You are on page 1of 14

Тестові завдання з „Філософії”

Завдання мають по чотири варіанти відповідей. У кожному завданні лише один


варіант відповідей правильний.

ТЕМА 1. Філософія як універсальний тип

1. Яке із запропонованих висловлювань найбільш повно характеризує предмет


філософії:
а) „Філософія – всеосяжне загальне знання”;
б) „Філософія – це система найбільш загальних теоретичних поглядів на світ, місце в
ньому людини...”;
в) „Філософія – це система виживати та вмирати”;
г) „Філософія – це фундаментальний спосіб людського буття”.

2. Одна з форм суспільної свідомості – сукупність духовних уявлень, заснованих на


вірі у надприродні сили, а також відповідна поведінка та дії:
а) фетишизм;
б) тотемізм;
в) релігія;
г) анімізм.

3. Що об’єднує міф з філософією?


а) доказовість своїх положень;
б) віра у надприродне;
в) настанова на цілісне світосприйняття;
г) раціоналістична настанова у пізнанні світу.

4. Спосіб пізнання, дослідження явищ природи та суспільного життя:


а) гіпотеза;
б) метод;
в) інструмент;
г) принцип.

5. Напрям філософії, який визнає первинність свідомості відносно буття, Духу –


відносно матерії:
а) ірраціоналізм;
б) платонізм;
в) реалізм;
г) ідеалізм.

6. Філософська антропологія – це розділ філософського знання, що вивчає:


а) можливості та результати пізнання;
б) суспільство впродовж усього його існування;
в) людину, її сутність і місце у світі;
г) всезагальне в людині, суспільстві.

7. Ідеалізм, ідеалістична філософія – це:


а) прагнення зробити життя істинним, прекрасним;
б) філософське вчення про ідеали та їх роль у суспільному житті;
в) філософське вчення про первинність свідомості і вторинність матерії;
г) філософське вчення про суть, природу ідеального.
8. Філософія на відміну від науки:
а) прагне до систематичної цілісності знання;
б) використовує логічну аргументацію;
в) виражає і обґрунтовує ставлення людей до явищ і закономірностей дійсності;
г) виходить з примату віри над розумом.

9. Вчення про позафізичні, незмінні, надійні підстави сущого:


а) діалектика;
б) онтологія;
в) гносеологія;
г) метафізика.

10. У якому з розділів філософії основним є поняття «істини»?


а) діалектика;
б) онтологія;
в) гносеологія;
г) філософія освіти.

ТЕМА 2. Філософія Стародавнього Сходу та Античності

11. Назвіть основу світу, згідно з учення Демокрита:


а) земля;
б) вогонь;
в) атом;
г) вода.

12. Основна проблематика конфуціанства:


а) містична;
б) етична і політична;
в) космологічна
г) гносеологічна.

13. Засновником даосизму є:


а) Лао-цзи;
б) Конфуцій;
в) Парменід;
г) Мен-цзи.

14. У якому з напрямів східної філософії стверджується, що життя – це


страждання?
а) буддизм
б) джайнізм;
в) конфуціанство;
г) санкх’я.

15. Моральний ідеал «досконаломудрої людини» належить:


а) конфуціанству;
б) даосизму;
в) буддизму;
г) християнській етиці
16.  Античних філософ, який стверджував: «Я знаю лише те, що я нічого не
знаю»:
а) Піфагор;
б) Анаксимандр;
в) Сократ;
г) Демокрит.

17. За Платоном слід припустити, що в основі речей лежать:


а) форма та матерія;
б) вічні та незмінні ідеї;
в) любов та ненависть;
г) бажання і жага жити.

18. Серед основних шкіл філософії еллінізму не було:


а) кінічної;
б) схоластичної;
в) стоїчної;
г) епікурейської.

19. Вислів: «Все тече, все змінюється, і не можна двічі увійти до однієї і тієї ж
річки» належить:
а) Фалесу;
б) Сократу;
в) Геракліту;
г) Демокриту

20. Метод маєвтики, пошуку істини у діалозі, належить:


а) Піфагору;
б) Діогену;
в) Сократу;
г) Демокриту.

ТЕМА 3. Середньовічна філософія та філософія епохи Відродження

21. Виділіть період який не є періодом середньовічної філософії:


а) патристика;
б) апологетика;
в) схоластика;
г) софістика.

22. У який період історії філософії виникла проблема «подвійної істини»?


а) в античній філософії;
б) в середньовічній філософії;
в) у німецькій класичній філософії;
г) у філософії епохи Просвітництва.

23. Засновником філософії томізму вважають:


а) Т. Аквінського;
б) Т.Кампанелла;
в) Т.Мора;
г) Т.Гоббса.
24. Хто з перерахованих мислителі не є філософом Середньовіччя?
а) П’єр Абеляр;
б) Аврелій Августин;
в) Фома Аквінський;
г) Дж.Бруно.

25. Яка з названих проблем стала причиною суперечок між номіналістами та


реалістами в середньовічній філософії?
а) проблема часу і вічності;
б) проблема душі і тіла;
в) проблема співвідношення віри та розуму;
г) проблема загальних понять (універсалій).

26 Першим періодом середньовічної філософії є:


а) томізм;
б) апологетика;
в) раціоналізм;
г) патристика.

27. Головна риса філософії епохи Відродження:


а) кордоцентризм;
б) дуалізм;
в) антропоцентризм;
д) космоцентризм.

28. Ідея пантеїзму – це:


а) уявлення про створення світу Богом з нічого;
б) визнання Бога як джерела буття і зміни всіх речей, сили, яка керує цим світом, але
відрізняється від нього;
в) релігійно-філософське розуміння, згідно з яким Бог, створивши світ, надалі не
втручається в закономірний хід цього розвитку;
г) ототожнення Бога зі світом, природою.

29. Ідеологами протестантизму в період північного Відродження були:


а) М.Лютер і Ж.Кальвін;
б) К.Маркс і Ф.Енгельс;
в) І.Кант і Г.Гегель;
г) Ф.Бекон і Р.Декарт.

30. До якої ідейної позиції належали погляди Дж.Бруно?


а) томізм;
б) гуманізм;
в) пантеїзм;
г) реалізм.

ТЕМА 4. Західно Європейська філософія (XVII–XIX століття)

31. Мислитель, який вважав, що від народження мозок людини є «чистою дошкою»,
тобто в ньому немає нічого, окрім простої здатності бути органом пізнання і мислення:
а) Дж. Локк;
б) П. Бейль;
в) Ф. Бекон;
г) Г. Лейбніц.

32. Філософ, який стверджував, що емпіричний досвід має мінливий, нестійкий


характер. За допомогою відчуттів людина сприймає світ залежно від обставин, і тому
надії слід покладати на розум:
а) Р. Декарт;
б) П. Бейль;
в) Дж. Локк;
г) Г.Лейбніц.

33. Головна проблема філософії Нового Часу:


а) універсалій;
б) методу наукового пізнання;
в) людини та Бога;
г) буття і небуття.

34. Філософ, який відстоював тезу про множинність субстанцій:


а) Ф.Бекон;
б) Р.Декарт;
в) Г.Лейбніц ;
г) Б.Спіноза.

35. Автором категоричного імперативу є:


а) А. Шопенгауер;
б) Г. Гегель;
в) І. Кант;
г) Й. Фіхте.

36. Основою теорії пізнання Рене Декарта є теза:


а) «Я знаю, що нічого не знаю»;
б) «Я мислю, отже – існую»;
в) «На все воля Божа»;
г) «Бути – означає бути сприйнятим».

37. Як Г.Гегель називав свою філософську систему?


а) діалектичний матеріалізм;
б) абсолютний ідеалізм;
в) об’єктивний ідеалізм;
г) антропологічний матеріалізм.

38. Яким терміном І.Кант позначив «суть»?


а) «Річ у нас»;
б) «Річ для нас»;
в) «Річ у собі»;
г) «Річ для себе».

39. Філософське вчення Л.Фейєрбаха має назву:


а) позитивізм;
б) інтуїтивізм;
в) антропологічний матеріалізм;
г) індивідуалізм.
40. Хто з філософів представляв дійсність як розвиток «абсолютного духу»?
а) К. Маркс;
б) Г. Гегель;
в) Й. Фіхте;
г) І. Кант.

ТЕМА 5. Сучасна світова філософія

41. З.Фройд вважає, що в структурі людської психіки можна виділити три


складових. Приберіть зайвий елемент:
а) «Я»;
б) «Вони»;
в) «Воно»;
г) «Над-Я».

42. Ідея «переоцінки цінностей» європейської культури належить:


а) Е. Кассіреру;
б) Б.Расселу;
в) Ф.Ніцше;
г) З.Фройду.

43. Хто є автором твору «Так говорив Заратустра», «Антихристиянин»?


а) Р. Кронер;
б) В. Віндельбанд;
в) Ф.Ніцше;
г) Б. Крочче.

44. До якого напрямку сучасної філософії належать Камю, Сартр, Ясперс:


а) неопозитивізм;
б) «філософія життя»;
в) неотомізм;
г) екзистенціалізм.

45. Вчення, згідно з яким основою світу є щось нерозумне (воля, інстинкт), а
джерелом пізнання інтуїція, почуття, називається:
а) раціоналізм;
б) ірраціоналізм;
в) сцієнтизм;
г) антисцієнтизм.

46. Проблема сенсу життя є однією з головних тем….:


а) прагматизму;
б) герменевтики;
в) феноменології;
г) екзистенціалізму.

47. Хто з названих мислителів вважав найважливішим мотивом життєдіяльності


особистості «волю до влади»?
а) Л. Вітгенштейн;
б) В. Дільтей;
в) О. Конт;
г) Ф.Ніцше.
48. Засновником позитивізму є:
а) Л. Вітгенштейн;
б) В. Дільтей;
в) О. Конт;
г) Ф.Ніцше.

49. Основні принципи феноменології розробив:


а) Р. Кронер;
б) В. Віндельбанд;
в) Ф.Ніцше;
г) Е.Гуссерль.

50. Згідно Ж.П.Сартру, свобода для людини - це:


а) успіх цивілізації;
б) недосяжна мрія;
в) перевірка думки на істинність;
г) неминучий тяжкий тягар.

ТЕМА 6. Українська філософія

51. Антеїзм – це прикметна риса філософської думки України, яка полягає у:


а) єдності людини із “землею-матір’ю”;
б) інтересі до ідеального світу абстрактних теорій;
в) окресленні національної сутності людини, її призначення;
г) кордоцентризмі.

52. Кому із давньоруських мислителів належить твір «Слово про закон та


благодать»?
а) Іларіону;
б) В. Мономаху;
в) К. Смолятичу;
г) К.Туровському.

53. Праця „Серце та його значення в духовному житті людини за вченням слова
божого” належить:
а) В. Мономаху;
б) Г. Сковороді;
в) П. Юркевичу;
г) І. Франку.

54. Назвіть засновника української традиції «філософії серця»:


а) Л.Українка;
б) Т.Шевченко;
в) Г.Сковорода;
г) М.Драгоманов.

55. Складовими філософської концепції Г.Сковороди постають вчення:


а) про три світи , дві натури та життєве щастя людини;
б) про три натури, світову антитетику та два світи;
в) про спасіння душі;
г) питання власності.
56. Кордоцентризм – це:
а) розуміння серця як основи пізнання світу;
б) увага до внутрішнього світу людини;
в) надання переваги почуттям при пізнанні світу;
г) надання переваги розуму при пізнанні світу.

57. Вчення про ноосферу було розроблене:


а) О.Гіляровим;
б) Д.Чижевським;
в) В.Вернадським;
г) Т.Шевченком.

58. Хто з названих філософів продовжив традицію «філософії серця», яку


започаткував Г.Сковорода:
а) М.Драгоманов;
б) Ф.Прокопович;
в) П.Юркевич;
г) І.Франко.

59. Проблеми взаємозв’язку мови та мислення у праці “Думка та мова” дослідив:


а) О. Новицький;
б) О.Потебня;
в) М. Гоголь;
г) С. Гогоцький.

60. Прибічником теорії інтегрального націоналізму був:


а) І.Франко;
б) О.Потебня;
в) М.Донцов;
г) Д.Чижевський.

ТЕМА 7. Філософський зміст проблеми буття

61. Розділ філософії, який вивчає буття, форми і способи буття світу, його
першооснову і
сутність називається:
а) антологія;
б) онтологія;
в) гносеологія;
г) антропологія.

62.  Поняття монізм, дуалізм, плюралізм стосуються:


а) концепцій щодо кількості існуючих субстанцій ;
б) концепцій щодо кількості існуючих атрибутів;
в) концепцій щодо кількості філософів, що визнають дане вчення;
г) концепцій щодо якості існуючих субстанцій.

63. Позиція згідно якої всі субстанції є духовними і те що ми називаємо фізичною


реальністю складається лише з ідей, що належить духовній субстанції чи багатьом
духовним субстанціям називається:
а) ідеалізм;
б) матеріалізм;
в) абсолютизм;
г) гілозоїзм.

64. Існування множини вихідних основ і начал буття стверджує:


а) плюралізм;
б) емпіризм;
в) агностицизм;
г) дуалізм.

65. Спосіб існування матерії:


а) небуття;
б) рух;
в) спокій;
г) кількість.

66. Найвища форма руху матерії – це:


а) механічний рух;
б) біологічний рух;
в) соціальний рух;
г) хімічний рух.

67. Послідовність зміни станів відображає категорія:


а) матерія;
б) простір;
в) час;
г) спокій.

68. Форма буття матерії, що відображає її протяжність, структурність,


існування та взаємодію елементів у всіх матеріальних системах:
а) рух;
б) простір;
в) час;
г) спокій.

69. Доповніть основні форми буття: буття речей, буття людини, буття духовного:
а) буття соціального;
б) буття матеріального;
в) буття Всесвіту;
г) буття небуття.

70. Сукупність організмів, здатних до самовідтворення з передачею та


накопиченням у процесі еволюції генетичної інформації характеризує:
а) неживу матерію;
б) живу матерію;
в) соціально організовану матерію;
г) будь-яку матерію.

ТЕМА 8. Філософія свідомості

71. Свідомість розглядається як властивість високоорганізованої матерії у


філософському напрямку:
а) об’єктивний ідеалізм;
б) суб’єктивний ідеалізм;
в) матеріалізм;
г) екзистенціалізм.

72. Людській свідомості притаманно:


а) пасивне відображення дійсності;
б) активна творча діяльність;
в) породження об’єктивної реальності.

73. Кожна національна мова є унікальною, оскільки:


а) дозволяє передавати інформацію;
б) є засобом спілкування людей;
в) служить засобом передачі традицій та є умовою культурної само ідентифікації;
г) об’єднує суспільство.

74. Свідомість є:
а) об’єктивним образом суб’єктивного світу;
б) суб’єктивним образом суб’єктивного світу;
в) об’єктивний образ об’єктивного світу;
г) суб’єктивним образом об’єктивного світу.

75. Формами суспільної свідомості є:


а) діалектика, гносеологія, феноменологія;
б) право, мораль, релігія, філософія, мистецтво;
в) відчуття, сприймання, уявлення;
г) поняття, судження, міркування.

76. Найбільш складною формою відображення є:


а) свідомість;
б) відчуття;
в) психіка;
г) сприймання.

77. Форма суспільної свідомості, що регулює соціальні стосунки з позицій закону та


є сукупністю принципів та норм поведінки, що санкціоновані державою:
а) моральна свідомість;
б) правова свідомість;
в) естетична свідомість;
г) політична свідомість.

78. Вульгарні матеріалісти щодо свідомості говорили:


а) матерія – первинна, свідомість – вторинна;
б) різновид матерії, мозок виділяє думку, як шлунок шлунковий сік;
в) матерія і свідомість – самостійні засади;
г) вони не пов’язані між собою.

79. «Всій природі притаманна властивість свідомості» стверджували


представники:
а) матеріалізму;
б) ідеалізму;
в) вульгарний матеріалізму;
г) гілозоїзму.
80. Осмислення предметів, їх властивостей та відношень, що залежить від рівня
знань та інтересів людини:
а) відчуття;
б) сприймання;
в) уявлення;
г) мрія.

ТЕМА. 9. Філософський аналіз пізнання

81. Головним питанням гносеології є:


а) питання істинного знання,
б) побудова системи знань;
в) відношення знання про світ до людини;
г) буття людини.

82. Розкрийте сутність поняття пізнання:


а) це процес цілеспрямованого, активного відображення дійсності в свідомості людини;
б) це чуттєвий образ, форма чуттєвого відображення;
в) це процес раціонального відображення дійсності;
г) це процес ірраціонального відображення дійсності.

83. До емпіричних методів пізнання належать:


а) поняття, судження, умовиводи;
б) моделювання, абстрагування, аналіз, синтез;
в) спостереження, експеримент, порівняння;
г) уява. інтуїція.

84. Істина, яка відображає предмет в повному об’ємі:


а) об’єктивна істина;
б) суб’єктивна істина;
в) відносна істина;
г) абсолютна істина.

85 . Вчення, що вважає джерелом і критерієм знання розум:


а) емпіризм;
б) раціоналізм ;
в) агностицизм;
г) сенсуалізм.

86 Автор твердження: «Душа людини від природи є «чистою дошкою» (tabula rasa),
на якій «чуттєвий досвід малює свої візерунки»:
а) Р.Декарт;
б) Д.Локк;
в) Ф.Бекон;
г) Т.Гоббс.

87. Закон заперечення заперечення Гегеля можна зобразити:


а) антитеза (заперечення) – теза – синтез (заперечення заперечення);
б) теза – антитеза (заперечення) – синтез (заперечення заперечення);
в) синтез (заперечення заперечення) – теза – антитеза (заперечення);
г) теза – синтез (заперечення заперечення) – теза.
88.Агностицизм – це:
а) напрям у теорії пізнання, що вказує на неспроможність адекватно пізнавати світ;
б) недовіра чуттєвому досвіду;
в) заперечення раціональних шляхів пізнання світу;
г) недовіра інтуїції.

89. Що є основою пізнання та її рушійною силою:


а) розум;
б) мозок;
в) відчуття;
г) практика.

90. У сучасній теорії пізнання суб’єкт пізнання сприймається як:


а) абстрагований від особистих якостей індивід;
б) суб’єкт пізнання виступає як цілісна людська особистість;
в) як не лише біологічна, але й соціальна істота;
г) як істота, що має мозок.

91. Діалектика як філософський метод:


а) розглядає світ як щось незмінне і нерухоме;
б) розглядає світ у зміні і розвитку;
в) заперечує розвиток світу і його зміни;
г) заперечує існування світу.

92. Філософ, засновник античної діалектики:


а) Г.Гегель;
б) Геракліт;
в) Г.Галілей
г) І.Кант.

93. Основний критерій істини:


а) практика;
б) спостереження;
в) інтелект;
г) інтуїція.

Тема 10. Філософська антропологія

94. Філософська антропологія вивчає:


а) космос;
б) тварин;
в) природу;
г) людину.

95. Як визначає людину Декарт:


а)Людина – це мисляча річ;
б) Людина – це канат, натягнутий між твариною і надлюдиною;
в)Людина – це родова істота;
г) Людина – це пастух буття.

96. Трудова теорія стверджує, що визначальним чинником антропогенезу є:


а) генетична спадковість;
б) праця;
в) природне середовище;
г) творіння божества.

97. Кому належить вираз: „Людина – це міра всіх речей...”:


а) схоластам;
б) софістам;
в) соціалістам;
г) структуралістам.

98. Що означає поняття «антропосоціогенез»?

а) походження буття;
б) походження світу;
в) походження людини;
г) походження видів.

99. У чому К. Маркс вбачав сутність людини?

а) в соціальних відносинах;
б) в психологічних основах;
в) в розумово – інтелектуальних відносинах;
г) в природно – біологічних основах .

Тема 11. Соціальна філософія

100. Розділ філософського знання, що досліджує найбільш загальні характеристики


суспільного життя, колективної людської діяльності:

а) філософія релігії;
б) соціальна філософія;
в) аксіологія;
г) етика.

101. “Ноосфера” – це:

а) сфера, побудована колективним розумом;


б) сфера розуму;
в) трансцендентна сфера;
г) розвинута біосфера.

102. Як потрібно розуміти поняття “друга природа” :


а) наука;
б) техніка;
в) культура;
г) освіта.

103. Вкажіть термін для позначення процесу входження індивіда в суспільство та


культуру, а також процес освоєння соціокультурного простору:
а) асиміляція;
б) популяризація;
в) культурилізація;
г) соціалізація.

104. Позначте найбільш повне визначення поняття „суспільство”:

а) взаємодія людей заради загальної вигоди;


б) форма життєдіяльності людей;
в) різноманітність форм буття людини;
г) сукупність прошарків та класів.

105. Релігія, мораль, наука, політика, право, філософія – це:

а) вроджені ідеї людини;


б) форми суспільної свідомості;
в) форми індивідуальної свідомості;
г) апріорі форми мислення.

Оцінювання роботи

Відсоток правильних відповідей Оцінка


86 – 105 відмінно
71 – 85 добре
56 – 70 задовільно
менше 56 незадовільно

You might also like