Лабораторна робота № 2

Будова атома та хімічні властивості речовини

Мета: навчитися характеризувати властивості хімічних елементів та їх сполук

на основі електронної будови атомів

ЕЛЕКТРОННА ОБОЛОНКА АТОМА. КВАНТОВІ ЧИСЛА Будова атома в

сучасній хімії розглядається з позицій квантової механіки, згідно з якою
поведінка електрона як мікрочастки ґрунтується на трьох найголовніших
положеннях.
1. Корпускулярно-хвильова природа мікрочастинки. Співвідношення хвиля –
частинка таке, що зі зменшенням маси частинки її хвильові властивості
посилюються. Хвильові властивості електронів експериментально підтверджені
їх дифракцією.

2. Квантовий характер енергетичних змін. У системі мікрооб’єктів енергія

поглинається і випускається не безперервно, а дискретно (стрибкоподібно),
окремими порціями – квантами і, отже, може набувати тільки певних значень,
кратних числам квантів.

3. Невизначеність положення і швидкості. Для електрона, згідно із квантовою

механікою, не можна точно визначити місцезнаходження навколо ядра, а можна
визначити статистичну ймовірність його перебування в даній точці (чи елементі
об’єму) простору поблизу ядра. Простір навколо ядра, в якому з найбільшою
ймовірністю (90 – 95 %) може перебувати електрон, називається атомною
орбіталлю (АО). Стан електрона в атомі описується чотирма квантовими
числами: головним (n – характеризує енергію електрона), орбітальним (l –
характеризує форму електронної хмари і його орієнтацію в просторі),
магнітним (ml – характеризує орієнтацію електрона відносно магнітної осі
атома) і спіновим (ms – характеризує рух електрона навколо своєї осі). Під час
переходу атома з одного стану в інший відбувається перебудова електронної
орбіталі, тобто змінюються значення квантових чисел, що супроводжується
поглинанням або випусканням атомом квантів енергії. ПРАВИЛА
ЗАПОВНЕННЯ ЕЛЕКТРОНАМИ АТОМНИХ ОРБІТАЛЕЙ Стійкому
(незбудженому) стану багатоелектронного атома відповідає такий розподіл
електронів по атомним орбіталям, за якого енергія атома є мінімальною.
Заселення електронами атомних орбіталей (АО) відбувається згідно з
принципом найменшої енергії, принципом Паулі і правилом Хунда. Принцип
найменшої енергії вимагає, щоб електрони заселяли АО в порядку збільшення
їх енергії (максимуму стійкості системи відповідає мінімум її енергії).
Найнижчим за енергією є перший, найближчий до ядра енергетичний рівень з n
= 1. Енергія підрівня, яка визначається формою орбіталі за одного і того ж
значення n зростає в такому порядку: енергія ns- підрівня < np < nd < nf.
Зниженою енергією і відповідно особливою стійкістю характеризується
конфігурації інертного газу ns2 і ns2 np 6 (октет). Порядок заповнення
електронами атомних орбіталей визначається правилом Клечковського (правило
n+ l): – заповнення електронних підрівнів зі збільшенням порядкового номера
атома елемента відбувається від меншого значення (n + l) до більшого значення
(n + l); – за рівних значень (n + l) заповнюються спочатку енергетичні підрівні з
меншим значенням n. Послідовність заповнення енергетичних рівнів і підрівнів
є наступною: 1s→ 2s→2p→ 3s→3p→ 4s→ 3d→ 4p→5s→ 4d→5p→ 6s→ (5d1 ) → →
4f →5d→ 6p →7s→ (6d1 ) →5f→6d→7p. Принцип Паулі: в атомі не може бути
двох електронів, що характеризуються однаковим набором 4-х квантових чисел.
Тому на одній орбіталі може міститися лише два електрони з антипаралельними
спінами (ms = ± 1/2). Звідси ємність s- орбіталей – два, р-орбіталей – шість, d-
орбіталей – десять і f- орбіталей – чотирнадцять електронів. Розміщення
електронів по атомним орбіталям в межах одного енергетичного рівня
визначається правилом Хунда (Гунда): найменшу енергію має електронна
конфігурація з максимальним спіном. Тому електрони в межах енергетичного
підрівня розташовуються спочатку по одному, а потім якщо електронів більше
ніж орбіталей, то вони заповнюються вже двома електронами так щоб сумарний
їх спін був максимальним. Наприклад, якщо на р-орбіталях три електрони, то
вони розташовуються так: ↓ ↓ ↓ і сумарний спін Σms = 3/2, а не так: ↑↓ ↓ –, Σms
= 1/2 У записі електронних формул (чи конфігурацій) відповідно до наведених
правил перша цифра означає енергетичний рівень n, буква після неї – підрівень,
а показник степеня – число електронів на цьому підрівні. Наприклад,
електронна формула атома Літію – 1s 2 2s 1 , Карбону – 1s 2 2s 2 2p 2 , Хлору –
1s 2 2s 2 2p 6 3s 2 3p 5 .

Взаємодія металів з водою

Li + H2O = LiO + H2

Na + H2O = NaO + H2

Ka + H2O = KaO + H2

Висновок: в групах зверху в низ посилюються металічні властивості.

Взаємодія металів з азотною кислотою

HNO3 + Zn = Zn(NO3)2 + NO +H2O

HNO3 + Pb =t Pb(NO3)2 + NO +H2O

HNO3 + Cu =t Cu(NO3)2 + NO + H2O – колір блакитний.

До взаємодії Після взаємодії

Хімічний Електронна формула атому Хімічний Електронна

знак знак йону формула
атому металу йону
металу

Zn 1s2 2s2 2p6 3s2 3p6 3d10 4s2 Zn2+ 4s0

Pb 1s2 2s2 2p6 3s2 3p6 3d10 4s2 4p6 4d10 4f14 5s2 5p6 5d106s2  6p2 Pb2+ 6s26p0

Cu 1s2 2s2 2p6 3s2 3p6 4s1 3d10 Cu2+ 4s03d9

Зміна неметалічних властивостей атомів елементів.

KaI + Br2 = KaBr + I2

Темно коричневий колір.

KaBr + Cl2 = KaCl + I2

Висновок: в групах елементів зверху вниз послаблюються

неметалічні властивості.

Контрольні запитання

1. Квантова механіка — основоположна фізична теорія, що в описі

мікроскопічних об'єктів розширює, уточнює і поєднує результати

класичної механіки і класичної електродинаміки. Ця теорія є основою для

багатьох напрямів фізики та хімії і охоплює фізику твердого

тіла, квантову хімію та фізику елементарних частинок.

2. Стан кожного електрона в атомі визначається чотирма параметрами –

квантовими числами: головним (n), орбітальним (l), магнітним (m) і

спіновим (s).

Кожна орбіталь характеризується набором квантових чисел:

n – головне квантове число – характеризирует енергію орбіталі і відстань від
ядра;
l – побічне квантове число – характеризирует форму орбіталі;
m1 – магнітне квантове число – характеризирует орієнтацію орбіталей в
просторі;
ms – квантове число спину – характеризирует орієнтацію спину [+1/2; -1/2].
3. Принцип найменшої енергії: Електрони в атомі займають ту вільну

орбіталь, енергія якої мінімальна, а тому енергетичні рівні та підрівні

заповнюються електронами у напрямку зростання їх енергій.

4. Заповнення електронами енергетичних підрівнів відбувається по мірі

зростання суми (n + l) – головного і побічного квантових чисел.
Якщо для двох атомних орбіталей значення (n + l) однакові, то згідно з другим
правилом Клечковського, першою заповнюється електронами атомна орбіталь з
меншим значенням n (головного квантового числа).
5. Згідно принципу Паулі в атомі не може бути електронів з однаковим
значенням всіх чотирьох квантових чисел. Оскільки електрон характеризується
лише одним набором (n, l, m, s) квантових чисел, а одній орбіталі відповідає три
(n, l, m) квантових числа, то згідно принципу Паулі для конкретної атомної
орбіталі можливо стільки станів електрона, скільки значень має четверте
квантове число (s – спінове, два значення). Тому на одній атомній орбіталі може
одночасно перебувати не більше двох електронів. 

6. Правило Хунда – при заповненні вироджених атомних орбіталей можливі два

випадки: згідно правила Хунда електрони спочатку займають по одному всі

вироджені орбіталі, утворюючи конфігурації з максимальним числом

неспарених електронів. Після такого розподілу приводить до утворення пар та

заповненню атомних орбіта лей за принципом Паулі.

Вироджена орбіталь — одна з набору орбіталей з однаковою енергією. 

7. Електронна формула атома — це запис розподілу електронів в електронній

оболонці атома, де коефіцієнтами позначають енергетичні рівні
Валентний електрон — електрон у складі атома, що може утворювати хімічні

зв'язки

8.
P – фосфор. Порядковий номер 15
1) 1s22s22p63s23p3;
2) Nmax=3, отже група №3;
 3) Валентні електрони 3s23p3 отже група №5 (2+3=5)
4)Головна підгрупа;
5)Родина p-елементів;
6) Метал;
7)В вищий ступінь окиснення +5;
8) Р4О10 – виявляє кислотні властивості;
9) Н3РО4.
9. Періодичний закон — фундаментальний закон природи, який визначає
властивості хімічних елементів, простих речовин, а також склад і властивості
сполук, які перебувають у періодичній залежності від значень зарядів ядер
атомів.
Період періодичної системи — горизонтальний рядок періодичної системи
хімічних елементів, в якому позначена послідовність атомів за зростанням
заряду ядра та заповнення електронами зовнішньої електронної оболонки.
Група періодичної системи - хімічні елементи, розташовані в одному стовпці
періодичної системи елементів і характеризуються подібністю хімічних
властивостей завдяки спільним рисам у електронній конфігурації атомів.
10) Групова аналогія формується по найбільш спільною ознакою - однаковому
числу валентних електронів - без урахування типу валентних орбіталей (s, p, d,
f). Групова аналогія спостерігається вкрай окислення, що відповідає номеру
групи. У груповій аналогії об'єднуються головна і побічні групи.
Типова аналогія (аналогія між елементами в підгрупах), характеризує більш
глибоку аналогію між елементами в порівнянні з груповою, що знаходить своє
відображення в закономірностях зміни властивостей, як самих елементів, так і
їх з'єднань. Типова аналогія характеризується однаковим числом валентних
електронів, одним типом орбіталей і проявляється у вищій і проміжних
ступенях окислення.

Висновок: під час виконання лабораторної роботи я навчився характеризувати

властивості хімічних елементів за їх електронними формулами.