Standarty Biolan Orgnanika

0
Міжнародна громадська організація

«Асоціація учасників біовиробництва
«БІОЛАН Україна»
Cтандарти органічного сільськогосподарського

виробництва та маркування
сільськогосподарської
продукції і продуктів харчування
«БІОЛан»
Стандарти органічного сільськогосподарського виробництва та маркування сільськогосподарської продукції і продуктів харчування «БіоЛан»
1
Стандарти розроблено робочою групою в складі спеціалістів українсько-

швейцарського проекту «ЕкоЛан Україна»: Світлани Горбань, Віктора Діхтярука,
Володимира Геновського, Тетяни Герман, Віктора Кухарчука за допомогою консультативної
підтримки експертів з інституту органічного землеробства FIBL Швейцарії Беате Хубер,
Катрін Портман, Каті Ціглер під загальним керівництвом Голови правління Асоціації
«БІОЛан Україна» Василя Пиндуса.
26.09.2006 року
2
Зміст
1. Принципи органічного сільського господарства......................3
Преамбула....................................................................................................3
Принцип здоров’я.........................................................................................3
Принцип екології..........................................................................................4
Принцип справедливості............................................................................4
Принцип дбайливого ставлення.................................................................5
Розділ А – Загальне..................................................................................5
Обсяг застосування Стандартів БІОЛан...........................….....................5
Структура.....................................................................................................6
Розділ Б – Дефініції, Загальні принципи, Рекомендації та

Стандарти...................................................................................................6
1. Дефініції ...........................................................................................6
2. Органічні екосистеми....................................................................10
Управління екосистемою..............................................................10
Збереження ґрунту та водного середовища...............................11
Генна інженерія..............……........................................................12
Збір дикорослих продуктів та використання землі загального
користування...............................................................................13
3. Загальні вимоги до рослинництва та тваринництва...............15

Вимоги в конверсійний (перехідний) період................................15
Часткове та паралельне виробництво..........................................16
Менеджмент органічного виробництва.........................................16
4. Рослинництво..................................................................................17
Підбір культур та видів...................................................................17
Тривалість перехідного періоду (рослинництво)..........................18
Різновидність у рослинництві.........................................................18
Родючість ґрунтів та внесення добрив..........................................19
Контроль шкідників, хвороб, бур’янів та регуляція росту.............21
Контроль забруднення…................................................................22
3
5. Тваринництво.....................................................................................23
Тваринництво....................................................................................23
Тривалість конверсійного (перехідного) періоду............................24
Походження тварин..........................................................................25
Розведення та вибір порід …...........................................................26
Хірургічне втручання.........................................................................27
Годівля тварин...................................................................................27
Ветеринарна медицина.....................................................................29
Транспортування та забій.................................................................30
Бджільництво.....................................................................................31
6. Переробка та транспортування продукції.....................................34

Основні положення...........................................................................34
Інгредієнти…………...........................................................................35
Методи переробки.............................................................................35
Контроль шкідників та хвороб у готовій продукції...........................36
Пакування...........................................................................................37
Очищення, дезинфекція та санація обладнання харчової
промисловості....................................................................................38
7. Маркування..........................................................................................39
Основні положення ...........................................................................39
8. Аквакультура ......................................................................................41
Перехід до органічних водних культур ……………………………….41
Водні екосистеми………………………………………………………....41
Водні рослини……………………………………………………………..42
Породи та селекція……………………………………………………….42
Відгодівля водних тварин………………………………………………..43
Здоров`я та благополуччя водних тварин…………………………….44
Транспортування та забій водних тварин……………………………..45
9. Контроль і сертифікація …………………………………………….…...46

9.1. Обов’язки щодо контролю…………………………………………..…...46
9.2. Контроль виробників ……………………………………………………..46
9.3. Контроль переробних та торгових підприємств………………………46
9.4. Сертифікація ……………………………………………………………….47
9.5. Порушення та санкції ……………………………………………………..47
Розділ С – Додатки......................................................................................48
Принципи органічного сільського господарства
Преамбула
4
Ці принципи є основою, на яких базується і розвивається органічне сільське

господарство. Вони виражають вплив органічного сільського господарства на
навколишнє середовище з метою його покращення в глобальному розумінні.
Сільське господарство є одним з найбільш базових видів діяльності людства, так

як існує щоденна потреба в харчуванні. В сільському господарстві відображені
історія, культура та суспільні цінності. Дані принципи потрібно застосовувати до
сільського господарства в найширшому розумінні, включаючи методи обробітку
ґрунту, збереження водних ресурсів, відношення до рослин і тварин в процесі
виробництва, підготовки та поширення харчових і інших продуктів. Ці принципи
передають те, яким чином людина повинна співіснувати з навколишнім
середовищем, з живими організмами, щоб залишити після себе спадок для
майбутніх поколінь.
Принципи органічного сільського господарства створені з метою посилення

органічного руху в повному обсязі. Вони є основою для розвитку різних програм,
концепцій, стандартів та мають набути поширення в усьому світі.
Органічне сільське господарство базується на принципах:

• здоров’я,
• екології,
• справедливості,
• дбайливого ставлення.
Принципи застосовують цілісно і невід’ємно один від одного. Нижче кожен

принцип роз’яснений детальніше. Вони були створені на зразок «кодексу честі»,
для заохочення займатись даною справою.
Принцип здоров’я
Органічне сільське господарство повинне підтримувати і зміцнювати здоров’я

ґрунту, рослин, тварин, людей та всієї планети цілісно та в повному обсязі.
Принцип зазначає, що здоровий стан індивідів та соціуму в цілому неможливо

відмежувати від стану екосистем – на здоровому ґрунті ростуть здорові рослини, в
результаті чого стають здорові тварини та оздоровлюється людина.
Здоров’я – це цілісність живої системи. Це не просто відсутність хвороб, а
присутність фізичного, духовного, соціального та екологічного благополуччя.
Роль органічного сільського господарства у виробництві, переробці, продажу чи
споживанні - підтримувати та покращувати здоров’я екосистем та організмів,
починаючи від мікроорганізмів ґрунту та закінчуючи людиною. Взагалі, органічне
сільське господарство створене для того, щоб виробляти високоякісні поживні
продукти харчування, що сприяє профілактиці здоров’я та покращенню імунітету.
З цією метою потрібно уникати використання мінеральних добрив, пестицидів,
хімічних ліків для тварин та харчових добавок, які, в свою чергу, можуть
викликати проблеми зі здоров’ям.
Принцип екології
Органічне сільське господарство повинно брати до уваги функціонування циклів

живої екологічної системи, покращувати його, без втручання в них та грубого
порушення в системі.
5
Цей принцип виник всередині самої живої системи. Він стверджує, що

виробництво повинно базуватись виключно на екологічних процесах. Живлення
та стан благополуччя досягаються через екологію конкретного виробничого
середовища. Наприклад, для рослин це живий ґрунт. Для тварин – екосистема
ферми, для риб та морських організмів - це водне середовище.
В органічному виробництві системи пасовищ та збору дикорослих рослин не

повинні порушувати цикли та екологічний баланс природи. Ці цикли є
універсальними, але їх функціонування є специфічним для кожного місця.
Управління органічним господарством повинне бути адаптоване до місцевих
умов, екології, культури та соціального рівня. Затрати повинні бути скорочені за
рахунок повторного використання, безвідходного виробництва та ефективного
використання матеріалів та енергоресурсів, щоб покращити і підтримати якість
навколишнього середовища та зберегти природні ресурси.
Органічне сільське господарство повинне досягти екологічного балансу шляхом

створення виробничих систем та природного середовища, підтримки генетичних
та сільськогосподарських різновидів. Ті, хто виробляє, переробляє, продає чи
споживає органічні продукти повинні захищати та дбати про навколишнє
середовище, включаючи ландшафти, клімат, природні середовища, біологічне
розмаїття, повітря та воду.
Принцип справедливості
Органічне сільське господарство повинне базуватись на відносинах, що

гарантують соціальну справедливість, беручи до уваги суспільне життя та життєві
можливості.
Справедливість характеризується неупередженістю, чесністю, повагою до

спільного середовища як серед самих людей, так і їх відношенням до інших живих
організмів.
Цей принцип наголошує на тому, що всі учасники органічного виробництва

повинні будувати такі відносини, які забезпечують справедливість на всіх рівнях
до всіх задіяних сторін – фермерів, робітників, переробних та реалізаційних
підприємств і споживачів. Органічне сільське господарство повинне забезпечити
всім хороший рівень життя, високу якість харчових продуктів та зменшити рівень
бідності. Його завдання – виробництво достатньої кількості якісних продуктів.
Цей принцип вимагає створення для тварин умов, що відповідають їх

фізіологічним особливостям, природній поведінці та забезпечують благополуччя.
Природні ресурси для виробництва і споживання повинні використовуватись

такими методами, які є екологічними та соціально справедливими щодо майбутніх
поколінь. Принцип справедливості вимагає, щоб система виробництва,
розповсюдження та збуту були відкритими, неупередженими, рівноцінними до
природних та суспільних витрат.
Принцип дбайливого ставлення
6
Раціональність і відповідальність – основні вимоги ведення органічного сільського

господарства з метою захисту здоров’я, благополуччя середовища, нинішнього та
майбутніх поколінь.
Органічне сільське господарство – це жива та динамічна система, що відповідає

внутрішнім і зовнішнім потребам та умовам. Методи органічного сільського
господарства можуть посилювати ефективність та продуктивність, але не
настільки інтенсивно, щоб поставити під ризик здоров’я та благополуччя. Отже,
нові технології потрібно вивчати, а існуючі переглянути. Потрібно дбайливо та
бережливо ставитися до сільського господарства та екосистем.
Цей принцип стверджує, що обережність та відповідальність є ключовими

критеріями для менеджменту, розвитку та підбору технологій. Наука потрібна для
гарантії здоров’я, безпеки та екологічної чистоти в органічному сільському
господарстві.
Однак, наукові теоретичні знання не є достатніми. Практичний досвід, накопичені
знання та традиційний підхід пропонують дієві рішення, випробувані часом.
Органічне сільське господарство повинне запобігати значним ризикам шляхом
застосування випробуваних технологій та відмови від непередбачуваних, як
наприклад, генна інженерія. Прийняті рішення повинні бути прозорими і
відображати потреби та цінності всіх, кого це може стосуватись.
Використовуючи Базові Стандарти Міжнародної федерації органічного сільського

господарства (IFOAM), Постанову Ради (ЕЕС) №2092/91стосовно органічного
виробництва сільськогосподарських продуктів та вказівок на таке виробництво на
сільськогосподарській продукції та на продуктах харчування та Стандарти БІО
СВІСС (Асоціації Швейцарських організацій виробників органічної продукції),
Міжнародна громадська організація «Асоціація учасників біовиробництва
«БІОЛАН Україна» ПРИЙНЯЛА ЦІ СТАНДАРТИ:
Розділ А – Загальне
Обсяг застосування стандартів БІОЛан
Особливі випадки, які можуть виникати в процесі виробництва, повинні бути

узгоджені з сертифікаційним органом.
Органічне сільське господарство (також відоме під назвами «біологічне» та

«екологічне» або іншими легалізованими еквівалентами (іншими мовами) ) – це
цілісний та системний підхід, заснований на ряді процесів, що забезпечують
сталий розвиток екосистем, безпечні продукти харчування, хороше живлення
рослин, благополуччя тварин та соціальну справедливість. Отже, органічне
виробництво – більше ніж просто система виробництва, яке включає або
виключає певні затрати.
Стандарти відображають сучасний стан органічного виробництва та переробки.

Дані стандарти не повинні розглядатись як остаточне ствердження, а швидше як
процес напрацювання з метою продовження розвитку та поширення органічної
практики в світі.
7
Структура
Стандарти представлені у вигляді Загальних принципів, Рекомендацій, Основних

Стандартів та Відхилень.
● Загальні принципи – це наміри і мета органічного виробництва та переробки.

Принципи написані у формі стверджень та визначень. На приклад « Органічне
тваринництво базується на гармонійному відношенні між ґрунтом, рослинами
та тваринами; на повазі фізіологічних та природних потреб тварин; на їх годівлі
високоякісним органічним кормом».
● Рекомендації – це практичні поради операторам ведення органічних

господарств, виробництва продукції тощо. Рекомендації розроблено для
практичного застосування, але не вимагається від операторів їх чіткого
дотримання. Вони містять в собі слово «слід». Наприклад, «Переробним та
реалізаційним підприємствам слід визначити джерела потенційних
забруднень та запобігати забрудненням».
● Базові стандарти – це мінімальні вимоги, які повинен виконати оператор, щоб

його підприємство сертифікували як органічне. Базові стандарти написані зі
словом «повинен». Наприклад, «Всі травоїдні повинні щоденно мати доступ до
грубого корму.»
● Відхилення – це винятки, зроблені в конкретних розділах Базових стандартів,

і які можуть застосовуватись лише в конкретно описаних випадках. Відхилення
виділені курсивом.
Розділ Б – Дефініції, Загальні принципи, Рекомендації та Стандарти
1. Дефініції
АРККТ: Аналіз Ризиків та Контроль Критичних Точок, - спеціальна програма з

контролю якості продуктів харчування, яка допомагає визначити ризики контамінації
та заходи для запобігання таких ризиків.
Акредитація: процедура, за якої уповноважений орган надає офіційне визнання

органу чи особі у його\її компетентності виконувати певні завдання.
Аюрведа: традиційна індійська система лікування.
Аквакультура: сплановане виробництво водних рослин та\чи тварин в солоній,

підсоленій чи прісній воді в певному водному середовищі.
Біорозмаїття: різноманітність життєвих форм та типів екосистем на Землі.

Включає генетичні різновиди (наприклад, різновиди в рамках біологічних видів),
видові різновиди (кількість та різноманітність видів) та екосистемні різновиди
(загальна кількість типів екосистеми).
8
Буферна зона: чітко визначена територія, що відмежовує площу під органічною

продукцією від інших територій, на яких дозволене використання заборонених
засобів в органічному виробництві, з метою запобігання контакту з такими
прилеглими зонами.
Виключення: дозвіл, що надається оператору сертифікаційним органом, в

результаті якого з оператора знята вимога щодо відповідності стандартам та
загальним правилам. Цей дозвіл надається на основі чітких критеріїв за конкретних
обставин та лише на обмежений період.
Виробнича одиниця: загальна площа землі чи території під контролем одного чи

групи фермерів з усією виробничою діяльністю включно.
Відокремлене виробництво: частина виробництва сертифікована як органічна.

Решта виробництва може бути: (a) неорганічною, (b) в перехідному періоді, (c)
органічною, але не сертифікованою. Також можливе паралельне виробництво.
Генетичний різновид: різноманітність серед живих організмів з

сільськогосподарських, лісових та водних екосистем, включаючи внутрівидові та
міжвидові розбіжності.
Генна інженерія: набір технологій з молекулярної біології (таких як рекомбінанти

ДНК), за допомогою яких генний матеріал рослин, тварин, мікроорганізмів, клітин та
біологічних одиниць змінюється таким чином, що отримані результати неможливо
було б отримати шляхом природного відтворення. Технології генетичної
модифікації включають, але не обмежуються: рекомбінацією ДНК, злиттям клітин,
мікро і макроін’єкціями, інкапсуляцією, видаленням та подвоєнням генів. ГМО не
включають організми , отримані в результаті таких технологій як кон’югація,
трансдукція та природна гібридизація
Генетично модифікований організм (ГМО): рослина, тварина чи мікроб, змінені в

результаті генної інженерії.
Генетичні ресурси: генетичний матеріал активної чи потенційної цінності.
Гомеопатичне лікування: лікування хвороб, що базується на приготуванні

розчинів речовин, які за умови їх вживання в більших об’ємах в здорових суб’єктів
викликають симптоми схожі на симптоми самої хвороби.
Допоміжний засіб при переробці: будь-яка субстанція чи матеріал, за

виключенням обладнання та приладів, котрі самі не використовуються як
інгредієнти, але цілеспрямовано використовується для переробки сировини
продуктів чи харчових добавок, з метою досягнення певних технологічний цілей при
переробці чи обробці. Ця речовина може призвести до непередбачуваних, але
обов’язкових решток чи до їх продуктів розпаду в кінцевому продукті.
Дезинфекція: зменшення числа потенційних мікроорганізмів в середовищі до

допустимого рівня з точки зору безпеки продуктів харчування за допомогою
фізичних чи хімічних засобів.
Дикорослі рослини визначаються як придатні до вживання рослини та гриби,

частини того, що природно вирощується у лісах, і на господарствах та не
9
обробляється с/г методами. Збирання дикорослих продуктів розглядається

додатково до с/г виробництва.
Дикі рослини, які підлягали с/г методам обробітку, вважаються не дикорослими
продуктами, відповідно до даних інструкцій
Екосистема: сукупність сумісно існуючих організмів і умов їх існування, що

знаходяться в закономірному взаємозв’язку між собою та утворюють систему
взаємообумовлених біотичних і абіотичних явищ і процесів.
Екозона: певна частина власної ділянки, виділеної на господарстві задля

збереження середовища дикої природи.
Iнгредієнт: будь-яка речовина, включаючи харчові добавки, що використовується в

виробництві чи приготуванні продуктів або присутня в кінцевому продукті, в тому
числі і в видозміненій формі.
Зелене добриво: культура, що введена в ґрунт з метою його поліпшення. Може

включати випадкові рослини та бур’яни.
Знак сертифікації: знак, емблема чи логотип сертифікаційного органу, який

ставиться на продуктах, що були сертифіковані згідно з правилами програми
даного сертифікаційного органу.
Контамінація: забруднення органічних продуктів чи землі, контакт з будь-якими

матеріалами, що призводить до втрати продуктом якості органічності.
Конвенціональний (традиційний): назва будь-якого матеріалу, виробничої чи

переробної практики неорганічного статусу чи статусу перехідного періоду.
Культура: мікроорганізм, тканина чи орган для вирощування або в загальному.
Конверсія: перехід з традиційного ведення сільського господарства на органічне.
Опромінення (ioнізуюче проміння): високоенергетичні промені радіонуклідів, які

можуть змінити молекулярну структуру харчових продуктів з метою контролю за
зараженням, патогенами, паразитами та шкідниками в продуктах чи з метою
запобігання фізіологічних процесів, таких як, проростання та дозрівання.
Оператор: індивідуальний чи колективний підприємець, мета якого - відповідність

продукції вимогам сертифікації.
Органічний: “органічний” відноситься до системи сільськогосподарського

виробництва та продукції відповідно до стандартів органічного виробництва і не
має ніякого стосунку до органічної хімії.
Органічний продукт: продукт, який пройшов процес виробництва, переробки та

зберігання у відповідності з українськими стандартами органічного виробництва.
Організм - донор - певна рослина, тварина чи мікроб, який виробляє конкретну

тканину, речовину або інгредієнт чи дає ріст допоміжному або іншому організмові,
який в свою чергу виробляє тканину чи інгредієнт.
10
Органічний рослинний та насіннєвий матеріал: рослинний та насіннєвий

матеріал, який вироблений і сертифікований як органічний.
Перехідний період (конверсійний): період між початком органічного виробництва

та сертифікації рослинництва і тваринництва як органічного.
Природне середовище: територія, на якій природно існують ті види рослин і

тварин, що трапляються на цій території, також використовується для визначення
видів середовища, наприклад, морське узбережжя, ліс, луки.
Розведення: селекція рослин та тварин для розмноження та\чи подальшого

розвитку бажаних характеристик в наступних поколіннях.
Розмноження: вирощування насіннєвого та рослинного матеріалу з метою

підвищення постачання для майбутньої висадки.
Розмноження: відтворення рослин статевим (наприклад, насіння) чи нестатевим

(розрізування, розділення коренів) шляхами.
Санація: адекватна обробка виробничих поверхонь чи тих, що мають контакт з

харчовими продуктами. Цей процес ефективний в знищенні чи скороченні значною
мірою числа вегетативних клітин мікроорганізмів, шкідливих для здоров’я людини,
та інших небажаних організмів без шкідливого впливу на сам продукт.
Синтетичний: виготовлений хімічним чи промисловим шляхом. Можуть включатись

продукти, яких не існує в природі, або несправжні продукти з природних джерел
(але не екстракти з природної сировини).
Середовище: субстанція, в якій існує будь-який організм, тканина чи орган.
Сертифікація – процедура, за якої третя сторона надає письмову гарантію, що

чітко визначений процес отримав методичну оцінку від експертів і певні продукти
відповідають певним вимогам.
Сівозміна: практика чергування видів чи родин однорічних та багаторічних рослин,

що вирощуються на конкретному полі чи ділянці землі з метою запобігання бур’янів,
шкідників та хвороб для покращення родючості ґрунту і вмісту гумусу.
Сертифікаційний орган: орган, що проводить сертифікацію, окремо від власників

стандартів та інспекції.
Сертифікаційна програма: система, яку застосовує сертифікаційний орган зі

своїми власними правилами, процедурою менеджменту для здійснення
сертифікації відповідності.
Торгова марка: будь-яка письмова, друкована чи графічна презентація на етикетці

чи на самому продукті або біля нього.
Харчова добавка: речовина, яку додають до харчових продуктів з метою

підсилення її смакових та інших якостей.
11
Паралельне виробництво: будь-яка виробнича одиниця, де поряд з органічним

виробництвом, переробкою та зберіганням в рамках цієї одиниці існує інша
виробнича система, наприклад, органічна та в перехідному періоді, чи органічна і
конвенціональна.
2. Органічні екосистеми
2.1 Управління екосистемою
Загальні принципи
Органічне ведення повинно позитивно впливати на екосистеми.
Рекомендації
Оператори мають виділяти певну частку свого господарства під екозону задля
сприяння біологічному розмаїттю.
Господарству слід відводити певну частину власної ділянки задля збереження

середовища дикої природи:
a. Екстенсивні пасовищні угіддя, такі як місцевість, поросла вереском або очеретом,
сухі землі;
b. Всі ділянки, які не входять до сівозміни та які не перевантажені внесенням
добрив: екстенсивні луги, пасовиська, екстенсивні угіддя, екстенсивні садки,
живоплоти, граничні зони між сільськогосподарськими ділянками та лісом, групи
дерев та /або кущів, ліси та лісові масиви;
c. Екологічно багата земля під паром або рілля;
d. Екологічно урізноманітненні (екстенсивні) краї полів;
e. Водні шляхи, ставки, струмки, рови, заплави, вологі території, болота та інші
ділянки, багаті на водні ресурси, які не використовуються для інтенсивного с/г
або для вирощування аквакультур;
f. Ділянки з дикорослою флорою;
g. Коридори дикої природи, які забезпечують зв’язок з природним середовищем
існування.
Стандарти:
2.1.1 Оператори повинні вживати заходів для оптимізації ландшафтів та

біологічного розмаїття.
2.1.2 Під екозону в господарстві повинно бути відведено не менше 7% від загальної
площі господарства
2.1.3 Якщо господарство оточене вищеназваними ділянками, що не є власністю
господарства, оператори можуть використовувати граничні зони як екозони.
2.1.4 Очистка первинних екосистем заборонена.
12
2.2 Збереження ґрунту та водного середовища
Органічні методи ведення господарювання зберігають та покращують ґрунт,

оптимізують якість води та забезпечують раціональне і відповідальне використання
водних ресурсів.
Оператори мають мінімізувати руйнування верхнього прошарку ґрунту за допомогою

мінімального обробітку ґрунту, контурного обробітку плугом, вибору культур,
забезпечення покриття ґрунту рослинами та впровадження інших видів діяльності, які
зберігають ґрунт.
Операторам слід вживати заходи для запобігання ерозії, ущільненню, засоленню та

іншим формам деградації ґрунту.
Оператори мають використовувати водозберігаючі технології, такі як збільшення

вмісту органічної маси ґрунту, врахування часу посіву та відповідне ефективне
моделювання та врегульований розклад іригаційної діяльності.
Операторам слід використовувати воду та добавки таким чином, щоб запобігати

забрудненню поверхневих та ґрунтових вод.
Органічні переробні і торгівельні підприємства мають встановлювати системи, які

уможливлюють раціональне використання та переробку води без забруднення
хімікатами або тваринними чи людськими патогенами.
Операторам слід планувати та моделювати системи, які раціонально використовують

водні ресурси відповідно до місцевого клімату та географії.
Плани органічного ведення господарювання мають передбачати та запобігати

впливу на водні ресурси від використання гною, застосування розчинних добрив та
рідких відходів.
Операторам слід бережливо ставитись до використання ресурсів на загальне благо.
Стандарти:
2.2.1 Усі оператори повинні вживати певні заходи для запобігання виникнення
ерозії.
2.2.2 Підготовка ґрунту спалюванням органічної маси повинна бути обмежена до

мінімуму.
2.2.3 Виробництво с/г культур, переробка та системи обробки повинні повертати

поживні речовини, органічну масу та інші ресурси, забрані з ґрунту під час
збору врожаю за допомогою вторинної переробки, регенерації та додавання
органічних матеріалів та поживних речовин.
13
2.2.4 Пасовища не повинні погіршувати ґрунт або забруднювати водні ресурси.
2.2.5 Необхідно проводити відповідні заходи задля запобігання або ліквідації

засолення ґрунту та води.
2.2.6 Оператори не повинні виснажувати або надмірно експлуатувати водні ресурси,

а повинні шукати шляхи збереження якості води і по можливості, переробляти
дощову воду та контролювати добування води.
2.3 Генна Інженерія
Генна інженерія недопустима в органічному виробництві та переробці.
Генетично-модифіковані організми (ГМО) та їх похідні мають бути повною мірою

виключені з органічного виробництва та переробки.
Стандарти:
2.3.1 Навмисне використання або введення, через недбалість, генетично-

модифікованих організмів чи їх похідних до органічної системи
господарювання або продуктів заборонено. Це стосується тварин, насіннєвого
матеріалу та добавок на господарстві, таких як добрива, ґрунтові розчинники,
вакцини або засоби захисту рослин.
2.3.2 Використання генетично-модифікованих організмів або їх похідних

забороняється. Це повинно стосуватись тварин, насіннєвого матеріалу та
добавок на господарстві, таких як добрива, ґрунтові розчинники, вакцини або
засоби захисту рослин.
2.3.3 Використання генетично-модифікованого насіння, пилку, трансгенних рослин

або рослинного матеріалу не дозволяється.
2.3.4 Для переробки органічних продуктів не повинні використовуватись інгредієнти,

добавки та допоміжні засоби вироблені з ГМО.
2.3.5 Добавки, допоміжні засоби при переробці та інгредієнти повинні бути

відслідковані за біологічним ланцюжком до прямого джерела їх походження,
щоб переконатись, що вони не походять від ГМО.
2.3.6 Забруднення органічного продукту ГМО внаслідок обставин поза межами

контролю оператора може змінити органічний статус діяльності та / або
продукту.
2.3.7 На господарствах зі змішаним (включаючи паралельним) виробництвом

використання генетично-модифікованих організмів не дозволяється у жодному
14
з видів діяльності господарства.
2.4 Збір дикорослих продуктів та використання землі загального

користування
Органічне господарювання підтримує та запобігає деградації загальних біотичних та

абіотичних ресурсів, включаючи рибницькі місця, ліси, бджільницькі ділянки, а також
інші ділянки, повітря та воду.
Під час збору врожаю або інших продуктів оператор має приділяти увагу
збереженню та підтримці екосистеми.
Операторам слід робити позитивний внесок до підтримки природних ділянок.
Стандарти:
2.4.1. Для збирання дикорослих рослин не існує перехідного періоду

2.4.2. Якщо до складу продуктів входять лише дикорослі рослини, вони повинні
маркуватись відповідно до цих стандартів. У випадку комбінування з
вирощеними продуктами відповідно до органічних с/г методів, зібрані
дикорослі продукти повинні бути представлені у списку інгредієнтів.
2.4.3. Дикорослі продукти можуть бути сертифіковані як органічні продукти, тільки
якщо вони ростуть у стабільному сталому середовищі. Врожай та збір
продуктів не повинен перевищувати сталу врожайність екосистеми, або
загрожувати існуванню рослинних, тваринних або грибних видів.
2.4.4. Оператори повинні збирати врожай лише з чітко визначених ділянок, де не
використовувались заборонені субстанції.
2.4.5. Територія збору врожаю повинна бути віддалена на безпечну відстань від
традиційних господарств, місць забруднення та зараження.
2.4.6. Оператори, які керують збором продуктів, повинні бути обізнаним з територією
збору.
2.4.7. Оператори повинні прийняти заходи для підтвердження того, що дикі водні
види були зібрані з водоймищ, незабруднених субстанціями, забороненими у
цих стандартах.
15
Інспекція
a. Під час інспекції повинні бути представлені: повний опис ділянки збирання,
види збиральної діяльності, докази того, що збирання екологічно безпечне
(стабільність природного середовища та біологічної різноманітності), а також
умови збереження та переробки. Документи повинні бути включені до
інспекційного звіту.
Менеджер проекту зі збирання дикорослих продуктів не повинен бути
керівником неорганічного господарства.
Операторам також не дозволяється збирати або зберігати однакові види
рослин неорганічної і органічної якості.
b. Наступна інформація зі збирання повинна бути відома та задокументована для

інспекції:
 Топографічна та кліматична ситуація на території збирання
 Права власності та права на корисне використання території, де відбувається
збирання
 Джерела шкідливих викидів або забруднення використовуваної території та
прилеглих територій: Які джерела та якою мірою вони впливають на територію
 Розмір, географічне положення та визначення границь території збирання
 Докази того, що на протязі останніх трьох років не використовувались
додаткові засоби, заборонені у органічному с/г. Зазвичай правдоподібна
декларація достатня, разом з проведенням інспекції ділянки. У випадку
сумнівів необхідно надати лист підтвердження від власника ділянки або
необхідно буде провести аналіз на вміст залишків важких металів та
пестицидів в ґрунті.
Ця інформація повинна бути задокументована на картах ділянок,

топографічних картах або на картах з реєстрування ділянок з масштабом не
більше 1:50’000. Границі ділянок збирання, потенційних джерел забруднення,
так само як і місце розташування збирання та зберігання повинні бути
зазначені на картах.
c. Наступні деталі повинні бути задокументовані та надані під час проведення

інспекції:
 Перебіг збиральної діяльності від планування, збирання врожаю, зберігання,
переробки та маркетингу
 Звіт про збір (збирачі, кількість, дата)
 Кваліфікація та інструктаж збиральників (знання діючих постанов, границь
території збирання, методи збирання, інтенсивність використання, час
збирання та ін.).
 Визначення основних осіб відповідальних за збирання
 Народна та ботанічна назва зібраних дикорослих продуктів
Наступні додаткові документи стосовно збиральної діяльності повинні бути

наявними:
 Дозвіл на збирання (якщо вимагається законом)
 Список збиральників
Збирачі повинні знати про стале збирання; особа, яка займається збиранням
надійна у дотриманні інструкцій для збиральників у цьому відношенні.
16
d. Збирання дикорослих продуктів повинно бути екологічно безпечним. Кожний

окремий випадок повинен бути розглянутий стосовно його потенційного
екологічного впливу. Стосовно цього наступні деталі повинні бути відомі та
задокументовані для інспекції:
 Опис території
 Які частини дикорослих рослин збираються (цілі рослини, листя, квіти тощо)
 Інтенсивність експлуатації території збирання
 Інші види збиральної діяльності на тих самих територіях
Інспектор підтверджує, що діяльність екологічно безпечна. При потребі слід

проконсультуватись з експертом.
3 Загальні вимоги до рослинництва та тваринництва
3.1 Вимоги в конверсійний (перехідний) період
Органічне сільське господарство розвиває життєздатну та сталу аграрну екосистему

за умови сумісності з природними життєвим циклами та системами.
Для забезпечення оптимального функціонування сталої аграрної екосистеми слід так

організувати усі види діяльності, включаючи рослинництво, тваринництво та
загальне збереження навколишнього середовища, щоб усі елементи
сільськогосподарської діяльності знаходились у взаємозв’язку. Практичні
сільськогосподарські вміння, які засновані на знаннях, спостереженнях та досвіді,
дуже важливі для органічних виробників. Практика, яка базується на вміннях та
знаннях, часто допомагає уникати потреби застосування синтетичних добавок та
зменшує залежність від них.
Конверсія може бути завершена лише через певний період. Господарство може
переходити на органічну модель господарювання не цілісно, а поступово, в
подальшому впроваджуючи органічну діяльність на всьому господарстві, але при
цьому слід мати чіткий план процесу конверсії.
Цей план слід, при необхідності, поновлювати і охоплювати всі істотні аспекти в
рамках цих стандартів. План має зазначати час, коли рослинне та тваринне
виробництво повністю перейдуть на органічну систему виробництва.
Стандарти мають визначати, чітке розділення документації з органічного та

традиційного виробництва і продукції з метою запобігання їх ненавмисного
змішування.
Незалежні частини виробництва переходять на органічне виробництво таким чином,

щоб повністю відповідати даним стандартам до того, як їх сертифікують.
17
Стандарти:
3.1.1 Продукт повинен пройти певний період органічного господарювання, який

відповідає усім вимогам Стандартів, перед тим як його можна буде вважати
органічним.
3.1.2. Початок конверсійного періоду може бути визначений з моменту подання заяви
до Сертифікаційного органу або з моменту останнього застосування
недозволених засобів виробництва, за умови, якщо оператор може довести
дотримання усіх вимог даних Стандартів на протязі мінімального періоду,
зазначеного у розділі 4.2 та 5.2. Конверсійний період не може розпочатись
раніше останньої невідповідної діяльності або застосування недозволених
допоміжних засобів.
Стосовно тривалості конверсії слід дивитись розділи 4.2 та 5.2
3.2 Часткове та паралельне виробництво
Усе сільськогосподарське підприємство, включаючи тваринництво, повинне після

закінчення певного періоду діяти відповідно до даних Стандартів.
Усе фермерське підприємство має переходити одночасно, план конверсії має

включати кроки та приблизний час повної конверсії господарства
Стандарти:
3.2.1 Якщо переходить не все господарство (часткове виробництво), то органічні та

конвенційні частини господарства повинні чітко розділятись.
3.2.2 Одночасне (паралельне виробництво) органічних та традиційних культур або

продуктів тваринництва не дозволено.
3.2.3 Перехід різних галузей виробництва можливий при наявності плану

поступового переходу, але цей період обмежується п’ятьма роками.
3.2.4 Заборонені матеріали повинні зберігатись в окремих від збереження

органічних продуктів місцях.
3.3 Менеджмент органічного виробництва.
Системи органічного виробництва базуються на довгостроковому зобов‘язанні

дотримуватись органічних методів ведення господарства.
18
Оператору слід створити план органічної конверсії, який складається з програм та

стратегій, які мають забезпечувати стале органічне виробництво.
Стандарти:
Оператор повинен довести, що не має переходу системи виробництва з органічної

на традиційну та навпаки.
4 Рослинництво
4.1. Підбір культур та видів
Усі вирощувані у органічних системах землеробства види та сорти повинні бути

адаптовані до місцевого ґрунту, кліматичних умов та стійкі до шкідників та хвороб.
Слід вирощувати різні культури для покращення сталості та біологічного розмаїття

органічних господарств.
При виборі сортів та видів слід брати до уваги генетичну різноманітність.
Слід надавати перевагу сортам, які краще підходять для органічних систем
обробітку.
Оператори мають використовувати сорти органічного походження.
Стандарти:
4.1.1. Насіння та розсада повинні розмножуватись відповідно до органічних вимог -

одне покоління для однорічних рослин, а для багаторічних рослин - два
періоди росту або дванадцять місяців, до того, як їх буде сертифіковано як
органічне насіння та посадковий матеріал.
4.1.2 Оператори повинні використовувати органічне насіння та розсаду витривалих

сортів та якості.
4.1.3 Дозволяється використання насіння та матеріалу для вегетативного

розмноження, які не були протруєні, якщо можна це довести.
Сертифікаційний орган постійно оновлює список наявного органічного насіння.

Фермери повинні отримати дозвіл у випадку, якщо вони хочуть використовувати
насіння неорганічного походження.
19
4.2 Тривалість перехідного періоду (рослинництво)
Період конверсії сприяє становленню органічної системи ведення господарювання та

покращує родючість ґрунту.
Тривалість періоду конверсії має бути достатньою, щоб покращити родючість ґрунту
та відновити рівновагу екосистеми.
Тривалість періоду конверсії має бути адаптована залежно від:

a. Попереднього користування землею;
b. Екологічного стану ділянки та його наслідків;
c. Досвіду оператора.
Стандарти:
4.2.1 Продукти органічного землеробства можуть бути сертифіковані, якщо вимоги

стандартів виконувались на протязі щонайменш 24 місяців до початку
виробництва. Багаторічні (окрім луків та пасовищ) можуть бути сертифіковані
після 36 місяців до збору врожаю.
4.2.2 Луки, пасовища та їх продукти можуть бути сертифіковані після 24 місяців

органічного господарювання. У виняткових випадках перехідний період може
бути скорочений до 12 місяців, якщо фермер може довести, що на території на
протязі попередніх 24 місяців не вносились не дозволені субстанції.
4.2.3 Конверсійний період може бути продовжений залежно від попереднього

землекористування, вмінь та досвіду оператора та факторів навколишнього
середовища.
4.2.4Там, де потрібно встановити довший період конверсії, ніж зазначено у пункті

4.2.1, і де маркування продукту як “продукт органічного сільського господарства
перехідного періоду” або зі схожим описом дозволене, якщо вимоги Стандартів

виконувались на протязі 12 місяців до використання подібних маркувань.
4.3. Різновидність у рослинництві
Ґрунт та принципи його обробітку є те, на чому ґрунтується органічне

виробництво. Основою органічної системи є збереження структури та
родючості ґрунту і навколишньої екосистеми, а також сприяння різновидністю
видів, при зведенні втрати поживних речовин до мінімуму.
20
Розмаїття рослинництва досягається за рахунок комбінування таких заходів:

a. Різноманітна та багатостороння сівозміна, яка включає зелені добрива, бобові та
рослини з глибокою кореневою системою;
b. Відповідне покриття (озеленення) ґрунту різноманітними культурами, якомога
довший період часу на рік.
Стандарти:
4.3.1 Різноманітність у рослинництві та у рослинній діяльності повинна бути

забезпечена мінімальними вимогами сівозміни та/або різноманітними
насадженнями. Слід розробити сівозміну (чергування) для однорічних культур,
навіть, якщо оператор демонструє розмаїття у рослинництві іншими заходами.
Оператори повинні забезпечити пригнічення комах, бур'янів, хвороб та інших
шкідників, одночасно підтримуючи або збільшуючи вміст органічної маси,
рівень родючості, мікробіологічної активності та загального складу ґрунту.
4.3.2 Сівозміна:
Сівозміна повинна включати мінімум 20% рослин ,які відновлюють ґрунт та
накопичують поживні речовини, як наприклад:
- зернобобові чи суміш зернобобових (соя, горох, люпин, вівсяно-горохова
суміш, вика, еспарцет і ін)
- зелене добриво
- рослинні рештки з природнім зеленим покровом
- багаторічні бобові трави (люцерна, конюшина в травосуміші)
Рис висівають щонайменше через рік між двома основними культурами одного
виду
Максимально дозволена частка для кожної основної рослини в сівозміні у
відповідності до висівної площі така:
- зернові, рис, зернобобові – 67%
- пшениця, кукурудза – 50%.
4.3.3 Ґрунт в садках повинен бути покритий на протязі всього року. Слід
підтримувати різноманіття флори та фауни. Слід уникати покриття
монокультурами. Рядки молодих дерев можуть оброблятись механічно або
покриватись матеріалом органічного походження (коров‘ячий компост, солома)
або пластиковим покриттям багаторазового використання.
4.4. Родючість ґрунту та внесення добрив
При органічній системі ведення господарства потрібно вносити достатню кількість

мікробіологічного матеріалу рослинного або тваринного походження для підвищення
або, як мінімум, збереження родючості та біологічної активності ґрунту.
Біологічно розчинний матеріал, рослинного або тваринного походження, який
21
отриманий з господарств з органічним виробництвом, має складати основу програми

родючості.
Слід регулярно та відповідально використовувати джерела поживних речовин.

Порядок внесення добрив повинен звести втрати поживних речовин з господарства
до мінімуму. Слід вносити та використовувати поживні речовини таким чином та в
такий час, щоб оптимізувати їх ефект.
Необхідно запобігати накопиченню в ґрунті важких металів та інших забруднюючих

речовин.
Несинтетичні мінеральні добрива та куплені добрива біологічного походження, які

дозволені даними Стандартами, слід розглядати як додаток, а не як заміну кругообігу
поживних речовин.
Добрива з людськими екскрементами (сеча, кал) забороняється використовувати,

тільки якщо в них містяться людські патогенні мікроорганізми. Слід приділяти
особливу увагу гігієні, рекомендується не використовувати добрива з людськими
екскрементами для вирощування рослин, які будуть споживатись людиною, або
вносити їх до ґрунту, де на протязі наступних шести місяців будуть вирощуватись
однорічні рослини.
Стандарти:
4.4.1 Біологічно розчинний матеріал, рослинного або тваринного походження,

повинен складати основу програми родючості.
4.4.2 Поживні речовини та добрива повинні застосовуватись таким чином, щоб

захищати ґрунт, воду та біологічну різноманітність. Обмеження можуть
стосуватись кількості, місця розташування, часу, методів або вибору
застосованих допоміжних заходів.
4.4.3 Матеріали, які вносяться до ґрунту або до культури, повинні відповідати

додатку 2
4.4.4 Добрива з людськими екскрементами (сеча, кал) забороняється

використовувати для вирощування рослин, які будуть споживатись людиною.
4.4.5 Мінеральні добрива повинні використовуватись у програмі забезпечення

довгострокових потреб родючості у поєднанні з такими іншими технологіями,
як додавання органічної маси, зелених добрив, сівозміни та рослин, які
фіксують азот.
4.4.6 Мінеральні добрива слід використовувати в їх натуральному складі, не

дозволяється робити їх більш розчинними за рахунок хімічної обробки, крім
змішування з водою або з природними дозволеними допоміжними засобами.
4.4.7 Використання селітри і всіх інших азотних синтетичних добрив, включаючи

сечовину, заборонено.
4.4.8 Загальна кількість добрива, яке вноситься у господарстві, не має

перевищувати 170 кг азоту на рік/гектар сільськогосподарської площі, що
22
використовується. За необхідності, загальна кількість тварин на одиницю

площі має зменшуватися таким чином, щоб не перевищити наведену вище
межу.
4.4.9 Для визначення відповідної кількості тварин на одиницю площі, згадану вище,
тваринницькі підрозділи, повинні відповідати величині 170 кг азоту на
рік/гектар сільськогосподарської площі, що використовується для різних
категорій тварин.
4.4.10 Господарства органічного виробництва можуть вдатися до кооперації
виключно з іншими господарствами та підприємствами, які відповідають даним
стандартам для розподілу надлишкового добрива від органічного
виробництва. Максимальна цифра 170 кг азоту від добрив на рік/гектар
сільськогосподарської площі, що використовується, обчислюється на базі всіх
підрозділів органічного виробництва, що беруть участь у такій кооперації
4.5. Контроль шкідників, хвороб, бур‘янів та регуляція росту
В органічному землеробстві необхідно застосовувати біологічні та культурні заходи

для зменшення втрат, спричинених шкідниками, хворобами та бур'янами. Основну
увагу слід приділяти використанню культурних видів, сортів, які добре адаптовані до
навколишнього середовища, збалансованому внесенню добрив для підтримання
родючості ґрунту з високою біологічною активністю, адаптованих до даної місцевості
сівозмін, зелених добрив та інших визнаних органічних методик, описаних у цих
Стандартах.
Ріст та розвиток рослин повинні відбуватись природнім шляхом.
Слід впроваджувати різноманітні заходи запобігання росту бур’янів, розповсюдженню

шкідників та хвороб, наприклад:
a. Вибір витривалих видів та сортів;
b. Відповідна сівозміна;
c. Механічний обробіток;
d. Захист природних ворогів від шкідників за допомогою створення такого
відповідного природного середовища, як живоплоти, місця гніздування та
екологічні буферні зони, які сприяють природному притулку для хижаків;
e. Різноманітні екосистеми. Вони різняться залежно від географічного
розташування. Наприклад, буферні зони для запобігання ерозії, агро-лісництво,
сівозміна, посів рослин у міжряддях;
f. Термічний контроль бур’янів;
g. Підготування насіннєвого ложа;
h. Природні вороги, включаючи сприяння розмноженню хижаків та паразитів;
i. Дозволені біодинамічні препарати, кам‘яне борошно, добрива з власного

господарства або рослини;
j. Мульчування та сінокіс;
k. Випас тварин;
l. Методи механічного контролю: пастки, огорожі, світло та звук.
23
Стандарти:
4.5.1 Усі системи органічного виробництва повинні демонструвати комплекс

позитивних процесів /механізмів здатних регулювати шкідників, бур‘яни та
хвороби за звичайних умов.
4.5.2 Засоби, які використовуються для боротьби зі шкідникам, хворобами та

бур'янами, отримані на господарстві з власних рослин, тварин та
мікроорганізмів, дозволені для використання, якщо заходи перелічені у 4.5.1
недостатні. Якщо екосистема або якість органічних продуктів знаходяться під
загрозою, слід застосувати критерії передбачені даними стандартами та інші
важливі критерії для з‘ясування придатності даного продукту.
4.5.3 Дозволені фізичні методи для боротьби зі шкідниками, хворобами та

бур‘янами, включаючи застосування термічної обробки. Термічна стерилізація
ґрунту для боротьби з шкідниками та хворобами обмежується.
4.5.4 Дозволені засоби боротьби зі шкідниками, хворобами та бур’янами або

регулятори росту перераховані у додатку 1
4.5.5 Будь-який виготовлений засіб, повинен складатись лише з тих інгредієнтів, які
перераховані у Додатках. Канцерогени, тератогени, мутагени або
нейротоксини не повинні входити до складу використовуваних засобів.
4.5.6 Список дозволених допоміжних засобів для органічного виробництва

додається до стандартів.
4.6 Контроль забруднення
Слід приймати усі можливі заходи для того, щоб захистити органічний ґрунт та
продукцію від забруднення.
Стандарти:
4.6.1 Оператор повинен використовувати заходи, до яких входить створення

бар'єрів і буферних зон, задля уникнення потенційного забруднення і
обмеження рівня забруднювачів в органічній продукції.
4.6.2 У разі обґрунтованої підозри в забрудненні Сертифікаційний орган повинен

забезпечити проведення аналізу відповідної продукції і можливих джерел
забруднення (ґрунт, вода, повітря і засоби виробництва), щоб визначити рівень
забруднення і прийняти відповідні заходи, як, наприклад, виявлення джерел
забруднення, розглядаючи передумови забруднення і інші важливі чинники.
4.6.3 В якості матеріалів для плівкових теплиць, мульчі, шерсті, сіток для комах та
плівкового покриття для силосу можуть використовуватись продукти лише на
основі поліетилену, поліпропілену або інших полікарбонатів. Після
24
використання їх потрібно прибрати з ґрунту і не дозволяється спалювати на

полях.
4.6.4 Усе обладнання, яке застосовувалось у традиційному землеробстві, повинне

бути очищеним відповідним чином від потенційних забруднюючих матеріалів,
перш ніж використовувати його на органічних ділянках.
5 Тваринництво
5.1. Тваринництво
Органічне тваринництво базується на гармонійних відносинах між землею,

рослинами та тваринами, керуючись фізіологічними та психологічних потребами
тварин та годуванням якісними органічно вирощеними кормами.
Оператору слід:
a. забезпечити тварин відповідними якісними органічно вирощеними кормами.
b. дотримуватись відповідних просторових норм утримання тварин в залежності від
розміру стада або табуна, щоб забезпечити достатньо простору для вираження
природних моделей поведінки, збереження природних джерел та якості
навколишнього середовища;
c. користуватись практичними методами тваринництва, які зменшують стрес,
покращують здоров‘я та добробут тварин, запобігають розвитку хвороб та
паразитів, запобігають застосування хімічно алопатичних ветеринарних ліків;
d. впроваджувати діяльність, яка просуває стале користування землею та водою.
Стандарти:
5.1.1 Оператор повинен забезпечити таке середовище, приміщення, густоту

розташування та розмір стада/табуна, щоб враховувались потреби поведінки
тварин та гарантувались:
a. достатній простір для вільного пересування та можливість реалізовувати
нормальні природні моделі поведінки; (Додаток 6)
b. достатня кількість свіжого повітря, води, кормів та природного денного
світла, які задовольняють потреби тварин;
c. доступ до простору для відпочинку, притулок та захист від сонячного
світла, температури, дощу, бруду та вітру, що зменшує стрес для тварин;
d. збереження соціальних структур, не утримуючи стадних тварин ізольовано
від інших тварин, того ж самого виду;
e. будівельні матеріали та виробниче обладнання, які не завдають значної
шкоди здоров‘ю людини або тварин.
Ці постанови не стосуються с/г. тварин, які утримуються для

забезпечення власних потреб.
Оператори можуть ізолювати самців, хворих тварин та тварин, які мають
народити.
25
5.1.2 Умови утримання тварин повинні гарантувати:

a. вільний доступ до свіжої води та кормів відповідно до потреб тварин;
b. тварини мають достатньо місця, щоб природно стояти, легко лягти,
повернутися, почиститись та приймати природні положення та рухи, напр.
потягування тощо;
c. усі тварини, яким потрібна підстилка, повинні бути забезпечені природними
матеріалами;
d. конструкція забезпечує ізоляцію, опалення, охолодження та вентиляцію
приміщення, що надає можливість контролювати циркуляцію повітря,
утримувати рівень пилу, температури, вологості повітря та концентрації
газу в межах, які не шкідливі для тварин;
e. свійська птиця, кролики та свині не повинні утримуватись у клітках;
f. ці тварини захищені від нападів хижих тварин.
5.1.3 Система безземельного утримання тварин заборонена.
5.1.4 Усі тварини повинні мати доступ до пасовищ або до ділянок на свіжому повітрі,
щоб побігати, залежно від фізіологічного стану тварини, якщо погода та стан
ґрунту дозволяють. Подібні ділянки можуть бути частково покритими.
Тварини можуть бути частково обмежені через холодну погоду або через
відсутність пасовища, внаслідок тимчасових або сезонних умов. Але
тварини повинні все одно мати доступ до вигулу на свіжому повітрі.
Годівля тварин з додаванням свіжого зеленого корму є більш сталою
системою землекористування у порівнянні з випасом. Добробут тварин не
повинен бути поставлений під загрозу.
5.1.5 Максимальна кількість годин штучного світла, яке використовується для

продовження природного денного світла, не повинна перевищувати
максимуму, який встановлюється за урахуванням природної поведінки,
географічних умов та загального стану тварин. Для курей-несучок природне
освітлення має доповнюватися штучним, забезпечуючи принаймні 16 годин
світла на день, з безперервним періодом нічного відпочинку без штучного
освітлення протягом принаймні восьми годин.
5.2. Тривалість конверсійного періоду
Становлення органічного тваринництва потребує проміжного періоду - конверсійного

періоду. Системи тваринництва, які переходять з традиційного на органічне
виробництво, потребують конверсійний період для становлення природної поведінки,
імунітету та метаболічних функцій.
Усе поголів‘я худоби на органічному господарстві має перейти на органічне

виробництво. Конверсія має завершитись через певний період часу.
Перехід свійської птиці слід здійснювати на початку виробничого циклу.
26
Стандарти:
5.2.1 Продукти тваринного походження можуть продаватись як “продукти

органічного виробництва” лише після того, як земля та тварини в господарстві
будуть відповідати усім встановленим конверсійним вимогам.
5.2.2 Земля та тварини можуть перейти, підпорядковуючись вимогам до усіх інших

ділянок та тварин інших перехідних періодів
5.2.3 Якщо вже існуючі на господарстві тварини переходять на органічне

господарство, вони повинні пройти мінімальний період конверсії, щонайменш,
відповідно до наступного розкладу:
Виробництво Конверсійний
період
м’ясо, 12 місяців
за виключенням 6 міс
дрібної худоби і
свиней:
молочні 90 днів
продукти:
яйця: 42 дні
5.3. Походження тварин
Органічні тварини повинні народжуватись та вирощуватись на органічному

Органічне тваринництво не має залежати від традиційних систем вирощування

молодняку.
Тварини, отримані з інших господарств, мають бути органічного походження або

частиною довгострокової спільної програми між певними господарствами для
покращення здоров‘я поголів‘я.
Стандарти:
5.3.1 Тварини повинні вирощуватись у відповідності з органічними вимогами з

самого народження.
Якщо в господарстві не має тварин органічного походження, то

дозволяється утримування докуплених традиційних тварин відповідно до
таких вікових обмежень:
a. дводенне курча для виробництва м‘яса;
b. курки-несучки віком 18 тижнів для виробництва яєць;
c. 2 тижні для решти видів свійської птиці;
d. поросята до 6 тижнів та після відлучення;
27
e. Молочні телята до 4 тижнів, які отримали молозиво і вигодувані на

основі раціону, який складається в основному з цільного молока.
5.3.2 Племінна худоба може бути докуплена з традиційних господарств з

максимальною річною долею 10% дорослого поголів‘я відповідного виду на
Стандарти можуть допустити підвищення максимальної річної долі більш

ніж 10% за таких умов і з особливими часовими обмеженнями:
a. Непередбачені важкі природні явища або події, спричинені діями людини;
b. Значно збільшені господарства;
c. Введення нових тварин для створення нового виду виробництва в
господарстві;
d. Господарства з менш ніж 10 тваринами.
5.4. Розведення та вибір порід
Породи пристосовані до місцевих умов.
Завдання розведення не мають суперечити природній поведінці тварин і повинні

сприяти та підтримувати гарне здоров‘я та добробут.
Розведення має складатись з методів, які не залежать від високих агро технологій і
капіталоємних методів.
Тварини мають розмножуватись природнім шляхом.
Стандарти:
5.4.1 Розведення базується на породах, які можуть успішно розмножуватись за

природних умов без людського втручання.
5.4.2 Допускається штучне осіменіння.
5.4.3 Технології пересадки ембріонів та клонування заборонені.
5.4.4 Гормональна синхронізація овуляції та стимулювання пологів заборонені, крім

випадків, коли це спричинено медичними показниками та за призначенням
ветеринара.
28
5.5. Хірургічне втручання
Органічне ведення сільського господарства поважає характеристики тварин.
Операторам слід обирати види, які не потребують хірургічного втручання.
Винятки можуть допускатись лише у тих випадках, коли страждання тварин можуть
бути зведені до мінімуму.
Хірургічне лікування може застосовуватись лише задля безпеки, зменшення

страждань та задля здоров‘я та добробуту поголів‘я.
Стандарти:
5.5.1 Хірургічне втручання заборонене.
Виключення можливі лише, якщо страждання тварини зведені до мінімуму і

при необхідності застосовується наркоз:
a. кастрація;
b. обрізка хвостів у ягнят;
c. видалення рогів;
d. кільцювання;
e. маркування лише тих порід, які потребують.
5.6. Годівля тварин
Органічні тварини отримують органічно вирощені корми гарної якості.
Оператори повинні пропонувати збалансований раціон, який задовольняє потреби

тварин в поживних речових та їх природні потреби в поїданні та перетравленні їжі.
Для органічних потреб слід використовувати продукти органічної харчової

переробної промисловості, яка не підходить для людського харчування.
Жуйні тварини повинні отримувати збалансований раціон відповідно до їх

специфічних потреб харчування, їх раціон не повинен складатись в основному з
силажу та комбікормів.
Увесь корм повинен бути з власного господарства або виготовлятись в межах

регіону.
29
Забороняється використовувати фарбники в органічному тваринництві.
Усі тварини повинні щоденно отримувати грубий корм.
Стандарти:
5.6.1 Тварин потрібно годувати органічним кормом.

Оператори мають право згодовувати обмежену кількість неорганічного корму
обмежений час в таких випадках
a. Органічний корм поганої якості в недостатній кількості;
b. Території, де органічне сільське господарство розвивається на ранніх стадіях
розвитку.
В будь-якому разі відсоток неорганічного корму не повинен перевищувати 10%

сухої речовини жуйним та - 15% нежуйним тваринам в рік. Розрахунок відсотку
сухої речовини корму с/г. походження повинен проводитись щорічно.
Максимальний відсоток дозволеного неорганічного корму в денному раціоні має
бути 25% сухої речовини, за винятком періоду, коли тварини знаходяться на
випасу.
Оператори можуть згодовувати обмежену кількість неорганічного корму
обмежений час за обставин таких, як непередбачувані погодні чи кліматичні
умови, катастрофи, катаклізми, війна тощо.
5.6.2 Переважна частина корму (більше ніж 50%) повинна наготовлятись

безпосередньо в господарстві або в інших господарствах в результаті їх
кооперації з відповідними органічними підприємствами регіону. Щонайменше
60% сухої речовини одноденного раціону повинно складатись з грубого,
свіжого чи сухого корму або сінажу.
5.6.3 Лише для підрахунку раціону годівлі, корм, виготовлений на господарстві на

протязі першого року органічного господарювання, може бути класифікований
як органічний. Це стосується лише кормів для тварин безпосередньо з самого
господарства. Такий корм не дозволяється продавати як органічний.
5.6.4 Субстанції, які заборонені у раціоні:

a. побічні продукти господарства (напр. відходи від бойні) для жуйних тварин;
b. продукти забою тих самих видів;
c. усі види екскрементів включаючи пташиний послід, гній або інші добрива;
d. корми, які були одержані в наслідок дії розчинників (напр. гексан) або при
додаванні інших хімічних речовин;
e. Чисті амінокислоти;
f. Сеча або інші синтетичні азотні складові;
g. Синтетичні гормони росту або стимулятори;
h. Синтетичні збудники апетиту;
i. Консерванти, окрім випадків, коли вони використовуються як допоміжний
засіб для переробки;
j. Штучні барвники.
5.6.5 Потрібно використовувати вітаміни, мікроелементи і добавки природного

походження.
5.6.6 Усі жуйні тварини повинні щоденно отримувати грубий корм.
30
5.6.7 Можуть використовуватись такі засоби консервування кормів:

a. Бактерії, гриби та ензими;
b. Побічні продукти харчової промисловості (напр. харчова патока);
c. Продукти на рослинній основі.
Синтетично хімічні засоби консервації кормів, такі як оцет, мурашина та

пропіонова кислоти, а також вітаміни та мінерали можуть
використовуватись за складних погодних умов.
5.6.8 Молодняк ссавців повинен бути забезпечений материнським молоком або

органічним молоком від власного виду і його слід відлучати лише через
мінімальний період, беручи до уваги природну поведінку відповідних видів.
Оператори можуть використовувати молоко неорганічного походження,

якщо не має органічного молока.
В крайніх випадках оператори можуть застосовувати замінники на молочній

основі або інші види замінників за умови, що вони не містять антибіотиків,
синтетичних добавок або продуктів забою.
5.7. Ветеринарна медицина
Методи органічного господарювання покращують здоров‘я та самопочуття тварин за

допомогою збалансованої органічної годівлі, позбавлених від стресу умов життя та
вибору порід стійких до хвороб, паразитів та інфекцій.
Оператори мають підтримувати здоров‘я тварин та попереджати захворювання за

допомогою таких заходів:
a. Підбір підходящих видів та порід тварин;
b. Адаптація практики ведення тваринного господарства до вимог кожного окремого
виду, напр. регулярні фізичні вправи та доступ до випасу та/або прогулянок на
свіжому повітрі для сприяння природному імунному захисту тварин, для
стимулювання природного імунітету та стійкості до хвороб;
c. Забезпечення тварин якісним органічним кормом;
d. Дотримання оптимального простору при утриманні тварин;
e. Чергування випасу.
Операторам слід застосовувати переважно природні медикаменти та засоби,

включаючи гомеопатію, аюрведську медицину та акупунктуру.
При виникненні захворювання, оператор має визначити джерело захворювання та

запобігти виникненню нових осередків захворювання шляхом зміни методів
господарювання.
31
Стандарти:
5.7.1 Оператор повинен прийняти усі практичні заходи, щоб гарантувати здоров‘я та
самопочуття тварини за допомогою профілактичних засобів.
5.7.2 Якщо тварина захворіла або була травмована, незважаючи на профілактичні

заходи, її слід негайно та адекватно лікувати, при необхідності тварину можна
ізолювати у відповідному приміщенні.
Виробники не повинні відмовлятись від лікування, якщо це може призвести до
невиправданого страждання тварини, навіть якщо використання традиційних
ліків може призвести до втрати органічного статусу тварини.
Оператор може використовувати хімічно-алопатичні ветеринарні ліки

тільки, якщо:
a. профілактичні або альтернативні заходи не ефективні у лікуванні
хвороби або травми;
b. вони використовуються під ретельним контролем ветеринара;
c. строки карантину збільшуються вдвічі у порівнянні з традиційними
строками або мінімум на 48 годин довші за загальноприйняті.
5.7.3 Заборонено використовувати субстанції синтетичного походження для

стимулювання виробництва та для пригнічення природного росту.
5.7.4 Вакцинація тварин дозволена за умови дотримання наступних обмежень:

a. якщо існує або очікується спалах епідемічного захворювання у районі
розташування господарства, і де ці захворювання не можливо попередити
іншими профілактичними заходами або
b. коли вакцинація вимагається законом;
c. вакцина не була генетично змінена.
5.8. Транспортування та забій
При транспортуванні та під час забою тварини повинні піддаватись мінімальному

стресу.
Відстань та частота транспортувань органічних тварин слід звести до мінімуму.
Під час транспортування тварини мають знаходитись під регулярним наглядом.
Засіб транспортування має бути придатним для кожної тварини.

При транспортуванні тварин їх слід годувати та поїти залежно від погодних та інших
умов.
Відповідальним за транспортування та забій тварин слід звести стресовий фактор до

мінімуму, беручи до уваги:
32
a. час відпочинку для зменшення стресу;

b. забезпечення існуючих групових зв‘язків;
c. уникнення контакту (через зір, слух або запах) кожної тварини з мертвою або
забійною твариною.
Кожна тварина має бути оглушена перед забоєм. Обладнання для оглушення має
бути у гарному стані. Допускаються винятки відповідно до культурної практики, де
тварини відправляються на забій без попереднього оглушення, процес має
відбуватись у спокійному оточенні.
При можливості слід використовувати місцеві або мобільні забійні приміщення.
Стандарти:
5.8.1 Ставлення до тварини під час транспортування та забою повинне бути

спокійним та м‘яким
5.8.2 Використання електропідганялок та інших подібних приладів заборонене.
5.8.3 Під час транспортування та забою органічних тварин, для зменшення

несприятливого ефекту слід брати до уваги такі фактори:
a. стрес;
b. процес погрузки та розгрузки;
c. змішування тварин різних видів та різних статей;

d. якість та придатність засобів транспортування та обладнання;
e. температура та відносна вологість;
f. голод та спрага
g. особливі потреби кожної тварини.
5.8.4.Перед транспортуванням або в процесі не можна застосовувати хімічно

синтетичні транквілізатори або стимулятори.
5.8.5 Повинна бути можливість ідентифікувати кожну тварину або групу тварин на
кожному етапі процесу транспортування або забою.
5.8.6 Час транспортування до місця забою не повинен перевищувати восьми годин.
5.9. Бджільництво
Бджільництво є важливим видом діяльності, яка відіграє важливу роль в сільському

господарстві та лісництві завдяки запилюванню бджіл.
Вулики мають виготовлятися в основному з природних матеріалів, які не загрожують

забрудненням навколишнього середовища або продуктів бджільництва.
33
Підгодовування бджолиних сімей слід здійснювати лише органічними продуктами

для подолання тимчасової нестачі кормів внаслідок кліматичних або інших умов.
Коли бджоли вивозяться до диких районів, слід звернути увагу на безпеку та

цілісність сімейства комах та на потреби місцевої флори у запиленні.
При утриманні та догляді за вуликами слід брати до уваги усі принципи

тваринництва, які зазначаються у цих Стандартах.
Слід брати до уваги здатність бджіл адаптуватись до місцевих умов, їхню

життєздатність та стійкість до хвороб.
Під час викачування меду та переробки продуктів бджільництва температура має

утримуватись якомога нижчою.
Територія збору має бути достатньо великою та різноманітною, щоб забезпечувати

потреби бджіл у харчуванні та воді.
Здоров‘я бджіл базується на попередженні хвороб, використовуючи такі технології, як

адекватний підбір порід, сприятливе навколишнє середовище, збалансований раціон
та відповідна тваринницька діяльність.
Джерела природного нектару, пилку та медвяної роси мають складатись виключно з

органічних рослин та/або з природної (дикої) вегетації.
Стандарти:
5.9.1 Вулики повинні розташовуватись на ділянках, господарювання на яких

проводиться органічно та /або диких природних територіях. Вулики можуть
бути розташовані на територіях, де є доступ до джерел нектару та пилку, які
відповідають усім вимогам органічного землеробства, та які можуть
забезпечити потреби бджіл у харчуванні.
Розташування пасік мусить:

(a) Забезпечити достатню кількість природного нектару, медвяної роси та
джерел пилку для бджіл, доступ до води;
(b) Бути таким, щоб в межах радіусу в 3 км від місця розташування пасіки
джерела нектару та пилку складалися в основному з органічно вирощених
культур та/або випадкової рослинності, а культури можуть не підпадати під
положення цих Стандартів, але повинні оброблятися методами слабкого
впливу на навколишнє середовище, які не можуть суттєво вплинути на
кваліфікацію продуктів бджільництва як продуктів органічного виробництва.
(c) Забезпечити достатню відстань від будь-яких несільськогосподарських
виробничих джерел, які можуть викликати забруднення, наприклад: міські
центри, автостради, промислові зони, звалища сміття, спалювання сміття
та ін. Інспекційні інстанції та органи мають запровадити заходи на
забезпечення цієї вимоги.
Наведені вище вимоги не застосовуються до районів, де не відбувається
цвітіння або де вулики “зимують”.
34
5.9.2 Оператор не повинен розміщати вулики у безпосередній близькості до полів

або ділянок з високим ризиком забруднення.
5.9.3 В кінці виробничого сезону у вуликах слід залишити резерв меду та пилку,
достатнього для забезпечення сімейства в період зимування.
Будь-яке додаткове годування повинно здійснюватись лише в період між
останнім викачуванням меду та початком наступної появи нектару та медвяної
роси. В таких випадках слід використовувати органічний мед або цукор.
У випадках, коли не має цукру органічного походження, Сертифікаційний

орган може дозволити використання традиційного цукру на протязі
обмеженого періоду часу.
5.9.4 Сімейства бджіл можуть бути переведені на органічне виробництво. По

можливості, представлені бджоли повинні походити з органічних господарств.
Продукти бджільництва можуть продаватись як органічно вироблені при

дотриманні цих Стандартів щонайменш на протязі одного року.
Під час періоду конверсії віск для рам потрібно замінити воском органічного
походження.
Якщо в минулому у вулику не застосовувались заборонені продукти і не має
ризику забруднення, то заміна воску не обов‘язкова.
У випадку, якщо весь віск неможливо замінити на протязі одного року, то

сертифікаційний орган може подовжити перехідний період.
5.9.5 Кожен вулик повинен бути виготовлений з природних матеріалів. Використання

матеріалів з потенційно токсичним ефектом заборонено.
5.9.6 Для контролю за шкідниками та хворобами дозволеними засобами є:

a. молочна, мурашина кислоти;
b. щавлева, оцтова кислоти;
c. сірка;
d. природні ефірні масла (напр. ментол, евкаліпт, камфора);
e. Bacillus thuringiensis;
f. пар, пряме полум‘я та каустична сода для дезинфекції.
5.9.7 У випадках, коли профілактичні заходи не допомогли, можна застосовувати

медичні препарати:
a. перевага надається фітотерапевтичному та гомеопатичному лікуванню
b. якщо використовуються хімічно синтезовані алопатичні медикаменти, то
продукти бджільництва не повинні продаватись як органічні;
c. протягом часу лікування бджолині сім'ї, що лікуються, мають
розташовуватися в ізольованих вуликах. Відповідно, до таких бджолиних
сімей застосовується період конверсії у 1 рік.
Практика знищення трутнів дозволяється лише у випадку їх зараження Varroa
jacobsoni.
5.9.8 Належний мікроклімат у вуликах досягається шляхом підтримки гігієни.
35
5.9.9 Забороняється знищення бджіл у стільниках, як спосіб, пов’язаний зі

збиранням продуктів бджільництва.
5.9.10 Забороняється бджолиним маткам підрізання крилець.
5.9.11 Штучне запліднення матки дозволене.
5.9.12 Під час викачування меду забороняється застосування хімічно синтетичних

репелентів.
5.9.13 Використання диму повинно бути зведеним до мінімуму. Прийнятні матеріали

для обкурювання повинні бути природного походження і відповідати вимогам
цих Стандартів.
6. Переробка та транспортування продукції
Загальний принцип
Органічна переробка та транспортування забезпечує поживні, високоякісні органічні

продукти для споживачів та ринок для органічних фермерів без ризику для чистоти
їхньої продукції.
Переробні підприємства та перевізники мають зберігати та переробляти органічну

продукцію окремо від неорганічної як у часі так, і у просторі.
Переробні підприємства та перевізники мають вчасно визначати та уникати

забруднення та потенційні джерела зараження.
Стандарти:
6.1.1 Переробні підприємства та перевізники не повинні змішувати органічну

продукцію з неорганічною.
6.1.2 Всі органічні продукти повинні бути чітко марковані, зберігатися і

транспортуватися таким чином, щоб запобігти контактові з неорганічними
продуктами на протязі всього процесу.
6.1.3 Переробні підприємства та перевізники повинні вжити всіх необхідних заходів

попередження забруднення або зараження органічних продуктів, включаючи
очищення, знезараження і при необхідності, дезинфекцію, приміщення та
обладнання.
36
6.2.Інгредієнти
Основні принципи
Органічно перероблені продукти містять тільки органічні складові.
Переробні підприємства мають використовувати органічні складові у всіх можливих

випадках.
Ензими, ферментні організми, кисломолочні культури та інші мікробіологічні продукти

мають бути вироблені органічним шляхом та розмножені на органічних субстратах,
що складаються з органічних складових, перелічених у Додатку 4.
Стандарти:
6.2.1 Всі інгредієнти, що використовуються для виготовлення органічного продукту

повинні бути виготовлені за органічними стандартами. Виключення становлять
добавки, речовини, що використовуються для прискорення технологій.
Неорганічні складові, перелічені у Додатку 4, та ті неорганічні складові, що
відповідають умовам отримання торгової марки.
6.2.2 Вода та сіль можуть використовуватись як складові при виробництві органічних

продуктів і не враховуватись у процентному розрахунку органічних складових.
6.2.3 Мінерали (включаючи мікроелементи), вітаміни та подібні окремі складові не

повинні використовуватись, за виключенням випадків, коли їх використання є
офіційною вимогою або необхідно для покриття поживного дефіциту.
6.2.4 Широковживане у звичайній переробці приготування мікроорганізмів та ензимів

можливо за виключенням генетично модифікованих мікроорганізмів та їх
продуктів.
Переробні підприємства повинні використовувати мікроорганізми, що

вирощуються на субстратах з виключно органічних складових та речовин,
перелічених у Додатку 4, якщо це можливо. Це стосується і культур, що
вирощуються або розмножуються на місці переробки.
6.3.Методи переробки
Основний принцип
Органічні продукти харчування повинні бути перероблені такими біологічними,

механічними та фізичними методами, що забезпечують життєву якість кожної
складової та продукту в цілому.
37
Органічні продукти мають перероблюватись таким чином, щоб зберегти їх поживну

якість.
Переробним підприємствам слід вибирати методи переробки з найменшою кількістю

неорганічних (традиційних) додатків та речовин, що прискорюють технологію.
Принципи органічного сільського господарства застосовуватись під час використання

матеріалів, методів, технологій, що впливають на функціональні властивості,
змінюють, додають або вилучають складові, або хімічно змінюють склад продуктів
харчування.
Стандарти:
6.3.1 Технології, що використовуються для переробки органічних продуктів

харчування повинні бути біологічними, фізичними та механічними за
природою. Будь-які додатки, речовини, що прискорюють технологію та
речовини, що хімічно реагують або змінюють органічні продукти повинні бути
заборонені або вміщені у Додатку 4.
6.3.2 Екстракція повинна проходити тільки за допомогою води, етанолу, рослинних

чи тваринних жирів, оцту, вуглекислого газу або азоту.
6.3.3 Використання опромінення заборонено.
6.3.4 Обладнання для фільтрації не повинно містити азбест або використовувати

методи, що можуть негативно вплинути на продукт.
6.3.5 Допускаються такі умови зберігання, речовини, що дозволено

використовувати:
a. контрольоване середовище;
b. контрольована температура;
c. підсушування;
d. регуляція вологи.
6.3.6 Використання етилену дозволено для дозрівання.
6.4.Контроль шкідників та хвороб у готовій продукції
Органічні продукти харчування захищені від шкідників та захворювань за допомогою

використання передових методик, що включають належне очищення, санітарію та
гігієну без використання хімічних речовин та опромінення.
Для обробки рекомендується використовувати фізичні бар’єри, звук, ультразвук,

світло, ультрафіолетове світло, пастки (включаючи пастки з феромонами та з
38
нерухомими приманками), температурний контроль, контроль атмосфери та

кремнієвий порошок.
Стандарти:
6.4.1 Переробне підприємство або підприємство, яке займається транспортуванням

повинні використовувати для боротьби з шкідниками такі методи (у порядку
важливості):
a. превентивні методи, такі як знищення ареалу розповсюдження та
заборона доступу до сховищ;
b. механічні, фізичні та біологічні методи;
c. засоби захисту відповідно до Додатків Стандартів;
d. речовини, передбачені у Додатках стандартів (окрім пестицидів), що
використовуються у приманках.
6.4.2 До заборонених методів та речовин контролю шкідників належать:

a. пестициди, що не входять до Додатку 1;
b. фумігація оксидом етилену, метил бромідом, фосфатом алюмінію та
іншими речовинами, що не входять до Додатків 1, 4;
c. іонізуюча радіація.
6.4.3 Пряме використання або внесення заборонених речовин чи методів означає,

що продукт не є більше органічним. Оператор повинен вжити всіх необхідних
заходів, щоб захистити продукт від забруднення, включаючи переміщення
органічного продукту зі сховища або цеху, та заходів по знезараженні
обладнання та будівель. При застосуванні заборонених речовин для обробки
обладнання та будівель вони не повинні контактувати з органічним продуктом,
що там переробляється або зберігається. Застосування заборонених речовин
для обробки обладнання або будівель не повинно впливати на чистоту
органічного продукту.
6.5.Пакування
Упаковка органічних продуктів повинна мати якнайменш шкідливий вплив на самий

продукт та зовнішнє середовище.
Переробним підприємствам слід уникати зайвих пакувальних матеріалів.
Органічні продукти мають бути по можливості упаковані в матеріал, який підлягає

вторинній переробці та біологічному розпаду.
Стандарти:
6.5.1 Матеріали для упаковки не повинні забруднювати органічних продуктів

39
6.5.2 Використання упаковки, що містить синтетичні фунгіциди, консерванти або

фуміганти заборонено.
6.5.3 Органічні продукти не повинні бути упаковані у контейнери або мішки, що були
у використанні і можуть тим чи іншим чином вплинути на чистоту продукту або
його складових.
6.6 Очищення, дезинфекція та санація обладнання харчової промисловості
Органічні продукти харчування безпечні, високої якості та не містять речовин, що

використовуються для очистки, дезинфекції та санітарної обробки звичайних
продуктів харчування та переробних цехів.
Переробні підприємства мають чітко відокремлювати речовини, що

використовуються для очистки, дезинфекції та санітарної обробки приміщень та тих,
що використовуються для обробки самих продуктів харчування.
Операторам слід розробити систему очистки та дезинфекції.
Оператори мають спроектувати приміщення, розмістити обладнання та розробити

систему очистки, дезинфекції та санітарної обробки продуктів таким чином, щоб
запобігти забрудненню продуктів та поверхонь, що з ними контактують,
забороненими речовинами, неорганічними продуктами, шкідниками, небезпечними
мікроорганізмами та сторонніми матеріалами.
Переробні підприємства і перевізники мають використовувати фізичні та механічні

методи, такі, як сухий та вологий жар, інші нехімічні методи системи фільтрації води
та речовини, що перераховані у Додатку 4 для запобігання мікробіологічного
забруднення.
Дозволені для використання речовини, що перелічені у Додатку 1, слід

використовувати з точки зору безпеки для навколишнього середовища.
Використовувати речовини для очистки потрібно таким чином, щоб мінімізувати

утворення стічних вод.
Фільтри для пари слід використовувати для її очищення від нелетких речовин.
Оператори не мають використовувати стійкі очищувачі чи/та дезинфікуючі речовини,

що не можуть бути легко видалені проміжним способом (четвертинна амонійна
сполука) або мають небезпечний вплив на зовнішнє середовище (галогенові
сполуки).
Стандарти:
6.6.1 Оператори повинні вжити всіх необхідних засобів для захисту органічних
продуктів харчування від забруднення речовинами, що заборонені для
40
використання в органічному сільському господарстві, транспортуванні та

переробці, а також шкідниками, небезпечними мікроорганізмами та сполуками.
6.6.2 Тільки вода та речовини, перелічені у Додатку 4, таблиця 2 як речовини, що

прискорюють технологію, можуть бути використані після збору врожаю в якості
очищувачів та дезінфектантів при прямому контакті з органічними продуктами
6.6.3 Переробні підприємства, що використовують очищувачі та дезінфектанти для

обробки поверхонь, що контактують з продуктами харчування, повинні робити
це таким чином, щоб зберігати чистоту органічних продуктів.
6.6.4 Оператор повинен залишати інтервал часу між використанням будь-якого

очищувача або дезінфектанту та контактом продуктів харчування з
обробленою поверхнею з метою запобігання забруднення продуктів.
6.6.5 Речовини, що перелічені у Додатку 4 повинні розглядатися для використання

за критеріями переробки та транспортування.
7 Маркування
7.1 Основні положення
Органічні продукти повинні бути прозоро та точно марковані як органічні.
У випадку, коли всі вимоги стандартів виконані, продукт має бути маркований як
«продукт органічного сільського господарства» або “продукт перехідного періоду до
органічного сільського господарства”.
Всі його складові, методи обробки, додатки та речовини, що прискорюють

технологію, мають бути перелічені на етикетці.
Етикетка має нести інформацію про всі способи отримання додаткової інформації
про продукт.
Всі складові додатків та речовин, що прискорюють технологію, слід перелічити на

етикетці.
Складові дикорослих продуктів мають бути описані так само, як органічні.
41
Стандарти:
7.1.1 Ім`я та адреса людини чи компанії, що офіційно відповідає за продукт або його
переробку повинні бути зазначені на етикетці.
7.1.2 Для того, щоб бути маркованим як «продукт органічного сільського

господарства» або “продукт перехідного періоду до органічного сільського
господарства”, продукт повинен відповідати щонайменше цим стандартам.
7.1.3 Зернові продукти, що мають етикетку або рекламу, можуть містити вказівки з
посиланням на етап конверсії до органічного виробництва, за умови, що:
(a) Вимоги, згадані в пункті 1 або пункті 3 цього розділу, повністю
задовольняються, за винятком вимог, що стосуються тривалості періоду
конверсії;
(b) Витримано період конверсії принаймні у 12 місяців перед збиранням врожаю;
(c) Згадані вказівки не вводять покупця продукту в оману щодо відмінності від
тих продуктів, які задовольняють всі вимоги пунктів 1 або 3 цього розділу. Такі
вказівки мусять наводитися у формі слів “продукт на етапі переходу до
органічного виробництва”, і мають не вирізнятися кольором, розміром та
типом шрифту від торговельного найменування продукту; в цих вказівках
слова “органічне землеробство” не мають вирізнятися у порівнянні зі словами
“продукт на перехідному етапі до...”;
7.1.4 Змішані продукти, не всі складові яких, включаючи добавки, є органічними та

продукти, які повністю відповідають цим стандартам, повинні бути марковані
таким чином (проценти вказані відповідно до ваги сировинного матеріалу)
Продукт, мінімум 95% якого складають органічні речовини, може бути

маркований як «органічний продукт».
7.1.5 Всі складові багатокомпонентного продукту повинні бути перелічені на етикетці

у порядку зменшення їх процентної складової. Позначка органічна чи
неорганічна складова повинна бути абсолютно чіткою для кожного компоненту.
Всі додатки повинні мати повну назву.
Трави або спеції у кількості менше ніж 2% загальної ваги продукту можуть
бути включені як «трави» або «спеції» без зазначення їх процентного
співвідношення.
7.1.6 Додана вода та сіль не повинні включатись до процентного співвідношення

органічних складових продукту.
7.1.7 Етикетка звичайних продуктів повинна чітко відрізнятись від етикетки

органічних продуктів.
7.1.8 Згідно з цими стандартами органічні продукти не повинні маркуватись як вільні

від генетично модифікованих складових. Невикористання генетично
модифікованих інгредієнтів повинно забезпечуватись методами виробництва
та переробки.
42
8 Аквакультура
8.1. Перехід до органічних водних культур
Перехід до виробництва органічних водних культур відображає розмаїття видів та

методів виробництва.
Місце виробництва має знаходитись на належній відстані від джерел забруднення та

звичайних водних культур.
Стандарти:
8.1.1 Оператори повинні виконувати всі основні вимоги Розділів 3 та 5.
8.1.2 Період переходу на органічне виробництво повинен становити не менше, ніж

один життєвий цикл організму або один рік, в залежності від того, що коротше.
8.1.3 Оператори повинні забезпечити виконання всіх екологічних вимог та

використовувати місце з оглядом на стічні води, залишки та якість води.
8.2. Водні екосистеми
Управління органічною водною культурою базується на використанні розмаїття

природних водних екосистем, здоров`я водного навколишнього середовища та
високої якості оточуючої водної та наземної екосистеми.
Виробництво має зберігати водне середовище та оточуючу водну та наземну

екосистему використовуючи комбіновані методи, що:
a. підтримують та збагачують біологічні цикли;
b. використовують превентивні системні підходи до контролю над
захворюваннями;
c. підтримують розмаїття видів шляхом використання полікультур та
забезпечують прибережні буферні зони з відповідним рослинним покривом.
Стандарти:
8.2.1 Водні екосистеми повинні підтримуватись відповідно до основних вимог

Розділу 2.
43
8.2.2 Оператори повинні застосовувати всі необхідні запобіжні заходи щоб не

допустити втрати культивованих видів та документувати випадки, якщо вони
сталися.
8.2.3 Оператори повинні застосовувати контрольовані та ефективні методи

мінімізації потрапляння добрив та стічних вод до водної екосистеми.
8.2.4 Використання добрив та пестицидів заборонено, окрім випадків перелічених у

Додатку 2.
8.3.Водні рослини
Органічні водні рослини вирощені та зібрані без завдання шкоди навколишньому

середовищу та без небезпечного втручання в екосистему.
Процес збирання не має негативно впливати на природну зону росту.
Стандарти:
8.3.1 Виробництво органічних водних рослин повинне відповідати вимогам Розділів

2 та 4.
8.3.2 Збір водних рослин не повинен порушувати екосистеми або зменшувати

площу збору, як водну так і прибережну.
8.4. Породи та селекція
Життя органічної тварини починається на органічній фермі.
Породи мають бути адаптовані до місцевості та районовані.
Водні тваринницькі господарства не мають залежати від звичайних систем

розведення.
Водні тварини слід розводити та селекціонувати натуральними методами.
44
Стандарти:
8.4.1 Тварини повинні бути вирощені органічними методами з моменту їх

народження.
Якщо органічні тварини недоступні, звичайні тварини, повинні провести не

менше ніж дві третини їх життя в органічній системі.
У випадку, коли органічні ресурси недоступні, можливе використання

звичайних. Для започаткування та розвитку системи органічних
селекційних ферм сертифікаційні організації повинні встановити відповідні
стандарти та обмеження в часі щодо використання неорганічних ресурсів.
8.4.2 Оператори не повинні використовувати синтетично поліплоїдні організми.
8.5. Відгодівля водних тварин
Корми для органічних водних тварин повинні бути високої якості, отримані з
органічних та інших стабільних джерел.
Операторам слід розробляти раціони таким чином, щоб забезпечувати потреби

тварин у кормі з органічних рослин та тварин, відповідно до метаболізму та травної
системи виду.
Корми слід виробляти з побічних продуктів органічного виробництва та природних

джерел, що не використовуються для споживання людиною.
Оператори мають підтримувати біологічне розмаїття видів місцевості, де розміщене

виробництво та забезпечувати наявність всіх характерних для місцевості диких
видів.
Операторам слід розробляти раціони з високою якістю і поживною вартістю, здатною

забезпечити всі фізіологічні потреби організму.
Оператори мають годувати тварин відповідно до їх природних звичок та потреб.
Операторам слід годувати тварин таким чином, щоб забезпечити мінімальне

втручання у навколишнє середовище.
Оператори мають розробляти системи годівлі таким чином, щоб забезпечити

мінімальну залежність від зовнішніх поставок.
45
Стандарти:
8.5.1 Тварини повинні вживати лише органічні корми.
Оператори можуть застосовувати невелику кількість неорганічних кормів у

певних ситуаціях і протягом короткого часу у таких випадках:
a. органічні корми наявні у недостатній кількості або неналежної якості;

b. органічні водні культури знаходяться на ранніх стадіях розвитку.
Ні в якому разі процент неорганічних кормів не повинен перевищувати 15%

сухої речовини річного раціону.
Оператори можуть використовувати неорганічний водний тваринний білок

та олії у випадку, якщо вони:
a. зібрані з незалежно перевірених стабільних джерел;
b. рівень їх забруднення нижчий за рівень, встановлений стандартами;
c. не становлять 100% раціону.
Сертифікаційний орган повинен встановити:

a. відповідний процент органічних складових раціону;
b. термін, починаючи з якого мінімум 50% складових раціону має бути
органічними.
8.5.2 Вимоги щодо раціону для водних тварин повинні відповідати вимогам пунктів
5.6.4 та 5.6.5.
8.6. Здоров`я та благополуччя водних тварин
Основні принципи
Органічні способи вирощування тварин підтримують здоров`я та благополуччя

тварин за допомогою збалансованого живлення, безстресових умов утримування, що
відповідають вимогам виду, та селекції резистентних до хвороб, паразитів та
інфекцій видів.
Операторам слід своєчасно визначати початок захворювання або інфекції.
Оператори мають застосовувати всі відомі методи запобіганню хворобам,

включаючи вибір місця утримання тварин з найменшим ризиком інфекції.
Оператори повинні використовувати природні методи боротьби із захворюваннями, у

випадках, коли це необхідно.
46
Стандарти:
8.6.1 Оператори повинні дотримуватись вимог Розділу 5.7.
8.6.2 Профілактичне використання ветеринарних препаратів заборонене.
8.6.3 Використання хімічних алопатичних ветеринарних препаратів та антибіотиків

для безхребетних заборонено.
8.6.4 Використання синтетичних гормонів та стимуляторів росту заборонено.
8.6.5 Щільність популяції не повинна негативно впливати на благополуччя тварин.
8.6.6 Оператори повинні регулярно контролювати якість води, щільність популяції,

стан здоров’я та поведінку кожної групи тварин та забезпечувати високу якість
води, здоров’я, годівлі та природну поведінку тварин.
8.7. Транспортування та забій водних тварин
Органічні тварини повинні зазнавати мінімум стресу в процесі їх транспортування та

забою.
Персонал, відповідальний за благополуччя тварин, має бути присутній при

транспортуванні.
Для запобігання стресу тварини мають знаходитись у несвідомому стані перед

забоєм.
Стандарти:
8.7.1 Оператор повинен дотримуватись відповідних вимог Розділу 5.8.
8.7.2 Оператор повинен утримувати живі організми в умовах, що відповідають їхнім

фізіологічним потребам.
8.7.3 Оператори повинні вжити всіх заходів для створення водним тваринам умов
транспортування та забою, що відповідають їх потребам та зменшують
негативний ефект від:
a. низької якості води;
b. часу перевезення;
c. щільності популяції;
d. токсичних речовин;
e. можливості втечі.
47
8.7.4 Водні хребетні тварини повинні бути оглушені перед забоєм. Оператори
повинні бути певні, що обладнання для оглушення тварин достатнє для
забезпечення несвідомого стану та забою.
8.7.5 Тварини повинні утримуватися, транспортуватися та забиватися з

використанням методів, що мінімізують стрес, страждання та враховують
потреби даного виду.
9. Контроль та сертифікація
9.1. Обов’язки щодо контролю
9.1.1. Оператори, які працюють з цими стандартами та маркують свої продукти як

органічні повинні постійно контролюватися на дотримання цих стандартів.
9.2 Контроль виробників
9.2.1 Оператори повинні вказувати точні кількості та назви внесених добрив, кормів,
добавок чи засобів захисту рослин. Згідно з цими стандартами на підприємстві
не дозволяється зберігати недозволені допоміжні засоби.
9.2.2 Оператори повинні вести відповідний детальний облік куплених та проданих

допоміжних засобів та інших продуктів.
9.2.3 Контроль повинен здійснюватися щонайменше один раз на рік та повністю

охоплювати підприємство, включаючи продукти, перероблені в цьому
господарстві (у випадку внутрішньої системи контролю сертифікаційний орган
вирішує про кількість контрольних проб). Інспекцію та контроль здійснює
сертифікаційний орган.
9.2.4 Сертифікаційний орган надає спеціальний дозвіл у виняткових випадках. Такий

дозвіл завжди має обмеження в часі.
9.2.5 В рослинництві спеціальний дозвіл видається лише для певних галузей

рослинництва, які не є частиною сівозміни, та якщо йдеться про такі проблеми
в органічному виробництві, які до цього часу не розглядалися.
9.3. Контроль переробних та торгівельних підприємств. Обов’язки щодо

позначення, бухгалтерія
9.3.1 Переробні та торгівельні підприємства повинні представляти докази

дотримання цих стандартів. Відповідні позначення та облік повинні
відслідковуватися на всіх ступенях переробного процесу, починаючи з
виробництва, транспортування, зберігання, переробки, упаковки переробного
підприємства чи оптовика, закінчуючи роздрібною торгівлею.
Документація повинна містити в собі:
48
- Номер партії, дата, кількість, вид вхідної, переробленої, проданої продукції та

продукції на зберіганні;
- Деталі щодо постачальників, включаючи гарантію (сертифікат) про органічне
походження продукції;
- Склад продукції, включаючи втрати під час переробки та зберігання;
- Діаграма процесу виробництва;
- Засоби та процес очищення, мийки обладнання і регуляції шкідників.
9.3.2. Повинна бути можливість ідентифікації кожного окремого продукту до місця

його походження включно. У випадку змішування продукції різного походження
в складських приміщеннях при переробці походження продуктів повинно бути
відображено в обліку.
Торгівельні та переробні підприємства повинні зберігати окремі проби з кожної

партії протягом часу перебування даного продукту на ринку. Винятки може
регулювати сертифікаційний орган. Сертифікаційний орган має право
вимагати додаткові проби на певні продукти.
9.3.3. Інспекційний контроль сертифікаційним органом проводиться щонайменше
один раз на рік в обумовлений час. Інспекція перевіряє дотримання цих
стандартів. Контролюються всі пункти стандартів, які стосуються виробництва
певного органічного продукту.
9.4 Сертифікація
9.4.1. Сертифікація за цими стандартами для всіх виробників, а також переробних та

торгівельних підприємств, проводиться сертифікаційним органом.
Встановлення цін на продукцію з урахуванням дотримання цих стандартів
дозволяється лише після проходження успішної сертифікації.
9.4.2. Апеляції щодо рішень сертифікаційного органу направляються в
сертифікаційний комітет, який створюється при Сертифікаційному органі.
9.5. Порушення та санкції
9.5.1. Санкції при порушенні цих стандартів розглядаються в комісії зі санкціонування

в сертифікаційному органі. Найслабша санкція - це попередження з наданням
строку для усунення недоліку. Найсуворіша санкція це позбавлення
підприємства статусу «органічного» відповідно до розірвання угоди про
використання торгової марки з сплатою конвенційного штрафу та
відшкодування всіх збитків публічно.
9.5.2. Апеляції щодо порушених санкцій розглядаються сертифікаційним комітетом.
9.6. Використання торгового логотипу передбачено в Додатку 3 даних стандартів.
Додатки
49
Додатки до Українських стандартів органічного

сільськогосподарського виробництва та маркування
сільськогосподарської продукції і продуктів харчування
ДОДАТОК 1 ПОПЕРЕДЖЕННЯ……………………………………………………………….49
Частина А РЕЧОВИНИ ДЛЯ ПІДВИЩЕННЯ РОДЮЧОСТІ ГРУНТІВ.........................................49

Частина В РЕЧОВИНИ ДЛЯ БОРОТЬБИ З ШКІДНИКАМИ ТА ХВОРОБАМИ …………..……54
Частина С КОРМИ І КОРМОВІ МАТЕРІАЛИ…………………………………………………….….59
Частина D КОРМОВІ ДОБАВКИ ДЕЯКИХ РЕЧОВИН, ЩО ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ У
ХАРЧУВАННІ ТВАРИН ТА ТЕХНОЛОГІЧНІ ДОБАВКИ, ЩО ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ У
КОРМАХ…………………………………………………………………………………………………..61
Частина Е ПРОДУКТИ, ДОЗВОЛЕНІ ДЛЯ ЧИЩЕННЯ ТА ДЕЗИНФЕКЦІЇ БУДІВЕЛЬ ТА
ПРИМІЩЕНЬ ДЛЯ ТВАРИН…………………………………………………………………………...64
ДОДАТОК 2 ІНФОРМАЦІЯ, ЩО МАЄ ПОВІДОМЛЯТИСЬ СЕРТИФІКАЦІЙНОМУ

ОРГАНУ…………………………………………………………………………………………………….64
ДОДАТОК 3 ЛОГОТИП ОРГАНІЧНОГО ПРОДУКТУ……………………………………………..65
ДОДАТОК 3 СКЛАДНИКИ ТА ТЕХНОЛОГІЧНІ ДОБАВКИ……………………………………..…67

Частина А СКЛАДНИКИ НЕ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПОХОДЖЕННЯ…………………67
Частина В ТЕХНОЛОГІЧНІ ДОБАВКИ ТА ІНШІ ПРОДУКТИ, ЯКІ ДОЗВОЛЯЄТЬСЯ
ВИКОРИСТОВУВАТИ ДЛЯ ОБРОБКИ СКЛАДНИКІВ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО
ПОХОДЖЕННЯ ОРГАНІЧНОГО ВИРОБНИЦТВА…………………………………………………..69
Частина С - СКЛАДНИКИ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПОХОДЖЕННЯ, ЯКІ НЕ
ВИРОБЛЯЮТЬСЯ МЕТОДАМИ ОРГАНІЧНОГО ВИРОБНИЦТВА……………………………..71
ДОДАТОК 4 МАКСИМАЛЬНА КІЛЬКІСТЬ ТВАРИН НА 1 ГА…………………………………….72
ДОДАТОК 5 МІНІМАЛЬНІ ПЛОЩІ В ПРИМІЩЕННЯХ ТА НА ВІДКРИТОМУ ПОВІТРІ, А

ТАКОЖ ІНШІ ХАРАКТЕРИСТИКИ РОЗТАШУВАННЯ РІЗНИХ ВИДІВ ТА ТИПІВ
ВИРОБНИЦТВА…………………………………………………………………………………………..73
50
ДОДАТОК 1
ПОПЕРЕДЖЕННЯ
Будь-які речовини, які використовуються у системі органічного виробництва для

підвищення родючості ґрунтів та їх обробки, боротьби з хворобами та шкідниками,
для зміцнення здоров’я тварин та поліпшення якості тваринних продуктів, для
приготування, консервування та зберігання, повинні відповідати вимогам діючого
законодавства.
Сертифікаційний орган може встановити умови використання певних речовин, які
включені в списки, наприклад, їх обсяги, частоту внесення, конкретну ціль та інші.
Первинне виробництво речовин треба здійснювати обережно, усвідомлюючи, що
навіть дозволені засоби можуть бути використані неналежним чином та вплинути на
екосистему ґрунтів або господарства.
Частина А
РЕЧОВИНИ ДЛЯ ПІДВИЩЕННЯ РОДЮЧОСТІ ҐРУНТІ В
Загальні умови для всіх продуктів:
− Використання лише згідно з положеннями Додатка І;
− Використання лише згідно з положеннями законодавства щодо пропозиції на

ринку та використання відповідних продуктів для застосування у сільському
Найменування Опис, вимоги до складу, умови

використання
Складні продукти або продукти, що

містять лише матеріали, перелічені
далі:
Стійлове добриво Продукт, який складається з суміші

екскрементів тварин та рослинної речовини
(підстилка для тварин);
Повинно визнаватися сертифікаційним
органом;
Вказати різновиди тварин;
Походить з екстенсивного тваринництва
Висушене стійлове добриво та Повинно визнаватися сертифікаційним

позбавлене води пташине добриво органом; Вказати різновиди тварин;
Походить з екстенсивного тваринництва
51

Компостовані екскременти тварин, Повинно визнаватися сертифікаційним

включаючи пташине добриво разом з органом; Вказати різновиди тварин.
компостованим стійловим добривом Забороняється походження з підприємств,
де розведення худоби та птиці здійснюється
промисловими методами.
Рідкі екскременти тварин (рідкий гній, Використовуються після контрольованої
сеча та ін.) ферментації та/або відповідного розбав-
лення.
Вказати різновиди тварин.
Забороняється походження з підприємств,
де розведення худоби та птиці здійснюється
промисловими методами.
Компостовані або ферментовані Повинно визнаватися сертифікаційним

побутові відходи органом;
Продукт, одержаний з відділених від
джерела побутових відходів, які піддавали
компостуванню або анаеробній ферментації
з метою виробництва біогазу.
Лише рослинні та тваринні побутові відходи.
Лише за умови виробництва у закритій та
контрольованій колекторній системі,
Максимальні концентрації в мг/кг сухої
речовини: кадмій – 0,7; мідь – 70; нікель –
25; свинець – 45; цинк – 200; ртуть – 0.4;
хром (загальний) – 70; хром (VI) – 0(3)
Торф Використання обмежується лише

садівництвом (вирощування овочів на
продаж, квітникарство, вирощування дерев,
розсадники)
Глини (наприклад, перліт, вермикуліт Повинно визнаватися сертифікаційним

та ін. органом
52

Відходи вирощування грибів Повинно визнаватися сертифікаційним
органом;
Початковий склад субстрату має
Випорожнення черв’яків
обмежуватися продуктами з наведеного
(вермикомпост) та комах
переліку
Гуано Повинно визнаватися сертифікаційним

органом
Компостована або ферментована Продукт, одержаний від змішування речовин

суміш рослинних речовин рослинного походження, які піддавали
компостуванню або анаеробній ферментації
з метою виробництва біогазу.
органом
Продукти або побічні продукти Повинно визнаватися сертифікаційним

тваринного походження, наведені органом;
далі:
− Кров’яне борошно
− Рогове борошно з копит
− Рогове борошно
− Кісткове борошно або кісткове

борошно, позбавлене желатину
− Рибне борошно
− М’ясне борошно
− Борошно з пір’я і шерсті
− вовна
− хутро
− шерсть
− молочні продукти
− продукти та побічні продукти
53

рослинного походження для добрив
(наприклад, борошно з макухи,
солодовий дріб’язок)
Морські водорості та їхні продукти Якщо безпосередньо одержують за

допомогою:
- фізичних процесів, включаючи
позбавлення води, заморожування та
розмелювання;
- витяжки водою чи водним розчином
кислоти та/або лугу;
- ферментації;
органом;
Деревна тирса та деревні стружки Деревина не оброблялася хімічно після
− Компостована кора зрубування

Деревина не обробляється хімічно після
зрубування
− Деревна зола
З деревини, що не обробляється хімічно
після зрубування
Розпушений фосфорит Повинно визнаватися сертифікаційним

органом
Вміст кадмію не більше за 90 мг/кг Р2О5
Алюмофосфат кальцію Повинно визнаватися сертифікаційним

органом
Вміст кадмію не більше за 90 мг/кг Р2О5
Використання обмежується основними
ґрунтами (рН > 7,5)
Томасшлак Повинно визнаватися сертифікаційним

органом
54

Неочищена сіль калію Повинно визнаватися сертифікаційним

(наприклад, каїніт, сильвініт та ін.) органом
Продукт, одержаний з неочищеної солі калію
за допомогою процесу фізичної екстракції,
можливо, з домішками солей магнію
Сульфат калію, можливо з домішками Повинно визнаватися сертифікаційним

солі магнію органом
− Барда та витяжка з барди Окрім аміачної барди
− Карбонат кальцію природного Лише природного походження

походження (наприклад, крейда, Повинно визнаватися сертифікаційним
мергель, мелений вапняк, органом
бретонський меліорант, фосфатна
крейда та ін.)
Карбонат магнію та кальцію Повинно визнаватися сертифікаційним

природного походження органом
(наприклад, магнієва крейда,
мелений магнієвий вапняк та ін.)
Сульфат магнію (наприклад, кізерит) Повинно визнаватися сертифікаційним
− Розчин хлориду кальцію органом
− Сульфат кальцію (гіпс) Лише природного походження
Промислове вапно з виробництва Повинно визнаватись сертифікаційним

цукру органом
55

Елементарна сірка Повинно визнаватись сертифікаційним

органом
Мікроелементи Повинно визнаватись сертифікаційним

органом
Хлорид натрію Повинно визнаватися сертифікаційним

органом
Лише видобута сіль

Кам’яне борошно органом
До стандартів додається додаток «Список дозволених та рекомендованих

допоміжних засобів для органічного виробництва»
Частина В
РЕЧОВИНИ ДЛЯ БОРОТЬБИ З ШКІДНИКАМИ ТА ХВОРОБАМИ
Загальні умови, що застосовуються до всіх продуктів, які складаються з наступних
активних речовин або містять їх:
− Застосування згідно з положеннями Додатка1

Використання лише згідно з положеннями законодавства щодо пропозиції на ринку
та використання відповідних продуктів для застосування у сільському господарстві.
1. Речовини рослинного чи тваринного походження

Ацедірихтин, що екстрагується з мелії Інсектицид

індійської (Azadirachta indica) (мелія Повинно визнаватися
азедарах) сертифікаційним органом
56

Препарат для формування крон дерев

(*) Бджолиний віск
Желатин Інсектицид
(*) Гідролізовані протеїни Атрактант;
Лише у дозволених межах у поєднанні
з відповідними продуктами цього
Додатка ІІ, Частина В
Лецитин Фунгіцид
Рослинні олії (наприклад, м’ятна олія, Інсектицид (засіб проти кліщів),
хвойна олія, кминна олія) фунгіцид т
Піретрини, що екстрагуються з Інсектицид,
Chrysanthemum cineratiaefolium Повинно визнаватися
сертифікаційним органом
Касія, що екстрагується з Quassia Інсектицид, репелент

amara
Ротенон, що екстрагується з Derris Інсектицид,
spp., Lonchocarpus spp. та Terphrosia Повинно визнаватися
spp. сертифікаційним органом
*
Продукти, позначені (*), не вважаються продуктами захисту рослин та не
підлягають під положення законодавства щодо продуктів захисту рослин.

57
2. Мікроорганізми, що використовуються для біологічної боротьби з

шкідниками

Мікроорганізми (бактерії, віруси та Лише продукти, які не піддавалися

грибки), наприклад, Bacillus генетичній модифікації в значенні
thuringenesis, Granulosis virus, та ін. цього терміну в даних стандартах

3. Речовини, дозволені у використанні в пастках та/або розподільниках

Загальні умови:
− пастки та/або розподільники мають запобігати проникненню речовини у

навколишнє середовище та запобігати контакту речовин з культурами, що
вирощуються;
− пастки мають збиратися після використання, після чого від них

позбавляються безпечним способом

(*) Діамонійфосфат Атрактант,
Використовувати лише у пастках
Феромони Атрактанти;
Порушують статеву поведінку
Використовувати лише у пастках
Піретроїди (лише дельта-метрин або Інсектицид;
ламбда-цигалотрин) Лише у пастках з певними
атрактантами;
Лише проти Batrocera oleae та Ceratitis
capitata wied;
Ортофосфат заліза (ІІІ) Молюскоцид; Дозволено розпилювати
58

по поверхні між рослинами, що
вирощуються
*
підлягають під положення законодавства щодо продуктів захисту рослин.
4. Інші речовини, що використовуються в органічному землеробстві

Мідь у формі гідроксиду міді, Фунгіцид

оксихлориду міді, (триосновного) Не більше 6 кг міді на гектар протягом
сульфату міді, окису міді року, не порушуючи при цьому більш
обмежену кількість, якщо її вказано в
конкретних умовах загального
законодавства щодо продуктів захисту
рослин
Для багаторічних культур мають
право, частково скасовуючи
попередній параграф, забезпечити
наступне застосування максимальних
рівнів:
Повинно визнаватися сертифікацій -
ним органом
Калієва сіль жирної кислоти (рідке Інсектицид

мило)
Сірчанисте вапно (полісульфід Фунгіцид, інсектицид, засіб проти

кальцію) кліщів
59

Повинно визнаватися
Керосин Інсектицид, засіб проти кліщів

Нафтопродукти Інсектицид, засіб проти кліщів
Лише для плодових дерев, винограду,
Повинно визнаватися
Марганцевокислий калій Фунгіцид, бактерицид

Лише для плодових дерев та
винограду
(*) Кварцовий пісок Репелент
Сірка Фунгіцид, засіб проти кліщів, репелент

*
підлягають під положення законодавства щодо продуктів захисту рослин

5. Продукти для боротьби із шкідниками та хворобами у приміщеннях та

спорудах для поголів’я худоби :
Продукти, перелічені в пункті 2 Частини В

60
Частина С
КОРМИ І КОРМОВІ МАТЕРІАЛИ
1. Корми рослинного походження
1.1. Зернові корми, продукти їх переробки та побічні продукти переробки зернових.
До цієї категорії відносяться лише такі речовини:
- Зерно злакових (пшениця, ячмінь, третікале овес, жито, кукурудза, просо, сорго та
інші);
- Зерно бобових (горох, боби кормові, люпин, соя, чина, вика);
- Насіння олійних кормів (соняшник, льон, ріпак, суріпиця, рижій);
- Подрібнені зерна вищеназваних культур (дерть);
- Плющене як сухе так і попередньо проварене зерно;
- Екструдоване, дріжджоване зерно;
- Відходи борошномельної промисловості: висівки, мучки, макуха, шрот;
- Залишки олійного виробництва – макуха, соняшникові, соєві, льонові, ріпакові,

суріпкові;
- Паростки з-під преса та клейковина; стебла після приготування солоду; пивне
зерно; пресоване гарбузове насіння, рослинні олії (одержані фізичним
екстрагуванням);
1.2. Коренеплоди, коріння, їхні продукти та побічні продукти, баштанні культури. До

цієї категорії відносяться лише такі речовини:
Гичка і коренеплоди цукрового, напівцукрового і кормового буряків, картопля, ,

пульпа (побічний продукт екстракції картопляного крохмалю), картопляний
крохмаль, морква, турнепс, бруква, куузіка, топінамбур, гарбузи, кормові
кавуни, кабачки, яблука, груші, персики, виноград, жолуді.
1.3. Фураж та грубі корми. До цієї категорії відносяться лише такі речовини:
Люцерна, борошно з люцерни, конюшина, борошно з конюшини, трава

(фуражних рослин), трав’яне борошно і січка, сіно, силос, солома і полова з
зернових та коренеплоди для виробництва корму.
1.4. Інші рослини, їхні продукти та побічні продукти. До цієї категорії відносяться
лише такі речовини:
61
Меляса, борошно з морських водоростей (одержують висушуванням та

перемелюванням морських водоростей з промиванням для видалення йоду),
рослинні порошки та витяжки, витяжки з протеїну рослин (дають виключно
молодим тваринам), спеції та лікарські рослини.
2. Корми тваринного походження
2.1. Молоко та молочні продукти. До цієї категорії відносяться лише наступні

речовини:
Непастеризоване молоко, сухе молоко, збиране і незбиране молоко, сухе
збиране молоко, сколотини, сухі сколотини, сироватка, суха сироватка, суха
сироватка зі зниженим вмістом цукру, сухий протеїн сироватки (екстрагований
фізичною обробкою), порошковий казеїн, порошкова лактоза, сир, маслянка,
молозиво та кисле молоко
2.2. Відходи рибної промисловості: риба та інші морські тварини, їхні продукти та
побічні продукти. До цієї категорії відносяться такі речовини:
Риба, риб’ячий жир, рибне борошно, нехарчова риба, рибний фарш, відходи
рибної промисловості.
2.3. Яйця та яєчні продукти, що використовуються як корм для птиці, бажано з того
ж господарства.
3. Корми мінерального походження

До цієї категорії відносяться лише наступні речовини:
Натрій:
Неочищена морська сіль
Груба кам’яна сіль
Сульфат натрію
Карбонат натрію
Бікарбонат натрію
Хлорид натрію
Калій:
Хлорид калію
Кальцій:
Мергель
62
Мушлі водних тварин

Карбонат кальцію
Лактат кальцію
Глюконат кальцію
Фосфор:
Вторинний кислий фосфат кальцію без фтору
Первинний кислий фосфат кальцію без фтору
Первинний кислий фосфат натрію
Фосфат кальцію-магнію
Фосфат кальцію-натрію
Магній:
Окис магнію (безводний оксид магнію)
Сульфат магнію
Хлорид магнію
Карбонат магнію
Фосфат магнію
Сірка:
Сульфат натрію
Частина D
КОРМОВІ ДОБАВКИ ДЕЯКИХ РЕЧОВИН, ЩО ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ У
ХАРЧУВАННІ ТВАРИН ТА ТЕХНОЛОГІЧНІ ДОБАВКИ, ЩО ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ
У КОРМАХ
1. Кормові добавки
1.1. Мікроелементи. До цієї категорії відносяться речовини:
Е1 Залізо:
Карбонат заліза
Сульфат заліза
Оксид заліза
Е2 Йод:
Кальцій йодокислий безводний
Кальцію йодокислий гексагідрат
63
Натрій йодокислий
Е3 Кобальт:
Сульфат кобальту, моногідрат та/або гептагідрат
Основний карбонат кобальту моногідрат;
Е4 Мідь:
Оксид міді
Основний карбонат міді моногідрат;
Сульфат міді, пентагідрат
Е5 Марганець:
Карбонат марганцю
Оксид марганцю та оксид марганцю
Сульфат марганцю, моно- та/або тетрагідрат
Е6 Цинк:
Карбонат цинку
Оксид цинку
Сульфат цинку моно - та/або гептагідрат
Е7 Молібден:
Амоній молібденокислий, натрій молібденокислий
Е8 Селен:
Селенокислий натрій
Селенистокислий натрій
1.2. Вітаміни, провітаміни та добре визначені речовини, що дають подібні наслідки.

До цієї категорії відносяться речовини:
1.2.1. Вітаміни: бажано одержані з сировини, що природно зустрічається у кормах;
1.2.1.1. Синтетичні вітаміни, ідентичні природним – лише для тварин з

однокамерним шлунком;
Виробники можуть скористатися даним дозволом, лише якщо вони
переконають сертифікаційний орган в тому, що здоров'я та благополуччя їхніх
тварин не гарантується без використання згаданих синтетичних вітамінів.
1.3. Ензими.
1.4. Мікроорганізми
1.5. Консерванти. До цієї категорії відносяться лише наступні речовини:

Е200 Сорбинова кислота
Е236 Мурашина кислота
64
Е260 Оцтова кислота

Е270 Молочна кислота
Е280 Пропіонова кислота
Е330 Лимонна кислота
Використання молочної, мурашиної, пропіонової та оцтової кислоти у
виробництві силосу дозволяється лише за умови, що погодні умови не
забезпечують відповідної ферментації.
1.6. В’яжучі речовини, речовини проти злежування та коагулянти. До цієї категорії

відносяться лише наступні речовини:
Е470 Стеарат кальцію природного походження
Е551b Колоїдний кремній
Е551с Кізельгур
Е 558 Бентоніт
Е 559 Каолінові глини
Е560 Натуральні суміші стеаритів та хлоридів
Е561 Вермікулит
Е562 Сепіолит
Е559 Перліт
1.7. Речовини-антиоксиданти. До цієї категорії відносяться лише наступні

речовини:
Е306 Багаті токоферолом витяжки природного походження
1.8. Добавки до силосу. До цієї категорії відносяться лише наступні речовини:

Ензими, дріжджі та бактерії, для використання у годівлі тварин.
2. Деякі продукти, що використовуються у харчуванні тварин

До цієї категорії відносяться - пивні дріжджі
3. Технологічні добавки, що використовуються у кормах
3.1. Технологічні добавки до силосу. До цієї категорії відносяться лише наступні

речовини:
Морська сіль, крупна кам'яна сіль, сироватка, цукор, коренеплід цукрового

буряка, борошно зернових та меляса;
Ензими, дріжджі, а також молочні, оцтові, мурашині та пропіонові бактерії.
65
Частина Е
ПРОДУКТИ, ДОЗВОЛЕНІ ДЛЯ ЧИЩЕННЯ, ДЕЗИНФЕКЦІЇ БУДІВЕЛЬ ТА

ПРИМІЩЕНЬ ДЛЯ ТВАРИН
Калієве та натрієве мило

Вода та пара
Вапняне молоко
Вапно
Негашене вапно
Гіпохлорит натрію (наприклад, як рідкий відбілювач)
Каустична сода
Каустичний поташ
Перекис водню
Натуральні есенції рослин
Цитринова, надоцтова кислота, мурашина, молочна щавлева та оцтова кислота
Спирт
Азотна кислота (молочне обладнання)
Фосфорна кислота (молочне обладнання)
Формальдегід
Продукти для чищення та дезинфекції для дійок та обладнання для доїння.
Карбонат натрію
ДОДАТОК 2
ІНФОРМАЦІЯ, ЩО МАЄ ПОВІДОМЛЯТИСЯ СЕРТИФІКАЦІЙНОМУ ОРГАНУ
1. Найменування та адреса оператора;
2. Місцезнаходження земельних ділянок та приміщень (дані земельного кадастру),

де провадяться виробництво або операції;
3. Природу операцій та продуктів;
4. Зобов’язання оператора виконати операції згідно з даними стандартами;
66
5. У випадку сільськогосподарського господарства – дату, з якої оператор припинив

застосовування продуктів, використання яких не сумісне в органічному
виробництві на відповідних ділянках землі;
6. Назву затвердженого органу, якому оператор довіряє перевірку своїх

зобов’язань.
ДОДАТОК 3
ЛОГОТИП ОРГАНІЧНОГО ПРОДУКТУ
3.1. Умови представлення та використання логотипу „ БіоЛан”
3.1.1. Логотип використовується з метою ідентифікації органічних продуктів
серед інших. після отримання сертифіката щодо відповідності даним
стандартам. Логотип стосується зразка, наведених 3.2.цього додатка
3.1.2. Логотип використовується на органічних продуктах для маркування тільки
після підписання відповідної угоди про використання логотипу між оператором
та Асоціацією «БіоЛан Україна»
3.1.3. Вказівки, що мають включатися до логотипу, перелічені в пункті 5.3. цього
Додатка.
3.1.4. Використовуючи логотип та вказівки, згадані в пункті 5.3. цього Додатка,
слід виконувати правила технічного відтворення, згадані в графічному
посібнику в пункті 5.5.
3.2. Зразок логотипу « БіоЛан»
3.3. Вказівки, що мають вставлятися до

логотипу: Словесний елемент логотипу
виконується українською мовою і включає в себе
складне слово: «БіоЛан» та поєднання слів «органічний продукт».
3.4. комбінована вказівка: Дозволяється поєднання двох вказівок українською та
англійською мовами згідно з наведеними далі прикладами:
Українська/англійська:* БіоЛан * Органічний продукт* -
English: BioLan Оrganic product
3.5. Графічні коментарі
Ці графічні коментарі є знаряддям для операторів щодо відтворення логотипу.
3.5.1.КОЛЬОРОВИЙ ЛОГОТИП (взірцеві кольори): Якщо використовують кольоровий
логотип, він мусить мати зелений, салатовий та білий кольори, що їх отримують з
прямим розділенням кольорів.
3.5.2. ОДНОКОЛЬОРОВИЙ ЛОГОТИП: ЧОРНО-БІЛИЙ ЛОГОТИП: Чорно-білий
логотип може використовуватися таким чином:
67
3.5.3. КОНТРАСТ З ФОНОВИМИ КОЛЬОРАМИ: Якщо логотип використовується

кольоровий на кольоровому тлі, яке затрудняє читання слід, використовувати
розмежувальний зелений зовнішній квадрат навколо логотипу, поліпшуючи його
контраст з фоновими кольорами таким чином:
ЛОГОТИП НА КОЛЬОРОВОМУ ТЛІ
3.5.4. ОФОРМЛЕННЯ Складне слово «БіоЛан» виконується прописними літерами, та

поєднання слів «органічний продукт» шрифтом «Аріал – курсив».
3.5.5. ЗМЕНШЕНЕ ЗОБРАЖЕННЯ ЛОГОТИПУ: Якщо застосування логотипу на
різних типах етикеток вимагає зменшення зображення, мінімальним розміром має
бути: для логотипу з однією вказівкою діаметр 20мм, для логотипу з комбінованою
вказівкою: 40мм.
3.5.6. УМОВИ ВИКОРИСТАННЯ: Логотип використовується з метою ідентифікації
органічних продуктів серед інших. З цієї причини найбільш дієвим є використання в
кольорі, оскільки в цьому випадку логотип має більший «Ефект присутності», а тому
споживач розпізнає його швидше і легше. Використання чорно-білого логотипу
рекомендується лише тоді, коли застосування кольорового логотипу не практичне.
ДОДАТОК 4
СКЛАДНИКИ ТА ТЕХНОЛОГІЧНІ ДОБАВКИ
Частина А
СКЛАДНИКИ НЕ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПОХОДЖЕННЯ
А.1. Харчові добавки, включаючи носіїв

Найменування Конкретні умови (*)
Е170 Карбонат кальцію Всі дозволені функції, за
винятком барвників
68

Е270 Молочна кислота -
Е290 Двоокис вуглецю -
Е296 Яблучна кислота -
Е300 Аскорбінова кислота -
Е306 Багатий токоферолом екстракт Антиоксидант для жирів та
олій
Е322 Лецетин -
Е330 Цитринова кислота -
Е333 Лимоннокислі солі кальцію -
Е334 Винна кислота (L(+)-) -
Е335 Виннокислий натрій -
Е336 Виннокислий калій -
Е341(і) Монофосфат кальцію Розпушувач для борошна, яке
підходить самостійно
Е400 Альгінова кислота -
Е401 Альгінат натрію -
Е402 Альгінат калію -
Е406 Агар -
Е407 Карагенан -
Е410 Камедь з плодів ріжкового -
дерева
Е412 Гуарова камедь -
Е413 Трагакантова камедь -
Е414 Аравійська камедь -
Е415 Ксантанова камедь -
Е416 Камедь карайї -
Е422 Гліцерин Екстракти рослин
Е440 Пектин -
Е500 Карбонати натрію -
Е501 Карбонати калію -
69

Е503 Карбонати амонію -
Е504 Карбонати магнію -
Е516 Сульфат кальцію Носій
Е524 Гідроксид натрію Поверхнева обробка
Е551 Двоокис кремнію Агент, що запобігає
злежуванню трав та спецій
Е938 Аргон -
Е941 Азот -
Е948 Кисень -
(*) Носій CR
А.2. Приправи в межах значення цього терміну в цих стандартах
Речовини та продукти з етикеткою “природні речовини для приправи” або

“природні препарати для приправи”.
А.3. Вода та сіль
Питна вода
Сіль (з хлоридом натрію або хлоридом калію як основним складником), яка

використовується взагалі у технології виробництва харчових продуктів.
А.4. Препарати з мікроорганізмами
Будь-які препарати з мікроорганізмами, які зазвичай використовуються в

технології виробництва харчових продуктів, за винятком генетично
модифікованих мікроорганізмів в межах значення цього терміну в цих
стандартах.
А.5. Мінерали (включаючи мікроелементи), вітаміни, амінокислоти та інші

сполуки азоту
70
Мінерали (включаючи мікроелементи), вітаміни, амінокислоти та інші сполуки

азоту, дозволені лише тією мірою, якою їх використання законним чином
вимагається для тих продуктів, до яких вони входять.
Частина В
ТЕХНОЛОГІЧНІ ДОБАВКИ ТА ІНШІ ПРОДУКТИ, ЯКІ ДОЗВОЛЯЄТЬСЯ
ВИКОРИСТОВУВАТИ ДЛЯ ОБРОБКИ СКЛАДНИКІВ
СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПОХОДЖЕННЯ ОРГАНІЧНОГО ВИРОБНИЦТВА
Найменування Конкретні умови

Вода
Хлорид кальцію Агент коагуляції
Карбонат кальцію
Гідроксид кальцію
Сульфат кальцію Агент коагуляції
Хлорид магнію (або nigari) Агент коагуляції
Карбонат калію Сушіння винограду
Карбонат натрію Виробництво цукру
Цитринова кислота Виробництво олії та гідроліз
крохмалю
Гідроксид натрію Виробництво цукру – виробництво
олії з насіння рапсу
Сірчана кислота Виробництво цукру
Ізопропанол (пропан-2-ол) В процесі кристалізації у виробництві
цукру
Двоокис вуглецю
Азот
Етанол Розчинник
Дубильна кислота Добавка для фільтрування
Білок яйця
71
Найменування Конкретні умови

Казеїн
Желатин
Риб’ячий клей
Рослинні олії Агенти для змащування, розділення
чи проти спінювання
Селевий чи колоїдній розчин
двоокису кремнію
Активоване вугілля
Тальк
Бентоніт
Каолін
Кізельгур
Перліт
Лушпиння ліщинових горіхів
Рисове борошно
Бджолиний віск Агенти для розділення
Карнаубський віск Агенти для розділення
Препарати з мікроорганізмами та
ензимами:
Будь-які препарати з мікроорганізмами, які зазвичай використовуються в
технології виробництва харчових продуктів, за винятком генетично
модифікованих мікроорганізмів в межах значення цього терміну,
зазначеного в Розділі 3, і за винятком ензимів, одержаних з генетично
модифікованих організмів
Частина С
СКЛАДНИКИ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПОХОДЖЕННЯ, ЯКІ НЕ
ВИРОБЛЯЮТЬСЯ МЕТОДАМИ ОРГАНІЧНОГО ВИРОБНИЦТВА
Необроблені рослинні продукти, а також одержані з них продукти за

допомогою процесів, згаданих під визначенням 1.2. у Вступі до цього
Додатка.
72
Їстівні фрукти, горіхи та насіння:

Жолуді Quercus spp.
Аґрус Ribes uva-crispa
Малина (сушена) Rubus idaeus
Порічка (сушена) Ribes rubrum
Їстівні спеції та трави:
Мускатний горіх Myristica fragrans
Зелений перець Piper nigrum
Перець гіркий Schinus molle L.
Насіння хрону Armoracia rusticana
Галанга Alpinia officinarum
Квіти сафлору Carthamus tinctorius
Трава водяного кресу Nasturtium officinale
Різне:
Водорості, включаючи морські водорості, дозволені для звичайного
приготування харчових продуктів
Жири та олії, рафіновані чи ні, але не модифіковані хімічно, одержані з
рослин, відмінних від наведених далі:
Какао Theobroma cacao
Кокосовий горіх Cocos nucifera
Оливи Olea europaea
Пальма Elaeis guineensis
Сафлор Carthamus tinctorius
Сезам Sesamum indicum
Наведені нижче різновиди цукру, крохмалі та інші продукти із зернових
та коренеплодів:
Фруктоза
Рисовий папір
Крохмаль з рису та кукурудзи
воскової стиглості, не модифікований
хімічно
Різне:
Гороховий протеїн Pisum spp.
Вишнева горілка, вироблена на основі фруктів та приправ, згаданих в
розділі А.2 цього Додатка
Тваринні продукти:
Водні організми, які вирощено не як аквакультуру, та дозволені для
звичайного приготування харчових продуктів
Желатин
Суха сироватка herasuola
ДОДАТОК 5
73
МАКСИМАЛЬНА КІЛЬКІСТЬ ТВАРИН НА 1 ГА
Статево-вікові групи Кількість тварин на га, що

відповідає 170 кг азоту/га/рік
Коні віком понад шість місяців 2

Телята на відгодівлі 5
Інші жуйні тварини віком до одного року 5
Самці і самки жуйних тварин віком від одного до 3,3
двох років
Самці жуйних тварин віком старше двох років 2
Телиці для відтворення 2,5
Телиці на відгодівлі 2,5
Молочні корови 2
Вибракувані молочні корови 2
Інші корови 2,5
Самки кролів для розмноження 100
Вівці 13,3
Кози 13,3
Молодняк свиней 74
Свиноматки для розмноження 6,5
Свині на відгодівлі 14
Інші свині 14
Кури-бройлери 580
Кури-несучки 230
ДОДАТОК 6
МІНІМАЛЬНІ ПЛОЩІ В ПРИМІЩЕННЯХ ТА НА ВІДКРИТОМУ ПОВІТРІ, А

ТАКОЖ ІНШІ ХАРАКТЕРИСТИКИ РОЗТАШУВАННЯ РІЗНИХ ВИДІВ ТА ТИПІВ
ВИРОБНИЦТВА
1. ЖУЙНІ ТВАРИНИ, ВІВЦІ ТА СВИНІ
74
Площа в приміщення Площа на відкритому

(чиста площа, доступна для тварин) повітрі (вигони, за
винятком пасовищ)
Мінімальна жива м2/голову м2/голову

вага (кг)
Розмноження та До 100 1,5 1,1

відгодівля жуйних До 200 2,5 1,9
тварин та коней
До 350 4,0 3
Понад 350 5, але не менше 1 3,7 але не менше 0,75 м2

м2 /100 кг /100 кг
Молочні корови 6 4,5
Бики для 10 30
розмноження
Вівці та кози 1,5 вівцю/козу 2,5
0,35 ягня/козеня 2,5 (0,5 на ягня/козеня)
Свиноматки з 7,5 на свиноматку 2,5

поросятами віком до
40 днів
Свині на відгодівлі До 50 0,8 0,6
До 85 1,1 0,8
До 110 1,3 1
Поросята Віком понад 40 0,6 0,4

днів та вагою до
30 кг
Поголів’я свиней 6.0 кнурів 2,5 самки 1,9

8,0
2. ПТИЦЯ
Площі в приміщенні (чиста площа, доступна Площа на відкритому повітрі
тваринам) (м2 площі, наявних для
Живих см сідала/ гніздо черги/голови)
тварин/м2 тварину
75
Кури- 6 18
8 несучок на гніздо 4, якщо не перевищується
несучки або, у випадку межа 170 кг азоту/га/рік
спільного гнізда,
2
120 см /птицю
Птиця на 10 з живою 20 (лише 4 бройлери та цесарки
відгодівлі вагою не для 4,5 качки
(стаціонарне більше за цесарок) 10 індиків
2
розміщення) 21 кг/м 15 гусей
в усіх наведених вище
породах не може
перевищуватися межа 170 кг
азоту/га/рік
Птиця на 16(*) у 2,5 за умови не перевищення
відгодівлі у пересувних межі 170 кг азоту/га/рік
пересувних пташниках з
будівлях живою
вагою не
більше за
2
30 кг/м
(*) лише у випадку, якщо площа підлоги пересувного пташника не перевищує 150 м2, який
залишається відкритим вночі.

Standarty Biolan Orgnanika

Uploaded by

Document Information

Original Title

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

Standarty Biolan Orgnanika

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

0

Міжнародна громадська організація

Cтандарти органічного сільськогосподарського

Стандарти розроблено робочою групою в складі спеціалістів українсько-

Розділ Б – Дефініції, Загальні принципи, Рекомендації та

3. Загальні вимоги до рослинництва та тваринництва...............15

6. Переробка та транспортування продукції.....................................34

9. Контроль і сертифікація …………………………………………….…...46

Ці принципи є основою, на яких базується і розвивається органічне сільське

Сільське господарство є одним з найбільш базових видів діяльності людства, так

Принципи органічного сільського господарства створені з метою посилення

Органічне сільське господарство базується на принципах:

Принципи застосовують цілісно і невід’ємно один від одного. Нижче кожен

Органічне сільське господарство повинне підтримувати і зміцнювати здоров’я

Принцип зазначає, що здоровий стан індивідів та соціуму в цілому неможливо

Органічне сільське господарство повинно брати до уваги функціонування циклів

Цей принцип виник всередині самої живої системи. Він стверджує, що

В органічному виробництві системи пасовищ та збору дикорослих рослин не

Органічне сільське господарство повинне досягти екологічного балансу шляхом

Органічне сільське господарство повинне базуватись на відносинах, що

Справедливість характеризується неупередженістю, чесністю, повагою до

Цей принцип наголошує на тому, що всі учасники органічного виробництва

Цей принцип вимагає створення для тварин умов, що відповідають їх

Природні ресурси для виробництва і споживання повинні використовуватись

Принцип дбайливого ставлення

Раціональність і відповідальність – основні вимоги ведення органічного сільського

Органічне сільське господарство – це жива та динамічна система, що відповідає

Цей принцип стверджує, що обережність та відповідальність є ключовими

Використовуючи Базові Стандарти Міжнародної федерації органічного сільського

Обсяг застосування стандартів БІОЛан

Особливі випадки, які можуть виникати в процесі виробництва, повинні бути

Органічне сільське господарство (також відоме під назвами «біологічне» та

Стандарти відображають сучасний стан органічного виробництва та переробки.

Стандарти представлені у вигляді Загальних принципів, Рекомендацій, Основних

● Загальні принципи – це наміри і мета органічного виробництва та переробки.

● Рекомендації – це практичні поради операторам ведення органічних

● Базові стандарти – це мінімальні вимоги, які повинен виконати оператор, щоб

● Відхилення – це винятки, зроблені в конкретних розділах Базових стандартів,

Розділ Б – Дефініції, Загальні принципи, Рекомендації та Стандарти

АРККТ: Аналіз Ризиків та Контроль Критичних Точок, - спеціальна програма з

Акредитація: процедура, за якої уповноважений орган надає офіційне визнання

Аюрведа: традиційна індійська система лікування.

Аквакультура: сплановане виробництво водних рослин та\чи тварин в солоній,

Біорозмаїття: різноманітність життєвих форм та типів екосистем на Землі.

Буферна зона: чітко визначена територія, що відмежовує площу під органічною

Виключення: дозвіл, що надається оператору сертифікаційним органом, в

Виробнича одиниця: загальна площа землі чи території під контролем одного чи

Відокремлене виробництво: частина виробництва сертифікована як органічна.

Генетичний різновид: різноманітність серед живих організмів з

Генна інженерія: набір технологій з молекулярної біології (таких як рекомбінанти

Генетично модифікований організм (ГМО): рослина, тварина чи мікроб, змінені в

Генетичні ресурси: генетичний матеріал активної чи потенційної цінності.

Гомеопатичне лікування: лікування хвороб, що базується на приготуванні

Допоміжний засіб при переробці: будь-яка субстанція чи матеріал, за

Дезинфекція: зменшення числа потенційних мікроорганізмів в середовищі до

Дикорослі рослини визначаються як придатні до вживання рослини та гриби,

обробляється с/г методами. Збирання дикорослих продуктів розглядається

Екосистема: сукупність сумісно існуючих організмів і умов їх існування, що

Екозона: певна частина власної ділянки, виділеної на господарстві задля

Iнгредієнт: будь-яка речовина, включаючи харчові добавки, що використовується в

Зелене добриво: культура, що введена в ґрунт з метою його поліпшення. Може

Знак сертифікації: знак, емблема чи логотип сертифікаційного органу, який

Контамінація: забруднення органічних продуктів чи землі, контакт з будь-якими