Metod Do DEK 4 PPS

1
Анотація
Кваліфікаційний іспит з психології є важливим

завершальним етапом у підготовці фахівця – практичного
психолога та одним із методів перевірки знань студентів з
дисциплін психологічного циклу напряму підготовки
6.030103 «Практична психологія».
В програму державного іспиту включені питання з
нормативної частини циклу професійно-орієнтованої
(професійної та практичної) підготовки навчального плану,
таких як: загальна психологія, педагогічна психологія, вікова
психологія, соціальна психологія, методика роботи
практичного психолога, психодіагностика, основи
психологічного консультування, основи патопсихології. Це
дасть можливість перевірити стан підготовки майбутніх
практичних психологів, виявити їх вміння самостійно
поповнювати свої знання, орієнтуватись у швидкому потоці
наукової інформації з психології.
Відповіді студентів повинні свідчити про їх освіченість в
важливих питаннях психології, про готовність до майбутньої
професійної діяльності.
2
Тестові завдання
з курсу «Загальна психологія»
1. Чому психологію можна назвати плюралістичною наукою?

а) автори отримують дані, які не завжди добре узгоджуються між
собою;
б) рішення про те, чи вважати якусь гіпотезу обґрунтованою,
приймається на Всесвітніх психологічних конгресах закритим
голосуванням;
в) в рамках психології співіснують підходи, які ґрунтуються на
різних парадигмах.
2. Термін „психологія” виник
а) в античності;
б) в кінці ХУІ ст.;
в) на початку ХІХ ст.
3. Як можна охарактеризувати нейропсихологію – одну з найбільш
динамічніших в останні роки областей психологічного знання ?
а) міждисциплінарна спеціальна галузь психології;
б) прикладна галузь психології;
в) фундаментальна спеціальна галузь психології.
4. Назви яких феноменів „перекочували” із спеціально наукового у
загально вживаний лексикон ?
а) оральна фіксація;
б) комплекс неповноцінності;
в) зсув мотиву на ціль.
5. Який основний метод сучасної психології ?
а) тестування;
б) інтроспекція;
в) експеримент.
6. Що являється специфічною характеристикою методу тестів?
3
а) наявність „норм”, з якими порівнюються отримані дані;
б) висока швидкість процедури;
в) об'єктивність.
7. Яку назву отримав феномен, який полягає в тому, що при
послідовному освітленні двох розміщених під кутом один до одного
щілин на диску з інтервалом біля 60 мс виникає ілюзія руху?
а) Псі-феномен;
б) Фі-феномен;
в) Бі-феномен.
8. За рахунок чого, на думку Дж.Уотсона, у людини формуються
шкідливі форми поведінки: алкоголізм, або паління?
а) за рахунок створення хибних (неправильних) з точки зору
адаптації умовно рефлекторних зв'язків;
б) за рахунок надто жорстокого виховання;
в) за рахунок вродженої схильності.
9. Як називається в концепції Л.С.Виготського процес перетворення
зовнішньої дії у внутрішню психологічну функцію ?
а) інтеграція;
б) індивідуалізація;
в) інтеріоризація.
10. Як О.М.Леонтьєв назвав феномен, який полягає в тому, що дія, яка
існує в рамках певної діяльності, стає самостійною діяльністю?
а) зсув мотиву на ціль;
б) автономізація;
в)автоматизація.
11. Що за О.М. Леонтьєвим служить об’єктивним критерієм виникнення
психіки?
а) розуміння мови;
б) наявність нервової системи;
в) здатність до утворення реакції на нейтральні стимули, які служать
4
сигналами біологічно значимих стимулів.
12. Який тип нервової системи контролює підвищення серцебиття і
потовиділення, коли ми займаємося спортом?
а) центральна;
б) симпатична;
в) парасимпатична.
13. При ушкодженні якої структури головного мозку порушується процес
адекватного переживання емоції страху?
а) миндалина;
б) мозочок;
в) Варолієвий міст.
14. Яким чином можливе відновлення вищих психічних функцій при
локальних ушкодженнях мозку?
а) за допомогою препаратів, що покращують мозковий кровообіг;
б) необхідно таким чином перебудувати функціональну систему, щоб
вищі психічні функції взяли на себе роль її ушкоджених ланок.
в) відновлення неможливе.
15. Які явища спостерігаються при ізоляції півкуль переднього мозку?
а) людина втрачає здатність бачити в одному із полів зору;
б) наступає параліч верхніх кінцівок;
в) порушується здатність до мовного оформлення інформації, що
надходить у праву півкулю.
16. На якій стадії психічного розвитку за О.М. Леонтьєвим її представники
можуть відображати предмети і явища у сукупності їх окремих властивостей і
характеристик?
а) сенсомоторної психіки;
б) перцептивної психіки;
в) сенсорної психіки.
17. Живі істоти за психічною організацією мають …
а) подразливість;
б) реактивність;
в) чутливість.
5
18. Інстинктивна поведінка у тварин є адаптивною формою пристосування
у…
а) відносно стабільних умовах існування;
б) швидкозмінюванних умовах існування;
в) ситуації невизначеності і непередбачуваності.
19. Основною формою пристосування у рослин є …
а) таксиси;
б) тропізми;
в) умовні рефлекси.
20. Безумовні рефлекси…
а) завжди мають вроджену природу;
б) властиві лише нижчим тваринам;
в) зникають по мірі сходження організму по еволюційній драбині.
21. Елементом структури діяльності є ...
а) поведінка;
б) активність;
в) дія.
22. Спосіб, яким виконується дія в певних умовах. називається
а) навичка;
б) рефлекс;
в) операція.
23. Діяльність як специфічна людська форма активності
характеризується ...
а) реактивністю;
б) усвідомленістю;
в) немотивованістю.
24. Процес накопичення особистістю досвіду шляхом перетворення
зовнішніх елементів предметної діяльності і спілкування у внутрішній
план називається
а) вихованням;
б) научінням;
6
в) інтеріоризацією.
25. Зовнішній прояв діяльності називається:
а) поведінкою;
б) активністю;
в)працею.
26. Процес об'єктивації накопиченого особистістю досвіду
називається ...
а) працею;
б) творчістю;
в) екстеріоризацією.
27. Фундаментальним принципом психологічної теорії діяльності є ..
а) активності;
б) реактивності;
в) наслідування.
28. Яка діяльність реалізується винахідником ?
а) перцептивна;
б) мислительна;
в) репродуктивна.
29. В чому полягає специфіка уваги у порівнянні з іншими
регулятивними процесами психіки ?
а) увага не має власного специфічного „продукту”;
б) увагу важко дослідити експериментально;
в) в термін „увага” різні автори вкладають різний зміст.
30. Яка основна функція уваги в концепції В.Вундта ?
а) перцепція;
б) преперцепція;
в) аперцепція.
31. Згідно з У.Найсером, увага – це процес:
а) відбору;
б) перебору;
7
в) вибору.
32. Розглядати увагу як форму розумового контролю запропонував...
а) Виготський Л.С.;
б) Гальперін П.Я.;
в) Найсер У.
33. З чим пов'язані розміри проекційних полів різних аналізаторів у
корі головного мозку ?
а) з тим, що різні органи мають різні розміри, наприклад, рука
більша за ніс;
б) з тим, що органи, які раніше сформувалися у філогенезі,
мають більші за площею проекції;
в) з тим, що інформація, яка йде від тих сенсорних органів, які
відіграють максимальну роль в адаптації тварини, повинна бути
перероблена дуже ретельно.
34. Які завдання вирішує психофізика ?
а) встановлення співвідношення між об'єктивними подразниками
і суб'єктивними відчуттями;
б) опис фізичних властивостей нервової системи людини і
тварин;
в) адаптація законів фізики для потреб психологічної науки.
35. Увага – це ...
а) зосередженість і спрямованість свідомості на певних
об'єктах;
б) вибіркове сприймання об'єктів;
в) форма організації і необхідна умова психічної діяльності
людини.
36. Увага виявляється ...
а) залежно від установки аналізаторів на подразник;
б) у зв'язку з діяльністю людини, в діяльності існує і нею
підтримується;
8
в) незалежна від діяльності і може існувати поза нею.
37. Як зветься увага, що викликається зовнішніми об'єктами без
свідомого наміру людини бути уважною до них ?
а) мимовільна;
б) довільна;
в) післядовільна.
38. Назвіть вид уваги, що має цілеспрямований характер, але не
вимагає вольових зусиль ?
а) мимовільна;
б) довільна;
в) післядовільна.
39. Яка суть поглядів на природу особистості представників
гетеростатичного напрямку в психології особистості?
а) особистість прагне максимально пристосуватися до вимог
соціального світу і мінімізувати ймовірність конфлікту з ним.
б) особистість прагне максимізувати задоволення вроджених потягів і
одночасно мінімізувати покарання (внутрішнє і зовнішнє) за це
задоволення.
в) особистість прагне актуалізувати свої потенційні можливості.
40. Який статус, за Марсіа, характеризує початкову стадію формування
ідентичності, коли підліток ще не володіє чітким уявленням про те, яку долю
вибрати?
а) психосоціальний мораторій.
б) дифузна ідентичність.
в) блокування ідентичності.
41. Згідно концепції О. М. Леонтьєва, перше „народження” особистості
відбувається в той момент, коли ...
а) складається ієрархія мотивів.
б) відбувається усвідомлення структури мотивів.
в) людина включається у виробничу діяльність.
42. Який фактор в моделі Г. Айзенка включає в себе такі полюси, як оптимізм-
9
песимізм і комунікабельність-замкнутість?
а) нейротизм/стабільність (N).
б) психотизм/Над-Я (P).
в) екстраверсія/інтроверсія (E).
43. Який тип темпераменту пов’язаний з атлетичним (мезоморфним) типом
конституції тіла в концепції У. Шелдона?
а) соматотонія.
б) церебротонія.
в) вісцеротонія.
44. Людину як індивіда характеризує ...
а) світогляд.
б) цінності.
в) тип вищої нервової діяльності.
45. Властивості людини, зумовлені біологічними факторами це:
а) гуманність.
б) задатки.
в) лідерство.
46. Особистісні якості, зумовлені соціально, – це:
а) рефлекси.
б) цінності.
в) задатки.
47. Темперамент характеризують ...
а) працелюбність, екстраверсія, принциповість.
б) високі розумові здібності, лінь, геніальність.
в) неврівноваженість, швидке переключення уваги, реактивність.
48. Властивостями характеру є ...
а) запальний, спокійний, лінивий.
б) благородний, обережний, вихований.
в) збудливий, полохливий, сенситивний.
49. Виберіть правильне твердження із запропонованих
а) темперамент визначається конституцією людини.
б) темперамент визначається стилем виховання в сім’ї.
10
в) в основі темпераменту лежить тип нервової системи.
50. Що з наведеного характеризує емоційну сферу темпераменту?
а) швидкий, рухливий, енергійний.
б) життєрадісний, вразливий, імпульсивний.
в) запальний, стрімкий, повільний.
51. Динаміку психічного життя визначають:
а) направленість особистості.
б) здібності.
в) темперамент.
52. За параметром загальної активності людина може бути ...
а) розумною.
б) доброю.
в) інертною.
53. Основними властивостями нервових процесів є ...
а) врівноваженість, сила, рухливість.
б) ритмічність, сила, імпульсивність.
в) чутливість, сила, динамічність.
54. Хто із представників гуманістичної психології запропонував
бачення людини як істоти, основною рушійною силою якої є прагнення
до осмисленості життя ?
а) А.Маслоу;
б) К.Роджерс;
в) В.Франкл.
55. Яке припущення лежить в основі когнітивної психології ?
а) припущення про домінування пізнавальної мотивації в житті
людини;
б) припущення про обмежені можливості системи переробки
інформації у людини;
в) припущення про пізнаваність світу.
56. Основна особливість психічного відображення:
а) константність;
11
б) первинність;
в) суб'єктивність.
57. Здатність активно відповідати на зовнішній вплив у відповідності
з характером впливу – це ...
а) рефлекс;
б) поведінка;
в) інстинкт.
58. Найсуттєвіша властивість психіки – це...
а)первинність;
б) чутливість;
в) ідеальність.
59. Що з наведеного списку є психологічним фактом ?
а) мислення;
б) спілкування;
в) емпатія.
60. Що з наведеного є психічним явищем?
а) ідеали;
б) відчай;
в) некомунікабельність.
61. Яке визначення психології як науки є правильним ?
а) Психологія – наука, яка займається вивченням переживань і
психічних станів в результаті спеціально організованого
самоспостереження.
б) Психологія – наука, яка займається вивченням функціонування
нервових процесів мозку.
в) Психологія – наука, яка займається вивченням
закономірностей, механізмів і фактів психічного життя людини і
тварин.
62. Аристотель ...
а) робить акцент на знанні та мудрості;
12
б) вважає душу сутністю тіла;
в) ставить ціллю пізнання порядку речей у Всесвіті.
63. Платон ....
а) був стихійним матеріалістом;
б) розглядав душу як самостійну субстанцію;
в) вважав, що тіло і душа невіддільні одне від одного.
64. Інстинктивна поведінка у тварин…
а) є біологічним рудиментом;
б) забезпечує адаптацію у відносно стабільних умовах існування виду;
в) формується в процесі їх розвитку.
65. Вища форма психічного відображення, що інтегрує всі інші форми
відображення і властива лише людині – це …
а) самосвідомість;
б) Я – концепція;
в) свідомість.
66. Вищі психічні функції зумовлені:
а) спільними механізмами у тварин і людини;
б) залежністю від біологічних умов;
в) усвідомленістю.
67. Біохімічною основою генів є …
а) молекули АТФ;
б) молекули РНК;
в) молекули ДНК.
68. Мова тварин характеризується …
а) наявністю семантики;
б) наявністю семіотичної функції;
в) механізмом емоційного зараження.
69. Теорія, згідно якої психікою наділені організми, що володіють нервовою
системою, називається …
а) біопсихізму;
б) антропопсихізму;
в) нейропсихізму.
13
70. Розвиток психіки в процесі еволюції називається …
а) історіогенезом;
б) філогенезом;
в) онтогенезом.
71. Біологічно нейтральні стимули, які є потенційними сигналами
біологічно важливих стимулів, називають …
а) абіотичними;
б) біотичними;
в) пробіотичними.
72. Головною передумовою виникнення свідомості є:
а) наявність кори головного мозку;
б) спільна праця;
в) розвиток мовлення.
73. Імпринтінг – це …
а) складний харчовий рефлекс;
б) миттєва фіксація деяких властивостей середовища, які визначають
поведінковий орієнтир;
в) акт орієнтування організму в небезпечних для існування умовах.
74. Виберіть найбільш повне визначення поняття „діяльність”.
а) це свідома внутрішня активність людини, спрямована на
задоволення потреб;
б) зовнішня активність людини, регульована свідомою метою;
в) активність людини, регульована свідомою метою і
спрямована на задоволення її потреб.
75. Мотив – це ...
а) часткова мета, що не залежить від віддаленої мети;
б) усвідомлене спонукання, що зумовлює прагнення людини до
даної мети;
в) зовнішнє спонукання до дій.
76. Цілі і мотиви діяльності
а) завжди збігаються;
14
б) завжди відрізняються між собою;
в) в одних умовах збігаються, в інших – відрізняються.
77. Свідомий характер діяльності людини зумовлюється ...
а) тільки цілями діяльності;
б) тільки мотивами діяльності;
в) цілями і мотивами в їх взаємному зв'язку.
78. Уміння – це ...
а) розуміння того, як робиться певна справа, знайомство з
порядком її виконання;
б) стереотипні прийоми виконання якоїсь свідомої діяльності;
в) заснована на знаннях і навичках готовність людини успішно
виконувати певну діяльність.
79. Навички – це ...
а) неусвідомлені дії, що входять в ту чи іншу діяльність;
б) готовність виконувати різноманітну складну діяльність;
в) вдосконалені шляхом багаторазових вправ компоненти вмінь,
що виявляються в автоматизованому виконанні дій.
80. Учень знав правила орфографії, але в його зошитах було багато
помилок. Чим можна пояснити його неграмотність?
а) Поспішністю у виконанні завдань;
б) Відсутністю сформованих орфографічних вмінь та навичок;
в) Прагненням писати швидко.
81. Слово „темперамент” учень вживав рідко і вимовляв його
неправильно „темперамент”. Що лежить в основі цієї помилки?
а) перенос навичок;
б) інтерференція навичок;
в) явище ремінісценції.
82. Відчуття кольору виникає в результаті...
а) дії на зоровий аналізатор коливань електромагнітних хвиль
різної довжини;
15
б) в результаті впливу на око теплової енергії;
в) в результаті механічних впливів на зоровий рецептор.
83. Світлочутливою частиною зорового рецептора є ...
а) кришталик;
б) сітчатка;
в) зіниця ока.
84. Відчуття руху органів тіла здійснюється
а) екстерорецепторами;
б) інтерорецепторами;
в) пропріорецепторами.
85. Які подразники будуть адекватними для зорового аналізатора?
а) хімічні;
б) механічні, наприклад, тиск на рецептор;
в) коливання електромагнітних хвиль.
86. Здатність людини довільно змінювати спрямованість своєї
діяльності називається ...
а) розподілом уваги;
б) переключенням уваги;
в) коливанням уваги.
87. В якій із колонок всі перераховані властивості подразників
сприяють привертанню до них уваги ?
а) раптовість, сила, тривалість, нерухомість;
б) зміна положення у просторі, сила, раптовість, монотонність;
в) раптовість, сила, контраст з фоном, зміна положення у
просторі.
88. Яке з наведених нижче визначень аперцепції є правильним?
а) це негативний вплив попереднього досвіду на сприймання.
б) це залежність сприймання від попереднього досвіду людини;
в) залежність сприймання від об'єктивних властивостей
об'єкта.
16
89. Для зовнішньої і внутрішньої уваги характерним є те, що...
а) у процесі діяльності зовнішня увага не може переходити у
внутрішню і навпаки;
б) у процесі діяльності зовнішня і внутрішня увага можуть
переходити одна в іншу;
в) тільки зовнішня увага в процесі діяльності може переходити у
внутрішню.
90. Яке з поданих нижче тверджень є правильним ?
а) генетично внутрішня увага виникає пізніше, ніж зовнішня;
б) генетично зовнішня увага виникає пізніше, ніж внутрішня;
в) зовнішня і внутрішня увага виникають одночасно.
91. Ілюзією сприймання є...
а) властиве в певних умовах всім людям неадекватне помилкове
відображення об'єктів;
б) помилкове відображення об'єктів у хворобливому стані;
в) викривлене сприймання об'єктів у стані втоми.
92. Найважливішими елементами психологічної структури особистості
являються ...
а) інстинкти.
б) задатки.
в) характер.
93. Особистість – це ...
а) сукупність відносно стійких властивостей і схильностей індивіда,
які відрізняють його від інших.
б) рефлексивний образ «Я».
в) індивідуально виражене загальне.
94. Людину можна вважати особистістю, якщо:
а) вона досягла повноліття.
б) вона володіє здатністю свідомо керувати своєю поведінкою.
в) вона володіє суб’єктивно представленою системою суспільних прав і
обов’язків.
17
95. Які з перелічених характеристик відносяться до людини як особистості?
а) активність, потреби, вікові особливості.
б) темперамент, почуття, воля.
в) переконання, світогляд, авторитетність.
96. Виберіть правильний варіант.
а) кожна людина є особистістю.
б) поняття «особистість» є ширшим за поняття «людина».
в) людина стає особистістю завдяки самосвідомості.
97. Які з перелічених характеристик відносяться до людини як індивіда?
а) працелюбність, ідейна переконаність, цілеспрямованість.
б) темперамент, задатки, середній зріст.
в) віра, висока емоційність, мислення.
98. Процес соціалізації полягає в ...
а) отриманні інформації від ровесників про правила поведінки в тих чи
інших ситуаціях.
б) отриманні первинного досвіду, пов’язаного з періодом раннього
дитинства.
в) засвоєнні і відтворенні людиною загальнокультурного досвіду,
соціальних норм і правил.
99. Інтровертований психологічний тип за К. Юнгом характеризують ..
а) відкритість, аутизм, соціальна адаптованість.
б) ініціативність, безтурботність, імпульсивність.
в) схильність до самоаналізу, некомунікабельність, рефлексія.
100. Виберіть з наведеного списку слова, якими можна описати характер?
а) тривожність, оптимізм, сила емоційної реакції.
б) спостережливість, ініціативність, вимогливість.
в) емоційна лабільність, інертність, рішучість.
18
з курсу «Патопсихологія»
1. Поширена у ранніх суспільствах практика лікування психічної

патології шляхом дій, спрямованих на те, щоб змусити злих духів залишити
тіло людини, має назву:
а) терапія;
б) трепанація;
в) екзорцизм.
2. Яка з історичних епох характеризується поверненням демонології
лікуванні душевнохворих:
а) античність;
б) Середньовіччя;
в) Ренесанс;
г) XIX ст.?
3. У яку історичну епоху було створено перші притулки для
душевнохворих:
а) античність;
б) Середньовіччя;
в) Ренесанс;
г) XIX ст.?
4. Якій точці зору на причини психічних захворювань відпові дає
уявлення: «причини багатьох захворювань лежать у фізичних факторах»:
а) соматогенній;
б) психогенній?
5.Представники якої моделі патології вважають, що психологічні конфлікти
(психічні патології) беруть початок з ранніх взаємин між батьками і дитиною та
ч травматичних переживань:
а) біологічної;
б) психодинамічної;
в) поведінкової;
г) когнітивної?
19
6.Представники якої моделі патології вважають психічну патологію
хворобою, спричиненою аномальним функціонуванням головного мозку:
7.Терапевтичний підхід, розроблений А. Беком, який допомагає людям
розпізнати і змінити свої помилкові мислительні про цеси, має назву:
а) клієнт-центрована терапія;
б) гештальт-терапія;
в) психоаналіз;
г) когнітивна терапія.
8.Прихильники якої моделі патології вважають, що аномаль на поведінка
зумовлена головним чином нашим раннім життєвим досвідом:
9. Прихильники якої моделі патології вважають, що до появи психічних
відхилень може привести ухиляння від відповідально сті за своє життя:
а) когнітивної;
б) екзистенціальної;
в) біологічної;
г) соціокультурної?
10. Представники якої моделі патології пояснюють і лікують патологію,
розглядаючи зовнішні соціальні сили, які впливають на членін суспільства:
а) когнітивної;
б) екзистенційної;
в) біологічної;
г) соціокультурної?
11. Крайня і тривала форма штучного захворювання, при якій людина
викликає у себе симптоми, досягає госпіталізації і піддається лікуванню, має
20
назву:
а) симулятивний розлад;
б) синдром Мюнхаузена;
в) делегований синдром Мюнхаузена.
12. Фізична хвороба, що пояснюється в основному психологічними
причинами, за яких пацієнт свідомо не бажає хворіти і не організовує свої
симптоми, має назву:
а) соматоформний розлад;
б) істеричний соматоформний розлад;
в) конверсійний розлад.
13. Соматоформний розлад, за якого людина помилково підозрює, що
незначні зміни у функціонуванні її організму можуть бути ознаками серйозного
захворювання, називається:
а) дисморфофобією;
б) хронічним соматоформним больовим розладом;
в) іпохондрією.
14. Сильний і стійкий страх перед соціальними ситуаціями чи виступами, в
яких може виникнути сум'яття, називається:
а) фобією;
б) специфічною фобією;
в) соціофобією;
г) агарофобією.
15. Сильний і стійкий страх перед необхідністю з'являтись у людних
місцях наодинці називається:
а) фобією;
б) специфічною фобією;
в) соціофобією;
г) агарофобією.
16. Характеристиками якого з нижче наведених розладів с такі симптоми:
серцебиггя, поколюваная в руках і ногах, задишка, сильне потовиділення,
нідчуітя жару і холоду, біль у грудях, слабкість:
а) панічного розладу;
21
б) обсессивно-компульсивного розладу;
в) стресового розладу.
17. Періодичні короткі спалахи паніки, що виникають раптово і досягають
максимуму протягом 10 хвилин, — це:
а) панічний розлад;
б) обсессивно-компульсивний розлад;
в) стресовий розлад.
18. Захворювання, що характеризується стійким і надмірним почуттям
тривоги, а також тривогою про багато подій і дій, — це:
а) страх;
б) ситуаційна тривожність;
в) генералізований тривожний розлад.
19. Вид психічного розладу, за якого хворий не може правильно оцінювати
себе, навколишню обстановку, ставлення інших
людей до себе, має назву:
а) психоз;
б) невроз;
в) епілепсія;
г) шизофренія;
д) психопатія.
20. Стан стійкої психічної дисгармонії особистості, який виникає на основі
неповноцінності, недостатності характеру і формується, як правило, з юного
віку, має назву:
а) психоз;
б) невроз;
21. Психічне захворювання, яке виникає в життєвій ситуації, що різко
змінилась як важка реакція особистості на цю ситуацію, має назву:
а) психоз;
б) невроз;
22
22. Ідеї чи судження, які не відповідають дійсності, помилково
обґрунтовані і повністю оволодівають свідомістю людини, мають назву:
а) маячення;
б) галюцинації;
в) рухові розлади;
г) афективні порушення.
23. Хронічне психічне захворювання, основною характеристикою якого є
судорожні припадки, має назву:
а) аутизм;
б) епілепсія;
в) маніакально-депресивний психоз;
г) шизофренія.
24. Психічне захворювання, основними проявами якого є напади з
вираженими афективними розладами, по завершенні яких повністю
відновлюється психічний стан хворого, властивий йому до нападу, має назву:
а) аутизм;
б) маніакально-депресивний психоз;
в) шизофренія.
25. Якої класичної форми неврозів стосується така характеристика:
а) неврастенія;
б) істерія;
в) невроз нав'язливих станів.
26. Ускладненість впізнавання предметів, звуків має назву:
а) ілюзії;
в) агнозії;
г) псевдогалюцинації.
27. Хибні сприймання, за яких людина бачить образи, предмети, яких
немає, чує звуки, яких немає, відчуває запахи, яких у дійсності немає, мають
23
назву:
а) ілюзії;
в) агнозії;
28. Хибні сприймання, які не ідентифікуються з реальними предметами та
їхніми якостями, мають назву:
а) ілюзії;
в) агнозії;
29. Порушення пам'яті на поточні події, при якому зберігається пам'ять на
події минулого:
а) корсаківський синдром;
б) амнезія;
в) прогресуюча амнезія;
г) правильної відповіді немає.
30. Розлади пам'яті, що поширюються не лише на поточні події, а й на
минулі, — це:
а) корсаківський синдром;
б) амнезія;
в) прогресуюча амнезія;
31. Криптомнезії — це:
а) обмани пам'яті, при яких нездатність закарбовувати події і
відтворювати їх приводить до відтворення видуманих подій, яких не було;
б) порушення хронології н пам'яті, при якому окремі події минулого
переносяться в теперішнє;
в) розлади пам'яті, при яких хворий присвоює собі чужі думки, дії.
32. Конфабуляції — це:
24
б) порушення хронології у пам'яті, при якому окремі події минулого
переносяться у теперішнє;
33. Псевдоремінісценції — це:
б) порушення хронології у пам'яті, при якому окремі події минулого
переносяться у теперішнє;
34. При якому виді патології мислення у хворих домінують безпосередні
уявлення про предмети і явища, оперування загальними ознаками замінюється
встановленням конкретних зв'язків між ними:
а) зниженні рівня узагальнення;
б) викривленні процесу узагальнення;
в) порушенні динаміки мислення;
г) порушенні мотиваційного компоненту мислення?
35. При якому виді патології мислення хворих не відображає реальних
співвідношень предметів і явищ:
а) зниженні рівня узагальнення;
б) викривленні процесу узагальнення;
в) порушенні динаміки мислення;
г) порушенні мотиваційного компоненту мислення?
36.Характеристикою якого виду порушень мислення є чергування
адекватних і неадекватних рішень:
а) зниження рівня узагальнення;
б) викривлення процесу узагальнення;
в) порушення динаміки мислення;
г) порушення мотиваційного компоненту мислення?
37. Патологія мислення, яка проявляється як тенденція до непродуктивних
багатослівних міркувань, має назву:
а) порушення мотиваційного компоненту мислення;
б) порушення критичності мислення;
25
в) різноплановість мислення;
г) резонерство.
38. Порушення мислення, яке полягає в «напливі думок», «вихрі ідей»,
збільшенні кількості асоціацій за одиницю часу, що супроводжуються зміною
мовлення хворого, виникає нападоподібно і мимовільно, має назву:
а) прискорення мислення;
б) «стрибки ідей»;
в) сповільнення мислення;
г) ментизм.
39. Порушення мислення, яке проявляється у «закупорці думок», «обриві
думок», раптовій зупинці, перерві асоціативного процесу, - це:
а) вербігерація;
б) інкогеренція;
в) ментизм;
г) шпрерунг.
40. Розлад мислення, при якому відзначається стереотипне повторення
окремих слів чи складів, має назву:
а) шпрерунг;
б) беззв'язність;
в) інкогеренція;
г) вербігерація.
41. Алекситимія характеризується:
а) утрудненням чи нездатністю точно описати власні емоційні
переживання;
б) втратою людиною відчуття радості, задоволення;
в) одночасним існуванням протилежних почуттів;
г) відчуттям напруженого очікування нещастя, що насувається.
42. Манія характеризується:
а) ціннісно-гнівливим настроєм;
б) підвищеним, радісним настроєм у поєднанні із руховим збудженням
і прискоренням асоціативного процесу;
в) станом емоційної байдужості до себе чи навколишнього
26
середовища;
г) почуттям внутрішньої напруженості, що пов'язане з очікуванням
конкретних загрозливих подій, дій.
43. Дромоманія — один з видів порушення вольової сфери, що
характеризується:
а) патологічною тягою красти непотрібні даній людині предмети;
б) патологічною тягою до підпалів;
в) патологічною тягою до запоїв;
г) патологічною тягою до бродяжництва.
44. Гіпобулія — розлад рухово-вольовї сфери, який характеризується:
а) руховою розгальмованістю;
б) руховою загальмованістю (ступор);
в) частим, ритмічним повторенням одних і тих самих рухів;
г) раптовими, бездумними актами без достатньої критичної оцінки.
45.Розлад, при якому в людини виникають небажані думки, які
повторюються, і вона змушена чинити повторювані і стійкі дії або мислительні
акти, називається:
а) панічним;
б) обсессивно-компульсивним;
в) стресовим.
46.Стійкі думки, ідеї, імпульси чи образи, які повторюються і викликають
тривогу, — це:
а) обсесії;
б) компульсії;
в) тривожна чутливість.
47.Повторювані і стійкі поведінкові чи мислительні акти, які люди змушені
робити, щоб запобігти тривозі або знизити її, — це:
а) обсесії;
б) компульсії;
в) тривожна чутливість.
48. Пригнічений стан, який характеризується тугою, спадом сил, дуже
низькою самооцінкою, почуттям провини, — це:
27
а) депресія;
б) манія;
в) афективний розлад.
49. За якого виду порушення свідомості підвищується поріг для усіх
зовнішніх подразників, ускладнюється утворення асоціацій:
а) приглушеного стану свідомості;
б) деліріозного затьмарення свідомості;
в) онейроїдного стану свідомості;
г) сутінкового стану свідомості?
50. Який вид порушення свідомості характеризується сумішшю
відображення реального світу і яскравих уявлень фантастичного характеру, що
спливають у свідомості:
а) приглушений стан свідомості;
б) деліріозне затьмаренне свідомості;
в) онейроїдний стан свідомості;
г) сутінковий стан свідомості?
51. Який вид порушення свідомості характеризується напливами яскравих
уявлень, уривків, спогадів, хибною орієнтацією у часі і просторі:
а) деліріозний стан свідомості;
б) онейроїдний стан свідомості;
в) сутінковий стан свідомості;
г) псевдо деменція?
52. Який вид порушення свідомості характеризується раптовим настанням,
нетривалістю, раптовим припиненням та наступною амнезією:
а) приглушений стан свідомості;
б) онейроїдний стан свідомості;
в) сутінковий стан свідомості;
г) псевдодеменція?
53. Який вид порушення свідомості характеризується гострими розладами
судження, інтелектуально-мнестичними розладами:
а) онейроїдний стан свідомості;
б) сутінковий стан свідомості;
28
в) псевдо деменція;
г) деперсоналізація?
54. Який вид порушення свідомості характеризується відчуттям
відчуження власних афектів, дій, свого «я», які сприймаються ніби з боку:
а) сутінковий стан свідомості;
б) псевдодеменція;
в) деліріозне затьмарення свідомості;
г) деперсоналізація?
55. Яку назву має психічний розлад, що характеризується прагненням до
максимальної худоби і втрати маси тіла:
а) нервова анорексія;
б) нервова булімія?
56. Яку назву має психічний розлад особистості, що характеризується
недовірою і підозрілим ставлення до інших людей:
а) параноїдний розлад особистості;
б) шизоїдний розлад особистості;
в) шизотипний розлад особистості?
57. Яку назву має розлад особистості, що характеризується систематичним
ігноруванням та порушенням прав інших людей:
а) антисоціальний розлад особистості;
б) пограничний розлад особистості;
в) істеричний розлад особистості?
58. Яку назву має розлад особистості, при якому людина демонструє
постійну нестійкість у міжособистісних стосунках, уявленні про себе та
настрої, крайню імпульсивність поведінки:
а) антисоціальний розлад особистості;
б) пограничний розлад особистості;
в) істеричний розлад особистості?
59. Яку назву має розлад особистості, який характеризується
перебільшенням думки про себе, прагненням викликати захоплення і
відсутністю емпатії:
а) уникаючий розлад особистості;
29
б) нарциссичний розлад особистості;
в) залежний розлад особистості;
г) обсесивно-компульсивний розлад.
60. Яку назву має розлад особистості, за якого людина надає настільки
великого значення порядку, досягненню досконалості і контролю, що втрачає
гнучкість, безпосередність і працездатність:
а) уникаючий розлад особистості;
б) нарцисичний розлад особистості;
в) залежний розлад особистості;
г) обсесивно-компульсивний розлад особистості?
61. Яке з порушень особистості характеризується невмінням обдумано
діяти, перевіряти свої дії, виправляти їх у відповідності з об'єктивними умовами
реальності:
а) порушення опосередкованості та ієрархії мотивів;
б) порушення підконтрольності поведінки;
в) порушення смислоутворення?
62. Виділяють усі нижче наведені типи девіантної поведінки, за винятком:
а) кримінальної;
б) делінквентної;
в) адиктивної;
г) на базі гіперздібностей;
д) психопатологічної.
63. Делінквентна поведінка— один з типів девіантної поведінки, що
характеризується:
а) діями, що тягнуть за собою кримінальне покарання;
б) прагненням до відходу від реальності шляхом прийому де-яких
речовин чи постійною фіксацією уваги на певних видах діяльності, що
спрямоване на розвиток і підтримання інтенсивних емоцій;
в) дисгармонійністю рис характеру;
г) ігноруванням реальності, що зумовлене гіперздібностями людини.
64. Виділяють усі нижче наведені порушення взаємодії індивіда з
реальністю, за винятком:
30
а) пристосування;
б) протистояння;
в) хворобливе пристосування;
г) втеча;
д) ігнорування.
65. Очниками психічної патології і психопатологічними розладами
зумовлений такий вид порушення взаємодії ч реальністю:
в) хворобливе протистояння;
г) втеча;
66. Система вчинків чи окремі вчинки, що суперечать прийнятим у
суспільстві нормам і проявляються у вигляді незбалансованості психічних
процесів, неадаптованості, порушенні процесу самоактуалізації у вигляді
ухиляння від морального і естетичного контролю за власною поведінкою,
називається:
а) кримінальною поведінкою;
б) адиктивною поведінкою;
в) делінквентною поведінкою;
г) патохарактерологічною поведінкою;
д) девіантною поведінкою.
67. У людей із гіперздібностями, як правило, трапляється такий тип
порушення взаємодії з реальністю:
в) хворобливе протистояння;
г) втеча;
68. Одна з форм девіантної поведінки з формуванням прагнення до втечі
від реальності шляхом штучної зміни свого психічного стану називається:
а) кримінальною;
31
б) делінквентною;
в) адиктивною;
г) патохарактерологічною;
д) психопатологічною.
69. Знижена переношуваність труднощів повсякденного життя поряд з
хорошою переношуваністю кризових ситуацій є ознакою:
а) кримінальної поведінки;
б) делінквентної поведінки;
в) адиктивної поведінки;
г) патохарактерологічпої поведінки;
д) психопатологічної поведінки.
70. Феномен «спраги гострих відчуттів» є типовим для:
а) кримінальної поведінки;
б) адиктивної поведінки;
в) делінквентної поведінки;
г) патохарактерологічної поведінки;
д) психопатологічної поведінки.
71. На думку Н.Пезешкіана, існують усі наведені нижче типи «втечі від
реальності», за винятком:
а) втечі в тіло;
б) втечі в фантазії;
в) втечі в контакти та самотність;
г) втечі в сексуальність;
д) втечі в роботу.
72. Основою девіантної поведінки при патохарактерологічному типі є:
а) психопатологічні симптоми;
б) психопатологічні синдроми;
в) девіації характеру (акцентуації і психопатії);
г) патологія характеру, пов'язана з психічним захворюванням;
д) патологія особистості, пов'язана з психічним захворюванням.
73. Спроба самогубства, яка не закінчується смертю, має назву:
а) суїцид;
32
б) парасуїцид.
74. До якого типу людей, які цілеспрямовано прагнуть покласти край
своєму існуванню, належить людина, яка відчуває подвійні почуття щодо
можливості власної смерті навіть у момент здійснення спроби самогубства:
а) шукач смерті;
б) ініціатор смерті;
в) заперечувач смерті;
г) гравець зі смертю?
75. До якого типу людей, які цілеспрямовано прагнуть покласти край
своєму існуванню, належить людина, яка здійснює спробу самогубства,
оскільки вважає, що процес помирання уже розпочався і що вона просто
прискорює свою смерть:
а) шукач смерті;
б) ініціатор смерті;
в) заперечувач смерті;
г) гравець зі смертю?
76. До якого типу належить самогубство, що здійснюється людьми, які
цілеспрямовано приносять своє життя в жертву суспільному благу:
а) егоїстичний суїцид;
б) альтруїстичний суїцид;
в) суїцид на грунті аномії?
77. Суїцидальна поведінка, пов'язана з кризовими ситуаціями у житті та
особистими трагедіями, називається:
а) психогенною;
б) егоїстичною;
в) альтруїстичною;
г) аномічною.
78. Адиктивні парасуїцидальні спроби здійснюються з метою:
а) привернення уваги до власної персони;
б) вивести-себе зі стану беземоційності і суму;
в) безболісно піти з життя;
г) піти із життя за таємничих обставин;
33
д) піти з життя заради блага людства.
79. Особи з істеричними розладами найчастіше обирають такі способи
суїцидальної поведінки:
а) групові;
б) недемонстративні;
в) недемонстративні способи парасуїцидальної поведінки;
г) демонстративні способи суїцидальної поведінки;
д) демонстративні способи парасуїцидальної поведінки.
80. Віковими психологічними кризами називають:
а) періоди онтогенезу, що характеризуються різкими змінами
зовнішності;
б) періоди онтогенезу, що характеризуються різкими психологічними
змінами;
в) періоди різкої зміни ставлення до батьків;
г) періоди онтогенезу, які характеризуються різкими
психоендокрінними змінами;
д) періоди різкої зміни стосунків з ровесниками.
81. Відсутність «комплексу пожвавлення» вважається характерною ознакою:
а) синдрому раннього дитячого аутизму;
б) підліткової шизофренії;
в) шизофренії у пізньому віці;
г) дитячих страхів;
д) пубертатної кризи.
82. Криза першого року життя характеризується:
а) появою соціальних навичок;
б) потребою в самостійності;
в) потребою у близьких стосунках з матір'ю;
г) становленням «комплексу пожвавлення»;
д) становленням ходьби і мовлення.
83. Гіпердинамічний синдром типовий для:
а) новонароджених;
б) немовлят;
34
в) дітей віком 3-5 років;
г) підлітків;
84. Ігрова діяльність, під час якої на тривалий період дитина здатна
«перевтілитись» у тварину, видуманий образ чи неживий предмет, називається:
а) фантазуванням;
б) патологічним фантазуванням;
в) уявленням;
г) галюцинозом;
д) ілюзорною діяльністю.
85. Реакція, яка виявляється в наполегливому прагненні підлітка досягти
успіху в тій сфері, у якій він слабкий, називається:
а) реакцією компенсації;
б) реакцією гіперкомпенсації;
в) реакцією опозиції;
г) реакцією емансипації;
д) реакцією досягнення.
86. «Криза середніх років» настає, як правило, у віці:
а) 20 ± 2 роки;
б) 30 ± 2 роки;
в) 40 ± 2 роки;
г) 50 ± 2 роки;
д) 60 ± 2 роки.
87. Типовими психологічними особливостями людей похилого віку є усі
нижче перелічені, за винятком:
а) егоцентризм;
б) альтруїзм;
в) недовірливість;
г) тривожність;
д) зниження комунікативності.
88. Сімейний патерн, при якому в члена сім'ї виробляється ігнорування
наявності проблем чи захворювань, називається:
а) апатичним;
35
б) істеричним;
в) іпохондричним;
г) нозогнозичним;
д) анозогнозичним.
89. Реакція емансипації характерна для:
а) людей похилого віку;
б) немовлят;
в) престарілих;
г) зрілих осіб;
д) підлітків.
90. До способів психологічної допомоги відносять усі нижче наведені, за
винятком:
а) психологічного консультування;
б) психологічної корекції;
в) психотерапії;
91. Спосіб психологічної допомоги, при якому відбувається формування
«особистісної позиції», називається:
а) психологічним консультуванням;
б) психокорекцією;
в) психологічним захистом;
г) психотерапією.
92. У межах психологічної корекції відбувається формування:
а) особистісної позиції;
б) навичок адаптивної поведінки;
в) неврозостійкості.
93. Інформування клієнта є істотним методом психологічної допомоги при:
а) психологічному консультуванні;
б) психологічній корекції;
в) психотерапії.
94. Переведення одного виду «енергії» (наприклад, сексуальної) в інший з
формуванням заміщуючої діяльності, називається:
36
а) витісненням;
б) сублімацією;
в) проекцією;
г) переносом.
95. Виправлення «ірраціональних думок та ідей» є основою:
а) логотерапії;
б) екзистенціальної психотерапії;
в) поведінкової психотерапії;
г) раціональпо-смотивної психотерапії.
96. Логотерапія — це:
а) сугестивна психотерапія;
б) психотерапія за допомогою пошуку втраченого сенсу буття;
в) метод лікування заїкання;
г) метод корекції мовлення;
д) метод глибинного психоаналізу.
97. Методика «якоріння» використовується у:
а) антиципаційному тренінгу;
б) позитивній психотерапії;
в) логотерапії;
г) когнітивній психотерапії;
д) нейролінгвістичному програмуванні.
98. Тест, у якому досліджуваний повинен інтерпретувати не чіткі стимульні
матеріали чи реагувати на них, має назву:
а) проективний;
б) особистісний;
в) психофізіологічний.
99. Методика спостереження за поведінкою, у якій лікарі-клініцисти і
дослідники спостерігають людей у їх повсякденній обстановці, має назву:
а) природне спостереження;
б) формалізоване спостереження;
в) самоспостереження.
100. Найскладнішим видом психологічної допомоги, за якого відбуваються
37
глибокі особистісні зміни, є:
а) консультування;
б) корекція;
в) психотерапія.
38
з курсу «Педагогічна психологія»
1. Катехізес - це основа типу навчання:

) догматичного;
) пояснювального;
) пояснювально - ілюстративного.
2. Основна проблема педагогічної психології:
) навчання і психічний розвиток;
) психологія навчання і виховання;
) виховання і психічний розвиток.
3. Спартанське виховання - це:
) формування вольових якостей, психології виконавця, яка
базується на негайному виконанні розпоряджень дорослих, вірі у їхнє
право на істину;
) формування моральних якостей «нової людини»;
) домінування фізичного розвитку, виховання вольових якостей.
4. Імітація як механізм морального розвитку:
) усвідомлене прагнення до копіювання певної моделі поведінки
дорослого на основі емоційно значущих стосунків;
) засвоєння чужих моделей поведінки, установок, цінностей як
власних;
) механізм заборони на реалізацію певних власних поведінкових,
діяль-нісних норм.
5. Домінування словесного викладу інформації - це основа типу навчання:
) проблемного ;
) пояснювально - ілюстративного.
6. Розділ педагогічної психології:
39
) психологія навчання;
) психологія молодшого школяра;
) психологія підлітка.
7. «Вільне виховання» (Ж.-Ж. Руссо) - це:
) формування вольових якостей, психології виконавця, яка
базується на негайному виконанні розпоряджень дорослих, вірі у їхнє
право на істину;
) формування моральних якостей «нової людини»;
) максимальне невтручання в процес дитячого розвитку.
8. Тоталітарний тип виховання - це:
) заперечення релятивності добра і зла, бо ці поняття є
абсолютними;
) становлення дисциплінованого виконавця;
) рівноправний і фамільярний стиль стосунків.
9. Почуття сорому як механізм морального розвитку - це:
власних;
діяльні-сних норм .
10. Створення пошукових ситуацій ( ? ) Це основа типу навчання:
) проблемного.
11. З'ясування методологічних засад (закономірностей, чинників, умов)
навчально-виховного процесу, педагогічної діяльності є функцією:
) теоретико-пізнавальною;
) прикладною;
) контрольною
40
12. Персоналістична теорія виховання - це:
) самовизначення, самореалізація особистості: усвідомлення й
розвиток потреб, мотивів; заперечення директивних методів
виховання; дитина самостійно повинна зрозуміти своє життєве
призначення, тобто має займа-тися самовихованням;
) формування загальнолюдських цінностей, зміст яких за-
лишається одно значним у будь-якій людській спільноті (чесність,
справедливість, допомога ближньому тощо);
) подолання суспільних суперечностей, носієм яких є конкретна
людиною.
13. Попускний тип виховання - це:
) виховання особистого самозадоволення;
) рівноправний і фамільярний стиль стосунків
14. Християнський тип виховання - це:
) метою виховання є особисте самозадоволення;
) спільна відповідальність за вчинки окремих людей,.
15. Ідентифікація як механізм морального розвитку - це:
власних;
діяль -нісних норм.
16. Почуття провини як механізм морального розвитку - це:
41
власних;
) переживання невідповідності власної поведінки на основі її
порівняння з усвідомленими для себе зразками.
17. Програмований тип навчання - це:
) передача знань без постановки мети їх обов'язкового засвоєння;
) алгоритмізація навчального процесу;
) домінування пошукових ситуацій.
18. Теоретико-пізнавальна функція педагогічної психології - це:
) з'ясування методологічних засад (закономірностей, чинників,
умов) навчально-виховного процесу, педагогічної діяльності;
) формування конструктивності навчання і виховання, способів
управління процесом становлення особистості;
) вироблення практичних рекомендацій для реалізації пе-
дагогічного впливу на розвиток особистості
19. Уміння – це:
) готовність людини у спішно виконувати певну діяльність, яка
ґрунтується на знаннях і навичках
) одна з форм практично-дійового мислення;
) оволодіння навчальним матеріалом та розв’язання завдань.
20. Научіння – це:
) процес і результат здобування індивідуального досвіду;
) готовність людини виконувати певну діяльність, яка ґрунтується
на знаннях;
) сукупність операцій, що складаються з дій.
21. Навчальна програма - це:
) планомірна система дій, яка передбачає їх послідовне та
обов’язкове виконання ;
) основний інформаційний масив з певного предмета, який
необхідно засвоїти під час навчання;
42
) сукупність відомостей про певні явища навколишньої дійсності.
22. Загальнофілософським принципом педагогічної психології є :
) єдность теорії і практики;
) детермінізм;
) розвиток в діяльності.
23. Особистісно-зорієнтоване навчання - це:
) директивна педагогіка;
) ставлення до дитини як до суб’єкта, а не об’єкта виховання
) впровадження монологу, а не діалогу
24. Емпіричні знання – це :
) планомірна система дій, яка передбачає їх обов’язкове та
послідовне виконання;
) сукупність відомостей про певні явища навколишньої дійсності,
які є результатом повсякденного досвіду;
) основний інформаційний масив, який необхідно засвоїти.
25. Авторитарний стиль педагогічної діяльності – це
) домінування власного Я, директивні способи управління
) партнерські стосунки;
) ставлення до дітей як до несвідомих суб’єктів навчально-
виховного впливу, панібратство .
26. Засновник української та російської педагогічної психології:
) О.Ф Лазурський;
) К.Ф.Ушинський;
) П.Ф.Лесгафт.
27. Автор праці «Людина як предмет виховання»:
) К.Д.Ушинський;
) О.Ф. Лазурський;
) А.С. Макаренко
28. Автором вчення про формування особистості в колективі є:
) В.В. Артемов;
43
) А.С. Макаренко;
) О.Ф. Лазурський
29. Показник, що не характеризує творчу діяльність:
) оригінальність і новизна творіння;
) цілеспрямованість у прагненні зробити результат праці
надбанням людей;
) боязнь публічного захисту власної позиції.
30. Принцип навчання (за Л.В. Занковим ):
) провідна роль теоретичних знань у змісті навчання;
) обґрунтування самодостатності процесу навчання;
) прогнозування перебігу процесу навчання.
31. Мотиви навчання це
) самостійне планування учбової діяльності;
) сукупність зовнішніх і внутрішніх умов, які викликають
активність особистості;
) навчання на високому рівні складності.
32. До ознак процесу виховання не відноситься:
) спланованість;
) безперервність ;
) академічність.
33. Завдання психології виховання
) моральне становлення особистості;
) забезпечення якості знань, умінь, навичок;
) створення ефективних навчальних технологій.
34. Наслідування - це:
) відтворення суб’єктом у перетвореному вигляді певних
зовнішніх рис, зразків поведінки, вчинків тощо;
) постановка суб’єктом себе на місце іншої людини через
заглиблення у її внутрішній світ
) процес безпосередньої передачі емоційного стану від одного
44
індивіда до іншого на рівні психофізіологічного контакту.
35. До критеріїв вихованості не відноситься:
) відповідність поведінки людини моральним вимогам суспільства;
) поведінка в ситуації емоційного напруження;
) прагнення завоювати статус дорослого
36. Основними ознаками сучасного педагогічного мислення є:
) інтелектуальна ініціатива, об’єктивність;
) благородство, співчуття;
) комунікативна спрямованість, духовність.
37. Самовиховання - це :
) процес, який грунтується на самоспостереженні,самоаналізі та
самооцінюванні особистості;
) управління суб’єктом спілкуванням, поведінкою своєю
діяльністю, спрямованими на зміну своєї особистості…;
) суб’єктивне сприйняття і оцінка особистістю досягнутих
результатів і сформованих якостей
38. Світогляд – це :
) система поглядів на об’єктивний світ і місце в ньому людини;
) система створення нових відношень між предметами і їх
застосуванням;
) активність, яка визначає спрямованість зусиль суб’єкта.
39. Становлення педагогічної психології пов’язане з розвитком:
) педології;
) фізіології;
) медицини.
40. Автор теорії розвитку вищих психічних функцій:
) К.Д.Ушинський;
) Г.С.Костюк;
) Л.С.Виготський.
41. Алгоритмізоване навчання – це :
45
) система прийомів, методів розв’язання завдань у визначеній
послідовності;
) діяльність, спрямована на орієнтування у предметній і соціальній
дійсності;
) процес організації спільної активної діяльності педагога і учнів з
метою зміни моральних, соціально-психологічних характеристик
школярів.
46
з курсу «Вікова психологія»
42. Автор культурно-історичної теорії вищих психічних функцій:

) П.Ф. Каптерев;
) Дж. Локк
) Л.С. Виготський
43. Принцип вікової періодизації:
а) вербальне научіння;
б) історизм;
в) екстеріоризація.
г) навчальна діяльність;
44. Період, який є найбільш сприятливим для розвитку певних
психічних структур:
а) кризовий ;
б) інтеріоризація;
в) сензитивний період;
г) екстеріоризація;
45. Активність особистості - це:
) лінія психічного розвитку;
) біологічне утворення;
) чинник психічного розвитку;
) принцип психології
46. Основна категорія вікової психології:
) учіння;
) научіння;
) вік;
) онтогенез.
47. «Поперечний зріз» це:
) генетичний метод;
47
) комплексний метод;
) порівняльний метод.
48. Упертість - це новоутворення (за Л.С.Виготським):
) кризи 3 років;
) кризи 17 років.
49. Внутрішній план дій - це новоутворення:
) дошкільного віку;
) середнього шкільного віку;
) молодшого шкільного віку;
) юнацького віку.
50. Позаситуативно-особистісне спілкування характерне для:
) періоду немовляти;
) раннього віку
) дошкільного віку
51. Спостереження - це:
) емпіричний метод
) комплексний метод;
) генетичний метод;
) психодіагностичний метод.
52. Безпосереднє емоційне спілкування - це провідна діяльність
періоду:
) раннього дитинства;
) молодшого шкільного віку;
) немовляти;
) середнього шкільного віку
53. Предметом вікової психології є:
) психологічні закономірності навчання і виховання дітей різного віку;
) вікова динаміка психіки людини, онтогенез психічних процесів і
48
психічних властивостей особистості людини, яка розвивається;
) особливості етапів психічного розвитку людини.
54. Вивчення психіки в онтогенезі - це:
) вивчення психіки в розвитку;
) вивчення психіки на різних етапах еволюції тваринного світу від
найпростіших до людини;
) вивчення психіки на різних етапах психічного розвитку людини від
народження до старості
55. Яка діяльність не належить до провідної:
) рольова гра;
) малювання;
) навчально-професійна діяльність
56. Знайдіть твердження української психологічної школи:
) умови життя впливають на психічний розвиток дитини безпо-
середньо;
) умови життя не відіграють істотної ролі у психічному розвитку
дитини;
) умови життя впливають на психічний розвиток дитини через її
діяльність.
57. Яке твердження характеризує підхід Л.C.Виготського до вирішення
проблеми взаємозв'язку навчання і розвитку?
) навчання йде за розвитком;
) змінюючи методи і зміст навчання, не можна істотно змінити
розумовий розвиток дитини;
) навчання веде за собою розвиток.
58. Спроможність дитини самостійно розв'язувати завдання визначає термін:
) зона найближчого розвитку;
) актуальний рівень розвитку.
59. Розв 'язування дитиною завдань з допомогою дорослих визначає термін:
49
60. Провідною діяльністю називають:
) найулюбленішу, найцікавішу для дитини діяльність;
) діяльність, яка зумовлює найголовніші зміни у психіці дитини та
підготовку до нового етапу її розвитку;
) діяльність, яка посідає найбільше місце в житті дитини.
61. Комплексом пожвавлення називають:
) реакцію, коли дитина фіксує предмет очима;
) реакцію, коли дитина тягнеться до джерела їжі;
) позитивну емоційну і рухову реакцію дитини на дорослого.
62. Мислення дітей раннього віку переважно є:
) образним;
) словесним;
) наочно-дійовим;
) наочно-дійовим і образним.
63. Сенситивний період оволодіння мовленням припадає на:
) період немовляти;
) раннє дитинство;
) дошкільний період.
64. Новоутворенням раннього віку є:
) засвоєння моральних норм і правил;
) система "Я";
) маніпуляція з предметами.
65. Провідна діяльність дітей дошкільного віку:
) навчальна діяльність;
) рольова гра;
) предметна гра;
) cпілкування з ровесниками.
66. Мислення дошкільника є:
) наочно - дійовим;
50
) образним.
67. Дошкільники діють переважно під впливом:
) розуму;
) волі;
) емоцій;
) почуттів.
68. Новоутворенням дошкільного періоду є:
) мовне спілкування;
) акт орієнтації в предметах;
) підпорядкування мотивів.
69. У молодшому шкільному віці провідним видом діяльності є:
) ігрова діяльність;
) спілкування;
) навчальна діяльність
70. Новоутворенням молодшого шкільного віку є:
) наочно-образне мислення;
) рефлексія;
) мимовільна увага.
71. Особливістю психічного розвитку дитини шести років, яка розпочала
навчання у школі, є:
) поступове формування довільності психічних процесів;
) сформована внутрішня позиція школяра;
) домінування пізнавальної мотивації учіння.
72. Криза семи років пов 'язана з:
) усвідомленням самого себе як активного суб'єкта у світі предметів;
) зародженням соціального "Я";
) формуванням нового образу фізичного "Я".
73. Інтереси молодших школярів:
) стійкі;
) нестійкі, ситуативні.
51
74. Центральне новоутворення підліткового віку:
) почуття дорослості;
) адекватна самооцінка;
) професійне самовизначення.
75. Основною суперечністю підліткового віку є:
) суперечність між тим, що дитина може зробити і тим, якою вона є;
) дисгармонія статевого, загальноорганічного і соціального
дозрівання;
) суперечність між теперішнім і бажаним майбутнім підлітка.
76. Термін "акселерація " означає:
) процес прискореного росту дітей;
) процес прискореного психічного розвитку дітей;
) процес прискореного соматичного розвитку і фізіологічного
дозрівання дітей.
77. Провідний вид діяльності підліткового віку:
) навчальна діяльність;
) інтимно-особистісне спілкування;
) навчально - виробнича діяльність.
78. Статеве дозрівання настає й закінчується раніше на рік-півтора:
) у хлопчиків;
) у дівчаток.
79. Центральне новоутворення ранньої юності:
) почуття дорослості;
) професійне та особистісне самовизначення;
) новий образ фізичного "Я".
80. Провідною діяльністю у старшому шкільному віці є:
) спілкування;
) навчально-виробнича діяльність;
) трудова діяльність.
81. Який із перерахованих варіантів у юнацькому віці трапляється найчастіше:
52
) наявне "Я" особистості поєднує в собі минуле, теперішнє і майбутнє
та відповідає ідеальному "Я".
) наявне "Я" більшою мірою спрямоване у майбутнє, ніж до минулого,
є новим кроком в особистісному самовизначенні;
) наявне "Я" зовсім випадає із процесу розвитку; воно відірване від
минулого і не має зв'язку з майбутнім, не відповідає й ідеальному "Я".
82. Спілкування старшокласників з ровесниками насамперед необхідне:
) для вирішення проблемних ситуацій;
) для планування майбутнього;
) для "сповіді", інтимно-особистісного контакту.
83. За теорією Еріксона конфлікт між прагненням до інтимності і почуттям
ізольованості від усіх навколо характеризує період:
) ранньої дорослості;
) середньої дорослості;
) пізньої дорослості.
53
з курсу «Соціальна психологія»
1. Відносно узгоджена і послідовна сукупність соціально-значущих вчинків

особистості – це:
а) соціальна перцепція;
б) соціальна страта;
в) соціальна поведінка.
2. Етапи, періоди становлення особистості, засвоєння нею соціального досвіду
– це:
а) вікові кризи;
б) стадії соціалізації;
в) експектації.
3. Морально-психологічний настрій, який відтворюється у взаєминах у групі,
умови, що створюють ефективний процес навчальної діяльності – це:
а) соціально-психологічний клімат;
б) соціально-психологічна стабільність;
в) соціальні норми.
4. Спосіб (режим) мислення людей, які перебувають у тісно згуртованій групі і,
прагнучи до єдності думок, головним вважають пошук консенсусу, що знижує
їх здатність до пізнання реальності – це:
а) фасцинація;
б) спілкування;
в) «Group-think».
5. Загальна схема дій учасників комунікативного процесу, загальний план
досягнення мети, яку переслідують співрозмовники – це:
а) фасцинація;
б) тактика спілкування;
в) стратегія спілкування.
6. Поновлення, включення в нормальний процес соціалізації хворих, осіб, що
пережили стрес під час аварій, катастроф, стихійних лих – це:
а) соціальна адаптація;
54
б) соціальна страта;
в) соціальна реабілітація.
7. Гендерні ролі – це:
а) типові способи поведінки, які пропонують, очікують та реалізують
учасники групового процесу;
б) сукупність очікуваних взірців поведінки для чоловіків та жінок;
в) нетипові способи поведінки, які реалізують учасники групового
процесу.
8. Групова динаміка – це:
а) соціально-психологічний показник згуртованості групи, що виражає
можливість безконфліктного спілкування і погодження дій індивідів в
умовах спільної діяльності;
б) соціально-психологічний феномен, що є результатом групової
дискусії, у процесі якої різні точки зору, думки оформлюються у дві
протилежні безкомпромісні позиції;
в) сукупність процесів, що відбуваються в малій групі і
характеризують її з точки зору руху, розвитку, функціонування.
9. Групова поляризація – це:
в) сукупність процесів, що відбуваються в малій групі і характеризують
її з точки зору руху, розвитку, функціонування.
10. Групова сумісність – це:
55
в) сукупність процесів, що відбуваються в малій групі і характеризують
її з точки зору руху, розвитку, функціонування.
11. Натовп — це:
а) відносно короткочасне, контактне, чисельне скупчення людей, які
перебувають у стані підвищеного емоційного збудження і об'єднані
безпосередньою просторовою близькістю та загальним об'єктом уваги.
б) короткотривале зібрання людей для спільного проведення часу у
зв'язку з якимось видовищем.
в) більш-менш стабільне чисельне утворення, яке не має чіткої
структури, але за певних умов може характеризуватися відносною
однорідністю поведінки індивідів.
12. Соціальна страта – це:
а) конституйована у соціальній структурі суспільства спільність, що
об'єднує людей на певних загальних позиціях чи на основі спільної справи,
протиставляючись іншим угрупованням;
б) велика соціальна спільність людей, яка різниться місцем в історично
зумовленій системі суспільного виробництва, ставленням до засобів
виробництва, роллю в суспільній організації праці, а отже способами
одержання і розмірами суспільного багатства;
в) стійка спільність, що історично склалася на певній території і якій
властиві відносно стабільні особливості мови, спільні риси, неповторні
якості, усвідомлення єдності і відмінності від інших утворень
(самосвідомість етносу), відмінні від інших груп характеристики (спосіб
життєдіяльності, традиції, норми, правила і звички, побут, матеріальна і
духовна культура, метод господарсько-екологічної діяльності, внутрішня
формальна організація та ін.).
13. Групове інтерв'ю – це:
а) метод групового обговорення проблеми, який дає змогу виявити
спектр думок і суджень членів групи, запропонувати можливі шляхи
розв'язання завдання, знайти групове розв'язання проблеми;
б) засіб з'ясування суджень і думок членів групи з конкретного питання
56
і оцінення ситуації, що склалася;
в) соціально-психологічний феномен, що є результатом групової
протилежні безкомпромісні позиції.
14. Фасцинація — це:
а) спеціально організований вербальний вплив при передаванні
інформації, спрямований на підвищення якості сприймання інформації
шляхом впливу на емоційний стан і поведінку реципієнт;
б) виокремлення і ототожнення себе з особистістю чи групою,
перенесення, запозичення, «вбирання» в себе певних рис об'єкта;
в) приписування іншому своїх думок і почуттів.
15. Соціальна перцепція – це:
а) цілісне сприймання суб'єктом соціальних об'єктів (людей, груп,
спільностей), яке дає змогу надійніше визначати успішність і перспективи
міжособистісної взаємодії;
б) виокремлення і ототожнення себе з особистістю чи групою,
перенесення, запозичення, «вбирання» в себе певних рис об'єкта;
в) приписування іншому своїх думок і почуттів.
16. Розвивальна стратегія міжособистісного психологічного впливу:
а) відповідає «суб'єктній» парадигмі, заснованій на твердженні про
активність й індивідуальну вибірковість психічного відображення зовнішніх
впливів, де суб'єкт здійснює перетворювальний вплив на психологічну
інформацію, що надходить ззовні;
б) відповідає «об'єктній» парадигмі в психології, згідно з якою психіка і
людина загалом розглядаються як пасивний об'єкт впливу зовнішніх умов, їх
продукт;
в) заснована на «суб'єкт-суб'єктній», «діалогічній» парадигмі, згідно з
якою психіка розглядається як відкрита, наділена зовнішніми і внутрішніми
контурами регулювання система.
17. Імперативна стратегія міжособистісного психологічного впливу:
57
продукт;
18. Маніпулятивна стратегія міжособистісного психологічного впливу:
продукт;
19. Ретиальна комунікація – це:
а) комунікація, що спрямовує свої сигнали на окремого одержувача
інформації (особу, групу);
б) систематичне розповсюдження спеціально підготовлених
повідомлень із застосуванням технічних засобів тиражування інформації
(радіо, телебачення, преса, відео-, звукозаписи тощо), які мають соціальне
значення і використовуються з метою впливу на установки, поведінку, думки
й оцінки людей;
в) комунікація, адресатами якої є багато реципієнтів.
20. Амотивна ціль спілкування (Л. Карпенко):
а) передбачає встановлення контакту як стану взаємної готовності до
прийому і передавання повідомлення та підтримання взаємозв'язку під час
взаємодії;
58
б) полягає в обміні повідомленнями (інформацією, думками, рішеннями,
задумами);
в) передбачає взаємне орієнтування і узгодження дій для організації
спільної діяльності;
г) реалізується через стимулювання у партнера по спілкуванню
потрібних емоційних переживань і станів, у зміні за його допомогою
власних переживань і станів.
21. Афективно-комунікативна функція спілкування:
а) охоплює процеси формування, передавання та прийому інформації;
б) полягає в регулюванні не тільки власної поведінки особистості, а й
поведінки інших людей і реагуванні на їхні дії;
в) характеризує емоційну сферу людини, в якій виявляється її ставлення
до навколишнього середовища, в тому числі й соціального.
22. Інформаційно-комунікативна функція спілкування:
а) охоплює процеси формування, передавання та прийому інформації;
б) полягає в регулюванні не тільки власної поведінки особистості, а й
поведінки інших людей і реагуванні на їхні дії;
в) характеризує емоційну сферу людини, в якій виявляється її ставлення
до навколишнього середовища, в тому числі й соціального.
23. Самосвідомість як чинник становлення особистості у групі — це:
а) здатність людини безпосередньо відтворювати себе, сприймати
себе збоку, рефлексувати з приводу своїх можливостей;
б) процес пізнання суб'єктом себе, своєї діяльності, внутрішнього
психічного зміст;
в) оцінка особистістю самої себе, своїх якостей, життєвих можливостей,
ставлення інших до себе і свого місця серед них.
24. Делінквент — це:
а) індивід, який, опинившись на межі двох чи кількох культур, подолав
межі спільності, в якій виховувався, однак не зміг увійти або не був
прийнятий у нову групу;
б) суб'єкт, чия негативна поведінка у крайніх своїх проявах становить
карний вчинок;
59
в) суб'єкт власної життєдіяльності, суспільна істота, наділена свідомістю
і представлена психологічними характеристиками, які є стійкими, соціально
зумовленими, виявляються у суспільних зв'язках, відносинах з навколишнім
світом, іншими людьми, визначають поведінку людини.
25. Ресоціалізація – це:
а) відновлення раніше порушених якостей особистості, необхідних їй
для повноцінної життєдіяльності в суспільстві;
б) засвоєння особистістю норм, цінностей, негативних ролей,
стереотипів поведінки, які спричинюють деформацію суспільних відносин,
дисгармонію у взаємодії людини і суспільства;
в) зворотний щодо соціалізації процес, який характеризується
відчуженням особистості від основної маси людей, входженням її в
асоціальні чи антисоціальні неформальні групи.
26. Десоціалізація — це:
а) засвоєння особистістю норм, цінностей, негативних ролей,
б) зворотний щодо соціалізації процес, який характеризується
асоціальні чи антисоціальні неформальні групи;
в) система вчинків, що відрізняються від загальноприйнятих у
суспільстві норм права, культури, моралі.
27. Асоціалізація – це:
а) засвоєння особистістю норм, цінностей, негативних ролей,
б) зворотний щодо соціалізації процес, який характеризується
асоціальні чи антисоціальні неформальні групи;
в) система вчинків, що відрізняються від загальноприйнятих у
суспільстві норм права, культури, моралі.
60
28. Філософська інтоксикація, що є кризовим стани у підлітковому віці (Н.
Максимова) характеризується:
а) висновками про безглуздість життя взагалі, що підвищує ризик
підліткового суїциду;
б) відповіддю на зовнішню психотравмуючу ситуацію — нападом
бандитів, смертю родичів тощо, які тривають, як правило, недовго і можуть
спричинити реактивну депресію, посттравматичний стрес;
в) інтенсивною інтелектуальною діяльністю, спрямованою на
самостійне розв'язання «вічних» проблем — сенсу життя, призначення
людства.
29. Інтеріоризація — це:
а) процес, у результаті якого відбувається зміна (перехід до вищого
стану) якостей особистості.
б) процес формування внутрішньої структури людської психіки за
допомогою засвоєння соціальних норм, цінностей, ідеалів, процес
переведення елементів зовнішнього середовища у внутрішнє «Я».
в) процес розширення та примноження соціальних зв'язків індивіда із
зовнішнім світом.
30. Комунікативний потенціал особистості —це:
а) вираження потреби у спілкуванні, в налагодженні соціальних
відносин, використання форм і засобів комунікації.
б) притаманні особистості об'єктивні й суб'єктивні комунікативні
можливості, які реалізуються як свідомо, так і стихійно і є внутрішнім
резервом індивіда.
в) спектр зв'язків та взаємодій, що передбачають безпосередні чи
опосередковані контакти, реалізацію соціальних відносин, регуляцію
соціального процесу, ціннісне ставлення до нього, обмін інформацією,
співпереживання, взаєморозуміння, сприймання, відтворення, вплив групи
на людину чи однієї людини на іншу.
31. Індивідуальність — це:
а) сукупність особливостей і певних властивостей людини, які
характеризують її неповторність і виявляються у рисах характеру, у
61
специфіці інтересів, якостей, що відрізняють одну людину від іншої;
б) суб'єкт власної життєдіяльності, суспільна істота, наділена
свідомістю і представлена психологічними характеристиками, які є
стійкими, соціально зумовленими, виявляються у суспільних зв'язках,
відносинах з навколишнім світом, іншими людьми, визначають поведінку
людини;
в) істота біологічна, що володіє мовою, здатністю працювати, і водночас
істотою суспільною, якій необхідно спілкуватися і взаємодіяти з іншими
людьми.
32. Особистість — це:
а) сукупність особливостей і певних властивостей людини, які
характеризують її неповторність і виявляються у рисах характеру, у
специфіці інтересів, якостей, що відрізняють одну людину від іншої;
б) суб'єкт власної життєдіяльності, суспільна істота, наділена
свідомістю і представлена психологічними характеристиками, які є
стійкими, соціально зумовленими, виявляються у суспільних зв'язках,
відносинах з навколишнім світом, іншими людьми, визначають поведінку
людини;
в) істота біологічна, що володіє мовою, здатністю працювати, і водночас
істотою суспільною, якій необхідно спілкуватися і взаємодіяти з іншими
людьми.
33. Аналітичний етап при проведенні експерименту як методу соціально-пси-
хологічного дослідження передбачає:
а) постановку проблеми й теми дослідження; визначення об'єкта й
предмета; формулювання гіпотези та завдань;
б) розроблення методики експерименту та експериментального плану;
в) створення експериментальної ситуації, здійснення спостереження,
керівництво перебігом експерименту, вимірювання реакцій піддослідних;
г) здійснення кількісного аналізу результатів, наукової їх інтерпретації,
формулювання висновків і рекомендацій.
34. Гуманістична функція соціальної психології:
а) передбачає повне і конкретне пізнання соціально-психологічної
62
реальності, її структури, механізмів розвитку та функціонування з позицій
інтересів людини і групи, а також з'ясування закономірностей, механізмів та
чинників, що детермінують соціально-психологічні явища;
б) реалізується як систематизація знань з проблем сприймання, пе-
редавання інформації, взаємодії і взаємовпливу людей;
в) полягає в дотриманні норм етики і моралі щодо індивіда, в захисті
соціальних спільностей, верств, відтворенні й передаванні соціального
досвіду;
г) передбачає формування соціально-психологічних прогнозів щодо
співвідношення індивідуального і соціального, суб'єктивного відображення
об'єктивної реальності.
35. Соціальна психологія — це:
а) наука про взаємозв'язок соціального і психічного, їх взаємодію,
взаємозалежність, взаємовпливи на рівні окремої людини, спільності; про
соціально-психологічні явища, які виникають у процесі соціальної взаємодії і
характеризують індивіда і групу;
б) наука, що вивчає закономірності та механізми виникнення,
функціонування і вияву реальності, яка формується у процесі суб'єктивного
відображення людиною об'єктивних соціальних відносин і соціальних
спільностей;
в) наука про співвідношення соціальної (суспільної) психології та
ідеології, психології соціальних груп та особистості (традиції, громадська
думка, звичаї, інші масові психічні явища суспільної свідомості).
36. Предметом соціальної психології є:
а) причинна зумовленість психічного соціальним;
б) співвідношення соціальної (суспільної) психології та ідеології,
психології соціальних груп та особистості (традиції, громадська думка,
звичаї, інші масові психічні явища суспільної свідомості);
в) закономірності поведінки людей, зумовлені їх спільною діяльністю,
взаємодією та взаємовпливами;
г) вивчення закономірностей і механізмів виникнення, функціонування і
вияву реальності, яка формується у процесі суб'єктивного відображення
63
людиною об'єктивних соціальних відносин і соціальних спільностей.
37. Соціально-психологічні явища — це:
а) якісно нове утворення, яке виникає на межі соціального та
психічного, має суттєві ознаки кожного з них і в якому важливими є
закономірності й механізми взаємозв'язку соціального та психічного, їх
взаємодія, взаємозалежність і взаємовплив;
б) феномени, що виникають у результаті взаємодії суб'єктів
комунікативного процесу (окремих індивідів і спільностей) у певних умовах,
відтворюють соціально-психологічну реальність, спонукають і регулюють
поведінку людей, сприяють організації різних форм діяльності та
спілкування, здійснюють обмін інформацією і переживаннями;
в) об'єктивна форма суб'єктивного сприйняття, представленого
системою певних оцінок, уявлень та образів; соціальна діяльність людей чи
груп, відносини і взаємодія між ними, їхні наміри, позиції і цілі,
взаємозв'язки і взаємозалежності.
38. Соціально-психологічна реальність – це:
а) об'єктивна форма суб'єктивного сприйняття, представленого
груп, відносини і взаємодія між ними, їхні наміри, позиції і цілі,
взаємозв'язки і взаємозалежності;
б) феномен, що виникає в результаті взаємодії суб'єктів комунікативного
процесу (окремих індивідів і спільностей) у певних умовах, спонукає і
регулює поведінку людей, сприяє організації різних форм діяльності та
спілкування, здійснює обмін інформацією і переживаннями.
в) якісно нове утворення, яке виникає на межі соціального та
взаємодія, взаємозалежність і взаємовплив.
39. Соціально-психологічний простір – це:
а) об'єктивна форма суб'єктивного сприйняття, представленого
груп, відносини і взаємодія між ними, їхні наміри, позиції і цілі, взаємозв'язки
64
і взаємозалежності;
б) якісно нове утворення, яке виникає на межі соціального та
взаємодія, взаємозалежність і взаємовплив;
в) феномен, що виникає в результаті взаємодії суб'єктів комунікативного
процесу (окремих індивідів і спільностей) у певних умовах, відтворює
соціально-психологічну реальність, спонукає і регулює поведінку людей,
сприяє організації різних форм діяльності
65
з курсу «Методика роботи практичного психолога»
84. Відповідно до нормативно-правових документів Міністерства освіти і науки

України, якими керуються у своїй діяльності практичні психологи і соціальні
педагоги та, враховуючи сучасні дослідження психологічної науки і практики,
виокремлюють такі моделі психологічної служби:
) за об’єктами психологічної допомоги: суспільна (робота
психолога із великими соціальними групами), організаційна
(психологічна підтримка діяльності організації, закладу), групова
(робота практичного психолога із малими формальними та
неформальними соціальними групами), особистісна (індивідуальна
робота);
) за рівнем акредитиції навчального закладу
85. Психологічна служба у своїй діяльності керується :
) Загальною Декларацією прав людини;
) Науковими дослідженнями в сфері економіки
86. Діяльність психологічної служби включає такі основні напрями:
) Діагностика;
) юридична консультація
87. Основні вимоги до організації психологічної служби:
) застосування специфічних методів і прийомів впливу на
поведінку людини, що потребують високого професіоналізму;
) відкритості результатів сімейного консультування
88. Основні напрями діяльності Українського центру практичної психології:
) розробка стратегії її розвитку
) підготовка спеціалістів з економіки.
89. Український центр практичної психології складається з відділів:
) відділу управління, аналізу і прогнозування
) відділу реабілітації
90. Практичний психолог у закладі освіти здійснює професійну діяльність за
66
такими напрямами:
) психодіагностична робота
) медичне обстеження
91. Документація практичного психолога, соціального педагога ділиться на
категорії:
) нормативно-правову
) художню
92. Практичний психолог кваліфікаційної категорії «спеціаліст ІІ категорії» має
знати:
) Конституцію України, Закони України, інші законодавчі та
нормативно-правові акти й документи з питань навчання і
виховання дітей та молоді.
) Сучасні технології в галузі машинобудівництва
93. Практичний психолог кваліфікаційної категорії«спеціаліст ІІ категорії» має
вміти:
) Вибудовувати свою професійну діяльність з урахуванням
положень і вимог, викладених у цих документах
) Організовувати власний відпочинок дітей і підлітків
94. Практичний психолог кваліфікаційної категорії «спеціаліст І категорії» має
знати:
) Місце і роль психології в цілісному освітньому процесі
) Фізику
95. Практичний психолог кваліфікаційної категорії «спеціаліст І категорії» має
вміти:
) Визначати шляхи інтеграції виховання з навчанням.
Створювати інтелектуальний фон «поле» за рамками навчальної
діяльності
) Створювати конфліктну ситуацію
96. Практичний психолог кваліфікаційної категорії «спеціаліст вищої категорії»
має знати:
) Основні напрями і тенденції розвитку психологічних теорій на
67
сучасному етапі
) Фінансові можливості суб'єктів освітнього процесу
97. Практичний психолог кваліфікаційної категорії «спеціаліст вищої категорії»
має вміти:
) Будувати роботу з учнями, грунтуючись на сучасних
гуманістичних тенденціях розвитку особистості. Уміти на основі
аналізу доводити результативність введених інновацій.
Організовувати безперервну самоосвіту
) Організовувати безперервну самоосвіту підлітків
98. Основні завдання психологічної служби системи освіти України полягають
у:
) сприянні повноцінному розвитку особистості вихованців, учнів,
студентів на кожному віковому етапі, створенні умов для
формування у них мотивації до самовиховання і саморозвитку;
) надання матеріальної допомоги учням, студентам
99. Розв 'язування дитиною завдань з допомогою дорослих визначає термін:
100. Психологічна служба системи освіти України функціонує на рівнях:
) Науковому
) Технічному
) консультативно-методична допомога
) медична допомога
102. Психологічна служба в системі освіти України складається з таких
основних ланок:
) Українського науково-методичного центру практичної
психології і соціальної роботи;
) Медичної служби
103. До повноважень Українського науково-методичного центру практичної
психології і соціальної роботи належать:
68
) науково-методичне забезпечення психологічної служби системи
освіти України;
) координація діяльністю медичних працівників.
104. Практичний психолог працює у тісній взаємодії з :
) педагогічним колективом, керівниками навчально-виховного
закладу, батьками учнів
) сім'ями педагогічного колективу
105. Психологічна служба здійснює свою діяльність у безпосередньому
контакті з:
) медичною службою;
) спеціалістами в банківській галузі
106. У результаті психодіагностики психолог розв’язує такі завдання:
) виявляє готовність дитини до школи.
) консультує педагогічний коллектив
107. Під час психопрофілактичної роботи психолог виконує такі функції:
) надає допомогу вчителю і батькам в адаптації дітей до
навчання в школі в першому, п’ятому, десятому класах.
) не дотримується психологічної етики.
108. У рамках навчального закладу психолог здійснює:
) ознайомлення вчителів та батьків з основами дитячої,
педагогічної та соціальної психології
) юридичну консультацію
109. Психологічна служба системи освіти України функціонує на рівнях:
) науковому,
) технічному
) консультативно-методична допомога
) медична допомога
111. Психологічна служба в системі освіти України складається з таких
основних ланок:
69
) Українського науково-методичного центру практичної
психології і соціальної роботи;
) медичної служби
112. До повноважень Українського науково-методичного центру практичної
психології і соціальної роботи належать:
) науково-методичне забезпечення психологічної служби системи
освіти України;
) координація діяльністю медичних працівників
113. Психологи зобов'язані всіляко запобігати і не допускати антигуманних
наслідків у своїй професійній діяльності
) так
) ні
114. Типовими формами просвітницької роботи шкільного психолога є:
) виступи на батьківських зборах, педрадах, предметних
методоб’єднаннях
) діагностика учнів.
115. У напрямку психологічної профілактики психолог здійснює такі
заходи:
) Консультує класних керівників щодо складання програм
індивідуальної роботи з учнями, які потребують педагогічної
допомоги
) призначає класних керівників та класоводів.
116. Психолог може надавати рекомендації адміністрації:
) Щодо запобігання конфліктів між учителями, вчителями та
учнями, оздоровлення психологічного клімату в педагогічному
5колективі та навчальному закладі
) Щодо матеріально збагачення за рахунок закладу
117. Під час атестації чи оцінювання практичної діяльності психолога
підлягають контролю і перевірці такі питання:
) Реальне соціально-правове та організаційне забезпечення
70
професійної діяльності психолога
) правильне та раціональне використання власних коштів
118. До нормативно й довідково-інформаційної документації належать:
) положення про психологічну службу в системі освіти України,
нормативно-правові документи (ксерокопії наказів, листів,
положень), що регламентують діяльність психологічної служби
) фінансові рахунки
119. До документів для службового користування відносяться:
) індивідуальні карти психологічного супроводу школяра
) матеріали психолого-педагогічних консиліумів і медико-
педагогічних комісій.
120. До обліково-реєстраційної документації належать:
) журнал щоденного обліку роботи;
) фінансові документи: накладні, рахунки, квитанції за платні види
послуг
121. Практичний психолог повинен тримати під особливим контролем
перехідні, переломні моменти в житті школярів
) так
) ні.
122. Практичний психолог повинен виявляти й усувати психологічні
причини порушень міжособистісних відносин учнів із учителем, з однолітками,
з батькаами й іншими людьми
) так
) ні
123. Практичний психолог повинен вести профорієнтаційну роботу
) так
) ні.
124. Психологи не беруть участі в діях, спрямованих проти свободи особи.
Вони не мають права змушувати клієнта розповідати про свою життєву
філософію, політичні, релігійні чи етичні переконання, не повинні вимагати
відмовитися від них
71
) так
) ні
125. Тривалість робочого тижня практичного психолога та соціального
педагога визначається чинним законодавством з урахуванням типу навчального
закладу
) так
) ні
126. Працівникам психологічної служби системи освіти надаються окремі
приміщення (кабінети) для проведення діагностичної, навчальної, тренінгової,
консультативної, розвивальної і корекційної роботи
) так
) ні
127. Практичний психолог навчального закладу формує психологічну
культуру вихованців, учнів, студентів, педагогів, батьків або осіб, які їх
замінюють, консультує з питань психології, її практичного використання в
організації навчально-виховного процесу
) так
) ні
128. Соціальний педагог навчального закладу дає рекомендації вихованцям,
учням, студентам, батькам або особам, які їх замінюють, вчителям, викладачам
та іншим особам з питань соціальної педагогіки
) так
) ні
129. Практичний психолог навчального закладу розробляє та впроваджує
розвивальні, корекційні програми навчально-виховної діяльності з урахуванням
індивідуальних, гендерних, вікових особливостей вихованців, учнів, студентів
) так
) ні
130. Соціальний педагог навчального закладу прогнозує на основі
спостережень та досліджень посилення негативних чи позитивних сторін
соціальної ситуації, що впливає на розвиток особистості вихованця, учня,
72
студента чи групи; прогнозує результати навчально-виховного процесу з
урахуванням найважливіших факторів становлення особистості
) так
) ні
131. Практичний психолог навчального закладу проводить психологічну
діагностику і психолого-педагогічну корекцію девіантної поведінки вихованців,
учнів, студентів
) так
) ні
132. Соціальний педагог навчального закладу вивчає та оцінює особливості
діяльності і розвитку вихованців, учнів і студентів, мікроколективу (класу чи
групи), шкільного, студентського колективу в цілому, молодіжних та дитячих
громадських організацій; досліджує спрямованість впливу мікросередовища,
особливостей сім'ї та сімейного виховання, позитивного виховного потенціалу
соціального середовища та джерела негативного впливу на вихованців, учнів і
студентів
) так
) ні
133. Практичний психолог навчального закладу бере участь у здійсненні
освітньої, виховної роботи, спрямованої на забезпечення всебічного
індивідуального розвитку вихованців, учнів, студентів, збереження їх
повноцінного психічного здоров'я
) так
) ні
134. Навчально-методичні кабінети (центри) психологічної служби системи
освіти, методисти організовують діяльність "Телефонів довіри", кабінетів
корекції кризових станів, психологічних (сімейних) консультацій, профільних
консультаційних пунктів, реабілітаційних центрів залежно від соціально-
психологічних потреб регіону
) так
) ні
73
135. Посади практичних психологів і соціальних педагогів уводяться в
штатні розписи навчальних закладів і установ освіти за умови наявності
спеціалістів з фаховою освітою в межах коштів, передбачених єдиним
кошторисом витрат відповідно до нормативів чисельності практичних
психологів і соціальних педагогів
) так
) ні
136. Психологічна служба співпрацює з органами охорони здоров'я, праці та
соціального захисту населення, сім'ї, молоді та спорту, внутрішніх справ,
іншими органами виконавчої влади, а також громадськими організаціями
) так
) ні
137. Діяльність психологічної служби в системі освіти України
забезпечується практичними психологами, соціальними педагогами,
методистами та директорами (завідувачами) навчально-методичних кабінетів
(центрів). За своїм статусом працівники психологічної служби належать до
педагогічних працівників і відповідно до чинного законодавства користуються
всіма правами і гарантіями, передбаченими для них
) так
) ні
138. Психологічна служба в системі освіти - це сукупність закладів, установ,
підрозділів і посад, що складають єдину систему, основу якої становлять
фахівці у сфері практичної психології і соціальної педагогіки: практичні
психологи, соціальні педагоги, методисти, директори (завідувачі) навчально-
методичних кабінетів (центрів) психологічної служби
) так
) ні
139. Основною метою діяльності психологічної служби є психологічне
забезпечення та підвищення ефективності педагогічного процесу, захист
психічного здоров'я і соціального благополуччя усіх його учасників: вихованців,
учнів, студентів, педагогічних і науково-педагогічних працівників
) так
74
) ні
140. Соціально-педагогічний патронаж спрямований на надання соціально-
педагогічної допомоги соціально незахищеним категоріям вихованців, учнів і
студентів з метою подолання ними життєвих труднощів та підвищення їхнього
соціального статусу
) так
) ні
141. Психологічна служба забезпечує своєчасне і систематичне вивчення
психофізичного розвитку вихованців, учнів і студентів, мотивів їх поведінки і
діяльності з урахуванням вікових, інтелектуальних, фізичних, статевих та інших
індивідуальних особливостей, створення умов для саморозвитку та
самовиховання, сприяє виконанню освітніх і виховних завдань навчальних
закладів
) так
) ні
142. Кожний спеціаліст служби зобов'язаний складати план своєї роботи на
тиждень, півріччя, рік. У плані передбачаються лише ті види роботи, на які
спеціаліст має дозвіл і відповідну кваліфікацію
) так
) ні
143. Працівники психологічної служби можуть викладати навчальні
дисципліни, що відповідають профілю їхньої підготовки ("психологія",
"психологія спілкування", "людина і світ", "етика і психологія сімейного життя"
та ін.), або вести факультативи та гуртки
) так
) ні
144. Психологічна служба забезпечує своєчасне і систематичне вивчення
психічного розвитку особистості, мотивів її поведінки і діяльності з
урахуванням вікових, інтелектуальних, статевих, інших індивідуальних
особливостей, створення умов для самовиховання і саморозвитку, сприяє
виконанню виховних й освітніх завдань навчально-виховних закладів
75
) так
) ні
76
з курсу «Основи психодіагностики»
145. Предметом психодіагностики є:

) Набір різних діагностичних методів;
) Вимір динаміки психічних процесів під впливом життєвих ситуацій;
) Дослідження особистості в системі інтеріндивідуальних,
інтраіндивідуальних зв’язків і суб’єкт-суб’єктних стосунків;
) Тестування інтелектуального розвитку людей.
146. Першу у світі лабораторію психологічних досліджень заснував:
) Френсіс Гальотн;
) Вільгельм Вундт;
) Альфред Біне;
) Григорій Росслімо.
147. Так звані „процедурні технології психодіагноситки” використовуються
у:
) Психогенетичному підході в психології;
) Психології якісного аналізу;
) Біхевіоріальній психології;
) Всіх теоретично-психологічних течіях.
148. У сучасній психологічній науці поняття „тест” означає:
) Спеціально створений набір запитань, призначених для виявлення
особистісних властивостей і особливостей психічних процесів;
) Єдино можливий метод вивчення психіки;
) Системна модель експертизи психічних явищ;
) Стандартизована система запитань і задач, що мають визначену шкалу
значень.
149. До професійних психодіагностичних тестів пред’являються вимоги на
відповідність:
) Перевірці;
) Відтворюванності;
77
) Достовірності;
) Точності;
) Валідності;
) Надійності.
150. Поняття „конструктна валідність тесту” передбачає його відповідність
щодо:
) Зовнішньої очевидності того, що вимірюється;
) Повноти, точності і широти психодіагностичної проекції;
) Визнаної в науці теоретичної концепції;
) Підтвердження діагностичного матеріалу іншими методами.
151. Валідизація тестів пов’язана з їх перевіркою;
) На зручність у використанні;
) На відповідність предмету діагностики;
) На повторюваність результатів при всіх тестуваннях;
) На допустимі інтервали точності, тобто мінімальний інтервал
погрішностей;
) На інтерес до тестового завдання, як і до процедури обстеження.
152. Надійність тестів перевіряється шляхом (три правильні відповіді):
) Повторного застосування тесту на одній і тій же вибірці;
) Набору одного статистичного матеріалу на різних вибірках;
) Використання різних тестових методик;
) Застосування двох еквівалентних форм тесту;
) Розподілу тесту на дві чи більше частини;
) Розосередження тестових шкал.
153. Надійність тесту – це:
) Однозначність досліджуваних властивостей і якостей психіки;
) Стійкість процедури щодо об’єктів дослідження, забезпечення
стабільності вимірів;
) Істинність тестової інформацї.
154. Достовірність тестів – це:
78
) Допустимий рівень в точності вимірів;
) Переконливість результатів для підтвердження гіпотези
психодіагностики;
) Безпомилковість вимірів.
155. Помилка вимірів при перевірці тесту на достовірність визначається:
) Мірою розсіювання середніх значень у заданому діапазоні, тобто
величиною середньоквадратичного відхилення (дисперсією);
) Середньоарифметичним значенням (Х);
) Коефіцієнтом варіації (V).
156. Психодіагностичні методи Б.Г.Ананьєв поділяє на таку кількість
категорій:
) 3;
) 4;
) 5;
) 8.
157. Згідно з висновками Б.Г.Ананьєва, за основу тестової категоризації
взято такий принцип:
) Логічної наступності і взаємної доповнюванності тестових методик;
) Предметної спрямованості, що виходить з мети дослідження;
) Завершеності циклу психологічного дослідження.
158. Стимульний матеріал у психологічних тестах поділяється на такі види:
) Вербальні;
) Відкриті;
) Невербальні;
) Закриті.
159. Визначте, які з перерахованих тестів належать до тих, у яких стимули –
вербальні стандартизовані; відповіді закриті, типу „вибір”:
) 16-факторний особистісний тест Р.Кеттела;
) Методика „ціннісні орієнтації” М.Рокича;
) Коректурна таблиця Бурдона;
) Прогресивні матриці Равена;
79
) ШТРР (шкільний тест розумового розвитку).
160. Визначте методику, у якій використовуються стимули – вербальні
стандартизовані, відповіді – відкриті, типу „доповнення”:
) Незавершені речення;
) Асоціативний есперимент;
) Фрустраційний тест Розенцвейга;
) ШТРР (шкільний тест розумового розвитку).
161. Визначте методику, у якій використовуються стимули – невербальні,
вербальні; відповіді – відкриті, типів „доповнення” і „вільне конструювання”:
) Контент-аналіз;
) Час реакції;
) Малюнок „будинок – дерево – людина”.
162. Визначте методику, де основний принцип конструювання – „стимули –
вербальні (невербальні) індивідуально орієнтовані; відповіді – відкриті”:
) Контент-аналіз;
) Психодіагностичний тренінг;
) Рівень домагань Ф.Хоппе.
163. В основу дослідження простої реакції людини покладена така логіка
конструювання тестів:
) Стимули – невербальні, індивідуально орієнтовані; відповіді – відкриті;
) Стимули – невербальні, динамічні; відповіді – регулювання через
органи управління;
) Стимули – невербальні; відповіді – типу „вільне конструювання”.
164. Артефакти, що пов’язані з умовами обстеження, відносяться до таких
перемінних:
) Особистості випробовуваного;
) Особистості експериментатора;
) Ситуативних перемінних.
165. Інструкція в психодіагностичному обстеженні:
) Завжди жорстко регламентує однозначність виконання тестового
завдання, як і поведінку пацієнта в процедурах тестування;
80
) Визначається цілями дослідження і допускає вибір дій на розсуд
випробовуваного.
166. Перевірка гіпотези (діагностичного задуму, припущення) здійснюється
в такому психодіагностичному експерименті:
) Що орієнтований на „пілотажне” дослідження;
) Критичному дослідженні;
) Методичному дослідженні.
167. Щоб уникнути недоліків у психологічній діагностиці, до тестових
завдань висуваються такі вимоги (три правильні відповіді):
) Логічної комбінованості, наступності;
) Непрогностичності і неочевидності в рішеннях тест-завдань;
) Індиферентності результатів і оцінок.
168. Спотворення, тобто інсценування різних форм, специфічних станів чи
їх симптомів людиною, якій вони не притаманні, називається (відзначити
неправильну назву):
) Симуляція;
) Дисимуляція.
169. Спотворення відповідей у бік соціальної бажаності називається:
) Депривація;
) Агравація;
) Симуляція;
) Дисимуляція.
170. У психодіагностичній практиці вдаються до тактичних прийомів:
маскування дійсної мети дослідження, раптової постановки запитань, нечіткості
цілей тестування, відволікання від головного, а також до використання
статусних форм психіки, психофізіологічних і статусних індикаторів психіки,
інших принципів. Це робиться для того, щоб:
) Приховати від випробовуваного істинне пізнання його психіки;
) Додати психологічному обстеженню риси науковості, загадковості;
) Забезпечити об’єктивність психодіагностичних вимірів.
171. Коли у стимульному матеріалі тесту використовуються помилки
81
сприйняття, установча готовність діяти, оцінювати і поступати певним чином,
актуалізація особистісних сенсів, конструктивних домінант, вибірковість,
заміщення цінностей і переживань, то йдеться:
) Про тести на сприйняття і діагностику пізнавальних процесів;
) Про тести на визначення здібностей;
) Про проективні тести;
) Про тести на визначення умінь і навичок.
172. У психодіагностиці застосовують два види статистичних досліджень:
суцільне і вибіркове. При вибірковому дослідженні отриманий результат
допускає деяку неточність – помилку репрезентативності. Зі збільшенням
кількості спостережень допущена помилка неточності:
) Зменшується;
) Збільшується;
) Не змінюється.
173. Проблема оцінки й оцінювання в психодіагностиці розглядається як:
) Результат зображення кількості вимірюваного явища психіки;
) Процес оцінювання, своєрідна кваліметрія, осмислення і тлумачення
властивостей, змісту і якості психічних проявів досліджуваного;
) Розміщення вивченого факту в дихотомічній шкалі „добре – погано”.
174. Ймовірне прогнозування в психологічній діагностиці здійснюється за
допомогою:
) Інтуїції і осяяння, досвіду і внутрішнього „чуття” діагноста;
) Точних математичних розрахунків;
) Практично виключається з психологічних досліджень.
82
з курсу «Психологічне консультування»
1. До групи професійних консультантів належать:

) психологи;
) учителі;
) священнослужителі;
) психотерапевти.
2. Шкільний психолог:
) допомагає учням адаптуватися до шкільного навчання;
) має справу головним чином з такими проблемами, як конфлікти
між учителями й учнями;
) займається розвитком здібностей учнів;
) розглядає проблеми взаємин у родині учня.
3. Сучасні консультанти успадкували наступні принципи з учень
древніх релігійних мислителів і філософів:
) на будь-яке запитання існує одна єдина правильна відповідь;
) є безліч можливих інтерпретацій одного і того ж досвіду;
) будь-яка філософія абсолютно марна, якщо її не можна
використовувати в повсякденному житті
4. Існують три основні підходи до психологічного консультування:
) проблемно-орієнтоване консультування, що фокусується на
аналізі сутності внутрішніх і зовнішніх причин проблеми, пошуку
шляхів її вирішення;
) особистісно-орієнтоване консультування, спрямоване на
виявлення ресурсів для розв'язання проблеми;
) консультування орієнтоване на рішення, спрямоване на аналіз
індивідуальних, особистісних причин виникнення проблемних і
конфліктних ситуацій та шляхів запобігання їх у майбутньому.
5. Основна мета психологічного консультування:
) надання психологічної допомоги, тобто розмова із психологом повинна
допомогти людині у вирішенні її проблем і налагодження міжособистісних
стосунків з оточуючими;
) консультативний контакт клієнта з психологом, який дозволяє клієнтові
перебороти себе і опанувати справжні почуття;
) один із найважливіших елементів створення психологічного клімату.
6. Головними сферами застосування психологічного консультування вважають:
) психологічний та духовний розвиток дитини;
) шлюб та сім’я;
83
) проблеми похилого віку.
7. Основна техніка психологічного консультування:
) це основний засіб, що стимулює удосконалення особистості клієнта;
) це засіб, що проявляє глибокий інтерес до людей та спілкування з ними;
) це засіб надання емоційної стабільності та об’єктивності клієнтові.
8. Моделі особистості ефективного консультанта:
) автентичність;
) відкритість власному досвіду.
9. Клієнт має такі права:
) отримати інформацію про освіту та кваліфікацію психолога;
) немає жодних прав.
10. У психологічному консультуванні найчастіше використовуються такі методи
дій впливу:
) прояв професійної чесності у роботі;
) демонстрація теоретичних знань і досвіду консультанта;
) утвердження загального погляду;
) розробка стратегій і тактики реалізації змін у консультуванні.
11. Типові помилки консультативної бесіди:
) не встановлено, необхідний психологічний контакт, що заважає
створенню сприятливого для бесіди клімату;
) довга розповідь про проблеми соціально-політичного життя людей;
) думка співрозмовника не вислуховується або дискредитується.
12. Етапи процесу психологічного консультування:
) етап входження до ситуації психологічної допомоги;
) етап дії та прожиття ситуації психологічної допомоги;
) етап входження до нового досвіду.
13. Психологічний клімат складається:
) структурування консультативного простору;
) структурування обстановки консультування.
14. Психолог не має права:
) обирати клієнта;
) надати клієнтові максимальну можливість висловитись;
84
) зберігати професійну таємницю.
15. Клієнт має такі права:
) обрання психолога;
) всю увагу слід приділити психологу.
16. Професійний етикет психолога повинен бути:
) часті запізнення;
) ведення записів;
) орієнтування клієнта в часі;
) куріння.
17. У процесі консультації консультант відповідає за:
) умови безпеки консультації;
) технологію доступу до розв'язання проблем клієнта;
) бажання здійснити зміну рольової поведінки клієнта;
) нерозголошення отриманої інформації
18. Технологія проведення бесіди у психологічному консультуванні:
) встановлення контакту;
) встановлення заохочення до обговорення проблематики клієнта;
) встановлення мети бесіди.
19. Сфери невербального контакту у психологічному консультуванні:
) контакт очей;
) вираз обличчя;
) тон і гучність голосу;
) розпитування клієнта.
20. Основні аспекти роботи консультанта:
) уміння розуміти;
) співпереживати;
) підтримувати і аналізувати почуття клієнта;
) мовчати і уважно слухати.
21. Принципи психологічного консультування:
) надання порад;
) анонімність.
22. Визначте типові помилки під час психологічного консультування:
) не встановлено необхідний психологічний контакт;
85
) прояв професійної чесності у роботі.
23. Тривалість бесіди консультант визначається:
) на початку зустрічі;
) в середині зустрічі;
) в ході зустрічі;
) в кінці зустрічі.
24. Залучення клієнта до процесу консультування полягає в тому, що:
) клієнт бере на себе відповідальність за те, що з ним відбувається;
) клієнт вчасно приходить на консультацію;
) консультант доручає клієнту виконувати його завдання самостійно.
25. Визначте поняття «Психологічне консультування»:
) надання психологічної допомоги, тобто розмова з психологом повинна
допомогти людині у вирішенні її проблем і налагодженні міжособистісних
стосунків з оточуючими;
) допомога клієнтові подивитись на свої проблеми і життєві складності з
боку, продемонструвати й обговорити ті аспекти взаємин, які є джерелами
труднощів, що, зазвичай, не усвідомлюються і не контролюються;
) надання психологічної допомоги клієнтові у вирішені його
психологічних проблем.
86

Metod Do DEK 4 PPS

Uploaded by

Document Information

Original Title

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

Metod Do DEK 4 PPS

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

1

Кваліфікаційний іспит з психології є важливим

1. Чому психологію можна назвати плюралістичною наукою?

1. Поширена у ранніх суспільствах практика лікування психічної

1. Катехізес - це основа типу навчання:

42. Автор культурно-історичної теорії вищих психічних функцій:

1. Відносно узгоджена і послідовна сукупність соціально-значущих вчинків

84. Відповідно до нормативно-правових документів Міністерства освіти і науки

145. Предметом психодіагностики є:

1. До групи професійних консультантів належать:

You might also like