МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ І НАУКИ

ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ
ХАРКІВСЬКЕ ТЕРИТОРІАЛЬНЕ ВІДДІЛЕННЯ
МАЛОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ

НАУКОВЕ ВІДДІЛЕННЯ: філології та мистецтвознавства

СЕКЦІЯ: англійська мова

«Каламбур та шляхи його відтворення при

перекладі»

Виконала: Тарасенко Юлія Олександрівна

учениця 10 класу Харківської
загальноосвітньої школи I-III ступенів №94
міської ради Харківської області

Наукові керівники:
Бандура Ірина Олександрівна,
вчитель англійської мови
Харківської загальноосвітньої школи I-III ступенів №94
міської ради Харківської області

Роганова Ірина Василівна,

консультант з англійської мови,
української мови та літератури
ТОВ «РГ ЗІГЗАГ»

2010 р.

Подбай про знання сьогодні!

Товариство з обмеженою відповідальністю «РЕПЕТИТОРСЬКА ГРУПА ЗІГЗАГ» 2012
рік
 ТОВ «РЕПЕТИТОРСЬКА ГРУПА ЗІГЗАГ»

Зміст
Вступ……………………………………………………………………..………3
Розділ 1
Теоретична частина
1. Загальні відомості………………………………………………………….…5
2. Поняття каламбуру….……………………………………………….…….....6
2.1. Визначення каламбуру…………………………………………………......6
2.2. Поняття та сутність каламбуру ………..……………………………...…...7
Розділ 2
Практична частина
Способи відтворення каламбурів……………………………………...….........11
Висновки………………………………………………………………..............19
Список використаних джерел…………………………………….............…...21

2
 ТОВ «РЕПЕТИТОРСЬКА ГРУПА ЗІГЗАГ»

Вступ
Дана робота присвячена вивченню лінгвостилістичних особливостей
англійського каламбуру та шляхів його відтворення при перекладі.
Актуальність даного дослідження визначається необхідністю
подальшого опрацювання одного з найважливіших аспектів теорії перекладу –
проблеми можливості перекладу.
Незважаючи на величезну кількість робіт, присвячених поодиноким
аспектам каламбуру, у лінгвістиці практично відсутні дослідження змістовних
характеристик цього прийому.
Широке використання каламбуру в низці літературних жанрів,
агностичне ставлення багатьох дослідників до каламбуру, який вони внесли до
переліку явищ, що «неможливо перекласти», диктує необхідність опрацювання
шляхів перекладу цього прийому з однієї мови на іншу. Тема актуальна і в
плані вивчення проблеми у творенні образності перекладу.
Мета роботи полягає у вивченні інформативної структури англійського
каламбуру в тісному зв‘язку з його контекстуальними характеристиками та
встановленні найбільш адекватних відповідностей та можливих варіантів
передачі цього прийому іншими мовами.
Реалізація поставленої мети передбачає розв‘язання таких завдань:
- описати інформативну структуру англійського каламбуру;
- вивчити контекстуальні характеристики каламбуру та виявити сферу його
семантико-стилістичного розповсюдження;
- на основі встановлених відповідностей змістовних та контекстуальних
характеристик каламбуру визначити шляхи пошуку оптимальних
відповідностей та варіантів передачі цього прийому при перекладі;
- визначити типові помилки перекладачів та їх причини.
Об’єктом дослідження є лінгвостилістичні особливості та структура
англійського каламбуру.

3
 ТОВ «РЕПЕТИТОРСЬКА ГРУПА ЗІГЗАГ»

Предмет дослідження – передача англійського каламбуру на основі його

структурно-змістовних характеристик, контекстуальних характеристик та
контекстуального оточення.
Методи дослідження: описово-аналітичний, компаративний,
типологічний, компонентний аналіз, трансформаційний аналіз та стилістичний
експеримент.
Новизна роботи полягає в тому, що в ній удосконалено зреферовану
раніше літературу щодо аспекту, заявленого в темі роботи та доповнено
загальну наукову картину.
Теоретичне та практичне значення роботи: напрацьований матеріал
буде використано у подальшій науково-дослідницькій роботі.
Структура дослідження визначається його метою й завданнями. Робота
складається зі вступу, двох розділів, висновків та списку використаних джерел.

4
 ТОВ «РЕПЕТИТОРСЬКА ГРУПА ЗІГЗАГ»

Розділ 1
Теоретична частина
1. Загальні відомості
Першими теоретиками перекладу були самі перекладачі, котрі намагалися
узагальнити свій власний досвід, а іноді і досвід своїх колег. Так, ще
перекладачі античного світу широко обговорювали питання міри близькості
перекладу до оригіналу. У ранніх перекладах Біблії чи інших творів, котрі
вважалися священними та взірцевими, переважало прагнення буквального
копіювання оригіналу, що часом призводило до неясності чи навіть повної
незрозумілості перекладу. Тому пізніше деякі перекладачі намагалися
теоретично обґрунтувати право перекладача на більшу свободу по відношенню
до оригіналу, необхідність відтворювати не букву, а зміст чи навіть загальне
враження, «зачарування» оригіналу.
Проблема можливості перекладу поставала завжди, і в минулому вона
була навіть гостріша, ніж зараз.
Разом з тим, не важко переконатися, що абсолютної тотожності перекладу
оригіналу неможливо досягти, і що це зовсім не перешкоджає здійсненню
мовних комунікацій. Справа не лише у неминучих втратах, що пов‘язані з
труднощами передачі особливостей поетичної форми, культурних та
історичних асоціацій, специфічних реалій та інших тонкощів художнього
викладення, але і в розбіжностях окремих елементів змісту при перекладі
найбільш елементарних висловлювань.

5
 ТОВ «РЕПЕТИТОРСЬКА ГРУПА ЗІГЗАГ»

2. Поняття каламбуру
2.1. Визначення каламбуру
Ще зовсім недавно читача перекладної літератури, котрий стикався з
буквально відтвореною «грою слів, що неможливо перекласти», відсилали до
рятівної виноски, що роз‘яснювала зміст авторського каламбуру. Зараз ці
виноски майже зникли, і герої «Аліси в Країні Див», чи, скажімо, «Дон Кіхота»
почали каламбурити російською мовою, а читач став сміятися з їхніх жартів та
звільнився від нудного коментарю до веселих каламбурів, від цього
красномовного свідка перекладацького безсилля.
Що ж все-таки означає це іншомовне слово «каламбур»? Різні словники
дають різні визначення. Нижче подаються деякі з них:
Каламбур (франц.) – гра слів, через їх двозначність, двояке значення [3];
Каламбур (франц.) – гра слів, мовний зворот, жарт на основі комічного
обігрування звукової подібності різнозначних слів чи словосполучень [2];
Каламбур (англ.) – дотеп, в основі якого лежить використання різних
значень якогось одного слова або кількох різних слів, схожих звучанням, гра
слів [12].
Перекладач, що відтворює каламбур, має виконати надзадачу, котру дуже
добре визначив М. Любимов: «Якщо каламбур має цілком визначену соціально-
політичну адресу, якщо він має ідейне значення, перекладачеві слід зробити все
можливе, щоб передати його з художньою точністю. Там, де присутня суто
звукова гра, перекладач може відступити від літери оригіналу, якщо інакше
йому не створити того самого комічного ефекту, якого прагнув досягти автор»
[11].

6
 ТОВ «РЕПЕТИТОРСЬКА ГРУПА ЗІГЗАГ»

2.2. Поняття та сутність каламбуру

Каламбури створюються завдяки вмілому використанню різноманітних
співзвуч, повних та часткових омонімів, паронімів та таких мовних феноменів,
як полісемія та видозміни стійких лексичних зворотів з метою досягнення
комічного ефекту.
Згідно з думкою В. С. Виноградовим, каламбури зазвичай складаються з
двох компонентів, кожен з яких може бути словом чи словосполученням.
Перший компонент такого двочленного утворення є своєрідною лексичною
основою каламбуру, опорним елементом, стимулятором гри слів, що
починається та веде іноді до індивідуальної словотворчості. Опорний
компонент (стимулятор, основу) можна також розглядати в якості лексичного
еталону «ігрової конструкції», котрий завжди відповідає існуючим
орфографічним, орфоепічним та слововживчим нормам мови.
Другий член конструкції – слово (чи словосполучення) – «перевертень»,
результуючий компонент чи результанта, що являє собою мовби вершину
каламбуру. Лише після реалізації у мові другого компонента та уявного
співвіднесення його зі словом-еталоном виникає комічний ефект, гра слів.
Результанта може бути взята з лексичних шарів, як тих, що складають
літературну норму мови, так і тих, що знаходяться поза її межами, чи взагалі
належати до фактів індивідуального мовлення. Слід згадати, що опорний
компонент каламбуру не обов‘язково знаходиться в безпосередній близькості
від результуючого компоненту. Він може з‘являтися і в більш широкому
контексті, займати постпозицію щодо результанти чи матися на увазі. [1]
Каламбури можна умовно поділити на побудовані
 переважно на фонетичній основі;
 переважно на лексичній основі;
 переважно на фразеологічній основі.
Такий поділ є умовним, оскільки не можна говорити про каламбур,
побудований виключно на фонетичній основі. Фонетика невід‘ємна від графіки
(та семантики); важко говорити лише про лексичну основу, оскільки каламбур

7
 ТОВ «РЕПЕТИТОРСЬКА ГРУПА ЗІГЗАГ»

обумовлений саме невідповідністю між звучанням та значенням; навіть

фразеологічні каламбури здебільшого пов‘язані з фонетичними початками, а
крім того, значну роль в обігруванні фразеологічної єдності грають лексеми.
До найбільш проблемних з точки зору перекладу іншими мовами слід
занести каламбури, в яких обігруються мовні засоби, що відсутні в цих мовах.
Нерідко каламбури будуються на «частинах слів», точніше – на
осмисленні немотивовано розчленованих, «поєднаних» чи змінених слів.
Лексична одиниця розщеплюється (незважаючи на її морфологічну структуру),
і «скіпки» осмислюються на зразок шарад. Чи в слово уклинюються склади або
літери (також морфологічно немотивовані), щоб надати йому нового значення,
не позбавивши початкового; чи лексема видозмінюється за допомогою
непритаманних їй суфіксів чи інших засобів, щоб надати їй значення, що
притаманне іншим словам тощо. Таким чином, суто з каламбурною метою
створюються своєрідні «неологізми», нерідко обтяжені асоціаціями та
натяками.
На основі антонімії, зазвичай у поєднанні з омонімічними елементами та
семантичними зсувами, багато авторів будують вельми вдалі каламбури. Для
перекладача цей вид гри слів має велике значення: вона відтворюється доволі
легко та зручна як заміна інших, більш складних в плані перекладу одиниць –
там, де не можливо придумати нічого іншого, можна ввести (якщо дозволяє
контекст) антонімічний каламбур з додаванням фонетичних, по мірі
можливості, засобів (рими тощо).
Головна стилістична мета каламбуру – комічний ефект чи сатиричне
звучання, що зосереджене в увазі читача на певному пункті тексту – повинна
отримати повноцінне відображення і в перекладі; при цьому перекладач
повинен триматись суворо в межах відповідного «комічного жанру» – від
невинного жарту до гострої іронії та їдкої сатири.
При багатозначності, особливо якщо одне зі значень – переносне, можна
все ж розраховувати на наявність аналогічних зв‘язків значень і в мові
перекладу, в той час як при омонімії такий зв'язок закономірно виключається, і

8
 ТОВ «РЕПЕТИТОРСЬКА ГРУПА ЗІГЗАГ»

брати її до уваги, приймаючи перекладацьке рішення, нереально. Наприклад,

справжньою випадковістю можна пояснити наявність одночасно в обох мовах
(англійській та російській) семантичних зв‘язків між назвою дерева та
фальшем (липа), городньою рослиною та зброєю (лук), між заплетеним
волоссям, сільськогосподарським знаряддям для косіння трави та вузькою
намивною смугою суходолу в морі, річці тощо (коса). Такі немотивовані
зв‘язки не можна перенести в нове мовне середовище, доводиться шукати
можливості зіграти на інших омонімах в мові перекладу.
Методику таких пошуків яскраво продемонструвала Н. Демурова[4],
перекладачка «Аліси в Країні Див»:
«There is the tree in the middle, » said the Rose. «What else is it good for? »
«But what could it do, if any danger came? » Alice asked.
«It could bark, » said the Rose.
«It says ‗Bough-wough‘, » cried a Daisy. «That‘s why its branches are called
boughs. »
«На жаль, російською мовою не вдається зв‘язати докупи «ветки» та
«лай», – зазначає перекладачка і приступає до пошуку. Виходячи з головного
змісту авторського тексту, вона перебирає спочатку всі можливі, близькі та
далекі, відповідники та синоніми обох значень, в тому числі по лінії родо-
видових зв‘язків, шукає фонетичні збіги, поки не знаходить дві такі одиниці, які
можна використати для створення при перекладі каламбуру, що нагадує
авторський. – Багато видів дерев «давали можливість для гри». В‘яз, наприклад,
міг би «в'язати» кривдників, граб міг би сам «грабувати»… Врешті решт я
зупинилась на дубі – він поводив себе рішучіше та мужніше ніж інші дерева,
він міг би «віддубасити» кого слід.»
В семантичній структурі виділяються чотири постійних та два змінних
компоненти:
 предметно-логічний;
 експресивно-стилістичний;
 асоціативно-образний;

9
 ТОВ «РЕПЕТИТОРСЬКА ГРУПА ЗІГЗАГ»

 функціональний;
 фоновий;
 соціально-локальний.
В основі створення будь-якого каламбуру лежить предметно-логічна
інформація, в ролі якої можуть бути:
 екстралінгвістична дійсність;
 мовний матеріал.
У будь-якій мові існує певна низка мовних засобів для створення
каламбурів. В тому випадку, коли цей прийом використовується не для опису
екстралінгвістичних ситуацій, його предметно-логічною основою є сам мовний
матеріал.
Форма каламбуру поєднує принаймні два змістових плани. Це забезпечує
можливість використання одиниць мови в прямому та переносному значеннях,
що призводить до «досконалого бачення картини» та є основною образною
інформацією.

10
 ТОВ «РЕПЕТИТОРСЬКА ГРУПА ЗІГЗАГ»

Розділ 2
Практична частина
Способи відтворення каламбурів
В даному розділі хотілося б зупинитись на ключових моментах вже
існуючих варіантів перекладу книги Льюїса Керрола «Аліса в Країні Див» в
порівнянні з оригіналом, оскільки ця книга рясніє матеріалом для дослідження
в області перекладу каламбурів, а також наштовхує перекладачів, які коли-
небудь зустрічалися з необхідністю перекладу каламбурів, на роздуми.
В першому ж розділі ми знаходимо наступний уривок:
«Do cats eat bats? Do cats eat bats? » and sometimes «Do bats eat cats?» for, you
see, as she couldn't answer either question, it didn't much matter which way she put
it».
В перекладі у Набокова вийшло:
«Кошки на крыше, летучие мыши... А потом слова путались, и выходило
что-то несуразное: летучие кошки, мыши на крыше...»
Набоков спробував зберегти риму і переробити фразу так, щоб її можна
було заплутати в другому варіанті, що не дуже вдалося В. Орлу:
«Интересно, кошки едят летучих мышей?»
Алиса зевнула и уже задремывая, все повторяла:
«Мышки едят летучих кошек?» Но это было совершенно все равно, потому
что ни на тот, ни на другой вопрос у Алисы ответа не было».
Тут ми бачимо майже дослівний переклад, в якому зовсім втрачена
авторська ідея.
А ось переклад Б. Заходера:
« - Скушает кошка летучую мышку? Скушает кошка летучую мышку? А иногда
у нее получалось:
- Скушает мышка летучую кошку? Или даже так:
- Скушает мышка летучую мошку?
Не всели равно, о чем спрашивать, если ответа все равно не получишь,
правда?»

11
 ТОВ «РЕПЕТИТОРСЬКА ГРУПА ЗІГЗАГ»

У ключовій фразі ми бачимо такий стилістичний прийом, як алітерація,

тобто повторення однорідних приголосних, що надає літературному тексту
особливу звукову та інтонаційну виразність.
В даному випадку це повторення шиплячого «ш», що створює дещо
заколисуючий, заспокійливий ефект, необхідний за контекстом, дивно те, що
його немає в самому оригіналі, проте в російській версії алітерація «ш» більш
ніж органічна.
Також вдалий варіант перекладу Н. Демурової:
«Алиса сонно бормотала:
- Едят ли кошки мошек?
- Едят ли кошки мошек?
Иногда у нее получалось:
- Едят ли мошки кошек?»
Демурова пояснює заміну кажанів (bats; летучих мышей) на комашок
необхідністю зберегти риму оригіналу.
Другий розділ починається зі слів Аліси:
«Curiouser and curiouser!» cried Alice (she was so much surprised that for the
moment she quite forgot how to speak good English)».
В оригіналі Аліса не правильно вживає ступінь порівняння прикметника.
Набоков також використовує ступінь порівняння прикметника в невірній
формі:
«Чем дальнее, тем странше!» - воскликнула Аня (она так оторопела, что
на какое-то мгновение разучилась говорить правильно)».
Демурова йде тим же шляхом:
«Все страньше и страньше! - вскричала Алиса. От изумления она совсем
забыла, как нужно говорить».
Заходер цілковито змінив фразу в перекладі, тобто він зовсім відійшов від
варіанту невірного вживання ступеня прикметника:

12
 ТОВ «РЕПЕТИТОРСЬКА ГРУПА ЗІГЗАГ»

«Ой, все чудесится и чудесится! - закричала Алиса (она была в таком

изумлении, что ей уже не хватало обыкновенных слов, и она начала
придумывать свои)».
Це справді дуже притаманно дітям. Вони придумують свої слова, які
найбільш яскраво відображають, як їм здається, їх думки, почуття, відчуття.
Підхід В. Орла можна пояснити тією ж дитячою звичкою перекручувати
слова:
«Необычайная история! Я ростю!.. - воскликнула Алиса. От удивления она и
думать забыла производство грамматики»
Третій розділ називається «Caucus - Race and Long Tile».
Термін «Caucus» виник у США, він означав закриті збори партійних
лідерів для попереднього обговорення політичних і організаційних питань.
Англійці запозичили цей термін, злегка змінивши його значення; вони вживали
його щодо дисциплінованої організації, якою керує комітет. Зазвичай цей
термін вживався членами однієї партії у зневажливому тоні, коли мова йшла
про партії супротивників. Можливо Керрол вжив цей термін символічно,
маючи на увазі, що члени комітетів різноманітних партій зазвичай зайняті
безглуздою біганиною, що ні до чого не приводить, при чому кожен
намагається вхопити собі найжирніший шматок.
Без сумнівів, слово «куролесить» більш знайоме російськомовному
читачу, ніж чуже англійське слово «Caucus».
Заходер зробив «кросс по инстанциям», тобто зберіг сфери застосування
англійського слова, але ускладнив його розуміння дітям, основним читачам
книги.
У А. Кононенка вийшло щось схоже, а саме «гонка за лидером».
В. Орел розділив «беготня» на «бег от ня», що теж є цікавим підходом.
Демурова спростила оригінал у своєму перекладі, написавши «бег по
кругу», і при цьому дала вищевказане пояснення терміна «caucus», що не
зрозуміло читачу, який не бачив оригіналу.

13
 ТОВ «РЕПЕТИТОРСЬКА ГРУПА ЗІГЗАГ»

Третій розділ містить цитату з історії Англії, яку цитує Миша як «самую
сухую вещь», маючи на увазі нудну, нецікаву та незрозумілу. До цікавого
варіанту вдався Набоков, замінив цитату з історії Англії на цитату з історії
Київської Русі, не менш незрозумілу дітям.
А ось перекладач Кононенко вставив тут коротку історію життя
Христофора Колумба. Теж цікавий варіант, хоча він відійшов від політичних, а
значить незрозумілих, справ до біографії.
На грі між невідповідністю звука та змісту в слові, наприклад, будуються
численні каламбурі в обох казках Керрола. Таким є і відома «довга розповідь»
Миші, в якій обігрується значеннєві розбіжності слів «tale» (розповідь) і «tail»
(хвіст), ідентичних за звучанням. Наведемо цей уривок в оригіналі:
«It's a long tail, certainly,» said Alice looking down with wonder at the Mouse's
tail, «but why do you call it sad? And she kept on puzzling about it while the Mouse
was speaking? So that her idea of the tale was something like this...»
В перекладі Демурової:
«- Это очень длинная и грустная история, начала Мышь со вздохом.
Помолчав, она вдруг взвизгнула:
- Прохвост!
- Про хвост? — повторила Алиса с недоумением и взглянула на ее хвост.
- Грустная история про хвост?
И пока Мышь говорила, Алиса никак не могла понять, какое это имеет
отношение к мышиному хвосту. Поэтому история, которую рассказала Мышь,
выглядела так...»
Далі був відомий фігурний вірш, якому Керрол надав форму мишачого
хвоста.
Переклад Заходера:
«– Внемли, о дитя! Этой трагической саге, этой страшной истории с
хвостиком тысяча лет! – сказала она.

14
 ТОВ «РЕПЕТИТОРСЬКА ГРУПА ЗІГЗАГ»

– Истории с хвостиком? – удивленно переспросила Алиса, с интересом

поглядев на мышкин хвостик. – А что с ним случилось страшного? По-моему,
он совершенно цел – вон он какой длинный!
И пока Мышь рассказывала, Алиса все думала про мышиный хвостик, так
что в ее воображении рисовалась приблизительно вот такая картина…»
Набоков пішов більш простим шляхом:
«– Мой рассказ прост, печален и длинен, – со вздохом сказала Мышь,
обращаясь к Ане.
– Да, он, несомненно, очень длинный, – заметила Аня, которой
послышалось не ―прост‖, а ―хвост‖. – Но почему вы его называете печальным?
Она стала ломать себе голову, с недоумением глядя на хвост Мыши, и
потому все, что стала та говорить, представлялось ей в таком виде…»
Також цікавим є і сам вірш. Усі перекладачі переклали його по-своєму,
так чи інакше зберігаючи риму. А також усі, крім Заходера зберегли авторський
спосіб написання – у вигляді хвоста. У Заходера він записаний просто в рядок,
що дещо заплутує читача.
В шостому розділі ми знаходимо забавний діалог між Алісою та
Герцогинею:
«If everybody minded their own business, » said the Duchess in a hoarse growl, «the
world would go round a deal faster than it does, »
«Which would not be an advantage, » said Alice, who felt very glad to get an
opportunity of showing off a little of her knowledge.
«Just think what work would it make with the day and night! You see the earth takes
24 hours to turn round on its axis -
«Talking of axes, » said the Duchess, «chop off her head! »
Репліка Аліси побудована на грі слів. Вона розуміє все буквально і
користується нагодою показати свої знання.
Гра слів, заснована на майже однаковій вимові слів axis - земна вісь та
axes – множина від слова axe – сокира. Однак axis, так добре знайоме їй з уроків
географії, викликає в Країні Див зовсім неочікувані асоціації.

15
 ТОВ «РЕПЕТИТОРСЬКА ГРУПА ЗІГЗАГ»

Відповідно в перекладі Набокова бачимо:

«Если бы никто не совался в чужие дела, - сказала хриплым голосом
Герцогиня, - земля бы вертелась куда скорее.
- Что не было бы преимуществом, - заметила Аня, воспользовавшись
случаем, чтобы показать свои знания. - Подумайте только, как укоротился бы
день. Земля, видите ли, берет 24 часа...
- В таком случае, - рявкнула Герцогиня, - отрубить ей голову».
В Орла:
«Не суй нос в чужой вопрос. А то из-за тебя земля вертится в два раза
медленнее, чем положено.
- И ничего подобного! - ответила Алиса, довольная тем, что наконец-то
может себя показать. - Земля за 24 часа оборачивается вокруг своей оси
вследствие чего...
- Кстати, насчет следствия, - перебила ее Герцогиня и обратилась к
Кухарке: - Отруби-ка ей голову. Без следствия».
В Заходера:
«-Если бы никто не совал носа в чужие дела, - проворчала Герцогиня, -
мир завертелся бы куда быстрей, чем сейчас.
- Ну и что же тут хорошего? - с готовностью подхватила Алиса,
обрадовавшись долгожданному случаю блеснуть своими познаниями. -
Представляете, какая началась бы путаница? Никто бы не знал, когда день,
когда ночь! Ведь тогда от вращения...
- Кстати, об отвращении! - сказала Герцогиня. - Из отвратительных
девчонок делают отбивные котлеты!»
В Демурової:
«- Если бы кое-кто не совался в чужие дела, - хрипло проворчала
Герцогиня, земля бы вертелась быстрее!
- Ничего хорошего из этого не вышло бы, - сказала Алиса, радуясь
случаю показать свои знания. - Только представьте себе, что сталось бы с днем
и ночью. Ведь земля совершает оборот за 24 часа...

16
 ТОВ «РЕПЕТИТОРСЬКА ГРУПА ЗІГЗАГ»

- Оборот? - повторила Герцогиня задумчиво. И, повернувшись к Кухарке,

прибавила:
- Возьми-ка ее в оборот! Для начала оттяпай ей голову!»
В сьомому розділі є не менш привабливий момент, коли Аліса говорить
про час з Капелюшником та Зайцем. Ось як це виглядає в оригіналі:
«I dare say you never even spoke to Time!»
«Perhaps not, but I know I have to beat time when I learn music».
«Ah! That accounts for it, he won't stand beating».
Тут автор використовує гру слів, to beat time – відбивати такт, що
зображується як прийом руйнації фразеологічної єдності, встановлюючи
основний зміст дієслова to beat – бити.
Демурова подала це так:
«Ты с ним небось никогда и не разговаривала!»
«Может и не разговаривала. Зато не раз думала о том, как убить время!»
«А-а! Тогда все понятно. Убить Время! Разве такое ему может
понравиться!»,
А в Заходера ми побачимо:
«Ты о нем вообще, наверно, в жизни не думала!»
«Нет, почему, иногда, особенно на уроках музыки, я думала - хорошо бы
получше провести время...!
«Все понятно! Провести Время?! Ишь, чего захотела! Время не проведешь!
Да и не любит он этого!»
В Набокова:
«Я только села на время, - кротко ответила Аня».
« То-то и есть. Время не любит, чтобы на него садились».

На відміну від перекладу звичайного тексту, під час якого його зміст(в тому
числі образи, конотації, фон, авторський стиль) потрібно влити в нову мовну
форму, тут, при перекладі каламбуру, пере вираженню підлягає і сама форма
оригіналу – фонетична та/або графічна. Більше того, нерідко доводиться
17
 ТОВ «РЕПЕТИТОРСЬКА ГРУПА ЗІГЗАГ»

змінювати зміст на новий, якщо неможливо зберегти старий, оскільки план

вираження може виявитися важливішим за план змісту. Не важко зрозуміти, що
досягти при цьому вірного перекладу, не змінюючи при цьому форму, вдається
порівняно рідко, оскільки між словами іноземної мови, що
обігруються,(фразеологізмами) та співвідносними одиницями мови перекладу
повинні існувати не просто еквівалентні зв‘язки, а повна еквівалентність, що
охоплює два(чи більше) значення. Однак навіть в такому становищі не завжди
можна розраховувати на стопроцентно вдалий переклад: між еквівалентами
часто зовсім неочікувано виявляються непомітні за інших обставин розбіжності
у сполучуваності, частотності чи вживаності, у стилістичній чи емоційній
забарвленості, у ряді синонімів чи антонімів, в етимології та словотворчих
можливостях. А іноді навіть незначної розбіжності достатньо, щоб завадити
правильному відтворенню гри слів мовою перекладу і змусити перекладача
шукати для цього нові шляхи.
Висновок зі сказаного один: абсолютно точного перекладу (тобто передачі
змісту та форми), до якого прагнуть як до ідеалу при перекладі каламбуру,
можна досягти скоріше як виняток, як правило ту не обійтися без втрат. Ось
чому перекладач повинен в першу чергу поставити собі питання: чим
жертвувати? Передати зміст, відмовившись від гри слів, чи зберегти каламбур,
повністю абстрагувавшись від змісту?
Вирішення цього питання залежить від ряду обставин, але в першу чергу
від вимог контексту, головним чином, широкого контексту, а нерідко і всього
твору в цілому. І вже в другу чергу враховуються «каламбурні можливості»
мови перекладу порівняно з іноземною мовою та лексичні дані самих одиниць.

18
 ТОВ «РЕПЕТИТОРСЬКА ГРУПА ЗІГЗАГ»

Висновки
Ми обрали темою даної роботи «Каламбур та шляхи його відтворення
при перекладі », оскільки нас зацікавило вивчення лінгвостилістичних
особливостей англійського каламбуру та шляхів його відтворення при
перекладі, а також проблема неоднозначності та неможливості перекладу, яка
дуже часто постає при відтворенні англійських каламбурів.
З обраної теми існує певна кількість науково-дослідницької літератури,
яку ми намагалися вивчити, проаналізувати та зреферувати в названому аспекті.
Проте, незважаючи на низку робіт, присвячених поодиноким аспектам
каламбуру, у лінгвістиці практично відсутні дослідження змістовних
характеристик цього прийому.
Висновки, до яких ми прийшли, наступні: обрана нами проблема є однією з
основних проблем теорії перекладу. Абсолютно точного перекладу (тобто
передачі змісту та форми), до якого прагнуть як до ідеалу при перекладі
каламбуру, можна досягти скоріше як виняток, як правило ту не обійтися без
втрат. Ось чому перекладач повинен в першу чергу поставити собі питання:
чим жертвувати? Передати зміст, відмовившись від гри слів, чи зберегти
каламбур, повністю абстрагувавшись від змісту? Вирішення цього питання
залежить від ряду обставин, але в першу чергу від вимог контексту, головним
чином, широкого контексту, а нерідко і всього твору в цілому. І вже в другу
чергу враховуються «каламбурні можливості» мови перекладу порівняно з
іноземною мовою та лексичні дані самих одиниць.
Задача пошуку шляхів відтворення каламбуру вперше була
сформульована в проблемах теорії перекладу, пов‘язаних із структурами
англійського каламбуру в тісному зв‘язку з його контекстуальними
характеристиками та встановленням найбільш адекватних відповідностей та
можливих варіантів передачі цього прийому іншими мовами. У подальшому ця
проблема стала однією з ключових не тільки при перекладі каламбурів, а й при
відтворенні образності авторського тексту. Проте дослідницької літератури з

19
 ТОВ «РЕПЕТИТОРСЬКА ГРУПА ЗІГЗАГ»

цієї теми досить небагато, тому ми вважаємо перспективним дослідження у

цьому напрямку у подальшому.
У дослідницькій частині ми спробували проаналізувати ключові
моменти вже існуючих варіантів перекладу книги Льюїса Керрола «Аліса в
Країні Див» в порівнянні з оригіналом, оскільки ця книга рясніє матеріалом для
дослідження в області перекладу каламбурів, а також наштовхує перекладачів,
які коли-небудь зустрічалися з необхідністю перекладу каламбурів, на роздуми.
Подані результати дають підставу стверджувати, що такий напрям
дослідження проблеми пошуку шляхів перекладу каламбурів є перспективним.
Тому продовжимо його у подальшому.

20
 ТОВ «РЕПЕТИТОРСЬКА ГРУПА ЗІГЗАГ»

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Виноградов В.С. Лексические вопросы перевода художественной
прозы. – М.: Издательство МГУ, 1978, - 172 с.
2. СЭС/Гл. редактор А.М.Прохоров. - 4-е изд. - М.: Сов. энциклопедия,
1988. - 1600 с.
3. Даль В.И., Толковый словарь живого великорусского языка, М.:
Цитадель, 1998.
4. Демурова Н.М., Льюис Кэрролл. Очерк жизни и творчества, - М.:
Наука, 1979. – 200 с.
5. Кэрролл Льюис, Приключения Алисы в Стране Чудес./ Перевод
Н.М. Демуровой, М.:Пресса, 1992., 320 с.
6. Кэрролл Льюис, Алиса в Стране Чудес: сказочная повесть. /Перезказ
Б.В. Заходера. - М.: ОНИКС; АСТ,2000. – 367 с.
7. Левый И.М., Искусство перевода, М.: Прогресс, 1974, 400 с.
8. Любимов Н, Перевод – искусство, 1982. – 127 с.
9. Ожегов С.И., под. ред. Шведовой Н.Ю. – 18 изд., стереотип. – М.:
Русский язык, 1986. – 797 с.
10. Федоров А.В., Искусство перевода и жизнь литературы, - Л.:
Советский писатель, ЛО, 1983. – 352 с.
11. Lewis Carroll, Alice in the Wonderland
12. http://www.wonderland-alice.ru/translations/ - электронный ресурс,
содержащий варианты переводов «Алисы в Стране Чудес»

21