Самореалізація

 особистості
Підготували Куктенко Анастасія та Чиріна Дарина, ДП-20-2
 "В основі прагнення людини до самореалізації
лежить не завжди усвідомлюване прагнення до
безсмертя, яке може усвідомлюватися в різних
формах, а як прагнення підвищити знання,
покращити умови життя людей, передати іншим
знання та досвід, відкрити людям сенс тощо". 

Д. О. Леонтьєв
 • Людина самореалізується там, де
вона втілюється, у тому, що вона
створює
Що конкретно має • Наприклад, професійна
робити людина, щоб самореалізація вчителя або
вихователя полягає у прагненні
самореалізуватися? здійснити якомога більше впливів на
особистість учня і залишити "багато"
відображеної суб'єктності
Самореалізація відбувається лише в такій
діяльності, яка передбачає відкриття
(розпредметнення) нових якостей,
перспектив. Тобто - передбачає розвиток і
розширення усвідомлення
Потреба самореалізації

• Потреба самореалізації дійсно є сутнісно і тотально людською якістю,

але вона існує не у формі підвищення уваги до себе, болісної рефлексії
і самовдосконалення, а у формі прагнення щось створити, залишити
слід у чомусь, або в комусь
 Самореалізація виступає процесом "кільцево-
спіральної" природи: чим більшим є внутрішній
особистісний потенціал особистості, тим
вірогідніше і активніше відбувається
самореалізація, причому зміст її дає змогу
Самореалізація як відкривати, "проникати" в глибини оточуючого,
"огортаючи" ним себе, присвоюючи його й
процес перетворювати у свій потенціал. І це виводить
самореалізацію на вищий ступінь: процес
виявляється дійсно нескінченним, але лише тому,
що нескінченним є світ, у якому живе особистість, і
необхідним є її прагнення пізнати, перетворити цей
світ, залишити власний відбиток
Самореалізація за А. Маслоу

• А. Маслоу каже про те, що самореалізація - процес, у ході якого

людина мусить стати тим, ким вона може стати. Виявляється, що
кожна людина не може стати ким завгодно, детермінація все-таки
існує, і вона являє собою не що інше, як сукупність класичних
"внутрішніх умов", від анатомо-фізіологічних до психологічних
Про самореалізацію можна говорити
лише тоді, коли людина щось робить
актуально (тобто усвідомлювано і
відповідально) для інших людей
 • Важливою характеристикою самореалізації
особистості є креативність. Д. О. Леонтьев
обґрунтовує ключове значення творчості в
самореалізації, спираючись на трирівневу модель
структури особистості, розроблену Г. С. Батищевим.
Креативність як Зміст кожного рівня - особливості потреб, що
домінують. "Третій рівень - це потреба в

характеристика упредметненні, у втіленні своїх сутнісних сил, своєї

живої діяльності в предметних внесках...

самореалізації • Потребу в самореалізації можна ототожнити з третім

рівнем потребової структури і стверджувати, що
самореалізація справді здійснюється через конкретні
потреби цього рівня (потреба у творчості, в
особистісному спілкуванні, у соціально-
перетворюючій діяльності, у материнстві тощо)".
 • У дослідженнях Д. Б. Богоявленської
висвітлено взаємозв'язок креативності і
самореалізації особистості. Два рівні
активності людини — це рівень суб'єктної
дії та рівень особистісної дії - є
неоднорідними. Тому вона розрізняє два
Взаємозв'язок рівні дії особистості: рівень дій соціального
індивіда і рівень творчої дії. При цьому

креативності та рівень дії соціального індивіда відповідає

цілеспрямованій діяльності, де мета
виступає як усвідомлення бажаного
самореалізації результату. Але результат визначається
положенням індивіда серед людей. У
розвиненій формі творча дія приводить до
породження самої мети, тобто на цьому
рівні здійснюється цілепокладальна
діяльність, а дія набуває породжуючого
характеру і втрачає форму відповіді.
Отже, суб'єкт (особистість, що самореалізується) не лише сам ставить
мету, а й перетворює її в життєву задачу, для чого сам переструктуровує
власний внутрішній світ. Таким чином, він стає "причиною своїх
відносин зі світом, із суспільством; є творцем власного життя, створює
умови свого розвитку; долає деформацію власної особистості"
 І. Головаха досліджує самореалізацію в
контексті життєвої перспективи особистості і
розглядає її як "цілісну картину майбутнього у
складному суперечливому взаємозв'язку
Самореалізація як програмованих і очікуваних подій, з якими
людина пов'язує соціальну цінність і
життєва індивідуальний сенс свого життя".
Перспектива особистості, зауважує дослідник,
перспектива є найважливішим фактором її розвитку і
самореалізації. Життєва перспектива не

особистості задається особистості, а створюється нею,

змінюється і уточнюється протягом життя,
проходячи у своєму плині напружено-кризові
моменти, відмінні альтернативи на життєвому
шляху особистості
Потреба в самореалізації

потреба в
самореалізації вона є якісною
належить до характеристико
розряду вищих ю особистості;
потреб;

дана потреба
актуалізує вона сприяє
потенційні розвитку
можливості особистості;
особистості;
Потреба в самореалізації
Потреба в самореалізації підтримує внутрішній стан напруження індивіда,   вона має суперечливу природу; 

Потреба в самореалізації існує у варіанті "для інших", тобто має соціальний  характер; 

потреба в самореалізації - це цінність;

вона має постійний, безперервний характер; 

потреба в самореалізації володіє здатністю цілеспрямованого   формування в  

процесі оволодіння тією чи іншою діяльністю
Фундаментальні потреби створюють активність поведінки.
Активність, здійснюючись особистістю в дієвому плані життя,
набуває форми самореалізації. Вона визначає діяльність,
яка рушійною силою, джерелом пробудження в людині її
"потенціалів", які викликаються потребою в діяльності
Потреба в самореалізації є джерелом активності
особистості, активність же визначає ті види діяльності,
в яких дана потреба задовольнятиметься
Дякуємо за увагу!