НАБІР ПИТАНЬ, ЗАДАЧ, ЗАВДАНЬ, КЕЙСІВ ДЛЯ ПОТОЧНОГО

КОНТРОЛЮ ОВОЛОДІННЯ КОМПЕТЕНТНОСТЯМИ ТА

ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАННЯ
ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ

ТЕСТИ

1 ЧАСТИНА

Тема 1. ФЕНОМЕН НАУКИ. ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ НАУКОВОГО

ДОСЛІДЖЕННЯ

1. Дайте визначення поняття науки:

а) процес пізнання закономірностей об'єктивного світу;
б) система знань об'єктивних законів природи, суспільства і мислення, які
перетворюються в безпосередню продуктивну силу суспільства в результаті діяльності
людей;
в) особлива форма суспільної свідомості;
г) динамічна система знань, процес виробництва їх та використання;
д) все разом.
2. Вкажіть ознаки науки як специфічного виду діяльності:
а) практична значущість процесу; наявність систематизованих знань;
б) наявність систематизованих знань (ідей, теорій, концепцій, законів, принципів, гіпотез,
основних понять, фактів);
в) наявність систематизованих знань; практична значущість процесу; наявність наукової
проблеми, об'єкта і предмета дослідження;
г) наявність наукової проблеми, об'єкта і предмета дослідження.
3. Назвіть основні характеристики, які притаманні лише для науки:
а) теоретичність і раціональність; г) усі відповіді правильні
б) об’єктивність та цілеспрямованість; д) правильної відповіді немає.
в) пізнавальна мета та практичність;
4. Визначте процесу науки як діяльності людей:
а) концентрація, акумулювання та відтворення знань;
б) формування, передавання та відтворення знань;
в) передавання та формування знань.
5. Об’єктом науки є:
а) люди, що мають певну кількість знань і готові до наукової діяльності;
б) природа і форми руху матерії, людське суспільство в його розвитку, людина та її
діяльність.
6. Суб’єктами науки є:
а) люди, що мають певну кількість знань і готові до наукової діяльності;
б) природа і форми руху матерії, людське суспільство в його розвитку, людина та її
діяльність.
7. Мета науки:
а) за допомогою мислення отримання корисних суспільству результатів;
б) пізнання законів розвитку природи і суспільства, їх вплив на природу: на предмети та
явища, їх властивості та відношення;
в) пізнання за допомогою мислення законів розвитку природи і суспільства, їх вплив на
природу, отримання корисних суспільству результатів.
8. На які запитання відповідає наука?
а) Що зробити? б) Що? Скільки? Чому? Які? Як?
в) Як зробити?
9. На які запитання відповідає методика?
а) Що зробити? в) Як зробити?
б) Що? Скільки? Чому? Які? Як?
10. Головною функцією науки є:
а) пізнання об'єктивного світу від живого споглядання до абстрактного мислення і до
практики;
б) участь у розвитку науково-технічного процесу;
в) участь у вдосконаленні матеріального виробництва;
г) участь у забезпеченні ефективності управління;
д) участь у накопиченні фактів та розкритті закономірностей навколишнього світу.
11. Які функції виконує наука в суспільстві?
а) задоволення потреб людини у пізнанні законів природи і суспільства;
б) розвитку культури, гуманізації виховання і формування нової людини;
в) удосконалення виробництва і суспільних відносин;
г) забезпечення обороноздатності держави і її міжнародного іміджу;
д) формування різноманітних галузей наукових теорій.
12. Дайте визначення пізнання:
а) процес мислення, який послідовно об’єднує декілька суджень;
б) рух людської думки від незнання до знання;
в) перетворення різних представлень в цілісну картину образів.
13. Дайте визначення наукового пізнання:
а) це дослідження з певною метою, завданням та методологією;
б) певні цілі і задачі;
в) певні методи отримання і перевірки знань;
г) теоретичні основи для практики;
д) теоретичне осмислення та обґрунтування практики;
14. Пізнання може бути:
а) абстрактним; в) логічним;
б) раціональним; г) чуттєвим.
15. Чуттєве пізнання – це:
а) наслідок безпосереднього зв’язку людини з оточуючим середовищем;
б) опосередковане відображення в мозку людини суттєвих властивостей, причинних
відносин і закономірностей зв’язків між об’єктом.
65. Раціональне пізнання – це:
а) наслідок безпосереднього зв’язку людини з оточуючим середовищем;
б) опосередковане відображення в мозку людини суттєвих властивостей, причинних
відносин і закономірностей зв’язків між об’єктом.
17. Елементами чуттєвого пізнання є:
а) поняття; д) представлення;
б) відчуття; е) уявлення;
в) сприйняття; є) умовивід.
г) судження;
18. Форми мислення:
а) абстрактне; в) логічне;
б) раціональне; г) чуттєве.
19. Відчуття – це:
а) відображення в мозку людини властивостей предмету, явища;
б) вторинний образ предмету, явища, які раніше діяли на органи відчуття людини;
в) перетворення різних представлень в єдину цілісну картину образів;
г) сприйняття органами відчуття об’єктивного світу та відображення його в мозку
людини.
 20. Сприйняття – це:
а) відображення в мозку людини властивостей предмету, явища;
б) вторинний образ предмету, явища, які раніше діяли на органи відчуття людини;
в) перетворення різних представлень в єдину цілісну картину образів;
г) сприйняття органами відчуття об’єктивного світу та відображення його в мозку
людини.
21. Представлення – це:
а) відображення в мозку людини властивостей предмету, явища;
б) вторинний образ предмету, явища, які раніше діяли на органи відчуття людини;
в) перетворення різних представлень в єдину цілісну картину образів;
г) сприйняття органами відчуття об’єктивного світу та відображення його в мозку
людини.
22. Уявлення – це:
а) відображення в мозку людини властивостей предмету, явища;
б) вторинний образ предмету, явища, які раніше діяли на органи відчуття людини;
в) перетворення різних представлень в єдину цілісну картину образів;
г) сприйняття органами відчуття об’єктивного світу та відображення його в мозку
людини.
23. Визначте структурні елементи пізнання:
а) відчуття; д) судження;
б) поняття; е) умовивід;
в) представлення; є) уявлення.
г) сприйняття;
24. Методологія науки це:
а) отримання необхідної інформації про структуру об’єкта дослідження та його
властивості;
б) система наукових принципів, на основі яких базується дослідження;
в) спосіб пізнання і практичного перетворення реальності;
г) усі відповіді правильні;
д) правильної відповіді немає.
25. Які найважливіші значення має поняття методологія наукових
досліджень?
1) сукупність засобів, методів, прийомів дослідження;
2) вчення про методи пізнання;
3) вчення про основи пізнання, способи та прийоми дослідження.
4) інструмент, за допомогою якого вирішуються ті чи інші проблеми, відкриваються
закономірні зв'язки явищ, що вивчаються;
5) підхід (прийом, засіб) теоретичного дослідження або практичного втілення явища
(процесу);
6) сукупність правил використання методів, прийомів та способів дослідження,
включаючи техніку і різноманітні операції з фактичним матеріалом;
7) засіб досягнення мети, спосіб дослідження явища, який визначає планомірний підхід до
їх наукового пізнання та встановлення істини.
26. Вчення про правила мислення при створенні науки, проведенні наукових
досліджень це:
а) метод; в) методологія;
б) наукова теорія; г) усі відповіді правильні.
27. Форма теоретичного і практичного освоєння дійсності, це:
а) метод; в) методологія;
б) наукова теорія; г) усі відповіді правильні.
28. В чому значення методології наукового пізнання?
1) вивчення засобів, методів і прийомів дослідження;
2) систематизація всього наукового знання і створення умов для подальших ефективних
досліджень;
3) синтезування наукових знань для забезпечення використання наукових результатів у
практичних цілях;
4) внутрішня організація і регулювання процесу пізнання.
29. Методологія фінансової науки як вчення про систему наукових принципів,
форм і способів наукової діяльності має наступну структуру:
1) філософський та спеціальний рівні;
2) фундаментальний, загальнонауковий, конкретно-науковий та філософський рівні;
3) фундаментальний, загальнонауковий, конкретно-науковий та спеціальний рівні;
4) фундаментальний, філософський, загальнонауковий та спеціальний рівні.
30. Філософський рівень методології:
1) функціонує у вигляді загальної системи принципів діалектики;
2) формує світоглядну концепцію світової науки, тобто основні вихідні теоретичні
положення, які затвердилися в науці і які треба знати;
3) в основу його покладено зв'язок теорії і практики, взаємодію зовнішнього і
внутрішнього, об'єктивного і суб'єктивного
4) допомагає обґрунтувати причинно-наслідкові зв'язки процесів і явищ, постійну
суперечність між сутністю і явищем, формою і змістом, можливістю і дійсністю;
5) всі відповіді вірні.
31. Основні принципи методології пізнання:
1) єдності теорії та практики, обґрунтованості, об’єктивності, конкретності, розвитку,
закономірності;
2) єдності теорії та практики, об’єктивності, логічності, конкретності, розвитку,
закономірності;
3) єдності теорії та практики, об’єктивності, конкретності, розвитку, закономірності;
4) єдності теорії та практики, об’єктивності, розвитку, закономірності, послідовності.
32. Методологічний апарат включає в себе:
1) актуальність, наукову новизну, евристичну цінність, теоретичну та практичну
значущість, проблематику, об'єкт, предмет, гіпотезу, мету та завдання;
2) принципи організації та проведення наукового дослідження; методи наукового
дослідження та способи визначення його стратегії; науковий апарат;
3) методи наукового дослідження та способи визначення його стратегії; науковий апарат.
33. Рівні методологічного аналізу включають:
1) аналітико-синтетичний, конкретно-науковий та міждисциплінарний рівні;
2) статичний, аналітико-синтетичний, предметний та міждисциплінарний рівні;
3) динамічний, статичний, аналітико-синтетичний та міждисциплінарний рівні;
4) динамічний, статичний, аналітико-синтетичний, предметний та міждисциплінарний
рівні.
34. Що таке методика дослідження?
1) сукупність засобів, методів, прийомів дослідження;
2) вчення про основи пізнання, способи та прийоми дослідження;
3) інструмент, за допомогою якого вирішуються ті чи інші проблеми, відкриваються
закономірні зв'язки явищ, що вивчаються;
4) підхід (прийом, засіб) теоретичного дослідження або практичного втілення явища
(процесу);
5) сукупність правил використання методів, прийомів та способів дослідження,
включаючи техніку і різноманітні операції з фактичним матеріалом;
6) засіб досягнення мети, спосіб дослідження явища, який визначає планомірний підхід до
їх наукового пізнання та встановлення істини.
35. Сукупність прийомів і способів дослідження, це:
а) метод; б) методика дослідження;
в) методологія; г) усі відповіді правильні.
36. Що таке метод в широкому розумінні цього слова?
1) вчення про основи пізнання, способи та прийоми дослідження;
2) засіб досягнення мети, спосіб дослідження явища, який визначає планомірний підхід до
їх наукового пізнання та встановлення істини.
3) інструмент, за допомогою якого вирішуються ті чи інші проблеми, відкриваються
закономірні зв'язки явищ, що вивчаються;
4) підхід (прийом, засіб) теоретичного дослідження або практичного втілення явища
(процесу);
5) сукупність засобів, методів, прийомів дослідження;
6) сукупність правил використання методів, прийомів та способів дослідження,
включаючи техніку і різноманітні операції з фактичним матеріалом.
37. Методика дослідження - це:
а) основний метод дослідження;
б) основні принципи дослідження;
в) сукупність методів і прийомів дослідження.
38. Що розуміють під науковим методом?
1) засіб досягнення мети, спосіб дослідження явища, який визначає планомірний підхід до
їх наукового пізнання та встановлення істини.
2) інструмент, за допомогою якого вирішуються ті чи інші проблеми, відкриваються
закономірні зв'язки явищ, що вивчаються;
3) підхід (прийом, засіб) теоретичного дослідження або практичного втілення явища
(процесу);
4) спосіб пізнання явищ дійсності в їх взаємозв'язку та розвитку, спосіб досягнення
поставленої мети і завдань дослідження;
5) організація пізнавального процесу в структурі наукової та пізнавальної діяльності.
39. Які вимоги висуваються до наукового методу?
1) швидкість, гнучкість, оригінальність, логічність;
2) детермінованість, заданість, результативність та надійність, ефективність,
економічність, доступність;
3) інформаційність, критичність, аналітико-синтетичність, науково-дослідність,
прогностичність;
4) оригінальність, інтеграція, чутливість.
40. Що таке метод науки?
1) засіб досягнення мети, спосіб дослідження явища, який визначає планомірний підхід до
їх наукового пізнання та встановлення істини.
2) інструмент, за допомогою якого вирішуються ті чи інші проблеми, відкриваються
закономірні зв'язки явищ, що вивчаються;
3) організація пізнавального процесу в структурі наукової та пізнавальної діяльності;
4) підхід (прийом, засіб) теоретичного дослідження або практичного втілення явища
(процесу);
5) спосіб пізнання явищ дійсності в їх взаємозв'язку та розвитку, спосіб досягнення
поставленої мети і завдань дослідження.

Тема 2. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ, ІНСТРУМЕНТАРІЙ ТА

ОСОБЛИВОСТІ ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ
(ФІНАНСОВОЇ НАУКИ для спеціальності Фінанси, банківська справа та
страхування)

1. Поняття – це:
а) думка, відбита в узагальненій формі, відображає суттєві й необхідні ознаки предметів та
явищ;
б) думка, в якій за допомогою зв’язку понять стверджується або заперечується що-небудь;
в) процес мислення, який послідовно об’єднує декілька суджень, на підставі яких
виводиться судження.
2. Судження – це:
а) думка, відбита в узагальненій формі, відображає суттєві й необхідні ознаки предметів та
явищ;
б) думка, в якій за допомогою зв’язку понять стверджується або заперечується що-небудь;
в) процес мислення, який послідовно об’єднує декілька суджень, на підставі яких
виводиться судження.
3. Умовивід – це:
а) думка, відбита в узагальненій формі, відображає суттєві й необхідні ознаки предметів та
явищ;
б) думка, в якій за допомогою зв’язку понять стверджується або заперечується що-небудь;
в) процес мислення, який послідовно об’єднує декілька суджень, на підставі яких
виводиться судження.
4. Відзначте види понять:
а) абстрактні; є) конкретні;
б) абсолютні; ж) одиничні;
в) безпосередні; з) опосередковані;
г) відносні; и) стверджуючі;
д) загальні і) умовні;
е) заперечуючі; к) часткові.
5. Відзначте види суджень:
а) абстрактні; є) конкретні;
б) абсолютні; ж) одиничні;
в) безпосередні; з) опосередковані;
г) відносні; и) стверджуючі;
д) загальні і) умовні;
е) заперечуючі; к) часткові.
6. Відзначте види умовиводів:
а) абстрактні; є) конкретні;
б) абсолютні; ж) одиничні;
в) безпосередні; з) опосередковані;
г) відносні; и) стверджуючі;
д) загальні і) умовні;
е) заперечуючі; к) часткові.
7. Визначте типи процесу мислення:
а) абстрактне; г) теоретичне;
б) інтуїтивне; д) практичне.
в) логічне;
8. Ідея – це:
а) передбачення причин, які впливають на наслідок, результат;
б) інтуїтивне пояснення без проміжної аргументації і розуміння сукупності зв’язків.
9. Гіпотеза – це:
а) передбачення причин, які впливають на наслідок, результат;
б) інтуїтивне пояснення без проміжної аргументації і розуміння сукупності зв’язків.
10. Гіпотеза - це:
а) важлива логічна форма розвитку наукового знання;
б) це прийом, який ґрунтується на аналізі загальної структури та окремих компонентів;
в) твердження, яке суб'єкт мовлення подає не як істинне, а як таке, що може бути істинне;
г) це обґрунтоване припущення про можливі засоби вирішення визначеної проблеми;
д) усі відповіді правильні.
11. Закон – це:
а) форма наукового знання, узагальнення і систематизація знань, яка дає уявлення про
закономірності та суттєві зв’язки дійсності;
б) необхідні, стійкі відносини між явищами в природі та суспільстві, які повторюються.
12. Теорія – це:
а) найбільш висока форма наукового знання, узагальнення і систематизація знань, яка дає
уявлення про закономірності та суттєві зв’язки дійсності;
б) необхідні, стійкі відносини між явищами в природі та суспільстві, які повторюються.
13. Визначте види законів:
а) абсолютні; г) специфічні;
б) загальні; д) умовні;
в) конкретні; е) універсальні.
14. Що таке обсяг поняття?
а) коло предметів чи явищ, на які вони розповсюджуються;
б) сукупність ознак, об’єднаних в даному понятті;
в) розкриття змісту поняття.
15. Що таке зміст поняття?
а) коло предметів чи явищ, на які вони розповсюджуються;
б) розкриття змісту поняття.
в) сукупність ознак, об’єднаних в даному понятті;
16. Категорії – це:
а) зовнішня, більш рухома сторона об'єктивної дійсності, яка є формою виразу сутності;
б) це теоретичні, абстрактні, логічні поняття, котрі в узагальненому вигляді відображають
основні, суттєві властивості економічних процесів та явищ і визначають характер
науково-теоретичного мислення епохи;
в) найзагальніші, філософські поняття;
г) теоретичні узагальнення, зміст яких складають певні допущення, усереднення, котрі
відображають загальні тенденції розвитку економічної системи.
д) усі відповіді правильні.
17. Найбільш розвиненою формою наукового пізнання є:
а) ідея; в) гіпотеза;
б) проблема; г) теорія.

ТЕСТИ

2 ЧАСТИНА

Тема 3. ВИБІР НАПРЯМУ ТА ПОСЛІДОВНІСТЬ НАУКОВИХ

ДОСЛІДЖЕНЬ
(У ФІНАНСАХ для спеціальності Фінанси, банківська справа та
страхування)

1. Наукова проблема це:

а) висунута наукова гіпотеза; в) виявлення нових фактів та явищ;
б) форма наукового мислення щодо г) усі відповіді правильні;
дослідження нового, котре виникло у д) правильної відповіді немає.
процесі пізнання або практичної
діяльності;
2. Обєкт дослідження це:
а) галузь; г) усі відповіді правильні;
б) підприємство; д) немає правильної відповіді.
в) структури органів управління;
3. Предмет дослідження це:
а) певна сфера діяльності; г) усі відповіді правильні;
б) підприємство або группа підприємств; д) немає правильної відповіді.
в) структури органів управління;
4. Наукове дослідження починається з:
а) побудови гіпотез;
б) формулювання проблеми;
в) створення нових методів дослідження;
г) впровадження нових методів дослідження.
5. Розпочинається вступ до наукової роботи з:
а) обґрунтування актуальності обраної теми;
б) формування основної проблеми роботи;
в) визначення мети та завдань роботи;
г) визначення об’єкта та предмета дослідження.
6. Об’єктом наукового дослідження є:
а) процес, явище що створюють проблемну ситуацію та обираються
для вивчення;
б) всі процеси і явища напрямку, який вивчається;
в) вся об’єктивна реальність, на яку спрямовано вивчення;
г) процеси і явища, які ніколи і ніким не вивчалися.

Тема 4. МЕТОДОЛОГІЯ ТА МЕТОДИ НАУКОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

1. В чому полягає рівень емпіричного дослідження?

1) здійснюється узагальнення знань;
2) здійснюється процес накопичення фактів.
2. В чому полягає рівень теоретичного дослідження?
1) здійснюється узагальнення знань;
2) здійснюється процес накопичення фактів.
3. До теоретичних методів дослідження відносяться:
а) аксіоматичний; в) абстрагування;
б) експеримент; г) індукція.
4. До емпіричних методів відносяться:
а) абстрагування; в) формалізація;
б) узагальнення; г) спостереження.
5. До загально логічних методів дослідження відносяться:
а) абстрагування; в) формалізація;
б) узагальнення; г) спостереження.
6. Які групи методів наукового дослідження розрізняють?
1) конкретно-наукові і спеціальні;
2) емпіричні, теоретичні та такі, що використовуються як на емпіричному, так і на
теоретичному рівнях;
3) тільки емпіричні та теоретичні;
4) емпіричні, конкретно-наукові, спеціальні, теоретичні.
7. Які рівні має науковий пошук (науково-дослідна робота)?
1) детермінований, заданий, результативний, ефективний, економічний, доступний;
2) інформаційний, критичний, аналітико-синтетичний, науково-дослідний,
прогностичний.
 8. Які критерії оцінки має сформованість методологічної підготовки та
здатність до опанування науковим пошуком?
1) якість знань, діючі мотиви, навички самостійного опанування знаннями та вміннями в
різних формах самоосвіти, уміння самоорганізації пізнавальної діяльності, уміння
виконувати операції розумової діяльності, повнота
самооцінки та критичної оцінки;
2) повнота, глибина, систематичність, системність, оперативність, гнучкість,
узагальненість, конкретність, чіткість;стійкі пізнавальні інтереси, установки, слухання,
спостереження, експеримента ін.;
3) саморегуляція, самоконтроль; встановлювати причинно-наслідкові зв'язки, виявляти
здатність до узагальнення, доказу, побудови гіпотези та ін.
4) уміння аналізувати, порівнювати, виокремлювати суттєве, синтезувати доводити.
9. Системний підхід у методології дослідження означає:
а) ґрунтовне вивчення явища, процесу;
б) послідовність і цілеспрямованість виконання дослідження;
в) комплекс дослідження складних об’єктив як єдиного цілого з узгодженням всіх його
елементів;
г) усі відповіді вірні.
10. Що передбачає системно-структурний метод?
1) розгляд будь-яких об'єктів як складних утворень, що мають певну структуру і є
компонентами більш загальних систем; пізнання структури об'єкта; виявлення законів
структурних відношень та зовнішніх зв'язків, їх формулювання не лише у якісному, а й у
кількісному вигляді;
2) спосіб вирішення завдань, який або обмежує вибір варіантів рішення, або звужує їх до
мінімальної кількості;
3) діяльність, що призводить до вирішення складного, нестандартного завдання;
4) специфічні прийоми, які дослідник виробив під час вирішення тих чи інших завдань, та
свідомо переносить набуті прийоми на близькі за метою завдання.
11 Що розуміють під евристичним методом?
1) розгляд будь-яких об'єктів як складних утворень, що мають певну структуру і є
компонентами більш загальних систем; пізнання структури об'єкта; виявлення законів
структурних відношень та зовнішніх зв'язків, їх формулювання не лише у якісному, а й у
кількісному вигляді;
2) спосіб вирішення завдань, який або обмежує вибір варіантів рішення, або звужує їх до
мінімальної кількості.
3) пошук конкретних відповідей на конкретні питання.
12. Чим характеризується конвергентний тип мислення?
1) відкритий тип мислення та генерація нових інформаційних об'єктів;
2) пошук конкретних відповідей на конкретні питання.
13. Чим характеризується дивергентний тип мислення?
1) відкритий тип мислення та генерація нових інформаційних об'єктів;
2) пошук конкретних відповідей на конкретні питання.
14. На емпіричному рівні використовуються методи:
а) спостереження, порівняння, експеримент; аналіз; дедукція, формалізація;
б) порівняння, експериментальний, вимірювання, синтез, абстрагування, ідеалізація;
в) спостереження, порівняння, експериментальний, вимірювання, аналіз й синтез,
абстрагування.
15. До якого методу дослідження може бути застосований вираз «пізнання від
окремого до загального»
а) дедукції; в) синтезу;
б) індукції; г) редукції.
16. Основними методами проведення експериментальних досліджень є:
а) методи збору і опису фактів;
б) методи аналізу фактів та обґрунтування висновків;
в) методи інтерпретації й експериментальної перевірки висновків досліджень;
г) усі відповіді правильні;
д) правильні відповіді б) і в).
17. Пізнавальні операції, що використовуються при “розділенні” окремих
предметів, явищ, подій:
а) синтез; в) індукція;
б) аналіз; г) дедукція.
18. Пізнавальні операції, що використовуються при вивченні поєднаного з
окремих частин цілісного явища, події, процесу:
а) синтез; в) індукція;
б) аналіз; г) дедукція.
19. Вказати правильну послідовність ступенів пізнання:
а) Споглядання - синтез - аналіз ; в) Аналіз - синтез - споглядання;
б) Споглядання - аналіз - синтез; г) Синтез – аналіз - споглядання.
20. Диференціація пов'язана з пізнавальними операціями вивчення предмету,
явища, події:
а) синтез; в) узагальнення;
б) аналіз; г) дедукція.
21. Інтеграція пов’язана з пізнавальними операціями вивчення предмету,
явища, події:
а) синтез; в) індукція;
б) аналіз; г) дедукція.
22. Метод пізнання дійсності в її суперечливості, цілісності і розвитку:
а) узагальнення; в) дедукція;
б) діалектичнй; г) індукція.
23. Індукція з аналізом:
а) зв’язана; в) не зв’язана;
б) безпосереднього зв’язку немає; г) частково.
24. Дедукція з синтезом:
а) зв’язана; в) не зв’язана;
б) безпосереднього зв’язку немає; г) частково.
25. Спостереження з аналізом:
а) зв’язано; в) не зв’язано;
б) безпосереднього зв’язку немає; г) частково.
26. Метод наукового пізнання, що полягає в уявному виділенні конкретних
ознак та властивостей об’єкта, явища або процесу:
а) метод ідеалізації; в) метод абстрагування;
б) метод формалізації; г) метод узагальнення.
27. Прийом мислення, в результаті якого встановлюють загальні властивості і
ознаки об'єктів:
а) метод абстрагування; в) індукція;
б) метод узагальнення; г) логічний метод.

Тема 5. НАУКОВЕ МИСЛЕННЯ В ОРГАНІЗАЦІЇ ТА

ПРОВЕДЕННІ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

1. Творчі здібності особистості являють собою категорію:

а) освітньої діяльності вищої школи;
б) наукової діяльності;
в) психології;
г) усі відповіді правильні.
2. Співставіть рівні творчої діяльності:
а) продуктивна діяльність – репродуктивна діяльність;
б) реподуктивна діяльність – продуктивна діяльність

Тема 6. ТЕХНОЛОГІЯ НАУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У СФЕРІ:

- ЕКОНОМІКИ
- ОБЛІКУ, АУДИТУ, АНАЛІЗУ, КОНТРОЛЮ ТА ОПОДАТКУВАННЯ
- ФІНАНСІВ, БАНКІВСЬКОЇ СПРАВИ ТА СТРАХУВАННЯ
- АДМІНІСТРУВАННЯ ТА УПРАВЛІННЯ БІЗНЕСОМ
- МЕНЕДЖМЕНТУ ОРГАНІЗАЦІЙ
- МАРКЕТИНГУ
-ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ, ТОРГОВЕЛЬНОЇ ТА/АБО БІРЖОВОЇ
ДІЯЛЬНОСТІ
- ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ ТА АДМІНІСТРУВАННЯ
(для відповідних спеціальностей)

1. Наукові результати це знання, котрі відповідають вимогам:

а) достовірності; в) новизни;
б) практичної цінності; г) усі відповіді правильні.
2. Магістерська робота – це:
а) форма контроля; г) усі відповіді правильні;
б) науково-дослідна робота; д) правильні б) та в).
в) кваліфікаційна робота;
3. Магістерська робота це робота, що направлена на:
а) набуття студентом теоретичних знань;
б) контроль набутих студентом знань у процесі навчення;
в) формування у студентів вмінь та навичок практичної діяльності;
г) демонстрацію студентом вмінь самостійної науково-дослідницької діяльності;
д) усі відповіді вірні;
е) вірної відповіді немає.
4. Тематика магістерських робот:
а) відповідає науковим інтересам авторів;
б) щорічно поновлюється та переглядається кафедрою;
в) затверджена програмами Міністерства освіти і науки України;
г) відповідає базам практики студентів;
д) усі відповіді вірні;
е) вірної відповіді немає;
ж) ваш варіант відповіді.
5. Магістерська робота повинна містити:
а) розроблені автором положення наукового характеру;
б) розроблені автором положення методичного характеру;
в) розроблені автором положення прикладного характеру;
г) усі відповіді правильні;
д) правильні відповіді а) та б);
е) правильні відповіді а) та в).
6. Посилання в тексті магістерської роботи роблять:
а) відповідно до їх переліку; в) в квадратних дужках з вказанням
б) в квадратних дужках; номерів сторінок;
г) усі відповіді правильні; д) інше.
7. Номер таблиці складається:
а) послідовно;
б) з номера розділу і порядкового номера;
в) з номера розділу і порядкового номера в межах розділу.
8. Номер ілюстрації складається:
а) послідовно;
б) з номера розділу і порядкового номера;
в) з номера розділу і порядкового номера в межах розділу.
9. Зброшурована магістерська робота після попереднього захисту подається
завідувачу випускової кафедри не пізніше:
а) ніж за 15 днів до захисту; в) ніж за 5 днів до захисту.
б) ніж за 10 днів до захисту;
10. Рішення, щодо неможливості допуску магістерської роботи приймає:
а) науковий керівник; в) ректор.
б) завідувач кафедри;
11. Студенти, що не захистили магістерської роботи:
а) не мають права на повторний захист;
б) мають право на її захист протягом наступних трьох років;
в) мають право на її захист протягом наступного року

Тема 7. НАУКОВА КОМУНІКАЦІЯ ТА ВИДИ НАУКОВИХ

ПУБЛІКАЦІЙ

1. Комунікація між вченими через їх публікації називається

а) прямою комунікацією; в) вертикальною комунікацією;
б) опосередкованою комунікацією; г) горизонтальною комунікацією.
2. Короткий письмовий виклад змісту книги, статті, лекції, це:
а) конспект; в) автореферат;
б) рецензія; г) тези.

Тема 8. ЕТИКА ТА ПСИХОЛОГІЯ НАУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

1. Науковий етикет це:

а) посилання в тексті магістерської роботи;
б) вимога точного відтворювання цитованого тексту;
в) непряме цитування (переказ) думок інших авторів;
г) усі відповіді правильні.
2. Головна мета та вища цінність наукового пізнання, це:
а) відкриття об’єктивної істини;
б) досягнення правди;
в) встановлення обґрунтованих фактів;
г) формування сміливих гіпотез.