1.

Світогляд має структуру:

а) рівневу;
б) просту, складну, змішану;
в) компонетну, рівневу, функціональну.

2. Самосвідомість — це:

а) усвідомлення себе в процесі освоєння культури людства;

б) усвідомлення людиною самої себе;
в) духовне дзеркало для трансцендентування та виховання самовпевненості;

3. Як співвідносяться філософія і світогляд?

а) філософія — теоретична форма світогляду;

б) філософія частина світогляду;
в) філософія відіграє допоміжну роль у формуванні світогляду, основну ж
відіграють спеціальні наукові знання.

4. Філософські відповіді не можуть бути:

а) гіпотетичними;
б) неоднозначними;
в) остаточними.

5. У світі повсякденності людина мусить жити за принципом:

а) належного;
б) бажаного;
в) священного.

6. Світ людського буття — це:

а) все, що оточує людину;

б) речі і предмети дані нам у відчуттях;
в) поєднанана смислами система предметів і явищ.

7. У розвитку філософії немає:

а) раціонального обґрунтування ідей;

б) наукових досягнень;
в) вічних питань.
8. Відповіді на філософські питання шукають в:

а) наукових дослідженнях;
б) доказах та умовиводах розуму;
в) релігійних віруваннях.

9.Структурні рівні світогляду:

а) світовідчуття, світосприйняття, світорозуміння;

б) оцінки, цінності, норми;
в) знання, світорозуміння, переконання.

10. Головний предмет філософського усвідомлення:

а) відношення “людина — світ”;

б) відношення “людина — природа”;
в) проблема пізнання.

11. Функціональна структура світогляду включає:

а) знання, віру, надію;

б) переконання, надію, цінності;
в) віру, надію, любов.

12. Стійка система поглядів на світ, переконань, уявлень, вірувань

людини, що визначають вибір певної життєвої позиції, ставлення до світу
та інших людей, це:

а) світосприйняття;
б) світорозуміння;
в) світогляд.

13. Основні способи ставлення людини до світу:

а) діяльнісний, антикварний, гедоністичний;

б) критичний , агностичний, монументальний;
в) стражденний, діяльнісний, споглядальний.

14. Філософія епістемного типу відігріє в культурі роль:

а) закріплення споріднених смислів;

б) породження нових філософських ідей;
в) раціонально-логічну обробку та розгортання філософських ідей.

15. На думку Д. Чижевського національна своєрідність філософії

виявляється в такому чиннику її буття як:

а) мові;
б) проблематиці;
в) формі вияву філософської думки.

16. Термін “філософія ” означає:

а) розмисли;
б) любов до мудрості;
в) розумно обґрунтовану думку

17. Софійний спосіб буття філософії виходить на авансцену історії коли:

а) люди починають прагнути до мудрості;

б) конче нестерпною стає буденність;
в) конче потрібним стає породження нових ідей, усвідомлюється необхідність
розширення обріїв філософського мислення.

18. Формами буття філософії є:

а) філософська ідея, філософське вчення, філософська течія, філософський

напрямок;
б) гіпотеза, епістема, метафізика;
в) філософська школа, фоліант, епістема.

19. Філософія це:

а) теоретична форма розвитку світоглядного знання;

б) узагальнена форма наукового знання;
в) знання про все, що було є і буде.

20. Які існують типи ставлення людини до світу:

а) діяльнісний, стражденний, байдужий;

б) стражденний, споглядальний, недіяльний;
в) стражденний, діяльний, споглядальний.

21. Виникнення та подальший розвиток філософії являє собою:

а) інтелектуальні зусилля окремих особистостей – мудреців;

б) діалог логосу з міфом;
в) появу посередника між релігією та наукою.

22. Що появилось раніше: мислення чи мова?

а) мова;
б) мислення;
в) питання поставлене не коректно, оскільки мислення і мова пов'язані між
собою.

23. Цінності правлять нам за життєві орієнтири тому, що вони:

а) додають людині свободи;

б) структурують реальність за критерієм її значущості для людини;
в) спонукують людину до дії.

24. У всіх конкретних виявах часу необхідною його ознакою залишається:

а) необоротність;
б) метричність;
в) симетричність.

25. Що характеризує простір як філософську категорію:

а) протяжність, що вміщує в собі всю матерію;

б) найзагальніша форма буття предметів та явищ світу;
в) умова буття тіл створених богом.

26. Людська свідомість характеризується:

а) породження об’єктивної реальності;

б) безпосередній вплив на дійсність;
в) активність, творча діяльність.

27. Простір як філософська категорія це:

а) нескінченна протяжність, що вміщує в собі усю матерію;

б) зовнішня умова буття тіл;
в) найзагальніша форма буття предметів та явищ оточуючого світу.

28. “Несвідоме в сучасній філософії тлумачиться як:

а) щось притаманне свідомості окремої людини

б) рефлекторні процеси в організмі людини;
в) явища і процеси в психіці людини, які нею не усвідомлюються, але
впливають на її поведінку.

29. Структурними рівнями свідомості є:

а) надсвідоме, свідоме, передсвідоме, несвідоме;
б) надсвідоме, свідоме, самосвідоме неусвідомлююче;
в) самосвідоме, неусвідомлююче, когнітивне.

30. Архетипи це:

а) форми пізнавальної діяльності;

б) форми споглядання;
в) форми колективного несвідомого.

31. Цінності це:

а) способи самопізнання;
б) форми утримання і закріплення споріднених смислів;
в) найдорожче у житті людини.

32.Способами закріплення та розвитку самосвідомості є:

а) споглядання і діяльність;
б) цінності і традиції;
в) пам’ять і самокомунікація.

33. Найзагальнішими формами буття є:

а) прогрес і регрес;
б) простір і час;
в) дискретність і континуальність.

34. В процесі розвитку прогресивні і регресивні зміни:

а) виключають одна одну;

б) можуть як передбачати так і виключати одна одну;
в) взаємопов’язані і передбачають одна одну.

35. У світогляді виділяють такі структури:

а) компонентну, рівневу, подієву;

б) компонентну, рівневу, функціональну;
в) ціннісну, мотиваційну, компонентну.

36. Національна мова є унікальною та незамінною, оскільки:

а) дозволяє передавати та поширювати інформацію;

б) є засобом спілкування людей між собою;
в) служить засобом передачі традицій і є важливою умовою культурної
самоідентифікації.
37. У всіх конкретних виявах простору необхідною його ознакою
залишається:

а) тривимірність;
б) метричність;
в) безмежність.

38. Найпершою ознакою свідомості є:

а) бути об’єктивною реальністю;

б) долученість до духу;
в) бути суб'єктивною реальністю.

39. фосвідомості:

а) самопізнання, самобуття, самопереконання;

б) самопізнання, саморегуляція, самопереконання;
в) самобуття, самооцінка, саморегуляція.

40. Що означає час як філософська категорія:

а) тяглість в якій усе виникає і зникає;

б) найзагальніша форма буття предметів та явищ оточуючого нас світу, що
характеризуються послідовністю та тяглістю;
в) зовнішня умова буття тіл, створена Богом разом з матерією.

41. Завдяки чому свідомість є цілісеною структурою?

а) зв'язку з буттям
б) самосвідомості; (ТОЧНО НІ)
в) пам'яті.

42. Поєднання буття і небуття буде справді людським, буде збагаченням

буття, якщо воно буде:

а) опросередковане смислом;
б) опосередковане вигодою;
в) опосередковане стражданням.

43. За своїм змістом спокута — це:

а) дія, що засвідчує необоротність часу;

б) прохання звільнити від гріхів;
в) дія, що здатна змінити смисл події яка відбулася;
44. Фрідріх Ніцше виділяє такі способи ставлення до історії:

а) монументальний, романтичний, теоретичний;

б) монументальний, споглядальний, романтичний;
в) монументальний, антикварний, критичний.

45. Особистість у філософії розуміється як:

а) синонім поняття “індивід”, “людина”;

б) стійка система соціально-значимих рис, характеристика людини як члена
суспільства;
в) сукупність фізичних і духовних здатностей окремої людини.

46. Відповідальність людини за свої вчинки можлива лише при наявності:

а) вибору;
б) сили волі;
в) вини.

47. Історичність людського буття означає:

а) структурованість в певному смисловому просторі;

б) опис його в історичних дослідженнях;
в) структурованість його в часі.

48. Історія в родієвому вимірі постає як:

а) ланцюжок пов'язаних між собою подій;

б) багатоманітність подій, сполучених спільним смислом;
в) події, що відбулися.

49. Суспільство це:

а) людська спільнота, що сформувалась історично в наслідок довготривалого

проживання на одній території;
б) певний етап в розвитку людства;
в) система взаємовідносин між людьми, що виникає в результаті їх спільної
життєдіяльності.

50. На яких підставах людське буття можна витлумачити як співбуття?

а) самоусвідомлення;
б) прагнення до комунікації;
в) буття інших людей.

51. Що таке традиція?

а) минуле, яке включене в реальний життєвий процес, як смислове підґрунтя
здійснюваних подій;
б) те, що було колись;
в) модель суспільного життя, що заперечує цивілізацію.

52. Що можна назвати екологічною складовою нового гуманізму?

а) боротьба за право людини жити в чистому середовищі;

б) ідея збереження;
в) прийняття екологічного законодавства.

53. Людина “маси ” це:

а) той, хто щасливий бути “як усі”;

б) той, хто любить бути серед людей;
в) той, хто віддає перевагу масовим заходам,

54. Принцип “антикультури ”:

а) не варто піклуватися про культурні здобутки минулих поколінь;

б) приємного повинно бути в міру;
в) приємного повинно бути якнайбільше.

55. Визначальний смисл природи як світу зумовлений:

а) субстанційністю і багатоманітністю природи;

б) приналежністю до благодаті божої;
в) еволюційністю та багатоманітністю приоди.

56. Яким чином минуле присутнє в теперішньому?

а) як оповідь про минувшину;

б) як традиція;
в) способом історичної репрезентації.

57. Укорінена в культурі свобода здійснюється як:

а) творчість;
б) екзистенція;
в) спокута.

58. Власний спосіб здійснення культури:

а) творчість;
б) свобода;
в) діалог.

59. Спосіб осягнення людиною культури є:

а) розуміння;
б) інтуїція;
в) пам'ять.

60. Добро слід розуміти як:

а) діяння спрямовані на встанвлення справедливості;

б) діяння спрямоване на збереження та удосконалення життя; (ТОЧНО НІ)
в) діяння, що поєднують у собі прогресивні та регресивні аспекти.