Лабораторна робота № 1

Основні класи неорганічних сполук

1.1 Мета: вивчити кислотно-основні властивості і методи одержання

типовихпредставників основних класів неорганічних сполук, ознайомитися з
правилами роботи в хімічній лабораторії і технікою безпеки.

Речовини поділяються на прості і складні. Прості речовини складаються

затомів одного хімічного елементу, а складні – з атомів різних
елементів.Складні речовини називаються хімічними сполуками.ПРОСТІ
РЕЧОВИНИ поділяються на метали і неметали. До неметаліввідносяться
речовини, утворені атомами двадцяти двох хімічних елементів:Гідрогену,
благородних газів, галогенів, Оксигену, Сульфуру, Селену,
Телуру,Нітрогену, Фосфору, Арсену, Карбону, Силіцію, Бору. Усі інші
хімічніелементи і їх прості речовини – метали.Метали в хімічних реакціях
тільки віддають електрони, тобто євідновниками, тому в сполуках їх атоми
мають тільки позитивні ступеніокиснення. Неметали в реакціях можуть
приймати і віддавати електрони, тобтоповодитися і як окисники, і як
відновники, тому ступені окиснення неметалів всполуках можуть бути як
негативними, так і позитивними.СКЛАДНІ РЕЧОВИНИ (хімічні сполуки)
дуже численні і різноманітні заскладом і властивостям. Вивчення речовин
полегшує їх класифікація, оскільки,знаючи особливості класу сполук, можна
охарактеризувати властивості їхніх окремих представників.Основними
класами неорганічних – сполук є оксиди, гідроксиди (основи і кислоти) і
солі.Оксидами називаються бінарні сполуки хімічних елементів з киснем, в
яких ступінь окиснення Оксигену дорівнює –2.За хімічними властивостями
оксиди поділяються на солетворні і несолетворні (СО, NO, N2O). Солетворні
оксиди, у свою чергу,поділяються наосновні (Na2O, CaO, FeO та ін.),
кислотні (SO2, SO3, SiO2, CO2 і т.д.) й амфотерні (ZnO, Al2O3 Сr2O3, SnO та
ін.).Гідроксидами є сполуки солетворних оксидів з водою. За типом і
продуктами електролітичної дисоціації у водних розчинах і за хімічними
властивостями гідроксиди поділяються на основи (NaOH, КOH, Mg(OH)2,
Ba(OH)2, Fe(OH)3 та ін.), кислоти (H2SO3, H2SO4, HNO3, H3РO4, HСlO4 та
ін.) і амфотерні гідроксиди, або амфоліти (Be(OH)2, Zn(OH)2, Sn(OH)2,
Sn(OH)4,Al(OH)3, Cr(OH)3, Mn(OH)4 та ін.).Cолі є продуктами заміщення
атомів Гідрогену в кислоті на метал абогідроксид-аніонів в основах на
кислотний залишок. Згідно з теорією електролітичної дисоціації, солями
називаються речовини, під час дисоціації яких утворюються катіони металів
(а також NH4+ – катіон амонію) і аніони кислотних залишків. Солі поділяють
на нормальні, або середні (Na2SO4, K2S, Na2SiO3 та ін.), кислі, або гідросолі
(NaHCO3, KHSO4, NaHS та ін.), основні, або гідроксосолі (ZnOHCl,
(CuOH)2CO3, AlOH(NO3)2 і т. д.), подвійні (KNaCO3, KAl(SO4)2 та ін.),
змішані (СаСlOCl, або СаOСl2, Sr(HS)Cl та ін.) і оксосолі (SbOCl, BiONO3,
TiOCl2 та ін.). Існують сполуки, які не відносяться до основних класів
речовин : гідриди, карбіди, нітриди, сульфокислоти і сульфосолі, комплексні
сполуки та ін. Вони вивчаються на заняттях з хімії елементів та їх сполук.

Експериментальна частина:
1.3.1 Одержання і властивості оксидів.
Одержання магній оксиду.
Горіння супроводжується випромінюванням світла і виділенням великої
кількості тепла. У чашку з оксидом магнію, що утворився,додаємо декілька
крапель води для того щоб дізнатися середовище розчину .

2Mg + O2 = 2MgO – горіння магнію.

MgO + H2O = Mg(OH)2 – взаємодія магній оксиду з водою.

У розчин магній оксиду з водою додамо декілька капель фенолфталеїну,

забарвлення стає малиновим, що свідчить про лужне середовище.

Висновок: Магній оксид являє собою легкий, пухкий порошок білого

кольору.

Одержання хрому(III) оксиду розкладанням солі.

У фарфорову чашку помістити невеликою гіркою кристалічний дихромат

амонію і ввести в центр гірки палаючий сірник або скіпку, горіння нагадує
виверження вулкану.
(NH4)2 Cr2 O7 → Cr2O3 + N2↑ + 4H2O↑ -Одержання хрому (ІІІ) оксиду
Це окисно-відновна реакція.
Одержання карбон(ІV) оксиду.
У пробірку додати крейди, та долити кислоти так, щоб вона покривала
крейду повністю.
CaCO3 + 2HCl = CaCl2 + H2O + CO2↑
Отримаємо вуглекислий газ який виявляють по помутнінню вапняної води,
по осаду кальцій карбонату.
Вивчення властивостей оксиду цинку.
дві пробірки помістити по одному мікрошпателю порошкоподібного оксиду
цинку. У першу пробірку додати 15-20 крапель 10% -ного розчину сірчаної
кислоти, а в іншу – стільки ж 30% -го розчину гідроксиду натрію.
ZnO + H2SO4 = ZnSO4 + H2O
ZnO + 2NaOH =Na2ZnO2 + H2O
Висновок: Оксид цинку проявляє амфотерні властивості. Він реагує з
кислотами та кислотними оксидами з утворенням солей.
1.3.2 Одержання і дослідження властивостей лугів.
Одержання гідроксиду натрію
У фарфорову чашку або кристалізатор налити до половини дистильованої
води. З банки, в якій знаходиться натрій під шаром гасу, пінцетом витягнути
натрій, осушити фільтрувальним папером від гасу, відрізати ножем шматочок
і опустити у воду. Після закінчення реакції визначити за допомогою
індикатора середовище отриманого розчину.
Na + 2H2O = 2NaOH + H2↑
На повітрі лужні метали легко окиснюються, тому блискуча поверхня
свіжого зрізу металу швидко мутніє. Лужні метали покривають шаром гасу.
Список лугів: LiOH, KOH, NaOH, Ca(OH)2, Ba(OH)2, Mg(OH)2, Fe(OH)2,
Cu(OH)2, Al(OH)3, Mn(OH)2.
Взаємодія лугу з кислотою
В результаті реакцій лугів з кислотами середовище розчину стає
нейтральним, тому ці реакції називаються реакціями нейтралізації.
Незалежно від складу взаємодіючих лугів і кислот, усі реакції нейтралізації
виражаються одним і тим же йонним рівнянням:
H+ + OH- = H2O
Таблиця 1.1 – забарвлення індикаторів в різних серидовищах
1.3.3 Одержання і дослідження властивостей малорозчинних основ.
Більшість металів, окрім лужних і лужноземельних, утворюють малорозчинні
у воді основи. Вони застосовуються як сорбенти, каталізатори, барвники і як
початкові речовини в отриманні солей, оксидів і інших сполук.
CuSO4 + 2NaOH Cu(OH)2 +Na2SO4 – блакитний.
NiSO4 + 2NaOH Ni(OH)2 + NaSO4 – салатовий.
FeCl3 + 3NaOH Fe(OH)3 +3NaCl – бурий.
Висновок: щоб отримати нерозчинну основу потрібно взяти розчин її солі та
луг.
1.3.4
Отримати в пробірці гідроксид алюмінію, додаючи до розчину його солі
розчин розбавленого гідроксиду натрію (обережно, по краплях). Половину
отриманого осаду перенести в іншу пробірку. На осад, що залишився в
першій пробірці, подіяти соляною кислотою, на вміст другої пробірки – тим
же розчином NaOH.
Al2(SO4)2 +6NaOH => 2Al(OH)3 + 3Na2SO4
Al(OH)3 + NaOH => NaAlO2 + 2H2O

Al(OH)3 + 3HCl => AlCl3 + 3H2O

Амфотерні основи: Al(OH)3, Zn(OH)2, Cr(OH)3.

1.3.5 Одержання і дослідження властивостей кислот.

Одержання соляної кислоти з її солі.
У суху пробірку помістити один мікрошпатель хлориду натрію і декілька (8-
10) крапель концентрованої сульфатної кислоти (дослід проводити у
витяжній шафі!). Спостерігати виділення безбарвного газу. Піднести до
пробірки змочену дистильованою водою смужку універсального індикатора і
спостерігати зміну її забарвлення.

2NaCl(кристал.) + H2SO4(концент.) Na2SO4 + 2HCl

Індикатор змінить свій колір на червоний що свідчить про кислотне
середовище.
Взаємодія хлоридної кислоти з металами
У чотири пробірки налити по 10 крапель розбавленої HCl. У першу опустити
шматочок магнію, в другу – заліза, в третю – цинку, в четвертую – міді. У
звіті записати рівняння реакцій, що відбуваються. Пояснити, чому в
четвертій пробірці реакція не відбувається.
Mg + 2HCl MgCl2 + H2
Zn + 2HCl ZnCl2 + H2
Fe + 2HCl FeCl2 + H2
Cu + HCl Мідь не реагує з кислотою: в ряді напруг мідь – правіше
водню.
Взаємодія нітратної кислоти з оксидами
У дві пробірки помістити по одному мікрошпателю ZnO і CuO. У кожну
пробірку внести по 10 крапель HNO3
ZnO + 2HNO3 = Zn(NO3)2 + H2O
CuO + 2HNO3 = Cu(NO3)2 + H2O

Висновок: при взаємодії оксидів з кислотами утворюється вода.

Взаємодія сульфатної кислоти з солями
У три пробірки помістити по 10 крапель розчинів барії(ІІ)хлориду,
плюмбум(ІІ)нітрату і натрій карбонату. У кожну пробірку додати по 5-6
крапель Н2SО4
BaCl2 + H2SO4 => BaSO4 + 2HCl
Pb(NO3)2 + Na2SO4 => PbSO4 + 2HNO3
Na2CO3 + H2SO4 => Na2SO4 +CO2 + H2O
1.3.6 Одержання солей та їх властивості
Одержання солей Плюмбуму і Арґентуму
До п’яти крапель розчину Pb(NO3)2 додати 5 крапель розчину будь-якого
хлориду, наприклад KCl. Спостерігати випадання осаду PbCl2. Самостійно
підібрати реактиви і отримати сульфат плюмбуму PbSO4 і йодид плюмбуму
PbI2
Pb(NO)3 + NaCl => PbCl2 + 2NaNO3
Pb(NO)3 + NaSO4 => PbSO4 +2NaNO3
Pb(CH3COO)2 + 2KI => PbI2 + 2CH3COOH
Висновок: солі реагують з солями тільки в тих випадках якщо в результаті
реакції утворюється нова нерозчинна сіль.
Взаємодія солей з лугами
У трьох пробірках провести реакції взаємодії між розчинами солей Нікелю
(NiSO4), Феруму (FeCl3), Купруму (CuSO4) та гідроксидом натрію (NaOH).
NiSO4 + 2NaOH → Ni(OH)2 + Na2SO4
FeCl3 + 3NaOH → Fe(OH)3 +3 NaCl
CuSO4 + 2NaOH → Cu(OH)2 + Na2SO4
Взаємодія солей з солями
У трьох пробірках змішати розчини солей: в першій BaCl2 і Na2CO3, в другій
Pb(NO3)2 і CuSO4, в третій KNO3 і NaCl.
BaCl2 + Na2CO3 → BaCO3 + 2NaCl
Pb(NO3)2 + 2CuSO4 → Pb(SO4)2 + 2CuNO3
KNO3 + NaCl – не відбувається тому що в результаті не виділяється газ або
вода.

Взаємодія солей з кислотами

Солі взаємодіють з кислотами у тому випадку, якщо нова сіль, що
утворюється, або нова кислота випадає в осад. Реакції солей з кислотами з
утворенням нових нерозчинних солей були проведені в досліді 1.3.5. У цьому
досліді необхідно отримати одну з небагатьох малорозчинних кислот. Для
цього налити в пробірку 4-6 крапель розчину силікату натрію і додати по
краплях розбавлену соляну кислоту. Спостерігати утворення желеподібного
осаду метасилікатної кислоти
Na2SiO3 + 2HCl  = SiO2 + 2NaCl + H2O

Відповіді на контрольні запитання:

1) Які речовини називаються простими, за якими властивостями вони
поділяються на метали і неметали?
Прості речовини – речовини, які складаються з атома одного хімічного елемента.
Метали мають немолекулярну будову і подібні фізичні властивості. Усі
метали (крім ртуті) за нормальних умов є твердими речовинами. Їх легко
впізнати за характерним металічним блиском. Метали добре проводять тепло
і електричний струм.

Неметали не мають загальних фізичних властивостей і не схожі на метали.

У них немає металічного блиску (винятком є йод). У більшості неметалів
низькі електропровідність і теплопровідність.
2) Дайте визначення понять оксидів, гідроксидів, кислот, солей.
Оксиди – це складні речовини, які складаються з атомів двох елементів, один
з яких є Оксиген з ступенем окиснення -2.
Основи – це сполуки, до складу яких входять атом металічного елемента й
одна або кілька гідроксильних груп OH.
Кислоти-речовини які в своєму складі мають гідроген та кислотний залишок.

Солі — це тверді кристалічні речовини йонної будови, до складу яких

входять катіони металічного елемента.
3) Розподіліть запропоновані сполуки (Na2SO3, Ва(ОН)2, NaАlО2, SbOCl,
KAl(SO4)2, AlOH(NO3)2, KHSO4, K2S) за класами: кислоти, основи, солі.
Наведіть назви усіх речовин.
Солі: Na2 SO3-сульфіт натрію, NaАlО2-алюмінат натрію, KAl(SO4)2-сульфат
алюмінія-калія, AlOH(NO3)2- нітрат алюмінію, KHSO4-гідросульфат калію,
K2S- калію сульфід.
Основи: Ва(ОН)2-гідроксид барію, SbOCl-хлорид сурьми,
Кислоти:
4) Перерахуйте способи одержання оксидів елементів
1.При взаємодії простих речовин з киснем;
2.Шляхом спалювання бінарних сполук;
3.При термічному розкладанні деяких основ,солей та кислот;
5) Перерахуйте ознаки речовини кислотного характеру: смак, кольори
індикаторів в розчині, здатність до взаємодії.
Смак кислуватий.
Лакмус та універсальний індикатор стають червоними, метилоранж-рожевий,
Фенолфталеїн не реагує.
6) Перерахуйте ознаки речовини основного характеру
• Нерозчинні основи взаємодіють з кислотами, утворюючи сіль і воду.
• Деякі нерозчинні основи можуть взаємодіяти з деякими кислотними
оксидами, утворюючи сіль і воду.
• Нерозчинні основи при нагріванні розкладаються на оксид металу і
воду.

7) Серед оксидів (CaO, SnO, NO, SO3) знайти амфотерний й

продемонструвати його амфотерність за допомогою відповідних рівнянь
реакцій
Амфотерні оксиди проявляють основні властивості у реакціях із кислотами, в
яких утворюються солі цих кислот і вода.
ZnO + H2SO4 = ZnSO4 + H2O
Проявом кислотних властивостей амфотерних оксидів є їхня здатність реагувати з
основами
ZnO + 2NaOH = Na2ZnO2 + H2O
8) За допомогою яких кислот (HCl, H2SO4 (розб.), H2SO4(конц.),
HNO3(розб.), HNO3(конц.), Н3РО4) можна отримати водень в результаті їх
взаємодії з цинком?
Zn + 2HCl → ZnCl2 + H2
9) Які із наведених нижче реакцій є можливими? Напишіть продукти
можливих реакцій:
а) Ag + CuSO4 = не проходить. г) Zn + CuSO4 = Cu + ZnSO4
б) Mg + ZnSO4= Mg(SO4)2 + 2Zn д) Ag + ZnSO4= не
проходить.
в) Cu + MgSO4 = не проходить. е) Ag + MgSO4 = не проходить.

Висновок: я вивчив кислотно-основні властивості і методи одержання

типовихпредставників основних класів неорганічних сполук.