Звіт

з лабораторної роботи № 4

Експериментальне визначення активності

металів від положення в ЕХРН.

Виконала студентка групи – ПО-18-3/9

Трофимова Вероніка Дмитрівна

Дата:_______________________
Оцінка:_____________________
Викладач:______ Т.О.Шевцова
 Хід лабораторної роботи № 4

Цілі: навчитися експериментально досліджувати залежність

властивостей металів від їх стандартних електродних потенціалів. Набути
навички безпечного проведення хімічного досліду та складання рівнянь
окисно-відновних процесів.

Обладнання: штатив з пробірками.

Реактиви: розчини сульфату міді, нітрату свинцю, сульфату заліза,
мідний дріт, залізний цвях.
Протокол досліджень.

1. Дослідження взаємодії металів з розчинами солей.

а) Помістіть у 2 пробірки по 5-6 крапель розчину сульфату міді. В одну

пробірку опустіть шматочок цинку, в другу – залізний цвях.
Спостереження: Ми спостерігаємо зміну кольору на червоний, при зануренні
залізного цвяха у розчин сульфату міді. А на шматочку цинку ми бачимо осад
у вигляді рихлої бурої маси.
Рівняння реакції:
CuSO4 + Fe = FeSO4 + Cu
Cu2+ + SO42- + Fe0 = Fe2+ SO42- + Cu0
CuSO4 + Zn = ZnSO4 + Cu
Cu2+ + SO42- + Zn0 = Zn2+ SO42- + Cu0
Висновок: Ми побачили як реагують шматочок цинку та залізний цвях, при
потраплянні у розчин сульфату міді. У першому випадку з’являється осад
бурого кольору, у другому – червоного.

б) В одну пробірку помістить 4-5 крапель розчину нітрату свинцю, у другу

розчин сульфату заліза. В кожну пробірку опустіть шматочок цинку.
Спостереження: На поверхні шматочка цинку, при потраплянні у розчин
нітрату свинцю, бачимо появу кристалів свинцю чорного кольору. В
результаті взаємодії цинку з розчином сульфату заліза відбувається
утворення середньої солі – сульфату цинку, а також виділення вільного
заліза.
Рівняння реакції:
Zn + Pb(NO3)2 = Pb + Zn(NO3)2
Zn0 + Pb 2+ + 2NO3 - = Pb0 + Zn 2++ 2NO3-
Zn+FeSO4 = ZnSО4 + Fe
Zn2+ + Fe2+ + SO42- = Zn2+ + SО42- + Fe2+  
Висновок: Ми спостерігали взаємодію цинку з різними розчинами, а саме :
нітрату свинцю та сульфату заліза. Відбулися окисно-відновні реакції та
реакції заміщення.

в) У дві пробірки, які містять декілька крапель розчину нітрату свинцю,

сульфату заліза, опустіть мідний дріт.
Спостереження: Ми спостерігаємо, що не відбувається жодної реакції, тому
що Fe та Pb більш реакціоздатними, ніж Cu. Реакція має бути зворотною.
Рівняння реакції:
Cu + FeSO4 → Ø
Cu + FeSO4 ← CuSO4 + Fe
Cu + Pb(NO3)2 → Ø
Cu + Pb(NO3)2 ← Cu(NO3)2 + Pb
Висновок: Тобто, ми можемо сказати, що між цими елементами реакції не
може бути в нормальних умовах.
Загальний висновок:
Ми навчилися експериментально досліджувати залежність властивостей
металів від їх стандартних електродних потенціалів. Набули навички
безпечного проведення хімічного досліду та складання рівнянь окисно-
відновних процесів.
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 5

Корозія металів. Методи захисту від неї.

Мета роботи: засвоєння та контроль знань та навиків по використанню

електрохімічного ряду напруги; по видах корозії та методах захисту від неї.

Реактиви та обладнання: штатив з пробірками, тигельні щипці, фарфорова

чашка, скляна палка, гранули цинку, сульфат міді, сульфат заліза, мідний
дріт, лезо для бриття, залізні цвяхи, дистильована вада, розчин червоної
кров’яної солі, 5 % розчин хлориду натрію, склепки, склянки.

ДОСЛІД 1. Явище хімічної корозії.

Спостереження:

При нагріванні міді полум’я стає зеленим, потім це забарвлення зникає і

поверхня мідної пластини покривається оксидом міді (тоненькою оксидною
плівкою). При нагріванні залізо окислюється, а при опусканні нагрітого
заліза у воду, залізо покривається окисною плівкою (іржею).

Рівняння реакції:

2Cu + O2 → 2CuO

4 Fe + 6 H2O + 3 O2 → 4 Fe(OH)3

Висновок:

При взаємодії металу з нагрітим повітрям може утворюватися окисна

плівка внаслідок окиснення. Хімічна корозія відбувалася лише в випадку
нагрівання міді тому, що хімічна корозія металів – це самовільна взаємодія
металу з корозійним середовищем, при цьому це середовище повинне бути
неструмопровідним, також відновні і окисні реакції відбуваються в один
час, в одному місці , цей процес відбувається переважно за високих
температур.

ДОСЛІД 2 Метод протекції.

Спостереження:

В склянці з залізною пластиною ми спостерігаємо появу іржі на поверхні

пластинки, а в склянці, де до залізної пластинки прикріплений цинк, можемо
спостерігати появу бульбашок газу та зміну кольору розчину.

Висновок:

Цинк, як більш активний метал вступає у реакцію перший, тим самим

захищаючи від корозії залізо, під час реакції з цинком залізо залучає до себе
вільні електрони цинку, захищаючи себе.

ДОСЛІД 3. Дія мікрогальванічних елементів.

Спостереження:

При додаванні до цинку сірчаної кислоти, ми можемо побачити виділення

бульбашок газу. Якщо в одну з двох склянок ми додаємо ще розчин CuSO4 ,то
можемо побачити утворення осаду.
Якщо у другій склянці до цинку доторкнутися мідним дротом, то реакція
пришвидшиться, на дроті буде з’являтися осад, а цинк стає менший за
розміром, газ вже виділятиметься на міді.

Рівняння реакції:

4 Zn + 5 H2SO4 → 4 H2O + H2S + 4 ZnSO4

H2SO4 + Zn + CuSO4 → H2+ Cu + ZnSO4

Висновок:
Поява на мідному дроті осаду і зменшення цинку пояснюється дією
мікрогальванічних елементів, тобто реакції відновлення і окиснення
відбуваються не в одному місці, а на поверхні кожного з металів.
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 6

Розв’язування експериментальних завдань на властивості металів

Тема: Рішення експериментальних та розрахункових завдань на властивості

металів.

Мета роботи: засвоєння та контроль знань про властивості металів та

перевірка вмінь вирішувати експериментальні завдання, розрахункові задачі.

Обладнання: штатив з пробірками, розчини: хлорид алюмінію, нітрат срібла,

карбонат кальцію, сульфат кальцію, сульфат заліза (ІІ), сульфат алюмінію,
хлорид заліза (ІІІ), гідроксид натрію, металевий магній, сірчана кислота,
хлорид барію та соляна кислота.

ЗАВДАННЯ

1. В розчини хлориду алюмінію та нітрату срібла помістимо шматочок

магнію. Що спостерігаєте ? написати рівняння реакції в молекулярній та
іонній формах. Пояснити результати спостережень за допомогою ряду
стандартних електронних потенціалів.

Спостереження:

Якщо в розчин хлориду алюмінію або нітрату срібла помістити шматочок

магнію, то ми спостерігаємо зміну кольору розчину та осад на магнію.

Рівняння реакції:

2 AlCl3 + 3 Mg → 2 Al + 3 MgCl2

3 Mg0 - 6 e- → 3 MgII (окиснення)

2 AlIII + 6 e- → 2 Al0 (відновлення)

2 AgNO3 + Mg → 2Ag + Mg(NO3)2

2 AgI + 2 e- → 2 Ag0 (відновлення)

Mg0 - 2 e- → MgII (окиснення)

Висновок:

Магній заміщає алюміній і арґентум в розчинах, тому що є

електронегативним металом.
4. У двох пробірках міститься сульфат алюмінію та сульфат міді. За
допомогою одного реактиву визначити у яких пробірках містяться ці
солі. Записати спостереження та рівняння реакцій в молекулярній та
іонній формі.
Спостереження:
При додаванні до сульфат алюмінію гідроксиду натрію випадає білий осад,
який при подальшому додаванні гідроксиду калію може розчинитися взагалі.
При додаванні до сульфату міді гідроксиду натрію випадає блакитний осад.

Рівняння реакції:

Al2(SO4)3 + 6 NaOH → 2 Al(OH)3 + 3 Na2SO4

2Al + 6 OH → 2Al(OH)3
CuSO4 + 2 NaOH → Na2SO4 + Cu(OH)2
Cu + 2OH→ Cu(OH)2

Висновок:

Розрізнити Al2(SO4)3 та CuSO4 можна за допомогою кольору осаду, який

утворюється при взаємодії з основою.
6. Як одержати гідроксид заліза (ІІІ) та довести його амфотерні властивості.
Написати рівняння реакцій в молекулярній та іонній формах.
Рівняння реакцій:
FeCl3+3NaOH=3NaCl+Fe(OH)3↓
Доведемо амфотерні властивості ферум (ІІІ) гідроксиду.
Бурий осад ферум (ІІІ) гідроксиду помістили у дві пробірки. В першу пробірку
долили розчину сульфатної кислоти, а в другу пробірку - концентрованого
розчину натрій гідроксиду.
Що спостерігали?
Спостерігали розчинення осаду. Реакції відбулися.
Рівняння реакцій:
2Fe(OH)3↓+3H2SO4=Fe2(SO4)3+6H2O Виявляє властивості основ.
Fe(OH)3↓ або H3FeO3+3NaOH (конц.)=Na3[Fe(OH)6] Виявляє властивості
кислот.
Висновок:
Осад ферум (ІІІ) гідроксиду розчинився в обох пробірках, отже, ферум (ІІІ)
гідроксид прореагував і з кислотою, і з лугом. В реакціях з кислотами ферум
(III) гідроксид поводить себе як основа, утворюючи сіль і воду, а в реакціях з
типовими лугами - як кислота H3FeO3. Отже, ферум (ІІІ) гідроксид є
амфотерним, бо проявив подвійні хімічні властивості: основні у реакції з
кислотою і кислотні у реакції з лугом.