МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАІНИ

КРИВОРІЗЬКИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КАФЕДРА ХІМІІ

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
до виконання лабораторної роботи
«ОКИСНО-ВІДНОВНІ РЕАКЦІЇ»
для студентів 1 курсу
усіх спеціальностей

Кривий Ріг
2006
Укладачі: Ломовцева С.Б., Єрмак Л.Д.

Відповідальний за випуск: Мовчан В.В.

Рецензент: Удовенко О.П.

Методичні вказівки до виконання лабораторної роботи

«Окисно-відновні реакції» для студентів 1-го курсу усіх
спеціальностей.

РОЗГЛЯНУТО СХВАЛЕНО

на засіданні кафедри хімії на методичній раді

металургійного факультету

Протокол № Протокол №

від «____» _______2006 р. від «____» _______2006 р.

2
 ЗМІСТ

1. ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА_________________________4
1.1 ПОНЯТТЯ ПРО СТУПІНЬ ОКИСНЕННЯ ТА ВАЛЕНТНІСТЬ____4
1.2 СКЛАДАННЯ РІВНЯНЬ ОКИСНО-ВІДНОВНИХ РЕАКЦІЙ_____6
2. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ЧАСТИНА_______________10
3. ПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОПІДГОТОВКИ
________________________________________________12
4. ЛІТЕРАТУРА_____________________________________13

3
1. ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА

1.1 Поняття про ступінь окиснення та валентність

Окисно-відновними називають реакції, які супроводжуються

зміною ступеню окиснення хімічних елементів.

Ступенем окиснення називають формальний заряд елемента,

розрахований з припущення, що молекула складної речовини
складається з іонів, тобто електронна густина повністю зміщена до
більш електронегативного елемента.
Ступінь окиснення – поняття умовне і не завжди характеризує
достовірний стан атому в хімічних сполуках, тому що більшість
сполук не є іонними сполуками.
Ступінь окиснення буває позитивним, позначається числом зі
знаком «+», яке показує, скільки електронів віддав би атом цього
елементу більш електронегативним елементам, якби його хімічні
зв’язки було розірвано. Негативний ступінь окиснення позначається
числом зі знаком “-“ та показує кількість електронів, яку прийняв би
атом, якби його зв’язки біло розірвано.
Нульовий ступінь окиснення може бути у атомів як в хімічних
сполуках, так і в простих речовинах.
При розрахунку ступеню окиснення необхідно виходити із
наступних положень:
1) в простих речовинах ступінь окиснення завжди приймається
рівним нулеві;
2) гідроген в усіх його сполуках має ступінь окиснення +1, окрім
сполук з металами – гідридів, де його ступінь окиснення дорівнює
-1 (наприклад,
-1 -1
NaH, CaH2 та інші);
3) флуор в усіх сполуках має ступінь окиснення -1, позитивних
ступенів окиснення не має, так як флуор самий електронегативний
елемент;
4) оксиген в усіх сполуках має ступінь окиснення -2 , за
виключенням флуориду оксигену OF2, де ступінь окиснення
оксигену +2, та пероксидів,

4
 -1 -1 -1
де ступінь окиснення оксигену -1 (наприклад, Н 2О2 , Na2O2, СаО2
та інші);
5) всі s-елементи 1-ої групи мають ступінь окиснення в усіх сполуках
+1;
s-елементи 2-ої групи – завжди +2; р-елементи та d-елементи
можуть мати різні позитивні ступені окиснення;
6) алюміній в усіх сполуках має ступінь окиснення завжди +3.
7) сума позитивних зарядів в молекулі повинна бути рівною сумі
негативних зарядів, так як молекула електронейтральна;
8) загальна сума позитивних і негативних зарядів в іоні повинна
дорівнювати заряду іону.

Приклади розрахунків ступенів окиснення елементів у складних

речовинах:
а) в нейтральній молекулі кислоти HNO3 ступінь окиснення
нітрогену розраховується так: ступінь окиснення атому оксигену -2,
атомів оксигену три, тобто сумарний від’ємний заряд (-2)*3 = -6 , як
наслідок, сумарний позитивний заряд повинен бути рівним +6. У
гідрогену ступінь окиснення +1, це означає, що у атома нітрогену
ступінь окиснення має бути +5 :
+1 +5 -2
H N O3
+1 x -2
б) Сіль K2Cr2O7 – у атома калію ступінь окиснення +1, у атома
оксигену –2. Для розрахунку ступеню окиснення атома хрому
складаємо алгебраїчне рівняння: (+1) *2 +2х + (-2)*7 = 0 , х= +6,
тобто ступінь окиснення атома хрому +6.
в) Сіль Cr2(SO4)3 . В цьому випадку необхідно згадати, що це сіль
сульфатної кислоти і заряд її кислотного залишку дорівнює 2-
(H2SO4=2H+ +SO42- ). Тоді загальна сума зарядів в цьому іоні повинна
дорівнювати заряду іона, тобто –2:
x -2
( SO 4)2- - розрахуємо ступінь окиснення сульфуру: х + (-2) *4 =
-2 , х=+6
Знаючи заряд кислотного залишку та їх кількість можна розрахувати
заряд хрому: 2х + (-2)*3 = 0 , х = +3.

5
 Для перевірки вірності розрахунків ступенів окиснення елементів
необхідно пам'ятати, що вищий ступінь окиснення елементу, як
правило, відповідає номеру групи таблиці Д.І.Менделєєва, у якій
знаходиться елемент, так як це відповідає кількості валентних
електронів.
Нижчий ступінь окиснення, як правило, відповідає кількості
електронів, які може прийняти атом для завершення побудови
останнього електронного шару. Максимальна кількість електронів
може бути вісім (ns2np6 – довершена структура ). Томові найнижчий
ступінь окиснення може дорівнювати ( 8 – n ), де n – число електронів
на останньому електронному рівні. Від’ємні ступені окиснення
можуть мати р-елементи 4, 5, 6 та 7 груп, які стоять в таблиці
елементів вище та правіше діагоналі В – Аt (бор – астат).
Не слід ототожнювати поняття ступінь окиснення та валентність
– це різні поняття. Валентність – це здатність атома утворювати
певну кількість ковалентних зв’язків, а ступінь окиснення – це
умовний заряд, якого придбав би атом, якби усі хімічні зв’язки були
іонними.
Наприклад, в речовинах : СО 2, СН4, НСОН , СН3ОН , НСООН,
Н2С2О4 карбон утворює чотири ковалентні зв’язки, тобто валентність
карбону дорівнює чотирьом в усіх цих речовинах: О=С=О ,
H O H O
‫‌׀‬ ║ ‫׀‬ ║
H – С – H ; H – С – H ; H – С – O – H ; H – С – O – H ;
‫‌׀‬ ‫׀‬
H H

O O
║ ║
H – O – С – С – O – H
+4 –2 -4 +1 +1 0 -2 +1
А ступінь окиснення карбону тут скрізь різний : СО2 , СН4 , НСОН,
-2 +1 -2 +1 +1 +2 –2 –2 +1 +1 +3 -2
СН3ОН НСОО Н Н2С2О4.

1.2 Складання рівнянь окисно-відновних реакцій

При складанні рівнянь окисно-відновних реакцій

використовують, переважно, два методи:
6
1) метод електронного балансу, який ґрунтується на зрівнюванні
загальної кількості електронів, які віддаються та приймаються при
зміні ступеню окиснення;
2) метод іонно-електронного балансу, який передбачає зрівняння
зарядів реальних іонів до і після реакції.

Метод електронного балансу

При складанні рівнянь цим методом необхідно дотримуватись

такої послідовності:
1) написати схему хімічної реакції;
2) визначити ступінь окиснення елементів та виявити ті елементи,
які його змінюють в ході реакції;
3) виписати елементи, які змінили ступінь окиснення, вказавши їх
заряди до та після реакції. Записати переміщення електронів у
вигляді напівреакції:
- процес віддавання електронів і, як наслідок, підвищення
ступеню окиснення елементу, має назву окиснення;
- процес прийняття електронів і , як наслідок, зниження ступеню
окиснення елементу - відновлення;
4) відповідно закону збереження маси та енергії необхідно зрівняти
кількість відданих та прийнятих електронів наступним чином:
- знайти найменше спільне кратне для кількостей переміщених
електронів в напівреакціях відновлення та окиснення; далі ,
поділивши найменше спільне кратне на число прийнятих
електронів в процесі відновлення, одержуємо коефіцієнт для
окислювача та його відновленої форми, а, поділивши
найменше спільне кратне на число відданих електронів,
одержуємо коефіцієнт для відновника та його окисленої форми
(ставляться коефіцієнти за вертикальною рискою). Ці
коефіцієнти використовуються в рівнянні реакції;
5) зрівнювання кількості атомів елементів, які не змінили ступінь
окиснення, виконують звичайним методом відповідно закону
збереження маси;
6) правильність розстановки коефіцієнтів необхідно обов’язково
перевірити за одним (або двома) хімічними елементами, які не
змінювали ступінь окиснення. Як правило, це оксиген або
гідроген. Наприклад, схема реакції:

7
 H 2S + K2Cr2O7 + H2SO4 —> S + Cr2(SO4)3 + K2SO4 + H2О
Визначимо ступені окиснення елементів і виявимо ті елементи , які
його змінили:

+1 –2 +1 +6 -2 0 +3
H2S + K2Cr2O7 +H2SO4 —> S + Cr2(SO4)3 + K2SO4 + H2O
Випишемо ці елементи та напишемо напівреакції:
2 0
3 S  2e  S - процес окиснення
6
6 3
2 Cr  3 e  Cr - процес відновлення

Коефіцієнти 3 та 2 поставимо в рівняння реакції відповідно в лівій

та в правій його частині:
3H2S + K2Cr2O7 + H2SO4 _____> 3S + Cr2(SO4)3 + K2SO4 + H2O

Кількість атомів калію в лівій та правій частинах рівняння

однакова. Підрахувавши кількість іонів SO42- (3+1 = 4 ) , ставимо
перед сульфатною кислотою коефіцієнт 4. Підраховуємо кількість
атомів гідрогену в лівій частині:
3*2 + 4*2 = 14, тоді перед молекулою води в правій частині рівняння
треба поставити коефіцієнт 7, щоб в правій частині рівняння теж було
14 атомів гідрогену. Завершене рівняння буде мати вигляд:

3H2S + K2Cr2O7 + 4H2SO4 = 3S + Cr2(SO4)3 + K2SO4 + 7H2O

Речовину, в якій хімічний елемент окиснювався, віддаючи

електрони, називають відновником. Речовину, в якій хімічний
елемент відновлювався, приймаючи електрони, називають
окиснювачем.
У вищенаведеному рівнянні реакції окиснювачем є K 2Cr2O7, а
відновником – H2S.
Якщо окиснювач та відновник різні речовини, то такі окисно-
відновні реакції називаються міжмолекулярними. Реакції, в яких
хімічні елементи, що змінюють ступені окиснення, входять до складу
однієї молекули, називаються внтурішньомолекулярними. Окисно-
відновні реакції називають реакціями диспропорціонування, якщо
один і той же елемент, маючи до початку реакції проміжний ступінь
8
окиснення, буде окиснюватися до більш високого і відновлюватись
до більш низького ступеня окиснення, тобто частина молекул
речовини буде окиснювачем, а друга частина молекул – відновником.
Наприклад: +1 +5 –2 +1 –1 0
а) 2 КС1О3 = 2 КС1 + 3 О2
5 1
2 Cl  6e  Cl - процес відновлення
12
2 0
3 2O  4 e  O2 - процес окиснення
+5 -2
Тут окиснювач С1 та відновник О входять до складу однієї
речовини КС1О3.
Це внутрішньомолекулярна окисно-відновна реакція.
+6 +7 +4
_____
б) К2MnO4 + CH3COOH > KMnO4 + MnO2 + CH3COOK +
H2O
6 7
2 Mn  1e  Mn - процес окиснення
6 4
1 Mn  2 e  Mn - процес відновлення

Підставляючи коефіцієнти в рівняння реакції, одержуємо:

3K2MnO4 + 4CH3COOH = 2KMnO4 + MnO2 + 4CH3COOK + 2H2O

Тут 2 моль K2MnO4 є відновник , 1 моль K2MnO4 – окиснювач.

Це реакція диспропорціонування.

9
2. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ЧАСТИНА

Дослід 1: Відновлювальні властивості металів

В пробірку налити 2-3 мл розчину сульфату міді (П) та додати
шматочок металічного заліза. Написати рівняння реакції, скласти
електронний баланс. Відзначити утворення червоного нальоту міді на
залізі.

Дослід 2 Міжмолекулярні окисно-відновні реакції

а) В пробірку помістити 1-2 мл розчину йодату калія KIO 3, додати
1-2 мл розчину сульфатної кислоти та 1-2 мл розчину йодиду калію KI .
Пожовтіння розчину обумовлюється утворенням молекулярного йоду.
Для доведення цього візьміть фільтрувальний папір, змочіть розчином
крохмалю і нанесіть на нього краплину розчину з пробірки. Що при
цьому спостерігаєте ? Напишіть рівняння реакції, складіть електронний
баланс і розставте коефіцієнти.
б) В пробірку помістити 1-2 мл розчину перманганату калію
KMnO4, додати 2 мл розчину сульфатної кислоти та декілька
кристаликів сульфіту калію або натрію. Як зміниться колір перманганату
? Напишіть рівняння реакції, підберіть коефіцієнти методом
електронного балансу, вкажіть речовину окиснювач та речовину
відновник.
в) В пробірку налити 1-2 мл розчину перманганату калію , додати 2
мл розчину сульфатної кислоти і 1-2 мл розчину пероксиду водню.
Напишіть рівняння реакції, підберіть коефіцієнти методом електронного
балансу, вкажіть окиснювач та відновник.

Дослід 3 Внутрішньомолекулярна окисно-відновна реакція

В пробірку налити 1-2 мл розчину сульфату міді і додати 1-2 мл
розчину йодиду калію. Реакція проходить в дві стадіі:
1) CuSO4 + 2 KI = CuI2 + K2SO4
2) 2 CuI2 = 2 CuI + I2
Яка з цих реакцій відноситься до окисно-відновних ? Вкажіть
окиснювач та відновник у цій реакції.

Дослід 4 Реакція диспропорціонування

В пробірку налити 2-3 мл розчину сульфатної кислоти і додати 1-2
кристалики нітриту натрію ( дослід виконує викладач ). Спостерігати
виділення газу, який буріє на повітрі . Реакція іде в три стадії:
10
 1) 2 KNO2 + H2SO4 = K2SO4 + 2 HNO2
2) HNO2 _____> HNO3 + NO + H2O
3) NO + O2 ____> NO2
До якого типу відноситься кожна з цих реакцій ? Складіть електронні
баланси до окисно-відновних реакцій і розставте коефіцієнти. Вкажіть
процеси окиснення та відновлення, вкажіть окиснювач та відновник.

11
3. ПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОПІДГОТОВКИ

1) Які реакції називаються окисно-відновними ?

2) Пояснити поняття “ступінь окиснення” та “валентність”.
3) Яку напівреакцію називають реакцією окиснення , а яку –
реакцією відновлення ?
4) Яку речовину називають окиснювачем, а яку – відновником ?
5) В чому сутність методу електронного балансу при розстановці
коефіцієнтів в рівняннях окисно-відновних реакцій ?
6) Класифікація окисно-відновних реакцій ?

В нижче наведених реакціях розставте коефіцієнти, зробивши

електронний баланс; вкажіть процес окиснення та процес
відновлення; вкажіть речовину окиснювач та речовину відновник;
визначте тип окисно-відновної реакції:
а) Ві + KNO3 + H2SO4 —> Bi2(SO4)3 + NO + K2SO4 + H2O
б) HClO3 + HCl —> Cl2 + H2O
в) Br2 + KOH —> KBrO + KBr + H2O
г) FeSO4 + K2Cr2O7 + H2SO4 —> Fe2(SO4)3 + Cr2(SO4)3 + K2SO4 +
H2O

12
4. ЛІТЕРАТУРА

1. Романова Н.В. Загальна та неорганічна хімія: Підруч. для студ.

вищ. навч. закл. – К.: Ірпінь: ВТФ "Перун", 2002.- 480 с.
2. Кириченко В.І. Загальна хімія: Навч. посіб.- К.:Вища шк., 2005,-
639 с.:іл..
3. Телегус В.С., Бодак О.І., Заречнюк О.С., Кінжибало В.В. Основи
загальної хімії/ За ред. В.С.Телегуса: Підручник.- Львів: Світ, 1998.-
424 с.: іл.
4. Глинка Н.Л. Общая химия.- Л.: Химия, 1988.- 702 с.
5. Басов В.П., Юрченко О.Г. Хімія: Навчальний посібник для
самопідготовки до екзамену/ Київ "Каравела", Львів "Новий Світ-
2000", 2001,- 132 с.

13
 НАВЧАЛЬНЕ ВИДАННЯ

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
до виконання лабораторної роботи з загальної хімії на тему
“Окисно-відновні реакції”

для студентів I курсу

всіх спеціальностей

УКЛАДАЧІ: Ломовцева Світлана Борисівна,

старший викладач;
Єрмак Леонід Дмитрович,
канд.хім.наук, доцент

Реєстрац.№ _________

Підписано до друку ______________ 2006 р.

Формат ______________

Обсяг ______________ стор.

Тираж ______________прим.

М.Кривий Ріг,
вул.ХХІІ партз’їзду, 11

14
15
16