Professional Documents
Culture Documents
(2) Визначення молярної маси еквіваленту метала
(2) Визначення молярної маси еквіваленту метала
КАФЕДРА ХІМІЇ
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
Кривий Ріг
2007
Укладачі: Мовчан В.В., канд. хім. наук, доцент
Мовчан О.Г., канд. хім. наук, доцент
РОЗГЛЯНУТО СХВАЛЕНО
на вченій раді
на засіданні кафедри хімії металургійного факультету
Протокол № Протокол №
2
ЗМІСТ
1.Теоретична частина_____________________________________4
1.1.Предмет хімії і основні хімічні поняття_____________________4
1.2.Основні закони хімічної взаємодії__________________________6
2.Лабораторна робота "Визначення молярної маси еквівалента
металу методом витіснення водню"_______________________13
3.Домашня підготовка до лабораторної роботи______________15
3.1.Запитання для самоконтролю_____________________________15
3.2.Задачі для самоконтролю_________________________________16
4.Література______________________________________________18
3
1. Теоретична частина
1.1. Предмет хімії і основні хімічні поняття
Хімія – наука про склад, властивості і будову речовин, про
їхні перетворення, про залежність властивостей від складу і
будови речовин, про взаємодію, добування і використання речовин.
Згідно з атомно-молекулярним вченням об’єктом хімії є
молекули й атоми.
Молекула – це найменша частинка речовини, що зберігає склад і
хімічні властивості речовини.
Молекула складається із атомів, кількість яких може бути
різною. Так, молекули інертних газів – одноатомні, молекули
водню, азоту, кисню – двоатомні, води – триатомні і т.д. Молекули
найскладніших речовин – вищих білків і нуклеїнових кислот –
побудовані із сотень тисяч атомів.
Однак у всіх випадках частинки, що утворюють речовину, є
молекулами. Багато речовин у твердому і рідкому стані, наприклад,
більшість солей, мають не молекулярну, а іонну структуру. Деякі
речовини мають атомну будову.
Атом – найменша частина хімічного елемента, що має його
хімічні властивості.
Атоми різних елементів
відрізняються один від одного
зарядом ядра й мають різні атомні
маси. Атом складається з позитивно
зарядженого ядра і негативно
заряджених електронів, які
перебувають на певних енергетичних
рівнях.
Хімічний елемент – це сукупність однорідних атомів, що
мають однаковий заряд ядра і характеризуються певною
атомною масою.
4
Хімічні елементи позначають відповідними символами, що
складаються з першої або двох перших букв латинської назви
цього елемента. Наприклад, H –Hydrogenium, He –Helium, O –
Oxegenium, Cu – Cuprum.
Проста речовина – складається з молекул, атомів одного й
того самого елемента (наприклад, Xe, Ne, O2, N2, Cl2, Fe, Al).
Молекули простих речовин можуть складатися з одного (Xe, Ne),
двох (O2, N2, Cl2) і більшої кількості атомів (O3, Р4, S8) одного
елемента. Проста речовина – це форма існування хімічного
елемента у вільному стані.
Існування хімічного елемента у вигляді кількох простих
речовин називається алотропією; різні прості речовини, утворені
одним елементом, називаються алотропічними видозмінами цього
елемента. Явище алотропії зумовлене в одних випадках тим, що
молекули різних алотропічних видозмін складаються з різного
числа атомів (O2 – кисень, O3 – озон), в інших – тим, що їх
кристали мають різну будову (алмаз, графіт, модифікації сірки).
Складні речовини побудовані з молекул, атомів або іонів
різних елементів (наприклад, Н2О, SО2, СаSО4).
Атомна маса – це маса атома даного елемента, що виражена в
умовних атомних одиницях маси (а.о.м).
Атомна маса показує в скільки разів маса атома даного
елемента більша від атомної одиниці маси (тобто більше 1/12 маси
нукліду вуглецю 12С), позначається Аr. Атомна одиниця маси
дорівнює 1,66710-24 г.
Молекулярна маса – це маса однієї молекули, яка виражена в
атомних одиницях маси (а.о.м.).
Молекулярна маса також є величиною відносною, що
показує, в скільки разів маса молекули даної речовини важча а.о.м.
і позначається Мr.
Молекулярна маса речовини дорівнює сумі атомних мас
елементів, що входять до складу молекули.
У практичній діяльності для вимірювання кількості речовини
в хімії використовують одиницю, що носить назву моль.
Моль – це кількість речовини, що містить стільки
структурних одиниць (молекул, атомів, іонів, тощо), скільки
5
атомів містить 12 г нукліду 12 6 C .
6
Закон сталості складу (Ж.Л.Пруст, 1801):
Співвідношення між масами елементів, що входять до складу
даної сполуки, сталі й не залежать від способу добування цієї
сполуки.
Наприклад, воду можна отримати за допомогою кількох
хімічних реакцій:
1) 2Н2+О2=2Н2О;
2) 2NaOH+Н2SО4=Na2SО4+2Н2О;
3) CaSО42Н2О=CaSО4+2Н2О
У всіх випадках чиста вода складається із двох атомів водню і
одного атома кисню. Співвідношення маси атомів водню і кисню в
молекулі води складає 1:8, тобто із 1 г водню і 8 г кисню завжди
утворюється 9 г води.
Приклад 1. Скільки грамів води утвориться із 3 г водню і 12 г
кисню? Яка речовина взята в надлишку?
Розв’язання. Із умови задачі видно, що водень взято в
надлишку, тому що кисню потрібно мати 24 г (38=24), щоб
вступив у реакцію весь водень (3 г). Кисню у нас 12 г, тобто тільки
12/8=1,5 г водню вступить у реакцію з 12 г кисню. Отже,
утвориться 1,5+12=13,5 г води.
Закон сталості складу може бути застосований лише для
хімічних сполук, що мають молекулярну будову.
Для речовин, які складаються із атомів чи іонів, існують
відхилення від закону сталості складу. Так, у оксиді титану ТіО2 на
кожну одиницю маси титану припадає від 0,65 до 0,67 одиниць
маси кисню, що відповідає формулі ТіО1,9-2,0. Звичайно формули
такого типу відображають не склад молекули, а показують лише
межі зміни складу речовини.
Сполуки змінного складу детально вивчав російський вчений
Н.С.Курнаков, який назвав такі сполуки бертолідами на честь
французького вченого Бертоле, який відстоював у суперечці з
Прустом погляд на хімічні сполуки як сполуки, що мають змінний
склад.
7
Хімічні сполуки, що характеризуються сталим складом
Н.С.Курнаков назвав дальтонідами на честь англійського вченого
Дальтона.
Велике значення для ствердження атомістичної теорії мало
відкриття Дж.Дальтоном закону кратних відношень:
Якщо два елементи утворюють один з одним кілька хімічних
сполук, то маси одного з елементів, що припадають у цих
сполуках на ту саму масу другого, відносяться між собою як
невеликі цілі числа.
Наприклад, кисень з азотом утворює п’ять різних оксидів
(N2O, NO, N2O3, NO2, N2O5), в яких маси кисню, що припадають на
одну й ту саму масову частку азоту, відносяться між собою, як
1:2:3:4:5.
Цей закон стосується сполук сталого складу, тобто тих, що
мають молекулярну структуру. Для сполук, які не мають
молекулярної структури, масові кількості одного елемента
відносно другого можуть мати і не цілочисельні значення.
Закон об’ємних відношень (Ж.Гей-Люссак):
За однакових умов об’єми газів, що вступають у реакцію,
відносяться між собою і до об’ємів газів, що утворилися, як
невеликі цілі числа.
Так, наприклад, з одним об’ємом кисню завжди реагують два
об’єми водню з утворенням двох об’ємів водяної пари, тобто їх
об’ємні співвідношення дорівнюють 1:2:2.
Італійський учений Авогадро в 1811 р. висловив гіпотезу,
що згодом перетворилась в закон Авогадро:
В рівних об’ємах різних газів за однакових умов (T=const,
P=const) міститься однакове число молекул.
Закон Авогадро справедливий лише для газоподібних
речовин. Для рідин і твердих речовин об’єм однакового числа
молекул різний і залежить від розмірів самих молекул або атомів.
Висновки із закону Авогадро:
- молі різних газів за однакових умов займають однаковий
об’єм;
8
- моль будь-якої газоподібної речовини за нормальних умов
(273 К і 101,3 кПа) займає об’єм 22,4 л, цей об’єм називають
молярним об’ємом газоподібних речовин.
Знаючи число Авогадро (6,021023) і масу моля, можна
обчислити абсолютну масу дискретної частинки цієї речовини.
Приклад 2. Обчислити масу однієї молекули водню в грамах.
Розв’язання. Маса однієї молекули водню в грамах дорівнює:
2,016
m( H 2 ) 3,35 10 24 г
6,02 10 23
Молярні маси М(Х) газоподібних речовин або речовин, що
легко переходять у газоподібний стан без розкладу, можна
визначити такими способами:
1) За рівнянням Менделєєва-Клапейрона
m( Х )
PV RT (1)
M(Х )
звідси
m( Х ) RT
M(Х ) (2)
PV
де Р – тиск газу, Па; V - його об’єм, м3; m(Х) - маса газу, г; М(Х) –
молярна маса газу, г/моль; Х – формульне позначення речовини; R -
універсальна газова стала, R=8,31 Дж/(мольК); Т – абсолютна
температура, К.
Приклад 3. Обчислити молярну масу ацетону, якщо маса 0,5 л
парів ацетону при температурі 87С і тиску 96103 Па дорівнює 0,93
г.
Розв’язання. Значення всіх величин, що дані в задачі,
підставимо в рівняння (2) і обчислимо молярну масу. Тиск
виражено в паскалях, тому R=8,31 Дж/(мольК); Т=273+87=360 К.
0,93 8,31 103 360
M (Ñ3 Í 6Î ) 58 г/моль.
96 103 0,5
9
2) На підставі закону Авогадро. Згідно із законом Авогадро
відношення мас рівних об’ємів різних газів дорівнює відношенню
їх молярних мас, тобто
m1 M 1
(3)
m2 M 2
але
m1
D, (4)
m2
де m1, m2 – маси рівних об’ємів газів; М1, М2 – молярні маси цих
газів; D – відносна густина першого газу за другим.
Якщо рівняння (4) підставимо в рівняння (3), отримаємо:
М1=М2D, (5)
тобто, молярна маса газу дорівнює його густині відносно іншого
газу, помноженій на молярну масу цього газу.
Дуже часто густину газу визначають відносно водню або
повітря. В цьому випадку вираз (5) має вигляд:
M 2 D( H 2 ) (6)
M 29 D ( повітря) (7)
де 2 г/моль – молярна маса водню; 29 г/моль – середня молярна
маса повітря.
Приклад 4. Визначити молярну масу невідомого газу, якщо
густина його відносно повітря дорівнює 1,517.
Розв’язання: Згідно з рівнянням (7) отримаємо
М=291,517=44 г/моль
Всі хімічні реакції протікають у відповідності з законом
еквівалентів:
Маси взаємодіючих речовин відносяться між собою так, як
молярні маси їх еквівалентів.
Еквівалентом елемента називається така його кількість, яка
сполучається з 1 моль атомів водню в хімічних реакціях, або
10
заміщує таку саму кількість атомів водню в хімічних реакціях.
Наприклад, у сполуках HCl, H2S, NH3, CH4 еквівалент хлору,
сірки, азоту, вуглецю дорівнює відповідно 1 моль, 1/2 моль, 1/3
моль, 1/4 моль.
Таким чином, еквівалент одновалентного елемента дорівнює
1
1 моль, а багатовалентних - моль, де Z* - число
Z*
еквівалентності, що дорівнює для елемента його валентності в
даній сполуці.
Еквівалентом складної речовини називається така її кількість,
яка взаємодіє без залишку з одним еквівалентом водню або з
одним еквівалентом будь-якої речовини
Маса одного еквівалента елемента називається молярною
масою еквівалента і позначається mЕ(Х).
Між молярною масою еквівалента, молярною масою атомів і
валентністю елемента в даній сполуці існує залежність
1 M (X )
mE ( X ) E ( X ) M ( X ) M (X ) ,
Z* B
де E(X) – еквівалент, Z* - число еквівалентності, В –
валентність елемента в даній сполуці.
Так, у розглянутих прикладах молярні маси еквівалентів
хлору, сірки, азоту, вуглецю відповідно дорівнюють 35,45 г/моль;
32/2=16 г/моль; 14/3=4,67 г/моль; 12/4=3 г/моль.
Еквіваленти і молярні маси еквівалентів звичайно знаходять
за даними аналізу сполук або на підставі результатів заміщення
одного елемента іншим. При цьому не обов’язково виходити з його
сполук з воднем. Еквівалент (молярну масу еквівалента) можна
визначити за складом сполук даного елемента з будь-яким іншим,
еквівалент (молярна маса еквівалента) якого відомий (відома).
Приклад 5. Визначити молярну масу еквівалента і еквівалент
магнію, якщо при згорянні 1 г цього металу утворилось 1,658 г
1
оксиду магнію (молярна маса еквівалента кисню mE( О )=8
2
11
г/моль).
Розв’язання. Згідно з законом еквівалентів маємо:
1
mE ( Mg )
m( Mg ) 2
,
m(O2 ) 1
mE ( O)
2
звідки
1
mE ( O)m( Mg )
1 8 1
mE ( Mg ) 2 12,158 г/моль
2 m(O2 ) 0,658
Таким чином, молярна маса еквівалента магнію дорівнює
12,158 г/моль, а еквівалент магнію – 1/2 моль, тому що молярна
маса магнію 24,312 г/моль.
Якщо елемент утворює кілька хімічних сполук, проявляючи
при цьому різну валентність, його еквівалент і молярна маса
еквівалента в кожній сполуці будуть різними. Наприклад, залізо
утворює дві сполуки з киснем: FeO – оксид заліза (ІІ); Fe2O3 –
оксид заліза (ІІІ). Відповідно, еквівалент заліза у першій сполуці
дорівнює 1/2 моль, у другій – 1/3 моль; молярна маса еквівалента
заліза у першому випадку дорівнює mE(1/2 Fe)=55,85/2=27,92
г/моль, у другому – mE(1/3 Fe)=55,85/3=18,62 г/моль.
Еквівалентний об’єм простих газоподібних речовин – це об’єм,
який займає молярна маса еквівалента речовини за нормальних
умов.
Для визначення еквівалентного об’єму простих газоподібних
речовин необхідно молярний об’єм газу поділити на число
еквівалентності.
Число еквівалентності в такій сполуці визначається за
подвоєною кількістю зв’язків між атомами елемента, що входить у
дану молекулу. Наприклад, для водню Н-Н, кисню О=О і азоту
N=N еквівалентні об’єми дорівнюють відповідно 22,4/2 = 11,2 л;
22,4/4=5,6 л; 22,4/6=3,7 л.
12
2. Лабораторна робота "Визначення молярної
маси еквівалента металу методом витіснення
водню"
13
посудинах 1 і 2 вирівнюються, то прилад не герметичний,
пропускає повітря, про що треба сказати лаборанту.
Переміщаючи посудину 2, привести воду в посудинах 1 і 2 до
одного рівня і відмітити рівень води в бюретці 1 (a1, мл). Рівень
відмітити по нижньому меніску води з точністю до 0,1 мл.
Струсити метал в кислоту (змити його кислотою). Спостерігати
виділення водню і витискання води з бюретки 1.
Після закінчення реакції дати пробірці охолонути на повітрі,
після чого знову привести воду в посудинах 1 і 2 до одного рівня і
відмітити рівень води в бюретці 1 (a2, мл). За різницею рівнів
розрахувати об'єм водню, що виділився V(H2) = a2 - a1.
Запис результатів досліду.
1.Номер металу - . Маса металу - г;
2.Рівень води в бюретці 1 на початку досліду, а1 - мл;
3.Рівень води в бюретці 1 в кінці досліду, а2 - мл;
4.Об'єм водню, що виділився V(H2) a2 - a1 мл ;
5.Температура, toC - ;
6.Атмосферний тиск, p - ;
7.Тиск насиченої водяної пари, p(H2O) - ;
8.Парціальний тиск водню, p(H2) p - p(H2O) .
Розрахунки
(за бажанням студента розрахунок може виконуватись і за
іншою схемою)
1.Привести об'єм водню до нормальних умов, використавши
рівняння газового стану:
p ( H 2 ) To p ( H 2 ) 273
Vo ( H 2 ) V (H2 ) V (H2 )
po T 760 (t o 273)
14
де: ne -кількість електрон-переходів в процесі:
Me Men ne
15
6. Як складають хімічні формули? Які є типи хімічних
формул?
7. Які розрахунки слід проводити за хімічними формулами?
8. Як пояснити закон збереження маси речовин з позицій
атомно-молекулярного вчення? Яке значення має цей
закон?
9. Чому закон Авогадро справедливий тільки для газів? Як
використовують цей закон при хімічних розрахунках?
16
10.Маса 1 л газу за н.у. складає 1,964 г. Визначте молекулярну
масу газу і густину його за повітрям.
11. Обчисліть молярну масу газу, 6 г якого за температури 750 К і
тиску 83,1 кПа займають об'єм 7 л.
12.1 г деякого газу за нормальних умов займає об'єм 315,5 мл.
Визначте молярну масу газу, його густину за воднем та масу однієї
молекули в грамах. Визначте молекулярну формулу цього газу,
якщо відомо, що він є простою речовиною.
13.Об'ємна частка вуглекислого газу в повітрі складає 0,03%.
Визначте масу, кількість моль та кількість молекул вуглекислого
газу в приміщенні об'ємом 150 м3 (н.у).
17
4. Література
18
НАВЧАЛЬНЕ ВИДАННЯ
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
Реєстрац.№ _________
Формат _____А5_______
Тираж ______________прим.
19
20