Діяльність як занальнонаукова категорія і

міждисциплінарна наукова проблема

Вступ
‣ Діяльність як об'єкт дослідження.
У процесі діяльності людина виступає як суб’єкт діяльності, а її дії спрямовані на зміни її
діяльності у процесі діяльності. Будь-яка діяльність здійснюється завдяки множині
взаємопов’язаних дій — одиниць діяльності, що не розкладаються на простіші, внаслідок
якої досягається конкретна мета діяльності. Мета діяльності зумовлена певною потребою,
задоволення якої потребує певних дій. 3авдання діяльності — це потреба, яка виникає за
певних умов і може бути реалізована завдяки визначеній структурі діяльності, до якої
належать:
- предмет діяльності — елементи навколишнього середовища, які має суб’єкт до початку
своєї діяльності і які підлягають трансформації в продукт діяльності;
- засіб діяльності — об’єкт, що опосередковує вплив суб’єкта на предмет діяльності (те, що
звичайно називають "знаряддям праці"), і стимули, що використовуються у певному виді
діяльності;
- процедури діяльності — технологія (спосіб, метод) одержання бажаного продукту;
- умови діяльності — характеристика оточення суб’єкта в процесі діяльності, соціальні
умови, просторові та часові чинники тощо.
- продукт діяльності — те, що е результатом трансформації предмета в процесі діяльності.
Означені системоутворювальні компоненти характерні для будь-якої діяльності — як
фізичної, так й інтелектуальної, і свідчать про її структуру.
Діяльність як занальнонаукова категорія і міждисциплінарна наукова проблема у психології
відіграє важливу роль у розумінні людської поведінки, кognітивних процесів та взаємодії з
оточуючим світом. Це поняття становить основу для багатьох психологічних теорій та
досліджень, оскільки охоплює широкий спектр аспектів і взаємозв'язків між ментальними,
емоційними та поведінковими процесами людини.
Діяльність в сучасному суспільстві відіграє ключову роль у розвитку та формуванні
індивідуальних та колективних характеристик людини. Вона становить основу для
досягнення цілей, самовираження, соціальної адаптації та особистісного зростання.
Роль діяльності в сучасному суспільстві:
1. Розвиток особистості:
Діяльність є основою самовдосконалення та розвитку особистості. Людина формує свої
здібності, навички та компетенції через активну діяльність, що сприяє її самореалізації.
2. Співробітництво та соціальна взаємодія:
Діяльність об'єднує людей в спільні групи та команди, сприяючи розвитку соціальних
навичок, співробітництву та взаєморозумінню.

1
3. Економічний розвиток:
Виробнича діяльність є основою економічного зростання суспільства, створюючи робочі
місця, виробляючи товари та послуги, що задовольняють потреби людей.
4. Культурна та соціальна трансформація:
Діяльність у всіх сферах життя сприяє культурній та соціальній трансформації суспільства,
змінюючи стереотипи, цінності та норми поведінки.
Вплив діяльності на розвиток людини:
1.) Формування навичок та здібностей:
Активна діяльність розвиває навички, сприяє формуванню та удосконаленню здібностей,
допомагає в оволодінні новими знаннями.
2.) Самоствердження та самореалізація:
Людина реалізує себе через діяльність, відчуваючи задоволення від досягнень, самостійності
та внеску у суспільство.
3.) Сприяння психічному здоров'ю:
Активна участь у різних видів діяльності допомагає зменшувати стрес, покращує психічне
здоров'я та сприяє загальному самопочуттю.
4.) Соціальна адаптація:
Через діяльність людина вчиться адаптуватися до різних ситуацій, розвиває комунікативні
навички та вміння спілкуватися з оточуючими.
Загалом, діяльність є не лише ключовим аспектом функціонування сучасного суспільства, а
й важливим чинником розвитку і самореалізації кожної окремої людини. Вона спонукає до
руху, росту та трансформації, що є основою для успішного функціонування як окремої
особистості, так і суспільства в цілому.
Розвиток поняття "діяльність" у науці
‣Філософія
Погляди видатних філософів на природу діяльності:
Арістотель вважав, що діяльність є основним аспектом людського існування. У своїх творах
він розглядав діяльність як ключовий механізм для досягнення щастя та етичного життя. Для
нього діяльність була не лише засобом досягнення мети, але й вираженням характеру та
цінностей особистості. Він вважав, що раціональна діяльність спрямована на досягнення
енергії й ентелехії (цілісності) в кожній людині. Для Арістотеля, етика та політика були
тісно пов'язані з діяльністю, і він вважав, що справжнє щастя можливе тільки через активну
та морально спрямовану діяльність.
Гегель розвинув ідеї щодо діяльності у своїй філософії суспільства та історії. Для нього,
діяльність людини не обмежувалась лише особистими діями, вона також включала соціальні
взаємодії та розвиток. Гегель вважав, що людська історія та соціальний прогрес - це
результат активної діяльності суспільства, що протистоїть постійному процесу діалектики
2
(боротьбі суперечностей). Він підкреслював, що через діяльність люди формують світ
навколо себе та розвиваються як індивіди і як суспільство.
Маркс вважав, що діяльність є основою соціального життя та історії. Він стверджував, що
основа суспільства - це спосіб, яким люди виробляють свої матеріальні потреби. Маркс
визнавав, що суспільство розвивається через класову боротьбу, де діяльність різних
соціальних класів визначає хід історії. Він підкреслював, що праця є основною формою
діяльності, яка впливає на соціальні відносини та формує економічну структуру суспільства.
Кожен з цих філософів вніс вагомий внесок у розуміння природи та значення діяльності в
житті людини та суспільства. Їхні погляди відображають різноманітні аспекти діяльності та
її ролі у формуванні і розвитку людського існування.
Філософські концепції та парадигми щодо сутності людської діяльності:
Філософія віддавна цікавилася природою та сутністю людської діяльності, пропонуючи різні
концепції та парадигми для її розуміння. Ось деякі з них:
Арістотель та телеологічна концепція
Арістотель вважав, що сутність людської діяльності полягає у досягненні енд (цілей). Він
вважав, що кожна людська діяльність має свою ціль і призначення. Наприклад, ціль політики
- забезпечення благополуччя громадян. Такий телеологічний підхід сприймає діяльність як
засіб до досягнення певних цілей.
Гегель та діяльність як спосіб самореалізації
Для Гегеля людська діяльність була не лише засобом досягнення цілей, але й процесом
самореалізації. Він розглядав історію як постійний процес розвитку, де люди, через свою
діяльність, розвивають свій розум та досягають вищого ступеня самосвідомості.
Маркс та матеріалістична концепція
Карл Маркс розглядав діяльність з точки зору матеріалістичної філософії. Він вважав, що
сутність людської діяльності полягає в матеріальних процесах виробництва, а також у
взаємовідносинах між людьми в економічній сфері. Маркс висував концепцію про те, що
діяльність людини формує її світогляд та суспільство.
Виготський та психологічна концепція
Лев Виготський розглядав діяльність через призму психології та розвитку особистості. Він
стверджував, що діяльність дитини в її соціальному середовищі сприяє формуванню
внутрішнього світу та мислення. Виготський підкреслював роль культури та соціального
контексту у формуванні діяльності та інтелектуального розвитку.
Ці філософські концепції надають різний погляд на сутність людської діяльності: від
телеологічних концепцій, де діяльність спрямована на досягнення цілей, до поглядів на
діяльність як засіб самореалізації та розвитку особистості. Вони відображають різні аспекти
та підходи до тлумачення та розуміння того, як люди діють, розвиваються та взаємодіють у
світі.
‣Психологія
Теорії діяльності в психології
3
Теорії діяльності в психології складають важливий аспект вивчення психічних процесів та
людської поведінки. Ці теорії становлять основу для розуміння того, як людина сприймає,
реагує на події, формує цілі та здійснює активність у світі навколо неї.
Теорія діяльності П.Я. Гальперіна
Павло Якович Гальперін розвинув теорію психологічної системності та діяльності. Його
основна ідея полягала у тому, що мислення та психічні процеси формуються через систему
психічних дій.
Основні принципи:
- Поняття психологічної системи. Гальперін вважав, що мислення виникає в результаті
взаємодії окремих психічних процесів, що утворюють систему.
- Структура психологічної системи. Він розглядав структуру мислення як послідовність дій,
що забезпечують досягнення мети.
- Перехід від емпіричного до теоретичного мислення. Гальперін вважав, що у процесі
розвитку людина переходить від конкретно-образного мислення до абстрактного та
теоретичного.
Теорія діяльності Л.С. Виготського
Лев Семенович Виготський розглядав психіку через призму соціального взаємодії та
культурного контексту. Його теорія зосереджувалась на розвитку культурних інструментів
та медіації в процесі формування мислення.
Основні принципи:
- Зона найближчого розвитку. Виготський визначив цей термін як різницю між рівнем
розвитку, який дитина може досягти самостійно, і рівнем, який може досягти за допомогою
дорослого або більш досвідченої особи.
- Соціокультурний підхід. Він підкреслював, що розвиток мислення залежить від соціальних
і культурних факторів.
- Медіація через інструменти та знакові системи. Виготський вважав, що використання
знаків та інструментів допомагає дитині вирішувати складні завдання та розвивати своє
мислення.
Теорія діяльності Ж.Піаже
Жан Піаже вважав, що розвиток мислення проходить через певні стадії, що відрізняються за
віковими показниками. Його теорія акцентує увагу на розвитку когнітивних структур та
процесів.
Основні принципи:
- Стадії розвитку когнітивних процесів. Піаже виділяв різні етапи розвитку мислення:
сенсомоторний період, період конкретних операцій, формально-логічний період.

4
- Асиміляція та акомодація. Ці концепти відображають процеси, що лежать в основі
адаптації до нової інформації та включення її у вже існуючі структури мислення.
- Роль гри та взаємодії з навколишнім середовищем. Піаже підкреслював важливість гри та
експеримента у процесі навчання та розвитку мислення дитини.
Ці три теорії в психології відображають різні аспекти розвитку та функціонування мислення
людини. Кожна з них пропонує власний підхід до розуміння процесів, що відбуваються у
мозку та психіці особистості.
Психологічні аспекти діяльності та її вплив на розвиток особистості.
Розгляд психологічних аспектів діяльності та її вплив на розвиток особистості є ключовим
напрямом в сучасній психології. Це відкриває широкі можливості для розуміння, як сама
діяльність впливає на психіку людини, формує її мислення, особистісні якості та розвиток.
Психологічний аналіз діяльності:
1. Психологічні механізми діяльності:
Процеси сприйняття та осмислення інформації під час активної діяльності.
Психічні процеси, які забезпечують планування та контроль дій.
Роль уваги, пам'яті та інших когнітивних функцій у виконанні діяльності.
2. Формування особистості через діяльність:
Вплив діяльності на формування особистісних якостей, наприклад, самостійності,
цілеспрямованості, творчості.
Взаємозв'язок між діяльністю та внутрішніми мотивами людини.
3. Розвиток особистості через діяльність:
Вікові особливості в сприйнятті та виконанні діяльності в різні етапи життя.
Вплив соціального середовища на розвиток особистості через певні види діяльності.
Взаємодія психіки та діяльності:
1. Роль психологічних факторів у діяльності:
Взаємозв'язок між психічним станом людини та її продуктивністю в діяльності.
Вплив емоційного стану на ефективність виконання завдань.
2. Діяльність як засіб самореалізації та самовдосконалення:
Важливість діяльності для саморозвитку та досягнення особистісних цілей.
Психологічні аспекти мотивації та задоволення від досягнення результату у діяльності.
3. Психологічні особливості в різних видах діяльності:
Особливості сприйняття, мислення та емоційне напруження у різних сферах діяльності
(навчання, робота, творчість).
Вплив діяльності на формування індивідуальних рис особистості:
5
1. Розвиток професійних компетенцій через діяльність:
Взаємозв'язок між професійним зростанням та активною діяльністю у відповідній галузі.
2. Формування ціннісних орієнтацій через діяльність
Вплив виконання певних дій на формування системи цінностей та переконань.
3. Роль самовираження та самореалізації у діяльності:
Важливість вираження власних потреб та особистісного розвитку через активну діяльність.
‣Соціологія
Суспільний аспект діяльності: роль у формуванні соціальних структур та взаємовідносин
між людьми.
Суспільний аспект діяльності є ключовим елементом у формуванні соціальних структур та
взаємовідносин між людьми. Діяльність у суспільстві виступає як основна сила, що визначає
та організовує спосіб життя людей, їхні взаємини, соціальні ролі та системи цінностей.
Роль у формуванні соціальних структур:
Ролі та функції: Діяльність людей у суспільстві визначає різноманітні ролі та функції, які
вони виконують. Ці ролі можуть бути економічними, політичними, культурними тощо.
Наприклад, професійні ролі визначаються видом діяльності людини у виробництві або
послугах.
Структури суспільства: Діяльність впливає на структуру суспільства, формуючи класи,
соціальні групи та інституції. Економічна діяльність, наприклад, призводить до утворення
різних соціальних класів, а політична діяльність визначає систему влади та управління.
Соціальна мобільність: Діяльність впливає на можливості соціальної мобільності людей у
суспільстві. Успішна діяльність може сприяти підвищенню соціального статусу та
переміщенню в соціальній ієрархії.
Взаємовідносини між людьми:
Комунікація та співробітництво: Діяльність сприяє спілкуванню та співробітництву між
людьми. Вона може бути основою для створення спільностей та колективних форм
діяльності.
Конфлікти та співіснування: Діяльність також може бути джерелом конфліктів у суспільстві
через різницю інтересів, цінностей та потреб. Однак водночас вона є базою для вирішення
конфліктів та співіснування через взаємодію та пошук компромісів.
Культурна взаємодія: Діяльність також формує культурні відмінності та сприяє їхній
взаємодії. Різноманітні види діяльності - мистецтво, наука, технології - впливають на
культурний розвиток суспільства та взаєморозуміння між людьми.
Суспільний аспект діяльності є фундаментальним у формуванні соціальних структур та
взаємовідносин у суспільстві. Він визначає ролі, соціальні класи, систему цінностей та
способи взаємодії між людьми. Розуміння цього аспекту діяльності важливо для аналізу та
управління соціальними процесами та взаємовідносинами у сучасному суспільстві.

6
 Дослідження діяльності у соціологічних парадигмах (структурний функціоналізм,
символічний інтеракціонізм).
Розглянемо дослідження діяльності у двох основних соціологічних парадигмах:
структурному функціоналізмі та символічному інтеракціонізмі.
Структурний функціоналізм
- Основні принципи:
Функціональна сполученість: Структурний функціоналізм розглядає суспільство як систему,
де різні соціальні елементи (інституції, ролі) мають взаємозв'язки та виконують певні
функції для забезпечення стабільності.
Діяльність як елемент структури: В цьому підході діяльність сприймається як важлива
складова соціальної структури. Люди взаємодіють через різні форми діяльності, які
утворюють соціальні ролі та функції.
Дослідження діяльності в рамках структурного функціоналізму:
Функції соціальної діяльності: Соціологи розглядають різні види діяльності (економічну,
політичну, культурну) через призму їхніх функцій у суспільстві. Наприклад, економічна
діяльність забезпечує матеріальні ресурси, політична - управління та стабільність, а
культурна - сприяє ідентичності та цінностям.
Соціальні структури та діяльність: Дослідження співвідношення між соціальними
структурами (які визначають можливості та обмеження діяльності) та самою діяльністю.
Наприклад, як економічні умови впливають на форми та типи професійної діяльності.
Символічний інтеракціонізм
- Основні принципи:
Соціальне конструювання: Цей підхід акцентує на тому, що соціальна реальність
формується через взаємодію та спілкування між людьми, де смисли та символи грають
ключову роль.
Діяльність як процес взаємодії: В символічному інтеракціонізмі діяльність розглядається як
процес взаємодії між індивідами, де вони приймають та інтерпретують символи та значення.
Дослідження діяльності в рамках символічного інтеракціонізму:
Символічні аспекти діяльності: Дослідження того, як символи, мова та способи спілкування
впливають на соціальну діяльність. Наприклад, аналіз використання мови в різних
соціальних контекстах
Соціальні ролі та взаємодія: Вивчення, як соціальні ролі формуються через взаємодію між
людьми та впливають на їхню діяльність. Наприклад, як інтерпретація ролей впливає на
поведінку у групових ситуаціях.
Обидва підходи вивчення діяльності у соціології мають свої особливості та підкреслюють
важливі аспекти соціальних відносин та їх взаємозв'язок із діяльністю людей у суспільстві.
Їх комбінація дозволяє глибше розуміти та аналізувати різноманітні аспекти соціальної
дійсності.

7
Діяльність як міждисциплінарна проблема
‣Інтердисциплінарний погляд
Перетин діяльності у різних науках – це феномен, який відображає взаємодію поняття
діяльності у контексті різних наукових дисциплін, таких як філософія, психологія, соціологія
та економіка.
Філософія
Філософія досліджує природу діяльності на метафізичному рівні, спрямовуючись на
розуміння суті та значення людської діяльності. Філософи від Арістотеля до Маркса
розглядали діяльність як основний аспект життя людини, який визначає її існування та
розвиток. Наприклад, для Арістотеля діяльність відображає цілі людини, а для Маркса –
відносини виробництва та класову боротьбу
Психологія
У психології діяльність розглядається як ключовий компонент розвитку та формування
особистості. Теорії, запропоновані вченими, такими як Лев Виготський, Павло Яковлевич
Гальперін, Жан Піаже, зосереджені на вивченні процесів, за допомогою яких людина
сприймає і взаємодіє з оточуючим світом через свою діяльність. Наприклад, Виготський
акцентував увагу на соціальному впливі, що формується через діяльність та спілкування.
Соціологія
У соціології досліджується соціальний аспект діяльності. Спеціалісти у цій галузі
аналізують, як діяльність впливає на формування соціальних структур, взаємовідносин між
людьми, соціальні інститути та культурні цінності. Ідеї теоретиків, таких як Макс Вебер та
Еміль Дюркгейм, звертають увагу на роль діяльності в формуванні соціальних норм і
цінностей.
Економіка
У сфері економіки діяльність розглядається як процес виробництва та розподілу ресурсів.
Економісти вивчають ефективність та результативність діяльності в господарському секторі,
а також вплив різних факторів на ефективність виробництва та розвиток економіки в цілому.
Перетин діяльності
У всіх цих наукових дисциплінах спостерігається перетин діяльності через взаємодію
концепцій та підходів. Наприклад, соціальна діяльність може бути вивчена як філософським
чином, як внутрішній психологічний процес та як складова соціальних систем у соціології.
Такий перетин допомагає збагачувати розуміння природи та ролі діяльності в різних
аспектах людського життя та науки.
Цей перетин відображає важливість інтердисциплінарного підходу до розуміння діяльності,
яка є ключовою для розвитку науки та сприяє більш глибокому розумінню людської
природи та соціальних взаємозв'язків.
Спільні аспекти та різниця у розумінні діяльності між науками.

8
Спільні аспекти діяльності між науками виявляються через загальний інтерес до поняття
діяльності як ключової складової людського життя. Однак різниця в її розумінні між різними
науками може виникати через акцент на різні аспекти чи підходи у дослідженнях
Спільні аспекти діяльності:
Орієнтація на людину:
Філософія, психологія та соціологія відзначають, що діяльність вивчається через призму
людської свідомості, здібностей, цінностей та мотивацій.
Процесуальний підхід:
У всіх науках діяльність розглядається як процес, що передбачає послідовність дій або
операцій для досягнення певної мети.
Взаємодія з середовищем:
У всіх науках акцентується взаємодія людини з оточуючим світом під час виконання
діяльності та вплив цієї взаємодії на саму діяльність та оточуюче середовище.
Різниця у розумінні діяльності між науками:
Філософський підхід
Філософія більш схильна до розглядання загальних понять та концепцій щодо природи
діяльності, вона ставить питання про сутність та значення діяльності для людини.
Психологічний аспект:
Психологія більше орієнтується на внутрішні процеси, механізми мислення, сприйняття та
мотивації, а також на вплив психічних процесів на спосіб виконання діяльності.
Соціологічний погляд:
Соціологія досліджує діяльність як частину соціальних систем, акцентуючи увагу на
взаємодії та соціальних наслідках діяльності у суспільстві.
Міждисциплінарність у розумінні діяльності:
Міждисциплінарність у дослідженні діяльності полягає у поєднанні підходів з різних наук
для комплексного розуміння цього явища. Це відкриває можливість:
Інтеграції знань: Об'єднання різних підходів дає можливість отримати більш повне уявлення
про природу діяльності, враховуючи як психологічні, так і соціальні аспекти.
Створення нових теорій: Міждисциплінарний підхід може сприяти формуванню нових
концепцій та теорій щодо діяльності, які враховують ширший спектр факторів.
Практичні застосування: Це також важливо для практики, оскільки дозволяє розробляти
більш ефективні стратегії управління, освіти та розвитку людських ресурсів.
‣Діяльність у наукових дослідженнях
Приклади міждисциплінарних досліджень, в яких розглядається поняття діяльності.
Поняття діяльності цікавить багато наукових галузей, і його дослідження відбувається у
межах міждисциплінарних проектів. Ось декілька прикладів таких досліджень:
9
- Когнітивна наука та дослідження мозкової активності під час діяльності:
Використання функціонального магнітного резонансу (fMRI) у поєднанні з психологічними
тестами для вивчення того, які частини мозку активуються під час різних видів діяльності.
Це дослідження спрямоване на з'ясування того, які мозкові процеси стоять за різними
типами діяльності та як це впливає на когнітивні функції людини.
- Соціально-економічні дослідження та аналіз діяльності у комерції:
Вивчення взаємодії між психологією споживача, маркетинговими стратегіями та
економічною ефективністю бізнесів. Це міждисциплінарне дослідження охоплює аспекти
психології споживача, маркетингу, економіки та соціології для кращого розуміння того, як
певні стратегії впливають на споживачів та економічні показники підприємств.
- Технологічні інновації та дослідження діяльності у сучасних інтерфейсах:
Вивчення взаємодії людини та комп'ютерної техніки для створення більш ефективних та
зручних інтерфейсів. Це включає аспекти інженерії, психології сприйняття, антропології та
інших наук для створення інноваційних технологій, які краще відповідають потребам
користувачів.
- Медичні дослідження та діяльність у реабілітації:
Використання інтегрованого підходу, що об'єднує фізіологію, психологію, інженерію та інші
галузі для розробки та вдосконалення методів реабілітації людей з різними порушеннями.
Це включає в себе дослідження фізичних вправ, технічних пристроїв, психологічних методів
та медичних технологій для поліпшення якості життя пацієнтів.
- Екологічні дослідження та діяльність для збереження середовища:
Об'єднання екологічних наук, економіки, соціології та інших галузей для розробки стратегій
збереження природних ресурсів та боротьби з екологічними проблемами. Це може включати
дослідження поведінки споживачів, розробку економічно вигідних екологічних стратегій та
впровадження нових технологій для зменшення впливу на довкілля.
Інноваційні аспекти в дослідженні діяльності з точки зору міждисциплінарних підходів.
Інноваційність в дослідженні діяльності з точки зору міждисциплінарних підходів полягає в
тому, що вона стимулює співпрацю та обмін ідеями між різними науковими галузями для
розуміння природи, механізмів та впливу діяльності на суспільство та людину. Ось деякі
ключові аспекти:
1. Інтеграція підходів різних наук
Міждисциплінарність в дослідженні діяльності дозволяє об'єднувати знання та методи з
філософії, психології, соціології, економіки та інших наук. Наприклад, комбінація
психологічних теорій про взаємодію з соціально-економічними моделями може привести до
нових уявлень про те, як люди приймають рішення та взаємодіють у різних сферах життя.
2. Створення нових методів дослідження
Міждисциплінарність спонукає до розробки нових методів та підходів для вивчення
діяльності. Наприклад, застосування інтердисциплінарних методів, таких як використання

10
технологій аналізу даних у поєднанні з психологічними тестами, може допомогти краще
розуміти мотивацію та рішення людини в контексті виконання певних дій.
3. Синергія ідей та нові дослідницькі напрямки
Міждисциплінарне дослідження сприяє виникненню нових ідей і напрямків досліджень, що
іноді можуть виявитися ключовими у розв'язанні складних проблем. Наприклад, комбінація
біологічних підходів до вивчення мозку та соціально-психологічних теорій допомагає
розуміти, як фізіологія впливає на прийняття рішень та поведінку людини.
4. Вплив на розвиток наукового пізнання та практичних застосувань
Міждисциплінарність у дослідженні діяльності сприяє створенню нових концепцій та
моделей, які можуть мати значний вплив як на наукове пізнання, так і на реальний світ.
Наприклад, міждисциплінарне дослідження використання технологій у навчальному процесі
може призвести до революційних змін у системі освіти.
5. Розв'язання складних проблем
Сучасні виклики, такі як кліматичні зміни або розвиток технологій, вимагають комплексного
підходу. Міждисциплінарне дослідження діяльності дозволяє поєднувати різні аспекти знань
для пошуку найефективніших рішень.
Цікавий факт
Наприклад, дослідження діяльності у психології привертає увагу до феномену потоку, або
"flow", який описує стан глибокого занурення в діяльність, коли час зникає, а концентрація
на завданні максимальна. Це дослідження дозволило краще розуміти умови, за яких людина
може досягати найвищої продуктивності та задоволення від своєї діяльності.
Також, вивчення діяльності дозволило розвинути концепцію соціальної когнітивної теорії
діяльності, яка висвітлює взаємодію між особистістю та соціальним середовищем,
враховуючи вплив культурних, історичних та соціальних чинників на поведінку людини.
Дослідження діяльності у психології постійно розширює наше розуміння людської
поведінки та психічного функціонування. Нові відкриття у сфері "flow", соціальної
когнітивної теорії діяльності та впливу технологій на нашу активність роблять цю тему
захоплюючою та перспективною для подальших досліджень. Розуміння, як люди
функціонують у діяльності, не лише сприяє розвитку психологічної науки, а й надає важливі
висновки для практичного застосування в управлінні ресурсами, навчанні та підтримці
психічного здоров'я.
Висновок
Після ретельного аналізу сутності та ролі діяльності як занальнонаукової категорії та
міждисциплінарної наукової проблеми можна зробити кілька ключових висновків.
Сутність діяльності як занальнонаукової категорії:
Мультидименсійність та комплексність: Діяльність представляє собою комплексний об'єкт,
що включає в себе різноманітні аспекти, від особистісних реакцій до соціальних взаємодій.
Практична спрямованість: Діяльність завжди має практичну складову, орієнтовану на
досягнення певних цілей або задоволення потреб.
11
Співвідношення з іншими поняттями: Вона переплітається з поняттями процесу, дії,
творчості, має багато спільного із поняттями функціонування та розвитку.

Роль діяльності як міждисциплінарної наукової проблеми:

Зв'язок з філософією: Діяльність є об'єктом вивчення філософії, яка досліджує її природу,
сутність і місце у житті людини.
Психологічний аспект: В психології вивчаються процеси та механізми, які лежать в основі
діяльності, зокрема розвиток, мислення, сприйняття.
Соціологічний вимір: Діяльність аналізується як складова соціального життя, її роль у
формуванні соціальних структур, культури, інститутів.
Міжгалузевий аспект: Взаємодія з економікою, технологіями, медициною та іншими
галузями науки підкреслює важливість дослідження діяльності в контексті їх взаємодії та
впливу.
Інноваційні аспекти: Розуміння діяльності як міждисциплінарної проблеми сприяє
створенню нових підходів у науці та практиці, розвитку інноваційних стратегій.
Отже, діяльність як занальнонаукова категорія та міждисциплінарна наукова проблема має
велике значення для різних наукових дисциплін та для суспільства загалом. Розуміння та
вивчення діяльності в контексті її комплексності та взаємодії з іншими аспектами життя
людини дозволяє не лише розширювати наукові знання, а й впливати на розвиток
суспільства, роблячи його більш ефективним та гармонійним.

12
 План:
1. Вступ
2. Розвиток поняття "діяльність" у науці
3. Діяльність як міждисциплінарна проблема
4. Висновок

Використана література:
 https://learn.ztu.edu.ua/mod/resource/view.php?id=28198
 Книга «МЕТОДОЛОГІЯ НАУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ»
за редакцією Д. В.Чернілевського;
 «ОСНОВИ НАУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ»- конспект
лекцій Г. Г. Єнчева
 https://core.ac.uk/download/pdf/32609714.pdf
 Г. О. Бірта, Ю. Г. Бургу «МЕТОДОЛОГІЯ І
ОРГАНІЗАЦІЯ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ»
навчальний посібник.

13