Тестовник ФХ 2017

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ′Я УКРАЇНИ
ЧЕРКАСЬКА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ
ЗБІРНИК
тестових завдань
з фармацевтичної хімії
Черкаси
Збірник тестових завдань з фармацевтичної хімії
УКЛАДАЧІ:
Губенко І.Я. Ректор Черкаської медичної академії,к.м.н., доцент,

академік Української академії наук, Заслужений лікар України
спеціаліст вищої категорїі, викладач-методист
Артеменко Л.П. Викладач фармацевтичної хімії циклової комісії професійних

фармацевтичних дисциплін №1Черкаської медичної академії,
спеціаліст першої категорії
Чмельова Л.Д. Викладач фармацевтичної хімії циклової комісії професійних

фармацевтичних дисциплін №1Черкаської медичної академії,
спеціаліст першої категорії
Система підготовки сучасної фармацевтичної освіти зорієнтована на забезпечення високого

рівня кваліфікації і компетентності молодих фахівців, їх конкурентоспроможності.
Як відомо, підготовка висококваліфікованих молодших спеціалістів – фармацевтів та
бакалаврів фармації здійснюється згідно нових навчальних планів і програм. Сьогодні йде процес їх
апробації та пошуку шляхів удосконалення.
Враховуючи це, доцільно проводити викладання ряду профілюючих дисциплін за методиками,,
які ввібрали в себе усі особливості професії фармацевта і відповідає вимогам нової освітньо-
кваліфікаційної програми та кваліфікаційної характеристики.
В основу збірника тестових завдань покладені: навчальний план вищого навчального закладу
системи підготовки молодших спеціалістів та бакалаврів, навчальна робоча програма, діючі
нормативні документи з даної дисципліни.
Запропонована розробка включає в себе вимоги чинних нормативно-правових документів
щодо провадження практичної фармацевтичної діяльності. До збірника увійшли тестові завдання
Всеукраїнських конкурсів професійної майстерності медичних (фармацевтичних) навчальних
закладів «PANACEA».
Збірник тестових завдань пропонується для використання під час проведення практичних
занять з фармацевтичної хімії, підготовки до проведення екзамену з даної дисципліни та виконання
теоретичної частини комплексного кваліфікаційного екзамену зі спеціальності.
3
1. Адреналін є нестійким при зберіганні тому, що в A. Заміщену аміногрупу
своїй структур містить: B. Вторинноспиртову групу
C. Двохатомний фенол (пірокатехін)*
D. Галоген
E. Кислоту
2. Адреналін і норадреналін можна відрізнити за A. Утворення азобарвника

реакцією: B. Утворення надхромних кислот
C. Відновлення реактиву Фелінга
D. Окислення резчином йоду*
E. Знебарвлення KMnO4
3. Адсорбційну здатність вугілля активованого A. Метиленового синього*

визначають за допомогою: B. Спектрофотометрії
C. Аніліну
D. Мікроскопії
E. Спирту етилового.
4. Адсорбційну здатність вугілля активованого для A. Перегрітою водяною парою*

медичного призначення підвищують шляхом B. Киплячою водою
обробки: C. Органічним розчинником
D. Нітратною кислотою
E. Розчином амоніаку.
5. Аліфатичні амінокислоти утворюють солі як із A. Розчинні в воді

кислотами, так із лугами тому що: B. Мають асиметричний атом карбону
C. Нерозчинні в органічних розчинниках
D. Існують в оптично активних формах
E. Мають амфотерний характер.*
6. Алкалоїд пілокарпін є похідним: A. Тропану

B. Імідазолу*
C. Фурфуролу
D. Фурану
E. Піролу.
7. Алкалоїди – сольові форми згідно вимог A. Комплексонометрії

Фармакопеї кількісно визначають методом: B. Перманганатометрії
C. Йодометрії
D. Нейтралізації в неводному середовищі*
E. Броматометрії.
8. Алкалоїди, які використовують для синтезу A. Індольні

гормональних лікарських засобів: B. Ациклічні
C. Стероїдні*
D. Пропанові
E. Ізохінолінові.
9. Алкалоїди-сольові форми у неводному A. Комплексонометрії

середовищі кількісно визначають методом: B. Алкаліметрії
C. Ацидиметрії*
D. Нітритометрії
E. Перманганатометрії.
10. Аміачний буферний розчин при кількісному A. Сприяння переходу кольору індикатора
визначенні лікарських засобів Кальцію, Магнію, B. Підвищення розчинення продуктів
Цинку додають для: титрування
C. Зменшення дисоціації трилону Б
D. Збереження постійним рН титрованої
суміші*
E. Підсилення кислотних властивостей
трилону Б
4
11. Аміачним методом Сольве добувають A. Натрію тіосульфат
лікарський засіб: B. Розчин аміаку
C. Натрію гідрокарбонат*
D. Натрію нітрит
E. Натрію хлорид
12. Аміноспирт ефедрин відноситься до: A. Антибіотиків

B. Вітамінів
C. Алкалоїдів*
D. Терпеноїдів
E. Гетероциклічних сполук
13. Аморфний осад брудно-жовтого кольору з A. Норсульфазол

зеленим відтінком при взаємодії з міді (ІІ) B. Анестезин
сульфатом утворює: C. Кислота глутамінова
D. Сульфадиметоксин*
E. Стрептоцид
14. Анальгін є похідним: A. Піразолону*

B. Фурану
C. Фурфуролу
D. Піролідину
E. Хіноліну.
15. Анестезин кількісно визначають за ДФУ A. Нейтралізації

методом: B. Комплексонометрії
C. Нітритометрії*
D. Перманганатометрії
E. Броматометрії
16. Анестезуючий ефект новокаїну обумовлений A. Первинної ароматичної аміногрупи

наявністю в молекулі: B. Складної ефірної групи
C. Анестезіофорного угруповання*
D. Бензойного ядра
E. Кислотного залишку.
17. Аніон, котрий з розчином аргентуму нітрату A. SO42-

утворює спочатку осад білого кольору, який B. SO32-
повільно жовтіє, буріє, чорніє: C. CNS—
D. S2O32-*
E. S2-
18. Аргентометрично з індикатором натрію еозин A. 1% розчин калію йодиду*

атом визначають: B. 10% розчин кальцію хлориду
C. 5% розчин калію броміду
D. 10% розчин натрію хлориду
E. 0,25% розчин цинку сульфату
19. Ароматична амінокислота, яка є структурним A. П-аміносаліцилова

фрагментом фолієвої кислоти, фактором росту B. Сульфанілова
бактерій, а її ефіри мають анестезуючу дію: C. Глютамінова
D. Пара-амінобензойна*
E. Сульфосаліцилова
20. Ацетальдегід, що виділяється при окисленні A. Нітропрусиду і піперазину гідрату*

етанолу, ідентифікують за допомогою B. Курку міну
фільтрувального паперу, змоченого розчином: C. Срібла нітрату
D. Калію йодиду і крохмалю
E. Калію йодату
5
21. Ацетилсаліцилова кислота у вологому повітрі: A. Нейтралізується
B. Відновлюється
C. Гідролізується*
D. Окислюється
E. Омилюється.
22. Ацетилюванням кислоти саліцилової оцтовим A. Кислоту глутамінову

ангідридом добувають: B. Натрію бензоат
C. Кислоту ацетилсаліцилову*
D. Гексаметилентетрамін
E. Етанол
23. Бактерицидний ефект з сульфаніламідних A. Сульфален

препаратів має: B. Стрептоцид
C. Бісептол*
D. Сульфадиметоксин
E. Сульфацил
24. Барбітал-натрій несумісний в A. Аскорбіновою кислотою*

багатокомпонентних рідких ліках з: B. Калію та натрію бромідами
C. Антипірином
D. Магнію сульфатом
E. Натрію бензоатом.
25. Броматометричним методом визначаються A. Піримідиновий цикл

лікарські засоби, в основі молекули яких B. Ароматичне кільце*
знаходиться: C. Циклогексан
D. Піридинове кільце
E. Тіазолове кільце.
26. В експрес-аналізі ідентифікацію левоміцетину з A. н-бутанолу*

розчином міді сульфатом в лужному середовищі B. Хлороформу
проводять в присутності: C. Ефіру
D. Диметилформаміду
E. Ацетону
27. В експрес-аналізі сульфаніламідних лікарських A. Лігнінова проба*

засобів використовується: B. Йодоформна проба
C. Талейохінна реакція
D. Реакція Віталі-Морена
E. Реактив Маркі
28. В основу хімічної класифікації алкалоїдів A. Хімічну класифікацію органічних сполук

покладено: B. Наявність функціональних груп
C. Будову вуглецево-азотного скелета*
D. Фармакологічну дію
E. Фізико-хімічні властивості.
29. В результаті взаємодії препарату новокаїну з A. Білий осад

нітратом срібла утворюється: B. Білий сирнистий осад*
C. Жовтуватий розчин
D. Білий розчин
E. Бульбашки газу
30. В результаті лужного гідролізу анестезину A. Знебарвлення бромної води

утворюється етанол, який можна виявити за B. Утворення ауринового барвника
допомогою реакції: C. Віталі-Морена
D. Утворення “Срібного дзеркала”
E. Йодоформної проби.*
6
31. В результаті якісної реакції на іон брому з A. Червоний
хлораміном в кислому середовищі B. Білий
хлороформний шар забарвлюється в колір: C. Синій
D. Буро – жовтий*
E. Фіолетовий
32. В яких положеннях заміщується водень на A. Пара- та орто-*

галогени при реакції галогенування фенолів та B. Мета- та орто-
ароматичних амінів: C. Мета- та пара-
D. Мета- , орто-, пара-
E. В усіх положеннях
33. В якості індикатора при нітритометрії A. Тропеолін 00*

використовується: B. Метилоранж
C. Лакмус
D. Крохмаль
E. Безіндикаторне титрування
34. В якості індикатора при прямому A. Метиловий синій

броматометричному титруванні застосовуються: B. Метиловий оранжевий*
C. Фенолфтолеїн
D. Тропеонін ОО
E. Хромат калію
35. Валідація аналітичних методик та випробувань – A. Оцінка і документальне підтвердження

це: відповідності виробничого процесу і
якості продукції встановленим вимогам*
B. Затвердження документів
C. Великий об’єм продукції
D. Малий об’єм продукції
E. Нові методи випробування на чистоту
лікарських засобів
36. Введення гідроксилу в молекулу бензолу A. Анестезуючої

приводить до появи фізіологічної дії: B. Седативної
C. Антисептичної*
D. Протиалергічної
E. Жарознижуючої.
37. Введення карбоксильної групи в органічну A. Знижує розчинність її в воді і

сполуку: фармакологічну дію
B. Підвищує розчинність її в воді
C. Підвищує фармакологічну дію її*
D. Направляє речовину до центральної
нервової системи
E. Надає седативної дії.
38. Виберіть вираз для правильного завершення A. Здатності речовини випромінювати

фрази. Рефрактометричний метод аналізу світлову енергію
базується на: B. Здатності речовини відхиляти площину
поляризації
C. Здатності речовини поглинати світлову
енергію
D. Здатності речовини проводити
електричний струм
E. Вимірюванні показника заломлення
досліджувального розчину*
7
39. Виберіть реакцію за допомогою якої можна A. Взаємодія з розчином 2,4-
ідентифікувати фенольний гідроксил, що динітрохлорбензолу
входить в молекулу лікарського засобу: B. Утворення забарвлених оксонієвих
солей
C. Утворення забарвлених комплексів при
взаємодії з розчином заліза (ІІІ)
хлориду*
D. Утворення оксидів при взаємодії з
розчином гідроксил аміном в лужному
середовищі
E. Взаємодія з розчином натрію
гідрокарбонату
40. Виберіть реакцію, що не є якісною реакцією на A. Утворення йодоформу

етанол: B. Оксидація до альдегідів
C. Утворення простих ефірів
D. Утворення складних ефірів
E. З реактивом Фелінга
41. Вид контролю, що є обов’язковим для усіх A. Контроль при відпуску*

лікарських засобів, виготовлених в умовах B. Опитувальний контроль
аптеки: C. Фізичний контроль
D. Якісний хімічний контроль
E. Якісний і кількісний хімічний експрес-
аналіз
42. Визначаючи домішки хлорид-іонів в субстанції A. Використовувати субстанцію лікарської

лікарського засобу згідно з вимогами ДФУ, речовини для виготовлення тільки
встановили, що вміст даної домішки перевищує зовнішніх лікарських форм
допустимі межі. Який висновок з цього потрібно B. Рекомендувати провізору при
зробити? виготовленні лікарських форм з цією
субстанцією враховувати поправку на
вміст домішки
C. Субстанцію лікарської речовини
необхідно доочистити
D. Субстанція лікарського засобу не
відповідає вимогам ДФУ*
E. Необхідно визначити кількісний вміст
даної домішки в субстанції лікарського
препарату і вказати результат в
протоколі аналізу
43. Визначення азоту в органічних фармпрепаратах A. Фізичних

(метод К’єльдаля) відноситься до методів B. Фізико-хімічних
аналізу: C. Хімічних*
D. Біологічних
E. Мікрокристалоскопічних
44. Визначення показника заломлення (індексу A. Рибофлавіном

рефракції) використовують при кількісному B. Левоміцетином
визначенні очних крапель з: C. Аскорбіновою кислотою
D. Цинку сульфатом
E. Сульфацилом натрію.*
45. Визначення рН ін’єкційних розчинів проводять A. Колориметрії

методом: B. Потенціометрії*
C. Спектрофотометрії
D. Флуориметрії
E. Хроматографії.
8
46. Визначення сольових форм алкалоїдів A. Менш трудомістке
проводять ацидиметрично в неводному B. Вони визначаються за фізіологічно-
середовищі (за ДФУ) тому, що: активною частиною молекули*
C. Швидше
D. Точніше
E. Це визначення простіше
47. Вимагає захисту від дії вологи при зберіганні A. Кислота хлористоводнева
лікарський засіб: B. Кислота борна
C. Магнію сульфат
D. Натрію хлорид*
E. Натрію тетраборат
48. Вимагає захисту від дії газів, що містяться в A. Натрію хлорид

навколишньому середовищі, при зберіганні B. Кислота хлористоводнева
лікарський засіб: C. Натрію тіосульфат*
D. Кислота борна
E. Цинку сульфат
49. Вимагає захисту від дії звітрювання при A. Натрію хлорид

зберіганні лікарський засіб: B. Натрію тетраборат*
C. Калію йодид
D. Натрію гідрокарбонат
E. Кислота борна
50. Вимагає захисту від дії світла при зберіганні A. Кислота аскорбінова*
лікарський засіб: B. Натрію цитрат
C. Кислота бензойна
D. Етанол
E. Кислота саліцилова
51. Випробування на граничний вміст домішок A. Розчином амонію оксалату у присутності

катіонів кальцію проводять за допомогою реакції оцтової кислоти*
з: B. Розчином калію ферроціаніду та оцтової
кислоти
C. Розведеною сірчаною кислотою
D. Натрію сульфатом
E. Калію хроматом.
52. Вихідною речовиною для добування бромідів A. Бром*

натрію і калію є: B. Бромоводень
C. Бромід срібла
D. Бромід магнію
E. Бромід кальцію.
53. Вихідною речовиною для добування йодоформу A. Калію йодид

є: B. Оцтова кислота
C. Натрію йодид
D. Етиловий спирт*
E. Оцтовий ангідрид
54. Відмінність морфіну гідрохлорид від кодеїну A. Фреде

визначають за допомогою реактиву: B. Люголя
C. Бушарда
D. Маркі*
E. Шейблера.
9
55. Відповідно до вимог ДФУ визначення домішок A. Розчином гідроксихіноліну в хлороформі

важких металів в лікарських засобах у лужному середовищі
проводиться взаємодією з: B. Розчином йоду у кислому середовищі
C. Тіоацетамідним реактивом*
D. Натрію тетрфенілборатом
E. Розчином тіогліколевої кислоти
56. Відповідно до вимог ДФУ визначення домішок A. Розчином гідроксихіноліну в хлороформі

Магнію в лікарських засобах проводиться в лужному середовищі*
взаємодією з: B. Розчином йоду у кислому середовищі
C. Тіоацетамідним реактивом
D. Натрію тетрафенілборатом
E. Розчином тіогліколевої кислоти
57. Відповідно до вимог ДФУ з антипірином в A. Нітрити*

присутності кислоти хлористоводневої B. Брому
розведеної ідентифікують іони: C. Йоду
D. Калію
E. Натрію
58. Відповідно до вимог ДФУ з гіпофосфітом натрію A. Арсену*

в присутності кислоти хлористоводневої та B. Кальцію
калію йодиду визначають домішки: C. Амонію
D. Магнію
E. Цинку
59. Відповідно до вимог ДФУ з реактивом A. Амонію

метоксифенілоцтової кислоти ідентифікують B. Брому
іони: C. Йоду
D. Калію
E. Натрію*
60. Відповідно до вимог ДФУ з розчином амонію A. Амонію

оксалаті в оцтовокислому середовищі B. Брому
ідентифікують іони: C. Кальцію*
D. Калію
E. Натрію
61. Відповідно до вимог ДФУ з розчином барію A. Амонію

хлориду в присутності кислоти B. Брому
хлористоводневої ідентифікують іони: C. Хлориди
D. Сульфати*
E. Натрію
62. Відповідно до вимог ДФУ з розчином A. Амонію

гліоксальгідроксіанілу в присутності натрію B. Брому
гідроксиду, натрію карбонату і хлороформу C. Йоду
ідентифікують іони: D. Кальцію*
E. Натрію
63. Відповідно до вимог ДФУ з розчином заліза (ІІІ) A. Амонію

хлориду ідентифікують іони: B. Брому
C. Бензоати*
D. Калію
E. Натрію
64. Відповідно до вимог ДФУ з розчином калію A. Амонію

дихромату в присутності кислоти сірчаної B. Брому
розведеної ідентифікують іони: C. Йоду*
D. Калію
E. Натрію
10
перманганату в присутності кислоти сірчаної B. Сульфати
розведеної ідентифікують іони: C. Нітрати
D. Нітрити*
E. Натрію

перманганату у присутності кислоти сірчаної B. Брому
концентрованої (при нагріванні) ідентифікують C. Йоду
іони: D. Калію
E. Цитрати*

піроантимонату у присутності калію карбонату B. Брому
ідентифікують іони: C. Йоду
D. Калію
E. Натрію*

фероціаніду в присутності кислоти оцтової і B. Брому
амонію хлориду ідентифікую іони: C. Йоду
D. Кальцію*
E. Натрію

фероціаніду ідентифікують іони: B. Брому
C. Йоду
D. Цинку*
E. Натрію
70. Відповідно до вимог ДФУ з розчином кислоти A. Амонію

винної ідентифікують іони: B. Брому
C. Йоду
D. Калію*
E. Натрію
71. Відповідно до вимог ДФУ з розчином кислоти A. Амонію

оцтової розведеної виділяються бульбашки газу B. Брому
без запаху і кольору при ідентифікації іону: C. Йоду
D. Гідрокарбонату*
E. Натрію
72. Відповідно до вимог ДФУ з розчином магнію A. Амонію

сульфату (при кип’ятінні) ідентифікують іони: B. Гідрокарбонату*
C. Йоду
D. Калію
E. Натрію
73. Відповідно до вимог ДФУ з розчином натрію A. Цинку*

гідроксиду концентрованим ідентифікують іони: B. Брому
C. Йоду
D. Калію
E. Натрію
74. Відповідно до вимог ДФУ з розчином натрію A. Кальцію

кобальти нітриту в присутності кислоти оцтової B. Брому
розведеної ідентифікують іони: C. Йоду
D. Калію*
E. Натрію
11
75. Відповідно до вимог ДФУ з розчином срібла A. Амонію
нітрату в присутності кислоти азотної розведеної B. Брому*
D. Калію
E. Натрію
76. Відповідно до вимог ДФУ з розчином хлораміну A. Амонію

у присутності кислоти хлористоводневої B. Брому*
розведеної та хлороформу ідентифікують іони: C. Йоду
D. Калію
E. Натрію
77. Відповідно до вимог ДФУ з свинцю (ІV) оксидом A. Амонію

в присутності кислоти оцтової і фуксину B. Брому*
D. Калію
E. Натрію
78. Відповідно до вимог ДФУ з сумішшю A. Амонію

нітробензолу і кислоти сірчаної концентрованої у B. Брому
присутності розчину натрію гідроксиду і ацетону C. Нітрати*
ідентифікують іони: D. Калію
E. Гідрокарбонати
79. Відповідно до вимог ДФУ змочуючи суху A. Амонію

субстанцію кислотою сірчаною концентрованою і B. Брому
обережно нагріваючи дно пробірки C. Йоду
ідентифікують солі: D. Калію
E. Бензоати*
80. Відповідно до вимог ДФУ кількісне визначення A. Гліцерину

борної кислоти проводять в присутності: B. Маніту*
C. Глюкози
D. Фруктози
E. Етанолу.
81. Відповідно до вимог ДФУ кількісне визначення A. Кислотно – основне титрування в

цитрату натрію проводиться методом: неводному середовищі*
B. Кислотно – основне титрування в
водному середовищі
C. Аргентометричний
D. Іонобмінна хроматографія
E. Ацидиметричний.
82. Відповідно до вимог ДФУ натрію тіосульфат A. Натрію сульфат

ідентифікують за реакцією з розчином: B. Натрію нітропрусид
C. Натрію сульфіду
D. Натрію сульфату
E. Срібла нітрату*
83. Відповідно до вимог ДФУ реакцією сухої A. Амонію

речовини з калію дихроматом в присутності B. Хлориди*
кислоти сірчаної і паперу, просякнутого C. Йоду
розчином фенилкарбазиду ідентифікують іони: D. Калію
E. Натрію
84. Відповідно до мовимо ДФУ з розчином динатрію A. Амонію

гідрофосфату у присутності розчину аміаку B. Магнію*
розведеного і розчину амонію хлориду C. Йоду
ідентифікують іони: D. Калію
E. Натрію
12
85. Внутрішнім індикатором в нітритометрії є: A. Заліза (ІІІ) амонію сульфат
B. Йод крохмальний папірець
C. Флуоресцеїн
D. Тропеолін ОО в суміші з метиленовим
синім*
86. Вода очищена і вода для ін’єкцій відрізняються: A. Вмістом хлоридів

B. Вмістом сульфатів
C. Вмістом відновлюючих речовин
D. Апірогенністю*
E. Вмістом солей тяжких металів.
87. Водні розчини якого лікарського засобу, A. Метамізолу натрієвої солі*

похідного гетероциклічних сполук, при зберіганні B. Кислоти глютамінової
жовтіють? C. Нітрофурфуролу
D. Бутадіону
E. Натрію саліцилату
88. Вугілля активоване добувають: A. Піролізом деревини*

B. З нафти
C. З торфу
D. З глини
E. З кам’яного вугілля.
89. Газ, що виділяється при розкладанні натрію A. Розчин калію йодату

гідрокарбонату в кислому середовищі, можна B. Розчин кальцію гідроксиду*
ідентифікувати, пропустивши через: C. Розчин калію гідроксиду і калію йодиду у
кислому середовищі
D. Розчин калію йодиду і крохмалю
E. Аміачний розчин срібла нітрату
90. Гексаметилентетрамін – продукт конденсації: A. Фурфуролу з аніліном

B. Аміаку з формальдегідом*
C. Формальдегіду з метиламіном
D. Диметиламіну з формальдегідом
E. Формальдегіду з саліциловою кислотою.
91. Гексаметилентетрамін вступає в реакцію A. Одержується з формальдегіду

утворення ауринового барвника, бо він: B. Одержується з аміаку
C. При нагріванні з кислотами виділяє
формальдегід*
D. Леткий при нагріванні
E. Має специфічний запах.
92. Гексаметилентетрамін, не маючи в своєму A. Одержується з формальдегіду

складі Оксигену, відноситься до альдегідів, бо B. Одержується з аміаку
він: C. Леткий при нагріванні
D. При нагріванні з кислотами виділяє
формальдегід*
E. Гідролізуючи, утворює формальдегід.
93. Гідрокарбонати від карбонатів можна відрізнити A. Фенолфталеїну*

за допомогою індикатора: B. Метилового оранжевого
C. Метиленового синього
D. Метилового червоного
E. Тимолового синього.
13
94. Глутамінова кислота дає синьо-фіолетове A. Амінокислотою*
забарвлення при нагріванні з нінгідрином за B. Аміном аліфатичного ряду
рахунок того, що вона є: C. Складовою частиною білка
D. Кислотою
E. Похідним глутарової кислоти.
95. Глутамінова кислота існує у вигляді біполярного A. Азотовмісна речовина

іону, бо вона: B. Аміно кислота
C.  - амінокислота
D. Амфотерний електроліт*
E. Аліфатична амінокислота
96. Густину вимірюють при визначення кількісного A. Кислоти борної

вмісту лікарського засобу: B. Кислоти саліцилової
C. Кислоти ацетилсаліцилової
D. Кислоти хлористоводневої*
E. Кислоти бензойної
97. Густину субстанцій визначають за допомогою: A. Термометру

B. Рефрактометру
C. ФЕКу
D. Аналітичних ваг
E. Ареометру.*
98. Діетиламід нікотинової кислоти є похідним: A. Піридину*

B. Фенолу
C. Пурину
D. Ароматичного аміну
E. Альдегідів
99. Дикаїн за хімічною будовою можна віднести до: A. Первинних ароматичних амінів
B. Амідів сульфанілової кислоти
C. Простих ефірів
D. Альдегідів
E. Вторинних ароматичних амінів*
100. Дикаїн має анестезуючу дію, бо є похідним: A. Складного ефіру параамінобензойної

кислоти*
B. Етилового спирту
C. Ароматичного аміну
D. Солі органічної основи і мінеральної
кислоти
E. Бутану.
101. Для амінокислот жирного ряду є характерним A. Купруму*

утворення комплексних солей синього кольору з B. Кальцію
іонами: C. Магнію
D. Кобальту
E. Барію.
102. Для визначення домішок солей амонію A. Толленса

використовують реактив: B. Фелінга
C. Неслера*
D. сульфатну кислоту
E. калію йодид
103. Для визначення якої домішки в препараті води A. Нітратів

очищеної згідно ДФУ застосовується реактив B. Хлоридів
калію тетрайодомеркурату лужний розчин : C. Солей амонію*
D. Кальцію і магнію
E. Сульфатів
14
104. Для ідентифікації алкалоїдів фармакопейним A. Драгендорфа*
реактивом є реактив: B. Майера
C. Люголя
D. Зоннештейна
E. Маркі.
105. Для ідентифікації алкалоїдів фармакопейною A. Калію йодвісмутату*

реакцією є реакція з розчином: B. Калію піроантимонату
C. Калію тетрайодомеркурату
D. Калію йодиду
E. Калію фериціаніду
106. Для ідентифікації амінокислот використовують: A. Хромотропову кислоту

B. Формальдегід
C. Кислоту саліцилову
D. Нінгідрин*
E. Загальноалкалоїдні реактиви
107. Для ідентифікації бензоатів використовують: A. Калію тетрайодмеркурат

B. Реактив Маркі
C. Кобальту (ІІ) хлорид
D. Заліза (ІІІ) хлорид*
E. Натрію гідроксид.
108. Для ідентифікації гексаметилентетраміну A. Купруму сульфат

використовують: B. Саліцилову і концентровану сульфатну
кислоти*
C. Кальцію хлорид
D. Нінгідрин
E. β-нафтол.
109. Для ідентифікації глюкози використовують A. Фелінга*

реактив: B. Маркі
C. Люголя
D. Ердмана
E. Драгендорфа.
110. Для ідентифікації глюкози з реактивом Фелінга A. Нагрівання*

необхідно: B. Додати каталізатор
C. Кімнатна температура
D. Охолодження
E. Енергійне збовтування.
111. Для ідентифікації глутамінової кислоти A. Нінгідрин*

реактивом є: B. Дифеніламід
C. Саліцилова кислота
D. Хлорамін
E. Діетиловий спирт.
112. Для ідентифікації йодидів фармакопейною A. Спирт етиловий

реакцією використовується розчинник: B. Ефір
C. Хлороформ*
D. Дихлоретан
E. Фторотан.
113. Для ідентифікації кальцію хлориду в розчині для A. Барію сульфат

ін’єкцій використовують: B. Амонію оксалат*
C. Амонію нітрат
D. Натрію нітрат
15
114. Для ідентифікації кислоти аскорбінової A. Срібла нітрату*
фармакопейною є реакція з розчином: B. Індофенолового синього
C. Калію йодату
D. Натрію тіосульфату
E. Калію перманганату.
115. Для ідентифікації левоміцетину використовують A. Натрію гідроксидом при нагріванні*

реакцію з: B. Заліза (ІІІ) хлоридом
C. Кислотою сірчаною концентрованою
D. Кальцію хлоридом
E. Кислотою оцтовою
116. Для ідентифікації лікарських засобів не є A. Натрію тіосульфат

кристалогідратом: B. Кальцію хлорид
D. Натрію гідрокарбонат*
117. Для ідентифікації лікарського засобу проведена A. Кислоти глутамінової

реакція утворення азобарвника. Вкажіть, для B. Кислоти ацетилсаліцилової
якого з перелічених лікарських засобів C. Кислоти бензольної
характерна дана реакція: D. Натрію цитрату
E. Анестезину*
118. Для ідентифікації натрію нітриту, натрію A. Кислоту хлороводневу*

тіосульфату, натрію гідрокарбонату B. Натрій гідроксид
використовують: C. Барій хлорид
D. Натрій хлорид
E. Розчин аміаку
119. Для ідентифікації натрію тіосульфату A. Магнезіальною сумішшю

використовують реакцію з: B. Калію перманганатом
C. Срібла нітратом*
D. Натрію сульфатом
E. Калію дихроматом.
120. Для ідентифікації натрію тіосульфату, натрію A. Натрію гідроксиду

гідрокарбонату використовують розчин: B. Барію хлориду
C. Натрію хлориду
D. Кислоти хлористоводневої*
E. Аміаку
121. Для ідентифікації пурину груповою реакцією є A. З розчином хлориду заліза (ІІІ)
реакція: B. З концентрованою сірчаною кислотою
C. Мурексидна проба*
D. Утворення ауринового барвника
E. Утворення азобарвника.
122. Для ідентифікації срібла нітрату в очних краплях A. Натрію хлорид*

використовують: B. Міді сульфат
C. Амонію нітрат
D. Реактив Неслера
E. Сірчану кислоту.
123. Для ідентифікації цинку сульфату в очних A. Калію тіоционату

краплях використовують розчин: B. Калію фероцианіду*
C. Калію перманганату
D. Калію сульфату
E. Калію піроантимонату
16
124. Для кількісного визначення аспірину A. Нейтралізації*
використовують метод: B. Аргентометрії
C. Комплексонометрії
D. Гравіметричний
E. Нітритометрії
125. Для кількісного визначення ацетилсаліцилової A. Нейтралізованому за фенолфталеїном

кислоти субстанцію розчиняють в: спирті*
B. Амоніачному буферному розчині
C. Безводній оцтовій кислоті
D. Суміші мета-татетраборатів амонію
E. Воді очищеній.
126. Для кількісного визначення йодидів A. Мора

використовують метод: B. Фольгарда
C. Фаянса*
D. Нейтралізації
127. Для кількісного визначення натрію гідроцитрату A. Аргентометрії

використовують метод: B. Йодометрії
C. Бромотометрії
E. Нейтралізації.*
128. Для кількісного визначення препарату A. Аргентометрії*

бромкамфора, використовують метод: B. Перманганатометрії
D. Броматометрії
E. Йодатометрії
129. Для кількісного визначення препарату, A. Комплексонометрії

формула якого використовують метод: B. Меркурометрії
C. Перманганатометрії
D. Нітритометрії*
E. Гравіметричний.
130. Для кількісного визначення препарату, формула A. Йодометрії

якого використовують метод: B. Нітритометрії
C. Рефрактометрії
D. Нейтралізації*
E. Перманганатометрії
131. Для препаратів галогенідів (бромідів, хлоридів, A. Метод йодометрії

йодидів) методом кількісного визначення є: B. Метод нейтралізації
C. Метод нітритометрії
D. Метод аргентометрії*
E. Метод комплексонометрії
132. Для препаратів-галогенідів фармакопейним A. Аргентометрія*

методом кількісного визначення є: B. Йодометрія
C. Нейтралізація
D. Нітритометрія
E. Метод висушування.
17
133. Для проведення мурексидної проби A. Бромна вода, гідроксид амонію
використовується суміш реактивів: B. Концентрована азотна кислота,
спиртовий розчин гідроксиду калію
C. Пергідроль, соляна кислота, гідроксид
амонію*
D. Соляна кислота, дихромат калію
E. Соляна кислота, перманганат калію.
134. Для проведення реакції „йодоформна проба” A. Йод, калію гідроксид*

при ідентифікації етанолу необхідні реактиви: B. Йодоформ
C. Йод, хлороформ
D. Хлорамін, кислота хлористоводнева
E. Йод, калію йодид
135. Для проведення реакції Віталі-Морена A. Концентрована сірчана кислота з

використовують суміш реактивів: формаліном
B. Азотна кислота з формаліном
C. Концентрована нітратна кислота з
спиртовим розчином калію гідроксиду*
D. Концентрована соляна кислота з
гліцерином
E. Кальцію хлорид.
136. Для проведення реакції утворення азобарвника A. Натрію нітрат з сірчаною кислотою
використовують суміш реактивів: B. Натрію нітрат з соляною кислотою
C. Натрію нітрит з соляною кислотою*
D. Луг з міді сульфатом
E. Натрію хлорид з азотною кислотою.
137. Для проведення реакції утворення ауринового A. Концентрована сульфатна кислота,

барвника використовують суміш реактивів: концентрована нітратна кислота
B. Концентрована сульфатна кислота,
хлорид феруму ІІІ
C. Концентрована сульфатна кислота,
дихромат калію
D. Концентрована сульфатна кислота,
формалін*
E. Концентрована сульфатна кислота,
фенол
138. Для проведення талейохінної проби A. Концентрована сірчана кислота,

використовують суміш реактивів: формалін
B. Концентрована сірчана кислота,
концентрована азотна кислота
C. Концентрована азотна кислота,
спиртовий розчину гідроксиду калію
D. Бромна вода, гідроксид амонію*
E. Бромна вода, вапняна вода.
139. Для синтезу калію броміду підприємства хіміко- A. Мідні ошурки, хлор, поташ
фармацевтичної промисловості використовують: B. Залізні ошурки, йод, поташ
C. Залізні ошурки, бром, соду
D. Залізні ошурки, бром, поташ*
E. Залізні ошурки, йод, соду
140. Для фармакопейної реакції ідентифікації A. Кислоти саліцилової

бензилпеніцилінів використовують B. Кислоти азотної
сірчанокислий розчин: C. Амонію молібдату
D. Дифеніламіну
E. Формальдегіду*
18
141. Для якого з лікарських засобів кількісне A. Парацетамолу
визначення методом нітритометрії проводять B. Сульфацилу натрію
після попереднього відновлення нітрогрупи? C. Сульфадимезину
D. Норсульфазолу
E. Левоміцетину*
142. Для якого з препаратів кількісне визначення A. Сульфацил натрію

проводять після відновлення нітрогрупи: B. Левоміцетин*
C. Сульфадимезин
D. Норсульфазол
E. Анілін
143. До алкалоїдів – похідних пурину не відносяться: A. Кофеїн

B. Теобромін
C. Папаверин*
D. Теофелін
E. Еуфілін
144. До алкалоїдів похідних хіноліну відносяться: A. Пілокарпін

B. Атропін
C. Хінін*
D. Кофеїн
E. Папаверин
145. До алкалоїдів, що містять екзоциклічний азот A. Ефедрин*

відноситься: B. Кодеїн
C. Кофеїн
D. Атропін
E. Пілокарпін
146. До антибіотиків – глікозидів відноситься: A. Левоміцетин

B. Пеніцилін
C. Стрептоміцин*
D. Тетрациклін
E. Цефазолін
147. До антибіотиків ароматичного ряду належить: A. Левоміцетин*

B. Пеніцилін
C. Норфлоксацин
D. Стрептоміцин
E. Тетрациклін.
148. До антибіотиків якої групи належать тетрациклін, A. Аліциклічних*

окситетрациклін: B. Гетероциклічних
C. Ароматичних
D. Аміноглікозидів
E. Поліпептидів
149. До антибіотиків-глікозидів відносяться: A. Левоміцетин

B. Гентаміцин*
C. Бензилпеніциліну натрієва сіль
D. Тетрациклін
E. Цефалоспорин
150. До ароматичної нітросполуки відноситься: A. Левоміцетин*

B. Нітрогліцерин
C. Фенобарбітал
D. Саліцилова кислота
E. ПАСК
19
151. До ациклічних уреїдів відноситься: A. Мепротан
B. Бромізовал*
C. Фенобарбітал
D. Димедрол
E. Анестезін
152. До ДФУ увійшла монографія на субстанцію: A. Бензилпеніциліну-калієва сіль*

B. Бензилпеніциліну-новокаїнова сіль
C. Феноксилметилпеніциліну
D. Оксациліну
E. Левоміцетину.
153. До похідних 5-нітрофурану належить: A. Метамізолу натрієва сіль

B. Промедол
C. Нітрофурал*
D. Фенобарбітал
E. Атропіну сульфат
154. До похідних 5-нітрофурану не відноситься: A. Нітрофурагін

B. Фурадонін
C. Нітрофурал
D. Фуросемід*
E. Фуразолідон
155. До похідних піразолу не відноситься: A. Нітрофурал*

B. Промедол
C. Антипірин
D. Бутадіон
E. Метамізолу натрієва сіль
156. До похідних піразолу не відносять: A. Анальгін

B. Антипірин
C. Бутадіон
D. Фурацилін*
E. Метанізол натрію
157. До складу левоміцетину входить галоген: A. Бром

B. Йод
C. Фтор
D. Хлор*
E. Астат
158. До терпеноїдів відноситься: A. Новокаїн

B. Формалін
C. Валідол*
D. Пілокарпін
E. Ефедрин
159. До титрованого розчину за ДФУ відноситься: A. Кислота хлороводневі розведена

B. 0,1 розчин хлороводневої кислоти
C. 10% розчин гідроксиду натрію
D. 0,1 М розчин хлороводневої кислоти*
E. 3 % розчин пероксиду водню
160. До фізико-хімічних методів аналізу лікарських A. Хроматографічний, рефрактометричний*

речовин відносяться: B. Нітритометричний, меркурометричний
C. Дихроматометричний, алкаліметричний
D. Ацидиметричний, аргентометричний
E. Броматометричний, йодхлорметричний
20
161. До яких методів аналізу відноситься A. Фізико – хімічних
рефрактометрія: B. Біологічних
C. Фізичних*
D. Хімічних
E. Мікробіологічних
162. Домішка до етилового спирту, яка визначається A. Метиловий спирт*

окисленням перманганатом калію з наступним B. Сивушні масла
додаванням розчину динатрієвої солі C. Відновні речовини
хромотропової кислоти в в сульфатній кислоті: D. Дубильні речовини
E. Ацетальдегід
163. Домішки альдегідів в лікарських засобах A. Реактивом Фелінга

визначають: B. Реактивом Толленса
C. Реактивом Несслера*
D. Реактивом Маркі
E. Реактивом Драгендорфа.
164. Домішки альдегідів в спирті етиловому A. Конденсації

утворюються внаслідок процесу: B. Відновлення
C. Окислення*
D. Гідролізу
E. Піролізу
165. Домішки іонів калію за ДФУ визначають A. Толленса

реактивом: B. Виннокам’яною кислотою*
C. Фелінга
D. Сульфатну кислоту
E. Калію йодид
166. Домішки іонів калію за ДФУ визначають: A. Амоній оксалатом

B. Натрію тетрафенілборатом*
C. Винною кислотою
D. Натрію тіосульфатом
E. Натрію тетраборатом
167. Домішки іонів кальцію в лікарських засобах за A. Амонію оксалатом в присутності

ДФУ визначають: аміачного буферного розчину
B. Амонію сульфатом в присутності
аміачного буферного розчину
C. Амонію карбонатом в присутностіамонію
гідроксиду
D. Амонію фосфатом в присутності оцтової
кислоти
E. Амонію оксалатом в середовищі оцтової
кислоти.*
168. ДФУ – це: A. Правовий акт, що містить вимоги до

лікарських засобів, фармакопейні статті
(монографії), а також методики
контролю якості лікарських засобів*
B. Збірник наказів про затвердження
правил виробництва в умовах аптеки
C. Збірник стандартів на лікарські засоби
D. Керівництво з аналізу лікарських засобів
E. Збірник постав кабінету міністрів з
правил виготовлення і торгівлі
лікарськими засобами
21
169. Експресними реакціями ідентифікації прокаїну A. Утворення азобарвника, лігнінова
гідрохлориду є: проба*
B. Утворення срібних солей, мурексидна
проба
C. Утворення азобарвника, йодоформна
проба
D. Утворення оксонієвих солей і азо-
барвника
E. Талейохінна проба, флуоресценція в
УФ-світлі.
170. Електрохімічне окислення глюкози в присутності A. Кальцію хлориду

крейди та брому в хіміко-фармацевтичній B. Кислоти аскорбінової
промисловості використовують для добування: C. Кальцію глюконату*
D. Натрію броміду
E. Натрію цитрату
171. Етанол, що утворюється в результаті лужного A. Індо феноловою пробою

гідролізу анестезину ідентифікують: B. Реактивом Фелінга
C. Пробою Бельшьейна
D. Гідроксамовою реакцією
E. Йодоформною пробою*
172. Європейський стандарт якості GМР це: A. Належна аптечна практика

B. Належна практика дистрибуції
C. Належна виробнича практика⃰
D. Належна лабораторна практика
E. Належна клінічна практика.
173. Жовтіє при зберіганні без втрати активності, A. Натрію хлорид

субстанція: B. Анальгін*
C. Натрію тіосульфат
D. Антипірин
E. Атропіну сульфат.
174. За відносною густиною можна визначити A. Етанолу*

кількісний вміст лікарського засобу: B. Гексаметилентетраміну
C. Кислоти борної
D. Кислоти глутамінової
E. Феназону
175. За допомогою рефрактометра визначається: A. Кут обертання

B. Масова частка
C. рН розчину
D. Показчик заломлення*
E. Оптична густина розчину.
176. За допомогою рефрактометра визначають: A. Індекс рефракції*

B. Кут заломлення
C. Оптичну густину розчину
D. рН розчину
E. В’язкість речовини чи її розчину.
177. За допомогою розчину якого реактиву A. Метилового оранжевого

встановлюється адсорбційна здатність B. Метиленового синього*
активованого вугілля: C. Калію перманганату
D. Фенолфталеїну
E. Метилового червоного
22
178. За допомогою яких реактивів можна відрізнити A. Кислоти хромотропової в присутності
один від одного лікарські засоби природного концентрованої кислоти сульфатної*
пеніциліну: B. Реактиву Драгендорфа
C. Реактиву Майєра
D. β-нафтолу в лужному середовищі
E. 8-оксихіноліну в лужному середовищі в
присутності окисника –натрію гіпоброміт.
179. За допомогою якого реактиву можна розрізнити A. Хлорид заліза (ІІІ)*

анальгін і антипірин: B. Натрій гідроксид (NaOH)
C. Сульфат міді
D. Сірчана кислота
E. Нітрат кобальту
180. За допомогою якого реактиву можна розрізнити A. Кислота хлористоводнева розведена

натрію гідрокарбонат і натрію карбонат? B. Тимоловий синій
C. Цинкуранілацетат
D. Магнію сульфат (насичений розчин)*
E. Калію фероціанід
181. За ДФ України для гідрокарбонату натрію на A. Насиченим розчином MgSO4 при

відміну від натрію карбонату є взаємодія з: нагріванні*
B. Розчином кальцію хлориду
C. Розчином хлороводневої кислоти
D. Розчином метилового оранжевого
E. Насиченим розчином магнію сульфату
182. За ДФ України загальною і в той же час A. Хлориду заліза (3)*

специфічною є ідентифікація бензоатів і B. Калію тетрайодмеркурату лужного
саліцилатів за допомогою розчину: C. Формальдегіду в концетр. сульфатній
кислоті
D. Сульфатної кислоти
E. Гідроксиду натрію
183. За ДФ України ідентифікацію первинної A. Утворення азобарвника*

ароматичної аміногрупи здійснюють реакцією: B. Утворення ауринового барвника
C. Утворення комплексних сполук з
сульфатом купруму
D. Утворення забарвлених сполук з
розчином FeCl3
E. Утворення забарвлених осадів з
розчинами кислот.
184. За наявністю в молекулі функціональних груп A. Полігідроксіальдегідів*

глюкозу відносять до класу: B. Полігідроксікетонів
C. Карбонових кислот
D. Гідразонів
E. Амідів
185. За хімічною будовою глюкоза належить до: A. Ароматичних кислот

B. Алкалоїдів
C. Антибіотиків
D. Моносахаридів*
E. Полісахаридів.
186. За хімічною класифікацією антибіотик A. Гетероциклічного ряду

левоміцетин належить до: B. Ароматичного ряду*
C. Аміноглікозидів
D. Макролідів
E. Аліциклічного ряду.
23
187. За хімічною класифікацією, бензилпеніцилін- A. Ароматичного ряду
натрієва сіль відноситься до антибіотиків: B. Гетероциклічного ряду*
C. Аліциклічноїх будови
D. Аміноглікозидів
E. Макролітів.
188. Загальним методом кількісного визначення A. Метод нейтралізації

альдегідів є: B. Метод йодометрії в лужному
середовищі*
C. Метод нітритометрії
D. Метод аргентометрії
E. Метод комплексонометрії
189. Загальним методом кількісного визначення A. Нейтралізація*

ароматичних кислот: B. Нітритометрія
C. Йодхлорметрія
D. Перманганатометрія
E. Аргентометрія.
190. Загальним методом кількісного визначення A. Йодометрія

барбітуратів кислих форм є: B. Нейтралізація*
C. Комплексонометрія
E. Нітритометрія.

барбітуратів солевих форм є: B. Нейтралізація*
E. Нітритометрія

солевих форм барбітуратів є: B. Ацидиметрія*
E. Нітритометрія.
193. Загально алкалоїдними осаджувальними A. Реактив Бушарда, Майєра*

реактивами є: B. Реактиви Маркі, Фреде
C. Концентрована сірчана та азотна
кислоти
D. Реактив Несслера
E. Реактив Базіцкі
194. Загальною для ідентифікації сульфаніламідів є A. Кип’ятіння з лугом з виділенням аміаку

реакція: B. Утворення індофенолового барвника
C. З соляною кислотою
D. З хлоридом заліза-ІІІ
E. Утворення азобарвника.*
195. Загальною на альдегіди є реакція: A. Утворення азобарвника

B. Срібного дзеркала*
C. Утворення комплексних солей
D. З Н2SО4
E. З NаОН нагрівані.
196. Загальною реакцією для ідентифікації A. Азобарвника

барбітуратів є утворення: B. Кобальтового комплексу*
C. Солей діазонію
D. Ауринового барвника
E. Мідного комплексу.
24
197. Загальною реакцією ідентифікації антибіотиків A. Утворення індофенолу
пеніцилінового ряду є: B. Мурексидні проба
C. Утворення гідроксанату міді*
D. Реакція Віталі-Морена
E. Утворення осаду з пероксидом водню.
198. Загальною реакцією на алкалоїди пуринового A. Реакція Віталі-Морена

ряду є: B. Талейохінна проба
D. Реакція конденсації
E. Реакція утворення азобарвника.
199. Загальною реакцією на альдегіди є реакція: A. Утворення азобарвника

B. "Cрібного дзеркала"*
C. Взаємодія з хлоридом заліза
D. Утворення комплексних солей
E. З концентрованою сірчаною кислотою
200. Загальною реакцією на препарати пеніциліну є: A. Утворення ауринового барвника

B. Утворення гідроксаматів міді і заліза*
C. Утворення надхромових кислот
D. Утворення солі діазонію
E. Утворення комплексних сполук
201. Загальною реакцією на сульфаніламіди є: A. Кип’ятіння з лугом з утворенням аміаку

B. Утворення індофенолового барвника
C. Утворення азобарвника*
D. З хлоридом феруму ІІІ
E. З бромною водою і гідроксидом амонію
202. Загальною фармакопейною на антибіотики A. Натрію нітратом

тетрациклінового ряду є реакція з: B. Натрію хлоридом
C. Міді сульфатом
D. Реактивом Несслера
E. Концентрованою сірчаною кислотою.*
203. Загальною фармакопейною реакцією для A. Мурексидна проба

Ідентифікації барбітуратів є: B. Утворення азобарвника
C. Утворення комплексу з кобальту
нітратом*
D. Осадження розчином таніну
E. Утворення комплексу з солями міді
204. Замінником фенацетину є: A. Сульфодимезин

B. Парацетамол*
C. Аспірин
D. Анальгін
E. Новокаїн
205. Замінником фенацетину, який знятий з A. Ізоніазид*

виробництва, є: B. Сульфадимезин
C. Кислота ацетилсаліцилова
D. Матемізолу натрієва сіль
E. Прокаїну гідрохлорид
206. Застосування хінозолу: A. Протитуберкульозний

B. Антисептичний*
C. Знеболюючий
D. Місцево анестезуючий
E. Заспокійливий
25
207. Згідно вимог ДФУ ідентифікація натрію A. Гліцерину*

тетраборату проводиться з розчином B. Метанолу
фенолфталеїну. Червоне забарвлення. Яке C. Етанолу
з’являється при його додаванні до лікарського D. Н-бутанолу
засобу, зникає після додавання: E. Хлороформу
208. Згідно ДФУ при кількісному визначенні натрію A. Лакмусовий папір

хлориду методом аргентометрії (за Фольгардом) B. Заліза (ІІІ) амонію сульфат*
в якості індикатора використовують: C. Фенолфталеїн
D. Метиловий оранжевий
E. Не використовують індикатор
209. Згідно ДФУ реактив розчин калію A. Хлоридів

тетрайодомеркурату лужний використовується B. Нітратів
для визначення у воді очищеній домішок: C. Кальцію і магнію
D. Сульфатів
E. Солей амонію*
210. Згідно загальної статті ДФУ на внутрішньовенні A. Кольоровість

інфузійні лікарські засоби обов’язковим є B. Аномальну токсичність
випробування на: C. Однорідність вмісту
D. Кислотне число
E. Пірогенність.*
211. Значення нульової точки для A. 1,3330*

рефрактометричного визначення: B. 3,3330
C. 1,3300
D. 1,3340
E. 13330
212. Зовнішнім індикатором нітритометричного A. Крохмаль

методу є: B. Залізо-амонійні галуни
C. Тропеолін 00
D. Йодидкрохмальний папірець*
E. Куркумовий папірець.
213. Ідентифікацію бензилпеніцілінів згідно ДФУ A. Формальдегіду*

проводять з сірчанокислим розчином: B. Кислоти саліцилової
C. Кислоти азотної
D. Амонію молібдату
E. Дифеніламіну
214. Ідентифікацію глюкози безводної за ДФУ A. Мідно-тартратним реактивом*

проводять: B. Розчином заліза (ІІІ) хлориду
C. Хлороводневою кислотою
D. Розчином таніну
E. Реактивом Неслера
215. Ідентифікацію пілокарпіну гідрохлориду за A. Спирту

реакцією утворення над хромових кислот B. Хлороформу*
проводять в присутності: C. Ефіру
D. Ацетону
E. Натрію гідроксиду
216. Ідентифікацію формальдегіду можна встановити A. Реактив Маркі

за допомогою реакції конденсації, що приводить B. Спирт етиловий в присутності кислоти
до утворення ауринового барвника. Які реактиви хлористоводневої
при цьому використовуються? C. Аміачний розчин срібла нітрату
D. Саліцилова кислота в присутності
кислоти сульфатної концентрованої*
E. Реактив Драгендорфа
26
217. Ідентифікацію якого лікарського засобу A. Кальцію хлориду гептагідрату
засновано на утворенні ефіру? B. Борної кислоти*
C. Вугілля активованого
D. Натрію цитрату
E. Кислоти аскорбінової
218. Ідентифікувати гідрокарбонат-іон можна: A. Лугом

B. Кислотою*
C. Кальцію оксидом
D. Амонію гідроксидом
E. Амонію карбонатом.
219. Ідентифікують борну кислоту згідно ДФУ A. Гліцерином

реактивом: B. Манітом
C. Метанолом в суміші з концентрованою
сірчаною кислотою*
D. Концентрованою сірчаною кислотою
E. Барію гідроксидом.
220. Із названих препаратів в розчинах для ін’єкцій A. Натрію хлорид

жовтіє при зберіганні: B. Анальгін*
C. Натрію тіосульфат
221. Індикатором методу Мора є: A. NH4Fe(SO4)2 * 12H2O

B. AgNO3
C. K2CrO4*
D. K2Cr2O7
E. KMnO4
222. Іонами-антагоністами є іони: A. Кальцію та калію

B. Натрію і магнію
C. Калію та натрію*
D. Магнію та цинку
E. Цинку та ртуті
223. Йодиди за ДФУ ідентифікують реактивом: A. Розчином калію дихромату в середовищі

розведеної сульфатної кислоти та
хлороформу*
B. Розведеною сульфатною кислотою
C. Натрію нітритом в кислому середовищі
D. Кальцію хлоридом
E. Амонію хлоридом
224. Калію бромід ідентифікують реакцією з A. Амонію хлориду

розчином: B. Амонію оксалату
C. Кислоти винної*
D. Натрію сульфату
E. Натрію сульфіду
225. Калію бромід при нітритометричному титрування A. Для утворення брому

і додається : B. Як стабілізатор
C. Для нейтралізації розчину
D. Як каталізатор*
E. Для виділення І2
27
226. Калію йодид при зберіганні: A. Гідролізується
B. Розкладається
C. Окислюється*
D. Сублімується
E. Відновлюється
227. Калію перманганат в реакції з пероксидом A. Відновника

водню в кислому середовищі виявляє B. Окисника та відновника
властивості: C. Дисоціює
D. Окисника*
E. Не проявляє окисно – відновних
властивостей
228. Кальцій-йони за ДФУ можна ідентифікувати A. Амонію хлориду

реактивом: B. Гліоксальгідроксіанілу в присутності
лугу, карбонатунатрію і хлороформу*
C. Амонію гідроксиду
D. Кислоти оцтової
E. Кислоти сірчаної концентрованої.
229. Каталізатором при нітритометричному A. KBr*

титруванні є: B. KI
C. КСІ
D. NaCI
E. NaI
230. Катіон калію можна ідентифікувати за A. Калію піроантимонату

допомогою реактиву: B. Гліоксальгідроксіонілу з гідроксидом і
карбонатом натрію
C. Сульфатною кислотою
D. Винною кислотою*
E. Нітропрусидом натрію
231. Катіон калію можна ідентифікувати за A. Натрію нітропрусиду

допомогою реактиву: B. Калію піроантимонату
C. Гліоксальгідроксіанілом з натрію
гідроксидом і карбонатом
D. Кислотою сульфатною
E. Натрію кобальтинітриту*
232. Катіон натрію за ДФУ можна ідентифікувати за A. Кислоти сірчаної

допомогою реактиву: B. Амонію гідроксиду
C. Кислоти хлористоводневої
D. Калію піроантимонату*
E. Кислоти оцтової
233. Катіон, котрий з розчином калію A. Ca2+*

гексаціаноферату (11) в середовищі оцтової B. Cu2+
кислоти з наступним додаванням амонію C. Mg2+
хлориду утворює білий кристалічний осад: D. Fe2+
E. Fe3+
234. Катіон, який з розчином калію фероціаніду в A. Кальцію*

середовищі кислоти оцтової з наступним B. Калію
додаванням амонію хлориду утворює білий C. Магнію
кристалічний осад: D. Заліза (ІІІ)
E. Заліза (ІІ)
28
235. Кислота аскорбінова проявляє кислотні A. Рухомості атому Гідрогену гідроксилу в
властивості за рахунок: положенні 3*
B. Наявності лактонного кільця
C. Наявності гідроксильних груп
D. Гетеро атома кисню
E. Ендіольного угрупування
236. Кислота глутамінова за хімічною будовою A. Первинних ароматичних амінів

відноситься до: B. Бета-амінокислот
C. Альфа-амінокислот*
D. Амідів карбонових кислот
E. Гамма-амінокислот
237. Кислота саліцилова має антисептичну дію A. Містить карбоксильну групу

завдяки тому, що вона: B. Містить фенольний гідроксил*
C. Є похідним бензолу
D. Розчинна в спирті
E. Нерозчинна в воді.
238. Кислоту аскорбінову зберігають у захищеному A. Окислюється*

від світла місці, тому що вона: B. Гідролізує
C. Відновлюється
D. Полімеризується
E. Сублімує.
239. Кислоту бензойну добувають: A. Декарбоксилуванням кислоти фталевої*

B. Взаємодією твердого натрію феноляту і
вуглецю (ІV) оксиду
C. Ацетилюванням кислоти саліцилової
оцтовим ангідридом
D. Бромуванням камфори
E. Сплавленням бензолсульфонату натрію
з натрію гідроксидом
240. Кислоту саліцилову добувають: A. Методом Глаубера

B. Методом Сольве
C. Методом Кольбе, вдосконаленим
Шмідтом*
D. З толуолу
E. Методом нейтралізації
241. Кількісне визначення 25% розчину анальгіну A. Рефрактометричним*

проводять методом: B. Броматометричним
C. Аргентометричним
D. Комплексонометричним
E. Алкаліметричним.
242. Кількісне визначення NаСl в ізотонічному A. Методом нітритометрії

розчині проводять: B. Методом нейтралізації
C. Методом рефрактометрії
D. Методом комплексонометрії
E. Методом Мора*
243. Кількісне визначення анестезину A. Ароматичного кільця*

броматометричним методом (зворотнє B. Ароматичної аміногрупи
титрування) обумовлене наявністю в молекулі: C. Ефірного зв’язку
D. Залишку бензойної кислоти
E. Залишку пара –амінобензойної кислоти.
29
244. Кількісне визначення борної кислоти методом A. Ефіру
нейтралізації в аптеці проводиться в B. Хлороформу
присутності: C. Бутанолу
D. Гліцерину*
E. Спирту
245. Кількісне визначення гентаміцину сульфату A. Йодометричним

проводять за ДФУ методом: B. Нітритометричним
C. Рефрактометричним
D. Мікробіологічним*
E. Газометричним.
246. Кількісне визначення кальцію глюконату для A. Броматометрії

ін’єкцій за ДФ України здійснюють методом: B. Комплексонометрії*
C. Фотоелектрометрії
D. Хроматографії
E. Кислотно-основного титрування
247. Кількісне визначення кальцію хлориду A. Нітритометрії

проводять методом: B. Нейтралізації
D. Комплексонометрії*
E. Йодометрії
248. Кількісне визначення кислота аскорбінової A. Аргентометрії (по Фаянсу)

проводять методом: B. Комплексонометрії
C. Йодометрії*
D. Ацидиметрії
E. Аргентометрії (по Мору)
249. Кількісне визначення кислота ацетилсаліцилової A. Нітритометрії

проводять методом: B. Йодометрії
D. Алкаліметрії*
250. Кількісне визначення кислоти борної методом A. Гліцерину*

нейтралізації (експрес-аналіз) проводять в B. Ефіру
присутності: C. Хлороформу
D. Бутанолу
E. Спирту
251. Кількісне визначення кодеїну в мікстурі A. Алкаліметрії

проводять методом: B. Ацидиметрії*
D. Комплексонометрії
252. Кількісне визначення магнію сульфату A. Йодометрії

проводять методом: B. Перманганатометрії
C. Комплексонометрії*
D. Алкаліметрії
E. Ацидиметрії.
253. Кількісне визначення методом К'єльдаля може A. Азоту*

бути використане для препарату, що в складі B. Цинку
своєї молекули містить атом: C. Вуглецю
D. Сірки
E. Кисню
30
254. Кількісне визначення натрію хлориду в A. Аргентометрії (по Мору)*
ізотонічному розчині проводять методом: B. Нітритометрії
C. Нейтралізації
D. Рефрактометрії
E. Комплексонометрії
255. Кількісне визначення натрію хлориду методом A. Слабо лужному середовищі

Мора проводять у: B. Сильно лужному середовищі
C. Нейтральному середовищі*
D. Кислому середовищі
E. Немає значення
256. Кількісне визначення нітрогену в лікарських A. К’єльдаля*

засобах після мінералізації концентрованою B. Гутцайта
сірчаною кислотою проводять методом: C. Буго-Тіле
D. Сольве
E. Кольне-Шмідта
257. Кількісне визначення парацетамолу методом A. Сублімації

нітритометрії проводять після: B. Охолодження
C. Піролізу
D. Гідролізу*
E. Декарбоксилювання
258. Кількісне визначення пеніцилінів проводять A. Рефрактометрії

методом: B. Йодометрії*
C. Комнлексонометрії
D. Потенціометрії
E. Нейтралізації
259. Кількісне визначення пірацетаму проводять A. Визначення азоту в органічних сполуках*

методом: B. Комплексонометрії
C. Нітритометрії
D. Аргентометрії
E. Йодхлорметрії
260. Кількісне визначення препаратів A. Рефрактометричним

тетрациклінового ряду проводять методом: B. Йодометрії
C. Біологічним*
E. Куприметрії
261. Кількісне визначення прокаїну гідрохлориду не A. Комплекснометрії*

можна визначити методом: B. Алкаліметрії
C. Нітритометрії
D. Меркуриметрії
E. Аргентометрії
262. Кількісне визначення розчинів кальцію хлориду A. Йодометрії*

титрометрично не можна провести методом: B. Комплексонометрії
C. Меркурометрії
D. Аргентометрії, по Мору
E. Аргентометрії, по Фольгарду
263. Кількісне визначення розчинів сульфацилу A. Перманганатометрії

натрію титрометрично проводиться методом: B. Аргентометрії
C. Нітритометрії*
E. Алкаліметрії
31
264. Кількісне визначення суми природних A. Йодометрії*
пеніцилінів після лужного гідролізу проводять B. Рефрактометрії
методом: C. Комплексонометрії
E. Куприметрії
265. Кількісний вміст етанолу можна визначити A. Алкаліметрії

методом: B. Ацидиметрії
D. Дихроматометрії*
266. Кількісний вміст кальцію хлориду в розчині не A. Комплексонометрії

можна визначити методом: B. Йодометрії*
D. Аргентометрії (по Мору)
E. Аргентометрії (по Фольгарду)
267. Кількісний вміст левоміцетину після відновлення A. Алкаліметрії

нітрогрупи визначають методом: B. Йодлметрії
D. Тіоціанометрії
E. Нітритометрії*
268. Кількісно анальгін визначають йодометрично в A. Ефіру

присутності: B. Спирту та гідрокарбонату натрія
C. Азотної кислоти
D. Калія броміду
E. Хлористоводневої кислоти*
269. Кількісно кислоту глутамінову визначають A. Мора

методом: B. Фольгарда
C. Фаянса
E. К’єльдаля.*
270. Кількісно натрію гідроцитрат для ін’єкцій A. Нітритометрії

визначають за методом: B. Гравіметрії
C. Броматометрії
D. Алкаліметрії*
E. Комплексонометрії.
271. Коларгол - це препарат в якому білок зв`язаний A. Ртуті

з солями: B. Срібла*
C. Міді
D. Цинку
E. Кальцію
272. Комплексонометрія відноситься до методів: A. Фізичних

B. Хімічних*
C. Біологічних
D. Фізико-хімічних
E. Мікрокристалоскопічних.
273. Концентрацію слабких розчинів спирту в аптеці A. Рефрактометрії*

можна визначити методом: B. Поляриметрії
C. Хроматографії
D. Флюорометрії
E. Колориметрії
32
274. Концентрацію спирту етилового визначають: A. По t0 застигання

B. Методом К’єльдаля
C. За густиною*
D. Методом Фольгарда
E. Методом нейтралізації.
275. Кофеїн бензоат натрію в розчині-концентраті A. Нейтралізації

визначають методом: B. Мора
C. Рефрактометрії*
D. Меркурометрії
276. Кофеїн кількісно визначають за ДФУ методом: A. Нейтралізація у водному середовищі

B. Нейтралізація у неводному середовищі*
C. Йодометрія
E. Броматометрія
277. Куприметричний методвизначення левоміцетину A. Розчинної комплексної сполуки*

ґрунтується на утворенні: B. Нерозчинної комплексної сполуки
C. Виділенні аміаку
D. Молекулярного нітрогену
E. Лужного середовища.
278. Легко розчиняється в спирті субстанція: A. Калію хлорид

B. Магнію сульфат
C. Кальцію хлорид*
D. Цинку сульфат
E. Натрію тіосульфат.
279. Лікарський засіб із групи антибіотиків , A. Левоміцетин*

процентом якого є актиноміцет Streptomyces B. Тетрациклін
venezuelаe , а також це перший антибіотик, який C. Стрептоміцин
почали здобувати хімічним синтезом: D. Бензилпеніцилін
E. Феноксиметилпеницилін
280. Лікарський засіб ізоніазид відноситься до класу: A. Ароматичних амінів

B. Гетероциклічних сполук
C. Складних ефірів
D. Вуглеводів
E. Амінокислот
281. Лікарський засіб кофеїн згідно ДФУ має хімічну A. 1,3–диметилксантин

назву: B. 3,7–диметилксантин
C. 1,3,7–триметил–3,7–дигідро–1н– пурин-
2,6-діон*
D. 5,5-діетилбарбітурова кислота
E. Кофеїн-бензоат натрію
282. Лікарський засіб, водний розчин якого має лужну A. Натрію хлорид
реакцію – це: B. Гексаметилентетрамін*
C. Прокаїну гідро хлорид
D. Кислота бензойна
33
283. Лікарський засіб, для якого можна використати A. Натрію саліцилат
метод прямого і зворотного кислотно-основного B. Кислота ацетилсаліцилова*
титрування: C. Натрію бензоат
D. Кислота глутамінова*
284. Лікарський засіб, кількісне визначення якого A. Кислота борна*

здійснюють алкаліметрією, прямим титруванням B. Кислота бензойна
в середовищі гліцерину, маніту або інших C. Кислота саліцилова
багатоатомних спиртів: D. Кислота ацетилсаліцилова
E. Кислота глютамінова
285. Лікарський засіб, що знебарвлює розчин калію A. Натрію хлорид

йодиду йодований: B. Кальцію хлорид
C. Натрію тіосульфат*
D. Цинку сульфат
E. Магнію сульфат
286. Лікарський засіб, що реагує з кальцію хлоридом: A. Калію йодид

B. Анестезин
C. Натрію хлорид
D. Натрію цитрат*
E. Кофеїн
287. Лікарський засіб, що утворює з розчином срібла A. Натрію сульфат

нітрату білий, жовтий, а потім чорний осад, це: B. Натрію хлорид
C. Натрію йодид
E. Натрію тіосульфат*
288. Лікарський засіб, який утворює білий осад з A. Натрію хлорид*

аргентуму нітратом, розчинний у розчині B. Калію йодид
амоніаку: C. Калію бромід
D. Натрію бромід
E. Натрію йодид
289. Лікарський засіб, який утворює білий осад з A. Натрію хлорид*

арґентуму нітратом, розчинний у 10% розчині B. Калію йодид
амоніаку: C. Калію бромід
E. Натрію йодид
290. Лікарський засіб, який утворює з розчином A. Натрію саліцилат*

заліза (ІІІ) хлориду синьо-фіолетове B. Натрію цитрат
забарвлення – це: C. Натрію бензоат
D. Кислота глутамінова
E. Кислота бензойна
291. Лікарські засоби галогенідів кількісно A. Осадження*

визначають методом: B. Алкаліметрії
E. Аціидіметрії.
292. Лікарські засоби кальцію, магнію, цинку при A. Трилоном Б*

кількісному визначенні титрують розчином: B. Лугу
C. Кислоти
D. Йоду
E. Калію перманганату.
34
293. Лікарські засоби Кальцію, Магнію, Цинку при A. Едетату натрію*
кількісному визначенні титрують розчином: B. Лугу
C. Кислоти
D. Йоду
E. Калію перманганату
294. Має другу назву „Salamarum” і практично не A. Кальцію хлорид

розчиняється у 95% етанолі препарат: B. Магнію сульфат*
C. Калію ацетат
D. Калію йодид
E. Натрію бромід
295. Мальтольна реакція є специфічною для A. Стрептоміцину*

антибіотиків групи: B. Бензилпеніциліну
C. Левоміцетину
D. Тетрацикліну
E. Ністатину
296. Мають бути відсутні ціаніди при дослідженні на A. Натрію хлорид

чистоту препарату: B. Калію хлорид
C. Калію бромід
D. Калію йодид*
297. Ментол як лікарський препарат належить до: A. Алкалоїдів

B. Фенолів
C. Ароматичних кислот
D. Вітамінів
E. Терпеноїдів*
298. Метод кількісного визначення кальцію хлориду A. Йодометрія

є: B. Комплексонометрія*
C. Нейтралізація
E. Перманганатометрія.
299. Метод кількісного визначення кислотних форм A. Броматометрія

барбітуратів є: B. Алкаліметрія*
C. Тригонометрія
E. Перманганатометрія.
300. Метод кількісного визначення лікарських A. Комплексонометрія

засобів, в молекулі яких є первинна ароматична B. Нітритометрія*
аміногрупа: C. Ацидиметрія
D. Броматометрія
E. Алкаліметрія
301. Метод компексонометрії використовують при A. Карбону

кількісному визначенні: B. Нітрогену
C. Бору
D. Натрію
E. Цинку.*
302. Метод нітритометричного титрування A. Ароматичне кільце

застосовується для аналізу лікарських речовин, B. Подвійний зв’язок
які містять: C. Первинну ароматичну аміногрупу*
D. Фенільний радикал
E. Карбонільну групу.
35
303. Метод перманганатометрії використовують при A. Відновників*
кількісному визначенні лікарських засобів: B. Окисників
C. Оксидів
D. Гідроксидів
E. Кислот
304. Метод рефрактометрії використовують при A. Натрію хлориду 0,9%

кількісному визначенні розчину: B. Цинку сульфату 0,25%
C. Кальцію хлориду 10%*
D. Кислоти хлороводневої 8,2%
E. Атропіну сульфату 1%.
305. Метод рефрактометрії застосовується в аптеці A. 1%

для визначення концентрації, починаючи з: B. 3%
C. 2%
D. 10%
E. 5%*
306. Методом алкаліметрії кількісно визначають A. Кислота борна*

лікарський засіб: B. Натрію гідрокарбонат
D. Натрію хлорид
E. Натрію тіосульфат
307. Методом аргентометрії (по Мору) кількісно A. Кислота борна

визначають лікарський засіб: B. Натрію гідрокарбонат
D. Натрію хлорид*
308. Методом аргентометрії (по Фаянсу) кількісно A. Кислота борна

D. Натрію йодид*
309. Методом аргентометрії (по Фольгарду) кількісно A. Кислота борна

C. Теофілін
D. Натрію йодид
E. Калію бромід*
310. Методом ацидиметрії в неводному середовищі A. Теофілін

кількісно визначають лікарський засіб: B. Атропіну сульфат*
C. Метамізолу натрієву сіль
E. Кислота ацетилсаліцилова
311. Методом ацидиметрії кількісно визначають A. Кислота борна

лікарський засіб: B. Натрію гідрокарбонат*
312. Методом броматометрії кількісно визначають: A. Альдегіди

B. Кислоти аліфатичного ряду
C. Ароматичні аміни*
D. Галоген похідні
E. Амінокислоти аліфатичного ряду
36
313. Методом броматометрії можна провести A. Глутамінової кислоти
кількісний аналіз: B. Натрію гідрокарбонату
C. Натрію цитрату
D. Натрію гідро цитрату
E. Натрію саліцилату*
314. Методом зворотної броматометрії визначають A. Не розчиняються в воді

лікарські засоби, які: B. Розчиняються в воді
C. Швидко реагують з бромом
D. Повільно реагують з бромом*
E. Розчиняються в етанолі
315. Методом зворотної йодометрії визначають A. Повільно окислюється йодом*

кількісно ізоніазид, бо він: B. Утворює з йодом комплексну сполуку
C. Дає реакцію ароматичного заміщення
D. Потребує для стахіометричного
необоротного окислення лужного
середовища
E. Має окислювальні властивості
316. Методом іонообмінної хроматографії згідно A. Натрію цитрат для ін’єкцій*

діючої Фармакопеї визначають препарат: B. Левоміцетин
C. Ментол
E. Нікотинову кислоту.
317. Методом йодометрії в кислому середовищі A. Кислота борна

кількісно визначають лікарський засіб: B. Натрію гідрокарбонат
C. Кофеїн*
D. Натрію бензоат
E. Натрію цитрат
318. Методом йодометрії в лужному середовищі A. Новокаїн

зворотним титруванням з паралельним B. Анальгін
проведенням контрольного досліду визначають: C. Фурацилін*
D. Стрептоцид
E. Фенацетин
319. Методом кількісного визначення альдегідів є: A. Нейтралізація

B. Йодометрія в лужному середовищі*
E. Броматометрія.
320. Методом кількісного визначення анальгіну є: A. Метод Мора

B. Комплексонометрія
C. Меркуриметрія
E. Йодометрія.*
321. Методом кількісного визначення бензойної A. Ацидіметрія

кислоти є: B. Алкаліметрія*
C. Аргентометрія
E. Комплексонометрія.
322. Методом кількісного визначення кальцію A. Йодометрія

глюконату є: B. Аргентометрія
C. Алкаліметрія
D. Комплексонометрія*
E. Броматометрія.
37
323. Методом кількісного визначення кислоти A. Метод К’єльдаля
аскорбінової є: B. Ацидиметрія
C. Йодометрія*
D. Комплексонометрія
E. Гравіметрія.
324. Методом кількісного визначення метамізолу A. Йодометрія*

натрієвої солі є: B. Аргентометрія
D. Меркуриметрія
E. Нітритометрія
325. Методом кількісного визначення фурациліну є: A. Йодометрія в лужному середовищі*

B. Рефрактометрією
C. Трилонометрія
E. Ацидиметрія.
326. Методом комплексометрії користуються при A. Фенолів

кількісному визначенні препаратів: B. Кислот
C. Бору
D. Натрію
E. Кальцію.*
327. Методом комплексонометрії визначають A. Срібла нітрат

лікарський засіб: B. Магнію сульфат*
C. Калію бромід
E. Амонію хлорид.
328. Методом нітритометрії, пряме титрування A. Охолодження

кількісно визначають парацетамол після: B. Гідролізу*
C. Піролізу
D. Сублімації
E. Декарбоксилування
329. Методом потенціометрії визначають: A. Температуру кипіння

B. Кут обертання
C. Показник заломлення
D. Оптичну густину
E. Від’ємний логарифм концентрації іонів
водню*
330. Методом рефрактометрії кількісно можна A. 0.9% розчин натрію хлориду

визначити: B. 2% розчин борної кислоти
C. 20% розчин сульфацилу натрію*
D. 8.3% розчин кислоти хлороводневої
E. 0.25% розчин цинку сульфату
331. Методом Фаянса з індикатором еозинатом A. 10% р-н хлориду кальцію

натрію чи калію визначають: B. 1% р-н йодиду калію*
C. 3% р-н броміду калію
D. 20% р-н KJ
E. 0,25 % р-н сульфату цинку
332. Метоксифенілоцтова кислота є реактивом на A. Калію

йон: B. Натрію*
C. Брому
D. Йоду
E. Фтору
38
333. Міжнародну назву хлорамфенікол має A. Гентаміцину сульфат
лікарський засіб: B. Левоміцетин*
C. Цефалоспорин
D. Метамізолу натрієва сіль
E. Прокаїну гідрохлорид
334. Морфін від кодеїну можна відрізнити реакцією з: A. Заліза (ІІІ) хлоридом*
B. Міді (ІІ) сульфатом
C. Нінгідрином
D. Куркумовим папірцем
E. Кислотою сірчаною концентрованою
335. Мурексидна проба проводиться з наступними A. Водню пероксид, кислота

реактивами: хлористоводнева, амонію гідроксид*
B. Формальдегід і кислота сірчана
концентрована
C. Кислота саліцилова та кислота сірчана
D. Кислота азотна і спиртовий розчин калію
E. Кислота азотна та сірчана
336. Мурексидною пробою ідентифікують лікарські A. Амінів

засоби похідні: B. Ксантинів*
C. Альдегідів
D. Барбітурової кислоти
E. Аміноспиртів.
337. Надати жарознижуючу дію лікарському засобу A. Спиртового гідроксилу

можна введенням: B. Карбоксильної групи
C. Аміногрупи*
D. Атома галогену
E. Фенольного гідроксилу.
338. Натрію бензоат і натрію саліцилат можна A. Водою

відрізнити по реакції з: B. Хлоридом заліза (III)*
C. Лугом
D. Хлоридом барію
E. Сульфідом натрію
339. Натрію гідроцитрат для ін’єкцій і натрію цитрат A. Реакцією водного середовища*
відрізнити між собою можна за: B. Розчинністю у воді
C. Реакціями ідентифікації на цитрат-іон
D. Реакціями ідентифікації на натрій-іон
E. Граничним вмістом хлоридів
340. Натрію гідрокарбонат кількісно визначають A. Алкаліметрії

методом: B. Ацидиметрії*
C. Комплексиметрії
E. Йодометрії.
341. Натрію гідроцитрат для ін’єкцій інатрію цитрат A. Розчинністю в воді

відрізнити між собою можна за: B. Реакцією водного середовища*
C. Реакціями ідентифікації на цитрат-йон
D. Реакціями ідентифікації на натрій-йон
E. Граничним вмістом хлоридів.
39
342. Натрію і калію хлориди і броміди за ДФ України A. Аргентометрії, по Фольгарду (зворотне
кількісно визначають методом: титрування)*
B. Мора
C. Фаянса
E. Оксидиметрії
343. Натрію саліцилат реагує з заліза (ІІІ) хлоридом A. Фенольного гідроксилу*

за рахунок: B. Ароматичного циклу
C. Карбоксильної групи
D. Іону натрію
E. Атомів гідрогену.
344. Натрію тетраборат за ДФУ кількісно визначають A. Алкаліметрії*

методом: B. Перманганатометрії
D. Меркурометрії
E. Йодометрії
345. Натрію хлорид в ізотонічному розчині кількісно A. Мора*

визначають методом: B. Нітритометрії
D. Рефрактомерії
346. Натрію хлорид добувають шляхом очищення від A. Сильвініту

домішок природного мінералу: B. Ашариту
C. Магнезиту
D. Кам’яної солі*
E. Борокальциту
347. Наявність галогенід – іону (хлоридів, йодидів, A. АgNО3*

бромідів) визначають за допомогою реакції з: B. HСl
C. KMnO4
D. K4[Fe(СN)6]
E. Nа2S
348. Наявність галогенід-іону визначають реакцію з A. Срібла нітрату*

розчином: B. Кислоти хлористоводневої
C. Калію гідроксиду
D. Калію фероціаніду
E. Натрію сульфіду
349. Наявність домішок натрію карбонату в A. Фенолфталеїном*

гідрокарбонаті натрію визначають з: B. Метилоранжем
C. Кислотою
D. Лугом
E. Нінгідрином.
350. Наявність нітрогрупи в структурі левоміцетину A. Утворенням азобарвника після

підтверджують: відновлення нітрогрупи*
B. Виділенням аміаку при кип’ятінні з
розчином натрію гідроксиду
C. Появою спеціального забарвлення при
взаємодії з реактивом Маркі
D. Появою червоного осаду при нагріванні
з реактивом
E. Виділенням газу зі специфічним
запахом.
40
351. Наявність якого угрупування надає фенацетину A. Гідроксигрупа
легкої наркотичної дії: B. Метоксигрупа
C. Етоксигрупа*
D. Ацетильне угрупування
E. Аміногрупа
352. Не дає реакції утворення азобарвника в A. Прокаїну гідро хлорид

звичайних умовах: B. Стрептоцид
C. Сульфацил-натрій
D. Дикаїн*
E. Норсульфазол
353. Не повинен бути присутнім йодистий ціан при A. Калію хлорид

дослідженні на чистоту препарату: B. Йод*
C. 5% розчин йоду
D. 10% розчин йоду
354. Не повинні бути присутні нітрити при A. Натрію хлорид*

дослідженні на чистоту препарату: B. Калію хлорид
C. Натрію бромід
D. Натрію йодид
355. Не фармакопейною реакцією ідентифікації A. Азобарвника

етанолу є реакція утворення: B. Етилацетату*
C. Ауринового барвника
D. Формальдегіду
E. Акролеїну
356. Не фармакопейною реакцією ідентифікації A. Срібла нітрату

прокаїну гідрохлориду є утворення маслянистої B. Калію перманганату в кислому
рідини з розчином: середовищі
C. Натрію нітрату в кислому середовищі
D. Натрію гідроксиду*
E. Водню пероксиду
357. Не фармакопейною реакцією на кислоту A. Заліза 9ІІІ) хлориду

бензойну з утворенням білого осаду є взаємодія B. Міді (ІІ) сульфату
з розчином: C. Натрію хлориду
D. Срібла нітрату*
E. Кислоти хлористоводневої
358. Не фармакопейною реакцією на кислоту A. Срібла нітрату

глутамінову є утворення комплексної солі темно- B. Магнію сульфату
синього кольору з розчином: C. Заліза (ІІІ) хлориду
D. Кальцію хлориду
E. Міді (ІІ) сульфату*
359. Недоброякісність кислоти ацетилсаліцилової A. Натрію гідроксиду

визначають за допомогою реактиву: B. Феруму хлориду (ІІ)
C. Феруму хлориду (ІІІ)*
D. Аргентуму нітрату
E. Бромної води.
360. Недопустимими домішками у лікарському засобі A. Сульфіди і ціаніди*

вугілля активованого є: B. Сполуки Феруму і Арсену
C. Хлориди і сульфати
D. Важкі метали і карбонати
E. Арсен і сульфати
41
361. Недопустимою домішкою в натрію хлориді є: A. Натрій
B. Барій*
C. Кальцій
D. Хлориди
E. Залізо
362. Недопустимою домішкою в солях натрію є солі: A. Хлоридів

B. Сульфатів
C. Калію*
D. Кальцію
E. Амонію.
363. Недопустимою згідно вимог діючої Фармакопеї A. Перекисні сполуки

домішкою в етиловому спирті є B. Ефіри
C. Солі
D. Метиловий спирт*
E. Формальдегід.
364. Недопустимою специфічною домішкою в A. Сторонні цукри, декстрини*

субстанції глюкози є: B. Арсен і кальцій
C. Сульфіти
D. Свинець
E. Хлориди і сульфати
365. Неорганічні фармацевтичні препарати A. Мікроорганізмів

добувають з: B. Рослинного світу
C. Води морів і річок*
D. Органів тварин
E. Шляхом напівсинтезу.
366. Нестійкість пеніциліну обумовлена, перш за все, A. Бета-лактамного циклу*

наявністю в його структурі: B. Карбамідної групи
C. Карбоксильної групи
D. Метильних груп
E. Тіазолідинового циклу
367. Нітрит натрію при кількісному визначенні A. Середовища

сульфадиметоксину виступає в якості: B. Титранту*
C. Індикатора
D. Каталізатора
E. Досліджуваної речовини
368. Новокаїн вступає в реакцію утворення A. Гідрохлоридом

азобарвника за рахунок того, що він є: B. Ароматичним аміном*
C. Сіллю органічної основи і неорганічної
кислоти
D. Складним ефіром
E. Кристалічною речовиною.
369. Однакову валентність у водневій сполуці, у A. Сірка

вищому оксиді та органічних лікарських засобах B. Карбон*
виявляє елемент: C. Бром
D. Бор
E. Магній
370. Однією з загальних реакцій ідентифікації A. Конденсація з альдегідом

сульфаніламідних препаратів є: B. З бромною водою*
C. З гідроксидом амонію
D. З хлоридом феруму
E. З дихроматом калію
42
371. Однією з реакцій на етиловий спирт є реакція з: A. Аргентумом нітратом
B. Кальцію хлоридом
C. Розчином йоду в лужному середовищі*
D. Натрію бромідом
E. Калію йодидом
372. Одноосновні амінокислоти не можна A. Слабких основ

відтитрувати гідроксидом натрію тому, що в B. Комплексних солей
розчині вони мають характер: C. Дуже слабких кислот
D. Внутрішніх солей*
E. Нейтральних речовин
373. Окислення молекули глюкози обумовлює: A. Напівацетальний гідроксид*

B. Спиртовий гідроксид
C. Альдегідна група
D. Пірановий цикл
E. Фурановий цикл.
374. Окисленням толуолу добувають: A. Кислоту глутамінову

B. Кислоту бензойну*
C. Кислоту ацетилсаліцилову
D. Кислоту борну
E. Кислоту хлористоводневу
375. Окислювальні властивості пероксиду водню A. Хлором

проявляються в реакції з : B. Калію йодидом*
C. Лугом
D. KMnO4
E. NaCI
376. Окисно-відновним методом кількісного A. Ацидиметрія

визначення лікарських засобів є: B. Аргентометрія
C. Роданометрія
D. Йодометрія*
E. Комплексонометрія.
377. Оптичне обертання визначають методом: A. Поляриметрії*

B. Потенціометрії
C. Рефракторометрії
D. Фотоколоріметрії
E. Хроматографії
378. Осад брудно-зеленого кольору, що переходить у A. Сульфален*

зеленкувато-блакитний при взаємодії з міді (ІІ) B. Анестезин
сульфатом утворює: C. Кислота глутамінова
D. Сульфадиметоксин
E. Стрептоцид
379. Основні властивості алкалоїдів обумовлені A. Кремнію

наявністю в їх структурі гетероатому: B. Нітрогену*
C. Оксигену
D. Сульфуру
E. Стибію
43
380. Особливості аналізу лікарських засобів A. Розчинення їх в воді очищеній
органічної природи в порівнянні з неорганічними B. Розчинення їх в розведених кислотах і
є: лугах
C. Спалювання їх на повітрі
D. Попереднє спалювання в
конц.ентрованих кислотах і лугах з
наступним розчиненням залишку в
відповідному розчиннику
E. Визначення фізичних констант.*
381. Пара-аміносаліцилат натрію вступає в A. Аміногрупи

реакцію з заліза-ІІІ хлоридом за рахунок: B. Фенольного гідроксила*
C. Ароматичного циклу
D. Карбоксильної групи
E. Іону натрію.
382. Пари аміаку виділяються при лужному гідролізі A. Анестезину

лікарського засобу: B. Натрію саліцилату
C. Стрептоциду*
D. Натрію цитрату
E. Дикаїну
383. Пари ацетону, що утворюються при A. Крохмалю

прожарюванні кислоти ацетилсаліцилової з B. Калію йодиду
кальцію гідроксидом ідентифікують за C. Курку міну
допомогою фільтрувального паперу, змоченого D. Хромотропової кислоти
розчином: E. о-Нітробензальдегіду*
384. Первинну ароматичну аміногрупу в молекулі A. Утворення комплексних сполук із солями

прокаїну гідрохлориду можна ідентифікувати за важких металів
реакцією: B. Конденсації з первинними
ароматичними амінами
C. Конденсації з альдегідами*
D. Утворення оксонієвих солей
E. Етерифікації
385. Первинну ароматичну аміногрупу в молекулі A. Утворення комплексних сполук із солями

стрептоциду можна ідентифікувати за реакцією: важких металів
B. Гідролізом у лужному або кислому
C. Діазотування та азосполучення*
E. Етерифікації
386. Перед прямим броматометричним визначенням A. Натрію бензоат

стрептоциду до досліджуваного розчину B. Калію йодид
необхідно додати: C. Натрію хлорид
D. Натрію сульфат
E. Калію бромід*
387. Пероксид водню зберігають: A. У прохолодному, захищеному від світла

місці*
B. У щільно закритому контейнері,
вберігаючи від дії світла
C. У добре закупореній тарі в сухому місці
D. У щільно закритому контейнері
E. У щільно закритому контейнері в
прохолодному місці.
44
388. Пероксид водню кількісно визначають методом: A. Мора
B. Фольгарда
C. Перманганатометрії*
E. Нейтралізації.
389. Пероксид водню при взаємодії з перманганатом A. Окислюючі

в кислому середовищі виявляє властивості: B. Нейтральні
C. Основні
D. Відновлюючі*
E. Кислотні.
390. Піперидиновий цикл містить лікарських засіб: A. Кислота аскорбінова

B. Кислота саліцилова
C. Промедол*
D. Натрію цитрат
E. Кислота глютамінова
391. Піридиновий цикл містить: A. Нікотинова кислота*

B. Саліцилова кислота
C. Аскорбінова кислота
D. Цитринова кислота
E. Тартратна кислота
392. Піридоксину гідрохлорид реагує з хлоридом A. Метильної групи

заліза (ІІІ) за рахунок: B. Фенольного гідроксилу*
C. Ароматичного циклу
D. Азоту
E. Оксиметилових груп.
393. Після нагрівання фталазолу з резорцином в A. Яскраво-зелена флюоресценція*

присутності кислоти сірчаної концентрованої B. Білий кристалічний осад
додавання розчину натрію гідроксиду C. Інтенсивна блакитна флюоресценція
з’являється: D. Яскраво-зелене забарвлення
E. Жовто-рожевий осад
394. Плав якого лікарського засобу з резорцином при A. Кальцію глюконат

додаванні води і розчину аміаку має червоно- B. Гексаметилентетрамін
фіолетове забарвлення з зеленою C. Кислота глутамінова*
флюоресценцією: D. Кислота саліцилова
395. Повний хімічний аналіз води очищеної A. Аптеці

проводиться в: B. Лабораторії з контролю якості ліків*
C. Санстанції
D. На фармазаводах
E. Баклабораторії
396. Попередній висновок про наявність в складі A. Визначення рН середовища розчину

лікарського засобу карбоксильної групи речовини при допомозі кислотно-
дозволяє аналітику зробити один з нижче основних індикаторів*
наведених параметрів якості: B. Визначення розчинності речовини в
органічних розчинниках
C. Визначення температури плавлення
речовини
D. Визначення показника заломлення
розчину речовини
E. Визначення розчинності речовини у воді
45
397. Похідним ксантину є: A. Хінін
B. Морфін
C. Кодеїн
D. Кофеїн*
E. Атропін.
398. Препарат ізоніазид відноситься до: A. Ароматичних амінів

B. Складних ефірів
C. Гліцидів
D. Гетероциклічних сполук*
E. Амінокислот
399. Препарат піридоксину гідрохлоридвідноситься A. Алкалоїдів

до: B. Моноцукрів
C. Антибіотиків
D. Вітамінів*
E. Терпеноїдів
400. Препарат сульфацил натрію утворює блакитно- A. Розчином натрію нітриту

зеленуватий осад комплексної солі з: B. Розчином феруму (ІІІ) хлориду
C. Розчином купруму (ІІ) сульфату*
D. Кислотою хлористоводневою
E. Реактивом Маркі
401. Препарат трийодметан має назву: A. Хлороформ

B. Фторотан
C. Хлоретан
D. Хлороформ для наркозу
E. Йодоформ.*
402. Препарат трихлорметан має назву: A. Хлороформ*

B. Фторотан
C. Йодоформ
D. Хлоретил
E. Анальгін.
403. Препарат формула якого A. Алкалоїдів

B. Вітамінів
C. Антибіотиків*
D. Терпеноїдів
E. Аміноспиртів.
відноситься до:
404. Препарат, формула якого A. 5-етилбарбітурова кислота

B. 5,5-діетилбарбітурова кислота*
C. 5-етил-5-метилбарбітурат натрію
D. 5,5-діетилбарбітурат натрію
E. 5,5-діетил, 1-метил-барбітурова кислота.
405. Препарат, формула якого A. Вітамінів

B. Терпеноїдів
C. Ароматичних амінів
D. Алкалоїдів*
E. Антибіотиків.
відноситься до:
46
406. Препарат, формула якого A. Антибіотиків
B. Карбонових кислот
C. Терпеноідів
D. Алкалоїдів
відноситься до: E. Вітамінів.*
407. Препарат, формула якого A. Фенолів

B. Антибіотиків
C. Ароматичних кислот
D. Терпеноїдів*
відноситься до: E. Альдегідів.
408. Препарат, формула якого A. 1-феніл-2,3-диетілпіразолон-5

B. 1-метил-2,3-дифенілпіразолон-5
C. 1,3-диметил- 2-фенілпіразолон-5
D. 1-феніл-2,3-диметилпіразолон-5*
має хімічну назву: E. 1,2-дифеніл-3-етилпіразолон-5.
409. Препарат, що містить функціональну групу - A. Кислот

СОН відноситься до: B. Альдегідів*
C. Ефірів
D. Спиртів
E. Амідів
410. Препарат, що містить функціональну групу - A. Кислот*

СООН відноситься до: B. Альдегідів
C. Солей
D. Ефірів
E. Спиртів
411. Препарати адреналіну гідрохлориду зберігають A. Похідні етанолу

в темному місці, бо вони: B. Аміноспирти
C. Двохатомні феноли*
D. Солі
E. Гідрохлориди.
412. Препарати адреналіну легко окислюються A. Метилового радикалу

завдяки наявності в їх молекулах: B. Спиртової гідрококсогрупи
C. Частково заміщеної аміногрупи
D. Двох фенольних гідрококсогруп*
E. Фенольного радикалу.
413. Препарати, що містять функціональну групу A. Фенолів

B. Альдегідів*
C. Амідів
відносяться до: D. Кислот
E. Спиртів.
414. Препарати, що містять функціональну групу A. Альдегідів

B. Солей
C. Ефірів
D. Спиртів
відносяться до: E. Кислот.*
47
415. При аналізі бензоату натрію бензоат іон можна A. Жовтого забарвлення
виявити реакцією з FeCl3 по утворенню: B. Білого осаду
C. Фіолетового осаду
D. Тілесного осаду (рожево – жовтого)*
E. Синього забарвлення
416. При визначенні адсорбційної здатності A. Калію перманганат

активованого вугілля використовують: B. Калію дихромату
C. Метиленовий синій*
D. Метиловий оранжевий
E. Фенолфталеїн.
417. При визначенні граничного вмісту домішок A. Еталонний розчин хлориду

хлоридів, як основний реактив, використовують: B. Розчин аргентуму нітрату*
C. Азотну кислоту
D. Сірчану кислоту
E. Гідроксид амонію.
418. При визначенні домішки сульфатів у воді A. Барію хлориду*

очищеній використовують розчин: B. Натрію хромату
C. Цинку гідроксиду
D. Калію фероціаніду
E. Натрію гідроксиду
419. При виявленні яких іонів за ДФУ використовують A. Цинку

калію дихромат, сульфатну кислоту, B. Сульфіти
фільтрувальний папір просочений C. Хлориди*
дифенілкарбазидом (одночасно): D. Броміди
E. Срібла
420. При відновленні калію перманганату в A. MnO2*

нейтральному середовищі утворюється сполука B. K2MnO4
мангану: C. MnO
D. Mn(OH)2
E. MnSO4
421. При внесенні солі натрію в полум’я пальника, A. Цегляний

воно забарвлюється в колір: B. Фіолетовий
C. Жовтий*
D. Зелений
E. Червоний
422. При додаванні до розчину морфіну гідрохлориду A. Фенольного гідроксилу*

розчину амоніаку виділяється білий B. Спиртової гідроксогрупи
кристалічний осад, розчинний в розчині C. Ненасиченого зв’язку
гідроксиду натрію. Це пояснюється наявністю в D. Кисневого містка
його молекулі: E. Третинного атому азоту
423. При додаванні лугу до солі якого металу A. Кальцію

утворюється густий осад жовтого кольору: B. Барію
C. Ртуті*
D. Заліза
E. Цинку
424. При дослідженні ефіру для наркозу на домішки A. Сульфатну кислоту

води використовують: B. Щавлеву кислоту
C. Пікринову кислоту*
D. Амонію оксалат
E. Азотну кислоту
48
425. При дослідженні препаратів води на граничний A. Барію хлорид*
вміст домішок сульфатів використовують: B. Натрію хромат
C. Цинку гідроксид
D. Червону кров’яну сіль
426. При дослідженні препаратів води на домішки A. Барію хлорид

кальцію та магнію використовують згідно з ДФУ: B. Амонію оксалат
C. Аргентуму нітрат
D. Дифеніламін
E. Аміачний буферний розчин, протравний
чорний, 0,01 М розчин едетату натрію*
427. При дослідженні препаратів води на домішки A. Барію хлорид*

сульфатів використовують: B. Натрію хромат
C. Цинку гідроксид
D. Червону кров’яну сіль
428. При дослідженні препаратів води на домішки A. Барію хлорид

хлоридів використовується згідно з ДФУ: B. Амонію оксалат
C. Аргентуму нітрат*
E. Калію тетрайодомеркурат лужний
429. При зберіганні йодидів враховують процес: A. Гідролізу

B. Окислення*
C. Відновлення
D. Омилення
E. Вивітрювання
430. При зберіганні калію броміду враховується A. Гідролізу

процес: B. Окислення*
D. Омилення
E. Вивітрювання.
431. При зберіганні калію йодиду враховують процес: A. Гідролізу

B. Окислення*
D. Омилення
E. Поліконденсації.
432. При зберіганні кальцію хлориду кристалічного A. Розкладатися

слід враховувати його здатність: B. Окислюватися
C. Розпливатися на повітрі*
D. Відновлюватися
E. Вивітрюватися.
433. При зберіганні кислоти ацетилсаліцилової A. Окислюватись

враховують її здатність: B. Відновлюватись
C. Гідролізувати на вологому повітрі*
D. Вивітрюватись
E. Спалахувати.
434. При зберіганні препаратів ефіру діетилового A. Смак

враховують: B. Питому вагу
C. Запах
D. Гігроскопічність
E. Вогненебезпечність*
49
435. При ідентифікації іонів кальцію за ДФУ червоне A. Калію гексаціанофератом (ІІ) в
забарвлення хлороформного шару середовищі оцтової кислоти
спостерігається з реактивом: B. Амонію оксалатом в середовищі оцтової
кислоти
C. Гліоксальгідроксіанілом в середовищі
лугу і натрію карбонату*
D. Кислотою сірчаною
E. Кислотою фосфорною.
436. При ідентифікації калію йодиду з використанням A. Білий осад

окисника спостерігається: B. Фіолетове забарвлення хлороформу*
C. Жовтий осад
D. Жовте забарвлення хлороформу
E. Виділення газу.
437. При ідентифікації кальцію глюконату з розчином A. Смарагдово-зелене забарвлення

заліза (ІІІ) хлориду з’являється: B. Білий кристалічний осад
C. Інтенсивне блакитне забарвлення
D. Ясно-зелене забарвлення*
E. Жовто-рожевий осад
438. При ідентифікації кислоти аскорбінової нітратом A. Темно-сірий осад*

срібла спостерігається: B. Жовтий осад
C. Білий осад
D. Бурий осад
E. Синє забарвлення розчину.
439. При кількісному визначенні аргентум нітрату A. Розчин крохмалю

використовують індикатор: B. Еозинат натрію
C. Хромат калію
D. Хромовий темно-синій
E. Залізоамонієіий галун*
440. При кількісному визначенні борної кислоти за A. Одноатомний

ДФУ використовують спирт: B. Двохатомний
C. Трьохатомний
D. Шестиатомний*
E. Ненасичений
441. При кількісному визначенні борної кислоти за A. Підсилення кислотних властивостей

ДФУ додають маніт, який забезпечує: борної кислоти*
B. Зменшення дисоціації борної кислоти
C. Покращення розчинення борної кислоти
D. Підсилення гідролізу утвореноїпри
титруванні солі
E. Підсилення взаємодії титранта з
індикатором.
442. При кількісному визначенні калію хлориду A. Осаду жовтого кольору

аргентометричним методом Мора титрування B. Осаду цегляно-червоного осаду*
ведуть до появи: C. Рожевого забарвлення
D. Осаду білого кольору
E. Жовтого забарвлення
443. При кількісному визначенні кислоти борної за A. Підсилення кислотних властивостей

ДФУ додають маніт, який забезпечуює: кислоти борної*
B. Зменшення дисоціації борної кислоти
C. Покращення розчинення борної кислоти
D. Прискорення гідролізу утворення при
титруванні солі
E. Прискорення взаємодії титр анта з
індикатором
50
444. При кількісному визначенні кислоти борної A. Маніт*
фармакопейним методом, допоміжною B. Діетиловий спирт
речовиною є: C. Гліцерин, нейтралізований за
фенолфталеїном
D. Хлороформ
E. Етиленгліколь.
445. При кількісному визначенні лікарських засобів A. Натрію гідрокарбонату

магнію, кальцію, цинку титрування B. Кислоти оцтової
комплексонометричним методом ведуть в C. Фосфатного буферного розчину
присутності: D. Аміачного буферного розчину*
E. Амонію гідроксиду.
446. При кількісному визначенні лікарських засобів A. Аміачного буферного розчину*

Магнію, Кальцію, Цинку титрування B. Ацетатний буферний розчин
комплексонометричним методом ведуть в C. Кислоти оцтової
присутності: D. Ацетату ртуті
E. Амонію гідроксиду
447. При кількісному визначенні охолодження A. Перманганатометрія

реакційної суміші вимагає метод: B. Йодометрія
C. Нітритометрія*
D. Комплексонометрія
448. При кількісному визначенні солей A. Визначення еквівалентної точки

галогеноводневих кислот у неводних B. Зв’язування йонів галогенів*
розчинниках додають Hg (CH3СОО)2 для: C. Попередження гідролізу солей
D. Попередження утворення колоїдних
розчинів
E. Сприяння випаданню в осад органічних
основ
449. При нагріванні кислоти хлористоводневої з A. Виділення жовтого газу з характерним

марганцю (IV) оксидом спостерігається: запахом*
B. Утворення білого диму
C. Утворення розчину червоного кольору
D. Утворення блакитного осаду
E. Виділення білих парів
450. При нагріванні кислоти хлороводневої з манган A. Виділення газу з задушливим запахом*
діоксидом спостерігається: B. Утворення білого осаду
C. Утворення розчину червоного кольору
D. Утворення блакитного осаду
E. Виділення білих парів
451. При нагріванні левоміцетину з розчином натрію A. Червоне забарвлення

гідроксиду з’являється: B. Коричневе забарвлення
C. Жовте забарвлення, що переходить у
червоно-оранжеве
D. Червоний осад
E. Жовте забарвлення, що переходить
спочатку у червоно-оранжеве, потім
утворюється цегляно-червоний осад і
з’являється запах амоніаку.*
51
452. При нітритометричному титруванні калію бромід A. Як каталізатор*
додається: B. Для утворення брому
C. Як інгібітор
D. Для нейтралізації розчину
E. Для виділення йоду
453. При нітруванні дикаїну з подальшим утворенням A. Криваво-червоне забарвлення*

калієвої солі ацинітроформи ортохіноїдної B. Білий осад
будови з’являється: C. Розчин з блакитною флюоресценцією
D. Жовтий осад
E. Ясно-зелене забарвлення
454. При піролізі якого сульфаніламідного A. Стрептоциду розчинного

лікарського засобу виділяється сірководень? B. Норсульфазолу*
C. Стрептоциду
D. Сульфадимезину
E. Сульфацилу натрію
455. При проведенні ідентифікації бензилпеніциліну A. Фенольний радикал

натрієвої солі, як реактив використовують B. Тіазолідиновий цикл
розчин гідроксиламіну гідрохлориду в C. Ізоксазольний цикл
присутності розчину натрію гідроксиду і розчин D. Бета-лактамний цикл*
міді (ІІ) нітрату. Який структурний фрагмент E. Карбамід на група
молекул лікарського засобу визначається за
допомогою даних реактивів?
456. При проведенні комплексонометричного A. Аміачно-буферну суміш*

титрування цинку сульфату потрібно B. Метиловий синій
використовувати: C. Метилоранж
D. Фенолфталеїн
E. Ацетатну буферну суміш
457. При проведенні якісної реакції піролізу на A. Стрептоцид

сульфаніламідні препарати виділяється B. Сульфацил
сірководень. Цей препарат : C. Норсульфазол*
D. Сульфадимезин
E. Сульфацил натрію
458. При реакції окислення бромідів шар A. Жовтий*

хлороформу має колір: B. Зелений
C. Фіалковий
D. Синій
E. Червоний.
459. При розчиненні кальцію хлориду у воді A. Виділення газу

спостерігається: B. Зменшення об’єму розчину
C. Нагрівання розчину
D. Охолодження розчину*
E. Збільшення об’єму розчину.
460. При розчиненні у воді, не повинен давати A. Натрію тетраборат

реакцію на кальцій, препарат: B. Натрію сульфат
D. Натрію саліцилат
461. При титруванні субстанцій розчином хлорної A. Цинку сульфат

кислоти у неводному середовищі для B. Барію хлорид
зв’язування галогенід-іонів додають: C. Ртуті –ІІ хлорид
D. Амонію сульфат
E. Ртуті –ІІ ацетат.*
52
462. При якісному аналізі в аптеці використовується A. Саліцилат натрія та гідрокарбонат
паперова хроматографія (аналізується суміш натрію
двох препаратів в розчині): B. Цитрат натрію та саліцилат натрію
C. Саліцилат натрія та бензоат натрія*
D. Бензоат натрію та сульфіт цинку
E. Саліцилат натрію та гідроцитрат натрію
463. При якісному визначені натрію тіосульфату A. Амонію оксалат

застосовується реактив: B. Кислота хлороводневі*
C. Барію хлорид
D. Міді сульфат
E. Персульфат міді.
464. При якісному дослідженні калію йодиду, до A. Йодновата кислота*

розчину якого додали кілька крапель крохмалю, B. Нітрати
розведеної сульфатної кислоти, миттєво C. Тіосульфат
з’явилося синє забарвлення. Які домішки D. Сульфіт
присутні в препараті: E. Ціаніди
465. При якісному дослідженні натрію йодиду, до A. Тіосульфат, сульфіт*

розчину якого додали кілька крапель крохмалю, B. Йодновата кислота, тіосульфат
розведеної сульфатної кислоти, протягом C. Йодновата кислота, сульфіт
півхвилини не повинно з’явитися синього D. Йодновата кислота, нітрати
забарвлення. Синє забарвлення повинно E. Нітрати, сульфіт
з’явитись при додаванні 1 краплі 0,1 М розчину
йоду. На які домішки досліджують натрію йодид:
466. Придатність до застосування вугілля A. Кислоти

активованого визначають за допомогою: B. Лугу
C. Метиленового синього*
D. Фенолфталеїну
E. Амоніаку.
467. Природні пеніциліни добувають методом: A. Синтетичним

B. Хімічним
C. Фізико-хімічним
D. Мікробіологічним*
E. Напівсинтетичним
468. Проба кисню містить недозволену домішку A. КІ*

озону. Розчин якої речовини змінить B. Na2SO4
забарвлення при пропусканні через цей кисень: C. NaCI
D. HgCI2
E. Mg(NO3)2
469. Проведенням реакції „Срібного дзеркала” можна A. Кислоти

ідентифікувати: B. Альдегіди*
C. Спирти
D. Ефіри
E. Солі.
470. Продуцентом для виробництва левоміцетину є: A. Streptomyces venezuelаe*

B. Streptomyces griseus
C. Streptomyces aureofaciens
D. Penicilium notatum
E. Streptomyces rimosus
471. Пролонгована дія сульфалену обумовлена A. Тіазолового циклу

наявністю в молекулі: B. Ароматичної аміногрупи
C. Метоксипіразиновго циклу*
D. Залишку фталевої кислоти
E. Ароматичного кільця
53
472. Реактив Несслера – це: A. Аміачний розчин срібла нітрату
B. Розчин міді (ІІ) сульфату, підкислений
розведеною сірчаною кислотою
C. Суміш формальдегіду і концентрованої
сірчаної кислоти
D. Розчин йоду в калію йодиді
E. Лужний розчин калію
тетрайодмеркурату*
473. Реактивом для ідентифікації натрію тіосульфату A. Кислота хлористоводнева*

є: B. Луг
D. Магнію нітрат
E. Калію йодид.
474. Реактивом для ідентифікації натрію тіосульфату A. Аргентуму нітрат*

є: B. Калію хлорид
D. Магнію сульфат
E. Кальцію сульфат
475. Реактивом для ідентифікації фтивазиду як A. 2,4 – динітрохлорбензол*

похідного піридину є: B. Концентрована азотна кислота
C. Амонію хлорид
D. Бромна вода
E. Розчин кобальту нітриту.
476. Реактивом, яким можна відрізнити бензоат-іон A. Розчин калію дихромату

та саліцилат-іон є: B. Розчин срібла нітрату
C. Розчин магнію сульфату
D. Розчин водню пероксиду
E. Розчин заліза (ІІІ) хлориду*
477. Реактивом, яким можна відрізнити карбонат-іон A. Кислота хлористоводнева розведена

від гідрокарбонат-іону є: B. Насичений розчин магнію сульфату*
C. Розчин калію дихромату
D. Розчин заліза (ІІІ) хлориду
E. Кислота оцтова розведена
478. Реактивом, яким можна відрізнити нітрат-іон та A. Розчин дифеніламіну

нітрит-іон є: B. Розчин калію перманганату*
C. Розчин водню пероксиду
D. Розчин натрію гідроксиду
E. Розчин калію дихромату
479. Реактивом, яким можна відрізнити тіосульфат- A. Розчин калію дихромату

іон та сульфід-іон є: B. Розчин срібла нітрату*
C. Розчин магнію сульфату
E. Розчин заліза (ІІІ) хлориду
480. Реакцією Віталі – Морена не визначаються: A. Атропін сульфат

B. Бензилпеніцелін
C. Гоматропіну гідробромід*
D. Скополаміну гідробромід
E. Тропацин
481. Реакцією декарбоксилування кислоти фталевої A. Прокаїну гідрохлорид

добувають: B. Кислоту глютамінову
C. Левоміцетин
D. Кислоту бензойну*
E. Сульфален
54
482. Реакцією ідентифікації натрію йодиду є A. Натрію нітритом в кислому середовищі в
взаємодія лікарського засобу з: присутності хлороформу*
B. Пероксидом водню в лужному
C. Міді (ІІ) сульфатом в кислому
D. Марганцю (ІV) оксидом
E. Заліза (ІІ) хлоридом
483. Реакцією тотожності гідрогену пероксиду є A. Надхромових кислот*

реакція утворення: B. Ауринового барвника
C. Оксонієвої солі
D. “Срібного дзеркала”
E. Азобарвника.
484. Реакцію забарвлення з біхроматом калію та НСІ A. Сульфацил

(фіолетове забарвлення, що переходить в B. Фенацетин*
вишнево-червоне) дає препарат: C. Фурацилін
E. Сульфацил
485. Реакцію забарвлення на змоченому кислотою A. Прокаїну гідрохлорид*

хлористоводневою газетному папері дає: B. Метамізолу натрієва сіль
C. Кислота ацетилсаліцилова
D. Кислота саліцилова
E. Адреналіну гідротартрат
486. Реакцію на альдегіди дає такий реактив: A. Феруму хлорид (ІІІ)

B. Нітратна кислота
C. Натрію нітрит
D. Сульфатна кислота
E. Реактив Фелінга*
487. Реакцію парацетамолу із солями діазонію A. Фенольногогідроксилу*

зумовлює наявність у молекулі: B. Ароматичноїаміногрупи
C. Ароматичного ядра
D. Радикалу в аміногрупі
E. Метильної групи.
488. Реакцію утворення ауринового барвника дає A. Саліцилову кислоту

анальгін тому що при нагріванні з мінеральними B. Аміак
кислотами він виділяє: C. Формальдегід*
E. Диоксид сірки
489. Реакція Віталі-Морена є позитивною для A. Пілокарпіну гідрохлорид

лікарського засобу: B. Кофеїну
C. Атропіну сульфату*
D. Хініну сульфату
E. Метамізолу натрієвої солі
490. Реакція Віталі-Морена є специфічною для: A. Антибіотиків пеніцилінового ряду

B. Складних ефірів
C. Алкалоїдів, похідних пурину
D. Гетероциклічних сполук
E. Алкалоїдів, похідних тропану.*
55
491. Реакція Віталі-Морена є специфічною для: A. Антибіотиків тетрацикліновогоряду
B. Алкалоїдів групи морфінану
C. Для більшості алкалоїдів похідних
тропану*
D. Алкалоїдів похідних хінолінового ряду
E. Алкалоїдів, похідних пурину
492. Реакція декарбоксилювання у присутності A. Кислоти саліцилової*

натрію цитрату з утворенням фенолу B. Кислоти бензойної
притаманна для: C. Натрію цитрату
D. Гексаметилентетраміну
E. Етанолу
493. Реакція з куркумовим папірцем є специфічною A. Сульфат-іону

для: B. Хлорид-Іону
C. Борат-Іону*
D. Фосфат-Іону
E. Нітрат-Іону
494. Реакція з реактивом Маркі є специфічною для A. Хіноліну

алкалоїдів групи: B. Тропану
C. Пурину
D. Морфінану*
E. Імідазолу
495. Реакція знебарвлення йоду є характерною для: A. Рибофлавіну

B. Піридоксину гідрохлориду
C. Тіаміну гідрохлориду
D. Ціанокоболаміну
E. Аскорбінової кислоти.*
496. Реакція мурексидна проба проводиться з A. Формальдегід і концентрована H2SO4

реактивами: B. Саліцилова кислота H2SO4
C. H2O2, HCl, NH4OH*
D. HNO3і спиртовий розчин KOH
E. HNO3 і H2SO4
497. Реакція на лікарські засоби з гідроксил аміном A. Кальцію хлорид

супроводжується утворенням гідроксамових B. Натрію гідроксид
кислот. Який реактив необхідно додати C. Хлороформ
аналітику далі, щоб одержати видимий D. Заліза (ІІ) оксид
аналітичний ефект реакції (забарвлений E. Заліза (ІІІ) хлорид або міді (ІІ) нітрат в
продукт)? кислому середовищі*
498. Реакція утворення ауринового барвника A. Амоніак

характерна для метамізолу натрієвої солі тому, B. Кислоту саліцилову
що при нагріванні з мінеральними кислотами C. Формальдегід*
вона виділяє: D. Антипірин
E. Сірки (ІV) оксид
499. Реакція утворення ауринового барвника A. Бензойної кислоти та бензоату натрію

характерна для: B. Саліцилової кислоти та її похідних*
C. Цитрату натрію
D. Кальцію глюконату
E. Стрептоциду.
500. Реакція утворення кристалів характерної форми A. Атропіну

при реакції з KMnO4 є специфічною для B. Морфіну
виявлення в судовій медицині алкалоїда: C. Гіосціоміну
D. Кокаїну*
E. Пілокарпіну
56
501. Реакція, за допомогою якої відрізняють A. Утворення азобарвника
сульфаніламідні лікарські засоби один від B. Взаємодії з розчинами солей важких
одного: металів*
C. Пролізу
D. Окислення нітратною кислотою
E. Взаємодії з розчином натрію нітропрусиду.
502. Результатом взаємодії борної кислоти з A. Забарвлення полум'я в зелений колір*

етиловим спиртом є: B. Виділення зеленого осаду
C. Утворення зеленого розчину
D. Виділення зелених парів
E. Характерний запах борноетилового
ефіру
503. Різновидом реакції утворення основ Шиффа є: A. Лігнінова проба*

B. Йодоформна проба
C. Утворення азобарвника
D. Лужний гідроліз
E. Мурексидна проба
504. рН розчину визначають методом: A. Рефрактометрії

B. Хроматографії
D. Потенціометрії*
505. Розрізнити кофеїн та кофеїн бензоат натрію A. Розчин таніну

можна, використавши реактив: B. Розчин натрію гідрокарбонату
C. Розчин йоду
E. Розчин заліза (ІІІ) хлориду*
506. Розрізнити лікарські засоби глюкозу і кислоту A. Реактивом Фелінга

аскорбінову можна реакцією з: B. Аміачним розчином срібла нітрату
C. Реактивом Несслера
D. Феруму (ІІ) сульфатом*
E. Кальцію хлоридом
507. Розрізнити натрію цитрат від натрію гідро цитрат A. Розчин кальцію хлориду
можна, використавши реактив: B. Розчин калію піроантимонату
C. Розчин кислотно-основного індикатору*
D. Розчин калію карбонату
E. Розчин металоорганічного індикатору
508. Розчин анальгіну для ін’єкції 50% кількісно A. Аргентометрії

визначають методом: B. Комплексонометрії
C. Рефрактометрії*
D. Нейтралізації
509. Розчин димедролу утворює осад з гідрооксидом A. Хлоридом

натрію за рахунок того, що він є: B. Ефіром бензгідролу
C. Сіллю мінеральної кислоти і органічної
основи*
D. Ефіром діетиламіноетилового спирту
E. Кристалічною речовиною.
57
510. Розчин кислоти хлористоводневої кількісно A. Алкаліметрії*
визначають методом: B. Ацидиметрії
C. Аргентометрії
511. Розчин перманганату калію знебарвлюється при A. Сульфацилу натрію

взаємодії з розчином: B. Бемегриду
C. Анальгіну
D. Аскорбінової кислоти*
E. Ацетилсаліцилової кислоти.
512. Розчин якого препарату набуває фіолетового A. Бензоату натрію

забарвлення при додаванні розчину заліза (ІІІ) B. Новокаїну
хлориду: C. Анестезіну
D. Саліцилату натрію*
E. Натрію гідрокарбонату
513. Розчини прокаїну гідрохлориду для A. Сіллю слабкої основи і сильної кислоти*
парентерального введення стабілізують 0,1 М B. Складним ефіром
розчином хлорводневої кислоти тому, що він є: C. Ароматичною сполукою
D. Органічною основою
E. Первинним ароматичним аміном
514. Розчинність СО2 при підвищеній температурі A. Збільшується

(стерилізація розчинів NaHCO3 ): B. Зменшується*
C. Не змінюється
D. Спочатку збільшується, а потім
зменшується
E. Спочатку збільшується, а потім
зменшується
515. Саліцилову кислоту добувають: A. Методом Сольве

B. Методом Глаубера
C. З толуолу
D. Методом Кольбе вдосконаленим
Шмідтом*
E. Нейтралізації
516. Синьо-фіолетове забарвлення при нагріванні з A. Кальцію глюконат

нінгідрином утворює лікарський засіб: B. Гексаметилентетрамін
C. Кислота глутамінова*
D. Кислота саліцилова
517. Сірки (ІV) оксид, що виділяється в реакції натрію A. Куркумового папірця

тіосульфату з кислотою хлористоводневою, B. Йод крохмального папірця*
можна ідентифікувати за допомогою: C. Лакмусового папірця
D. Універсального лакмусового папірця
E. Ацетатного папірця
518. Складно ефірну групу в молекулі кислоти A. Утворення комплексних сполук із солями
ацетилсаліцилової можна ідентифікувати за важких металів
реакцією: B. Конденсації з первинними
C. Діазотування та азосполучення
E. Гідролізом у лужному або кислому
середовищі*
58
519. Солі лимонної кислоти застосовують для A. Натрієві солі
консервування крові, бо вони: B. З кальцій хлоридом при нагріванні
утворюють осад, розчинний при
охолодженні
C. Зв’язують іони кальцію крові в
розчинний за звичайних умов, але
недисоційований комплекс*
D. Продукти нейтралізації лимонної
кислоти різною масою соди
E. Мають різний смак.
520. Сольові форми алкалоїдів у неводному A. Ацидиметрії*

середовищі кількісно визначають методом: B. Комплексонометрії
521. Специфічна домішка йодидів- ціаніди, A. Аурінового барвника

визначається за реакцією утворення: B. Берлінської лазурі*
C. Розоціаніну
D. “Срібного дзеркала”
E. Мурексиду
522. Специфічна домішка, яку визначають реакцією з A. Вільний хлор*

калію йодидом у присутності хлороформу: B. Сульфітна кислота
C. Важкі метали
D. Сполуки арсену
E. Сульфатна кислота
523. Специфічним реактивом на йод є: A. Розчин срібла нітрату

B. Розчин крохмалю*
D. Розчин таніну
E. Розчин пікринової кислоти
524. Специфічним реактивом на кислоту A. Розчин натрію гідроксиду

хлористоводневу є: B. Свинцю (ІV) оксид
D. Марганцю (ІV) оксид*
E. Розчин заліза (ІІІ) хлориду
525. Специфічні домішки в лікарські речовини A. При транспортуванні

потрапляють: B. При добуванні та зберіганні*
C. З розчинників та допоміжного матеріалу
D. З обладнання
E. З таропакувальних матеріалів
526. Специфічною на сульфацил-натрію є реакція: A. З розчином міді сульфату*

B. Утворенняауринового барвника
C. З розчином кальцію хлориду
D. Віталі-Морена
E. Мурексидна проба.
527. Специфічною реакцією ідентифікації на дикаїн є: A. З концентрованою сульфатною

кислотою
B. З хлороводневою кислотою
C. З концентрованою нітратною кислотою і
спиртовим розчином гідроксиду калію*
D. З концентрованою сульфатною
кислотою і дихроматом калію
E. З хлороводневою кислотою і калію
перманганатом.
59
528. Специфічною реакцією на анестезин є: A. Утворення йодоформу*
B. Утворення індофенолового барвника
C. Утворення ауринового барвника
D. З хлоридом феруму (ІІІ)
E. З концентрованою нітратною кислотою.
529. Специфічною реакцією на прокаїну гідрохлорид A. Срібла нітрату

на відміну від інших анестетиків є реакція з B. Калію перманганату в кислому
розчином: середовищі*
C. Натрію нітрату в кислому середовищі
D. Натрію гідроксиду
E. Водню пероксиду
530. Специфічною фармакопейною реакцією A. Знебарвлення розчину калію

ідентифікації прокаїну гідрохлориду є: перманганату*
B. Утворення ауринового барвника
C. З розчином роданіду амонію
D. З розчином хлораміну
E. Утворення берлінської лазурі
531. Сплавлення з резорцином та концентрованою A. Фталазолу*

сульфатною кислотою, після охолодження B. Норсульфазолу
розчинення у 2-3 мл розчину їдкого натру і поява C. Сульфадимезину
яскраво-зеленої флюоресценції – це реакція для D. Сульфацил-натрію
ідентифікації препарату: E. Стрептоциду
532. Стійкість діазосполук в нітритометрії A. Нітратної

підвищується в присутності надлишку кислоти: B. Сульфатної
C. Хлористоводневої*
D. Оцтової
E. Фосфатної
533. Стрептоцид відрізняють від інших A. Піролізу*

сульфаніламідних препаратів за реакцією: B. Утворення азобарвника
C. Полімеризація
D. Конденсації
E. Утворення ауринового барвника
534. Стрептоцид вступає в реакцію утворення солі A. Первинній аміногрупі*

діазонію завдяки: B. Фенольному гідроксилу
C. Ароматичному циклу
D. Карбоксильній групі
E. Іону натрію.
535. Субстанція – це: A. Стандартизована біологічно активна

речовина
B. Стандартизованасуміш біологічно
активних речовин
C. Стандартизована біологічно активна
речовина чи стандартизована суміш
біологічно активних речовин, що
використовуються для виробництва
готових лікарських засобів*
D. Природне джерело одержання
біологічно активних речовин
E. Речовина,що використовується для
виготовленняочних лікарських форм.
536. Сульфаніламідні лікарські засоби вступають в A. Первинної ароматичної аміногрупи*

реакцію утворення азобарвника за рахунок: B. Сульфуру в сульфамідній групі
C. Гідрогену в сульфамідній групі
D. Ароматичного ядра
E. Радикалу в сульфамідній групі
60
537. Сульфат цинку в очних краплях визначають A. Рефрактометрії
методом: B. Комплексонометрії*
538. Сульфацил натрію можна відрізнити від інших A. З розчином міді (ІІ) сульфату*
сульфаніламідів реакцією: B. Утворення азобарвника
C. Віталі-Морена
E. З розчином барію хлоридом.
539. Сульфацил-натрій утворює зелений осад A. Реактивом Маркі

комплексної солі з: B. Нітратною кислотою
C. Фенолом
D. Купрум (ІІ) сульфатом*
E. Дихроматом калію.
540. Талейохінна реакція проводиться з реактивами: A. Кислота сірчана і аміак

B. Бромна вода і аміак*
C. Бромна вода і формальдегід
D. Кислота саліцилова і формальдегід
E. Кислота сірчана і формальдегід.
541. Тотожність глутамінової кислоти A. Нінгідрином*

підтверджується реакцією з : B. Манітом
C. Хлоридною кислотою
D. Магнію сульфатом
E. Етанолом.
542. Тубазид – це синонім: A. Бепаску

B. Ізоніазиду*
C. Хінозолу
D. Фтивазиду
E. Натрію пара – аміносаліцилату
543. У повітронепроникному неметалевому A. Тіаміну гідробромід*

контейнері, у захищеному від світла місці B. Тіаміну гідрохлорид
зберігають : C. Рибофлавін
D. Ретинолу ацетат
E. Піридоксину гідрохлорид
544. Утворення плаву фіолетового кольору, запаху A. Сульфадимезину

аміаку та аніліну – це реакція для ідентифікації: B. Фталазолу
C. Норсульфазолу
D. Стрептоциду*
E. Стрептоциду розчинного
545. Фармакологічна дія гексаметилентетраміну A. Гідролізу*

базується на здатності лікарського засобу в B. Полімеризації
організмі хворого до: C. Окислення
D. Пролізу
E. Мінералізації
546. Фармакопейний метод кількісного визначення A. Ацидиметрія, пряме титрування зі

гексаметилентетраміну: змішаним реактивом
B. Йодохлорметрія
C. Аргентометрія за методом Фольгарда
D. Йодометрія, зворотне титрування
E. Кислотно-основне зворотнє титрування,
індикатор – метиловий червоний.*
61
547. Фармакопейний метод кількісного визначення A. Ацидиметрія
лікарських засобів, в молекулах яких є первинна B. Комплексонометрія
ароматична аміногрупа: C. Нітритометрія*
D. Кислотно-основне титрування в
неводних розчинах
E. Йодхлорметрія.
548. Фармакопейний метод кількісного визначення A. Нітритометрія*

прокаїну гідрохлориду є: B. Рефрактометрія
C. Метод Фаянса
D. Меркуріметрія
E. Алкаліметрія.
549. Фармакопейним методом кількісного визначення A. Нітритометрія

ацетилсаліцилової кислоти є: B. Алкаліметрія*
C. Ацидіметрія
D. Рефрактометрія
E. Меркуриметрія.
550. Фармакопейним методом кількісного визначення A. Йодометрія

кальцію глюконату є : B. Комплексометрія*
C. Броматометрія
D. Нейтралізація
551. Фармакопейним методом кількісного визначення A. Йодатометрія

кислоти аскорбінової є: B. Алкаліметрія
C. Йодометрія*
D. Аргентометрія
E. Йодхлорметрія.
552. Фармакопейним методом кількісного визначення A. Нейтралізація

препаратів, похідних ПАБК є: B. Нітритометрія*
C. Аргентометрія
E. Нейтралізація в неводному середовищі
553. Фармакопейним методом кількісного визначення A. Нітритометрія*

прокаїну гідрохлориду є: B. Перманганатометрія
C. Алкаліметрія
D. Аргентометрія
E. Меркуриметрія.
554. Фармакопейною для ідентифікації борної A. Етанолом

кислоти є реакція з: B. Метанолом*
C. Пропанолом
D. Ацетоном
E. Етилхлоридом.
555. Фармакопейною для ідентифікації цитратів є A. Калію ацетатом

реакція з: B. Кальцію хлоридом*
C. Цинку сульфатом
D. Магнію оксидом
E. Натрію гідроксидом.
556. Фармакопейною реакцією згідно з ДФУ на A. Кислоти азотної та розчину срібла

кислоту аскорбінову є реакція: нітрату*
B. Індофенолового синього
C. Каліюйодату
D. Натрію тіосульфату
E. Калію перманганату
62
557. Фармакопейною реакцією ідентифікації A. Взаємодія з реактивом Фелінга
аскорбінової кислоти є: B. Взаємодія з розчином срібла нітрату у
присутності азотної кислоти*
C. Знебарвлення розчину калію
перманганату
D. Взаємодія з розчином заліза (ІІІ)
хлориду
E. Реакція утворення берлінської лазурі.
558. Фармакопейною реакцією ідентифікації глюкози A. Розчином заліза (ІІІ) хлориду

безводної згідно ДФУ є взаємодія з : B. Хлороводневою кислотою
C. Розчином таніну
D. Мідно - тартратним розчином*
E. Реактивом Неслера
559. Фармакопейною реакцією ідентифікації глюкози A. Відновлення реактиву Фелінга*

є: B. Осадження розчином таніну
C. Взаємодія з хлоридом заліза (ІІІ)
D. Взаємодія з кислотою
хлористоводневою
E. Взаємодія з сірчаною кислотою.
560. Фармакопейною реакцією на новокаїн є: A. Взаємодія з соляною кислотою

B. Взаємодія з реактивом Неслера
C. Утворення азобарвника*
D. Утворення осаду з сірчаною кислотою
E. Виділення газу при дії натрію хлориду.
561. Фармакопейною реакцією на пероксид водню A. Утворення азобарвника

згідно ДФУ доповненням №1 є: B. Утворення надхромових кислот*
C. Реакція з кислотою
D. Реакція з лугом
562. Феналсаліцилат має дезінфікуючу дію завдяки: A. Іону натрію

B. Аміногрупі
C. Карбоксигрупі
D. Фенільному радикалу.
E. Фенольному гідроксилу.*
563. Фенацетин кількісно визначають методом: A. Нітрітометрії*

B. Перманганатометрія
C. Ацидиметрії
D. Алкаліметрії
E. Мора
564.
565. Фенобарбітал має снотворну дію, бо він є A. Щавлевої кислоти
похідним: B. Оцтової кислоти
C. Мурашиної кислоти
D. Янтарної кислоти
E. Барбітурової кислоти.*
566. Фенольний гідроксил в молекулі кислоти A. Утворення комплексної сполуки із

саліцилової можна ідентифікувати за реакцією: солями важких металів*
B. Конденсації з первинними
E. Окислення
63
567. Фенольний гідроксил в молекулі морфіну можна A. Азосполучення*
ідентифікувати за реакцією: B. Конденсації з первинними
E. Йодоформною пробо ю
568. Фізичним методом аналізу лікарських засобів є A. Йодного числа

визначення: B. Кислотного числа
C. Температури плавлення*
D. Важких металів
E. Апірогенності.
569. Фізіологічну активність аскорбінової кислоти A. Ендіольне угрупування*

обумовлює: B. Гідроксильні групи
C. Лактонне кільце
D. Подвійні зв’язки
E. Спиртовий гідроксил.
570. Фіолетове забарвлення з калію дихроматом та A. Парацетамол*

кислотою хлористоводневою діє лікарський B. Сульфален
засіб: C. Нітрофурал
E. Сульфацил-натрій
571. Формалін при температурі нижче 9˚С мутніє за A. Відновлення

рахунок процесу: B. Гідратації
C. Омилення
D. Гідролізу
E. Полімеризації*
572. Формальдегід, що виділяється при гідролізі A. Крохмалю

гексаметилентетраміну, ідентифікують B. Калію йодиду
розчином: C. Курку міну
D. Хромотропової кислоти*
E. Кальцію гідроксиду
573. Фталазол від інших сульфаніламідних A. Утворення азобарвника*

препаратів можна відрізнити за реакцією: B. Конденсації з саліциловою кислотою
C. Утворення ауринового барвника
D. Утворення надхроматних кислот
E. З нінгідрином.
574. Функціональна група, яка обумовлює основні A. Первинна ароматична аміногрупа*

властивості органічних сполук: B. Імідна група
C. Нітрозогрупа
D. Нітрогрупа
E. Сульфгідрильна
575. Фурацилін є похідним: A. Фурану*

B. Імідазолу
C. Піролу
D. Піразолу
E. Піридину.
576. Характерним прикладом лікарської речовини що A. Анальгін

належить до ендіолів є: B. Маніт
C. Аскорбінова кислота*
D. Глютамінова кислота
E. Глюкоза
64
577. Характерною груповою реакцією ідентифікації A. Віталі-Морена
на пуринові алкалоїди є: B. Утворення перйодиду
E. Талейохінна проба
578. Характерною реакцією тотожності бензоату A. Ферумом (ІІІ) хлоридом*

натрію є реакція з: B. Ферумом (ІІ) хлоридом
C. Ферумом (ІІ) сульфатом
D. Ферумом (ІІІ) сульфатом
E. Ферумом (ІІІ) нітратом.
579. Хімічну назву 1,3-диметилксантин має: A. Кофеїн

B. Бемегрид
C. Теофілін*
D. Альбуцид
E. Стрептоцид.
580. Хімічну назву 2-(дифенілметокси)-N,N- A. Метамізолу натрієва сіль

диметилетанаміну гідрохлорид має лікарський B. Дифенгідраміну гідрохлорид*
засіб: C. Парацетамол
D. Дикаїн
E. Промедол
581. Хімічну назву 3,7- диметилксантин має: A. Альбуцид

B. Стрептоцид
C. Кофеїн
D. Теобромін*
E. Теофілін
582. Хімічну назву β-диметиламіноетилового ефіру A. Анальгін

бензогідролу хлорид має: B. Фенацетин
C. Димедрол*
D. Дикаїн
E. Промедол
583. Хлориди за ДФУ ідентифікують реактивом: A. Розведеною сульфатною кислотою

B. Дихроматом калію сульфатною
кислотою*
C. Нітритом натрію в кислому середовищі
D. Міді сульфатом
E. Заліза-ІІІ- сульфатом.
584. Ціаніди утворюються: A. За рахунок хлору та азоту

B. За рахунок кисню, азоту, водню
C. За рахунок вуглецю, йоду та азоту*
D. За рахунок вуглецю, азоту, кисню
E. За рахунок вуглецю, йоду, водню
585. Чим обумовлений перехід забарвлення розчину A. Руйнуванням молекули індикатора

в точці еквівалентності при прямому B. Зміною рН реакційного середовища
комплексонометричному титруванні? C. Виділенням вільної форми індикатора*
D. Зміною хімічної структури індикатора
E. Декарбоксилюванням молекули натрію
едетату
586.
587. Явище сублімації характерне для: A. Калію йодиду
B. Йоду*
C. Натрію хлориду
D. Калію броміду
E. Натрію йодиду.
65
588. Як похідне фенолу піридоксину гідрохлорид дає A. З розчином AgNO3
забарвлення: B. З розчином FeCl3*
C. З розчином CaCl2
D. З розчином KI
E. З розчином NaCl
589. Яка галоген воднева кислота використовується A. Йодистоводнева

в медицині як лікарський засіб: B. Фтористоводнева
C. Бромисто-воднева
D. Хлористоводнева*
E. Використовуються всі
590. Яка галогеноводнева кислота використовується A. HCl*

в медицині як лікарський засіб: B. HF
C. HBr
D. HI
E. Використовуються всі
591. Яка з наведених реакцій не є груповою для A. Утворення ізонітрилів

ідентифікації ароматичних амінів та їх похідних: B. Утворення азобарвника
C. Утворення ауринового барвника*
D. Утворення основ Шиффа
E. Утворення галоген похідних
592. Яка з реакцій не відноситься до групових якісних A. Реакція утворення складних ефірів*
на альдегіди: B. З аміачним розчином срібла нітрату
C. З реактивом Фелінга
D. З реактивом Неслера
E. Реакція конденсації з гідразинами
593. Яка з реакцій не є груповою реакцією тотожності A. З КІ*

на феноли: B. З FeCI3
C. З бромною водою
D. Утворення азобарвника
E. Окислення фосфорномолібденовою
кислотою
594. Яка сіль приймає участь у підтриманні кислотно- A. NaCI

лужної рівноваги в організмі: B. NaHCO3*
C. MgSO4
D. Na2SO4
E. KCI
595. Яка функціональна група обумовлює реакцію A. Первинна ароматична аміногрупа*

утворення солей діазонію? B. Карбоксильна група
C. Гідроксильна група
D. Фенольний гідроксил
E. Нітрогрупа
596. Який з вітамінів групи В якісно визначають по A. Рибофлавін*

утворенню зеленого забарвлення з нінгідрином: B. Тіамін бромід
C. Піридоксину гідрохлорид
D. Нікотинова кислота
E. Нікотинамід
597. Який з індикаторів не застосовується при A. Кислотний хром. темно-синій

комплексонометричному титруванні: B. Бромтимоловий синій*
C. Протравний чорний
D. Ксиленоловий оранжевий
E. Кальконкарбонова кислота
66
598. Який з лікарських засобів кількісно визначають A. Кислоту аскорбінову*
методом йодометрії за ДФУ: B. Натрію хлорид
C. Кислота ацетилсаліцилову
599. Який з препаратів використовують як A. Мезатон

протитуберкульозний засіб: B. Ізоніазід*
C. Прокаїн гідрохлорид
D. Анальгін
E. Сульфазин
600. Який з препаратів групи морфінану з реактивом A. Кодеїн

Маркі утворює пурпурне забарвлення що B. Кодеїн фосфат
переходить в фіолетове: C. Морфін*
D. Етилморфіну гідрохлорид
E. Налорфіну гідро хлорид
601. Який з препаратів групи пурину з основним A. Кофеїн

реактивом кобальту хлоридом утворює білий з B. Теофілін*
рожевим відтінком осад: C. Теобромін
D. Кофеїн натрію бензоат
E. Теобромін натрію з натрію саліцилатам
602. Який з препаратів за певних умов можна A. Na2B4O7*

визначити і ацидіметрично і алкаліметрично: B. NaHCO3
C. Натрій цитрат
D. Аскорбінова кислота
E. Кальцію хлорид
603. Який з препаратів кількісно визначають методом A. Аскорбінова кислота*

йодометрії за ДФУ: B. Натрію хлорид
C. Ацетилсаліцилова кислота
E. Сульфат магнію
604. Який з препаратів, що мають фенольний A. Резорцин*

гідроксил, визначається по реакції утворення B. Мезатон
флуоресцеїну натрію: C. Тимол
D. Натрію саліцилат
E. Натрію n - аміносаліцилат
605. Який з сульфідів важких металів має білий колір: A. HgS

B. ZnS*
C. FeS
D. PbS
E. SnS
606. Який з титрометричних методів A. Алкаліметрія*

використовується для кількісного визначення B. Ацидиметрія
рибофлавіну після реакцій з AgNO3: C. Броматометрія
D. Йодометрія
E. Перманганатометрія
607. Який з цих сульфаніламідних препаратів дає A. Стрептоцид

реакцію утворення ауринового барвника: B. Сульфацил
C. Норсульфазол
D. Стрептоцид розчинний*
E. Сульфацил розчинний
67
608. Який індикатор використовується в A. Заліза (ІІІ) амонію сульфат*
аргентометрії (метод Фольгарда): B. Натрію еозинат
C. Калію хромат
E. Розчин крохмалю
609. Який лікарський засіб є похідним фенолокислот? A. Атропіну сульфат

B. Кислота аскорбінова
C. Кислота глутамінова
D. Левоміцетин
E. Кислота ацетилсаліцилова*
610. Який лікарський засіб з групи морфінану з A. Кодеїн

реактивом Маркі утворює пурпурне B. Морфін*
забарвлення, що переходить в фіолетове: C. Кодеїну фосфат
D. Етилморфіну гідрохлорид
E. Налорфіну гідрохлорид
611. Який лікарський засіб з розчином калію A. Етанол

фероціаніду утворює білий осад? B. Калію хлорид
C. Цинку сульфат гептагідрат*
D. Кислота глютамінова
612. Який лікарський засіб кількісно визначається A. Натрію хлорид

методом Фаянса: B. Калію хлорид
C. Натрію бромід
E. Калію йодид*
613. Який лікарський засіб кількісно можна визначити A. Натрію цитрат

йодометрично і алкаліметрично? B. Кислота аскорбінова*
C. Кислота хлористоводневі
D. Натрію бензоат
614. Який лікарський засіб легко розчиняється в 95% A. Натрію цитрат

етанолі? B. Натрію хлорид
C. Натрію гідрокарбонат
D. Кальцію хлорид гексагідрат*
E. Калію хлорид
615. Який лікарський засіб містить атоми одного A. Атропіну сульфат

елементу з різними ступенями окислення? B. Хлороформ
D. Дифенгідраміну гідрохлорид
E. Кальцію гептагідрат
616. Який лікарський засіб не дає позитивної реакції з A. Натрію бензоат

заліза (ІІІ) хлоридом? B. Натрію саліцилат
C. Кислота глутамінова*
D. Морфіну гідро хлорид
E. Резорцин
617. Який метод аналізу базується на визначенні A. Потенціометрія

показника заломлення? B. Колориметрія
C. Рефрактометрія*
D. Поляриметрія
E. Флуориметрія
68
618. Який наказ Міністерства охорони здоров’я A. № 44
регламентує норми допустимих відхилень для B. №360
лікарських засобів, виготовлених в умовах C. №197
аптеки? D. №812*
E. №275
619. Який препарат використовується з доісторичних A. Арсен, сифіліс

часів ( з ІІІ тисячоріччя до н.е.), та від якої B. Залізо, анемія
хвороби: C. Цинк, блювотне
D. Алюміній, аптацидне
E. Ртуть, проказа*
620. Який титрований розчин необхідно A. Натрію тіосульфат*

використовувати при зворотному B. Срібла нітрат
йодометричному визначенні кількісного вмісту C. Натрію нітрит
лікарських речовин? D. Натрію едетат
E. Калію бромат
621. Який фізико-хімічний метод найчастіше A. Рефрактометрію

використовується для визначення B. Фотометрію*
забарвленихрозчинів: C. Поляриметрію
D. Потенціометрію
E. Хроматографію
622. Яким кількісним методом не можна визначити A. Комплексонометрія*

новокаїн: B. Алкаліметрія
C. Нітритометрія
D. Меркуриметрія
E. Аргентометрія
623. Яким реактивом можна розрізнити натрію A. Цинкуранілацетатом

бензоат і натрію саліцилат? B. Заліза (ІІІ) хлоридом*
C. Калію піроантимонатом
D. Натрію гідроксидом
E. Етанолом
624.
625. Які БАР визначаються біологічними методами: A. Вітаміни
B. Алкалоїди
C. Серцеві глікозиди*
D. Антраглікозиди
E. Фенологлікозиди.
626. Якісне визначення левоміцетину: при кип’ятінні A. Сірководень

препарату з розчином NaOH виділяється газ: B. Аміак*
C. Хлор
D. Діоксид сірки
E. Діоксид вуглецю
627. Якісне визначення сірки. При згоранні полумя A. Зелений

забарвюється в колір: B. Жовтий
C. Синій*
D. Фіолетовий
E. Оранжево – червоний
628. Якою реакцією можна визначити наявність A. З солями важких металів*

сульфамідної групи в молекулі сульфацилу- B. Утворення солей діафонію
натрію? C. Утворення азобарвника
D. Лігниновою пробою
69
629. Якою реакцією можна розрізнити кофеїн від A. Мурексидною пробою
кофеїн-бензоат натрію? B. З розчином таніну
C. З розчином йоду
D. З розчином заліза (ІІІ) хлориду
E. З розчином натрію сульфіду
630. Яку домішку в препараті води очищеної за ДФУ A. Важкі метали

визначають за допомогою основного реактиву B. Алюміній
дифеніламіну: C. Нітрати*
D. Хлориди
E. Солі амонію
631. Яку реакцію середовища мають водні розчини A. Лужну*

гексметилентетраміну? B. Кислу
C. Нейтральну
D. рН 1,0-3,0
E. рН 5,0-7,0
632. Яку речовину можна ідентифікувати, A. Кислоту ацетилсаліцилову

використовуючи питоме обертання: B. Глюкозу*
C. Кислоту бензойну
D. Парацетамол
E. Анестезин.
633. Якщо в рецепті прописана хлористоводнева A. 8,3 %*

кислота, то необхідно використовувати як 100%: B. 37 %
C. 24,8 %
D. 0,4 %
E. 25,2 %
Примітка! Наведені нижче тести введені у збірник як матеріали Х Всеукраїнського конкурсу

фахової майстерності „Panacea.”
634. Аміак, що виділяється при гідролізі A. Куркумовим

гексаметилентетраміну ідентифікують B. Лакмусовим синім
індикаторним папірцем: C. Йод крохмальним
D. Лакмусовим червоним*
E. Універсальним
635.
636. Атропін за хімічної класифікацією відноситься до A. Хінолізину
похідних: B. Пурину
C. Імідазолу
D. Тропану*
E. Ізохіноліну
637. Атропін утворюється з гіосціаміну при 114-1160С A. Конденсації

внаслідок реакції: B. Полімеризації
C. Дегідратації
D. Рацемізації*
E. Гідрогенізації
638. В експрес-аналізі лікарських засобів антибіотиків A. Амідної групи

тетрациклінового ряду використовують реакцію B. Третинного атому Нітрогену
утворення азобарвника, який утворюється за C. Карбонільної групи
рахунок наявності в молекулі: D. Гідроксильної групи*
E. Ненасиченого зв’язку
639. Вкажіть субстанцію, яка містить в своєму складі A. Калію ацетат

кристалізаційну воду: B. Калію хлорид
C. Магнію сульфат*
D. Калію йодид
70
640.
641. Гідроксамова проба – загальна реакція A. Складної ефірної*
ідентифікації лікарських засобів, яка B. Нітрогрупи
підтверджує наявність в молекулі C. Сульфамідної
функціональної групи: D. Простої ефірної
E. Гідроксильної
642. Головну роль в адсорбційних процесах A. Мікропори

субстанції вугілля активованого відіграють: B. Атоми Карбону
C. Мінеральні домішки
D. Ступінь дисперсності субстанції
E. Ультрапори*
643. Для визначення домішок алюмінію у воді високо A. Розчин дифеніламіну, кислота сірчана
очищеній провізор-аналітик використовує B. Реактив тіоацетаміду
реактиви: C. Розчин гідроксихіноліну у хлороформі*
D. Розчин калію перманганату, кислота
сірчана розведена
E. Розчин амонію оксалату
644.
645. Для визначення домішок кальцію і магнію у воді A. Розчин калію тетрайодмеркурату
для ін’єкцій провізор-аналітик використовує лужний
реактиви: B. Розчин амонію оксалату, кислота оцтова
розведена
C. Сульфомолібденовий реактив
D. Кислота тіогліколева
E. Протравний чорний, індикаторна суміш,
розчин натрію едетату*
646.
647. Для визначення домішок нітратів у воді A. Розчин дифеніламіну, кислота сірчана*
високоочищеній провізор-аналітик B. Реактив тіоацетаміду
використовує реактиви: C. Розчин гідроксихіноліну у хлороформі
D. Розчин калію перманганату, кислота
E. Розчин амонію оксалату
648.
649. Для ідентифікації алкалоїдів використовують A. Реактив Маркі*
кольорові реакції зі спеціальними реактивами. B. Реактив Люголя
До спеціальних реактивів належить: C. Реактив Драгендорфа
D. Реактив Марме
E. Реактив Вагнера
650. Для ідентифікації лікарських засобів, похідних A. Прокаїну гідрохлорид

ароматичних амінів використовують реакцію B. Стрептоцид
утворення азобарвника. Не дає реакції C. Сульфацил-натрій
утворення азобарвника лікарський засіб: D. Натрію саліцилат*
E. Норсульфазол
651. Іон натрію в субстанції натрію тіосульфату згідно A. K[Sb(OH)6]*

до вимог ДФУ з розчином калію B. KNaC4H4O6
піроантимонату. Який склад має цей реактив? C. KNO3
D. K4[Fe(CN)6]
E. K2Cr2O7
652. Кількісне визначення сульфаніламідних A. Заліза (ІІІ) амонію сульфат

лікарських засобів проводять методом B. Йодкрохмальний папірець
нітритометрії. Внутрішнім індикатором C. Флуоресцеїн
нітритометрії є: D. Тропеолін 00 в суміші з метиленовим
синім*
71
653.
654. Морфін за хімічною класифікацією відносять до A. Хінолізину
похідних: B. Пурину
D. Тропану
E. Фенатренізохіноліну*
655.
656. Однією з хімічних реакцій ідентифікації кислоти A. Розчин кобальту нітрату
аскорбінової є реакція, в результаті якої B. Розчин срібла нітрату*
утворюється осад сірого кольору. Який реактив C. Розчин калію перманганату, кислота
був при цьому використаний? сірчана розведена
D. Розчин амонію оксалату
E. Розчин калію йодиду йодований
657. Однією з хімічних реакцій ідентифікації A. Куркумовий

субстанції метамізолу натрієвої солі є реакція B. Лакмусовий синій
нагрівання підкисленого розчину. Який C. Універсальний
індикаторний папірець провізора-аналітик D. Йодкрохмальний*
використовує для ідентифікації SO2, що E. Лакмусовий червоний
виділяється в результаті цієї реакції?
658.
659. Однією із хімічних реакцій ідентифікації кислоти A. Розчин кобальту нітрату
аскорбінової є реакція, в результаті якої B. Розчин срібла нітрату*
утворюється осад сірого кольору. Який реактив C. Розчин калію перманганату, кислота
був при цьому використаний? сірчана розведена
660. Однією із хімічних реакцій ідентифікації A. Розчин нітропрусиду і піперазину гідрату

субстанції метамізолу натрієвої солі є реакція B. Розчин кислоти хромотропової натрієвої
нагрівання підкисленого розчину. Які реактиви солі у кислоті сірчаній*
провізор-аналітик використовує для C. Розчину калію перманганату. Кислота
ідентифікації метаналю, що виділяється в сірчана розведена
результаті цієї реакції? D. Розчин амонію оксалату, кислота оцтова
661.
662. папаверин за хімічною класифікацією відносять A. Хінолізину
до похідних: B. Бензилізохіноліну*
D. Тропану
E. Хіноліну
663.
664. Пілокарпін за хімічною класифікацією A. Імідазолу*
відноситься до похідних: B. Пурину
C. Хіноліну
D. Тропану
E. Ізохіноліну
665.
666. При проведені якісного хімічного аналізу A. Калію йодвісмутат
субстанції кофеїну провели реакцію, в B. 2,4-динітрохлорбензол
результаті якої утворився білий осад, C. Танін*
розчинний у надлишку реактиву. Який реактив D. 2,6-дихлорфеноліндофенол
був при цьому використаний? E. Калію-натрію тартрат
667.
668. При проведені якісного хімічного аналізу A. Розчин кобальту нітрату
субстанції пірацетаму провели реакцію, в B. Розчин срібла нітрату
результаті якої при нагріванні виділяється C. Розчин натрію гідроксилу*
амоніак. Який реактив був при цьому D. Розчин амонію оксалату
використаний? E. Розчин калію йодиду
72
669. При проведенні якісного хімічного аналізу A. Пірацетам
лікарської форми „Розчин фурациліну” B. Феназон
провізор-аналітик ідентифікує субстанцію: C. Дифенгідраміну гідрохлорид
D. Нітрофурал*
E. Метамізолу натрієву сіль

лікарської форми „розчин анальгіну” провізор- B. Феназон
аналітик ідентифікує субстанцію: C. Дифенгідраміну гідрохлорид
D. Нітрофурал
E. Метамізолу натрієву сіль*
671.
лікарської форми „Розчин димедролу” B. Феназон
провізор-аналітик ідентифікує субстанцію: C. Дифенгідраміну гідрохлорид*
D. Нітрофурал
673.
674. При проведенні якісного хімічного аналізу A. Розчин кобальту нітрату
субстанції ізоніазиду провели реакцію, в B. Розчин срібла нітрату
результаті якої з’являється блакитне C. Розчин калію перманганату, кислота
забарвлення й осад, а при нагріванні розчин і сірчана розведена
осад набувають світло-зеленого, а потім жовто- D. Розчин амонію оксалату
зеленого кольору. Спостерігається виділення E. Розчин міді (ІІ) сульфату
бульбашок газу. Який реактив був при цьому
використаний:
675.
676. При проведенні якісного хімічного аналізу A. Розчин срібла нітрату, розчин аміаку*
субстанції ізоніазиду провели реакцію, в B. Розчин кобальту нітрату, розчин натрію
результаті якої утворюється жовтуватий осад, а гідроксиду
потім наліт на стінках пробірки. Які реактиви C. Розчин водню пероксиду
були при цьому використані? концентрований, розчин натрію
D. Розчин амонію оксалату, кислота оцтова
E. Розчин міді (ІІ) сульфату, кислота
677.
678. При проведенні якісного хімічного аналізу A. Калію йодвісмутат
субстанції ізоніазиду провізор-аналітик B. 2,4-динітрохлорбензол*
підтверджує в молекулі піридиновий цикл. Який C. Резорцин
реактив він при цьому використав? D. 2,6-дихлорфеноліндофенол
E. Калію-натрію тартрат
679.
680. При проведенні якісного хімічного аналізу A. Розчин срібла нітрату, розчин аміаку
субстанції кофеїну провели реакцію, в B. Розчин кобальту нітрату, розчин натрію
результаті якої утворюється коричневий осад, гідроксиду
розчинний у розчині натрію гідроксиду. Які C. Розчин водню пероксиду
реактиви були при цьому використані? концентрований. розчин натрію
D. Розчин калію йодид йодований, кислота
хлористоводнева розведена*
E. Розчин міді (ІІ) сульфату, кислота
681.
682. При проведенні якісного хімічного аналізу A. Утворення піразолонового барвника
субстанції нітроксолін провізор-аналітик B. Лігнінова проба
підтверджує в молекулі нітрогрупу. Яку реакцію C. Йодоформна проба
він при цьому використовує) D. На ксантини
E. Утворення азобарвника*
73
683. При проведенні якісного хімічного аналізу A. Розчин міді сульфату
субстанції нітроксоліну провели реакцію, в B. Розчин срібла нітрату
результаті якої з’являється чорно-зелене C. Розчин заліза (ІІІ) хлориду
забарвлення. Який реактив був при цьому D. Розчин натрію гідроксиду
використаний? E. Розчин калію тетрайодмеркурату

субстанції нітроксоліну провели реакцію, в B. Розчин срібла нітрату
результаті якої з’являється червоно-оранжеве C. Розчин заліза (ІІІ) хлориду
забарвлення. Який реактив був при цьому D. Розчин натрію гідроксиду*
використаний? E. Розчин калію тетрайодмеркурату

субстанції нітрофуралу провели реакцію, в B. Розчин срібла нітрату
результаті якої з’являється оранжево-червоне C. Розчин пергідролю
забарвлення, а при нагріванні одержаного D. Розчин натрію гідроксиду*
розчину виділяється амоніак. Який реактив був E. Розчин калію тетрайодмеркурату
при цьому використаний?
686. При проведенні якісного хімічного аналізу A. Блакитного

субстанції пілокарпіну гідрохлориду провізор- B. Зеленого
аналітик підтверджує в молекулі бутиролактон C. Оранжево-червоного
гідроксамовою пробою. Якого кольору D. Червоно-фіолетового*
забарвлення утворюється при цьому? E. Жовтого
687. При проведенні якісного хімічного аналізу A. Калію йодвісмутат

субстанції пілокарпіну гідрохлориду провізор- B. 2,4-динітрохлорбензол
аналітик підтверджує в молекулі лактонне C. Натрію нітропрусид*
кільце реакцією Легаля. Який реактив він при D. 2,6-дихлорфеноліндофенол
цьому використовує? E. Калію-натрію тартрат
688. При проведенні якісного хімічного аналізу A. Розчин натрію кабольтинітриту

субстанції теоброміну провели реакцію, в B. Розчин водню пероксиду
результаті якої утворюється фіолетове концентрований
забарвлення, яке швидко зникає, а потім C. Розчин міді (ІІ) сульфату
з’являється осад сірувато-блакитного кольору. D. Розчин натрію гідроксиду
Який реактив був при цьому використаний? E. Розчин кобальту (ІІ) хлориду*
689. При проведенні якісного хімічного аналізу A. Розчин срібла нітрату*

субстанції теоброміну провели реакцію, в B. Розчин водню пероксиду
результаті якої утворюється густа концентрований
желатиноподібна маса, яка розріджується при C. Розчин міді (ІІ) сульфату
нагріванні і знову застигає при охолодженні. D. Розчин натрію гідроксиду
Який реактив був при цьому використаний? E. Розчин кобальту (ІІ) хлориду
690. При транспортуванні субстанції етилморфіну A. Розчин водню пероксиду

гідрохлориду було пошкоджене маркування на концентрований
упаковці. Проби на субстанцію були направлені B. Розчин срібла нітрату
в контрольно-аналітичну лабораторію. Однією C. Розчин кобальту (ІІ) хлориду
з реакцій, яка дає можливість відрізнити D. Розчин натрію гідроксиду
етилморфіну гідрохлорид від морфіну E. Розчин заліза (ІІІ) хлориду*
гідрохлориду є реакція ідентифікації з
реактивом:
691. При транспортуванні субстанції кодеїну A. Розчин водню пероксиду

фосфату було пошкоджене маркування на концентрований
упаковці. Проби на субстанцію були направлені B. Розчин срібла нітрату*
в контрольно-аналітичну лабораторію. Однією C. Розчин кобальту (ІІ) хлориду
з реакцій, яка дає можливість відрізнити D. Розчин натрію гідроксиду
кодеїну фосфат від кодеїну є реакція E. Розчин заліза (ІІІ) хлориду
ідентифікації з реактивом:
74
692.
693. При транспортуванні субстанції кофеїн-бензоат A. Розчин амонію оксалату
натрію було пошкоджено маркування на B. Розчин заліза (ІІІ) хлориду*
упаковці. Проби на субстанцію були направлені C. Розчин барію хлориду
в контрольно-аналітичну лабораторію. Однією D. Розчин натрію гідроксиду
з реакцій, яка дає можливість відрізнити E. Розчин калію йодид йодований
кофеїн-бензоат натрію від кофеїну є реакція
ідентифікації з реактивом:
694.
695. При транспортуванні субстанції теоброміну було A. Розчин водню пероксиду
пошкоджене маркування на упаковці. Проби на концентрований
субстанцію були направлені в контрольно- B. Розчин міді (ІІ) сульфату
аналітичну лабораторію. Однією з реакцій, яка C. Розчин кобальту (ІІ) хлориду*
дає можливість відрізнити теобромін від D. Розчин натрію гідроксиду
теофіліну є реакція ідентифікації з реактивом: E. Розчин натрію кобальтонітриту
696.
697. Провізор-аналітик ідентифікує субстанцію A. Червоного
папаверину гідрохлориду реакцією з оцтовим B. Безбарвний із блакитною
ангідридом та кислотою сірчаною при флуоресценцією
нагріванні. Якого кольору розчин утворюється C. Оранжево-червоного
при цьому? D. Блакитного
E. Жовтого із зеленою флуоресценцією*
698.
699. Провізор-аналітик підтверджує наявність A. Формальдегіду
атропіну в субстанції атропіну сульфат B. Аміаку
реакцією з кислотою сірчаною концентрованою C. Сірководню
при нагріванні в присутності калію дихромату. D. Бензальдегіду*
Запах якої речовини при цьому відчувається? E. Ацетальдегіду
700.
701. Провізор-аналітик підтверджує наявність A. Сірого
атропіну в субстанції сульфату сульфат B. Білого з рожевим відтінком
реакцією з розчином калію йодвісмутату. Якого C. Оранжево-червоного*
кольору осад утворюється при цьому? D. Блакитного
E. Світло-зеленого
702.
703. Провізор-аналітик проводить визначення A. Розчин аміаку
кофеїну в лікарській формі методом B. Розчин кислоти хлористоводневої
йодлметрії. Який реактив створює необхідні розведеної*
умови для взаємодії субстанції з титрантом? C. Розчин натрію тіосульфату
D. Розчин натрію гідроксиду
E. Розчин калію йодид йодований
704.
705. Провізор-аналітик проводить кількісне A. Кислоти хлорної*
визначення субстанції нітроксоліну методом B. Кислоти сірчаної
ацидиметрії в неводному середовищі. В якості C. Кислоти оцтової
титр анта він використовує титрований розчин: D. Кислоти хлористоводневої
E. Кислоти азотної
706. Провізор-аналітик проводить фармакопейний A. Комплексонометрії

аналіз субстанції калію йодиду. Кількісне B. Алкаліметрії
визначення згідно вимог АНД проводиться C. Йодатометрії*
методом: D. Аргентометрії
E. Ацидиметрії
707. Складовою частиною молекули кислоти A. Піперидин

аскорбінової є гетероциклічна структура: B. Піран
C. Піразол
D. Фуран*
E. Імідазол
75
708. Складовою частиною молекули рибофлавіну є A. Піперидин
конденсована гетероциклічна структура: B. Ізоалоксазин*
C. Пурин
D. Ізохінолін
E. Тропан
709. Складовою частиною молекули ціанокоболаміну A. Фруктоза

є вуглевод: B. Сахароза
C. Стрептоза
D. Глюкоза
E. Рибоза*
710. Субстанція натрію тіосульфату підлягає A. Розчин кобальту нітрату

контролю згідно вимог АНД. Який реактив B. Розчин натрію гідроксиду
необхідно використати для ідентифікації? C. Розчин калію перманганату, кислота
E. Розчин калію йодиду йодований*
711. Фізична константа, що використовується при A. Температура кипіння

кількісному визначенні етанолу за допомогою B. Відносна густина*
алкоголеметричних таблиць: C. Питоме обертання
D. Індекс рефракції
E. Густина
712. Явище контракції при змішуванні етанолу і води A. Ковалентного полярного

обумовлене утворенням міжмолекулярного B. Іонного
хімічного зв’язку: C. Водневого*
D. Ковалентного неполярного
E. Донорно-акцепторного
713. Явище мутаротації характерне для розчину: A. Натрію цитрату

B. Глюкози*
C. Етанолу
D. Гліцерину тринітрату
E. Атропіну сульфату
76

Тестовник ФХ 2017

Uploaded by

Document Information

Original Title

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

Тестовник ФХ 2017

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ′Я УКРАЇНИ

ЧЕРКАСЬКА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ

Губенко І.Я. Ректор Черкаської медичної академії,к.м.н., доцент,

Артеменко Л.П. Викладач фармацевтичної хімії циклової комісії професійних

Чмельова Л.Д. Викладач фармацевтичної хімії циклової комісії професійних

Система підготовки сучасної фармацевтичної освіти зорієнтована на забезпечення високого

2. Адреналін і норадреналін можна відрізнити за A. Утворення азобарвника

3. Адсорбційну здатність вугілля активованого A. Метиленового синього*

4. Адсорбційну здатність вугілля активованого для A. Перегрітою водяною парою*

5. Аліфатичні амінокислоти утворюють солі як із A. Розчинні в воді

6. Алкалоїд пілокарпін є похідним: A. Тропану

7. Алкалоїди – сольові форми згідно вимог A. Комплексонометрії

8. Алкалоїди, які використовують для синтезу A. Індольні

9. Алкалоїди-сольові форми у неводному A. Комплексонометрії

12. Аміноспирт ефедрин відноситься до: A. Антибіотиків

13. Аморфний осад брудно-жовтого кольору з A. Норсульфазол

14. Анальгін є похідним: A. Піразолону*

15. Анестезин кількісно визначають за ДФУ A. Нейтралізації

16. Анестезуючий ефект новокаїну обумовлений A. Первинної ароматичної аміногрупи

17. Аніон, котрий з розчином аргентуму нітрату A. SO42-

18. Аргентометрично з індикатором натрію еозин A. 1% розчин калію йодиду*

19. Ароматична амінокислота, яка є структурним A. П-аміносаліцилова

20. Ацетальдегід, що виділяється при окисленні A. Нітропрусиду і піперазину гідрату*

22. Ацетилюванням кислоти саліцилової оцтовим A. Кислоту глутамінову

23. Бактерицидний ефект з сульфаніламідних A. Сульфален

24. Барбітал-натрій несумісний в A. Аскорбіновою кислотою*

25. Броматометричним методом визначаються A. Піримідиновий цикл

26. В експрес-аналізі ідентифікацію левоміцетину з A. н-бутанолу*

27. В експрес-аналізі сульфаніламідних лікарських A. Лігнінова проба*

28. В основу хімічної класифікації алкалоїдів A. Хімічну класифікацію органічних сполук

29. В результаті взаємодії препарату новокаїну з A. Білий осад

30. В результаті лужного гідролізу анестезину A. Знебарвлення бромної води

32. В яких положеннях заміщується водень на A. Пара- та орто-*

33. В якості індикатора при нітритометрії A. Тропеолін 00*

34. В якості індикатора при прямому A. Метиловий синій

35. Валідація аналітичних методик та випробувань – A. Оцінка і документальне підтвердження

36. Введення гідроксилу в молекулу бензолу A. Анестезуючої

37. Введення карбоксильної групи в органічну A. Знижує розчинність її в воді і

38. Виберіть вираз для правильного завершення A. Здатності речовини випромінювати

40. Виберіть реакцію, що не є якісною реакцією на A. Утворення йодоформу

41. Вид контролю, що є обов’язковим для усіх A. Контроль при відпуску*

42. Визначаючи домішки хлорид-іонів в субстанції A. Використовувати субстанцію лікарської

43. Визначення азоту в органічних фармпрепаратах A. Фізичних

44. Визначення показника заломлення (індексу A. Рибофлавіном

45. Визначення рН ін’єкційних розчинів проводять A. Колориметрії

48. Вимагає захисту від дії газів, що містяться в A. Натрію хлорид

49. Вимагає захисту від дії звітрювання при A. Натрію хлорид

51. Випробування на граничний вміст домішок A. Розчином амонію оксалату у присутності

52. Вихідною речовиною для добування бромідів A. Бром*

53. Вихідною речовиною для добування йодоформу A. Калію йодид

54. Відмінність морфіну гідрохлорид від кодеїну A. Фреде

55. Відповідно до вимог ДФУ визначення домішок A. Розчином гідроксихіноліну в хлороформі

56. Відповідно до вимог ДФУ визначення домішок A. Розчином гідроксихіноліну в хлороформі

57. Відповідно до вимог ДФУ з антипірином в A. Нітрити*

58. Відповідно до вимог ДФУ з гіпофосфітом натрію A. Арсену*

59. Відповідно до вимог ДФУ з реактивом A. Амонію

60. Відповідно до вимог ДФУ з розчином амонію A. Амонію

61. Відповідно до вимог ДФУ з розчином барію A. Амонію

62. Відповідно до вимог ДФУ з розчином A. Амонію

63. Відповідно до вимог ДФУ з розчином заліза (ІІІ) A. Амонію

64. Відповідно до вимог ДФУ з розчином калію A. Амонію

66. Відповідно до вимог ДФУ з розчином калію A. Амонію

67. Відповідно до вимог ДФУ з розчином калію A. Амонію