Відповіді на завдання кваліфікаційного етапу відбіркового туру

Всеукраїнського інтернет-турніру з природничих дисциплін

«Відкрита природнича демонстрація»
(вересень – жовтень 2022 року)
Блок «Хімія»

1. «Слідами Миколи Бекетова»

(завдання на дослідження)
У ХІХ ст. відомий учений Микола Бекетов
провів серію дослідів, на основі яких зробив
висновки про активність металів. За
результатами експериментів учений
сформував ряд активності металів. Пропонуємо вам відтворити один з
експериментів і порівняти активність деяких металів, які трапляються в
побуті.
Візьміть срібний ювелірний виріб, шматочки алюмінієвого та мідного дроту,
шматок сталевої арматури, свинцевий тягарець для автомобільного колеса
або вудки, цинковий (оцинкований) саморіз тощо. Опустіть кожен металевий
виріб у розчин акумуляторного електроліту так, як показано на відео.
Зафіксуйте й опишіть свої спостереження.
• На основі спостережень розташуйте метали за зменшенням їхньої
хімічної активності; порівняйте результати з електрохімічним рядом напруг
металів.
• Чи є серед металів такий (такі) що взаємодіють з кислотою нетипово
швидко/повільно? Спробуйте пояснити причину.
• Які додаткові реактиви, що можна придбати в господарському
магазині, варто використати, щоб установити точну послідовність металів у
ряді активності?
• Пара металів та розчин електроліту створюють гальванічний елемент.
Оберіть будь-яку пару металів із досліду, зазначте, який буде виконувати
роль «+», а який – роль «−» у гальванічному елементі. Обчисліть е.р.с.
гальванічного елемента першого роду для обраної пари металів. (5 балів)
Відповідь. Акумуляторний електроліт, який представлено на відео – це
водний розчин сульфатної кислоти з концентрацією трохи більше 30%. У
такому розчині сульфатна кислота добре дисоціює з утворенням йонів Н +
(Н3О+). Вони вступають (або не вступають) в окисно-відновну реакцію з
металом.
Алюміній та цинк активно взаємодіяли з розчином кислоти, сталева арматура
– досить повільно, шматочок свинцю майже не взаємодіяв, однак бульбашки
водню все ж можна було помітити, а мідний дріт та срібні сережки не
реагували з розчином сульфатної кислоти. За цими спостереженнями
поділимо досліджувані метали на три групи:
 Al Zn Pb Fe Ag Cu

активні помірні малоактивні

Також можемо стверджувати, що мідь і срібло не відновлюють водень із

йону Н+. Тобто Н2 має опинитись між другою і третьою групами.

Щоб правильно визначити активність металів у парах, можна використати,

наприклад мідний і залізний купороси.

Срібна сережка не взаємодіятиме з розчином мідного купоросу, тобто срібло

не може витиснути мідь з розчину її солі, а свинець не буде взаємодіяти з
залізним купоросом. Встановлена частина ряду активності металів
виглядатиме так:

Fe Pb Н2 Cu Ag

активність металів зменшується

Щодо алюмінію і цинку, то, незважаючи на можливість придбати цинковий

купорос (цинк сульфат), описаний вище метод не підходить. По-перше, цинк
і алюміній візуально схожі, що ускладнює ідентифікацію реакції, а по-друге,
гідроліз солей цинку й алюмінію може відчутно вплинути на реакцію солі з
металом. Метал просто реагуватиме з йоном Н+, який утворюватиметься
внаслідок гідролізу.
Один зі способів довести, що алюміній активніший за цинк, – реакція з
теплою водою у присутності лугу. Останній можна замінити засобом для
прочищення каналізаційних труб. Оксиди й гідроксиди обох металів
виявляють амфотерні властивості, тобто відповідні метали здатні
відновлювати водень у лужних розчинах. Однак алюміній взаємодіє з
розчином каустичної соди (засобом для чищення труб) помітно активніше.
Встановлений ряд активності металів виглядає так:
Al Zn Fe Pb Н2 Cu Ag

активність металів зменшується

У нашому виконанні досліду з кислотою активність цинку була трохи
більшою за активність алюмінію. Точніше, алюміній реагував з кислотою
повільніше, ніж мав би реагувати. Одним із пояснень цього вважаємо
наявність оксидної плівки Al2O3, яка повільно реагує з холодною кислотою і
ускладнює доступ кислоти до алюмінію.
Електрорушійною силою гальванічного елемента називається максимальне
значення напруги гальванічного елемента, що відповідає перебігу реакції в
прямому і зворотному напрямках. Електрорушійна сила гальванічного
елемента дорівнює різниці потенціалів між електродами. Для обчислення
е.р.с. від величини потенціалу катода потрібно відняти величину потенціалу
анода. У гальванічному елементі катодом є позитивно заряджений електрод,
анодом – негативно заряджений. Активніший метал у парі відіграє роль
анода, менш активний – катода.
Електрорушійна сила обчислюється як різниця електродного потенціалу
катода й анода:

Гальванічним елементом першого роду є пара металів, кожен з яких

опущений у розчин своєї солі. Розчини мають бути з’єднані сольовим
містком.

Якщо метал перебуває в динамічній рівновазі з розчином власної солі, то

електродний потенціал називають рівноважним. Його можна обчислити за
рівнянням Нернста:

Для електродів першого роду рівняння має дещо спрощений вигляд:

Оскільки в умові задачі нічого не сказано про концентрацію розчинів солей,

візьмемо її рівною 0,01 моль/л. Це дасть змогу стверджувати, що похибка при
переході від активності йонів до концентрації солі буде несуттєвою, і значно
спростить розрахунки за рівнянням Нернста, оскільки lg(0,01) = −2. Обидва
0,059
метали мають двозарядні катіони, тож n = 2. 2
·(−2) = −0,059.
Використаймо довідникові дані.

Стандартний потенціал пари Zn2+/Zn0:

Zn2+ + 2e– = Zn0; E0 = −0,763B

Стандартний потенціал пари Cu2+/Cu0 матиме значення:

Сu2+ + 2е– = Сu0; E0 = +0,338В

З урахуванням концентрації електроліту значення ЕРС матиме вигляд:

Е = +0,338−0,059−(−0,763−0,059) = 1,11В

2. «Що в чаї?»
Про наявність якої речовини (речовин) у
складі чаю свідчить дослід на відео? (5
балів)
Відповідь. Розчин солі Fe3+
використовують для виявлення фенолу
(C6H5OH),

На відео експериментальним шляхом доведена наявність фенолу в зеленому

чаї.
У водних розчинах феноли взаємодіють з ферум(III) хлоридом з утворенням
комплексних фенолятів, які мають фіолетове забарвлення. Колір на відео
може дещо відрізнятися від кольору комплексної сполуки, отриманої при
зливанні лабораторних розчинів, оскільки зелений чай має інші забарвлені
складники.

Схема реакції:
6C6H5OH + FeCl3 → [Fe(C6H5OH)6]Cl3.

Потрібно зазначити, що вміст саме фенолу в зеленому чаї незначний. Однак

вміст поліфенолів, багатоатомних фенолів, катехінів достатній, щоб виявити
їх описаною якісною реакцією.
 3. «Руйнування»
На відео можна спостерігати суттєве
пошкодження (руйнування) алюмінієвого
каркасу зсередини вхідних дверей
будівлі. Спробуйте пояснити, чим це
зумовлено. Наведіть рівняння відповідних
реакцій. (5 балів)
Відповідь. Алюмінієвий фасадний каркас
будівлі ніби «влитий» у бетонну основу
підлоги першого поверху. І хоч алюмінієва профільна труба була
пофарбована білою порошковою фарбою, під час її монтажу виникли
пошкодження фарби. Існує контакт бетонної поверхні з алюмінієм.
На руйнування алюмінієвої конструкції вплинули дві важливі
характеристики алюмінію. По-перше, це активний метал. По-друге, сполуки
алюмінію амфотерні.
Бетон – штучний будівельний матеріал, що складається з цементу, піску та
дрібного гравію. Цемент своєю чергою виробляють з кальцитових,
доломітових та силікатних руд. Під час реакції з водою компонентів цементу
та схоплення і застигання бетону утворюється певна кількість силікатних (і
карбонатних) сполук йонної будови. Вони здатні зазнавати гідролізу за
аніоном.
Тепер розглянемо будівлю на відео. Під час будування всі норми були
дотримані, хиб у конструкції виявлено не було. Однак протягом експлуатації
будівлі (близько 10 років) біля вхідних дверей завжди утворюється
підвищена вологість. Її причини: часте миття підлоги, залишки опадів (снігу),
які заносяться на взутті тощо. Цієї вологи та постійної додатної температури
у приміщенні достатньо, щоб спровокувати гідроліз йонів у складі бетонної
підлоги.
Сумніваєтеся? Навіть добре потовчене скло (яке вважають аморфною
речовиною) може вступати в помітну реакцію гідролізу. Приклад з історії
завдань турніру тут:
https://www.youtube.com/watch?v=mlEVtrVtGxQ
Наведемо схеми реакцій гідролізу:
SiO32- + H2O ⇄ ОН- + HSiO3-
HSiO3- + H2O ⇄ ОН- + H2SiO3
Ці схеми є спрощеними, оскільки в реальних умовах, імовірно, утворюються
полісилікати. Однак це все одно приводить до появи лужного середовища.
Меншою мірою, але також може впливати і перша стадія гідролізу карбонат-
іону:
СO32- + H2O ⇄ ОН- + HСO3-
Алюміній добре взаємодіє з водою, однак у повсякденному житті ми не
спостерігаємо цю реакцію через оксидну плівку, яка надійно захищає
алюміній. Завдяки амфотерності алюміній оксиду ця оксидна плівка
руйнується в лужному середовищі:
Al2O3 + 2OH- → 2AlO2- + H2O
Алюміній стає вразливим до дії води. Проте реакція відбувається ще
активніше саме у лужному середовищі:
2Al + 2OH- + 6H2O → 2[Al(OН)4]- + 3H2
Ось так повільно руйнуватиметься алюмінієвий каркас, що безпосередньо
контактує з бетоном, «влитий» у нього.

4. «Спалах»
Відомо, що метали взаємодіють із
розчинами солей. Проте для активних
металів, які взаємодіють з водою, таку
реакцію провести майже неможливо.
На відео шматочок активного металу
вмістили у посудину з твердою сіллю,
а потім внесли в полум’я.
Спостерігали яскравий спалах.
Який метал, на вашу думку, використали для досліду? Що за сіль
використали для досліду і яка її роль? У який спосіб ви ідентифікували цю
сіль? Наведіть рівняння реакцій, що відбувалися на відео. (5 балів)
Відповідь. Реакції на відео не мають майже нічого спільного із взаємодією
металу та розчину солі іншого металу. Яскравий спалах та наліт білої
речовини на пінцеті (оксиду) дає можливість припустити, що перед нами
реакція горіння металу, а не взаємодія його з сіллю. Яскраве горіння
відбувається у кисні. Тверда сіль – джерело кисню.
Деякий активний метал неохоче займається на повітрі (він плавиться). Але в
кисні яскраво спалахує. Після внесення в полум’я металу з часточками солі
можна спостерігати фіолетове забарвлення полум’я. Отже, це сіль калію.
Вона має розкладатися при нагріванні з виділенням кисню. У досліді на відео
використали калій нітрат. (Звісно, можна спробувати використати й інші
солі, наприклад калій хлорат. Однак він є менш доступним реактивом,
небезпечнішим для проведення досліду в домашніх умовах).
Калій нітрат (селітра) при нагріванні розкладається з виділенням кисню:
t
2KNO3 → 2KNO2 + O2
Потім спостерігаємо займання й горіння активного металу в кисні.
Забарвлення полум’я газової плити після спалаху в «цегляний» колір
свідчить, що метал, який спалювали, – кальцій. Кальцій горить з утворенням
оксиду білого кольору.
2Са + О2 → 2СаО