Милорад Павич «Скляний равлик». Короткі відомості про митця.

Оповідання «Скляний равлик»

Милорад Павич – сербський поет, прозаїк,

літературознавець, перекладач, – один із
найчитаніших письменників екс-Югославії ХХ
століття. Він є одним з найяскравіших представників
постмодернізму і магічного реалізму XX століття.

Народився в Белграді 15 жовтня 1929 в сім’ї

скульптора і викладачки філософії. Учився Милорад
Павич у школі імені Карагеоргія в Бєлграді
(Сербія). Писати почав рано, дитинство Павича
прийшлося на німецьку окупацію.

У 1949-1953 роках навчався на філософському

факультеті університету Белграда, пізніше отримав ступінь доктора філософії в
галузі історії літератури в Загребському університеті.

Перед тим як повністю присвятити себе літературній творчості, М. Павич

деякий час викладав у різних університетах (в паризькій Сорбонні, у Відні,
Фрайбурзі, Регенсбурзі та Белграді). Був наставником сербського письменника
і літературознавця Сави Дамяново. Його перша поетична збірка
(«Палімпсести») була видана в 1967 році. У 1971 році був опублікований
наступний віршований збірник “Місячний камінь» («Месечев камен»).
Популярність приніс роман «Хазарський словник» (1984 рік), що став
бестселером. За цей роман Павич був нагороджений премією журналу НИН.
Його книги перекладені на кілька мов.
У 1991 році увійшов до складу Сербської академії наук і мистецтв.
У 2004 році був номінований на Нобелівську премію з літератури. Не отримав
її, поступившись при голосуванні Ельфріді Єлінек.
Павич володів російською, німецькою, французькою, кількома стародавніми
мовами, перекладав Пушкіна і Байрона на сербську мову. Член «Société
Européenne de Culture», член сербського ПЕН-клубу.
Помер 30 листопада 2009 року в Белграді на 81-му році життя від інфаркту
міокарда.

◊ «Скляний равлик»
Автор: Милорад Павич
Рік написання: 1998
Жанр: оповідання
Літературний рід: епос
Тема: Зображення цікавого перехрещення доль двох людей.

Ідея: Паралельне прочитання історії Давнього Єгипту та сучасності (ХХ

століття).
Проблематика твору “Скляний равлик”:
– повторення життя;
– перехресність людських доль;
– фаталізм;
– обман і самообман;
– погляд жінки і погляд чоловіка на одні
й ті ж речі.

Головні герої твору “Скляний равлик”:

Панна Хатчепсут – продавчиня в магазині жіночої спідньої білизни
Пан Давид Сенмут, архітектор
Пан в шкіряному пальто
Колишня дружина пана Давида Сенмута
У чому особливість сюжету твору “Скляний равлик?”
Сюжет цього твору є особливим, оскільки автор пропонує декілька його
прочитань, дає змогу читачеві самому обирати послідовність розділів для
читання.  Існує щонайменше чотири способи (послідовності) прочитання
оповідання. Тут подано сюжет за послідовним прочитанням (відповідно до
авторської подачі послідовності розділів).
Скляний равлик - Значення центральної метафори
Важливу роль в оповіданні відіграє художня деталь — скляний равлик —
метафора людини: вона ізольована, замкнута, як равлик у мушлі, і разом із тим
дуже вразлива, їй легко зашкодити, як склу. Але скляний равлик — це свічка,
яка горить, тобто віддає себе іншим.

Варіанти фіналу твору як ознака стилю Милорада Павича

Дві версії фіналу оповідання демонструють характерну для постмодерністів
можливість по-різному розв’язувати проблеми, спонукаючи читача вибирати
одне з двох моральних правил.
Таке новаторське художнє вирішення є творчим продовження світової
літературної традиції Генріка Ібсена і Бертольта Брехта використовувати
відкритий фінал драм.
Побудова системи персонажів
У «Скляному равлику» діють дві центральні фігури — панна Хатчепсут і Давид
Сенмут, дві другорядні — колишня дружина Давида й ефемерна донька
Ніферуре та випадковий перехожий (єдиний персонаж, що порушує симетрію
образної системи, але потрібний для зображення головних героїв у соціумі і
відтворення (через крадіжку) їхнього способу встановлення контакту з людьми).
 Образ доньки Ніферуре перебуває в центрі кола (місце, яке проколює голка
циркуля). Вона — символ найголовнішого в житті, що люди знищують у гонитві
по колу, яке окреслює циркуль їхніх цілей — фальшивих цінностей. Вона
символізує загублений потенціал, хибний спосіб налагодження стосунків між
чоловіком і жінкою. Але цим не обмежується її роль. Якщо спробувати
використати авторську підказку — «центральна клавіша», яка застосовується
на комп’ютері для створення пропуску, то можна припустити, що Ніферуре
символізує втрачену можливість подолати самотність найкращим способом —
завдяки створенню сім’ї, народженню дитини.

Доопрацювання: стор. 171-172-175; завд. 9,12,13(у), 16 (п).

Спробуйте написати есе на тему «Причини самотності та способи її

подолання».