ДАТА УРОКУ КЛАС ПРЕДМЕТ ВЧИТЕЛЬ, E-MAIL

20.04.2023 11-Б Фізика Рознюк О.П. rozniuk.o@sch20.vin.ua

ТЕМА УРОКУ: Елементарні частинки
ПІДРУЧНИК: Фізика 11 клас Бар'яхтар 2019
ХІД УРОКУ
Вивчення нового матеріалу.
Елементарні частинки – це первинні частинки, які дальше не розпадаються, з них
складається вся матерія.

Термін "елементарні частинки” часто використовується в сучасній фізиці для

найменування великої групи найдрібніших частинок матерії, які не являються атомами і
атомними ядрами (виняток складає ядро атома водню –протон).

Історично першими експериментально виявленими елементарними частинками

були електрон, протон, а потім нейтрон. Здавалося, що цих частинок і фотона (кванта
електромагнітного поля) достатньо для побудови відомих форм речовини — атомів і
молекул. Такий підхід передбачав, що речовина складається з протонів, нейтронів та
електронів, а фотони здійснюють взаємодію між ними. Однак незабаром з'ясувалося, що
світ улаштований значно складніше. Було встановлено, що кожній частинці відповідає
своя античастинка, яка відрізняється від неї лише знаком заряду. Для частинок з
нульовими значеннями всіх зарядів античастинка збігається з частинкою (наприклад,
фотон). Починаючи з 1932 року було відкрито понад 400 елементарних частинок і це
число зростає й надалі.

Загальними характеристиками елементарних частинок є їхня маса m,

електричний заряд q, спін s і час життя τ. Масу елементарних частинок виражають
числом, кратним масі електрона; електричний заряд — в одиницях, кратних заряду
електрона е; спін — кратний значенню сталої Планка h.
Залежно від властивого їм типу взаємодій усі елементарні частинки, крім
фотона, поділяються на дві основні групи: адрони, які беруть участь в усіх
типах взаємодій — гравітаційній, електромагнітній, сильній і слабкій, та
лептони, яким не властива сильна взаємодія.
За часом життя елементарні частинки поділяють на стабільні (фотон,
електрон, протон, нейтрино, відносно стабільний нейтрон), квазістабільні
(τ >10-20 с), які розпадаються внаслідок електромагнітної чи слабкої взаємодії, і
нестабільні (τ < 10-22 с), які розпадаються внаслідок сильної взаємодії.
Також їх можна поділити на частинки й античастинки (електрон - позитрон,
нейтрино - антинейтрино); за значенням спінового квантового числа, яке може
бути цілим або напівцілим, адрони поділяють на бозони і баріони. Бозони з
нульовим спіном називають мезонами. Цю класифікацію можна продовжити на
основі значень різних квантових чисел.
Як виявити елементарну частинку? Зазвичай вивчають і аналізують сліди
(траєкторії або треки), залишені частинками, за фотографіями.
Усі сучасні методи реєстрації ядерних частинок і випромінювань можна розбити
на дві групи:
1) обчислювальні методи, засновані на використанні приладів, які обчислюють
кількість частинок того чи іншого типу;
2) трекові методи, що дозволяють відтворити слід частинки.
Кварки. 1964 році австрійським фізиком Дж. Цейгом і незалежно від нього
американським фізиком М. Гелл-Манном запропонована гіпотеза про існування
в природі невеликої кількості більш фундаментальних, "справді елементарних
частинок", названих кварками. Згідно з цією гіпотезою, всі мезони і баріони
побудовані з кварків і антикварків, з'єднаних між собою в різних комбінаціях.
Найбільш дивна (майже неймовірна) властивість кварків пов'язана з їх
електричним зарядом – припускається, що кварки мають дробове значення
елементарного електричного заряду. Нині в багатьох фізичних лабораторіях
світу ведуться експериментальні пошуки кварків.
Кваркам присвоєні імена: u - кварк, d - кварк, c - кварк, s - кварк, t - кварк,
b - кварк.
Кварки розрізняють за специфічним квантовим числом – „кольором”, яких
існує три: червоний (ч), синій (с) та зелений (з). Антикварки несуть доповняльні
кольори – античервоний (ч̃), антисиній ( с̃ ) та антизелений (з̃ ). Колір є одним із
квантових чисел, що ним характеризують кварки та глюони.
Систематика елементарних частинок. Гелл-Манн запропонував оригінальну
систематику елементарних частинок, звівши частинки та кварки в систему,
наведену в таблиці. Хоча таблиця містить лише по 6 кварків та лептонів, їх
значно більше. Дійсно, серед лептонів є й античастинки, а кварки крім того
мають ще й кольори та спіральність. Однак така систематика надзвичайно
спрощує загальний погляд на мікросвіт.

Гіпотеза кварків виявилася досить плідною. Вона дозволила не лише

систематизувати вже відомі частинки, пояснити їх властивості, пов’язати між
собою різні процеси, але й передбачити існування нових елементарних
частинок. Наприклад, існування Ω− було передбачено саме з допомогою моделі
кварків.
ЗАВДАННЯ ДО УРОКУ
Опрацювати: § 43. Виконати: Впр 43 (2, 3)
Переглянути відео: http://surl.li/gmbxo

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1. Підручник «Фізика 11»,Бар’яхтар В.Г., Довгий С.О.