творця одного з важливіших методів інтегрування - М.
Остроградського (народився і похований на Полтавщині).
Учнів основної та старшої школи варто також залучати до проектної діяльності, пов’язаної з
вивченням діяльності відомих українських математиків. Наприклад, учням можна запропонувати
такі теми для розроблення проектів: «Премії НАН України імені видатних українських учених»,
«Пам’ятники українським математикам», «Збірник українських історичних задач» та ін
Лист Міністерства освіти і науки України № 1/9-651 від 29 жовтня 2007 року
Про обсяг і характер домашніх завдань учнів загальноосвітніх навчальних закладів

Головним завданням сучасної загальноосвітньої школи є забезпечення умов для розвитку і
саморозвитку кожного учня, що реалізуються через оновлення змісту навчальних програм, інно-
ваційний технологій організації навчально-виховного процесу, в тому числі й організації
домашньої самостійної роботи.
Основною метою домашніх завдань є: закріплення, поглиблення і розширення знань,
набутих учнями на уроці; підготовка до засвоєння нового матеріалу; формування в дітей уміння
самостійно працювати; розвиток їхніх пізнавальних інтересів, творчих здібностей тощо.
Ефективність домашніх завдань визначається дотриманням певних вимог до їх організації:
 розуміння учнями поставлених перед ними навчальних завдань;
41
 врахування вікових та індивідуальних особливостей школярів, їхніх пізнавальних
можливостей, специфіки кожного навчального предмета, складності матеріалу, характеру
завдань та ін.;
 формування загальнонавчальних умінь і навичок (уміння правильно розподіляти час,
встановлювати послідовність виконання завдань, виділяти головне, використовувати
попередньо вивчений матеріал, застосовувати наявні знання тощо).
Раціональна організація виконання домашніх завдань сприятиме збереженню здоров'я
учнів, високого рівня функціонального стану їхнього організму протягом дня.
При визначенні форм, характеру, змісту, обсягу домашніх завдань, методів їх організації
необхідно враховувати специфіку навчального предмета, пізнавальні можливості учнів, їхні
вольові якості та уподобання тощо.
Домашні завдання можуть бути як усні, так і письмові; індивідуальні, що заохочують,
стимулюють школяра до навчання, пізнання,, індивідуальні здібності та інтереси дитини і групові
та парні, що направлені на дослідницьку, пошукову, аналітичну роботу, співпрацю, співдружність
тощо; репродуктивного, конструктивно-варіативного та творчого характеру.
Домашні завдання можна диференціювати в залежності від підготовки учнів, їх індивідуальних
особливостей сприйняття, пам'яті, мислення, урізноманітнюючи при цьому зміст домашніх робіт
та їх характер.
Згідно з Державними санітарними правилами і нормами влаштування, утримання
загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу (ДСанШН
5.5.2.008-01), у 1 класі домашні завдання не задаються. Обсяг домашніх завдань з усіх
предметів має бути таким, щоб витрати часу на їх виконання не перевищували у 2 класі 45 хв; у 3
класі - 1 години 10 хв; 4 класі - 1 годину ЗО хв; у 5-6 класах - 2,5 години; у 7-9 класах - 3
години; у 10-12 класах - 4 години.
Звертаємо увагу на необхідність дотримання вимог Державних санітарних правил. При
визначенні обсягів домашніх завдань необхідним є врахування темпу і ритму роботи учнів, наван-
таження їх навчальною роботою цього та наступного днів, стану їхнього здоров'я.
Домашні завдання не рекомендується задавати на канікули, на вихідні та святкові дні.
Добір завдань для домашньої роботи, інструктаж щодо їх виконання (повний, стислий,
конкретний тощо) учитель продумує завчасно і фіксує в поурочному плані - конспекті уроку.
Домашнє завдання може бути задано з предметів інваріантної частини навчального плану, з
будь-якого розділу програми, але тоді, коли його доцільність вмотивована.
Успішне виконання учнями домашніх завдань в значній мірі залежить від співпраці учителя з
їхніми батьками. Важливо переконати батьків у тому, що дотримання оптимального режиму ви-
конання домашніх завдань, їхня посильна допомога і контроль за виконанням сприятимуть
розв'язанню основної мети навчальної домашньої роботи. Вчитель повинен знайомити батьків з
основними програмовими вимогами до навчальних предметів, усного та писемного мовлення
молодших школярів тощо, повідомляти батьків про результати виконання домашніх завдань.
Місце подачі домашнього Завдання може бути на будь-якому етапі уроку.
Не допускається подача домашнього завдання під час чи після дзвінку на перерву, після уроків,
оскільки воно в повній мірі не фіксується дітьми; учні позбавлені можливості ставити запитання;
учитель не встигає пояснити суть завдання.
Форми перевірки домашнього завдання можуть бути різними: фронтальна, індивідуальна,
колективна, само-, взаємоперевірка, творча тощо. Вибір форми контролю залежить від змісту,
виду і; мети домашнього завдання.
42
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ МОН України від 03.06.2008 від № 496
ВИТЯГ
з ІНСТРУКЦІЇ З ВЕДЕННЯ КЛАСНОГО ЖУРНАЛУ УЧНІВ 5-11(12) КЛАСІВ
ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ
3. ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ
3.1. Загальні поняття
Основними видами оцінювання навчальних досягнень учнів є поточне та підсумкове (тематичне,

семестрове, річне), державна підсумкова атестація.
Оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється відповідно до критеріїв оцінювання

навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти, затверджених наказом
Міністерства освіти і науки України від 05.05.2008 № 371.
Обов'язковому оцінюванню підлягають навчальні досягнення учнів з предметів інваріантної та

варіативної складових робочого навчального плану закладу.
Не підлягають обов'язковому оцінюванню навчальні досягнення учнів з факультативних,

групових та індивідуальних занять, які фіксуються в окремому (спеціальному) журналі.
З метою якісного оцінювання навчальних досягнень учнів та для забезпечення оптимальної

організації виконання обов'язкових письмових робіт керівником навчального закладу (його
заступником) складається графік проведення окремо на І та ІІ семестри. Графік передбачає
проведення, як правило, не більше однієї письмової контрольної роботи протягом навчального
дня.
3.2. Виставлення оцінок до класного журналу
Поточна оцінка виставляється до класного журналу в колонку з надписом, що засвідчує дату

проведення заняття, коли здійснювалося оцінювання учня (учениці).
Тематична оцінка виставляється до класного журналу в колонку з надписом Тематична без

дати.
При виставленні тематичної оцінки враховуються всі види навчальної діяльності, що підлягали
оцінюванню протягом вивчення теми. При цьому проведення окремої тематичної атестації при
здійсненні відповідного оцінювання не передбачається.
Якщо учень (учениця) був(ла) відсутній(я) на уроках протягом вивчення теми, не виконав(ла)
вимоги навчальної програми, у колонку з надписом Тематична виставляється н/а (не
атестований(а)).
Тематична оцінка не підлягає коригуванню.
Семестрова оцінка виставляється без дати до класного журналу в колонку з надписом І семестр,
ІІ семестр. Семестрове оцінювання здійснюється на підставі тематичних оцінок. При цьому мають
враховуватися динаміка особистих навчальних досягнень учня (учениці) з предмета протягом
семестру, важливість теми, тривалість її вивчення, складність змісту тощо.
Якщо учень (учениця) був(ла) відсутній(я) на уроках протягом семестру, у відповідну клітинку
замість оцінки за І семестр чи ІІ семестр виставляється н/а (не атестований(а)).
Семестрова оцінка може підлягати коригуванню. Скоригована семестрова оцінка виставляється

без дати у колонку з надписом Скоригована поруч із колонкою І семестр або ІІ семестр.
43
Колонки для виставлення скоригованих оцінок відводяться навіть за відсутності учнів, які
виявили бажання їх коригувати.
У триденний термін після виставлення семестрової оцінки батьки (особи, які їх замінюють) учнів
(вихованців), які виявили бажання підвищити результати семестрового оцінювання або з певних
причин не були атестовані, звертаються до керівника загальноосвітнього навчального закладу із
заявою про проведення відповідного оцінювання, у якій мотивують причину та необхідність його
проведення.
Наказом керівника загальноосвітнього навчального закладу створюється комісія у складі голови

(керівник навчального закладу або його заступник) та членів комісії: голови методичного
об'єднання, вчителя, який викладає предмет у цьому класі, а також затверджується графік
проведення оцінювання. Коригування семестрового оцінювання проводиться не пізніше п'яти днів
після подання заяви. У разі хвороби учня (учениці) чи інших поважних причин термін може бути
подовжено.
Члени комісії готують завдання, що погоджуються на засіданні шкільного методичного

об'єднання і затверджуються керівником навчального закладу. Завдання мають охоплювати зміст
усіх тем, що вивчалися протягом семестру. Оцінювання проводиться у письмовій формі. Письмові
роботи зберігаються протягом року.
На голову комісії покладається відповідальність за об'єктивність оцінювання та дотримання

порядку його проведення. Комісія приймає рішення щодо його результатів та складає протокол.
Рішення цієї комісії є остаточним, при цьому скоригована семестрова оцінка не може бути
нижчою за семестрову.
У разі, якщо учневі не вдалося підвищити результати, запис у колонку Скоригована не робиться.
За результатами оцінювання видається відповідний наказ керівника навчального закладу.
Скоригована семестрова оцінка за І семестр виставляється до початку ІІ семестру, за підсумками

ІІ семестру - не пізніше 10 червня поточного навчального року.
Підвищення семестрової оцінки учнями:

- 9-х класів - не дає їм права на отримання свідоцтва з відзнакою;
- 10-11(12)-х класів - не дає їм права бути претендентами на нагородження золотою „За особливі
успіхи у навчанні” та срібною „За успіхи у навчанні” медалями.
Річна оцінка виставляється до журналу в колонку з надписом Річна без зазначення дати не
раніше, ніж через три дні після виставлення оцінки за ІІ семестр.
Річне оцінювання здійснюється на основі семестрових або скоригованих семестрових оцінок.

У разі коригування учнями оцінки за ІІ семестр, річна оцінка виставляється їм не пізніше 10
червня поточного року.
У випадку неатестації учня (учениці) за підсумками двох семестрів у колонку Річна робиться
запис н/а (не атестований(а)). Річна оцінка коригуванню не підлягає.
Виставлення оцінки з державної підсумкової атестації здійснюється у колону з надписом ДПА

без зазначення дати.
За бажанням випускників навчальних закладів системи загальної середньої освіти як державна

підсумкова атестація можуть бути зараховані результати зовнішнього незалежного оцінювання,
про що видається відповідний наказ керівника навчального закладу. У такому випадку результати
зовнішнього незалежного оцінювання з конкретного предмету виставляються до журналу у
колонку з надписом ДПА.
Прізвища учнів, які виявили бажання зараховувати результати зовнішнього незалежного

44
оцінювання як державну підсумкову атестацію, до протоколів проведення державної підсумкової
атестації з предмету не вносяться.
Учням, які не пройшли державну підсумкову атестацію, у колонку з надписом ДПА робиться
запис н/а (не атестований(а)).
Випускникам, які звільнені від проходження державної підсумкової атестації, робиться запис зв.
(звільнений (а)).
Учням, яким оцінка з державної підсумкової атестації переглядалася апеляційною комісією, за її

результатами виставляється оцінка у колонку з надписом Апеляційна без дати.
3.3. Оцінювання навчальних екскурсій та навчальної практики.
Екскурсії, передбачені змістом навчальної програми, обліковуються на відповідних сторінках

навчальних предметів класного журналу та можуть оцінюватися вчителем.
Відповідно до методичних рекомендацій щодо організації навчально-виховного процесу під час

проведення навчальних екскурсій та навчальної практики учнів загальноосвітніх навчальних
закладів (від 06.02.08 р. № 1/9 061) навчальна практика оцінюється і обліковується на окремих
спеціально відведених сторінках журналу.
Оцінки за навчальну практику та навчальні екскурсії виставляються в журнал

окремим рядком та можуть враховуватись при виставленні річних оцінок з
відповідних предметів.
45
ДЛЯ НОТАТКІВ:
46
Прошнуровано та пронумеровано сторінок
Директор
47
48
49
Прошнуровано та пронумеровано сторінок
Директор
50

КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН 11 Клас Математика Рівень Стандарту Мерзляк АГ

Uploaded by

Document Information

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН 11 Клас Математика Рівень Стандарту Мерзляк АГ

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

ОДЕСЬКА ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА № І-ІІІ СТУПЕНІВ

ОДЕСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

з алгебри і початків аналвзу та геометрії в 11 – х классах

2022/2023 навчальний рік.

Протокол № ________ від _____.09.2022

Протокол № ________ від _____.01.2023

- методична проблема, над якою

«Компетентісно спрямований підхід

осінні 24.10 - 30.10 7 ПТ 2 9 16 23 30

зимові 26.12 - 08.01 14 СБ 3 10 17 24

весняні 25.03 - 02.04 9 НД 4 11 18 25

початок навчального року - 01.09.2022 закінчення навчального року -- 08.06.2023

НОВИЙ РІК 01.01 - нд ВЕЛИКДЕНЬ 16. 04 - нд ТРОЇЦЯ 04. 06. - нд

СТРУКТУРА 2022/2023 НАВЧАЛЬНОГО РОКУ

Відповідно до пунктів 3,4 статті 10 Закону України « Про повну загальну

Протягом навчального року для учнів проводяться канікули, орієнтовно:

Закінчується навчальний рік проведенням державної підсумкової атестації

Державна підсумкова атестація проводиться відповідно до вимог Міністерства

З Урахуванням місцевих особливостей та кліматичних умов можуть

▼ У 11-х класах навчання ведеться за навчальною програмою,

▼ Викладання предметів ведеться з використанням підручників:

▼ При викладанні предмету використовуються посібники:

Відповідно до робочого навчального плану школи на 2022-2023 навчальний рік

Розподіл годин на вивчення окремих тем з алгебри, геометрії, кількість тематичних

Узагальнення і систематизація знань учнів за 10 клас 2

Узагальнення і систематизація знань учнів за 10 клас

Узагальнення і систематизація знань учнів за 10 клас

Тема 3. ОБ’ЄМИ ТІЛ . ПЛОЩА СФЕРИ. (14 год)

Викладання навчальних предметів у закладах загальної середньої освіти у

Календарно-тематичне та поурочне планування здійснюється вчителем

Контроль виконання педагогічними працівниками та учнями (учнем) освітньої

У зв’язку із світовим викликом щодо епідеміологічної ситуації, що має місце і в

Для організації дистанційного навчання в цей період пропонуємо скористатися

Міністерство освіти і науки України спільно з Українським інститутом розвитку

Акцентуємо увагу на тому, що відповідно до Порядку поділу класів на групи при

Оцінювання результатів навчання учнів у закладах загальної середньої освіти

 Закон України «Про повну загальну середню освіту» (стаття 17);

 Інструкція з ведення класного журналу 5 – 11(12) класів загальноосвітніх навчальних

Ураховуючи численні звернення громадян, які надходять до Міністерства освіти і

Підсумкове оцінювання у 5 – 11 класах.

Посібник «Освітні практики із запобігання інфодемії, або Як не ізолюватися від

З огляду на зазначене, заклад освіти для реалізації варіативної складової

Інструктивно-методичні рекомендації щодо вивчення в закладах загальної середньої освіти

1 Спілкування державною Уміння: ставити запитання і розпізнавати проблему;

2 Спілкування іноземними Уміння: спілкуватися іноземною мовою з використанням

3 Математична Уміння: оперувати числовою інформацією, геометричними

4 Основні компетентності Уміння: розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі і

5 Інформаційно-цифрова Уміння: структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати

6 Уміння вчитися Уміння: визначати мету навчальної діяльності, відбирати й

7 Ініціативність і Уміння: генерувати нові ідеї, вирішувати життєві проблеми,

8 Соціальна та Уміння: висловлювати власну думку, слухати і чути інших,

9 Обізнаність та Уміння: здійснювати необхідні розрахунки для встановлення

10 Екологічна грамотність і Уміння: аналізувати і критично оцінювати соціально-

2. Реалізація наскрізної лінії «Громадянська відповідальність» сприятиме формуванню

4. Наскрізна лінія «Підприємливість та фінансова грамотність» націлена на розвиток

Рекомендації щодо роботи з програмою. Однією з головних змістових ліній курсу

• зображає найпростіші геометричні фігури (малює ескіз)

математичних дій прикладами із пояснень вчителя або підручника;

8 • розв’язує завдання, передбачені програмою, з частковим поясненням;

11 • самостійно знаходить джерела інформації та працює з ними;

Про обсяг і характер домашніх завдань учнів загальноосвітніх навчальних закладів

3. ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ

3.1. Загальні поняття

Основними видами оцінювання навчальних досягнень учнів є поточне та підсумкове (тематичне,

Протокол № ____ від _.09.2022

Протокол № ____ від _.01.2023