Тепловий симптом під знаком Водолія

Друга рекомендація фараонів заснована на запереченні знака зодіаку Водолій. У дні проходження
Місяця по Водолія спостерігається максимальне охолодження рослин, тварин і людини (див. Рис. 11).

Рослина, тварина і людина не є Водолієм:

а) знак корекції долі; б) означає людину, тварини;

в) означає, що людина не житель водних стихій.

Водолій

Традиційно безплідний знак. Але і в період проходження Місяця по ньому садівник не залишиться
без діла. Займіться в першу чергу прополкою. У дні

проходження Місяця по Водолія можна прищипувати, пасинкувати. Та й відпочити будь-коли - теж не

шкідливо. Гомілки людини і взагалі про соціальному кліматі, в якому він живе, несуть інформацію про
простудних та інфекційних хворобах.

Визначаються можливості корекції долі, її поліпшення, життя людини в майбутньому, все нове,
несподіване, ексцентричне, екстравагантне.

В оздоровленні організму теплової симптом стоїть на другому місці. Втрата організмом теплової
Енергії відчувається відразу. Як правило, у людей холонуть ноги і руки. Загальна теплова немічність.
Одяг, навіть тепла, часом не здатна нагріти замерзає тіло. А що при цьому може сказати теплофізика?

Теплофізик, не вникаючи в біохімію, може помітити, що у людини на відміну від жаби є опалювальна
система. У жаби температура її тіла завжди дорівнює температурі навколишнього повітря. У людини
ж в незалежності від температури навколишнього повітря температура тіла підтримується стабільно
на рівні + 36,6 ° С.

Як же працює опалювальна система людини і що в ній є паливом?

За припущенням авторів паливом в людської опалювальної системи є амінокислоти. Виникнення

теплової енергії відбувається на рівні реакції нейтралізації, коли відбувається з'єднання амінокислот
один з одним. Але ці реакції не є звичайними хімічними реакціями, так як амінна і карбоксильна
групи в амінокислотах NH, і СООН відносяться до вільно радикальним. А це означає, що реакції
нейтралізації амінокислот один з одним йдуть за принципом ланцюгових реакцій. Щоб осмислити
ланцюгові реакції, наведемо короткі відомості з теорії, взяті з книги «Общая химия» (Н.Л. Глінка, 1981
г.).

У таких реакціях кожен елементарний акт взаємодії - кожне зіткнення між активними молекулами
реагування речовин - протікає незалежно від результатів попередніх елементарних актів. Кількість
продукту реакції тут є результатом великої кількості цих незалежних один від одного актів.

Існує, однак, велика група реакцій, які відбуваються більш складно. У цих реакціях можливість
протікання кожного елементарного акту пов'язана з успішним результатом попереднього акту і, в
свою чергу, обумовлює можливість наступного. Тут макроскопічних кількостей продукту реакції є
результат ланцюга елементарних актів взаємодії.

Роль вільних радикалів в утворенні ракових клітин

Є багато органічних реакцій, які протікають з утворенням вільних радикалів. До таких реакцій
відносяться реакції галогенування, реакції утворення перекисів, реакції полімеризації і багато іншого.

Вільні радикали мають велику активністю. З'єднуються один з одним і можуть взаємодіяти з
недісоційованними молекулами. При цьому зазвичай виникають інші вільні радикали, які діють на
молекули, з яких знову утворюються радикали. В результаті всього цього виникає ланцюг реакцій, так
звана ланцюгова реакція. Таким чином, на основі вільних радикалів і виникають ракові клітини.
Пояснимо сказане на прикладах:

припустимо, ми впливали на з'єднання СL, каталітично діючим сонячним світлом або деяким
каталізатором, який розщепив частина молекул хлору на два атоми з неспареними електронами,
тобто на два радикала:

Cl: Cl- 2Cl '(16)

Далі йде ланцюгова реакція:

СL + СН4- НL + СН3 (17)

Утворився радикал метилу який діє на хлор

СН'3 + Cl2 CH3Cl + СL (18)

Утворився радикал (атомарний хлор) який діє на інші молекули СН4 і таким чином знову
повторюються обидві реакції і, врешті-решт, утворюються сполуки СН2СL і НСL. Тут доречно нагадати,
що незвичайна поведінка хлору пояснюється ядерною побудовою. Хлор утворений з сполуки фтору і
кисню, або двох атомів кисню і одного атома водню:

С17 = Р9 + О8 + О8 = HO2(19)

Але з'єднання НО2 дуже нестабільно і тому хлор схильний до радіоактивного бета-розпаду. Хлор,
таким чином, має бета-розпад аналогічний ренію 188. Але відрізняється хлор від ренію тим, що
енергія виходу електронів у хлору становить близько декількох кеВ, а у ренію ця енергія майже в
тисячу разів більше.

Вихід електронів у хлору можна реєструвати за конденсації води з повітря. Варто тільки відкрити
пробку флакона з соляною кислотою, як ми виявляємо димок. Це і є сліди сконденсованого пара від
виходу електронів хлору. Подібне явище ми спостерігаємо в камері Вільсона.

Радіоактивність хлору проявляється і в з'єднаннях хлору з металами (хлориди). Такі речовини

особливо добре конденсують вологу з повітря. Прикладом можуть служити хлорид кальцію (СаСL2) і
хлорид цинку (ZnCl 2).

На радіоактивності хлору заснована життя тварин і людини. Дійсно, всі найголовніші ферменти
(каталізатори) засновані на використанні соляної кислоти. Соляна кислота і деякі хлориди є
основними елементами придушення ракового процесу.

Вільні радикали, як правило, короткоживучі. Але є вільні радикали з тривалим періодом життя, які
можуть бути стійкими і при відсутності кисню, Прикладом стійких у відсутності кисню радикалів є
металлкетіли. Вони виходять завдяки дією лужних металів на (неионолизирующиеся) кетони,
наприклад:

С6Н5-СО С6Н5 + К -> С6Н5 - С (ОК) - С6Н5 (20)

Прикладами радикалів з двовалентним азотом є дифенілазот, одержуваний нагріванням

тетрафенілгідразіна в бензолі при 80 ° С і стійкий на повітрі діфенілпікріл- гідразіл, який існує у вигляді
радикала навіть в твердому стані:

Не зупиняючись більш детально на теорії ланцюгових реакцій, повідомимо, що це явище дозволило

зрозуміти механізми багатьох реакцій з вуглеводами, амінокислотами, білками, ферментами,
нарешті, клітинами. Ракові клітини виникають саме на ланцюгових реакціях, але перш, ніж
повідомити механізм утворення ракових клітин, зупинимося спочатку на явищі негативної біохімії.
Ланцюгові реакції протікають за участю активних центрів атомів, іонів або радикалів (осколків
молекул), які мають неспарені електрони і виявляють, внаслідок цього, дуже високу реакційну
активність. Роль активних центрів можуть грати, наприклад, атоми Н СL О і групи

атомів О Н, Н С Н,Н

При актах взаємодії активних центрів з молекулами вихідних речовин утворюються молекули
продукту реакції і нові активні частинки - нові активні центри, здатні до акту взаємодії. Таким чином,
активні центри служать творцями ланцюгів послідовних перетворень речовин.

Простим прикладом ланцюгової реакції може служити реакція синтезу хлороводню

Н2 + CL2 = 2НСL

Ця реакція викликається дією світла. Поглинання кванта променистої енергії hv молекулою хлору
призводить до її порушення - до появи в ній енергійних коливань атомів. Якщо енергія коливань
перевищує енергію зв'язку між атомами, то молекула розпадається. Цей процес фотохімічної
дисоціації можна виразити рівнянням:

Cl2 + hv = 2С1

Утворені атоми хлору легко реагують з молекулами водню:

С1 + Н2 = НСL + Н

Атом водню, в свою чергу, легко реагує з молекулою хлору:

Н + СL2 = НСL + CL

Ця послідовність процесів триває далі: в даному випадку число ланок може досягати 100 000. Інакше
кажучи, один поглинений квант світла призводить до виникнення до ста тисяч молекул. Закінчується
ланцюг при зіткненні вільного атома зі стінкою судини, в якому відбувається реакція. Ланцюг може
закінчитися також при зіткненні двох активних частинок і однієї неактивною, в результаті якого
активні частинки з'єднуються в молекулу, а виділена енергія несеться неактивній часткою. У подібних
випадках відбувається обрив ланцюга.

Такий механізм ланцюгової розгалуженої реакції: при кожному елементарному взаємодії один
активний центр утворює, крім молекули продукту реакції, один новий активний центр.

У двадцятих роках XX століття Н. Н. Семенов спільно з співробітниками, вивчаючи кінетику різних

процесів, відкрив явища, незрозумілі на основі існуючих у той час уявлень про механізм хімічних
реакцій. Для їх пояснення Н. Н. Семенов висунув теорію розгалужених ланцюгових реакцій, в ході
яких взаємодія вільного радикала з молекулою вихідної речовини призводить до утворення не
одного, а двох або більшого числа нових активних центрів. Один з них продовжує старий ланцюг, а
інші дають початок новим ланцюгам; ланцюг розгалужується, і реакція прогресивно прискорюється.

До розгалужених ланцюгових реакцій відноситься, наприклад, реакція утворення води з простих

речовин. Експериментально встановлений і підтверджений розрахунками наступний механізм цієї
реакції. В суміші водню з киснем при нагріванні або пропущенні електричного розряду відбувається
взаємодія молекул цих газів з утворенням двох гідроксильних радикалів:

Н2 + О2 = • ОН + •ОН

Радикали «ОН» легко реагують з молекулою водню

• ОН + Н2 = Н2О + Н•
що призводить до утворення молекули води і вільного атома водню. Останній реагує з молекулою
О2, даючи вже дві нові активні частки:

O2+ H• = OH + O

Атом кисню, реагуючи з молекулою Н2, до свою чергу, може породити два нових активних центрів:

O + H2 = •OH + H•

Таким чином, відбувається прогресивне збільшення числа активних частинок і, якщо обриви ланцюгів
не перешкоджають цьому процесу, швидкість реакції різко зростає.

По ланцюговому механізму протікають такі важливі хімічні реакції, як горіння, вибухи, процеси
окислення вуглеводів (отримання спиртів, альдегідів, кетонів, органічних кислот, амінокислот, білків і
клітин) і реакції полімеризації. Тому теорія ланцюгових реакцій служить науковою основою ряду
важливих галузей техніки і хімічної технології.

До ланцюговим процесам ставляться і ядерні ланцюгові реакції, що протікають, наприклад, в атомних

реакторах або при вибуху атомної бомби. Тут роль активної частки грає нейтрон, проникнення якого в
ядро атома може приводити до його розпаду, що супроводжується виділенням більшої енергії і
утворенням нових вільних нейтронів, які продовжують ланцюг ядерних перетворень.

При утворенні білка також відбувається ланцюгова реакція нейтралізації, коли всі амінні групи
амінокислот з'єднаються з їх карбоксильними групами. Білок в даній схемі нейтралізації є довгі нитки,
що містять у ланцюзі до десятків тисяч послідовно з'єднаних амінокислот. Тому при утворенні однієї
молекули білка утворюються десятки тисяч молекул води і десятки тисяч порцій теплової енергії.
Таким чином, в людській опалювальній системі тепло продукується не за рахунок згорання
амінокислот і перетворення їх в будь-якої газ, або в якій-небудь зольний продукт. Тепло утворюється
за рахунок перетворення амінокислот не в золу, а в білкові молекули, або пептиди, які при появі
надлишкової енергії знову можуть відновитися в амінокислоти. Тут джерело теплової енергії являє
собою систему у вигляді теплового акумулятора, що складається з чотирьох взаємопов'язаних
елементів: «Води, амінокислот, білків і теплових датчиків», охоплених зворотним зв'язком і
забезпечують стабільний тепловий параметр. Тому ця система запускається негайно при всякій зміні
температури. При зниженні температури навколишнього середовища тепловий акумулятор буде
генерувати тепло, але при цьому в системі буде відбуватися витрата амінокислот і накопичення
білків. Природно, з накопиченням білків будуть накопичуватися і клітини, які не є функціональними в
організмі. Чим більше буде витрачено теплової енергії, тим більше буде продукувало білків і клітин.
Білки і клітини, продукуванні тепловим генератором, будуть захаращувати організм. Стінки судин
будуть потовщуватись, а прохідність по ним знижуватися. Звідси випливає, що чим більше
охолоджується тіло, тим сильніше розвивається гіпертонія, тим сильніше відбувається ожиріння.

Систематичне переохолодження тіла, в кінцевому рахунку, призводить до багатьох важко виліковних

хвороб. В першу чергу, до серцево-судинних захворювань, діабету, раку та ін. Надлишкові клітини в
організмі легко захворюють герпесом, а герпес внутрішньоклітинний подібний раку.

Багато ракові захворювання виникають саме при переохолодженні окремих ділянок тіла, або всього
організму. Наприклад, аденома простати і рак передміхурової залози виникають зазвичай у
купальників в холодній воді, у людей, які займаються моржуванням, або обливанням тіла холодною
водою. Рак молочної залози також виникає від переохолодження цих органів. Жителі холодних
районів утеплюють молочні залози і нирки спеціальними утеплювальними поясами. Такий тепловий
захист гарантує від захворювання раком тих органів. Багато рятуються від переохолодження за
допомогою обігрівальних процедур. Наприклад, сільське населення в нічний час свій сон проводять
на печах . Городяни обігріваються в лазнях, саунах, або ваннах.
Кожен житель повинен знати свій теплової симптом. Повинен розуміти, що ніякої гарту організму в
холодній воді не існує. Що купання в холодному басейні тільки шкідливо для організму. Тому після
будь-якого купання необхідно добре прогрівати своє тіло в гарячих ваннах.

Не забувайте про свій тепловий симптом. Якщо раптом Ви и відчули, що ноги або руки у Вас стали на
холоді мерзнути, то негайно почніть прогрівання у ванній всього тіла.