СТРУКТУРНІ КОМПОНЕНТИ

ІНДИВІДУАЛЬНОЇ
ДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ

Денис Анастасія Ап-31

Структурні компоненти у психології описують різні основні елементи, які
складають психіку людини і взаємодіють між собою.

Термін "структурні компоненти"

походить з теорії структуралізму, яка
стверджує, що складові частини
поведінки та думок можуть бути
виділені та досліджені окремо.
Людська діяльність - це не "сума" дій,
а складне динамічне утворення, має
складну організаційну психологічну
структуру.
Організаційна група включає такі
елементи: суб’єкт, процес, предмет,
умови і продукт діяльності;
Соціально-психологічна група включає
елементи: ціль, мотив, спосіб,
результат.
Діяльність не можлива без людської
активності та доцільності. Людська
активність має усвідомлений
характер (свідома організація і
саморегуляція діяльності та
поведінки, що спрямовується на
подолання перешкод у досягненні
мети).

Це приводить до суттєвої ознаки діяльності - її усвідомленого і

цілеспрямованого характеру.
Діяльність є сукупністю дій, кожна з яких має свою мету. Мета – це те,
чого прагне досягнути людина, задля чого вона працює, долаючи
труднощі й перешкоди, чого хоче досягти у своїй діяльності. Одиницею
діяльності є дія.
ДО ОСНОВНИХ ВИДІВ ДІЯЛЬНОСТІ НАЛЕЖАТЬ:
ГРА - це діяльність в умовних ситуаціях, що спрямовується на відтворення
в доступній формі праці і навчання, є процесом соціалізації дитини,
підготовкою її до майбутнього дорослого життя. У житті дорослих ігри
виступають знаряддями спілкування, зняття напруження, розрядки. Деякі
форми ігрової діяльності набувають характеру ритуалів, навчально-
тренувальних занять, спортивних змагань.

НАВЧАННЯ - це діяльність, спрямована на засвоєння знань, вироблення

навичок, вмінь, звичок.
Процес навчання розглядається як спеціальна форма передавання і
засвоєння суспільно-історичного досвіду. Це діяльність, яка криє в собі два
протилежні, але єдині та внутрішньо зв’язані моменти навчання -
викладання та учіння.
ВИКЛАДАННЯ - цілеспрямований вид діяльності, здійснюваний
педагогом, організатором педагогічного процесу. Викладання є
активним процесом, бо в його здійсненні намагаються не лише
передати учневі (студентові) певні знання, а й розвивати у нього
прагнення і вміння самостійно, без учителя, набувати нових знань,
досвіду.
 ПРАЦЯ - цілеспрямована діяльність людини на перетворення і
освоєння природних і соціальних сил з метою задоволення потреб,
внаслідок якої створюються матеріальні і духовні цінності, формується
сама людина. Процес праці складається з трудової діяльності:
предмета праці (над чим працюють) і знарядь праці (чим працюють).
Під час праці люди вступають у відносини - виробничі і
міжособистісні. У праці людина само-стверджується, реалізує свій
фізичний, духовний, соціальний потенціал.
СПІЛКУВАННЯ - це діяльність, яка полягає в обміні інформацією
між людьми, в результаті якої створюється продукт (психічний).
Наприклад, діяльність педагога, лектора, актора, екскурсовода та
інших. Головна особливість діяльності спілкування - те, що вона
наявна у будь-якому основному виді діяльності, бо ані гра, ані
навчання, ані праця не можуть реалізовуватись без обміну
інформацією.
 НАВИЧКИ, УМІННЯ ТА ЗНАННЯ
Знання – це теоретично узагальнений суспільно-історичний досвід, результат
оволодіння людиною дійсності, її пізнання. Знання підіймають діяльність на
вищий рівень усвідомленості, підвищують впевненість людини в правильності її
виконання. Виконання діяльності неможливе без знань.

Навички розглядають як дію, доведену внаслідок багаторазових вправ до

досконалості виконання. Ознакою сформованості навички є якість дії, а не її
автоматизація.

Уміння – це готовність людини успішно виконувати певну діяльність, яка

ґрунтується на знаннях і навичках. Уміння формується у процесі виконання
учнями різноманітних завдань. Формування умінь залежить від умов навчання,
організації навчального процесу, від індивідуальних особливостей здобувачів
освіти.
 ІНДИВІДУАЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ ОСОБИСТОСТІ СКЛАДАЄТЬСЯ З
ДЕКІЛЬКОХ КОМПОНЕНТІВ:

Пізнавальна компонента - це спосіб, за допомогою якого людина здобуває

знання про світ навколо себе. Цей компонент включає у себе пізнання,
розуміння і тлумачення інформації, що надходить до людини з різних джерел.

Мотиваційна компонента - це ті потреби, які спонукають людину до дії. Ця

компонента включає у себе цілі, потреби, інтереси, цінності, які стимулюють
людину до досягнення певних результатів у своїй діяльності.

Емоційна компонента - це внутрішній світ людини, який включає в себе почуття,

емоції, ставлення до себе і інших людей. Цей компонент впливає на мотивацію
та поведінку людини, а також на її загальний стан здоров'я.
Поведінкова компонента - це дії, які людина виконує для
досягнення своїх цілей та відповіді на потреби. Цей компонент
включає в себе фізичні і психічні дії, які можуть бути спрямовані
на досягнення конкретних цілей або на задоволення потреб.

Соціальна компонента - це ставлення людини до оточуючих

людей, участь у соціальних відносинах і взаємодія з ними. Цей
компонент включає в себе здатність до спілкування, розвиток
соціальних навичок, співпрацю і співробітництво з іншими
людьми.
 ВИСНОВОК
Індивідуальна діяльність особистості складається з
різних компонентів, таких як пізнавальна,
мотиваційна, емоційна, поведінкова та соціальна. Ці
компоненти взаємодіють між собою та впливають на
розвиток та поведінку особистості в цілому. Розуміння
цих компонентів є важливим для того, щоб краще
зрозуміти себе, свої потреби та цілі, а також
взаємодіяти з іншими людьми та світом навколо нас.
Підтримка та розвиток кожного з компонентів
індивідуальної діяльності може допомогти
особистості досягнути успіху та задоволення в житті.
СТРУКТУРНІ КОМПОНЕНТИ
ІНДИВІДУАЛЬНОЇ
ДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ

Дякую за увагу!