«ШПАРГАЛКА»

Амфотерні сполуки: оксиди та гідроксиди(основи).

Амфотерні сполуки мають особливість: вони проявляють властивості як

кислот, так і основ залежно від того, з якою речовиною вони реагують.
Так, реагуючи із сильною кислотою, вони проявляють основні властивості, а під
час реакції із сильною основою — кислотні.
Здатність сполуки виявляти основні та кислотні властивості
називають амфотерністю, а саму сполуку — амфотерною.
Наводимо формули найважливіших амфотерних сполук:

Хімічні властивості амфотерних сполук

Амфотерні оксиди Амфотерні гідроксиди

Амфотерні оксиди у реакціях із кислотами і Амфотерні гідроксиди —це сполуки які
кислотними оксидами поводять себе, як залежно від другого реагенту можуть
основні оксиди; у реакціях із лугами і поводитися і як кислоти, і як основи й
основними оксидами — як кислотні оксиди. утворювати солі різного складу.

BeO, Al2O3, ZnO, MnO2, Fe2O3, Cr2O3, PbO, Be(OH)2, Al(OH)3, Zn(OH)2, Mn(OH)3,
PbO2, SnO, SnO2 та деякі інші Fe(OH)3, Cr(OH)3, Sn(OH)2, Pb(OH)2 та деякі
 інші.
Взаємодія з кислотами
ZnO + 2HNO3 = Zn(NO3)2 + H2O Zn(OH)2 + 2HCl = ZnCl2 + 2H2O
Al2O3 + 3H2SO4 = Al2(SO4)3 + 3H2O 2Al(OH)3 + 3H2SO4 = Al2(SO4)3 + 6H2O
Взаємодія з основами (лугами)
ZnO + 2KOH = K2ZnO2 + H2O Взаємодія в розплаві
калій цинкат
Al2O3 + 6NaOH = 2Na3AlO3 + 3H2O

Взаємодія в розчині

Взаємодія з кислотними оксидами.

Al2O3 + 3SO3 = Al2(SO4)3

Взаємодія з основними оксидами.

Аl2О3 + СаО = Са(АlО2)2.

кальцій алюмінат:

ZnO + K2O = K2ZnO2

калій цинкат
Розклад під час нагрівання

Як для звичайних солей, назва комплексної солі складається з двох слів. Але слід указати
число груп ОН у складі солі: префікс
тетра- означає, що гідроксильних груп
чотири, а префіксом гекса- позначають
шість груп ОН.
 Амфотерні гідроксиди

Амфотерний гідроксид Кислотний залишок і його валентність

основна форма кислотна форма

Zn(OH)2 H2ZnO2 ZnO2 (II)
Аl(OН)3 HAlO2 (Н3АlО3 - H2O = НАlO2) АlО2 (I)
Ве(ОН)2 Н2ВеО2 ВеО2 (II)
Sn(OH)2 H2SnO2 SnO2 (II)
Рb(ОН)2 H2РbО2 РbО2 (II)
Fe(OH)3 HFeO2 (H3FeO3 - Н2O = HFeO2) FeO2 (І)
Сr(ОН)3 HCrO2 (H3CrO3 - H2O = HCrO2) CrO2 (І)

Мал. Послідовність проведення досліду з виявлення амфотерності цинк гідроксиду: а — добування цинк
гідроксиду; б, в — розчинення осаду Zn(OH)2

Стисло про основне

• За характерними хімічними властивостями виокремлено групу оксидів — амфотерні
оксиди й групу гідратів оксидів — амфотерні гідроксиди.
• Представниками неорганічних амфотерних сполук є оксиди й гідроксиди Цинку,
Берилію, Алюмінію, Плюмбуму(ІІ), Стануму(ІІ), Хрому(ІІІ) та деякі інші.
• Амфотерні сполуки, залежно від умов, взаємодіють як із кислотами, так і з лугами,
утворюючи солі. Тобто вони проявляють і основні, і кислотні властивості.
• Усі амфотерні оксиди й амфотерні гідроксиди нерозчинні у воді.
• У формулах солей, утворених взаємодією амфотерної сполуки з кислотою, їх
металічний елемент — це елемент амфотерного гідроксиду (ZnSO4, ZnCl2 тощо).
• У формулах солей, утворених взаємодією амфотерної сполуки з лугом, її металічний
елемент входить до складу кислотного залишку (Na2[Zn(OH)4], K[Al(OH)4] або NaAlO2,
KZnO2).
• Амфотерні гідроксиди, як і нерозчинні основи, розкладаються під час нагрівання на
амфотерний оксид і воду, наприклад, Zn(OH)2 =t °C ZnO + H2O.