140404

ПЕРЕДМОВА
Робочий зошит призначений для самопідготовки, проведення та

оформлення лабораторних занять з неорганічної хімії для студентів
заочної форми навчання І курсу фармацевтичних факультетів вищих
фармацевтичних та медичних закладів освіти III–IV рівнів акредитації.
Зміст методичних вказівок, що входять до даного робочого зошита,
відповідає програмі з неорганічної хімії, затвердженій Міністерством
охорони здоров’я України.
Робочий зошит складається з двох частин. Перша містить
загальнотеоретичні питання та лабораторні роботи з основних розділів
загальної хімії. Друга частина присвячена вивченню хімічних
властивостей елементів та їх сполук, особливо тих, які
використовуються у фармацевтичній практиці. Кожний розділ вміщує
еталони та завдання для виконання контрольних робіт №1 та №2.
1
ВСТУП
Фундаментальна хімічна підготовка — основа професійної діяльності

провізора. 10% лікарських препаратів, з якими провізор стикається в повсякденній
роботі, це сполуки неорганічного походження різного складу й будови (90% — це
речовини органічної природи), а більшість методів, які використовуються у
фармацевтичній практиці, є хімічними й фізико–хімічними.
На фармацевтичному факультеті студент вивчає вісім хімічних дисциплін.
Базовою є неорганічна хімія. Головною метою викладання курсу неорганічної хімії є
формування вихідного рівня знань студентів, необхідного для успішного вивчення
наступних хімічних та спеціальних дисциплін, прищеплення студентам навичок
хімічного мислення, уміння передбачати можливість взаємодії речовин та
характер продуктів їх хімічного перетворення. Виконання лабораторного
практикуму сприяє поглибленню та засвоєнню теоретичного матеріалу курсу та
формуванню експериментальних навичок самостійної роботи.
Неорганічна хімія необхідна студенту фармацевтичного вузу для освоєння:
органічної, аналітичної, фізичної, колоїдної хімії; медико–біологічних наук —
патофізіології, біохімії, фізіології, фармакології; профільних дисциплін —
фармацевтичної хімії, токсикологічної хімії, аптечної і заводської технології ліків,
фармакогнозії.
Кінцева мета вивчення неорганічної хімії:
сформувати у студентів цілісну уяву про хімію як науку і її значення в
фармацевтичній галузі;
навчити студентів загальним принципам підходу до оцінки реакційної
здатності і розумінню механізмів реакцій, покладених в основу синтезу і аналізу
неорганічних речовин;
розкрити прикладні аспекти сучасного стану неорганічної хімії, шляхи і
методи використання її досягнень у фармацевтичній практиці.
ОБСЯГ КУРСУ — 306 г: лекції — 16 г, лабораторні заняття — 32 г.
У семестрах I і IІ програмою передбачена перевірка знань у вигляді двох
контрольних робіт. По закінченню вивчення неорганічної хімії буде проведений
перевідний іспит з усього курсу. Він вміщує в себе:
1. Теоретичні знання: основних питань теоретичної неорганічної хімії;
номенклатури, способів добування і реакційної здатності неорганічних сполук.
2. Здійснення схем хімічних перетворень.
3. Практичні навички: якісні реакції на катіони та аніони неорганічної
природи; визначення фізичних констант неорганічних сполук; очищення рідких або
кристалічних речовин і з підтвердженням їхньої чистоти.
2
ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ЛЕКЦІЙ
І семестр
№ Тема та зміст лекції
1. Вступ до вивчення неорганічної хімії. Класи неорганічних сполук.

Енергетика та напрямок хімічних реакцій. Хімічна кінетика та рівновага
2.
хімічних реакцій. Каталіз.
Розчини. Способи вираження концентрації розчинів. Властивості розчинів
3.
електролітів. Добуток розчинності. рН розчинів. Гідроліз солей.
5. Окисно–відновні реакції. Електроліз.
ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ЛАБОРАТОРНИХ ЗАНЯТЬ

І семестр
№ Тема та зміст заняття

Вступ. Класи та номенклатура неорганічних сполук. Основні способи
1.
очищення неорганічних речовин.
Основні закони хімії. Закон еквівалентів. Розрахунки за хімічними
2.
рівняннями. Визначення еквівалентної маси металу методом витіснення.
Основні теоретичні положення про будову атомів. Сучасне тлумачення
3. періодичного закону Д. I. Менделєєва на основі електронної теорії атома.
Теорія хімічного зв’язку. Будова молекул.
Енергетика та напрямок хімічних реакцій. Хімічна кінетика та рівновага
4.
хімічних реакцій. Каталіз.
Розчини. Способи вираження концентрації розчинів. Колігативні
5.
властивості розчинів. Осмос.
Теорія електролітичної дисоціації. Рівновага в розчинах слабких
6. електролітів. Добуток розчинності. Теорія сильних електролітів.
Дисоціація води. рН розчинів.
7. Буферні системи. Гідроліз солей.
8. Окисно–відновні реакції.
3
Розділ 1
Вступ. Атомно–молекулярне вчення. Основні поняття
та закони хімії. Стехіометричні розрахунки.
Еталони розв’язання типових задач
Задача 1. До розчину що містить нітрат срібла масою 25,5г долили розчин що містить сульфід
натрію масою 7,8г. Яка маса осаду утвориться при цьому?
Розв’язання:
2AgNO3 + Na2S = Ag2S + 2NaNO3
AgNO3 AgNO3 моль = 0,15моль;
Na2S Na2S моль = 0,1моль.
Якщо /(AgNO3) = (AgNO3); /(AgNO3) = 0,15моль, то /Na2S = /(AgNO3);
/Na2S = моль = 0,075моль;
; моль = 0,075 моль

m(Ag2S) = Ag2S·Ag2S; m(Ag2S) = 0,075·248г = 18,6г.
Задача 2. Суміш мідних і магнієвих ошурок масою 1,5г обробили надлишком соляної кислоти.
В результаті реакції виділився водень об’ємом 560мл (нормальні умови). Визначте масову частку
міді у суміші.
Mg + 2HCl = MgCl2 + H2
(H2) = ; (H2) = моль = 0,025моль.
(Mg) = ; (Mg) = 0,025моль

m(Mg) = Mg·Mg; m(Mg) = 0,025·24г = 0,6г.
m(Cu) = m(суміші) – m(Mg); m(Cu) = (1,5 – 0,6)г = 0,9г.
або 60%.
Задача 3. Визначте масову частку солі що отримали при змішуванні розчину об’ємом 40мл з
масовою часткою азотної кислоти 0,2 і густиною 1,12г/мл з розчином об’ємом 36мл з масовою
часткою гідроксиду натрію 0,15 і густиною1,17г/мл.
HNO3 + NaOH = NaNO3 + H2O
4
m1 = V11; m1 = 40·1,12г = 44,8г;
m(HNO3) = m1ω(HNO3); m(HNO3) = 44,8·0,2г = 8,96г;
ν(HNO3) = ν(HNO3) = моль = 0,142моль.
m2 = V22; m2 = 36·1,12г = 42,1г;

m(NaOH) = m2ω(NaOH); m(NaOH) = 42,1·0,15г = 6,32г;
ν(NaOH) = ν(NaOH) = моль = 0,158моль.
ν(NaNO3) = ν(НNО3); ν(NaNO3) = 0,142моль.
m(NaNO3) = ν(NaNO3) ·M(NaNO3); m(NaNO3) = 0,142·85г = 12,1г.
m3 = m1+m2; m3 = (44,8 + 42,1)г = 86,9г.
ω(NaNO3) = ω(NaNO3) = або 13,9%.
Задача 4. На реакцію зі зразком технічного сульфіту натрію масою 9г витратили розчин

масою 40г з масовою часткою перманганату калію (KMnO 4) 7,9%. Визначте масову частку Na2SO3
в технічному сульфіті. Реакція між перманганатом калію і сульфітом натрію проходить в
присутності сірчаної кислоти.
5Na2SO3 + 2KMnO4 + 3H2SO4 = 5Na2SO4 + 2MnSO4 + K2SO4 + 3H2O
Mn+7 + 5е  Mn+2 2
10
S – 2e  N
+4 +6
5
m(KMnO4) = m(р–ну)·ω(KMnO4); m = 40·0,079г = 3,16г;
ν(KMnO4) = ν(KMnO4) = моль = 0,02моль.
звідки:
ν(Na2SO3) = ν(KMnO4); ν(Na2SO3) = моль = 0,05моль.

m(Na2SO3) = ν(Na2SO3)·M(Na2SO3); m(Na2SO3) = 0,05·126г = 6,3г.
ω(Na2SO3) = ; ω(Na2SO3) = = 0,7 або 70%.
Задача 5. До розчину, в якому знаходиться нітрат алюмінію масою 42,6г, додали розчин що
містить карбонат натрію масою 37,2г. Осад прокалили. Визначте масу залишку після
прокалювання.
2Al(NO3)3 + 3Na2CO3 + 3H2O = 2Al(OH)3 + 6NaNO3 + 3CO2 (а)
2Al(OH)3 = Al2O3 + 3H2O (б)
ν(Al(NO3)3) = ν(Al(NO3)3) = моль = 0,2моль;
ν(Na2CO3) = ν(Na2CO3) = моль = 0,35моль.
З рівняння (а) витікає:
З рівняння (б) витікає:
5
тому:
моль = 0,1моль.
m(Al2O3) = ν(Al2O3)·M(Al2O3); m(Al2O3) = 0,1·102г = 10,2г.
Розділ 2
Хімічна термодинаміка. Кінетика та каталіз.
Задача 1. Розрахувати тепловий ефект реакції: 2NaOH(к.) + CO2(г.) Na2CO3(к.) + H2O, якщо:
Н утв.(NaOH) = –426,6 кДж/моль,
о
Н утв.(CO2) = –393,6 кДж/моль,
о
Н утв.(Na2CO3) =
о
=–
1129,3 кДж/моль, Н утв.(H2O) = –285,8 кДж/моль.
о
Тепловий ефект хімічної реакції обчислюється по стандартних теплотах утворення за
формулою:
Но = Ноутв.(прод. р–ції) – Ноутв.(вих. р–н)
з врахуванням відповідних стехіометричних коефіцієнтів, тобто:
Но = ( Ноутв.(Na2CO3) + Ноутв.(H2O)) – (2 Ноутв.(NaOH) + Ноутв.(CO2)) = (–1129,3 –
285,8) – (–2·426,6 – 393,6) = –168,3 кДж.
Тобто це екзотермічна реакція.
Задача 2. Чи є можливою реакція: SiO2(к.) + 2NaOH(р.) Na2SiO3(к.) + H2O(р.), якщо:

G (SiO2(к.)) = –803,75 кДж/моль,
о
G (NaOH(р.)) = –419,5 кДж/моль,
о
Gо(Na2SiO3(к.)) = =–
1427,8 кДж/моль, G (H2O(р.)) = –237,5 кДж/моль?
о
Для відповіді на питання задачі необхідно обчислити зміну енергії Гіббса в даній реакції за
формулою:
Gо = Gо(прод. р–ції) – Gо(вих. р–н) (з врахуванням відповідних
стехіометричних коефіцієнтів) = (–1427,8 – 237,5) – (–803,75 – 419,5·2) = –22,55 кДж, тобто Gо
< 0, таким чином реакція є можливою і розчин лугу не можна випарювати в скляному посуді.
Задача 3. Питома теплота топлення свинцю ( Н) становить 23,4, Дж/кг. Температура

топлення свинцю 327,4оС. Знайти зміну ентропії при топленні 250г свинцю.
Розв’язання: Застосовуючи питому теплоту топлення, обчислюємо теплоту топлення 0,25кг
свинцю:
1кг Pb — 23040 Дж
х= = 5760 Дж
0,25кг Pb — х
Формула для Gо = Н – T S. Топлення є рівноважним процесом, тому для нього
Gо=0, тоді:
Н=T S; S= = 9,59 Дж/К.
6
Задача 4. При 80оС реакція закінчується за 8хв. Через скільки хвилин вона закінчиться при
100 С, коли температурний коефіцієнт () дорівнює 2?
о
Розв’язання: За правилом Ван–Гоффа при збільшені температури швидкість реакції

збільшиться в:
при цьому інтервал перебігу реакції (кін.) зменшиться в 4 рази:
Задача 5. В синтезі аміаку (N2 + 3H2 = 2NH3) рівновага встановилась при наступних
концентраціях: [N2] = 2,5моль/л, [H2] = 1,8моль/л, [NH3] = 3,6моль/л. Розрахуйте константу
рівноваги цієї реакції і вихідні концентрації азоту та водню.
Розв’язання: Константа хімічної рівноваги за рівноважними концентраціями обчислюється за
формулою:
За рівнянням реакції:
2 моль NH3 утворюється з 1 моль N2
3,6 моль NH3 — х моль N2 моль (N2(прореаг.) —
С(прореаг.))
С(вихідне) = С(прореаг.) + [С(рівноважна)] = 1,8 + 2,5 = 4,3 моль/л
За рівнянням реакції: 2 моль NH3 утворюється з 3 моль Н2
3,6 моль NH3 — х моль Н2
моль (Н2(прореаг.) — С(прореаг.))

С(вихідна) = 1,8 + 5,4 = 7,2моль/л
Задача 6. Реакція іде за рівнянням: 4HCl + O 2 = 2H2O + 2Cl2. В якому напрямку зміститься
хімічна рівновага, якщо концентрації усіх реагуючих речовин збільшити в 2 рази?
Розв’язання: За законом діючих мас швидкість прямої і оберненої реакції дорівнюють:
При збільшені концентрації усіх речовин в 2 рази:
Швидкість прямої реакції зросла в 32 рази, а швидкість оберненої — тільки в 16 разів, отже
хімічна рівновага зміститься в напрямку прямої реакції.
Задача 7. Рівновага хімічної реакції: 2NO + O2 = 2NO2 встановилась при слідуючи

концентраціях реагуючих речовин: [NO] = 0,5моль/л, [O 2] = 0,7моль/л, [NO2] = 2,1моль/л. Як
зміниться швидкість обох реакцій, якщо тиск в системі зменшити в 2 рази? Куди зміститься
хімічна рівновага?
Розв’язання: До зменшення тиску:
При зменшені тиску в 2 рази концентрації усіх речовин зменшаться в 2 рази і тоді:
7
Швидкість прямої реакції зменшилась в:
, а оберненої в:
Швидкість оберненої реакції буде більше, тому хімічна рівновага реакції зміститься в
напрямку оберненої реакції.
Розділ 3
Будова речовини. Будова атома та його електронних
оболонок. Періодичний закон Д.І.Менделеєва та
його тлумачення на основі електронної будови
атомів. Хімічний зв’язок та будова молекул
Задача 1. Зобразити електронно–графічні формули (орбітальні структури) атома хлору в

нормальному та збуджених станах. Визначити можливі валентності та ступені окислення.
Написати формули можливих сполук з оксигеном та гідрогеном.
Відповідь:
1s2 2s22p6 3s23p5
Валентність = І Валентність = ІІІ Валентність = V

Ст. окисл. = 1 Ст. окисл. = +3 Ст. окисл. = +5
–1 +1 +3 +5
HCl ; Сl2O (Сl2O3) (Cl2O5)
Валентність = VII
Ст. окисл. = +7
+7
Cl2O7
8
Завдання 2. Напишіть енергетичну схему заповнення електронами МО в молекулі водню.
Завдання 3. Показати водневий зв’язок між молекулами фтороводню.

Розділ 4
Вчення про розчини Способи вираження
концентрації розчинів. Колігативні властивості
розчинів. Осмос.
Таблиця зв’язку вираження різних способів концентрацій

Метод оцінки
См, Сн, Т,
вмісту розчиненої 
моль/л моль/л г/мл
речовини
Масова частка,  —
Молярна
—
концентрація, См
Нормальність, Cн —
Титр, Тх —
Задача 1. Скільки грам борної; кислоти та води потрібно для приготування 250г розчину з
масовою часткою борної кислоти 3%?
Розв’язання: Формула розрахунку масової частки:
Звідси:
Води потрібно взяти: 250 – 7,5 = 242,5г
9
Задача 2. Скільки грамів хлориду натрію потрібно для приготування 1л розчину з С М =
2моль/л?
Розв’язання: Формула розрахунку молярної концентрації:
, звідки: mx = CМ·Mx·Vp = 2·58,5·1 = 117г
Задача 3. Скільки грамів КМnО4 необхідно для приготування 2л розчину з С н = 0,5 моль/л,
якщо аналіз проводиться в кислому середовищі?
звідки: mx = Cн·Mx·fекв.х·Vp = 0,5·158· = 31,6г.
Задача 4. Розрахувати моляльну концентрацію розчину, приготовленого з 2г КОН і 200г води.

Розв’язання: Формула розрахунку моляльної концентрації:
; звідки: моль/кг.
Задача 5. Розрахувати титр розчину сірчаної кислоти з  і  = 1,4г/мл.

Розв’язання: Формула розрахунку титра розчину:
звідки: г/мл.
Задача 6. Знайти молярну концентрацію еквівалента розчину сірчаної кислоти з масовою

часткою 10% (густина 1,22, fекв. =1/2).
Розв’язання: Формула переходу від масової частки до молярной концентрації еквівалента:
(моль/л).
Задача 7 Яка масова частка у відсотках сульфату заліза (II) у насиченому при 80 °С розчині,
якщо розчинність солі при цій температурі дорівнює 100 г.
Коефіцієнт розчинності (розчинність) виражає кількість грамів розчиненої речовини, що
міститься у 100 г розчинника (Н2О).
1. Знаходимо масу розчину:
m(розчину) = m(речовини) + m(розчинника)
m(розчину) = 100 г + 100 г = 200 г
2. Обчислюємо масову частку розчиненої речовини у відсотках:
200 г розчину — 100 г FеSО4
100 г розчину — X г FеSО4
X = 50 г
Відповідь: масова частка сульфату заліза (II) дорівнює 50 %.
Задача 8. Обчислити об’єм розчину з масовою часткою сірчаної кислоти 56% ( = 1,460
г/мл) та об’єм води, які необхідні для приготування 100мл розчину з масовою часткою сірчаної
кислоти 20% ( = 1,143 г/мл).
Розв’язок: При змішуванні розчинів користуються „правилом хреста” або „діагональною
схемою”. В середині хреста записують масову частку розчину (), який необхідно приготувати.
Зліва записують концентрації1 і 2. Справа записують різницю між 3 і 2, 3 і 1.
Схема має загальний вигляд: В наведеному прикладі:
10
Згідно зі схемою на 20 в.ч. розчину з  = 5б%, необхідно взяти 36 в.ч. води, а маса розчину
складає:
г,
що згідно зі схемою складає 20+36=56 в.ч.
Масу сірчаної кислоти, яку потрібно взяти для приготування розчину, можна знайти за
пропорцією:
114,3г 20%–го р–ну складає 56 в.ч.
Хг — 20 в.ч.
г
а об’єм отриманого розчину: (мл)
Для приготування розчину необхідно води: мл
Приготування розчину розведенням більш концентрованого розчину.
Задача 9. Скільки розчину солі з масовою часткою 18% необхідно додати до 46г води, щоб
утворився 15% розчин.
Розв’язок:
0,18х = (46 + х) 0,15
х= 230
Для приготування 15% розчину з = 18% необхідно взяти 230г 18%–ного розчину і 46г
води.
Задача 10. На нейтралізацію 25 мл розчину H2SO4 витрачено 22,5 мл 0,152 н розчину NаОН
Обчислити нормальність і титр розчину кислоти.
Згідно з законом еквівалентів:
; ; моль/л
NE
T ; г/моль
1000
0,1368  49
T  0,0067 г/мл
1000
Відповідь: нормальність 0,1368 моль/л; титр 0,0067 г/мл.
Задача 11. Розрахувати Росм. розчину хлориду натрію з масовою часткою 5,85% при 0°С.
Ступінь дисоціації хлориду натрію 0,96, а  = 1,04г/мл.
Розв’язок: Переведемо масову частку в молярну концентрацію.
моль/л
Розрахуємо ізотонічний коефіцієнт:
і = 1 + n – 10,96(2 – 1) = 1,96
Осмотичний тиск розраховуємо за формулою для електролітів:
Росм. = iCRT = 1,96 1моль/л 0,082атм/моль*К 273К = 4,36атм
11
Задача 12. Розрахувати Росм. розчину глюкози з масовою часткою 5%, якщо t=27ОС, =1г/мл.
Розв’язок: Переведемо масову частку в молярну концентрацію.
моль/л.
осмотичний тиск обчислюємо за формулою неелектролітів:
Росм. = C R T
Pосм. = 0,28 * 0,082 * (273+27) = 6,8атм
Задача 13. Розрахувати осмотичну концентрацію крові. Або: Розрахувати молярну

концентрацію водного розчину глюкози, який є ізотонічним крові.
Розв’язок: моль/л
Задача 14. Константа дисоціації бромнуватистої кислоти (НВrО) дорівнює 2,І 10–9.
Обчисліть її ступінь дисоціації в 0,01М розчині.
Розв’язок: З закону розведення Оствальда:
; тоді ; ·, або.
Задача 15. Добуток розчинності хромату срібла Ag2CrO4 дорівнює 1,1·10–12. Обчисліть
розчинність цієї солі в моль/л та г/л.
Записують рівняння електролітичної дисоціації хромату срібла:
Ag2CrO4  2Ag+ + CrO
та вираз його добутку розчинності:
Позначають розчинність Ag2CrO4 через S моль/л хромат–іонів та 2S моль/л катіонів срібла.

Ці значення концентрації іонів підставляють у вираз добутку розчинності Ag2CrO4:
Обчислюють розчинність солі в моль/л:

моль/л.
Оскільки рівноважна концентрація хромат–іонів у розчині чисельно дорівнює розчинності
хромату срібла, то розчинність Ag2CrO4 дорівнює 6,5·10–5 моль/л. Перемножуючи розчинність солі
на її молярну масу, обчислюють розчинність хромату срібла в г/л:
(Ag2CrO4) = 6,5·10–5·331,8 = 2,2·10–2г/л.
— в розчинах сильних електролітів:

— кислот:
pH = –lg[H+] = –lgСн(к–ти) = –lgZ·Cм(к–ти)
Сн(к–ти) = antilg pH = 10–pH; См = .
— лугів:
рОН = –lg[OH–] = –lgCн(лугу) = –lgZ·Cм(лугу)
рН = 14 – рОН
Сн(лугу) = antilg pOH = 10–pOH; См = .
— в розчинах слабких електролітів:
— кислот: (дисоціація переважно іде по І ступеню)
pH = –lg[H+] = –lg·См(к–ти) = –lg
12
Cм(к–ти) = = ; Сн = Z·Cм
— основ: (дисоціація іде по І ступеню)
рОН = –lg[OH–] = –lg·См(основи) = –lg
Cм(основи) = ; Сн = Z·Cм
Задача 16. Обчислити рН розчину з концентрацією іонів водню 4,2·10–5моль/л.

[H+] = 4,2·10–5; рН = –lg[H+] = –lg4,2·10–5 = 5–lg4,2 = 4,38
Задача 17. Обчислити рН розчину соляної кислоти з Сн = 0,15 моль/л і розчину гідроксиду
натрію з Сн = 0,2 моль/л,  = 1.
1) рН = –lg[H+]; [H+] = ·Ск–ти = 1·0,15 = 0,15моль/л; рН = –lg1,5·10–1 = 1–lg1,5 = 0,824
2) рН + рОН = 14; рН = 14–рОН; [OH–] = ·Cосн. = 1·0,2 = 0,2моль/л; рОН = –lg[ОH–] =
= –lg0,2 = 0,7; рН = 14–0,7 = 13,3.
Задача 18. Обчислити рН розчину мурашиної кислоти з Сн = 0,1 моль/л, Кg = 1,8·10–4.

рН = –lg[H+]; [H+] = ·C; Кg = ·C;  [H+] = ·C = ;
pH = –lg = –lg = –lg4,24·10–3 = 2,37.
Задача 19. Як зміниться рН води, якщо 80 мл її долити до 20 мл розчину гідроксиду натрію з

Сн = 0,1 моль/л,  = 1.
рН(води) = 7. Після розведення V2 = 80 + 20 = 100мл
V1·C1 = V2·C2; C2 = = = 0,02; pOH = –lg[OH–];
[OH–] = ·C = 1·0,2 = 2·10–2, pOH = –lg2·10–2 = 1,7;

pH = 14 – 1,7 = 12,3; pH = 12,3 – 7 = 5,30.
Задача 20. Обчислити [Н+] крові, якщо рН = 7,36.

Знаходять антилогарифм числа 7,36; [Н+] = 4,4·10–8моль/л.
Розрахунки рН в розчинах солей.

— сіль утворена сильною кислотою та слабкою основою (NH4Cl, Fe(NO3)3)
Kb Kb: Кд1, Кд2, Кд3. Коли
основа багатокислотна,
то для визначення рН
середньої солі береться
остання Кд (Кд3)
— сіль утворена сильною основою та слабкою кислотою (K2CO3, Na3PO4)

Ка: Кд1, Кд2, Кд3. Коли
Кд1, слабка кислота буде
13
Кд2 багатоосновною, то для
розрахунку рОН
середньої солі беруть
останню Кд (для K2CO3
— Кд2)
pH = 14 – pOH
Задача 21. Обчисліть рН 0,5Н розчину карбонату натрію, якщо = 4,5·10–7,
= 4,7·10–11.
Карбонат натрію — це сіль, утворена слабкою двоосновною кислотою, тому на першій стадії
гідролізу утворюється кисла сіль та сильна основа. Подальшому перебігу гідролізу перешкоджає
накопичення в розчині гідроксид–іонів. Записують іонні та молекулярні рівняння реакції
гідролізу:
CO32– + H2O  HCO3– + OH–
Na2CO3 + H2O  NaHCO3 + NaOH Cм = = моль/л
рН = 14 – 2,14 = 11,86
Задача 22. Обчислити рН буферної системи, яка складається із 100мл розчину оцтової
кислоти з С = 0,1моль/л і 200мл розчину ацетату натрію з С = 0,2моль/л, Кд = 1,75 10–5.
рН = –lg Кд + lg = –lg1,75·10–5+lg = 5,36.
Задача 23. Обчислити об’єм розчину ацетату натрію з С = 0,1моль/л і об’єм оцтової кислоти
з C = 0,1моль/л, які необхідно змішати, щоб приготувати 3л ацетатного буферу з рН = 5,24 (К д =
1,75·10–5).
рН = –lg Кд+lg = lg1,75·10–5+lg ;
lg = 5,24–4,76 = 0,48.
Антилогарифм числа 0,48 дорівнює 3. [V(солі)] / [V(кислоти)] = 3/1.

Отже, потрібно 3 частини розчину солі і одну частину розчину кислоти для приготування
буферної системи з рН = 5,24. Об’єм розчину солі дорівнює: 3000·3/4 = 2250мл, а кислоти 3000·1/4
= 750мл.
Розділ 5
Окисно–відновні реакції (ОВР)
Завдання. Закінчити рівняння реакцій.

а) Cl + 2NaOH  NaCl– + NaCl+O + H2O
14
Clо + 1  Cl– 1
1
Cl – 1  Cl
о +
1
б) Pb O2 + 2KI + 2H2SO4  Pb+2SO4 + I + K2SO4 + 2H2O
+4 –
Pb+4 + 2  Pb+2 1
2
2I – 2  2I
– o
1
в) 3Fe O + 10HN O3  3Fe (NO3)3 + N+2O + 5H2O
+2 +5 +3
Fe+2 – 1  Fe+3 3
3
N+5 + 3  N+2 1
г) 2KMn O4 + 5KN O2 + 3H2SO4 2Mn+2SO4 + 5KN+5O3 + K2SO4 + 3H2O
+7 +3
Mn+7 + 5  Mn+2 2
10
N –2 N
+3 +5
5
д) 6Ag N O
+1 +5
 6Ag + 6N O2 + 3O 
O +4
Ag + 1  Ag0
+1
6
N+5 + 1 N+4 12
3O – 6e  3O
–2 O
2
Скорочуємо на „3”: 2Ag N O +1 +5
 2Ag0 + 2N+4O2 + 3O 
Розділ 6
Комплексні сполуки
Приклади тестового контролю:

5.1. Назвіть комплексну сполуку [Cu(NH3)4]SO4:
а) сульфаттетрааміак міді (ІІ);
б) сульфаттетрамін міді (ІІ);
в) мідісульфатетрамін (ІІ).
5.2. Напишіть формулу іонізаційного ізомеру сполуки [Co(H2O)5]Cl3:
а) [CoCl3]. [H2O]5; б) [Co(H2O)5Cl]Cl2; в) [Co(H2O)3]Cl3.2H2O.
5.3. Визначте заряд комплексного іону в сполуці [Cr(H2O)4Cl2]Cl.2H2O:
а) 4+; б) 2+; в) 3+.
5.4. Напишіть формулу загальної Кнест. комплексного іону [NiCl4]2–:
а) Kнест.= ; б) Kнест.= ; в) Kнест.= .
5.5. Визначте заряд центрального іону в сполуці Fe2[Fe(CN)6]:

а) 2+; б) 6+; в) 3+.
5.6. Напишіть формулу комплексної сполуки, якщо координаційне число становить чотири
Zn(OH)2+2NaOH:
а) [ZnNa2(OH)2](OH)2; б) Na2[Zn(OH)4]; в) Zn[Na2(OH)4].
5.7. Напишіть продукти первинної дисоціації сполуки Na3[AlF6]:
а) 3Na+ + [AlF6]3–; б) Na + Al3+ + 6F–; в) 3Na+ + Al3+ + F .
ЛАБОРАТОРНИЙ ПРАКТИКУМ
15
ПРАВИЛА РОБОТИ І ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ В ЛАБОРАТОРІЇ НЕОРГАНІЧНОЇ ХІМІЇ
Загальні правила
1. Приступати до виконання лабораторного практикуму дозволяється лише після того, як
студенти уважно ознайомляться з темою роботи, засвоять теоретичний матеріал за допомогою
підручників, методичних посібників та конспектів лекцій, зроблять запис рівнянь відповідних
реакцій в лабораторному журналі.
2. Черговий студент одержує необхідні для роботи всієї групи прилади та реактиви і розміщує їх
на робочих місцях.
3. У хімічній лабораторії дозволяється працювати лише при наявності білого халата та шапочки.
Кожному студенту відводиться постійне місце роботи, яке він повинен тримати в чистоті, не
захаращувати його сторонніми предметами, що не мають відношення до даної роботи.
Безладдя та неакуратність при виконанні дослідів часто призводять до необхідності
повторення експерименту.
4. При нагріванні та кип’ятінні розчинів у пробірці треба користуватись пробіркотримачем і
тримати пробірку так, щоб її отвір був направлений у протилежний бік від тих, хто працює
поруч.
5. Не можна нахилятися над пробіркою, в якій нагрівають чи кип’ятять рідину, щоб бризги не
потрапили в обличчя.
6. У тих випадках, коли виникає необхідність перевірити запах речовин у пробірках в яких
зберігаються рідини, необхідно легким рухом долоні руки направити потік повітря від
пробірки до себе і обережно понюхати.
7. Реактиви, дистильовану воду, електричну енергію в лабораторії слід використовувати
економно.
8. Всі роботи з речовинами, при взаємодії яких утворюються шкідливі для організму гази або
речовини з неприємним запахом, необхідно проводити в спеціально відведених для цієї мети
приміщеннях з посиленою вентиляцією, або під тягою. Категорично забороняється працювати
з вказаними речовинами на робочому місці.
9. Розчини сірководню, кислот, лугів тощо необхідно зливати в спеціально відведений посуд,
щоб запобігти руйнуванню каналізаційної системи в лабораторії. Розчини, які містять сполуки
срібла, ртуті, свинцю, йодид–йони необхідно зливати в окремий посуд для їх подальшої
регенерації.
10. Категорично забороняється виконувати досліди, які не відносяться до даної лабораторної
роботи.
11. Після закінчення роботи необхідно помити пробірки, здати їх черговому, прибрати своє робоче
місце, виключити нагрівні прилади, електричне освітлення, воду, вимити руки.
Правила поводження з реактивами

— для проведення досліду розчини та тверді речовини беруть у таких кількостях, яких
вимагає методика експерименту;
— реактиви зберігають у закритих кришками склянках для запобігання їх забруднення;
— тверді реактиви обережно відбирають шпателем; рідкі реактиви, які знаходяться в
крапельницях, відміряють краплями;
— надлишок реактиву не висипають і не виливають у посуд, з якого він був взятий, щоб
запобігти забрудненню реактивів;
— концентровані розчини кислот та лугів, токсичних речовин знаходяться під тягою, де з
ними і працюють.
Робота з кислотами і лугами

16
1. Під час роботи з концентрованими кислотами та лугами необхідно бути обережним та
слідкувати за тим, щоб вони не потрапили на шкіру і одяг.
2. При розведенні концентрованої сірчаної кислоти необхідно обережно і поступово приливати
кислоту до води, а не навпаки. Це пов’язано з тим, що при розведенні сірчаної кислоти
виділяється велика кількість тепла. Тому при додаванні води до кислоти розчин може
розбризкуватись і потрапити на шкіру і одяг.
Робота з шкідливими і отруйними речовинами

При роботі з шкідливими і отруйними речовинами (ціаніди, солі барію, ртуті, свинцю,
миш’яку, металічна ртуть, сірководень тощо) необхідно слідкувати за тим, щоб шкідливі або
отруйні речовини не потрапили в організм через шлунково–кишковий тракт. У зв’язку з цим їсти в
лабораторії категорично забороняється. Після роботи в лабораторії необхідно добре вимити руки.
Балони з ртуттю або заповнені нею прилади необхідно помістити на спеціальні підставки, щоб у
випадку пошкодження приладів основна маса ртуті потрапила на підставку, а не на робочий стіл
чи підлогу. Якщо ртуть все ж розлилась, її треба дуже швидко зібрати за допомогою мідних дроту
або пластинки, а потім засипати сіркою. Працювати з ртуттю дозволяється лише у спеціальних
приміщеннях.
Робота з горючими речовинами

1. Під час роботи з діетиловим ефіром, спиртами, бензолом і іншими горючими речовинами, їх
нагрівання проводять на водяній бані в колбі з зворотним холодильником.
2. У лабораторії ці речовини необхідно зберігати в щільно закритих склянках невеликого вмісту.
3. Пробірки та склянки з горючими речовинами потрібно тримати на достатній відстані від
пальників. Після закінчення роботи з ними необхідно загасити пальники, а лише потім вимити
посуд, що містить ці речовини.
4. Горючі, легкозаймисті і леткі речовини не можна зберігати близько від полум’я або сильно
нагрітих електричних приладів (термостати, електропічі, тощо).
5. Лужні метали слід обов’язково зберігати під шаром вільного від води і вологи гасу. Лужні
метали та кристалічні луги необхідно брати тільки пінцетом або спеціальними щипцями.
Необхідно одягати окуляри або спеціальну маску. Після закінчення роботи залишки цих
металів потрібно перенести в спеціально відведені для них склянки.
Робота з речовинами, що утворюють вибухові суміші

1. Необхідно пам’ятати, що деякі гази (водень, сірковуглець, ацетилен, оксид вуглецю(II), тощо),
а також леткі речовини (бензол, спирти, гексан, тощо), при випаровуванні утворюють з
повітрям, а також з киснем вибухові суміші. Щоб їх пари не накопичувались у приміщенні
лабораторії в небезпечних кількостях, працювати з цими речовинами необхідно при сильній
витяжній вентиляції.
2. Без дозволу і відповідної інструкції викладача забороняється нагрівати, піддавати удару
речовини, які утворюють вибухові суміші (хлорати, перхлорати, персульфати тощо).
Правила поведінки при виникненні пожежі в лабораторії

1. При виникненні пожежі в лабораторії необхідно терміново вимкнути всі електричні прилади і
перекрити подачу газу. Місце пожежі необхідно засипати піском або накрити протипожежною
ковдрою і загасити вогонь за допомогою вогнегасника.
2. Застосовувати воду для гасіння пожежі треба обережно, тому що вода в деяких випадках
сприяє збільшенню пожежі.
17
ПЕРША ДОПОМОГА ПРИ НЕЩАСНИХ ВИПАДКАХ
На початку кожного семестру викладач проводить інструктаж групи студентів про

дотримання правил роботи в хімічній лабораторії та техніки безпеки. Студенти підтверджують
знання правил безпеки власними підписами у журналі.
Нещасні випадки (опіки, поранення, отруєння) в лабораторії виникають внаслідок
недостатнього ознайомлення працюючих з відповідними інструкціями по охороні праці і техніці
безпеки або в результаті необережності у роботі.
У кожній лабораторії повинна бути аптечка першої допомоги.
Якщо нещасний випадок трапився, потерпілому треба надати першу допомогу:
1. При попаданні на шкіру кислот, це місце слід інтенсивно промити водою, а потім 1% розчином
NaHCO3. При попаданні концентрованої сірчаної кислоти перед промиванням пошкоджену
шкіру необхідно витерти сухим ватним тампоном.
2. При попаданні на шкіру розчинів лугів пошкоджене місце промивають водою, а потім
розведеними оцтовою, лимонною кислотами, або насиченим розчином борної кислоти.
3. При попаданні на шкіру фенолу, брому і подібних їм речовин необхідно негайно пошкоджене
місце промити відповідними органічними розчинниками (спирт, ефір тощо).
4. При отруєнні хлором, бромом, оксидами нітрогену потерпілому необхідно вдихати пари
розведеного розчину амоніаку і випити молоко.
5. При опіках тіла полум’ям необхідно негайно промити місце опіку 1% розчином калію
перманганату і покласти на пошкоджене місце компрес із спиртового розчину таніну.
6. При порізах рану необхідно обробити спиртовим розчином йоду і перев’язати.
7. Після надання першої допомоги потерпілому, його терміново необхідно відправити до лікарні.
18
Основні способи очищення неорганічних речовин
1. Значення теми: В хімічній практиці велике значення має ступінь очищення речовин, так як
робота з забрудненими реактивами може призвести до помилкових результатів. Чистота
речовин, які використовуються як лікарські препарати, визначається Державною Фармакопеєю
України і тому фармацевтам потрібно знати основні методи очищення і засоби ідентифікації
чистоти речовин.
2. Основні питання теми:

2.1. Чистота хімічних речовин, кваліфікація речовин за чистотою: «чистий» (ч), «чистий для
аналізу» (ч.д.а.), «хімічно чистий» (х.ч.), «особливо чистий» (ос.ч.).
2.2. Основні методи очищення і розділення речовин та їх теоретична основа: перекристалізація,
дистиляція, возгонка, хімічне осадження, транспортні реакції, екстракція, зонна плавка,
йонний обмін, адсорбція.
2.3. Фізичні константи як засіб ідентифікації чистоти речовин: колір, смак, запах, густина,
температури плавлення та кипіння, в’язкість, розчинність тощо.
3. Теоретичний матеріал:
Хімічними реактивами називають речовини, які використовують для проведення хімічних
реакцій і застосовують для аналізу і синтезу речовин.
Хімічні реактиви в залежності від ступеня чистоти класифікують на технічні (т.), чисті (ч.),
чисті для аналізу (ч.д.а.), хімічно чисті (х.ч.), високоеталонно чисті (в.е.ч.), особливо чисті (ос.ч.).
Кількість домішок регламентується Держстандартами (ДСТ), технічними умовами (ТУ) або
статтями Державної Фармакопеї (ДФ). Звичайно, у практиці хімічного аналізу використовують
реактиви кваліфікації ч.д.а. і х.ч.
У лабораторії використовують розчини хімічних реактивів певної концентрації (найчастіше
0,1–0,2М), рідше — індикаторні папірці. Для розчинення використовують дистильовану воду або
органічні розчинники.
При роботі напівмікрометодом використовують реактиви масою від 0,01 до 0,10г твердої речовини
і об’ємом від 0,5 до 5,0см3 розчину.
4. Література:
4.1. Конспект лекції.
4.2. Сухомлинов А.К., Боровская Н.В., Пустовар П.Я. и др. Неорганическая химия (практикум),
1983, с 5–31.
4.3. Практикум по неорганической химии, под ред. Н.А. Остапкевича, 1987, с. 4–13.
4.4. Практикум загальної та неорганічної хімії. Є.Я.Лівітін та ін. — Х.: „Основа”, 1998р. с. 8–11
5. Завдання для закріплення матеріалу:

5.1. Зробити короткий конспект–характеристику методів розділення і очищення речовин.
Перекристалізація — ________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
Дистиляція — _____________________________________________________________
19
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
Возгонка — _______________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
Хімічне осадження — _______________________________________________________

________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
Транспортні реакції — _______________________________________________________

________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
Екстракція — _____________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
Зонна плавка — ____________________________________________________________

________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
Йонний обмін —___________________________________________________________
20
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
Адсорбція — ______________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
5.2. Коротко описати методику встановлення температур плавлення і кипіння речовин.
Найпростіший прилад для визначення температури плавлення:
1 — гумова пробка з розрізом;

2 — термометр;
4 — посудина з маслом;
3–5 — резервуар для термометра з капіляром (пробірка);
6 — подача газу до пальника;
7— металева (або азбестова) сітка;
8 — капіляр із речовиною;
9 — кільце із пластику чи гуми для кріплення капіляра до
термометра;
10 — кільце штативу, який утримує посудину з нагрітим маслом
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
21
6. Лабораторна робота.
Дослід 1. Очищення водопровідної води методом дистиляції (перегонки) і встановлення
температури її кипіння.
Зібрати прилад для перегонки, налити в колбу Вюрца водопровідної води 1/2 об’єму колби,
підвести воду в холодильник і ввімкнути нагрівальний прилад. Після того, як вода закипить,
відмітити по термометру температуру кипіння. Декілька крапель дистиляту випарувати на
чистому склі. Те ж зробити з водопровідною водою і зробити висновки про наявність солей в
дистильованій і звичайній воді. Підписати елементи лабораторної установки для перегонки.
1. _____________________________
2. _____________________________
3. _____________________________
4. _____________________________
5. _____________________________
6. _____________________________
7. _____________________________
Висновок:_________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
22
Дослід 2. Очищення речовин возгонкою.
Зважити 0,2г речовини (хлориду амонію або йоду), помістити на дно хімічного стакану.
Накрити стакан чашкою для випарування або часовим склом з холодною водою і нагріти на
електроплитці. Кристали зібрати, розрахувати вихід чистої речовини (в %).
Висновок:_________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
Дослід 3. Очищення речовин перекристалізацією.

По вказівці викладача взяти речовину для очищення, розрахувати необхідну кількість води,
щоб після перекристалізації отримати 2г чистої речовини. Воду нагріти до кипіння і розчинити
речовину. Гарячий розчин профільтрувати через складчастий фільтр і охолодити. Кристали, що
випали в осад, відфільтрувати через воронку Бюхнера, висушити, зважити і розрахувати вихід
чистої речовини (в %), встановити температуру плавлення.
Конічна лійка зі складчатим Прилад для фільтрування під

фільтром вакуумом:
1.__________________
2.__________________
Висновок:_________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
„Зараховано”
23
„____”_________________200__р. ______________________
(підпис викладача)
Основні класи неорганічних сполук

1. Значення теми: Представники основних класів неорганічних сполук широко застосовуються в
медицині як лікарські препарати і хімічні реактиви. Вивчення і знання хімічних властивостей має
суттєве значення для подальшого можливого застосування їх з лікувальною метою.

2.1. Прості речовини: метали і неметали.
2.2. Складні речовини: бінарні, потрійні, комплексні.
2.3. Оксиди: прості, подвійні, полімерні. Пероксиди та надпероксиди. Номенклатура.
Застосування.
2.4. Гідрооксиди: основні, кислотні, амфотерні. Номенклатура. Застосування.
2.5. Кислоти. Орто–, мета–, та полі–форми кислот. Застосування.
2.6. Солі. Класифікація. Номенклатура. Застосування.
2.7. Залежність кислотно–основних форм та властивостей оксидів і гідрооксидів від положення
елементів, що їх утворюють у періодичній системі елементів Д. І. Менделєєва.
3.2. Левітін Є.Я. та ін. Загальна та неорганічна хімія. Підручник. Вінниця: НОВА КНИГА, 2003.
— стор.99–125.
3.3. Глинка Н.Л. Общая химия. Л.: 1986. с. 37–43.
3.4. Оленин С.С. Фадеев Г.Н. Неорганическая химия. М.: 1979. с. 126–129.
3.5. Григор’єва В.В. та ін. Загальна хімія. 1991. с.140–164.
3.6. Общая химия в формулах, определениях, схемах. И.Е. Шиманович, М.Л. Павлович, В.Ф.
Тыкавий, П.М. Малашко. 1987. 13–30.

4.1. Навести приклади оксидів: а) кислотних; б) основних; в) амфотерних; г) індиферентних.
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
4.2. Дати міжнародну назву таким речовинам:

а) кислотам: H2SO4, H3BO3, H2SO3, H2S.
б) основам: Fe(OH)3, Fe(OH)2, Cr(OH)3.
в) оксидам: N2O, NO, Mn2O7, N2O3.
г) солям: Al2(SO4)3, FeOHCl2, NaH2PO4, Ca(HCO3)2.
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
24
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
4.3. Закінчити рівняння реакцій:

K2O + ZnO =___________________________________________________________
CaO + Cl2O7 =__________________________________________________________
Ca(H2РO4)2 + Al2(SO4)3 =__________________________________________________
4.4. Написати рівняння дисоціації таких електролітів: H2SO4, Al2(SO4)3, K2H2P2O7, Cr(OH)2Cl.
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
4.5. Скласти рівняння реакцій за допомогою яких можна зробити такі перетворення:
а) Ba  BaO  BaCl2  Ba3(PO4)2  BaSO4;

________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
б) Zn  K2ZnO2 ZnCl2 Zn(OH)2 Na2[Zn(OH)4]ZnSO4

________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
в) C  CO  CO2  Na2CO3  NaHCO3  Na2CO3  CaCO3  Ca(HCO3)2  CaCO3.
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
25
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
“Зараховано”
„____”_________________200__р. ______________________
Основні закони хімії. Закон еквівалентів. Визначення

еквівалентної маси металу методом витіснення
1. Значення теми: Знання і володіння основними законами хімії дасть можливість студентам–
провізорам зрозуміти і оволодіти кількісними методами дослідження хімічних реакцій, робити
стехіометричні розрахунки вагових і об’ємних співвідношень між реагуючими речовинами,
розрахунки за хімічними формулами і рівняннями, виводити формули речовин і рівняння реакцій,
що знадобиться для вивчення наступних дисциплін та в практичній діяльності.

2.1. Закон збереження маси та енергії як кількісне відображення постійності руху матерії.
2.2. Закон сталості складу та його сучасне трактування.
2.3. Закон кратних співвідношень.
2.4. Закон Авогадро та його наслідки.
2.5. Застосування рівняння стану ідеальних газів Клапейрона–Менделєєва для визначення
молекулярних мас речовин.
2.6. Еквівалент та еквівалентна маса елементів та простих і складних речовин. Еквівалентний
об’єм.
2.7. Еквівалент та еквівалентна маса простих та складних речовин в умовах хімічної реакції.
Закон еквівалентів.
2.8. Еквівалент та еквівалентна маса окисника та відновника.
— стор. 4–14.
3.3. Сухомлинов А.К., Боровская Н.В., Пустовар П.Я. и др. Неорганическая химия (практикум),
1983, с. 31–42.
3.4. Григор’єва В.В. та ін. Загальна хімія, 1991 с.7–18.
3.5. Глинка Н.Л. Общая химия, 1983, с. 14–35

4.1. За нормальних умов 500мл газу важить 1,806г. Знайти його густину за повітрям і молярну
масу.
Дано: Розв’язання: _______________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
Відповідь:____________________________________________________________________________
26
4.2. 0,111г газу займає об’єм 25мл при 17°С і 101,463кПа. Розрахувати молярну масу газу.
Дано: Розв’язання: _______________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
Відповідь:____________________________________________________________________________
4.3. Розрахувати еквівалентну масу CaO, H3PO4, Ba(OH)2, Al2(SO4)3.
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
4.4. 1,6г кальцію і 2,65г цинку витіснили із кислоти однакову кількість водню. Знайти еквівалент
цинку, коли еквівалент кальцію дорівнює 20.
Дано: Розв’язання: _______________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
Відповідь:____________________________________________________________________________
4.5. Розрахувати еквівалентну масу KMnO4 як окисника, який в кислому середовищі

перетворюється на сіль марганцю(ІІ)?
Дано: Розв’язання: _______________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
Відповідь:____________________________________________________________________________
27
Визначення еквівалентної маси металу методом
витіснення.
Метод заснований на реакції розчинення металу в
надлишку кислоти і вимірюванні об’єму водню, що
виділиться.
Прилад для встановлення еквіваленту металу
складається із бюретки 1 та скляної трубки 2, заповнених
дистильованою водою і з’єднаних між собою гумовою
трубкою. До бюретки приєднана пробірка Оствальда 3.
Трубки закріплені зажимами у штативі.
В одне з колін пробірки Оствальда розмістити
наважку металу, а в саму пробірку налити 3–5мл HCl.
Перевірити герметичність приладу. Для цього приєднати
пробірку до бюретки і, не перевертаючи її, опустити або
підняти скляну трубку 2.
Коли прилад герметичний, то рівень води в бюретці не
повинен змінюватись. Записати в зошит положення рівня
рідини в бюретці, атмосферний тиск і температуру.
Після того, як досягнуто герметичності, пробірку перевернути так, щоб метал занурився у
HCl. Під тиском водню, який утворюється при взаємодії металу з кислотою, вода із бюретки
переходить у трубку 2.
Після закінчення реакції пробірку охолодити до кімнатної температури, а положення
менісків в бюретці і трубці привести до одного рівня. Записати нове положення рівня води.
Результати вимірів занести до таблиці:
Умови досліду Положення рівня рідини Об’єм витісне–

Наважка, г
температура, оС тиск, Па до після ного водню, мл
m(Me)
t Р досліду досліду V
Розрахунки еквівалента:
1. Користуючись формулою , знайти об’єм водню за н.у. (Vo).
В експерименті водень збирається над поверхнею води і, таким чином, містить водяний пар.
Загальний тиск газу в бюретці, який дорівнює атмосферному, складається із тиску водню і
водяного пару ( ). З урахуванням цього об’єм водню за нормальних умов встановлюється за
рівнянням:
2. Розраховують еквівалент металу за формулою:
Отримане значення порівняти з теоретичним.

3. Розрахувати відносну похибку досліду:
=
28
При вірному виконання роботи відносна похибка не повинна перевищувати 5%.
Висновок:_________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
„____”_________________200__р. ______________________
Розрахунки за хімічними рівняннями

1. Значення теми: Вміння робити розрахунки за хімічними рівняннями необхідне для вивчення
наступних дисциплін органічної, аналітичної, фізичної, колоїдної хімії тощо.

2.1. Що показує хімічна формула?
2.2. Структура хімічного рівняння. Що показують стехіометричні коефіцієнти?
2.3. Розрахунки кількостей, мас та об’ємів реагуючих речовин за хімічними рівняннями.
2.4. Поняття про:
— вихід продуктів реакції;
— масова частка (основної речовини; компоненту в суміші; розчиненої речовини в розчині;
елементу в складі молекули);
— об’ємна частка;
— густина.
— стор.4–14.
3.3. Хомченко Г.П. Збірник задач з хімії для вступників до вузів, 1993.

4.1. У стальному балоні об’ємом 5л знаходиться аміак при температурі 22 ОС і тиску 620 кПа.
Яку масу гідросульфату амонію можна добути, якщо весь аміак пропустити крізь надлишок
розчину сірчаної кислоти?
Дано: Розв’язання: _______________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
Відповідь:____________________________________________________________________________
4.2. Суміш водню і хлороводню об’ємом 7л (н.у.) пропустили крізь розчин нітрату срібла,
взятий у надлишку, і дістали осад масою 28,7г. Визначити об’ємну частку водню у суміші.
Дано: Розв’язання: _______________________________________________
29
_________________________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
Відповідь:____________________________________________________________________________
4.3. Обчислити масу оксиду вуглецю(IV), який можна добути в результаті взаємодії
карбонату кальцію масою 7г з соляною кислотою масою 30г, у якій масова частка хлороводню
складає 20%.
Дано: Розв’язання: _______________________________________________

_________________________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
Відповідь:____________________________________________________________________________
4.4. Знайдіть масу осаду утвореного при взаємодії 34г нітрату срібла і 21г хлориду барію.
Дано: Розв’язання: _______________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
Відповідь:____________________________________________________________________________
„____”_________________200__р. ______________________
Основні теоретичні положення про будову атома

1. Значення теми: Електронна теорія будови атома пояснила фізичний зміст періодичного
закону Д.І.Менделєєва. Знання цієї теми дає можливість студентам знаходити для будь яких
елементів валентність, ступені окислення та характеризувати властивості цих елементів.
30
2. Питання, що підлягають вивченню:
2.1. Планетарна модель атома та її протиріччя. Експериментальні дослідження, що
підтверджують складну будову атома. Постулати Бора. Спектри поглинання атомів як
джерело інформації про їх будову. Квантовий характер поглинання та випромінювання
енергії (Планк).
2.2. Корпускулярно–хвильова двоїстість електрону, рівняння Луї де Бройля, принцип
невизначеності Гейзенберга. Характер руху електрона в атомі. Електронна хмара. Атомна
орбіталь. Хвильова функція та її обчислення на основі рівняння Шредінгера.
2.3. Квантування енергії в системі мікрочастин. Електронні енергетичні рівні атома. Квантові
числа, їх характеристика, значення (головне, орбітальне, форма s, p, d, f — орбіталей,
магнітне). Орієнтація атомних орбіталей, спінове квантове число.
2.4. Принципи та правила заповнення атомних орбіталей електронами: принцип найменшої
енергії, принцип Паулі, правило Хунда та Клечковського. Електронні та електронно–графічні
формули атомів та їх іонів.
2.5. Природна та штучна радіоактивність. Токсична дія радіонуклідів, радіофармацевтичні
препарати для лікування та діагностики захворювань.
— стор. 15–40.
3.3. Григор’єва та ін. Загальна хімія, К., 1991. с. 21–51
3.4. Глинка Н.Л. Общая химия. — Л.: „Химия”, 1986г. с. 55–109
3.5. Оганесян Э.Т. Неорганическая химия, М., 1984, с. 29–47.
3.6. Ахметов Н.С. Общая неорганическая химия, М., 1988.
3.7. Оленин С.С., Фадеев Г.Н. Неорганическая химия, М., 1979, с. 43–67.

4.1. Написати електронні формули елементів з порядковими номерами 15, 34 і 53, встановити
родину, підкреслити валентні електрони і для останніх зобразити електронно–графічні
формули в нормальному та збуджених станах, встановити валентність, ступінь окислення та
навести приклади сполук з даними ступенями окислення.
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
31
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
4.2. Чому при формуванні електронного шару першими заповнюються s–орбіталі?
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
4.3. Що визначає спінове квантове число?
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
4.4. Скільки значень має магнітне квантове число, якщо l = 1?
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
„____”_________________200__р. ______________________
Сучасне тлумачення періодичного закону Д.І.Менделеєва на

основі електронної теорії атома
1. Значення теми: Знання періодичного закону та структури періодичної системи має велике
значення при вивченні загальної хімії та хімії елементів. Вміння користуватись
закономірностями періодичної системи в періодах та в групах дозволить студентам
характеризувати властивості елементів та їх сполук.
32
2.1. Формулювання періодичного закону Д.І.Менделєєвим і сучасне формулювання періодичного
закону. Закон Мозлі.
2.2. Будова періодичної системи елементів: період, група, підгрупа, s, p, d, f — сімейства
елементів.
2.3. Періодичний характер зміни властивостей атомів елементів у газоподібному стані як функція
зміни їх електронної будови: атомних радіусів, енергії іонізації, спорідненості до електрону,
відносної електронегативності.
2.4. Металічні, неметалічні та окисно–відновні властивості.
2.5. Внутрішня та вторинна періодичність.
2.6. Періодичність хімічних властивостей елементів та їх сполук. Фізичний зміст періодичного
закону.
— стор. 41–60.
3.3. Григор’єва та ін. Загальна хімія, К., 1991. с. 51–61
3.4. Глинка Н.Л. Общая химия, Л., 1986.
3.5. Оленин С.С., Фадеев Г.Н. Неорганическая химия. М., 1979, с. 40–43

4.1. Використовуючи періодичний закон, передбачте формули сполук фосфору з гідрогеном і
оксигеном і дайте загальну характеристику цих сполук.
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
4.2. Використовуючи періодичний закон, дайте відповіді на такі запитання:
а) який елемент має найбільшу електронегативність: P чи Cl? І чому?
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
б) вказати характер наступних оксидів хрому: CrO, Cr2O3, CrO3, і підтвердити відповідними
рівняннями реакцій.
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
в) для елементів ІІ періоду навести формули вищих оксидів і вказати їх характер.
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
„____”_________________200__р. ______________________
33
Теорія хімічного зв’язку

1. Значення теми: Знання цієї теми дозволять студентам передбачати тип та міцність зв’язків
в хімічних сполуках, а також їх реакційну здатність. Ці знання допоможуть студентам краще
зрозуміти питання просторової будови та реакційної здатності хімічних сполук при вивченні
неорганічної, органічної, біологічної, аналітичної хімії, та інших дисциплін.

2.1. Сучасні уявлення про природу хімічного зв’язку. Характеристики зв’язку: енергія, довжина,
валентний кут.
2.2. Ковалентний зв’язок. Метод валентних зв’язків (ВЗ). Двоелектронний хімічний зв’язок за
Гейтлером–Лондоном (на прикладі утворення Н2).
2.3. Обмінний та донорно–акцепторний механізми утворення ковалентного зв’язку.
2.4. Властивості ковалентного зв’язку: насичуваність, напрямленість, поляризаційна здатність.
2.5. Утворення  та  зв’язків, кратність зв’язку згідно з методом ВЗ.
2.6. Утворення ковалентного зв’язку в збудженому стані атомів. Гібридизація атомних орбіталей
та просторова будова молекул.
2.7. Визначення валентності за методом ВЗ.
— стор. 61–98.
3.3. Глинка Л.Г. Общая химия. Л.: 1986.
3.4. Оленин С.С., Фадеев Г.Н. Неорганическая химия. М.: 1979. с.68–72, 76–80, 83–85, 91–93.
3.5. Григор’єва В.В. та ін. Загальна хімія, 1991, с. 62–85.

4.1. Встановити вид гібридизації атомних орбіталей, просторову будову та валентний кут в
наступних молекул: H2S, PH3, SiCl4, MgCl2, AlCl3.Для вказаних молекул графічно зобразити
перекриття атомних орбіталей з утворенням відповідних –зв’язків.
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
34
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
4.2. В яких сполуках присутній лише –зв’язок (відповідь мотивуйте):
а) вуглекислого газу
б) хлороводню
в) кисню
г) фтору
д) водню
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
4.3. За наявності яких зв’язків обертання атомів карбону відносно один одного неможливе?
Навести приклади.
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
„____”_________________200__р. ______________________
35
Будова молекул
1. Значення теми: Знання цієї теми дозволять студентам передбачати тип та міцність зв’язків
в хімічних сполуках, а також їх реакційну здатність. Ці знання допоможуть студентам краще
зрозуміти питання просторової будови та реакційної здатності хімічних сполук при вивченні
неорганічної, органічної, біологічної, аналітичної хімії, та інших дисциплін.

2.1. Основні положення методу молекулярних орбіталей (МО). Зв’язувальні, розпушувальні та
незв’язувальні молекулярні орбіталі. Їх енергія та форма.
2.2. Енергетичні діаграми молекул які утворені атомами елементів І та ІІ періодів періодичної
системи елементів. Кратність зв’язку за методом МО.
2.3. Іонний зв’язок та його властивості: ненасичуваність, ненапрямленість. Будова та властивості
сполук з іонним типом зв’язку.
2.4. Металевий зв’язок.
2.5. Міжмолекулярна взаємодія та її природа. Орієнтаційна, індукційна та дисперсійна взаємодія.
2.6. Водневий зв’язок та його типи. Роль водневого зв’язку в біологічних системах.
— стор. 61–98.
3.3. Григор’єва В.В. та ін. Загальна хімія. 1991. с. 62–104.
3.4. Глинка Н.Л. Общая химия. — Л.: „Химия”, 1986г.
3.5. Оленин С.С., Фадеев Г.Н. Неорганическая химия. М.: 1979, с. 72–76, 81–82, 86–93.

4.1. Зобразіть енергетичні діаграми наступних молекулах: F2, N2, NO, CO.
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
4.2. На прикладі молекул води покажіть схематично утворення водневого зв’язку. Яка біологічна
роль водневого зв’язку?
36
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
„____”_________________200__р. ______________________
Енергетика та напрямок хімічних реакцій

1. Значення теми: Знання основ хімічної термодинаміки необхідно для розуміння основ
енергетики біохімічних і біологічних процесів, які вивчаються біохімією, біофізикою та
фізіологією. Вміння розрахувати і практично визначити теплові ефекти хімічних реакцій
необхідні для розуміння і визначення енергетичних характеристик біохімічних процесів організму
людини.

2.1. Предмет хімічної термодинаміки. Характеристика термодинамічних систем та їх стану.
2.2. Перший закон термодинаміки. Поглинання та випромінювання різних видів енергії при
хімічних перетвореннях. Внутрішня енергія та ентальпія. Тепловий ефект ізобарного та
ізохорного процесів. Термохімічні рівняння, їх особливості.
2.3. Закон Гесса та його наслідки. Стандартні умови та стандартні значення ентальпії утворення
та згоряння речовин. Розрахунки теплових ефектів хімічних реакцій, процесів розчинення
речовин, дисоціації кислот та основ.
2.4. Другий закон термодинаміки. Ентропія як міра безпорядку системи (рівняння Больцмана).
2.5. Енергія Гібса як критерій самочинного протікання хімічних реакцій та характеристики
термодинамічної стійкості хімічних сполук.
2.6. Значення термохімічних розрахунків для енергетичної характеристики біохімічних процесів.
Підпорядкованість живих організмів законам термодинаміки.
— стор. 126–139.
3.3. Григор’єва та ін. Загальна хімія. 1991. с. 104–114
3.4. Глинка Н.Л. Общая химия. — Л.: „Химия”, 1986г. — с. 158–196.
3.5. Садовничая Л.П., Хухрянский В.Г., Циганенко А.Я., Биофизическая химия, 1986, с. 8–29, 35–
37.

4.1. При зберіганні пшеничного борошна вуглеводи, що містяться в ньому, повільно окислюються
з виділенням тепла. Знайти тепловий ефект реакції, якщо теплоти утворення речовин дорівнюють:
Ноутв.(CO2) = –393,6 кДж/моль,
Ноутв.(H2O) = –285,6 кДж/моль,
Ноутв.(C6H12O6) = –1272,45 кДж/моль.
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
37
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
4.2. Реакція окислення оксиду вуглецю(ІІ) іде за рівнянням:
CO(г.) + O2(г.) CO2(г.); Но = –264,7 кДж.
Скільки літрів вуглецю(ІІ) треба спалити, щоб утворилось 4,187 кДж теплоти?
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
4.3. Чи є можливою реакція: NO(г.) + O2(г.) NO2(г.); якщо Gоутв.NO = 126,8 кДж/моль;
Gоутв.NO2 = 51,8 кДж/моль?
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
4.4. Розрахуйте зміну ентропії при плавленні 3 моль оцтової кислоти (СН 3СООН), якщо
температура плавлення 16,6ОС, а теплота плавлення ( Н) –194Дж/г.
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
Визначення теплового ефекту реакції нейтралізації.
Теплові ефекти хімічних реакцій визначають в спеціальному приладі — колориметрі, або в
посудині Дьюара. В попередньо зважений калориметричний стакан (посудину Дьюара) налити
150мл розчину лугу (NaOH) з Сн = 1моль/л і виміряти його температуру. Потім при постійному
перемішуванні до розчину лугу долити 150мл розчину соляної кислоти (HCl) з Cн = 1 моль/л
Виміряти найвищу температуру, яку покаже термометр після злиття розчинів.
Дані експерименту записати по формі:
Маса калориметричного стакану, г, m2 (посудини Дьюара) = ____________
Концентрації розчинів, Сн = 1моль/л
Об’єм розчинів, мл, Vл = Vк = 150мл
Температура розчину лугу, tл = ____________
Температура розчину кислоти, tк = ____________
Початкова температура,
Температура після нейтралізації, t2 = ____________
Загальна маса розчинів, m = 2 Vл  = 2 150мл 1г/мл = 300г
По результатах досліду обчислюють теплоту нейтралізації за формулою:
=
де:
t = t2 – t1;
С = m1C1 + m2C2
38
С1 (питома теплота скла) = 0,753 Дж/г град
С2 (питома теплота розчину) = 4,184 Дж/г град (дорівнює теплоємності води)
 (густина розчину) = (Н2О) 1г/мл.
Q = – Н
NaOH + HCl  NaCl + H2O
ΔН = _________ кДж/моль
Встановити відносну похибку (в %), коли теоретичне значення теплового ефекту реакції
нейтралізації одного моля соляної кислоти лугом дорівнює 57,3 кДж.
Висновок:____________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
„____”_________________200__р. ______________________
Швидкість хімічних реакцій та хімічна рівновага. Каталіз

1. Значення теми: Знання основних законів хімічної рівноваги і кінетики необхідні студентам для
вивчення ряду наступних дисциплін: біоорганічної хімії (швидкість і механізм органічних реакцій),
біохімії (швидкість ферментативних процесів, кінетика і механізм утворення метаболітів і
кінцевих продуктів біохімічних процесів), фармакології (визначення швидкості проникнення
лікарського препарату в організм людини, його розподіл і швидкість перетворення і виділення з
організму) та інші.

2.1. Швидкість гомогенних та гетерогенних реакцій, її залежність від концентрації (закон діючих
мас) і температури (рівняння Арреніуса та правило Вант–Гоффа).
2.2. Теорія активних зіткнень Арреніуса. Енергія активації. Порядок та молекулярність реакції.
2.3. Гомогенний та гетерогенний каталіз. Ферментативний каталіз.
2.4. Незворотні та зворотні хімічні реакції. Хімічна рівновага.
2.5. Константа хімічної рівноваги. Фактори, що впливають на зміщення хімічної рівноваги.
Принцип Ле–Шательє.
— стор. 140–156.
3.3. Глинка Н.Л. Общая химия. — Л.: „Химия”, 1986г. — с. 163–187
3.4. Григор’єва В.В. та ін., Загальна хімія, 1991, с. 114–128.
3.5. Садовничая Л.П., Хухрянский В.Г., Цыганенко А.Я., Биофизическая химия, 1985, с. 140–166
3.6. Равич–Щербо М.И., Новиков В.В. Физическая и коллоидная химия, 1975, с. 103–131.

4.1. Константа рівноваги термічної дисоціації N2O2  2NO2, К=0,26. Рівноважна концентрація NO 2
дорівнює 0,28моль/л. Розрахуйте рівноважну і початкову концентрації N2O4.
39
Дано: Розв’язання: _______________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
Відповідь:___________________________________________________________________________
4.2. В якому напрямку зміститься рівновага реакції: CH4 + H2O = CO + 3H2 при зменшені об’єму
апарату в 3 рази?
Дано: Розв’язання: _______________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
Відповідь:___________________________________________________________________________
4.3. Реакція при температурі 20оС проходить за 40сек. Температурний коефіцієнт швидкості
реакції дорівнює 2. За який час закінчиться ця реакція при 50оС?
Дано: Розв’язання: _______________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
Відповідь:___________________________________________________________________________
Дослід 1. Вплив концентрації реагуючих речовин на зміщення рівноваги.
В колбу з 50мл води додають по одній краплі насичених розчинів хлориду заліза(ІІІ) і
роданіду амонію. Розчин перемішують і розливають в чотири пробірки. В першу пробірку
додають 2 краплі розчину хлориду заліза(ІІІ), а в другу — 2 краплі розчину роданіду амонію, в
третю — кристали хлориду амонію (на кінчику шпателя), четверту пробірку залишають для
порівняння. Як змінюється забарвлення в пробірках? Результати досліду занести в таблицю і
зробити висновки. Написати рівняння реакцій і вираз для константи хімічної рівноваги.
№ Доданий реактив Зміна забарвлення Висновки
1.
2.
3.
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
40
Висновок:____________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
Дослід 2. Вплив температури на зміщення рівноваги.

При взаємодії йоду з крохмалем утворюється йодкрохмаль синього кольору.
йод + крохмаль  йодкрохмаль
В 2 пробірки наливають по 4–5мл розчину крохмалю і додають по 1 краплі розчину йоду (С =
0,1моль/л). Одну з пробірок нагрівають а потім охолоджують. Другу пробірку залишають для
порівняння. Запишіть результати досліду. На основі даних досліду і принципу Ле–Шательє
визначте типи прямої і оберненої реакцій (яка з них є екзо–, а яка ендотермічна).
Висновок:____________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
__________________________________________________________________________________
Дослід 3. Залежність швидкості реакції від концентрації реагуючих речовин.

Приготуйте три розчини тіосульфату натрію різної концентрації. Для цього в першу пробірку
внесіть 5 крапель розчину тіосульфату натрію (С = 0,5моль/л) і 10 крапель води, а в другу — 10
крапель розчину тіосульфату натрію і 5 крапель води, в третю — 15 крапель розчину тіосульфату
натрію. Потім для кожної концентрації визначте час перебігу реакції від моменту додавання 1
краплі розчину сірчаної кислоти (С = 0,5моль/л) до виникнення помутніння розчину. Дані досліду
занесіть в таблицю, потім побудуйте графік залежності швидкості реакції від концентрації
реагуючих речовин, відкладаючи на осі абсцис концентрації (кількість крапель), а на осі ординат
— відносну швидкість реакції. Напишіть рівняння реакції та висновки.
№ Концентрація розчину Час перебігу реакції, с Відносна швидкість

тіосульфату (к–ть
крап.)
1.
2.
3.
υ (швидкість)
41
С (концентрація)
Реакція:_____________________________________________________________________________
Висновок:____________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
Дослід 4. Залежність швидкості реакції від температури.

В три пробірки відрахуйте по 10 крапель розчину тіосульфату натрію (С = 0,5моль/л).
Визначте температуру повітря в лабораторії. В першу пробірку додайте 1 краплю розчину сірчаної
кислоти (С = 0,5моль/л) і визначте час перебігу реакції в секундах з моменту додавання сірчаної
кислоти до помутніння розчину.
Другу пробірку на водяній бані нагрійте до температури, яка на 10 оС буде вищою від
кімнатної (за температурою слідкуйте по термометру, зануреному у воду бані), потім додайте 1
краплю розчину сірчаної кислоти і визначте час реакції.
В тертій пробірці визначте час реакції при температурі, яка на 20 оС буде вищою від
кімнатної. Результати запишіть в таблицю і зробіть висновки, чи підтверджується правило Вант–
Гоффа на практиці?
№ Температура, оС Час перебігу реакції Відносна швидкість
1.
2.
3.
Висновок:____________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
__________________________________________________________________________________
„____”_________________200__р. ______________________
Розчини. Способи вираження концентрації розчинів.

Приготування розчину заданої масової частки
1. Значення теми: Значення розчинів в житті людини велике, так як всі життєво важливі
процеси протікають в розчинах. Прикладом розчинів є деякі біологічні системи: плазма крові,
лімфа, внутрішньоклітинна рідина, шлунковий сік та інші. У вигляді розчинів застосовується
багато лікарських препаратів. Знання про приготування розчинів заданої концентрації та їх
аналіз необхідні в практичній діяльності провізора.

2.1. Масова частка (в %);
2.2. Молярна концентрація. Мольна частка;
2.3. Фактор еквівалентності (кислот, основ, солей, окисників, відновників);
42
2.4. Молярна маса еквівалента;
2.5. Молярна концентрація еквівалента (нормальна);
2.6. Моляльна концентрація;
2.7. Титр розчинів;
2.8. Перерахунки різних способів вираження концентрації розчинів.
— стор. 157–169.
3.3. Григор’ева В.В. та ін. Загальна хімія, 1991, с. 165–167.
3.4. Практикум по неорганической химии, под.ред. Н.А. Остапкевича, 1987, с. 25–31.
3.5. Оленин С.С., Фадеев Г.Н. Неорганическая химия, 1979, с.107–110.
3.6. Ахметов Н.С. Общая неорганическая химия, 1988.

4.1. Розрахувати масу води, яку необхідно додати до 50г розчину хлориду натрію з масовою
часткою NаС1 2% для приготування розчину з масовою часткою NаС1 0,9%.
Дано: Розв’язання: _______________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
Відповідь:___________________________________________________________________________
4.2. Масова частка сірчаної кислоти в розчині 3,2%. Обчислити молярну концентрацію еквівалента
сірчаної кислоти в розчині (ρ = 1,02г/мл).
Дано: Розв’язання: _______________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
Відповідь:___________________________________________________________________________
4.3. Для введення хворого в наркоз використовують натрій оксибутират, який випускається по 10
мл розчину в ампулі з масовою часткою речовини 20%. Маса хворого 60 кг. Препарат необхідно
ввести з розрахунку 70 мг/кг. Скільки мл розчину необхідно ввести хворому?
Дано: Розв’язання: _______________________________________________

_________________________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
Відповідь:___________________________________________________________________________
43
Загальні правила приготування розчинів.
Розраховану масу речовини (наважку) зважують на годинниковому склі на терезах.
Розчинник відмірюють мірним стаканом. Зважену речовину переносять у мірну колбу. Залишки
речовини з годинникового скла змивають розчинником із мірного стакана. Поступово додають до
речовини розчинник і добре перемішують. Доводять рівень рідини до мітки, додаючи розчинник
краплями.
1. _____________________
або 1
2. _____________________
3. _____________________
Дослід 1. Приготування розчинів із заданою масовою часткою.

В 135г води розчинено 15г солі. Яка масова частка солі (в%) в розчині?
Розрахунки:
1)
2)
Здійснити по вище представленій методиці.
Дослід 2. Приготування розчину із заданою масовою часткою змішуванням двох

розчинів.
Обчислити об’єм розчину з масовою часткою сірчаної кислоти 56% ( =
1,460 г/мл) та об’єм води, які необхідні для приготування 100мл розчину з
масовою часткою сірчаної кислоти 20% ( = 1,143 г/мл).
Розрахунки: При змішуванні розчинів користуються "правилом хреста"
("діагональною схемою"). В середині хреста записують масову частку розчину
(), який необхідно приготувати . Зліва записують концентрації 1 і 2.
Справа записують різницю між 3 і 2, 3 і 1.
Схема має загальний вигляд: В наведеному прикладі:
44
Згідно зі схемою на 20 в.ч. розчину з  = 5б%, необхідно взяти
36 в.ч. води, а маса розчину складає: Мірна колба
г,
що згідно зі схемою складає 20+36=56 в.ч.
Масу сірчаної кислоти, яку потрібно взяти для приготування розчину, можна знайти за
пропорцією:
114,3г 20%–го р–ну Складає 56 в.ч.
Хг — 20 в.ч.
г
а об’єм отриманого розчину: (мл)

Для приготування розчину необхідно води: m(H2O) = V(H2O) = 114,30 – 40,82 = 73,48 г (мл)
Достовірність розрахунків і приготування

розчину сірчаної кислоти перевірити через визначення
густини цього розчину яку встановити за допомогою
ареометра. По табличним даним за густиною визначити
концентрацію.
Ареометр
Дослід 3. Приготувати 0,1М розчин кальцію хлориду розчиненням кристалогідрату.

Обчислити масу СаС12 6Н2О, яка необхідна для приготування 50 мл 0,1 М розчину.
Розрахунки: г/моль
г/моль
m(CaCl2) = CM · V(л) · М = 0,1 моль/л · 0,05л · 111г/моль = 0,555г
111 г/моль CaCl2 — 219 г/моль CaCl2
6H2O
0,555 г — Х
X = 1,095 г
Для приготування 50 мл 0,1М розчину кальцію хлориду необхідно взяти 1,095г
кристалогідрату.
Дослід 4. Приготування розчину розведенням більш концентрованого розчину.
Скільки розчину солі з масовою часткою 18% необхідно додати до 46г води, щоб утворився
15% розчин. Розрахунки: Нехай m(р-ну солі 18%) = х г, тоді:
0,18х = (46 + х) 0,15
х= 230
Для приготування 15% розчину з = 18% необхідно взяти 230г 18%–ного розчину і 46г
води.
45
„____”_________________200__р. ______________________
Колігативні властивості розчинів. Осмос

1. Значення теми: Осмос і осмотичний тиск грають важливу роль в процесах осморегуляції —
сукупності фізико–хімічних і біологічних процесів, які забезпечують постійність осмотичного
тиску міжклітинної рідини, крові, лімфи і розподіл води між тканинами і клітинами. Розрахунок
осмотичного тиску використовують при виготовленні розчинів ліків для внутрішньовенного
введення, а також очних крапель.

2.1. Явище дифузії в розчинах. Напівпроникні мембрани. Осмос.
2.2. Осмотичний закон Вант–Гоффа, рівняння для неелектролітів та електролітів.
2.3. Ізотонічний коефіцієнт, його зв’язок із ступенем дисоціації. Розчини: ізотонічні, гіпотонічні,
гіпертонічні.
2.4. Біологічне значення осмосу: ізоосмія, гемоліз, плазмоліз, тургор.
2.5. Закон Рауля. Використання методів ебуліоскопії та кріоскопії для визначення молярних мас
речовин.
— стор. 170–176.
3.3. Л.П.Садовничая, В.Г.Хухрянский, А.Я. Цыганенко, Биофизическая химия, 1985, с. 49–56.
3.4. М.И. Равич–Щербо, В.В.Новиков, Физическая и коллоидная химия, 1975, с. 37–44, 224–226.
3.5. В.В.Григор’єва та ін. Загальна хімія, 1991, с. 167–174.

4.1. Скільки моль неелектроліту міститься в 1л розчину при 0°С, якщо його Росм. = 1атм?
Дано: Розв’язання: _______________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
Відповідь:___________________________________________________________________________
46
4.2. Чи є ізотонічним розчин сечовини і оцтової кислоти з масовою часткою 0,6%, якщо ступінь
дисоціації оцтової кислоти дорівнює 0,01, а густина розчинів — 1 г/мл.
Дано: Розв’язання: _______________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
Відповідь:___________________________________________________________________________
4.3. Визначити молярну концентрацію розчину сахарози, який є ізотонічним по відношенню до

крові.
Дано: Розв’язання: _______________________________________________

_________________________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
Відповідь:___________________________________________________________________________
4.4. Розрахувати ізотонічний коефіцієнт розчину хлориду кальцію, якщо ступінь дисоціації
хлориду кальцію дорівнює 68%.
Дано: Розв’язання: _______________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
Відповідь:___________________________________________________________________________
Дослід 1. Спостереження осмосу.
Осмометр заповнюють розчином цукру, який є
забарвлений фуксином і занурюють в посудину з водою.
Відмічають початковий рівень розчину в осмометрі, а потім
рівень розчину через 0,5 год. Поясніть явище, яке ви
спостерігаєте.
h 1. ______________________________
2. ______________________________
Висновок: h — ____________________________________________
________________________________________________
________________________________________________
________________________________________________
47
Дослід 2. Одержання неорганічної напівпроникної мембрани.
В пробірку наливають 2 мл розчину сульфату міді, додають кристали жовтої кров’яної солі
(не перемішувати). Через 20 хв. відмітити результат досліду. Написати рівняння реакції і
пояснити, яка сполука є напівпроникною мембраною і чому росте „клітина”.
Рівняння:______________________________________________
Висновок: ___________________________________________
___________________________________________
___________________________________________
___________________________________________
___________________________________________
___________________________________________
до після ___________________________________________
Дослід 3. Деревоподібні утворення.
В стакан наливають 5 мл розчину силікату натрію і вносять кристали NiCl 2, CaCl2 і MnCl2 (не
перемішувати). Написати рівняння реакцій і вказати, які сполуки є напівпроникними мембранами.
Рівняння: ___________________________________________
___________________________________________
___________________________________________
Висновок: ___________________________________________
___________________________________________
___________________________________________
до після ___________________________________________
Дослід 4. Гемоліз і плазмоліз еритроцитів.

В три пробірки наливають:
1 пробірка 2 пробірка 3 пробірка
3 мл 0,2% р–н NaCl 3 мл 0,9% р–н NaCl 3 мл 4% р–н NaCl
3 краплі крові 3 краплі крові 3 краплі крові
Пробірки залишають у штативі на 15 хв. ( не перемішувати !).
Запишіть результати досліду, поясніть явища, які ви спостерігаєте.
Висновок: ___________________________________________
___________________________________________
___________________________________________
___________________________________________
___________________________________________
___________________________________________
___________________________________________
0,2% 0,9% 4% ___________________________________________
„____”_________________200__р. ______________________
48
Рівновага в розчинах слабких електролітів.
Добуток розчинності
1. Значення теми: Знання теорії електролітичної дисоціації дає можливість прогнозувати
перебіг хімічних реакцій, що лежить в основі виготовлення і застосування ліків.

2.1. Теорія електролітичної дисоціації Арреніуса та її розвиток Каблуковим.
2.2. Сильні та слабкі електроліти. Рівновага в розчинах слабких електролітів. Ступінь та
константа дисоціації. Закон розведення Оствальда.
2.3. Основні положення теорії сильних електролітів. Активність іонів, коефіцієнт активності.
2.4. Рівновага в розчинах малорозчинних сполук. Розчинність та добуток розчинності. Умови
випадання та розчинення осаду.
3.1. Лекційний матеріал.
— стор. 176–196.
3.3. Глинка Н.Л., Общая химия, 1983 с. 223–249.
3.4. Оленин С.С., Фадеев Г.Н., Неорганическая химия, М.: 1979,с.126–138.
3.5. Григор’єва В.В. та ін. Загальна хімія, с. 173–203.

4.1. Розчинність хлориду срібла при 25°С дорівнює 1,34 10–4моль/л Обчислити добуток
розчинності цієї солі.
Дано: Розв’язання: _______________________________________________

_________________________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
Відповідь:___________________________________________________________________________
4.2. Ступінь дисоціації азотистої кислоти в 0,01М розчині дорівнює 18%. Обчисліть константу
дисоціації.
Дано: Розв’язання: _______________________________________________

_________________________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
Відповідь:___________________________________________________________________________
49
4.3. Напишіть молекулярні та іонні рівняння реакцій взаємодії розчинів: гідрату аміаку з оцтовою
кислотою, сульфату міді (II) з сульфідом натрію.
Дано: Розв’язання: _______________________________________________

_________________________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
Відповідь:___________________________________________________________________________
4.4. Напишіть вираз добутку розчинності гідроксиду алюмінію. Укажіть умови утворення та
розчинення осаду Al(OH)3.
Дано: Розв’язання: _______________________________________________

_________________________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
Відповідь:___________________________________________________________________________
Дослід 1. Іонні реакції.
1 пробірка 2 пробірка
2 кр. Nа2СO3 (С = 0,5моль/л) 2 кр. Nа2СO3 (C = 0,5моль/л)
3 кр. НСl (С = 2моль/л) 3 кр. СН3СООН (С = 2 моль/л)
Поясніть свої спостереження. Напишіть молекулярні та іонні рівняння реакцій.
____________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
Дослід 2. Умови випадання осадів.
2 кр. FeSO4 (С = 0,5моль/л) 2 кр. FeSO4 (C = 0,5моль/л)
4 кр. Н2S (С = 2моль/л) 4 кр. Na2S (С = 0,5моль/л)
Поясніть утворення осаду в одному випадку та його відсутність в другому. Напишіть
молекулярні та іонні рівняння реакцій.
____________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
Дослід 3. Умови розчинення осадів.

2 кр. CuSO4 (С = 0,5моль/л) 2 кр. FeSO4 (C = 0,5моль/л)
50
4 кр. Na2S (С = 0,5моль/л) 4 кр. Na2S (С = 0,5 моль/л)
4 кр. HCl (C = 2 моль/л) 4 кр. HCl (C = 2 моль/л)
Поясніть свої спостереження. Напишіть молекулярні та іонні рівняння реакцій.
____________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
„____”_________________200__р. ______________________
Теорія сильних електролітів. Дисоціація води.

Кислотність середовища
1. Значення теми: Оцінка кислотності середовища має велике значення для перебігу більшості
хімічних та ферментативних процесів, для стану біологічних рідин організму людини.

2.1. Основні положення теорії сильних електролітів. Активність, коефіцієнт активності, іонна
сила розчинів сильних електролітів.
2.2. Дисоціації води. Застосування закону діючих мас до рівноважного процесу дисоціації води.
Константа дисоціації.
2.3. Іонний добуток води. Оцінка кислотності середовища і її біологічне значення.
3.1. Лекційний матеріал.
— стор. 189–196.
3.3. Григор’єва В.В. та ін. Загальна хімія, 1991
3.4. Глинка Н.Л. Общая химия, 1983
3.5. Левітін Є.Я. та ін. Практикум з загальної та неорганічної хімії, 1998, с. 46–51.

4.1. Визначити рівноважну концентрацію йонів гідрогену та гідроксид–йонів в 0,1М розчині
HNO3.
Дано: Розв’язання: _______________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
Відповідь:___________________________________________________________________________
4.2. Обчисліть концентрацію гідроксид–йонів в розчині NaOH, якщо рН = 12.
Дано: Розв’язання: _______________________________________________

_________________________________________________________
_________________________________________________________
51
_________________________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
Відповідь:___________________________________________________________________________
4.3. Обчисліть концентрацію гідроксид–йонів у 0,01М розчині NH4OH (Кд(NH4OH) = 2·10–5).
Дано: Розв’язання: _______________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
Відповідь:___________________________________________________________________________
4.4. Обчисліть концентрацію гідроксид–йонів у 0,001М розчині HNO2 (Кд(HNO2) = 4·10–4).
Дано: Розв’язання: _______________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
Відповідь:___________________________________________________________________________
4.5. Визначити рН 0,001М розчину Ва(ОН)2.
Дано: Розв’язання: _______________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
Відповідь:___________________________________________________________________________
4.6. Визначити рівноважну концентрацію йонів гідрогену та гідроксид–йонів в 0,01Н розчині

H2SO4.
Дано: Розв’язання: _______________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
Відповідь:___________________________________________________________________________
Дослід 1. Визначення рН за допомогою універсального індикаторного паперу.
В одну пробірку налити 2мл НСl, в другу — 2мл NаОН. В кожну занурити стрічку
універсального індикаторного паперу, потім витягти і порівняти з кольоровою шкалою. Відмітити
результати.
____________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
52
____________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
[H+] моль/л
збільшення кислотності збільшення лужності
рН
Реакція сильно слабко слабко сильно

розчину кисла кисла лужна лужна
нейтральна
Дослід 2. Визначення рН за допомогою розчину універсального індикатора.

До 3мл досліджуваного розчину (1, 2, 3) додати 2 краплі розчину універсального індикатора.
Порівняти забарвлення з кольоровою шкалою і визначити рН.
№ р–ну Забарвлення рН
1.
2.
3.
Висновок:___________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
„____”_________________200__р. ______________________
Водневий показник (рН)

1. Значення теми: Дія різноманітних біохімічних каталізаторів, а також специфіка біохімічних
процесів пов’язана з певним рН середовища. Знання закономірностей, які визначають рН
середовища, дають можливість судити про характер процесів, що протікають в організмі.

2.1. Теорія кислот та основ Арреніуса та її обмеженість.
2.2. Протолітична теорія кислот та основ Бренстеда–Лоурі, електронна теорія Льюіса. Кількісна
характеристика сили кислот та основ (рКа та рКв).
2.3. Водневий показник (рН) розчинів кислот, основ та солей.
2.4. Обчислення рН для розчинів сильних і слабких кислот та основ.
2.5. Біологічне значення рН.
53
2.6. Індикатори, механізм їх дії, рК і інтервал переходу забарвлення індикатора.
2.7. Визначення рН: метод адсорбційної фотометрії, метод візуального порівняння інтенсивності
забарвлення розчину.
3.2. Левітін Є.Я. та ін. Загальна та неорганічна хімія. Підручник. Вінниця: НОВА КНИГА, 2003.—
стор. 191–196.
3.3. Л.П.Садовничая, В.Г.Хухрянский, А.Я. Цыганенко, Биофизическая химия, 1985, с. 75–77.
3.4. М.И. Равич–Щербо, В.В.Новиков, Физическая и коллоидная химия, 1975, с.77–88.
3.5. В.В.Григор’єва та ін. Загальна хімія, 1991, с. 189–192.

Задача 1. Обчислити рН розчину з масовою часткою соляної кислоти 1%.
Дано: Розв’язання: _______________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
Відповідь:___________________________________________________________________________
Задача 2. Обчислити рН розчину гідроксиду амонію з С = 0,5моль/л ( = 0,01).

Дано: Розв’язання: _______________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
Відповідь:___________________________________________________________________________
Задача 3. Як зміниться рН розчину, якщо до 10мл азотної кислоти з С = 0,1моль/л ( = 0,86),

долити 50мл води?
Дано: Розв’язання: _______________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
Відповідь:___________________________________________________________________________
Задача 4. Обчислити рН розчину, який одержали після змішування рівних об’ємів розчину
сірчаної кислоти з Сн = 0,20моль/л і розчину гідроксиду натрію з Сн = 0,50моль/л.
Дано: Розв’язання: _______________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
54
_________________________________________________________
Відповідь:___________________________________________________________________________
Дослід 1. Визначення рН за допомогою універсального індикатора.
В одну пробірку налити 2мл НСl, в другу — 2мл NаОН. В кожну пробірку занурити по
смужці універсального індикаторного паперу, після чого порівняти з кольоровою таблицею.
Записати результати визначення.
____________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
Дослід 2. Визначення рН за допомогою рН–метра. (Робиться під керівництвом викладача.)

Записати результати визначення.
____________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
рН–метр
____________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
„____”_________________200__р. ______________________
Буферні системи
1. Значення теми: Буферні системи підтримують постійність реакції середовища біологічних
рідин в живих організмах. Буферні системи широко використовують для практичного створення
середовищ з певним значенням рН.
55
2.1. Визначення буферних систем.
2.2. Основні типи буферних систем.
2.3. Основні рівняння буферних систем. Формула Гендерсона–Хассельбалха.
2.4. Механізм дії буферних систем.
2.5. Буферна ємність. Фактори, від яких вона залежить.
2.6. Буферні системи організму людини.
2.7. Біологічне значення буферних систем.
3.2. Л.П.Садовничая, В.Г.Хухрянский, А.Й. Цыганенко, Биофизическая химия, 1985, с. 70 – 90.
3.3. М.И. Равич–Щербо, В.В.Новиков, Физическая и коллоидная химия, 1975, стр.90–97.
3.4. В.В.Григор’єва та ін. Загальна хімія, 1991, с.190–191.

Задача 1. Обчислити рН буферного розчину, який містить 3,6мл розчину хлориду амонію з С
= 0,2моль/л і 2,6мл розчину гідроксиду амонію з С = 0,1 моль/л (Кд(NH4OH) = 1,8•10–5).
Дано: Розв’язання: _______________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
Відповідь:___________________________________________________________________________
Задача 2. Обчисліть об’єм оцтової кислоти з С = 0,1моль/л і ацетату натрію з С = 0,1 моль/л,
які необхідно змішати, щоб одержати 150 мл розчину з рН = 4,94. (Кд (СН3СООН) = 1,75•10–5).
Дано: Розв’язання: _______________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
Відповідь:___________________________________________________________________________
Дослід 1. Приготування буферних систем і обчислення їх рН.
№ Склад буферних систем (мл) Забарвлення Орієнтовний Розрахунковий

СН3СООН : СН3СООNa рН рН
1.
9,0 : 1,0
2.
1,0 : 9,0
56
До 1мл одержаних розчинів добавити по краплі універсального індикатору. Визначте
орієнтовне рН по кольоровій таблиці і обчисліть рН по формулі:
рН(р–ну №1) = –lg Кд+lg = –lg1,75 10–5+lg ___ =
рН(р–ну №2) = –lg Кд+lg = –lg1,75 10–5+lg ___ =
Дослід 2. Вплив кислоти і лугу на рН буферного розчину.

9 мл розчину №1 отриманого в досліді №1 розлити порівну в три пробірки: в першу пробірку
добавляють 3 краплі соляної кислоти з С = 0,1 моль/л, в другу — 3 краплі гідроксиду натрію з С =
0,1моль/л. В кожну пробірку внести по 2 краплі індикатора метилового червоного. Порівняти
забарвлення розчинів і зробити висновки.
Висновок:____________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
Дослід 3. Вплив розведення на рН буферного розчину.

В 2 пробірки порівну розлити розчин №2, отриманий в досліді №1. В першу пробірку внести
2мл води. В кожну пробірку додати по 2 краплі індикатора метилового червоного. Порівняти
забарвлення і зробити висновки.
Висновок:____________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
Дослід 4. Приготувати 10мл ацетатного буферу з розрахунковим рН = 5,24 і визначити його

орієнтовне рН (див. еталон 4.2.).
____________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
„____”_________________200__р. ______________________
Гідроліз
1. Значення теми: Вміння оцінювати рН середовища в водних розчинах різних солей потрібно
майбутнім фармацевтам при аналізі, виготовленні і зберіганні лікарських препаратів.
2. Питання що підлягають вивченню:

2.1. Гідроліз (визначення).
2.2. Механізм катіонного та аніонного гідролізу.
2.3. Типові випадки гідролізу (іонні та молекулярні рівняння).
57
2.4. Гідроліз кислих солей; сумісний гідроліз солей, сполук з ковалентним зв’язком.
2.5. Особливості гідролізу солей вісмуту, сурми, олова.
2.6. Кількісна характеристика гідролізу: ступінь, константа гідролізу, їх взаємозв’язок; вплив
факторів.
2.7. Роль гідролізу під час метаболізму ліків, в аналізі лікарських препаратів, технології їх
виготовлення та зберігання.
3.2. Левітін Є.Я. та ін. Загальна та неорганічна хімія. Підручник. Вінниця: НОВА КНИГА,
2003.— стор. 197–209.
3.3. Григор’єва В.В. та ін. Неорганічна хімія, 1991р., с. 195–199.
3.4. Глинка Н.Л. Общая химия

4.1. Напишіть іонно–молекулярні рівняння реакцій гідролізу К2СО3, Bi(NO3)3.
____________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
4.2. Обчисліть рН розчину, в 50мл якого міститьcя 0,214г хлориду амонію. К д(NH4OH) =
1,8*10–5.
Дано: Розв’язання: _______________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
Відповідь:___________________________________________________________________________
5. Лабораторна робота:
Дослід 1. Солі утворені сильними кислотами та сильними основами.
За допомогою універсального індикаторного паперу визначте рН 0,1Н розчинів хлориду
натрію, сульфату калію, та нітрату кальцію. Зробіть висновок про здатність катіонів та аніонів
солей до гідролізу.
Висновок:____________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
Дослід 2. Солі, утворені сильними основами та слабкими кислотами.

а) За допомогою універсального індикаторного паперу визначте рН 0,1Н розчину ацетату
натрію. Напишіть іонно–молекулярні рівняння реакції гідролізу та обчисліть К г. Кд(CH3COOH) =
=1,75*10–5. Зробіть висновок про здатність аніонів слабкої кислоти до гідролізу.
Рівняння гідролізу:____________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
58
Висновок:____________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
б) Налийте в одну пробірку 5–6 крапель 0,5Н розчину карбонату натрію, а в другу пробірку
— такий же об’єм 0,5Н розчину сульфіту натрію. Додайте в кожну пробірку по краплі
фенолфталеїну і порівняйте забарвлення розчинів. Напишіть іонно–молекулярні рівняння реакцій
гідролізу. Обчисліть ступінь, константу гідролізу, концентрацію гідроксид–іонів та рН розчинів
солей. Одержані результати запишіть у таблицю. ( (H2CO3) = 4,7*10–11; (H2SO3)=6,3*10–8)
Константа гідролізу, Ступінь гідролізу, Концентрація гідроксид–

Формула солі рН
Кг h іонів, моль/л
Na2CO3
Na2SO3
____________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
= =
[OH–] = [OH–] =
Висновок:____________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
в) У дві пробірки додайте: у першу 5–6 крапель 0,1Н розчину гідрокарбонату натрію та
краплю фенолфталеїну, у другу — такий же об’єм 0,1Н розчину гідросульфіту натрію та краплю
фенолфталеїну. Відмітьте забарвлення розчинів. Напишіть іонно–молекулярні рівняння реакцій
гідролізу. Обчисліть константи гідролізу солей, порівняйте їх із значеннями Кд2 відповідних
кислот. Обчисліть рН розчинів солей. Заповніть таблицю (див. еталони).
____________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
59
____________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
Константа гідролізу, Ступінь гідролізу,
Формула солі рН
Кг h
NaНCO3
NaНSO3
Дослід 3. Солі, утворені слабкими основами та сильними кислотами.
За допомогою універсального індикаторного паперу визначте реакцію середовища у 0,1Н
розчині хлориду амонію. Напишіть іонно–молекулярне рівняння реакції гідролізу та обчисліть К г.
Кд(NH4OH) = 1,8*10–5.
____________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
Дослід 4. Сумісний гідроліз солей.

а) Внесіть у пробірку 5–6 крапель 0,1Н розчину солі хрому (ІІІ) та додайте краплями 0,1Н
розчин карбонату натрію до утворення сіро–зеленого осаду. Аналогічний дослід проведіть з 0,1Н
розчином солі алюмінію, додаючи до нього краплями 0,1Н розчин сульфіду натрію до утворення
драглистого осаду та виділення газу.
____________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
б) До 3–4 крапель 0,1Н розчин сульфату міді(ІІ) додайте краплями 0,1Н розчин карбонату
натрію до утворення світло–зеленого осаду основної солі. Напишіть іонно–молекулярне рівняння
реакції гідролізу. Зробіть висновок про можливість утворення основних солей при гідролізі
багатозарядних катіонів слабких основ.
____________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
Дослід 5. Залежність ступеня гідролізу від температури.

До 5–6 крапель 0,1Н розчину ацетату натрію додайте краплю фенолфталеїну. Відмітьте
забарвлення розчину. Помістіть пробірку в стакан з гарячою водою, відмітьте зміну забарвлення.
Охолодіть розчин. Чи змінився його колір? Напишіть іонно–молекулярні рівняння реакції
гідролізу солі при нагріванні. Зробіть висновок про вплив температури на ступінь гідролізу та на
зміщення рівноваги реакції гідролізу.
Висновок:____________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
60
____________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
Дослід 6. Особливі випадки гідролізу.

У пробірку внесіть 3–4 краплі 0,1Н розчину солі сурми(ІІІ) або вісмуту(ІІІ) та додайте
краплями воду до утворення білого осаду оксосолі. До одержаного осаду додайте 1–2 краплі
концентрованої хлороводневої кислоти, спостерігайте розчинення осаду. Напишіть іонні та
молекулярні рівняння реакції гідролізу солі за першим та другим ступенями. Зробіть висновок
про вплив розведення та підкислення на рівновагу реакції гідролізу.
____________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
Висновок:____________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
„____”_________________200__р. ______________________
Окисно–відновні реакції (ОВР)

1. Значення теми: Знання основних положень ОВР і вміння складати окисно–відновні реакції
необхідні майбутнім провізорам в хімічному аналізі лікарських препаратів.

2.1. Основні положення теорії ОВР.
2.2. Залежність окисно–відновних властивостей від положення елементів в періодичній
системі. Найбільш поширені окисники та відновники.
2.3. Схеми перетворення перманганат–іону залежно від середовища та галогенідів.
2.4. Енергія Гіббса та окисно–відновні електродні потенціали, їх вплив на напрямок реакції.
2.5. Складання рівнянь окисно–відновних реакцій за допомогою методу електронного
балансу.
2.1. Схеми перетворення окисників та відновників залежно від різних факторів (рН, t,
концентрації).
2.2. Метод електронного балансу для знаходження коефіцієнтів в рівнянні.
2.3. Метод електронно–іонний (напівреакцій) для знаходження коефіцієнтів.
2.4. Основні типи окисно–відновних реакцій.
2.5. Використання окисно –відновних реакцій в хімічному аналізі та в фармації.
2.6. Основи електрохімії. Електродні потенціали. Ряд стандартних електродних потенціалів.
2.7. Електроліз. Корозія металів.
3.2. Левітін Є.Я. та ін. Загальна та неорганічна хімія. Підручник. Вінниця: НОВА КНИГА,
2003.— стор.210-227, 228-250.
3.3. Глинка Н.Л. Общая химия. — Л.: „Химия”, 1986г.
3.4. Григор’єва В.В. та ін. Загальна хімія, 1991, с. 129-138
61
4.1 Закінчити рівняння реакцій та підібрати коефіцієнти методом електронного балансу:
FeCl2 + HNO3 + HCl _________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
Na2S + Na2SO3 + HCl ________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
NaNO2 + FeCl2 + HCl  _______________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
FeCl2 + H2O2 + NH3 + H2O ____________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
NO2 + Ca(OH)2 _____________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
4.2. Яка маса перманганату калію необхідна для окислення сульфіту калію масою 8г, що
знаходиться в нейтральному розчині?
Дано: Розв’язання: _______________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
Відповідь:___________________________________________________________________________
4.3. Який об’єм сірководню (н.у.) прореагує з розчином молекулярного йоду масою 150г,
масова частка якого складає 2%?
Дано: Розв’язання: _______________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
Відповідь:___________________________________________________________________________
62
4.1. Закінчіть рівняння, підберіть коефіцієнти методом електронного балансу, поясніть вплив
середовища:
KMnO4 + NaNO2 + H2SO4 ____________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
КMnO4 + NaNO2 + KOH _____________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
KMnO4 + NaNO2 + H2O _____________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
4.2. Закінчіть рівняння, підберіть коефіцієнти методом електронного балансу, вкажіть типи
окисно–відновних реакцій:
KClO3 _______________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
NO2 + KOH _______________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
4.3. При електролізі розплаву хлориду калію на катоді отримали калій масою 7,8г. Визначте
об’єм хлору, що виділився на аноді (н.у.).
Дано: Розв’язання: _______________________________________________

_________________________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
Відповідь:___________________________________________________________________________
4.4. При електролізі водного розчину сульфату нікелю(ІІ) на катоді отримали нікель масою
177г, вихід якого складає 75%. Який об’єм кисню виділиться при цьому на аноді? Вихід кисню
врахувати кількісно.
Дано: Розв’язання: _______________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
63
_________________________________________________________
_________________________________________________________
Відповідь:___________________________________________________________________________
Дослід 1. Відновні властивості металів.
У дві пробірки внесіть по 10–12 крапель: у першу — 0,2Н розчину сульфату міді(ІІ), у другу
— 0,2Н розчину сульфату цинку. В обидві пробірки занурьте залізний дріт. Поясніть, чому в
розчині сульфату міді через 2–3 хвилини на поверхні заліза утворюється червоний наліт. Додайте
в цю пробірку 2–3 краплі 0,5Н розчину гексоціаноферату(ІІІ) калію K 3[Fe(CN)6]. Інтенсивне синє
забарвлення розчину свідчить про наявність у розчині Fe 2+–іонів. У другу пробірку додайте 2–3
краплі 0,5Н розчину K3[Fe(CN)6]. Напишіть рівняння реакцій. Поясніть відсутність синього
забарвлення у другій пробірці.
____________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
Дослід 2. Окислювальні властивості хлорної води. (Тяга!)

У пробірку внесіть 2–3 краплі 0,5Н розчину йодиду калію, додайте 4–5 крапель хлороформу
та 3–5 крапель хлорної води. Струсіть пробірку та дайте рідинам розшаруватися. Напишіть
рівняння реакцій. Поясніть спостереження.
____________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
Дослід 1.Окислювальні властивості перманганату калію в залежності від реакції

середовища.
У три пробірки внесіть по 2–3 краплі 0,1Н розчину перманганату калію. У першу пробірку
додайте 2 краплі 2Н розчину сірчаної кислоти, у другу — 2 краплі очищеної води, у третю — 2
краплі розчину гідроксиду натрію з масовою часткою 10%. Після цього додайте краплями у
кожну пробірку 0,1Н розчин сульфіту натрію до зміни забарвлення розчину. Напишіть рівняння
реакцій та підберіть коефіцієнти методом напівреакцій. Поясніть різну окислювальну активність
перманганату калію залежно від реакції середовища. Розрахуйте ЕРС реакції.
____________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
Дослід 2. Відновні та окислювальні властивості азотистої кислоти.
а) До 1–2 крапель 0,1Н розчину перманганату калію додайте 3–4 краплі розведеної сірчаної
кислоти, а потім краплями 0,5Н розчин нітриту натрію до повного знебарвлення розчину.
Напишіть рівняння реакції та підберіть коефіцієнти методом напівреакцій.
____________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
64
____________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
б) Внесіть у пробірку 2–3 краплі 0,5Н розчину йодиду калію, 2–3 розведеної сірчаної
кислоти та 1–2 краплі розчину крохмалю. До цієї суміші додайте 4–5 крапель 0,5Н розчину
нітриту натрію. Напишіть рівняння реакцій та визначте, в якому випадку азотиста кислота є
окисником, а в якому — відновником.
____________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
Дослід 3. Диспропорціювання йоду в лужному середовищі.

У пробірку внесіть 1–2 кристали йоду, додайте 3–5 крапель розчину гідроксиду натрію з
масовою часткою 10% та нагрійте. Відмітьте зміну забарвлення розчину та зникнення осаду. До
охолодженого розчину додайте краплями розчин розведеної сірчаної кислоти до слабко кислого
середовища. Що відбувається при цьому? Напишіть рівняння реакцій та підберіть коефіцієнти
методом напівреакцій.
____________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
„____”_________________200__р. ______________________
1. Молярна маса еквіваленту окисника дорівнює

A. молярній масі, поділеній на число приєднаних електронів
B. молярній масі, поділеній на число відданих електронів
C. молярній масі, поділеній на кислотність окисника
D. молярній масі, поділеній на основність окисника
E. молярній масі, поділеній на валентність окисника
2. У ряду НF – HCI – HBr – HI
A. зменшується стійкість молекули, сила кислот зростає
B. зростає стійкість молекули, сила кислот зростає
C. зменшується стійкість молекули, сила кислот спадає
D. збільшується стійкість молекули, сила кислот спадає
E. сила кислот однакова
3. При одержанні солі алюміній сульфід гідролізує з утворенням
A. Аl(OH)3 та H2S
B. Аl(OH)3 та H2S
C. Аl(OH)]2S та H2S
65
D. Аl(OH)3 та AlHS2
E. Аl(OH)S та AlHS2
4. Подібність за будовою елементів алюмінію та бору визначається
A. однаковим числом валентних електронів на зовнішньому енергорівні
B. структурою передостанніх електронних шарів
C. розмірами атомів
D. наявністю вакантних d-орбіталей
E. однаковою хімічною активністю
5. Гомолітичний розрив - це:
A. Руйнування зв’ язуючої електронної пари між атомами з утворенням радикалів
B. іонізація
C. асоціація
D. руйнування зв’язуючої електронної пари між атомами з утворенням йонів
E. руйнування зв’ язуючої електронної пари між атомами з утворенням нових
атомів
6. Максимальна ступінь окислення елемента, як правило, дорівнює
A. номеру групи в періодичній системі
B. номеру підгрупи в періодичній системі
C. номеру періода
D. номеру ряду
E. різниці між позитивним ступенем окиснення та цифрою 8
7. Механізм водневого зв’ язку зводиться до:
A. донорно-акцепторної взаємодії між атомом гідрогену і атомом більш
електронегативного елементу
B. електростатичного притягання протилежно заряджених йонів
C. утворення "електронного газу"
D. донорно-акцепторної взаємодії між двома атомами з одноковою
електронегативністю
E. дисперсійної взаємодії
8. До амфотерних оксидів належать:
A. d-елементи у їх проміжних ступенях окиснення
B. d-елементи у їх вищих ступенях окиснення
C. d-елементи у їх мінімальних ступенях окиснення
D. всі оксиди d-елементів
E. оксиди s i p - елементів
9. Надпероксиди - це сполуки, які містять йон:
A. О2-
B. О22-
C. О2-
D. О3-
E. О20
10. У ряду V-Nb-Ta:
A. хімічна активність металу послаблюється, здатність виявляти нижчі ступені
окиснення знижується
66
B. хімічна активність металу посилюється, здатність виявляти нижчі ступені
окиснення підвищується
C. хімічна активність металу послаблюється, здатність виявляти нижчі ступені
окиснення посилюється
D. хімічна активність металу посилюється, здатність виявляти нижчі ступені
окиснення понижується
E. хімічна активність металу та здатність виявляти нижчі ступені окиснення не
змінюється 11. Яке квантове число характеризує власний внутрішній рух
електрона?
A. спінове
B. магнітне
C. головне
D. орбітальне
E. азимутальне
12. Послідовність заповнення електронами атомних орбіталей в межах
енергетичного підрівня визначає:
A. правило Хунда
B. Принцип Паулі
C. перше правило Кнечковського
D. друге правило Кнечковського
E. закон Мозлі
13. Яка властивість ковалентного зв’язку зумовлює просторову структуру молекул ?
A. напрямленість
B. насичуваність
C. полярність
D. поляризованість
E. енергія
14. Бінарні сполуки, в яких ступінь окиснення Оксигену дорівнює – ?, називають:
A. надпероксидами
B. Пероксидами
C. Озонідами
D. Оксидами
E. Оксидами – дипероксидами
15. До якого типу солей належить хлорне вапно СаОСl2?
A. змішаного
B. Середнього
C. Кислого
D. Основного
E. Подвійного
16. Закон діючих мас описує залежність швидкості хімічних реакцій від:
A. концентрацій реагуючих речовин
B. Площі поверхні стикання
C. Природи реагуючих речовин
D. Температури
E. Каталізаторів
67
17. Які з наведених нижче електронних формул атомів відповідають збудженому
А. 3 S13P3
B. 1S2 2S22P6 3S23P5
C. 1S2 2S22P3
D. 1S2 2S22P5
E. 1S2 2S22P6 3S23P4
18. Кількість розчиненої речовини, що міститься в 1 літрі розчину, означає:
A. молярну концентрацію
B. Масову частку
C. Нормальну концентрацію
D. Мольну частку
E. Моляльну концентрацію
19. Тип хімічного зв’язку в молекулі NaCl?
A. Йонний
B. Ковалентний неполярний
C. Водневий
D. Ковалентний полярний
E. Металічний
20. Водневий показник 0,005 М розчину сульфатної кислоти дорівнює:
A. 2
B. 0
C. 1
D. 3
E. 4
21. Який з наведених оксидів не реагує з водою при розчиненні в ній?
A. СО
B. СаО
C. СО2
D. СrO3
E. Cl2O7
22 Яка молекулярна маса невідомого газу, якщо цього густина за воднем дорівнює
15?
A. 30 г/моль
B. 7,5 г/моль
C. 15 г/моль
D. 45 г/моль
E. 60 г/моль
23 Молярна маса еквівалентну для сульфатної кислоти (М(Н2SО4) = 98 г/моль)
дорівнює:
A. 49 г/моль
B. 98 г/моль
C. 32 г/моль
D. 196 г/моль
E. 25,5 г/моль
68
24 Вкажіть речовину, стандартна ентропія утворення якої (S0) має найбільшу
величину.
A. СО2(г)
B. Fe(т)
C. H2O(р)
D. СаО(т)
E. Na2SO4(т)
25 Для приготування 200 г 10 % розчину калій йодиду необхідно взяти:
A. 20 г KI
B. 2 г KI
C. 0,2 г KI
D. 10 г KI
E. 4 г KI
26 У 0,1 М розчині якої з наведених кислот найбільша концентрація йонів
Гідрогену?
A. H2SO4
B. HCl
C. H2CO3
D. CH3COOH
E. H2SO3
27 Кислотність середовища характеризується величиною водневого показника.
Вкажіть величну рН 0,1 М розчину НClO4.
A. 1
B. 0
C. 2
D. 3
E. 4
28 Продуктом гідролізу якої з наведених солей є основна сіль?
A. FeSO4
B. NaCl
C. K2CO3
D. NH4Cl
E. KBr
29 Яка з наведених сполук утворена за рахунок неполярного ковалентного зв’язку?
A. N2
B. CO2
C. AlCl3
D. H2S
E. NaCl
30 Одна з класифікацій хімічних елементів ґрунтується на будові їх електронних
оболонок. Згідно неї всі елементи можна поділити на s_-, p-, d- і f-елементи. Які з
наведених елементів належать лише до р-елементів?
A. Cl, S, N
B. Cl, Mg, O
C. Al, S, N
69
D. Na, Ca, Fe
E. Fe, Cu, Cr
31Серед наведених оксидів вкажіть несолетворний оксид:
A. СО
B. SiO2
C. CO2
D. P2O3
E. SO2
32. Які іони можуть одночасно знаходитися в розчинах:
A. Fe+3, Cl-
B. Ba2+, SO4-
C. Fe2+, OH-
D. Fe3+, OH-
E. Ag+, Cl-
33. Вкажіть, яка із наведених солей підлягає гідролізу:
A. Cr2S3
B. CaS
C. Al2(SO4)3
D. KBr
E. Cr(NO3)3
34. Для більшій ефективності гетерогенного ката-лізатору потрібно щоб він мав
високорозвинену поверхню. Для зменшення механічних збитків каталізатору у
вигляді пилу часто застосовують високі пористі інертні носії (азбест, пемзу),
поверхню яких покривають шаром каталізатору. Як звуться такі речовини?
A. Трегери
B. Промотори
C. Адсорбенти
D. Інгібітори
E. Активатори
35. Хімічні процеси супроводжуються тепловими ефектами, що підпорядковуються
такому закону: “Тепловий ефект хімічної реакції не залежить від шляху (механізму)
її перебігу, а визначається тільки початковим та кінцевим станами системи”. Це:
A. Закон Гесса.
B. Закон Авогадро
C. Закон Генрі
D. Закон Нернста
E. Закон діючих мас
36. Які значення приймають квантові числа n (головне) і l (орбітальне) для
електрону, що знаходиться на 4-d- енергетичному рівні?
A. n = 4; l = 2.
B. n = 4; l = 3.
C. n = 3; l = 2.
D. n = 4; l = 1.
E. n = 3; l = 1.
70
37. Водневий показник 0,001 М слабкої однокислотної основи (ступінь дисоціації
1%) дорівнює:
A. 9
B. 12
C. 8
D. 13
E. 10
38. Ковалентний і донорно-акцепторний зв’яз-ки утворені за рахунок спільної
електрон-ної пари. Які електрони можуть брати участь в утворені ковалентного
хімічного зв’язку?
A. Електрони зовнішніх енергетичних рівнів з антипаралельними спінами.
B. Електрони внутрішніх енергетичних рівнів.
C. Електрони зовнішніх і внутрішніх енергетичних рівнів
D. Тільки спарені електрони зовнішніх рівнів з паралельними спінами
E. Тільки спарені електрони внутрішніх енергетичних рівнів з паралельними
спінами.
39. Вкажіть, яка із наведених солей не підлягає повному незворотному гідролізу:
A. KJ
B. ZnSO4
C. KNO2
D. Al2(SO4)3
E. CrCl3
40 . Найбільш сильною серед кисневовмісних кислот є:
A. Перхлоратна кислота
B. Хлорноватиста кислота
C. Хлоритна кислота
D. Хлоратна кислота
E. Гіпохлоритна кислота
41 . Ентальпійний фактор (Н) - позитивний, а ентальпійний (S) – негативний. Який
напрям і умови процесу?
A. *Реакція не протікає взагалі ні при яких умовах
B. Реакція протікає при температурі абсолютного нуля
C. Реакція може відбуватись тільки при низьких температурах
D. Реакція протікає при будь-яких температурах
E. Реакція може відбуватись тільки при високих температурах
42 . Серед наведених оксидів вкажіть несолетворний оксид:
A. СО
B. SiO2
C. CO2
D. P2O3
E. SO2
43 . Які іони можуть одночасно знаходитися в розчинах:
A. Fe+3, Cl-
B. Ba2+, SO4-
C. Fe2+, OH-
71
D. Fe3+, OH-
E. Ag+, Cl-
44 . Вкажіть, яка із наведених солей підлягає гідролізу:
A. Cr2S3
B. CaS
C. Al2(SO4)3
D. KBr
E. Cr(NO3)3
45 . Для більшій ефективності гетерогенного ката-лізатору потрібно щоб він мав
високорозви-нену поверхню. Для зменшення механічних збитків каталізатору у
вигляді пилу часто застосовують високі пористі інертні носії (азбест, пемзу),
поверхню яких покривають шаром каталізатору. Як звуться такі речовини?
A. Трегери
B. Промотори
C. Адсорбенти
D. Інгібітори
E. Активатори
46 . Хімічні процеси супроводжуються тепловими ефектами, що підпорядковуються
такому закону: “Тепловий ефект хімічної реакції не залежить від шляху (механізму)
її перебігу, а визначається тільки початковим та кінцевим станами системи”. Це:
A. Закон Гесса.
B. Закон Авогадро
C. Закон Генрі
D. Закон Нернста
E. Закон діючих мас
47 . Які значення приймають квантові числа n (головне) і l (орбітальне) для
електрону, що знаходиться на 4-d- енергетичному рівні?
A. n = 4; l = 2.
B. n = 4; l = 3.
C. n = 3; l = 2.
D. n = 4; l = 1.
E. n = 3; l = 1.
48 . Водневий показник 0,001 М слабкої однокислотної основи (ступінь дисоціації
A. 9
B. 12
C. 8
D. 13
E. 10
49 . Ковалентний і донорно-акцепторний зв’яз-ки утворені за рахунок спільної
електрон-ної пари. Які електрони можуть брати участь в утворені ковалентного
A. Електрони зовнішніх енергетичних рівнів з антипаралельними спінами.
B. Електрони внутрішніх енергетичних рівнів
C. Електрони зовнішніх і внутрішніх енергетичних рівнів
72
D. Тільки спарені електрони зовнішніх рівнів з паралельними спінами
E. Тільки спарені електрони внутрішніх енергетичних рівнів з паралельними
спінами.
50 . Вкажіть, яка із наведених солей не підлягає повному незворотному гідролізу:
A. KJ
B. ZnSO4
C. KNO2
D. Al2(SO4)3
E. CrCl3
51 . Ентальпійний фактор (Н) - позитивний, а ентальпійний (S) – негативний. Який
напрям і умови процесу?
A. Реакція не протікає взагалі ні при яких умовах
B. Реакція протікає при температурі абсолютного нуля
C. Реакція може відбуватись тільки при низьких температурах
D. Реакція протікає при будь-яких температурах
E. Реакція може відбуватись тільки при високих температурах
52 . Среди приведенных соединений Na2O2, BaO2, NO2, MnO2 укажите пероксиды.
A. Na2O2, BaO2
B. NO2, MnO2
C. NO2, BaO2
D. Na2O2, MnO2
E. BaO2, MnO2
53 . Какой из перечисленных гидроксидов имеет наиболее выраженные основные
свойства?
A. CsOH
B. LiOH
C. KOH
D. Ca(OH)2
E. Mg(OH)2
54. В каком из приведенных растворов водородный показатель равен нулю?
A. 1M HCl
B. 0,1M HCl
C. 0,1M KOH
D. 1M H3PO4
E. 1M Ba(OH)2
55 . Возрастанию скорости реакции вследствие увеличения энергии молекул
способствует:
A. Нагревание
B. Освещение
C. Облучение
D. Охлаждение
E. Все названные способы
56 . Укажите к какому типу солей относится дигидроксоацетат алюминия, раствор
которого под названием “жидкость Бурова” применяется в медицине как вяжущее,
противовоспалительное средство:
73
A. Основные
B. Двойные
C. Смешанные
D. Кислые
E. Средние
57 . Відомо, що періодичний закон дозволяє передбачати властивості хімічних
елементів та їх сполук, що і було продемонстровано у свій час Д. І. Менделєєвим.
Користуючись періодичним законом знайдіть у ряді представлених елементів ІІІ
періоду найбільш сильну кислоту.
A. HClO4;
B. H3PO4;
C. H2SO4;
D. Al(OH)3;
E. H4SiO4;
58 . Хімічна природа, електрона конфігурація та характер хімічного зв’язку
визначають властивості хімічних сполук, включаючи їхню фізіологічну активність.
Укажіть серед перелічених сполук у якої є полярний ковалентний зв’язок.
A. HCl (газ);
B. NaBr;
C. CaCl2;
D. I2;
E. O2;
59 . До числа виняткових властивостей живих організмів відносять їх спроможність
підтримувати постійність рН біологічних рідин. Ця постійність обумовлена
наявністю декількох буферних систем. Серед перелічених компонентів деяких
буферних систем організму людини укажіть найбільш сильний електроліт.
A. Na2HPO4;
B. H2CO3;
C. HCO3-;
D. HHbO2;
E. HHb;
60 . Деякі лікарські препарати застосовуються в виді розчинів. Укажіть яка з
перелічених сполук утворює нейтральний розчин при розчиненні в воді?
A. NaI;
B. H2S;
C. CoSO4;
D. Cl2O5;
E. Li2CO3;
61 . Оксиди поділяються на кислотні, основні та амфотерні. Такий розподіл
визначається для водорозчинних оксидів кислотним або основним характером
отриманих при розчиненні у воді розчинів. Який з приведених оксидів при
розчинені у воді утворює основу?
A. SrO;
B. Se2O3;
C. P4O10;
74
D. Cl2O5;
E. N2O3;
62 . Хімічні елементи поділяються на s, p, d и f-елементи в залежності від того, яка
орбіталь для нього заповнюється. Назвіть першій елемент в періодичній системі Д.
І. Менделєєва, у якого на зовнішньому рівні один р-електрон.
A. Бор;
B. Берилій;
C. Германій;
D. Фтор;
E. Кремній;
63 . Деякі медичні засоби, зокрема нітрат вісмуту лужний, які використовують у
медицині, одержують гідролізом відповідних середніх солей. Знайдіть серед
перелічених солей ту, яка не буде піддаватися гідролізу.
A. NaCl;
B. K2CO3;
C. (NH4)2SO4;
D. MgCl2;
E. Na2SiO3;
64 . Клітини живих організмів до 80% складаються з води. Важливою властивістю
солей є їх спроможність до гідролізу в водних розчинах. Гідроліз якої з приведених
солей проходить необоротно, в одну стадію?
A. Al2S3;
B. (NH4)2SO4;
C. K2CO3;
D. Cu(NO3)2;
E. MgCl2;
65. Кислотно-основні рівноваги грають винятково важливо роль у процесах, яки
протікають в живих організмах. Укажіть серед перелічених часток кислоту Льюіса.
A. Н+;
B. F-;
C. H2O;
D. C6H6;
E. NH3;
66 . Кислотно-основні рівноваги грають винятково важливо роль у процесах, яки
протікають в живих організмах. Укажіть серед перелічених часток основу Льюіса.
A. Сl-;
B. Na+;
C. BF3;
D. Fe2+;
E. Mg2+;
67 . При підвищенні температури швидкість більшості реакцій зростає. У скільки
разів збільшується швидкість реакції при підвищенні температури на 200С, якщо
температурний коефіцієнт цієї реакції ? = 3
A. 9
B. 6
75
C.4
D.8
E.27
68 . Вкажіть вірний запис виразу добутку розчинності солі СаF2
A. ДР CaF2 = [Ca2+] • [F-]2
B. ДР CaF2 = [Ca2+] • 2[F-]
C. ДР CaF2 = [Ca2+] + [F-]2
D. ДР CaF2 = [Ca2+] +2[F-]
E. ДР CaF2 = [Ca2+] • [F-]
69 . Другий закон Рауля говорить, що для розведених розчинів неелектролітів
підвищення температури кипіння і пониження температури кристалізації
пропорційні концентрації розчинів. Про яку концентрацію йде мова:
A. Моляльну концентрацію
B. Молярну концентрацію
C. Масову частку
E. Молярну концентрацію еквівалента
70 . Яка електронна формула відповідає елементу 3-го періоду 4 -ої групи:
A. 3s23p2
B. 3s23p2
C. 3s23p4
D. 4s24p2
E. 3s23p1
71 . У розчині [ОН-] = 1• 10-6 моль/л. Вкажіть величину рН розчину.
A. 8.
B.6
C.1
D.7
E.4
72 . У косметологічній практиці використовують кальцій гідросульфід гексагідрат.
Вкажіть формулу цієї солі.
A. Ca(HS)2• 6H2O
B. CaS • 6H2O
C. CaSO3 • 6H2O
D. Ca(HSO3)2 • 6H2O
E. CaSO4 • 6H2O
73 . Літій карбонат використовують для лікування нервово – психічних розладів.
Вкажіть колір лакмусу у розчині Li2CO3.
A. Синій
B. Червоний .
C. Оранжевий
D. Малиновий
E. Фіолетовий
74 . Які сполуки утворюються при гідролізі PCl3:
A. H2[PO3H] і HCl
76
B. H3[PO4] і HCl
C. H[PO2H2] і HCl
D. H2[PO3H] і Cl2
E. P2O5 і HCl
75 . Приготували розчин глюкози, розчинивши 20г глюкози у 100г води. Вкажіть
масову частку розчиненої речовини у розчині (у %).
A. 67%
B. 20%
C. 30%
D. 18%
E. 9%
76 . Які з електролітів HCl, AgCl, HNO3, NH4Cl, NH4OH, CH3COOH, CH3COON a
відносяться до слабких:
A. NH4OH, CH3COOH
B. NH4Cl, NH4OH
C. CH3COOH, CH3COONa
D. HCl, AgCl
E. AgCl, NH4Cl
77 . Принцип Лє-Шател'є дає можливість контролю протікання хімічної реакції як в
лабораторії, так і в промисловості. Вкажіть, який з наведених процесів повинен
проводитися при підвищеному тиску:
A. 3H2(г)+N2(г)=2NH3(г)
B. Fe+H2O(пар)=FeO+H2(г)
C. N2(г)+O2(г)=NO2(г)
D. CO(г)+Cl2(г)=COCl2(г)
E. H2(г)+Cl2(г)=2HCl(г)
78 . Між розчинами яких сполук з наведених нижче можливо протікання
незворотніх реакцій
A. Fe2(SO4)3+NaOH
B. CaCl2+NaOH
C. Ca(OH)2+NaCl
D. FeCl3+Na2SO4
E. Fe2(SO4)3+NaCl
79 . Які іони не можуть перебувати у помітних кількостях у нейтральному розчині:
A. H+ та CO32-
B. Na+ та SO42-
C. K+ та OH-
D. Ca2+ та HCO-
E. Ag+ та NO3-
80 . Вкажіть пару електролітів, реакція між якими у водному розчині неможлива:
A. NaBr та KOH
B. Na2S та HCl
C. K2CO3 та H2SO4
D. Fe(NO3)3 та NaOH
E. MgSO4 та (NH4)3PO4
77
81 . Взаємодії яких речовин відповідає йонно-молекулярне рівняння
СО2+2Н2О=Н2СО3
A. Карбонату натрію та соляної кислоти
B. Карбонату кальцію та соляної кислоти
C. Карбонату кальцію та оцтової кислоти
D. Карбонату натрію та оцтововї кислоти
E. Карбонату амонію та води
82 . Одночасно іонний та ковалентний зв'язки має речовина:
A. NH4NO3
B. H2S
C. N2O5
D. N2
E. NH3
83 . Взаємодії яких речовин відповідає скорочене іонне рівняння: H++OH-=H2O
A. Гідроксиду калію та азотної кислоти
B. Гідроксиду натрію та сірководневої кислоти
C. Водного розчину аміаку та соляної кислоти
D. Водного розчину аміаку та вугільної кислоти
E. Водного розчину аміаку та оцтової кислоти
84 . Вкажить правильну відповідь запису выразу для добутку розчинности (ДР)
ортофосфата кальция, дисоциюючего за рівнянням: Ca3(PO4)2 = 3Ca2+ + 2PO43–
A. ДР{Ca3(PO4)2}= [Ca2+]3*[PO43–]2
B. ДР{ Ca3(PO4)2}= [Ca2+]3*[PO43–]2 {Ca3 (PO4)2
C. ДР{ Ca3(PO4)2)}= [Ca2+]3+[PO4 3–]2
D. ДР{ Ca3(PO4)2}= 3[Ca2+]3*2[PO43–]2
E. ДР{ Ca3(PO4)2}= 3[Ca2+]3+2[PO43–]2
85 . Укажите фактор, определяющий периодичность изменения свойств элементов:
A. заряд ядра
B. степень окисления
C. валентность
D. атомный радиус
E. электроотрицательность
86 . Среди приведенных соединений укажите несолеобразующий оксид: N2O, P2O5,
Na2O, CuO, SO3
A. N2O
B. CuO
C. P2O5
D. SO3
E. Na2O
87 . Укажите концентрацию ионов водорода в чистой воде:
A. 10–7
B. 10–14
C. 10–1
D. 10–3
E. 10–10
78
88 . Вещества с амфотерными свойствами взаимодействуют:
A. с кислотами и щелочами
B. только с кислотами
C. только со щелочами
D. только с кислотными оксидами
E. только с основными оксидами
89 . При растворении соли в воде температура раствора стала ниже начальной
температуры. Значите это процесс:
A. эндотермический
B. экзотермический
C. изобарический
D. идет с выделением тепла
E. изохорический
90 . Укажите электронную формулу углерода в возбужденном состоянии:
A. 1s22s12p3
B. 1s22s22p2
C. 1s22s22p0
D. 1s22s22p4
E. 1s22s22p6
91 . Укажите, какую соль нельзя получить в водном растворе:
A. Al2S3
B. FeSO4
C. Na2S
D. AlCl3
E. Cr2(SO4)3
92 . У фармацевтичному аналізі, в якості титранту використовують 0,1 М розчин
хлоридної кислоти. Який об'єм цієї кислоти можна приготувати виходячи з 100 мл
0,5 М розчину HCl?
A.500
B. 50 мл
C. 200 мл
D. 1000 мл
E. 5000 мл
93 . Для приготування 500 г 10 % гіпертонічного розчину натрію хлориду
необхідно:
A. 50 г NaCl
B. 0,5 г NaCl
C. 25 г NaCl
D. 75 г NaCl
E. 150 г NaCl
94 . Водневий показник 0,005 М розчину сульфатної кислоти дорівнює:
A. 2
B. 0
C. 1
D. 3
79
E. 4
95 . Деякі лікарські засоби здатні руйнуватись у кислому середовищі. Яка з
наведених солей несумісна у водному розчині з такими речовинами?
A. ZnSO4
B. NaCl
C. K3PO4
D. KI
E. NaHCO3
96. Для якої з наведених кислот основність не співпадає з кількістю атомів водню в
кислоті?
A. фосфітна
B. фосфатна
C. пірофосфатна
D. сульфітна
E. cульфідна
97 . Яка з наведених сполук утворена за рахунок тільки ковалентних і йонних
зв’язків?
A. CaSO4
B. NH4Cl
C. CaCl2
D. CH3COOH
E. NH3
98. Гіпотонічні розчини лікарських засобів не можна вводити внутрішньовенно
тому, що відбувається:
A. гемоліз еритроцитів
B. плазмоліз еритроцитів
C. збільшення осмотичного тиску крові
D. зсідання еритроцитів
E. злипання еритроцитів
99 . У 0,1 М розчині якої речовини є найбільша кількість йонів?
A.Na3PO4
B. KCl
C. H3PO4
D. MgCl2
E. H2SO4
100. Який з наведених розчинів має найбільший осмотичний тиск?
A. 1 % розчин NaCl
B. 1 % розчин ZnSO4
C. 1 % розчин глюкози
D. 1 % розчин сахарози
E. 1 % розчин білка
101. Який з наведених розчинів буде кипіти за найнижчої температури?
A. 1 % розчин білка
B. 1 % розчин NaCl
C. 1% розчин ZnSO4
80
D. 1 % розчин глюкози
E. 1 % розчин сахарози
102. Одна з класифікацій хімічних елементів грунтується на будові їх електронних
оболонок. Згідно неї всі елементи можна поділити на s-, p-, d- і f-елементи. Які з
наведених елементів належать до р-елементів?
A. S, P, Cl
B. K, Ca, Sc
C. Be, Mg, Al
D. Mn, Br, Mo
E. P, S, Cr
наведених елементів належать до s-елементів?
A. K, Ca, Sc
B. S, P, Cl
C. Be, Mg, Al
D. Mn, Br, Mo
E. P, S, Cr
104. Ряд неорганічних і органічних лікарських засобів містять атоми елементів
з’єднані ковалентним полярним типом хімічного зв’язку. У яких з наведених сполук
присутній тільки цей тип зв’язку?
A. H2SO4
B. NaCl
C. NH4Сl
D. O2
E. CH3COOK
105. Яке квантове число характеризує власний внутрішній рух електрона?
A. спінове
B. Магнітне
C. Головне
D. Орбітальне
E. Азимутальне
106. Послідовність заповнення електронами атомних орбіталей в межах
енергетичного підрівня визначає:
A. правило Хунда
B. Принцип Паулі
C. Перше правило Кнечковського
D. Друге правило Кнечковського
E. Закон Мозлі
107. Яка властивість ковалентного зв’язку зумовлює просторову структуру
молекул ?
A. напрямленість
B. Насичуваність
C. Полярність
D. Поляризованість
81
E. Енергія
108. До якого типу солей належить хлорне вапно СаОСl2?
A. змішаного
B. Середнього
C. Кислого
D. Основного
E. Подвійного
109. Закон діючих мас описує залежність швидкості хімічних реакцій від:
A. концентрацій реагуючих речовин
B. Площі поверхні стикання
C. Природи реагуючих речовин
D. Температури
E. Каталізаторів
110. Які з наведених нижче електронних формул атомів відповідають збудженому
стану?
A. 1S2 2S22P6 3S13P3
B. 1S2 2S22P3
C. 1S2 2S22P5
D. 1S2 2S22P6 3S23P5
E. 1S2 2S22P6 3S23P4
111. Кількість розчиненої речовини, що міститься в 1 літрі розчину, означає:
A. молярну концентрацію
B. Масову частку
C. Нормальну концентрацію
E. Моляльну концентрацію
112. В результаті гідролізу силіциду магнію утворюються такі продукти реакції:
A. силан і гідроксид магнію
B. силан і оксид магнію
C. комплексна сполука
D. кремній, оксид магнію і водень
E. оксид кремнію(ІV), оксид магнію і водень
113. Особливості гідролізу солей сурми і вісмуту(ІІІ) полягають в тому що:
A. утворюються оксосолі
B. утворюються гідроксосолі
C. утворюються комплексні сполуки
D. утворюються нормальні солі
E. змінюється рН середовища
114 Серед наведених оксидів вкажіть несолетворний оксид:
A. CO
B. CO2
C. SO2
D. P2O3
E. SiO2
115. Серед наведених оксидів вкажіть основний оксид:
82
A. MnO
B. MnO2
C. Mn2O7
D. Cr2O3
E. CrO3
116. Серед наведених оксидів вкажіть кислотний оксид:
A. N2O3
B. N2O
C. NO
D. CO
E. CaO
117. Серед наведених оксидів вкажіть амфотерний оксид:
A. Cr2O3
B. CrO
C. CrO3
D. MnO
E. Mn2O7
118. Вкажіть, яка сіль не існує у водному розчині:
A. Cr2S3
B. K3PO4
C. NaNO3
D. FeCl3
E. NH4Cl
119. Вкажіть, яка із наведених солей не підлягає гідролізу:
A. KI
B. KNO2
C. CrCl3
D. Al2(SO4)3
E. FeSO4
120. Вкажіть, яка із наведених солей підлягає лише частковому гідролізу:
A. K2S
B. NaBr
C. Ca(NO3)2
D. Al2S3
E. BaSO4
121. Вкажіть, яка із наведених солей підлягає повному незворотньому гідролізу:
A. Cr2S3
B. Al2(SO4)3
C. Cr(NO3)3
D. KNO3
E. Na3PO4
122. Водневий показник 0,01 М розчину HCl дорівнює:
A. 2
B. 3
C. 5
83
D. 4
E. 6
123. Водневий показник 0,001 Н розчину KOH дорівнює:
A. 11
B. 13
C. 10
D. 12
E. 9
124. Водневий показник 0,01 Н розчину слабкої одноосновної кислоти (ступінь
дисоціації 1%) дорівнює:
A. 4
B. 2
C. 1
D. 3
E. 5
125. Водневий показник 0,001 М слабкої однокислотної основи (ступінь дисоціації
A. 9
B. 8
C. 10
D. 13
E. 12
126. Водневий показник 0,05 М розчину H2SO4 дорівнює:
A. 1
B. 2
C. 5
D. 4
E. 3
127. Водневий показник 0,005 М розчину Ba(OH)2 дорівнює:
A. 12
B. 13
C. 10
D. 11
E. 9
128. Яка із наведених солей внаслідок зворотнього гідролізу дає лужне середовище?
A. Na2CO3
B. KCl
C. AlCl3
D. NaNO3
E. Cr2(SO4)3
129. Яка із наведених солей внаслідок зворотнього гідролізу дає кисле середовище?
A. Fe(NO3)3
B. K2CO3
C. NaI
D. K3PO4
84
E. BaCl2
130. Яких йонів знаходиться найбільше у водному розчині ортофосфорної кислоти?
A. H+
B. H2PO4–
C. HPO42–
D. PO43–
E. OH–
131. Вкажіть який із наведених водних розчинів, які мають однакові молярні
концентрації, найгірше проводить електричний струм?
A. розчин сінільної кислоти
B. розчин цианіду калію
C. розчин сірчаної кислоти
D. розчин гідроксиду калію
E. розчин сульфату калію
132. Як дисоціює дигідрогенфосфат-йон?
A. У дві стадії, за кожною – частково
B. В одну стадію – повністю
C. У дві стадії: за першою – повністю, за другою – частково
D. В одну стадію – частково
E. У дві стадії: за першою – частково, за другою – повністю
133. Вкажіть колір лакмусу у розчині нітрату заліза (III):
A. * червоний
B. Фіолетовий
C. Синій
D. Малиновий
E. Індикатор не матиме кольору
134. Вкажіть колір лакмусу у розчині карбонату натрію:
A. синій
B. Фіолетовий
C. Червоний
D. індикатор не матиме кольору
E. Малиновий
135. Вкажіть колір метилоранжу в розчині сульфату цинку:
A. рожевий
B. Жовтий
C. Оранжевий
D. Червоний
E. безбарвний
136. Вкажіть колір метилоранжу в розчині карбонату калію:
A. жовтий
B. Оранжевий
C. Рожевий
D. Безбарвний
E. Синій
137. Вкажіть колір фенолфталеїну у розчині хлориду алюмінію:
85
A. безбарвний
B. Малиновий
C. Жовтий
D. Синій
E. Червоний
138. Вкажіть колір фенолфталеіну в розчині ортофосфату калію:
A. малиновий
B. Безбарвний
C. Червоний
D. Синій
E. Жовтий
139. Вкажіть колір метилового червоного у розчині сульфату хрому (III):
A. червоний
B. Жовтий
C. Синій
D. Безбарвний
E. Малиновий
140. В результаті гідролізу магній силіциду утворюються такі продукти реакції:
A. силан і магній гідроксид
B. силан і магній оксид
C. комплексна сполука
D. силіцій, магній оксид і водень
E. силіцій (ІV) оксид, магній оксид і водень
141. Особливості гідролізу солей Стибію та Бісмуту (ІІІ) полягають в тому що:
A. утворюються оксосолі
B. утворюються гідроксосолі
C. утворюються комплексні сполуки
D. утворюються середні солі
E. утворюються кислі солі
142. Із перелічених нижче нітратів гідролізу піддається:
A. NH4NO3
B. Sr(NO3)2
C. NaNO3
D. KNO3
E. Ba(NO3)2
143. Між молекулами води існують наступні типи зв'язків:
A. Водневі
B. Ковалентні
C. Ковалентні та йонні
D. Йонні
E. Металічні
144. Атомний і йонний радіуси в ряду О-S-Se-Te закономірно
A. Зростають
B. Зменшуються
C. Зменшуються, а потім зростають
86
D. Зростають, а потім зменшуються
E. Не змінюються
145. Растворимость малорастворимых веществ (типа AgCl или BaSO4)
характеризуют с помощью специальной константы, которая называеться:
A. Произведением растворимости
B. Константой гидролиза
C. Степенью диссоциации
D. Коэффициентом абсорбции
E. Степенью гидролиза
146. Два кислотных оксида могут реагировать друг с другом, если:
A. При этом протекает окислительно-востановительная реакция
B. Один из оксидов соответствует сильной кислоте, а другой – слабой
C. Оба оксида соответствуют сильным кислотам
D. Реакция протекает в водной среде
E. Оба оксида соответствуют слабым кислотам
147. Растворы щелочей способны реагировать со следующими простыми
веществами:
A. Cl2, P, Zn
B. Cl2, S, N2
C. C, O2, P
D. Zn, Cu, Mn
E. Si, Al, Cu
148. У фарманалізі часто використовують розчини речовин. Вкажіть характерні
ознаки розчинів: 1. Однорідність; 2. Неоднорідність. 3. Лише хімічна взаемодія; 4.
Наявність фізичної та хімічної взаємодії; 5. Лише фізична взаємодія.
A. 1 та 4
B. Лише 2
C. 1 та 3
D. 2 та 5
E. Лише 1
149. Розчинність газів у воді при підвищенні температури:
A. Зменшується
B. Не змінюється
C. Збільшується.
D. Спочатку збільшується, а потім зменшується
E.Спочатку зменшується, а потім збільшується.
150. Який чинник збільшує ступінь дисоціації слабких електролітів?
A.Нагрівання
B. Охолодження
C. Підвищення концентрації.
D. Підвищення кислотності
E. Пониження кислотності.
151. При зберіганні відкритої колби з розчином солі на дні колби утворились
кристали. Яким буде розчин над кристалами?
A. Насиченим
87
B. Ненасиченим
C. Пересиченим
D. Розбавленим
E. Концентрованим
152. Гібридизація однієї s- і двох р-орбіталей приводить до утворення трьох sр2-
гібридизованих орбіталей. Вкажіть кут між цими орбіталями:
A. 1200
B. 1800
C. 1090
D. 900
E. 104,50
153. Електроліз водного розчину натрій хлориду часто проводять у промисловості
та лабораторії. При електролізі утворюються речовини:
A. H2, Cl2, NaOH
B. Na, Cl2, H2O
C. Na, H2, HCl
D. Na, Cl2, NaOH
E. H2, HCl, NaOH
154. У фармацевтичному аналізі, в якості титранту використовують 0,1 М розчин
хлоридної кислоти. Який об'єм цієї кислоти можна приготувати виходячи з 100 мл
1 М розчину HCl?
A. 1000 мл
B. 50 мл
C. 200 мл
D. 2000 мл
E. 5000 мл
155. Для приготування 50 г гіпертонічного розчину натрій хлориду з масовою
часткою 10 % необхідно:
A. 5 г NaCl
B. 0,5 г NaCl
C. 1 г NaCl
D. 25 г NaCl
E. 50 г NaCl
156. Водневий показник 0,001 М розчину хлоридної кислоти дорівнює:
A. *3
B. 0
C. 10
D. 7
E. 5
157. Деякі антибіотики можуть руйнуватись у кислому середовищі. Яка з наведених
солей несумісна з такими антибіотиками у водному розчині?
A. NH4Cl
B. CaCl2
C. KI
D. Na3PO4
88
E. Na2CO3
158. Яка з наведених кислот є одноосновною?
A. гіпофосфітна
B. фосфатна
C. дифосфатна
D. сульфітна
E. cульфатна
159. Яка з наведених сполук утворена лише за рахунок йонного типу зв’язку?
A. Na2S
B. NH4Cl
C. HCl
D. CH3COOH
E. PH3
160. У 0,1 М розчині якої речовини є найменша концентрація йонів?
A.СН3СООН
B. НCl
C. СаCl2
D. H2SO4
E. NaNO3
161. Одна з класифікацій хімічних елементів ґрунтується на будові їх електронних
наведених елементів належать лише до s-елементів?
A. K, Ca, Ba
B. S, P, Cl
C. Be, Mg, S
D. Mn, Br, Mo
E. P, S, Cr
наведених елементів належать лише до p-елементів?
A. P, О, S
B. Na, P, Cl
C. Ca, Mg, Fe
D. K, Br, Ba
E. Be, Ca, S
163. Ряд неорганічних і органічних лікарських засобів містять атоми елементів
з’єднані ковалентним полярним типом хімічного зв’язку. У яких з наведених сполук
присутній тільки цей тип зв’язку?
A. H2S
B. NH4I
C. KBr
D. N2
E. CH3COOK
164. Яка з наведених сполук утворена лише за рахунок ковалентного типу хімічного
зв’язку?
89
A. HCl
B. KClO
C. Na2S
D. CH3COOK
E. NH4Cl
165. Яка з наведених сполук утворена за рахунок неполярного ковалентного типу
A. Н2
B. KCl
C. NH4Cl
D. KI
E. H2S.
166. Для приготування 1 л 0,1 М розчину сульфатної кислоти (М(H2SO4)=98 г/моль)
необхідно взяти:
A. 9,8 г H2SO4
B. 980 г NaCl
C. 0,098 г NaCl
D. 49 г NaCl
E. 98 г NaCl
167. Яка з наведених основ є слабким електролітом:
A. Mg(OH)2
B. Ca(OH)2
C. Ba(OH)2
D. NaOH
E KOH.
168. Яка з наведених кислот є слабким електролітом:
A. H3BO3
B. HNO3
C. HCl D. HBr E. H2SO4
Література
1. Левітін Є.Я. та ін. Загальна та неорганічна хімія. Підручник. Вінниця:
НОВА КНИГА, 2003.
2. Березан О.В. Енциклопедія хімічних задач. — Тернопіль: Підручники
і посібники, 2001.
3. Левітін Є. Я. та ін. Практикум з загальної і неорганічної хімії. —
Вінниця: НОВА КНИГА, 2003.
90
ЗМІСТ
Передмова 1
Вступ 2
Тематичні плани лекцій та лабораторних занять 3
Эталоны розв’зків задач. 4
ЛАБОРАТОРНИЙ ПРАКТИКУМ 16
Правила роботи і техніка безпеки в лабораторії неорганічної хімії 17
Основні способи очищення неорганічних речовин 18
Основні класи неорганічних сполук 24
Основні закони хімії. Закон еквівалентів. Визначення еквівалентної маси металу
методом витіснення 26
Розрахунки за хімічними рівняннями 28
Основні теоретичні положення про будову атома 30
Сучасне тлумачення періодичного закону Д.І.Менделеєва на основі електронної
теорії атома 32
Теорія хімічного зв’яку 33
Будова молекул 35
Енергетика та напрямок хімічних реакцій 37
Швидкість хімічних реакцій та хімічна рівновага. Каталіз 39
Розчини. Способи вираження концентрації розчинів. Приготування розчину заданої
масової частки 42
Колігативні властивості розчинів. Осмос 46
Рівновага в розчинах слабких електролітів. Добуток розчинності 49
Теорія сильних електролітів. Дисоціація води. Кислотність середовища 51
Водневий показник (рН) 53
Буферні системи 56
Гідроліз 58
Окисно–відновні реакції 61
Тести 62
Література 90
91

140404

Uploaded by

Document Information

Original Title

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

140404

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

ПЕРЕДМОВА

Робочий зошит призначений для самопідготовки, проведення та

Фундаментальна хімічна підготовка — основа професійної діяльності

№ Тема та зміст лекції

1. Вступ до вивчення неорганічної хімії. Класи неорганічних сполук.

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ЛАБОРАТОРНИХ ЗАНЯТЬ

№ Тема та зміст заняття

AgNO3 AgNO3 моль = 0,15моль;

Na2S Na2S моль = 0,1моль.

Якщо /(AgNO3) = (AgNO3); /(AgNO3) = 0,15моль, то /Na2S = /(AgNO3);

/Na2S = моль = 0,075моль;

; моль = 0,075 моль

(H2) = ; (H2) = моль = 0,025моль.

(Mg) = ; (Mg) = 0,025моль

m2 = V22; m2 = 36·1,12г = 42,1г;

Задача 4. На реакцію зі зразком технічного сульфіту натрію масою 9г витратили розчин

ν(KMnO4) = ν(KMnO4) = моль = 0,02моль.

ν(Na2SO3) = ν(KMnO4); ν(Na2SO3) = моль = 0,05моль.

ν(Na2CO3) = ν(Na2CO3) = моль = 0,35моль.

З рівняння (а) витікає:

З рівняння (б) витікає:

Задача 2. Чи є можливою реакція: SiO2(к.) + 2NaOH(р.) Na2SiO3(к.) + H2O(р.), якщо:

Задача 3. Питома теплота топлення свинцю ( Н) становить 23,4, Дж/кг. Температура

Розв’язання: За правилом Ван–Гоффа при збільшені температури швидкість реакції

при цьому інтервал перебігу реакції (кін.) зменшиться в 4 рази:

моль (Н2(прореаг.) — С(прореаг.))

При збільшені концентрації усіх речовин в 2 рази:

Задача 7. Рівновага хімічної реакції: 2NO + O2 = 2NO2 встановилась при слідуючи

Еталони розв’язання типових задач

Задача 1. Зобразити електронно–графічні формули (орбітальні структури) атома хлору в

Валентність = І Валентність = ІІІ Валентність = V

Завдання 3. Показати водневий зв’язок між молекулами фтороводню.

Таблиця зв’язку вираження різних способів концентрацій

Води потрібно взяти: 250 – 7,5 = 242,5г

Задача 4. Розрахувати моляльну концентрацію розчину, приготовленого з 2г КОН і 200г води.

Задача 5. Розрахувати титр розчину сірчаної кислоти з  і  = 1,4г/мл.

Задача 6. Знайти молярну концентрацію еквівалента розчину сірчаної кислоти з масовою

а об’єм отриманого розчину: (мл)

Для приготування розчину необхідно води: мл

Приготування розчину розведенням більш концентрованого розчину.

Задача 13. Розрахувати осмотичну концентрацію крові. Або: Розрахувати молярну

; тоді ; ·, або.

Позначають розчинність Ag2CrO4 через S моль/л хромат–іонів та 2S моль/л катіонів срібла.

Обчислюють розчинність солі в моль/л:

— в розчинах сильних електролітів:

Задача 16. Обчислити рН розчину з концентрацією іонів водню 4,2·10–5моль/л.

Задача 18. Обчислити рН розчину мурашиної кислоти з Сн = 0,1 моль/л, Кg = 1,8·10–4.

Задача 19. Як зміниться рН води, якщо 80 мл її долити до 20 мл розчину гідроксиду натрію з

[OH–] = ·C = 1·0,2 = 2·10–2, pOH = –lg2·10–2 = 1,7;

Задача 20. Обчислити [Н+] крові, якщо рН = 7,36.

Розрахунки рН в розчинах солей.

— сіль утворена сильною основою та слабкою кислотою (K2CO3, Na3PO4)

рН = –lg Кд + lg = –lg1,75·10–5+lg = 5,36.

рН = –lg Кд+lg = lg1,75·10–5+lg ;

Антилогарифм числа 0,48 дорівнює 3. [V(солі)] / [V(кислоти)] = 3/1.

Завдання. Закінчити рівняння реакцій.

Приклади тестового контролю:

а) Kнест.= ; б) Kнест.= ; в) Kнест.= .

5.5. Визначте заряд центрального іону в сполуці Fe2[Fe(CN)6]:

Правила поводження з реактивами

Робота з кислотами і лугами

Робота з шкідливими і отруйними речовинами

Робота з горючими речовинами