Міністерство освіти і науки України

Головне управління освіти і науки Харківської облдержадміністрації

Харківське територіальне відділення МАН України

Відділення: екології та аграрних наук

Секція: фундаментальна екологія
Базова дисципліна: хімія

Запобігання негативному впливу

електромагнітних полів на іхтіофауну водойм

Роботу виконав:
Вакслер Євген Олексійович,
учень 10 класу Харківської гімназії
№ 46 імені М.В. Ломоносова
Харківської міської ради
Харківської області

Наукові керівники:
Миргородська Юлія Валеріївна,
студентка 2 курсу хімічного
факультету Харківського
національного університету
імені В.Н. Каразіна
Зарицький Олександр
Миколайович, вчитель Харківської
гімназії № 46
імені М.В. Ломоносова
Харківської міської ради
Харківської області

Харків – 2010
Подбай про знання сьогодні!
Товариство з обмеженою відповідальністю «РЕПЕТИТОРСЬКА ГРУПА ЗІГЗАГ»
2012 рік
 ТОВ «РЕПЕТИТОРСЬКА ГРУПА ЗІГЗАГ»

ЗМІСТ
ВСТУП.............................................................................................................. 2
РОЗДІЛ I. ГЛОБАЛЬНИЙ ВПЛИВ БРАКОНЬЄРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
НА ІХТІОФАУНУ ВОДОЙМ...................……………….............................. 5
1.1. Браконьєрство та його вплив на екосистему водойм ………........ 5
1.2. Види браконьєрства та вплив кожного з них в порушення
екологічної рівноваги в популяціях риб ……............................ 7
1.3. Аналіз браконьєрської діяльності на території Харківської
області........................................................................................................... 9
РОЗДІЛ II ВПЛИВ ЕЛЕКТРОЛОВУ НА ЗМІНУ СТРУКТУРИ 1
БІОЦЕНОЗУ.................................................................................................... 11
2.1. Електричні поля та їх значення в життєдіяльності риб............... 11
2.2. Наслідки впливу електролову.......................................................... 13
2.2.1. Наслідки впливу електромагнітних полів різного
походження на стан іхтіофауни акваторій…………………………………. 13
2.2.2. Вплив разового використання електровудки на різних
представників іхтіофауни.............................................................................. 14
2.2.3. Дія електричного поля на репродуктивну функцію риб та
вікову структуру популяції........................................................................... 18
2.2.4. Дослідження дії великих електромагнітних полів на
життєдіяльність риб………………………………………………………..... 19
РОЗДІЛ III РОЗРОБКА ЗАСОБІВ ЗАХИСТУ ВІД
БРАКОНЬЄРСЬКОГО ВИКОРИСТАННЯ ЕЛЕКТРОЛОВУ..................... 21
3.1. Відомі пристрої електролову........................................................... 21
3.2. Опис запропонованого пристрою.................................................... 23
3.3. Розрахунки ефективності пристрою............................................... 24
3.4. Монтування та експлуатація пристрою......................................... 26
ВИСНОВКИ...................................................................................................... 27
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ.................................................................................. 28

2
 ТОВ «РЕПЕТИТОРСЬКА ГРУПА ЗІГЗАГ»

ВСТУП

Поряд із різними факторами, що впливають на динаміку популяції риб,

особливо гостро постає питання браконьєрства, від якого страждають, у
першу чергу, рідкісні види риб, деякі з яких навіть знаходяться під загрозою
зникнення.
Такий антропогенний чинник як браконьєрство суттєво змінює
структуру і віковий склад біоценозу та за певних умов може призвести навіть
до екологічної кризи в певному біогеоценозі.
Останнім часом з’явилася нова екологічна проблема, яку пов’язують із
появою в населення наприкінці 80-х років портативних електроловів. Це
принципово змінило структуру та обсяги браконьєрського вилову в середніх
та малих водоймах. Якщо раніше обсяг вилову риби сягав (залежно від
використаних приладів) від 1 кг до 1 тонни, то зараз завдяки винайденню
електролову, або електровудки винищуються цілі популяції незалежно від їх
вікової та статевої структури, що накладає певні обмеження на розвиток та
існування екосистеми. Також, якщо при використанні звичайних засобів лову
видовий склад цих уловів у цілому відповідав параметрам та більш менш
рівномірно вилучав різноманітні види риб певних розмірів, то при
використанні електроловів відбувається тотальне знищення найбільш цінних
і рідкісних видів риб усіх розмірів. У першу чергу, від використання
електроловів страждають популяції лососевих риб.
В Україні, незважаючи на те, що електробраконьєрство завдає значної
шкоди іхтіофауні, та порушує екологічні зв’язки в екосистемах, призводячи
до занепаду промислового риболовства, досі не було запропоновано заходів
зі зниження негативного впливу електромагнітних полів на іхтіофауну
водойм.
Об'єкт досліджень: іхтіофауна водойм, що знаходиться під впливом
великих електромагнітних полів.

3
 ТОВ «РЕПЕТИТОРСЬКА ГРУПА ЗІГЗАГ»

Предмет дослідження: наслідки дії електромагнітних полів на

популяцію риб та окремих її представників.
Мета дослідження: розробка приладів, що дали б змогу відстежити
використання електровудок та зменшити їх негативний вплив на екосистему.
Для досягнення поставленої мети були виконані наступні завдання:
- встановлено екологічні наслідки тривалої дії електромагнітних
полів;
- досліджено закономірності зміни структури популяції під впливом
такого чинника як браконьєрство;
- вивчено принципи роботи існуючих пристроїв електролову;
- розроблено власний прилад для визначення розміщення працюючих
пристроїв електролову.
Наукова новизна дослідження: вперше було запропоновано модель
приладу, що дозволяє виявляти використання електровудки, та працює на
основі різниці потенціалів. Дослідження проводились протягом п’яти місяців
на Печенізькому водосховищі в Харківській області.
Практичне значення роботи: матеріали науково-дослідницької роботи
можуть бути використанні для зменшення негативного впливу
електромагнітних полів на іхтіофауну водойм.
В роботі використані літературні джерела та власні розробки автора.

4
 ТОВ «РЕПЕТИТОРСЬКА ГРУПА ЗІГЗАГ»

РОЗДІЛ I
ГЛОБАЛЬНИЙ ВПЛИВ БРАКОНЬЄРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА
ІХТІОФАУНУ ВОДОЙМ

1.1. Браконьєрство та його вплив на екосистему водойм

Браконьєрство — це полювання або знищення диких тварин з

порушенням правил полювання, риболовства та інших вимог законодавства
про охорону навколишнього середовища.
Браконьєрство можна розглядати як антропогенний фактор впливу на
навколишнє середовище, що призводить до значних змін у динаміці
популяції та її віковому і статевому складі, що, у свою чергу, може поставити
популяцію під загрозу зникнення [3].
Браконьєрський вилов у більшості випадків значний за розмірами. Це
дуже по-різному відбивається на структурі популяції, що зазнала впливу
браконьєрів, та на популяціях інших видів. Браконьєрство стало фактором,
що піддає зграю риб дуже сильному впливу з боку міжвидової конкуренції.
Ретроспективний аналіз уловів у період з 1930 по 1998 р. показав, що
наслідок безконтрольного лову порівнювані із впливом інтенсивного
техногенного забруднення. У результаті інтенсивного промислового
навантаження на водойму протягом багатьох десятиліть скорочується число
вікових груп, змінюються розмірно-вагові показники риб, спостерігається
раннє дозрівання при екстремально малих для виду розмірах, спрощується
структура популяції. На тлі поліпшення якості середовища перебування
чисельність риб під впливом безконтрольного аматорського й
браконьєрського лову продовжує знижуватися, що веде до зміни ядра рибної
частини угруповання й зміни домінуючих видів.
Також зменшення чисельності виду, що виловлюється браконьєрами,
відображається і на видах, для яких винищуваний вид є жертвою.
Скорочення популяції погіршує умови полювання хижака. Хоча часто

5
 ТОВ «РЕПЕТИТОРСЬКА ГРУПА ЗІГЗАГ»

порушення структури зграї призводить до полегшення полювання хижака

на свою здобич - маленьких зграйних риб, полювання на яких у зграї для
хижака є більш проблемним. Так, наприклад, при вилові кишеньковими
неводами зграй анчоусів і сардин, створюється така ситуація: після того, як
частина зграї виловлена, на ту частину риби, яка залишилася, накидаються
тунці та акули, що трималися неподалік від неї, і повністю знищують її. У
цьому випадку збільшення смертності в популяції риб призводить до
збільшення смертності від хижака. Здебільшого зменшення популяції
пов’язане з прискоренням зросту особин, які залишилися, тим самим з більш
швидким виходом з-під впливу хижака, бо, як відомо, інтенсивність дії
хижаків зі зростом жертви спадає. Таким чином, посилений та
неконтрольований вилов змінює взаємозв’язки організмів в екосистемі
водоймищ, іноді призводячи їх до повної перебудови [1,3].
Вплив вилову позначається не тільки на тому, що одні зграї
виловлюють повністю, а інші – мало виловлюють. У межах зграї різні
категорії риб також можуть піддаватися різному тиску промислу.
Наприклад, за кілька десятків років лову дрифтерними сітками розмір і
вага виробників ряду зграй американської горбуші зменшилися більш ніж
на 30% за рахунок селективного вилову великої риби, що привело до
відбору й фіксації в популяціях горбуші генів, що обумовлюють менші
розміри особин.
Теоретично селективним виловом можна змінити структуру популяції в
дуже значному ступені, навіть довести її до такого стану, що популяція
втратить здатність само відтворюватися.
Вище були розглянуті закономірності, яким підкоряється зміна
структури популяції в результаті зміни співвідношення поповнення й
залишку й вікової структури того й іншого. Було показано, що при зміні
інтенсивності смертності, якщо вона має неселективний характер, -
структура популяції не змінюється. Структура популяції при неселективній
смертності змінюється, якщо змінюється співвідношення поповнення й

6
 ТОВ «РЕПЕТИТОРСЬКА ГРУПА ЗІГЗАГ»

залишку або темп росту особин, тобто структура поповнення й межовий вік
риб у зграї.
І зараз широко поширена думка, що вікова структура зграї риб в межах
території, що охороняється, є безпосередньою функцією інтенсивності
браконьєрства, і що по змінах кривої вікового складу зграї, що
виловлюється, можна безпосередньо судити про інтенсивність
браконьєрства на такій території. Інтенсивність лову впливає на форму
кривої населення й коефіцієнт ЗЧ (коефіцієнт збитку чисельності).

Рис. 1.1. Щільність популяції при різних коефіцієнтах природного

зменшення чисельності [8]
1.2. Види браконьєрства та внесок кожного з них в порушення
екологічної рівноваги в популяціях риб
У браконьєрській діяльності в основному використовують капронові
сітки, донні снасті й електричні вудки. Набагато рідше браконьєри
використовують спінінги й вудки, для незаконного лову риби, і відсоток
популяції яка вилучається при такому лові дуже малий.
Браконьєрство за допомогою мереж полягає у лові риби у вузький
прохід, нижче якого, за пасткою мереж або колів, знаходиться невеликий
кіш-загін квадратної форми. Вхід має форму лійки, поглибленої приблизно
на третину всередину коша. Велика риба, що потрапила в пастку, не може
відшукати шлях назад, накопичуючись у глухих кишенях.
Ще один спосіб "сіткової риболовлі" полягає в тому, щоб направляти
рибу в окремі рукава ріки, які потім осушують. Для цього треба відшукати

7
 ТОВ «РЕПЕТИТОРСЬКА ГРУПА ЗІГЗАГ»

місце, де русло розділяється на два або кілька рукавів, вибрати найбільш

мілководний, а саму ріку перегородити будь-яким із описаних вище
способів.
Найбільше поширеним видом браконьєрства, яке суттєво збільшує
масштаби вилову, як видно з рис.1.2., є електробраконьєрство.

2% 4%
29%
1
2
3
4
65%

Рис. 1.2. Частка певного виду лову риби в загальному улові риби, при
браконьєрських способах лову
1 - лов за допомогою сіток, 2 - лов за допомогою електровудки,
3 - лов за допомогою спінінга, 4 - лов за допомогою донних снастей

Отже такий вид браконьєрства є найвпливовішим серед інших видів

браконьєрства, та дозволяє виловлювати рибу в значних кількостях не
залежно від виду, віку чи статевої структури риби. Високі електромагнітні
поля призводять до загибелі більшості представників іхтіофауни. Якщо
врахувати той факт, що за експериментальними даними більшість особин,
які були виловлені за допомогою електротралом, мали великий розмір, то
можна зробити висновок, що зменшення розмірів риби негативно
відіб’ється на відносинах хижак-жертва. Слід також зазначити, що дія
електричних полів дуже сильно впливає на репродуктивну функцію риб, і в
місцях, де був використаний електролов, значно знизиться приріст риби, а
отже, буде складніше регулювати чисельність популяції, бо зменшиться її
репродуктивний потенціал. З усього вище зазначеного ми можемо зробити
8
 ТОВ «РЕПЕТИТОРСЬКА ГРУПА ЗІГЗАГ»

висновок, що використання електролову не тільки зменшує без того

невелику (риби України представлені 63 родинами, 135 родами, які
об’єднують 205 видів) іхтіофауну, а й заважає саморегуляції біогеоценозу
[2].
1.3. Аналіз браконьєрської діяльності на території України
На території Харківської області за даними рибоохорони
спостерігається тенденція до збільшення долі браконьєрського вилову
риби, що негативно відображається не тільки на стані екосистем, а й завдає
шкоди місцевій економіці, знижуючи долю промислового вилову.
%
30

25

20

15

10

0
1980 1990 1997 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009
рік
Рис. 1.3. Відсоток браконьєрства від загального вилову рибу за різні
роки в Харківській області

За даними Харківського Територіального відділу рибоохорони, станом

на 27 жовтня 2009 р. на водоймищах області було викрито 1180 порушень
правил рибальства й затримано 1161 порушника. У результаті
співробітниками відділу накладено штрафів на суму 17346 грн., а також
вилучено 909 заборонених знарядь лову (сіток) та 1380 кг риби.
Згідно із затвердженими Головрибводом режимами рибогосподарської
експлуатації водойм на території Харківської області, у 2009 році вилов
9
 ТОВ «РЕПЕТИТОРСЬКА ГРУПА ЗІГЗАГ»

водних живих ресурсів здійснюється 7 користувачами й складає 78,057 тонн.

Зариблення проводять 10 користувачів, й воно налічує 805,414 тис. екз.
Отже зниження рівня браконьєрства є актуальною проблемою на
території України.

10
 ТОВ «РЕПЕТИТОРСЬКА ГРУПА ЗІГЗАГ»

РОЗДІЛ II
ВНЕСОК ЕЛЕКТРОЛОВУ В ЗМІНУ СТРУКТУРИ БІОЦЕНОЗУ

2.1. Електричні поля та їх значення в життєдіяльності риб

Серед найважливіших сенсорних систем (органів чуття) риб, до яких

належать слухова, зорова, смакова, нюхова, дотикова, сейсмосенсорна
системи, загальне хімічне відчуття, є ще одна система відчуттів, що має
важливе значення в житті риб – електрорецепторна [11].
Починаючи з 1960-х років, у світі проводяться інтенсивні дослідження
значення найрізноманітніших електричних полів у житті риб. Особливий
інтерес до цих робіт викликаний і тим, що в останні десятиліття різко зросла
дія на риб різних електромагнітних полів штучного походження. Сильні поля
у водному середовищі сьогодні використовуються при роботі
електрорибозагорожувачів, електролові риби, під час морської геофізичної
розвідки (при використанні методів електрозондування), завдяки роботі
могутніх радіостанцій, радіолокаторів, перетворювачів електричної енергії,
високовольтних ліній електропередач (ЛЭП) [6].
Усіх морських і прісноводих риб за здатністю сприймати або генерувати
самостійно електричні поля поділяють на 3 групи:
1) сильноелектричні;
2) слабоелектричні;
3) неелектричні («звичайні» види).
Сильноелектричні види (прісноводний електричний вугор, електричні
скат і сом, американський звіздар), у яких у процесі еволюції з'явилися
спеціальні електричні органи, що виробляють навколо тіла риби сильне
електричне поле з метою нападу або оборони. Для сильноелектричних риб
здатність генерувати в особливих органах струм необхідна для
приманювання жертв, оскільки електричне поле навколо риби призводить до
електролізу води, відбувається збагачення води киснем, що принаджує до

11
 ТОВ «РЕПЕТИТОРСЬКА ГРУПА ЗІГЗАГ»

вугра риб, жаб та інших водних тварин. Крім того, сильне електричне поле
здатне ввести жертву в стан електронаркозу. Доведено, що електрична
діяльність полегшує вугру дихання в заморських водоймищах і болотах:
відбувається розкладання води в тілі риби і збагачення крові киснем,
причому водень виводиться рибою назовні. У не заморських водоймах вугор
використовує власне електричне поле як своєрідний «електролокатор» для
пошуку жертв.
У слабоелектричних риб імпульсні електричні поля здатні утворювати
так звані електрогенеруючі тканини. Ці риби застосовують свої здібності для
локації і зв'язку. Слабоелектричні прісноводні риби випускають слабкі і
короткочасні розряди з постійною частотою імпульсів. Уміють
використовувати електричні поля і деякі оселедцеві й осетрові риби.
Володіють здатністю випускати електричні розряди такі загальновідомі
риболовам види, як червонопірка, карась, окунь, піскар, в'юн, щука [10,12].
До неелектричних, «звичайних» риб відноситься переважна більшість
видів. Вони не можуть самостійно генерувати електрострум і володіють
украй слабкою чутливістю до електричних і електромагнітних полів. У цих
риб немає особливих морфологічних структур для сприйняття електричного
струму і електромагнітних полів, тому їх чутливість обмежується
сприйняттям полів з напруженістю не більше кількох мілівольт на сантиметр.
Таким чином, слід розрізняти:
1) нечутливих (слабкочутливих) до електричних полів;
2) високочутливих (електрочутливих) риб, які володіють
спеціалізованими електрорецепторами, здатними в природному середовищі
сприймати слабкі електричні струми
До високочутливих представників іхтіофауни наших водоймищ
відносять осетрових і сомових риб. Цікаво, що при дослідженні ступеня
сприйняття різних прісноводих риб до дії електричного струму виявилось,
що найбільшою чутливістю володіла щука, найменшої - лин і мин. Це

12
 ТОВ «РЕПЕТИТОРСЬКА ГРУПА ЗІГЗАГ»

пояснюється наявністю в останніх товстого шару слизу, який знижує

здатність сприйняття слабких електричних полів рецепторами шкіри [6,7].

2.2. Наслідки впливу електролову

2.2.1. Наслідки впливу електромагнітних полів різного походження

на стан іхтіофауни акваторій
У зв'язку зі збільшенням частки браконьєрського вилову на території
України особливо актуальними стають завдання забезпечення подальшого
росту запасів риби й інших водних організмів, що, звичайно, передбачає й
усунення причин, що породжують небажані явища у природному середовищі
водойм, здатні негативно впливати на гідрофауну морів, річок і озер.
Джерелами електромагнітних полів можуть бути ударні хвилі,
створювані різними підводними й береговими вибухами (при сейсморозвідці
корисних копалин, вивченні глибинних структур Землі, розпушуванні
твердих ґрунтів, демонтажі залізобетонних конструкцій і ін.), сильні
електричні поля, що виникають при використанні різних підводних
електрогенераторів (наприклад, при електророзвідувальних роботах або
застосуванні прісноводних електротралів). Другі - це електричні струмові
поля, створювані підводними й надводними переходами високовольтних
ліній електропередач (ЛЕП), електричні й акустичні поля підводних
нафтогазопроводів, гідродинамічні, акустичні й електричні поля, що
виникають на певних ділянках акваторій у результаті експлуатації різних
суден, і ін [10].
Експериментально показано, що сильні фізичні поля можуть залежно
від «сили» і відстані від умовного центру вражати або травмувати різних
представників гідрофауни. Джерела підводних вибухів (гідроударні хвилі)
залежно від ваги й глибини розташування зарядів, виду риби (за характером
дії на неї зарядів) створюють три зони: летальну, що травмує й безпечну,
обмежені відповідно радіусами Rn, RTP, R6 (рис. 2.1.).

13
 ТОВ «РЕПЕТИТОРСЬКА ГРУПА ЗІГЗАГ»

Рис. 2.1. Зони дії високих електромагнітних полів на рибу [10]

Ці зони для різних видів риб знайдено експериментально. Для вільно

підвішених у товщі води зарядів радіус ураження (травм) і безпечний радіус
визначаються співвідношенням:
Rл=Kл·Q1/2(1.2) и Rб=Kб·Q1/2, (1.2)
де Rл – радіус летальної зони, Rл – радіус безпечної зони, Kл і Kб –
коефіцієнти залежні від виду риби, Q – маса заряду [8].
Отже, у цей час на акваторіях існує багато фізичних полів
антропогенного походження, які виникають внаслідок технічного прогресу
окремих галузей народного господарства. Надалі число їх буде неминуче
зростати. Переважна їх більшість негативно впливає на гідрофауну,
знижуючи запаси живого білка у водоймах. Тому вивченням і розробкою
технічних шляхів захисту гідрофауни й організаційних форм контролю за
проведенням робіт, що створюють джерела фізичних полів, можна практично
виключити негативний вплив цих полів на довколишнє середовище [8].
2.2.2. Вплив разового використання електровудки на різних
представників іхтіофауни
Реакція фауни водойм на електрострум є адекватною технічним
можливостям тієї чи іншої моделі електролову, а також індивідуальним
характеристикам риби. Линь, наприклад, при дії струму швидко йде на
глибину і заривається головою в мул, залишаючи назовні лише частину свого
тулуба. Коропи дуже чутливі до дії струму, вони лягають на бік і потім

14
 ТОВ «РЕПЕТИТОРСЬКА ГРУПА ЗІГЗАГ»

повільно занурюються на дно. Лящ залишається лежати там, де його застала

дія струму, і на дно не занурюється. Щука легко реагує на дію навіть
слабкого струму. Судак легко оглушається струмом, але не спливає,
залишаючись на середній глибині. Сом і минь реагують на дію струму майже
однаково: вони виходять зі своїх сховищ і лежать на поверхні води [4].
Види Розмір, γв, 10-3 tв, °З Е, мв δ, А/м2
риби див 1/Ом·м Іммобі- Збудження Іммобі- Збудження
лізація лізація
Судак 34 40 - 2,0 8,4 - -
Плотва 13 24,5 15 4,8 22,6 0,12 0,55
Окунь 12 19,5 9 5,6 21,2 0,11 0,41
Форель 5...7 30,3 15..16 3,6...2,5 32...29 0,11...0,8 0,96...0,86
26 35 3...5 1,7 5...13 - -
Щука 20 25,4 16...1 2,7 17,8 - -
32 70,7 9 1,3 7,9 0,09 0,56
-
Кета - 6 2...7 2,5...6,0 15 0,01...0,0 0,06...0,11
4
Чавича 62...80 25,1 7 7,4...9,8 - - 0,19...0,2

Таблиця 2.1. Граничні значення характеристик електричного поля

змінного струму [5]

Перейдемо тепер до травм тіла риб. Так у літературних джерелах

вказано, що у веселкової форелі і стальноголового лосося після їхнього
потрапляння до сильного поля постійного струму, спостерігаються переломи
хребта. Схожі травми (зсуви хребців) виявив у своїх дослідженнях
Дж. А. Вульшер у великих коропів [10].
Дія електричного струму на рибу пояснюється різною електричною
провідністю води і тіла риби: остання виявляється свого роду провідником,
що сполучує точки електричного поля з різними потенціалами. Електрострум
тече по цьому провіднику від точки з вищим потенціалом до точки з нижчим.
При цьому сила струму пропорційна довжині риби [7,9].

15
 ТОВ «РЕПЕТИТОРСЬКА ГРУПА ЗІГЗАГ»

Слабкі електричні струми і магнітні поля сприймаються, головним

чином, рецепторами шкіри риб. Численні дослідження показали, що майже у
всіх слабо- і сильноелектричних риб електрорецепторами слугують похідні
органів бічної лінії. В акул і скатів електрорецептивну функцію виконують
так звані ампули Лоренцині – особливі слизисті залози в шкірі.
Сильніші електромагнітні поля впливають безпосередньо на нервові
центри водних організмів [5].
Електричні поля постійного струму сприймаються рибами у вигляді
рухової реакції: вони здригаються при вмиканні – вимиканні струму. Якщо
напруженість поля збільшується, у прісноводих риб спостерігається
оборонна реакція: риби приходять у сильне збудження і прагнуть поплисти із
зони дії поля. У досліджених карася, щуки, окуня, гольяна, осетра різко
частішає ритм дихання. Цікаво, що в одного і того ж виду риб більші
особини раніше і сильніше реагують на струм, ніж дрібніші.
Якщо напруженість поля продовжує зростати, то відбувається анодна
реакція (рух риби в напрямку до анода), після чого риба втрачає рівновагу,
рухливість, перестає реагувати на зовнішні подразники – спостерігається
електронаркоз. Ще більше підвищення напруженості поля призводить до
появи в крові риб значної кількості ацетилхоліну, який блокує нормальну
ритм дихання і діяльність нервової системи і, як результат, призводить до
загибелі риби (рис. 2.2.) [8,9].

іммобілізація

збудження

Рис. 2.2. Зони характерного поводження риб у неоднорідному

електричному полі змінного струму
16
 ТОВ «РЕПЕТИТОРСЬКА ГРУПА ЗІГЗАГ»

Рис. 2.3. Зони характерної поведінки риб в електричному полі,

створеному двома пластинчатими електродами при різних напругах, які
подаються на електроди (Б = 250 В, В = 150 В)
1 — зона електронаркозу; 2 — зона анодної реакції; 3 — зона
залякування. Розрахунок зон тут зроблено за середнім значенням напруги
поля відповідних реакцій форелі завдовжки 20 см при температурі води 9°С й
питомій електропровідності води 3,5*104 Ом-1*см-1.

Змінний струм викликає у риб сильніше збудження, ніж постійний.

Після його дії риба довго не може опам'ятатися – вона знаходиться в стані
електрогіпнозу.
В імпульсних електричних полях поведінка риб ще складніша і
різноманітніша, при чому реакції їх залежать від частоти, форми і тривалості
імпульсів.

17
 ТОВ «РЕПЕТИТОРСЬКА ГРУПА ЗІГЗАГ»

Питання про можливі довготривалі наслідки дії струму на популяції

різних видів риб та інших водних мешканців до кінця не вивчене. Проте
відомо, що будь-яка дія електричного поля на нервову систему біологічного
об'єкту провокує у нервових волокнах безповоротні зміни. Інформації про
стійкість фауни водоймищ, що випробували електрошок, до захворювань і
генетичних мутацій недостатньо [5].
2.2.3. Дія електричного поля на репродуктивну функцію риб та
вікову структуру популяції
За даними Т. Н. Марітона, який порівнював смертність личинок горбуші,
що вилупилися з ікри, одержаних від самок, на яких випробували дії
електрострумом. Смертність личинок виявилась на 12% вищою в порівнянні
зі «звичайною» памолоддю. Смертність ікри, що розвивається, була вищою
на 27%. У деяких ікряних самок при розтині були виявлені розірвані
внутрішні органи, можливо, це і стало причиною великої смертності ікри. За
даними журналу «Newman and Stone», в експерименті, де піддавали дії
струму дорослих американських судаків і перевіряли смертність їхньої ікри,
яка виявилась на 63-65% вищою в порівнянні з контролем. Вони також
посилаються на інформацію від менеджера рибозаводу Л. Варновіза, який
свідчив про зниження в ікри річкової форелі здібності до запліднення після її
вилову електроловом, що стало причиною загибелі ікри надалі. У самців
форелі відомі також випадки передчасного випуску молока. Природно, що
після цього самці не можуть ефективно брати участь у нересті. Г. Р. Фусаро
пише про зниження життєздатності статевих продуктів й у стальноголового
лосося. Проте В. Дж. Баумонт повідомляє, що дія струму на риб, які
нерестяться, багато в чому залежить від виду риби, але для харіуса, сига,
далекосхідних лососів шкідливість електроструму для розмноження
очевидна.
При такому знищенні памолоді та зниженні репродуктивного
потенціалу, спостерігається старіння популяції.

18
 ТОВ «РЕПЕТИТОРСЬКА ГРУПА ЗІГЗАГ»

Проте, електрострум діє не тільки на самих риб, але й знищує їх корм.

Доктор Jim Reynolds повідомив, що питання про можливі довготривалі
наслідки дії струму на популяції різних риб до кінця не вивчене. Крім того,
поки мало інформації про стійкість риб, що випробували електрострум до
захворювань і генетичних мутацій. На думку Дарела Слайдера, автора
відомого огляду «Про дію електролову на розмноження, розвиток статевої
системи і личинок риб», електролов може бути небезпечним не тільки для
риби, але й для людини, інших водних організмів, а також для будь-якої
людини або тварини, які будуть знаходитись поблизу тих місць, де його
використовують [7].
2.2.4. Дослідження дії великих електромагнітних полів на
життєдіяльність риб
На багатьох водоймищах СНД застосовується електролов риби.
Найпродуктивнішими знаряддями електролову є електрифіковані трали, під
час роботи яких виникають значні за величиною електромагнітні поля.
Електротрали систематично застосовуються на печенізькому водосховищі
[2].
У роботі застосовується електроловильний комплекс ЕЛУ-6М і
використовується імпульсний електричний струм напругою 450 В і частотою
від 20 до 70 Гц [5].
Експериментальні тралення, проведені інститутом біології внутрішніх
вод РАН (сел. Борок) із ввімкненими і вимкненими електроприладами,
показали вищу ефективність електротралового лову риби порівняно зі
звичайним. Світовий досвід експлуатації систем електролову в морях і
прісних водах свідчить про те, що електричне поле звичайно підвищує вилов
трала на 2-70%. Головний ефект від електрифікації тралів досягається за
рахунок дезорієнтації риб, зниження їхньої рухливості, появи пригніченості,
зганяння риб із дна, утримування спійманих риб у кутку [1,2].

19
 ТОВ «РЕПЕТИТОРСЬКА ГРУПА ЗІГЗАГ»

Численні експерименти показали, що електротрал має позитивний вплив

на розмір спійманих риб: великі особини більш чутливі до дії електроструму
і частіше опиняються в знаряддях лову.
Дослідники з'ясували, що уловистість близнюкового трала у вечірньо-
нічний час у порівнянні з денним була на 296-369% вищою. Найчастіше в
електротрал потрапляли густера, судак, щука, жерех, бязь, плітка і минь,
практично ігнорували наведені електричні поля і не потрапляли в знаряддя
лову синець, чехоня, срібний карась, білоглазка, берш і уклея). При чому
срібний карась частіше помічався у звичайному тралі, ніж в
електрифікованому.
Аналіз проб зоопланктону і зообентосу показав відсутність негативних
дій електричного поля на водних безхребетних.
Більшість літературних даних свідчать про те, що при дотриманні
правил риболовлі й інструкцій з експлуатації ЕЛУ, електричне поле справляє
на риб, в основному, дезорієнтуючий вплив і не призводить до загибелі риб
або тривалого порушення плавальних здібностей [8,2].

20
 ТОВ «РЕПЕТИТОРСЬКА ГРУПА ЗІГЗАГ»

РОЗДІЛ III
РОЗРОБКА ЗАСОБІВ ЗАХИСТУ ВІД БРАКОНЬЕРСКОГО
ВИКОРИСТАННЯ ЕЛЕКТРОЛОВУ

3.1 Відомі пристрої електролову

Не дивлячись на те, що в Конституції України передбачена окрема

стаття, згідно до якої за використання електричного лову риби браконьєрам
покладена кримінальна відповідальність, саморобні пристрої такого роду
продовжують розвиватися і виготовлятися.
В основному, це все ж таки нелегальні вироби, але іноді зустрічаються і
заводські варіанти збірки.
Розглянемо декілька подібних пристроїв і принципи їх дії.
Два ключові види електровудок – це пристрої, що працюють на щадному
принципі заманювання риби до джерела випромінювання з її подальшим
виловом і, навпаки, що вбивають все живе у водоймищі в певному радіусі дії.

Cхема-1

Електровудка зібрана по схемі із загальним колектором, що дозволяє

встановлювати всі транзистори на один радіатор. Генератор на транзисторах
Т1-Т2. Частота перетворення рівна 800 Гц. Трансформатор Тр1 зібраний на
кільці з пермалоя К40 * 30 * 20. Площа сердечника 1см2. Обмотки 1-4

21
 ТОВ «РЕПЕТИТОРСЬКА ГРУПА ЗІГЗАГ»

намотані дротом ПЕЛ діаметром 0,25-0,3 – по 11 витків. Обмотки 2-3 тим же

дротом по 35 витків. Обмотки 5-6 7-8 намотані попарно дротом ПЕЛ
діаметром 0,35-0,45 по 9 витків.
Підсилювач потужності зібраний на транзисторах Т3-т6. Трансформатор
Тр2 зібраний з пермалою К80 * 50 * 20. Первинна обмотка 3 намотана
дротом ПЕЛШО діаметром 0,6. Обмотки 1-2 дротом ПЕЛ діаметром 2мм.
Обмотка 3 містить 600 витків, 1-2 по 24 витки. Дросель L1 без сердечника,
намотаний на облямовування діаметром 40мм дротом ПЕЛ 0,5-0,6мм. Має
150-200 витків. Обидва трансформатори залито епоксидною смолою.
Випрямляч зібраний по схемі подвоєння напруги, що дозволяє
зменшити вихідну напругу трансформатора 300 В і підвищує його надійність
(від пробою). На виході випрямляча напруга досягає 900В.

Схема 2

Під впливом струму, який формує приведена схема, у риби виробляється

алкалоїд, що сприяє заманюванню риби і вона сама запливає до сачка.
Рибалці залишається втягнути її в човен. Єдина відмінність від лову іншими
електровудками полягає в тому, що доводиться довше тримати натиснутою
кнопку включення живлення, риба сама не припливе з очеретів прямо до
сачка. При чому, чим риба більша, тим краще її «приманює», а малькові
пристрій не ніякої шкоди. Найбільша риба, яка була спіймана за допомогою
цієї схеми — судак вагою 12 кг .
Не дивлячись на відносну складність конструкції, схема електронного
блоку має такі переваги, як малі габарити і невелике споживання, що
дозволяє використовувати навіть малогабаритні акумулятори, наприклад від
мотоцикла.
Автори даного пристрою стверджують, що якщо їх електровудка буде
зібрана і налаштована правильно, то не заподіє ніякої шкоди мешканцям
водоймищ, а на «заході» їх нібито використовують повсюдно як пристрій для
швидкого і вибірного лову риби.

22
 ТОВ «РЕПЕТИТОРСЬКА ГРУПА ЗІГЗАГ»

Як ми бачимо конструкції електровудок складаються з системи

контактів, занурюваних у воду і електронного блоку управління. Така
конструкція дуже мала за розмірами і її практично неможливо виявити при
візуальному патрулюванні водоймищ, а особливо при умілих діях
браконьєрів.
З цієї причини і виникла ідея запропонувати пристрій виявлення
працюючої електровудки за її фізичними проявами.
3.2. Опис запропонованого пристрою
На підставі описаного явища ми пропонуємо наступний пристрій
виявлення роботи електровудки (рис. 3.1.).
Ключові елементи пристрою:

5 4 6

2 2 1

3
Рис. 3.1. Пристрій для виявлення роботи
1) Бакен.
2) Система електропроводки, розміщена в корпусі, на якому
базується прилад.
3) Піддонний контакт.
4) Прилад індикації наявності різниці потенціалів між контактами
(гальванометр).
5) Підсилювач електроімпульсів, що фіксуються.
6) Радіоприймач/передавач (для використання бакена).

23
 ТОВ «РЕПЕТИТОРСЬКА ГРУПА ЗІГЗАГ»

Принцип роботи пристрою, що базується на бакені (рис. 3.1.), такий:

1) Патрулюючий загін рибнагляду монтує на пласкі довгі бакени
пристрій за схемою на рис. 3.1.
2) У найбільш зручні місця для браконьєрів встановлюються бакени
з підготовленими пристроями індикації роботи електровудки.
3) Сигнали радіопередавача на кожному бакені індивідуально
кодуються і відповідають певним каналам приймача на пульті рибнагляду.
Пульт рибнагляду має вигляд системи індикаторів, які будуть розташовані на
карті водоймища. У випадку, якщо на якомусь бакені фіксується різниця
потенціалів від електровудки, то на карті запалюється звичайна лампочка. По
цій інформації інспектор рибнагляду може зробити висновок, куди потрібно
виїжджати на затримання порушників.
4) Для того, щоб на усіх бакенах система підсилювання отриманого
електросигналу не була підключеною постійно і не витрачала зайвої енергії,
пропонується встановлення у пристрої радіоприймача. На нього інспектор
рибнагляду може посилати сигнал для включення та виключення у разі
потреби перевірки.
3.3. Розрахунки ефективності пристрою
Наведемо розрахунки різниці потенціалів, що утворюється між
контактами у нашому пристрої.
Ми маємо два варіанти розрахунків:
1) Коли пристрій знаходиться між контактами електровудки. Таке
може мати місце, якщо електроди розташовані на різних берегах річки. Такий
варіант може використовуватися, наприклад, у електричних сачках, як на
рис. 3.2.
A B X

2 d 1

Рис. 3.2. Схематичне розташування електродів електровудки на берегах

1, 2 та контактів нашого пристрою A, B, d – відстань між контактами.

24
 ТОВ «РЕПЕТИТОРСЬКА ГРУПА ЗІГЗАГ»

Потенціали в точках А і В:
(3.1)

(3.2)

Звідси можемо знайти різницю потенціалів на контактах пристрою:

(3.3)

Звідси видно, що різниця потенціалів, а тому і ефективність нашого

приладу, залежать від відстані між контактами. Чим вона більше, тим більш
чуттєвим буде наш прилад.
2) Коли пристрій знаходиться на значній відстані від електродів
електровудки, які розташовані близько один до одного. Така схема
використовується в пристроях знищення риби.
Для розрахунків будемо вважати, що контакти на нашому пристрої
орієнтовані радіально відносно розташованих близько один до одного
електродів (див. рис. 3.3):

(3.4)

(3.5)

В цьому випадку різниця потенціалів на контактах пристрою:

(3.6)

A
B X 1
d 2

Рис. 3.3. Схематичне розташування електродів електровудки на берегах

1, 2 та контактів нашого пристрою A, B, d – відстань між контактами.

Оскільки найбільш цікава ситуація, коли , то у знаменнику

формули (3.6) елементом d можна знехтувати. Отримаємо аналогічну

25
 ТОВ «РЕПЕТИТОРСЬКА ГРУПА ЗІГЗАГ»

ситуацію, що й у попередньому пункті – чим більша відстань між контактами

пристрою, тим він ефективніше буде реєструвати роботу електровудки.
3.4. Монтування та експлуатація пристрою
Запропонований нами пристрій украй простий у виготовленні і
експлуатації. Потрібні для його реалізації прилади і матеріали
загальнодоступні і дешеві. Пристрій легко монтується на бакени і навіть
може бути застосований при патрулюванні з берегу (при невеликих змінах в
конструкції).
Легко помітити, що прилад, який винайдено у даній роботі, можна
виготовити навіть з підручних матеріалів і він не потребує складної
експлуатації, а це дуже велике досягнення, якщо звернути увагу на
особливості умов його використання. Його можна як дуже швидко
змонтувати і налагодити, так і миттєво прибрати та сховати, що дуже
важливо, враховуючи специфіку праці рибінспекторів.
Основна ідея базується на використанні явища виникнення різниці
потенціалів між радіальними координатами на джерело або на осі між
електродами через падіння потенціалу в рідкому провідному середовищі. Це
дозволяє використовувати даний принцип і в аналогічних пристроях, які
можуть бути адаптовані до специфічних умов патрулювання на різних
водоймищах.

26
 ТОВ «РЕПЕТИТОРСЬКА ГРУПА ЗІГЗАГ»

ВИСНОВКИ

1. В результаті наших досліджень було встановлено, що:

- браконьєрство є важливим антропогенним чинником, який суттєво

змінює структуру та віковий склад популяцій риб, що за певних умов може

призвести до екологічної кризи в певному біогеоценозі.

- найбільш впливовим видом браконьєрства є електролов. Показано та

встановлено закономірності впливу електролову на популяції риб та

екологічні взаємозв’язки у водних екосистемах.

- дія електричних полів дуже сильно впливає на репродуктивну

функцію, отже порушується регуляція чисельності популяції, та зменшиться

її репродуктивний потенціал.

2. Запропоновано пристрій простий у виготовленні та експлуатації, що

дозволяє виявити використання електровудки.

3. Проведено аналіз Печенізького водосховища та запропоновано,

конкретні заходи по зниженню електробраконьєрства на цій території.

4. Зроблено розрахунки різниці потенціалів між двома електродами, від

яких буде залежати ефективність роботи пристрою.

27
 ТОВ «РЕПЕТИТОРСЬКА ГРУПА ЗІГЗАГ»

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Зернов С.А., Загальна гідробіологія: К: - Біологія, 1998. – 453с.

2. Извеков Б.И. Методологические аспекты оценки чувствительности
рыб к электрическим полям/ Доклад на научно-тех. конф. «Поведение и
распределение рыб». – Борок,1996. – С. 41–57.
3. Войтович Р.А., Кадомская К.П. Влияние конструктивных параметров
подводных кабельных линий.
4. Электромагнитные поля в биосфере: У двух томах, Т1 С-Пб: Наука,
1989 – 480с.
5. Кадомская К.П., Меньшикова Е.С. Электромагнитная совместимость
с окружающей средой кабельных линий среднего и высокого напряжения //
Электричество. – 2003. – № 4. – С. 56–62
6. Кадомская К.П., Лавров Ю.А., Меньшикова Е.С. Электромагнитная
совместимость кабельных линий среднего и высокого напряжения с
биосферой // Научный вестник НГТУ. – 2003. – №1 (14). – С.171–180.
7. Кадомская К.П., Кандаков С.А., Лавров Ю.А. Влияние конструкции
кабельных линий подводного исполнения на биосферу пересекаемых
водоемов // Электричество. – 2005. – № 12. – С. 23–27.
8. Кушинг Д.Х., Морська екологія и рибацтво: К: - Наукова думака,
2000 – 327с.
9. Матяшов А.В. Риболовство и охорона природы: М: - Мир, 1997 –
255с.

28
 ТОВ «РЕПЕТИТОРСЬКА ГРУПА ЗІГЗАГ»

10. Риболов – Україна: Новицкий Р.А., Електричні поля в житті риб,

Київ: 2007. №4. С. 37- 43.
11. Стернин В. Г., Никоноров И. В., Бумейстер Ю. К., Электролов рыбы.
М., 1972. С. 55-68
12. Тиманюк В. А. Живой организм и электромагнитные поля: М: - Мир,
1991 – 269с.
13.Протасов В.Р., Бондарчук А.И., Ольшанский В.М. Введение в
электроэкологию. – М.: Наука. –1982. – 335 с.
14.Холодов Ю. А. Электромагнитные поля в нейрофизиологии: М: -
Наука, 1998 – 340с.
15.http://www.fishrob.com., В.А.Шентяков О можливостях єлектролову
риби у крупних водоймах.

29