МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КРИВОРІЗЬКИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КАФЕДРА ХІМІЇ

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до самостійного вивчення теми та виконання

лабораторної роботи
«ЗАГАЛЬНІ ТА ЕЛЕКТРОХІМІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ
МЕТАЛІВ»

для студентів I курсу

всіх спеціальностей
денної та заочної форм навчання

Кривий Ріг
2007
Укладачі: Мовчан В.В., канд. хім. наук, доцент
Гостюхин І.А., асистент
Мовчан О.Г., канд. хім. наук, доцент

Вiдповiдальний за випуск: Часова Е.В., канд. хім. наук, доцент

Рецензент: Ломовцева С.Б., ст.викладач

Методичні вказівки до самостійного вивчення розділу хімії та до

виконання лабораторної роботи «Загальні та електрохімічні
властивості металів» для студентів 1 курсу всіх спеціальностей
містять основні відомості з теорії електрохімічних процесів,
приклади, а також питання для самоконтролю та задачі для
самостійного розв’язування.

РОЗГЛЯНУТО СХВАЛЕНО
на вченій раді
на засіданні кафедри хімії металургійного факультету

Протокол № Протокол №

від «___» _______200_ р. від «____» ________200_ р.

2
 ЗМІСТ
1. Теоретична частина_________________________________4
1.1. Загальні властивості металів____________________________4
1.2. Гальванічні елементи. Корозія металів__________________11
1.3. Електроліз___________________________________________15
2. Лабораторна робота "Загальні властивості металів.
Гальванічні елементи. Корозія"____________________________18
3. Домашня підготовка до лабораторної роботи__________19
3.1. Запитання та задачі для самоконтролю_________________19
4. Література__________________________________________21

3
 1. Теоретична частина

1.1. Загальні властивості металів

Переважній більшості елементів Періодичної системи
(понад 80%) у вільному стані відповідають прості речовини
метали. До елементів, які існують у вигляді простих речовин-
металів, належать s-елементи І і II груп (окрім Гідрогену), усі d- і f-
елементи, а також р-елементи головних підгруп: ІІІ (крім В), ІV
(Ge, Sn, Pb), V (Sb, Bi) і VI ( Po) груп. Деяким елементам
(Германій, Стибій, Силіцій) відповідають прості речовини, що
поєднують металічні властивості з неметалічними.
Атоми металів, як правило, мають у зовнішньому
електронному шарі 1,2 і значно рідше 3 або 4 електрони та великі
атомні радіуси.
Метали визначаються здатністю їхніх атомів легко
віддавати свої зовнішні (валентні) електрони і перетворюватися на
позитивні іони внаслідок низьких значень електронегативностей,
які обумовлені невисокими енергіями іонізації атомів і невеликою
(часто від'ємною) спорідненістю до електрона.
Прості речовини метали. За звичайних умов це тверді
речовини кристалічної будови (крім ртуті) з металічним типом
зв'язку. Для них характерні: особливий металічний блиск; висока
тепло- та електропровідність; пластична деформація. Кристалічні
гратки металів складаються з нейтральних атомів і позитивних
іонів, які оточені вільними електронами. Рух електронів
відбувається хаотично, подібно до руху молекул газу (рис. 1.1).

Рис. 1.1. Схематичне зображення металічних граток

Більшість металів кристалізується в одному з трьох типів
кристалічної гратки (рис.1.2): щільна гексагональна (Mg, Be, Zn),

4
щільна кубічна гранецентрована (Al, Cu, Ag, Au, Ni, γ-Fe), кубічна
об’ємноцентрована (лужні метали, Cr, V, Pb, W, α-Fe).

Рис. 1.2. Кристалічні гратки металів: а- кубічна гранецентрована;

б- гексагональна; в - кубічна об’ємноцентрована
Хімічні властивості металів. В хімічних процесах атоми
металів можуть тільки віддавати електрони, виконуючи
відновлювальну функцію: Meo – nе → Men+
Метали як відновники, взаємодіють з окисниками:
неметалами (киснем, галогенами, сіркою, азотом, фосфором),
водою, кислотами, солями, інколи лугами. Лужні та
лужноземельні метали взаємодіють також з воднем:
t°
2Cu+O2 → 2CuO; 3Mg+N2 → Mg3N2;
t°
2Na+Cl2 → 2NaCl; 3Ca+2P → Ca3P2;
t°
2A1+3S → A12S3; 2Na+H2 → 2NaH
Відновлювальна здатність різних металів не однакова. Для
реакцій в водних розчинах вона визначається положенням металу в
електрохімічному ряді напруг (величиною електродного
потенціалу).
При зануренні металічної пластинки у розчин, який має
однойменні іони металу, на межі поділу метал – розчин
встановлюється рівновага
_
Me  mH 2O  [Me(H2O)m ]n   n e ,

5
виникає подвійний електричний шар, різниця потенціалів в якому і
називається електродним потенціалом. Абсолютне значення
електродного потенціалу виміряти експериментально або
розрахувати теоретично неможливо, тому визначають його
відносну величину за допомогою електрода порівняння (водневого,
каломельного тощо) чи обчислюють за рівнянням Нернста:
RT
EMe n  / Me  E o Me n  / Me  ln[Men  ] (1)
nF
де E o Men / Me - стандартне значення електродного потенціалу (при [Men+]=1
моль/л); [Men+] – концентрація іонів металу, моль/л; n – число електронів, що
беруть участь в електродному процесі (наприклад, для процесу Fe2++2e-=Fe
n=2; для процесу Fe3++e-=Fe2+ n=1); R – універсальна газова стала; T –
абсолютна температура; F – число Фарадея.
0
Для водневого електрода E2 H  / H 2  0 (прийнято в якості
міжнародного стандарту). Підставивши в рівняння (1) значення
сталих R, F і перейшовши до десяткових логарифмів одержимо
(для Т=298 К):
0,059
EMe n  / Me  E o Me n  / Me  lg[Men  ] (2)
n
Концентрація іонів металу обчислюється за рівнянням:
[Men+]=С∙ z∙ 
де С – молярна концентрація розчину; z - число іонів металу, що
утворюються із однієї молекули електроліту;  - ступінь дисоціації,
в частках одиниці.
Значення стандартних електродних потенціалів відносно
водневого електрода визначені при 298 К (25ºС) і зведені в таблиці
електродних потенціалів (див. Додаток, с.22). Для будь-якої іншої
концентрації електроліту електродний потенціал розраховується за
рівняннями (1),(2).
Приклад 1. Обчислити потенціал мідного електрода, якщо
концентрація CuSO4 – 0,5 моль/л ( ECu

2
/ Cu
 0,34 Â ) .
0
Розв’язання. Для електродної реакції Cu2++2е-= Cu n  2 .
Концентрація іонів металу [Cu2+]=0,5 моль/л. Тому

6
 0,059
E  0,34  lg 0,5  0,36 В.
Cu 2  / Cu 2
Розмістивши метали у порядку зростання значень їхніх стан-
дартних електродних потенціалів (Додаток, с.22), одержують ряд
стандартних електродних потенціалів (електрохімічний ряд напруг
металів):
Li, Rb, К, Ва, Sr, Ca, Na, Mg, Al, Mn, Zn, Cr, Fe, Cd, Co, Ni, Sn, Pb,
H2,
Bi, Cu, Hg, Ag, Pd, Pt, Au
Електрохімічний ряд напруг характеризує властивості металів у
водних розчинах:
• Чим меншим є електродний потенціал металу, тим легше він
окиснюється і тим важче відновлюються його катіони у водних
розчинах.
• Метали, що мають негативні значення електродного потенціалу,
тобто стоять у ряду напруг до водню, здатні витісняти його
із розведених розчинів кислот (HCl. H2SO4(розб.), СH3COOH,
H3PO4) .
• Кожен метал здатний витісняти (відновлювати) з розчинів солей
ті метали, які мають більш високе значення електродного по-
тенціалу.
Активні метали взаємодіють з водою за кімнатної
температури, метали середньої активності — при нагріванні,
малоактивні метали (Cu, Ag, Au, Pt) з водою не взаємодіють.
K, Ca, Na, Mg, Al, Mn, Zn, Fe, Ті Cu, Hg, Ag, Pt, Au
Витісняють водень
Ео(Меn+/Me) < -0,41В Не взаємодіють
За звичайної За високих
температури температур
2Na + 2H2O → 2NaOH + H2
to
Zn + H2O  ZnO + H2
Метали взаємодіють з кислотами з утворенням солей, але в
залежності від активності металу, природи та концентрації кислоти
продукти відновлення кислоти можуть бути різними.

7
 Метали, що стоять у ряді напруг до водню (крім свинцю),
витісняють останній із таких кислот, як H3PO4, HCN, CH3COOH,
HCl, HBr, HI, H2SO4(розб.) за загальною схемою
K, Na, Mg, Al, Mn, Zn, Fe, Ni, Sn Pb, Cu, Hg, Ag, Pt, Au
H2+сіль Не взаємодіють
Zn+2HCl=ZnCl2+ H2
Mg + H2SO4(розб.) = MgSO4 + H2
Свинець не взаємодіє з галогеноводневими кислотами і
H2SO4(розб.) тому, що на поверхні металу утворюються нерозчинні
плівки: PbCl2, PbBr2,. PbI2, PbSO4.
Із концентрованою H2SO4 метали взаємодіють за схемою:
K, Na, Mg, Al Mn, Zn Fe Ni, Sn, Pb, Cu, Ag Pt, Au
H2S+сіль+H2O S+сіль +   SО2+сіль+H2O Не
+H2O взаємо-
діють
4Mg+5H2SO4® 4MgSO4+H2S+4H2O
3Zn+4H2SO4® 3ZnSO4+S+4H2O
Pb+3H2SO4®Pb(НSO4)2+SО2+2H2O
Алюміній і залізо за звичайних умов не взаємодіють із
концентрованою сульфатною кислотою, тому що на поверхні цих
металів утворюються щільні оксидні плівки Al2O3, Fe2O3.
При сильному нагріванні алюміній і залізо взаємодіють із
концентрованою H2SO4 за схемою:
2Fe+6H2SO4®Fe2(SO4)3+3SО2+6H2O
2Al+4H2SO4®Al2(SO4)3+S+4H2O

Розглядаючи взаємодію металів з нітратною кислотою

необхідно пам’ятати:
 в даному випадку окисником є нітрат-іон за рахунок
Нітрогену в ступені окиснення +5;
 Нітроген відновлюється до різних ступенів окиснення (від
+4 до –3);
 чим активнішим є метал і чим розбавленішою є кислота,
тим повніше йде відновлення Нітрогену.

8
 Процеси, що при цьому протікають
і продукти відновлення Нітрогену
можна представити такою схемою:
5 _ 4 5 _ 3 5 _ 2
Процес N  1e  N N  2e  N N  3e  N
Продукт NO2 NO2 NO
5 _ 1 5 _ 0 5 _ 0
Процес N  4e  N N  5e  N N  5e  N
NH3
Продукт N2O N2
NH4NO3
Ag + 2HNO3(конц) –> AgNO3 + NO2 + H2O
3Ag + 4HNO3(розб) –> 3AgNO3 + NO + 2H2O
4Zn + 10HNO3(розб) –> 4Zn(NO3)2 + NH4NO3 + 3H2O
Деякі метали (Zn. Be, Al, Cr, Pb, Sn, Sb), що утворюють
амфотерні гідроксиди, розчиняються в водних розчинах лугів, або
взаємодіють з лугами при сплавлянні:
 в розчинах
Zn+2NaOH+2H2O=Na2[Zn(OH)4]+H2
2Al+6NaOH+6H2O=2Na3[Al(OH)6]+3H2
 при сплавленні
2NaOH+ Zn=Na2ZnO2+H2
6NaOH+2 Al=2Na3AlO3+3H2
Метали взаємодіють з розчинами солей менш активних
металів:
Zn+CuSO4 → ZnSO4 + Cu.
Активні метали ( Mg, Al, Na ) взаємодіють з оксидами
металів:
t°
Fe2O3 + 2Al → Al2O3.
Алюміній широко використовують у промисловості для
добування багатьох металів з їхніх оксидів (алюмінотермія).
Сплави. У розплавлених металах можуть розчинятися інші
метали, складні речовини та неметали. Під час охолодження таких
розчинів утворюються сплави. Сплави, як і метали, у твердому

9
стані мають кристалічну будову. Під час кристалізації деяких
сплавів утворюються хімічні сполуки. Кристали інших сплавів
складаються з атомів вихідних металів, які хімічно не зв'язані один
з одним (тверді розчини).
У світі для потреб техніки виробляється 75 металів і близько
1500 різних сплавів. Наприклад, чавун — це залізовуглецевий
сплав, у якому масова частка вуглецю понад 2.14%. Сталь —
залізовуглецевий сплав з масовою часткою вуглецю меншою за
2.14%. Дюралюміній містить 95% Al, 4%Cu, 0.5%Mg і 0.5%Мn.
Властивості сплавів відрізняються від властивостей
компонентів сплаву. Температура плавлення сплаву, як правило,
нижча за температуру плавлення найбільш легкоплавкого його
компонента, а твердість вища, ніж твердість складових частин
сплаву. Особливо сильно зростає твердість сплаву, якщо під час
сплавлення утворюються хімічні сполуки металів. Високою
твердістю характеризуються сплави, що містять тверді розчини.
Низькі температури плавлення, висока твердість надають сплавам
більшої цінності для сучасної техніки, ніж цінність металів, з яких
їх виготовляють.
Поширення у природі й одержання металів. У земних
умовах більшість металів є стійкими в окисленому вигляді. У
вільному стані в земній корі трапляються лише метали, які в ряду
стандартних електродних потенціалів знаходяться праворуч від
водню - Cu, Hg, Ag, Аu, Pt Переважно в природі метали існують у
вигляді сполук — оксидів, сульфідів, сульфатів, хлоридів,
карбонатів, фосфатів і нітратів.
Усі промислові способи одержання металів основані на
окисно-відновних реакціях. У процесі добування металів їх
переводять з хімічних сполук у нейтральні атоми.
В залежності від умов ведення процесів розрізняють піро-,
гідро- та електрометалургійні способи добування металів.
Пірометалургія об'єднує хімічні способи відновлення
металів їх сполук за високих температур. Для відновлення
використовую вугілля, точніше, кокс - найбільш доступний та
економічно вигідний відновник, оксид карбону(ІІ), водень, активні
метали.

10
 Гідрометалургія - вилучення металів з їх сполук у водних
розчинах та збагачення руд різних металів із застосуванням води.
Гідрометалургійні прийоми широко застосовують при добуванні
золота, срібла, індію, кадмію, урану та багатьох інших металів.
Наприклад:
CdSO4 + Zn = ZnSO4 + Cd.
Електрометалургія - добування металів за допомогою
електричнoго струму (електролізом). Самі активні метали - від
літію до мангану - добувають електролізом розплавів
(електротермія), менш активні метали Zn, Ni, Cr, Sn, Cu та ін. -
електролізом водних розчинів їх солей (гідроелектрометалургія).
Електроліз застосовують також для нанесення декоративних і
захисних металічних покриттів, для очищення (рафінування)
багатьох металів від домішок тощо

1.2. Гальванічні елементи. Корозія металів

Електрохімія вивчає процеси перетворення хімічної енергії в

електричну і навпаки.
Електрохімія розглядає виникнення електричного потенціалу
на межі поділу двох фаз метал – розчин, утворення
електрорушійної сили (ЕРС) у гальванічних елементах, а також
явище електролізу.
Гальванічний елемент – це прилад, в якому енергія
окислювально-відновної реакції перетворюється безпосередньо в
електричну. Прикладом може бути гальванічний мідно-цинковий
елемент (елемент Якобі–Даніеля, див. рис.1 на с.18),
(-)ZnZnSO4CuSO4Cu (+)
Двома вертикальними рисками позначено межу поділу розчинів
обох солей.
У цьому елементі цинковий електрод є анодом, а мідний –
катодом. На аноді відбувається окислення (Zn - 2е-=Zn2+), на катоді
– відновлення (Cu2++2е-=Cu). Сумарна реакція Zn+Cu2+=Zn2++Cu є
джерелом електричного струму.
Електрорушійну силу (ЕРС) гальванічного елемента
визначають як різницю електродних потенціалів. При цьому від
потенціалу катода віднімають потенціал анода:

11
 ЕРС=Eкатода-Eанода (3)
Приклад 2. Обчислити ЕРС гальванічного елемента Якобі-
Даніеля, якщо концентрація розчину ZnSO4 - 0,1 моль/л, а розчину
CuSO4 - 2 моль/л.
Розв’язання. Знаходимо потенціал мідного електрода (катода):
0,059
E  0,34  lg 2  0,35 В.
Cu 2  / Cu 2
Знаходимо потенціал цинкового електрода (анода):
0,059
E  0,76  lg 0,1  0,79 В; EZn

2  0,76 В.
Zn 2  / Zn 2 / Zn

Знаходимо ЕРС елемента:

ЕРС=0,35 - (-0,79)=1,14 В.
Гальванічний елемент, що складається із двох однакових
електродів, занурених у розчин однорідної солі різних
концентрацій, називається концентраційним елементом.
(-)AgAgNO3AgNO3Ag (+)
C2 C1
У концентраційних елементах катодом є електрод, що має
більшу концентрацію солі C1, анодом – електрод з меншою
концентрацією солі C2.
ЕРС таких елементів обчислюють за рівнянням:
0 ,059 C1
EPC  lg (4)
n C2
До окислювально-відновних відносять гальванічні елементи, в
яких реакція окислення або відновлення проходить у розчині без
участі матеріалу електрода, останній служить лише провідником
електронів. Прикладом окислювально-відновного електрода може
бути платина, занурена в розчин солей FeCl2 і FeCl3. Якщо такий
електрод з’єднати з будь-яким іншим у замкнутий елемент, то в
ньому проходитиме реакція окислення-відновлення.
Fe3++e-=Fe2+
Потенціал такого електрода обчислюють за формулою:
0 0,59 [oxyd ]
E  Eoxyd / red  lg (5)
n [ red ]
де [oxyd], [red] - концентрація відповідно окисленої і відновленої
форми.

12
 Катод – це електрод, на якому відбуваються відновні
процеси. Анод – це електрод, на якому проходять окислювальні
процеси. У гальванічних елементах катод має позитивний знак /+/;
анод – негативний /-/. При електролізі катод негативний, анод –
позитивний.
У гальванічних елементах електродний потенціал катода
завжди більший, ніж анода.
Приклад 3. Визначити катод і анод для таких двох металів: а)
цинк – срібло; б) цинк – магній. Привести схеми цих елементів.
0 0
Розв’язання. а) EZn 2
/ Zn
 0,76 В; E Ag  / Ag  0,80 В. Отже
цинковий електрод – анод, срібний – катод.
0 0
б) EZn 2
/ Zn
 0,76 В; EMg 2  / Mg  2,36 В. Таким чином,
цинковий електрод буде катодом, а магнієвий – анодом.
Схеми таких елементів:
а) (-) Zn Zn2+ Ag+ Ag (+)
б) (-) MgMg2+Zn2+Zn (+)
Корозія – це процес руйнування металу внаслідок хімічної або
електрохімічної взаємодії його з навколишнім середовищем:
повітрям, водою, газами, розчинами кислот, лугів і солей.
Розрізняють хімічну й електрохімічну корозії. В основі
хімічної корозії лежать звичайні хімічні реакції утворення оксидів і
солей у середовищах, що не проводять електричного струму (гази
при високих температурах, нафтопродукти, мастила, продукти
термічної деструкції полімерів).
Електрохімічна корозія виникає в системах, що проводять
електричний струм у тих випадках, коли самовільно утворюються
гальванічні елементи. Прикладом електрохімічної корозії є корозія
чавуну і сталі у вологому середовищі: залізо іржавіє тому, що
утворюються гальванічні елементи, в яких катодами є ділянки
карбіду заліза Fe3C:
(-) Fe H2O, O2 Fe3C (+)
На анодних ділянках окислюється залізо:
Fe – 2e-= Fe2+
На катодних - відбувається відновлення:
2H2O+O2+4e-=4OH-

13
 Внаслідок вторинних процесів:
Fe2++2OH-=Fe(OH)2
4Fe(OH)2+O2+2H2O=4Fe(OH)3
Fe(OH)3=H2O+FeO(OH)
утворюється іржа – суміш нерозчинних продуктів - гідроксидів
Fe(OH)2, Fe(OH)3 і оксигідроксидів заліза FeO(OH).
Приклад 4. Написати схеми гальванічних елементів, що
утворюються при контактній корозії заліза, покритого цинком, і
заліза, покритого оловом.
Розв’язання. У першому випадку утворюється гальванічний
елемент
(-) Zn H2O, O2 Fe (+)
в результаті роботи якого руйнується цинк на анодних ділянках:
Zn – 2e-= Zn2+
На катодних ділянках утворюються гідроксид-іони:
2H2O+O2+4e-=4OH-
Утворення гідроксиду цинку – вторинний процес
Zn2++2OH-=Zn(OH)2
У другому випадку виникає гальванічний елемент:
(-) Fe H2O, O2Sn (+)
в результаті роботи якого руйнується залізо на анодних ділянках:
Fe – 2e-= Fe2+
На катодних ділянках утворюються гідроксид-іони, а потім
бура іржа
Fe2++2OH-=Fe(OH)2
4Fe(OH)2+O2+2H2O=4Fe(OH)3
У першому випадку цинк окислюється і захищає залізо від
корозії (анодний захист); у другому випадку олово захищає залізо,
якщо на поверхні заліза утворюється суцільна без тріщин олов’яна
плівка (катодний захист).
Присутність іонів H+, Cl-, Br-, I-, CN-, NH 4 помітно збільшує
швидкість корозії.
Температура досить сильно впливає на швидкість корозії. Як
правило, з підвищенням температури швидкість корозії
збільшується.

14
 Присутність карбонатів, фосфатів і хроматів сповільнює
корозію.
Велике значення у процесах корозії має склад і
мікроструктура металу (чим метал однорідніший, тим корозійна
стійкість вища).
Для зменшення корозії застосовують різні методи: 1)
обробляють навколишнє середовище з метою усунення речовин,
які викликають корозію; 2) замінюють повітря (О2) на гелій або
інший інертний газ, чи просто створюють вакуум; 3) додають різні
інгібітори корозії; 4) створюють захисні плівки (оксидні, масляні,
металічні або лакові); 5) вводять у метал компоненти, що
підвищують його корозійну стійкість; 6) застосовують
протекторний або катодний захист.

1.3. Електроліз
Електроліз – це окислювально-відновний процес, що
відбувається на електродах під час проходження електричного
струму крізь розчин чи розплав електроліту.
Явище електролізу вперше вивчив і в 1834 р. виклав основні
закономірності цього явища у вигляді законів електролізу
англійський учений Фарадей.
Перший закон Фарадея. При електролізі маса речовини, що
виділяється на електродах прямо-пропорційна кількості
електричного струму, що проходить крізь розчин або розплав
електроліту.
m=kQ (6)
Якщо Q =1 Кл, то m=k, тобто k показує, яка маса речовини
виділяється на електроді при проходженні 1 Кл електричного
струму крізь електроліт, і називається електрохімічним
еквівалентом.
Відомо, що Q=I , отже
m=kI (7)
де: I - сила електричного струму, А;  - тривалість електролізу, с.
Другий закон Фарадея. Однакова кількість електрики виділяє
на електродах під час електролізу еквівалентну кількість різних
речовин.

15
 Для того, щоб виділити на електроді один еквівалент будь-
якої речовини, треба затратити 96500 Кл (точніше 96487 Кл)
електричного струму. Ця кількість електричного струму
називається числом Фарадея і позначається F. Оскільки k=mE(X)/F,
то підставляючи вираз k в рівняння (6), отримаємо об’єднаний
вираз першого і другого законів Фарадея:
M ( X )  I  mE ( X )  I 
m( X )   (8)
nF F
де m(X) –маса речовини, що виділилася на електроді; n - кількість
електронів, що беруть участь в електродному процесі (для процесів
виділення металів згідно з рівнянням Me n  ne   Me0 , n -
дорівнює зарядові іона Меn+); mE(X) – молярна маса еквівалента
речовини (г/моль); M(X) – молярна маса речовини (г/моль); I –
сила струму, А; τ – час проходження електролізу, с.
Приклад 5. Обчислити масу міді, що виділилась на катоді, а
також масу і об’єм кисню, що виділився на аноді, при електролізі
водного розчину CuSO4 з інертним анодом, якщо сила
електричного струму – 1 А, тривалість електролізу – 30 хв. (t
=27С, Р=101,3 кПа).
Розв’язання. За рівнянням (8) визначимо масу міді, що
виділилася на катоді:
64  1  30  60
m(Cu )   0,60 г.
2  96500
Аналогічно визначаємо масу кисню, що виділився на аноді:
16  1  30  60
m(O2 )   0,15 г.
2  96500
Згідно з рівнянням Менделєєва-Клайперона визначаємо об’єм
кисню:
m(O2 ) RT 0,15  8,31  (273  27)
V (O2 )   3
 1,15 10 4 м3 =0,115 л
M (O2 )  P 32 101,3 10
Під час електролізу водних розчинів електролітів на катоді в
першу чергу відновляються катіони, що мають більш високі
значення E0. Якщо потенціал електрода значно менше –0,41 В
(наприклад, -1,5 і нижче), то на катоді відновлюються молекули
води 2Н2О+2е-=Н2+2ОН- і виділяється водень, а в розчині

16
накопичуються гідроксид-іони; при E0 значно вище –0,41 В
(наприклад: -0,15 В і більше) на катоді відновлюються лише іони
металу ( Me n  ne   Me0 ); у проміжних значеннях E0 відбувається
відновлення частинок за рівнянням:
Me n  ne   Me 0
2H++2e-=H2(у кислому середовищі)
2H2O+2e-=H2+2OH-(у нейтральному середовищі)
Якщо у водному розчині є аніони S2-, I-, Br-, Cl-, OH-, то в
першу чергу окиснюються аніони S2-, I-, Br-, Cl-, а OH-- аніони
залишаються у розчині.
Якщо у водному розчині є аніони SO42 , PO43 -, CO32 -,
NO3 , і ОН-, то в першу чергу окиснюються аніони ОН-(Н2О)
згідно із загальним рівнянням реакції:
у лужному середовищі 4ОН—4e-=2H2O+O2,
у нейтральному середовищі 2H2O—4e-=4Н++O2.
Приклад 6. Які процеси будуть проходити на катоді і аноді
при електролізі водних розчинів FeSO4 і FeCl2 з використанням
нерозчинних анодів у нейтральному середовищі?
o
Розв’язання. EFe 2
/ Fe =-0,44 В. Отже, на катоді будуть
проходити подвійні процеси:
на катоді:
Fe++2e-=Fe0
2H2O+2e-=H2+2OH-
на аноді:
а) у першому випадку - 2H2O-4e-=4H++O2
б) у другому випадку - 2Cl --2e-=Cl2

17
2. Лабораторна робота "Загальні властивості металів.
Гальванічні елементи. Корозія"
Дослід 1. Дослідження активності металів.
а)В шість пробірок помістити по 0,5 мл розчинів: в першу –
солі цинку, в другу – солі заліза(II) в третю – солі олова(II), в
четверту – солі свинцю(II), в п'яту – солі міді(II), в шосту – нітрату
срібла. В усі розчини опустити на 3-4 хвилини по шматочку
металічного цинку. Що відбувається на поверхні цинку? Написати
рівняння реакцій в молекулярній та іонній формі. Повторити
дослід з залізом та міддю. Результати спостережень записати в
табл.1.
Таблиця 1.
Метал Йони металів в розчині
Zn2+ Fe2+ Sn2+ Pb2+ Cu2+ Ag+
Zn
Fe
Cu
В таблиці ставте знак "+" в клітинці йонів, які відновлюються
зануреним металом. Розташуйте досліджені метали в порядку
зменшення їх активності.
б)В три пробірки внести по 1 мл розчину соляної кислоти
(1:1). В кожну пробірку внести по шматочку одного із металів:
цинку, міді, магнію. Чи всі метали витісняють водень із розчинів
кислоти.? Написати рівняння реакцій в молекулярній та йонній
формі.
Дослід 2. Виготовлення гальванічного елементу.
За рис.1 зберіть
гальванічний елемент. Для
цього одну із склянок заповніть
на ¾ розчином сульфату міді
(С=1 моль/л), а другу -
розчином сульфату цинку (С=1
моль/л). З'єднайте електроліти
в склянках електролітичним
Рис.1. Схема мідно-цинкового
ключем. Занурте в розчин гальванічного елемента

18
сульфату цинку - цинкову пластинку, а в розчин сульфату міді –
мідну. Під'єднайте ці пластини провідниками до вольтметру,
запишіть його показання. Складіть рівняння хімічних реакцій, що
протікають на електродах. Розрахуйте електрорушійну силу(е.р.с.)
даного елемента, користуючись рядом напруг і рівнянням Нернста,
порівняйте її з показаннями вольтметра. Зробіть висновок.
Запишіть електрохімічну схему даного гальванічного елемента.

Дослід 3. Корозія в кислому середовищі.

Корозія виникає при контакті двох різних металів. В скляну
трубку, зігнуту під кутом, налийте розбавлений розчин кислоти
(хлоридної чи сульфатної). В одне коліно трубки введіть вузьку
пластинку цинку і спостерігайте
повільне виділення водню. Введіть в
друге коліно мідний дріт, не
торкаючись ним до цинку. Чи
виділяється водень на міді? Занурте
мідний дріт глибше, щоб він торкався цинкової пластинки.
Поясніть виділення водню на міді в цьому випадку. Складіть схему
дії утвореної гальванопари.

3. Домашня підготовка до лабораторної роботи

Вивчіть теорію, законспектуйте лабораторну роботу,

напишіть рівняння реакцій і розв'яжіть задачі, вказані в робочому
плані.

3.1. Запитання та задачі для самоконтролю

1. Які хімічні властивості характерні для металів? Чим вони

зумовлюються?
2. Як змінюються металічні властивості елементів за періодами і
групами періодичної системи Д.І.Менделєєва зі збільшенням
порядкового номеру? Дати пояснення на прикладі елементів І
групи головної підгрупи та елементів III періоду.

19
3. Які хімічні властивості проявляють метали в окисно-відновних
реакціях? Чим зумовлені такі властивості?
4. Які сполуки утворюються при взаємодії металів з киснем,
воднем, галогенами, сіркою, азотом, вуглецем, кремнієм? Дати
назву цим сполукам і написати рівняння реакцій їх утворення на
прикладі металу кальцію.
5. В яких випадках метали реагують з водними розчинами солей
інших металів? Написати рівняння реакції взаємодії цинку з
розчином сульфату міді.
6. Які метали взаємодіють з розбавленими соляною та сірчаною
кислотами? Навести два приклади такої взаємодії.
7. Як активні метали реагують з водою? Навести два приклади
такої взаємодії.
8. Які метали можуть взаємодіяти як з кислотами так, і з
основами? Написати рівняння реакцій взаємодії такого металу з
кислотою та лугом.
9. В якому стані метали зустрічаються в природі? Які метали
зустрічаються в природі в самородному стані?
10. Чому такі активні метали як цинк та алюміній не реагують з
водою? Як їх перевести в активний стан?
11. Чим зумовлені характерні фізичні властивості металів:
електропровідність, теплопровідність і пластичність?
12. Чому метали застосовуються, в основному, не в чистому
вигляді, а у вигляді сплавів?
13. У ванночку з водою опустили 1 г натрію. Написати рівняння
реакції. Які речовини і в яких кількостях утворяться?
14. Чому мідь можна одержати електролізом розчину її солі, а
натрій тільки електролізом розплаву його солі? Відповідь
підтвердити рівняннями реакцій, що відбуваються на електродах.
15. Який з лужних металів є найбільш активним відновником?
Чим це зумовлюється?
16. Як з хлориду калію можна одержати металічний калій,
гідроксид калію? Написати відповіді рівняння реакцій.
17. Написати рівняння реакцій за допомогою яких можна
здійснити наступні перетворення:
CaCO3 → СаО → Са(ОН)2 → СаСl2 → Са(OН)2;

20
 Mg → Mg(NO3)2 → MgO → MgSO4 → Mg(OH)2.
18. Як реагує алюміній з розбавленими та концентрованими
сірчаною та азотною кислотами? Відповідь підтвердити
відповідними рівняннями реакцій.
19. Які сполуки заліза можуть бути: а) тільки окисником, б) і
окисником і відновником?
20. В яких кислотах розчиняється залізо? Написати відповідні
рівняння реакцій.

4. Література

1. Романова Н.В. Загальна та неорганічна хімія: Підруч. для

студ. вищ. навч. закл.- К.; Ірпінь: ВТФ "Перун", 2002.-480 с.
2. Кириченко В.І. Загальна хімія: Навч. посіб.- К.:Вища шк.,
2005,- 639 с.:іл..
3. Телегус В.С., Бодак О.І., Заречнюк О.С., Кінжибало В.В.
Основи загальної хімії/ За ред. В.С.Телегуса: Підручник.-
Львів: Світ, 1998.- 424 с.: іл.
4. Рейтер Л.Г., Степаненко О.М., Басов В.П. Теоретичні
розділи загальної хімії: Навчальний посібник. - К.:
Каравела, 2003, -344 с.: іл.
5. Глинка Н.Л. Общая химия.- Л.: Химия, 1988.- 702 с.
6. Басов В.П., Юрченко О.Г. Хімія: Навчальний посібник для
самопідготовки до екзамену/ Київ "Каравела", Львів "Новий
Світ-2000", 2001,- 132 с.
7. Васильева З.Г., Грановская А.А., Таперова А.А.
Лабораторные работы по общей и неорганической химии:
Учеб. пособие для вузов. – Л.: Химия, 1986, - 288с.

21
 Додаток
СТАНДАРТНІ ЕЛЕКТРОДНІ ПОТЕНЦІАЛИ
МЕТАЛІВ У ВОДНИХ РОЗЧИНАХ

———→ Відновлювальні властивості атомів зростають ———→

———→ Відновлювальні властивості атомів зростають ———→

Електродна Е°, В Електродн Е°,В

пара а пара
Li+/Li -3,045 Cd2+/Cd -0,403
Rb+/Rb -2,925 In3+/In -0,338
К + /К -2,924 Тi3+/Тi2+ -0,368

———→ Окислювальні властивості йонів зростають ———→

———→ Окислювальні властивості йонів зростають ———→

Cs+ /Cs -2,923 Tl+ /Tl -0,336
Ra2+/Ra -2,916 Co2+ /Co -0,277
Ba2+/Ba -2,905 Ni 2 + /Ni -0,234
Sr2+ /Sr -2,888 Mo3+/Mo -0,200
Ca2+/Ca -2,864 Sn2+/Sn -0,136
Na+ /Na -2,711 Pb2+/Pb -0,126
Ac3+/Ac -2,600 Fe3+ /Fe -0,037
La3+/La -2,522 2H+/H2 0,000
Ce3+/Ce -2,483 Sn4+/Sn +0,130
Y3+/Y -2,372 Sb3+/Sb +0,240
Mg2+/Mg -2,363 Re3+ /Re +0,300
Sc3+/Sc -2,077 Bi3+/Bi +0,317
Th4+/Th -1,899 Co3+/Co +0,330
Be2+ /Be -1,847 Cu2+/Cu +0,345
U3+/U -1,798 Tc2+ /Tc +0,400
Hf4+/Hf -1,700 Ru2+ /Ru +0,450
Al 3+/Al -1,663 Cu+ /Cu +0,520
Тi2+/Тi -1,630 Hg22+ /2Hg +0,850
Тi3+/Тi -1,208 Ag+ /Ag +0,799
Mn2+ /Mn -1,192 Rh3+ /Rh +0,800
V2+ /V -1,175 Pb4+/Pb +0,840
Nb 3+/Nb -1,100 Os2+/Os +0,850
V3+/V -0,868 Hg2+ /Hg +0,852
Cr2+/Cr -0,852 Pd2+ /Pd +0,915
Zn 2+/Zn -0,763 Pt2+ /Pt +0,963
Cr3+ /Cr -0,744 Ir3+/Ir + 1,150
Ga 3+/Ga -0,560 Au3+/Au + 1,498

22
Fe 2+/Fe -0,440 Au+ /Au + 1,691

23
 НАВЧАЛЬНЕ ВИДАННЯ

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до самостійного вивчення розділу загальної хімії

та до виконання лабораторної роботи
«Загальні та електрохімічні властивості металів»

для студентів I курсу всіх спеціальностей

денної та заочної форм навчання

УКЛАДАЧІ: Мовчан Віталій Васильович,

Гостюхин Ігор Анатолійович,
Мовчан Ольга Григорівна

Реєстрац.№ _________

Підписано до друку ______________ 2007 р.

Формат _____А5_______

Обсяг ______24______ стор.

Тираж ______________прим.

Видавничий центр КТУ, вул.ХХІІ партз’їзду, 11

м.Кривий Ріг

24
25