Загальна

характеристика
металів
z
 неметали

метали
 Зі 118 хімічних елементів, відомих на сьогодні, близько 100 елементів
є металічними. У Періодичній системі вони розташовані від початку
кожного періоду, а також у двох родинах f-елементів: Лантаноїди та
Актиноїди.

 В атомів металічних елементів на зовнішньому енергетичному рівні

міститься невелике число електронів:
у s-елементів — один або два;
у d-елементів — два (як виняток — один);
у р-елементів по-різному: в елементів 3-5 періодів — по 3-
4 електрони, в елементів 6-7 періодів значно
більше, але через
значне віддалення від ядра вони слабко притягаються до
нього.

 Атоми металічних елементів у хімічних взаємодіях лише віддають

електрони та, як наслідок, набувають стійкої електронної конфігурації
атомів найближчого інертного елемента.

 Метали в хімічних реакціях є виключно відновниками. У цьому

полягає їх принципова відмінність від неметалів.
Зміна властивостей металів у групі
 Заряд ядра збільшується.

 Радіус збільшується.

 Здатність віддавати електрони

збільшується.

 Відновні та металічні властивості

посилюються.

Атомні радіуси деяких елементів (у

пікометрах)
 Фізичні властивості металів
електропровідність теплопровідність

металічний блиск Ме пластичність

колір густина
твердість
температура плавлення
температура кипіння
Агрегатний стан:
тверді, за винятком Hg

Металічний галій у руці

 Металічний блиск
Металічний блиск – властивість зумовлюється здатністю
металів майже повністю відбивати світлові промені будь-якої
довжини спектру. Цим пояснюється білий чи сірий колір більшості
металів. Частка світла, що поглинається, визначає інтенсивність
блиску. Найяскравіше блищать паладій, іридій та срібло. Однак деякі
метали (золото, мідь, цезій) сильніше поглинають світло з певними
довжинами хвиль, тому вони забарвлені в жовті чи червоні кольори.
У порошкоподібному стані більшість металів набуває чорного чи
темно-сірого кольору.

Метали з найсильнішим блиском

Чорні метали, серед яких найтиповішими є залізо Fe, марганець
Mn, хром Cr тощо. Ці метали мають темно-сіре забарвлення, високу
температуру плавлення, велику твердість. Для деяких з них
характерне явище поліморфізму (залізо Fe, кобальт Co, марганець
Mn, титан Ti, цирконій Zr, уран U).
Кольорові метали, що мають біле, жовте чи червоне
забарвлення, низьку температуру плавлення, невелику
твердість. Найтиповіший представник – мідь Cu.
•Важкі метали, густина яких перевищує 5 г/см3, наприклад: мідь Cu, цинк Zn, свинець Pb, ртуть
Hg, найважчим металом є осмій Os, густина якого дорівнює 22,6 г/см3.

•легкі метали, що мають густину менше 5 г/см3, наприклад: калій K, натрій Na, магній Mg,
алюміній Al, найлегший метал – літій Li з густиною 0,53 г/см3.

•легкоплавкі метали, температури плавлення яких не перевищують 1500оС;

до них належать францій Fr (Тпл = 18-21оС),
цезій Cs (Тпл = 28,5оС), галій Ga (Тпл = 29,1оС),
калій K (Тпл = 62,3оС), натрій Na (Тпл = 97,8оС),
олово Sn (Тпл = 231,85оС), свинець Pb (Тпл = 327,4оС),
а найлегкоплавкішою є ртуть Hg, температура плавлення
якої дорівнює Тпл = –38,9оС.

•тугоплавкі метали, температури плавлення яких

вище 1500оС: залізо Fe (Тпл = 1539оС),
молібден Mo (Тпл = 2620оС), осмій Os (Тпл = 3030оС);
найтугоплавкіший метал – вольфрам W,
температура плавлення якого складає Тпл = 3420оС.
 Металічний зв’язок
це взаємодія атомів металу, йонів та вільних електронів.
Метали лише в газоподібному стані існують у вигляді атомів. У
твердому чи рідкому агрегатному стані метали складаються з катіонів та
спільних (належать відразу багатьом атомам) електронів. Особливість такої
будови простих речовин металів зумовлена наявністю металічного зв’язку.
 Хімічні властивості
металів
1. Галогени.
Серед галогенів окисна здатність зменшується при переході від фтору до йоду, тому F2 і
Cl2 окислюють всі метали, Br2 – більшість, а I2 – тільки найактивніші. При цьому активні
метали швидко згоряють в атмосфері F2 і Cl2, з бромом реакція відбувається
повільніше, а з йодом – при підпалюванні реакційної суміші. Внаслідок взаємодії
утворюються солі – галогеніди металів:

2Ag + F2 → 2AgF

2Fe + 3Cl2 → 2FeCl3

2Al + 3I2 → 2AlI3

2. Кисень.
З киснем за тих чи інших умов взаємодіють майже всі метали, але менш
енергійно. Як продукти, як правило, утворюються оксиди металів, причому не
обов’язково вищі:

2Mg+O2 = 2MgO

2Cu+O2 = 2CuO

4Al+3O2 2Al2O3
 2Al+3H2→2AlH
H3 32Al+3H2→2Al
2Al+3H2→2AlH
.H3 32Al+3H2→2Al
.H3
3. Сірка. .

Із сіркою, особливо при нагріванні чи у розплавленому стані, реагує більшість

металів з утворенням бінарних сполук – сульфіди металів, наприклад:

Zn+S = ZnS

Ca+S = CaS

4. Водень.
З воднем взаємодіють переважно активні метали. Продуктами взаємодії є бінарні
сполуки – гідриди металів, які бувають такими:
2Na+H2 = 2NaH

2Al+3H2→2AlH3
5. Азот та Фосфор
Азот є слабким окисником завдяки надзвичайно міцному хімічному зв’язку, тому на
більшу частину металів він не діє. Лише деякі метали здатні згоряти в атмосфері
азоту з утворенням бінарних сполук, які називаються нітриди, а за кімнатної
температури у реакцію з ним може вступати тільки літій:

6Li+N2 = 2Li3N

2Al+N2 2AlN

3Mg+N2 Mg3N2
Фосфор менш активний окисник, ніж азот, оскільки його валентні електрони перебувають далі
від ядра атома і слабше з ним зв'язані, ніж валентні електрони атомів азоту. При дуже високій
температурі фосфор, подібно до азоту, може сполучатися з багатьма металами,
утворюючи фосфіди:
3Ca + 2P → Ca3P
6.
Інші слабкі окисники (вуглець, кремній, бор) при високій температурі утворюють з
металами бінарні сполуки – карбіди, силіциди, бориди відповідно. Для багатьох із
них характерні висока твердість, жароміцність, хімічна стійкість, тому вони
застосовуються як абразиви, вогнетриви, матеріали різальних інструментів,
жароміцні та хімічно стійкі покриття.

4Al + 3C = Al4C3
Ca + 2C = CaC2
2Ca + Si = Ca2Si
Послідовність розміщення металів у порядку зростання стандартних електродних
потенціалів, якому відповідає зменшення електрохімічної активності металів,
називається електрохімічний ряд напруг металів

З аналізу електрохімічного ряду напруг металів випливає декілька важливих

висновків.
Метали, стандартні електродні потенціали яких нижчі, ніж водневий
електродний потенціал у нейтральному середовищі (ε2H+/H2=−0,413B),
термодинамічно здатні витісняти водень із води, наприклад:
Ca+2H2O→Ca(OH)2+H2↑
Але ті активні метали, що розміщуються у ряді напруг після Mg, за звичайних умов з Н2О не
взаємодіють, тому що покриті нерозчинними у воді оксидними плівками.
 Метали, які розміщені у ряді напруг до Н2, витісняють водень з кислот -
неокисників (HCl, H3PO4, CH3COOH, розведена H2SO4 тощо), наприклад:

Zn+2HCl→ZnCl2+H2↑
Для металів, що розміщуються у ряді напруг після Mg, характерна закономірність:
більш активний метал витісняє менш активний із розчину його солі. Або для
загального випадку: метал, що розміщується ближче до початку ряду напруг,
витісняє інший.

Zn + Pb(NO3)2 = Zn(NO3)2 + Pb↓

Fe + CuSO 4 = FeSO4 + Cu
 Поняття про сплави
У розплавленому стані метали зазвичай легко змішуються між собою, утворюючи
однорідну суміш — розчин. Під час охолодження такої суміші утворюється сплав.

Властивості сплавів можуть значно відрізнятися від властивостей чистих металів.

Температура плавлення сплаву здебільшого нижча за температуру плавлення його
компонентів. Це дуже добре ілюструє сплав Вуда, який містить вісмут, свинець,
олово і кадмій. Найбільш легкоплавкий із цих металів (олово) плавиться за 232 °С,
а температура плавлення сплаву Вуда становить 69 °С, що нижче за температуру
кипіння води
Сучасна техніка використовує більше 5000 сплавів. Особливо виділяються
алюмінієві сплави:
1) дюралюміни (від французького слова dur – твердий і aluminium – твердий
алюміній). Дюралюміни в своєму складі можуть містити: а) 1,4-13% Cu; б) 0,4-2,8%
Mg; в) 0,2-1% Mn; г) 5-7% Zn; д) 0,8-1,8%Fe; е) 0,02-0,35% Ti, іноді 0,5-6% Si.
Дюралюміни міцні і легкі, теплопровідні, корозійно стійкі використовують в
авіабудуванні для виготовлення деталей турбореактивних двигунів;
2) магналії – сплави алюмінію з великим вмістом магнію (5-13%), Mn (0,2-1,6%), Ni
(1,75-2,25%), Be (до 0,15%), Ti (до 0,2%), Zr (0,2%) іноді Zn (3,5-4,5%). Магналій
відрізняються високою міцністю і стійкістю до корозії в прісній і навіть в морській
воді, стійкі до кислот. Застосовують для виготовлення арматури будівельних споруд,
деталей холодильних установок, декоративних побутових предметів, в авіа-, судно-
і машинобудуванні;
3) силуміни – сплави на основі алюмінію з високим вмістом Si. До складу силумінів
входять: Si (3-26%), Cu (1-4%), Mg (0,2-1,5%), Mn (0,2-0,9%), Ni (0,8-2%) іноді Zn (2-
4%), Cr (0,1-0,4%), Ti (0,05-1,5%) та ін. Силуміни використовують в авіабудуванні,
вагонобудуванні, автомобілебудуванні, будівництві сільськогосподарських машин,
деталі коліс, корпусів і деталей приладів;
4) САП – сплав Al і Al2O3 (20-22%) володіє підвищеною стійкістю до окиснення,
незмінний там, де температура експлуатації перевищує 400°C.
 Корозія
Корозія - це процес самочинного руйнування
металів внаслідок їх фізико-хімічної взаємодії
з навколишнім середовищем, яка призводить
до зміни властивостей металів.
Залежно від механізму перебігу процесу розрізнюють:
 хімічну корозію,
 електрохімічну корозію.

Хімічна корозія - це процес самочинного руйнування металів у

атмосфері окиснювальних газів за умов високих температур чи у
середовищі рідких неелектролітів.

Електрохімічна корозія - це руйнування металів у середовищах

з йонною провідністю, при якому відбувається просторове
перенесення електронів і виникнення електричного струму.
 Запобігання корозії
Застосування покриття (наприклад, фарбування або покриття
металу, наприклад, оцинкування).

Створення сплавів.

Катодний захист.