ПЕРЕДМОВА

Робочий зошит призначений для самопідготовки, виконання

контрольної роботи №2, проведення та оформлення лабораторних
занять з неорганічної хімії для студентів заочної форми навчання І курсу
фармацевтичних факультетів вищих фармацевтичних та медичних
закладів освіти III–IV рівнів акредитації.
Зміст методичних вказівок, що входять до даного робочого зошита,
відповідає програмі з неорганічної хімії, затвердженій Міністерством
охорони здоров’я України.
Робочий зошит складається з двох частин. Перша містить
загальнотеоретичні питання та лабораторні роботи з основних розділів
загальної хімії. Друга частина присвячена вивченню хімічних
властивостей елементів та їх сполук, особливо тих, які
використовуються у фармацевтичній практиці. Кожний розділ вміщує
еталони та завдання для виконання контрольних робіт №1 та №2.

3
 ВСТУП

Фундаментальна хімічна підготовка — основа професійної діяльності

провізора. 10% лікарських препаратів, з якими провізор стикається в повсякденній
роботі, це сполуки неорганічного походження різного складу й будови (90% — це
речовини органічної природи), а більшість методів, які використовуються у
фармацевтичній практиці, є хімічними й фізико–хімічними.
На фармацевтичному факультеті студент вивчає вісім хімічних дисциплін.
Базовою є неорганічна хімія. Головною метою викладання курсу неорганічної хімії є
формування вихідного рівня знань студентів, необхідного для успішного вивчення
наступних хімічних та спеціальних дисциплін, прищеплення студентам навичок
хімічного мислення, уміння передбачати можливість взаємодії речовин та
характер продуктів їх хімічного перетворення. Виконання лабораторного
практикуму сприяє поглибленню та засвоєнню теоретичного матеріалу курсу та
формуванню експериментальних навичок самостійної роботи.
Неорганічна хімія необхідна студенту фармацевтичного вузу для освоєння:
органічної, аналітичної, фізичної, колоїдної хімії; медико–біологічних наук —
патофізіології, біохімії, фізіології, фармакології; профільних дисциплін —
фармацевтичної хімії, токсикологічної хімії, аптечної і заводської технології ліків,
фармакогнозії.
Кінцева мета вивчення неорганічної хімії:
сформувати у студентів цілісну уяву про хімію як науку і її значення в
фармацевтичній галузі;
навчити студентів загальним принципам підходу до оцінки реакційної
здатності і розумінню механізмів реакцій, покладених в основу синтезу і аналізу
неорганічних речовин;
розкрити прикладні аспекти сучасного стану неорганічної хімії, шляхи і
методи використання її досягнень у фармацевтичній практиці.
ОБСЯГ КУРСУ — 216 г: лекції — 16 г, лабораторні заняття — 32 г.
У семестрах I і IІ програмою передбачена перевірка знань у вигляді двох
контрольних робіт. По закінченню вивчення неорганічної хімії буде проведений
перевідний іспит з усього курсу. Він вміщує в себе:
1. Теоретичні знання: основних питань теоретичної неорганічної хімії;
номенклатури, способів добування і реакційної здатності неорганічних сполук.
2. Здійснення схем хімічних перетворень.
3. Практичні навички: якісні реакції на катіони та аніони неорганічної
природи; визначення фізичних констант неорганічних сполук; очищення рідких або
кристалічних речовин і з підтвердженням їхньої чистоти.

4
 ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ЛЕКЦІЙ
ІІ семестр

№
Тема лекцій
з/п
1 Хімія s – елементів.
2 Хімія p – елементів (ІІІА–VА групи).
3 Хімія р – елементів (VIA–VIIA групи).
4 Хімія d – елементів.

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ЛАБОРАТОРНИХ ЗАНЯТЬ

ІІ семестр

№
Тема лабораторного заняття
з/п
1 Комплексні сполуки.
Загальна характеристика s-елементів. s–елементи I A та IІA груп та
2
властивості їх сполук.
Загальна характеристика p-елементів. Елементи IIIA, IVА груп та
властивості їх сполук.
4 Елементи VA групи та властивості їх сполук.
5 Елементи VІA групи, та властивості їх сполук.
Елементи VIIА групи. Водень. Галогени. Водневі та кисневі похідні
6
галогенів та їх властивості.
7 d-елементи. Елементи VIB, VIIB VIIIB груп та властивості їх сполук.
8 Елементи IB, ІІВ груп та властивості їх сполук.

5
 ЗАВДАННЯ ДЛЯ КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ

Розділ 1
s–елементи
1.1. Загальна характеристика ІА групи. Взаємодія лужних металів з киснем, галогенами, воднем, водою та
розчинами кислот. Закінчити рівняння реакції: Na2SO3 + KMnO4 + H2SO4 
1.2. Магній. Оксид та гідроксид магнію. Розчинність солей магнію у воді та їх гідроліз. Іон магнію як
комплексоутворювач. Хлорофіл. Здійснити перетворення: Mg  MgO  Mg(HCO3)2  MgCO3  MgO  
Mg(N03)2  [Mg(OH)]2CO3  MgSO4
1.3. Зразок сульфіду феруму (ІІ) обробили надлишком соляної кислоти. Газ, що утворився, прореагував з 17,5мл
розчину калію гідроксиду, в якому масова частка КОН дорівнює 25% (ρ = 1,28). При цьому утворилася кисла
сіль. Визначте масу зразка.
1.4. Гідриди та аміди лужних металів, їх основні властивості. Реакції виявлення катіонів Na +, K+. Використання
сполук літію, натрію та калію в медицині та фармації. Закінчити рівняння реакції: Na 2O2 + CO2 
1.5. Берилій. Амфотерність берилію, його оксиду та гідроксиду. Аква– та гідроксокомплекси. Схожість берилію з
алюмінієм (діагональна схожість), її причини. Здійснити перетворення: Be  BeO  BeCl2   Be(OH)2 
K2[Be(OH)4]  Be(NO3)2
1.6. Знайдіть масу калію сульфіду, що утворився при перепусканні гідрогенсульфіду (сірководню) об’ємом 4,48л
(н.у.) через розчин гідроксиду калію об’ємом 129,6мл з масовою часткою калію гідроксиду 12% (ρ = 1,08).
1.7. Суміш оксиду натрію і оксиду калію загальною масою 6г розчинили у 100г розчину з масовою часткою
гідроксиду калію 15%. Для нейтралізації добутого розчину затратили 72,89мл 20%–вої хлоридної кислоти
(густина 1,1г/мл). Розрахуйте масові частки .оксидів у вихідній суміші.
1.8. Реакції катіонів ІІА підгрупи з комплексоном (на прикладі трилону Б). Твердість води. Методи її усунення.
Біологічна роль кальцію; використання сполук магнію, кальцію, барію в медицині та фармації. Здійснити
перетворення: Ca  CaO  Ca(OH)2  CaCO3  Ca(HCO3)2   CaCO3  CaCO3  CaO  CaSO4
1.9. Окисленням лужного металу масою 70г одержали 150г його оксиду. Визначте метал.
1.10. Визначте масу калію, яку необхідно використати для приготування 200г розчину калію гідроксиду з масовою
часткою лугу 10%.
1.11. На нейтралізацію розчину, добутого під час взаємодії гідриду кальцію з водою, затратили розчин об’ємом
43,67мл з масовою часткою хлороводню 29,2% і густиною 1,145г/мл. Який об’єм водню, виміряний за
нормальних умов, виділився під час розкладу гідриду?
1.12. Лужноземельний метал масою 10г окислили хлором. При цьому одержали 27,75г його хлориду. Визначте
метал.
1.13. Лужноземельний метал масою 25г окислили киснем повітря. Добутий оксид розчинили у воді. Утворилось
46,25г гідроксиду. Який метал використали?
1.14. У воді об’ємом 0,5л розчинили 0,75моль калію. Який об’єм (н.у.) водню при цьому виділився?
1.15. У сполуці лужноземельного металу з гідрогеном масова частка металу становить 95,24%. Визначте формулу
сполуки.
1.16. На реакцію з водою використали 9,2г натрію. Який об’єм водню (н.у.) виділився?
1.17. На 112г гідроксиду калію діють розчином, що містить 166,55г нітратної кислоти. Яка маса солі при цьому
утвориться?
1.18. Лужний метал масою 2,66г помістили в надлишок молекулярного хлору. Отриману тверду речовину розчинили
у воді, до розчину додали надлишок розчину нітрату аргентуму. При цьому випав осад масою 2,87г. Який
метал було взято?
1.19. Попіл, що використовується як калійне добриво, містить карбонат калію — поташ (масова частка 25%).
Визначте масу каїніту КСl·MgSO4·3Н2О, який може замінити як калійне добриво попіл масою 100кг.
1.20. Які об’єми розчинів з масовою часткою гідроксиду натрію 32% (густина 1,35г/мл) і з масовою часткою
ортофосфатної кислоти 46% (густина 1,3г/мл) потрібні для отримання дигідрофосфату натрію масою 24г?

6
1.21. Прожарили 31,1г суміші карбонату і гідроксиду кальцію. Для повного вбирання газуватих (н.у.) продуктів
прожарювання потрібно мінімально 90г розчину гідроксиду натрію. У результаті гідроксид натрію реагує
повністю і утворюється розчин, в якому масова частка продукту реакції 16,55%. Визначте масові частки
компонентів у вихідній суміші і масову частку NаОН у розчині гідроксиду натрію.
1.22. Під час електролізу водного розчину хлориду калію отримали гідроксид калію масою 11,2г. Яка маса води
утворилася під час спалювання водню, що виділився?
1.23. Маємо суміш карбонату натрію та гідрокарбонату натрію. Під час прожарювання зразка суміші масою 60г
виділилася вода масою 2,7г. Визначте масову частку Nа2СО3 і NaHCО3 в суміші.
1.24. До складу сполуки входять натрій, силіцій та оксиген, маси яких відносяться як 23:14:24. Визначте формулу
сполуки.
1.25. З 50кг натрію хлориду одержали 17,8кг натрію. Визначте вихід металу.
1.26. рН розчину слабкої одноосновної кислоти дорівнює 3. Ступінь її дисоціації — 0,01. Обчислити молярну
концентрацію кислоти.
1.27. Розчинність гідроксиду магнію при 20°С дорівнює 1,7·10–4моль/л. Обчислити добуток розчинності цієї сполуки.
1.28. Добуток розчинності фториду кальцію при температурі 25°С дорівнює 4,0·10–11. Обчислити розчинність CaF2 в
моль/л та г/л.
1.29. Знайдіть осмотичний тиск 0,9% розчину NaCl при температурі 37°С, якщо αNaCl=1 та ρ = 1г/мл.
1.30. При доливанні води до суміші масою 31,2г, що складається з кальцію та його оксиду, виділилось 11,2л газу
(н.у.). Визначте масові частки компонентів суміші.
1.31. Водень об’ємом 280л (н.у.) прореагував з деяким металом, утворивши гідрид складу МеН. Вихід продукту
становить 30%. Під час розкладу гідриду водою виділився газ і утворився гідроксид МеОН, до якого долили
надлишок розчину сірчаної кислоти. Розчин забарвлює полум’я пальника у фіолетовий колір. Який метал було
взято? Яка маса сульфату металу може бути виділена з розчину?
1.32. Через електролізер, що містить 500мл розчину гідроксиду натрію з масовою часткою NaOH 4,6% (густина
1,05г/мл), пропустили електричний струм. Через декілька годин масова частка гідроксиду натрію в
електролізері досягла значення 10%. Визначте об’єм газів (н.у.), що виділились на електродах.
1.33. Для повного розкладання деякої порції гашеного вапна затратили 81кДж теплоти. Добуте негашене вапно
розчинили в 147г 10%–вого розчину фосфатної кислоти. Розрахуйте масову частку солі, що утворилась у
результаті реакції. Тепловий ефект реакції розкладання гашеного вапна складає 108кДж/моль.
1.34. Зразок лужноземельного металу розділили на дві частини, маса однієї частини вдвічі більша за іншу. Меншу
частину зразка занурили у воду. При цьому виділився водень, за допомогою якого відновили до металу оксид
купруму (ІІ) масою 2г. Більшу частину зразка лужноземельного металу помістили в трубку, крізь яку
пропустили хлор при нагріванні. Отриману тверду речовину розчинили у воді, до розчину додали сірчану
кислоту. Утворився осад, маса якого становила 11,65г. Який метал було взято?
1.35. Скільки калію (%) в розрахунку на К2О міститься в сильвініті, масова частка КСІ в якому становить 30%?
1.36. Скільки тонн вапняку, масова частка СаСО 3 в якому 80%, потрібно використати для одержання 200т паленого
вапна?
1.37. Яку кількість барію потрібно розчинити у воді, щоб одержати такий же об’єм водню, як при розчиненні у воді
літію масою 28г?
1.38. Який об’єм водню (н.у.) виділиться при розчиненні у воді сплаву барію та натрію масою 20 г, масова частка
натрію в якому 20%?
1.39. Натрій масою 2,30г розчинили у 20,0мл води. Визначте масову частку (%) лугу в одержаному розчині.
1.40. У склянку з водою вмістили 15г суміші, що складається з барію та його оксиду. Визначте масові частки кожної
речовини у вихідній суміші, якщо при цьому виділилося 2,24л газу (н.у.).
1.41. Доломіт масою 73,6г прожарювали до повного припинення виділення газу. Визначте масові частки речовин (%)
в одержаній суміші речовин.
1.42. Визначте масу солі, яка утвориться при окисленні 20,0г кальцію хлором об’ємом 25,6 л (н.у.).
1.43. Суміш гідридів літію і натрію прореагувала з водою об’ємом 193мл. Маса добутого в результаті реакції
розчину виявилась на 1г меншою від суми мас вихідних речовин, а масова частка лугів у розчині склала 8%.
Визначте кількості речовин вихідних гідридів.
1.44. Визначте формулу кристалогідрату сульфату магнію, якщо відомі маса тигля, в якому прожарюється
кристалогідрат (17,3г), маса тигля із заповненим для прожарювання кристалогідратом (20,72г) і маса тигля з
речовиною, що залишилась у ньому після прожарювання (19,05г).
1.45. Після повного зневоднення 2,11г суміші глауберової солі (Na2SО4·10Н2О) і соди (Nа2СО3·10Н2О) її маса

7
 зменшилась до 0,85г. Визначте масові частки кристалогідратів у вихідній суміші.
1.46. Масова частка сульфату натрію в насиченому за температури 0°С розчині становить 4,3%. До розчину сірчаної
кислоти об’ємом 80мл (масова частка H2S04 30%, густина 1,22г/мл) додали розчин гідроксиду натрію (масова
частка NaOH 32%) до повної нейтралізації. Розчин був охолоджений до температури 0°С. Визначте масу солі,
що випала в осад, враховуючи, що утворюється кристалогідрат Na2SО4·10H2O.
1.47. Скільки грамів кальцію карбонату утвориться при нагріванні 32,4кг кальцій гідрогенкарбонату?
1.48. У воді об’ємом 800мл розчинили 2,5моль барію оксиду. Розрахуйте масову частку барію гідроксиду в
одержаному розчині (%).
1.49. Масова частка лужноземельного металу в його броміді становить 46,13%. Визначте формулу броміду.
1.50. Яка маса осаду утвориться при зливанні 300мл розчину кальцію хлориду з концентрацією солі 1,5моль/л та 40г
розчину натрію карбонату з масовою часткою солі 15%?
1.51. Кальцію оксид масою 14г обробили розчином, який містить нітратну кислоту масою 35г. Яка маса кальцію
нітрату утвориться внаслідок цієї реакції?
1.52. До 600г суміші, що містить оксиди кальцію, магнію, цинку та барію з масовими частками відповідно 30%, 20%,
40% та 10%, додали 6000мл розчину хлоридної кислоти з масовою часткою кислоти 10% (ρ=1,047г/см3)
Визначте кількість моль води в одержаному розчині.
1.53. Молярна маса оксиду одновалентного металу на 22 одиниці менша від молярної маси його йодиду. Що це за
метал?
1.54. Приготували 800мл розчину кальцію хлориду, що містить 2,5моль солі, ступінь дисоціації якої дорівнює 85%.
Визначте маси катіонів кальцію та аніонів хлору в 400мл цього розчину.
1.55. Нітрат лужного металу масою 42,5г повністю розклали при нагріванні. При цьому утворилось 5,6л газу (н.у.).
Визначте формулу солі.
1.56. При взаємодії 19,5г металу, що належить до групи ІІ А періодичної системи елементів, з азотом утворився
нітрид, при повному гідролізі якого одержали 47,125г гідроксиду металу. Визначте метал.
1.57. При розчиненні 24,4г кристалогідрату барію хлориду в 300см3 води одержали розчин з масовою часткою барію
хлориду 6,41%. Визначте формулу кристалогідрату.
1.58. Розрахуйте масу магнію нітрату гексагідрату, необхідну для приготування 1,5кг розчину магнію нітрату з
масовою часткою солі 0,4.
1.59. При обробці 7,6г суміші гідридів натрію і калію водою виділилося 5,6л водню (н.у.). Визначте склад суміші
гідридів натрію і калію.
1.60. Розчин магнію нітрату об’ємом 500мл містить 1,6моль солі, ступінь дисоціації якої 90%. Розрахуйте маси
катіонів магнію та нітрат–аніонів, що містяться в 1,5л такого ж розчину.
1.61. Після прожарювання магнію карбонату масою 40г маса твердого залишку виявилась на 15г меншою за вихідну
масу. Розрахуйте ступінь розкладання солі (%).
1.62. Який об’єм 3,5М розчину КОН необхідний для повного розчинення 32г суміші гідроксидів берилію та
алюмінію, якщо масова частка оксигену в суміші гідроксидів становить 65%?
1.63. Яку масу металічного калію помістили у воду об’ємом 160мл, якщо одержали розчин лугу з масовою часткою
речовини 15%?
1.64. Обчисліть масу осаду, який утворився при зливанні 100мл розчину з масовою часткою барію хлориду 9,45% і
густиною 1,1г/мл та 200мл розчину з масовою часткою сульфатної кислоти 4,76% і густиною 1,03г/мл.
1.65. До розчину, що містить 2моль сульфатної кислоти, додали 2моль натрію гідроксиду. Яка сіль і якої маси при
цьому утворилась?
1.66. Яка сіль і якої маси утвориться при взаємодії розчину, що містить 4,9кг сульфатної кислоти, з розчином, що
містить 2кг натрію гідроксиду?
1.67. Через 144,1мл розчину натрію гідроксиду з масовою часткою 10%, густиною 1,11г/мл пропустили 4,48л
сірководню (н. у.). Яка сіль і якої маси при цьому утворилась?
1.68. Яка речовина і якої маси утвориться при пропусканні продукту повного згоряння 8,96л (н.у.) сірководню через
129,5мл розчину натрію гідроксиду з масовою часткою розчиненої речовини 11%, густина розчину 1,11г/мл?
1.69. Розчин ортофосфатної кислоти масою 100г з масовою часткою кислоти 9,8% змішали з розчином калію
гідроксиду масою 200г та з масовою часткою речовини 17,4%. Визначте масові частки солей у розчині після
закінчення реакції.
1.70. До 200мл 0,5М розчину сульфатної кислоти додали 150мл 1М розчину натрію гідроксиду. Які солі і в якій
кількості утворились при цьому?
1.71. Калій масою 17,55г помістили в розчин, одержаний при розчиненні 18,8г калію оксиду у воді об’ємом 300мл.

8
 Визначте масову частку речовини в одержаному розчині (%).
1.72. До суміші алюмінію хлориду та магнію хлориду масою 15г додали надлишок калію гідроксиду. Осад, що
випав, відфільтрували і прожарили. Маса твердого залишку склала 4г. Розрахуйте масову частку(%) магнію
хлориду у вихідній суміші.
1.73. Визначте масу солі амонію, яка утвориться при дії надлишку розбавленої нітратної кислоти на
порошкоподібний магній масою 14,4г.
1.74. У воді об’ємом 150мл розчинили 4,60г натрію. Розрахуйте: а) масову частку речовини в одержаному розчині; б)
об’єм розчину нітратної кислоти з масовою часткою речовини 20,0% (ρ = 1,116г/см3), який потрібно витратити
для повної нейтралізації одержаного розчину.
1.75. Масова частка лужноземельного металу у сполуці його з гідрогеном становить 95,24%. Наважку цієї сполуки
масою 1,2г розчинили в 40мл води. Розрахуйте масову частку речовини (%) в одержаному розчині. Який об’єм
водню (н.у.) при цьому виділився?
1.76. Для розчинення 28,2г оксиду металу, розміщеного в ІА групі періодичної системи елементів, використали
розчин сульфатної кислоти, в якому містилось О,3моль кислоти. Визначте невідомий метал.
1.77. При термічному розкладі суміші магнію оксиду та магнію карбонату масою 58,4г одержали 32г твердого
залишку. Обчисліть масову частку (%) магнію оксиду у вихідній суміші.
1.78. При доливанні до розчину нітрату металу, для якого характерна ступінь окиснення +2, надлишку розчину
кальцинованої соди випало 9,488г осаду. А при доливанні до розчину такого ж складу і маси надлишку магнію
сульфату утворилось 11,222г осаду. Визначте формулу нітрату металу.
1.79. Суміш магнію та магнію оксиду масою 10г обробили розчином хлоридної кислоти, взятої у надлишку. Об’єм
газу, який при цьому виділився, становив 2,8л. Визначте масові частки компонентів суміші.
1.80. Якісний аналіз лабораторного зразка показав, що він складається з натрію карбонату та натрію сульфату. 10г
цієї суміші обробили надлишком розчину хлоридної кислоти, отримавши при цьому 1,12л газу. Які масові
частки солей у даному зразку?
1.81. На розчин, що містить 50г натрію хлориду та натрію нітрату, подіяли надлишком розчину аргентуму нітрату.
При цьому утворилось 28,7г осаду. Визначте масові частки солей натрію у суміші.
1.82. Через 100мл 0,02М розчину натрію гідроксиду пропускали струм силою 4А протягом 90 хвилин. Якою стала
молярна концентрація лугу після закінчення електролізу?
1.83. При електролізі розплаву 4г деякої бінарної речовини на аноді виділилось 1,12л водню (н.у.). Визначте
формулу речовини. Чи можна провести електроліз водного розчину цієї речовини?
1.84. Маса твердого залишку, утвореного після прожарювання до постійної маси суміші кальцію гідроксиду та
кальцію карбонату, зменшилась на 40% порівняно з масою вихідної суміші. Обчисліть масові частки (%)
речовин у вихідній суміші.
1.85. Калію гідроксид, необхідний для повної нейтралізації 400мл 2М розчину сульфатної кислоти, одержали при
електролізі розчину калію хлориду (ρ=1,12г/см3, ω=10%). Який об’єм розчину солі використали?
1.86. Для повної нейтралізації 20г розчину, що містить натрію гідроксид та натрію карбонат (масова частка речовин
11,3%), витратили 49г розчину сульфатної кислоти з масовою часткою речовини 0,05. Визначте: а) масу
утвореного натрію сульфату; б) масову частку натрію гідроксиду у вихідному розчині.
1.87. Яку кількість натрію гідриду потрібно розчинити у воді об’ємом 500мл, щоб одержати розчин з масовою
часткою лугу 10% (ρ = 1,1г/cм3)? Обчисліть молярну концентрацію речовини в одержаному розчині.
1.88. При випаровуванні води із 100г насиченого при 16°С розчину натрію сульфату одержали 31г натрію сульфату
декагідрату. Визначте розчинність безводної солі у грамах на 100г води при цій же температурі.
1.89. При проведенні лабораторного аналізу зразка сплаву магнію з міддю виявилось, що при обробці 30 г цього
сплаву HCl, виділяється 1,12л газу. Обчисліть масові частки міді й магнію у сплаві.
1.90. Обчисліть масову частку речовини (%) в розчині, одержаному після електролізу 1600мл розчину натрію
гідроксиду (ρ = 1,1г/см3, ω = 10%), якщо відомо, що на аноді виділилось 140л газу (н.у.).
1.91. Суміш, що містить калій гідроксид та калій гідрогенкарбонат масою 25,6г, піддали термічному розкладу.
Втрата маси після охолодження одержаної суміші склала 4,9%. Визначте масовий склад вихідної суміші.
1.92. Яку кількість натрію потрібно розчинити в 500 см 3 води для добування лугу, необхідного для переведення 9,8г
ортофосфатної кислоти в натрію гідрогенфосфат? Визначте масову частку лугу (%) в розчині після розчинення
натрію у воді.
1.93. Яку масу калію гідриду потрібно помістити в розчин калію гідроксиду об’ємом 300мл (ρ = 1,1г/см3, ω = 12%),
щоб масова частка калію гідроксиду збільшилась у 3 рази?
1.94. При взаємодії 7г нітриду одновалентного металу з водою одержали газ, при каталітичному окисленні якого

9
 добули 4,89л (при температурі 25°С і тиску 1атм) іншого газу. Визначте формулу нітриду невідомого металу.
1.95. Внаслідок обробки водою суміші гідриду і фосфіду лужного металу, в якій їх масові частки рівні, утворилась
газова суміші з густиною за азотом 0,2926. Встановіть, який метал входив до складу сполук.
1.96. Внаслідок обробки водою суміші нітриду і фосфіду лужноземельного металу, в якій їх масові частки рівні,
утворилась газова суміш із густиною за криптоном 0,2998. Встановіть, який метал входив до складу сполук.
1.97. В електролізер, що містить 500мл розчину калію гідроксиду з масовою часткою лугу 22,4% (ρ = 1,19 г/см3)
помістили 58,5г металічного калію. Після його розчинення через електролізер пропустили електричний струм.
Розрахуйте масову частку речовини в одержаному розчині, якщо відомо, що за час електролізу на аноді
виділилось 20л газу (н.у.).
1.98. Через розчин, одержаний при розчиненні глауберової солі масою 161г у 200мл води, пропустили електричний
струм. Через деякий час на аноді виділилось 20л газу. Розрахуйте, у скільки разів збільшилась при цьому
масова частка солі в розчині.
1.99. Суміш, що містила магнію фосфід та алюмінію карбід, розчинили у воді. При цьому одержали газову суміш, у
якій об’єми газів відносяться як 4:3. Визначте: а) масові частки сполук (%) у вихідній суміші; б) масову частку
карбону (%) у вихідній суміші.
1.100. Газ, що виділився при взаємодії калію гідриду з водою, пропустили над розжареним купруму (ІІ) оксидом.
Маса оксиду при цьому зменшилась на 3,2г. Знайдіть кількість речовини використаного гідриду.
1.101. Яку кількість металічного натрію потрібно розчинити у воді об’ємом 300мл, щоб одержати розчин лугу з
масовою часткою речовини 4%? Яка маса одержаного розчину витратиться на осадження з розчину алюмінію
хлориду 7,8г алюмінію гідроксиду?
1.102. Як повинні відноситись кількості речовин калію хлориду та барію хлориду в суміші, щоб з 174,5г цієї суміші
можна було одержати 251,125г аргентуму хлориду?
1.103. Визначте масові частки солей у розчині, одержаному при пропусканні 5,636л хлору, виміряного при
температурі 29°С і тиску 98кПа, через гарячий розчин калію гідроксиду об’ємом 200мл з масовою часткою лугу
20% (ρ = 1,173г/см3).
1.104. Сплав натрію та калію масою 0,15г розчинили у воді. При цьому одержали 300мл розчину із вмістом
гідроксид–іонів 1,82·10–2моль/л. Визначте масові частки металів (%) у вихідному сплаві.
1.105. Розрахуйте кількість речовини води, в якій необхідно розчинити 18,8г оксиду калію для добування розчину з
масовою часткою гідроксиду калію 5,6%.
1.106. До суміші кальцію карбонату, алюмінію та металічного кальцію масою 15,7г долили надлишок хлоридної
кислоти. Відношення кількостей речовин компонентів суміші становить 1:2:4. Обчисліть: а) об’єм газоподібних
речовин, які виділились під час реакції; б) густину за воднем одержаної суміші газів. Виміри об’ємів газів
проводились за нормальних умов.
1.107. У воді об’ємом 400мл розчинили 71,49г суміші барію хлориду та барію нітрату. До одержаного розчину долили
надлишкову кількість розчину сульфатної кислоти. Осад, що утворився, відфільтрували і прожарили при
температурі 1500°С. Маса одержаного твердого залишку становила 34,272г. Вихід продукту склав 80%.
Обчисліть маси солей у вихідній суміші.
1.108. До розчину, що містить 4,045г суміші натрію броміду та кальцію йодиду, долили 95,63г розчину аргентуму
нітрату з масовою часткою солі 8%. Осад відфільтрували. Речовина, що містилась у фільтраті, прореагувала із
хлоридною кислотою, яка містилась у 50мл 0,2М розчину кислоти. Обчисліть масові частки солей (%) у
вихідній суміші.
1.109. Суміш газів об’ємом 17,92л (н.у.), що містить карбону діоксид та чадний газ, пропустили через певну кількість
розчину кальцію гідроксиду. Одержаний осад масою 20г відфільтрували. Речовина, яка містилась у фільтраті,
прореагувала зі 160мл 2,5М розчину нітратної кислоти. Розрахуйте масові частки газів (%) у вихідній суміші.
1.110. Суміш натрію гідроксиду та натрію гідрогенкарбонату масою 66,4г прожарили при температурі 260°С. Маса
одержаної суміші виявилась на 13,4г меншою від маси вихідної суміші. Розрахуйте масові частки (%) речовин
у вихідній суміші.

10
Розділ 2
p–елементи
2.1. Оксид сірки (IV). Сірчиста кислота. Сульфіти та гідросульфіти, їх гідроліз. Окисно–відновна двоїстість сполук
сірки (IV). Біологічна роль сірки та її сполук. Використання у медицині та фармації. Закінчити рівняння реакції:
H2SO4 + H2S →
2.2. Загальна характеристика водню. Місце водню в періодичній системі. Реакції водню з киснем, галогенами,
активними металами та оксидами. Закінчити рівняння реакції: Al + NaOH + H2O →
2.3. Охарактеризуйте хімічні властивості азоту. З якими металами та неметалами він реагує? Хімічний характер
оксидів азоту. Здійснити перетворення: N2 → NH3 → NO → NO2 → HNO3 → Cu(NO3)2 → NO2
2.4. Гідроліз галогенів. Взаємодія хлору з лугами за різних температур. Солі кисневмісних кислот хлору.
Використання в медицині та санітарії. Закінчити рівняння реакції: KMnO 4 + HCl →
2.5. Визначте склад суміші хлоридів натрію і калію (в г), якщо відомо, що під час нагрівання 4,15г цієї суміші з
надлишком концентрованої сульфатної кислоти добули газувату речовину, під час розчинення якої у 22,8мл
води добули кислий розчин. Яка масова частка речовини в цьому розчині, якщо внаслідок дії на розчин
надлишку цинкового пилу виділилось 0,672л газу (н.у.)?
2.6. Солі якого складу утворились і які їх масові частки у розчині, добутому в результаті вбирання 24,6л хлору
(виміряли за температури 27°С і тиску 100кПа) гарячим розчином гідроксиду натрію об’ємом 326,53мл з
масовою часткою NaOH 20% (густина 1,225г/мл)?
2.7. Суміш хлорату (V) і нітрату калію масою 6,49г з каталітичною домішкою оксиду мангану (ІV) нагріли до
повного припинення виділення газу. Цей газ пропустили через трубку з нагрітою міддю. Речовину, що
утворилась, обробили 53,1мл розчину з масовою часткою сульфатної кислоти 19,6% (густина 1,13г/мл). Для
нейтралізації кислоти, що залишилась, затратили 25мл розчину гідроксиду натрію з концентрацією 1,6моль/л.
Обчисліть масові частки солей у суміші і об’єм газу (н.у.), що виділився під час нагрівання.
2.8. Газ, що виділився в результаті нагрівання 2,88г суміші хлориду натрію і дигідрату хлорид у купруму (ІІ) з
надлишком концентрованої сульфатної кислоти, увібрали 17,7мл 12%–вого розчину гідроксиду натрію (густина
1,13г/мл). Розчин, що утворився, можна повністю нейтралізувати сульфатною кислотою об’ємом 15мл,
концентрація якого 0,67моль/л. Обчисліть масові частки солей у вихідній суміші і об’єм газу, що виділився
(н.у.).
2.9. Для аналізу сплаву барію з магнієм наважку цього сплаву розчинили в розведеній хлоридній кислоті, а до
добутого розчину додали надлишок розчину сульфату натрію. Маса осаду, що випав, виявилася рівною масі
вихідного сплаву. Визначте масову частку магнію у сплаві.
2.10. Бор. Загальна характеристика. Оксид бору. Кисневі сполуки бору; солі борних кислот та їх поведінка в водних
розчинах. Тетраборат натрію (бура). Здійснити перетворення:
B → B2O3 → H3BO3 → Na2B4O7 → H3BO3
2.11. Сірка. Оксид сірки (VI). Сірчана кислота. Кислотні та окисно–відновні властивості. Дисірчана кислота та її
солі. Використання сірки та її сполук у медицині, фармації та фармацевтичному аналізі. Закінчити рівняння
реакції: Zn+H2SO4(конц.) →
2.12. Загальна характеристика галогенів. Особливості фтору як найбільш електронегативного елементу.
Фтороводень. Закінчити рівняння реакції:
Pt + HNO3 + HF →
2.13. Аміак, гідразин, гідроксиламін. Характерні реакції: приєднання, заміщення, окислення. Електронні аналоги
аміаку та їх термодинамічна стійкість (метод Марша). Закінчити рівняння реакції та визначити еквівалентну
масу відновника:
NH3 + KMnO4 + H2SO4 → (N+5)
2.14. Хімічні властивості вуглецю як окисника (карбіди) та відновника (оксиди). Карбонати та гідрокарбонати,
гідроліз та термічний розклад. Здійснити перетворення:
C → CO → CO2 → CaCO3 → Ca(HCO3)2 → CaCO3 → CO2 → Ba(HCO3)2
2.15. Пероксид водню. Кислотні властивості. Окисно–відновна двоїстість. Використання пероксиду водню в
медицині та фармації. Закінчити рівняння реакції та встановити еквівалентну масу відновника: H 2O2 + KMnO4 +
H2SO4 →
2.16. Галогени як прості речовини. Їх окисно–відновні властивості. Утворення галогеноводнів. Іонні та ковалентні

11
 галогеніди. Їх відношення до води та окисників. Закінчити рівняння реакції: NaI + H 2SO4(конц.) →
2.17. Термоліз солей азотної кислоти. Термоліз солей амонію. Реакції виявлення іонів NH 4+, NO2– та NO3–. Здійснити
перетворення:
N2 → NH3 → NO → NO2 → HNO3 → NH4NO3 → N2O
2.18. Оксид вуглецю (ІІ). Будова молекули; одержання. Відновні властивості. Комплексоутворююча здатність СО;
карбоніли металів. Механізм токсичної дії СО.
2.19. Фосфор. Оксиди фосфору, їх взаємодія з водою. Фосфорнуватиста та фосфориста кислоти; окисно–відновні
властивості. Ортофосфорна кислота та її солі, розчинність та гідроліз. Дифосфорна кислота. Здійснити
перетворення: P → Ca3P2 → PH3 → P2O5 → HPO3 → H3PO4 → Ca3(PO4)2 → CaHPO4 → Ca(H2PO4)2 → H3PO4
→H4P2O7
2.20. Який об’єм кисню (н.у.) можна одержати з калію перманганату масою 166,32г, якщо відомо, що він містить
домішки, масова частка яких становить 5%?
2.21. При термічному розкладі калію хлорату одержали 5,6л О2 (н.у.). Визначте масу солі, яку розклали.
2.22. Балон містить 24кг кисню. Який об’єм займе цей газ за нормальних умов?
2.23. Який об’єм води потрібно розкласти електричним струмом, щоб одержати 13,44л кисню (н.у.)?
2.24. При перепусканні сірководню (гідрогенсульфіду) через розчин сульфату купруму (ІІ) масою 50г утворився
чорний осад масою 5,1г. Визначте об’єм сірководню (гідрогенсульфіду), л., н.у., що прореагував, та масову
частку сульфату купруму (ІІ) у вихідному розчині.
2.25. При взаємодії міді з концентрованою сульфатною (сірчаною) кислотою виділився газ, який перепустили через
розчин гідроксиду калію. Одержали 0,4л розчину, 1мл якого містить 0,003моль калію сульфату. Визначте масу
міді, що прореагувала.
2.26. Яку кількість піриту треба окислити, щоб одержати 194г SО2?
2.27. Надлишком розчину цинк хлориду подіяли на суміш сульфідів натрію та калію загальною масою 92 г. При
цьому виділився осад масою 90г. Визначте масу натрію сульфіду у вихідній суміші.
2.28. При випалі 30г піриту одержали оксид сульфуру (ІV), який окислили до оксиду сульфуру (VІ). Останній
розчинили в 90мл 65% розчину сульфатної (сірчаної) кислоти (ρ = 1,5). Визначте масову частку (%) одержаної
сульфатної кислоти.
2.29. На нейтралізацію 69,0г олеуму пішло 149мл розчину калію гідроксиду з масовою часткою 40% (ρ = 1,41).
Знайдіть кількість оксиду сульфуру (VІ), яка припадає на 1моль сульфатної (сірчаної) кислоти в олеумі.
2.30. До 43,5г суміші сульфату, нітрату та карбонату натрію додали 98г 10% розчину сульфатної (сірчаної) кислоти.
При цьому виділилося 2,24л газу (н.у.). До одержаного розчину додали надлишок розчину ВаСl 2. Випав осад
масою 46,6г. Визначте масу натрію нітрату у вихідній суміші.
2.31. До сульфатної (сірчаної) кислоти масою 200г та масовою часткою 51,7% додали олеум масою 50г з масовою
часткою 40% SO3. Яку масу хлориду барію необхідно взяти для осадження всіх сульфат–іонів?
2.32. На газ, що утворився при каталітичному окисленні аміаку кількість речовини 4моль, подіяли киснем повітря.
Продукт реакції розчинили в присутності кисню в 288г води. Знайдіть масову частку (%) продукту реакції в
одержаному розчині.
2.33. Газ, що одержали при нагріванні суміші хлориду амонію та хлориду калію масою 1805г з надлишком
гідроксиду натрію, був поглинений розчином 294г сульфатної кислоти. Знайдіть масу солі, що утворилась.
2.34. Яка маса нітрату калію утворюється внаслідок пропускання оксиду нітрогену (IV) об’ємом 3,36л (н.у.) через
розчин КОН об’ємом 120мл з масовою часткою КОН 25% (ρ=1,23)?
2.35. Суміш міді та оксиду купруму (ІІ) масою.14,4г обробили надлишком концентрованої нітратної кислоти.
Виділився газ об’ємом 4,48л (н.у). Знайдіть масову частку (%) оксиду купруму (ІІ) у вихідній суміші.
2.36. Який об’єм кисню (н.у.) виділиться при повному розкладанні гідрогену пероксиду, що міститься в 300 г його
розчину з масовою часткою речовини 5%?
2.37. Який об’єм повітря (н.у.) піде на спалювання 1,6г сірки?
2.38. Змішали 400г розчину з масовою часткою гідроксиду натрію 20% і 222,5г розчину з масовою часткою хлориду
алюмінію 30%. Розрахуйте масові частки речовин у добутому розчині.
2.39. У результаті розчинення 0,39г сплаву магнію з алюмінієм у 50г 5%–вого розчину НСl виділилось 0,448мл газу
(н.у.). Розрахуйте масові частки компонентів у вихідному сплаві і в складі добутого розчину.
2.40. Для розчинення 1,26г сплаву магнію з алюмінієм витратили 35мл розчину з масовою часткою сульфатної
кислоти 19,6% (густина 1,14г/мл). Надлишок кислоти прореагував з розчином гідрогенкарбонату калію об’ємом
28,6мл, концентрація якого 1,4моль/л. Визначте масові частки металів у сплаві і визначте об’єм газу (за н.у.),
що виділився внаслідок розчинення сплаву.

12
2.41. Внаслідок розчинення 1,11г суміші алюмінієвих та залізних ошурок у 18,3%–вій хлоридній кислоті (густина
1,09г/мл) виділилось 0,672л водню (н.у.). Розрахуйте масові частки металів у суміші і визначте об’єм хлоридної
кислоти, використаної для розчинення суміші.
2.42. Для повного розкладання деякої кількості гідроксиду алюмінію затратили 76кДж теплоти. Добутий оксид
алюмінію розчинили у 400г 8%–вого розчину гідроксиду натрію. Визначте масову частку солі, що утворилась.
Тепловий ефект реакції розкладання гідроксиду алюмінію становить 95кДж/моль.
2.43. У результаті повного згоряння деякої кількості диборану B 2H6 виділилось 510кДж теплоти. Добутий оксид
бору (ІІІ) сплавили з 42г питної соди. Обчисліть масу солі, що утворилась у результаті реакції. Тепловий ефект
реакції горіння диборану становить2040кДж/моль.
2.44. Є два гази — А і Б, молекули яких трьохатомні. В результаті додавання кожного з них до розчину алюмінату
калію випадає осад. Запропонуйте можливі формули А і Б, беручи до уваги, що молекули кожного газу
складаються з атомів лише двох елементів. Як можна хімічним шляхом розрізнити А і Б?
2.45. 1моль газуватої речовини А, кислотної за характером (густина за гелієм 17) реагує з 1моль газуватої речовини
В, основної за характером (густина за гелієм 4,25), утворюючи 85г твердої речовини С, добре розчинної у воді.
Наведіть формули речовин А, В і С і напишіть рівняння реакції.
2.46. Обчисліть максимальну масу гідроксиду барію, яка прореагує зі 150г 5%–вого розчину сульфату алюмінію.
2.47. До 50мл 0,2М розчину нітрату алюмінію (густина 1,03г/мл) додали 6,84г гідроксиду барію. Обчисліть масу
розчину після закінчення реакції.
2.48. Суміш кальцію і алюмінію масою 18,8г прожарили без доступу повітря з надлишком порошку графіту. Продукт
реакції обробили розведеною хлоридною кислотою, в результаті виділилось 11,2л газу (н.у.). Визначте масові
частки металів у суміші.
2.49. 13,8г суміші, що складається з кремнію, алюмінію і заліза, обробили за нагрівання надлишком гідроксиду
натрію, в результаті виділилось 11,2л газу (н.у.). Якщо на таку ж масу суміші діяти надлишком хлоридної
кислоти, то виділяється 8,96л газу(н.у.). Визначте масові частки компонентів у суміші.
2.50. У результаті обробки 31,5г суміші алюмінію з оксидом алюмінію розчином гідроксиду натрію з масовою
часткою NaOH 20% (густина 1,2г/мл) виділилось 20,16л газу (н.у.). Визначте масові частки компонентів у
суміші і об’єм розчину гідроксиду натрію, витраченого для розчинення суміші.
2.51. Через розчин, добутий змішуванням 160мл 0,45М розчину хлориду алюмінію і 32мл 9М розчину гідроксиду
натрію, пропустили 11,2л суміші бромоводню з воднем, густина якої 0,795г/л (н.у.). Обчисліть масу осаду: що
утворився.
2.52. Яку масу ортоборатної кислоти і який об’єм 23%–вого розчину соди (густина 1,25г/мл) необхідно затратити для
добування 1кг бури?
2.53. Кисень, одержаний при електролізі 360мл води, витратили на окислення певної кількості фосфору. Визначте
масу фосфору (V) оксиду, який при цьому одержали.
2.54. Який об’єм кисню (н.у.) піде на спалювання метану, що міститься в 1,00м3 природного газу? Об’ємна частка
метану в природному газі становить 98%.
2.55. Який газ, кисень чи озон, займає більший об’єм при однаковій масі?
2.56. Скільки калію перманганату потрібно розкласти, щоб добути кисень, необхідний для спалювання фосфору
масою 3,1г?
2.57. Розчин хлороводню об’ємом 33,2мл і густиною 1,1г/мл прореагував з аміаком об’ємом 4,48л, виміряним за
нормальних умов. Визначте масову частку хлороводню у вихідному розчині.
2.58. У розчин масою 200г з масовою часткою броміду калію 11,9% помістили інертні електроди. Через деякий час
отримали бром масою 1,6г. Вважаючи, що бром видалений з розчину, визначте масову частку броміду калію в
розчині після електролізу.
2.59. Який об’єм кисню (н.у.) виділиться при повному термічному розкладі гідрогену пероксиду масою 6,80г?
2.60. При згорянні 18г антрациту одержали 30л (н.у.) карбону діоксиду. Визначте масову частку вуглецю в
антрациті.
2.61. На 256г мідного порошку подіяли надлишком нітратної кислоти. Одержано 679г безводної солі. Знайдіть вихід
солі.
2.62. Розставте коефіцієнти у рівняннях реакцій:
а) Zn + НNО3 → Zn(NO3)2 + NH4NО3 + Н2О
б) Zn + НNО3 → Zn(NO3)2 + N2 + Н2О
Вкажіть суми коефіцієнтів у правих частинах рівнянь.
2.63. Масова частка нітрогену у добриві становить 35%. Нітроген міститься у добриві в складі нітрату амонію.
Обчисліть масову частку (%) нітрату амонію в добриві.

13
2.64. Яку масу нітрату амонію треба внести на площу 100га, якщо норма витрат добрива у перерахунку на зв’язаний
нітроген дорівнює 60кг/га?
2.65. Яка маса сульфату амонію має таку саму кількість зв’язаного нітрогену, що й нітрат амонію масою 7кг?
2.66. Під час розкладу на світлі розчину пероксиду гідрогену масою 18,7г виділився газ об’ємом 672мл (н.у.). До
розчину пероксиду гідрогену, що залишився, додали сульфатну кислоту і надлишок розчину йодиду калію. При
цьому отримали йод масою 12,7г. Визначте масову частку пероксиду гідрогену у вихідному розчині.
2.67. До 25%–вого розчину NaOH масою 110г додали 12% (ρ = 1,04) розчину хлориду амонію об’ємом 150мл і
прокип’ятили до повного видалення амоніаку. Знайдіть масові частки речовин, що залишилися у розчині.
2.68. Залізний цвях занурили у розчин речовини:
А. З часом він вкрився червоним нальотом речовини
Б. При прожарюванні речовини А виділяється бурий газ В, 6езбарвний газ Г, і залишається чорна речовина Д
Які речовини зашифровані буквами А, Б, В, Г і Д? Напишіть рівняння реакцій, що відбуваються.
2.69. Яку кількість КМnО4, що містить 2% домішок, використали для добування кисню, необхідного для спалювання
0,32кг сірки?
2.70. Який об’єм повітря (н.у.) потрібно використати для спалювання 24г вуглецю?
2.71. Який об’єм водню (н.у.) можна одержати при розчиненні 8,1г алюмінію в розчині хлоридної кислоти? Чи
вистачить одержаного газу для відновлення 0,3моль хрому (ІІІ) оксиду?
2.72. У вашому розпорядженні є такі речовини: гідроксид натрію, хлорид амонію, перманганат калію та різні
каталізатори. Треба одержати нітрат натрію масою 8,5г. Яким чином це зробити і які кількості вихідних
речовин необхідно взяти? Вважайте, що всі реакції мають 100%–вий вихід.
2.73. У результаті обробки водою 11,6г суміші фосфіду алюмінію і сульфіду іншого елемента ІІІ групи, в якій їх
масові частки рівні, утворився осад масою 7,8г і виділилось 5,43л газової суміші (н.у.) з густиною за гелієм 8,5.
Встановіть, який елемент входить до складу сульфіду.
2.74. У результаті спалювання в атмосфері кисню 23,6г суміші фосфіду і сульфіду одного елемента ІІІ групи, в якій
їх масові частки рівні, утворився осад масою 36,78г і виділилось 6,72л газу (н.у.) з густиною за киснем 2.
Встановіть, який елемент входить до складу сполук.
2.75. Елементи А і, В, що знаходяться в одному періоді періодичної системи, утворюють між собою сполуку, в якій
масова частка елемента В складає 79,77%. В результаті гідролізу цієї сполуки виділяється газ, що має кислотні
властивості і в якому масова частка гідрогену 2,74%, а елемента В — 97,26%. Виведіть молекулярну формулу
сполуки і напишіть рівняння реакції її гідролізу.
2.76. Як можна добути алюмокалієвий галун? Наведіть рівняння реакцій.
2.77. Чому галун сприяє зсіданню крові і може застосовуватись як кровоспинний засіб?
2.78. Яку масу галуну КAl(SO4)2·12Н2О необхідно додати до 1000г 5%–вого розчину сульфату калію, щоб масова
частка останнього зросла вдвічі? Визначте об’єм газу (за н.у.), який виділиться в результаті дії на добутий
розчин надлишку сульфіду натрію.
2.79. Сполука А містить 38,67% калію, 13,85% нітрогену і 47,48% оксигену. Після прожарювання вона
перетворюється на сполуку Б, що містить 45,85% калію, 16,47% нітрогену та 37,66% оксигену. Напишіть
рівняння відповідної реакції.
2.80. Визначте найпростішу формулу речовини, якщо масові частки її складових елементів становлять: оксигену
56,47%, нітрогену 16,47% і натрію 27,06%. Який об’єм газу виділиться під час нагрівання цієї речовини масою
340г? Об’єм обчисліть за нормальних умов.
2.81. Водний розчин, що містить ортофосфорну кислоту масою 19,6г, нейтралізували гідроксидом кальцію масою
18,5г. Визначте масу преципітату СаНРО4·2Н2О, що утворився.
2.82. У закритій посудині змішано оксид нітрогену(ІІ) масою 30г і. кисень масою 20г. Обчисліть масу оксиду
нітрогену (ІV), що вийшов. Який газ залишиться в надлишку? Яка надлишкова маса цього газу?
2.83. З азоту об’ємом 67,2л і водню об’ємом 224л утворився аміак (об’єми газів приведено до нормальних умов).
Використовуючи цей аміак, отримали розчин об’ємом 400мл з масовою часткою нітратної кислоти 40% і
густиною 1,25г/мл. Визначте вихід продукту реакції.
2.84. Яка сіль утворюється під час пропускання всього оксиду карбону (ІV), що утворився під час спалювання
метану об’ємом 2,24л (н.у.), крізь розчин об’ємом 19,1мл з масовою часткою гідроксиду натрію 32% і густиною
1,35г/мл? Визначте масову частку солі в отриманому розчині.
2.85. При нагріванні жовтої сполуки А виділяється газ Б без запаху і кольору, який слабко розчиняється у воді.
Безбарвний газ В було одержано при взаємодії нітратної кислоти з міддю. При змішуванні газів Б і В утворився
газ Г бурого кольору, який розчиняється у водному розчині лугу. Які речовини зашифровані літерами А, Б, В і
Г? Наведіть відповідні рівняння реакцій.

14
2.86. Газ А, що одержано при розкладі NаNО3, змішали з газом Б, що утворився при дії надлишку КОН на цинк
масою 32,5г. Знайдіть масу продукту, що утворився після вибуху суміші газів А і Б.
2.87. Піддали повному термічному розкладу 39,5г калію перманганату. Який об’єм водню (н.у.) можна окислити
одержаним киснем?
2.88. Суміш, що містить 300мл водню та 100мл кисню, виміряних за нормальних умов, привели до умов реакції, а
потім охолодили до початкових умов. Який газ і в якому об’ємі залишиться?
2.89. Водень, одержаний при розчиненні 6,5г цинку в хлоридній кислоті, змішали з киснем, що виділився при
повному розкладі 0,2моль гідрогену пероксиду. Яку масу води можна добути з приготовленої газової суміші?
2.90. На відновлення цинку оксиду витратили водень, одержаний при електролізі 0,5л води. Визначте масу
одержаного цинку.
2.91. Який об’єм водню (н.у.) потрібно використати для відновлення купруму (ІІ) оксиду, одержаного при
термічному розкладі купруму (ІІ) гідроксиду масою 19,6г?
2.92. Кисень, одержаний при термічному розкладі 36,75г калію хлорату, пропустили через озонатор. При цьому 15%
газу перетворилось в озон. Розрахуйте: а) об’єм одержаної газової суміші (н.у.); б) об’ємну частку озону в
одержаній суміші (%).
2.93. На відновлення суміші феруму (ІІІ) оксиду та цинку оксиду масою 40,1г витратили 0,7моль водню. Визначте
масовий склад вихідної суміші.
2.94. Газ, одержаний при термічному розкладі калію нітрату масою 60,6г, змішали з газом, одержаним при дії
надлишку розчину натрію гідроксиду на цинк масою 97,5г. Суміш привели до умов реакції. Визначте масу
одержаного продукту за нормальних умов.
2.95. При взаємодії 30г металу другої групи періодичної системи елементів з азотом утворився нітрид, при гідролізі
якого одержано аміак. При каталітичному окисленні цієї кількості аміаку, одержали оксид нітрогену (ІІ)
об’ємом 11,2л. Знайдіть молярну масу вихідного металу.
2.96. На суміш алюмінію з міддю масою 10г подіяли концентрованою нітратною кислотою. Виділився газ об’ємом
4,48л. Знайдіть масову частку алюмінію в суміші.
2.97. Яку масу поташу з масовою часткою К2СО3 80%, крейди з масовою часткою СаСО3 90% і піску з масовою
часткою SiО2 95% треба взяти для отримання скла складу К2О·СаО·6SiО2 масою 300кг?
2.98. Суміш солей карбонату натрію, нітрату натрію і сульфату натрію масою 41,8г обробили при нагріванні
сульфатною кислотою масою 98г з масовою часткою Н2SО4 10%. При цьому виділився газ об’ємом 2,24л (н.у.).
Під час подальшого додавання в отриманий розчин хлориду барію випав осад масою 46,6г. Визначте масу
солей у вихідній суміші.
2.99. Газ, який отримали дією надлишку розчину хлоридної кислоти на карбонат кальцію масою 40 г, поглинули
розчином гідроксиду натрію. У результаті утворився карбонат натрію. Обчисліть об’єм розчину з масовою
часткою гідроксиду натрію 20% і густиною1,22г/мл, який затратили на поглинання газу, що утворився.
2.100. Під час сплавлення природного вапняку масою 150г з оксидом силіцію (ІV) утворився силікат кальцію масою
145г. Визначте масову частку карбонату кальцію в природному вапняку.
2.101. Під час прожарювання вапняку масою 54г втрата маси становила 22г. Обчисліть масову частку карбонату
кальцію у вапняку.
2.102. Під час нагрівання суміші оксиду кальцію масою 19,6г з коксом масою 20г отримали карбід кальцію масою 16г.
Визначте вихід карбіду кальцію, якщо масова частка карбону в коксі становить 90%.
2.103. Суміш кремнію і вугілля масою 20г обробили надлишком концентрованого розчину лугу. Внаслідок реакції
виділився водень об’ємом 13,44л (н.у.). Визначте масову частку кремнію у вихідній суміші.
2.104. Під час пропускання оксиду карбону (ІV) крізь розчин масою 200г з масовою часткою гідроксиду кальцію
0,148% спочатку випав осад, а потім він почав розчинятися. Який мінімальний об’єм СО 2, виміряний за
нормальних умов, треба пропустити крізь розчин для утворення і повного розчинення осаду? Яка маса твердої
речовини випаде в осад під час кип’ятіння отриманого розчину?
2.105. Маємо суміш магнію, алюмінію і заліза масою 8,9г. Після обробки суміші надлишком концентрованого
розчину азотної кислоти на холоду маса залишку становила 4,1г. Залишок обробили концентрованим розчином
лугу, в якому не розчинилася частина суміші масою1,4г. Визначте масові частки металів у суміші.
2.106. Знайдіть найпростішу формулу речовини, процентний склад якої такий: О — 47,53%, N — 13,86%, К —
38,61%. Який об’єм газу виділиться при нагріванні 20,2г цієї речовини?
2.107. Яку масу азотної кислоти можна одержати з 2,2кмоль аміаку, якщо виробничі втрати складають 10%?
Відповідь подати у кілограмах.
2.108. Знайдіть концентрації речовин, що утворюються в розчині після взаємодії 0,48г магнію з 100мл 9,6%–вого

15
 розчину нітратної кислоти (ρ = 1,05).
2.109. Для яких з наведених нижче реакцій підвищення температури і зниження тиску одночасно зміщує хімічну
рівновагу вліво? У відповіді вказати номери відповідних реакцій у порядку зростання:
1. N2(газ) + O2(газ)  2NО(газ); ΔH = +180кДж
2. N2(газ) + 3Н2(газ)  2NН3(газ); ΔH = –92кДж
3. 2NО2(газ)  N2О4(газ); ΔH = +9,6кДж
4. 2NО2(газ) + O2(газ)  2NО2(газ); ΔH = –113кДж
5. 4NН3(газ) + 5O2(газ)  4NО(газ) + 6Н2О(газ); ΔH = –900кДж
2.110. До розчину об’ємом 48мл з масовою часткою нітрату амонію 15% (ρ=1,11г/мл) додали розчин масою 89,6г з
масовою часткою гідроксиду калію 25%. Розчин випарували, осад прожарили. Обчислити масу твердого
залишку після прожарювання.
2.111. Який об’єм водню (н.у.) потрібно використати для відновлення металів із суміші їхніх оксидів (NiO та СuО)
масою 20,7г? Відомо, що кількості речовин оксидів у вихідній суміші відносились як 2:1.
2.112. Кисень об’ємом 13,44л, виміряний при температурі 20°С і тиску 170кПа, помістили в озонатор і привели до
умов реакції. Ступінь перетворення кисню в озон становив 40%. Скільки моль озону одержали?
2.113. Розрахуйте масу кисню, що міститься в 0,3м3 повітря (н.у.).
2.114. Розрахуйте масу оксигену, що міститься у 250мл води.
2.115. Маємо суміш порошків алюмінію й оксиду невідомого металу, в якому метал виявляє ступінь окислення +2.
Зразок цієї суміші масою 3,48г помістили в розчин лугу, отримавши газ, під час згоряння якого утворилася вода
масою 1,08г. На розчинення твердого залишку затратили розчин об’ємом 25,8мл з масовою часткою сірчаної
кислоти 20% і густиною 1,14г/мл. Який оксид міститься в суміші з алюмінієм?
2.116. Об’ємна частка кисню в повітрі становить 21%. Обчисліть масову частку кисню в повітрі (%).
2.117. При термічному розкладанні калію перманганату масою 63,25г утворився твердий залишок, маса якого в 1,1
разів менша за масу вихідної речовини. Обчисліть: а) масовий склад твердого залишку; б) ступінь розкладання
калію перманганату (%).
2.118. Який об’єм займе при температурі 20°С і тиску 120кПа кисень, що виділиться при повному розкладі гідрогену
пероксиду, який міститься у 250г розчину з масовою часткою речовини 3%?
2.119. Приготували еквімолярну суміш кисню та озону. Розрахуйте густину одержаної суміші за повітрям (н.у.).
2.120. Який об’єм повітря (н.у.) витратиться на повне окиснення еквімолярної суміші вуглецю та сірки масою 13,2г?
2.121. Використавши 136г розчину гідрогену пероксиду з масовою часткою речовини 5%, одержали кисень об’ємом
896мл (н.у.). Розрахуйте: а) ступінь розкладання гідрогену пероксиду (%); б) масову частку речовини в
одержаному розчині (%).
2.122. Для повного відновлення суміші N2О та NО2 об’ємом 200мл (н.у.) потрібно 300мл (н.у.) водню. Після реакції та
приведення суміші до н.у. об’єм зменшився до 225мл. Визначте об’ємну частку оксиду нітрогену (ІV) у
вихідній суміші газів.
2.123. При електролізі розчину деякої кількості нітрату срібла на аноді утворюється 2,24л газу. Який об’єм суміші
газів утвориться при прожарюванні тієї ж кількості нітрату срібла?
2.124. При прожарюванні деякої кількості нітрату міді утворюється 5,6л газу (н.у.). Таку ж саму кількість солі
розчинили у 200г води та піддали електролізу. Визначте масову частку речовин у розчині, що утворився
внаслідок електролізу. Вважати, що під час електролізу мідь з нітратною кислотою не взаємодіє.
2.125. При прожарюванні яких солей — нітрату натрію (1), нітрату міді (2), нітрату срібла (3), нітриту амонію (4),
нітрату амонію (5), карбонату амонію (6), гiдpoкapбонaтy амонію (7), сульфату амонію (8), біхромату амонію
(9) кількістю речовини 1моль — утворюється 1моль (іншої речовини) газу за н.у.
2.126. Після змішування при н.у. 100мл суміші газів оксиду нітрогену (І) та оксиду нітрогену (ІІ) з 100мл кисню
сумарний об’єм суміші газів став дорівнювати 175мл. Визначити об’ємну частку оксиду нітрогену (І) у вихідній
суміші газів. Виміри об’ємів проведені за однакових умов.
2.127. Який об’єм розчину натрію гідроксиду (ρ = 1,285г/мл) з масовою часткою лугу 26% (враховуючи 30%–й
надлишок) потрібно взяти для реакції з кремнієм, щоб одержаного газу вистачило для добування кальцію
гідриду масою 4,2г?
2.128. При повному термічному розкладанні калію хлорату масою 73,5г одержали 13,44л газу (н.у.). Розрахуйте
масовий склад твердого залишку. Врахуйте, що розклад бертолетової солі може відбуватись за двома
напрямками з утворенням різних продуктів реакції.
2.129. Який мінімальний об’єм розчину з масовою часткою гідроксиду калію 22% і густиною 1,2г/мл потрібен для
розчинення суміші масою 200г, що складається з алюмінію (масова частка 21,6%), оксиду алюмінію (10,4%) і
гідроксиду алюмінію (68%)?

16
2.130. Алюміній отримують електролізом оксиду алюмінію в розплаві. Кисень, що виділяється на аноді, окислює
графітовий анод, утворюючи оксид вуглецю (ІV). Яка маса алюмінію була отримана, якщо внаслідок реакцій на
аноді зібрали газ, об’єм якого за нормальних умов становив 67,2л?
2.131. Маємо суміш ошурків алюмінію, цинку і міді. Маса твердого залишку після обробки зразка цієї суміші масою
8г надлишком концентрованої азотної кислоти становила 1,52г. Зразок цієї самої суміші масою 3г внесли в
надлишок концентрованого розчину лугу, маса нерозчинного залишку становила. 0,6г. Визначте масові частки
металів у суміші.
2.132. До розчину, що містить хлорид алюмінію масою 32г, долили розчин, що містить сульфід калію масою 33г.
Який осад утвориться? Визначте масу осаду.
2.133. Маємо суміш нітрату алюмінію і кристалогідрату нітрату хрому (ІІІ) Сr(NО 3)3·9Н2О. Зразок цієї суміші масою
22,35г розчинили у воді і додали гідроксид натрію з надлишком бромної води. До отриманого розчину долили
розчин гідроксиду барію з надлишком. Утворився осад масою 5,06г. Визначте масові частки солей у вихідній
суміші.
2.134. При повному термічному розкладанні калію перманганату масою 17г одержали 1,12л газу (н.у.). Розрахуйте
масову частку домішок (%) в калію перманганаті.
2.135. До суміші аргону, чадного газу та водню об’ємом 600мл (н.у.) добавили такий же об’єм кисню. Після
закінчення реакції та приведення суміші до початкових умов об’єм її склав 900мл. Після пропускання цієї
суміші через надлишок баритової води об’єм газової суміші зменшився на 150мл. Обчисліть об’ємні частки
газів у вихідній суміші (%).
2.136. У суміші озону і кисню з об’ємною часткою озону 0,15 спалили 180дм3 суміші чадного газу та водню, густина
за воднем якої дорівнює 12. Який об’єм суміші озону і кисню витратили на реакцію? Усі виміри проводились за
нормальних умов.
2.137. Знайдіть масу солі, яка утворюється в результаті зливання 0,5л розчину з масовою часткою гідроксиду натрію
20% (густина розчину 1,22г/см3) і 0,5кг розчину з масовою часткою сірчаної кислоти 19,6%.
2.138. Яка сіль утворюється в результаті пропускання оксиду вуглецю (ІV) масою 0,88г крізь розчин масою 10г з
масовою часткою гідроксиду натрію 20%? Знайдіть масу цієї солі.
2.139. Обчисліть масу оксиду вуглецю (ІV), який можна добути в результаті взаємодії карбонату кальцію масою 7г з
соляною кислотою масою 30г, у якій масова частка хлороводню складає 20%.
2.140. Розрахуйте кількість речовини аміаку, добутого в результаті нагрівання суміші 14г азоту і 14г водню, якщо
масова частка виходу продукту реакції 20% від теоретично можливого.
2.141. Яка сіль утвориться в результаті пропускання 2,24л вуглекислого газу (н.у.) крізь 25г розчину з масовою
часткою гідроксиду натрію 16%?
2.142. До розчину масою 200г з масовою часткою сірчаної кислоти 9,8% долили розчин гідроксиду натрію, що містив
16г лугу. Обчисліть масу солі, що утворилась.
2.143. Визначте масу осаду, добутого в результаті зливання розчину масою 20г з масовою часткою сульфату заліза
(ІІІ) 8% з розчином масою 20г з масовою часткою гідроксиду барію 15%.
2.144. Кисень об’ємом 5,8л, виміряний при температурі 17°С і тиску 129кПа, повністю перетворили в озон.
Розрахуйте кількість речовини утвореного озону.
2.145. Газ, одержаний при розчиненні кальцію гідриду у воді, пропустили над розжареним феруму (ІІ) оксидом. Маса
оксиду при цьому зменшилась на 25г. Обчисліть масу кальцію гідриду, який витратили на реакцію.
2.146. До 240мл суміші (н.у.) азоту, метану та водню добавили 450мл кисню, виміряного за нормальних умов. Суміш
спалили. Утворену газову суміш привели до початкових умов. Її об’єм склав 366мл. Цю суміш газів пропустили
крізь надлишок розчину лугу, внаслідок чого об’єм зменшився до 258мл (н.у.). Визначте об’ємний склад
вихідної суміші.
2.147. При пропусканні 10л повітря через озонатор виявили, що вміст кисню в повітрі зменшився порівняно з
початковим на 20%. Розрахуйте об’ємний склад одержаної газової суміші. Усі виміри проводились за
однакових умов.
2.148. Обчисліть масу осаду, який утвориться при зливанні 100мл розчину з масовою часткою хлориду барію 9,45% і
густиною 1,1г/см3 та 200мл розчину з масовою часткою сірчаної кислоти 4,76% і густиною 1,03г/см3.
2.149. Яка сіль і з якою масою утвориться, якщо змішати розчин який містить 0,5моль сірчаної кислоти з розчином, в
якому міститься 0,5моль гідроксиду натрію?
2.150. Яку масу сульфіду алюмінію можна добути з 5,4г алюмінію і 16г сірки?
2.151. Суміш хлороводню і бромоводню масою 5,51г розчинили у воді. На нейтралізацію отриманого розчину
затратили гідроксид калію масою 5,04г. Визначте масові частки галогеноводнів у вихідній суміші.

17
2.152. Суміш сірководню та йодоводню об’ємом 1,792л (н.у.) пропустили крізь надлишок розчину нітрату аргентуму.
При цьому утворився осад масою 19,19г. Визначте масові й об’ємні частки газів у вихідній суміші.
2.153. Під час розчинення в соляній кислоті сплаву магнію з алюмінієм масою 50г виділився водень об’ємом 48,25л
(н.у.). Визначте масові частки металів у сплаві.
2.154. Маємо суміш броміду та йодиду калію. Зразок цієї суміші масою 2,85г розчинили у воді. Крізь розчин
пропустили надлишок хлору. Розчин випарили досуха і прожарили. У залишку отримали сіль, під час взаємодії
якої з розчином нітрату аргентуму утворився осад масою 2,87г. Визначте масову частку броміду калію у
вихідній суміші.
2.155. Маємо розчин, що містить сірчану й азотну кислоти. При додаванні до зразка цього розчину масою 40 г
надлишку хлориду барію отримали осад масою 9,32г. Для нейтралізації зразка вихідного розчину масою 20г
був потрібен розчин об’ємом 14мл з масовою часткою гідроксиду натрію 18% і густиною 1,2г/мл. Чому
дорівнюють масові частки кислот у вихідному розчині?
2.156. Яка маса хлориду амонію добутого з аміаку масою 30г і хлороводню масою 73г?
2.157. Суміш, яка складається з 1,48г гідроксиду кальцію і 3г сульфату амонію, нагріли до припинення реакції. Який
об’єм аміаку утворився (н.у.)?
2.158. Суміш, що складається з 2г гідроксиду натрію і 4г хлориду амонію, нагріли до припинення реакції. Яка маса
хлориду натрію при цьому утворилась?
2.159. Чи достатньо кисню масою 80кг для окислення аміаку масою 56кг? Яка маса добутого оксиду азоту (ІІ)?
2.160. Знайдіть масу осаду. утвореного при взаємодії 34г нітрату срібла з 21г хлориду барію.
2.161. На спалювання 90л суміші метану та водню витратили 135л кисню, що містив домішки озону, об’ємна частка
яких становила 10%. Розрахуйте об’ємний склад вихідної суміші. Усі виміри проводились за однакових умов.
2.162. При розчиненні у хлоридній кислоті суміші цинку та цинку карбонату виділилось 2016см3 газу. До нього
добавили 600см3 кисню. Суміш підпалили. Після конденсації водяних парів об’єм одержаної суміші склав
1608см3. Утворена суміш газів підтримує горіння. Розрахуйте масову частку цинку у вихідній суміші (%), якщо
відомо, що всі виміри об’ємів проводились за нормальних умов.
2.163. Яка сіль і з якою масою утвориться, якщо 4,48л аміаку (н.у.) пропустити через 230г розчину дигідрофосфату
амонію з масовою часткою солі 10%?
2.164. Яка сіль і з якою масою утвориться, якщо оксид вуглецю (ІV), одержаний при спалюванні 11,2л етану (н.у.),
пропустити через 22,4мл розчину гідроксиду натрію з масовою часткою речовини 12% і густиною 1,14г/см3?
2.165. Через розчин, що містить 2,5г їдкого натру, пропустили 11,2л (н.у.) сірководню. Яка сіль і якої маси утвориться
при цьому?
2.166. Оксид вуглецю (ІV), одержаний при спалюванні 4,48л метану (н.у.), пропущено через розчин гідроксиду
натрію, об’єм якого 100мл, густина 1,32г/см3, масова частка розчиненої речовини 28%. Якого складу і маси сіль
утворилася при цьому?
2.167. До розчину, що містить 2моль сірчаної кислоти, додали 2моль їдкого натру. Яка сіль і якої маси при цьому
утворилась?
2.168. Яка сіль і з якою масою утвориться при взаємодії розчину, що містить 4,9кг сірчаної кислоти з розчином, що
містить 2кг гідроксиду натрію?
2.169. 30. Через 144,1мл розчину гідроксиду натрію з масовою часткою 10% і густиною 1,11г/см3 пропущено 4,48л
сірководню (н.у.). Яка сіль і якої маси при цьому утворилась?
2.170. Яка речовина і якої маси утвориться при пропусканні продукту повного згоряння 8,96л (н.у.) сірководню через
129,5мл розчину гідроксиду натрію з масовою часткою розчиненої речовини 11% і густиною 1,11г/см3?
2.171. Під час дії соляної кислоти на суміш заліза з алюмінієм масою 16,6г виділився водень об’ємом 10,13л. Об’єм
виміряно за температури 0°С і тиску 112кПа. Визначте масову частку заліза в суміші. Який об’єм розчину з
масовою часткою кислоти 20% і густиною 1,1г/мл вступив у реакцію?
2.172. Зразок крейди містить карбонат кальцію, карбонат магнію і некарбонатні домішки. Масова частка цих домішок
становить 3%. Під час дії надлишку соляної кислоти на зразок крейди масою 51,98г отримали газ об’ємом
11,31л (н.у.). Обчисліть масу карбонату кальцію у взятому зразку крейди.
2.173. Мідь утворює сплав з невідомим металом, який у сполуках виявляє ступінь окиснення +2. Масова частка міді в
сплаві становить 90,8%. Під час розчинення зразка сплаву масою 70,5г у концентрованій сірчаній кислоті
виділився оксид сульфуру (ІV) об’ємом 24,64л (н.у.). Який метал утворює сплав з міддю? (Інших газів під час
взаємодії сплаву із сірчаною кислотою не утворюється.).
2.174. Маємо сплав двох металів. Один компонент сплаву розчиняється в лугах, обидва метали розчиняються в
соляній кислоті. У сполуках метали виявляють ступінь окиснення +2. Під час дії розчину гідроксиду натрію на

18
 зразок сплаву масою 5,7г виділився водень об’ємом 2,24л. Маса нерозчинного залишку становила 4,8г. Під час
розчинення зразка сплаву масою 3,42г в соляній кислоті утворився водень об’ємом 4,032л. Які метали
утворюють сплав? Визначте їх масові частки в сплаві. Об’єми газів зведено до нормальних умов.
2.175. Розчин ортофосфорної кислоти масою 100г з масовою часткою кислоти 9,8% змішали з розчином гідрофосфату
калію масою 200г та з масовою часткою речовини 17,4%. Визначте масові частки солей у розчині після
закінчення реакції.
2.176. Через 200г розчину дигідрофосфату амонію з масовою часткою солі 23% пропущено газ, який одержали
взаємодією 10,7г хлориду амонію з надлишком гідроксиду калію. Які речовини і якої маси залишаться в
розчині після його випарювання при помірній температурі?
2.177. Через 3л 3М розчину оцтової кислоти пропущено 44,8л (н.у.) аміаку. Розрахуйте, яка маса карбонату кальцію
може прореагувати з розчином кислоти після пропускання через нього аміаку.
2.178. Під час термічного розкладу газу Х, який має запах тухлих яєць, утворилася проста речовина У, яка згоряє на
повітрі блакитним полум’ям, внаслідок чого утворюється газ Z об’ємом 8л (н.у.). Назвіть речовини Х, У і Z,
визначте об’єм взятого для реакції газу Х.
2.179. Розчин гідроксиду натрію масою 31,25г з масовою часткою речовини 8% поглинув 700мл (н.у.) оксиду вуглецю
(ІV). Яка сіль і якої маси при цьому утворилась?
2.180. Яка сіль і якої маси утвориться в результаті повного поглинання 112мл (н.у.) вуглекислого газу 12,5мл 0,4М
розчину гідроксиду натрію?
2.181. У закритій посудині об’ємом 750мл (н.у.) міститься 50мл розчину хлоридної кислоти з масовою часткою
кислоти 25% (ρ = 1,13г/см3). У посудину помістили 2,5г цинку. Розрахуйте, у скільки разів збільшився тиск у
посудині після закінчення реакції.
2.182. Який об’єм кисню з домішками озону, об’ємна частка яких становить 20%, витратиться на спалювання 80л
газової суміші (н.у.), у складі якої є водень та кисень? Густина суміші за воднем 4.
2.183. Натрію нітрат масою 34г піддали повному термічному розкладу. Одержаний газ пропустили через озонатор,
при цьому 10% його за об’ємом перетворилось на озон. Визначте об’єм утвореної газової суміші.
2.184. При повному термічному розкладанні суміші калію хлорату, калію перманганату, калію нітрату та меркурію
(ІІ) оксиду одержали кисень об’ємом 47,04л (н.у.). Відомо, що об’єми кисню, добуті за відповідними
рівняннями розкладу вихідних речовин, відносяться як 3:2:1:1. Як відносились кількості речовин компонентів
вихідної суміші?
2.185. Суміш водню та кисню масою 10г і густиною 1,12г/л (н.у.) привели до умов реакції. Яка кількість теплоти
виділилась при цьому? ΔН°(Н2О) = = – 285,8кДж/моль.
2.186. 37. Через розчин, що містив 49г ортофосфорної кислоти, пропустили аміак масою 10,2г. Визначте склад і маси
утворених солей.
2.187. Зразок невідомого металу, що виявляє в сполуках ступінь окислення +1, розчинили в азотній кислоті,
отримавши оксид нітрогену (ІІ) об’ємом 0,224л (н.у.). До отриманого розчину додали надлишок йодиду натрію,
в осад випав йодид металу масою 7,05г. Який метал був взятий? Обчисліть масу вихідного зразка металу.
2.188. Просту речовину червоно–бурого кольору нагріли без, доступу повітря, отримавши білу речовину, яка легко
згоряє на повітрі. Продукт горіння помістили в надлишок води, а до отриманого розчину долили надлишок
розчину гідроксиду калію. У результаті отримали розчин масою 84,8г, що містить фосфат калію, масова частка
якого становить 5%. Яку просту речовину взяли для здійснення вказаних вище перетворень? Визначте масу цієї
речовини. Напишіть рівняння всіх реакцій, що відбуваються.
2.189. Для повного спалювання 6л водню використали 2,9л суміші озону і кисню. Знайдіть об’ємну частку (%) озону в
суміші. Об’єми газів вимірювались за однакових умов.
2.190. Як повинні відноситись об’єми озону та кисню, щоб після змішування одержати суміш, що має густину за
повітрям 1,324?
2.191. Який об’єм суміші озону і кисню з об’ємною часткою озону 4% потрібно використати для повного спалювання
1,8моль газової суміші, що містить кисень, водень та карбону монооксид, об’єми яких відносяться як 1:2:3?
2.192. Спалили 120л (н.у.) суміші метану та чадного газу, що має густину за воднем 12,2. Для цього використали
суміш озону і кисню з об’ємною часткою озону 15%. Визначте, який об’єм цієї суміші витратили на
проведення реакції.
2.193. Суміш метану та водяних парів об’ємом 380л (н.у.) піддали конверсії. Утворилась газова суміш об’ємом 580л.
Після конденсації водяних парів та приведення утвореної суміші до початкових умов її об’єм склав 500л.
Знайдіть ступінь конверсії метану (%) та об’ємний склад вихідної суміші.
2.194. Суміш етану і пропану об’ємом 4,48л і відносною густиною за воднем 19,9, спалили (н.у.). Одержаний

19
 вуглекислий газ пропустили через розчин, що містить 25,6г їдкого натру. Визначте масу і склад солей, які
утворились у результаті реакції.
2.195. До 200мл 0,5М розчину сірчаної кислоти додали150мл 1М розчину гідроксиду натрію. Які солі і в якій
кількості утворились при цьому?
2.196. Вуглекислий газ, що одержали при термічному розкладанні 4,2г карбонату магнію, пропустили через розчин,
що містить 2,4г гідроксиду натрію. Які солі і якої маси утворились при цьому?
2.197. До розчину, що містив 9,8г сірчаної кислоти, додали розчин, що містив 5г гідроксиду натрію. Які солі і якої
маси одержали при цьому?
2.198. До розчину, що містив 9,8г ортофосфорної кислоти, додали розчин, що містив 5г гідроксиду натрію. Які солі та
скільки молів кожної з них утворилось?
2.199. Нітрат алюмінію кількістю речовини 1моль піддали взаємодії з гідроксидом натрію масою 140г. Скільки грамів
осаду утвориться після закінчення взаємодії?
2.200. Над сріблом масою 5г пропустили 500мл суміші озону та кисню, що має густину за воднем 17,5. На скільки
збільшилась маса срібла?
2.201. У водний розчин хлориду натрію занурили інертні електроди і пропустили електричний струм. На
нейтралізацію отриманого розчину затрачена соляна кислота об’ємом 34,2мл (масова частка НСl 10%, густина
1,05г/мл). Обчисліть, з яким мінімальним об’ємом холодного розчину гідроксиду натрію (масова частка NaOH
12,8%, густина 1,14г/мл) прореагує хлор, що виділився під час електролізу.
2.202. Є суміш порошків алюмінію й оксиду невідомого металу, в якому метал виявляє ступінь окиснення +2. Зразок
цієї суміші масою 3,58г помістили в розчин лугу, і отримавши газ, під час згоряння якого утворилася вода
масою 1,08г. На розчинення твердого залишку затрачено розчин сірчаної кислоти об’ємом 25,8мл (масова
частка H2SО4 20%, густина 1,14г/мл). Який оксид міститься в суміші з алюмінієм?
2.203. Який об’єм (н.у.) сульфуру діоксиду можна одержати з 0,5т руди, масова частка сульфуру в якій становить
15%?
2.204. У піриті міститься 40% сульфуру. Розрахуйте масову частку феруму дисульфіду в даній руді (%).
2.205. Яку масу сірководню можна одержати з: а) 50г Н2; б) 5,6л Н2; в) 6,4кг S; г) 5моль S?
2.206. Який об’єм сульфуру діоксиду (н.у.) виділиться при взаємодії 40г кальцію сульфіту зі стехіометричною
кількістю хлоридної кислоти?
2.207. На розчин, що містить 16г суміші хлориду та сульфату натрію, подіяли надлишком розчину нітрату барію. При
цьому утворився осад масою 23,3г. Визначте масові частки солей натрію у суміші.
2.208. На розчин, що містить 15г суміші силікату та сульфату натрію, подіяли надлишком соляної кислоти. При,
цьому утворилось 7,8г нерозчинної речовини. Визначте масові частки солей у суміші.
2.209. Для отримання в лабораторії нітратної кислоти взяли натрію нітрат масою 17г і безводну сульфатну кислоту
масою 20г. Яка маса отриманої нітратної кислоти?
2.210. Аміак масою 85кг пропустили через нітратну кислоту масою 330кг. Яка маса отриманого амонію нітрату?
2.211. Чи вистачить 80кг кисню для окиснення 40кг аміаку? Скільки кілограмів нітрогену (ІІ) оксиду при цьому
утвориться?
2.212. Яка маса амонію хлориду утвориться з аміаку масою 30г і хлороводню масою 73г?
2.213. Вуглекислий газ, добутий у результаті повного згоряння вугілля масою 2,4г, пропустили крізь розчин масою
40г з масовою часткою натрію гідроксиду 20%. Обчисліть масу утвореної солі.
2.214. До розчину масою 200г з масовою часткою сульфатної кислоти 9,8% долили розчин натрію гідроксиду, що
містить 16г лугу. Обчисліть масу солі, що утворилась.
2.215. При нагріванні 17г суміші гідроксидів калію та алюмінію утворилось 0,3моль води. Визначте масові частки
гідроксидів у суміші.
2.216. При дії надлишку соляної кислоти на суміш масою 15г, що складається з силікату та карбонату натрію,
виділилось 2,24л (н.у.) газу. Визначте масові частки солей у суміші.
2.217. Через розчин, що містить 170г суміші фториду та йодиду натрію, пропустили надлишок хлору. При цьому
виділилося 12,7г йоду. Визначте масові частки солей натрію у суміші.
2.218. При нагріванні 86г суміші карбонату та гідрокарбонату натрію виділилось 0,5моль газу. Визначте масові частки
кожної солі у суміші.
2.219. Яка маса плюмбуму (ІІ) сульфіду утвориться при дії надлишку сірководню на плюмбуму (ІІ) нітрат масою 60г з
масовою часткою солі 10%?
2.220. Після взаємодії натрію сульфіту, що містився в розчині масою 160г, із сірководневою водою, в якій містилась
стехіометрична кількість сірководню, в одержаному розчині виявили 0,25моль натрію сульфіду. Визначте

20
 масову частку натрію сульфіту (%) у вихідному розчині.
2.221. Який об’єм (н.у.) сульфуру діоксиду окислився, якщо з одержаного сульфуру триоксиду добули 23,3г барію
сульфату?
2.222. Визначте масу повітря, необхідного для окиснення 320г сірки. Масова частка кисню в повітрі становить 23%.
2.223. Сплав міді з магнієм масою 150г обробили надлишком соляної кислоти. При цьому виділилось 5 моль газу.
Визначте масові частки металів у сплаві.
2.224. Аміак масою, 34кг що пропустили через розчин сульфатної кислоти. Масова частка виходу амонію сульфату
дорівнює 90%. Обчисліть масу отриманого амонію сульфату.
2.225. При каталітичному окисленні аміаку масою 34кг отримали 54кг нітрогену (ІІ) оксиду. Обчисліть масову частку
виходу нітрогену (ІІ) оксиду по відношенню до теоретичного.
2.226. В лабораторії аміак отримують взаємодією амонію хлориду з надлишком кальцію гідроксиду. Обчисліть масу
отриманого аміаку, якщо витратили 107г амонію хлориду, а масова частка виходу аміаку дорівнює 90%.
2.227. З водню масою 60кг і відповідної кількості азоту синтезували аміак масою 272кг. Яка масова частка виходу
аміаку по відношенню до теоретичного?
2.228. Фосфор отримують у техніці за рівнянням реакції:
Са3(РО4)2 + 3SiO2 +5С → 7CaSіО3 + 2Р + 5СО.
Яка масова частка виходу фосфору до теоретичного, якщо отримали фосфор масою 12,4кг з кальцію фосфату масою
77кг?
2.229. Обчисліть об’єм нітрогену (ІІ) оксиду, який можна добути при каталітичному окисленні 5,6л аміаку, якщо
об’ємна частка виходу нітрогену (ІІ) оксиду дорівнює 90%.
2.230. У результаті дії 4г сульфатної кислоти на 2,6г цинку добули 0,7л водню (н.у.). Визначте об’ємну частку виходу
продукту від теоретичного можливого.
2.231. Амальгаму алюмінію (сплав алюмінію з ртуттю) масою 0,7г, обробили надлишком розбавленої сірчаної
кислоти і добули 3,42г солі. Визначте масові частки компонентів сплаву.
2.232. Суміш міді та алюмінію масою 20г обробили розчином соляної кислоти, при цьому виділилося 6,72л газу (н.у.).
Визначте масові частки металів у суміші.
2.233. Суміш цинку та оксиду цинку масою 20г обробили надлишком розчину розбавленої сірчаної кислоти. Об’єм
газу, який при цьому виділився, складає 4,48л (н.у.). Визначте масову частку оксиду цинку у суміші.
2.234. Вважаючи, що в олеумі на 1моль SО3 припадає 2моль H2SО4, розрахуйте масову частку SО3 в олеумі.
2.235. Який об’єм сульфуру діоксиду можна одержати з: а) 0,200т ZnS; б) 1,20т FeS2; в) 0,500т PbS?
2.236. Скільки теплоти виділиться при спалюванні сірки масою 48г, якщо відомо, що теплота утворення сульфуру
діоксиду становить –296,9кДж/моль?
2.237. Який об’єм сірководню (н.у.) можна одержати з технічного феруму (ІІ) сульфіду масою 0,60кг, масова частка
FeS в якому 90%?
2.238. При взаємодії розчину сульфатної кислоти масою 80г з надлишком розчину барію хлориду випав осад масою
18г. Розрахуйте масову частку кислоти (%) у вихідному розчині.
2.239. Для аналізу взяли 0,4г порошкоподібної міді з домішками алюмінію. Зразок обробили надлишком розчину
натрію гідроксиду, отримавши при цьому 28мл водню. Визначте склад суміші у відсотках.
2.240. Який об’єм (н.у.) кисню необхідно використати для спалювання сірководню, одержаного при взаємодії 44г FeS
з надлишком хлоридної кислоти?
2.241. Скільки моль сульфатної кислоти вступило в реакцію з феруму (ІІІ) оксидом, якщо утворилось 80 г феруму (ІІІ)
сульфату?
2.242. Розрахуйте масу розчину сульфатної кислоти з масовою часткою кислоти 10%, яку необхідно взяти для реакції
з цинком, щоб одержати стехіометричну кількість водню для реакції з 6,4г сірки?
2.243. Який об’єм сульфуру діоксиду (н.у.) треба окислити киснем, щоб одержати 3·10 23 молекул сульфуру
триоксиду?
2.244. Який об’єм сульфуру діоксиду утвориться при спалювання 25м 3 сірководню в надлишку кисню? Який об’єм
повітря витратиться на каталітичне окислення одержаного SО2?
2.245. Окислили 72г суміші піриту та купруму (ІІ) сульфіду, масові частки яких у суміші становили відповідно 60% і
40%. Який об’єм сульфуру діоксиду (н.у.) при цьому виділився?
2.246. Чи вистачить 30л водню (н.у.), щоб перетворити 40г парів сірки на сірководень?
2.247. Який об’єм сульфуру діоксиду (н.у.) можна одержати при спалюванні 10кг вугілля, масова частка сульфуру в
якому становить 2%?
2.248. Дигідрогену сульфід об’ємом 336мл (н.у.) розчинили в 180мл води. Розрахуйте масову частку речовини в
одержаному розчині (%).

21
2.249. До водного розчину, що містить 2,42г алюмінію сульфату та натрію сульфату добавили надлишок розчину
барію хлориду. Маса утвореного осаду дорівнювала 4,66г. Визначте масу алюміній сульфату і масу натрію
сульфату в розчині.
2.250. При аналізі сплаву магнію і цинку масою 10г його обробили надлишком розведеної сульфатної кислоти.
Внаслідок реакції отримали 34,5г сульфатів. Обчисліть масову частку (%) магнію і цинку у сплаві.
2.251. При нагріванні бертолетової солі хімічна реакція проходить у двох напрямках:
2КСlO3 2КСl + 3O2; 4КСlO3 КСl + 3КСlO4.
Визначте склад сухого залишку, якщо при нагріванні 1,47г бертолетової солі виділилось 0,32г кисню.
2.252. Який об’єм сірчистого газу (н.у.) виділиться при взаємодії натрій сульфіту масою 3,78г з надлишком
сульфатної кислоти?
2.253. Визначте, який об’єм повітря (н.у.) витратиться на спалювання 13,6г дигідрогену сульфіду.
2.254. Розрахуйте об’єм сульфуру діоксиду (н.у.), який необхідно пропустити крізь розчин калію гідроксиду об’ємом
0,3дм3 з концентрацією речовини 1,5моль/л, щоб одержати калію сульфіт?
2.255. При нагріванні 60г суміші карбонату та гідрокарбонату калію виділилось 5,6л газу (н.у.). Визначте масові
частки солей у суміші.
2.256. Сплав магнію з міддю масою 27г розчинили в надлишку соляної кислоти. При цьому, виділилося 16,8л водню
(н.у.). Визначте масові частки металів у сплаві.
2.257. Яка маса сульфуру міститься у 2кг мідного купоросу?
2.258. Який об’єм сірчистого газу (н.у.) можна одержати з руди масою 2,500т, масова частка сульфуру в якій
становить 25%?
2.259. Скільки кілограмів халькопіриту (CuFeS 2) потрібно використати для добування 2,0м3 сульфуру діоксиду?
Виробничі втрати сульфуру діоксиду становлять 15%.
2.260. До суміші нітрогену (ІІ) оксиду і азоту об’ємом 2мл додали 2мл кисню. Через деякий час об’єм суміші становив
3,4мл. Обчисліть об’ємні частки газів у вихідній суміші, якщо всі виміри проведені за однакових умов.
2.261. Повітря об’ємом 3л (н.у.), що містить дигідрогену сульфід, пропустили через розчин йоду. У результаті
кількість йоду в розчині зменшилась на 0,2032г. Яка об’ємна частка (%) дигідрогену сульфіду в повітрі?
2.262. Який об’єм сірчистого газу (н.у.) можна одержати з 1т цинкової обманки, що містить 14% домішок?
2.263. Розрахуйте об’єм сульфуру діоксиду (н.у.), що необхідний для одержання сульфуру триоксиду масою 400г.
2.264. В олеумі на 1моль сульфуру триоксиду припадає 1моль сульфатної кислоти. Яка масова частка SО3 в олеумі
(%)?
2.265. Через розчин калію гідроксиду об’ємом 250см3 з молярною концентрацією лугу 1моль/л пропустили 5,6л
сульфуру діоксиду (н.у.). Яка сіль при цьому утворилась? Вкажіть у відповіді її формулу та масу.
2.266. У результаті взаємодії деякого металу масою 2,64г з азотом утворився нітрид масою 2,92г. Визначте його
формулу.
2.267. В результаті взаємодії деякого металу масою 4,11г з фосфором утворився фосфід масою 4,73г. Визначте його
формулу.
2.268. У процесі синтезу аміаку тиск у реакторі зменшився на 10%. Визначте склад добутої після реакції газової
суміші (об’ємні частки компонентів), я:кщо у вихідній суміші вміст азоту і водню відповідав стехіометричному
співвідношенню.
2.269. Є суміш азоту і водню, яка легша, ніж гелій. Після пропускання суміші над нагрітим каталізатором утворився
аміак з виходом 60%, у результаті чого суміш стала важчою, ніж гелій. Визначте межі можливих об’ємних
часток азоту у вихідній і кінцевій сумішах.
2.270. Який об’єм дигідрогену сульфіду (н.у.) потрібно витратити на взаємодію з 40см3 розчину калію гідроксиду з
масовою часткою лугу 6% (ρ = 1,044г/см3) щоб утворилась: а) середня сіль; б) кисла сіль?
2.271. Який об’єм води потрібно добавити до розчину сульфатної кислоти густиною 1,801г/см3, щоб одержати розчин
кислоти масою 600г і густиною 1,202г/мл?
2.272. Який об’єм сірчистого газу було окислено хлорною водою, якщо після доливання до одержаного розчину
надлишку розчину барію хлориду випало 2,33г осаду?
2.273. Розчинність дигідрогену сульфіду при 0°С становить 4,62мл газу на 1мл води. Визначте масову частку
розчиненої речовини в одержаному розчині.
2.274. Суміш сірки та кремнію масою 2,64г помістили в розчин концентрованої сульфатної кислоти і нагріли. Газ, що
виділився, пропустили через певний об’єм розчину сірководневої кислоти, де містилась надлишкова кількість
дигідрогену сульфіду. Випав жовтий осад масою 5,76г. Яка масова частка кремнію (%) у вихідній суміші?
2.275. Сірку масою 9,6г спалили, використавши для цього надлишок повітря. Одержаний газ пропустили крізь 240мл

22
 розчину натрію гідроксиду (ρ = 1,0г/см3) з масовою часткою лугу 5%. Визначте масову частку (%) речовини в
одержаному розчині.
2.276. При обробці 1г сплаву міді з алюмінієм надлишком розчину гідроксиду натрію виділилось 1120мл (н.у.) водню.
Визначте процентний склад сплаву.
2.277. Суміш натрію сульфату, натрію нітрату та натрію хлориду масою 103,2г розчинили у воді. До розчину долили
надлишок розчину барію нітрату. При цьому випало 69,9г осаду, який відділили. До фільтрату долили
надлишок розчину аргентуму нітрату. Утворився осад масою 86,1г. Обчисліть масові частки солей (%) у
вихідній суміші.
2.278. До розчину суміші нітратної та сульфатної кислот масою 200г додали надлишок розчину барію хлориду. При
цьому утворилось 46,6г осаду, який відділили. Для нейтралізації одержаного фільтрату використали 72,63мл
розчину калію гідроксиду (ρ=1,285г/см3) з масовою часткою лугу 30%. Розрахуйте масові частки кислот (%) у
вихідному розчині.
2.279. Який об’єм розчину сульфатної кислоти (ρ = 1,269г/см3, ω = 26%) потрібно взяти для реакції з 10г магнію
оксиду?
2.280. Як із цинку оксиду одержати кристалогідрат складу ZnSО 4·7H2O? Скільки грамів цинку оксиду потрібно
використати для добування 11,5г цього кристалогідрату?
2.281. Який об’єм розчину сульфатної кислоти з масовою часткою кислоти 10% (ρ=1,066г/мл) використали на реакцію
взаємодії із залізом, якщо з одержаного розчину виділили 81,6г кристалогідрату складу FeSО4·7H2O?
2.282. Який об’єм розчину калію перманганату з концентрацією солі 0,15моль/л, підкисленого сульфатною кислотою,
потрібно використати на окислення калію сульфіту, одержаного при пропусканні 6,72л (н.у.) сульфуру
діоксиду через 200мл розчину калію гідроксиду з концентрацією лугу 3,25моль/л?
2.283. З 500г насиченого при 80°С розчину магнію сульфату при його охолодженні до 50°С одержали магнію сульфат
гексагідрат. Визначте його масу, якщо розчинність безводної солі при 80°С та 50°С становить відповідно 64,2г
та 50,4г на 100г води.
2.284. При прожарюванні 7,28г суміші нітратів калію і натрію утворилось 6г суміші нітритів. Визначте склад вихідної
суміші.
2.285. При розчиненні у сірчаній кислоті 4,14г суміші алюмінію і оксиду алюмінію утворилось 17,1г безводного
сульфату. Визначте склад вихідної суміші.
2.286. До розчину сульфатної кислоти масою 80г з масовою часткою речовини 50% добавили олеум масою 28г з
масовою часткою сульфуру триоксиду 40%. Розрахуйте об’єм розчину барію хлориду з концентрацією солі
2моль/л, який необхідно використати для осадження всіх сульфат–іонів в одержаному розчині.
2.287. Досліджуючи склад олеуму, встановили, що загальний вміст сульфуру триоксиду, як вільного, так і зв’язаного,
становить 94%. Обчисліть масову частку (%) сульфуру триоксиду в олеумі.
2.288. Розрахуйте масу розчину сульфатної кислоти з масовою часткою речовини 80% та масу сульфуру триоксиду,
які необхідно використати для добування олеуму масою 450г з масовою часткою SО3 30%.
2.289. При термічному розкладі купруму (ІІ) сульфату масою 48г утворилось 36г твердого залишку. Розрахуйте: а)
ступінь розкладання солі (%); б) масовий склад утвореного твердого залишку.
2.290. Знайдіть масу сульфуру триоксиду та об’єм розчину сульфатної кислоти з масовою часткою кислоти 18% (ρ =
1,125г/мл), які необхідно використати для приготування 200г розчину сульфатної кислоти з масовою часткою
речовини 50%.
2.291. На нейтралізацію олеуму масою 345г витратили 1,75дм3 розчину калію гідроксиду з масовою часткою лугу 0,2
(ρ = 1,2г/мл). Розрахуйте кількість речовини сульфуру триоксиду, що припадає на 1моль сульфатної кислоти у
вихідному олеумі.
2.292. Яку кількість натрію сульфат декагідрату потрібно добавити до 250мл розчину натрію сульфату з масовою
часткою речовини 5% (ρ = 1,01г/мл), щоб подвоїти масову частку солі?
2.293. Визначте маси сульфуру триоксиду та розчину сульфатної кислоти з масовою часткою кислоти 0,9, необхідні
для одержання 2,5кг олеуму з масовою часткою кислоти 0,2.
2.294. Яка кількість речовини хлорид у фосфору (V) утворюється під час нагрівання 15,5г білого фосфору в надлишку
хлору.
2.295. Для повної нейтралізації розчину, що утворився в результаті гідролізу 2,48г деякого галогеніду фосфору,
витратили 45мл розчину гідроксиду натрію з концентрацією 2моль/л. Визначте формулу галогеніду.
2.296. Як можна виділити азот з його суміші з оксидом нітрогену (ІV)? Наведіть рівняння реакції.
2.297. Напишіть структурні формули відомих вам оксидів нітрогену. Вкажіть валентності та ступені окиснення
нітрогену в цих сполуках.

23
2.298. Масова частка фосфору в одному з його оксидів дорівнює 56,36%. Густина парів цієї речовини за повітрям
дорівнює 7,58. Встановіть молекулярну формулу оксиду.
2.299. Обчисліть масу оксиду фосфору (V), яку необхідно додати до водного розчину, що містить 3,4 г аміаку, щоб
добути гідрогенфосфат амонію.
2.300. Яка валентність і ступінь окиснення фосфору в діоксиді фосфору (V) Р4О10?
2.301. Які кислоти можуть утворюватися під час розчинення Р4О10 у воді?
2.302. Яка маса діоксиду фосфору (V) утворюється в результаті повного згоряння фосфіну, добутого з фосфіду
кальцію Са3Р2 масою 18,2г?
2.303. Як називається кислота, що утворюється в результаті взаємодії діоксиду фосфору (ІІІ) з водою або хлоридною
кислотою? Яка основність цієї кислоти? Напишіть відповідні рівняння реакцій і структурну формулу кислоти.
2.304. Обчисліть масову частку фосфору: а) в оксиді фосфору (ІІІ); б) в оксиді фосфору (V); в) у фосфористій кислоті.
2.305. Чому концентрована нітратна кислота має жовтувате забарвлення? Наведіть необхідне для пояснення рівняння
хімічної реакції.
2.306. Яка з хімічних властивостей нітратної кислоти помітно виділяє посеред усіх інших кислот?
2.307. Царська водка розчиняє не лише золото, але й платину. Закінчіть рівняння реакції і розставте коефіцієнти:
Pt + НNО3 + НСl → H2[PtCl6] + ...
2.308. Наведіть рівняння реакції цинку з концентрованою, розведеною і дуже розведеною нітратною кислотою.
2.309. Які продукти утворюються в результаті термічного розкладання кристалічних нітратів?
2.310. Які нітрати називають селітрами?
2.311. Розрахуйте молярну концентрацію розчину нітратної кислоти (густина 1,4г/мл) з масовою часткою НNО3 65%.
2.312. Назвіть речовини А, В і С, якщо відомо, що вони вступають в реакції, які описуються такими схемами:
А + О2 В
В+Н2О А+С
С + Сu А + ...
В + Сu А+ ...
Напишіть повні рівняння реакцій.
2.313. Гази, що утворились під час термічного розкладання 27,25г суміші нітратів натрію і купруму (ІІ), пропустили
через 115,2мл води. При цьому 1,12л газу (н.у.) не ввібралось. Визначте масові частки речовин у вихідній
суміші і масову частку речовини в розчині, добутому після вбирання газів.
2.314. Газ, що утворився в результаті взаємодії 9,52г міді з 50мл 81%–ого розчину нітратної кислоти (густина
1,45г/мл), пропустили через 150мл 20%–ого розчину гідроксиду натрію (густина 1,22г/мл). Визначте масові
частки (у %) речовин, що утворились, у розчині.
2.315. У результаті прожарювання суміші нітратів феруму (ІІ) і меркурію утворилась газова суміш, яка на 10% легша,
ніж аргон, у скільки разів зменшилась маса твердої суміші після прожарювання?
2.316. В результаті прожарювання суміші нітрату натрію з нітратом невідомого металу (ступінь окиснення +3, в ряді
напруг розташований між Mg і Сu) утворилось 27,3г твердого залишку і виділилось 34,72л (н.у.) суміші газів.
Після пропускання газів через розчин гідроксиду натрію утворилось дві солі, а об’єм газів зменшився до 7,84л.
Встановіть формулу нітрату невідомого металу.
2.317. Відомо, що 50мл розчину, що містить нітрат магнію і хлоридну кислоту, можуть прореагувати з 34,5мл 16,8%–
ого розчину гідроксиду калію (густина розчину 1,16г/мл), а прожарювання осаду, що випадає при цьому, дає
0,8г твердої речовини. Обчисліть концентрації (в моль/л) нітрату магнію і хлороводню у вихідному розчині, а
також об’єм газу (за н.у.), який виділяється під час внесення 0,8г порошку міді в 50мл цього розчину.
2.318. У посудину об’ємом 3л (н.у) помістили дигідрогену сульфід, а потім посудину заповнили водою, в якій газ
повністю розчинився. Розрахуйте масову частку речовини в одержаному розчині (%).
2.319. Дигідрогену сульфід об’ємом 1,5л (н.у.) розчинили у 300мл води. Розрахуйте масову частку речовини в
одержаному розчині (%).
2.320. На нейтралізацію 150мл 0,2М розчину соляної кислоти витрачено 1,34г суміші карбонатів кальцію і магнію.
Визначте склад суміші карбонатів.
2.321. Обчисліть об’єм повітря (н.у.), який необхідно використати для повного окиснення 178,2г суміші цинку
сульфіду та алюмінію сульфіду, в якій кількості речовин солей відносяться відповідно як 3:4.
2.322. Молярна маса сульфату невідомого металу зі ступенем окиснення +2 у 3 рази більша від молярної маси його
оксиду. Визначте, який метал входив до складу сульфату.
2.323. Суміш натрію сульфату, натрію нітрату та натрію карбонату масою 167,2г помістили в розчин сульфатної
кислоти масою 392г з масовою часткою кислоти 10%. При цьому виділилось 8,96л газу (н.у.). До одержаного
розчину добавили надлишок барію хлориду. Утворився осад масою 186,4г. Визначте масовий склад вихідної

24
 суміші солей.
2.324. Газ, одержаний при обпалюванні 1,92кг піриту, окислили в контактному апараті киснем. Масова частка
домішок у піриті становила 15%. Продукт реакції окиснення розчинили у 21,2кг розчину сульфатної кислоти з
масовою часткою речовини 60%. До одержаного розчину добавили надлишок розчину барію нітрату. Визначте
масу осаду, що при цьому утворився.
2.325. До розчину сульфатної кислоти масою 2кг і вмістом кислоти 4моль прилили 2л розчину калію гідроксиду з
масовою часткою лугу 0,100 (ρ = 1,1г/см3). Визначте масовий склад одержаного розчину і масову частку солі
(%) в одержаному розчині.
2.326. Газ, одержаний при дії на 12,6г натрію сульфіту розчином хлоридної кислоти масою 600г з масовою часткою
кислоти 20%, ввели в реакцію взаємодії з іншим газом, одержаним при дії надлишку хлоридної кислоти на 176г
феруму (ІІ) сульфіду. Розрахуйте масу жовтої твердої речовини, що утворилась у результаті реакції.
2.327. Глауберову сіль масою 644г розчинили у воді. При цьому одержали розчин, масова частка солі в якому 0,1.
Визначте об’єм використаної води.
2.328. Розрахуйте масу барію хлориду дигідрату та об’єм води, які необхідно використати для виготовлення розчину
барію хлориду з масовою часткою солі 40%, необхідного для осадження всіх сульфат–іонів у розчині,
одержаному при розчиненні 40г сульфуру триоксиду у 200г розчину сульфатної кислоти з масовою часткою
кислоти 20%.
2.329. При пропусканні повітря об’ємом 2л (н.у.) через концентровану сульфатну кислоту маса її збільшилась на
0,08г. Обчисліть масову частку водяних парів у повітрі (%).
2.330. При обробці 6,32г суміші карбонату і гідрокарбонату натрію сірчаною кислотою утворилося 6,39г безводного
сульфату натрію. Визначте склад узятої суміші.
2.331. У розчин, що містить 15,9г суміші сульфатів калію і магнію додали надлишок хлориду барію, внаслідок чого
утворилося 25,63г сульфату барію. Визначте склад узятої суміші.
2.332. При взаємодії дигідрогену сульфіду із сульфуру діоксидом утворився осад масою 51,2г. Який об’єм
дигідрогену сульфіду прореагував (н.у.)? Визначте об’єм розчину сульфатної кислоти (ρ = 1,825г/см3, ω = 90%),
що витратиться на розчинення одержаного осаду.
2.333. При нагріванні вуглецю з концентрованою сульфатною кислотою утворилась газова суміш масою 51,6г.
Скільки грамів розчину кислоти з масовою часткою кислоти 92% вступило в реакцію?
2.334. Склянку з розчином сульфатної кислоти (ω = 90%) залишили на деякий час відкритою. Маса розчину при
цьому збільшилась з 200 до 220г. Густина одержаного розчину склала 1,74г/см3. Визначте концентрацію
кислоти (моль/л) в одержаному розчині.
2.335. При взаємодії газу, який утворився при дії надлишку хлоридної кислоти на натрію гідрогенсульфіт, з іншим
газом, який добули при дії надлишку хлоридної кислоти на феруму (ІІ) сульфід, одержали осад масою 144г.
Розрахуйте маси солей, використаних на добування відповідних газів.
2.336. Яка речовина і в якій кількості утвориться при пропусканні продуктів повного спалювання дигідрогену
сульфіду масою 13,6г через 200мл розчину натрію гідроксиду з концентрацією лугу 2моль/л?
2.337. Натрію сульфіт, необхідний для реакції з підкисленим сульфатною кислотою розчином калію дихромату із
вмістом солі 41,16г, одержали при пропусканні сульфуру діоксиду через розчин натрію гідроксиду з масовою
часткою лугу 20% (ρ = 1,2г/мл). Який об’єм розчину лугу витратили на добування натрію сульфіту?
2.338. При повному спалюванні невідомої речовини масою 20,4г одержали 38,4г сульфуру діоксиду та 10,8г води.
Утворений газ пропустили крізь розчин натрію гідроксиду об’ємом 150см3 з густиною 1,28г/см3 та масовою
часткою лугу 25%. Визначте хімічний склад вихідної речовини та масу солі, що утворилась у розчині.
2.339. На осадження хлориду срібла з 3,93г суміші хлоридів калію і магнію витрачено 120мл 0,5М розчину нітрату
срібла. Визначте склад суміші хлоридів.
2.340. Який об’єм (за н.у.) займуть гази, що утворюються під час вибуху нітрату калію масою 500г в суміші з
вуглецем і сіркою, якщо в результаті утворюються сульфід калію, азот і оксид карбону (ІV)?
2.341. Як з фосфору добути ортофосфатну кислоту? Яка її основність?
2.342. Складіть рівняння реакцій відповідно до схеми (речовини, закодовані літерами, не повторюються):
Са3(РО4)2 → А → В → С → D → Е → Са3(РО4)2
Всі речовини містять фосфор; у схемі три окисно–відновні реакції підряд.
2.343. Біла, тверда, добре розчинна у воді сполука А є кислотою. При додаванні до водного розчину А оксиду В
утворюється біла, нерозчинна у воді сполука С. Якщо речовину С прожарювати за високої температури з
піском та вугіллям, утворюється проста речовина, що входить до складу А. Чим є речовини А, В, С? Напишіть
рівняння реакцій.

25
2.344. У результаті гідролізу хлориду фосфору (V) утворилось 2,5моль хлороводню. Чому дорівнює маса утвореної
при цьому фосфатної кислоти?
2.345. Яка кількість речовини фосфатної кислоти прореагує з 4%–вим розчином гідроксиду натрію масою 250г за
умови, що утворюється дигідрогенфосфат натрію?
2.346. Під час нагрівання водного розчину метафосфатної кислоти НРО3 утворюється ортофосфатна кислота Н3РО4.
Розрахуйте масову частку метафосфатної кислоти у вихідному розчині, в результаті нагрівання якого можна
добути розчин з масовою часткою ортофосфатної кислоти 19,6%.
2.347. Який мінімальний об’єм розчину, в якому масова частка нітратної кислоти 28% (густина 1,17г/мл), необхідно
додати до фосфату кальцію масою 50г для його розчинення?
2.348. Фосфор, кількісно виділений із 31,0г фосфату кальцію, окислили в атмосфері кисню, добутий препарат
розчинили в 200мл 1,5М розчину гідроксиду калію. Які солі і в яких кількостях (моль) містяться в добутому
розчині?
2.349. Які дві речовини прореагували і за яких умов, якщо в результаті утворились такі речовини (вказано всі
продукти реакції без коефіцієнтів):
1. Mg(NО3)2 + N2 + Н2О;
2. НРО3 + N2О5;
3. К2НРО4 + NН3 + Н2О;
4. MgSО4 + (NH4)2SО4;
5. S + КNО3 + NO + Н2О;
6. Р2О5 + NO.
Напишіть повні рівняння реакцій.
2.350. В результаті окислення фосфору розчином, в якому масова частка нітратної кислоти 60% (густина 1,37г/мл),
добули оксид нітрогену (ІІ) і ортофосфатну кислоту, для нейтралізації якої витратили 25мл 25%–вого розчину
гідроксиду натрію (густина 1,28г/мл), при чому утворився дигідрогенфосфат натрію. Розрахуйте об’єм
нітратної кислоти, взятої для окиснення фосфору, і об’єм газу, що виділився (н.у.).
2.351. До 175мл розчину гідрогенфосфату калію концентрацією 0,125моль/л додали 0,595г олеуму, внаслідок чого
масові частки кислих солей фосфатної кислоти в добутому розчині зрівнялись. Обчисліть масову частку оксиду
сульфуру (VI) в олеумі, який брали для реакції.
2.352. Є 6,3г суміші сірки і фосфору, яку обробили надлишком концентрованої нітратної кислоти за нагрівання. В
результаті реакції виділилось 24,64л бурого газу (н.у.). Добутий газ пропустили через 949,4г 6,5%–вого розчину
гідроксиду калію. Які солі містяться. в утвореному розчині і які їх масові частки? Визначте масові частки сірки
і фосфору у вихідній суміші.
2.353. Складіть рівняння реакції HNО2 з розчинами карбонату натрію, йодиду калію і з хлорною водою.
2.354. Солі фосфатної кислоти є цінними мінеральними добривами. Найпоширеніші серед них: а) фосфоритне
борошно; б) суперфосфат; в) подвійний суперфосфат; г) преципітат; д) амофос. Напишіть хімічні формули цих
сполук. Яка з них найбільш багата на фосфор?
2.355. Для повного розкладання деякої кількості карбонату кальцію затратили 133,5кДж теплоти. Добутий оксид
кальцію повністю прореагував під час прожарювання його з 27г вуглецю без доступу повітря. Розрахуйте масу
карбіду, що утворився. Тепловий ефект реакції розкладання карбонату кальцію складає 178кДж/моль.
2.356. Зразок суміші карбонату і гідрогенкарбонату амонію помістили в закриту посудину, нагріли до 900°С і за цієї
температури виміряли тиск р1. Інший зразок суміші такої ж маси обробили газуватим аміаком, добутий продукт
помістили в посудину такого ж об’єму і також нагріли до 900°С. Тиск р2 виміряний у цьому випадку, виявився
в 1,2 рази більшим, ніж р1. Визначте масові частки молей у вихідній суміші.
2.357. У формі яких сполук трапляється оксид силіцію (ІV) у природі?
2.358. В чому полягає причина різкої відмінності у фізичних властивостях SiО2 і СО2?
2.359. Наведіть рівняння реакцій, що лежать в основі добування різних видів скла.
2.360. Звичайною сировиною для варіння скла буває сода, вапняк і кремнезем. Розрахуйте необхідну масу сировини
для виробництва 478кг скла, склад якого описується формулою Na2О·СаО·6SiО2.
2.361. Скло кришталь має такий склад (масові частки, %): SiО 2 – 56,5; Аl2О3 – 0,5; СаО – 1,0; РbО – 27,0; Na 2О – 6,0;
К2О – 10,0. Розрахуйте молярні співвідношення оксиду силіцію і метасилікатів у кришталі.
2.362. Суміш оксиду силіцію (ІV) і карбонату кальцію сильно нагріли, маса газу, що виділився при цьому, виявилась в
1,818 раза меншою, ніж маса твердого залишку. Маса твердого залишку після промивання водою зменшилась.
Обчисліть, у скільки разів у вихідній суміші число атомів оксигену було більшим, ніж число атомів силіцію.
2.363. До розчину, в якому містилося 6,25г суміші хлориду і броміду калію, додали надлишок нітрату срібла,
внаслідок чого утворилося 10,39г суміші хлориду і броміду срібла. Визначте склад узятої суміші і суміші, що

26
 утворилася.
2.364. На нейтралізацію 200мл 0,5М розчину азотної кислоти витрачено 6,26г суміші карбонатів калію і натрію.
Визначте склад суміші карбонатів калію і натрію.
2.365. Сульфід металу складу MeS масою 132г повністю прореагував з хлоридною кислотою. Газ, що утворився
об’ємом 33,6л (н.у.), пропустили через 0,4дм3 розчину натрію гідроксиду з масовою часткою лугу 25%
(ρ=1,28г/см3). Визначте метал, що входив до складу сульфіду та маси речовин в одержаному розчині.
2.366. Суміш купруму (ІІ) оксиду та міді розчинили у стехіометричній кількості гарячої концентрованої сульфатної
кислоти. При цьому виділилось 5,6л газу (н.у.). При доливанні до одержаного розчину надлишку барію хлориду
випало 174,75г осаду. Визначте масовий склад вихідної суміші.
2.367. Який об’єм амоніаку (н.у.) потрібно пропустити через розчин сульфатної кислоти із вмістом кислоти 4,90г, щоб
утворилось 5,88г суміші амонію сульфату та амонію гідрогенсульфату?
2.368. Скільки грамів калію гідроксиду потрібно добавити до 245г розчину сульфатної кислоти (ω = 10%), щоб
утворилось 35,9г суміші калію сульфату та калію гідрогенсульфату?
2.369. При пропусканні надлишку дигідрогену сульфіду через розчин калію дихромату, який підкислений
сульфатною кислотою, утворився осад, який відділили від розчину і повністю окислили киснем. Продукт
реакції розчинили у воді й одержали 300,67г розчину з масовою часткою кислоти 2,1%. Обчисліть: а) об’єм
кисню (н.у.), який витратили на окислення осаду; б) масу калію дихромату, що містився у вихідному розчині
солі.
2.370. Яку кількість олеуму з масовою часткою SО 3 30% потрібно добавити до 200мл розчину сульфатної кислоти з
масовою часткою речовини 15% (ρ = 1,14г/мл), щоб збільшити масову частку кислоти у 2,5 рази?
2.371. При обпалюванні сульфіду металу зі ступенем окиснення +2 масою 76,8г виділився газ, який повністю
витратили на знебарвлення водного розчину калію перманганату, де містилось 50,56г солі. Визначте формулу
сульфіду металу. Який об’єм дигідрогену сульфіду, який виміряний при температурі 25°С і тиску 1,2атм,
можна одержати з вихідної кількості сульфіду металу?
2.372. При окисленні на повітрі 9,7г бінарної сполуки утворилось 8,1г розчинного у лузі оксиду. Масова частка
металу в оксиді становить 80,2%. Крім оксиду утворився ще газ з густиною за воднем 32. Утворений газ може
знебарвити розчин бромної води, що містить 16г брому. Встановіть формулу вихідної сполуки.
2.373. При нагріванні сірчаного ангідриду утворилась газова суміш з густиною за воднем 35,36. Визначте ступінь
розкладу вихідної речовини (%).
2.374. При обробці водою 9,92г суміші карбідів кальцію і алюмінію утворюється 4,48л (н.у.) суміші метану й
ацетилену. Визначте склад суміші карбідів.
2.375. При обробці лугом 8г сплаву кремнію з цинком виділилося 6,272л водню (н.у.). Визначте масовий склад
сплаву.
2.376. Калію сульфат масою 60г розчинили у воді об’ємом 240мл. Через одержаний розчин певний час пропускали
електричний струм. Після припинення пропускання струму масова частка солі в розчині склала 30%. Обчисліть
об’єми газів, які виділились на електродах при температурі 20°С і тиску 101325Па.
2.377. Газ, одержаний при взаємодії міді масою 6,4г з надлишком концентрованої сульфатної кислоти, пропустили
через розчин натрію дихромату із вмістом речовини 0,2моль, попередньо підкислений сульфатною кислотою.
Обчисліть масу солі хрому, яка утворилась у процесі відновлення натрію дихромату.
2.378. Яку кількість олеуму з масовою часткою сульфуру діоксиду 40%, потрібно добавити до 1,125дм3 розчину
сульфатної кислоти з масовою часткою кислоти 30% (ρ=1,218г/см3) щоб збільшити масову частку кислоти у 2
рази?
2.379. Який об’єм хлору (н.у.) витратиться на окиснення 11,2г заліза?
2.380. Який об’єм гідрогену хлориду (н.у.) виділиться при доливанні надлишку концентрованої сульфатної кислоти
до кухонної солі масою 400г, масова частка натрію хлориду в якій становить 95%?
2.381. Суміш карбонатів кальцію і магнію масою 56,1г, що перебуває у вигляді водної суспензії, перетворили на
гідрокарбонати з допомогою вуглекислого газу, добутого спалюванням 7л етану (н.у.). Обчисліть масу
карбонату магнію у суміші.
2.382. На суміш натрію хлориду та кальцію сульфату масою 10г подіяли надлишком концентрованої сульфатної
кислоти. При цьому виділилось 1,344дм3 газу (н.у.). Визначте масовий склад вихідної суміші.
2.383. Визначте масу брому, який утвориться, якщо крізь насичений розчин натрію броміду пропустити 28л (н.у.)
хлору.
2.384. Визначте масу осаду, який утвориться при доливанні розчину хлоридної кислоти об’ємом 200мл з
концентрацією кислоти 2моль/л, до 300мл розчину аргентуму нітрату з концентрацією солі 0,5моль/л.

27
2.385. Який об’єм гідрогену хлориду (н.у.) потрібно пропустити через 200мл розчину калію гідроксиду з масовою
часткою лугу 10% (ρ = 1,08г/см3) щоб розчин став нейтральним?
2.386. Розчин хлоридної кислоти масою 400г нейтралізували розчином натрію гідроксиду. Утворилось 46,8г солі.
Визначте масову частку кислоти (%) у вихідному розчині.
2.387. Яку масу феруму (ІІ) хлориду можна окислити 45л хлору (н.у.)?
2.388. Визначте об’єм водню (н.у.), що виділився в результаті обробки розчином гідроксиду натрію суміші, добутої
сплавленням 6г магнію з 45г оксиду силіцію (ІV).
2.389. Які сполуки називають рідкими стеклами? На яких властивостях рідких стекол ґрунтується їх практичне
використання?
2.390. Наведіть формулу леткої сполуки силіцію, густина за повітрям якої мінімальна. Доведіть, що сполуки силіцію з
меншою. молекулярною масою не існує.
2.391. У чому причина суттєво більшої реакційної здатності силанів порівняно з алканами? Наведіть рівняння
відповідних реакцій.
2.392. Наведіть рівняння реакції добування карборунду.
2.393. Проста речовина А реагує з воднем з вибухом, утворюючи газ В, водний розчин якого є слабкою кислотою,
здатною розчиняти оксид силіцію (ІV) з виділенням газу С. Назвіть речовини А, В і С. Напишіть рівняння
реакцій.
2.394. Внаслідок обробки кислотою 9,92г суміші карбідів кальцію і алюмінію виділилось 4,48л (н.у.) суміші газів.
Визначте масові частки карбідів у суміші.
2.395. Внаслідок повного розкладання нітрату лужного металу маса газуватих продуктів, що утворилась, склала
78,26% від вихідної маси нітрату. Встановіть формулу нітрату.
2.396. Під час нагрівання 6,2г оксиду лужного металу в атмосфері оксиду сульфуру (ІV) утворилось 12,6г солі.
Визначте склад солі, що утворилась.
2.397. Для розчинення 6г оксиду двовалентного металу затратили 60г 24,5%–вої сульфатної кислоти. Встановіть
формулу оксиду.
2.398. Обміркуйте можливість взаємодії між такими речовинами: 1) нітратом магнію і цезієм; 2) хлоратом (V) калію
(бертолетовою сіллю) і оксидом фосфору (ІІІ); 3) магнієм і сульфатною кислотою; 4) ацетатом калію і
гідроксидом натрію; 5) гідрогенкарбонатом калію та гідроксидом кальцію. Напишіть рівняння можливих
реакцій, вкажіть умови, за яких вони протікають. якщо реакції можуть призводити до різних речовин, вкажіть,
у чому полягає відмінність в умовах протікання цих процесів.
2.399. Яку кількість речовини гідроксиду кальцію необхідно додати до 162г розчину з масовою часткою
гідрогенкарбонату кальцію 5% для добування середньої солі?
2.400. Визначте масу 39,87л хлору (н.у.). Скільки молекул та атомів міститься в даному об’ємі газу?
2.401. Еквімолярну суміш водню та хлору об’ємом 10л привели до умов реакції. Визначте об’єм продукту, якщо вихід
його становить 90% від теоретичного. Виміри проводились за нормальних умов.
2.402. Розрахуйте масу води, в якій при 20°С можна розчинити 180г калію хлориду, в якому міститься 20%
нерозчинних домішок. Розчинність калію хлориду при цій температурі становить 34г на 100г води.
2.403. Для розчинення суміші цинку оксиду та металічного цинку масою 8г витратили 70г розчину хлоридної кислоти
з масовою часткою кислоти 0,12. Визначте масову частку металічного цинку (%) у вихідній суміші.
2.404. Суміш натрію хлориду та натрію йодиду масою 5,4г розчинили у воді. В одержаний розчин ввели надлишок
хлору. При легкому нагріванні розчину з нього виділили йод і, продовжуючи нагрівання, одержали твердий
залишок масою 3,627г. Обчисліть масову частку натрію йодиду (%) у вихідній суміші.
2.405. Визначте масу розчину хлоридної кислоти з масовою часткою кислоти 0,2, яку можна одержати з 336л (н.у.)
водню та 336л хлору (н.у.).
2.406. Змішали 50,0г розчину з масовою часткою гідроксиду натрію 10,0% і 100г розчину з масовою часткою
гідрогенкарбонату натрію 5,0%. Розрахуйте масові частки речовин у новому розчині.
2.407. У воду об’ємом 2л долили 200г розчину хлоридної кислоти з масовою часткою кислоти 26%. Розрахуйте: а)
масову частку кислоти (%) в одержаному розчині; б) молярну концентрацію кислоти в одержаному розчині
(ρ=1,01г/см3); в) який об’єм утвореного розчину витратиться на розчинення натрію гідрогенкарбонату масою
8,4г?
2.408. Продукт, одержаний при взаємодії 10л водню (н.у.) та 28г хлору, розчинили у воді об’ємом 200мл. Розрахуйте
масову частку речовини в одержаному розчині (%).
2.409. Суміш цинку і карбонату кальцію обробили надлишком соляної кислоти. При цьому виділилось 17,92л газів
(н.у.). Після пропускання утвореної суміші газів через розчин гідроксиду калію утворився карбонат калію, а

28
 об’єм газової суміші зменшився на 8,96л. Розрахуйте масу суміші.
2.410. При обробці гідроксиду і гідрокарбонату калію надлишком соляної кислоти утворилось 22,35г хлориду калію і
виділилось 4,48л газу (н.у.). Розрахуйте масові частки речовин у складі вихідної суміші.
2.411. Суміш сульфату, нітрату і карбонату натрію масою 41,8г обробили 98г розчину з масовою часткою сірчаної
кислоти 10%. При цьому виділилось 2,24л газу (н.у.). При додаванні до утвореного розчину хлориду барію
утворилося 46,6г осаду. Визначте масу кожного компонента суміші.
2.412. Суміш міді і оксиду міді (ІІ) масою 41,3г розчинили в деякій кількості гарячого розчину сірчаної кислоти з
масовою часткою кислоти 88%. В результаті реакції виділилось 8,96л газу (н.у.). Визначте вихідний склад
суміші.
2.413. Суміш мідного та залізного купоросів масою 1,2г розчинили у воді і до утвореного розчину додали надлишок
розчину хлориду барію. При цьому утворився осад масою 1,086г. Визначте склад суміші.
2.414. На суміш сульфідів натрію і калію масою 89,4г подіяли надлишком розчину хлориду цинку. При цьому
утворився осад масою 87,3г. Знайдіть масу кожного компонента суміші.
2.415. Для розчинення 1,056г твердої суміші СаО і СаСО 3 з утворенням хлориду потрібно 10мл 2,2М розчину
хлоридної кислоти (густина 1,1г/мл). Розрахуйте масові частки компонентів у вихідній суміші.
2.416. Суміш фосфату натрію, фосфату кальцію, сульфату барію та карбонату кальцію масою 20г обробили водою.
Залишок, що не розчинився у воді, мав масу 18г. Після обробки його надлишком соляної кислоти зібрали 2,24л
газу (н.у.). Маса осаду, що не прореагував з соляною кислотою, дорівнювала 3г. Знайдіть вміст фосфату
кальцію у вихідній суміші.
2.417. Суміш карбонату натрію з гідрокарбонатом натрію масою 1г обробили 10мл 2М соляної кислоти. Після
закінчення реакції надлишок соляної кислоти нейтралізували 0,248г гідроксиду натрію. Обчисліть масову
частку гідрокарбонату натрію в суміші.
2.418. При температурі 100°С приготували 1300г насиченого розчину калію хлориду. Розчинність солі при даній
температурі становить 56,7г на 100г води. Визначте: а) масову частку солі (%) в насиченому розчині; б) масу
розчину аргентуму нітрату з масовою часткою солі 20%, необхідну для повного осадження всіх іонів хлору у
вихідному розчині калію хлориду?
2.419. Як повинні відноситись об’єми розчинів (з точністю до цілих) натрію гідроксиду та хлоридної кислоти, що
містять відповідно 4г/л та 12г/л речовин, щоб після змішування відбулась повна нейтралізація?
2.420. При взаємодії надлишку розчину хлоридної кислоти і суміші цинку та цинку карбонату масою 63 г утворилось
13,44л (н.у.) суміші газів. Визначте: а) масову частку (%) цинку у вихідній суміші; б) масу осаду, який
утвориться при пропусканні одержаної газової суміші через 300мл розчину баритової води з концентрацією
лугу 1,5моль/л.
2.421. Суміш натрію хлориду та калію хлориду масою 40,70г обробили надлишком концентрованої сульфатної
кислоти і нагріли. При цьому одержали 13,44л газу (н.у.). Розрахуйте масові частки солей у вихідній суміші
(%).
2.422. У воді об’ємом 0,5л розчинили 0,4г калію хлориду, 15г натрію хлориду та 1,8г магнію хлориду. Скільки грамів
хлорид–іонів міститься у 100мл води?
2.423. Суміш натрію броміду та натрію хлориду масою 11г розчинили у воді. Масова частка натрію броміду в суміші
становила 95%. Через приготовлений розчин пропустили 1л хлору (н.у.). Які солі і в якій кількості будуть
міститись в одержаному розчині?
2.424. Суміш карбонатів калію і натрію масою 7г обробили сірчаною кислотою, взятою в надлишку. При цьому
виділився газ об’ємом 1,334л (н.у.). Визначте масові частки карбонатів у вихідній суміші.
2.425. У результаті прожарювання суміші, що містить рівні числа молів сульфату, нітрату і карбонату металу, маса
суміші зменшилась на 46,4г. Визначте формули трьох вказаних солей і їх маси в суміші, якщо суміш не містить
домішок, а масова частка металу в ній складає 30%.
2.426. При обробці суміші алюмінію і оксиду міді (ІІ) розчином гідроксиду натрію виділилось 6,72л газу (н.у.). При
обробці такої ж суміші концентрованою азотною кислотою утворюється 75,2г солі. Обчисліть масу вихідної
суміші.
2.427. Який об’єм хлору (н.у.) потрібно використати для витіснення йоду з калію йодиду, що міститься в розчині солі
масою 0,5кг з масовою часткою калію йодиду 4%?
2.428. До розчину цинку хлориду масою 120г, що містить 3,40г солі, добавили розчин аргентуму нітрату масою 80г із
вмістом солі 7,48г. Обчисліть масові частки (%) речовин в одержаному розчині після відділення осаду, що
утворився.
2.429. Гідрогену хлорид об’ємом 250л (н.у.) розчинили в 1дм3 води. Визначте: а) масову частку речовини в

29
 одержаному розчині (%); б) яку реакцію середовища буде мати розчин, якщо до нього добавити 9моль натрію
гідроксиду.
2.430. У розчин, де містилось 12,6г суміші калію хлориду та натрію хлориду, прилили розчин, де містилось 0,3моль
аргентуму нітрату. Одержаний осад відфільтрували, а у фільтрат помістили мідну пластинку. Прореагувало
3,84г міді. Визначте масовий склад вихідної суміші солей.
2.431. У склянку, в якій містилось 300г розчину хлоридної кислоти з масовою часткою речовини 20%, помістили
цинкову пластинку. Коли її вийняли, то виявилось, що її маса зменшилась на 9,75г. Яка масова частка кислоти
(%) в одержаному розчині?
2.432. При електролізі розчину калію хлориду масою 6кг з масовою часткою солі 30% на аноді одержали 50л газу,
виміряного при температурі 10°С і тиску 130кПа. Розрахуйте масові частки (%) речовин в одержаному розчині.
2.433. Визначте масу піролюзиту, масова частка мангану (ІV) оксиду в якому становить 80%, та об’єм розчину
хлоридної кислоти (ω = 0,2, ρ = 1,1г/мл), які потрібно використати для добування хлору масою 14,2кг. Вихід
продукту становить 15%.
2.434. Які маси червоного фосфору та калію хлорату були використані для добування фосфору (V) оксиду, якщо
відомо, що при розчиненні цього оксиду у 200г розчину ортофосфатної кислоти (ω = 10%) масова частка
кислоти збільшилась на 4%.
2.435. Суміш срібла, алюмінію та оксиду магнію масою 50г обробили надлишком розчину концентрованої азотної
кислоти. При цьому утворилося 4,48л газу (н.у.). Розрахуйте масу оксиду магнію в суміші, якщо відомо, що при
взаємодії цієї ж суміші з надлишком розчину гідроксиду натрію виділяється 6,72л газу (н.у.).
2.436. Суміш рівних кількостей гідроксиду і карбонату металу, ступінь окиснення якого в цих сполуках +2,
прожарили. Маса твердого залишку виявилась меншою від маси вихідної суміші в 1,775 раза. До цього
залишку додали у 10 разів більшу масу 5%–вого розчину хлоридної кислоти. Розрахуйте масові частки речовин
у розчині, що утворився.
2.437. Добуток розчинності СаSО4 дорівнює 6,1·10–5. Вкажіть, чи випаде осад СаSО4 у таких випадках: а) під час
змішування рівних об’ємів 0,002М розчину СаСl 2 і 0,002М розчину Na2SО4; б) під час змішування рівних
об’ємів 0,04М розчину СаСl2 і 0,04М розчину Nа2SO4.
2.438. Як можна найпростіше розпізнати сполуки калію і натрію?
2.439. Молярне співвідношення карбонату кальцію, гідрогенкарбонату кальцію і нітрату кальцію в суміші масою 100г
дорівнює1:2:3 (за порядком називання). Який об’єм за 1200°С і нормального тиску займуть газуваті продукти
розкладання цієї суміші?
2.440. Газ, що утворився на аноді при електролізі водного розчину натрію хлориду, прореагував з калію бромідом, що
містився у 535,5г розчину з масовою часткою солі 20%. Визначте масу лугу, що утворився під час електролізу.
2.441. Хлор, одержаний при повному електролізі 400мл 2М розчину натрію хлориду, пропустили через гарячий
розчин натрію гідроксиду об’ємом 600мл (густина 1,225г/мл) з масовою часткою лугу 20 %. Розрахуйте масові
частки речовин в одержаному розчині (%).
2.442. При електролізі 3кг розчину калію хлориду з масовою часткою солі 20% на аноді одержали газ, об’єм якого при
15°С і тиску 110кПа становив 40дм3. Визначте масові частки речовин в одержаному розчині (%).
2.443. У розчин хлоридної кислоти, одержаний при розчиненні 1,64моль гідрогену хлориду у 240,14мл води,
помістили цинкову пластинку. Через деякий час її вийняли. Виявилось, що її маса зменшилась на 13г.
Розрахуйте масові частки речовин (%) в одержаному розчині.
2.444. Газову суміш, що містить водень, хлор та кисень, привели до умов реакції. Одержані речовини охолодили до
0°С. Відомо, що необхідні компоненти газової суміші одержали: а) при взаємодії 759г натрію з надлишком
води; б) при розчиненні 130,5г мангану (ІV) оксиду в надлишку хлоридної кислоти; в) при повному термічному
розкладі 2370г калію перманганату. Визначте масову частку речовини в одержаному розчині (%).
2.445. Магнієву пластинку на деякий час занурили в 160г розчину з масовою часткою нітрату алюмінію 10%. За цей
час маса нітрату алюмінію зменшилась вдвічі. Збільшилась чи зменшилась при цьому маса магнієвої
пластинки? На скільки грамів?
2.446. При взаємодії мангану (ІV) оксиду масою 34,8г з надлишком хлоридної кислоти вихід хлору становив 90%. У
якому об’ємі води (у літрах) потрібно розчинити одержаний хлор, щоб утворився насичений при 0 °С розчин?
Розчинність хлору у воді при 0°С становить 4,61 об’єму газу на один об’єм води.
2.447. У розчин хлоридної кислоти помістили магнієву пластинку. Після завершення реакції одержали розчин з
масовою часткою солі 18%. Обчисліть масову частку (%) кислоти у вихідному розчині.
2.448. Для повної нейтралізації 50г розчину, в якому містились хлоридна та сульфатна кислоти, витратили 2000мл
0,2М розчину калію гідроксиду. Якщо до половини вихідного розчину добавити надлишок розчину аргентуму

30
 нітрату, то утвориться 7,175г аргентуму хлориду. Розрахуйте масові частки кислот (%) у вихідному розчині.
2.449. Суміш натрію нітрату, натрію йодиду та натрію хлориду масою 6г розчинили у воді. Через одержаний розчин
пропустили хлор у кількості, необхідній для виділення всього йоду із суміші солей. Йоду при цьому
утворилось 2,54г. До одержаного розчину додали надлишок аргентуму нітрату, при цьому випало 8,61г осаду.
Розрахуйте масові частки (%) солей у вихідній суміші.
2.450. При. взаємодії мангану діоксиду із хлоридною кислотою одержали хлор, який повністю витратили на
окислення міді масою 129,92г. Гідрогену хлорид, необхідний для добування потрібної кількості хлоридної
кислоти, одержали при взаємодії 0,5кг технічної кухонної солі з надлишком концентрованої сульфатної
кислоти. Обчисліть масову частку натрію хлориду в технічному препараті кухонної солі (%).
2.451. При нагріванні протягом тривалого часу суміші калію хлориду та калію хлорату одержали 13,44л газу (н.у.) та
твердий залишок, який розчинили у воді, а потім до одержаного розчину добавили розчин аргентуму нітрату.
При цьому випало 287г осаду. Визначте масову частку калію хлорату (%) у вихідній суміші солей.
2.452. Суміш кристалічних натрію броміду та натрію хлориду обробили надлишком хлору при 300°С. Після
охолодження реакційної суміші одержали твердий залишок масою 35,1г. Маса вихідної суміші солей становила
52,9г. Обчисліть масову частку (%) натрію броміду у вихідній суміші.
2.453. До 400мл розчину, в якому містились гідрогену бромід та гідрогену хлорид, добавили надлишок калію
карбонату. При цьому виділилось 12,32л газу (н.у.). При дії на цей же об’єм вихідного розчину надлишком
розчину аргентуму нітрату випало 180,1г осаду. Розрахуйте молярні концентрації речовин у вихідному розчині.
2.454. Газ, одержаний при повному розкладі 49г калію хлорату, змішали з газом, одержаним на аноді в результаті
повного електролізу розплаву магнію хлориду масою 28,5г. Одержану суміш газів пропустили через 800мл
гарячого 2,5М розчину калію гідроксиду (ρ = 1,12г/см3). Розрахуйте: а) об’ємні частки кожного газу (%) в
одержаній суміші; б) масові частки речовин (%) в одержаному розчині.
2.455. Суміш, що містить 4л хлору та 3л водню (н.у.), освітили розсіяним світлом. Через деякий час об’ємна частка
водню в суміші зменшилась на30%. Визначте об’ємну частку продукту реакції в одержаній суміші (%).
2.456. Розрахуйте об’єми азоту та водню (н.у.), які потрібно витратити для одержання 8,5т амоніаку.
2.457. Який об’єм (н.у.) амоніаку потрібно використати для добування 120кг амонію нітрату?
2.458. Суміш, що містить 15м3 азоту та 20м3 водню, пропустили над каталізатором. Вихід амоніаку становить 20%.
Який об’єм NН3 одержали?
2.459. При взаємодії 100л амоніаку, що містить домішки азоту, об’ємна частка яких становить 10%, із сульфатною
кислотою одержали амонію сульфат масою 252г. Розрахуйте вихід солі у відсотках від теоретично можливого.
2.460. До розчину, що містить 51г аргентуму нітрату, прилили розчин натрію сульфіду, що містить 15,6г солі.
Визначте масу осаду, що утворився.
2.461. Із 2кг амоніаку одержали 10кг розчину нітратної кислоти з масовою часткою 62%. Розрахуйте вихід кислоти у
відсотках від теоретично можливого.
2.462. Хлорид амонію масою 32,1г змішали з кальцію гідроксидом масою 17,76г і нагріли. Визначте об’єм газу (н.у.),
що виділився при цьому.
2.463. Який об’єм амоніаку (н.у.) потрібно використати для добування 500кг розчину нітратної кислоти з масовою
часткою речовини 90%?
2.464. Амоніак, виділений з амонію сульфату масою 26,4г, змішали з гідрогену хлоридом масою 9г. Визначте масу
одержаної при цьому солі.
2.465. Визначте масу розчину нітратної кислоти (ω = 20%), яку необхідно використати для добування 2 кг амоніачної
селітри.
2.466. Розрахуйте масу натрієвої селітри, необхідної для одержання 315г нітратної кислоти.
2.467. Розрахуйте масу кальцію гідрогенфосфату, що містить стільки фосфору, скільки його є у 2,64кг амонію
гідрогенфосфату.
2.468. При повному обпалюванні купруму (ІІ) сульфіду масою 4,8г одержали 896мл газу (н.у.), який поглинули
розчином калію гідроксиду об’ємом 20,51мл (ρ = 1,219г/см3, ω = 20%). Яка сіль утворилась? Визначте: а)
масову частку домішок, що містились в купруму (ІІ) сульфіді; б) який об’єм підкисленого сульфатною
кислотою 0,03М розчину калію дихромату може бути відновлений одержаною сіллю.
2.469. Визначте масу фосфору (V) оксиду, яку можна одержати при спалюванні фосфіну, одержаного з кальцію
фосфіду масою 54,6г.
2.470. Який об’єм амоніаку витратили на добування 200кг розчину калійної селітри з масовою часткою солі 80%,
якщо виробничі втрати становили 6%?
2.471. При дії сульфатної кислоти на фосфорит масою 0,5т з масовою часткою кальцію фосфату 62% одержали

31
 суперфосфат масою 450кг. Визначте вихід суперфосфату у відсотках від теоретично можливого.
2.472. Який об’єм розчину ортофосфатної кислоти з масовою часткою кислоти 60% (ρ = 1,4г/мл) можна добути з 50кг
фосфориту, масова частка кальцію фосфату в якому становить 62%?
2.473. У збагаченому апатиті масова частка P2О5 становить 40%. Яка маса апатиту потрібна для одержання розчину
ортофосфатної кислоти масою 196кг з масовою часткою кислоти 60%?
2.474. Який об’єм розчину калію гідроксиду з масовою часткою лугу 20% (ρ=1,173г/см3) потрібно використати для
повної нейтралізації Н3РО4, яку одержали з 10кг кальцію ортофосфату, масова частка домішок в якому
становить 10%?
2.475. Скільки фосфориту, що містить 80% Са 3(РО4)2, необхідно використати для одержання 10кг ортофосфатної
кислоти?
2.476. Визначте об’єм газу (н.у.), який виділиться при розчиненні міді масою 6,4г в розчині нітратної кислоти масою
200г з масовою часткою кислоти 20%.
2.477. Розрахуйте масу 1м3 азоту при тиску 1атм і температурі 27°С.
2.478. Стехіометричну суміш азоту та водню пропустили над нагрітим каталізатором. При цьому об’єм суміші
зменшився на 14л. Розрахуйте об’єми вихідних газів, а також об’єм утвореного продукту реакції. Усі виміри
проводились за однакових умов. Врахуйте, що вихід продукту реакції становить 50% від теоретично
можливого.
2.479. Природний нітроген складається із суміші двох нуклідів 14N та 15N. Відносна атомна маса нітрогену становить
14,007. Розрахуйте масові частки нуклідів у природному нітрогені (%).
2.480. Розрахуйте масу розчину амоніаку з масовою часткою речовини 25% та об’єм води, які необхідні для
приготування 1500г розчину амоніаку з масовою часткою речовини 0,5%.
2.481. Газ, одержаний при взаємодії 0,2моль амонію хлориду з надлишком розчину натрію гідроксиду, поглинули
розчином сульфатної кислоти масою 20г з масовою часткою речовини 49%. Яка сіль і в якій кількості при
цьому утворилась?
2.482. В одному літрі води при 0°С розчинили 1150л амоніаку (н.у.). Розрахуйте масову частку (%) амоніаку в
одержаному розчині.
2.483. При нагріванні технічного нашатирю, що містить 3% домішок, з надлишковою кількістю розчину натрію
гідроксиду виділилось 800см3 амоніаку (н.у.). Визначте масу технічного нашатирю, який використали для
проведення реакції.
2.484. Які речовини та в якій кількості утворяться при взаємодії 0,6моль амоніаку та 0,4моль сульфатної кислоти?
2.485. Газ, одержаний при взаємодії 0,2моль амонію хлориду з надлишком розчину натрію гідроксиду, поглинувся
розчином ортофосфатної кислоти масою 200г з масовою часткою кислоти 9,8%. Яка сіль і в якій кількості при
цьому утворилась?
2.486. Який об’єм розчину нітратної кислоти (ρ = 1,119г/см3, ω = 20%) потрібно взяти для розчинення 4г міді?
Визначте об’єм (н.у.) газу, який при цьому виділиться.
2.487. Азотоводневу суміш об’ємом 200мл пропустили над нагрітим платиновим каталізатором. Після закінчення
реакції об’єм суміші зменшився на 40мл. Ступінь перетворення азоту становив 50%. Визначте об’ємну частку
(%) азоту у вихідній суміші. Виміри об’ємів газів проводились за однакових умов.
2.488. Розрахуйте масові частки речовин (%) у розчині, одержаному при розчиненні 2л гідрогену хлориду (н.у.) та
1500см3 амоніаку (н.у.) у воді об’ємом 800мл.
2.489. При повному термічному розкладанні 19,86г нітрату малоактивного металу, для якого характерна ступінь
окиснення +2, виділилось 3,36л газової суміші (н.у.). Визначте формулу нітрату.
2.490. У закритій посудині з повітрям об’ємом 20л (н.у.) спалили 4г фосфору. Визначте: а) масу утвореного фосфору
(V) оксиду; б) тиск (в атм) у посудині після приведення речовин до початкових умов.
2.491. Яку масу розчину нітратної кислоти з масовою часткою кислоти 10%, можна одержати з 17г натрію нітрату?
2.492. Перетворення білого фосфору в червоний прискорюється присутністю йоду. Проміжною сполукою при цьому є
сполука фосфору з йодом. Визначте її формулу, якщо масова частка йоду в сполуці становить 89,12%, а густина
її парів за воднем становить 285.
2.493. Визначте масу фосфору, яку можна добути з двох тонн фосфориту, масова частка кальцію фосфату в якому
становить 80%. Відомо, що виробничі втрати складають 15%.
2.494. Яку масу ортофосфатної кислоти можна одержати з 800кг фосфориту, масова частка домішок в якому
становить 35%?
2.495. Визначте формулу кристалогідрату натрію фосфату, якщо після нагрівання 190г його утворився твердий
залишок масою 82г.

32
2.496. Кальцію фосфід добувають з фосфориту та вугілля в електричних печах. Яку кількість кальцію фосфіду можна
добути з 50кг фосфориту, масова частка кальцію ортофосфату в якому становить 62%, а виробничі втрати
складають 5%?
2.497. Яка сіль і в якій кількості утвориться при зливанні 20г розчину натрію гідроксиду з масовою часткою лугу 20%
з розчином ортофосфатної кислоти масою 10г з масовою часткою кислоти 49%?
2.498. Суміш амонію нітрату та амонію нітриту піддали повному термічному розкладу. На відновлення одержаної
газової суміші об’ємом 44,8л (н.у.) витратили весь водень, одержаний при повному електролізі води масою 9г.
Визначте масовий склад вихідної суміші солей.
2.499. Еквімолярну суміш азоту та водню пропустили через контактний апарат. Об’ємна частка амоніаку в утвореній
газовій суміші склала 8%. Розрахуйте ступінь перетворення водню (%). Виміри об’ємів газів проводились за
однакових умов.
2.500. При окисленні фосфору розчином нітратної кислоти (ρ = 1,414г/мл, ω=70%) одержали 34,3г ортофосфатної
кислоти. Визначте об’єм розчину кислоти, який витратили на реакцію з фосфором.
2.501. На фосфор, одержаний з 34,444г кальцію фосфату, масова частка домішок в якому становила 10%, подіяли
надлишком концентрованої нітратної кислоти. Одержаний розчин повністю нейтралізували амоніаком.
Визначте об’єм розчину барію хлориду (ω = 20%, ρ = 1,22г/см3) який необхідно використати для повного
осадження утворених в розчині фосфат–іонів.
2.502. У розчин ортофосфатної кислоти масою 176,4г (ω = 25%) помістили 28,4г фосфору (V) оксиду. Обчисліть: а)
масову частку кислоти в одержаному розчині (%); б) масу розчину калію гідроксиду з масовою часткою лугу
30%, яку потрібно добавити до утвореного розчину, щоб кислоту повністю перетворити в калію
гідрогенфосфат.
2.503. До 7л суміші нітрогену монооксиду та азоту (н.у.) добавили 3л кисню (н.у.). Після завершення реакції об’єм
газової суміші зменшився на 20%. Обчисліть: а) об’ємний склад вихідної суміші (%); б) об’ємні частки
компонентів в утвореній газовій суміші (%), якщо відомо, що вона підтримує горіння.
2.504. Фосфору (V) оксид, що утворився при спалюванні фосфору в кисні, розчинили в 100мл розчину ортофосфатної
кислоти (ρ = 1,7г/см3, ω = 85%). При цьому масова частка кислоти зросла на 7%. Яку кількість речовини
фосфору спалили?
2.505. Визначте масу калію хлорату, який необхідно використати для добування кисню, необхідного для повного
спалювання амоніаку, одержаного з розчину амонію сульфату масою 36г, масова частка солі в якому 13,5%, та
20г гашеного вапна, масова частка домішок в якому 13,2%.
2.506. Як повинні відноситись кількості речовин кальцію карбонату та калію нітрату в суміші, щоб після її
прожарювання маса одержаної газової суміші виявилась на 25,2% меншою за масу вихідної суміші?
2.507. Обчисліть маси речовин, які будуть міститись у розчині, одержаному при пропусканні нітрогену (ІV) оксиду,
добутого при повному термолізі купруму (ІІ) нітрату масою 75,2г, через розчин калію гідроксиду об’ємом
560мл з масовою часткою лугу 30% (ρ = 1,25г/см3).
2.508. Газ, одержаний при каталітичному окисленні 1,6моль амоніаку, повністю окислили киснем повітря. Продукт
реакції розчинили у присутності кисню в 1,2дм3 води. Розрахуйте масову частку речовини, що буде міститись в
одержаному розчині (%).
2.509. Колбу, наповнену амоніаком при 30°С і тиску 1атм, опустили у воду, яка повністю заповнила посудину.
Одержали розчин з густиною 1г/см3. Яка масова частка амоніаку в розчині?
2.510. Через контактний апарат пропустили суміш азоту та водню, кількості речовин яких відносились як 1:4.
Прореагувало 20% азоту. Який об’ємний склад утвореної суміші (%)?
2.511. Розчин, одержаний при пропусканні нітрогену діоксиду кількістю речовини 4моль через розчин натрію
гідроксиду із вмістом лугу 6моль, випарували. Твердий залишок прожарили до постійної маси. Розрахуйте: а)
об’єм газу, що виділився при прожарюванні твердого залишку (н.у.); б) масовий склад твердого залишку.
2.512. Через розчин амонію дигідрогенфосфату масою 200г з масовою часткою солі 4,6% пропустили газ, одержаний
при взаємодії амонію хлориду масою 2,675г з розчином калію гідроксиду, де містилось 10г лугу. Розрахуйте
маси речовин в одержаному розчині.
2.513. До розчину ортофосфатної кислоти об’ємом 45мл з масовою часткою кислоти 6% (ρ = 1,03г/см3) добавили 8г
фосфору (V) оксиду. Розрахуйте масову частку кислоти в одержаному розчині (%).
2.514. На амальгаму цинку масою 10г подіяли надлишком концентрованої нітратної кислоти. При цьому виділився
нітрогену діоксид об’ємом 2,33л (н.у.). Розрахуйте масову частку цинку (%) в амальгамі.
2.515. Сплав міді та алюмінію масою 4г обробили надлишком, концентрованого розчину лугу. Нерозчинний залишок
промили і розчинили в розбавленій нітратній кислоті. Одержаний розчин випарували, а сіль прожарили.

33
 Одержали тверду речовину масою 3,2г. Розрахуйте масову частку міді у вихідній суміші.
2.516. Який об’єм розчину нітратної кислоти (ρ = 1,08г/см3) з масовою часткою речовини 14% необхідно використати
для повного розчинення суміші купруму (ІІ) оксиду та міді масою 20г? Відомо, що якщо на таку ж суміш
масою 4г подіяти надлишком хлоридної кислоти, то після закінчення реакції залишиться 1,6г нерозчинної
речовини.
2.517. Як з купруму (ІІ) нітрат дигідрату добути 300г розчину нітратної кислоти з масовою часткою речовини 20%?
Визначте масу використаного для цього кристалогідрату.
2.518. Визначте масу ортофосфатної кислоти та об’єм водню, виміряний при температурі 27°С і тиску 1атм, які
утворяться при окисленні фосфору масою 12,4г парами води.
2.519. До розчину, що містить 0,3моль ортофосфатної кислоти, добавили гашене вапно, в якому містилось 0,2моль
кальцію гідроксиду. Які солі і в якій кількості утворяться в одержаному розчині?
2.520. Фосфор, виділений з 31г кальцію ортофосфату, окислили при нагріванні розчином нітратної кислоти об’ємом
27,9мл з масовою часткою речовини 70% (ρ = 1,4г/см3). Після закінчення реакції до одержаного розчину долили
65,3мл розчину натрію гідроксиду (ρ = 1,225г/см3) з масовою часткою лугу 20%. Які речовини і в якій кількості
будуть міститись в одержаному розчині?
2.521. Фосфору (V) оксид розчинили в розчині ортофосфатної кислоти масою 85,5г з масовою часткою кислоти 50%.
Масова частка кислоти в розчині при цьому збільшилась на 12,5%. Визначте маси червоного фосфору та
бертолетової солі, які були використані для добування фосфору (V) оксиду.
2.522. Фосфін, одержаний при повному гідролізі кальцію фосфіду масою 145,6г, спалили. Фосфор (V) оксид, що
утворився, розчинили у 200мл розчину натрію гідроксиду з масовою часткою лугу 25% (ρ = 1,28г/см3).
Визначте формулу солі, що утворилась, та її масову частку в одержаному розчині (%).
2.523. На суміш цинку фосфіду і цинку подіяли надлишком хлоридної кислоти. При цьому виділились водень та
фосфін, об’єми яких відносились як 1:4. Визначте: а) масову частку цинку (%) у вихідному препараті; б)
відношення мас речовин у вихідному препараті (з точністю до цілих).
2.524. До розчину ортофосфатної кислоти об’ємом 106,5мл з масовою часткою речовини 40% (ρ = 1,38г/см3) долили
196,74мл розчину натрію гідроксиду з масовою часткою лугу 20% (ρ = 1,22г/см3) З цього розчину нагріванням
виділили 225,6г кристалогідрату. Визначте формулу кристалогідрату.
2.525. Суміш азоту, нітрогену монооксиду та нітрогену діоксиду об’ємом 264мл пропустили через воду об’ємом 2л.
До 150мл газів, які не поглинулись, добавили 48мл кисню, після чого об’єм газів склав 165мл. Усі виміри
проводились за однакових умов. Обчисліть об’ємну частку нітрогену монооксиду у вихідній суміші (%).
2.526. Як повинні відноситись кількості речовин купруму (ІІ) нітрату та аргентуму нітрату в суміші, щоб після
їхнього повного термічного розкладання маса одержаного залишку виявилась меншою за масу вихідної суміші
на 39,62%?
2.527. При прожарюванні 12,1г кристалогідрату купруму (ІІ) нітрату маса речовини зменшилась на 8,1г. Визначте
формулу кристалогідрату.
2.528. Фосфор масою 3,1г розчинили в надлишку концентрованої нітратної кислоти. Для нейтралізації одержаного
розчину витратили 50,4г розчину калію гідроксиду з масовою часткою лугу 20%. Визначте маси речовин в
утвореному розчині.
2.529. При прожарюванні крейди, масова частка кальцію карбонату в якій становить 95%, одержали 28т паленого
вапна. Яку кількість крейди використали?
2.530. Визначте масу розчину хлоридної кислоти з масовою часткою речовини 10%, яка витратиться на добування
13,44л карбону діоксиду з кальцію карбонату.
2.531. Розрахуйте масу та об’єм чадного газу, при окисленні якого утвориться 134,4л СО2 (н.у.).
2.532. Яку кількість речовини вуглекислого газу потрібно відновити коксом, щоб одержати 0,76м 3 карбону
монооксиду (н.у.)?
2.533. При термічному розкладі магнію карбонату одержали газ, який пропустили крізь надлишок вапняної води і
одержали 30г осаду. Визначте масу солі, яку розклали.
2.534. При згорянні вугілля масою 2г одержали газ, який пропустили через надлишок баритової води. Утворилось
19,7г осаду. Визначте масову частку (%) карбону у вугіллі.
2.535. Який об’єм вуглекислого газу виділиться при взаємодії 12г магнію карбонату з 200г розчину хлоридної кислоти
з масовою часткою речовини 20%?
2.536. Крізь надлишок вапняної води пропустили 30л (н.у.) карбону діоксиду. Одержаний осад відокремили і
прожарили при температурі 1000°С. Визначте масу твердого залишку.
2.537. Яку масу силіцію діоксиду можна відновити за допомогою коксу масою 10кг, якщо масова частка карбону в

34
 коксі становить 98%?
2.538. Який об’єм повітря витратиться на спалювання 200кг коксу з масовою часткою карбону 90%?
2.539. Суміш об’ємом 500мл, що містить чадний газ та карбону діоксид, пропустили через надлишок баритової води.
Об’єм газової суміші при цьому зменшився на 50мл. Визначте об’ємну частку чадного газу у вихідній суміші.
(%). Виміри проводились за нормальних умов.
2.540. На окиснення 180л суміші СО та СО2 використали 266,7л повітря (н.у.). Визначте масу чадного газу у вихідній
суміші.
2.541. При пропусканні газової суміші карбону монооксиду та карбону діоксиду через вапняну воду одержали 20г
осаду, а на спалювання такої ж кількості вихідної суміші витратили 88,9л повітря, виміряного за нормальних
умов. Визначте об’єм вихідної суміші газів.
2.542. При пропусканні 400л повітря (н.у.) через розчин кальцію гідроксиду одержали 2,5г осаду. Розрахуйте об’ємну
частку (%) карбону діоксиду в повітрі.
2.543. Визначте масу кристалічної соди, яку потрібно використати для нейтралізації розчину хлоридної кислоти
масою 200г з масовою часткою речовини 20%.
2.544. Який об’єм повітря піде на спалювання 10м3 водяного газу, що має склад: 49% Н 2, 44% СО, 4% N2, 3% СО2?
Умови нормальні.
2.545. Який об’єм карбону діоксиду (н.у.) виділиться при повному термічному розкладі калію гідрогенкарбонату
масою 12г?
2.546. Суміш натрію карбонату з питною содою масою 50г піддали термічному розкладу. При цьому виділилось 5,6л
СО2 (н.у.). Визначте масову частку натрію карбонату (%) у вихідній суміші.
2.547. Еквімолярну суміш вуглецю та сірки масою 8,8г окислили киснем. Розрахуйте об’єм кисню (н.у.), що
витратився.
2.548. Який об’єм карбону діоксиду (н.у.) утвориться при дії надлишку нітратної кислоти на кальцію
гідрогенкарбонат масою 32,4г?
2.549. При сплавлянні 48,6г суміші силіцію діоксиду та магнію карбонату маса її зменшилась на 11г. Визначте
масовий склад утвореної суміші, якщо при дії на неї сульфатною кислотою утворився газ, який викликав
помутніння вапняної води.
2.550. Розрахуйте масові частки (%) компонентів суміші, одержаної в результаті сплавляння 2г магнію та 8г силіцію
діоксиду.
2.551. При термічному розкладі 300г вапняку, що містить 10% некарбонатних домішок, утворилось 186,84г твердого
залишку. Визначте ступінь розкладання кальцію карбонату (%) і масовий склад твердого залишку.
2.552. Для повного розчинення суміші магнію оксиду та магнію карбонату масою 58г використали 720мл 2,5М
розчину хлоридної кислоти. Розрахуйте масові частки (%) речовин у вихідній суміші. Який об’єм газу (н.у.)
при цьому виділився?
2.553. Обчисліть об’єм розчину натрію гідроксиду з масовою часткою лугу 34% (ρ = 1,37г/см3) що піде на розчинення
кремнію, утвореного під час сплавляння 4,2г магнію та 14,4г силіцію діоксиду.
2.554. При пропусканні 12л (н.у.) через розчин калію гідроксиду газової суміші, що містить карбону діоксид та азот,
одержали 4,14г калію карбонату та 12г калію гідрогенкарбонату. Обчисліть об’ємну частку карбону діоксиду
(%) у вихідній суміші.
2.555. При неповному термічному розкладі кальцію карбонату масою 140г одержали 110г твердого залишку.
Розрахуйте: а) ступінь розкладання солі (%); б) масовий склад утвореної суміші речовин.
2.556. Розрахуйте об’єм розчину калію гідроксиду з масовою часткою лугу 25% (ρ = 1,22г/мл), що витратиться на
взаємодію з 38г суміші силіцію діоксиду та магнію оксиду. Масова частка магнію оксиду в цій суміші
становить 52,63%.
2.557. При дії на 65,4г суміші натрію карбонату та натрію гідрогенкарбонату стехіометричною кількістю хлоридної
кислоти, яка містилась в розчині з масовою часткою кислоти 20% (ρ = 1,1г/см3) виділилось 15680мл газу (н.у.).
Визначте масовий склад вихідної суміші. Який об’єм розчину хлоридної кислоти витратили на реакцію?
2.558. Масові частки калію оксиду, кальцію оксиду та силіцію діоксиду у склі становлять відповідно 18,42%, 10,98%
та 70,60%. Виразіть склад скла формулою. Скільки тонн поташу, масова частка домішок в якому становить 4%,
потрібно використати для одержання 0,2т такого скла?
2.559. Прожарили 21г суміші магнію та силіцію діоксиду. При дії на утворену суміш надлишком хлоридної кислоти
виділилось 4,48л (н.у.) газової суміші. Визначте масовий склад вихідної суміші.
2.560. Суміш масою 31,6г містить вуглець, кремній та магнію карбонат. Визначте масовий склад суміші, якщо відомо,
що при дії на неї надлишком розчину калію гідроксиду виділилось 17,92л (н.у.) газу, а при дії на таку ж

35
 кількість цієї суміші надлишком хлоридної кислоти утворилась 0,2моль газу.
2.561. Який об’єм карбону діоксиду при температурі 20°С і тиску 104кПа витратили на взаємодію з 200мл розчину
натрію гідроксиду (ρ = 1,349г/см3, ω=32%), якщо одержали середню сіль?
2.562. Який об’єм розчину натрію гідроксиду з масовою часткою лугу 40% (ρ=1,43г/см3) витратиться для розчинення
кремнію, одержаного при прожарюванні суміші, що містить 7,29г алюмінію та 18г силіцію діоксиду?
2.563. Який об’єм розчину натрію гідроксиду (ρ = 1,219г/см3) з масовою часткою лугу 20% необхідно використати для
повного поглинання продукту спалювання 24г вуглецю на повітрі? Розрахуйте масову частку (%) кислої солі,
що утвориться у розчині.
2.564. Через розчин кальцію гідроксиду із вмістом лугу 7,4г пропустили 8дм3 (н.у.) газової суміші карбону діоксиду та
азоту з об’ємною часткою карбону діоксиду 35%. Обчисліть маси сполук в одержаному розчині.
2.565. Який об’єм повітря витратиться на спалювання 150л (н.у.) суміші карбону монооксиду та азоту, кількості
речовин яких відносяться як 1:3?
2.566. При сплавлянні 50г вапняку та 120г силіцію діоксиду одержали 45г кальцію силікату. Обчисліть вихід
продукту у відсотках.
2.567. При повному термічному розкладі магнію карбонату одержали 86л (н.у.) карбону діоксиду. Вихід продукту
становив 80%. Визначте масу солі, яку піддали термолізу.
2.568. При відновленні карбону діоксиду об’ємом 11,2л (н.у.).коксом масою 20г одержали газ, вихід якого склав 75%
від теоретичного за об’ємом. Визначте об’єм одержаного карбону монооксиду (н.у.).
2.569. Еквімолярну суміш метану та карбону діоксиду піддали конверсії. Об’єм утвореної при цьому суміші
збільшився в 1,8 рази. Визначте ступінь конверсії метану (%).
2.570. Який об’єм суміші озону і кисню з густиною за воднем 18,3 необхідно використати для спалювання 250л (н.у.)
суміші карбону діоксиду та карбону монооксиду, що має густину за повітрям 1,2?
2.571. Препарат магнію силіциду з домішками магнію помістили в надлишок розчину хлоридної кислоти. Утворились
дві газоподібні речовини, об’єми яких відносились як 5:1. Розрахуйте масову частку магнію (%) у вихідному
препараті.
2.572. Після приведення до умов реакції суміші чадного газу та кисню об’єм утвореної суміші склав 4/5 об’єму
вихідної суміші. Виміри об’ємів газів проводились за однакових умов. Обчисліть об’ємний склад вихідної
суміші (%), вважаючи, що чадний газ був у суміші в недостачі.
2.573. Приготували дві однакові за масою наважки, що містять суміш магнію та кремнію. Першу розчинили в
надлишку хлоридної кислоти, а другу — у надлишку розчину калію гідроксиду. Відношення об’ємів газів, що
виділились в обох випадках, становить 2:3. Визначте масовий склад вихідної суміші (%).
2.574. Над розжареним до 1000°С вуглецем пропустили 10л суміші карбону діоксиду та аргону. Об’єм утвореної
суміші склав 16л. Усі виміри проводились за однакових умов. Визначте об’ємний склад вихідної суміші.
2.575. При дії надлишку хлоридної кислоти на суміш, що містить однакові маси натрію карбонату та барію карбонату,
виділилось 2,24л газу (н.у.). Визначте масу осаду, що утвориться при дії на одержаний розчин надлишком
розчину натрію сульфату.
2.576. Розрахуйте густину за воднем суміші, що містить азот, кисень та карбону діоксид, об’ємні частки яких у суміші
становлять відповідно 20%, 45% та 35%. Який об’єм цієї суміші необхідно використати для переведення калію
гідроксиду масою 16,8г у калію гідрогенкарбонат?
2.577. Суміш натрію карбонату та натрію гідрогенкарбонату масою 43,8г нагрівали до тих пір, поки не припинилось
зменшення маси суміші. Маса охолодженого твердого залишку дорівнює 41,1г. Розрахуйте масові частки солей
(%) у вихідній суміші.
2.578. При прожарюванні суміші магнію карбонату та цинку карбонату масою 5,45г одержали газ об’ємом 1,344л
(н.у.). Визначте відношення кількостей речовин компонентів вихідної суміші.
2.579. До розчину натрію гідроксиду масою 400г добавили 163г розчину сульфатної кислоти (ω = 40%). Для
нейтралізації одержаного розчину використали 47г натрію карбонат декагідрату. Визначте масову частку лугу
(%) у вихідному розчині.
2.580. Як повинні відноситись кількості речовин цинку карбонату та магнію карбонату в суміші, щоб після
прожарювання маса одержаного твердого залишку становила 56,18% від маси вихідної суміші?
2.581. Суміш, що містить алюміній, кремній та мідь масою 27,5г, помістили в надлишок гарячого розчину натрію
гідроксиду. При цьому виділилось 12,32л газу (н.у.). При дії на таку ж кількість вихідної суміші надлишком
хлоридної кислоти виділилось 3,36л газу (н.у.). Обчисліть маси компонентів вихідної суміші.
2.582. При повному розкладі деякої кількості гідрогенкарбонату невідомого металу, для якого характерна ступінь
окиснення +2, виділилось 1,344л газу (н.у.), який викликає помутніння вапняної води, і утворилось 2,43г

36
 твердого залишку. Визначте невідомий метал.
2.583. До розчину барію нітрату масою 522г з масовою часткою солі 20% долили надлишок розчину калію карбонату
(ω = 15%). Осад, що утворився, відфільтрували. До фільтрату доливали розчин хлоридної кислоти (ω = 10%) аж
до припинення виділення бульбашок газу. Витратили 139,5мл розчину кислоти (ρ = 1,047г/см3). Обчисліть масу
використаного розчину калію карбонату.
2.584. При пропусканні через розчин натрію гідроксиду карбону діоксиду об’ємом 24,64л (н.у.) одержали 114,4г
суміші натрію карбонату та натрію гідрогенкарбонату. Визначте масовий склад суміші утворених карбонатів.
2.585. Суміш кальцію карбіду та алюмінію карбіду масою 29,76г розчинили в хлоридній кислоті. Утворилось 13,44л
(н.у.) суміші метану та ацетилену. Визначте масовий склад вихідної суміші.
2.586. Як повинні відноситись маси кальцію карбонату та магнію карбонату у суміші, щоб при їхньому повному
термічному розкладанні утворились оксиди металів, маси яких виявились би однаковими? Відповідь подати з
точністю до цілих.
2.587. Визначте масовий склад суміші кальцію карбіду та алюмінію карбіду, якщо при дії на неї хлоридною кислотою
утворилась газова суміш з густиною за воднем 11,3. Який об’єм розчину хлоридної кислоти з масовою часткою
речовини 25% (ρ = 1,124г/см3) витратиться на взаємодію з 26г суміші карбідів?
2.588. Продукти спалювання невідомої органічної речовини масою 13,2г пропустили через поглинач з фосфору (V)
оксидом, а потім через поглинач з розчином кальцію гідроксиду. Маса першого поглинача збільшилась на
21,6г, а в другому утворилось 30г кальцію карбонату та 48,6г кальцію гідрогенкарбонату. Визначте формулу
невідомої речовини.
2.589. При повному термічному розкладі суміші кальцію карбонату та натрію нітрату одержали суміш газів, густина
якої при 45°С і тиску 152кПа 1,92г/л. Розрахуйте масову частку кальцію карбонату в суміші (%).
2.590. Через розчин соди, приготовлений розчиненням 66,25г безводного натрію карбонату у 250мл води, пропустили
надлишок карбону діоксиду. Розрахуйте кількість солі, що викристалізується з одержаного розчину, якщо її
розчинність при температурі досліду становить 8г на 100г води.
2.591. Суміш карбону монооксиду та карбону діоксиду об’ємом 160л (н.у.) пропустили через вапняну воду. При
цьому одержали 120г кальцію карбонату та 129,6г кальцію гідрогенкарбонату. Обчисліть об’ємні частки газів
(%) у вихідній суміші.
2.592. При дії надлишку кальцинованої соди на розчин, що містить однакові маси хлоридної та сульфатної кислот,
виділилось 13,44л газу (н.у.). Яка маса осаду утвориться при дії на такий же за складом і масою розчин кислот
надлишком розчину барію нітрату?
2.593. Який об’єм повітря (н.у.) витратиться на згоряння порошку алюмінію масою 16,2кг?
2.594. При взаємодії алюмінію кількістю речовини 0,75моль з невідомим галогеном одержали 200,25г алюмінію
галогеніду. Який галоген використали?
2.595. Суміш магнію та алюмінію масою 20г помістили в надлишок водного розчину лугу. Виділилось 1,008л (н.у.)
водню. Визначте масову частку алюмінію (%) в суміші.
2.596. Яку кількість заліза одержали при алюмінотермічному відновленні 69,6кг залізної окалини, якщо втрати
продукту становили 10%?
2.597. Який об’єм газу (н.у.) виділиться при розчиненні суміші алюмінію та міді масою 13,5г у водному розчині лугу?
Масова частка міді в суміші становить 20%.
2.598. Визначте масу алюмінію, яку необхідно використати для заміщення всього аргентуму в аргентуму нітраті, що
міститься в розчині масою 212,5г з масовою часткою солі 20%.
2.599. На розчинення суміші масою 20г, що містить алюмінію оксид та купруму (ІІ) оксид, витратили 80г розчину
калію гідроксиду з масовою часткою лугу 10%. Визначте масову частку алюмінію оксиду (%) у вихідній
суміші.
2.600. Для одержання марганцю шляхом алюмінотермії змішали 21,6кг алюмінію та 53,07кг мангану діоксиду.
Визначте масовий склад твердого залишку після прожарювання вихідної суміші.
2.601. Розрахуйте масу солі, яку можна одержати сплавлянням алюмінію оксиду масою 30,6г та калію гідроксиду
масою 28г.
2.602. При розчиненні 1,8г технічного алюмінію в розбавленій сульфатній кислоті одержали 2016мл водню (н.у.).
Обчисліть масову частку домішок (%) в технічному алюмінії.
2.603. Який об’єм 2М розчину хлоридної кислоти необхідно використати для розчинення 62,4г алюмінію гідроксиду?
2.604. Яку масу алюмінію можна одержати з 2,5т глинозему, масова частка алюмінію оксиду в якому становить 90%?
2.605. Розрахуйте масову частку НСl (%) в розчині хлоридної кислоти масою 400г, якщо в ньому можна розчинити
0,2моль алюмінію.

37
2.606. Скільки теплоти виділилось у результаті відновлення алюмінієм феруму (ІІІ) оксиду, якщо утворилось 200г
заліза? Тепловий ефект реакції –710кДж.
2.607. Яку масу розчину натрію гідроксиду з масовою часткою лугу 30% потрібно використати для осадження
алюмінію гідроксиду з розчину алюмінію хлориду масою 400г з масовою часткою солі 20%?
2.608. Який об’єм розчину натрію гідроксиду з масовою часткою лугу 10% (ρ=1,109г/см3) витратиться на розчинення
суміші алюмінію та цинку масою 31,4г? Масова частка алюмінію в суміші 17,2%.
2.609. При алюмінотермічному відновленні 128г феруму (ІІІ) оксиду одержали 68г заліза. Яка масова частка (%)
виходу металу?
2.610. Визначте масову частку (%) алюмінію, що міститься в суміші з міддю, якщо при дії на 120г цієї суміші
надлишком розчину хлоридної кислоти виділилось 16,8л водню (н.у.).
2.611. Гідроксид невідомого металу масою 15,6г прожарили до постійної маси. Утворилось 10,2г оксиду металу з
валентністю ІІІ. Визначте формулу гідроксиду.
2.612. Алюміній масою 9,45г сплавили зі стехіометричною кількістю сірки. Продукт реакції розчинили у воді.
Визначте масу одержаного при цьому осаду.
2.613. На суміш алюмінію та міді масою 12г подіяли надлишком розчину хлоридної кислоти. При цьому виділився
газ, який повністю використали на відновлення хрому (ІІІ) оксиду масою 15,2г. Обчисліть масову частку (%)
алюмінію у вихідній суміші.
2.614. На суміш алюмінію та магнію масою 10,2г подіяли надлишком хлоридної кислоти. Одержали 11,2л газу (н.у.).
Визначте масові частки металів (%) у вихідній суміші.
2.615. На суміш алюмінію та міді масою 47,2г подіяли надлишком розчину лугу. Твердий залишок відфільтрували і
розчинили в концентрованій нітратній кислоті. При цьому виділилось 0,8моль газу. Розрахуйте масову частку
алюмінію (%) у вихідній суміші.
2.616. Суміш цинку та алюмінію масою 25г розчинили в розчині сульфатної кислоти (ρ = 1,07г/см3, ω = 10%). Маси
металів відносились відповідно як 1:4. Який об’єм розчину кислоти витратили на розчинення вихідної суміші?
2.617. При взаємодії 6,75г металу, що належить до групи ІІІ А періодичної системи елементів, з азотом утворився
нітрид, при гідролізі якого одержали газ, який піддали каталітичному окисленню киснем. Утворився інший газ
об’ємом 5,6л (н.y.). Визначте метал.
2.618. Вміст води у кристалогідраті алюмінію хлориду становить 44,72%. Визначте, яку масу кристалогідрату
потрібно використати для добування 25г алюмінію оксиду.
2.619. Сплавили суміш масою 51,8г, що містить алюмінію оксид і надлишок соди. При цьому одержали 43г сплаву.
Визначте масовий склад (%) вихідної суміші.
2.620. В якій масі бокситу міститься стільки ж алюмінію, скільки його є в 0,5т кріоліту? Масова частка домішок у
бокситі становить 20%?
2.621. Який об’єм газу (н.у.) виділиться при дії розбавленої сульфатної кислоти на суміш алюмінію та купруму (ІІ)
оксиду, якщо для вилучення всього алюмінію з такої ж суміші витратили 500г розчину калію гідроксиду з
масовою часткою лугу 16%?
2.622. Визначте, яку масу технічного алюмінію, що містить 97% алюмінію, потрібно використати для відновлення
мангану з 5кг піролюзиту, масова частка мангану діоксиду в якому становить 80%.
2.623. Кристалогідрат складу KAl(SO4)2·12H2O масою 118,5г розчинили в 600мл води. До одержаного розчину долили
269,06см3 розчину натрі. гідроксиду (ρ=1,115г/см3, W = 10%). Які речовини і в якій кількості будуть міститися в
одержаному розчині?
2.624. При розчиненні сплаву алюмінію та міді масою 3,81г в надлишку концентрованого розчину натрію гідроксиду
виділилось 2016мл газу (н.у.). Обчисліть об’єм розчину нітратної кислоти з масовою часткою кислоти 88%
(ρ=1,478г/мл), який витратиться на реакцію з вихідною кількістю сплаву.
2.625. До розчину алюмінію нітрату масою 42,60г з масовою часткою солі 20% додали 37,33г розчину натрію
гідроксиду з масовою часткою лугу 15%. Утворений осад відфільтрували та промили. Визначте його склад та
масу.
2.626. Скільки заліза утвориться при алюмінотермічному відновленні 32кг феруму (ІІІ) оксиду, якщо масова частка
домішок в оксиді ,становить 5%, а виробничі втрати складають 10%.
2.627. Для одержання марганцю шляхом алюмінотермії змішали 10,8кг алюмінію та 30кг мангану діоксиду, що
містить 8% домішок. Розрахуйте масові частки речовин (%) в одержаному після сплавляння твердому залишку.
2.628. При розчиненні суміші алюмінію та магнію масою 5,34г в розбавленій сульфатній кислоті виділилось 5,624л
водню при температурі 25°С. Обчисліть масові частки металів (%) у вихідній суміші.
2.629. Масові частки елементів у мінералі нефеліні становлять: 24,67% К, 17,10% Аl, 17,72% Si та 40,51% О. Подайте

38
 формулу мінералу як комбінацію оксидів.
2.630. Суміш магнію та алюмінію масою 20г помістили в надлишок розчину калію гідроксиду. Виділилось 11л газу,
виміряного при 25°С і тиску 1атм. Обчисліть масову частку алюмінію (%) у вихідній суміші.
2.631. При обробці суміші алюмінію та купруму (ІІ) оксиду розчином натрію гідроксиду виділилось 1,68л газу (н.у.).
При дії на таку саму за складом і масою суміш концентрованою нітратною кислотою утворилось 18,8 г солі.
Визначте масу вихідної суміші та масові частки сполук (%) в цій суміші.
2.632. До розчину, що містить 3,42г алюмінію сульфату, додали луг, одержаний при повному електролізі солі, що
містилась у розчині натрію хлориду масою 25,35г (ω = 15%). Визначте масу одержаного осаду.
2.633. Алюміній, що містився у 100мл розчину алюмокалієвого галуну, виділили у вигляді оксиду, маса якого
становить 0,816г. Визначте молярну концентрацію галуну у вихідному розчині.
2.634. При алюмінотермічному відновленні феруму (ІІІ) оксиду масою 320г одержали 170г заліза. Обчисліть вихід
металу (%).
2.635. При сплавлянні суміші масою 6,330г, яка складається з алюмінію оксиду і надлишку соди, одержали 6,000г
твердого залишку. Визначте: а) масовий склад вихідної суміші; б) масові частки (%) речовин у твердому
залишку.
2.636. Скільки кілограмів алюмінію можна одержати з 2т глинозему, що містить 96% алюміній оксиду? Виробничі
втрати у процесі добування оксиду становлять 20%.
2.637. Який об’єм 1М розчину натрію гідроксиду потрібно використати для реакції з алюмінію сульфатом, що
міститься у 20см3 2М розчину солі, щоб всі іони алюмінію осадити у вигляді гідроксиду?
2.638. Який об’єм розчину натрію гідроксиду (ρ = 1,16г/см3, ω = 15%) використали для реакції з алюмінію хлоридом,
що містився в 10,27см3 розчину з масовою часткою солі 5% (ρ = 1,04г/см3), якщо одержали натрію
гексагідроксоалюмінат?
2.639. При дії на суміш заліза, міді та алюмінію масою 9,5г надлишком розчину натрію гідроксиду одержали 10,08л
газу (н.у.). Визначте масовий склад вихідної суміші, якщо відомо, що при дії на масу суміші в 4 рази меншу
надлишком розчину хлоридної кислоти без доступу повітря виділиться 3,36дм3 газу (н.у.).
2.640. Наважку алюмінієвого пилу масою 17,82г повністю окислили хлором. З одержаної солі приготували 600мл
розчину. Половину одержаного розчину використали на реакцію з розчином калію гідроксиду об’ємом 1240мл
із вмістом лугу 54,8г/л. Обчисліть маси одержаних продуктів реакції.
2.641. Газову суміш, одержану при прожарюванні 70г суміші алюмінію нітрату, амонію карбонату та крейди,
пропустили через посудину, в якій містився надлишок розчину хлоридної кислоти. Об’єм газової суміші при
цьому зменшився на 8,96л (н.у.). Суміш газів, яка залишилась, пропустили крізь надлишок розчину кальцію
гідроксиду. Утворилось 60г осаду. Розрахуйте масові частки (%) компонентів вихідної суміші.
2.642. Яку масу цинку гідроксиду потрібно добавити до алюмінію гідроксиду масою 15,6г, щоб при прожарюванні
цієї суміші маса одержаного твердого залишку становила 80% від маси вихідних речовин?
2.643. При розчиненні 30г кристалогідрату алюмінію сульфату в 600мл води утворився розчин з масовою часткою
солі 3,23%. Визначте формулу кристалогідрату.
2.644. Суміш алюмінію сульфіду та цинку нітриду залили водою і нагріли до кипіння. Одержали суміш газів об’ємом
17,92л (н.у.) з густиною 1,328г/л. Визначте масовий склад вихідної суміші.
2.645. На суміш міді та алюмінію масою 400г подіяли надлишком концентрованої нітратної кислоти. Одержаний
розчин відділили від нерозчинного залишку і піддали електролізу до повного розкладу солі. На аноді при цьому
виділилось 26,88л газу (н.у.). Обчисліть масову частку алюмінію (%) у вихідній суміші металів.
2.646. При взаємодії сплаву міді, заліза та алюмінію масою 7,90г з надлишком хлоридної кислоти одержали 1,568л
газу та 5,12г нерозчинного залишку. Розрахуйте масові частки металів (%) у вихідній суміші.
2.647. На суміш алюмінієвих та мідних ошурок подіяли при нагріванні надлишком розчину калію гідроксиду.
Виділилось 11,2л газу (н.у.). Нерозчинний залишок відфільтрували і розчинили в концентрованій нітратній
кислоті. Розчин випарували, а тверду речовину, що залишилась, прожарили. Маса твердого залишку склала
0,8г. Визначте масовий склад вихідної суміші.
2.648. При дії на суміш алюмінію, міді та алюмінію оксиду надлишком гарячого концентрованого розчину лугу
виділилось 13,44л газу (н.у.) і залишилось 38,4г нерозчинного залишку. При дії на таку ж кількість суміші
надлишком розбавленої сульфатної кислоти утворилось 102,6г алюмінію сульфату. Обчисліть: а) масу вихідної
суміші; б) масову частку алюмінію оксиду в цій суміші (%).
2.649. До розчину, що містить 6,84г алюмінію сульфату, долили розчин, де міститься 8,48г натрію карбонату.
Одержаний осад відфільтрували, промили водою та висушили при температурі 500°С. Визначте масу твердого
залишку.

39
2.650. При розчиненні 43г суміші алюмінію, цинку та міді в надлишку хлоридної кислоти утворилось 16,03л газу при
температурі 20°С і тиску 1,2атм. Нерозчинний залишок відділили і розчинили в розбавленій нітратній кислоті.
Утворилось 4,48л газу (н.у.). Визначте масовий склад вихідної суміші.
2.651. До 250мл 0,5М розчину алюмінію хлориду додали 19,5г калію. Визначте молярні концентрації речовин в
утвореному розчині. Зміною об’єму розчину можна знехтувати.
2.652. Маса продуктів реакції окислення суміші алюмінію та міді хлором у 2,5 рази більша за масу вихідної суміші.
Визначте масовий склад вихідної суміші (%).
2.653. Яку масу розчину калію гідроксиду з масовою часткою солі 30% потрібно використати для виділення алюмінію
з 2кг суміші алюмінію з міддю, якщо відомо, що при дії розбавленої сульфатної кислоти на 50г цієї суміші
виділилось 5,6л водню (н.у.)?
2.654. Який мінімальний об’єм розчину калію гідроксиду з масовою часткою лугу 15% (ρ = 1,12г/см3) потрібно
використати для розчинення суміші масою 4,38г, що містить алюміній, алюмінію оксид та алюмінію гідроксид,
кількості речовин яких відносяться відповідно як 2:3:1?
2.655. На реакцію з 20г сплаву міді та алюмінію витратили стехіометричну кількість розчину натрію гідроксиду (ρ =
1,43г/см3, ω = 40%). Нерозчинний залишок помістили в надлишок розчину розбавленої нітратної кислоти. Сіль,
яку одержали, виділили з розчину і прожарили. Виявилось, що її маса дорівнює 8г. Обчисліть: а) маси металів у
сплаві; б) об’єм розчину лугу, який витратили на проведення реакції.
2.656. До розчину, що містить 25г алюмінію хлориду, долили розчин натрію гідроксиду із вмістом лугу 25г.
Одержаний осад відфільтрували і прожарили. Визначте: а) масу одержаного після прожарювання залишку; б)
масу калію гідроксиду, який потрібно сплавити з одержаним залишком для добування калію метаалюмінату.
2.657. До 200мл 1М розчину алюмінію сульфату долили 300мл 5М розчину натрію гідроксиду. Визначте масу
утвореного осаду та молярні концентрації солей в одержаному розчині. Зміною маси розчину можна
знехтувати.
2.658. Сплав містить алюміній, цинк, кремній та срібло. При дії на 2,85г сплаву надлишком розчину хлоридної
кислоти одержали 0,896л водню (н.у.) та 1,66г нерозчинного залишку. При дії на 5,7г такого ж сплаву
надлишком розчину калію гідроксиду одержали 5376мл водню (н.у.). Визначте масові частки (%) компонентів
сплаву.
2.659. При дії на 4,93г суміші алюмінію, заліза та міді надлишком концентрованої нітратної кислоти одержали 1,344л
газу (н.у.). Нерозчинний залишок обробили надлишком концентрованого розчину лугу. При цьому виділилось
1,68л (н.у.) газу. Розрахуйте масові частки (%) металів у вихідній суміші.
2.660. Суміш, що містить алюміній, силіцію діоксид та магній масою 2,43г, обробили надлишком розчину лугу.
Нерозчинний залишок відфільтрували і обробили надлишком розчину хлоридної кислоти. Виділилось 896мл
газу (н.у.). Визначте маси компонентів суміші, якщо відомо, що відношення кількостей речовин алюмінію та
силіцію діоксиду у вихідній суміші становить 1:2.
2.661. Суміш натрію сульфату та алюмінію сульфату масою 10г розчинили у воді і до одержаного розчину додали
надлишок розчину калію карбонату. Осад, що утворився, відфільтрували, прожарили та зважили. Виявилась,
що його маса дорівнює 2,55г. обчисліть масові частки солей (%) у вихідній суміші.
2.662. На суміш масою 50г, що складається з алюмінію, магнію та силіцію діоксиду, подіяли надлишковою кількістю
розчину хлоридної кислоти. Виділилось 17,92л газу (н.у.). При дії на таку ж кількість суміші надлишком
розчину лугу виділилось 6,72л газу (н.у.). Визначте масовий склад вихідної суміші.
2.663. На суміш порошків алюмінію та магнію масою 32г подіяли надлишком розчину хлоридної кислоти. Газ, що
виділився при цьому, пропустили при температурі 400°С через трубку, що містила купруму (ІІ) оксид, а потім
утворені речовини пропустили через трубку з фосфору геміпентаоксидом. Маса другої трубки при цьому
збільшилась на 27г. Розрахуйте масову частку алюмінію (%) у вихідній суміші.
2.664. На суміш масою 39,9г, що містить цинк, алюміній та залізо, подіяли надлишком розбавленої хлоридної кислоти
без доступу кисню. При цьому виділилось 20,16л (н.у.) газу. До одержаного розчину додали надлишок розчину
натрію гідроксиду. Одержаний осад відфільтрували, окислили киснем та прожарили. Маса твердого залишку
склала 40г. Визначте масовий склад вихідної суміші.
2.665. Амонію хлорид з домішками алюмінієвого пилу розчинили в надлишку розчину калію гідроксиду. Одержали
газову суміш з густиною за воднем 6. Обчисліть масову частку домішок алюмінієвого пилу (%).
2.666. Суміш масою 10,42г, що містила алюміній, магній та кремній, помістили в надлишок розчину лугу. Виділилось
11,872л (н.у.) газу, а маса нерозчинного залишку склала 16,12% вихідної маси. Визначте масовий склад
вихідної суміші.
2.667. Суміш масою 16,34г, що містила залізо, алюміній та магній, помістили в надлишок розбавленого розчину

40
 сульфатної кислоти, у результаті чого виділилось 0,65моль газу. Якщо на таку саму кількість вихідної суміші
подіяти надлишком розчину лугу, то виділиться 5,6л газу (н.у.). Обчисліть масовий склад вихідної суміші.
2.668. Яку кількість речовини алюмінію сульфату потрібно добавити до 1моль цинку сульфату, щоб маса одержаного
із суміші солей алюмінію оксиду склала 25,02% від маси вихідних солей?
2.669. Обчислити рН буферної системи яка складається з 150мл розчину NH4OH з Сн = 0,1моль/л та мл розчину
NH4NO3 з Сн = моль/л. Кд(NH4OH) = 1,8·10–5.
2.670. Обчислити рН розчину хлориду амонію з Сн = 0,01моль/л.
2.671. Знайдіть осмотичний тиск 5% розчину глюкози С6Н12О6 при температурі 37°С, прийнявши ρр–ну = 1г/мл.
2.672. В якому співвідношенні треба взяти розчини солі та основи з С н=0,1моль/л для одержання аміачного буферу з
рН = 9? Кд(NH4OH)=1,8·10–5.
2.673. Обчисліть рН розчину сульфіду калію з С н = 0,001моль/л (гідроліз іде по першому ступеню). Кд1 = 6·10–8, Кд2 =
1·10–14.
2.674. Обчислити рН гідрокарбонатного буферу який складається з 50мл розчину солі з Сн = 0,1моль/л, та 40мл
розчину кислоти з Сн = 0,2моль/л. Кд(к–ти) = 4,5·10–7.
2.675. Обчислити рН розчину ацетату натрію з Сн = 0,02моль/л.(Кд(к–ти)=1,8·10–5).
2.676. Обчислити молярну нормальну (еквівалентну), моляльну концентрації та титр розчину масовою часткою
сульфату алюмінію 10% (ρ = 1,105г/мл).

41
Розділ 3
d–елементи
3.1. Оксиди хрому (II), (III), (VI): їх кислотно–основні та окисно–відновні властивості. Закінчити рівняння реакції:
K2Cr2O7 + H2S + H2SO4 →
3.2. Кобальт та нікель. Хімічна активність. Сполуки кобальту (ІІ), (ІІІ) та нікелю (ІІ). Окисно–відновні властивості.
Гідроліз солей. Комплексні сполуки. Біологічна роль. Закінчити рівняння реакції:
Co(OH)2 + O2 + H2O →
3.3. Визначте маси речовин. які будуть у фільтраті, якщо до розчину масою 10г з масовою часткою сульфату міді
(ІІ) 25%, долили розчин масою 20г з масовою часткою гідроксиду натрію 20%.
3.4. До 140г розчину з масовою часткою сульфату міді (ІІ) 16% додали 5,6г порошкоподібного заліза. Обчисліть
маси солей у розчині після закінчення реакції.
3.5. Комплексні сполуки міді (ІІ) з аміаком, амінокислотами та багатоатомними спиртами. Окисні властивості міді
(ІІ). Біологічна роль сполук міді. Здійснити перетворення: Cu → CuSO 4 → [Cu(OH)]2SO4 → [Cu(NH3)4]SO4 →
CuS
3.6. Який об’єм розчину з масовою часткою сульфатної кислоти 15% і густиною 1,1г/мл треба взяти для реакції з
надлишком цинку, щоб отриманим воднем можна було відновити оксид Fе3О4 масою 11,6г до заліза?
3.7. Загальна характеристика VIIIВ підгрупи. Валентні стани заліза, кобальту та нікелю. Карбоніли заліза, кобальту
та нікелю; отримання властивості. Здійснити перетворення:
Fe → Fe2(SO4)3 → Fe(OH)SO4 → Fe2(SO4)3 → K3[Fe(CN)6]
3.8. Золото. Сполуки золота (І) та (ІІІ), їх окисні властивості. Комплексні сполуки. Використання сполук золота в
медичній практиці. Закінчити рівняння реакції: Au + HNO 3 + HF →
3.9. Цинк. Взаємодія з окисниками, простими речовинами та складними (кислоти та луги); цинковмісні ферменти.
Здійснити перетворення:
Zn → ZnO → ZnCl2 → Zn(OH)2 → K2[Zn(OH)4] → K2ZnO2 → ZnSO4
3.10. Сполуки заліза (ІІІ). Характеристика оксиду та гідроксиду заліза (ІІІ). Гідроліз солей. Комплексні сполуки
заліза (ІІІ). Якісні реакції на катіони Fe +2 та Fe+3. Біологічна роль та використання у медицині. Закінчити
рівняння реакції:
FeSO4 + HNO3 + H2SO4 →
3.11. Скільки грамів гідроксиду міді (ІІ) утвориться при зливанні розчину, який містить 35г сульфату міді (ІІ) з
розчином, який містить 0,4моль гідроксиду натрію?
3.12. Яка кількість речовин оксиду алюмінію утвориться при взаємодії 108г алюмінію з 160г оксиду заліза (ІІІ)?
3.13. Окисно–відновні властивості сполук хрому (II), (III), (VI); їх залежність від рН середовища; хромати та
дихромати. Закінчити рівняння реакції та визначити еквівалентну масу окисника: K 2Cr2O7 + NaNO2 + H2SO4 →
3.14. Срібло. Окисні властивості срібла (І). Комплексні сполуки з аміаком, тіосульфат– та ціанід–іонами. Біологічна
роль сполук срібла та використання в медичній практиці. Закінчити рівняння реакції та визначити еквівалентну
масу окисника: Ag2O + H2O2 →
3.15. На хлорид цинку масою 6,8г, подіяли гідроксидом натрію масою 5г. Яка маса осаду при цьому утвориться?
3.16. Срібло. Оксид срібла (І). Нітрат та галогеніди срібла. Розчинність у воді. Окисна активність срібла (І).
Здійснити перетворення:
Ag → AgNO3 → Na[Ag(S2O3)2] → AgI
3.17. Маємо суміш порошків металів нікелю, цинку і срібла. Частину цієї суміші масою 4,58г обробили
концентрованим розчином лугу, отримавши газ об’ємом 224мл. Іншу частину тієї самої суміші масою 11,45г
обробили розбавленою сірчаною кислотою. При цьому виділився газ, що займає об’єм 2,24л. Визначте масові
частки металів у суміші. Об’єми газів зведено до нормальних умов.
3.18. Марганець. Оксид марганцю (IV). Його амфотерність, окисно–відновна двоїстість, каталітичні властивості.
Біологічна роль сполук марганцю; використання в фармацевтичному аналізі. Закінчити рівняння реакції:
Mn(NO3)2 + PbO2 + HNO3 →
3.19. Марганець. Кислотно–основні властивості оксидів та гідратів марганцю (II), (IV), (VI), (VII). Здійснити
перетворення:
Mn → MnO → MnCl2 → KMnO4 → K2MnO4 → MnO2
3.20. Наважки сульфату хрому (ІІІ) і гідроксиду калію по 39,2г кожна розчинили у воді і піддали взаємодії.
Обчисліть масу осаду, що утворився після закінчення реакції.

42
3.21. Платинові метали. Оксиди рутенію та осмію. Комплексні сполуки платини (ІІ) та платини (ІV). Використання
як протипухлинних препаратів. Закінчити рівняння реакції: Pt + HNO3 + HCl →
3.22. Суміш міді та оксиду міді (ІІ) масою 10г піддали при нагріванні взаємодії з воднем до повного зникнення
чорного кольору. При. цьому утворилось 0,1моль води. Визначте масові частки компонентів суміші.
3.23. Залізо. Сполуки заліза (ІІ). Сіль Мора. Комплексні сполуки заліза (ІІ) з ціанід–, тіоціанат– іонами,
диметилгліоксимом, порфіринами. Гемоглобін. Біологічне значення. Закінчити рівняння реакції: FeSO 4 +
K2Cr2O7 + H2SO4 →
3.24. Ртуть. Хімічна активність. Сполуки ртуті (ІІ). Нітрати та галогеніди ртуті (ІІ). Розчинність у воді, гідроліз.
Оксид ртуті (ІІ). Окисні властивості ртуті (ІІ). Здійснити перетворення:
Hg → Hg2(NO3)2 → Hg(NO3)2 → HgI2 → K2[HgI4]
3.25. Мідь. Оксид та гідроксид міді (І). Окисно–відновна двоїстість сполук міді (І). Комплексні сполуки з аміаком,
хлорид– та ціанід– іонами. Біологічна роль міді. Використання її сполук в медичній практиці. Закінчити
рівняння реакції: CuCl2 + Na2CO3 + H2O →
3.26. Ртуть. Катіони ртуті (І). Одержання нітратів, галогенідів та оксиду ртуті (І). Амідохлорид ртуті. Хімізм
токсичної дії сполук ртуті. Використання сполук ртуті як фармпрепаратів. Здійсніть перетворення:
Hg → HgO → Hg(NO3)2 → HgO → Hg → Hg2Cl2 → HgCl2 → HgNH2Cl
3.27. Золото. Відношення золота до гарячої селенової кислоти та “царської водки”. Окисні властивості золота (ІІІ).
Комплексні сполуки. Біологічна роль сполук золота та використання їх в медичній практиці. Закінчити
рівняння реакції: Na2[Sn(OH)4] + AuCl3 + H2O →
3.28. Який об’єм водню (н.у.) утвориться при взаємодії 12,4г заліза, що містить 10% домішок, з надлишком розчину
хлоридної кислоти?
3.29. Деталь з марганцю опустили в розчин сульфату стануму (ІІ). Через деякий час маса деталі збільшилася на 2,56г.
Яка маса олова виділилася на деталі? Яка маса марганцю перейшла в розчин?
3.30. Зразок цинку масою 73г вмістили в розчин сульфату нікелю (ІІ) масою 240г. Через деякий час зразок мав масу
71,8г. Визначте масову частку сульфату цинку в розчині після реакції.
3.31. Цинкову пластинку занурили в розчин сульфату деякого металу. Маса розчину становить 50г. Метал у сульфаті
перебуває в степені окиснення +2. Через деякий час маса пластинки збільшилася на 1,08г, і сульфат цинку при
цьому мав масову частку в розчині 6,58%. Який метал виділився на пластинці?
3.32. Шматочок заліза помістили в розчин нітрату невідомого металу, який виявляє в сполуках степінь окиснення +1.
Маса зразка металу збільшилася на 16г. Крізь отриманий розчин нітрату феруму (ІІ) пропустили надлишок
сірководню, отримавши сульфід феруму (ІІ) масою 8,8г. Який метал виділено з розчину?
3.33. До розчину сульфату купруму (ІІ) масою 248г додали порошок магнію масою 20г. Через деякий час металевий
осад зібрали і висушили. Його маса становила 28г. Визначте масову частку сульфату магнію в отриманому
розчині.
3.34. Яка маса солі утвориться при спалюванні 22,4г заліза у хлорі об’ємом 22,4л (н.у.)?
3.35. Залізні ошурки масою 14г окислили надлишком брому. Одержаний продукт розчинили в 0,8л води. Визначте
масову частку (%) речовини в одержаному розчині.
3.36. Який об’єм водню (н.у.) утвориться, якщо 7г залізного порошку помістити в 60г розчину хлоридної кислоти з
масовою часткою речовини 25%?
3.37. Визначте об’єм повітря (н.у.) та масу піриту, масова частка домішок в якому становить 10%, які необхідно
використати для добування 2,5т сульфуру діоксиду.
3.38. Повністю окислили 90г суміші піриту та купруму (ІІ) сульфіду. Який об’єм (н.у.) сульфуру діоксиду виділився
при цьому? Відомо, що масова частка купруму (ІІ) сульфіду в суміші становить 60%.
3.39. Який об’єм газу (н.у.) виділиться при взаємодії 40г феруму (ІІ) сульфіду, масова частка домішок в якому
становить 20%, із сульфатною кислотою, що міститься в розчині масою 400г (ω = 20%)?
3.40. Яку масу заліза можна одержати з 5т бурого залізняку 2Fе 2О3·3Н2О, якщо масова частка пустої породи в руді
становить 15%?
3.41. Визначте формулу кристалогідрату, якщо масові частки феруму, хлору та води в ньому становлять відповідно
20,70%, 39,37% та 39,93%.
3.42. Із 64г сульфату металу зі ступенем окиснення +3 одержали 25,6г оксиду цього металу. Визначте формулу солі.
3.43. При нагріванні 10г суміші гідроксидів міді та натрію виділилося 0,1моль води. Визначте масові частки
гідроксидів у суміші.
3.44. На суміш заліза і міді масою 10г подіяли надлишком розчину хлоридної кислоти. При цьому виділилось 2,8л
водню (н.у.). Визначте масову частку (%) заліза у вихідній суміші.

43
3.45. Сіль натрію жовтого кольору масою 6,48г розчинили у воді, підкислили сірчаною кислотою, отримавши
оранжевий розчин. При додаванні надлишку розчину сульфіту калію утворився розчин зеленкувато–
фіолетового кольору. Яка маса металічного хрому може бути виділена під час електролізу отриманого розчину?
3.46. До водного розчину, що містить хлорид хрому (ІІІ) масою 3,17г, долили розчин, що містить сульфід калію
масою 3,85г. Яка речовина випаде в осад? Визначте масу осаду.
3.47. Оксид хрому (VІ) масою 3г розчинили у воді об’ємом 120мл (густина види 1г/мл). Визначте масову частку
хромової кислоти H2CrО4 в отриманому розчині.
3.48. Обчисліть масу заліза, яку можна одержати з 20,0т червоного залізняку, масова частка домішок в якому
становить 5%.
3.49. Який об’єм (н.у.) хлору потрібно витратити для окиснення феруму (ІІ) хлориду масою 50,8кг?
3.50. На відновлення суміші феруму (ІІІ) оксиду та заліза масою 80г витратили 26,88л водню (н.у.). Визначте
масовий склад вихідної суміші.
3.51. Які маси магнію та розчину хлоридної кислоти з масовою часткою речовини 20% потрібно взяти для
одержання водню, необхідного для відновлення 104,4кг залізної окалини?
3.52. Який об’єм повітря (н.у.) необхідно використати для окиснення феруму (ІІ) гідроксиду, одержаного з 30,4 г
феруму (ІІ) сульфату?
3.53. Який об’єм розчину сульфатної кислоти (ρ = 1,11г/см3, ω = 16%) витратиться на розчинення 1,6кг феруму (ІІІ)
оксиду?
3.54. При взаємодії феруму (ІІІ) хлориду і калію гідроксиду одержали 32,1г феруму (ІІІ) гідроксиду. Скільки моль
солі та лугу витратили на проведення реакції?
3.55. Суміш заліза і залізної окалини масою 28,8г відновили воднем і добули 0,4моль води. Визначте масу кожного
компоненту в суміші.
3.56. Масова частка залізної окалини в руді становить 95%. Визначте масову частку феруму (%) в цій руді.
3.57. Масова частка феруму в червоному залізняку становить 65%. Розрахуйте масову частку феруму (ІІІ) оксиду в
цій руді.
3.58. Який об’єм розчину хлоридної кислоти (ρ = 1,047г/мл, ω = 10%) витратиться на розчинення 0,560г заліза?
3.59. Яка маса феруму (ІІІ) сульфату міститься в 500мл 0,3М розчину солі? Яку масу осаду можна виділити з цього
розчину за допомогою розчину калію гідроксиду?
3.60. Масова частка феруму (ІІІ) оксиду в руді становить 95%. Обчисліть масову частку феруму в цій руді.
3.61. Масова частка феруму в сполуці його з карбоном становить 93,33%. Визначте формулу сполуки.
3.62. При пропусканні хлору об’ємом 18л, виміряного при температурі 20°С, над розжареним залізом масою 10г
одержали сіль, яку використали для приготування 200г водного розчину. Розрахуйте масову частку солі в
одержаному розчині (%).
3.63. До розчину, що містить хлорид магнію (масова частка 8,5%), хлорид нікелю (ІІ) (8%) і хлорид купруму(ІІ)
(13,5%), масою 200г додали цинк масою 19,5г. Які метали цинк витіснить із розчину? Визначте масу металів,
що виділилися.
3.64. До розчину, що містить нітрат калію, нітрат аргентуму і нітрат купруму (ІІ), масою 250г додали залізні ошурки
масою 1,12г. Які метали виділяться з розчину, якщо масові частки солей у розчині становлять: нітрату калію —
0,5%, нітрату аргентуму — 1,02%, нітрату купруму (ІІ) — 0,94%? Чому дорівнює маса отриманих металів?
3.65. До розчину, що містить сульфат стануму (ІІ) (масова частка 6%) і сульфат нікелю (ІІ) (8%), масою 50г додали
порошок невідомого металу масою 0,646г. Метал виявляє в сполуках ступінь окиснення +2. Весь метал вступив
у реакцію, внаслідок якої з розчину витіснено все олово і половина нікелю. Який метал додали в розчин?
3.66. Мідну пластинку масою 100г занурили в розчин масою 131,5г з масовою часткою нітрату меркурію (І)
Нg2(NО3)2 20%. Визначте масу пластинки після закінчення реакції.
3.67. Зразок цинку масою 60г занурили в розчин масою 200г з масовою часткою нітрату плюмбуму (ІІ) 6,62%.
Визначте масу зразка металу після закінчення реакції, вважаючи, що весь метал, який виділився, залишився на
цьому зразку.
3.68. До розчину масою 50г з масовою часткою сульфату стануму (ІІ) 21,5% додали залізні ошурки масою 3,36г.
Після закінчення реакції металевий осад зібрали. Визначте масу цього осаду.
3.69. Залізну пластинку масою 20г занурили в розчин масою 80г з масовою часткою нітрату аргентуму 12%. Через
деякий час масова частка нітрату аргентуму в розчині становила 8%. Визначте, якою стала маса металевої
пластини, якщо все отримане срібло виділилося на ній.
3.70. Який об’єм розчину сульфатної кислоти з масовою часткою речовини 20% (ρ = 1,14г/мл), необхідно
використати для розчинення 40г заліза? Яку масу феруму (ІІ) сульфат гептагідрату можна виділити з цього

44
 розчину?
3.71. У розчин купруму (ІІ) сульфату масою 70г (ω = 20%) помістили 2,6г залізного пилу. Обчисліть масову частку
купруму (ІІ) сульфату в розчині після завершення реакції.
3.72. При розчиненні у сірчаній кислоті 10,48г суміші оксидів міді (ІІ) і цинку утворилося 20,88г безводних
сульфатів міді (ІІ) і цинку. Визначте склад вихідної суміші.
3.73. При розчиненні в соляній кислоті 5,58г суміші порошків заліза і цинку виділилось 2016мл водню (н.у.).
Визначте склад узятої суміші.
3.74. Кристалогідрат невідомого складу містить нітроген, ферум, сульфур, гідроген та оксиген, масові частки яких
становлять відповідно 2,90%, 11,62%, 13,28%, 5,81% та 66,39%. Визначте формулу сполуки. Які речовини
будуть утворюватись при доливанні до цього кристалогідрату: а) розчину натрію карбонату б) розчину калію
сульфіду в) розчину калію йодиду? Напишіть відповідні рівняння реакцій.
3.75. Суміш залізних та мідних ошурок масою 20г помістили в надлишок розчину хлоридної кислоти. При цьому
виділилось 5,6л газу (н.у.). Визначте масовий склад суміші.
3.76. Скільки кілограмів коксу, що містить 90% карбону, потрібно витратити на одержання заліза з 5кг руди, масова
частка феруму (ІІІ) оксиду в якій становить 95%? Виробничі втрати коксу в процесі реакції відновлення руди
становлять 15%.
3.77. Під час розчинення металу Х в азотній кислоті утворився оксид нітрогену (ІІ) об’ємом 8,96л (н.у.). Отриманий
розчин нейтралізували надлишком розчину лугу. Осад блакитного кольору, що випав, відділили і прожарили,
отримавши оксид купруму (ІІ). Напишіть рівняння здійснених реакцій. Яку масу металу було взято?
3.78. При повному розчиненні 30,0г суміші залізних та алюмінієвих ошурок у хлоридній кислоті виділився газ, при
окисленні якого хлором одержали 40,32л (н.у.) іншої газоподібної речовини. Визначте масовий склад вихідної
суміші.
3.79. Цинкову пластинку помістили в розчин феруму (ІІ) сульфату, де містилось 0,02моль солі. Після повного
витіснення феруму із солі маса пластинки змінилась на 10%. Визначте початкову масу цинкової пластинки.
3.80. Який об’єм повітря (н.у.) витратиться на окиснення феруму (ІІ) гідроксиду, одержаного при дії надлишку
розчину калію гідроксиду на розчин феруму (ІІ) хлориду масою 200г (W = 15%)?
3.81. Залізо масою 2,8г сплавили із сіркою масою 1,2г. Обчисліть масові частки речовин в одержаній суміші (%).
3.82. У розчин купруму (ІІ) сульфату помістили залізну пластинку. Через деякий час її вийняли. Визначте масу іонів
Fe2+ в одержаному розчині, якщо маса пластинки збільшилась на 2г.
3.83. Залізна руда сидерит містить 28% феруму. Яку кількість руди необхідно використати для добування 10,0кг
заліза, якщо виробничі втрати становлять 12%?
3.84. При повному окисленні феруму дисульфіду, що містився в залізному колчедані масою 55г, одержали 16,8л газу
(н.у.). Визначте масову частку феруму дисульфіду (%) в залізному колчедані.
3.85. До розчину масою 400г, у якому міститься сульфат купруму (ІІ), долили надлишок розчину лугу. Осад
відділили і прожарили. Над речовиною, що утворилася, пропустили надлишок водню при нагріванні. Отримали
метал, який розчинили в гарячій концентрованій сірчаній кислоті, зібравши газ об’ємом 5,6л (н.у.). Визначте
масову частку сульфату купруму (ІІ) у вихідному розчині.
3.86. Визначте об’єм розчину сульфатної кислоти (ρ = 1,14г/мл, ω = 20%), який використали для добування водню,
необхідного для відновлення залізної окалини масою 104,4г.
3.87. Масові частки елементів у невідомій речовині становлять: 28,57% феруму, 30,61% карбону, 40,82% оксигену.
При розкладанні 0,5моль цієї речовини одержали 28г заліза. Визначте формулу речовини.
3.88. 20г суміші заліза та феруму (ІІІ) оксиду обробили надлишковою кількістю хлоридної кислоти і одержали при
цьому 2240мл газу (н.у.). Обчисліть масові частки компонентів суміші (%).
3.89. При розчиненні суміші ошурок міді, заліза і золота у концентрованій азотній кислоті утворилося 6,72л газу
(н.у.) та 8,55г твердого залишку. При розчиненні цієї ж наважки суміші у соляній кислоті виділилось 3,36л газу
(н.у.). Встановіть масову частку золота у суміші.
3.90. До нітратної кислоти масою 140г помістили мідні ошурки масою 32г. Яка маса купруму (ІІ) нітрату утвориться
в цій реакції?
3.91. При розчиненні в розбавленій азотній кислоті 6,08г суміші порошкоподібних заліза та міді виділилось 1,792л
газу (н.у.). Визначте склад суміші порошків.
3.92. При відновленні суміші ферум (ІІІ) оксиду та купруму (ІІ) оксиду масою 159,5г воднем (при нагріванні)
одержали воду масою 45,0г. Обчисліть масу одержаного заліза.
3.93. Суміш цинку та заліза масою 12,1г помістили в розчин з надлишковою кількістю купруму (ІІ) хлориду. При
цьому одержали 12,8г міді. Обчисліть масові частки металів (%) у суміші.

45
3.94. При дії на сплав, що містить залізо, мідь та алюміній, в якому масова частка заліза становить 10%, надлишком
хлоридної кислоти виділилось 13,44л (н.у.) газу і залишилось 8,00г нерозчинного залишку. Визначте масовий
склад вихідної суміші.
3.95. Скільки тонн чавуну, масова частка феруму в якому становить 95%, можна добути з червоного залізняка масою
20т, масова частка феруму в якому становить 60%?
3.96. Визначте масу осаду, добутого в результаті зливання розчину масою 20г з масовою часткою феруму (ІІІ)
сульфату 8% з розчином масою 20г з масовою часткою барію гідроксиду 15%.
3.97. Який об’єм займе газ при температурі 80°С, що виділиться при взаємодії 2,8г заліза із сульфатною кислотою,
яка міститься у 25г розчину з масовою часткою кислоти 98%?
3.98. При дії надлишку розчину нітратної кислоти на залізо масою 13,89г одержали феруму (ІІІ) нітрат, нітрогену
монооксид та воду. Складіть рівняння реакції та обчисліть об’єм газу, що виділиться, при температурі 30 °С і
тиску 105кПа.
3.99. Феруму (ІІІ) нітрат нонагідрат одержують при взаємодії заліза з нітратною кислотою. Визначте масу заліза, що
містить домішки, масова частка яких становить 5%, та масу розчину нітратної кислоти з масовою часткою
речовини 50%, які потрібно витратити для одержання 525,2кг кристалогідрату. Який об’єм нітрогену
монооксиду (н.у.) виділиться при цьому?
3.100. Яку масу заліза можна одержати при взаємодії 5,33г феруму (ІІІ) оксиду, що містить домішки силіцію діоксиду,
масова частка яких становить 10%, та коксу масою 1,8г?
3.101. Суміш масою 60,3г, що містить залізо, алюміній та купруму (ІІ) оксид, відновили воднем. На половину
одержаної суміші подіяли концентрованою нітратною кислотою. Виділилось 4,48дм3 газу (н.у.). При дії на іншу
половину суміші хлоридною кислотою без доступу повітря утворилось 13,44дм3 газу (н.у.). Визначте масовий
склад вихідної суміші.
3.102. Для повного розчинення суміші залізної окалини з оксидом цинку масою 7,42г потрібно 4З,8г соляної кислоти з
масовою часткою хлороводню 20%. Визначте склад суміші.
3.103. У 50г розчину сульфату двовалентного металу помістили цинкову пластинку. Через деякий час маса пластинки
збільшилась на 0,8г, а масова частка цинку сульфату в розчині становила 3,29%. Визначте метал.
3.104. Залізну дротину помістили в розчин нітрату одновалентного металу. Через деякий час маса дротини
збільшилась на 0,9г, а маса феруму (ІІ) нітрату становила 0,9г. Визначте метал.
3.105. Цинкову пластинку помістили в розчин сульфату двовалентного металу. Через деякий час маса пластинки
збільшилась на 1,41г. До добутого розчину цинку сульфату долили розчину барію сульфату, в результаті чого
утворився осад масою 6,99г. Визначте метал.
3.106. Суміш заліза, залізної окалини та піску масою 10г прореагувала з 66,4мл соляної кислоти, густина якої 1,1г/см3,
а масова частка хлороводню — 12,5%. При цьому одержали 0,56л водню (н.у.). Визначте склад суміші.
3.107. На суміш заліза, феруму (ІІІ) оксиду та кварцового піску масою 160г подіяли розчином нітратної кислоти. При
цьому утворилось 387,2г феруму (ІІІ) нітрату і 51,2г нерозчинного залишку. Який об’єм розчину хлоридної
кислоти (ρ = 1,1г/мл, ω = 20%) необхідно використати на розчинення такої ж за складом і масою суміші?
3.108. На реакцію з 60г суміші феруму (ІІ) сульфату та феруму (ІІІ) сульфату витратили 1,5дм3 0,02М розчину калію
перманганату, підкисленого сульфатною кислотою. Визначте масовий склад (%) вихідної суміші.
3.109. Маса твердого залишку, одержаного після повного розкладу суміші феруму (ІІІ) гідроксиду та купруму (ІІ)
гідроксиду, зменшилась на 19,08% порівняно з вихідною масою. Визначте масові частки речовин (%) у
вихідній суміші.
3.110. Феруму (ІІ) сульфід, що містить домішки металічного заліза, розчинили в надлишку хлоридної кислоти.
Утворилась газова суміш об’ємом 2464мл (н.у.) і масою 3,402г. Розрахуйте масову частку домішок заліза (%) у
вихідній речовині.
3.111. У потоці хлору спалили 0,088г суміші мідних і залізних ошурок, у результаті чого отримали 0,23г суміші
хлоридів металів. Обчисліть масову частку міді (%) в суміші.
3.112. Латунь є сплавом міді з цинком. При розчиненні 5г такого сплаву в 20мл соляної кислоти з масовою часткою
хлороводню 10% і густиною 1,47г/см3 залишається 19,1мл кислоти. Визначте масову частку міді у сплаві.
3.113. При дії на суміш заліза та міді надлишком розчину сульфатної кислоти виділилось 11,2л газу (н.у.). А при
розчиненні такої ж кількості вихідної суміші в концентрованій нітратній кислоті утворюється сіль, при
термічному розкладі якої виділяється 28л газової суміші (н.у.). Розрахуйте масові частки металів (%) у вихідній
суміші.
3.114. Через розчин феруму (ІІ) хлориду масою 200г з масовою часткою солі 20% пропускали хлор до тих пір, поки
масові частки солей у розчині не стали однаковими. Обчисліть об’єм хлору (н.у.), який вступив у реакцію.

46
3.115. Знайдіть маси цинку та розчину хлоридної кислоти з масовою часткою речовини 10%, які потрібно
використати для добування водню, необхідного для повного відновлення суміші масою 165,6г, що містить
залізну окалину та феруму (ІІІ) оксид, кількості речовин яких відносяться як 1:2.
3.116. Залізну пластинку помістили в розчин купруму (ІІ) сульфату масою 600г з масовою часткою солі 20%. Через
деякий час її вийняли. Визначте ступінь виділення купруму з купруму (ІІ) сульфату (%), якщо маса пластинки
збільшилась на 0,8г.
3.117. Під час лабораторного аналізу суміші заліза, золота й міді спочатку 12г її обробили концентрованою нітратною
кислотою, отримавши 5,6л газу бурого кольору. Потім таку ж наважку суміші обробили розчином хлоридної
кислоти, отримавши 1,12л водню. Встановіть масову частку золота в суміші.
3.118. На суміш купруму (ІІ) оксиду, заліза та міді масою 24,8г подіяли надлишком концентрованої нітратної кислоти.
Виділилось 6,72л газу (н.у.). Розрахуйте масовий склад вихідної суміші (%), якщо відомо, що при взаємодії
такої ж за складом і масою вихідної суміші з надлишком розбавленої сульфатної кислоти виділилось 2,24 л газу
(н.у.).
3.119. Суміш заліза, оксиду заліза (ІІІ) та піску масою 7,8г обробили 36,5мл соляної кислоти з масовою часткою
хлороводню 20% і густиною 1,1г/см3. В результаті реакції зібрали 1,12л газу (н.у.). Обчисліть масу піску в
суміші.
3.120. На розчинення суміші масою 62,4г, що містить феруму (ІІ) оксид та феруму (ІІІ) оксид, витратили 518,63мл
розчину нітратної кислоти (ρ=1,154г/мл, ω=26%). Визначте масовий склад вихідної суміші оксидів.
3.121. На хлорування суміші масою 27,2г, що містить магній та залізо, витратили 18,352л хлору, виміряного при
температурі 25°С і тиску 108кПа. Обчисліть масовий склад вихідної суміші.
3.122. Суміш магнію, алюмінію та заліза масою 29,25г обробили надлишком концентрованого розчину нітратної
кислоти. На нерозчинний залишок масою 23,25г подіяли надлишковою кількістю концентрованого розчину
лугу. Маса нерозчинного залишку зменшилась у 2,768 рази. Розрахуйте масові частки металів (%) у вихідній
суміші.
3.123. До розчину, що містить 18,125г суміші феруму (ІІІ) хлориду та алюмінію хлориду, долили надлишок розчину
натрію гідроксиду. Осад, що утворився, відфільтрували та прожарили. Маса залишку склала 4,000г. Обчисліть
масовий склад солей у вихідній суміші.
3.124. У розчин купруму (ІІ) сульфату масою 150г, що містить 0,3моль речовини, помістили залізну пластинку масою
8г. Розрахуйте: а) масу пластинки в момент, коли прореагує половина солі; б) масові частки (%) солей у розчині
в момент, коли прореагує половина солі.
3.125. При прожарюванні 60,5г нітрату металу зі ступенем окиснення +3 утворився його оксид та виділилась газова
суміш об’ємом 21л (н.у.). Визначте: а) формулу нітрату металу; б) густину за повітрям утвореної газової
суміші; в) який об’єм розчину нітратної кислоти з масовою часткою речовини 30% (ρ=1,181г/см3) можна
одержати з утвореної газової суміші.
3.126. Через розчин феруму (ІІ) хлориду та розчин феруму (ІІІ) хлориду, які містились у різних електролізерах,
пропускали електричний струм силою 4А протягом 0,2год. Визначте маси металів, які виділились за цей час на
електродах в кожному електролізері, якщо електроліз солей не завершився.
3.127. Через 240мл розчину феруму (ІІ) хлориду з масовою часткою солі 10% (ρ=1,05г/мл) пропускали хлор до тих пір,
поки масова частка феруму (ІІ) хлориду не зменшилась у 2 рази. Визначте об’єм хлору (н.у.), який вступив у
реакцію.
3.128. При нагріванні до 400°С феруму (ІІ) карбонат розкладався за рівнянням 3FеСО3 = 2СО2 + Fе3О4 + СО. Газову
суміш, одержану після прожарювання, пропустили крізь надлишок розчину баритової води. При цьому
утворилось 16,154г осаду. Визначте вихідну масу феруму (ІІ) карбонату, якщо відомо, що вихід продукту
реакції розкладу солі становить 90%.
3.129. Суміш срібла та міді масою 5г розчинили в розбавленій азотній кислоті. При додаванні до утвореного розчину
надлишку хлориду натрію випало 3г осаду. Встановіть вміст міді (%) у суміші.
3.130. На розчинення суміші цинку та оксиду цинку витратили 132,8мл соляної кислоти з масовою часткою
хлороводню 20% і густиною 1,1г/см3. Газ, що виділився, спалили і одержали 3,6г води. Обчисліть масу оксиду
металу в суміші.
3.131. Залізну пластинку, яка важить 100г, занурили в розчин мідного купоросу. Коли пластинка вкрилась міддю, її
промили, висушили і знову зважили, Її вага дорівнювала101,3г. Визначте, яка маса міді осіла на пластинці.
3.132. У розчин, що містить 2,24г двовалентного металу у вигляді сульфату, занурили цинкову пластинку. Після
повного виділення металу маса пластинки збільшилась на 0,94г. Визначте метал.
3.133. У розчин. що містить 3,2г двовалентного металу у вигляді хлориду. занурили залізну пластинку масою 50г.

47
 Після повного виділення металу маса пластинки збільшилась на 0,8%. Визначте метал.
3.134. У розчин, що містить 10,88г сулеми (HgCl2), занурили мідну пластинку. Після витіснення всієї ртуті маса
пластинки збільшилась на 13,7%. Визначте масу зануреної пластинки.
3.135. Дві пластинки, які мають однакову масу і виготовлені з металу, що утворює двозарядні іони, занурили одну в
розчин сульфату міді (ІІ), а другу — в розчин сульфату ртуті (ІІ). Через деякий час маса пластинки, зануреної в
розчин сульфату міді, зменшилась на 3,6%, а маса другої пластинки збільшилась на 6,675%. Зменшення
молярної концентрації обох розчинів було однаковим. Визначте метал.
3.136. У розчин мідного купоросу занурили залізну пластинку. Яка маса міді виділилась на пластин ці, якщо маса
пластинки збільшилась на 0,4г?
3.137. При зануренні в розчин мідного купоросу кадмієвої пластинки маса її зменшилась на 3г. Визначте масу кадмію,
що перейшов у розчин.
3.138. Цинкова пластинка масою 5г занурена в розчин сульфату міді (ІІ). Після закінчення реакції промита й
висушена пластинка мала масу 4,96г. Визначте масу сульфату міді, що перебував у розчині.
3.139. Яку кількість калію перманганату, масова частка домішок в якому становить 10%, потрібно витратити на
добування хлору, що витратиться на повне окислення суміші міді та заліза масою 2,00г? Відомо, що при
взаємодії такої ж кількості металів із хлоридною кислотою виділяється газ, що повністю витрачається на
взаємодію з 280мл кисню (н.у.).
3.140. При дії на суміш мідних, залізних та алюмінієвих ошурок надлишком розчину сульфатної кислоти одержали
11,2л газу (н.у.). При дії на таку ж за складом і масою суміш надлишком концентрованого розчину лугу
утворилось 6,72л водню (н.у.). Визначте масовий склад вихідної суміші, якщо відомо, що при дії на таку ж за
складом і масою суміш нітратною кислотою, утворилась сіль, при термічному розкладі якої виділилось 5,6л
(н.у.) газу.
3.141. На відновлення феруму оксиду невідомого складу масою 4г витратили водень об’ємом 1680мл (н.у.). Визначте
формулу феруму оксиду.
3.142. На часткове відновлення феруму (ІІІ) оксиду масою 96г витратили карбону монооксид об’ємом 4,48л (н.у.).
Визначте формулу утвореного оксиду феруму.
3.143. На суміш залізних та магнієвих ошурок масою 28,64г подіяли 300мл 4,2М розчину сульфатної кислоти. Для
нейтралізації надлишку кислоти використали розчин баритової води, одержаний розчиненням барію оксиду
масою 91,8г у воді. Обчисліть маси металів у вихідній суміші.
3.144. Через розчин феруму (ІІ) хлориду об’ємом 300мл (ρ = 1,03г/см3, ω=12,33%) пропускали хлор до моменту, коли
масова частка феруму (ІІ) хлориду в утвореному розчині стала дорівнювати масовій частці солі, що утворилась.
Визначте: а) який об’єм хлору, виміряного при 20°С вступив у реакцію; б) яка маса піролюзиту, масова частка
домішок в якому становить 15%, необхідна для добування використаної кількості хлору.
3.145. У розчин хлоридної кислоти (ρ = 1,149г/мл, ω = 30%) помістили залізну окалину масою 52,2г. Для зв’язування
надлишку кислоти в одержаний розчин добавили залізні ошурки. При цьому виділилось 3248мл газу (н.у.).
Обчисліть: а) масові частки речовин в одержаному розчині; б) об’єм розчину хлоридної кислоти, який
використали.
3.146. До розчину, що містив 40г феруму (ІІІ) сульфату та 68,4г алюмінію сульфату, добавили розчин натрію
гідроксиду із вмістом речовини 3моль. Одержаний осад відфільтрували, промили і прожарили, а фільтрат
розбавили водою до 1,5л. Обчисліть: а) масу та склад одержаного після прожарювання твердого залишку; б)
молярні концентрації солей у розчині, що утворився.
3.147. Помістивши в розбавлену нітратну кислоту 28,77г сплаву срібла, заліза та золота, одержали 10,006л нітрогену
монооксиду та нерозчинний залишок масою 1,97г. Визначте: а) масовий склад вихідної суміші металів; б) який
об’єм 2,1М розчину нітратної кислоти витратили на розчинення суміші.
3.148. Суміш масою 12,12г, що містить феруму (ІІ) оксалат та феруму (ІІ) карбонат, піддали термічному розкладу без
доступу кисню. Одержаний твердий залишок розчинили в надлишку розчину нітратної кислоти. Виділилось
672мл нітрогену монооксиду (н.у.). Обчисліть масові частки солей (%) у вихідній суміші.
3.149. При частковому термічному розкладі феруму (ІІІ) нітрату масою 19,36г утворилась 9,64г твердого залишку.
Розрахуйте ступінь розкладання солі (%).
3.150. Розчин калію перманганату об’ємом 200мл з концентрацією 0,5моль/л, підкислений сульфатною кислотою,
прилили до розчину солі Мара. Яка кількість солі Мора містилась у розчині, якщо після взаємодії з калію
перманганатом в розчині не виявили іонів Fe2+ та іонів МnО ?
3.151. У розчин, що містить 8,32г сульфату кадмію (ІІ), занурили цинкову пластинку. Після повного виділення кадмію
маса пластинки збільшилась на 2,35%. Визначте масу цинкової пластинки.

48
3.152. У розчин, що містить 3,2г сульфату міді (ІІ) та 6,24г сульфату кадмію, занурили цинкову пластинку. Визначте,
на скільки збільшиться маса пластинки, якщо повністю витіснити з розчину мідь та кадмій.
3.153. У 200мл 0,1М розчину сульфату міді (ІІ) занурено залізну пластинку масою 10г. Визначте масу пластинки після
закінчення реакції.
3.154. У 100мл розчину, що містить нітрат срібла, нітрат магнію та нітрат свинцю (ІІ) з концентрацією кожної солі
0,1моль/л, вмістили 2г залізних ошурок. Які з металів та якої маси будуть витіснені залізом?
3.155. У розчин сульфату міді (ІІ) занурили залізну пластинку масою 10г. Через деякий час її витягли, промили,
висушили. Маса пластинки виявилася рівною 10,75г. Яка маса заліза розчинилася, а міді виділилася з розчину?
3.156. Залізну пластинку занурили у розчин сульфату міді (ІІ). Після закінчення реакції промита й висушена
пластинка важила на 2г більше, ніж до початку реакції. Обчисліть масу міді, що осіла на пластинці.
3.157. Свинцеву пластинку масою 25г занурили в розчин нітрату срібла. Після закінчення реакції промита й висушена
пластинка мала масу 25,9г. Яка речовина і в якій кількості залишилась у розчині?
3.158. Залізну пластинку масою 1г занурили у розчин хлориду міді (ІІ). Після закінчення реакції її маса дорівнювала,
1,08г. Визначте масу міді, яка осіла на пластинці.
3.159. Мідну пластинку масою 20г занурили у розчин солі двовалентної ртуті. Після реакції маса пластинки
дорівнювала 25,48г. Визначте масу ртуті, що виділилася з розчину.
3.160. Маса мідної пластинки, зануреної у розчин нітрату срібла масою 50г з масовою часткою речовини 6% після
закінчення реакції збільшилась на 0,42г. Визначте масову частку нітрату срібла у розчині, що утворився.
3.161. Маса залізної пластинки, зануреної у розчин сульфату міді (ІІ), збільшилась на 2г. Визначте масу заліза, що
перейшло у розчин.
3.162. Маса залізної пластинки, зануреної у розчин сульфату міді (ІІ), збільшилась на 0,2г. Визначте масу солі, що
прореагувала.
3.163. Мідна пластинка масою 80г після занурення її у розчин. нітрату срібла збільшила свою вагу на 3,8%. Визначте
масу солі, що прореагувала.
3.164. Залізна пластинка, занурена у розчин сульфату міді (ІІ), збільшила свою масу на 0,32г. Визначте масу сульфату
міді, що прореагував.
3.165. Мідну пластинку масою 100г помістили у розчин нітрату ртуті(І), масою 131,5г з масовою часткою солі 20%.
Визначте масу пластинки після закінчення реакції, якщо вважати, що ртуть повністю осіла на ній.
3.166. Залізні ошурки масою 5,6г окислили хлором. Одержаний продукт розчинили у воді і довели об’єм розчину до
300мл. До одержаного розчину прилили 200мл розчину калію гідроксиду (ρ=1,173г/мл, ω=9,55%). Одержаний
осад відфільтрували та прожарили. Визначте: а) масу одержаного твердого залишку, якщо вихід продукту
реакції прожарювання становить 85%; б) молярні концентрації речовин у фільтраті.
3.167. При розчиненні 7,2г оксиду невідомого двохвалентного металу в надлишку розчину нітратної кислоти
одержали 755,8мл нітрогену монооксиду, виміряного при температурі 27°С і тиску 110кПа. Визначте
невідомий метал.
3.168. Хрому (VІ) оксид масою 8г розчинили у воді об’ємом 800мл. Визначте масову частку (%) хромової кислоти в
одержаному розчині.
3.169. Яку кількість хрому можна одержати при відновленні хрому (ІІІ) оксиду масою 120кг, масова частка домішок в
якому становить 7%?
3.170. Купруму (ІІ) оксид масою 0,4г розчинили в розчині сульфатної кислоти з масовою часткою речовини 15%.
Визначте: а) масу солі, що утворилась; б) масу розчину кислоти, яку витратили на розчинення оксиду.
3.171. У результаті термічного розкладу гідроксиду металу (ІІ) масою 69,3г одержали 12,6г водяних парів. Визначте
невідомий метал.
3.172. Визначте формулу кристалогідрату хрому (ІІІ) сульфату, якщо в 179г цього кристалогідрату зв’язано 81г води.
3.173. Для добування ферохрому використовують суміш феруму (ІІІ) оксиду та хрому (ІІІ) оксиду, маси яких
відносяться як 2:3. Яку масу алюмінію потрібно використати на відновлення 250г такої суміші?
3.174. При спалювання 52г металу в атмосфері хлору одержали 158,5г солі складу МеСl3. Який метал спалили?
3.175. Визначте масу хром (VІ) оксиду, необхідну для приготування 600мл розчину хроматної кислоти з
концентрацією кислоти 2моль/л.
3.176. Суміш міді та цинку масою 20г помістили в надлишкову кількість розчину лугу. Виділилось 5,6л газу (н.у.).
Визначте масову частку цинку (%) у вихідній суміші.
3.177. У розчин хлориду ртуті (І) занурена мідна пластинка масою 50г. Після закінчення реакції промита й висушена
пластинка мала масу 52,74г. Скільки грамів хлориду ртуті (ІІ) було в розчині?
3.178. Водний розчин хлориду двовалентного металу розділили на дві рівні частини. В першу опустили залізну

49
 пластинку, а в другу — кадмієву. Весь метал осів на пластинках. При цьому маса залізної збільшилась на 0,1г, а
кадмієвої зменшилась на 0,6г. Сіль якого металу була взята для реакції?
3.179. Яка маса розчину сульфатної кислоти з масовою часткою речовини 20% витратиться на взаємодію із сумішшю
срібла та цинку масою 20г, якщо масова частка срібла в суміші складає 70%?
3.180. Суміш масою 5,0г, що містить цинк та мідь, помістили в надлишок розчину сульфатної кислоти. Виділилось
896мл водню (н.у.). Визначте масовий склад вихідної суміші.
3.181. Який об’єм повітря (н.у.) витратиться на окиснення купруму (ІІ) сульфіду масою 17,2г?
3.182. Яку кількість цинкової обманки, масова частка домішок в якій становить 10%, потрібно окислити, щоб
одержати 44,8м3 сульфуру діоксиду?
3.183. До розчину купруму (ІІ) сульфату масою 300г з масовою часткою солі 20% долили 300мл розчину натрію
гідроксиду з масовою часткою лугу 30% (ρ=1,33г/см3). Визначте масу одержаного осаду.
3.184. Хромова пластинка масою 100г на деякий час занурена в 400г розчину хлориду олова (ІІ) з масовою часткою
солі 19%. Через деякий час промита й висушена пластинка важила 113,4г. Обчисліть масу солі, що
прореагувала.
3.185. Цинкова пластинка занурена в 200г розчину нітрату свинцю (ІІ) з масовою часткою солі 6,62%. Збільшиться чи
зменшиться маса цинкової пластинки після закінчення реакції? На скільки грамів?
3.186. Хромова пластинка масою 312г занурена в 250мл 4М розчину сульфату міді(ІІ). Через деякий час маса
хромової пластинки збільшилась на 6г. Обчисліть масу сульфату міді(ІІ), що залишився в розчині.
3.187. Залізну пластинку масою 60г занурили в 200мл 2М розчину хлориду міді(ІІ). Чому дорівнюватиме маса
пластинки після закінчення реакції?
3.188. Цинку гідроксид масою 44,55г піддали повному термічному розкладу. До одержаного залишку додали 600г
розчину нітратної кислоти з масовою часткою речовини 15%. Визначте маси речовин в одержаному розчині.
3.189. На повне відновлення оксиду металу складу Ме 2О3 масою 60,8г використали певний об’єм водню. При цьому
одержали 41,6г металу. Визначте невідомий метал. Який об’єм водню використали (н.у.)?
3.190. При повному термічному розкладі 70г цинку карбонату, що містить домішки, одержали 12л газу (н.у.).
Визначте масову частку домішок (%).
3.191. Срібло масою 10,8г повністю розчинили в розбавленій нітратній кислоті. Визначте об’єм газу, який виділився
(н.у.).
3.192. Еквімолярну суміш срібла та міді масою 25,8г повністю розчинили в концентрованій сульфатній кислоті. Який
об’єм газу (н.у.) виділився при цьому?
3.193. Визначте масу піролюзиту, масова частка манган діоксиду в якому 98%, необхідну для одержання 16,5кг
марганцю.
3.194. У розчин, що містить 40г купруму (ІІ) сульфату, помістили цинкову пластинку. Після того, як прореагувало
20% солі, маса пластинки змінилась на 0,25% від початкової. Визначте початкову масу пластинки.
3.195. Який об’єм розчину купруму (ІІ) сульфату з масовою часткою речовини 0,15 можна приготувати з 7,5моль
купруму (ІІ) сульфату? Густина одержаного розчину буде становити 1,2г/мл.
3.196. У розчин меркурію (ІІ) хлориду масою 50г помістили цинкову пластинку масою 40г. Після закінчення реакції
маса пластинки становила 42,84г. Визначте масову частку солі у вихідному розчині (%).
3.197. При частковому термічному розкладі цинку нітрату масою 63г одержали твердий залишок масою 59,4г.
Визначте ступінь розкладання цинку нітрату (%).
3.198. Газ, одержаний при взаємодії міді з концентрованою сульфатною кислотою, пропустили через надлишок
розчину калію гідроксиду. Одержали 2,5л розчину, 1мл якого містить 0,0015моль солі. Обчисліть масу міді, яка
прореагувала.
3.199. Суміш цинку та міді масою 22,693г, у якій кількості речовин металів відносились відповідно як 1:3, розчинили
в надлишку розчину нітратної кислоти. Розрахуйте густину за повітрям утвореної суміші N 2О та NO.
3.200. В якому об’ємі води потрібно розчинити мідний купорос масою 75г, щоб утворився насичений при температурі
30°С розчин купруму (ІІ) сульфату? Розчинність безводної солі при даній температурі становить 25г на 100г
води.
3.201. У розчин, що містить 9,4г купруму (ІІ) нітрату та 9,75г меркурію (ІІ) нітрату, помістили кадмієву пластинку
масою 50г. На скільки збільшиться маса пластинки після повного витіснення металів із солей, що містились у
розчині?
3.202. Який об’єм водню (н.у.) потрібно використати для відновлення 200,02г
3.203. суміші мангану (ІV) оксиду та хрому (ІІІ) оксиду, кількості речовин яких відносяться як 1:4?
3.204. При взаємодії міді з концентрованою сульфатною кислотою одержали 75,0г мідного купоросу. Розрахуйте маси

50
 міді та розчину сульфатної кислоти з масовою часткою речовини 94%, які були використані, якщо у процесі
реакції вся мідь перейшла в розчин, а кислота була використана на 90%.
3.205. Цинкову пластинку масою 20г помістили у 300г розчину купруму (ІІ) хлориду з масовою часткою солі 20%.
Якою стане маса пластинки після того, як прореагує 1/4 частина солі, що міститься в розчині?
3.206. Після прожарювання порошку міді масою 1,5г на повітрі одержали суміш речовин масою, на 10% більшою від
вихідної маси міді. Розрахуйте масові частки речовин (%) в одержаній суміші.
3.207. При взаємодії металічної міді з концентрованою сульфатною кислотою одержали розчин, з якого добули 62,5г
купруму (ІІ) сульфату пентагідрату. Вихідну кількість міді одержали при відновленні купруму (ІІ) оксиду.
Розрахуйте маси купруму (ІІ) оксиду та розчину сульфатної кислоти з масовою часткою речовини 80%, які
були використані, якщо втрати металу при його відновленні з оксиду становили 15%.
3.208. До розчину, що містить 8,84г цинку хлориду, прилили розчин, в якому міститься 6,5г натрію гідроксиду.
Розрахуйте масу осаду, який утворився.
3.209. При пропусканні кисню над нагрітою міддю одержали суміш речовин масою на 1/5 більшою за масу міді.
Визначте масовий склад (%) одержаної суміші речовин.
3.210. Суміш масою 60г, що містить алюміній та мідь, помістили в надлишок концентрованої нітратної кислоти. При
повному електролізі солі; що містилась в одержаному розчині, на аноді виділилось 8,4л (н.у.) газу. Визначте: а)
об’єм газу (н.у.), який виділився при взаємодії суміші металів з нітратною кислотою; б) масовий склад суміші
металів.
3.211. У розчин, де міститься 96г купруму (ІІ) сульфату та 124,8г кадмію сульфату, помістили цинкову пластинку. На
скільки збільшиться маса пластинки після закінчення реакції?
3.212. Сплав масою 30г, що містить мідь та цинк, розчинили в концентрованій нітратній кислоті. До одержаного
розчину додали надлишок розчину лугу. Осад, що утворився, відфільтрували та прожарили. Його маса склала
18г. Обчисліть масову частку міді (%) в сплаві.
3.213. Як відносились маси розчину купруму (ІІ) нітрату з масовою часткою солі 5% та купруму (ІІ) нітрат тригідрату,
якщо після їхнього змішування одержали розчин з масовою часткою солі 30%?
3.214. До розчину купруму (ІІ) хлориду масою 1,2кг з масовою часткою солі 10% добавили 400г розчину купруму (ІІ)
хлориду з масовою часткою солі 30%. Через одержаний розчин пропускали електричний струм до тих пір, поки
на катоді не припинилось виділення міді. Розрахуйте: а) об’єм газу, який виділився на аноді (н.у.); б) масу
металу, що виділився на катоді, якщо вихід продукту становить 95%.
3.215. Суміш масою 20,1г, що містить мідь, алюміній та купруму (ІІ) оксид, відновили воднем. При дії на утворену
суміш надлишком концентрованої сульфатної кислоти виділилось 3,721л газу (н.у.) При дії на таку ж кількість
(20,1г) вихідної суміші надлишком хлоридної кислоти одержали 10,08л газу (н.у.). Визначте масовий склад (%)
вихідної суміші речовин.
3.216. У водний розчин сульфату купруму (ІІ) помістили дві мідні пластинки масою по 10г кожна. До електродів
підключили джерело постійного струму. Через деякий час пластинку, яка слугувала під час електролізу анодом,
розчинили в концентрованій нітратній кислоті, до розчину додали надлишок гідроксиду натрію, отримавши
гідроксид купруму (ІІ) масою 2,45г. Чому дорівнює маса катода після електролізу?
3.217. Розрахуйте масу аргентуму нітрату, що викристалізується при охолодженні до 10°С 2,5кг, насиченого при 60°С
розчину аргентуму нітрату. Розчинність солі при 60°С становить 525г на 100г води, а при 10°С — 70г на 100г
води.
3.218. Розрахуйте масу купруму (ІІ) хлорид дигідрату та об’єм води, які потрібно взяти для приготування розчину з
масовою часткою солі 30%, при повному електролізі якого можна одержати 20г міді. Втрати металу становлять
10%.
3.219. При повному електролізі солі, що містилась у водному розчині аргентуму нітрату об’ємом 1400мл (ρ =
1,03г/мл), на аноді виділився газ, який був повністю витрачений на окиснення 19,2г міді. Розрахуйте масову
частку солі (%) у вихідному розчині.
3.220. Масова частка цинку в його сплаві з кадмієм становить 80%. Визначте кількість сплаву, яку потрібно
використати для взаємодії з хлоридною кислотою, щоб одержати 50л (н.у.) водню.
3.221. Цинку нітрат масою 141,75г піддали повному термічному розкладу. Газову суміш, що утворилась, розчинили у
воді об’ємом 450мл. Розрахуйте масову частку речовини (%) в розчині.
3.222. При повному термічному розкладі купруму (ІІ) нітрату масою 84,6г утворився твердий залишок, який повністю
розчинили в розчині сульфатної кислоти з масовою часткою речовини 35%. Визначте: а) об’єм розчину
сульфатної кислоти (ρ = 1,26г/мл), який витратили на розчинення твердого залишку; б) масу мідного купоросу,
яку можна одержати з одержаного розчину.

51
3.223. У розчин, що містить 5,4г купруму (ІІ) нітрату та 3,4г аргентуму нітрату, помістили кадмієву пластинку масою
40г. Якою стане маса пластинки після повного витіснення металів із розчинів їхніх солей?
3.224. Яку масу суміші купруму (ІІ) хлорид дигідрату та купруму (ІІ) хлориду декагідрату, в якій маси солей
відносяться як 1:1, потрібно взяти, щоб при змішуванні з розчином купруму (ІІ) хлориду з масовою часткою
солі 20%, одержати 200г розчину солі з масовою часткою речовини 50%?
3.225. Для окиснення 0,02т цинку сульфіду, що містить 10,0% негорючих домішок, використали 2600м3 повітря.
Визначте об’ємний склад утвореної газової суміші (%).
3.226. Визначте масу калію дихромату та об’єм розчину хлоридної кислоти з масовою часткою кислоти 36% (ρ =
1,2г/мл), які потрібно використати для добування газу, потрібного для окиснення хрому масою 5,2г. Кислоту
потрібно взяти з 40%–ним надлишком.
3.227. Через розчин купруму (ІІ) сульфату масою 1,5кг протягом 12год пропускали електричний струм силою 2,68А
до повного розкладу солі. Визначте: а) масову частку солі у вихідному розчині (%); б) масову частку речовини
в утвореному після електролізу розчині (%); в) об’єм газу (н.у.), який виділився на аноді.
3.228. Газ, одержаний при дії на срібло масою 10,8г надлишком концентрованої нітратної кислоти, пропустили через
розчин барію гідроксиду масою 200г з масовою часткою солі 20,0%. Розрахуйте масові частки речовин в
одержаному розчині (%).
3.229. При повному електролізі солі, що містилась у розчині аргентуму нітрату об’ємом 1,7л (ρ = 1,01г/мл), на катоді
одержали метал, на розчинення якого витратили 200мл розчину нітратної кислоти (ρ = 1,154г/мл, W = 26%).
Розрахуйте: а) масову частку аргентуму нітрату у вихідному розчині (%); б) об’єм газу (н.у.), що виділився на
аноді.
3.230. Електроліз водного розчину купруму (ІІ) нітрату з масовою часткою солі 8% проводили до тих пір, поки масова
частка солі не зменшилась до 7%. У скільки разів при цьому зменшилась маса розчину?
3.231. Еквімолярну суміш купруму (ІІ) нітрату та аргентуму нітрату піддали повному термічному розкладу. Одержали
газову суміш об’ємом 17,92л (н.у.). Розрахуйте масові частки солей (%) у вихідній суміші.
3.232. Суміш невідомого кількісного складу купруму (ІІ) нітрату та аргентуму нітрату піддали термолізу. Утворилась
газова суміш об’ємом 29,12л (н.у.), а маса твердого залишку виявилась у 2,037 рази меншою за масу вихідної
суміші. Розрахуйте масові частки солей у вихідній суміші.
3.233. До 200мл 0,3М розчину калію дихромату добавили надлишок розчину лугу, а потім прилили 180мл 1,5М
розчину барію хлориду. Визначте: а) масу осаду, що випав; б) об’єм 0,5М розчину аргентуму нітрату, який
потрібно добавити до одержаного розчину, щоб осадити всі наявні в розчині хлорид–іони.
3.234. Добуток розчинності Ag2SO4 дорівнює 7·10–5. Знайдіть розчинність солі та виразіть її в моль/л та г/л.
3.235. У 500мл води при 18°С розчиняється 0,0165г Ag2CrO4. Чому дорівнює добуток розчинності цієї солі?

52
 ЛАБОРАТОРНИЙ ПРАКТИКУМ
ПРАВИЛА РОБОТИ І ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ В ЛАБОРАТОРІЇ НЕОРГАНІЧНОЇ ХІМІЇ

Загальні правила
1. Приступати до виконання лабораторного практикуму дозволяється лише після того, як
студенти уважно ознайомляться з темою роботи, засвоять теоретичний матеріал за допомогою
підручників, методичних посібників та конспектів лекцій, зроблять запис рівнянь відповідних
реакцій в лабораторному журналі.
2. Черговий студент одержує необхідні для роботи всієї групи прилади та реактиви і розміщує їх
на робочих місцях.
3. У хімічній лабораторії дозволяється працювати лише при наявності білого халата та шапочки.
Кожному студенту відводиться постійне місце роботи, яке він повинен тримати в чистоті, не
захаращувати його сторонніми предметами, що не мають відношення до даної роботи.
Безладдя та неакуратність при виконанні дослідів часто призводять до необхідності
повторення експерименту.
4. При нагріванні та кип’ятінні розчинів у пробірці треба користуватись пробіркотримачем і
тримати пробірку так, щоб її отвір був направлений у протилежний бік від тих, хто працює
поруч.
5. Не можна нахилятися над пробіркою, в якій нагрівають чи кип’ятять рідину, щоб бризги не
потрапили в обличчя.
6. У тих випадках, коли виникає необхідність перевірити запах речовин у пробірках в яких
зберігаються рідини, необхідно легким рухом долоні руки направити потік повітря від
пробірки до себе і обережно понюхати.
7. Реактиви, дистильовану воду, електричну енергію в лабораторії слід використовувати
економно.
8. Всі роботи з речовинами, при взаємодії яких утворюються шкідливі для організму гази або
речовини з неприємним запахом, необхідно проводити в спеціально відведених для цієї мети
приміщеннях з посиленою вентиляцією, або під тягою. Категорично забороняється працювати
з вказаними речовинами на робочому місці.
9. Розчини сірководню, кислот, лугів тощо необхідно зливати в спеціально відведений посуд,
щоб запобігти руйнуванню каналізаційної системи в лабораторії. Розчини, які містять сполуки
срібла, ртуті, свинцю, йодид–йони необхідно зливати в окремий посуд для їх подальшої
регенерації.
10. Категорично забороняється виконувати досліди, які не відносяться до даної лабораторної
роботи.
11. Після закінчення роботи необхідно помити пробірки, здати їх черговому, прибрати своє
робоче місце, виключити нагрівні прилади, електричне освітлення, воду, вимити руки.

Правила поводження з реактивами

— для проведення досліду розчини та тверді речовини беруть у таких кількостях, яких
вимагає методика експерименту;
— реактиви зберігають у закритих кришками склянках для запобігання їх забруднення;
— тверді реактиви обережно відбирають шпателем; рідкі реактиви, які знаходяться в
крапельницях, відміряють краплями;
— надлишок реактиву не висипають і не виливають у посуд, з якого він був взятий, щоб
запобігти забрудненню реактивів;
— концентровані розчини кислот та лугів, токсичних речовин знаходяться під тягою, де з
ними і працюють.

53
 Робота з кислотами і лугами
1. Під час роботи з концентрованими кислотами та лугами необхідно бути обережним та
слідкувати за тим, щоб вони не потрапили на шкіру і одяг.
2. При розведенні концентрованої сірчаної кислоти необхідно обережно і поступово приливати
кислоту до води, а не навпаки. Це пов’язано з тим, що при розведенні сірчаної кислоти
виділяється велика кількість тепла. Тому при додаванні води до кислоти розчин може
розбризкуватись і потрапити на шкіру і одяг.

Робота з шкідливими і отруйними речовинами

При роботі з шкідливими і отруйними речовинами (ціаніди, солі барію, ртуті, свинцю,
миш’яку, металічна ртуть, сірководень тощо) необхідно слідкувати за тим, щоб шкідливі або
отруйні речовини не потрапили в організм через шлунково–кишковий тракт. У зв’язку з цим їсти
в лабораторії категорично забороняється. Після роботи в лабораторії необхідно добре вимити
руки. Балони з ртуттю або заповнені нею прилади необхідно помістити на спеціальні підставки,
щоб у випадку пошкодження приладів основна маса ртуті потрапила на підставку, а не на робочий
стіл чи підлогу. Якщо ртуть все ж розлилась, її треба дуже швидко зібрати за допомогою мідних
дроту або пластинки, а потім засипати сіркою. Працювати з ртуттю дозволяється лише у
спеціальних приміщеннях.

Робота з горючими речовинами

1. Під час роботи з діетиловим ефіром, спиртами, бензолом і іншими горючими речовинами, їх
нагрівання проводять на водяній бані в колбі з зворотним холодильником.
2. У лабораторії ці речовини необхідно зберігати в щільно закритих склянках невеликого вмісту.
3. Пробірки та склянки з горючими речовинами потрібно тримати на достатній відстані від
пальників. Після закінчення роботи з ними необхідно загасити пальники, а лише потім вимити
посуд, що містить ці речовини.
4. Горючі, легкозаймисті і леткі речовини не можна зберігати близько від полум’я або сильно
нагрітих електричних приладів (термостати, електропічі, тощо).
5. Лужні метали слід обов’язково зберігати під шаром вільного від води і вологи гасу. Лужні
метали та кристалічні луги необхідно брати тільки пінцетом або спеціальними щипцями.
Необхідно одягати окуляри або спеціальну маску. Після закінчення роботи залишки цих
металів потрібно перенести в спеціально відведені для них склянки.

Робота з речовинами, що утворюють вибухові суміші

1. Необхідно пам’ятати, що деякі гази (водень, сірковуглець, ацетилен, оксид вуглецю(II), тощо),
а також леткі речовини (бензол, спирти, гексан, тощо), при випаровуванні утворюють з
повітрям, а також з киснем вибухові суміші. Щоб їх пари не накопичувались у приміщенні
лабораторії в небезпечних кількостях, працювати з цими речовинами необхідно при сильній
витяжній вентиляції.
2. Без дозволу і відповідної інструкції викладача забороняється нагрівати, піддавати удару
речовини, які утворюють вибухові суміші (хлорати, перхлорати, персульфати тощо).

Правила поведінки при виникненні пожежі в лабораторії

1. При виникненні пожежі в лабораторії необхідно терміново вимкнути всі електричні прилади і
перекрити подачу газу. Місце пожежі необхідно засипати піском або накрити протипожежною
ковдрою і загасити вогонь за допомогою вогнегасника.
2. Застосовувати воду для гасіння пожежі треба обережно, тому що вода в деяких випадках
сприяє збільшенню пожежі.

54
 ПЕРША ДОПОМОГА ПРИ НЕЩАСНИХ ВИПАДКАХ

На початку кожного семестру викладач проводить інструктаж групи студентів про

дотримання правил роботи в хімічній лабораторії та техніки безпеки. Студенти підтверджують
знання правил безпеки власними підписами у журналі.
Нещасні випадки (опіки, поранення, отруєння) в лабораторії виникають внаслідок
недостатнього ознайомлення працюючих з відповідними інструкціями по охороні праці і техніці
безпеки або в результаті необережності у роботі.
У кожній лабораторії повинна бути аптечка першої допомоги.
Якщо нещасний випадок трапився, потерпілому треба надати першу допомогу:
1. При попаданні на шкіру кислот, це місце слід інтенсивно промити водою, а потім 1%
розчином NaHCO3. При попаданні концентрованої сірчаної кислоти перед промиванням
пошкоджену шкіру необхідно витерти сухим ватним тампоном.
2. При попаданні на шкіру розчинів лугів пошкоджене місце промивають водою, а потім
розведеними оцтовою, лимонною кислотами, або насиченим розчином борної кислоти.
3. При попаданні на шкіру фенолу, брому і подібних їм речовин необхідно негайно пошкоджене
місце промити відповідними органічними розчинниками (спирт, ефір тощо).
4. При отруєнні хлором, бромом, оксидами нітрогену потерпілому необхідно вдихати пари
розведеного розчину амоніаку і випити молоко.
5. При опіках тіла полум’ям необхідно негайно промити місце опіку 1% розчином калію
перманганату і покласти на пошкоджене місце компрес із спиртового розчину таніну.
6. При порізах рану необхідно обробити спиртовим розчином йоду і перев’язати.
7. Після надання першої допомоги потерпілому, його терміново необхідно відправити до лікарні.

55
 Тема: Комплексні сполуки

1. Значення теми: Комплексні сполуки мають велике значення в хімічній промисловості та

хімічному аналізі для встановлення та кількісного визначення багатьох елементів. В живих
організмах різні класи комплексних сполук виконують специфічні функції в обміні речовин.
Важливу роль природні комплексні сполуки (гемоглобін, хлорофіл, вітамін В12) грають в процесах
дихання, фотосинтезу, біологічного окислення та в ферментативному каталізі.
2. Питання, що підлягають вивченню:
2.1. Сучасний зміст поняття „комплексна сполука”.
2.2. Основні положення теорії Вернера (центральний атом та його координаційне число,
ліганди, комплексний іон, іони зовнішньої сфери).
2.3. Класифікація комплексних сполук:
— за зарядом комплексного іона;
— за природою ліганда; дентатність лігандів;
— комплексні основи, кислоти, солі;
— карбоніли металів;
— хелати та внутрішньокомплексні сполуки.
2.4. Природа хімічного зв’язку в комплексних сполуках (МВЗ, ТКП, ММО).
2.5. Ізомерія комплексних сполук.
2.6. Рівновага в розчинах комплексних сполук: дисоціація, константи нестійкості та
стійкості.
2.7. Біологічна роль комплексних сполук (гемоглобін, хлорофіл, вітамін В12).
2.8. Використання комплексних сполук у фармацевтичному аналізі та медицині.
3. Література:
3.1. Конспект лекції.
3.2. Левітін Є.Я. та ін. Загальна та неорганічна хімія. Підручник. Вінниця: НОВА КНИГА,
2003.— стор. 251-271
3.3. Григор’єва В.В. та ін. Загальна хімія. — К.: Вища школа, 1991р. — с. 154-158
3.4. Глинка Н.Л. Общая химия. — Л.: „Химия”, 1983г. — с. 563-587.
4. Завдання для закріплення матеріалу:
4.1. Назвіть комплексні сполуки:
Na3[Co(NO3)3(NO2)3] ________________________________________________________
[Al(H2O)6Cl2]Cl ____________________________________________________________
[Co(NH3)3(NO2)3] ___________________________________________________________
4.2. Визначте заряди комплексного іону та центрального атома в сполуках:
Na3[Cr(OH)4SO4] ___________________________________________________________
[Pt(NH3)4Cl2]Cl2 ____________________________________________________________
4.3. Напишіть формулу комплексної сполуки, якщо координаційне число становить шість:
Cr(OH)3·3NaOH ____________________________________________________________
4.4. Напишіть формули гідратних ізомерів комплексної сполуки: [Al(H2O)6]Cl3.
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________

4.5. Напишіть формули іонізаційних ізомерів комплексної сполуки: [Co(NH3)5NO2]Cl2.

________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________

56
 4.6. Напишіть рівняння загальної Кнест. та Кст. комплексного іону [Fe(NH3)(CN) 5]2-.
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________

5. Тестовий контроль (приклад):

5.1. Назвіть комплексну сполуку [Cu(NH3)4]SO4:
а) сульфаттетрааміак міді (ІІ);
б) сульфаттетрамін міді (ІІ);
в) мідісульфатетрамін (ІІ).
5.2. Напишіть формулу іонізаційного ізомеру сполуки [Co(H2O)5]Cl3:
а) [CoCl3]. [H2O]5; б) [Co(H2O)5Cl]Cl2; в) [Co(H2O)3]Cl3 . 2H2O.
5.3. Визначте заряд комплексного іону в сполуці [Cr(H2O)4Cl2]Cl . 2H2O:
а) 4+; б) 2+; в) 3+.
5.4. Напишіть формулу загальної Кнест. комплексного іону [NiCl4]2-:

а) Kнест.= ; б) Kнест.= ; в) Kнест.= .

5.5. Визначте заряд центрального іону в сполуці Fe2[Fe(CN)6]:

а) 2+; б) 6+; в) 3+.
5.6. Напишіть формулу комплексної сполуки, якщо координаційне число становить чотири
Zn(OH)2+2NaOH:
а) [ZnNa2(OH)2](OH)2; б) Na2[Zn(OH)4]; в) Zn[Na2(OH)4].

5.7. Напишіть продукти первинної дисоціації сполуки Na3[AlF6]:

а) 3Na+ + [AlF6]3-; б) Na + Al3+ + 6F-; в) 3Na+ + Al3+ + F .
(Відповіді: 5.1.-б, 5.2.-б, 5.3.-в, 5.4.-в, 5.5.-а, 5.6-б, 5.7-а)
6. Лабораторна робота.
Дослід 1. Одержання сполук з комплексним аніоном.
У пробірку внесіть 3–4 краплі 0,5Н розчину нітрату вісмуту (ІІІ), додайте краплями 0,5Н
розчин йодиду калію до утворення темно–бурого осаду йодиду вісмуту(ІІІ). До одержаного осаду
краплями додайте 0,5Н розчин йодиду калію до його повного розчинення. Відмітьте забарвлення
одержаного розчину. Напишіть відповідні молекулярні та скорочені іонні рівняння реакцій.
Напишіть вираз загальної константи нестійкості комплексного іону.
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
Дослід 2. Одержання сполук з комплексним катіоном.
У пробірку внесіть 3–4 краплі 0,5Н розчину сульфату міді(ІІ) та додайте краплями 2Н розчин
аміаку до випадання осаду основної солі (CuOH)2SO4. Відмітьте колір осаду. Потім додайте
надлишок 2Н розчину аміаку до розчинення осаду. Напишіть відповідні молекулярні та скорочені
іонні рівняння реакцій. Напишіть вираз загальної константи нестійкості комплексного іону
[Cu(NH3)4]2+.
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________

57
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
Дослід 3. Обмінні реакції в розчинах комплексних сполук.
а) До 2–3 крапель 0,5Н розчину сульфату міді (ІІ) додайте стільки ж крапель 1Н розчину
гексаціаноферрату(ІІ) калію K4[Fe(CN)6]. Відмітьте колір утвореного осаду та напишіть рівняння
реакції.
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
б) До 2–3 крапель 1Н розчину хлориду заліза (ІІІ) додайте стільки ж 1Н розчину
гексаціаноферрату(ІІ) калію K4[Fe(CN)6]. Відмітьте, що відбувається. Напишіть рівняння реакцій.
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
в) До 2–3 крапель 1Н розчину сульфату заліза(ІІ) додайте такий же об’єм 1Н розчину
гексаціаноферрату(ІІІ) калію K3[Fe(CN)6]. Відмітьте, що відбувається. Напишіть рівняння реакцій.
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
Дослід 4. Одержання циклічної або хелатної комплексної сполуки.
У дві пробірки внесіть по 3–4 краплі 1Н розчину хлориду кальцію та по 2–3 краплі аміачного
буферного розчину (NH4OH + NH4Cl). В одну з пробірок додайте 2–3 краплі 1Н розчину трилону
Б. Потім в обидві пробірки додайте по 2–3 краплі 1Н розчину оксалату амонію. Відмітьте, що
відбувається в кожній пробірці. Поясніть, чому в пробірці, де міститься трилон Б, не утворюється
осад. Напишіть відповідні рівняння реакцій.
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________

Дослід 5. Комплексні сполуки в окислювально-відновних реакціях.

У пробірку внесіть 4–5 крапель 0,1Н розчину йодиду калію, потім 3–4 краплі 2Н розчину
соляної кислоти та 5–6 крапель хлороформу. Зверніть увагу, що нижній шар (хлороформ)
залишається безбарвним. Додайте 1 мікрошпатель кристалів гексацианоферату(ІІІ) калію та
перемішайте розчин скляною паличкою. За зміною забарвлення шару хлороформу переконайтесь
у виділені вільного йоду. Напишіть рівняння реакцій, підберіть коефіцієнти електронно–іонним
методом.
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________

Дослід 6. Гідратна ізомерія аквакомплексів.

Декілька темно–зелених кристалів гексагідрату хлориду хрому(ІІІ) CrCl3 6H2O розчиніть у
6–7 краплях води. Відмітьте забарвлення розчину. Нагрійте розчин до зміни його забарвлення.

58
Визначте будову комплексу до та після нагрівання. Висновки зробіть з урахуванням кольору
гідратних ізомерів:
[Cr(OH2)6]Cl3 — синьо–фіолетовий,
[Cr(OH2)5Cl]Cl2 H2O — темно–зелений,
[Cr(OH2)4Cl2]Cl 2H2O — світло–зелений.
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________

Дослід 7. Вплив концентрації розчину на комплексоутворення.

До 4–5 крапель 0,5Н розчину солі кобальту(ІІ) додайте 2–3 краплі алілового спирту, потім 3–
4 краплі концентрованого розчину роданіду калію KSCN. Суміш перемішайте скляною паличкою.
Зверніть увагу на забарвлений шар розчину. Додайте 10–12 крапель води та перемішайте.
Спостерігайте зміну забарвлення розчину внаслідок утворення аквакомплексу кобальту(ІІ) з
координаційним числом 6. Поясніть спостереження та напишіть відповідні рівняння реакцій.
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________

“Зараховано”

„____”_________________200__р. ______________________
(підпис викладача)

Тема: s–елементи ІА та ІІА груп.

1. Значення теми: Елементи натрій, калій, магній, кальцій які знаходяться в живих організмах,
постійно включаються в обмін речовин, так калій–іон є внутрішньоклітинним катіоном крові, а
натрій–іон — міжклітинним. Іони кальцію необхідні людині для росту кістяної тканини, для
підтримання нормального ритму серця, для перетворення фібриногену у фібрин для зсідання
крові. Іони магнію — для передачі нервового імпульсу, скорочення м’язів та метаболізму
вуглеводів. Іони магнію входять до складу багатьох ферментних систем. Іони лужних металів
беруть участь в підтримці кислотно-лужної рівноваги і осмотичного тиску рідин організму.
2. Питання, що підлягають вивченню:
2.1. Елементи ІА групи (Li, Na, K):
— загальна характеристика групи;
— природа хімічного зв’язку елементів в сполуках;
— взаємодія з простими та складними речовинами;
— оксиди, гідроксиди, пероксиди, надпероксиди;
— особливості властивостей літію.
2.2. Елементи ІІА групи (Be, Mg, Ca, Ba, Sr):
— загальна характеристика групи;
— природа хімічного зв’язку, гібридизація;
— взаємодія з простими та складними речовинами;
— оксиди та гідроксиди, їх властивості;
— солі, розчинність у воді, гідроліз, твердість води та її усунення;
— схожість магнію та літію, кальцію та стронцію;
— комплексоутворення.
2.3. Якісні реакції на катіони ІА та ІІА груп.

59
 2.4. Біологічне значення, використання у фармації (роль в організмі, токсична дія, лікарські
засоби).

3. Література:
3.1. Лекційний матеріал.
3.2. Левітін Є.Я. та ін. Загальна та неорганічна хімія. Підручник. Вінниця: НОВА КНИГА,
2003.— стор. 294-309.
3.3. Григор’єва В.В та ін. Загальна хімія — К.: Вища школа, 1991р., с. 378-388, 394-398.
3.4. Оганесян Э.Т. Неорганическая химия, 1984г., с. 190-207.
3.5. Глинка Н.Л. Общая химия — Л.: „Химия” 1983г., с. 543-551, 587-599.
3.6. Оленин С.С., Фадеев Г.Н. Неорганическая химия, М., 1979г., с. 203-207, 244-250, 283-
287, 302-304.
3.7. Ахметов Н.С. Неорганическая химия, М., 1975г., с. 564-579.
4. Завдання для закріплення матеріалу:
4.1. Охарактеризуйте зміну кислотно–основних властивостей оксидів:
BeO MgO CaO SrO BaO.
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________

4.2. Здійснити перетворення:

Na Na2CO3 NaHCO3 Na2CO3 BaCO3 CO2 CaCO3 Ca(HCO3)2.
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________

4.3. З позиції МО поясніть можливість існування двоатомних молекул літію і берилію.

________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________

60
 4.4. Змішали 20г розчину хлориду натрію з =5% і 10г з =3%. Якою стала масова частка
хлориду натрію в розчині.

Дано: Розв’язання: _______________________________________________

_________________________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________

Відповідь:___________________________________________________________________________

4.5. Один літр води містить 0,38г іонів Mg2+ і 0,108г іонів Ca2+. Розрахуйте загальну твердість
води.

Дано: Розв’язання: _______________________________________________

_________________________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________

Відповідь:___________________________________________________________________________

5. Тестовий контроль (приклад):

5.1. Електронно–графічна формула, яка відповідає спін–валентності натрію:
а) б) в)

5.2. Вибрати правильний ланцюг перетворень і написати рівняння реакцій:

а) Ca Ca(OH)2 CaCO3 Ca(NO3)2;
б) Ca(OH)2 Ca CaCO3 CaO;
в) Ca CaCO3 CaO Ca(OH)2.
5.3. Закінчити рівняння окисно–відновної реакції: Rb + HNO3(розв.)
а) RbNO3 + NH4OH + H2O;
б) RbNO3 + NH4NO3 + H2O;
в) Rb2O + NH4OH + H2O.
5.4. Обчислити масову частку солі в розчині, якщо до 200г його з масовою часткою солі 10%,
додати 100мл води.
(Відповіді: 5.1.-б, 5.2.-а, 5.3.-б, 5.4.-6,6%.)
6. Лабораторна робота.
Дослід 1. Взаємодія натрію з водою.

61
 У кристалізатор з очищеною водою додайте 1–2 краплі розчину фенолфталеїну та внести
пінцетом маленький шматочок натрію, попередньо висушеного фільтрувальним папером.
Спостерігайте інтенсивне виділення газу та зміну забарвлення розчину. Напишіть рівняння
реакцій.
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________

Дослід 2. Гідроліз солей лужних металів.

В три пробірки внести по декілька кристалів нітрату натрію, хлориду натрію та карбонату
натрію. Додати в кожну пробірку по 2мл дистильованої води. Індикаторною смужкою встановити
реакцію середовища. Описати спостереження. Яка із наведених солей піддається гідролізу?
Написати рівняння реакцій.
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________

Дослід 3. Добування і властивості гідроксиду магнію.

а) Внести у пробірку 5 крапель розчину хлориду магнію і додати таку ж кількість розчину
лугу. Відмітити колір осаду. Написати рівняння реакції.
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________

б) Осад гідроксиду магнію із попереднього досліду розділити на три частини. Дослідіть

відношення осаду до розчину соляної кислоти, надлишку лугу і розчину хлориду амонію.
Відмітити результати досліду. Написати рівняння реакцій.
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________

Дослід 4. Реакція якісного визначення катіону Mg2+.

У пробірку з 2–3 краплями 0,5Н розчину хлориду магнію додайте розчин аміаку до
випадіння осаду гідроксиду магнію, потім додайте 0,5Н розчин хлориду амонію до повного
розчинення осаду. До одержаного розчину додайте краплями 0,5Н розчин гідрофосфату натрію до
утворення осаду магнійамонійфосфату MgNH4PO4. Відмітьте колір та кристалічну структуру
утвореного осаду. Напишіть рівняння реакцій.
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________

Дослід 5. Якісна реакція на катіони Са2+.

В пробірку внести 4–5 крапель розчину CaCl2, добавити 2 краплі розчину (NH4)2C2O4.
Описати спостереження. Вміст пробірки розділити на дві частини; до однієї додати розчин HCl, в
другу — розчин CH3COOH. Описати спостереження. Написати рівняння реакцій.

62
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
Дослід 6. Якісні реакції на катіони Ва2+.
а) В пробірку внести 3–4 краплі розчину BaCl2, добавити 2 краплі розчину H2SO4. Описати
спостереження. Вміст пробірки розділити на дві частини; до однієї додати розчин HCl, в другу —
розчин CH3COOH. Описати спостереження. Написати рівняння реакцій.
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________

б) В пробірку внести 3–4 краплі розчину BaCl2, добавити 2–3 краплі розчину K2CrO4.
Описати спостереження. Вміст пробірки розділити на дві частини, до однієї додати розчин HCl, в
другу — розчин CH3COOH. Описати спостереження. Написати рівняння реакцій.
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________

“Зараховано”

„____”_________________200__р. ______________________
(підпис викладача)

Тема: p — елементи ІІІА групи.

1. Значення теми: p-елементи ІІІА групи бор та алюміній належать до необхідних для
нормальної життєдіяльності живих організмів хімічних елементів. Бор — незамінний біогенний
мікроелемент, він бере участь у синтезі гормону щитовидної залози і є його структурним
компонентом. Бор підсилює дію інсуліну і зменшує дію вітамінів В 2 та В12. Сполуки бора — борна
кислота, бура — використовуються в медицині (антисептики), а також в стоматології.
Алюміній — самий поширений в природі метал, але біологічна роль його досконало не вивчена. Є
дані про його інгібуючий вплив на ферменти. Сполуки алюмінію застосовуються: сульфат
алюмінію для очистки питної води. Алюмокалієві галуни — як в’яжучий, протизапальний,
кровоспинний засіб. Гідроксид алюмінію — фармакопейний препарат, застосовується у вигляді
присипок, паст, мазей, як адсорбуючий засіб. Оксид алюмінію та алюмосилікати входять до
складу цементів, що застосовуються в стоматологічній практиці.
2. Основні питання теми:
2.1. Загальна характеристика р-елементів ІІІА групи. Порівняння властивостей бору,
алюмінію та галію.
2.2. Бор:
— хімічний зв’язок у сполуках, sp2–гібридизація;
— бориди, борани, галогеніди, їх будова, гідроліз;
— кисневі сполуки (оксиди, кислоти, солі, ефіри);
— комплексоутворення;
— якісні реакції на сполуки бору.
2.3. Алюміній:

63
 — амфотерність алюмінію, його оксиду, гідроксиду;
— аква– та гідроксокомплекси, кристалогідрати;
— солі алюмінію (будова галогенідів), гідроліз солей.
2.4. Використання сполук бору та алюмінію в медицині.
3. Література:
3.1. Лекційний матеріал.
3.2. Левітін Є.Я. та ін. Загальна та неорганічна хімія. Підручник. Вінниця: НОВА КНИГА,
2003.— стор.310-322.
3.3. Григор’єва В.В та ін. Загальна хімія — К.: Вища школа, 1991р., с.327-338.
3.4. Оганесян Э.Т. Неорганическая химия, 1984.
3.5. Глинка Н.Л. Общая химия, — Л., „Химия”, с. 608-619
3.6. Оленин С.С., Фадеев Г.Н. Неорганическая химия, М., 1979, с. 207-212, 250-252.
3.7. Ахметов Н.С. Неорганическая химия, М., 1975, с. 508-535.
4. Завдання для закріплення матеріалу:
4.1. Закінчіть рівняння реакцій:
B2H6 + H2O _____________________________________________________________
BCl3 + H2O _____________________________________________________________
Mg3B2 + HCl ____________________________________________________________

4.2. Закінчіть рівняння реакцій:

Al + H2O ______________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
Al + NaOH + H2O ________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
Al + HNO3(розв.) __________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
4.3. Поясніть, чому молекула BF3 може приєднувати молекули аміаку, води, але не може
приєднувати молекулу метану. Напишіть відповідні рівняння реакцій.
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________

4.4. Визначте процентний вміст солі і води у бурі Na2B4O7 10H2O.

Дано: Розв’язання: _______________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________

Відповідь:___________________________________________________________________________

4.5. Розрахуйте масову частку алюмінію в сплаві з міддю, якщо 5г його обробили надлишком
соляної кислоти і при цьому виділилось 2,8л водню.

64
Дано: Розв’язання: _______________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________

Відповідь:___________________________________________________________________________

5. Приклади тестового контролю:

5.1. Яка формула відповідає sp2–гібридизованому стану бору:
а) BF ; б) BO ; в) B2H6; г) BCl3.
5.2. Закінчити рівняння окисно-відновної реакції:
а) Al2O3 + H2O
Al + H2SO4(розв.) б) Al2(SO4)3 + H2
в) Al2(SO4)3 + H2O
5.3. Скільки грамів алюмінію прореагує з 4,7г хлору?
а) 1,19; б) 1,47; в) 0,83.
(Відповіді: 5.1.-б,г; 5.2.-б; 5.3-а)
6. Лабораторна робота.
Дослід 1. Одержання ортоборної кислоти з тетраборату натрію (бури).
У суху пробірку внесіть 1–2 мікрошпателя тетраборату натрію, розчиніть його у 5–6 краплях
очищеної води та нагрійте на полум’ї пальника до зникнення кристалів. До одержаного
насиченого розчину додайте 2–3 краплі концентрованої сірчаної кислоти. Відмітьте колір
утворених кристалів ортоборної кислоти. Напишіть рівняння реакції.
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________

Дослід 2. Реакція якісного визначення ортоборної кислоти.

У фарфоровий тигель внесіть декілька кристалів ортоборної кислоти, 1–2 краплі
концентрованої сірчаної кислоти та 5–6 крапель етилового спирту. Перемішайте суміш скляною
паличкою та підпаліть борноетиловий ефір, який утворився. Спостерігайте забарвлення полум’я.
Напишіть рівняння реакції одержання борноетилового ефіру. Укажіть роль сірчаної кислоти.
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________

Дослід 3. Амфотерність гідроксиду алюмінію.

У дві пробірки внесіть по 5–6 крапель 0,5Н розчину сульфату алюмінію та обережно додайте
краплями 2Н розчин гідроксиду натрію до утворення осаду Al(OH)3. Потім в одну з пробірок

65
додайте 3–5 крапель 2Н розчину соляної кислоти, а в другу — стільки ж крапель 2Н розчину
гідроксиду натрію. (Розчин у другій пробірці зберігайте для досліду 4.) Напишіть рівняння
реакцій в молекулярній та іонній формах. Зробіть висновок про властивості гідроксиду алюмінію.
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________

Дослід 4. Гідроліз солей алюмінію.

а) На смужку універсального індикаторного паперу нанесіть 1–2 краплі 0,5Н розчину
сульфату алюмінію. За допомогою еталонної шкали визначте рН середовища. Напишіть іонне та
молекулярне рівняння реакції гідролізу, враховуючи, що гідроліз перебігає тільки за першим
ступенем.
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________

б) До лужного розчину гексагідроксоалюмінату(ІІІ) натрію (одержаного в досліді 3), додайте

5–6 крапель очищеної води та декілька кристалів хлориду амонію. Прокип’ятіть розчин до
зникнення запаху аміаку. Відмітьте утворення пластівчастого осаду гідроксиду алюмінію.
Напишіть іонно–молекулярні рівняння гідролізу. Поясніть, чому при додаванні хлориду амонію
рівновага зміщується у бік посилення гідролізу.
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________

в) У пробірку внесіть 2–3 краплі 0,5Н розчину сульфату алюмінію та стільки ж

свіжоприготованого розчину карбонату натрію. Відмітьте випадання осаду та виділення газу.
Напишіть іонні та молекулярні рівняння реакцій сумісного гідролізу цих солей.
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________

Дослід 5. Гідроліз тетраборату натрію.

У пробірку з 5–6 краплями розчину тетраборату натрію додати 2–3 краплі фенолфталеїну.
Описати спостереження. Написати рівняння гідролізу.
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________

66
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________

Дослід 6. Одержання метаборатів барію.

В пробірку з насиченим розчином Na2B4O7 додати декілька крапель розчину BaCl2. Описати
спостереження. Написати рівняння реакцій.
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________

“Зараховано”

„____”_________________200__р. ______________________
(підпис викладача)

Тема: Елементи IVA групи.

1. Значення теми: Всі елементи IVA групи входять до складу організму людини. Вуглець (карбон)
являється основою важливих для організму сполук – білків, вуглеводів, ліпідів, нуклеїнових кислот
та ін. Кремній (силіцій) і його сполуки впливають на формування і нормальне функціонування
епітеліальної та сполучної тканин. Порушення обміну кремнію сприяє виникненню патологічних
процесів в організмі (гіпертонія, ревматизм, гепатит та ін.).
Германій, олово, свинець – мікроелементи, які необхідні для нормальної життєдіяльності
організму.
Сполуки елементів IVA групи входять до складу цілого ряду медичних препаратів. Тому
знання хімічних властивостей цих елементів має велике значення для вивчення інших дисциплін
та практичної діяльності провізора.
2. Питання, що підлягають вивченню:
2.1. Загальна характеристика р-елементів IVA групи.
2.2. Природа хімічного зв’язку в сполуках, гібридизація.
2.3. Вуглець:
— взаємодія з простими та складними речовинами; карбіди, їх гідроліз;
— оксиди вуглецю, їх властивості;
— вугільна кислота, карбонати та гідрокарбонати, їх розчинність у воді, гідроліз,
термічний розклад;
— ціановоднева кислота, ціаніди, тіоціанати.
2.4. Кремній:
— порівняльна характеристика властивостей вуглецю та кремнію;
— силіциди, силани, тетрафторид, тетрахлорид кремнію, їх гідроліз;
— діоксид кремнію, кремнієві кислоти;
— силікати, розчинність та гідроліз.
2.5. Олово та свинець:
— сполуки з воднем, гідроліз, окислення;
— оксиди та гідроксиди, їх амфотерні властивості;
— гідроксокомплекси;

67
 — відновні властивості сполук Sn+2 та окисні – Pb+4.
2.6. Біологічне значення, використання в медицині та фармації (роль в організмі, токсична
дія, лікарські засоби).

3. Література:
3.1. Лекційний матеріал.
3.2. Левітін Є.Я. та ін. Загальна та неорганічна хімія. Підручник. Вінниця: НОВА КНИГА,
2003.— стор. 323-341.
3.3. Григор’єва В.В. та ін. Загальна хімія. — К.: Вища школа. 1991р. с. 302-324.
3.4. Оганесян Э.Т. Неорганическая химия, 1984г.
3.5. Глинка Н.Л. Общая химия, Л.
3.6. Оленин С.С., Фадеев Г.Н. Неорганическая химия, М., 1979г.
3.7. Ахметов Н.С. Неорганическая химия, М., 1979г.
4. Завдання для закріплення матеріалу:
4.1. Здійснити перетворення:
CO2 MgCO3 Mg(HCO3)2 MgCO3 Mg(NO3)2 MgO
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________

Si Mg2Si SiH4 SiO2 Si Na2SiO3

________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
4.2. Охарактеризуйте амфотерні властивості Pb(OH)2.
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________

4.3. Закінчити рівняння реакцій:

H2SnO3 + NaOH + H2O ____________________________________________________
FeCl3 + SnCl2 ___________________________________________________________
Pb(NO3)2 + Na2CO3 + H2O __________________________________________________
Na2SnO2 + Bi(OH)3 _______________________________________________________
H2SnO3 + HCl ___________________________________________________________
SnCl2 + K2Cr2O7 + HCl _____________________________________________________
4.4. При пропусканні СО2 через насичений розчин гідроксиду кальцію спочатку утворюється
осад, який потім зникає. Визначте мінімальний СО 2 (н.у.), потрібний для утворення
37,04г осаду та його розчинення.
Дано: Розв’язання: _______________________________________________
_________________________________________________________

68
 _________________________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________

Відповідь:___________________________________________________________________________

4.5. Обчислити масу та об’єм оксиду вуглецю (IV) який можна добути в результаті взаємодії
карбонату кальцію m=7г з соляною кислотою m=30г, в якій масова частка хлороводню
складає 20%.
Дано: Розв’язання: _______________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________

Відповідь:___________________________________________________________________________

5. Тестовий контроль (приклад):

5.1. Вкажіть електронну структуру іона Pb2+:
а) 6so6p2; б) 6s26po; в) 5s25po.
5.2. Які речовини вступили в реакцію, якщо в результаті реакції утворились такі речовини
(всі продукти дані без коефіцієнтів):
... Si + HCl;
... H2SiO3 + NO2 + H2O;
... Pb(NO3)2 + NO + H2O.
5.3. Закінчити рівняння реакцій:
PbO2 + NaOH + H2O
Na2SO4 + SiO2 + C
MgCO3 + H2O + CO2
5.4. Суміш кремнію та вугілля масою 5г обробили надлишком концентрованого розчину
лугу при нагріванні. При цьому виділилось 2,8л водню (н.у.). Обчисліть масову частку
вуглецю в цій суміші.
(Відповідь: 65%)
6. Лабораторна робота.
Дослід 1. Адсорбційні властивості активованого вугілля.
У пробірку внесіть 5-6 крапель метиленової сині або фуксину та додайте 1-2 мікрошпателя
активованого вугілля. Вміст пробірки перемішайте скляною паличкою. Дайте розчину
відстоятися. Відмітьте зміну його забарвлення.
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
Дослід 2. Одержання карбонату та гідрокарбонату кальцію.
У пробірку налити 1/3 об’єму розчину гідроксиду кальцію та пропустити СО 2 із апарата
Кіппа до утворення осаду карбонату кальцію. Продовжуйте пропускати СО 2 до повного
розчинення осаду. Напишіть рівняння реакцій одержання карбонату та гідрокарбонату кальцію.
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
69
________________________________________________________________________

Дослід 3. Одержання кремнієвої кислоти.

а) Одержання гелю кремнієвої кислоти.
У пробірку внесіть 4-5 крапель насиченого розчину силікату натрію та додайте стільки ж
крапель 2н розчину соляної кислоти. Перемішайте вміст пробірки скляною паличкою. Відмітьте
утворення драглистого осаду (гелю) кремнієвої кислоти. Напишіть рівняння реакції.
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
б) Одержання золю кремнієвої кислоти та перетворення його на гель.
У пробірку з 4-5 краплями концентрованої соляної кислоти додайте 1-2 краплі насиченого
розчину силікату натрію. Утворений безбарвний розчин являє собою золь кремнієвої кислоти
(колоїдний розчин). Обережно нагрійте золь на полум’ї пальника. Спостерігайте утворення гелю.
Укажіть значення нагрівання в процесі перетворення золю на гель.
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
Дослід 4. Гідроліз силікату натрію.
а) У пробірку з 3-4 краплями насиченого розчину силікату натрію додайте 1-2 краплі
фенолфталеїну. Відмітьте, що спостерігається.
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
б) У пробірку з 3-4 краплями насиченого розчину силікату натрію додайте 1 краплю
фенолфталеїну, а потім краплями – 0,5н розчин хлориду амонію до знебарвлення фенолфталеїну
та утворення осаду. Напишіть іонні та молекулярні рівняння гідролізу силікату натрію у воді та за
наявності хлориду амонію.
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
Дослід 5. Одержання та властивості гідроксидів олова(ІІ) та свинцю(ІІ).
а) У дві пробірки внесіть по 4-5 крапель 0,5н розчину хлориду олова(ІІ) та додайте краплями
2н розчин гідроксиду натрію до утворення білого осаду. Потім в одну пробірку додайте 3-4 краплі
2н розчину соляної кислоти, а в другу – надлишок 2н розчину гідроксиду натрію. Напишіть
рівняння реакцій в молекулярній та іонній формах, враховуючи, що в розчині кислоти катіон Sn2+
існує у вигляді аква-, а у розчині лугу – у вигляді гідроксокомплексу з координаційним числом 4.
Зробіть висновок про кислотно-основні властивості Sn(OH)2.
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________

б) У дві пробірки внесіть по 3-4 краплі 0,5Н розчину солі свинцю(ІІ) та додайте краплями 2Н
розчин гідроксиду натрію до випадіння осаду. В одну пробірку додайте 3-4 краплі 2Н розчину

70
азотної кислоти, а в другу – надлишок 2н розчину гідроксиду натрію. Відмітьте, що відбуваються
з осадом Pb(OH)2. Напишіть рівняння реакцій.
Укажіть, у якого із гідроксидів Sn(OH)2 чи Pb(OH)2 більш виражені амфотерні властивості.
Відповідь мотивуйте.
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
Дослід 6. Малорозчинні солі свинцю.
Приготуйте в штативі п’ять пробірок, налийте в них по 3-4 краплі розчину нітрату свинцю і
додайте таку ж саму кількість розчинів наступних солей:
— в першу – хлориду натрію NaCl.
— в другу – сульфату натрію Na2SO4.
— в третю – хромату калію K2CrO4.
— в четверту – ацетату натрію CH3COONa.
— в п’яту – карбонату натрію Na2CO3.
Відзначте, в якій з пробірок не випав осад і який колір кожного осаду.
Напишіть в іонній формі рівняння реакцій отримання малорозчинних солей свинцю,
враховуючи, що осад, отриманий в останній пробірці, є основною сіллю свинцю Pb(OH)2
2PbCO3 і утворюється за участю в реакції води.
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
Дослід 7. Окисні властивості оксиду свинцю(IV). (Тяга!)
а) В циліндричну пробірку внести один мікрошпатель диоксиду свинцю, 3-4 крапель
розчину сірчаної кислоти та 5-6 крапель сульфату заліза(ІІ). Пробірку обережно нагріти до
часткового розчинення диоксиду або до отримання білого осаду сульфату свинцю(ІІ). За
допомогою відомих вам реакцій переконайтесь, що ступінь окислення заліза змінився від +2 до
+3.
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
б) У суху пробірку внесіть 1 мікрошпатель диоксиду свинцю та додайте 2–3 краплі
концентрованої соляної кислоти. До отвору пробірки піднесіть смужку фільтрувального паперу,
змоченого йодидом калію. Відмітьте, що спостерігається. Напишіть рівняння реакцій.
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
Дослід 8. Відновні властивості сполук олова(ІІ).
У дві пробірки внесіть по 2–3 краплі 0,5Н розчину хлориду заліза(ІІІ), по 1–2 краплі 0,5Н
розчину гексацианоферрата(ІІІ) калію та по 2–3 краплі очищеної води. Відмітьте забарвлення
розчинів в обох пробірках. Потім одну пробірку залиште для контролю, а в другу додайте 2–4
краплі 0,5Н розчину хлориду олова(ІІ). Відмітьте зміну забарвлення розчину. Напишіть рівняння
реакцій.
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________

71
 “Зараховано”

„____”_________________200__р. ______________________
(підпис викладача)

Тема: Елементи VА групи. Нітроген

1. Значення теми: Нітроген відноситься до шести елементів-органогенів (С, Р, Н, О, N, S), які

складають основну масу тіла людини (97,4%). Загальна масова частка Нітрогену в організмі
3,1%. Він входить до складу біологічно-активних сполук (білків, нуклеїнових кислот, амінокислот,
вітамінів, ферментів, гормонів і т.і.). Деякі сполуки Нітрогену використовують в якості
лікарських препаратів. Знання фізико-хімічних властивостей Нітрогену і його сполук необхідні
для вивчення наступних дисциплін: біохімії, фізіології, фармакогнозії, фармхімії, а також в
практичній діяльності.
2. Питання, що підлягають вивченню:
2.1. Загальна характеристика елементів VА групи.
2.2. Електронна будова атома та молекули азоту, валентні стани, енергія зв’язку.
2.3. Сполуки Нітрогену з негативними ступенями окислення:
— аміак, нітриди, аміди, гідразин, гідроксиламін;
— реакції аміаку: приєднання, заміщення, окислення;
— гідроліз та термічний розклад солей амонію.
2.4 Сполуки Нітрогену з позитивними ступенями окислення:
— оксиди Нітрогену, електронна будова, одержання;
— азотиста та азотна кислоти, електронна будова, солі, окисно-відновні властивості;
— взаємодія азотної кислоти з металами, “царська водка”.
2.5. Якісні реакції на катіони амонію, нітрит- та нітрат-аніони.
2.6. Біологічна роль сполук Нітрогену.
3. Література:
3.1. Лекційний матеріал.
3.2. Левітін Є.Я. та ін. Загальна та неорганічна хімія. Підручник. Вінниця: НОВА КНИГА,
2003.— стор. 342-355.
3.3. Григор’єва В.В. та ін. Загальна хімія. — К.: Вища школа. 1991р. с. 279-288.
3.4. Глинка Н.Л. Общая химия, Л., 1986г., с.384-402.
3.5. Хухрянский В.Г., Цыганенко А.Я., Павленко Н.В. Химия биогенных элементов. К.,
1990г., с.137-148.
3.6. Ахметов Н.С. Общая и неорганическая химия, М., 1988г., с.329-347.
4. Завдання для закріплення матеріалу:
4.1. Закінчити рівняння реакцій:
NH3 + H3PO4 ____________________________________________________________
NH3 + KMnO4 + H2SO4 ____________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
NH3 + KClO ____________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________

4.2. Закінчити рівняння реакцій:

KNO2 + KI + H2SO4 _______________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
KNO2 + K2Cr2O7 + H2SO4 ___________________________________________________
72
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
KNO2 + KNO2 + +H2SO4 ___________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________

4.3. Закінчити рівняння реакцій:

HNO3(розв.) + Al __________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
HNO3 + P2O3 + H2O _______________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
HNO3 + FeCl2 + HCl ______________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________

4.4. При розчиненні суміші ошурок міді, заліза і золота у концентрованій азотній кислоті
утворилася 6,72л газу (н.у.) та 8,55г твердого залишку. При розчиненні цієї ж наважки
суміші у соляній кислоті виділилось 3,36л газу (н.у.). Встановити масову частку заліза у
суміші.
Дано: Розв’язання: _______________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________

Відповідь:___________________________________________________________________________

4.5. Встановити рОН в 0,001н. водному розчині HNO3.

Дано: Розв’язання: _______________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________

Відповідь:___________________________________________________________________________

5. Тестовий контроль (приклад):

5.1. Орбітально-графічна формула, яка відповідає спін-валентності атома азоту:
a) б) в)

5.2. Вибрати правильний ланцюг перетворень і написати відповідні рівняння реакцій:

а) N2 NH3 NO NO2 HNO2;

73
 б) H2 NH3 N2O NO2 HNO3;
в) NH3 NO N2O3 HNO3 NaNO3.
5.3. Закінчити рівняння окисно-відновної реакції: NH3 + КClO3
а) NH4OH + КCl + H2O;
б) N2H4 + КCl + H2O;
в) N2O5 + КCl + H2O.
5.4. Скільки грамів розчину нітрату натрію з масовою часткою 5% можна приготувати із
100г розчину з масовою часткою 10%?
(Відповіді: 5.1.–б; 5.2.–а; 5.3.–б.)
6. Лабораторна робота.
Дослід 1. Одержання аміаку.
У суху пробірку внесіть по мікрошпателю хлориду амонію та гідроксиду кальцію.
Перемішайте вміст пробірки скляною паличкою та обережно нагрійте. До отвору пробірки
піднесіть послідовно: вологу смужку червоного лакмусового паперу та скляну паличку, змочену
концентрованою соляною кислотою. Відмітьте, що відбувається в кожному випадку. Напишіть
рівняння реакцій одержання аміаку та його взаємодії з соляною кислотою. Це реакція якісного
визначення катіону амонію.
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
Дослід 2. Властивості солей амонію.
У суху пробірку внесіть 1 мікрошпатель хлориду амонію, обережно нагрійте дно пробірки.
Відмітьте утворення білого нальоту у верхній частині пробірки. Напишіть рівняння оборотної
реакції термічного розкладу хлориду амонію.
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
Дослід 3. Відновні властивості аміаку.
У пробірку внесіть 2-3 краплі 0,1н розчину перманганату калію та 4-5 крапель розчину
аміаку з масовою часткою 25%. Суміш трохи підігрійте. Спостерігайте зміну забарвлення
розчину. Напишіть рівняння окислювально-відновної реакції.
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
Дослід 4. Окислювально-відновні властивості нітритів. (Тяга!).
а) У пробірку внесіть 3-4 краплі 0,1н розчину йодиду калію та такий же об’єм 2н розчину
сірчаної кислоти. Потім додайте 2-4 краплі свіжоприготованого 0,5н розчину нітриту натрію.
Напишіть рівняння реакцій, враховуючи, що нітрит-іон відновлюється до оксиду азоту(ІІ).
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
б) У пробірку з 3-4 краплями 0,1н розчину перманганату калію, підкисленого 1-2 краплями
2н розчину сірчаної кислоти, додайте 2-4 краплі свіжоприготованого 0,5н розчину нітриту натрію.
Відмітьте зникнення червоно-фіолетового забарвлення перманганат-іону. Напишіть рівняння
реакції. Зробіть висновок про окислювально-відновну двоїстість азотистої кислоти та нітритів.
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________

74
 “Зараховано”

„____”_________________200__р. ______________________
(підпис викладача)

Тема: Елементи VА групи. Фосфор. Миш’як. Сурма. Вісмут.

1. Значення теми: Фосфор — це елемент–органоген. Він входить до складу багатьох біологічно–

активних речовин (білків, нуклеїнових кислот, нуклеотидів, ліпідів, а також буферних систем і
т.і.). При нестачі в організму фосфору (та вітаміну D, необхідного для обміну фосфору) виникає
таке захворювання як рахіт. Окислення вуглеводів і жирних кислот в організмі проходить через
стадію фосфорилювання.
Миш’як, як мікроелемент, впливає на процеси кровотворення. В великих дозах миш’як і його
солі — сильні отрути.
Деякі сполуки фосфору, миш’яку, сурми і вісмуту використовуються як лікарські
препарати.
2. Питання, що підлягають вивченню:
2.1. Фосфор:
— алотропні модифікації, хімічна активність;
— сполуки фосфору з негативним ступенем окислення: фосфін, його солі, фосфіди;
— сполуки фосфору з позитивними ступенями окислення: галогеніди, оксиди, кислоти
(фосфорнуватиста, фосфориста, ортофосфорна, метафосфорна, дифосфорна,
ізополі– та гетерополіфосфорні), та їх солі;
— схожість та відмінність властивостей азоту, фосфору та їх сполук.
2.2. Елементи підгрупи миш’яку:
— сполуки з негативними ступенями окислення: арсин, стибін, вісмутин, порівняння,
з аміаком;
— сполуки з позитивними ступенями окислення: оксиди та гідроксиди, їх кислотно-
основні властивості; миш’яковиста, миш’якова кислота та їх солі;
— солі сурми(ІІІ) та вісмуту(ІІІ), їх розчинність у воді, гідроліз. Утворення оксосолей.
Вісмутати, окислювальні властивості.
2.3. Біологічна роль азоту та фосфору, використання в медицині та фармації їх сполук.
2.4. Якісні реакції на фосфат–іон. Визначення миш’яку за методом Марша.
3. Література:
3.1. Лекційний матеріал.
3.2. Левітін Є.Я. та ін. Загальна та неорганічна хімія. Підручник. Вінниця: НОВА КНИГА,
2003.— стор. 356-369.
3.3. Григор’єва В.В. та ін. Загальна хімія. — К.: Вища школа. 1991р. с.289-300.
3.4. Глинка Н.Л. Общая химия, Л., 1986г.
3.5. Хухрянский В.Г., Цыганенко А.Я., Павленко Н.В. Химия биогенных элементов. К.,
1990г., с.137-148.
3.6. Оганесян Э.Т. Неорганическая химия, 1984.
3.7. Ахметов Н.С. Общая и неорганическая химия, М., 1988г., с.347-371.
4. Завдання для закріплення матеріалу:
4.1. Здійснити перетворення:
а) P Ca3P2 PH3 P2O5 HPO3 H3PO4 Na2HPO4 MgNH4PO4;
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________

75
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________

б) Bi2O3 BiH3 Bi BiCl3 Bi(OH)3 Bi2O3 Bi2(SO4)3;

________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________

в) As As2O3 AsH3 AsCl3 H3AsO3 AsCl3.

________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________

4.2. Закінчити окисно-відновні реакції, скласти схеми електронного балансу:

а) Sb2O5 + HCl __________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________

___________________________________________________
б) PH3 + KMnO4 + H2SO4
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________

_______________________________________________
в) NaBiO3 + Mn(NO3)2 + HNO3
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________

4.3. Чим пояснюється схожість та відмінність властивостей азоту та фосфору?

________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________

4.4. Хімізм визначення миш’яку за методом Марша.

76
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________

4.5. Суміш ортофосфату натрію, ортофосфату кальцію, сульфату барію та карбонату кальцію
масою 20г обробили водою. Залишок що не розчинився у воді, мав масу 18г. Після
обробки його надлишком соляної кислоти зібрали 2,24л газу (н.у.). Маса осаду що не
прореагував з соляною кислотою дорівнював 3г. Знайдіть вміст ортофосфату кальцію у
вихідній суміші.
Дано: Розв’язання: _______________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________

Відповідь:___________________________________________________________________________

5. Тестовий контроль (приклад):

5.1. Електронна конфігурація фосфору з ступенем окислення –3:
а) 3s23p33d2; б) 3s23p53d1; в) 3s23p63do.
5.2. Вибрати правильний ланцюг перетворень і написати рівняння реакцій:
а) PCl3 H3PO4 NaH2PO3 Na2HPO3;
б) PH4Cl PH3 PH4H2PO3 Na2HPO3;
в) PH3 P2O5 NaH2PO3 Na2HPO3.
5.3. Закінчити рівняння окисно–відновної реакції:
а) BiCl3 + Sn(NO3)2 + KNO3 + H2O;
Bi(NO3)3 + SnCl2 + KOH б) Bi + K2[Sn(OH)6] + KNO3;
в) Bi2O3 + Sn(NO3)2 + KCl
5.4. Визначити молярну та нормальну концентрацію і розчину хлориду вісмуту(ІІІ).
=1,012г/мл;=1,2%.
(Відповіді: 5.1.-в; 5.2.-а; 5.3.-б; 5.4.-0,0345 моль/л, 0,115 моль/л)

6. Лабораторна робота.
Дослід 1. Гідроліз солей фосфорної кислоти.
На три смужки універсального лакмусового паперу нанесіть по 1 краплі 0,1М розчинів: на
першу — фосфату натрію, на другу — гідрофосфату натрію, на третю — дигідрофосфату натрію.
Визначте рН розчинів солей. Напишіть іонні та молекулярні рівняння реакцій гідролізу.
Обчисліть значення констант гідролізу для кислих солей. Порівняйте їх з відповідними
значеннями констант дисоціації ортофосфорної кислоти.
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________

Дослід 2. Одержання магній-амоній фосфату.

У пробірку внесіть 3-4 краплі 0,1М розчину гідрофосфату натрію та додайте кілька крапель
магнезійної суміші (MgCl2 + NH3 H2O + NH4Cl). Відмітьте колір та кристалічну структуру осаду.

77
Напишіть іонні та молекулярні рівняння реакції. Поясніть необхідність використання хлориду
амонію. Це реакція якісного визначення фосфат-іону.
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________

Дослід 3. Гідроліз солей сурми(ІІІ) та вісмуту(ІІІ).

У пробірку внесіть 3-4 краплі насиченого розчину солі сурми(ІІІ) або солі вісмуту(ІІІ),
додайте краплями очищену воду до утворення білого осаду. Напишіть іонне та молекулярне
рівняння реакції гідролізу солі за першим та другим ступенем з утворенням оксосолі. До осаду
оксосолі додайте краплями концентровану соляну кислоту до повного її розчинення. Напишіть
рівняння реакції. Укажіть напрямок зміщення хімічної рівноваги реакції гідролізу солі при
підкисленні та розведенні розчину.
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________

Дослід 4. Якісна реакція на фосфат–аніон.

В пробірку внесіть 2-3 краплі розчину K3PO4, додайте 2–3 краплі молібденового реактиву та
нагрійте. Опишіть спостереження.
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________

Дослід 5. Окисні властивості вісмутату натрію.

До 1 краплі 0,1М розчину сульфату марганцю(ІІ) додайте 2-3 краплі концентрованої азотної
кислоти та один мікрошпатель вісмутату натрію, нагрійте вміст пробірки. Відмітьте появу
червоно-фіолетового забарвлення розчину. Напишіть рівняння реакції враховуючи що вісмутат –
іон відновлюється до катіону вісмуту(ІІІ), а катіон марганцю(ІІ) окислюється до марганцевої
кислоти.
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
Дослід 6. Окисні властивості сполук вісмуту(ІІІ).
У пробірку внести 1-2 краплі 0,5М розчину хлориду олова(ІІ) та додайте краплями 2н розчин
гідроксиду натрію до утворення осаду Sn(OH)2 і подальшого його розчинення. До одержанного
розчину додайте 1 краплю 0,5М розчину солі вісмуту(ІІІ). Спостерігається утворення чорного
осаду металічного вісмуту. Напишіть рівняння відповідних реакцій.
Ця реакція якісного визначення катіона вісмуту(ІІІ).
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________

78
 “Зараховано”

„____”_________________200__р. ______________________
(підпис викладача)

Тема: Елементи VIА групи та властивості їх сполук.

1. Значення теми: Оксиген і сульфур мають винятково велике біологічне значення. Кисень
необхідний для дихання. Всі реакції окислення–відновлення протікають за наявністю кисню.
Оксиген і сульфур входять до складу білків, вітамінів, гормонів та інших біологічно активних
речовин. Тому знання хімічних властивостей цих елементів та їх сполук необхідні при вивченні
інших розділів хімії, біохімії, фізіології, гігієни, фармакології.
2. Питання, що підлягають вивченню:
2.1. Загальна характеристика групи. Кисень. Будова та властивості молекули та
молекулярних іонів кисню. Взаємодія кисню з воднем, металами.
2.2. Оксиди, пероксиди, надпероксиди, озоніди. Хімічні зв’язки та структура молекул,
хімічна активність.
2.3. Озон. Хімічний зв’язок та будова молекули. Окисна активність. Значення кисню та
озону в природі, медицині, фармації.
2.4. Сульфур, її валентні стани. Окисно–відновна двоїстість сірки. Сірководень, сульфіди,
полісульфіди, їх окисно–відновні властивості.
2.5. Кисневі сполуки сульфуру. Оксиди, кислоти (сірчиста, сірчана, дисірчана,
пероксокислоти, тіосірчана, політіонові кислоти), їх солі, окисно–відновні властивості.
2.6. Сполуки сульфуру з галогенами: хлористий тіоніл, хлорсульфонова кислота, хлористий
сульфурил, гексафторид сірки.
2.7. Якісні реакції на сульфід–, сульфіт–, сульфат– та тісульфат– іони.
2.8. Селен та телур як електронні аналоги сірки.
2.9. Біологічна роль сірки та її сполук. Використання у медицині, фармації та
фармацевтичному аналізі.
3. Література:
3.1. Лекційний матеріал.
3.2. Левітін Є.Я. та ін. Загальна та неорганічна хімія. Підручник. Вінниця: НОВА КНИГА,
2003.— стор. 370-391.
3.3. Григор’єва В.В. та ін. Загальна хімія. — К.: Вища школа. 1991р. с. 251-270
3.4. Глинка Н.Л. Общая химия, Л., 1986. с. 359-382
3.5. Хухрянский В.Г., Цыганенко А.Я., Павленко Н.В. Химия биогенных элементов. К., 1990.
3.6. Оганесян Э.Т. Неорганическая химия, 1984.
3.7. Ахметов Н.С. Общая и неорганическая химия, М., 1988.
3.8. Оленин С.С., Фадеев Г.Н. Неорганическая химия, М., 1988.
4. Завдання для закріплення матеріалу:
4.1. Напишіть рівняння реакцій:
а) K2Cr2O7 + H2S + H2SO4 __________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
б) FeCl3 + H2S ___________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
79
 4.2. Напишіть рівняння реакцій:
а) K2SO3 + K2SO3 ________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
б) CrO3 + SO2 ___________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
в) SO2 + NO2 + H2O _______________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
г) AuCl3 + SO2 + H2O ______________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________

4.3. Закінчити рівняння реакцій:

а) H2SO4 + Fe3O4 _________________________________________________________

б) H2SO4 + H2S__________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
4.4. Визначити масу 10% та 30% розчину сірчаної кислоти, яка необхідна для приготування
200 г 15% розчину.
Дано: Розв’язання: _______________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
Відповідь:___________________________________________________________________________

4.5. До 20мл 0,5М розчину сірчаної кислоти додали 150мл 0,1М розчину гідроксиду натрію.
Які солі і в якій кількості утворилися при цьому?
Дано: Розв’язання: _______________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________

Відповідь:___________________________________________________________________________

5. Тестовий контроль (приклад):

5.1. Орбітально–графічна формула, яка відповідає спін-валентності іону сірки в ступені
окислення –2:
а) б) в)

80
 5.2. Вибрати правильний ланцюг перетворень і написати рівняння реакції:
а) S FeS H2S KHS;
б) S KHS FeS H2S;
в) S H2S FeS KHS.
5.3. Закінчити рівняння окисно–відновної реакції: K2S + KMnO4 + H2O
а) S + MnO2 + KOH;
б) H2S + MnO2 + KOH;
в) S + MnO + KOH.
5.4. Визначити масову частку сірчаної кислоти в розчині, в якому масова частка оксиду
сірки(VI) рівна 4%.

6. Лабораторна робота.

Дослід 1. Кислотні властивості пероксиду водню.

До 3–4 крапель 0,5 Н розчину солі алюмінію додайте краплями 2 Н розчин гідроксиду
натрію спочатку до утворення осаду, а потім до його розчинення. До одержаного розчину додайте
краплями розчин пероксиду водню з масовою часткою 3% до утворення осаду. Напишіть рівняння
реакцій. Наведіть вираз першої константи дисоціації пероксиду водню.
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________

Дослід 2. Окисно–відновні властивості пероксиду водню.

а) Внесіть в пробірку 2-3 краплі 0,1н розчину йодиду калію та краплю 2н розчину сірчаної
кислоти. Потім додайте краплями розчин пероксиду водню. Відмітьте зміну забарвлення розчину.
Напишіть рівняння реакції.
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________

б) До 2-3 крапель 0,1н розчину перманганату калію, підкисленого краплею 2н розчину

сірчаної кислоти, додайте краплями розчин пероксиду водню до зникнення фіолетового
забарвлення розчину. Напишіть рівняння реакції. Зробіть висновок про окисно–відновні
властивості пероксиду водню.
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________

Дослід 3. Реакція якісного виявлення пероксиду водню.

81
 У пробірку внесіть 3–4 краплі розчину пероксиду водню та стільки ж крапель 2 Н розчину
сірчаної кислоти. Потім додайте 4–5 крапель ефіру. Перемішайте та дайте відстоятися до
утворення двох шарів. Додайте 2–3 краплі 0,5 Н розчину дихромату калію. Зверніть увагу на синє
забарвлення ефірного шару, яке обумовлене утворенням оксиду–пероксиду хрому CrO5.
простежте за зміною забарвлення водного шару протягом декількох хвилин. Поясніть зміну
забарвлення. Напишіть рівняння реакцій. Наведіть графічну формулу CrO5.
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________

Дослід 4. Одержання сірководню та вивчення його властивостей. (Тяга!)

У пробірку з газовивідною трубкою внесіть 1-2 мікрошпателі сульфіду заліза(ІІ) та додайте
5-6 крапель розведеної (1:1) соляної кислоти. Газ, який виділяється, спрямуйте у пробірку з 5-6
краплями 0,1н розчину перманганату калію, підкисленого 1-2 краплями сірчаної кислоти.
Відмітьте зміну забарвлення розчину перманганату калію. Напишіть рівняння реакцій. Потім до
отвору газовивідної трубки послідовно піднесіть смужку зволоженого синього лакмусового
паперу та смужку фільтрувального паперу, змоченого розчином солі свинцю(ІІ). Відмітьте явища,
які відбуваються. Зробіть висновок про кислотні властивості водного розчину сірководню.
Напишіть молекулярне та іонне рівняння реакцій взаємодії сірководню з розчином солі
свинцю(ІІ), враховуючи, що це реакція якісного виявлення сірководню та сульфід–іону.
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________

Дослід 5. Окислювально–відновні властивості сполук Сульфуру(IV).

а) У пробірку налийте 3-4 краплі розчину сірководню та додайте декілька крапель водного
розчину оксиду Сульфуру(IV). Спостерігайте випадіння осаду сірки. Напишіть рівняння реакцій.
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________

б) До 5–6 крапель 0,5 Н розчину дихромату калію, підкисленого 2–3 краплями 2 Н розчину
сірчаної кислоти, додайте водний розчин SO2. відмітьте перехід оранжевого забарвлення в зелене.
Напишіть рівняння реакції. Зробіть висновок про окислювально–відновні властивості сполук
Сульфуру(IV).
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________

Дослід 6. Тіосірчана кислота та тіосульфати.

82
 а) Внесіть у пробірку 5–6 крапель 0,5 Н розчину тіосульфату натрію та додайте 3–4 краплі 2
Н розчину сірчаної кислоти. Відмітьте утворення осаду сірки та виділення газу. Напишіть
рівняння реакцій та графічну формулу тіосірчаної кислоти.
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________

б) До 5–6 крапель йодної води (KI + I2) додайте краплями 0,5 Н розчин тіосульфату натрію
до знебарвлення йодної води. Напишіть рівняння реакції. Обчисліть еквівалентну масу
тіосульфату натрію у даній реакції. Наведіть графічну формулу тетратіонату натрію.
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________

в) У пробірку з 3-4 краплями бромної води додайте краплями розчин тіосульфату натрію до
знебарвлення бромної води. Напишіть рівняння окисно –відновної реакції, яка перебігає при
надлишку окисника.
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________

“Зараховано”

„____”_________________200__р. ______________________
(підпис викладача)

Тема: Елементи VIIА групи. Водень. Галогени. Водневі та кисневі

похідні галогенів.

1. Значення теми: Знання хімії р-елементів необхідно студентам для розуміння фізіологічної ролі
галогенів та їх сполук (Фториди містяться в тканинах кісток, хлориди — в плазмі крові, броміди
беруть участь у регуляції діяльності ЦНС, йодиди — в регуляції процесів обміну речовин), а
також для розуміння хімічної природи токсичної дії галогенів та їх сполук, хімічної основи
фармакологічної дії, застосування для дезінфекцій; аналізу питної води, харчових продуктів,
об’єктів дослідження, які розглядаються в курсах фармакології, гігієни та інших дисциплін.
2. Питання, що підлягають вивченню:
2.1. Загальна характеристика групи.
2.2. Водень:
— місце в періодичній системі;
— електронна будова, механізм утворення молекули;
— взаємодія з киснем, галогенами, металами, оксидами;
— бінарні сполуки водню.
2.3. Вода:

83
 — будова молекули;
— структура рідкої води та льоду;
— водневий зв’язок, вплив на властивості;
— дистильована та апірогена вода.
2.4. Пероксид водню:
— будова молекули, природа хімічних зв’язків;
— хімічні властивості (кислотно–основні, окисно–відновні);
— пероксид– та гідропероксид–іони.
2.5. Галогени:
— будова молекул, природа хімічного зв’язку;
— особливості фтору;
— термодинаміка та кінетика утворення галогеноводнів;
— водні розчини галогеноводнів, іонні та ковалентні галогеніди, їх властивості.
2.6. Кисневі сполуки галогенів:
— кислоти, солі;
— кислотні та окисно–відновні властивості.
2.7. Якісні реакції виявлення галогенід–іонів, пероксиду.
2.8. Біологічне значення сполук водню та галогенів. Поняття про механізм бактерицидної дії
хлору, йоду, антисептичної дії пероксиду водню. Використання препаратів хлору, йоду,
брому.
3. Література:
3.1. Лекційний матеріал.
3.2. Левітін Є.Я. та ін. Загальна та неорганічна хімія. Підручник. Вінниця: НОВА КНИГА,
2003.— стор. 272-278, 392-409.
3.3. Григор’єва В.В., Cамійленко В.М., Сич А.М. Загальна хімія, К., 1991, стор. 224-245.
3.4. Глинка Н.Л. Общая химия, Л., 1986.
3.5. Хухрянский В.Г., Цыганенко А.Я., Павленко Н.В. Химия биогенных элементов. К., 1990.
3.6. Оганесян Э.Т. Неорганическая химия, 1984.
3.7. Ахметов Н.С. Общая и неорганическая химия, М., 1988.
3.8. Оленин С.С., Фадеев Г.Н. Неорганическая химия, М., 1988.
4. Завдання для закріплення матеріалу:
4.1. Напишіть рівняння реакцій, які потрібно здійснити для проведення наступних
перетворень:

NaBr NaCl Cl2 KCO3 KCl

Ca(ClO)2
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
4.2. Закінчити рівняння реакцій:

KI + KClO3 + H2SO4______________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________

I2 + HNO3 ______________________________________________________________

84
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________

__________________________________________________________
Br2 + Cl2 + H2O
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________

NaI + H2SO4 ____________________________________________________________

________________________________________________________________________
________________________________________________________________________

5. Тестовий контроль (приклад):

5.1. Орбітально–графічна формула, яка відповідає спін–валентності іону хлору в ступені
окислення +1:

а) б) в)

5.2. Вибрати правильний ланцюг перетворень і написати рівняння реакцій:

а) KBr Br2 HBr NaBr AgBr;
б) KBr NaBr HBr Br2 AgBr;
в) KBr AgBr HBr Br2 NaBr.
5.3. Закінчити рівняння окисно–відновної реакції: NaI + NaIO3 + H2SO4
а) NaIO3 + Na2SO4 + H2O;
б) I2 + Na2SO4 + H2O;
в) I2 + Na2SO3 + H2O.
5.4. Хлорат калію KClO3 масою 12,25г розклали, при цьому виділилось 336мл кисню.
Визначити масову частку хлориду калію в сухому залишку після закінчення реакції.
(Відповідь: 6,33%)
6. Лабораторна робота.
Дослід 1. Одержання хлору, брому та йоду (Тяга!).
а) У три пробірки з газовивідними трубками внесіть 1–2 мікрошпателі: у першу — оксиду
марганцю(ІV) або оксиду свинцю(IV), у другу — перманганату калію, у третю — дихромату
калію. У кожну пробірку додайте 3–4 краплі концентрованої соляної кислоти. Обережно нагрійте.
Відмітьте колір газу, який виділяється. Потім на три смужки фільтрувального паперу нанесіть по
1 краплі розчину йодиду калію та піднесіть їх до отворів газовивідних трубок. Поясніть що
спостерігається. Напишіть рівняння реакцій.
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________

б) У сухій пробірці змішайте 1 мікрошпатель броміду калію з такою ж кількістю оксиду

марганцю(IV). До суміші обережно додайте 2–3 краплі концентрованої сірчаної кислоти.
Відмітьте колір парів брому. Напишіть рівняння реакції.
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________

85
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________

в) У сухій пробірці змішайте рівні кількості йодиду калію та оксиду марганцю(IV) та

додайте 1–2 краплі концентрованої сірчаної кислоти. Обережно нагрійте вміст пробірки. У який
колір забарвленні пори йоду? Напишіть рівняння реакції.
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________

Дослід 2. Порівняння відновних властивостей галогенідів Гідрогену (Тяга!).

У три пробірки внесіть по 1–2 мікрошпателі: у першу — хлориду натрію, у другу — броміду
калію, у третю — йодиду калію та додайте по 2–4 краплі концентрованої сірчаної кислоти.
Спостерігайте появу білого диму галогенідів в першу мить в усіх пробірках. Відмітьте через
деякий час зміну забарвлення кольору парів у другій та третій пробірках. Напишіть рівняння
окислювально–відновних реакцій між утвореними HBr та HI і надлишком концентрованої
сірчаної кислоти. Поясніть зростання відновних властивостей у ряді HCl — HBr — HI.
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________

Дослід 3. Реакція якісного визначення хлорид–, бромід–, йодид–іонів.

У три пробірки внесіть 1–2 краплі 0,5Н розчинів: у першу — будь–якого хлориду, у другу —
броміду, у третю — йодиду. У кожну пробірку додайте 1–2 краплі 0,1Н розчину нітрату срібла до
утворення осаду. Укажіть колір осадів хлориду, броміду та йодиду срібла. Напишіть рівняння
реакцій в молекулярному та іонному вигляді.
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________

Дослід 4. Окислювальні властивості кисневмісних сполук галогенів (Тяга!).

У фарфоровий тигель внесіть 1 мікрошпатель хлорного вапна та 3–4 краплі 2Н розчину
сірчаної кислоти. Відмітьте колір газу, який виділився. Дослідіть його дію на папір, змочений
розчином йодиду калію. Напишіть рівняння реакції.
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________

“Зараховано”

86
 „____”_________________200__р. ______________________
(підпис викладача)

Тема: d–елементи. Елементи VІВ, VIIB груп та властивості їх сполук.

1. Значення теми: Значення хімії d–елементів VIB, VIIB груп необхідно студентам фармацевтам
для розуміння їх біологічної ролі, а також використання їх сполук в медицині та фармації. Хром
та марганець відіграють важливу біологічну роль в організмі людини, яка пояснюється, головним
чином, їх здатністю утворювати комплексні сполуки. Хром позитивно впливає на процеси
кровотворення, а також на ферментні системи. Марганець пов’язаний з ферментами,
гормонами, вітамінами і через це впливає на різні функції організму: жировий, білковий,
вуглеводний обмін, тощо. Здатність хрому та марганцю мати змінні ступені окислення пояснює
їх активну участь в окисно–відновних процесах, теоретичні основи яких необхідні для вивчення
наступних дисциплін: органічної та аналітичної хімії, біохімії, фармакології та інших дисциплін.

2. Питання, що підлягають вивченню:

2.1. Загальна характеристика металів (d–елементів);
2.2. Загальна характеристика VIB групи;
2.3. Хром:
— оксиди хрому (ІІ), (ІІІ), (VI); їх кислотно–основні властивості;
— комплексні сполуки хрому (ІІІ); аква– та гідроксокомплекси; хроміти;
— окисно –відновні властивості сполук хрому (ІІ), (ІІІ), (VI), їх залежність від рН
середовища; хромати та дихромати;
— пероксосполуки хрому.
2.4. Загальна характеристика VIIB групи.
2.5. Марганець:
— кислотно–основні властивості оксидів та гідратів марганцю (II), (IV), (VI), (VII);
— комплексні сполуки марганцю (ІІ); карбоніл марганцю;
— окисно–відновні властивості марганцю (II), (IV), (VI), (VII), вплив рН; манганати,
перманганати.
2.6. Якісні реакції на катіони Cr+3 та Mn+2.
2.7. Біологічна роль сполук хрому та марганцю; використання їх в медицині та
фармацевтичному аналізі.
3. Література:
3.1. Лекційний матеріал.
3.2. Левітін Є.Я. та ін. Загальна та неорганічна хімія. Підручник. Вінниця: НОВА КНИГА,
2003.— стор. 279-293, 414-432
3.3. Григор’єва В.В., Cамійленко В.М., Сич А.М. Загальна хімія, К., 1991, с. 245-251, 270-
278.
3.4. Глинка Н.Л. Общая химия, Л., 1986.
3.5. Хухрянский В.Г., Цыганенко А.Я., Павленко Н.В. Химия биогенных элементов. К., 1990.
3.6. Оганесян Э.Т. Неорганическая химия, 1984, с. 337-352.
3.7. Ахметов Н.С. Общая и неорганическая химия, М., 1988.
3.8. Оленин С.С., Фадеев Г.Н. Неорганическая химия, М., 1988.
4. Завдання для закріплення матеріалу:
4.1. Написати рівняння реакцій наступних перетворень:
а) Cr CrCl2 CrCl3 Cr(OH)3 Cr2O3 NaCrO2 Cr2(SO4)3 K[Cr(OH)4] K2CrO4
K2Cr2O7 Cr2(SO4)3

87
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________

б) Mn MnCl2 Mn(OH)2 Mn(OH)4 MnO2 MnSO4 HMnO4 KMnO4

K2MnO4 MnSO4 K2MnO4 KMnO4 MnO2
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
4.2. До водного розчину, який містить хлорид хрому (ІІІ) масою 3,17г долили розчин, що
містить сульфід калію масою 3,85г. Яка речовина випаде в осад? Визначте масу осаду.
Дано: Розв’язання: _______________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________

Відповідь:___________________________________________________________________________

4.3. До 2 літрів 0,05Н водного розчину KMnO4 підкисленого H2SO4 долили надлишок
водного розчину Н2О2. Який газ виділиться? Визначте об’єм цього газу при н.у.
Дано: Розв’язання: _______________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________

88
 _________________________________________________________

Відповідь:___________________________________________________________________________

5. Тестовий контроль (приклад):

5.1. Орбітально–графічна формула, яка відповідає спін–валентності іону хрому в ступені
окислення +3:
а) б) в)

5.2. Закінчити рівняння окисно–відновної реакції: K2Cr2O7 + H2S + H2SO4

а) Cr2O3 + SO2 + K2SO4 + H2O;
б) Cr2(SO4)3 + S + K2SO4 + H2O;
в) K2CrO4 + S + H2O.

5.3. Закінчити рівняння окисно–відновної реакції: KMnO4 + Na2SO3 + H2SO4

а) MnO2 + Na2SO4 + K2SO4 + H2O;
б) K2MnO4 + Na2SO4 + H2O;
в) MnSO4 + Na2SO4 + K2SO4 + H2O.
5.4. Оксид хрому (VI) масою 3г розчинили у воді об’ємом 120мл ( 1г/мл). Визначте
масову частку хромової кислоти H2CrO4 у добутому розчині.
(Відповіді: 1–в, 2–б, 3–в, 4–2,88%)
6. Лабораторна робота.
Дослід 1. Одержання оксиду хрому(ІІІ) та вивчення його властивостей (Тяга!).
У фарфорову чашку внесіть 3–4 мікрошпателі дихромату амонію (NH4)2Cr2O7, додайте 2–3
краплі етилового спирту та підпаліть. Відмітьте зміни, що відбуваються. Вивчіть відношення
одержаного Cr2O3 до кислот та лугів. Напишіть рівняння відповідних реакцій.
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________

Дослід 2. Одержання та властивості гідроксиду хрому(ІІІ).

У дві пробірки внесіть 3–5 крапель 0,5Н розчину сульфату хрому(ІІІ) та додайте краплями
2Н розчин гідроксиду натрію до утворення осаду. Відмітьте колір осаду. Потім в одну із пробірок
додайте надлишок 2Н розчину гідроксиду натрію, у другу — декілька крапель 2Н розчину
сірчаної кислоти. Відмітьте, що відбувається з осадом. Напишіть рівняння відповідних реакцій у
іонній та молекулярній формах. Розчинення Cr(OH)3 в кислоті та надлишку лугу напишіть,
враховуючи, що утворюються аква– та гідроксокомплекси хрому(ІІІ) з координаційним числом 6.
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________

Дослід 3. Гідроліз сполук хрому(ІІІ).

Гідроліз гексагідроксохроміту(ІІІ) натрію. Одержаний в досліді 2 гексагідроксохроміт(ІІІ)
натрію поділіть на дві пробірки. Одну з них нагрійте до випадіння осаду. Напишіть рівняння
гідролізу та вкажіть значення нагрівання. Другу пробірку зберігайте для досліду 4.

89
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________

Дослід 4. Окислення сполук хрому(ІІІ) пероксидом водню в лужному середовищі.

Реакція якісного визначення катіону хрому(ІІІ).
До розчину гексагідроксохроміту(ІІІ) натрію додайте 3–5 крапель розчину пероксиду водню
з масовою часткою 3%. Суміш нагрійте до переходу забарвлення розчину з зеленого у жовтий.
Напишіть рівняння окислення Na3[Cr(OH)6] пероксидом водню.
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________

Дослід 5. Перехід хромату в дихромат.

У пробірку внесіть 3–4 краплі 0,5 Н розчину хромату калію. Відмітьте колір, який
характерний для хромат–іону. Додайте 1–2 краплі 2Н розчину сірчаної кислоти. Відмітьте
забарвлення одержаного розчину, обумовленого дихромат–іонами. До одержаного розчину
краплями додайте 2Н розчин гідроксиду натрію до зміни забарвлення. Складіть іонні та
молекулярні рівняння реакцій переходу хромату в дихромат та навпаки.
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________

Дослід 6. Окислювальні властивості сполук хрому(VI).

До 2–4 крапель 0,5Н розчину хромату калію додайте 2–3 краплі 0,5Н розчину нітриту
натрію. Суміш перемішайте та нагрійте. Відмітьте відсутність зміни забарвлення розчину. До
суміші додайте декілька крапель 2Н розчину сірчаної кислоти. Спостерігайте зміну забарвлення
розчину. На основі значень стандартних електродних потенціалів відповідних напівреакцій
доведіть, чому окислення нітрит–іону хроматом калію не перебігає у нейтральному середовищі та
легко здійснюється у кислому. Напишіть рівняння реакцій та підберіть коефіцієнти електронно–
іонним методом.
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________

Дослід 7. Одержання та властивості гідроксиду марганцю(ІІ).

У пробірку внесіть 5–6 крапель 0,5Н розчину солі марганцю(ІІ) та декілька крапель 2Н
розчину гідроксиду натрію до утворення осаду. Відмітьте його колір. Поділіть осад на три
пробірки. У першу додайте 2–4 краплі 2Н розчину соляної кислоти, у другу — стільки ж 2Н
розчину гідроксиду натрію. Осад третьої пробірки перемішайте скляною паличкою. Відмітьте, що
відбувається з осадом в усіх трьох пробірках. Напишіть рівняння відповідних реакцій.

90
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________

Дослід 8. Гідроліз солей марганцю(ІІ).

На смужку універсального індикаторного паперу нанесіть 1 краплю 0,5Н розчину солі
марганцю(ІІ). Визначте рН розчину. Складіть іонне та молекулярне рівняння реакції.
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________

Дослід 9. Відновні властивості сполук марганцю(ІІ).

У пробірку внесіть мікрошпатель оксиду свинцю(IV). Додайте 3–4 краплі концентрованої
азотної кислоти та 1 краплю 0,5Н розчину солі марганцю(ІІ). Вміст пробірки нагрійте. Відмітьте
появу забарвлення розчину. Напишіть рівняння реакції, підберіть коефіцієнти електронно–іонним
методом. Це реакція якісного виявлення катіону марганцю(ІІ).
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________

Дослід 10. Окислювальні властивості перманганат–іону.

До 3–4 крапель свіжоприготованого 0,5Н розчину сульфату заліза(ІІ), підкисленого 1–2
краплями 2Н розчину сірчаної кислоти, додайте краплями 0,5Н розчин перманганату калію.
Відмітьте зміну забарвлення розчину. Напишіть рівняння реакції, підберіть коефіцієнти
електронно–іонним методом. Обчисліть еквівалентну масу перманганату калію в даній реакції.
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________

Дослід 11. Вплив середовища на окислювальні властивості перманганат–іону.

У три пробірки внесіть по 3–5 крапель 0,5Н розчину перманганату калію та додайте: у першу
— 2–3 краплі 2Н розчину сірчаної кислоти, у другу — стільки ж води, у третю — 3–4 краплі 2Н
розчину гідроксиду натрію. Потім у кожну пробірку додайте свіжоприготований 2Н розчин
сульфіту натрію. Відмітьте явища, які відбуваються у кожній пробірці. Напишіть відповідні
рівняння реакцій, підберіть коефіцієнти електронно-іонним методом. Користуючись значеннями
стандартних електродних потенціалів напівреакцій, охарактеризуйте зміну окислювальних
властивостей перманганат–іону залежно від рН середовища. Зверніть увагу на зміни, які
відбуваються через деякий час у третій пробірці. Напишіть рівняння реакції
диспропопрціонування манганату калію в розчині.
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________

91
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________

“Зараховано”

„____”_________________200__р. ______________________
(підпис викладача)

Тема: d–елементи VIIIВ групи.

1. Значення теми: Знання хімії d–елементів родини заліза необхідні для студентів:
а) для розуміння хімічної основи фармакологічної дії і застосування різних лікарських
препаратів, які містять елементи VIIIВ групи;
б) для розуміння фізіологічного значення d–елементів і їх сполук (сполуки заліза в організмі
людини складають 1·10–5% маси, більша частина його знаходиться в еритроцитах, а також в
ферментах дихання; залізо приймає участь в окисно–відновних процесах організму, в
імунобіологічних реакціях);
в) для хімічного обґрунтування якісних реакцій і кількісно–аналітичних методів, які
використовуються для аналізу лікарських препаратів, питної води та інших об’єктів, а також
для розуміння хімічної природи токсичної дії d–елементів групи заліза і їх сполук.
2. Питання, що підлягають вивченню:
2.1. Загальна характеристика d–елементів VIIIВ групи родини заліза та платинових металів.
Електронна конфігурація, ступені окислення, закономірності змін радіуса атома, потенціалу
іонізації, електронегативності.
2.2. Залізо (ферум):
— ступені окислення в сполуках;
— оксиди та гідроксиди заліза (ІІ) та заліза (ІІІ);
— кислотно–основні та окислювально–відновні властивості;
— комплексні сполуки заліза (ІІ) та заліза (ІІІ) з ціанід– та тіоціанат–іонами;
— гідроліз солей заліза;
— сполуки заліза (VI) та їх окислювальна активність.
2.3. Кобальт:
— ступені окислення кобальту в сполуках;
— оксиди та гідроксиди кобальту (ІІ) і кобальту (ІІІ) та їх окислювально–відновні
властивості;
— комплексні сполуки кобальту (ІІ), (ІІІ).
2.4. Нікель:
— оксиди, гідроксиди та солі нікелю;
— окислювально–відновні властивості;
— комплексні сполуки нікелю (ІІ).
2.5. Карбоніли заліза та кобальту, їх магнітні властивості.

92
 2.6. Біологічна роль заліза, кобальту та нікелю. Використання їх в медицині та фармації.
2.7. Платинові метали. Комплексні сполуки платини (ІІ) та платини (IV). Використання як
протипухлинних препаратів.
3. Література:
3.1. Лекційний матеріал.
3.2. Левітін Є.Я. та ін. Загальна та неорганічна хімія. Підручник. Вінниця: НОВА КНИГА,
2003.— стор. 433-443.
3.3. Григор’єва В.В., Cамійленко В.М., Сич А.М. Загальна хімія, К., 1991, стор. 408-422
3.4. Глинка Н.Л. Общая химия, Л., 1986.
3.5. Оганесян Э.Т. Неорганическая химия, 1984.
3.6. Ахметов Н.С. Общая и неорганическая химия, М., 1988.
3.7. Оленин С.С., Фадеев Г.Н. Неорганическая химия, М., 1988.
4. Завдання для закріплення матеріалу:
4.1. Здійснити перетворення:
FeSO4 Fe(OH)2 Fe(OH)3 FeCl3 K3[Fe(CN)6]
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________

Co Co(NO3)2 Co(OH)2 Co(OH)3 CoSO4

________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________

Ni NiSO4 Ni(OH)2 Ni(OH)3 NiCl2

________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________

4.2. Закінчити рівняння реакцій:

а) FeSO4 + HNO3 + H2SO4 __________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
б) Co(OH)2 + NaClO + H2O _________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
в) Fe2O3 + KOH + KNO3 ___________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
г) Co(OH)2 + HCl ________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
5. Тестовий контроль (приклад):
5.1. Якими властивостями володіє гідроксид заліза (ІІІ)?
а) кислотними; б) основними; в) амфотерними.

93
 5.2. Який з наведених елементів володіє більш сильними відновними властивостями?
а) Ni; б) Co; в) Fe.
5.3. Чому дорівнює загальна сума коефіцієнтів в рівнянні реакції:
FeCl3 + K4[Fe(CN)6] а) 42; б) 30; в) 20; г) 12.
5.4. Визначити ступінь окислення заліза в молекулі жовтої кров’яної солі:
а) +2; б)+3; в) +6; г)+4.
5.5. Які властивості в хімічних реакціях проявляє іон заліза (ІІ)?
а) окисні; б) відновні; в) окисно–відновні.
(Відповіді: 5.1.–в, 5.2.–в, 5.3.–в, 5.4.–а, 5.5.–б)
6. Лабораторна робота.
Дослід 1. Реакція якісного визначення іонів заліза (ІІ) та заліза (ІІІ).
а) До 3-4 крапель 0,5Н свіжоприготованого розчину сульфату заліза (ІІ) додайте 2-3 0,5Н
розчину гексаціаноферату (ІІІ) калію. Відмітьте колір осаду. Складіть молекулярне та іонне
рівняння реакції.
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________

б) У пробірку внесіть 3-4 краплі 0,5Н розчину заліза (ІІІ) та додайте 2-3 краплі 0,5Н розчину
гексаціаноферату (ІІ) калію. Відмітьте колір осаду. Складіть молекулярне та іонне рівняння
реакції.
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________

в) Внесіть у пробірку 1-2 краплі 0,5Н розчину хлориду заліза (ІІІ) та 1 краплю 0,01Н розчину
роданіду калію (KSCN). Відмітьте колір осаду. Складіть молекулярне та іонне рівняння реакції.
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________

Дослід 2. Гідроксид заліза(ІІ) та його властивості.

У три пробірки внесіть по 5-7 крапель свіжоприготованого 0,5Н розчину сульфату заліза(ІІ)
та додайте декілька крапель 2Н розчину гідроксиду натрію до утворення зеленуватого осаду. До
вмісту першої пробірки додайте розчин соляної кислоти, другої — 0,5Н розчин гідроксиду
натрію. Охарактеризуйте кислотно–основні властивості гідроксиду заліза(ІІ). Напишіть рівняння
реакцій в молекулярній та іонній формах. Вміст третьої пробірки перемішайте скляною паличкою
та залишіть на повітрі до зміни кольору осаду. Поясніть, що спостерігається. Складіть рівняння
реакції окислення гідроксиду заліза(ІІ) киснем повітря у водному середовищі, підберіть
коефіцієнти електронно–іонним способом.
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
94
 Дослід 3. Відновні властивості сполук заліза(ІІ).
а) Внесіть у пробірку 4-5 крапель 0,5Н розчину дихромату калію, 1-2 краплі 2Н розчину
сірчаної кислоти та краплями додайте 0,5Н розчин свідоприготованого розчину сульфату
заліза(ІІ) до зміни забарвлення з оранжевого на зелене. Напишіть рівняння реакцій, підберіть
коефіцієнти електронно–іонним методом.
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________

б) У дві пробірки внесіть по 4-5 крапель свіжоприготованого 0,5Н розчину сульфату

заліза(ІІ). В одну додайте по 4-5 крапель 2Н розчину сірчаної кислоти та розчину пероксиду
водню з масовою часткою 3%. Потім в обидві пробірки додайте по 1 краплі 0,01Н розчину
роданіду калію. Відмітьте, в якій із пробірок міститься іон Fe+3. Зробіть висновок про
окислювально-відновну здатність сполук заліза(ІІ).
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________

Дослід 4. Одержання гідроксиду заліза(ІІІ) та дослідження його властивостей.

У дві пробірки внесіть по 5-7 крапель 0,5Н розчину хлориду заліза(ІІІ) та додайте краплями
2Н розчин гідроксиду натрію до утворення осаду. Відмітьте колір осаду та дослідіть його
розчинність у 2Н розчинах кислоти та лугу. Напишіть рівняння реакцій взаємодії хлориду
заліза(ІІІ) з розчином лугу та розчинення гідроксиду заліза(ІІІ) у кислоті з утворенням
аквакомплексів заліза(ІІІ) з координаційним числом 6.
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________

Дослід 5. Окислювальні властивості сполук заліза(ІІІ).

а) У пробірку з 5-7 краплями 0,5Н розчину хлориду заліза(ІІІ) внесіть 4-5 крапель
сірководневої води. Відмітьте появу осаду сірки.
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________

б) У пробірку з 4-5 краплями 0,5Н розчину хлориду заліза(ІІІ) додайте 1-2 краплі 0,5Н
розчину йодиду калію. Визначте за забарвленням розчину утворену сполуку. Зробіть висновок
про окислювальну здатність заліза(ІІІ). Напишіть рівняння реакцій.
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________

95
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________

Дослід 6. Гідроліз солей заліза(ІІ) та заліза(ІІІ).

а) На дві смужки універсального індикаторного паперу нанесіть по краплі 0,5Н розчинів
сульфату заліза(ІІ) та хлориду заліза(ІІІ). Визначте рН розчинів. Напишіть іонне та молекулярне
рівняння реакцій гідролізу. Поясніть, чому катіон заліза(ІІІ) гідролізуються краще ніж катіон
заліза(ІІ).
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________

б) У пробірку внесіть 5-7 крапель 0,5Н розчину хлориду заліза(ІІІ) та краплями додайте 0,5Н
розчин карбонату натрію. Відмітьте утворення осаду Fe(OH)3 та виділення газу. Напишіть іонне
та молекулярне рівняння реакцій.
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________

Дослід 7. Одержання та дослідження властивостей гідроксидів кобальту(ІІ) та

нікелю(ІІ).
а) У дві пробірки внесіть по 5-7 крапель 0,5Н розчину сульфату кобальту(ІІ) та додайте
краплями 2Н розчин гідроксиду натрію до утворення осаду. Спочатку випадає осад основної солі
кобальту (CoOH)2SO4 синього кольору. При додаванні надлишку розчину гідроксиду натрію колір
змінюється на рожевий внаслідок утворення гідроксиду кобальту(ІІ). В одну пробірку додайте 2Н
розчин соляної кислоти до розчинення осаду. У другу пробірку додайте 2-3 краплі розчину
пероксиду водню з масовою часткою 3%. Відмітьте зміну кольору осаду. Зробіть висновок про
кислотно–основні та окислювально–відновні властивості гідроксиду кобальту(ІІ). Напишіть
рівняння реакцій.
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________

б) Внесіть у три пробірки по 5-7 крапель 0,5Н розчин сульфату нікелю(ІІ) та додайте
краплями 2Н розчин гідроксиду натрію до утворення саду. Відмітьте колір осаду. Потім в одну
пробірку додайте декілька крапель 2Н розчину соляної кислоти до розчинення осаду. У другу —
2-3 краплі розчину пероксиду водню з масовою часткою 3%, у третю — 1 краплю бромної води.
Зробіть висновок про кислотно–основні та окислювально–відновні властивості гідроксиду
нікелю(ІІ). Напишіть рівняння реакцій. Порівняйте відновні властивості гідроксидів кобальту(ІІ)
та нікелю(ІІ).
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________

96
 Дослід 8. Комплексні сполуки кобальту(ІІ).
До 3-4 крапель 0,5Н розчину солі кобальту(ІІ) додайте краплями розчин аміаку з масовою
часткою 25% до випадіння рожевого осаду гідроксиду кобальту(ІІ) та його подальшого
розчинення внаслідок утворення комплексної сполуки з координаційним числом кобальту(ІІ), яке
дорівнює 6. Відмітьте забарвлення розчину. Напишіть рівняння реакцій.
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________

“Зараховано”

„____”_________________200__р. ______________________
(підпис викладача)

Тема: Елементи ІВ групи. Властивості їх сполук.

1. Значення теми: З елементів ІВ групи найбільшу біологічну роль грає мідь як біогенний елемент,
що пов’язано з утворенням комплексних сполук. Біологічна роль срібла та золота не з’ясована,
але вони використовуються як лікарські засоби (колоїдні розчини), а також у фармацевтичному
аналізі.
2. Питання, що підлягають вивченню:
2.1. Загальна характеристика групи:
— валентні стани міді, срібла золота;
— відношення елементів до неметалів та кислот;
— порівняння властивостей елементів підгрупи міді та лужних металів.
2.2. Мідь:
— Сполуки міді (І):
— оксид та гідроксид;
— окислювально–відновна двоїстість;
— комплексні сполуки з аміаком, хлорид– та ціанід–іонами.
— Сполуки міді (ІІ)
— оксид та гідроксид;
— розчинність та гідроліз солей;
— окислювальні властивості;
— комплексні сполуки з аміаком, амінокислотами, багатоатомними спиртами;
— забарвлення сполук міді, його причина.
2.3. Срібло:
— оксид, нітрат, галогеніди, їх утворення, розчинність у воді;
— окислювальні властивості;
— комплексні сполуки з аміаком, тіосульфат– та ціаніт–іонами.
2.4. Золото:
— окислення за наявністю ціаніду калію;
— взаємодія з селеновою кислотою та “царською водкою”;
— окислювальні властивості золота (І) та (ІІІ);
— комплексні сполуки.
2.5. Біологічна роль, бактерицидна дія, використання в медицині сполук міді, срібла, золота.
3. Література:

97
 3.1. Лекційний матеріал.
3.2. Левітін Є.Я. та ін. Загальна та неорганічна хімія. Підручник. Вінниця: НОВА КНИГА,
2003.— стор. 444-452.
3.3. Григор’єва В.В., Cамійленко В.М., Сич А.М. Загальна хімія, К., 1991, стор. 398-404
3.4. Глинка Н.Л. Общая химия, Л., 1986.
3.5. Оганесян Э.Т. Неорганическая химия, 1984.
3.6. Ахметов Н.С. Общая и неорганическая химия, М., 1988.
3.7. Хухрянский В.Г., Цыганенко А.Я., Павленко Н.В. Химия биогенных элементов. К., 1990.
4. Завдання для закріплення матеріалу:
4.1. Напишіть рівняння постадійного гідролізу CuCl2.
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________

4.2. Напишіть рівняння реакцій:

а) Cu + HNO3(к) __________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________

Cu + NaNO3 + H2SO4______________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________

Cu2S + HNO3 ___________________________________________________________

________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
4.3. Напишіть рівняння реакцій:
Ag + HNO3(p) ____________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________

AgNO3 + KOH __________________________________________________________

________________________________________________________________________
________________________________________________________________________

Au + O2 + KCN + H2O_____________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________

4.4. На сплав міді та заліза масою 5г подіяли HNO3(к). При цьому виділяється 1,12л газу.
Розрахувати масову частку заліза в сплаві.
Дано: Розв’язання: _______________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________

98
 _________________________________________________________

Відповідь:___________________________________________________________________________

4.5. Сплав міді з магнієм масою 150г обробили надлишком соляної кислоти. При цьому
виділилось 5 моль газу. Визначте масові частки металів в сплаві.
Дано: Розв’язання: _______________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________

Відповідь:___________________________________________________________________________

5. Тестовий контроль (приклад):

5.1. Електронна конфігурація атома міді:
а) 3d104s1; б) 3d94s2; в) 3d104s2.
5.2. Закінчити рівняння утворення комплексної сполуки: CuSO4 + NH3
а) [Cu(NH3)2]SO4; б) [Cu(NH3)4]SO4; в) [Cu(SO4)2](NH3)4.
5.3. Закінчити рівняння окисно–відновної реакції: AuCl3 + HCl
а) H[AuCl4]; б) AuCl3 + H2; в) AuCl + H2.
5.4. Закінчити рівняння окисно–відновної реакції: CuS + HNO3
а) CuSO4 + Cu(NO3)2 + H2O; б) Cu(NO3)2 + H2S + H2O; в) Cu(NO3)2 + S + NO + H2O.
(Відповіді: 1–а, 2–б, 3–а, 4–в)

6. Лабораторна робота.
Дослід 1. Відновлення міді з розчинів її солей.
Внесіть у пробірку 5-6 крапель 0,2Н розчин сульфату міді(ІІ) та помістіть туди гранулу
цинку. Відмітьте утворення на поверхні металу червоного нальоту. Напишіть рівняння реакції
витіснення міді з розчину її солі металічним цинком.
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________

Дослід 2. Взаємодія міді з розведеними розчинами кислот.

У три пробірки помістіть по шматочку мідного дроту та додайте в кожну з них по 5-6
крапель 2Н розчину кислот: у першу — соляну, у другу — сірчану, у третю — азотну. Відмітьте, в
якій пробірці з’явилося синьо–блакитне забарвлення. Користуючись рядом напруг металів,
поясніть відношення міді до розведених розчинів соляної та сірчаної кислот. Напишіть рівняння
реакції міді з розведеною азотною кислотою.
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________

99
 Дослід 3. Гідроксид міді(ІІ) та його властивості.
У три пробірки внесіть по 4-5 крапель 0,2Н розчину сульфату міді(ІІ) та додайте в кожну з
них краплями 0,2Н розчин гідроксиду натрію до випадіння осаду. Вміст першої пробірки нагрійте
до кипіння. Відмітьте зміну кольору осаду. У другу пробірку додайте 5-6 крапель 2Н розчину
сірчаної кислоти, у третю — 5-6 крапель 2Н розчину гідроксиду натрію та нагрійте. Відмітьте, що
спостерігається. Напишіть відповідні іонні та молекулярні рівняння реакцій, враховуючи, що при
розчиненні гідроксиду міді(ІІ) у кислотах утворюється аквакомплекс, а при розчиненні в лугах —
гідроксокомплекс з координаційним числом міді(ІІ), яке дорівнює 4.
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________

Дослід 4. Окислювальні властивості сполук міді(ІІ).

У пробірку внесіть 2-3 краплі 0,2Н розчину сульфату міді(ІІ) та 2-3 краплі 0,2Н розчину
йодиду калію. Відмітьте утворення осаду йодиду міді(І) та забарвлення вмісту пробірки в жовтий
колір. Додайте у пробірку 1 краплю 1% розчину крохмалю та відмітьте появу синього
забарвлення, яке свідчить про наявність у розчині йоду. Для встановлення кольору осаду CuI
додайте в пробірку краплями 0,2Н розчин сульфіту натрію до зникнення синього забарвлення
розчину. Відмітьте колір осаду. Напишіть рівняння відповідних реакцій.
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________

Дослід 5. Комплексні сполуки міді(ІІ).

У пробірку внесіть 2-3 краплі 0,2Н розчин сульфату міді(ІІ) та додайте до нього краплями 2Н
розчин аміаку. Спостерігайте утворення блакитного осаду сульфату гідроксоміді (CuOH)2SO4.
Продовжуйте додавати розчин аміаку до повного розчинення осаду основної солі та утворення
відповідних амінокомплексів з координаційним числом міді(ІІ), яке дорівнює 4. Напишіть
відповідні рівняння реакцій.
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________

“Зараховано”

„____”_________________200__р. ______________________
(підпис викладача)

Тема: Елементи ІІВ групи. Властивості їх сполук.

1. Значення теми: З елементів ІІВ групи найбільше значення має цинк як мікроелемент. Він
входить до складу 40 ферментів організму людини і бере участь в багатьох процесах обміну.
Сполуки кадмію та особливого ртуть та розчини її солей високо токсичні. Сполуки ртуті та
цинку використовують як лікарські засоби.
2. Питання, що підлягають вивченню:
2.1. Загальна характеристика групи:
— хімічна активність;

100
 — відношення до неметалів, кислот, лугів;
— порівняння з s–елементами ІІА підгрупи.
2.2. Цинк:
— оксид та гідроксид, амфотерність цинку, оксиду та гідроксиду;
— розчинність та гідроліз солей цинку;
— комплексні сполуки з аміаком, водою, гідроксид–іонами.
2.3. Кадмій:
— основність оксиду та гідроксиду;
— гідроліз солей;
— комплексні сполуки з аміаком, ціанід–іонами.
2.4. Ртуть:
— сполуки ртуті (І):
— будова сполук ртуті (І);
— оксид, нітрати, галогеніди, одержання, розчинність;
— окислювально–відновна двоїстість.
— сполуки ртуті (ІІ)
— нітрати та галогеніди, розчинність та їх гідроліз;
— оксид ртуті (ІІ), одержання, термічна нестійкість;
— окислювальні властивості;
— комплексні галогеніди.
Каломель, сулема, їх взаємодія з аміаком.
2.5. Використання сполук ртуті та цинку як фармпрепаратів. Цинковмісні ферменти. Хімізм
токсичної дії сполук ртуті.
3. Література:
3.1. Лекційний матеріал.
3.2. Левітін Є.Я. та ін. Загальна та неорганічна хімія. Підручник. Вінниця: НОВА КНИГА,
2003.— стор. 453-459.
3.3. Григор’єва В.В., Cамійленко В.М., Сич А.М. Загальна хімія, К., 1991, стор. 388-393
3.4. Глинка Н.Л. Общая химия, Л., 1986.
3.5. Оганесян Э.Т. Неорганическая химия, 1984.
3.6. Ахметов Н.С. Общая и неорганическая химия, М., 1988.
3.7. Хухрянский В.Г., Цыганенко А.Я., Павленко Н.В. Химия биогенных элементов. К., 1990.
4. Завдання для закріплення матеріалу:
4.1. Напишіть рівняння постадійного гідролізу хлориду кадмію.
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________

4.2. Напишіть рівняння реакцій:

Hg2Cl2 + NH3 ___________________________________________________________
HgCl2 + NH3 ____________________________________________________________

4.3. Напишіть рівняння реакцій:

Zn + NaOH + H2O ________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
ZnSO4 + Na2S + H2O ______________________________________________________

101
 4.4. Напишіть рівняння реакцій комплексоутворення: аміакату кадмію, галогеніду ртуті,
гідроксокомплексу цинку.
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________

4.5. На хлорид цинку масою 6,8г подіяли гідроксидом натрію масою 5г. Яка маса осаду при
цьому утвориться?
Дано: Розв’язання: _______________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________

Відповідь:___________________________________________________________________________

4.6. Амольгаму алюмінію (сплав алюмінію з ртуттю) масою 0,7г обробили надлишком
розведеної сірчаної кислоти і добули 3,42г солі. Визначте масові частки компонентів
сплаву.
Дано: Розв’язання: _______________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________

Відповідь:___________________________________________________________________________

5. Тестовий контроль (приклад):

5.1. Електронна конфігурація атома цинку:
а) 3d104s2; б) 3d94s2; в) 3d104s14p1.
5.2. Напишіть рівняння реакції:
а) ZnCO3 + NaCl + NaOH
ZnCl2 + Na2CO3 + H2O б) Zn(HCO3)2 + NaCl + CO2
в) Zn(OH)2 + NaCl + CO2
5.3. Закінчіть рівняння окисно–відновної реакції:
а) HgO + NO2 + H2O
Hg + HNO3(к) б) Hg(NO3)2 + NO2 + H2O
в) Hg(NO3)2 + NO + H2O
5.4. Закінчіть рівняння окисно–відновної реакції:
а) Na2[Zn(OH)4] + H2
Zn + NaOH + H2O б) Zn(OH)2 + Na2O
в) NaZnO2 + H2 + Na
6. Лабораторна робота.
Дослід 1. Відновні властивості цинку.

102
 У чотири пробірки внесіть по гранулі цинку та додайте в кожну по 8–10 крапель: у першу—
води, у другу—0,2Н розчину соляної кислоти, у третю—0,2Н розчин азотної кислоти, у четверту
—2Н розчин гідроксиду натрію. Вміст пробірок нагрійте до кипіння. Відмітьте, що відбувається в
кожній пробірці. Напишіть рівняння реакцій, враховуючи, що в розчинах кислот катіон цинку
існує у вигляді аква–, а в розчинах лугів — у вигляді гідроксокомплексів з координаційним
числом 4. Продуктом відновлення розведеної азотної кислоти цинком є оксид азоту(І).
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________

Дослід 2. Одержання та властивості гідроксидів цинку та кадмію.

В одну пробірку внесіть 3–4 краплі 2Н розчину хлориду цинку, у другу — стільки ж 2Н
розчину сульфату кадмію. У кожну пробірку додайте краплями 0,5Н розчин гідроксиду натрію до
утворення осаду. Потім вміст кожної пробірки поділіть на дві частини. Випробуйте відношення
гідроксидів до 0,2Н розчинів соляної кислоти та гідроксиду натрію. Напишіть рівняння реакцій в
іонній та молекулярній формах.
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________

Дослід 3. Одержання оксидів ртуті(І) та ртуті(ІІ).

У пробірку внесіть 2–3 краплі 2Н розчину нітрату ртуті(І), у другу — стільки ж крапель 2Н
розчину нітрату ртуті(ІІ). Додайте в кожну пробірку 2–3 краплі 2Н розчину гідроксиду натрію.
Відмітьте колір утворених осадів. Напишіть відповідні рівняння реакцій.
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________

Дослід 4. Окислювальні властивості солей ртуті (ІІ).

У пробірку внесіть 2-3 краплі 2Н розчину нітрату ртуті (ІІ), додайте 3-4 краплі 0,5Н розчину
хлориду олова (ІІ). Відмітьте утворення білого осаду хлориду ртуті (І) Hg2Cl2. Поясніть, чому
через 3-4 хвилини осад потемнів. Напишіть рівняння реакції утворення хлориду ртуті (І) і його
диспропорціонування.
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
103
 Дослід 5. Гідроліз солей цинку та кадмію.
На смужку універсального індикаторного паперу нанесіть по краплі 0,2Н розчину солей
цинку та кадмію. Визначте рН розчинів солей. Напишіть рівняння реакцій гідролізу в іонній та
молекулярній формах.
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________

Дослід 6. Комплексні сполуки цинку, кадмію та ртуті(ІІ).

а) У першу пробірку внесіть 2–3 краплі 2Н розчину солі цинку, у другу — 2–3 краплі 2Н
розчину кадмію. У кожну пробірку додайте краплями 2Н розчин аміаку до утворення осадів
гідроксидів. Потім додайте в обидві пробірки концентрований розчин аміаку до розчинення
осадів. Напишіть рівняння реакцій в іонній та молекулярній формах, враховуючи, що
координаційне число цинку дорівнює 4, а кадмію — 6.
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________

б) У пробірку внесіть 2–3 краплі 2Н розчину нітрату ртуті(ІІ) та додайте краплями 0,5Н
розчин йодиду калію до утворення осаду йодиду ртуті(ІІ). Відмітьте колір осаду. Додайте
надлишок розчину йодиду калію до розчинення осаду. Напишіть рівняння реакцій одержання
йодиду ртуті(ІІ) та його розчинення з утворенням комплексної солі, враховуючи, що
координаційне число ртуті(ІІ) дорівнює 4.
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________

Дослід 7. Утворення амідохлориду ртуті(ІІ).

У пробірку внесіть 2–3 краплі 2Н розчину хлориду ртуті(ІІ) та додайте 3–4 краплі 2Н
розчину аміаку. Відмітьте колір утвореного осаду. Напишіть рівняння реакцій одержання
амідохлориду ртуті(ІІ).
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________

“Зараховано”

104
„____”_________________200__р. ______________________
(підпис викладача)

105
 Екзаменаційні питання з неорганічної хімії
1. Аміак, гідразин, гідроксиламін. Характерні реакції: приєднання, заміщення, окислення.
Електронні аналоги аміаку та їх термодинамічна стійкість (метод Марша).
2. Берилій. Амфотерність берилію, його оксиду та гідроксиду. Аква– та гідроксокомплекси.
Схожість берилію з алюмінієм (діагональна схожість), її причини.
3. Бор. Загальна характеристика. Оксид бору. Кисневі сполуки бору; солі борних кислот та їх
поведінка в водних розчинах. Тетраборат натрію (бура).
4. Буферні розчини. Основні типи буферних систем. Навести приклади. Механізм їх дії.
5. Водневий показник; його розрахунки для розчинів сильних та слабких електролітів (кислот,
основ). Оцінка кислотності середовища і її біологічне значення.
6. Галогени як прості речовини. Їх окисно – відновні властивості. Утворення галогеноводнів.
Іонні та ковалентні галогеніди. Їх відношення до води та окисників.
7. Гідриди та аміди лужних металів, їх основні властивості. Реакції виявлення катіонів Na +, K+.
Використання сполук літію, натрію та калію в медицині та фармації.
8. Гідроліз галогенів. Взаємодія хлору з лугами за різних температур. Солі кисневмісних
кислот хлору. Використання в медицині та санітарії
9. Гіпо–, гіпер– та ізотонічні розчини. Наведіть приклади; використання в медицині. Роль
осмосу та осмотичного тиску в біологічних системах.
10. Дисоціація води. Константа дисоціації та іонний добуток води. Характеристика pH
середовища.
11. Добуток розчинності важкорозчинних електролітів. Умови осадження та розчинення осаду
електролітів.
12. Другий закон Рауля. Використання методів кріоскопії та ебуліоскопії для встановлення
молекулярних мас розчинних речовин.
13. Енергія активації. Залежність енергії активації хімічної реакції від природи реагуючих
речовин та механізму перебігу реакції. Теорія активних зіткнень молекул та перехідного
стану
14. Загальна характеристика VIII В підгрупи. Валентні стани заліза, кобальту та нікелю.
Карбоніли заліза, кобальту та нікелю; отримання властивості
15. Загальна характеристика водню. Місце водню в періодичній системі. Реакції водню з
киснем, галогенами, активними металами та оксидами.
16. Загальна характеристика галогенів. Особливості фтору як найбільш електронегативного
елементу. Фтороводень.
17. Залізо. Сполуки заліза (ІІ). Сіль Мора. Ком плексні сполуки заліза (ІІ) з ціанід–,
тіоціанат– іонами, диметилгліоксимом, порфіринами. Гемоглобін. Біологічне значення.
18. Золото. Відношення золота до гарячої селенової кислоти та “царської водки”. Окисні
властивості золота (ІІІ). Комплексні сполуки. Біологічна роль сполук золота та використання
їх в медичній практиці.
19. Золото. Сполуки золота (І) та (ІІІ), їх окисні властивості. Комплексні сполуки. Використання
сполук золота в медичній практиці.
20. Іонний зв’язок та його властивості. Водневий зв’язок та його типи. Роль водневого зв’язку в
біологічних системах.
21. Квантові числа, їх характеристика та значення, які вони можуть приймати. Написати
електронно – графічні формули атомів магнію, кисню, хрому. Вказати валентні електрони.
22. Кобальт та нікель. Хімічна активність. Сполуки кобальту (ІІ), (ІІІ) та нікелю (ІІ). Окисно –
відновні властивості. Гідроліз солей. Комплексні сполуки. Біологічна роль.
23. Ковалентний зв’язок. Метод валентних зв’язків. Обмінний та донорно – акцепторний
механізми утворення ковалентного зв’язку. Властивості ковалентного зв’язку.
24. Комплексні сполуки міді (ІІ) з аміаком, амінокислотами та багатоатомними спиртами.
Окисні властивості міді (ІІ). Біологічна роль сполук міді

106
25. Магній. Оксид та гідроксид магнію. Розчинність солей магнію у воді та їх гідроліз. Іон
магнію як комплексоутворювач. Хлорофіл.
26. Марганець. Кислотно – основні властивості оксидів та гідратів марганцю (II), (IV), (VI),
(VII).
27. Марганець. Оксид марганцю (IV). Його амфотерність, окисно – відновна двоїстість,
каталітичні властивості. Біологічна роль сполук марганцю; використання в
фармацевтичному аналізі.
28. Масова частка речовини в розчині. Їх зв’язок з молярною та нормальною (еквівалентною)
концентрацією розчинів.
29. Механізм електролітичної дисоціації молекул з іонним та ковалентним зв’язком. Написати
вираз константи дисоціації для ортофосфорної кислоти (ступінчасті) та гідрату аміаку.
30. Мідь. Оксид та гідроксид міді (І). Окисно – відновна двоїстість сполук міді (І). Комплексні
сполуки з аміаком, хлорид– та ціанід– іонами. Біологічна роль міді. Використання її сполук в
медичній практиці.
31. Молярна концентрація розчинів. Одиниці її виміру. Титр розчину. Зв’язок з масовою
часткою та нормальною (еквівалентною) концентрацією. Встановити молярну та нормальну
концентрації 30% розчину H2SO4 (густина 1,2г/мл).
32. Необоротні та оборотні хімічні рівняння. Константа хімічної рівноваги. Напрямок зміщення
хімічної рівноваги за принципом Лє – Шательє
33. Окисно – відновні властивості сполук хрому (II), (III), (VI); їх залежність від рН середовища;
хромати та дихромати.
34. Оксид вуглецю (ІІ). Будова молекули; одержання. Відновні властивості.
Комплексоутворююча здатність СО; карбоніли металів. Механізм токсичної дії СО.
35. Основні положення методу молекулярних орбіталей. Зв’язувальні і розпушувальні
молекулярні орбіталі. Енергетичні діаграми. Показати можливість існування молекулярних
іонів Не2+.
36. Основні положення теорії електролітичної дисоціації Арреніуса та її розвиток Каблуковим.
Навести вираз ступінчастих констант дисоціації H3PO4.
37. Основні положення теорії комплексних сполук (за Вернером). Природа хімічного зв’язку в
комплексних сполуках. Метод валентних зв’язків та теорія кристалічного поля.
38. Основні положення теорії окисно – відновних реакцій. Найважливіші окисники та
відновники. Вплив кислотності середовища, концентрації та температури на характер
продуктів реакції та напрямок окисно – відновних реакцій. Суть методу електронного
балансу та методу напівреакцій.
39. Основні положення теорії сильних електролітів. Активність, коефіцієнт активності, іонна
сила розчинів сильних електролітів.
40. Оксиди хрому (II), (III), (VI): їх кислотно – основні та окисно – відновні властивості
41. Пероксид водню. Кислотні властивості. Окисно – відновна двоїстість. Використання
пероксиду водню в медицині та фармації.
42. Перший закон Рауля. Його використання для встановлення молекулярних мас розчинних
речовин.
43. Платинові метали. Оксиди рутенію та осмію. Комплексні сполуки платини (ІІ) та платини
(ІV). Використання як протипухлинних препаратів.
44. Поняття гідролізу. Механізм гідролізу катіонів, аніонів та сумісний гідроліз. Навести
приклади. Особливостей гідролізу солей вісмуту, сурми, олова.
45. Принципи та правила, що визначають послідовність заповнення атомних орбіталей
електронами: принцип Паулі, правило Хунда, правило Клечковського. Електронні та
електронно – графічні формули атомів елементів та їх іонів. Приклади.
46. Реакції катіонів ІІ А підгрупи з комплексоном (на прикладі трилону Б). Твердість води.
Методи її усунення. Біологічна роль кальцію; використання сполук магнію, кальцію, барію в
медицині та фармації.

107
47. Розрахунки рН буферних систем двох типів. Рівняння Гендерсона – Хассельбаха. Механізм
буферної дії.
48. Ртуть. Катіони ртуті (І). Одержання нітратів, галогенідів та оксиду ртуті (І). Амідохлорид
ртуті. Хімізм токсичної дії сполук ртуті. Використання сполук ртуті як фармпрепаратів.
49. Ртуть. Хімічна активність. Сполуки ртуті (ІІ). Нітрати та галогеніди ртуті (ІІ). Розчинність у
воді, гідроліз. Оксид ртуті (ІІ). Окисні властивості ртуті (ІІ).
50. Середня та миттєва (істинна) швидкість реакції. Залежність швидкості реакції від
температури. Закон діючих мас.
51. Сірка. Оксид сірки (VI). Сірчана кислота. Кислотні та окисно – відновні властивості.
Дисірчана кислота та її солі. Використання сірки та її сполук у медицині, фармації та
фармацевтичному аналізі.
52. Слабкі електроліти. Константа дисоціації. Ступінь дисоціації та його залежність від
концентрації — закон розведення Оствальда.
53. Сполуки заліза (ІІІ). Характеристика оксиду та гідроксиду заліза (ІІІ). Гідроліз солей.
Комплексні сполуки заліза (ІІІ). Якісні реакції на катіони Fe +2 та Fe+3. Біологічна роль та
використання у медицині.
54. Срібло. Окисні властивості срібла (І). Комплексні сполуки з аміаком, тіосульфат– та ціанід–
іонами. Біологічна роль сполук срібла та використання в медичній практиці.
55. Срібло. Оксид срібла (І). Нітрат та галогеніди срібла. Розчинність у воді. Окисна активність
срібла (І).
56. Тепловий ефект процесу розчинення речовин. Фізичні та хімічні явища, які впливають на
величину теплового ефекту розчинення.
57. Термоліз солей азотної кислоти. Термоліз солей амонію. Реакції виявлення іонів NH 4+, NO2–
та NO3–.
58. Типові випадки гідролізу. Ступінь гідролізу. Константа гідролізу. Розрахунки рН у водному
розчині солі. Написати іонні та молекулярні рівняння гідролізу сульфіду натрію, нітрату
амонію та ацетату алюмінію.
59. Фізичний зміст константи швидкості. Фактори, від яких залежить константа швидкості.
Залежність константи швидкості від температури (рівняння Арреніуса).
60. Фосфор. Оксиди фосфору, їх взаємодія з водою. Фосфорнуватиста та фосфориста кислоти;
окисно – відновні властивості. Ортофосфорна кислота та її солі, розчинність та гідроліз.
Дифосфорна кислота.
61. Хімічні властивості вуглецю як окисника (карбіди) та відновника (оксиди). Карбонати та
гідрокарбонати, гідроліз та термічний розклад.
62. Цинк. Взаємодія з окисниками, простими речовинами та складними (кислоти та луги);
цинковмісні ферменти.
63. Швидкість хімічної реакції. Фактори, які впливають на швидкість гомо– та гетерогенних
реакцій. Залежність швидкості реакції від температури (правило Вант – Гоффа).

108
 Література

1. Березан О.В. Енциклопедія хімічних задач. — Тернопіль: Підручники і

посібники, 2001.
2. Кукса С.П. 600 задач з хімії. — Тернопіль: Мандрівець, 2000.
3. Амірханов В.М., Білодід О.І., Верховод М.М. та ін.; під ред. Корнілова
М.Ю. Хімія: завдання і тести — К.: Школяр, 2000.
4. Хомченко Г.П., Хомченко І.Г. Збірник задач з хімії для вступників до
вищих навчальних закладів; Пер. з рос. — К.: Видавництво А.С.К.,
2003.
5. Ярошенко О.Г., Новицька В.І. Збірник задач і вправ з хімії. — К.:
Партнер, 1996.
6. Кузьменко М.Є., Єрьомін В.В. Хімія. 2400 задач для школярів та
абітурієнтів. Пер. з рос. — Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2001.
7. Лівітін Є.Я., Клюєва Р.Г., Бризицька А.М. та ін. Практикум з загальної
і неорганічної хімії. — Харків: Основа, 1998.

109
 ЗМІСТ

Передмова 3
Вступ 4
Оформлення контрольної роботи 5
Тематичні плани лекцій та лабораторних занять 6
ЗАВДАННЯ ДЛЯ КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ 7
Розділ 1. s–елементи 7
Розділ 2. р–елементи 12
Розділ 3. d–елементи 43
ЛАБОРАТОРНИЙ ПРАКТИКУМ 54
Правила роботи і техніка безпеки в лабораторії неорганічної хімії 54
Перша допомога при нещасних випадках 56
Комплексні сполуки 57
s–елементи ІА та ІІА груп 60
p — елементи ІІІА групи 64
Елементи IVA групи 68
Елементи VА групи. Нітроген 73
Елементи VА групи. Фосфор. Миш’як. Сурма. Вісмут 76
Елементи VIА групи та властивості їх сполук 80
Елементи VIIА групи. Водень. Галогени. Водневі та кисневі похідні галогенів 84
d–елементи. Елементи VІВ, VIIB груп та властивості їх сполук 87
d–елементи VIIIВ групи 93
Елементи ІВ групи. Властивості їх сполук 98
Елементи ІІВ групи. Властивості їх сполук 101
Екзаменаційні питання з неорганічної хімії 106
Література 109

110