ДАТА

КЛАС ПРЕДМЕТ ВЧИТЕЛЬ, E-MAIL

УРОКУ
21.02.2023 11 Хімія Сольська Л.П., solska@sch20.vin.ua
ТЕМА УРОКУ: Основи. Властивості, застосування гідроксидів Натрію і
Кальцію.
ПІДРУЧНИК: Савчин М.М.. Хімія (рівень стандарту): підруч. для
11 кл. закл. заг. Серед.освіти. – К.:Грамота,2019

ХІД УРОКУ

1. Основи, назви основ, класифікація.

Основи – це складні неогранічні сполуки, молекули яких складаються з атома
металу та однієї або декількох гідроксильних груп — ОН.
Загальна формула основ – Mе(OH)n (кількість гідроксильних груп у
молекулі основи (n) дорівнює валентності металу).
Назви основ. Назви основ за міжнародною номенклатурою утворюються за
наступною схемою:
Метал — (валентність металу) — слово «гідроксид»
Назва металу вказується в називному відмінку, валентність вказується лише у
тому випадку, коли елемент може проявляти змінну валентність, у кінці назви
додається слово «гідроксид». Крім назви за міжнародною номенклатурою
існують ще історичні назви основ.
Наприклад:
NaOH — натрій гідроксид (їдкий натр);
KOH — калій гідроксид (їдкий калій);
Ca(OH)2 — кальцій гідроксид (гашене вапно);
Fe(OH)2 — ферум (ІІ) гідроксид;
Fe(OH)3 — ферум (ІІІ) гідроксид.
Класифікація основ.
І. В залежності від розчинності основ у воді, їх поділяють на:
 розчинні основи(луги);
 нерозчинні основи.
Розчинні основи утворюються лужними і лужноземельними металами (головні
підгрупи І і ІІ груп періодичної системи).
В свою чергу, нерозчинні основи поділяються:
 амфотерні гідроксиди
 власне нерозчинні основи.
Здатність хімічних речовин виявляти кислотні або основні властивості в
залежності від природи речовини, з якою вони реагують, називається
амфотерністю.
Амфотерні властивості виявляють гідроксиди: алюмінію, берилію, перехідних
металів - цинку, тривалентного хрому і тривалентного заліза та ін.
ІІ. В залежності від кількості гідроксильних груп у складі молекули основи,
їх класифікують на:
 однокислотні (NaOH);
 двокислотні (Ca(OH)2);
 трикислотні (Fe(OH)3);
 чотирикислотні(Ti(OH)4).
2. Фізичні властивості основ
Натрій гідроксид NaOH — біла непрозора тверда речовина, гігроскопічна,
добре розчиняється у воді (за 20 °С у 100 г води розчиняється 100 г натрій
гідроксиду), розчинення супроводжується виділенням теплоти. Розчини милкі
на дотик.
Кальцій гідроксид Са(ОН)2 - фізичні властивості кальцій гідроксиду схожі з
властивостями натрій гідроксиду. Хоча він має порівняно малу розчинність (за
20 °С у 100 г води розчиняється 0,16 г кальцій гідроксиду).
Тверді луги та їх водні розчини зберігають у добре закритому посуді, бо
вони реагують з вуглекислим газом повітря і перетворюються на карбонати.
І у твердому стані, і в розчинах натрій гідроксид у разі потрапляння на шкіру
спричинює опіки. Тому поводитися з ним необхідно обережно,
використовувати засоби індивідуального захисту (захисні окуляри й гумові
рукавички), а також дотримуватися загальних правил безпеки. У разі
потрапляння лугу на шкіру, потрібно ретельно промити її водою, після чого
нейтралізувати розчином етанової або борної кислот.
Роз'їдають шкіру, тканини, папір й інші матеріали.
Нерозчинні основи – тверді речовини, не милкі на дотик, не роз’їдають
шкіру, не мають запаху, практично не розчиняються у воді й не змінюють
кольору індикаторів.
Забарвлені вони по-різному:
купрум(II) гідроксид Cu(OH)2 – блакитний;
Zn(OH)2, Al(OH)3 – білі,
Fe(OH)2 – зеленувато-білий,
Fe(OH)3 – бурий.
3. Хімічні властивості натрій гідроксиду і кальцій гідроксиду
1. Зміна забарвлення індикаторів.
У розчинах натрій гідроксиду та кальцій гідроксиду лакмус набуває
синього кольору, метиловий оранжевий — жовтого, а фенолфталеїн —
малинового. Універсальний індикатор у розбавленому розчині лугу має зелене
забарвлення, у концентрованому — синє та синьо-фіолетове.
2. Взаємодія лугів із кислотними оксидами. Луги взаємодіють з
кислотними оксидами, утворюючи сіль і воду.
2NaOH + SO3 = Na2SO4 + Н2О;
При пропусканні карбон (IV) оксиду через вапняну воду утворюється осад
кальцій карбонату:
Са(ОН)2 + СО2 = СаСО3↓ + Н2О.
Ця реакція є якісною для виявлення вуглекислого газу.
3. Взаємодія лугів із розчинами кислот. Реакція нейтралізації.
NaOH + HCl = NaCl + H2O
Реакцію обміну між основою та кислотою називають ще
реакцією нейтралізації.
Тепер вам стає зрозумілою хімічна сутність заходів безпеки при роботі з
лугами. Нагадаємо, щоб знешкодити дію лугу, місце його потрапляння на
відкриті ділянки шкіри нейтралізують оцтовою (етановою) кислотою.
4. Взаємодія лугів із розчинами солей.
Луги реагують у розчинах із солями:
Са(ОН)2 + Na2CO3 = СаСО3↓ + 2NaOH;
2NaOH + MnCl2 = Μn(ΟΗ)2↓ + 2NaCl.
Такі реакції відбуваються, якщо утворюється нерозчинна сполука — сіль,
основа чи амфотерний гідроксид.
5.Взаємодія лугів з амфотерними оксидами і гідроксидами:

6.Лугам також властива взаємодія з металами, оксиди та гідроксиди

яких мають амфотерні властивості, і деякими органічними речовинами.
Взаємодія натрій гідроксиду при сплавлянні з металами, оксиди та
гідроксиди яких мають амфотерні властивості:
2NaOH + Zn = H2 + Na2ZnO2 натрій цинкат
2KOH + 2Al + 2H2O = 3H2 + 2KAlO2 калій метаалюмінат
4. Застосування натрій гідроксиду і кальцій гідроксиду
Натрій гідроксид в природі не трапляється. Добувають цю речовину з
природної сировини — кухонної солі, пропускаючи через водний розчин цієї
солі постійний струм. Між водою й сіллю відбувається окисно-відновна реакція,
серед продуктів якої є луг. Натрій гідроксид є лугом, найуживанішим у хімічних
лабораторіях — наукових, виробничих, навчальних. Використовують як саму
речовину, так і її розчини у воді (розбавлені, концентровані), іноді — в спирті.
5. Практичне застосування деяких основ
NaOH – у великій кількості використовується у нафтовій промисловості для
очищення нафтопродуктів переробки нафти, в миловарній, паперовій,
текстильній промисловостях, у виробництві штучного шовку та в ряді інших
виробництв. Кип’ятінням деревини з NaOH добувають целюлозу. Обробка
бавовняних тканин натрій гідроксидом поліпшує їх здатність до фарбування.
Натрій гідроксид – важливий реактив у аналітичній хімії.
КОН – застосовують у миловарній промисловості для виготовлення рідкого
мила. Внаслідок великої гігроскопічності його використовують як осушувач,
для вбирання вуглекислого газу, у хірургії для припікання, як вихідний продукт
для добування різних солей калію.
Ca(OH)2 – Кальцій гідроксид (гашене вапно) — сіруватий малорозчинний у
воді порошок. При змішуванні надлишку гашеного вапна з водою утворюється
 суспензія — так зване “вапняне молоко”. Після фільтрування вапняного
молока отримують прозорий розчин кальцій гідроксиду, який називають
вапняною водою.
Гашене вапно входить до складу багатьох будівельних сумішей. Після
змішування з водою та піском під дією вуглекислого газу такий будівельний
розчин поступово твердне.
Гашене вапно використовують також:
 під час виробництва скла,
 для вапнування кислих ґрунтів,
 для пом’якшення води.
Вапняне молоко використовують:
 у виробництві цукру,
 при виготовленні сумішей для побілки дерев і боротьби з хворобами
рослин.
Вапняну воду використовують у лабораторній практиці для виявлення
вуглекислого газу, для білення, у медицині проти опіків або як протиотруту при
отруєннях сульфатною чи оксалатною кислотами.
Ba(OH)2 – насичений водний розчин відомий як «баритова вода», є важливим
лабораторним реактивом для виявлення СО2, йонів SO42– та СO32– та відносно
дешевою розчинною основою.
ЗАВДАННЯ ДО УРОКУ

Виконаємо завдання:
1. Допишіть схеми реакцій за участю розчинів лугів і складіть хімічні рівняння:
А NaOH + SO2 →
Б NaOH + Mg(NO3)2 →
В Ca(OH)2 + P2O5 →
Г Ca(OH)2 + K3PO4 →
2. У розчин, що містить гідроксид барію масою 350 г, пропустили оксид
сульфуру(IV) об'ємом 44,8 л (н.у.). Яка сіль і якої маси утворилась у
результаті реакції?
Вивчити §29
Виконайте №5,6 ст.146
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:
1. Матеріали спільноти активних освітян «Всеосвіта».
2. Матеріали освітнього проекту «На УРОК».