2 5316687733081506901

Укладачі: Валентина Олександрівна Калібабчук, д.х.н.
, професор
Ірина Анатоліївна Одарич, асистент
Олена Олегівна Костирко, к.х.н., доцент
ЗАТВЕРДЖЕНО
на засіданні циклової методичної
комісії з фізико-хімічних дисциплін НМУ
протокол № 1 від 1.09.2016р.
1
ЗМІСТ
Змістовий модуль 1. Хімія біогенних елементів.

Комплексоутворення в біологічних рідинах
1. Біогенні елементи; біологічна роль, застосування в медицині…….. 4
2. Комплексоутворення в біологічних системах………………………. 15
Змістовий модуль 2. Кислотно–основні рівноваги в
біологічних рідинах
3. Величини, що характеризують кількісний склад розчинів.
Приготування розчинів………………………………………………. 21
4. Кислотно-основна рівновага в організмі. Водневий показник
біологічних рідин……………………………………………………... 32
5. Основи титриметричного аналізу……………………………………. 44
6. Буферні системи, їх біологічна роль………………………………… 50
7. Колігативні властивості розчинів. …………………………………... 60
Додаток ………………………………………………………………. 77
2
1. Біогенні елементи; біологічна роль, застосування в медицині.
Таблиця 1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик до

теми «Біогенні елементи; біологічна роль, застосування в
медицині».
Термін Змістове значення
Електронна Запис розподілу електронів по енергетичним рівням та
конфігурація атома підрівням в атомі. Електрони заселяють атомні
орбіталі, починаючи з підрівня, що має найнижчу
енергію. Послідовність в зростанні енергії підрівнів
така:
1s < 2s < 2p < 3s < 3p < 4s ≤ 3d < 4p < 5s ≤ 4d < 5p< 6s
≤ 5d ≤ 4f і так далі.
Валентні електрони Електрони, що приймають участь в утворенні хімічних
зв’язків. У s- та p- елементів валентними є електрони
орбіталей зовнішнього рівня, а у d-елементів –
електрони s-орбіталі зовнішнього рівня та d-орбіталей
передзовнішнього рівня.
Хімічний зв'язок Сукупність взаємодій, що зв’язує окремі атоми в
молекули, іони, радикали, кристали. В залежності від
характеру розподілу електронної густини між
взаємодіючими атомами розрізняють ковалентний,
іонний, металічний зв’язки.
Електронегативність Відносна здатність атомів елемента притягувати до
себе спільні електронні пари.
Ступінь окиснення Умовний заряд, який мав би атом, коли б електрони
всіх його зв’язків з іншими атомами були зміщені до
більш електронегативного атома.
Окисно-відновні Хімічні реакції, що протікають зі зміною ступенів
реакції окиснення атомів, які входять до складу реагуючих
речовин. Зміна ступенів окиснення відбувається
шляхом перерозподілу електронів між атомом-
окисником та атомом-відновником.
Відновник Речовина, молекули або іони якої містять атоми, що
здатні віддавати електрони, наприклад:
1.Метали у вільному стані, особливо лужні та
лужноземельні.
2.Водень, карбон.
3.Сполуки неметалів у найнижчих ступенях окиснення
-2 −2 −3 −3 −1 −1 −1
( S ,Se , N , P , I ,Cl , Br ).
4.Сполуки деяких металів у нижчих ступенях
+2 +3 +2
окиснення ( Mn ,Cr , Pb ).
3
5.Гідриди металів (NaH, CaH2).
6. Пероксид водню.
Окисник Речовина, молекули або іони якої містять атоми, що
здатні приєднувати електрони, наприклад:
1.Вільні галогени (F2, Cl2, Br2, I2), кисень.
2.Азотна кислота НNO3 та оксиди нітрогену
+5 +4 +1
( N 2 O5 , N O2 , N 2 O ), концентрована сульфатна кислота

+6
H 2 S O4
.
З.Сполуки галогенів з позитивним ступенем окиснення
+1 +3 +5 +7
( H Cl O, H Cl O2 , H Cl O3 , H Cl O4 ).
4.Сполуки деяких металів у вищому ступені окиснення
+7 +6 +6 +4
( Mn , Mn, Cr , Pb , тощо).
5.Пероксиди водню (Н2О2), металів (Na2O2, KO2, BaO2)
тощо.
Окиснення Процес віддавання атомом електронів, наприклад:
0 +3
Fe−3 e → Fe
Відновлення Процес приєднання електронів, наприклад:
+2 0
Cu+ 2 e→Cu
Електролітична Процес розпаду речовини на іони при розчиненні її у
дисоціація воді (та інших розчинниках) або при плавленні.
Електроліти Речовини, розплави або розчини яких, проводять
електричний струм внаслідок дисоціації на іони.
Прикладами електролітів можуть служити кислоти,
солі та основи.
Ступінь дисоціації Кількісна характеристика процесу дисоціації, що
дорівнює відношенню кількості електроліту, який
розпався на іони ni до загальної кількості електроліту в
розчині n0 :
ni
α=
n0
Ступінь дисоціації залежить від природи речовини,
природи розчинника, концентрації речовини та
температури.
Сильні електроліти Електроліти, що у розведених водних розчинах
практично цілком дисоціюють (розпадаються) на іони.
Сильними електролітами є розчинні основи (луги),
сильні мінеральні кислоти і усі розчинні солі.
Слабкі електроліти Електроліти, що навіть у розведених водних розчинах
4
не дисоціюють цілком на іони. До слабких
електролітів належать малорозчинні основи, амфотерні
гідроксиди, слабкі мінеральні кислоти і малорозчинні
солі. До слабких електролітів належать майже усі
органічні кислоти, вода, амонію гідроксид.
Кислотність та У воді (та у водних розчинах) завжди присутня деяка
лужність розчинів кількість іонів H +¿¿ та OH −¿¿, які утворюються внаслідок
оборотної дисоціації: −16 моль
−¿; K д =1,8 ∙10 ¿
л
+¿+OH ¿
H2O H
Нейтральними називають розчини, в яких
концентрації іонів H та OH рівні.
+¿¿ −¿¿
Кислими називають розчини, в яких концентрація іонів

H +¿¿ більша за концентрацію іонів OH −¿¿.
Лужними називають розчини, в яких концентрація
іонів H +¿¿ менша за концентрацію іонів OH −¿¿.
Кислота Електроліт, при дисоціації якого з катіонів
утворюються лише H +¿¿, наприклад:
2−¿¿
H 2 SO4 → 2 H +¿+SO ¿
4
−¿ ¿
CH 3 COOH H + ¿+CH COO

3 ¿
Сильні кислоти Кислоти, що є сильними електролітами та дисоціюють

у водних розчинах практично повністю. До сильних
кислот відносяться такі:
H 2 SO4 , HNO3 , HCl , HBr , HI , HMn O4 , HCl O4 , H 2 Cr O4
Основи Електроліт, при дисоціації якого з аніонів
утворюються лише OH −¿¿, наприклад: −¿¿
Ba(OH )2 → Ba2 +¿+2OH ¿

−¿ ¿
NH 3 ∙ H 2 O NH +¿+OH ¿
4
Більшість основ у воді нерозчинні або малорозчинні.
Сильні основи Основи, що є сильними електролітами та дисоціюють
(луги) у водних розчинах практично повністю. До сильних
основ відносяться основи, утворені лужними та
лужноземельними металами:
LiOH , NaOH , KOH , RbOH ,CsOH , FrOH
Ca(OH )2 , Sr (OH )2 , Ba(OH )2
Реакція Реакція між основою та кислотою, продуктом якої є
нейтралізаціі сіль та вода, наприклад:
H 2 SO4 +2 KOH → K 2 SO4 +2 H 2 O
−¿→ H2 O ¿
H +¿+OH ¿
Солі Солі – речовини, до складу яких, входять кислотні

залишки (аніони), поєднані з катіонами різного
походження (іони металів, металоподібні групи, як
4 , та ін.). Солі, які розчинні у воді, є сильними
NH +¿¿
електролітами.
Гідроліз солей Взаємодія іонів солі з водою, при якій відбувається
5
утворення малодисоційованих сполук, порушується
рівновага дисоціації води, і, як правило, змінюється
реакція середовища. Гідролізу зазнають солі, утворені:
1)катіоном слабкої основи та аніоном сильної кислоти;
2)катіоном сильної основи та аніоном слабкої кислоти;
3) катіоном слабкої основи та аніоном слабкої кислоти.
Ступінь гідролізу Кількісна характеристика процесу гідролізу, що
дорівнює відношенню кількості частинок, які зазнали
гідролізу n г, до їх кількості перед початком гідролізу n0
:
nг
α г=
n0
Алгоритм виконання вправ за темою «Гідроліз солей»

1. Визначити розчинність солі за таблицею розчинності.
2. Вказати силу основи та кислоти, які утворюють сіль. Зробити висновок
про можливість гідролізу.
3. Записати рівняння дисоціації солі. Вказати який іон солі буде реагувати
з водою.
4. Записати іонне та молекулярне рівняння реакції гідролізу. У випадку
багатозарядних іонів лише для першої стадії.
5. Визначити реакцію середовища розчину солі, яке буде
а) кислим, якщо сіль утворена сильною кислотою та слабкою
основою;
б) лужним, якщо сіль утворена сильною основою та слабкою
кислотою;
в) нейтральним (або близьким до нейтрального – слабкокислим,
слабколужним), якщо сіль утворена слабкою основою та слабкою
кислотою.
Приклади виконання вправ
Приклад 1
Написати електронну формулу атома хрому та іона Cr3+.
Розв’язок:
Порядковий номер хрому в періодичній системі елементів Д.І.Менделєєва
вказує на кількість електронів в атомі (24).
Записуємо розподіл електронів по рівням та підрівням атома хрому:
2 2 6 2 6 5 1
24 Cr 1s 2s 2p 3s 3p 3d 4s
електронна формула іона Cr3+:
Cr3+ 1s22s22p63s23p63d34s0 .
Приклад 2
Електронна конфігурація 1s 2s 2p63s2 2p64s2 відповідає атому:
2 2
6
а) натрію б) кальцію в) літію г) берилію
Порядковий номер елементу в періодичній системі елементів Д.І.Менделєєва
вказує на кількість електронів в атомі. Електронна конфігурація
1s22s22p63s22p64s2 відповідає атому з порядковим номером 20
(2+2+6+2+6+2=20), це кальцій.
Приклад 3
Визначте ступінь окиснення нітрогену у речовинах: a) N2O4, б) HNO3, в)
(NH4)2CO3.
a) Ступінь окиснення нітрогену х, оксигену -2. Виходячи з нейтральності
молекули, складаємо рівняння: 2 x+ 4 (−2 )=0, звідси x=+ 4, тобто ступінь
окиснення нітрогену в N2O4 дорівнює +4.
б) Ступінь окиснення нітрогену х, гідрогену +1, оксигену -2. Виходячи з
нейтральності молекули, складаємо рівняння: ( +1 ) + x+ 3 (−2 )=0, звідси x=+5,
тобто ступінь окиснення нітрогену в HNO3 дорівнює +5.
в) Ступінь окиснення гідрогену +1, оксигену -2, карбону в карбонатах (солях
вугільної кислоти H2CO3) +4, нітрогену х. Складаємо рівняння:
2 x+2 ∙ 4 ( +1 ) + ( + 4 ) +3 (−2 )=0, звідси x=−3 , тобто ступінь окиснення нітрогену в
(NH4)2CO3 дорівнює -3.
Приклад 4
Які з реакцій є окисно-відновними:
а) 2 Na +2 H2O → 2 NaOH + H2;
б) Na2O + 2 HCl → 2 NaCl + H2O;
в) H2 + Cl2 → 2 HCl;
г) Cl2 + H2O → HClO + HCl?
Визначаємо, в яких із зазначених рівнянь реакцій змінюються ступені
окиснення атомів:
0 +1 −2 +1 −2 +1 0
а) 2 Na +2 H 2 O →2 Na O H + H 2 ;
+1 −2 +1 −1 +1 −1 +1 −2
б) Na2 O +2 H Cl →2 Na Cl + H 2 O ;
0 0 +1 −1
в) H 2 +Cl 2 →2 H Cl ;
0 +1 −2 +1 +1 −2 +1 −1
г) Cl 2 + H 2 O → H Cl O + H Cl .
Ступені окиснення атомів змінюються в реакціях а, в, г, отже, вони є окисно-
відновними.
Приклад 5
7
Зазначити відновник і окисник у реакціях:
а) 8 HI + H2SO4 → 4I2 + H2S + 4 H2O;
б) 2 H2S + H2SO3 → 3 S + 3 H2O.
Відновник в ході окисно-відновних реакцій віддає електрони, підвищуючи
свій ступінь окиснення. Окисник приєднує електрони, знижуючи свій ступінь
окиснення. Тому необхідно визначити, які атоми в зазначених рівняннях
змінюють ступені окиснення:
+1 −1 +1 +6 −2 0 +1 −2 +1 −2
а) 8 H I + H 2 S O 4 →4 I 2 + H 2 S + 4 H 2 O
+1 −1 +6
I −¿¿ SO2−¿ ¿
H I (йодид-іон ) – відновник, H2SO4 (сульфат іон 4
або S ) –
окисник.
+1 −2 +1 +4 −2 0 +1 −2
б) 2 H 2 S + H 2 S O 3 →3 S +3 H 2 O
−2 +4
SO 2−¿ ¿
H2S ( S ) – відновник, H2SO3 (іон 3
або S ) – окисник.
Приклад 6
Визначити типи окисно-відновних реакцій:
а) H 2 +Cl2 →2 HCl ;
б) 2 KClO3 →2 KCl+3 O2;
в) 2 NO2 + H 2 O → HN O3+ HN O2;
г) Cl 2+ H 2 O→ HCl+ HClO.
0 0 +1 −1
У реакції а: H 2 + Cl 2 → 2 H Cl
окисником і відновником є елементи
різних молекул тому тип окисно-відновної реакції міжмолекулярний.
+5 −2 −1 0
У реакції б: 2 K Cl O 3 → 2 K Cl + 3O 2 окисником і відновником є

елементи однієї сполуки тому тип окисно-відновної реакції
внутрішньомолекулярний.
+4 +5 +3
У реакціях в: 2 N O2 + H 2 O→ H N O3 + H N O2 ,
0 −1 +1
г: Cl 2 + H 2 O → H Cl + H Cl O
один і той же елемент виступає як окисник і як відновник тому тип окисно-
відновної реакції диспропорціювання.
Приклад 7
У яких із зазначених речовин манган може виявляти тільки окисні
властивості, а в яких – тільки відновні: KMnO 4, MnO2, Mn2O7, Mn, K2MnO4,
MnO?
8
Визначаємо ступені окиснення мангану в зазначених сполуках:
+7 +4 +7 0 +6 +2
K Mn O4 , Mn O2 , Mn 2 O7 , Mn , K 2 Mn O4 , Mn O .
Найвищий ступінь окиснення , характерний для мангану, +7 виявляється в
сполуках KMnO4, Mn2O7. Отже, манган у цих сполуках може бути тільки
окисником, тобто знижувати свій ступінь окиснення. Найменший ступінь
0
окиснення Mn – у простій речовині. Отже, металічний марганець може
бути тільки відновником, підвищуючи свій ступінь окиснення.
Приклад 8
Методом електронного балансу підібрати коефіцієнти в окисно-відновній
реакції:
H2S + K2Cr2O7 + H2SO4 → S + Cr2(SO4)3 + K2SO4 + H2O;
Записуємо схему реакції із зазначенням ступенів окиснення елементів, котрі
їх змінюють:
−2 +6 0 +3
H 2 S + K 2 Cr 2 O 7 + H 2 SO 4 → S + Cr 2 ( SO 4 )3 + K 2 SO 4 + H 2 O ;
Тут H2S- відновник, а K2Cr2O7 – окисник.
Складаємо електронні рівняння, враховуючи, що K2Cr2O7 і Cr2(SO4)3 кількістю
речовини 1 моль містять 2 моль хрому:
−2 0
−
S −2e →S
+6 +3
−
2Cr +6 e →2 Cr
Знаходимо коефіцієнти біля відновника, окисника і продуктів їх окиснення і
відновлення:
−2 0 3 відновник, процес окиснення
−
S −2e →S 6
+6 +3
2Cr +6 e− →2 Cr 1 окисник, процес відновлення
Одержані коефіцієнти біля відновника H2S і продукту його окиснення S,
окисника K2Cr2O7 і продукту його відновлення Cr2(SO4)3 підставляємо в схему
реакції:
3 H2S + K2Cr2O7 + H2SO4 → 3 S + Cr2(SO4)3 + K2SO4 + H2O;
Решту коефіцієнтів підбираємо в такій послідовності: 1) сіль K 2SO4, 2)
кислота H2SO4, 3) вода. Остаточне рівняння реакції має вигляд:
3 H2S + K2Cr2O7 + 4 H2SO4 → 3 S + Cr2(SO4)3 + K2SO4 + 7 H2O;
Для перевірки правильності підбору коефіцієнтів обчислюємо кількість
речовини оксигену в лівій і правій частинах рівняння.
У лівій частині: ( 7+ 4 ∙ 4 ) моль=23 моль
У правій частині : ( 3 ∙ 4+ 4+7 ) моль=23 моль
9
Отже, рівняння написане правильно.
Приклад 9
В рівнянні нейтралізації пропущена формула. Допишіть її
H2SО4 + 2КOH = ? + 2 Н2О
Реакція нейтралізації – це взаємодія кислоти з основою, в результаті якої
утворюється сіль і вода. Отже в рівнянні пропущена формула солі. Кількість
речовин у лівій частині рівняння повинна дорівнювати кількості речовин у
правій частині рівняння, таким чином у правій частині рівняння не вистачає
2 K +¿¿, SO2−¿ . В рівнянні нейтралізації пропущена формула К2SО4 (калій
¿
4
сульфат).
Приклад 10
Визначити, в розчинах яких з наведених солей відбувається гідроліз:
ферум (ІІІ) нітрат; натрій сульфат; барій сульфат;
калій нітрат; натрій сульфіт; амоній карбонат;
кальцій хлорид; арґентум бромід; кальцій карбонат.
Аналіз можливості протікання гідролізу проводимо у відповідності до
алгоритму, наведеного в таблиці 1.
1) За таблицею розчинності визначити які з солей розчинні у воді, а які
нерозчинні.
Розчинні у воді солі: Нерозчинні у воді солі:
ферум (ІІІ) нітрат Fe( NO)3 арґентум бромід AgBr
калій нітрат KNO 3 барій сульфат Ba SO4
кальцій хлорид CaCl 2 кальцій карбонат CaCO 3
натрій сульфат Na2 SO4 Оскільки ці солі нерозчинні у воді, то
натрій сульфіт Na2 SO 3 і гідролізу у водних розчинах не
амоній карбонат ( NH 4 )2 CO 3 зазнають.
2) Визначити чи входить до складу розчинних солей катіон слабкої основи
або аніон слабкої кислоти.
Fe( NO)3 – сіль утворена сильною кислотою HNO3 та слабкою
основою Fe(OH )3 . Гідроліз відбувається за катіоном.
KNO3 – сіль утворена сильною кислотою HNO3 та сильною
основою KOH . Гідроліз не відбувається.
CaCl 2 – сіль утворена сильною кислотою HCl та сильною основою
Ca(OH )2. Гідроліз не відбувається.
Na2 SO4 – сіль утворена сильною кислотою H 2 SO 4 та сильною
основою NaOH . Гідроліз не відбувається.
Na2 SO 3 – сіль утворена слабкою кислотою H 2 SO 3 та сильною
основою NaOH . Гідроліз відбувається за аніоном.
10
( NH 4 )2 CO 3 – сіль утворена слабкою кислотою H 2 CO 3 та слабкою
основою NH 3 . H 2 О . Гідроліз відбувається за аніоном та за
катіоном одночасно.
Відповідь: гідроліз відбувається в розчинах ферум(ІІІ) нітрату, натрій
сульфіту, амоній карбонату.
Приклад 11
Яка реакція середовища в водному розчині барій хлориду? Відповідь
аргументувати.
Середовище водного розчину солі може відрізнятись від нейтрального в тому
випадку, коли в розчині відбувається гідроліз цієї солі.
BaCl 2 – це розчинна сіль, утворена сильною кислотою HCl та сильною
основою B a(OH )2. Гідроліз не відбувається, отже середовище в
розчині барій хлориду нейтральне.
Приклад 12
Яка реакція середовища в водному розчині калій сульфіту? Відповідь
1) K 2 SO 3– це розчинна сіль, утворена слабкою кислотою H 2 SO3 та сильною
основою KOH . Дана сіль зазнає гідролізу.
2) У водному розчині сіль дисоціює на іони:
2−¿¿
K 2 SO3 →2 K +¿+SO 3 ¿
З водою буде реагувати аніон SO2−¿ 3

¿
, оскільки саме йому відповідає
слабкий електроліт.
3) Перша стадія гідролізу:
−¿+ OH
−¿ ¿
скорочене іонне рівняння

¿
SO2−¿+ H O HSO
2 3 ¿
3
K 2 SO 3 + H 2 O KH SO 3 + KOH молекулярне рівняння
Відповідь: середовище розчину калій сульфіту лужне, оскільки в результаті
гідролізу солі в розчині збільшується кількість іонів OH −¿¿.
Приклад 13
Яка реакція середовища в водному розчині магній хлориду? Відповідь
1) Mg Cl 2– це розчинна сіль, утворена сильною кислотою HCl та слабкою
основою Mg (OH )2. Дана сіль зазнає гідролізу.
2) У водному розчині сіль дисоціює на іони:
−¿¿
Mg Cl 2 → Mg2 +¿+2Cl ¿
З водою буде реагувати катіон Mg 2+¿¿, оскільки саме йому відповідає

слабкий електроліт.
11
3) Перша стадія гідролізу + ¿+ H
+¿ ¿
скорочене іонне
¿
Mg 2+¿+H 2 O Mg(OH ) ¿
рівняння
Mg Cl 2+ H 2 O Mg ( OH ) Cl+ HCl молекулярне рівняння
Відповідь: Середовище розчину магній хлориду кисле, оскільки в результаті
гідролізу солі в розчині збільшується кількість іонів H +¿¿ .
Приклад 14
Яка реакція середовища в водному розчині амоній карбонату? Відповідь
1) ( NH 4 )2 CO 3– це розчинна сіль, утворена слабкою кислотою H 2 CO 3 та
слабкою основою NH 3 ∙ H 2 O . Дана сіль зазнає гідролізу.
2) У водному розчині сіль дисоціює на іони: 2−¿¿
( NH 4 )2 CO 3 → 2 NH +¿+CO 3 ¿
4
З водою будуть реагувати обидва іони.

3) Перша стадія гідролізу
2−¿+ H2 O NH3 ∙ H 2 O+HCO3 ¿
−¿ ¿
NH 4
+¿+CO 3 ¿
скорочене іонне
рівняння
( NH 4 )2 CO 3+ H 2 O NH 3 ∙ H 2 O+ NH 4 H CO3 молекулярне рівняння
Відповідь: середовище розчину амоній карбонату близьке до нейтрального,

оскільки в результаті гідролізу утворюється два слабких електроліта. Для
більш точного визначення реакції середовища розчину необхідне кількісне
порівняння сили продуктів гідролізу.
Приклад 15
Встановити відповідність між формулою солі та іонним рівнянням гідролізу
цієї солі. Сіль NH4CH3COO
Іонне рівняння гідролізу:
а) CH3COO– + НОH D CH3COOH + OH–
б) CH3COO– + NH4+ +HOH D CH3COOH + NH3·H2O
в) NH4+ + НOH D NH3·H2O + H+
Амоній ацетат NH4CH3COO – сіль, утворена слабкою основою NH3·H2O і
слабкою кислотою CH3COOH. Тому гідролізу підлягають як катіон (NH4+),
так і аніон (CH3COO–) солі з утворенням малодисоційованих сполук. Іонним
рівнянням гідролізу цієї солі є рівняння б:
CH3COO– + NH4+ +HOH D CH3COOH + NH3·H2O.
Вправи для самостійного виконання

1.1 Написати електроні формули атомів карбону, нітрогену, хлору, калію,
12
алюмінію, феруму, купруму.
1.2 Визначити ступені окиснення атому хлору в сполуках HCl , Cl 2, NaClO,
KCl O3, HCl O4. Які з цих речовин можуть бути
а) тільки окисниками;
б) тільки відновниками?
1.3 Cкільки електронів приймає окисник в результаті перетворень:
а) HN O3 → NO 2 е) H 2 SO4 → SO2
б) HN O3 → NO ж H 2 SO4 → S
)
в) HN O3 → N 2 O з) H 2 SO4 → H 2 S
г) HN O3 → N 2 и) KMn O4 → MnO2
д) HN O3 → N H 4 к) KMn O4 → MnSO 4?
1.4 В рівнянні нейтралізації пропущена формула солі. Допишіть її
H2S + 2NaOH = ? + 2 Н2О
1.5 Яка реакція середовища в водному розчині натрій фосфату? Відповідь
аргументувати
1.6 Яка реакція середовища в водному розчині натрій ацетату? Відповідь
1.7 Яка реакція середовища в водному розчині магній ацетату? Відповідь
1.8 Яка реакція середовища в водному розчині алюміній хлориду?
Відповідь аргументувати.
1.9 Яка реакція середовища в водному розчині калій карбонату? Відповідь
аргументувати
1.10 Яка реакція середовища в водному розчині натрій сульфіду? Відповідь
13
2. Комплексоутворення в біологічних системах.
Таблиця 2. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик

до теми «Комплексоутворення в біологічних системах».
Комплексні сполуки Це частинки (нейтральні молекули або іони), які
(координаційні утворюються в результаті приєднання до даного
сполуки) іону (або атому), який називають
комплексоутворювачем (центральним атомом,
центральним іоном) нейтральних молекул або
інших іонів, які називають лігандами.
Комплексоутворювач Типовими комплексоутворювачами є атоми
(центральний атом, елементів Cr, Co, Ni, Fe, Mn та катіони Ag+, Au+,
центральний іон) Cu+, Cu2+, Hg2+, Cd2+, Zn2+, Cr3+, Fe2+, Fe3+, Co2+, Ni2+,
Pt2+, Pt4+ тощо.
Катіони s- та p-елементів також здатні бути
комплексоутворювачами. Це катіони металів Ве 2+,
Al3+, Sn2+, Sn4+, Pb2+ та атоми неметалів Si, В, Р, N у
певному ступені окиснення. Найменшу здатність
до комплексоутворювання виявляють лужні та
лужноземельні метали.
Ліганди Молекули неорганічних та органічних сполук
(Н2О, NH3, СО тощо) чи іони (ОН-, СN-, Cl-, F-, NO2-
тощо), які за рахунок неподілених електронних
пар, що надаються донорними атомами, утворюють
ковалентні зв’язки з комплексоутворювачем за
донорно-акцепторним механізмом. Наприклад:
[Pt(NH3)2Cl2]; K[Ag(CN)2]; Na2[Zn(OH)4];
[Cr(H2O)5Cl]Cl2.
Координаційне число Кількість σ-зв’язків, які утворює центральній атом
з лігандами. У випадку монодентантних лігандів
к.ч. дорівнює числу лігандів, що координуються
навколо комплексоутворювача. Координаційне
число центрального атома часто в два рази більше,
ніж абсолютне значення його ступеня окиснення.
Найбільш поширеними є комплексні сполуки з к.ч.
2, 4, 6. Приклади координаційних сполук
з к.ч. 2: K[Ag+(CN)2]; [Ag+(NH3)2]Cl;
з к.ч. 4: [Ni(CO)4]; [Pt+2(NH3)2Cl2].
з к.ч. 6: K3[Fe+3(CN)6]; [Cr+3(H2O)5Cl]Cl2.
Дентатність ліганду Число σ-зв’язків, за допомогою яких ліганд
зв’язаний з центральним атомом
Монодентатні ліганди Містять один донорний атом та утворюють лише
один зв'язок з комплексоутворювачем. Наприклад,
14
F–, Cl–, Br–, I–, CN–, OH, NH3, H2O тощо. Так в
комплексній сполуці Na3[Cr(OH)6], кожен з шести
лігандів (ОН-) зв’язаний з центральним атомом
(Cr3+) одним σ-зв’язком.
3-
HO OH
HO Cr OH
HO OH
.
Бідентатні ліганди Утворюють два зв’язки з центральним атомом.
Наприклад:
O
NH2 NH2 N
OH
OH
NH2 OH NH2
Так в комплексній сполуці К3[Fe(C2О4)3] - ліганд

O O
O O зв’язаний з центральним іоном (Fe3+)

двома σ-зв’язками.
Тетрадентатні ліганди Ліганди, які містять чотири донорні атоми та здатні
утворювати чотири зв’язки з одним центральним
атомом. Наприклад, порфірини та близькі їм за
структурою корріни.
Найпростіший порфірин – порфін:
NH N
N HN
Внутрішня сфера Комлесоутворювач та ліганди, що його оточують

Катіонні комплекси Комплекси з позитивно зарядженою внутрішньою
сферою: [Ag(NH3)2]+; [Cr(H2O)6]3+; [Zn(NH3)4]2+.
Аніонні комплекси Комплекси з негативно зарядженою внутрішньою
сферою: [Al(OH)6]3-; [Fe(CN)6]3-; [Fe(CN)6]4-.
Нейтральні комплекси Комплекси з електронейтральною внутрішньою
сферою: [Ni(CO)4]; [Pt(NH3)2Cl2], [Fe(CO)5].
Зовнішня сфера Найчастіше це катіони лужних та лужноземельних
металів та катіон амонію: K[Ag(CN)2], або аніони
безкисневих, кисневмісних кислот та ОН-:
[Ag(NH3)2]Cl, [Zn(NH3)4](ОН)2. Нейтральні
15
комплекси не мають зовнішньої сфери:
0
[Pt(NH3)2Cl2] .
Заряд комплексного Дорівнює алгебраїчній сумі зарядів частинок, що
іону (внутрішньої його утворюють. Так у комплексі К3[Al(OH)6]:
сфери) Al3+–центральний іон; ОН––ліганди, координаційне
число Al3+–6; [Al(OH)6]3-– внутрішня сфера, її заряд
(+3)+6(-1)=-3; К+–зовнішня сфера, її заряд дорівнює
заряду внутрішньої сфери з протилежним знаком
(+3).
Зв’язок між Іонний:
внутрішньою та К3[Al(OH)6] → 3К+ + [Al(OH)6]3-;
зовнішньою сферою K[Ag(CN)2] → K+ + [Ag(CN)2]-.
комплексу
Амінокомплекси Ліганди – молекули NH3 або молекули, що містять
групи –NH2, =NH або  N, наприклад:
[Ag(NH3)2]Cl; [Zn(NH3)4]Cl2; [Cr(CH3NH2)6](NO3)3
Аквакомплекси Ліганди – молекули H2O, наприклад: [Al(H2O)6]Cl3;
[Cr(H2O)6](NO3)3.
Ацидокомплекси Ліганди – кислотні залишки, наприклад:
K3[Fe(CN)6]; K[Ag(CN)2].
Гідроксокомплекси Ліганди – іони OH-, наприклад: Na2[Zn(OH)4];
K3[Al(OH)6]
Полігалогеніди Ліганди – молекули галогену, а
комплексоутворювач – іон галогену, наприклад
K[I(I2)]; K[I(Cl2)].
Рівняння утворення Al(NO3)3 + 6H2O → [Al(H2O)6](NO3)3;
катіонних комплексів: AgCl + 2NH3 → [Ag(NH3)2]Cl.
Рівняння утворення 3NaOH + Al(OH)3 → Na3[Al(OH)6];
аніонних комплексів: 4KCN + Fe(CN)2 → K4[Fe(CN)6].
Рівняння утворення PtCl2 + 2NH3→ [Pt(NH3)2Cl2],
нейтральних Fe + 5CO → [Fe(CO)5]
комплексів:
Гібридизація атомних Взаємодія (змішування, вирівнювання) різних за
орбіталей типом, але близьких за енергією атомних орбіталей
даного атому з утворенням гібридних орбіталей
однакової форми та енергії. Тип гібридизації
визначається електронною конфігурацією
комплексоутворювача, його координаційним
числом, природою і електронною будовою лігандів
Геометрична будова Просторове розташування лігандів навколо
комплексів центрального атома визначається типом
гібридизації атомних орбіталей центрального
16
атома. Див. Таблиця 3
Таблиця 3. Залежність геометричної будови комплексів від

координаційного числа та ступеня окиснення
комплексоутворювача.
Координаційне Тип гібридизації АО геометрична Комплексні іони
число комплсксоутворювач будова
комплексо- а комплексного
утворювача іона
2 sp лінійна [Ag(NH3)2]+;
[CuBr2]-.
4 sp3 тетраедр [BeF4]2-;
[Zn(NH3)4]2+.
dsp2 плоский квадрат [Pt(NH3)2Cl2];
[Ni(CN)4]2-
6 d2sp3 октаедр [Cr(OH)6]3-
sp3d2 октаедр [Al(OH)6]3-
Приклад 1
Назвати: центральний іон, ліганди, координаційне число, ступінь окиснення
комплексоутворювача, тип гібридизації атомних орбіталей
комплексоутворювача, внутрішню координаційну сферу, зовнішню сферу,
елементарний заряд комплексних іонів, геометрію комплексних іонів:
а) [PtCl2(NH3)2], б) Na3[Al(OH)6].
а) [PtCl2(NH3)2]
ступінь окиснення ліганди

комплексоутворювача
2+
[Pt Cl 2 (NH3 )2 ] 0 елементарний заряд
комплексного іона
центральний іон 2+2=4 координаційне число

(комплексоутворювач)
внутрішня сфера
Утворення донорно–акцепторного зв’язку в комплексі [PtCl2(NH3)2]:

Електронна формула атома платини 78Pt 5d9 6s16p0
17
Електронна формула іону платини Pt2+ 5d8 6s06p0
Іон Pt2+ має вакантні орбіталі (одну
5d 6s 6p 5d, одну 6s, три 6р), на які
↑↓ ↑↓ ↑↓ ↑↓ переходять чотири неподілені пари
електронів хлору (2 Cl-) та
нітрогену (2 N̈ H3):
8
Pt 2 +¿(d )¿
+2 N̈ H 3 , 2 Cl¨−¿ ¿
5d 6s 6p При цьому здійснюється dsp2

↑↓ ↑↓ ↑↓ ↑↓ ∙∙ ∙∙ ∙∙ ∙∙ гібридизація атомних орбіталей
платини, ліганди розміщуються у
вершинах квадрата
dsp2-гібридизація
[ Pt Cl2 (NH 3)2 ]
б) Na3[Al(OH)6]
ступінь окиснення
внутрішня сфера
+3 елементарний заряд
3-
Na [Al (OH) ] комплексного іона
3 6
зовнішня сфера ліганди координаційне число

центральний іон
Утворення донорно–акцепторного зв’язку в іоні [Al(OH)6]3-:
Електронна формула атома алюмінію 13Al 1s2 2s2 2p6 3s2 3p13d0
Електронна формула іону алюмінію Al3+ 1s2 2s2 2p6 3s0 3p03d0
Іон Al3+ має вакантні орбіталі (одну 3s, три 3р та пять 3d орбіталей), на які
переходять шість неподілених електронних пар атому оксигену лігандної
групи ОН-. При цьому здійснюється sp3d2 гібридизація та октаедричне
розміщення лігандів.
2 2p 3 3p 3d
s s
↑↓ ↑↓ ↑↓ ↑↓
Al3+
+6 Ö H−¿¿
18
2 2p 3s 3p 3d
s
↑↓ ↑↓ ↑↓ ↑↓ ∙∙ ∙∙ ∙∙ ∙∙ ∙∙ ∙∙
3 2
sp d -гібридизація
¿¿
Вправи для самостійного виконання.
Назвати: центральний іон, ліганди, координаційне число, ступінь окиснення
комплексоутворювача, тип гібридизації атомних орбіталей
комплексоутворювача, дентантність лігандів, внутрішню координаційну
сферу, зовнішню сферу, елементарний заряд комплексного іона, геометрію
комплексного іона для сполук K2[Be(OH)4]; K2[HgI4]; K[Ag(CN)2];
[Zn(NH3)4]SO4; K3[AlF6]; [Cr(H2O)6]Cl3. Відповіді занести в таблицю.
K2[Be(OH)4]
Комплекси
[Cr(H2O)6]Cl3
[Zn(NH3)4]SO4
K[Ag(CN)2]
K2[HgI4]
K3[AlF6]
Назвати
центральний іон
ліганди
координаційне число
ступінь окиснення
внутрішня
координаційна сфера
зовнішня сфера
елементарний заряд
комплексного іона
дентантність лігандів
тип гібридизації
орбіталей
комплексоуворювача
геометрія комплексного
іона
19
20
3. Величини, що характеризують кількісний склад розчинів.
Приготування розчинів
Таблиця 4 . Способи вираження вмісту речовин в розчині
Назва Позн формула Одиниці Змістове
величини ачен виміру значення
ня
Масова ω (X ) m(X ) % Відношення
ω ( X )= ∙100 %
частка m( р−ну ) або маси
речовини в або безрозмірна розчиненої
розчині ω ( X )=
m( X ) величина речовини до
m( р−ну ) маси розчину
Об’ємна φ (X ) V ( X) % Відношення
φ ( X )= ∙ 100 %
частка V ( р−ну ) або об’єму
речовини в або безрозмірна розчиненої
розчині φ ( X )=
V ( X) величина речовини до
V ( р−ну ) об’єму розчину
Молярна χ ( X) n (X ) % Відношення
χ ( X )= ∙100 %
частка ∑ ni або кількості
речовини в або безрозмірна речовини
розчині n(X ) величина компонента X
χ ( X )=
∑ ni до загальної
кількості всіх
речовин в
системі
Масова ρ( X) m(X ) г Відношення
ρ ( X )= ,
концентраці V ( р−ну ) л маси речовини
г
я , X , що міститься
м3 в розчині, до
кг
, об’єму цього
м3
г розчину
мл
Молярна c(X ) n( X ) m( Xмоль
) Відношення
c ( X )= =¿
концентраці V ( р−ну) л
M ( X )∙ V ( р−ну) кількості
я речовини X , що
міститься в
розчині, до
об’єму цього
розчину
Молярна 1 1 моль Відношення
c( X) n( X)
концентраці z 1 z m(лx) кількості
я еквівалента z ( )
c X =
V ( р−ну)
=¿
1
M ( X )∙ V ( р−ну) речовини
z еквівалента в
розчині до
об’єму цього
21
розчину
Моляльність b ( x) n( x ) m( x )моль Відношення
b ( x )= =¿
m( р−ка) кг
M (x)∙ m( р−ка) кількості
речовини X , що
міститься в
розчині, до
маси
розчинника
де:
m ( X ) – маса розчиненої речовини (г , кг);
m( р−ну) – маса розчину (дорівнює сумі мас всіх компонентів розчину) (
г , кг);
m ( р−ка ) – маса розчинника (г , кг);
V ( X) – об’єм розчиненої речовини ( л , мл );
V ( р−ну) – об’єм розчину ( л , мл );
M (X ) – г
молярна маса речовини ( моль );
1 г
M ( X ) – молярна маса еквівалента речовини ( );
z моль
n( X ) – кількість речовини ( моль );
1
n( X) – кількість речовини еквівалента ( моль ).
z
Еквівалент – це умовна або реальна частинка, яка є еквівалентною одному
іону гідрогену в кислотно-основних реакціях або одному електрону в окисно-
відновних реакціях.
1
Фактор еквівалентності f екв= z - це число, що показує яка саме частина
реальної частинки речовини еквівалентна одному іону гідрогену в кислотно-
основних реакціях або одному електрону в окисно-відновних реакціях.
Z - число молів еквівалентів речовини, що містяться в 1 моль цієї речовини.
Молярна маса еквівалента речовини дорівнює молярній масі цієї
речовини, помноженій на фактор еквівалентності:
M (X )
M ( 1z X )=f екв ∙ M ( X )=
z
Кількість речовини дорівнює відношенню маси речовини до її молярної
маси:
m( X)
n ( X )=
M ( X)
Кількість речовини еквівалента, тобто речовини, умовною структурною
одиницею якої є еквівалент, дорівнює відношенню маси речовини до
молярної маси еквівалента речовини:
22
n ( 1z X )= Mm(X
1
)
( X)
z
23
Таблиця 5. Зв’язки між способами вираження вмісту речовини в
розчині
Масова
частка ω ( X )=
ρ(X)
∙ 100 %=
c(X)∙M (X)
∙ 100 %=¿
c ( 1z X )∙ M ( 1z X ) ∙100 %
ρ( р−ну) ρ( р−ну ) ρ( р−ну )
Масова ω (X )∙ ρ( р−ну ) 1 1
ρ ( X )= =M ( X ) ∙ c ( X )=M ( X )∙ c ( X )
концентраці 100 % z z
я
Молярна 1
концентраці c ( X )=
ω ( X )∙ ρ( р−ну) ρ ( X )
= =
( z )
X c
я M ( X ) ∙100 % M (X ) z
Молярна 1 ω ( X )∙ ρ( р−ну) ρ(X)

концентраці
c X =
z ( ) 1
=
1
= z ∙ c (X )
я еквівалента
M X ∙100 %
z ( ) M (
z
X )
Моляльність Якщо масова частка безрозмірна величина:

ω( X )
b ( X )=
M ( X ) ∙ ( 1−ω (X ) )
Якщо масова частка виражена у відсотках:
ω (X )
b ( X )=
M ( X ) ∙(100 %−ω (X ))
г г кг
де: ρ( р−ну ) – густина розчину ( мл , 3 , 3 ) .
см м
Приклади розв’язання задач

Приклад 1
В медичній практиці застосовують водні розчини калій перманганату різної
концентрації. Розрахуйте масу калій перманганату та об’єм води (в л),
необхідні для приготування 200 г розчину с масовою часткою KMn O4 2%.
Дано: Знайти:
m ( р−ну )=200 г m ( KMnO 4 )−?
ω ( KMnO4 )=2 % V ( H 2 O ) −?
г
ρ ( H 2 O ) =1
мл
1 Визначити масу калій перманганату в розчині:
) m( KMnO 4 ) ω( KMnO 4)∙ m( р−ну )
ω ( KMnO 4 )= ∙100 % ⇨ m ( KMnO 4 )=
m( р−ну) 100 %
2 % ∙ 200 г
m ( KMnO 4 )= =4 г
100 %
2 Визначити масу води в розчині, враховуючи, що маса розчину дорівнює
)
сумі мас калій перманганату та води:
24
m ( р−ну )=m ( H 2 O ) + m ( KMnO 4 ) ⇨ m ( H 2 O )=m ( р−ну )−m ( KMnO 4 )
m ( H 2 O ) =200 г−4 г=196 г
3 Розрахувати об’єм води:
) m ( H 2 O ) 196 г
V ( H 2O )= = =196 мл=0,196 л
ρ ( H2O) 1 г
мл
m
Відповідь: ( KMnO 4) =4 г ; V ( H 2 O ) =0,196 л
Приклад 2
До 500 г розчину калій хлориду з масовою часткою KCl 5% додали 300г води.
Визначити масову частку калій хлориду в отриманому розчині.
ω 1 ( KCl )=5 % ω 2 ( KCl ) −?
m1 ( р−ну )=500 г
∆ m ( H 2 O ) =300 г
1 Визначити масу калій хлориду, що міститься у вихідному розчині:
) m(KCl) ω (KCl)∙ m ( р−ну ) 1 1
ω ( KCl ) = ∙100 % ⇨ m ( KCl )=
m( р−ну) 100 %
5 % ∙500 г
m ( KCl )= =25 г
100 %
2 Визначити масу розчину, отриманого після додавання води до вихідного
) розчину:
m 2 ( р−ну )=m 1 ( р−ну ) +∆ m ( H 2 O ) =500 г +300 г=800 г
3 Визначити масову частку калій хлориду в отриманому розчині:
) m( KCl) 25 г
ω ( KCl ) =
2 ∙ 100 %= ∙100 %=3,125 %
m 2 ( р−ну) 800 г
Відповідь: ω 2 ( KCl ) =3,125 %
Приклад 3
До 150 г спиртового розчину йоду з масовою часткою йоду 3% додали 5 г
кристалічного йоду. Розрахувати масову частку йоду в отриманому розчині.
m1 ( р−ну )=150 г ω 2 ( I 2 )−?
ω 1 ( I 2 )=3 %
∆ m ( I 2) =5 г
1 Визначити масу йоду, що міститься у вихідному розчині:
) m( I 2 ) ω1 ( I 2 ) ∙ m1 ( р−ну)
ω ( I 2 )= ∙ 100 % ⇨ m 1 ( I 2 ) =
m( р−ну) 100 %
25
3 % ∙ 150 г
m 1 ( I 2 )= =4,5 г
100 %
2 Визначити масу йоду після додавання додаткової порції йоду:
) m 2 ( I 2 )=m1 ( I 2 )+ ∆ m ( I 2 ) =4,5 г +5 г=9,5 г
3 Визначити масу розчину після додавання додаткової порції йоду:
) m2 ( р−ну )=m1 ( р−ну ) +∆ m ( I 2) =150 г +5 г=155 г
4 Розраховувати масову частку йоду в кінцевому розчині:
) m2 (I 2) 9,5 г
ω 2 ( I 2 )= ∙ 100 %= ∙ 100 %=6,1 %
m 2 ( р−ну ) 155 г
Відповідь: ω 2 ( I 2 )=6,1 %
Приклад 4
Розрахувати масу води, яку необхідно додати до 50г розчину калій
перманганату з масовою часткою KMn O4 5%, щоб отримати розчин з масовою
часткою калій перманганату 1%.
m 1 ( р−ну )=50 г ∆ m ( H 2 O ) −?
ω 1 ( KMn O4 ) =5 %=0,05
ω 2 ( KMn O 4 ) =1 %=0,01
1) Визначити масу калій перманганату, що міститься у вихідному розчині:
m( KMnO 4 ) ω ( KMn O 4 )∙ m 1 ( р−ну)
ω ( KMnO 4 )= ∙100 % ⇨ m ( KMnO 4 )= 1
m( р−ну) 100 %
5 % ∙ 50 г
m ( KMnO 4 )= =2,5 г
100 %
2) Визначити масу розчину, в якому 2,5 г калій перманганату мають
масову частку 1%:
m( KMn O 4 ) 2,5 г
m 2 ( р−ну )= ∙ 100 %= ∙ 100 %=250 г
ω2 (KMn O 4 ) 1%
3) Розраховувати масу води, яку необхідно додати до вихідного розчину:
∆ m ( H 2 O ) =m2 ( р−ну )−m1 ( р−ну )=250 г−50 г=200 г
Відповідь: ∆ m ( H 2 O ) =200 г
Приклад 5
Обчислити масу глюкози, яку необхідно додати до 200 г водного розчину з
масовою часткою глюкози 2%, щоб отримати розчин з масовою часткою
глюкози 5%.
m1 ( р−ну )=200 г ∆ m ( C 6 H 12 O6 ) −?
ω 1 ( C 6 H 12 O 6 )=2 %
ω 2 ( C 6 H 12 O6 )=5 %
26
1 Визначити масу глюкози, що міститься у вихідному розчині:
) m ( C6 H 12 O 6 )
ω ( C 6 H 12 O 6 )= ∙ 100 %
( m р−ну)
ω 1( C6 H 12 O6 )∙ m1( р−ну )
m1 ( C 6 H 12 O6 )=
100 %
2 % ∙ 200 г
m 1 ( C 6 H 12 O 6 )= =4 г
100 %
2 Визначити масу додаткової порції глюкози:
) m 2 ( C 6 H 12 O 6 )=m1 ( C 6 H 12 O 6 ) + ∆ m ( C 6 H 12 O 6 )
m2 ( р−ну )=m1 ( р−ну ) +∆ m ( C6 H 12 O6 )
m2 (C6 H 12 O6 ) m1 ( C 6 H 12 O6 ) +∆ m ( C6 H 12 O6 )
ω 2 ( C 6 H 12 O6 )= ∙100 %= ∙100 %
m2 ( р−ну) m1 ( р−ну ) + ∆ m ( C 6 H 12 O6 )
ω2 ( C6 H 12 O6 ) m1 ( C 6 H 12 O6 ) +∆ m ( C 6 H 12 O6 )
=
100 % m1 ( р−ну ) + ∆ m ( C 6 H 12 O6 )
позначимо ∆ m ( C 6 H 12 O6 ) =x
5% 4+ x
=
100 % 200+ x
0,05 ( 200+ x )=4+ x
10+0,05 x=4+ x
x−0,05 x=10−4
0,95 x=6
x=6 , 32 ⇨ ∆ m ( C6 H 12 O 6 ) =6,32 г
Відповідь: ∆ m ( C 6 H 12 O6 ) =6,32 г
Приклад 6
В 200мл розчину міститься 8,55г барій гідроксиду. Розрахувати масову
концентрацію ρ ( Ba ( O H )2 ), молярну концентрацію c ( Ba ( OH )2) та молярну
(1 )
концентрацію еквівалента c 2 Ba ( OH )2 . M ( Ba ( OH )2 ) =171 моль .
г
m ( Ba ( OH )2 ) =8,55 г ρ ( Ba ( OH )2 )−?
V ( р−ну )=200 мл=0,2 л c ( Ba ( OH )2) −?
г 1
M ( Ba ( OH )2 ) =171
моль c Ba ( OH )2 −? (2 )
Необхідні для розрахунків формули наведені в Таблиці 4:
1 масова концентрація:
)
27
m(Ba ( OH )2) 8,55 г г
ρ ( Ba ( OH )2 )= = =42,75
V ( р−ну) 0,2 л л
2 молярна концентрація:
) m(Ba (OH )2) 8,55 г моль
c ( Ba ( OH )2) = = =0,25
M (Ba ( OH )2 )∙ V ( р−ну) г л
171 ∙ 0,2 л
моль
3) молярна концентрація еквівалента:
c ( 12 Ba ( OH ) )= M ( 1 Bam(Ba
2
(OH ) ) 2
=
8,55 г
( OH ) ) ∙V ( р−ну ) 171 г ∙ 0,2 л
=0,5
моль
л
2 2
( )
2 моль
Відповідь: г
ρ ( Ba ( OH )2 )=42,75 ;
л
моль
c ( Ba ( OH )2) =0,25 ;
л
1 моль
(
c Ba ( OH )2 =0,5
2 ) л
Приклад 7
Розчини калій перманганату широко використовуються в аналітичній
практиці. Обчисліть масу калій перманганату, необхідну для приготування
1 моль
600мл розчину з молярною концентрацією еквівалента с 5 KMn O4 =0,75 л . ( )
г
M ( KMnO 4 )=158
моль
V ( р−ну )=600 мл=0,6 л m ( KMnO 4 )−?
1 моль
( )
с KMn O 4 =0,75
5 л
г
M ( KMnO 4 )=158
моль
1
n( KMnO 4)
1 5 m(KMnO 4 )
(
c KMnO 4 =
5 )
V ( р−ну)
=
1
M ( KMnO 4 )∙ V ( р−ну)
5
m ( KMnO 4 )=c ( 15 KMnO )∙ M ( 15 KMnO )∙ V ( р−ну )

4 4
моль 158 г
m ( KMnO 4 )=0,75 ∙ ∙0,6 л=14,22 г
л 5 моль
Відповідь: m ( KMnO 4 )=14,22 г
Приклад 8
28
Яка маса калій карбонату міститься в 200мл розчину з масовою
г
концентрацією K 2 CO3 24,3 л ?
V ( р−ну )=200 мл=0,2 л m ( K 2 CO 3 )−?
г
ρ ( K 2 CO3 ) =24,3
л
Записати формулу для розрахунку масової концентрації та виразити з неї
масу калій карбонату:
m( K 2 CO3 )
ρ ( K 2 CO3 ) = ⇨ m ( K 2 CO 3 ) =ρ ( K 2 CO 3 ) ∙ V ( р−ну )
V ( р−ну)
г
m ( K 2 CO 3 )=24,3 ∙0,2 л=4,86 г
л
Відповідь: m ( K 2 CO 3 )=4,86 г
Приклад 9
Розрахувати молярну концентрацію HCl в 36%-му розчині хлоридної
г
кислоти, якщо густина розчину 1,18 мл .
c ( HCl )=36 % c ( HCl )−?
г
ρ ( р−ну ) =1,18
мл
Формула, що зв’язує молярну концентрацію з масовою часткою, наведена в
Таблиці 5:
ω ( HCl ) ∙ ρ ( р−ну )
c ( HCl )=
M ( HCl ) ∙100 %
г
36 % ∙ 1,18
мл моль моль
c ( HCl )= =0,0116 =11,6
г мл л
36,5 ∙100 %
моль
моль
Відповідь: c ( HCl )=11,6 л
Приклад 10
Обчислити масову концентрацію, молярну концентрацію та молярну
концентрацію еквівалента натрій карбонату в розчині з масовою часткою
г г
Na2 C O3 11,6%, якщо густина розчину 1,12 . M ( Na 2 C O 3 )=106
мл моль
ω ( Na2 C O 3 )=11,6 %=0,116 ρ ( Na2 C O3 ) −?
29
г c ( Na 2 C O 3 ) −?
ρ ( р−ну ) =1,12
мл 1
M ( Na 2 C O 3 )=106
г
моль
(
c Na C O3 −?
2 2 )
Формули, що зв’язують масову частку з масовою концентрацією, молярною
концентрацією та молярною концентрацією еквівалента, наведені в
Таблиці5:
1) масова концентрація:
ρ ( Na 2 C O 3 ) =ω ( Na 2 C O 3 ) ∙ ρ ( р−ну )
г г г
ρ ( Na 2 C O 3 ) =0,116 ∙ 1,12 =0,13 =130
мл мл л
2) молярна концентрація:
ω ( Na2 C O3 ) ∙ ρ ( р−ну )
c ( Na2 C O3 ) =
M ( Na2 C O3 )
г
0,116 ∙1,12
мл моль моль
c ( Na2 C O3 ) = =1,225∙ 10−3 =1,225
г мл л
106
моль
3) молярна концентрація еквівалента:
1 ω ( Na 2 C O 3 ) ∙ ρ ( р−ну )
c ( Na C O 3 =
2 2 ) 1
(
M Na C O 3
2 2 )
г
0,116 ∙ 1,12
1 мл моль моль
(
c Na C O3 =
2 2 ) =2,45 ∙ 10−3
мл
=2,45
л
( 1062 ) моль
г
ρ ( Na 2 C O 3 ) =130
л
моль
c ( Na2 C O 3 ) =1,225
л
1 моль
(
c Na C O3 =2,45
2 2 ) л
Задачі для самостійного розв’язання.

3.1 Харчова сода (натрій гідрокарбонат) входить до складу багатьох
кулінарних рецептів, а також використовується для полоскання горла у
вигляді 2%-го розчину. Розрахувати масу харчової соди та об’єм води,
необхідні для приготування 250г такого розчину.
Відповідь: m ( NaHC O 3 )=5 г; V ( H 2 O ) =0,245 л
3.2 Розчин з масовою часткою глюкози 5% в медицині застосовують для

поповнення об’єму рідини в організмі та як джерело легкозасвоюваного
цінного поживного матеріалу. Розрахувати масу глюкози, введеної в
30
г
організм при вливанні 250мл даного розчину. Густина розчину 1,02 мл .
Відповідь: m ( C6 H 12 O 6 ) =12,75 г
3.3 Водний розчин натрій гіпохлориту ( NaClO) відзначається потужною

бактерицидною активністю та окислювальною дією і використовується в
стоматології для медикаментозної обробки кореневих каналів і дезінфекції
порожнини зуба. Обчислити масу натрій гіпохлориту, що міститься в 30мл
г
розчину з масовою часткою NaClO 10%. Густина розчину 1,07 мл .
Відповідь: m ( NaClO )=3,21 г
3.4 Водний розчин фурациліну з масовою часткою 0,02% застосовують

зовнішньо як антибактеріальний препарат. Який об’єм такого розчину можна
приготувати з однієї таблетки, що містить 0,1г фурациліну? Густина розчину
г
1 .
мл
Відповідь: V ( р−ну )=500 мл
3.5 В медичній практиці часто користуються 0,9%-вим розчином натрій

хлориду. Розрахувати масу води, яку потрібно додати до 200г розчину з
масовою часткою NaCl 5%, щоб отримати розчин з масовою часткою 0,9%.
Відповідь: ∆ m ( H 2 O ) =911,1 г
3.6 Обчислити масу кальцій хлориду, яку потрібно додати до 250г розчину з
масовою часткою CaCl 23%, щоб отримати розчин з масовою часткою CaCl 2
10%.
Відповідь: m ( CaCl 2 )=19,44 г
3.7 При опіках лугами уражену ділянку шкіри протягом 5-10хв промивають
водою, а потім нейтралізують розчином оцтової кислоти с масовою часткою
CH 3 COOH 1%. Який об’єм оцтової есенції з масовою часткою CH 3 COOH 80%
г
(густина есенції 1,07 мл ) потрібно взяти для приготування 1л 1%-го розчину
г
оцтової кислоти (густина розчину 1 мл )?
Відповідь: V ( есенции )=11,68 мл
3.8 В медичній практиці використовуються 3%-вий та 30%-вий розчини

пероксиду водню. Який об’єм води потрібно додати до 5мл розчину з
масовою часткою H 2 O2 30%, щоб приготувати розчин з масовою часткою
г
H 2 O 2 3%? Густина розчинів 1 .
мл
Відповідь: V ( H 2 O ) =45 мл
3.9 Яка маса калій дихромату необхідна для приготування 500мл розчину з
31
1 моль
(
молярною концентрацією еквівалента c 6 K 2 Cr 2 O 7 =0,6 л ?)
г
M ( K 2 Cr 2 O 7 ) =294
моль .
Відповідь: m ( K 2 Cr 2 O 7 ) =14,7
3.10 Яка маса калій гідроксиду необхідна для приготування 500мл розчину з
моль г
молярною концентрацією 0,975 л ? M ( KOH )=56 моль .
Відповідь: m ( KOH )=27,3 г
3.11 Яка маса фосфатної кислоти міститься в 300мл розчину

моль
а) з молярною концентрацією c ( H 3 PO 4 ) =0,2 л ;
1 моль
(
б) з молярною концентрацією еквівалента c 3 H PO 4 =0,2 л ?
3
)
г
M ( H 3 PO 4 ) =98
моль
Відповідь: а) m ( H 3 PO 4 ) =5,88 г ;
б) m ( H 3 PO 4 ) =1,96 г
3.12 Розрахувати масову частку хлорної кислоти в розчині, якщо молярна

моль
концентрація HClO 4 1,233 л .
г г
Густина розчину 1,07 мл ; M ( HClO4 )=100,5 моль .
Відповідь: ω ( H ClO4 ) =11,58 %
3.13 Розрахувати молярну концентрацію розчину нітратної кислоти з

г г
масовою часткою HNO3 30%. Густина розчину 1,18 мл ; M ( HNO3 )=63 моль .
моль
Відповідь: c ( HNO3 )=5,619
л
3.14 Розрахувати молярну концентрацію еквівалента фосфатної кислоти

1
c ( H 3 PO 4) в розчині з масовою часткою H 3 PO 4 10,32%. Густина розчину
3
г г
1,055 ; M ( H 3 PO 4 ) =98
мл моль .
1 моль
Відповідь: c H 3 PO 4 =3,333
3 л ( )
3.15 Для отримання нашатирного спирту в 500г води розчинили 54,75г
амоніаку. Обчислити масову частку, масову концентрацію та молярну
г
концентрацію NH 3 в отриманому розчині. Густина розчину 0,958 мл .
Відповідь: ω ( NH 3 )=9,87 % ;
32
г
ρ ( NH 3 )=94,54 ;
л
моль
с ( NH 3 ) =5,561
л
3.16 Розчин кальцій хлориду з масовою часткою CaCl2 10% застосовується в

медицині як протиалергійний та протизапальний засіб. Розрахувати масову
г
та молярну концентрації цього розчину. Густина розчину 1,083 мл ,
г
M ( CaCl 2) =111
моль .
ρ ( CaCl2 ) =108,3 ;
л
моль
с ( CaCl2 )=0,975
л
33
4. Кислотно-основна рівновага в організмі.
Водневий показник біологічних рідин
Таблиця 6. Основні параметри та характеристики, що

використовуються для опису кислотно-основної рівноваги
в розчині.
Параметр Позначення Змістове значення
Константа Константа рівноваги процесу
дисоціації K a =¿ ¿ дисоціації. Дорівнює відношенню
добутку рівноважних молярних
K b =¿ ¿ концентрацій продуктів дисоціації
до рівноважної молярної
концентрації вихідного
компонента. Для кислоти HAn,
дисоціація якої у воді дає катіон
H +¿¿ та аніон An−¿¿, константа
дисоціації Ka виражається
рівнянням (1). Для основи KtOH ,
при дисоціації якої утворюється
аніон OH −¿¿ та катіон Kt +¿ ¿,
константа дисоціації Kb
виражається рівнянням (2).
Ступінь ci Кількісна характеристика процесу

α= ,
дисоціації c0 дисоціації, що дорівнює
де c i−¿ концентрація відношенню кількості електро-
молекул, що розпались літу, що розклався на іони, до
на іони; c 0−¿ загальна загальної кількості електроліту в
концентрація розчині. Ступінь дисоціації
розчинених молекул. зростає при розведенні розчину,
при підвищенні температури
розчину.
Закон c( X)∙ α 2 Ступінь дисоціації слабкого
Kд= ,
розведення 1−α бінарного електроліту обернено
Оствальда при α ≪ 1 пропорційний кореню квадрат-
Kд ному з молярної концентрації або
α≈
або
√
с(X ) прямо пропорційний
квадратному з розведення.
кореню
α ≈ √K Д ∙ V , При зменшенні концентрації

1 розчину ступінь дисоціації
де V = - величина, що
c ( X) слабкого електроліту зростає.
називається розведенням
Активність моль Ефективна концентрація іона x i,

a ( xi ) ,
іона л відповідно до якої він приймає
34
a ( x i )=f ( x i )∙ c ( x i ) участь у взаємодіях, що протікає в
розчинах сильних електролітів.
Коефіцієнт f (x i) Характеризує електростатичну
активності зв'язаність іонів і показує, у
іона при f ( x i ) =1 скільки разів активність іона
a ( x i )=c ( x i ) відрізняється від його істинної
концентрації в розчині. Величина
коефіцієнта активності залежить
від іонної сили розчину. Чим вища
іонна сила розчину, тим меншого
значення набуває коефіцієнт
активності, і тим сильніше
активність іона відрізняється від
істинної концентрації.
n
Іонна сила 1 Характеризує інтенсивність
μ= ∑ ( z 2i b i)
розчину 2 i =1 електростатичного поля всіх іонів
в розчині. Дорівнює напівсумі
добутків моляльності кожного з
іонів (b(X)) на квадрат його
елементарного заряду (Z2).
Іонний K H O =¿
2 Величина стала при даній
добуток води ¿ температурі для води та будь-яких
(при Т=298К) водних розчинів, рівна добутку
pH + pOH =14
концентрації іонів гідрогену та
гідроксид-іонів
Водневий pH=−lg ¿ Кількісна характеристика
показник pH=−lga ¿ кислотності середовища, що
дорівнює від’ємному
десятковому логарифму активної
концентрації вільних іонів
гідрогену в розчині
Гідроксидний pOH =−lg ¿ Кількісна характеристика
показник лужності середовища, що
дорівнює від’ємному десятковому
логарифму активної концентрації
вільних іонів OH- в розчині.
Ступінь nг Кількісна характеристика процесу
α г=
гідролізу n0 гідролізу, що дорівнює
або відношенню кількості частинок,
cг які зазнали гідролізу n г, до їх
α г=
c0 кількості перед початком
n
гідролізу 0 . Ступінь гідролізу
зростає при розведенні розчину та
при підвищенні температури.
35
Константа гідроліз за аніоном: Характеризує стан рівноваги при
гідролізу K г =[ HAn ] ¿ ¿ гідролізі
гідроліз за катіоном:
K г =[ KtOH ] ¿ ¿
гідроліз за катіоном та
аніоном одночасно:
KH O
Kг= 2
KbKa
Приклад 1
Розрахувати молярну концентрацію вільних іонів H+ та OH- при температурі
25 ℃ :
моль
а) в розчині сульфатної кислоти з молярною концентрацією 0,04 л , якщо
ступінь дисоціації електроліту 100% ;
моль
б) в розчині ацетатної кислоти з молярною концентрацією 0,04 л , якщо
ступінь дисоціації електроліту 2,1% .
моль ¿
c ( H 2 SO 4 ) =0,04
л ¿
α =100 %=1
моль
c (CH 3 COOH )=0,04
л
α =2,1 %=0,021
Кількість вільних іонів гідрогену, що утворюються при дисоціації кислоти в
розчині, залежить від ступеню дисоціації та кількості «кислих» протонів в
молекулі кислоти.
а) Дисоціація сульфатної кислоти відбувається за схемою:
2−¿¿
H 2 SO4 → 2 H +¿+SO 4 ¿
При ступені дисоціації 100% на іони розпадається кожна молекула H 2 SO4 ,

причому з кожної молекули утворюється два вільних іони H +¿¿.
1 Розрахувати молярну концентрацію вільних іонів H +¿¿:
) ¿
де n– кількість протонів в молекулі кислоти;
α - ступінь дисоціації кислоти.
2 Розрахувати молярну концентрацію вільних іонів OH −¿¿, використовуючи
) іонний добуток води:
¿
б) Дисоціація ацетатної кислоти відбувається за схемою:

−¿ ¿
CH 3 COOH H + ¿+CH COO 3 ¿
36
З однієї молекули при дисоціації утворюється один вільний іон H+, але на
іони при даній концентрації кислоти розпадається лише 0,021 частина від
усіх молекул, присутніх в розчині.
1) Розрахувати молярну концентрацію вільних іонів H +¿¿:
¿
2) Розрахувати молярну концентрацію вільних іонів OH −¿¿,
використовуючи іонний добуток води:
¿
Відповідь: а) ¿; ¿
б) ¿; ¿
Приклад 2
Розрахувати молярну концентрацію вільних іонів H+ та OH- при температурі
моль
25 ℃ в розчині натрій гідроксиду с молярною концентрацією 0,005 , якщо
л
ступінь дисоціації електроліту 100% .
моль ¿
c ( NaOH )=0,005
л ¿
α =100 %=1
Дисоціація натрій гідроксиду відбувається за схемою:
−¿¿
NaOH → Na +¿+OH ¿
При ступені дисоціації 100% молярна концентрація вільних іонів OH −¿¿

дорівнює молярній концентрації NaOH .
1) Розрахувати молярну концентрацію вільних іонів OH −¿: ¿
¿
де
n – кількість ОН-груп в основі,
α - ступінь дисоціації основи.
2) Розрахувати молярну концентрацію вільних іонів H +¿¿, використовуючи
іонний добуток води:
¿
Відповідь: ¿; ¿
Приклад 3
Молярна концентрація вільних іонів H+ у венозній крові дорівнює
моль
4,365 ∙ 10−8 . Розрахувати а) концентрацію вільних іонів OH −¿¿; б) pH та pOH
л
венозної крові.
¿ а) ¿
б) pH−?
pOH −?
37
а) Розрахувати молярну концентрацію вільних іонів OH −¿: ¿
¿
б Розрахувати значення pH :
) pH=−lg ¿
¿−( 0,640−8 )=7,36
Розрахувати значення pOH використовуючи значення концентрації іонів
OH −¿¿:
pOH =−lg ¿
¿−( 0,36−7 )=6,64
Якщо відомий показник pH , то pOH простіше знайти, використовуючи
логарифмічну форму іонного добутку води:
pH + pOH =14
pOH =14−pH =14−7,36=6,64
Відповідь: а)¿;
б) pH=7,36 ; pOH =6,64.
Приклад 4
Масова частка сульфатної кислоти в розчині 0,049%. Обчислити pH та pOH
г
розчину, якщо ступінь дисоціації електроліту 100% та густина розчину 1 мл .
Як зміняться показники pH та pOH , якщо цей розчин розвести а) в 10 разів;
г
б) в 100 разів? M ( H 2 SO4 ) =98 моль .
ω ( H 2 SO 4 )=0,049 % pH−?
г pOH −?
ρ ( р−ну ) =1
мл
α =100 %=1
г
M ( H 2 SO4 ) =98 .
моль
1) Розрахувати молярну концентрацію сульфатної кислоти, використовуючи
формулу, наведену в таблиці 5:
г
0,049 % ∙ 1
ω( H 2 SO 4 ) ∙ ρ (р−ну ) мл моль
c ( H 2 SO 4 ) = = =0,005
M ( H 2 SO 4 ) ∙ 100 % г л
98 ∙100 %
моль
2) Розрахувати молярну концентрацію вільних іонів H +¿¿, враховуючи, що
при дисоціації однієї молекули H 2 SO4 утворюється два іони гідрогену:
¿
3) Розрахувати pH :
pH=−lg ¿
4) Розрахувати pOH :
38
pOH =14−pH =14−2=12
5) При розведенні даного розчину в 10 разів молярні концентрації
розчинених речовин зменшуються в 10 разів:
¿¿
( pH )1 =−lg¿ ¿
( pOH )1=14− pH 1=14−3=11
6) При розведенні даного розчину в 100 разів молярні концентрації
розчинених речовин зменшуються в 100 разів:
¿¿
( pH )2 =−lg ¿ ¿
( pOH )2=14− pH 2=14−4=10
Відповідь: у вихідному розчині pH=2 , pOH =12;
при розведенні даного розчину в 10 разів pH підвищується на 1 і pOH зменшується на1;
при розведенні даного розчину в 100 разів pH підвищується на 2 і pOH зменшується на 2.
Приклад 5
Розрахувати pH 1%-го розчину оцтової кислоти, враховуючи, що ступінь
г г
дисоціації кислоти 1,2% та густина розчину 1 мл . M ( CH 3 COOH )=60 моль
ω ( CH 3 COOH ) =1 % pH−?
г
ρ ( р−ну ) =1
мл
α =1,2 %=0,012
г
M ( CH 3 COOH )=60
моль
Розв’язання:
Дисоціація оцтової кислоти відбувається за схемою:
−¿¿
C H 3 COOH H +¿+CH COO 3 ¿
1 Обчислити молярну концентрацію оцтової кислоти:

) г
1%∙1
ω (CH 3 COOH )∙ ρ ( р−ну ) мл моль
c ( CH 3 COOH )= = =0,167
M ( CH 3 COOH ) ∙ 100 % г л
60 ∙ 100 %
моль
2 Розрахувати молярну концентрацію вільних іонів H +¿¿ в розчині,
) враховуючи, що при дисоціації однієї молекули CH 3 COOH утворюється
один протон и лише 0,012 частина від усіх молекул кислоти розпадається
на іони:
¿
3 Розрахувати значення pH :
) pH=−lg ¿
Відповідь: pH=2,7
Приклад 6
39
Масова концентрація кальцій гідроксиду в розчині дорівнює 0,037г/л.
Обчислити показник pH розчину враховуючи, що ступінь дисоціації
г
електроліту 100%. M ( Ca ( OH )2) =74 моль
г pH−?
ρ ( Ca (OH )2 )=0,037
л
α =100 %=1
г
M ( Ca ( OH )2) =74
моль
Дисоціація кальцій гідроксиду відбувається за схемою:
−¿¿
Ca (OH )2 → Ca2+¿+2 OH ¿
1) Розрахувати молярну концентрацію Ca (OH )2:

г
0,037
ρ ( Ca ( OH )2 ) л моль
c ( Ca ( OH )2 )= = =5 ∙10−4
M ( Ca ( OH )2) 74 моль л
л
2) Розрахувати молярну концентрацію вільних іонів OH −¿¿:
¿
3) Розрахувати значення pOH :
pOH =−lg¿
4) Розрахувати значення pH :
pH=14− pOH =14−3=11
Відповідь: pH=11
Приклад 7
Водневий показник розчину мурашиної кислоти дорівнює 2,56. Визначити
масову частку H COOH в розчині, враховуючи, що ступінь дисоціації
г г
електроліту 6,1% та густина розчину 1 мл . M ( HCOOH )=46 моль .
pH=2,56 c ( HCOOH )−?
α =6,1 %=0,061
г
ρ ( р−ну ) =1
мл
г
M ( HCOOH )=46
моль
Дисоціація мурашиної кислоти відбувається за схемою: −¿¿
HCOO H H +¿+HCOO ¿
1 Використовуючи значення pH розрахувати молярну концентрацію
) вільних іонів H +¿¿:
¿
2 Враховуючи, що кількість вільних іонів H +¿¿ пов’язана з загальною
) концентрацією кислоти в розчині та залежить від ступеня дисоціації
молекул кислоти, знайти молярну концентрацію HCOOH :
40
c ( HCOOH )=¿ ¿
(n– кількість в молекулі кислоти «кислих» протонів)
3 Розрахувати масову частку мурашиної кислоти:
) ω ( HCOOH ) = c( HCOOH ) ∙ M (HCOOH ) ∙ 100 %
ρ( р−ну)
моль г
0,045 ∙ 46
л моль
ω ( HCOOH ) = ∙ 100 %=0,2 %
г
1
мл
Відповідь: ω ( HCOOH ) =0,2 %
Приклад 8
Яка маса сульфатної кислоти міститься в 400мл розчину, якщо значення
показника pH цього розчину дорівнює 1. Ступінь дисоціації електроліту
г
100%. M ( H 2 SO4 ) =98 моль
V ( р−ну )=400 мл=0,4 л m ( H 2 SO4 ) −?
pH=1
α =100 %=1
г
M ( H 2 SO4 ) =98
моль
1) Використовуючи значення pH розрахувати молярну концентрацію
вільних іонів H +¿¿:
¿
2) Розрахувати молярну концентрацію H 2 SO4 :
c ( H 2 SO4 ) =¿ ¿
3) Знайти масу H 2 SO4 , що міститься в 400мл даного розчину:
m ( H 2 SO4 ) =M ( H 2 SO 4 ) ∙ c ( H 2 SO4 ) ∙ V ( р−ну )
г моль
m ( H 2 SO4 ) =98 ∙ 0,05 ∙ 0,4 л=1,96 г
моль л
Відповідь: m ( H 2 SO4 ) =1,96 г
Приклад 9
Розрахувати масу калій гідроксиду, необхідну для приготування 250мл
розчину з pH=13, враховуючи, що ступінь дисоціації електроліту 100%.
г
M ( KOH )=56 .
моль
V ( р−ну )=250 мл=0,25 л m ( KOH )−?
pH=13
α =100 %=1
г
M ( KOH )=56
моль
41
1 Від показника pH перейти до pOH :
) pOH =14−pH =14−13=1
2 Знайти молярну концентрацію вільних іонів OH −¿¿:
) ¿
3 Знайти загальну молярну концентрацію KOH , використовуючи її зв'язок з
) молярною концентрацією вільних іонів OH −¿¿:
c ( KOH )=¿ ¿
4 Розрахувати масу наважки KOH , необхідну для приготування даного
) розчину:
m ( KOH )=M ( KOH ) ∙ C ( KOH ) ∙V ( р−ну )
г моль
m ( KOH )=56 ∙ 10−1 ∙ 0,25 л=1,4 г
моль л
Відповідь: m ( KOH )=1,4 г
Приклад 10
Водневий показник розчину барій гідроксиду дорівнює 13. Визначити масову
частку Ba(OH )2 в розчині, враховуючи, що ступінь дисоціації електроліту
г
100%, а густина розчину 1г/мл. M ( Ba(OH )2) =171 моль
pH=13 ω ( Ba(OH )2 ) −?
α =100 %=1
г
M ( Ba(OH )2) =171
моль
г
ρ ( р−ну ) =1
мл
1) Від показника pH перейти до pOH :
pOH =14−pH =14−13=1
2) Знайти молярну концентрацію вільних іонів OH −¿¿:
¿
3) Розрахувати загальну молярну концентрацію Ba(OH )2:
c ( Ba(OH )2 )=¿ ¿
¿– кількість ОН-груп)
4) Формула, що зв’язує масову частку з молярною концентрацією,
наведена в Таблиці 5:
c ( Ba ( OH )2 ) ∙ M ( Ba ( OH )2 ) ∙ 100 %
ω ( Ba ( OH )2 ) =
ρ ( р−ну )
моль г
0,05 ∙171 ∙ 100 %
л моль
ω ( Ba(OH )2 ) = =0,855 %
г
1
мл
Відповідь: ω ( Ba(OH )2 ) =0,855 %
42
Приклад 11
Написати рівняння реакції першої стадії гідролізу та обчислити константу
гідролізу для наступних солей:
−9 моль
а) Al Cl3 , K д ( Al ( OH )3)=1,38∙ 10
3
л
;
−4 моль
б) HCOONa, K д ( HCOOH )=1,77 ∙ 10 ;
л
−11 моль
в) ( NH 4 )2 CO3 , K д 2 ( H 2 C O3 ) =4,69 ∙ 10 ,
л
моль
K д ( NH 3 ∙ H 2 O ) =1,75∙ 10−5 .
л
моль K г 1 ( Al Cl3 ) −?
K д ( Al ( OH )3)=1,38∙ 10−9
3
л K г 1 ( HCOONa )−?
− 4 моль
K д ( HCOOH )=1,77 ∙ 10 K г 1 (( NH 4 )2 CO 3 ) −?
л
−11 моль
K д 2 ( H 2 CO 3 )=4,69 ∙10
л
−5 моль
K д ( NH 3 ∙ H 2 O ) =1,75∙ 10
л
а) Al Cl3 - це розчинна сіль, утворена слабкою основою Al ( OH )3 та сильною
кислотою H Cl. Гідроліз відбувається за катіоном. Рівняння І стадії
гідролізу:
Al Cl3 + H 2 O Al ( OH ) Cl + HCl +¿ ¿
2+ ¿+ H ¿
Al3 +¿+H 2 O Al ( OH ) ¿
Константа гідролізу розраховується за формулою :

KH O
Kг= , 2
Kb
де K H O іонний добуток води, K b - константа дисоціації слабкої основи
2
KH O 10−14 моль 2 / л2 моль

K г 1 ( Al Cl 3)= = 2
=7,25 ∙10−6
K д ( Al (OH )3 ) 1,38 ∙10−9 моль
3
л
л
б HCOONa - це розчинна сіль, утворена сильною основою NaOH та
) слабкою кислотою HCOO H . Гідроліз відбувається за аніоном. Рівняння
гідролізу:
HCOONa+ H 2 O HCOOH + NaOH
−¿¿
HCOO−¿+H O HCOOH+OH ¿ 2
Константа гідролізу розраховується за формулою

KH O
Kг= , 2
Ka
де K H O іонний добуток води, K a - константа дисоціації слабкої кислоти
2
KH O 10−14 моль2 / л2 моль

K г ( HCOONa )= = =5,65 ∙10−11
2
K д ( HCOOH ) 1,77 ∙ 10−4 моль л

л
43
в) ( NH 4 )2 CO 3- це розчинна сіль, утворена слабкою основою NH 3 ∙ H 2 O та
слабкою кислотою H 2 CO 3. Гідроліз відбувається за катіоном та аніоном.
Рівняння І стадії гідролізу:
( NH 4 )2 CO 3+ H 2 O NH 4 H CO3 + NH 3 ∙ H 2 O
−¿ + NH ∙H O ¿
3 2
+¿+CO 2−¿+ H O HCO

2 3 ¿
¿
NH 4
3
Константа гідролізу розраховується за формулою

KH O
Kг= , 2
K a Kb
де K H O іонний добуток води, K a - константа дисоціації слабкої кислоти; K b
2
- константа дисоціації слабкої основи

KH O 10−14 моль2 / л 2
K г 1 ( ( NH 4 ) 2 CO3 ) = 2
=¿ =12,2
K д 2 ( H 2 CO 3 ) ∙ K д ( NH 3 ∙ H 2 O ) −11 моль −5
4,69 ∙10 ∙ 1,75∙ 10
л
−6 моль
Відповідь: K г 1 ( Al Cl 3)=7,25∙ 10 л
;
моль
K г ( HCOONa )=5,65 ∙ 10−11 ;
л
K г 1 ( ( NH 4 ) 2 CO3 ) =12,2.
Задачі для самостійного розв’язання

4.1 Розрахувати молярну концентрацію вільних іонів H+ та OH- при
температурі 25 ℃ :
а) в розчині трихлороцтової кислоти (Cl 3 C COOH ) з молярною концентрацією
моль
0,003 , якщо ступінь дисоціації електроліту 89%;
л
моль
б) в розчині ціанідної кислоти ( HCN ) з молярною концентрацією 0,003 л ,
якщо ступінь дисоціації електроліту 0,5%;
моль
в) в розчині барій гідроксиду ( Ba ( OH )2) з молярною концентрацією 0,003 л ,
якщо ступінь дисоціації електроліту 100%;
моль
г) в розчині амоніаку ( NH 3 ∙ H 2 O) з молярною концентрацією NH 3 0,003 л ,
якщо ступінь дисоціації електроліту 7,5% .
Відповідь: а) ¿; ¿;
б) ¿; ¿;
в) ¿; ¿;
г) ¿; ¿.
4.2 Обчислити показники pH та pOH для розчинів:

моль −3
а) з молярною концентрацією вільних іонів H+ 3,5 ∙10 л
;
−2 моль
б) з молярною концентрацією вільних іонів OH- 5,4 ∙ 10 л
.
Відповідь: а) pH=2,46 ; pOH =11,54 ;
б) pH=12,73 ; pOH=1,27.
44
4.3 Обчислити показник pH для розчинів а) нітратної кислоти ( HNO3) з
моль
молярною концентрацією 10−3
; б) барій гідроксиду ( Ba ( OH )2) з
л
−2 моль
молярною концентрацією 0,5 ∙ 10 л
, якщо ступінь дисоціації електролітів
100%. Як зміниться pH цих розчинів при розведенні в 100 разів?
Відповідь: а) pH=3, збільшиться на 2;
б) pH=12, зменшиться на 2
4.4 Розрахувати значення pH 6%-го розчину оцтової кислоти, враховуючи ,

г
що ступінь дисоціації кислоти 0,5% та густина розчину 1 мл .
г
M ( CH 3 COOH )=60
моль
4.5 Обчислити показник pH розчину з масовою часткою барій гідроксиду
0,02% враховуючи, що ступінь дисоціації електроліту 100% та густина
г г
розчину 1 мл . M ( Ba(OH )2) =171 моль
4.6 Розрахувати молярну концентрацію вільних іонів H и OH- в секреті+
підшлункової залози з pH 7,7.

Відповідь: ¿;
¿
4.7 Обчислити масу хлоридної кислоти, яка міститься в 300мл розчину з

pH=2, враховуючи, що ступінь дисоціації електроліту 100%.
г
M ( HCl ) =36,5
моль
Відповідь: m ( HCl )=0,1095 г
4.8 Обчислити масову частку сульфатної кислоти в розчині з pH=2, якщо

ступінь дисоціації електроліту 100%.
г г
Густина розчину 1 мл ; M ( H 2 SO4 ) =98 моль
Відповідь: ω ( H 2 SO 4 )=0,049 %
4.9 Розрахувати масу барій гідроксиду, необхідну для приготування 250мл

розчину з pH=13, враховуючи, що ступінь дисоціації електроліту 100%.
г
M ( Ba(OH )2) =171 .
моль
Відповідь: m ( Ba ( OH )2 ) =2,1375 г
4.10 Розрахувати масову частку амоніаку ( NH 3) в водному розчині, якщо

значення pH цього розчину 11,8. Ступінь дисоціації NH 3 ∙ H 2 O 23%; густина
45
г г
розчину 0,998 мл ; M ( NH 3 ) =17 моль
Відповідь: ω ( NH 3 )=0,047 %
4.11 Водневий показник розчину барій гідроксиду дорівнює 12. Обчислити

масову концентрацію Ba(OH )2 в розчині, враховуючи, що ступінь дисоціації
г
електроліту 100%. M ( B a (OH )2 )=171 моль .
г
Відповідь: ρ ( Ba(OH )2 )=0,855
л
4.12 Написати рівняння реакції першої стадії гідролізу та обчислити

константу гідролізу для наступних солей:
а) MgCl 2, якщо K д 2 ¿;
−12 моль
б) K 3 PO4 , якщо K д ( H 3 PO 4 )=1,26 ∙ 10
3
л
;
в) Mg ( CH 3 COO )2 якщо K д 2 ¿,
−5 моль
K д ( CH 3 COOH )=1,75∙ 10 .
л
Відповідь: −12 моль
а) K г 1 ( MgCl 2 )=4 ∙10 ;
л
−3 моль
б) K г 1 ( K 3 PO 4 )=7,94 ∙ 10 ;
л
в ¿ K г 1 ( Mg ( CH 3 COO )2 ) =2,28 ∙10−7.
46
5. Основи титриметричного аналізу
В основі титриметричного визначення лежить вимірювання об’єму
розчину точно відомої молярної концентрації еквівалента речовини,
витраченого на реакцію з речовиною, що аналізують, з подальшим
розрахунком кількості визначуваної речовини за рівнянням реакції. Розчин
реагенту, молярна концентрація якого встановлена з високою точністю,
називають робочим, або стандартним, або титрованим розчином (розчином
титранту). Розчин, в якому визначають молярну концентрацію еквівалента
речовини, називають пробою (аналітом).
Обчислення в титриметричному аналізі ґрунтуються на законі
еквівалентів:
В хімічних реакціях кількість молей еквівалентів кожної з речовин,
що вступили в реакцію та утворились в ній, завжди рівні між
собою.
Для довільної реакції між аналітом (А) та титрантом (Т) закон еквівалентів
має наступні математичні вираження:
1 Кількість молей еквівалентів аналіту і титранту, що вступили в реакцію
) рівні:
n ( 1z A )=n ( 1z T )
2 Щоб отримати формулу для розрахунку молярної концентрації
) еквівалента аналіту за результатами титрування, потрібно виразити
кількості молей еквівалентів через молярні концентрації еквівалента та
об’єми розчинів, що були введені в реакцію:
c ( 1z T )∙ V ( T )
c ( 1z A )∙ V ( A )=c( 1z T )∙ V (T ) ⇨c ( 1z A )= V ( A)
3 Щоб отримати формулу для розрахунку маси аналіту, яка міститься в

) розчині, за результатами титрування потрібно у формулі
m ( A )=c ( 1z A ) ∙ M ( 1z A )∙ V заг. ( A)
c ( 1z T ) ∙V ( T )
c ( 1z A ) замінити на V (A)
1
z ( )
c T ∙ V (T )
1
m ( A )=
V проби ( A ) ( )
∙ M A ∙ V заг. ( A )
z
¿
¿
де
V заг. (A ) - загальний об’єм розчину, з якого відбиралась проба та
вміст аналіту в якому потрібно визначити;
V проби ( A ) - об’єм розчину, який відібрали із загального об’єму для
47
титрування.
Якщо потрібно визначити масу аналіту, що міститься в тому об’ємі
розчину, який взяли для титрування, тобто V заг. ( A )¿ V проби ( A ), розрахункова
формула набуває вигляду:
m ( A )=c ( 1z T ) ∙V ( T ) ∙ M ( 1z A )

Приклад 1
Визначити молярну концентрацію еквівалентa сульфатної кислоти в розчині,
якщо на титрування 10мл цього розчину пішло 12,4мл розчину калій
гідроксиду з молярною концентрацією еквівалента 0,01моль/л.
V ( H 2 SO 4 ) =10 мл=0 , 01 л 1
V ( KOH )=12,4 мл=0,0124 л
c H SO −? (2 2 4 )
моль
c ( KOH )=0,01
л
Визначення концентрації сульфатної кислоти проводять за реакцією:
H 2 SO4 +2 KOH → K 2 SO4 +2 H 2 O
Молярну концентрацію еквівалента сульфатної кислоти розрахувати за
рівнянням:
1 c ( KOH ) ∙ V ( KOH )
c ( 2 )
H 2 SO 4 =
V ( H 2 SO4 )
моль
0,01 ∙ 0,0124 л
( 12 H SO )=
c 2 4
л
0,01 л
=0,0124
моль
л
1 моль
Відповідь: c ( 2 H SO )=0,0124 л
2 4
Приклад 2
Визначити точну молярну концентрацію еквівалента розчину хлоридної
кислоти, якщо для його стандартизації використовувався розчин, для
приготування 500мл якого взято наважку 0,8741г натрій тетраборату
декагідрату Na2 B4 O7 ∙10 H 2 O (бура). На титрування 10мл приготованого
розчину Na2 B4 O7 витрачено 8,5мл розчину HCl.
г
M ( Na 2 B 4 O 7 ∙ 10 H 2 O ) =381,27
моль
V ( HCl )=8,5 мл=0,0085 л c ( HCl )−?
V т ( Na 2 B4 O 7 ) =10 мл=0,01 л
V заг. ( Na2 B 4 O7 ) =500 мл=0,5 л
48
m ( Na2 B 4 O 7 ∙ 10 H 2 O ) =0,8741 г
г
M ( Na 2 B 4 O 7 ∙ 10 H 2 O ) =381,27
моль
В основі стандартизації лежить наступна реакція:
Na2 B4 O 7 +2 HCl+ 5 H 2 O→ 4 H 3 BO3 +2 NaCl
1 Визначити молярну концентрацію еквівалента Na2 B4 O7 в приготованому
) стандартному розчині:
1 2
n
( 12 Na B O ) 4 7
(
c Na 2 B4 O 7 =
2 )
V заг . ( Na 2 B4 O 7 )
1 m ( Na2 B 4 O7 ) m ( Na 2 B 4 O7 ∙ 10 H 2 O )
n ( Na B 4 O7 =
2 2 1) =
1
(
M Na B4 O7 M Na2 B4 O7 ∙10 H 2 O
2 2 2 ) ( )
m Na2 B 4 O7 ∙ 10 H 2 O
c ( 12 Na B O )= M 1 Na B (O ∙ 10 H O ∙ V ()Na B O )
2 4 7
(2 ) 2 4 7 2 заг . 2 4 7
1 0,8741 г моль
c ( Na B O )= −3
2 4 7 =9,17 ∙10
2 381,27 г л
∙ 0,5 л
2 моль
2 Визначити точну молярну концентрацію еквівалента HCl в розчині за
) результатами титрування:
c ( HCl )=
c ( 12 Na B O ) ∙V
2 4 7 т ( Na2 B 4 O7 )
V ( HCl )
моль
9,17 ∙10−3
∙0,01 л
л моль
c ( HCl )= =1,079∙ 10−2
0,0085 л л
−2 моль
Відповідь: c ( HCl )=1,079 ∙10 л
Приклад 3
На титрування 10мл розчину барій гідроксиду витрачено 10,6мл розчину
хлоридної кислоти з молярною концентрацією еквівалента
моль
1,082∙ 10−2 . Визначити:
л
а) масу барій гідроксиду в 10мл розчину;
б) масу барій гідроксиду в 250мл розчину.
г
M ( Ba(OH )2) =171
моль
моль а) mпр . ( Ba(OH )2 )−?
c ( HCl )=1,082∙ 10−2
л б) mзаг . ( Ba(OH )2 )−?
49
V ( HCl )=10,6 мл=0,0106 л
V пр . ( Ba(OH )2 )=10 мл=0,01 л
V заг. ( Ba(OH )2 ) =250 мл=0,25 л
г
M ( Ba(OH )2) =171
моль
Визначення вмісту барій гідроксиду проводять за реакцією:
Ba(OH )2+ 2 HCl → Ba Cl2 +2 H 2 O
а) Обчислити масу барій гідроксиду, що міститься в 10мл розчину, за
результатами титрування:
1
m пр . ( Ba(OH )2 )=c ( HCl ) ∙ V ( HCl ) ∙ M ( Ba(OH )2 )
2
моль 171 г
m пр . ( Ba(OH )2 )=1,082 ∙10−2 ∙ 0,0106 л∙ =9,8 ∙ 10−3 г
л 2 моль
б Обчислити масу барій гідроксиду, що міститься в 250мл розчину, за
) результатами титрування 10мл цього розчину:
c ( HCl ) ∙ V ( HCl ) 1
m заг . ( Ba(OH )2 )= ∙ M ( Ba(OH )2) ∙V заг. ( Ba(OH )2)
V пр . ( Ba(OH )2 ) 2
моль
1,082∙ 10−2 ∙ 0,0106 л
л 171 г
mзаг . ( Ba(OH )2 )= ∙ ∙ 0,25 л=¿ 0,2452 г
0,01 л 2 моль
Відповідь а) mпр ( Ba(OH )2 ) =9,8 ∙10−3 г

: б) mзаг . ( Ba(OH )2 )=0,2452 г
Приклад 4
Визначити масу амоніаку, що міститься в 150мл нашатирного спирту, якщо
на титрування 1мл цього розчину витрачено 11,1мл розчину сульфатної
моль
кислоти з молярною концентрацією еквівалента 0,5 л .
г
M ( NH 3 ) =17
моль
V заг. ( NH 3 ∙ H 2 O ) =150 мл=0,15 л m ( NH 3 ) −?
V пр . ( NH 3 ∙ H 2 O ) =1 мл=0,001 л
V ( H 2 SO 4 ) =11,1 мл=0,0111 л
1 моль
( )
c H 2 SO 4 =0,5
2 л
г
M ( NH 3 ) =17
моль
Визначення вмісту амоніаку проводять за реакцією:
2 NH 3 ∙ H 2 O+ H 2 SO4 → ( NH 4 ) 2 SO4 +2 H 2 O
Знайти масу амоніаку, що міститься в 150мл розчину, за результатами
титрування 1мл цього розчину:
50
1
m ( NH ) =
(c
2
H SO ) ∙ V ( H SO )
2 4 2 4
∙ M ( NH )∙ V ( NH 3 ∙ H 2 O )
3 3 заг.
V пр . ( NH 3 ∙ H 2 O )
моль
0,5 ∙0,0111 л
л г
m ( NH 3 ) = ∙17 ∙ 0,15 л=14,1525 г
0,001 л моль
Відповідь: m ( NH 3 ) =14,1525 г
Приклад 5
Визначити масову частку оцтової кислоти в розчині, якщо на титрування
5мл цього розчину витрачено 12,9 мл розчину натрій гідроксиду з молярною
моль
концентрацією еквівалента 0,521 л . Густина розчину оцтової кислоти
г г
1,01
мл
. M ( CH 3 COOH )=60 моль
V ( CH 3 COOH )=5 мл=0,005 л ω ¿ ¿ )-?
V ( NaOH )=12,9 мл=0,0129 л
моль
c ( NaOH )=0,521
л
г
M ( CH 3 COOH )=60
моль
г
ρ ( р−ну ) =1,01
мл
Визначення вмісту оцтової кислоти проводять за реакцією:
CH 3 C OOH + NaOH → CH 3 COONa+ H 2 O
1 Визначити молярну концентрацію оцтової кислоти за результатами
) титрування:
c ( NaOH )∙ V ( NaOH )
c ( CH 3 COOH )=
V (CH 3 COOH )
моль
0,521 ∙ 0,0129 л
л моль
c ( CH 3 COOH )= =1,344
0,005 л л
2 Розрахувати масову частку оцтової кислоти в розчині, використовуючи

) формулу, наведену в таблиці 5:
c (CH 3 COOH ) ∙ M ( CH 3 COOH )
ω ( CH 3 COOH ) = ∙ 100 %
( ) ρ р−ну
моль г
1,344
∙ 60
л моль
ω ( CH 3 COOH ) = ∙ 100 %=8 %
г
1,01
мл
ω
Відповідь: ( 3 CH COOH ) =8 %
51
5.1 Визначити молярну концентрацію еквівалента барій гідроксиду в розчині,

якщо на титрування 10мл цього розчину використано 11,3мл розчину
хлоридної кислоти з молярною концентрацією еквівалента 0,02моль/л.
Відповідь: c ( 12 Ba ( OH ) )=0,0226 моль
2
л
5.2 Визначити молярну концентрацію еквівалента натрій гідроксиду в

розчині, якщо на титрування 10мл цього розчину використано 11,3мл
розчину сульфатної кислоти з молярною концентрацією 0,02моль/л.
моль
Відповідь: c ( NaOH )=0,0452
л
5.3 Визначити точну молярну концентрацію еквівалента сульфатної кислоти

в розчині, якщо для його стандартизації використовувався розчин, для
приготування 250мл якого взято наважку 0,3575г натрій карбонату
декагідрату Na2 C O3 ∙10 H 2 O. На титрування 10мл приготованого розчину
г
Na2 C O3 використано 10,2мл розчину H 2 SO4 . M ( Na 2 C O 3 )=106
моль
Відповідь: c ( 12 H SO )=9,8 ∙10
2 4
−3 моль
л
5.4 Визначити точну молярну концентрацію еквівалента калій гідроксиду в

розчині, якщо для його стандартизації використовувався розчин, для
приготування 500мл якого взято наважку 0,315г дигідрату щавлевої кислоти
H 2 C 2 O 4 ∙ 2 H 2 O . На титрування 10мл приготованого розчину H 2 C 2 O 4
г
використано 11,1мл розчину KOH . M ( H 2 C 2 O4 ∙ 2 H 2 O )=126 моль
−3 моль
Відповідь: c ( KOH )=9 ∙ 10
л
5.5 На титрування 20мл розчину оцтової кислоти витрачено 14,8мл розчину

моль
калій гідроксиду з молярною концентрацією еквівалента 0,01 .
л
Визначити:
а) масу оцтової кислоти, що міститься в 20мл розчину;
б) масу оцтової кислоти, що міститься в 1л розчину;
г
M ( CH 3 COOH )=60
моль
Відповідь: а) mпр ( CH 3 COOH )=8,88 ∙ 10−3 г
б) m заг ( CH 3 COOH )=0,444 г
5.6 Визначити масову частку амоніаку в нашатирному спирті, якщо на

титрування 1мл цього розчину витрачено 9,3мл розчину хлоридної кислоти с
52
моль
молярною концентрацією еквівалента 0,597 л . Густина нашатирного
г г
спирту 0,958 мл ; M ( NH 3 ) =17 моль .
Відповідь: ω ( NH 3 )=9,85 %
53
6. Буферні системи, їх біологічна роль.
Таблиця 7. Основні параметри, що використовуються для
характеристики буферних розчинів.
Параметр Розрахункова формула Змістове значення
Рівняння Гендерсона-Гассельбаха для Кислотний буферний
pH кислотних буферних систем: розчин містить слабку
кислотної c( с) кислоту та сіль, утворену
pH= p K д +lg ,
буферної c ( к) цією кислотою і сильною
системи де c (с ) та c (к )- молярні концентрації, основою. Значення pH
відповідно, солі та кислоти в буферному залежить від величини
розчині. Враховуючи, що константи дисоціації
n( x )
c ( x) = та n ( x )=c 0 (x )∙ V 0 ( x), молярні слабкої кислоти та спів-
V (буф .) відношення концентра-
концентрації компонентів буферного розчину цій солі і кислоти.
можна виразити через їх концентрації у
вихідних розчинах c 0 ( x ) та об’єми вихідних
розчинів V 0 (x ), використані для приготування
даного буферного розчину:
c (с) ∙V 0 (с)
p H= p K д +lg 0
c 0 (к) ∙V 0 (к)
pH Рівняння Гендерсона-Гассельбаха для Основний буферний роз-
основної основних буферних систем чин містить слабку осно-
буферної c (с) ву та сіль, утворену цією
системи [
pH=14− p K д +lg
c( о)],
основою та сильною
кислотою. Значення pH
або
c 0 (с )∙ V 0 (c ) залежить від значення
[
pH=14− p K д +lg
]
c0 ( о)∙ V 0 (о)
, константти дисоціації
слабкої основи та спів-
c (с ) та c (о)- молярні концентрації відповідно
відношення концентра-
солі та основи в буферному розчині;
цій солі і основи.
c 0 (с ) та c 0 (о)- молярні концентрації відповідно
солі та основи у вихідних розчинах;
V 0 (с ) та V 0 (о) - об’єми вихідних розчинів,
відповідно, солі та основи, використані для
приготування даного буферного розчину.
Кількість молей
Буферна 1 еквівалента сильної
c ( к −ти)∙ V (к −ти)
ємність за z кислоти, яку потрібно
Вк =
кислотою V ( буф . р−ну )∙|∆ pH | додати до 1л буферного
розчину, щоб змінити
величину pH на
одиницю.
Кількість молей
Буферна 1 еквівалента лугу, яку
c ( луг) ∙ V ( луг)
ємність за z потрібно додати до 1л
В л=
лугом V (буф . р−ну) ∙|∆ pH| буферного розчину, щоб
змінити величину pH на
одиницю.
54
Приклад 1
Обчислити pH ацетатного буфера, приготованого з 300мл розчину оцтової
кислоти з c 0 ( CH 3 COOH )=0,1 моль / л та 600мл розчину натрій ацетату з
c 0 ( CH 3 COONa )=0,2 моль / л. K д ( CH 3 COOH )=1,75∙ 10−5 моль / л
c 0 ( CH 3 COOH )=0,1 моль / л pH−?
c 0 ( CH 3 COONa )=0,2 моль / л
V 0 ( CH 3 COOH )=300 мл=0,3 л
V 0 ( CH 3 COONa )=600 мл=0,6 л
K д ( CH 3 COOH )=1,75∙ 10−5 моль / л
Записати рівняння для обчислення pH ацетатної буферної системи,
виразивши молярні концентрації компонентів буферного розчину через їх
концентрації у вихідних розчинах та об’єми вихідних розчинів, взяті для
приготування даного буферного розчину:
c 0 ( CH 3 COONa ) ∙ V 0 (CH 3 COONa)

pH= p K д ( CH 3 COOH ) +lg
c 0 ( CH 3 COOH ) ∙ V 0 (CH 3 COOH )
Підставити значення і розрахувати pH :

моль
0,2 ∙0,6 л
−5 л
pH=−lg ( 1,75 ∙10 )+ lg =4,76+lg 4=4,76+0,6=5,36
моль
0,1 ∙0,3 л
л
Приклад 2
Обчислити pH амонійного буферного розчину, приготованого з 250мл
розчину амоній хлориду з c 0 ( NH 4 Cl )=0,1 моль/ л та 200мл водного розчину
амоніаку ( NH 3 ∙ H 2 O ) з c 0 ( NH 3 ∙ H 2 O )=0,2 моль / л .
K д ( NH 3 ∙ H 2 O ) =1,8 ∙10−5 моль / л
c 0 ( NH 4 Cl )=0,1 моль/ л pH−?
c 0 ( NH 3 ∙ H 2 O )=0,2 моль / л
V 0 ( NH 4 Cl ) =250 мл=0,25
V 0 ( NH 3 ∙ H 2 O )=200 мл=0,2
K д ( NH 3 ∙ H 2 O ) =1,8 ∙10−5 моль / л
Записати рівняння для обчислення pH амонійної буферної системи,
виразивши концентрації компонентів буфера через концентрації та об’єми
55
вихідних розчинів:
c0 ( NH 4 Cl ) ∙ V 0 ( NH 4 Cl )
[
pH=14− p K д ( NH 3 ∙ H 2 O ) +lg
c0 ( NH 3 ∙ H 2 O ) ∙ V 0 ( NH 3 ∙ H 2 O ) ]
Підставити значення і розрахувати pH :
моль
[
pH=14− −lg 1,8 ∙10 +lg
0,2
л∙ 0,25 л
−5
моль
л
0,1
∙ 0,2 л ]
=14−[ 4,74+lg 0,625 ] =¿ 14−[ 4,74−0,2 ] =9,46
Приклад 3
Обчислити об’єми розчинів натрій гідрогенфосфату і натрій
дигідрогенфосфату з молярними концентраціями c 0 ( Na2 HPO4 )=0,02 моль / л та
c 0 ( Na H 2 PO 4 )=0,02 моль / л, необхідні для приготування 500мл фосфатного
буферного розчину з pH=7,8. K д ¿
pH=7,8 V 0 ( Na2 HPO4 )−?
V ( буф . )=500 мл=0,5 л V 0 ( Na H 2 PO 4 )−?
c 0 ( Na2 HPO4 )=0,02 моль / л
c 0 ( Na H 2 PO 4 )=0,02 моль / л
Kд ¿
1) Обчислити співвідношення об’ємів вихідних розчинів.
Записати рівняння для обчислення pH фосфатної буферної системи,
виразивши концентрації компонентів буфера через концентрації та
об’єми вихідних розчинів:
pH= p K д ¿
Спростити рівняння, підставивши значення концентрацій компонентів у

вихідних розчинах :
pH= p K д ¿
pH= p K д ¿
Знайти співвідношення об’ємів вихідних розчинів Na2 HPO 4 та Na H 2 PO 4:
V 0 ( Na2 HPO4 )
lg =pH − p K д ¿
V 0 ( Na H 2 PO 4 )
V 0 ( Na2 HPO4 ) −8
lg =7,8−[−lg 6,2∙ 10 ]=7,8−7,2=0,6
V 0 ( Na H 2 PO 4 )
V 0 ( Na2 HPO4 ) 0,6
=10 =3,98 ≈ 4
V 0 ( Na H 2 PO 4 )
V 0 ( Na2 HPO4 )=4 ∙V 0 ( Na H 2 PO 4 )
56
2) Обчислити об’єми вихідних розчинів Na2 HPO 4 та Na H 2 PO 4.
Враховуючи, що V 0 ( Na2 H PO 4 ) +V 0 ( Na H 2 PO 4 ) =V ( буф . ), скласти систему
рівнянь:
V 0 ( Na2 H PO 4 ) +V 0 ( Na H 2 PO 4 ) =0,5 л
{
V 0 ( Na2 HP O4 ) =4 ∙ V 0 ( Na H 2 PO 4 )
4 ∙V 0 ( Na H 2 PO 4 ) +V 0 ( Na H 2 PO4 )=0,5 л
5 ∙V 0 ( Na H 2 PO 4 ) =0,5 л
0,5 л
V 0 ( Na H 2 PO 4 )= =0,1 л
5
V 0 ( Na 2 HPO4 )=4 ∙V 0 ( Na H 2 PO 4 ) =4 ∙ 0,1 л=0,4 л
Відповідь: V 0 ( Na H 2 PO 4 )=0,1 л
V 0 ( Na 2 HPO4 )=0,4 л
Приклад 4
Обчислити об’єми розчину амоній хлориду та розчину амоніаку з
молярними концентраціями ( NH 4 Cl ) =0,02 моль/ л і c 0 ( NH 3 ∙ H 2 O )=0,02 моль / л,
необхідні для приготування 400мл амонійного буферного розчину з pH=8,78.
K д ( NH 3 ∙ H 2 O ) =1,8 ∙10−5 моль / л
pH=8,78 V 0 ( NH 4 Cl ) −?
V ( буф . )=400 мл=0,4 л V 0 ( NH 3 ∙ H 2 O )−?
c 0 ( NH 4 Cl )=0,02 моль / л
c 0 ( NH 3 ∙ H 2 O )=0,02 моль / л
K д ( NH 3 ∙ H 2 O ) =1,8 ∙10−5 моль / л
1 Обчислити співвідношення об’ємів вихідних розчинів.
) Записати рівняння для обчислення pH амонійної буферної системи,
виразивши концентрації компонентів буфера через концентрації та
об’єми вихідних розчинів:
c0 ( NH 4 Cl ) ∙ V 0 ( NH 4 Cl )
[
pH=14− p K д ( NH 3 ∙ H 2 O ) +lg
]
c0 ( NH 3 ∙ H 2 O ) ∙ V 0 ( NH 3 ∙ H 2 O )

моль
0,02 ∙ V 0 ( NH 4 Cl)
л
pH=14− p K д ( NH 3 ∙ H 2 O )−lg
моль
0,02 ∙ V 0 (NH 3 ∙ H 2 O)
л
V 0( NH 4 Cl)
pH=14− p K д ( NH 3 ∙ H 2 O )−lg
V 0 ( NH 3 ∙ H 2 O)
Знайти співвідношення об’ємів вихідних розчинів NH 4 Cl та NH 3 ∙ H 2 O :
57
V 0 ( NH 4 Cl )
lg =14− pH− p K д ( NH 3 ∙ H 2 O )
V 0 ( NH 3 ∙ H 2 O )
V 0 ( NH 4 Cl ) −5
lg =14−8,78 — (−lg 1,8∙ 10 )=14−8,78−4,74=0,48
V 0 ( NH 3 ∙ H 2 O )
V 0 ( NH 4 Cl ) 0,48
=10 =3
V 0 ( NH 3 ∙ H 2 O )
V 0 ( NH 4 Cl ) =3∙ V 0 ( NH 3 ∙ H 2 O )
2 Обчислити об’єми вихідних розчинів NH 4 Cl та NH 3 ∙ H 2 O .
) Враховуючи, що V 0 ( NH 4 Cl ) +V 0 ( NH 3 ∙ H 2 O ) =V ( буф . ) , скласти систему
рівнянь:
V 0 ( NH 4 Cl ) +V 0 ( NH 3 ∙ H 2 O )=0,4 л
{ V 0 ( NH 4 Cl )=3∙ V 0 ( NH 3 ∙ H 2 O )
3 ∙V 0 ( NH 3 ∙ H 2 O ) + V 0 ( NH 3 ∙ H 2 O )=0,4 л
4 ∙V 0 ( NH 3 ∙ H 2 O ) =0,4 л
0,4 л
V 0 ( NH 3 ∙ H 2 O )= =0,1 л
4
V 0 ( NH 4 Cl ) =3∙ V 0 ( NH 3 ∙ H 2 O )=3∙ 0,1 л=0,3 л
Відповідь: V 0 ( NH 3 ∙ H 2 O )=0,1 л
V 0 ( NH 4 Cl ) =0,3 л
Приклад 5
Обчислити об’єми розчинів натрій гідрогенфосфату і натрій
дигідрогенфосфату з молярними концентраціями c 0 ( Na2 HPO4 )=0,02 моль / л і
c 0 ( Na H 2 PO 4 )=0,02 моль / л, а також води, необхідні для приготування 600мл
фосфатного буферного розчину з молярною концентрацією 0,01 моль/ л і
pH=7,5. K д ¿
pH=7,5 V 0 ( Na2 HPO4 )−?
V ( буф . )=600 мл=0,6 л V 0 ( Na H 2 PO 4 )−?
c ( буф . )=0,01 моль / л V ( H 2 O ) −?
c 0 ( Na 2 HPO4 )=0,02 моль / л
c 0 ( Na H 2 PO 4 )=0,02 моль / л
Kд ¿
спосіб 1
1 Обчислити співвідношення об’ємів вихідних розчинів..
) Записати рівняння для обчислення pH фосфатної буферної системи,
виразивши концентрації компонентів буфера через концентрації і об’єми
вихідних розчинів:
pH= p K д ¿
58
pH= p K д ¿
pH= p K д ¿
Знайти співвідношення об’ємів вихідних розчинів Na2 HPO 4 та Na H 2 PO 4:

V 0 ( Na2 HPO4 )
lg =pH − p K д ¿
V 0 ( Na H 2 PO 4 )
V 0 ( Na2 HPO4 ) −8
lg =7,5−[−lg 6,2∙ 10 ]=7,5−7,2=0,3
V 0 ( Na H 2 PO 4 )
V 0 ( Na2 HPO4 ) 0,3
=10 =1,99 ≈ 2
V 0 ( Na H 2 PO 4 )
V 0 ( Na2 HPO4 )=2 ∙V 0 ( Na H 2 PO 4 )
2 Обчислити об’єм води і суму об’ємів вихідних розчинів Na2 HPO 4 і
) Na H 2 PO 4.
Оскільки задана молярна концентрація буферного розчину (0,01 моль/ л ¿ ¿ в
два рази менша за молярні концентрації вихідних розчинів ( 0,02 моль/ л ¿,
можна зробити висновок, що для приготування буферного розчину
необхідно взяти об’єм води, що дорівнює половині об’єму буфера (тобто
розвести буфер в два рази).
V (буф .) 0,6 л
V ( H 2O )= = =0,3 л
2 2
отже:
V 0 ( Na2 H PO 4 ) +V 0 ( Na H 2 PO 4 ) =V ( буф . )−V ( H 2 O )=0,6 л−0,3 л=0,3 л
3 Обчислити об’єми вихідних розчинів Na2 HPO 4 та Na H 2 PO 4.

) Скласти систему рівнянь:
V 0 ( Na2 H PO 4 ) +V 0 ( Na H 2 PO 4 ) =0,3 л
{
V 0 ( Na2 HPO4 )=2 ∙V 0 ( Na H 2 PO 4 )
2 ∙V 0 ( Na H 2 PO 4 ) +V 0 ( Na H 2 PO 4 )=0,3 л
3 ∙V 0 ( Na H 2 PO 4 ) =0,3 л
0,3 л
V 0 ( Na H 2 PO 4 )= =0,1 л
3
V 0 ( Na 2 HPO4 )=2 ∙V 0 ( Na H 2 PO 4 ) =2∙ 0,1 л=0,2 л
спосіб 2
1 Обчислити співвідношення кількостей речовини компонентів буфера.
) Записати рівняння для обчислення pH фосфатної буферної системи,
виразивши співвідношення концентрацій компонентів буфера через
співвідношення кількостей речовини цих компонентів:
pH= p K д ¿
59
Знайти співвідношення кількостей речовини Na2 HPO 4 и Na H 2 PO 4:
n ( Na 2 HPO 4 )
lg = pH− p K д ¿
n ( Na H 2 PO 4 )
n ( Na2 HPO 4 ) −8
lg =7,5−[ −lg6,2 ∙10 ]=7,5−7,2=0,3
n ( Na H 2 PO 4 )
n ( Na2 HPO4 ) 0,3
=10 =1,99 ≈ 2
n ( Na H 2 PO 4 )
n ( Na2 HPO 4 )=2∙ n ( Na H 2 PO4 )
2 Обчислити сумарну кількість речовини компонентів буфера.
) Записати формулу для розрахунку загальної молярної концентрації
буфера та виразити з неї суму кількостей речовини Na2 HPO 4 і Na H 2 PO 4:
n ( Na2 HPO 4 ) +n( Na H 2 PO 4 )
с ( буф . )=
V ( буф .)
n ( Na2 H PO 4 ) +n ( Na H 2 PO 4 ) =c ( буф . ) ∙ V ( буф . )
моль
n ( Na2 H PO 4 ) +n ( Na H 2 PO 4 ) =0,01 ∙0,6 л=0,006 моль
л
3 Обчислити кількості речовини компонентів буфера.
) Скласти систему рівнянь:
n ( Na2 H PO 4 ) +n ( Na H 2 PO 4 )=0,006 моль
{
n ( Na 2 HPO4 ) =2∙ n ( Na H 2 PO 4 )
2 ∙n ( Na H 2 PO 4 ) + n ( Na H 2 PO 4 ) =0,006 моль
3 ∙ n ( Na H 2 PO 4 ) =0,006 моль
0,006 моль
n ( Na H 2 PO 4 )= =0,002 моль
3
n ( Na2 HPO 4 )=2∙ n ( Na H 2 PO4 )=2 ∙ 0,002 моль=0,004 моль
4 Обчислити об’єми вихідних розчинів, в яких містяться необхідні кількості
) Na2 HPO 4 і Na H 2 PO 4:
n(Na2 HPO4 ) 0,004 моль
V 0 ( Na2 HPO4 )= = =0,2 л
c 0 ( Na2 HPO 4) моль
0,02
л
n(Na H 2 PO 4 ) 0,002 моль
V 0 ( Na H 2 PO 4 )= = =0,1 л
c 0 ( Na H 2 PO 4) 0,02 моль
5 Обчислити об’єм води, який необхідно додати до розрахованих об’ємів
) розчинів Na2 HPO 4 і Na H 2 PO 4, щоб отримати 0,6л буферної суміші:
V ( H 2 O ) =V ( буф . )−V 0 ( Na2 HPO 4 )−V 0 ( Na H 2 PO 4 )
V ( H 2 O ) =0,6 л−0,2 л−0,1 л=0,3 л
Відповідь: V 0 ( Na H 2 PO 4 )=0,1 л
V 0 ( Na2 HPO4 )=0,2 л
V ( H 2 O ) =0,3 л
60
Приклад 6
Обчислити буферну ємність гідрокарбонатної буферної системи плазми крові
за лугом, якщо на титрування 100,0мл її витрачено 4,59мл розчину калій
моль
гідроксиду з молярною концентрацією 0,01 л при зміні pH от 7,4 до 7,7.
моль В л−?
c ( KOH )=0,01
л
V ( KOH )=4,59 мл=0,00459 л
V ( буф . )=100 мл=0,1 л
pH 1=7,4
pH 2=7,7
c ( KOH ) ∙ V ( KOH )
В л=
V ( буф . ) ∙|∆ pH|
моль
0,01 ∙ 0,00459 л
л моль ммоль
В л= =0,00153 =1,53
0,1 л ∙|( 7,7−7,4 )| л л
ммоль
Відповідь: В л=1,53 л
Приклад 7
До 20мл крові додали 6,6мл розчину хлоридної кислоти с молярною
моль
концентрацією 0,1 л . При цьому значення pH змінилось від 7,36 до 6,64.
Обчислити буферну ємність крові за кислотою.
моль Вк−?
c ( HCl )=0,1
л
V ( HCl )=6,6 мл=0,0066 л
V ( буф . )=20 мл=0,02 л
pH 1=7,36
pH 2=6,64
c ( HCl ) ∙ V ( HCl )
Вк =
V ( буф . ) ∙|∆ pH|
моль
0,1 ∙0,0066 л
л моль ммоль
Вк = =0,0458 =45,8
0,02 л ∙|(6,64−7,36)| л л
ммоль
Відповідь: Вк=45,8 л
61
6.1 Обчислити pH амонійного буферного розчину, приготованого з 600мл
розчину амоній хлориду з c 0 ( NH 4 Cl )=0,1 моль/ л і 800мл розчину амоніаку з
c 0 ( NH 3 ∙ H 2 O )=0,15 моль/ л . K д ( NH 3 ∙ H 2 O ) =1,8 ∙10−5 моль / л
6.2 Обчислити pH фосфатного буферного розчину, що складається з 150мл

розчину натрій дигідрогенфосфату з c 0 ( Na H 2 PO 4 )=0,2 моль / л та 250мл розчину
натрій гідрогенфосфату з c 0 ( Na2 H PO 4 )=0,1 моль / л.
Kд ¿
6.3 Обчислити pH ацетатного буферного розчину, приготованого з 250мл

розчину натрій ацетату з c 0 ( CH 3 COONa )=0,1 моль / л і 300мл розчину оцтової
кислоти з c 0 ( CH 3 COOH )=0,15 моль / л. K д ( CH 3 COOH )=1,75∙ 10−5 моль / л
6.4 Обчислити об’єми розчинів оцтової кислоти і натрій ацетату з

молярними концентраціями c 0 ( CH 3 COOH )=0,1 моль / л і c 0 ( CH 3 COONa )=0,1 моль / л
, а також води, які необхідно змішати, щоб отримати 1,4л ацетатного
буферного розчину з молярною концентрацією 0,05 моль / л та pH=4,36.
K д ( CH 3 COOH )=1,75∙ 10−5 моль / л
У відповіді об’єми компонентів буфера виразити в літрах.
Відповідь: V 0 ( CH 3 COOH )=0,5 л
V 0 ( CH 3 COONa )=0,2 л
V ( H 2 O ) =0,7 л
6.5 Обчислити об’єми розчинів натрій гідрогенфосфату з

c 0 ( Na 2 HPO4 )=0,04 моль/ л та натрій дигідрогенфосфату з
c 0 ( Na H 2 PO 4 )=0,04 моль/ л , а також води, які необхідно змішати, щоб отримати
750мл фосфатного буферного розчину з молярною концентрацією 0,02 моль/ л
та pH=7,8.
Kд ¿
У відповіді об’єми компонентів буфера виразити в мілілітрах.
Відповідь: V 0 ( Na H 2 PO 4 )=75 мл
V 0 ( Na 2 HPO4 )=300 мл
V ( H 2 O ) =375 мл
6.6 Обчислити об’єми розчинів натрій гідрогенфосфату та натрій

дигидрогенфосфату з концентраціями c 0 ( Na2 HPO4 )=0,03 моль / л і
c 0 ( Na H 2 PO 4 )=0,03 моль / л, необхідні для приготування 600мл фосфатного
буферного розчину з pH=6,9. K д ¿
У відповіді об’єми компонентів буфера виразити в мілілітрах.
Відповідь: V 0 ( Na H 2 PO 4 )=400 мл
62
V 0 ( Na 2 HPO4 )=200 мл
6.7 Обчислити об’єми розчину амоній хлориду і розчину амоніаку з

молярними концентраціями c 0 ( NH 4 Cl )=0,01 моль / л і c 0 ( NH 3 ∙ H 2 O )=0,01 моль / л
, які потрібно змішати, щоб приготувати 1500мл амонійного буферного
розчину з pH=9,56 . K д ( NH 3 ∙ H 2 O ) =1,8 ∙10−5 моль / л
У відповіді об’єми компонентів буфера виразити в літрах.
Відповідь: V 0 ( NH 3 ∙ H 2 O )=1 л
V 0 ( NH 4 Cl ) =0,5 л
6.8 Розрахувати ємність буферного розчину за кислотою, якщо при

титруванні 10,0мл розчину витрачено 5,3мл розчину хлоридної кислоти з
моль
молярною концентрацією 0,1 л на зменшення pH від 4,1 до 3,3?
Відповідь: ммоль
Вк=66,25
л
6.9 Розрахувати буферну ємність розчину за лугом, якщо при титруванні

20,0мл цього розчину для зміни pH від 7,1 до 8,3 витрачено 7,4мл розчину
калій гідроксиду з молярною концентрацією 0,02 моль/л?
Відповідь: ммоль
В л=6,17
л
63
7. Колігативні властивості розчинів
Таблиця 8. Основні параметри, що використовуються для

характеристики колігативних властивостей розчинів
Параметр Позначення, Змістове значення
розрахункова формула
Осмотичний тиск Зовнішній тиск на розчин,
π=c ∙( x) ∙ R ∙ T при якому встановлюється
π=i ∙ c(x )∙ R ∙T осмотична рівновага (крізь
напівпроникну мембрану)
(i вводиться в формулу для між розчином і чистим
розчинів електролітів) розчинником.
Ізотонічний i; Відношення загального

коефіцієнт i=1+α ∙( n−1) числа частинок (молекул та
де іонів) розчиненої речовини
α - ступінь дисоціації; в розчині до вихідного
n -кількість іонів, на які числа молекул речовини,
розпадається даний враховує міжмолекулярні
електроліт
взаємодії в реальних
розчинах.
Підвищення ∆ Т з =Т з ( р−ка )−Т з ( р−ну ) Прямо пропорційне моляль-
температури ∆ Т з =К к ∙ b(x) ності речовини в розчині
кипіння (Т к) або ∆ Т з =i∙ К к ∙ b( x)
зниження
температури ∆ Т к=Т к ( р−ну )−Т к( р−ка)
замерзання (Т з) ∆ Т к=К е ∙ b( x )
ідеальних, або ∆ Т к=i ∙ К е ∙ b(x)
нескінченно (i вводиться в формулу для
розведених, розчинів розчинів електролітів)
нелетких речовин
Ебуліоскопічна та К е, К к Чисельно рівні підвищенню
кріоскопічна температури кипіння або,
константи відповідно, зниженню
температури замерзання
одномоляльного ідеального
розчину нелеткої речовини
порівняно з чистим
розчинником. Їх значення
залежить лише від природи
розчинника і не залежить
від природи розчиненої
речовини.

64
Приклад 1
В розчині з якою молярною концентрацією барій хлориду ізотонічний
коефіцієнт BaCl2 найбільший?
а) с (BaCl 2)=0,3 моль/ л
б) с (BaCl 2)=0,1 моль/ л
в) с (BaCl 2)=0,01 моль/ л
г) с (BaCl 2)=0,005 моль/ л
Максимальне значення ізотонічного коефіцієнту можливе в найбільш
розведених розчинах. Отже, ізотонічний коефіцієнт BaCl 2 буде найбільший в
розчині з молярною концентрацією с (BaCl 2)=0,005 моль/ л.
Приклад 2
Яким буде розчин калій нітрату відносно розчину кальцій нітрату, якщо
молярні концентрації електролітів однакові?
−¿¿
K NO3 → K +¿+ NO 3 ¿
i→ 2 π K NO =2 ∙ c( K NO 3) ∙ R ∙ T
3
π Ca(NO ) =3 ∙ c ¿
−¿¿
Ca( NO3 )2 → Ca+¿+2 NO 3 ¿

i→ 3 3 2
Якщо молярні концентрації розчинів однакові, то осмотичний тиск розчину

K NO3 менший, ніж осмотичний тиск розчинуCa( NO3 )2:
якщо ¿, то 2 ∙ c( K NO 3) ∙ R ∙ T <3 ∙ c ¿ ,
тобто π K NO <π Ca(NO ) 3 3 2
Отже, розчин K NO3 гіпотонічний відносно розчинуCa( NO3 )2.
Приклад 3
Яким буде розчин кальцій хлориду відносно розчину натрій сульфату, якщо
−¿¿
CaCl 2 → Ca 2+¿+2 Cl ¿
i→ 3 π CaCl =3 ∙c (Ca Cl2 )∙ R ∙T
2
2−¿¿
Na2 SO4 →2 N a+¿+SO 4 ¿ i→ 3 π Na SO =3∙ c (Na2 SO 4 )∙ R ∙T

2 4
Кальцій хлорид та натрій сульфат при дисоціації утворюють однакову

кількість частинок. Якщо молярні концентрації розчину CaCl 2 та розчину
Na 2 SO 4 рівні, то кількості частинок в їх розчинах також будуть рівні, таким
чином, тиски цих розчинів також рівні. Отже, розчин CaCl 2 ізотонічний
відносно розчину Na2 SO4.
Приклад 4
Яким буде розчин калій сульфату відносно розчину натрій нітрату, якщо
65
2−¿ ¿
K 2 SO 4 → 2 K +¿+ SO 4 ¿ i→ 3 πK 2
SO 4 =3∙ c (K 2 SO4 ) ∙ R ∙ T
−¿¿
Na NO 3 → Na +¿+ NO 3 ¿
i→ 2 π Na NO =2 ∙ c(Na NO3 )∙ R ∙T
3
Якщо молярні концентрації розчину K 2 SO4 та розчину Na NO 3 рівні, то

осмотичний тиск розчину K 2 SO4 більший, ніж осмотичний тиск розчину Na NO 3:
c ( K 2 SO 4 ) =c (Na NO 3)
якщо { 3>2
, то 3 ∙ c( K 2 SO 4 )∙ R ∙T >2∙ c (Na NO 3 )∙ R ∙T
тобто π K SO > π NaNO 2 4 3
Отже, розчин K 2 SO4 гіпертонічний відносно розчину Na NO 3.
Приклад 5
Розчини ксилози, натрій броміду, барій хлориду та алюміній нітрату мають
однакові молярні концентрації. Який з цих розчинів має найменший
осмотичний тиск при однаковій температурі?
C 5 H 10 O 5 не дисоціює i=1 π=c(C 5 H 10 O5) ∙ R ∙ T
−¿¿
NaBr → Na+¿+Br ¿ i→ 2 π=2 ∙ c ( NaBr )∙ R ∙T

−¿¿
BaCl 2 → Ba2 +¿+ 2Cl ¿ i→ 3 π=3 ∙ c (BaCl 2)∙ R ∙ T

−¿ ¿
Al NO3 → Al 3+¿+3 NO ¿ 3
i→ 4 π=4 ∙ c ( Al NO3 )∙ R ∙T
При однакових температурі та молярних концентраціях речовин найменшу
молярну концентрацію частинок (молекул та іонів) та, відповідно, найменший
осмотичний тиск має розчин речовини з найменшим ізотонічним коефіцієнтом,
тобто розчин ксилози (i=1).
Приклад 6
Розчини сахарози, фруктози, рибози та сечовини мають однакові масові
концентрацій. Який з цих розчинів має найбільший осмотичний тиск?
Сахароза г
M ( C H O )=342 12 22 11
моль π=c( x )∙ R ∙T
Фруктоза г ρ(x)
M ( C6 H 12 O 6 ) =180 c ( x) =
моль M (x)
Рибоза г
M ( C5 H 10 O5 )=150
моль
Сечовина г
M ( CO ( NH 2 )2 )=60
моль
Найбільший осмотичний тиск буде в розчині з найбільшою молярною
концентрацією речовини. З формули, що зв’язує масову концентрацію з
молярною, видно, що при однакових значеннях ρ( x ) розчинів, c ( x ) буде мати
найбільше значення в розчині речовини з найменшою молярною масою. Отже,
найбільший осмотичний тиск буде в розчині сечовини.
Приклад 7
Якщо розчини глюкози, натрій нітрату, кальцій хлориду, алюміній сульфату
66
ізотонічні, то молярна концентрація якої речовини найменша?
C 6 H 12 O 6 не дисоціює i=1 π=c ∙(C 6 H 12 O 6 )∙ R ∙ T π
c ( C6 H 12 O 6 ) =
R∙T
π
−¿¿
Na NO 3 → Na +¿+ NO 3 ¿
i→ 2 π=2 ∙ c ( Na NO 3)∙ R ∙ T c ( Na NO 3 )=
2∙ R ∙T
π
−¿ ¿
CaCl 2 → Ba2+¿+2 Cl ¿
i→ 3 π=3 ∙ c (CaCl 2)∙ R ∙ T c ( CaCl 2 )=
3∙R∙T
π
2−¿¿
Al2 ( SO 4 )3 →2 Al 3+ ¿+3 SO 4 ¿ i→ 5 π=5 ∙ c ( Al 2 ( SO 4 )3)∙ R ∙ T c ( Al2 ( SO 4 )3 ) =

5 ∙ R∙ T
Якщо розчини ізотонічні (значення π рівні), то найменша молярна
концентрація буде в розчині речовини з найбільшим ізотонічним коефіцієнтом
– розчин алюміній сульфату (i→ 5).
Приклад 8
Для якого з водних розчинів температура замерзання найнижча:
а) 10 г KBr на1000 г води;
б) 10 г NaBr на1000 г води;
в) 10 г LiBr на 1000 г води?
Найнижча температура замерзання Т з ( р −ну ) буде у розчина з найбільшою
різницею температур замерзання розчину та розчинника ∆ Т з :
∆ Т з =Т з ( р−ка )−Т з ( р−ну )
Т з ( р −ну )=Т з ( р−ка )−∆Т з
Різниця температур замерзання розчину та розчинника тим більша, чим більша

в розчині кількість частинок розчиненої речовини:
∆ Т з =i∙ К к ∙ b( x)
Усі перелічені речовини є бінарними електролітами і значення ізотонічного
коефіцієнту для всіх будуть однаковими (i→ 2). В такому випадку кількості
частинок в розчині та, відповідно, величини ∆ Т з , будуть залежати лише від
моляльностей b ( x ) розчину:
n( x) m(x )
b ( x )= =
m ( р−ка ) M ( x)∙m( р−ка)
При однакових значеннях m( x) и m( р−ка) найбільше значення b ( x ) буде в
розчині речовини з найменшою молярною масою M (x).
г Отже, найнижча температура замерзання буде у
M ( KBr )=119
моль розчину літій броміду.
г
M ( NaBr )=103
моль
г
M ( LiBr )=87
моль
67
Приклад 9
Розчини натрій хлориду, алюміній хлориду, калій хлориду, кальцій хлориду
замерзають при однакових температурах. Моляльність якого розчину
найменша?
NaCl i→ 2 ∆ Т з =2∙ К к ∙ b(NaCl) ∆T з
b ( NaCl )=
2∙Kк
Al Cl3 i→ 4 ∆ Т з =4 ∙ К к ∙ b( Al Cl 3) ∆Tз
b ( Al Cl 3 )=
4 ∙ Kк
KCl i→ 2 ∆ Т з =2∙ К к ∙ b(KCl) ∆Tз
b ( KCl ) =
2∙Kк
CaCl 2 i→ 3 ∆ Т з =3 ∙ К к ∙ b(Ca Cl2 ) ∆Tз
b ( Ca Cl2 ) =
3 ∙ Kк
При однакових температурах замерзання розчинів найменша моляльність буде
в розчині того електроліту, для якого можливе найбільше значення
ізотонічного коефіцієнта. З перелічених електролітів таким є алюміній хлорид (
i→ 4 ).
Приклад 10
Температура кипіння якого з наведених розчинів є найвищою?
а) 10 г K NO 3 на1000 г води;
б) 10 г Na NO3 на 1000 г води;
в) 10 г Li NO3 на 1000 г води .
Найвища температура кипіння Т к ( р−ну ) буде у розчина з найбільшою різницею
температур кипіння розчину та розчинника ∆ Т к :
∆ Т к=Т к ( р−ну )−Т к( р−ка )
Т к ( р−ну )=Т з ( р−ка )+ ∆ Т к
Різниця температур кипіння розчину та розчинника тим більша, чим більша в
розчині кількість частинок розчиненої речовини:
∆ Т к=i ∙ К е ∙ b(x)
Всі перелічені речовини є бінарними електролітами і значення ізотонічного
коефіцієнта для всіх будуть однаковими (i→ 2). В такому випадку кількості
частинок в розчині та, відповідно, величини ∆ Т к , будуть залежати лише від
моляльностей b ( x ) розчинів:
n( x) m(x )
b ( x )= =
m ( р−ка ) M ( x)∙m( р−ка)
При однакових значеннях m( x) та m( р−ка) найбільше значення b ( x ) буде в
розчині речовини з найменшою молярною масою M (x).
г Отже, найвища температура кипіння буде у
M ( K NO 3 )=101
моль розчину літій нітрату.
г
M ( Na NO3 ) =85
моль
68
г
M ( Li NO3 ) =69
моль
Приклад 11
Розчини фруктози, натрій хлориду, барій хлориду, та алюміній хлориду
мають однакові моляльності. Який з цих розчинів замерзає при найвищій
температурі?
C 6 H 12 O6 i=1
∆ Т з =К к ∙ b(C 6 H 12 O6 ) ∆ Т з =Т з ( р−ка )−Т з ( р−ну )
NaCl i→ 2
∆ Т з =2∙ К к ∙ b(NaCl)
BaCl 2 i→ 3
∆ Т з =3 ∙ К к ∙ b(Ba Cl2 )
Al Cl3 i→ 4
∆ Т з =4 ∙ К к ∙ b( Al Cl 3)
Найвища температура замерзання Т з ( р −ну ) буде у розчину з найменшою
різницею температур замерзання розчину і розчинника ∆ Т з . У розчинів з
однаковими моляльностями b ( x) найменше значення ∆ Т з буде у розчину
речовини з найменшим значенням ізотонічного коефіцієнта – розчину
фруктози.
Приклад 12
Обчислити температуру замерзання розчину, в якому на 200г води припадає
9,3г ксилози. У відповіді температуру виразити за шкалою Цельсія.
Т з ( H O) =273,15 K ; K к =1,86 кг∙ К ; M ( C5 H 10 O5 )=150 г .
2
моль моль
m ( H 2 O ) =200 г t з (р −ну) −?
m ( C5 H 10 O 5 ) =9,3 г
г
M ( C5 H 10 O5 )=150
моль
Т з ( H O) =273,15 K
2
кг∙ К г∙ К
K к =1,86 =1,86 ∙10 3
моль моль
1 Обчислити різницю температури замерзання розчину ксилози та
) температури замерзання води ΔТз, використовуючи її залежність від
моляльності розчину:
m ( C 5 H 10 O5 )
∆ T з =K к ∙ b ( x ) =K к ∙
M ( C 5 H 10 O5 ) ∙ m ( H 2 O )
г∙ К 9,3 г
∆ T з =1,86 ∙103 ∙ =0,58 К
моль г
150 ∙200 г
моль
2 Обчислити температуру замерзання розчину ксилози Тз(р-ну):
) ∆ T з =T з ( H O)−T з ( р−ну )
2
T з ( р −ну )=T з ( H O )−∆ T з=273,15 К−0,58 К =272,57 К

2
3 Перевести температуру в шкалу Цельсія:

69
) t з (р −ну) =T з ( р−ну )−273,15=272,57−273,15=−0,58℃
Відповідь: t з ( р −ну )=−0,58 ° С
Приклад 13
Обчислити молярну масу неелектроліту якщо розчин, який містить 50,1г цієї
кг∙ К
речовини в 750г води замерзає при -1,35°С. Т з ( H O) =273,15 K ; K к =1,86 моль
2
m ( x ) =50,1 г M ( x )−?
m ( H 2 O ) =750 г
t з ( р −ну )=−1,35 ℃
Т з ( H O) =273,15 K
2
кг∙ К г∙ К
K к =1,86 =1,86 ∙10 3
моль моль
1 Перевести значення температури замерзання розчину зі шкали Цельсія в
) термодинамічну шкалу температур:
T з ( р −ну )=t з ( р−ну ) +273,15=−1,35+273,15=271,8 ( K)
2 Розрахувати різницю температури замерзання розчину та температури

) замерзання води ΔТз:
∆ T з =T з ( H O)−T з ( р−ну )=273,15 К−271,8 К =1,35 K
2
3 Розрахувати молярну масу речовини, використовуючи залежність різниці

) температури замерзання від моляльності розчину:
m( x ) K к∙ m( x )
∆ T з =K к ∙ b ( x ) =K к ∙ ⇨ M ( x )=
M ( x )∙ m ( H2O) ∆ T з ∙ m( H2O)
г ∙К
1,86 ∙ 103 ∙50,1 г
моль г
M ( x )= =92
1,35 К ∙ 750 г моль
г
Відповідь: M ( x )=92 моль
Приклад 14
В 500 г води розчинили 100г рибози. При якій температурі закипить цей
розчин? У відповіді температуру виразити за шкалою Цельсія.
Т к ( H O )=373,15 K ; K е =0,52 кг ∙ К ; M ( C5 H 10 O5 )=150 г .
2
моль моль
m ( H 2 O ) =500 г Т к ( р−ну )−?
m ( C5 H 10 O 5 ) =100 г
г
M ( C5 H 10 O5 )=150
моль
Т к ( H O )=373,15 K
2
70
кг ∙ К г ∙К
K е =0,52 =0,52 ∙ 103
моль моль
1 Обчислити різницю температури кипіння розчину рибози та температури
) кипіння води ΔТк, використовуючи її залежність від моляльності розчину:
m ( C5 H 10 O5 )
∆ T к =K е ∙ b ( x ) =K е ∙
M ( C5 H 10 O5 ) ∙ m ( H 2 O )
г∙К 100 г
∆ T к=0,52∙ 103 ∙ =0,69 К
моль г
150 ∙ 500 г
моль
2 Обчислити температуру кипіння розчину рибози Тк(р-ну):
) ∆ T к=T к ( р−ну )−T к ( H O )
2
T к ( р−ну )=T к ( H O )+ ∆ T к =373,15 К +0,69 К=373,99 К

2
3 Перевести температуру в шкалу Цельсія:

) t к( р−ну )=T к ( р−ну )−273,15=373,99−273,15=100,84 ℃
Відповідь: t к( р−ну )=100,84 ℃
Приклад 15
Розчин, в якому розчинено 45г неелектроліту в 250г води, кипить при
100,52℃ . Обчислити молярну масу розчиненої речовини. Т к ( H O )=373,15 K ; 2
кг ∙ К
K е =0,52
моль
m ( x ) =45 г M ( x )−?
m ( H 2 O ) =250 г
t к ( р−ну )=100,52 ℃
Т к ( H O )=373,15 K
2
кг ∙ К г ∙К
K э=0,52 =0,52∙ 103
моль моль
1 Перевести значення температури кипіння розчину зі шкали Цельсія в
T к ( р−ну )=t к ( р−ну )+273,15=100,52+273,15=373,67 (K )
2 Обчислити різницю температури кипіння розчину та температури
) кипіння води ΔТк:
∆ T к=T к ( р−ну )−T з ( H O) =373,67 К −373,15 К=0,52 К
2
3 Обчислити молярну масу речовини, використовуючи залежність різниці

) температури кипіння від моляльності розчину:
m (x ) K е∙m( x)
∆ T к =K е ∙ b ( x ) =K е ∙ ⇨ M ( x )=
M ( x )∙ m( H2 O) ∆ Tк ∙ m ( H 2 O )
г∙ К
0,52 ∙10 3 ∙ 45 г
моль г
M ( x )= =180
0,52 К ∙250 г моль
71
г
Відповідь: M ( x )=180
моль
Приклад 16
Визначити температуру кипіння та температуру замерзання розчину, що
містить 0,25моль нітратної кислоти в 2,5л води, якщо ізотонічний коефіцієнт
дорівнює 1,88. Температуру виразити за шкалою Цельсія.
Т з ( H O) =273,15 K ; K к =1,86 кг∙ К ; Т к ( H O )=373,15 K ; K е =0,52 кг ∙ К .
2
моль 2
моль
n ( HNO3 ) =0,25 моль t з ( р −ну )−?
V ( H 2 O ) =2,5 л t к( р−ну)−?
i=1,88
Т з ( H O) =273,15 K
2
Т к ( H O )=373,15 K
2
кг∙ К
K к =1,86
моль
кг ∙ К
K е =0,52
моль
1 m ( H O ) =V ( H O ) ∙ ρ ( H O )=2,5 л∙ 1 кг =2,5 кг
2 2 2
) л
2 Обчислити різницю температури замерзання розчину нітратної кислоти
) та температури замерзання води ΔТз, використовуючи її залежність від
концентрації частинок в розчині:
n ( HNO3 )
∆ T з =i∙ K к ∙ b ( x )=i ∙ K к ∙
m( H2 O)
кг ∙ К 0,25 моль
∆ T з =1,88 ∙1,86 ∙ =0,35 К
моль 2,5 кг
3 Обчислити температуру замерзання розчину нітратної кислоти Тз(р-ну):
) ∆ T з =T з ( H O)−T з ( р−ну )
2
T з ( р −ну )=T з ( H O )−∆ T з=273,15 К−0,35 К =272,8 К

2
Перевести температуру в шкалу Цельсія:

t з (р −ну) =T з ( р−ну )−273,15=272,8−273,15=−0,35 ℃
3 Обчислити різницю температури кипіння розчину нітратної кислоти та
) температури кипіння води ΔТк, використовуючи її залежність від
концентрації частинок в розчині:
n ( HNO3 )
∆ T к =i ∙ K е ∙ b ( HNO3 )=i ∙ K е ∙
m( H 2O)
кг ∙ К 0,25 моль
∆ T з =1,88 ∙0,52 ∙ =0,1 К
моль 2,5 кг
4 Обчислити температуру кипіння розчину нітратної кислоти Тк(р-ну):
) ∆ T к=T к ( р−ну )−T к ( H O )
2
72
T к ( р−ну )=T к ( H O )+ ∆ T к =373,15 К +0,1 К =373,25 К
2
Перевести температуру в шкалу Цельсія:

t к( р−ну )=T к ( р−ну )−273,15=373,25−273,15=100,1 ℃
Відповідь: t з ( р −ну )=−0,35 ° С ; t к( р−ну )=100,1 ℃
Приклад 17
Визначити ізотонічний коефіцієнт натрій хлориду в розчині, якщо його
моль
моляльність в розчині становить 1 , а температура кипіння дорівнює
кг
кг ∙ К
100,94 ℃ . Т к ( H O )=373,15 K ; K е =0,52 .
2
моль
моль i−?
b ( NaCl )=1
кг
t к( р−ну )=100,94 ℃
кг ∙ К
K е =0,52
моль
Т к ( H O )=373,15 K
2
1 Перевести значення температури кипіння розчину зі шкали Цельсія в
T к ( р−ну )=t к ( р−ну )+273,15=100,94+273,15=374,09(K )
2 Обчислити різницю температури кипіння розчину та температури
) кипіння води ΔТк:
∆ T к=T к ( р−ну )−T з ( H O) =374,09 К −373,15 К=0,94 К
2
3 Записати рівняння, що виражає залежність різниці температур кипіння

) розчину електроліту та розчинника від концентрації частинок розчиненої
речовини:
∆ T к=i ∙ K е ∙ b ( NaCl )
Виразити з цього рівняння ізотонічний коефіцієнт:

∆Tк
i=
K е ∙ b ( NaCl )
0,94 K
i= =1,81
кг ∙ К моль
0,52 ∙1
моль кг
Відповідь: i=1,81
Приклад 18
Визначити осмотичний тиск розчину, який містить 30г гліцерину в 250мл
3 л ∙ Па г
розчину при 25°С. R=8,31∙ 10 моль ∙ К ; M ( C3 H 8 O3 ) =92 моль .
m ( C3 H 8 O 3 ) =30 г π−?
73
V ( р−ну )=250 мл=0,25 л
л ∙ Па
R=8,31∙ 103
моль ∙ К
г
M ( C3 H 8 O 3 ) =92
моль
t=25 ℃
1 Перевести значення температури зі шкали Цельсія в термодинамічну
) шкалу температур:
T =t+ 273,15=25+273,15=298,15(K )
2 Записати рівняння Вант-Гоффа, виразивши молярну концентрацію через,
) масу речовини та об’єм розчину:
m(C3 H 8 O 3 )
π=c ( C 3 H 8 O 3 ) ∙ R ∙T = ∙R∙T
M (C 3 H 8 O 3)∙V ( р−ну )
Розрахувати осмотичний тиск розчину:

30 г л ∙ Па
π= ∙ 8,31 ∙10 3 ∙298,15 К =3232∙ 103 Па=¿3232 кПа
г моль ∙ К
92 ∙ 0,25 л
моль
Відповідь: π=3232 кПа
Приклад 19
Встановити, яким буде розчин глюкози з масовою часткою C 6 H 12 O6 10%
відносно плазми крові (ізо-, гіпо- або гіпертонічним) при температурі 37 ℃ .
Осмотичний тиск плазми крові в нормі дорівнює 740 – 780 кПа . Густина
г г 3 л ∙ Па
розчину глюкози 1,04 мл ; M ( C6 H 12 O6 ) =180 моль ; R=8,31∙ 10 моль ∙ К .
ω ( C 6 H 12 O6 )=10 % =0,10 π−?
t=37 ℃
г
ρ ( р−ну ) =1,04
мл
3 л ∙ Па
R=8,31∙ 10
моль ∙ К
г
M ( C6 H 12 O 6 ) =180
моль
1) Перевести значення температури з шкали Цельсія в термодинамічну
шкалу температур:
T =t+ 273,15=37+ 273,15=310,15(K )
2) Записати рівняння Вант-Гоффа, виразивши молярну концентрацію через
масову частку :
ω( C6 H 12 O 6 )∙ ρ( р− ра)
π=c ( C 6 H 12 O6 ) ∙ R ∙T = ∙ R∙ T
M (C6 H 12 O 6 )
74
г
0,10 ∙1,04
мл л ∙ Па
π= ∙8,31 ∙10 3 ∙310,15 К =1489 кПа
г моль ∙ К
180
моль
Відповідь π=1489 кПа ⇨ 10%-ий розчин глюкози є гіпертонічним
: відносно плазми крові.
Приклад 20
Розрахувати осмотичний тиск розчину калій хлориду з молярною
моль
концентрацією 0,01 л та ізотонічним коефіцієнтом 1,96 при температурі
3 л ∙ Па
37 ℃ . R=8,31∙ 10
моль ∙ К
моль π−?
c ( KCl )=0,01
л
i=1,96
л ∙ Па
R=8,31∙ 103
моль ∙ К
t=37 ℃
1 Перевести значення температури з шкали Цельсія в термодинамічну
T =t+ 273,15=37+ 273,15=310,15(K )
2 Записати рівняння Вант-Гоффа для розчинів електролітів:
) π=i ∙ c ( KCl ) ∙ R ∙ T
моль л ∙ Па
π=1,96 ∙ 0,01 ∙ 8,31∙ 103 ∙ 310,15 K =50,5 кПа
л моль ∙ К
Відповідь: π=50,5 кПа
Приклад 21
Визначити молекулярну масу глобулярного білка, якщо осмотичний тиск
розчину, що містить 25 г/л білка, дорівнює 3,2кПа при температурі 20 ℃ .
л ∙ Па
R=8,31∙ 103
моль ∙ К
г M ( x )−?
ρ ( x )=25
л
π=3,2 кПа=3,2∙ 103 Па
t=20 ℃
л ∙ Па
R=8,31∙ 103
моль ∙ К
T =t+ 273,15=20+273,15=293,15(K )
75
2 Записати рівняння Вант-Гоффа, виразивши молярну концентрацію через
) масову концентрацію:
ρ(x )
π=c ( x ) ∙ R ∙T = ∙ R ∙T
M (x)
Виразити з цього рівняння молярну масу білка:
ρ( x )∙ R ∙T
M ( x )=
π
г л ∙ Па
∙8,31 ∙10 3
25 ∙293,15 К
л моль ∙ К г
M ( x )= =19032
3
3,2∙ 10 Па моль
г
Приклад 22
Обчислити молярну масу неелектроліту, якщо при розчиненні 20г цієї
речовини у воді отримали 500мл розчину, осмотичний тиск якого при
3 л ∙ Па
температурі 25 ℃ дорівнює 412,94кПа. R=8,31∙ 10 моль ∙ К
m ( x ) =20 г M ( x )−?
π=412,94 кПа=412,94 ∙ 103 Па
V ( р−ну )=500 мл=0,5 л
л ∙ Па
R=8,31∙ 103
моль ∙ К
t=25 ℃
T =t+ 273,15=25+273,15=298,15(K )
2 Записати рівняння Вант-Гоффа :
) π=c ( x ) ∙ R ∙T = m( x )
∙R∙T
M (x) ∙V ( р−ну )
Виразити молярну масу речовини:
m ( x)
M ( x )= ∙ R ∙T
π ∙V ( р−ну )
20 г л ∙ Па г
M ( x )= ∙8,31 ∙ 103 ∙ 298,15 К =240
3
412,94 ∙10 Па∙ 0,5 л моль ∙ К моль
г
Приклад 23
Яка маса сахарози міститься в 0,5л розчину, якщо осмотичний тиск розчину
76
при температурі 30 ℃ дорівнює 294,6кПа?
л ∙ Па г
R=8,31∙ 103 ; M ( C12 H 22 O 11 )=342
моль ∙ К моль
3
π=294,6 кПа=294,6 ∙ 10 Па m(C 12 H 22 O11 )−?
V ( р−ну )=500 мл=0,5 л
л ∙ Па
R=8,31∙ 103
моль ∙ К
t=30 ℃
г
M ( C12 H 22 O 11 )=342
моль
T =t+ 273,15=30+273,15=303,15( K )
2 Записати рівняння Вант-Гоффа :
) π= m(C12 H 22 O 11)
∙ R ∙T
M (C12 H 22 O 11 )∙ V ( р−ну)
Виразити з цього рівняння масу сахарози:

π ∙ M ( C12 H 22 O 11 ) ∙V ( р−ну )
m ( C12 H 22 O 11 )=
R∙ T
г
294,6 ∙10 3 Па∙ 342
моль ∙ 0,5 л
m ( C12 H 22 O11 )= =20 г
л ∙ Па
3
8,31∙ 10 ∙ 303,15 К
моль ∙ К
Відповідь: m ( C12 H 22 O11 )=20 г
Приклад 24
Визначити ізотонічний коефіцієнт калій карбонату в розчині з масовою
часткою K 2 CO3 0,69%, якщо осмотичний тиск цього розчину при температурі
г
37 ℃ дорівнює 309,3кПа. Густина розчину 1 .
мл
л ∙ Па г
R=8,31∙ 103 ; M ( K 2 CO 3 )=138 .
ω ( K 2 CO 3 )=0,69 %=0,0069 i−?
л ∙ Па
R=8,31∙ 103
моль ∙ К
t=37 ℃
π=309,3 кПа=309,3 ∙103 Па
г
M ( K 2 CO 3 )=138
моль
г
ρ( р−ну )=1
мл
77
T =t+ 273,15=37+ 273,15=310,15(K )
2 Записати рівняння Вант-Гоффа для розчинів електролітів, виразивши
) молярну концентрацію речовини через масову частку:
ω ( K 2 CO 3 ) ∙ ρ( р−ну )
π=i ∙ c ( K 2 CO3 ) ∙ R ∙ T =i∙ ∙R∙T
M ( K 2 CO3 )
Виразити з цього рівняння ізотонічний коефіцієнт:

π ∙ M ( K 2 CO3 )
i=
ω ( K 2 CO3 ) ∙ ρ( р−ну)∙ R ∙ T
Розрахувати значення ізотонічного коефіцієнта:

г
309,3 ∙10 3 Па∙ 138
моль
i= =2,4
г л ∙ Па
0,0069 ∙1 ∙ 8,31∙ 103 ∙ 310,15 K
мл моль∙ К
7.1 Визначити температуру кипіння та температуру замерзання розчину,

отриманого при розчиненні 150г глюкози в 850г води. Температуру виразити
за шкалою Цельсія.
Т з ( H O) =273,15 K ; K к =1,86 кг∙ К ;
2
моль
Т к ( H O )=373,15 K ; K е =0,52 ∙ К ; M ( C6 H 12 O 6 ) =180 г .
кг
2
моль моль
Відповідь: t з ( р −ну )=−1,82℃ ;
t к( р−ну )=100,51 ℃
7.2 Визначити температуру кипіння та температуру замерзання водного

розчину гліцерину з масовою часткою C 3 H 8 O3 20%. Температуру виразити за
шкалою Цельсія.
Т з ( H O) =273,15 K ; K к =1,86 кг∙ К ;
2
моль
Т к ( H O )=373,15 K ; K е =0,52 ∙ К ; M ( C3 H 8 O 3 ) =92 г .
кг
2
моль моль
Відповідь: t з ( р −ну )=−5,05 ℃ ;
t к( р−ну )=101,41 ℃
7.3 Обчислити молярну масу неелектроліту, якщо розчин, що містить 25,55г

цієї речовини в 200г води, замерзає при –1,320С.
Т з ( H O) =273,15 K ; K к =1,86 кг∙ К .
2
моль
78
г
моль
7.4 Обчислити молярну масу неелектроліту, якщо розчин, що містить 248,2г

цієї речовини в 3000г води, замерзає при –0,450С.
Т з ( H O) =273,15 K ; K к =1,86 кг∙ К
2
моль
г
моль
7.5 Розчин, в якому розчинено 41,4 неелектроліту в 300г води кипить при
100,780С. Обчислити молярну масу цієї речовини.
Т к ( H O )=373,15 K ; K е =0,52 кг ∙ К
2
моль
г
моль
7.6 В 600г води розчинили 60,2г неелектроліту. Розчин кипить при 100,87 0С.
Обчислити молярну масу розчиненої речовини.
Т к ( H O )=373,15 K ; K е =0,52 ∙ кг ∙ К .
2
моль
г
моль
7.7 Скільки грамів сахарози потрібно розчинити в 100 г води, щоб:

а) знизити температуру кристалізації на 1 0С;
б) підвищити температуру кипіння на 1 0С?
г
M ( C12 H 22 O 11 )=342
моль
Т з ( H O) =273,15 K ; K к =1,86 ∙ кг ∙ К ; Т к ( H O )=373,15 K ; K е =0,52 ∙ кг ∙ К .
2
моль 2
моль
Відповідь: а)m ( C12 H 22 O 11 )=18,39 г;
б) m ( C12 H 22 O11 )=65,78 г
7.8 Обчислити температуру замерзання та температуру кипіння водного

розчину хлоридної кислоти з масовою часткою HCl 6,8%, якщо ізотонічний
коефіцієнт дорівнює 1,66.
Т з ( H O) =273,15 K ; K к =1,86 кг∙ К ; M ( HCl ) =36,5 г .
2
моль моль
Відповідь: t з ( р −ну )=−6,17 ℃ ;
t к( р−ну )=101,73 ℃
7.9 Розчин, що містить 8г NaOH в 1000г H 2 O , кипить при 100,184 ℃ . Визначити

ізотонічний коефіцієнт гідроксиду натрію в цьому розчині.
Т к ( H O )=373,15 K ; K е =0,52 кг ∙ К ; M ( NaOH )=40 г
2
моль моль
79
7.10 Обчислити осмотичний тиск розчину білка, що містить 2,5г білка в 0,5л
розчину, при температурі 36,60С враховуючи, що макромолекула білка має
глобулярну форму.
г 3 л ∙ Па
M ( x )=55000 ; R=8,31∙ 10 .
моль моль ∙ К
Відповідь: π=234 Па
7.11 Встановити, якими будуть розчини відносно плазми крові (ізо-, гіпо- або
гіпертонічним) при 37 ℃ :
г
а) розчин глюкози з масовою часткою C 6 H 12 O6 6% (густина 1,02 мл );
г
б) розчин сахарози з масовою часткою C 12 H 22 O11 6% (густина 1,02 мл );
Осмотичний тиск плазми крові в нормі дорівнює 740 – 780 кПа .
г г л ∙ Па
M ( C6 H 12 O6 ) =180 ; M ( C12 H 22 O 11 )=342 ; R=8,31∙ 103 .
моль моль моль ∙ К
Відповідь:
а) π=876 кПа⇨ розчин глюкози гіпертонічний відносно плазми крови;
б) π=461,2 кПа⇨ розчин сахарози гіпотонічний відносно плазми крови..
7.12 Розрахувати величину осмотичного тиску розчину сечовини з масовою

г
концентрацією 26,8 л при 00С.
г л ∙ Па
M ( CO ( N H 2 )2 )=60 ; R=8,31∙ 103
Відповідь: π=1014 кПа
7.13 Обчислити масу гліцерину, що міститься в 50мл розчину, якщо

осмотичний тиск цього розчину при 250С дорівнює 4129,4кПа.
г л ∙ Па
M ( C3 H 8 O 3 ) =92 ; R=8,31∙ 103 .
Відповідь: m ( C3 H 8 O 3 ) =7,67 г
7.14 Знайти молекулярну масу глобулярного білка, якщо осмотичний тиск

розчину, що містить 75г цього білка в 500мл розчину, дорівнює 49,5кПа при
3 л ∙ Па
35°С. R=8,31∙ 10 моль ∙ К
г
моль
7.15 Розрахувати молярну масу неелектроліту, якщо при 200С осмотичний

тиск розчину з масовою частку цієї речовини 40% дорівнює 3362кПа.
г 3 л ∙ Па
Густина розчину 1,18 мл ; R=8,31∙ 10 моль ∙ К .
г
моль
80
7.16 Яке з явищ – гемоліз чи плазмоліз – буде спостерігатись, якщо клітину
еритроцита занурити в розчин нітрату кальцію з молярною концентрацією
моль
0,025 при температурі 37 0С, якщо ізотонічний коефіцієнт дорівнює 2,60.
л
Відповідь: π=167,5 кПа ⇨ гемоліз
7.17 Визначити ізотонічний коефіцієнт барій гідроксиду в розчині з

моль
молярною концентрацією B a ¿ 0,1 л , якщо осмотичний тиск цього розчину
при температурі 20 ℃ дорівнює 618,8кПа.
л ∙ Па
R=8,31∙ 103 .
моль ∙ К
7.18 Визначити ізотонічний коефіцієнт натрій гідроксиду в розчині з

масовою часткою NaOH 0,8%, якщо осмотичний тиск цього розчину при
г
температурі 10 ℃ дорівнює 847,1кПа. Густина розчину 1 мл .
л ∙ Па г
R=8,31∙ 103 ; M ( NaOH )=40
81
Додаток. Деякі математичні відомості
1. Числа з плаваючою комою
Плаваюча кома – форма подання чисел, в якій число зберігається у вигляді
мантиси та показника степеня. Число n можна виразити в такий спосіб:
n=a ∙ bm
де:
а−¿ мантиса (виражає значення числа без врахування порядку; як правило,
значення мантиси, обирають так, щоб 1 ≤a ≤ 10)
b−¿ основа (найчастіше в ролі основи використовується 10);
m−¿ порядок (виражає степінь основи числа, на яке множиться мантиса).
Такий спосіб подання чисел зручний при роботі з дуже великими або дуже
маленькими числами. Приклади:
0,01=10−2
0,0001=10−4
100000=10 5
0,000054=5,4 ∙ 10−5
12000000=1,2 ∙ 107
2. Деякі властивості показників степені

Дія Приклад
a n ∙ am =an +m 10−4 ∙ 10−5 =10−9
an n−m 10−3 3
m
=a −6
=10
a 10
m 2
( a n ) =an ∙m ( 10 4 ) =108
Будь-яке число в степені 0 дорівнює одиниці, крім 00 =0 , 0n=0 .
3. Логарифмом числа a за основою b називають показник степеня n, до

якого потрібно піднести число b, щоб отримати a.
Запис log b a=n рівнозначний запису b n=a
Найчастіше використовують:
- десятковий логарифм (основа 10, позначення lg);
- натуральний логарифм (основа e = 2.7183..., позначення ln).
4. Деякі властивості логарифмів

1) Логарифми чисел, більших за одиницю, позитивні, чисел, менших за
одиницю – негативні.
2) Логарифм числа 1 за будь-якої основи дорівнює 0: log b 1=0
3) Логарифм числа, рівного основі, дорівнює 1: log b b=1 (lg10=1 ¿
4) Логарифм добутку дорівнює сумі логарифмів:
l o gb ( a ∙ c ) =log b a+ log b c (lg ( a∙ c )=lga +lgc )
5) Логарифм частки дорівнює різниці логарифмів:
a a
log b =log b a−log b c (lg =lga−lgc )
c c
6) Логарифм числа a в степені n дорівнює логарифму числа a,
помноженому на n:log b a n=n ∙ logb a (lg an=n ∙ lga; lg 10 n=n)
82
5. Знаходження десяткового логарифму числа за допомогою таблиці
логарифмів.
Для того, щоб за допомогою таблиці відшукати десятковий логарифм числа,
необхідно спочатку знайти його порядок, тобто подати число у вигляді:
283500=2,835∙ 105 (п’ятий порядок)
Округлити число до двох значущих цифр:
2,835 ∙10 5 ≈ 2,8 ∙10 5
На перетині ряду 2 та колонки 0,8 (див. Таблиця 9) знайти значення та
додати до нього порядок числа:
lg 283500=lg ( 2,835 ∙ 105 ) ≈ lg ( 2,8 ∙ 105 )=lg 2, 8+lg 105=0 , 447+5=5,447
Приклади:
lg 0,00283=lg ( 2,83 ∙ 10 ) ≈ lg ( 2,8 ∙ 10 ) =lg 2 , 8+lg 10−3=0 , 447+ (−3 )=−2,553
−3 −3
lg 0 ,000006=lg ( 6 ∙10−6 )=lg 6+lg 10−6=0 , 778+ (−6 )=−5,222

lg 0,000368=lg ( 3 ,68 ∙ 10−4 ) ≈ lg ( 3 ,7 ∙ 10−4 )=lg 3,7+lg 10−4 =0 ,568+ (−4 )=¿−3,432
lg 0 ,0561=lg ( 5,61 ∙10−2 ) ≈ lg ( 5,6 ∙10−2 )=lg5 , 6+lg 10−2=0 ,748+ (−2 )=−1,252
6. Знаходження числа за десятковим логарифмом за допомогою

таблиці
Для того, щоб за допомогою таблиці відшукати десятковий антилогарифм
позитивного числа (піднести 10 у позитивний степінь), необхідно спочатку
подати показник степеня у вигляді суми цілої та дробової частин:
2,93423=2+ 0,93423
Округлити дробову частину до трьох значущих цифр:
0,93423 ≈ 0,934
Знайти в таблиці логарифмів найближче число та скласти значення
відповідних йому ряду та колонки (див. Таблиця 9):
8+ 0,6=8,6
Помножити отримане значення на 10 в степені, рівному цілій частині
вихідного числа:
102,93423 ≈ 102 ∙100,934 ≈ 102 ∙ 8,6=860
Якщо необхідно піднести 10 у від’ємний степінь, то спочатку треба подати
показник степеня у вигляді суми від’ємної цілої частини та позитивної
дробової частини:
−1,05782=−2+ 0,94218
А далі діяти аналогічно:
10−1,05782 ≈ 100,942 ∙ 10−2=8,7 ∙10−2=0,087
Приклади:
−5,483 0,517 −6 −6
10 =10 ∙ 10 ≈ 3,3∙ 10
−3,947 0,053
10 =10 ∙ 10−4 ≈ 1,1 ∙10−4
10−9,54=100,56 ∙10−10 ≈ 3,6 ∙ 10−10
10−7,401=10 0,599 ∙10−8 ≈ 4 ∙ 10−8
10−2,457 =100,543 ∙ 10−3 ≈ 3,5∙ 10−3
83
Таблиця 9. Таблиця десяткових логарифмів
0,m 0,0 0,1 0,2 0,3 0,4 0,5 0,6 0,7 0,8 0,9
n
1 0,00
041 079 114 146 176 204 230 255 279
0
2 301 322 342 362 380 398 415 431 447 462
3 477 491 505 519 532 544 556 568 580 591
4 602 613 623 634 644 653 663 672 681 690
5 699 708 716 724 732 740 748 756 763 771
6 778 785 792 799 806 813 820 826 833 839
7 845 851 857 863 869 875 881 887 892 898
8 903 909 914 919 924 929 935 940 945 949
9 954 959 964 969 973 978 982 987 991 996
lg (n , m)=0 , xyz 100 , x y z =n , m
84

2 5316687733081506901

Uploaded by

Document Information

Original Title

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

2 5316687733081506901

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

Укладачі: Валентина Олександрівна Калібабчук, д.х.н.

Змістовий модуль 1. Хімія біогенних елементів.

Таблиця 1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик до

( N 2 O5 , N O2 , N 2 O ), концентрована сульфатна кислота

Кислими називають розчини, в яких концентрація іонів

CH 3 COOH H + ¿+CH COO

Сильні кислоти Кислоти, що є сильними електролітами та дисоціюють

Ba(OH )2 → Ba2 +¿+2OH ¿

Солі Солі – речовини, до складу яких, входять кислотні

Алгоритм виконання вправ за темою «Гідроліз солей»

Приклади виконання вправ

У реакції б: 2 K Cl O 3 → 2 K Cl + 3O 2 окисником і відновником є

З водою буде реагувати аніон SO2−¿ 3

скорочене іонне рівняння

З водою буде реагувати катіон Mg 2+¿¿, оскільки саме йому відповідає

З водою будуть реагувати обидва іони.

Відповідь: середовище розчину амоній карбонату близьке до нейтрального,

Вправи для самостійного виконання

Таблиця 2. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик

Так в комплексній сполуці К3[Fe(C2О4)3] - ліганд

O O зв’язаний з центральним іоном (Fe3+)

Внутрішня сфера Комлесоутворювач та ліганди, що його оточують

Таблиця 3. Залежність геометричної будови комплексів від

sp3d2 октаедр [Al(OH)6]3-

Приклади виконання вправ

ступінь окиснення ліганди

центральний іон 2+2=4 координаційне число

Утворення донорно–акцепторного зв’язку в комплексі [PtCl2(NH3)2]:

5d 6s 6p При цьому здійснюється dsp2

[ Pt Cl2 (NH 3)2 ]

зовнішня сфера ліганди координаційне число

Молярна 1 ω ( X )∙ ρ( р−ну) ρ(X)

Моляльність Якщо масова частка безрозмірна величина:

Приклади розв’язання задач

m2 ( р−ну )=m1 ( р−ну ) +∆ m ( C6 H 12 O6 )

m ( KMnO 4 )=c ( 15 KMnO )∙ M ( 15 KMnO )∙ V ( р−ну )

Задачі для самостійного розв’язання.

3.2 Розчин з масовою часткою глюкози 5% в медицині застосовують для

3.3 Водний розчин натрій гіпохлориту ( NaClO) відзначається потужною

3.4 Водний розчин фурациліну з масовою часткою 0,02% застосовують

3.5 В медичній практиці часто користуються 0,9%-вим розчином натрій

3.8 В медичній практиці використовуються 3%-вий та 30%-вий розчини

3.11 Яка маса фосфатної кислоти міститься в 300мл розчину

3.12 Розрахувати масову частку хлорної кислоти в розчині, якщо молярна

3.13 Розрахувати молярну концентрацію розчину нітратної кислоти з

3.14 Розрахувати молярну концентрацію еквівалента фосфатної кислоти

3.16 Розчин кальцій хлориду з масовою часткою CaCl2 10% застосовується в

Таблиця 6. Основні параметри та характеристики, що

Ступінь ci Кількісна характеристика процесу

α ≈ √K Д ∙ V , При зменшенні концентрації

Активність моль Ефективна концентрація іона x i,

Приклади розв’язання задач

При ступені дисоціації 100% на іони розпадається кожна молекула H 2 SO4 ,

б) Дисоціація ацетатної кислоти відбувається за схемою:

CH 3 COOH H + ¿+CH COO 3 ¿

При ступені дисоціації 100% молярна концентрація вільних іонів OH −¿¿

C H 3 COOH H +¿+CH COO 3 ¿

1 Обчислити молярну концентрацію оцтової кислоти:

1) Розрахувати молярну концентрацію Ca (OH )2:

Константа гідролізу розраховується за формулою :

KH O 10−14 моль 2 / л2 моль

Константа гідролізу розраховується за формулою

KH O 10−14 моль2 / л2 моль