Тема 5.

СУЧАСНА СВІТОВА ФІЛОСОФІЯ

(2 год.)
1. Виникнення сучасної філософії та її особливості

Сучасна філософія виникла на рубежі XIX-XX століть. Цей період характеризується

такими особливостями:

 Розпад традиційних метафізичних систем. Філософи XIX століття, такі як Кант,

Гегель, Фіхте, поставили під сумнів можливість знання об'єктивного світу. Вони
стверджували, що наш досвід завжди опосередкований нашими знаннями та
уявленнями, і тому ми не можемо досягти абсолютного знання.
 Зростання інтересу до людської суб'єктивності. Філософи XX століття, такі як
Ніцше, К'єркегор, Хайдеггер, звертаються до внутрішнього світу людини, її досвіду,
переживань та емоцій. Вони вважають, що саме в людській суб'єктивності можна
знайти відповіді на найважливіші питання про життя, смерть, свободу та сенс.
 Розвиток нових філософських напрямів. XX століття стало часом бурхливого
розвитку філософії. Поряд з традиційними напрямами, такими як метафізика, етика,
логіка, виникли нові напрями, такі як філософія життя, психоаналітична філософія,
екзистенціалізм, філософія науки.

2. «Філософія життя» (Ф. Ніцше)

Філософія життя - це філософський напрям, який виник у XIX столітті. Його

основоположником є німецький філософ Фрідріх Ніцше.

Ніцше стверджував, що життя - це єдина реальність, і що всі інші речі, включаючи

думки, ідеї та цінності, є лише продуктами життя. Він вважав, що життя - це постійний
процес змін і розвитку, і що людина повинна приймати це життя таким, яким воно є.

Ніцше також стверджував, що людина повинна бути господарем свого життя, і що

вона повинна створювати власні цінності та сенс життя. Він вважав, що людина
повинна бути активною і творчою, і що вона повинна прагнути до самоствердження.

Основні ідеї філософії життя:

 Життя - це єдина реальність.

 Життя - це постійний процес змін і розвитку.
 Людина повинна приймати життя таким, яким воно є.
 Людина повинна бути господарем свого життя.
 Людина повинна створювати власні цінності та сенс життя.

3. Психоаналітична філософія: фройдизм та неофройдизм

Психоаналітична філософія - це напрям у філософії, який виник на основі

психоаналізу, розробленого австрійським психологом Зигмундом Фрейдом.

Фрейд вважав, що людська поведінка визначається несвідомими мотивами, які

виникають в ранньому дитинстві. Він вважав, що ці несвідомі мотиви можна вивчити
за допомогою психоаналізу, який є методом лікування психічних захворювань.
 Психоаналітична філософія досліджує значення несвідомого для людської поведінки
та свідомості. Вона також досліджує роль культури та суспільства в формуванні
особистості.

Основні ідеї психоаналітичної філософії:

 Несвідоме є важливою частиною людської психіки.

 Несвідомі мотиви впливають на людську поведінку.
 Психоаналіз є методом дослідження несвідомого.

Фрейдизм - це напрям у психоаналітичній філософії, заснований на роботах Зигмунда

Фрейда. Фрейдизм стверджує, що несвідоме є основним джерелом людської
поведінки. Він також стверджує, що несвідоме складається з таких компонентів, як Ід,
Его та Супер-Его.

Неофройдизм - це напрям у психоаналітичній філософії, який виник у XX столітті.

Неофройдисти розвивають і модифікують ідеї Фрейда. Вони вважають, що несвідоме
не є єдиним джерелом людської поведінки, і що на поведінку людини також
впливають соціальні та культурні фактори.

4. Екзистенціалізм

Екзистенціалізм - це філософський напрям, який виник у XX столітті. Він досліджує

такі проблеми, як свобода, відповідальність, абсурдність, смерть та сенс життя.

Екзистенціалісти вважають, що людина є екзистенцією, тобто існуванням, яке не має

попередньо визначеної сутності. Людина повинна створити себе сама, і вона повинна
відповідати за свої вчинки.

Екзистенціалісти також вважають, що життя часто абсурдне, тобто не має сенсу або
цілі. Людина повинна навчитися жити в цьому абсурдному світі, і вона повинна
знайти свій власний сенс життя.

Основні ідеї екзистенціалізму:

 Людина є екзистенцією.
 Людина повинна створити себе сама.
 Людина повинна відповідати за свої вчинки.
 Життя часто абсурдне.
 Людина повинна знайти свій власний сенс життя.

5. Сучасна «філософія науки»: позитивістський напрям у філософії

Позитивізм - це напрям у філософії науки, який виник у XIX столітті. Він стверджує,
що наука повинна обмежуватися вивченням того, що може бути спостерігається і
виміряно.

Позитивісти вважають, що мета науки - це формулювання законів, які охоплюють всі

можливі спостереження. Вони також вважають, що наука повинна бути незалежною
 від метафізики та етики.

Основні ідеї позитивізму:

 Наука повинна обмежуватися вивченням того, що може бути спостерігається і

виміряно.
 Мета науки - це формулювання законів, які охоплюють всі можливі
спостереження.
 Наука повинна бути незалежною від метафізики та етики.

Позитивізм був одним з найвпливовіших напрямів у філософії науки XX століття. Він

мав значний вплив на розвиток науки, техніки та освіти.

Загалом, сучасна філософія характеризується різноманітністю напрямів і ідей.

Вона досліджує широкий спектр проблем, пов'язаних з життям людини,
суспільством і світом.

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ (тести надіслати на мудл)

1. З. Фройд вважає, що в структурі людської психіки можна виділити три

складових. Приберіть зайвий елемент.
a) «Воно»;
b) «Я»;
c) «Вони»;
d) «Над-Я».
2. Ідеї екзистенціалізму вперше були виражені:
a) І. Кантом;
b) Л. Сенекою;
c) С. К’єркегором;
d) О. Контом.
3. О. Шпенглер має таке ж відношення до праці «Занепад Європи», як Ортега-і-
Гассет до твору:
a) «Антихристиянин»;
b) «Новий Органон»;
c) «Чума»;
d) «Бунт мас».
4. Ідея «переоцінки цінностей» європейської культури належить:
a) З. Фройду;
b) Ф. Ніцше;
c) Г. Марселю;
d) Б. Расселу.
5. Екзистенція – це…
a) матеріальна першооснова світу;
b) ідея творіння з нічого;
c) індивідуальне існування;
d) божественний задум.
6. Основними проблемами позитивістського напряму у філософії є:
a) проблеми людської історії;
b) проблеми науки;
c) антропологічна проблематика;
d) проблеми свідомості;
e) проблеми інтерпретації текстів культури.
7. Хто є автором твору «Так говорив Заратустра»?
a) Е. Фромм;
b) Ф. Ніцше;
c) Ж.П. Сартр;
d) А. Камю.
8. «Існування людини передує її сутності» – це ідея:
a) «філософії життя»;
b) неопозитивізму;
c) екзистенціалізму;
d) неотомізму.
9. Термін «сублімація» у фройдистській концепції означає:;
a) трансформацію інстинктів у позитивні, соціально дозволені форми;
b) витіснення біологічних імпульсів у сферу підсвідомого;
c) інстинкт самозбереження;
d) принцип логічної несуперечності знання.
10. Принцип верифікації в неопозитивістській філософії означає:
a) принцип логічної несуперечності теоретичної системи;
b) необхідність перевірки наукового знання досвідним шляхом;
c) принципову можливість емпіричного спростування наукового знання;
d) узгодженість певного знання (висловів) з іншими висловами даної теоретичної
системи.
11. Не був представником «філософії життя»:
a) А. Шопенгауер;
b) Ф. Ніцше;
c) А. Бергсон;
d) Б. Рассел;
e) О. Шпенглер.
12. Не був представником позитивістської філософії:
a) К. Поппер;
b) Т. Кун;
c) Е. Гуссерль;
d) П. Фейєрабенд;
e) І. Лакатос.
13. Знайдіть помилку: «Ірраціоналістичну спрямованість мають філософські
ідеї»:
a) Ф. Ніцше;
b) А. Бергсона;
c) Г. Гегеля;
d) З. Фройда.
14. Принцип фальсифікації в сучасній методології науки був розроблений:
a) Л. Вітгенштейном;
b) К. Поппером;
c) Б. Расселом;
d) Т. Куном.
15. Автором праці «Структура наукових революцій» є відомий філософ-
постпозитивіст:
a) К. Поппер;
b) Т. Кун;
c) П. Фейєрабенд;
d) І. Лакатос