Семінар 22.

11
Мислення 2
ПЛАН
1. ОСНОВНІ ТЕОРІЇ МИСЛЕННЯ
a. Асоціативна; Мислення в асоціативної емпіричної психології у всіх його
проявах зводилося до асоціацій, зв'язків слідів минулого і вражень,
отриманих від цього досвіду.
b. Функціоналізм; Джон Дьюї вважав, що мислення виникає тоді,
коли людинавиявляє невідповідність між своїми очікуваннями і
реальними подіями.  Ця теорія носить назву конфліктної теорії. 
c. Психоаналітична версія; З точки зору психоаналізу мислення людини,
яка виступає атрибутом свідомості («Я»), знаходиться під прицілом
різноспрямованих впливів: несвідомого («воно») і актуальних вимог
культури, в якій живе людина («над-Я»).Мислення в цьому випадку має
виступити процесом, спрямованим на те, щоб знайти спосіб
реалізації несвідомих прагнень з урахуванням конкретної
соціокультурної ситуації. Зигмунд Фрейд вважав, що причиною появи
мислення виступила необхідність задоволення біологічних потреб: коли
в мозку людини з'являвся образ об'єктів, які можуть задовольнити що
виникла у нього потреба, наприклад в їжі, мислення проявляло себе
знаходженням способів втілення внутрішнього образу в дійсність. 
Іншими словами, мислення виступало механізмомуправління діями,
необхідними для досягнення мети.
d. Когнітивна; Жан Піаже міркував наступним чином: виникнення
мислення обумовлено біологічними процесами адаптації до
навколишнього середовища.  Дитина в процесі свого розвитку
удосконалює своє розуміння навколишнього світу, формує схеми
(внутрішні подання).  Це дозволяє йому вибудовувати свою поведінку
підходящим для адаптації до навколишнього середовища способом і на
цій основі формувати майбутні дії в нових ситуаціях.
e. Біхевіористичні концепції; Відповідно до гіпотези Джона Уотсона і
думку, і мова породжуються однієї і тієї ж рухової активністю.  Різниця
полягає лише в тому, що думка - це внутрішній діалог, а мова - думка,
яку казали вголос.
f. Гештальтпідхід; Представники цього психологічного напрямку виходять
з ідей підпорядкованості психічних процесів принципом освіти цілісних
форм.  Вони розуміють мислення в основному як безпосередній розгляд
шуканого рішення.
g. Інформаційно-кібернетична теорія; В її основі лежать поняття алгоритму,
операції, циклу та інформації.

2. На думку С. Л. Рубінштейна в якості основного предмета психологічного

дослідження мислення виступає як процес, як діяльність. За П. Я. Гальперіну, "з
боку учнів процес навчання являє собою безперервний ланцюг дій: слухати і
розуміти <...> читати і писати, рахувати, складати і віднімати, виробляти
граматичний, математичний, історичний аналіз і т.д. - все це різні дії: розумові,
перцептивні, мовні, фізичні. Ці дії становлять безпосередній предмет навчання і
значну частину навчальних предметів; іншу їх частину складають уявлення та
поняття, які теж потрібно зрозуміти, засвоїти, застосовувати, тобто теж або
отримати з допомогою дій, або включити в різні дії, без чого вони не можуть <.
 "> бути представлені. Формування дій і понять з бажаними, заданими
властивостями становить центральну психологічну проблему навчання" . Теорія
П. Я. Гальперіна знайшла застосування в практиці шкільного навчання, а також
інших форм освіти.

3. Мислячи, особистість розв'язує задачі. Задача завжди викликає певне ставлення

до себе, має для людини особистіший смисл. Це ставлення може бути
позитивним або негативним, відрізнятися за об'єктом, формою виразу та його
проявом. Крім того, задачі мають ту або іншу соціальну й індивідуальну
значущість, яка залежить від їх співвідношення з суспільними та
індивідуальними потребами.

4. Вже згадуваний "принцип єдиного інтелекту" Б. М. Теплов формулює таким

чином: "інтелект у людини єдиний і єдині основні механізми мислення, однак
відрізняються форми мисленнєвої діяльності, оскільки відрізняються задачі, які
стоять у тому або іншому випадку перед розумом людини".Професійне
мислення - це інтелектуальна діяльність щодо розв'язування професійних задач.
Оскільки специфіка професійної діяльності зумовлена особливостями задач, що
їх розв'язують різні спеціалісти, то якість професійної діяльності, або рівень
професіоналізму, залежить від типу мислення.

5. Мовлення - процес використання людиною мови для спілкування з іншими

людьми.Мова та мовлення тісно взаємопов'язані й являють собою єдине ціле.
Отже, мовлення виступає як психологічна діяльність, що виявляється у
спілкуванні людей за допомогою мови. Останнє - це суспільно-історичне явище,
що зумовлене національними особливостями, на відміну від мовлення, яке є не
що інше, як загальнолюдське явище і в кожному конкретному випадку чітко
індивідуальне.

Завдання для самостійної роботи студента

1. Інтелектуальна активність - це не стимульоване ззовні продовження мислення.
Інтелектуальна активність є особистісною властивістю, властивістю цілісної
особистості, яка не зводиться ні до загальних розумових здібностей, ні до
мотиваційних факторів розумової діяльності. Методом "креативного поля" Д.В.
Богоявленська визначила три рівні інтелектуальної активності – стимульно-
продуктивний, евристичний, креативний.
a. Стимульно-продуктивний, або пасивний, рівень має місце тоді, коли
людина, досить странно працюючи, залишається в межах заданого або
знайдено способу дії.
b. Евристичний, тут люди вже виявляють певною мірою інтелектуальну
активність, не стимульовану зовнішніми факторами, шукають нові
засоби. 
c. Креактивний рівень відповідає теоретичним відкриттям, коли вчений
будує теорію, яка пояснює факти, ставить нову наукову проблему (Д.Б.
Богоявленська)
2. Ряд психологів стверджують, що творче мислення в школярів на перших етапах
навчання ще зовсім не сформоване. Так, М.М. Волокітіна вважає, що у цьому
віці дітям не властиве творче мислення. Це пояснюється тим, що вони не
можуть прийти до широких узагальнень. Із вступом до школи процес
формування творчого мислення дітей у великій мірі починає залежати від
 педагога, від того як він організовує навчання, які методи і засоби використовує
при цьому, які завдання пропонує учням і від того, чи сам вчитель є творчою
особистістю.
Питання для обговорення:
1. Мислення послідовно розгортається у часі як процес, у якого є початок і кінець.
Відправним пунктом мислення є задача, вона є головним об'єктом мислення.
2. Обидва терміни виражають різні аспекти одного й того самого явища.
Інтелектуальна людина - це та, яка здатна здійснювати процеси мислення. І
якщо інтелект - здатність до мислення, то мислення - це процес, у якому
реалізується інтелект.
3. .
4. У процесі наукових досліджень синтез пов'язаний з аналізом, оскільки дає змогу
поєднати частини предмета, розчленованого у процесі аналізу, встановити їх
зв'язок і пізнати предмет як єдине ціле.
5. .
6.

7. ОПЕРАТИВНЕ МИСЛЕННЯ діяльність по вирішенню практичних завдань в

швидкозмінних умовах, яка здійснюється на основі моделювання людиною
станів об'єктів трудової діяльності і призводить до формування в конкретній
ситуації схем (плану) дій з управління реальними об'єктами і процесами.
8. образ оперативний-відображення у свідомості суб'єкта того предмета або
процесу, на який спрямована дія
9. В процесі дискурсивного мислення людина знаходить відповідь на питання, що
його цікавить, в результаті діалогу з самим собою.Інтуїтивне мислення – це
один з видів, який характеризується оперативністю протікання і відсутністю
чітко безумовних етапів. 
10. До основних характеристик творчої особистості відносять: здатність до
самоактуалізації, креативність, готовність до ризику, нерівномірність успіхів під
час вивчення різних навчальних предметів, наявність творчого потенціалу,
високий рівень мотивації, самобутність, високий рівень розвитку емпатії,
семантична гнучкість.