МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ТЕХНОЛОГІЙ ТА ДИЗАЙНУ

Кафедра електрохімічної енергетики та хімії

ХІМІЯ

Методичні вказівки до лабораторних робіт

для здобувачів вищої освіти

денної та заочної форм навчання
першого (бакалаврського ) рівня
Галузь знань 18 Виробництво та технології
Спеціальність 182 Технології легкої промисловості
Освітні програми Конструювання та технології швейних виробів,
Індустрія моди, Моделювання, конструювання та художнє оздоблення
виробів легкої промисловості

Київ 2022
Розробник: Ольга КИСЛОВА, доцент кафедри електрохімічної енергетики та
хімії, канд.біол.наук, доцент

Обговорено та рекомендовано на засіданні кафедри електрохімічної енергетики

та хімії
Протокол від “01” серпня 2022 року № 1

2
 ЗМІСТ

Стр.

Загальні методичні вказівки 4

Лабораторна робота № 1. Техніка безпеки при роботі в хімічній 5
лабораторії. Методи виділення і очищення речовин.
Лабораторна робота № 2. Типи хімічних реакцій 8
Лабораторна робота № 3. Дослідження електронної будови 10
елементів у хімічних реакціях
Лабораторна робота № 4. Фізико-хімічні властивості розчинів 12
Лабораторна робота № 5. Швидкість хімічних реакцій.
Хімічна рівновага 15
Лабораторна робота № 6. Хімічна рівновага в розчинах
електролітів 17
Лабораторна робота № 7. Одержання та властивості неорганічних
сполук різних класів 20
Лабораторна робота № 8. Властивості металів 22
Лабораторна робота № 9. Загальні властивості неметалів 24
Лабораторна робота № 10. Властивості органічних сполук 25
Лабораторна робота № 11. Загальні властивості та добування
27
високомолекулярних сполук
30
Лабораторна робота №12. Якісні реакції хімічних сполук
32
Рекомендована література
33
Додаток

3
 Загальні методичні вказівки
Завданням навчальної дисципліни «Хімія» є формування
фундаментальних знань з хімії, які є основою сучасних технологічних процесів
та необхідні для вирішення конкретних виробничих завдань.
Метою даного лабораторного практикуму є закріплення теоретичних
положень лекційного матеріалу, сприяння розвитку наукового підходу до
розв‟язання поставлених завдань, прищеплення певних навичок проведення
хімічного експерименту, необхідних для подальшої професійної діяльності при
розробці нових технологій, використанні речовин з заданою структурою і
певними властивостями.
Лабораторні роботи узагальнюють та конкретизують теоретичний
матеріал за наступними темами:
 основні закони хімії та проведення розрахунків з їх використанням;
 основи хімічної кінетики та хімічної рівноваги;
 розчини електролітів та електролітична дисоціація, оборотні та необоротні
реакції;
 окисно-відновні процеси;
 класифікація неорганічних сполук та загальні властивості речовин різних
класів;
 загальна характеристика металів та неметалів;
 основні класи органічних сполук та їх властивості;
 високомолекулярні речовини.
При проведенні лабораторного практикуму необхідно виконувати всі
вимоги правил техніки безпеки, чітко дотримувати порядок і послідовність
операцій, оскільки лабораторні роботи пов‟язані з використанням хімічного
посуду та реактивів, які можуть бути небезпечними при невмілому
користуванні.
Підготовка до лабораторної роботи передбачає написання протоколу,
який повинен містити:
-номер роботи та її назву, мету;
-номер і назву досліду, скорочений запис ходу роботи з зазначенням умов
проведення досліду;
-малюнки і схеми приладів;
-рівняння реакцій.
Після закінчення досліду в лабораторному зошиті необхідно занотувати
всі спостереження, виконати відповідні розрахунки, намалювати графіки.
Зробити загальний висновок.
Наведені в кінці кожної роботи контрольні завдання дають змогу
перевірити рівень засвоєння та розуміння теоретичного програмного матеріалу
та підготуватись до захисту лабораторної роботи.
Ведення протоколу перевіряє і підписує викладач.
Після виконання всіх лабораторних робіт та їх успішного захисту студент
допускається до заліку та екзамену.

4
 Лабораторна робота №1
Техніка безпеки при роботі в хімічній лабораторії.
Методи виділення і очищення речовин
Основні теоретичні питання.
Правила поводження в хімічній лабораторії, поняття речовини,
класифікація речовин за ступенем чистоти, методи очищення твердих та рідких
речовин, основний хімічний посуд (назви та призначення).
Мета роботи: ознайомити студентів з основними правилами техніки
безпеки при роботі у хімічній лабораторії; навчити організації праці і робочого
місця для наступних робіт; засвоїти основні прийоми лабораторного
експерименту.
Обладнання та реактиви: хімічний посуд; штатив з набором реактивів;
технічні ваги і рівноваги до них; фільтрувальний папір (фільтри), хімічні
склянки різної ємності, скляні палички, штатив з кільцем.
Література: [1], с.10-15, [2],с.8-20

Хід роботи
Дослід 1. Фільтрування
В хімічну склянку або колбу налити води, яка містить механічні домішки
(пісок) та розчинені солі (наприклад, NaCl), приготувати складчастий
паперовий фільтр і помістити його у лійку, закріплену у
кільці штативу (рис.1). Під лійку поставити другу хімічну
склянку так, щоб витягнутий кінець лійки торкався
стінки склянки і рідина при фільтруванні не
розбризкувалась, а стікала по стінці. Воду в лійку
необхідно наливати на 2-3 мм нижче країв фільтру,
обережно, за допомогою скляної палички, яку тримати
над лійкою під кутом.
Якщо на дні склянки залишився нерозчинний осад,
необхідно перенести його на фільтр, додавши трохи води
та збовтавши.
Записати спостереження. Намалювати прилад.
Дослід 2. Возгонка (сублімація) Рис.1
Одержати у лаборанта кристалічний йод та помістити його у порцелянову
чашку (рис.2). Закріпити її в штативі над пальником, а зверху над нею
розмістити скляну лійку або колбу з водою. За допомогою
газового пальника обережно, на маленькому полум‟ї,
нагрівати чашку, слідкуючи, щоб пари йоду не виходили
назовні, а охолоджуючись, осідали на стінках лійки або дні
колби.
По закінченні охолодити прилад, обережно шматочком
фільтрувального паперу перенести йод з колби у чистий
бюкс з притертою кришкою. Записати спостереження.

5
Возгонкою очищають також кристалічний амоній хлорид, бензойну кислоту.
Дослід 3. Перегонка (дистиляція) (рис.3)
Проста перегонка при
атмосферному тиску доцільна для
очищення рідин від нелетких або
важколетких речовин. На рисунку
наведено прилад для дистиляції
води, який складається з колби
(1), холодильника Лібіха (2),
форштоса (3), алонжа (4) та
приймача (5). Зібрати прилад для
перегонки, як показано на
рисунку. Провести перегонку
розчину етилового спирту.
Дослід 4. Перекристалізація
Необхідно приготувати насичений розчин мідного купоросу. Для цього
до хімічної склянки внести невелику кількість солі СuSO4∙H2O. Додати 25-30 мл
води і розчинити сіль при нагріванні. Охолодити розчин. Спостерігати, як
частина розчиненої солі випадає в осад. Утворені чисті кристали відокремити
від розчину фільтруванням, висушити та порівняти їх за кольором з вихідною
забрудненою сіллю. Зробити висновки.
Дослід 5. Лабораторний посуд
Найчастіше в лабораторній практиці для проведення хімічних реакцій,
приготування і зберігання розчинів використовується наступний посуд (рис.4):
скляні пробірки (1); хімічні склянки (2); колби круглодонні (3), плоскодонні (4),
Вюрца (5), конічні (6, 7); реторти (8) та колби для промивання (10). Для
перекристалізації речовин використовують кристалізатор (9).

1 2 3 4 5

6 7 8 9 10
рис.4
6
 З метою запобігання поглинання речовинами вологи з повітря їх зберігають
в ексикаторі (рис. 5 а), який заповнений сухим повітрям та водопоглинаючими
речовинами і застосовується для повільного висушування та збереження
речовин, що легко поглинають вологу повітря.

а б в г д
Рис. 5

Як водопоглинаючі речовини в ексикаторах застосовуються прожарений

кальцій хлорид або концентрована сульфатна кислота.
Гарячі предмети переносять з одного місця на інше за допомогою
порцелянової підставки (б), пінцетів (в) або тигельних щипців (г, д) (рис. 5).
Для закріплення посуду під час роботи застосовують
залізні штативи з затискачами (1) та кільцями (2) (рис. 6).
Якщо треба прогріти пробірку нетривалий час, то її можна
не закріпляти на штативі, а тримати в руці за допомогою
тримача для пробірок.
При проведенні хімічних дослідів часто
доводиться розчиняти речовини, фільтрувати рідини,
промивати осади та визначати густину розчинів
ареометром.
Для подрібнення кристалічних речовин перед
розчиненням до порошкоподібного стану
використовують скляні (рис. 7, а), порцелянові (рис. 7,
Рис. 6 б), агатові (рис. 7, в) та металеві (рис. 7, г) ступки.
При випарюванні рідин
найчастіше застосовуються порцелянові чашки.

а б в г д е
Рис. 7

7
 Для вимірювання обєму рідини використовують мірний посуд: колби,
циліндри (рис.7,д), мензурки (рис.7,е). Мірними колбами (рис.8,а)
користуються в тих випадках, коли необхідно одержати певний обєм рідини.
Ці колби можуть бути різної місткості: від 0,025 л до 2 л включно.

а б в г д е ж к
i. Рис. 8

Для точного вимірювання обєму рідини також використовують титрувальні

бюретки (рис.8,б) та піпетки (рис.8,в) місткістю від 1 до 100 мл. Для фільтрування
осадів застосовують скляні лійки (рис. 8,г).
Для дозування рідин користуються крапельними лійками (рис.8,д), а для
розділення рідин, що не змішуються, – ділильними лійками (рис.8,е).
Кожний розчин певної густини має відповідну концентрацію. Для
визначення концентрації розчину за його відносною густиною користуються
ареометром (рис.8, к). Ареометром можна визначати густину розчину швидко, але
досить приблизно. Тому для точного визначення густини розчину застосовують
пікнометри (рис. 8, ж).
Контрольні питання
1. Пояснити, які правила з техніки безпеки необхідно виконувати у хімічній
лабораторії. Чи можна брати для дослідів будь-який посуд і реактиви з наявних
у лабораторії?
2. Яку кількість реактивів необхідно брати для дослідів? Чи можна різні
реактиви відміряти одним циліндром, не помивши його?
3. Як необхідно нюхати вміст пробірок?
4. Як провести нагрівання пробірок з рідиною у полум‟ї пальника?
5. Що таке ваги та зважування? Як взяти наважку речовини на техно-
хімічних вагах?

Лабораторна робота № 2
Типи хімічних реакцій
Основні теоретичні питання.
Хімічні перетворення. Основні типи хімічних реакцій: розкладу,
сполучення, заміщення, обміну. Умови проходження реакцій.
Мета роботи: ознайомлення з різними типами хімічних реакцій та
властивостями утворених сполук.
8
 Обладнання та реактиви: пінцет; штатив з муфтою та затискачем;
азбестова сітка; плоскодонна колба; штатив з пробірками; пробіркотримач;
газовий пальник; порцелянова чашка; хімічна склянка; скляна паличка;
порцеляновий тигель.
Тверді речовини: магнієва стрічка; гранули цинку та алюмінію, залізний
цвях, CaCO3 (крейда); CaO.
Розчини: дистильована вода; HCl (2н); оцтова кислота (2н); NaOH (конц.
та 2н); NiSO4 (0,5н); MnSO4 (0,5н); FeCl3 (0,5н); Pb(NO3)2 (0,5н); Kl (0,5н);
CuSO4 (0,5н); К2CrO4 (0,5н), AgNO3, фенолфталеїн.
Література: [1], с.19-23, [3],с.9-14, [6],с.15-28.

Хід роботи
Дослід 1. Реакції розкладу
а) Невелику кількість крейди прожарити на азбестовій сітці протягом 3-5
хвилин у верхній частині полум‟я пальника. На які речовини розкладається
CaCO3 при нагріванні? Написати рівняння реакції. В пробірку з водою та
кількома краплями фенолфталеїну додати утворену речовину. Записати
спостереження та скласти відповідні рівняння реакцій.
б) В пробірку налити 0,5 мл розчину CuSO4 і додати декілька крапель
розчину NaOH. Осад, що утворився, нагріти. Спостерігати зміну забарвлення
осаду. Написати відповідні рівняння реакції.
Дослід 2. Реакції сполучення
а) Білий порошок оксиду лужноземельного металу внести в пробірку з
водою та додати кілька крапель фенолфталеїну. Спостерігати зміну кольору
індикатора. Написати рівняння реакції.
б) Стружку магнію внести в полум‟я пальника. Спостерігати яскраво-біле
забарвлення полум‟я пальника. Якого кольору сполука утворилась? Написати
рівняння реакції. Як по-іншому можна назвати цей тип реакції?
Дослід 3. Реакції заміщення
а) Гранулу алюмінію внести в пробірку з водою, попередньо знявши
захисну оксидну плівку. Записати спостереження. Який газ виділяється?
Написати рівняння реакції.
б) В пробірку помістити гранулу цинку та долити оцтову кислоту.
Спостерігати виділення бульбашок газу. Якщо процес іде повільно, пробірку
злегка нагріти. Скласти рівняння реакції.
в) У пробірку налити 2 мл розчину купрум (ІІ) сульфату і занурити
залізний цвях. Через деякий час відмітити колір цвяха. Скласти рівняння
реакції. Пояснити хід досліду.
Дослід 4. Реакції обміну
а) В дві пробірки внести по 1 мл розчинів FeCl3 та MnSO4 і додати
надлишок 2 н розчину NaOH. Написати рівняння відповідних реакцій.
Відмітити колір осадів.

9
 б) В двох пробірках дослідити взаємодію розчинів: Кl та AgNO3; Pb(NO3)2
та К2CrO4. Осади якого кольору утворились? Записати спостереження. Навести
рівняння реакцій.

Контрольні запитання
1. Чим відрізняються фізичні та хімічні явища?
2. Як класифікуються хімічні реакції?
3. Наведіть рівняння хімічних реакцій, які можливі між наступними
речовинами: H2O, Na, CaO, NaOH, CuSO4, NiCl2, NH3, HCl.
4. Складіть графічні формули силікатної, нітратної, карбонатної, ортофос-
фатної, сульфатної кислот.
5. Наведіть рівняння реакцій одержання двох середніх солей в реакції обміну.
6. Що таке реакція нейтралізації? Наведіть декілька прикладів.
7. Як теоретично визначити, чи буде протікати реакція заміщення між
металом та сіллю іншого металу?

Лабораторна робота №3
Дослідження електронної будови елементів у хімічних реакціях
Мета роботи: на основі теоретичних знань квантово-механічної моделі
атомів та йонів хімічних елементів навчитись пояснювати утворення хімічних
зв`язків у сполуках та зрозуміти основні закономірності протікання окисно-
відновних процесів.
Обладнання і реактиви: штатив з пробірками, хлорна і бромна вода;
сірководнева вода; розчини: аміаку (25%), KI, H2SO4(конц.), 1Н HCl, K2Cr2O7,
MnSO4, 2H HNO3, Na2S, 2H H2SO4, FeCl3, K3[Fe(Cn)6], SnCl2, 2H NaOH, KMnO4;
кристалічні Na2SO3, NaNO2 або KNO2, NaBiO3, гранули металічного цинку.
Література: [1], с.25-40, [3],с.15-29

Хід роботи
Дослід 1. Відновні властивості атомів р-елементів з негативним
ступенем окиснення
а) В пробірку внести 2-3 краплі розчину KI і додати хлорної води. Яка
речовина забарвила розчин в коричневий колір? Написати рівняння реакції.
Чим являлися І- - іони в даному окисно-відновному процесі?
б) Розклад амоній дихромату (“вулканчик”)
В порцеляновий тигель внести невелику кількість кристалічного амоній
дихромату (NH4)2Cr2O7 і запалити сіль. Через декілька секунд спостерігати
розкладання солі. Написати рівняння реакції, враховуючи, що утворюється
хром (ІІІ) оксид, вільний азот і водяна пара. Вказати окисник і відновник.
Написати рівняння реакції.
Написати електронні формули атомів йоду, сульфуру, нітрогену в
негативних ступенях окислення. Чи можуть вони бути окисниками в хімічних
реакціях?

10
 Дослід 2. Окисні властивості атомів елементів в найвищому
ступені окиснення
Написати електронні формули атомів в найвищому ступені окиснення
для елементів: сульфуру, хрому, бісмуту. На основі електронних конфігурацій
вирішити питання, чи можуть вони бути окисниками? відновниками? Для
перевірки свого висновку провести наступні досліди:
а) До 0,5 мл калій дихромату додати 1 мл 2 н розчину сульфатної кислоти
та 0,5 мл розчину натрій нітриту. Як змінився колір розчину? Написати рівняння
реакції. Вказати відновник і окисник.
б) В третю пробірку внести по 2-3 краплі розчинів MnSO4 і 2н HNO3 та
один мікрошпатель бісмутата натрію NaBiO3. Поява фіалкового забарвлення
розчину вказує на окислення Mn2+- іона бісмутатом натрію в перманганат – іон
MnO4-. Написати рівняння реакції, враховуючи, що продуктами реакції будуть
перманганатна кислота і нітрат бісмуту (ІІІ).
Дослід 3. Окисно-відновні властивості атомів елементів в проміжних
ступенях окиснення
Помістити у пробірку маленький кристалик йоду і 8-10 крапель 2 н
розчину лугу. Перемішати вміст пробірки до повного розчинення йоду (реакція
диспропорціонування). Написати рівняння реакції взаємодії йоду з лугом,
враховуючи, що при цьому утворюються солі йодидної та йодитної (HІO)
кислот. Вказати, як зміниться ступінь окислення йоду.
До утвореного безбарвного розчину долити 0,5 мл 2 н розчину сульфатної
кислоти до появи бурого забарвлення розчину. Користуючись розчином
крохмалю або неполярним органічним розчинником, довести, що буре
забарвлення зумовлене зворотним процесом – утворенням вільного йоду.
Написати рівняння реакції.

Контрольні питання
1. Які з наведених нижче реакцій відносяться до окисно-відновних?
Вказати для них окисник і відновник:
1.1. Zn + H2SO4(розб.) = ZnSO4 + H2
tº
1.2. Zn + H2SO4(конц.) = ZnSO4 + SO2 + H2O
1.3. Zn(OH)2 + H2SO4 = ZnSO4 + 2H2O
1.4. CaO + CO2 = CaCO3
1.5. Fe2O3 + CO = CO2 + 2FeO
2. Окислення чи відновлення відбувається при переходах:
FeSO4 Fe2(SO4)3; Fe2O3 Fe; NH3 NO;
- - - -
2Cl Cl2; Cl ClO 4; IO 4 I2
3. Як змінюються ступені окислення окисника і відновника в окисно-відновних
процесах? Навести приклади.
4. Які з наведених нижче речовин можуть проявляти тільки окисні властивості,
тільки відновні властивості або і окисні, і відновні властивості: KMnO4,
MnO2, V2O5, KI, PbO2, NH3, HNO2, Na2S, Na2SO3, HNO3, K2Cr2O7, PH3, Mn,
KBiO3, FeSO4

11
5. Розставити коефіцієнти в рівняннях реакцій, використавши рівняння
електронного балансу:
5.1. As2O3 + HNO3 + H2O H3AsO4 + NO
5.2. Fe2(SO4)3 + AsH3 As + FeSO4 + H2SO4
5.3. KIO4 + Na2SO3 + H2SO4 I2 + Na2SO4 + K2SO4 + H2O
5.4. KMnO4 + Ca(NO2)2 + H2SO4 Ca(NO3)2 + MnSO4 + K2SO4 + H2O
5.5. As2O3 + I2 + KOH KI + K3AsO4 + H2O
5.6. Bi2O3 + Cl2 + KOH KCl + KBiO3 + H2O
5.7. KClO3 + I2 + H2O HIO3 + KCl
5.8. Zn + HNO3 SO2 + NH4NO3 + H2O
5.9. Ag + H2SO4(конц.) SO2 + Ag2SO4 +H2O
5.10. Bi + HNO3 Bi(NO3)3 + NO + H2O

Лабораторна робота № 4
Фізико-хімічні властивості розчинів
Основні теоретичні питання.
Хімічна термодинаміка. Поняття ентальпії, ентропії, ізобарно-
ізотермічного потенціалу. Умови самовільного перебігу хімічних реакцій.
Розчинення як фізико-хімічний процес. Розчинність речовин.
Мета роботи. Ознайомлення з фізико-хімічною природою процесу
розчинення, розчинністю речовин, різними видами розчинів, а також з
основними властивостями розчинів.
Обладнання і реактиви: штатив з пробірками; термометр на 500С з
ціною поділки 0,10С; скляна паличка; пробіркотримач; хімічна склянка на 50
мл; технохімічні терези з різно-вагами; скло годинникове для зважування; мірні
циліндри на 10, 25, 50 мл; прилад для спостереження осмосу; водяна баня;
газовий пальник.
Тверді речовини: Na2SO4  10Н2О; NH4NO3 (NaNO3); KOH (NaOH);
ZnSO4  7Н2О; I2; CaCO3; NaCl; (CuOH)2СО3; PbCl2; K2Cr2O7; H3BO3 або
Na2B4O7  10H2O; CuSO4  5Н2О; цукор
Розчини: дистильована вода; етанол; бензол; органічний розчинник (СCl4
або CHCl3); гліцерин; розчин цукру насичений забарвлений.
Література: [1], с.29-40, [3],с.28-42

Хід роботи
Дослід 1. Теплові ефекти при розчиненні хімічних речовин. Ентальпія
розчинення.
а) У хімічну склянку на 50 мл налити 25 мл води і визначити температуру.
На технохімічних терезах зважити 1,5-2 г Na2SO410H2O, або іншого
кристалогідрату, розчин перемішати та спостерігати зміну його температури.
Записати показники термометра. Дати пояснення.

12
 б) В хімічну склянку налити 25 мл води, виміряти її температуру, внести
наважку NH4NO3 (NaNO3) (у межах 1-1,5 г). Визначити найнижчу температуру.
в) В пробірку налити 25 мл води, зважити на технохімічних терезах 1-1,5 г
KOH (NaOH), внести в пробірку, розчинити і перемішати розчин. Визначити, на
скільки градусів Цельсію підвищилась температура. Дати пояснення.
Для всіх випадків розрахувати ентальпію розчинення речовини, тобто
зміну ентальпії системи при розчиненні 1 молю цієї речовини, за формулою:
с  m  (t 2  t1 )
Н = - (кДж/моль),
n
де с – питома теплоємність розчину, яку можна прийняти для розведених
розчинів приблизно рівною питомій теплоємності води, с = 4,18 Дж/(гК),
m – маса розчину, г;
n – кількість молів розчиненої речовини, моль;
t1 - температура води, 0С;
t2 – температура розчину, 0С.
Дослід 2. Вплив природи розчинника на розчинність
Декілька кристалів йоду внести в пробірки з бензолом та етанолом.
Порівняти забарвлення розчинів, зробити висновок.
Дослід 3. Розчинність рідин у воді
а) Налити у пробірку 1 мл гліцерину і дуже обережно прилити 2 мл води.
Утворюються два шари. Пробірку струсити. Спостерігати повне розчинення.
б) В пробірку налити 1 мл органічного розчинника (CCl4 або CHCl3) і
додати 2 мл води. Спостерігати утворення двох шарів. Пробірку струсити. Що
відбувається?
Дослід 4. Розчинність твердих речовин. Вплив температури на
розчинність твердих речовин.
Для визначення розчинності у воді твердих речовин насипати в різні про-
бірки такі речовини: ZnSO4, CaCO3, (CuOH)2СО3, PbCl2, K2Cr2O7. Для досліду
взяти декілька кристалів цих речовин і 5 мл води. Добре перемішати речовини з
водою, визначити, чи розчиняються речовини на холоді. Після цього нагріти
пробірки з речовинами, що не розчинились. Зробити висновок щодо
розчинності речовин.
Дослід 5. Властивості кристалогідратів
Внести в пробірку декілька кристалів CuSO45H2O і нагріти. Спостерігати
зміну забарвлення кристалів. Коли речовина набуде білого кольору, нагрівання
припинити. Після охолодження пробірки влити до неї 2-3 краплі води. Звернути
увагу на зміну кольору речовини. Написати рівняння реакції.

Контрольні запитання
1. Пояснити з точки зору сольватної (гідратної) теорії процес розчинення твердих
речовин у воді.
2. Які розчини відносяться до ненасичених, насичених, перенасичених?

13
 3. Що буде відбуватись з насиченим, перенасиченим і ненасиченим розчинами
алюмокалієвого галуну KАl(SO4)2·12H2O при внесенні до кожного з них
декількох кристалів цього галуну?
4. Що називається розчинністю речовини? В яких одиницях вимірюється
розчинність? Як змінюється розчинність із зміною температури?
5. Чи є різниця між поняттями “насичений” і “концентрований” розчин? Чи
можна назвати насичені розчини AgCl та BaSO4 концентрованими
розчинами?
6. При розчиненні у воді сульфатної кислоти, калій гідроксиду, купрум (ІІ)
сульфату спостерігається підвищення температури розчинів. При розчиненні
кристалогідратів (Na2SO4·10H2O; CuSO4·5H2O), та інших речовин (NH4NO3;
NH4Cl; NaNO3) спостерігається зниження температури. Як пояснити ці явища?
7. Чи можна вважати, що об'єм розчину дорівнює сумі об'ємів розчинника і
розчиненої речовини? Що таке контракція?
8. Навести приклади двох рідин, які мають обмежену і необмежену розчинність
між собою.
9. Пояснити сутність фізико-хімічної теорії розчинення.
10. Дайте визначення стандартної ентальпії утворення речовини на прикладі
реакції взаємодії водню з киснем.
11. Сформулюйте закон Гесса стосовно теплового ефекту одержання фосфор
(V) хлориду безпосередньо з простих речовин та у дві послідовні стадії: а)
утворення фосфор (ІІІ) хлориду з простих речовин; б) окиснення фосфор
(ІІІ) хлориду хлором до фосфор (V) хлориду.
12. Наведіть математичний вираз для розрахунку енергії Гіббса (G).
13. Дайте визначення термохімічних рівнянь. Напишіть термохімічне
рівняння для процесу згоряння 1 моль карбон (IV) сульфіду CS2 (газ) до СО2
(газ) та SO2 (газ), якщо відомо, що при проведенні цієї реакції при сталих
температурі та тиску виділяється 1075 кДж/моль теплоти.
14. Користуючись стандартними значеннями ентальпій утворення (див. табл.
3 додатку), розрахуйте теплові ефекти реакцій за стандартних умов:
СН4 (г) + 2О2 (газ) = СО2 (г) + 2Н2О (р)
ВаО (тв) + СО2 (г) = ВаСО3 (тв)
4NH3 (г) + 5O2 (г) = 4NO (газ) + 6Н2О (р)
15. Визначте ентальпію реакції (див. табл. 2 додатку)
В2О3 (тв) + 3Mg (тв) = 2В (тв) + 3MgO (тв)
16.Без обчислення вкажіть знак S хімічної реакції для процесів:
С2Н6 (г) + 7/2О2 (газ) = 2СО2 (г) + 3Н2О (г);
2NO (г) + О2 (г) = 2NO2 (г);
H2S (г) = S(тв.) + H2 (г).
17. Вкажіть, чи можливий самовільний перебіг реакції
SiO2 (тв.) + 2NaOH (р) = Na2SiO3 (тв.) + Н2О (р)
за стандартних умов. Відповідь доведіть розрахунком G0 хімічної реакції.
Чи можна кип'ятити розчини лугів в скляному посуді?

14
 18. На основі розрахунку G0 хімічної реакції вкажіть можливість
використання стандартних умов для реакції одержання аміаку:
NH4Cl (тв.) + NaOH (тв.) = NH3 (г) + NaCl (тв.) + H2O (г).
19. Користуючись табличними даними (див. табл. 3 додатку), розрахуйте
H 0298 , S 0298 та G 0298 хімічної реакції:
1
Zn(NO3)2 (тв.) = ZnO (тв.) + 2NO2 (г) + О2 (г).
2
Зробіть висновок про можливість її перебігу при 298 К та про вплив темпе-
ратури на цей процес.
20. Відновлення Fe2О3 воднем відбувається за рівнянням:
Fe2O3 (тв.) + 3Н2 (г) = 2Fe (тв.) + 3Н2О (г) ; Н = 96,61 кДж.
Вкажіть можливість перебігу реакції за стандартних умов. Визначте
температуру, при якій починається відновлення Fe2О3 воднем.

Лабораторна робота №5
Швидкість хімічних реакцій. Хімічна рівновага
Основні теоретичні питання.
Швидкість реакції, фактори, від яких вона залежить; закон діючих мас для
гомогенних і гетерогенних процесів; фізичний зміст константи швидкості;
правило Вант-Гоффа і його математичний вираз; каталіз і каталізатори;
оборотні та необоротні реакції, стан хімічної рівноваги у системі; принцип Ле-
Шателье.
Мета роботи: вивчення залежності швидкості реакції від природи і
концентрацій реагуючих речовин, температури, ступеня подрібнення твердих
речовин, наявності каталізатору.
Обладнання і реактиви: гранульовані цинк і олово; грудки і порошок
крейди; розчини кислот HCl, H2SO4 (2 н), розчин Na2S2O3 (0,25н);
дистильована вода; пробірки великого об‟єму; секундомір.
Література: [1], с.45-60, [6],с.28-42

Хід роботи
Дослід 1. Вплив природи реагуючих речовин на швидкість реакції
У дві пробірки налити по 1 мл хлоридної кислоти. У одну з них занурити
гранулу цинку, у другу – гранулу олова. Порівняти інтенсивність утворення
бульбашок Н2 в обох пробірках. Записати рівняння реакцій. Зробити висновок
про вплив природи металу на швидкість реакції.
Дослід 2. Вплив площі поверхні реагентів на швидкість реакції
У дві пробірки налити по 1 мл хлоридної кислоти. Приготувати маленьку
грудку крейди і приблизно таку ж кількість порошку крейди. Одночасно внести
крейду в обидві пробірки і спостерігати утворення діоксиду карбону СО 2.
Порівняти час розчинення крейди в обох пробірках. Записати рівняння реакції.
Зробити висновок про вплив ступеня подрібнення твердих речовин на
швидкість реакції.

15
 Дослід 3. Залежність швидкості реакції від концентрації реагуючих
речовин
Для досліду взяти розчин натрій тіосульфату, сульфатну кислоту,
дистильовану воду і пробірки великого об‟єму (за вказівкою лаборанта).
Реакція між тіосульфатом і сульфатною кислотою має вигляд:
Na2S2O3 + H2SO4 = Na2SO4 + S + SO2 + H2O,
Спостерігається поступове помутніння розчину внаслідок утворення вільної
сірки. Швидкість появи сірки залежить від концентрації реагентів і може бути
визначена у часі.
У три пронумеровані пробірки за допомогою спеціального циліндру
налити розчин тіосульфату натрію: в першу – 5 мл, у другу – 10 мл, у третю –
15 мл і довести загальний об‟єм в двох перших пробірках до 15 мл
дистильованою водою. Таким чином, умовна концентрація тіосульфату у
першій пробірці буде c1, у другій – 2с1, у третій – 3с1. В окремих трьох
пробірках приготувати по 5 мл розчину сульфатної кислоти.
У пробірку №1 з розчином натрій тіосульфату влити розчин кислоти,
включити секундомір і записати час (секунди), за який з„явиться помутніння –
вільна сірка. Дослід повторити з пробірками №2 і №3. Результати дослідів
записати у таблицю:

Таблиця 1
№ досл. V(Na2S2O3), V(H2O), V(H2SO4) , V C (конц) τ, V=100/τ,
мл мл Мл загальний Na2S2O3 час, с швидкість
(умовна) с-1

1 5 10 5 20 С1
2 10 5 5 20 2С1
3 15 - 5 20 3С1
Побудувати графік залежності швидкості реакції від концентрації реагентів,
де на осі абсцис відкласти умовну концентрацію С розчину тіосульфату, а на
осі ординат – умовну швидкість V=100/τ. Зробити висновок про вплив
концентрації реагентів на швидкість процесів.
Дослід 4. Вплив концентрацій реагуючих речовин на хімічну рівновагу
Стан хімічної рівноваги у системі можна змістити, змінюючи
концентрації реагентів або продуктів реакції. Для дослідження приготувати 4
великих пробірки і розчини ферум (ІІІ) хлориду FeCl3, калій роданіду KSCN та
кристалічний калій хлорид КСl. При взаємодії ферум хлориду з калій роданідом
протікає оборотна реакція з утворенням ферум (ІІІ) роданіду червоного
кольору. Інтенсивність червоного кольору залежить від концентрації Fe(SCN)3
у розчині, тому що всі інші реагенти безбарвні. Зміщення рівноваги у бік
прямої реакції збільшує інтенсивність червоного кольору, зміщення рівноваги у
зворотний бік супроводжується зменшенням інтенсивності забарвлення.
У велику пробірку налити дистильованої води і додати по 2-3 краплини
розчинів ферум хлориду і калій роданіду до утворення слабко - червоного

16
розчину. Перемішати розчин і розлити його на 4 пробірки приблизно порівну.
Четверта пробірка є пробіркою порівняння.
У першу та другу пробірки додати розчин FeCl3, та KSCN. Відмітити, як
змінюється забарвлення. У третю пробірку додати кристалічний KCl, записати
зміну кольору. Пояснити, в якому напрямку зміщувалась рівновага у кожному
випадку. Скласти рівняння реакції і записати вираз константи рівноваги. На
основі принципу Ле-Шателье пояснити вплив концентрацій речовин на хімічну
рівновагу.

Контрольні питання
1. Навести формулювання і математичний вираз закону діючих мас.
Записати його вираз для реакцій:
а) 2NOг + O2,г = 2NO2,г; б) 2Naкp.+ H2,r = 2NaHкp.
2. Константа швидкості реакції 2Н2 + О2 = 2Н2О, яка відбувається у газовій
фазі, дорівнює 2∙10-3 л/моль∙с. Обчислити швидкість V цієї реакції, якщо
концентрації водню та кисню дорівнюють по 0,2 моль/л.
3. Визначити, у скільки разів зросте швидкість реакції при збільшенні
температури на 300С. Температурний коефіцієнт реакції дорівнює 3.
4. Що таке хімічна рівновага? Які фактори впливають на зміщення хімічної
рівноваги? Обчислити константу рівноваги Крівн. для реакції:
Br2,p+ H2,r = 2HBrr , якщо у стані рівноваги концентрації реагентів були:
[Br2]=0,2 моль/л, [H2]=0,3 моль/л, [HBr] = 1,2 моль/л. Обчислити початкові
концентрації брому та водню.
5. Записати вираз константи рівноваги Крівн. для реакцій у газовій фазі:
а) 2SO2 + O2 = 2SO3 ; H0298 = -192,7 кДж/моль
б) H2 + Cl2 = 2HCl ; H0298 = - 184,6 кДж/моль
в) Cтверд. + H2O = CO + H2 ; H0298 = 129,9 кДж/моль
За величиною стандартної ентальпії Н0298 визначити, які з цих реакцій є
ендотермічними, а які – екзотермічними? У якому напрямку зміститься
рівновага у цих процесах, якщо: а) збільшити тиск Р; б) зменшити температуру?

Лабораторна робота №6
Хімічна рівновага в розчинах електролітів

Основні теоретичні питання.

Особливості розчинів електролітів. Теорія електролітичної дисоціації С.
Арреніуса. Залежність напрямку і ступеня дисоціації від характера хімічних
зв‟язків, будови молекул розчиненої речовини і розчинника. Сильні та слабкі
електроліти, їх дисоціація. Оборотні та необоротні реакції. Молекулярні та
йонні рівняння у повному і скороченому вигляді. Значення рН розчинів.
Мета роботи: дослідження процесів розчинення рідких, твердих,
газоподібних речовин. Встановлення залежності розчинності речовин від
температури. Вивчення зміни температури при розчиненні, дослідити

17
властивості розчинів електролітів; визначити фактори, які впливають на силу
кислот і лугів; з‟ясувати умови утворення і розчинення осадів.
При виконанні роботи студент повинен знати:
- що називається розчином; які бувають розчини за фазовим станом, за
кількістю розчиненої речовини;
- як відбувається процес розчинення; що таке сольвати, гідрати.
Обладнання і реактиви: кристалічні солі NH4NO3, NaNO3, NaCl; крист. йод;
розчини бензолу, спирту, гліцерину; дистильована вода; штатив з лапкою,
газовий пальник, термометр, прилад для дослідження електропровідності
розчинів; розчини електролітів та неелектролітів, набір індикаторів: лакмус,
метилоранж, фенолфталеїн; розчини кислот і лугів з наявних у лабораторії.
Література: [1], c.216-220; [2], c.158-170; [3], c.73-75, 169-177, 196-204.

Хід роботи
Дослід 1. Дослідження електропровідності розчинів електролітів.
Сильні та слабкі електроліти
Для дослідження використовується
прилад, що складається з графітових електродів,
включених у ланцюг послідовно з ламповим
реостатом. Їх занурюють у склянку, яку
заповнюють по черзі розчинами: дистильованої
та водопровідної води H2O; цукру C12H22O11;
етилового спирту C2H5OH; хлоридної кислоти
HCl; натрій гідроксиду NaOH; калій нітрату
KNO3. Окремо дослідити електропровідність
концентрованих і розбавлених розчинів оцтової кислоти і амоній гідроксиду.
Відмітити, у яких розчинах лампочка горить або не горить, яскраво чи
тьмяно. Скласти рівняння дисоціації електролітів. За ступенем розжарювання
електричної лампи зробити висновок про їх силу. Які сполуки відносяться до
неелектролітів?
Дослід 2. Залежність електропровідності розчину (ступеню дисоціації
електроліту) від розведення
В хімічну склянку приладу для спостереження електропровідності
розчинів налити мінімальний об‟єм (необхідний для занурення електродів)
концентрованого розчину CH3COOH. Включити прилад в електромережу та
відзначити яскравість світіння електролампи. Кислоту поступово розвести
дистильованою водою. Як змінюється яскравість лампи? Дати пояснення.
Дослід 3. Вплив одноіменного йону на ступінь дисоціації слабкого
електроліту (зміщення рівноваги дисоціації)
а) В пробірку налити розведений розчин NH4OH і додати 2–3 краплі
фенолфталеїну. Розчин поділити на дві пробірки. Одну пробірку залишити для
порівняння, а в другу додати невелику кількість порошку NH4Cl і перемішати.
Пояснити зміну кольору розчину на основі принципу Ле Шательє.

18
 б) В дві пробірки внести 1-2 мл розведененого розчину ацетатної кислоти.
В кожну пробірку додати одну краплю метилового оранжевого. Під впливом
яких йонів індикатор має рожеве забарвлення? Яку речовину треба додати,
щоб зменшити дисоціацію кислоти? Ввести невелику кількість цієї речовини в
одну пробірку, перемішати розчин. Порівняти забарвлення отриманого розчину
з забарвленням в контрольній пробірці. Як змінилося забарвлення індикатора?
Чому? Написати рівняння дисоціації ацетатної кислоти і вираз для константи
її дисоціації.
Дослід 4. Реакції обміну у розчинах електролітів
Якщо у ході реакції утворюється осад, газ, вода або інші
малодисоційовані речовини, такі реакції є необоротними і проходять в одному
напрямку. Якщо ж всі реагенти є розчинами сильних електролітів, такі реакції
не доходять до кінця та є оборотними.
а) Реакції з утворенням малорозчинних сполук.
У дві пробірки внести по 1 мл розчинів солей CuSO4 та FeCl3 і додати по
1мл розчину натрій гідроксиду NaOH. Який колір осадів у пробірках? Скласти
молекулярно-йонні рівняння реакцій.
Дослід повторити, наливши у пробірки розчини Na2SiO3 та CH3COONa,
додати по 1 мл хлоридної кислоти НС1. Спостерігати утворення осаду золю
метакремнієвої кислоти (H2SiO3)n та слабкої оцтової кислоти CH3COOH (за
характерним запахом). Записати рівняння реакцій у молекулярному та йонному
вигляді.
В першу пробірку до 1 мл розчину солі BaCl2 додати 1мл розчину натрій
сульфату Na2SO4: в другій пробірці змішати по 1 мл розчинів купрум сульфату
CuSO4 та натрій сульфіду Na2S. Записати спостереження. Скласти
молекулярно-іонні реакції процесів.
б) Реакції з утворенням газів.
У пробірку внести на кінчику шпателя кристалічний натрій карбонат
Na2CO3 і додати хлоридну кислоту НС1. Спостерігати утворення газу. Записати
рівняння реакції у молекулярному та йонному вигляді.
в) Реакції з утворенням слабких електролітів.
Налити в пробірку 2-3 мл 2 н розчину лугу і додати краплю
фенолфталеїну. В який колір забарвився індикатор? Чому? Потім в пробірку
влити 2 н розчин хлоридної кислоти до знебарвлення розчину.
Пояснити причину знебарвлення.
Написати молекулярне і йонне рівняння реакції нейтралізації лугу
кислотою.

Контрольні питання
1. Дати визначення кислот, основ і солей з позицій теорії електролітичної
дисоціації. Скласти рівняння дисоціації сполук: HCl, H2CO3, Na2CO3,
Ca(OH)2, ZnSO4, KHSO3, CuOHNO3, MgCl2.
2. У якому випадку реакції між розчинами електролітів протікають до кінця?
Записати молекулярні та йонні рівняння можливих реакцій:
NaOH + HCl → К2SO4 + NaСІ →
19
 ZnOHCl + HCl → CuCl2 + AgNO3 → .
3. Пояснити, що називають розчином; розчинником; розчиненою речовиною.
Від яких факторів і як залежить розчинність твердих, рідких і газоподібних
речовин? Для яких цілей газовані напої перед вживанням охолоджують?
4. Навеcти кілька молекулярних рівнянь для реакцій, які мають наступні
скорочені йонні рівняння:
Pb2+ + 2Cl– = PbCl2↓ Mg2+ + 2OH– = Mg(OH)2↓
5. Напишіть молекулярні рівняння реакцій між такими речовинами у розчинах:
CaCl2 та (NH4)2CO3; CuSO4 та Na2CO3; Ca(NO3)2 та Na2CO3; CaBr2 та K2CO3.
В чому полягає суть цих реакцій? Яким одним іонним рівнянням вони
можуть бути виражені?

Лабораторна робота № 7
Одержання та властивості неорганічних сполук різних класів
Основні теоретичні питання. Класифікація неорганічних сполук; методи
одержання та характерні реакції кожного класу сполук; відмінність фізичних та
хімічних властивостей та практичне значення неорганічних сполук. Складання
рівнянь реакцій за участю сполук різних класів.
Мета роботи: експериментально вивчити найтиповіші методи одержання
і властивості хімічних сполук різних класів,
Обладнання і реактиви: штатив з набором пробірок; водні розчини лугів,
кислот, солей; хлорна і бромна вода, сульфід натрію або амонію, оксиди
металів СаО, ВаО.
Література: [4], с.10-45, [5],с.18-52

Хід роботи.
Дослід 1. Одержання і властивості оксидів
а) Налити в пробірку 1 мл розчину купрум сульфату CuSO4 і додати
натрій гідроксид NaOH до утворення блакитного осаду купрум гідроксиду.
Обережно нагріти одержаний осад до зміни кольору на чорний. Охолодити
пробірку і додати 1 мл кислоти. Записати, які відбуваються зміни та скласти
рівняння відповідних реакцій. Зробити висновок про хімічний характер купрум
оксиду.
б) В пробірку з дистильованою водою додати 1-2 краплини індикатору
фенолфталеїну. Внести на кінці шпателю оксиди кальцію СаО або барію ВаО.
Записати, як змінюється колір фенолфталеїну. Скласти рівняння реакції
взаємодії оксиду з водою, зробити висновок про його хімічний характер.
Дослід 2. Одержання слабких кислот
У три сухі пробірки додати на кінці шпателю сухі солі: в першу – ацетат
натрію СН3СООNa, в другу – натрій сульфіту Na2SO3, в третю – розчину натрій
силікату Na2SiO3. Налити у пробірки по 1 мл сульфатної кислоти H2SO4 і
обережно понюхати вміст першої та другої пробірок (якщо запаху немає,
пробірки можна обережно підігріти). Записати спостереження. Відмітити

20
утворення золю, а потім гелю (H2SiO3)n у третій пробірці. Скласти рівняння
реакцій, зробити висновок про характерні особливості різних кислот.
Дослід 3. Одержання і властивості різних типів основ
а) Нерозчинні основи.
У дві пробірки налити окремо по 1 мл розчинів солей нікель сульфату
NiSO4 та ферум хлориду FeCl3 і додати по 1 мл розчину натрій гідроксиду
NaOH. Записати спостереження. Зробити висновок про природу основ.
б) Амфотерні гідроксиди.
У дві пробірки налити по 2 мл розчинів солей цинку і хрому (алюмінію).
Додати по краплях розчин натрій гідроксиду до утворення драглистих осадів.
Осад в кожній пробірці розділити приблизно порівну на дві пробірки. Додати
до першої розчин NaOH, а до другої – розчин кислоти до повного розчинення
осадів. Зробити висновок про характер гідроксидів. Навести реакції.
Дослід 4. Одержання різних типів солей
а) Середні солі. У трьох пробірках провести реакції між розчинами: а)
цинк сульфату ZnSO4 і барій хлориду; б) калій хромату К2СrО4 і барій хлориду
ВаС12; б) плюмбум нітрату Pb(NO3)2 та калій йодиду KI. Записати
спостереження. Скласти рівняння реакцій утворення солей у молекулярному та
іонному вигляді.
б) Кислі солі. У пробірку з розчином кальцій гідроксиду (або барій)
пропускати діоксид карбону СО2 з апарату Кіппа, поки одержаний на початку
осад СаСО3 (ВаСО3) не розчиниться внаслідок утворення кислої розчинної солі
– кальцій (барій) гідрогенкарбонату. Записати рівняння реакцій.
в) Основні солі. У дві пробірки налити по 1 мл розчину купрум сульфату
CuSO4 і додати до першої 1-2 мл розчину натрій гідроксиду, а до другої – 0,5-1
мл розчину амоній гідроксиду NH4OH до утворення осадів різного кольору.
Нагріти пробірки у полум‟ї пальника і записати спостереження. Скласти
рівняння реакцій. Зробити висновок, в якій з пробірок утворилась основна сіль
гідроксокупрум сульфат, а в якій – купрум гідроксид.

Контрольні питання
1. Записати рівняння реакцій наступних перетворень:
SO3 H2SO4; CuCl2 CuSO4 Cu(OH)2 CuO;
ZnOHCl ZnCl2; KOH K2ZnO2; NaHCO3 Na2CO3
2. Записати формули оксидів, які відповідають елементам: Na , C+4, S+4,
+

Fe+3. Навести формули їх гідроксидів (кислот чи основ) та вказати їх хімічний

характер. Назвати сполуки.
3. Написати рівняння реакцій одержання солей: K2SO4, Cu(NO3)2, CaCO3 як
наслідок взаємодії: а) двох оксидів; б) оксиду і основи; в) оксиду і кислоти;
г) основи і кислоти; г) двох солей.
4. Чи можуть одночасно перебувати у реакційній суміші наступні речовини:
а) літій гідроксид та натрій гідроксид,
б) калій гідроксид та сульфур (IV) оксид,
в) кальцій гідроксид та цинк гідроксид,
г) натрій гідроксид та фосфор (V) оксид,
21
 д) хлоридна кислота та алюміній оксид.
Навести рівняння можливих реакцій.
5. З якими з перелічених речовин буде реагувати:
а) Ва(ОН)2 – кальцій оксид, вуглекислий газ, купрум(II) сульфат, хлоридна
кислота;
б) НСІ – натрій гідроксид, сульфур (IV) оксид, кальцій карбонат, алюміній
оксид;
в) Аl(ОН)3 – калій гідроксид, сульфатна кислота, сульфур (VІ) оксид.

Лабораторна робота № 8
Властивості металів
Основні теоретичні питання. Електронна будова атомів металів,
властивості найбільш поширених металів у відповідності з їх положенням у
Періодичній таблиці.
Мета роботи: ознайомитись з типовими фізичними та хімічними
властивостями металів.
Обладнання і реактиви: штатив з набором пробірок; зразки металів Nа,
Са, Zn, Сu, Fе, Al, у вигляді порошку чи гранул; водні розчини лугів, кислот,
солей.
Література: [1], с. 115-138, [3], 180-196
Хід роботи
Дослід 1. Горіння металів на повітрі
Пластинку міді або стружку магнію внести в полум‟я пальника.
Записати спостереження. Скласти рівняння реакції окиснення металу.
Дослід 2. Забарвлення полум'я солями лужних та лужноземельних
металів
Користуючись спеціальним металевим шпателем, внести в полум'я
газового пальника по черзі солі літію, натрію, калію, кальцію, барію та
стронцію. Відзначити колір полум‟я пальника.
Дослід 3. Взаємодія металів з водою
Приготувати маленький шматочок натрію або кальцію. У кристалізатор
налити води і додати 1-2 краплини фенолфталеїну. На шматочок
фільтрувального паперу, який плаває на поверхні води, покласти метал.
Спостерігати утворення газу, який може спалахувати, та забарвлення
фенолфталеїну у малиновий колір. Пояснити спостереження. Записати рівняння
реакції металу з водою.
Дослід 4. Взаємодія металів з лугами
В одну пробірку помістити гранулу цинку, в другу - шматочок алюмінію.
Додати в кожну з них 3-5 крапель розчину лугу (КОН або NaOH ). Якщо реакції
ідуть повільно – підігріти на водяній бані. Спостерігати виділення газу. Скласти
рівняння реакцій.
Дослід 5. Взаємодія металів з розчинами солей

22
 У пробірку налити 2 мл розчину купрум (ІІ) сульфату і занурити
залізний цвях. Через деякий час відмітити зміни, які відбуваються на поверхні
металу. Скласти рівняння реакції. Пояснити хід досліду.
Дослід 6. Взаємодія металів з кислотами
У три пробірки налити по 1-2 мл розбавлених кислот: у першу –
хлоридної НС1, у другу – сульфатної H2SO4 , в третю – нітратної HNO3 . Для
дослідження в першу пробірку внести гранулу цинку, у другу – стружку заліза,
у третю – порошку або шматочок міді (бажано під тягою). Спостерігати
виділення бульбашок газів (яких?). Якщо процес іде повільно, пробірки злегка
нагріти. Скласти рівняння реакцій. Пояснити, чому утворюються різні гази.
Дослід 7. Твердість води та її усунення (теоретичний розгляд)
Твердість природної води визначається вмістом солей Са(НСО3)2,
Mg(HCO3)2, MgSO4, CaCl2 , MgCl2 тощо . При нагріванні або випаровуванні ці
солі створюють шар накипу. Тому жорстка вода непридатна для фарбування
тканин, прання білизни, виробництва мила та ін. Перед вживанням таку воду
обов‟язково пом‟якшують. Розрізняють твердість двох видів: тимчасову і
постійну.
Тимчасова твердість обумовлена наявністю гідрокарбонатів Са(НСО3)2,
Mg(HCO3)2, а також Fe(HCO3)2 . Тимчасова твердість води може бути усунута
тривалим кип'ятінням. При цьому протікають такі реакції:
Са(НСО3)2 = CaCО3 +Н2О+СО2
Mg(HCO3)2 = Mg(OH)2 +2CO2.
Якщо у воді є солі феруму, накип набуває бурого кольору.
Постійна твердість визначається вмістом сульфатів і хлоридів кальцію та
магнію. Одиниця твердості: 1мг-екв/на 1 л води іонів Са2+ і Мg2+ або 1 г-екв/на
1 м3 води.
Для усунення тимчасової твердості, крім методу кип'ятіння,
використовують методи осадження:
- вапняний метод: Са(НСО3)2+Са(ОН)2 = 2СаСО3 +2Н2О
Mg(HCO3)2+2Са(ОН)2 =2СаСО3 +Mg(OH)2 +2H2O
- натронний метод: Са(НСО3)2+2NaOH = СаСО3 +Na2CO3+2H2O
Mg(HCO3)2+4NaOH = Mg(OH)2 +2Na2CO3+2H2O
- содовий метод: Са(НСО3)2+Na2CO3 = СаСО3 +2NaHCO3
Mg(HCO3)2+ Na2CO3 = MgCO3  +2NaHCO3
Для видалення постійної твердості можна використовувати:
- содовий метод: CaSO4+ Na2CO3 = CaCO3 +Na2SO4
MgSO4+Na2CO3 = MgCO3 +Na2SO4
- фосфатний метод: 3 CaSO4+2Na3PO4 = Ca3(PO4)2 +3Na2SO4
3MgSO4+2Na3PO4 =Mg3(PO4)2 +3Na2SO4
- метод катіонного обміну на пермутитах: Na2П + Ca2+ = CaП + 2Na+

Контрольні питання
1.Написати рівняння реакцій взаємодії: а)конц. HNO3 з міддю, магнієм; б)розб.
H2SO4 з магнієм, залізом; в)НСІ з цинком та сріблом.

23
2.Обчислити, в якому випадку виділиться більше водню: якщо у розчині
сульфатної кислоти розчинити 50 г марганцю або 50 г цинку (за н.у.)?
3.Чому при одержанні Zn(OH)2 не можна використовувати надлишок лугу, а
при одержанні Mg(OH)2 можна? Приведіть рівняння реакцій у молекулярному й
іонному виді.
4.Визначити еквівалентні маси металу і його оксиду, якщо 4,61 г цього металу
витісняє з кислоти 0,375 г водню (н.у.).

Лабораторна робота № 9
Загальні властивості неметалів
Основні теоретичні питання. Електронна будова атомів неметалів,
властивості найбільш поширених неметалів у відповідності з їх положенням у
Періодичній таблиці.
Мета роботи: ознайомитись з типовими фізичними та хімічними
властивостями неметалів.
Обладнання і реактиви: штатив з набором пробірок; водні розчини
кислот, солей; хлорна вода; сульфід та сульфіт натрію.
Література: [2], с. 45-59, [3], c.114-132

Хід роботи
Дослід 1. Сполуки галогенів та їх властивості
У пробірку налити 1 мл розчину КІ і додати стільки ж хлорної води.
Перемішати розчин і додати до 0,5 мл бензолу (під витяжною шафою). Ще раз
добре перемішати. Спостерігати зміну кольору бензольного шару. Записати
спостереження. Скласти рівняння реакцій. Зробити висновок про взаємну
хімічну активність галогенів.

Дослід 2. Окисно-відновні властивості сполук Сульфуру

а) Додати до 1 мл натрій сульфіду 1-2 краплини сульфатної кислоти і
розчину натрій сульфіту до утворення вільної сірки у вигляді каламуті. Скласти
рівняння реакції. Зробити висновок, які властивості – окисника або відновника
має атом Сульфуру в натрій сульфіді та в натрій сульфіті.
б) У пробірку налити 1 мл розчину калій дихромату K2Cr2O7, 0,5 мл
розчину сульфатної кислоти H2SO4 та додати декілька кристаликів натрій
сульфіту Na2SO3 до зміни забарвлення (зелений колір іону Cr3+). Скласти
рівняння реакції. Вказати, окисником чи відновником є іон SO32- в цьому
процесі.

Дослід 3. Окисні та відновні властивості гідроген пероксиду

а) Окиснення калій йодиду в кислому середовищі
В пробірку внести 1 мл розчину КІ, прилити 0,5 мл 2 н H2SO4, а потім по
краплях додати розчин Н2О2 до появи жовтого кольору. Утворення йоду добре
буде видно, якщо додати кілька крапель бензолу. Написати рівняння реакції.
24
 б) Відновлення калій перманганату у кислому середовищі
В пробірку внести 1 мл розчину калій перманганату KMnO4, потім
додати 0,5 мл розчину сульфатної кислоти та 10%-й розчин Н2О2 до
знебарвлення розчину. Написати рівняння реакції.

Контрольні питання
1. Написати електронні формули атомів галогенів у нормальному і
збудженому станах. Пояснити, чому хлор, бром і йод мають різні ступені
окиснення (які?), а фтор тільки -1.
2. Визначити ступені окислення нітрогену та фосфору в таких сполуках:
НNО3, N2О5, NаNО2, NH3, NH4NO3, N2, H3РO4, Р2О5, РН3, Р, Р2О3, H4Р2O7.
3. Скласти електронний баланс, вказати окисник і відновник у рівняннях:
KIO3 + Na2SO3 + H2SO 4 = I2 + Na2SO4 + H2O + K2SO4
NaNO2 + PbO2 + H2SO4 = NaNO3 + PbSO4 + H2O
SnCl2 + FeCl3 = SnCl4 + FeCl2
4.Записати рівняння реакцій одержання діоксиду сульфуру SO2 трьома
різними способами і взаємодії його з водою; з киснем; з розчином лугу.
5. З якими із наведених речовин (калій оксид, нітратна кислота, цинк, натрій
гідроксид, карбон (ІІ) оксид) може взаємодіяти розбавлена сульфатна кислота.
Напишіть рівняння можливих реакцій, складіть повні й скороченні іонні
реакції.

Лабораторна робота № 10
Властивості органічних сполук
Основні теоретичні питання.
Загальні формули, номенклатура, гомологічні ряди та ізомерія алканів,
алкенів та алкінів; - типи хімічних зв'язків у алканах, алкенах та алкінах; -
загальні способи одержання насичених та ненасичених сполук; - специфічні
особливості властивостей насичених та ненасичених вуглеводнів; найважливіші
представники насичених та ненасичених вуглеводнів, що мають промислове
значення;
Функціональні групи та класи оксигеновмісних сполук; найважливіші
представники оксигеновмісних сполук; галузі застосування спиртів,
карбонільних сполук, кислот, жирів, вуглеводів.
Мета роботи: ознайомитись з принциповими відмінностями у
властивостях насичених та ненасичених вуглеводнів, з властивостями
оксигеновмісних сполук різних класів.
Обладнання і реактиви: штатив з набором пробірок; бромна вода;
розчини KMnO4; CuSO4; NaOH; аміачний розчин аргентум гідроксиду;
металічний Na; спиртовий розчин мила; етанол; оцтова кислота; оцтовий
альдегід; фенолфталеїн.
Література: [4], с.10-115, [5], с.16-45

Хід роботи
Дослід 1. Відношення рідких вуглеводнів до окисників
25
 У одну пробірку наливають 2 - 3 мл бромної води, а в другу 2 - 3 мл 0,5%-
ного розчину калій перманганату. До обох пробірок додають по 2 мл пентану
або гексану і сильно збовтують. Відмітити, які зміни відбуваються з кожним
розчином через 3 - 5 хв.
Паралельно проводять аналогічні досліди з пентеном. Пояснити різний
характер поведінки насичених та ненасичених вуглеводнів. Для пентену
написати відповідні реакції:
С5Н10 + Br2 → С5Н10+KMnO4→
Дослід 2. Утворення алкоголятів натрію і їх гідроліз
У пробірку наливають 2-3 мл етилового спирту. Потім додають кусочок
очищеного металічного натрію, попередньо висушивши його між листами
фільтрувального паперу. При цьому спостерігається взаємодія металічного
натрію зі спиртом з утворенням алкоголяту натрію і водню. Реакція
супроводжується виділенням тепла.
С2Н5ОН + Na 
Після повного розчиненя металічного натрію утворений алкоголят
розкладають водою та додають декілька крапель фенолфталеїну.
С2Н5ОNa + Н2О 
Чому індикатор змінив своє забарвлення?

Дослід 3. Окиснення етилового спирту калій перманганатом

У пробірку наливають 1-2 мл етилового спирту, додають 1 мл водного
розчину марганцевокислого калію і обережно нагрівають. При цьому
утворюється оцтовий альдегід, який можна виявити за характерним запахом.
СН3СН2ОН + КMnО4 
Спостерігати за зміною забарвлення розчину та появою осаду.
Дослід 4. Утворення складних ефірів (естерів) органічних кислот
Характерною особливістю спиртів є їх властивість утворювати естери
при взаємодії з кислотами. Реакція утворення естерів є оборотною і може бути
виражена таким рівнянням:
O O
|| ||
R-C-OH + R-OH  R-C-OR + H2O
Для швидкого досягнення рівноваги застосовують як каталізатор
сульфатну кислоту.
Утворення оцтовоетилового естеру. У пробірці змішують 2 мл
концентрованої оцтової кислоти, 2 мл етилового спирту і 0,5 мл сульфатної
кислоти. Одержану суміш обережно кипятять декілька хвилин і після
охолодження виливають у пробірку з насиченим розчином кухонної солі.
Утворений оцтовоетиловий ефір, малорозчинний у воді, піднімається на
поверхню, тоді як спирт і оцтова кислота, що не вступили в реакцію,

26
переходять у водний нижній шар. Ефір має характерний приємний освіжаючий
запах.

Дослід 5. Утворення купрум гліцерату

У пробірку наливають 1-2 мл 10%-ного розчину натрій гідроксиду і
декілька крапель купрум сульфату (мідного купоросу). До одержаного осаду
додають 2-3 краплі гліцерину і збовтують. Спостерігають розчинення осаду і
появу темно-синього забарвлення, що вказує на утворення гліцерату купруму.
Ця реакція є характерною для багатоатомних спиртів. Наведіть рівняння
відповідних реакцій.

Дослід 6. Реакція «срібного дзеркала» (якісна реакція на альдегіди)

У чисту пробірку наливають 2 мл аміачного розчину аргентум гідроксиду
і додають 1 мл альдегіду. Суміш слабко нагрівають. Протягом декількох хвилин
срібло відновлюється і осідає на поверхні пробірки у вигляді срібного дзеркала.
Напишіть рівняння реакції.

Дослід 7. Гідроліз мила

У суху пробірку наливають біля 1 мл спиртового розчину мила і додають
декілька крапель 1% розчину фенолфталеїну. До одержаної суміші поступово
доливають дистильовану воду. З‟являється характерне малинове забарвлення,
що вказує на лужне середовище розчину. Наведіть рівняння реакції, що
відбулась. Зробіть висновки.

Контрольні питання
1. Чим обумовлена різноманітність органічних сполук?
2. У чому причина зміни фізичних властивостей вуглеводнів з однаковим
складом молекул?
3. Які чинники впливають на властивості органічних сполук?
4. В результаті дегідратації етанолу масою 92 г (в присутності каталізатору
алюміній оксиду), утворилося 40 л етилену (н. у.). Яким є вихід вуглеводню?
5. Напишіть рівняння реакцій, за допомогою яких можна здійснити такі
перетворення:
а) Карбон метан хлорметан тетрахлорметан;
б) Ацетилен етилен етан хлоретан бутан;

Лабораторна робота № 11
Загальні властивості та методи добування
високомолекулярих сполук
Основні теоретичні питання.
Класифікація та методи одержання високомолекулярних сполук.
Відмінність у властивостях мономерів та полімерів. Залежність властивостей

27
полімерів від їх будови. Загальні формули та властивості натуральних,
штучних та синтетичних полімерів, що набули широкого застосування в техніці
та різних галузях господарства.
Мета роботи:Ознайомитись з методами синтезу, фізико-хімічними
властивостями високомолекулярних сполук.
Обладнання і реактиви: зразки полімерів.
Література: [4], с.152-175, [6], с. 29-53.

Хід роботи
Ознайомитись з властивостями полімерів, наведеними в таблиці. Зробити
висновок щодо хімічної активності цих високомолекулярних сполук.
Таблиця 1
Деякі властивості природних, штучних і синтетичних полімерів
№ Густина Відношення до конц р-н H2SO4 конц
Назва
г/см³ Нагрівання Спалювання NaOH р-н
Горить яскравим
полум'ям з утв.
1 Бавовна Не плавиться сірого попелу, Набухає Руйнується
поширюючи запах
паленого паперу.
Горить погано,
Внаслідок запах паленого
сильного пір'я, утворюється
2 Вовна Руйнується Руйнується
нагрівання чорна кулька,що
спікається розтирається у
порошок.
Плавиться,
Горить швидко,
Ацетат утворюючи
утворюючи малень-
3 целю- 1.3-1.32 світлу Розчиняється Руйнується
ку липку кульку
лози блискучу
бурого кольору
кульку
Плавиться,
утв. тверду Погано горить,
Розчиняєть-
блискучу навіть у полум'ї,
4 Капрон 1.0-1.3 Не діє ся протягом
кульку поширюючи
5-10хв
tскл=50ºС неприємний запах
tпл=220ºС
Плавиться, Горить спалахом,
утворюючи кіптявим полум'ям,
тверду поширюючи різкий Розчиняється Обуглюєть-
5 Лавсан 1.3
смолу. запах, утворюється при кипятінні ся
tскл=69ºС темна, тверда
tпл=265ºС блискуча кулька
28
6 Плавиться,
Горить кіптявим
утворюючи
полум‟4ям, Розчиняється
Нітрон кульку Не діє
поширюючи при кипінні.
неправильно
неприємний запах
ї форми.
Плавиться, Горить блакитним
скручуючись полум‟ям з харак- Розчиняєть-
7 Найлон 1.0-1.3 Не діє
tскл=57ºС терним запахом ся
tпл=270ºС прілих горіхів
Плавиться,
Горить синюватим
Поліети 0.91- розм'якшує-
8 полум'ям без Не діє Не діє
лен 0.97 ться при 105
кіптяви
-130 0С
Плавиться, Горить кіптявим
Полісти 1.04-
9 розм'якшуюч полум'ям з різким Руйнується Руйнується
рол 1.05
ись при 80ºС запахом
Розм‟якшу
Поліві- Горить з кіптявою.
1.35- ється при 50- Не
10 нілхло- При горінні Не діє
1.43 70ºС діє,чорніє
рид виділяється HCl
tпл=270ºС
Горить блакитним
Плавиться,
Поліме- полум'ям без
розкладаючи
11 тилмета 1.19 кіптяви, потріскую- Не діє Не діє
сь.
крилат чи і даючи єфірний
tскл=105ºС
запах.
Плавиться При 4000С
Фторо- 2.15-
12 tcкл= -113ºС, розкладається з Не діє Не діє
пласт 2.24
tпл=325ºС виділенням фтору.

Індивідуальне завдання.
Для зазначених викладачем полімерів заповнити наступну таблицю.
Таблиця 2
Характеристика полімеру
Назва Формула Формула Реакція син- Застосування
полімеру полімеру мономеру тезу полімеру Полімеру

Перелік полімерів
1 Поліетилен 10.Полігексаметилен-
2. Поліпропілен адипінамід
3. Полівінілхлорид 11. Тефлон
4. Полістирол 12. Бутадієн-стирольний
Таблиця 3
17.Поліамідне волокно
18. Полівінілспиртове
волокно
19. Поліуретанове

29
5. Полівінілбутираль каучук волокно
6. Поліакрилонітрил 13. Поліметилметакрилат 20.Поліформальдегідне
7. Бутадієновий каучук 14.Полівінілацетат волокно
8. Ізопреновий каучук 15.Поліетилентерефтал 21.Поліефірне волокно
9. Фенолформальдегідні 16.Ацетилцелюлоза 22.Фторволокно
Смоли

Контрольні питання
1. Вкажіть відмінність між процесами полімеризації, поліконденсації,
співполімеризації?
2. Яка різниця у фізико-хімічних властивостях лінійних та просторових
полімерів?
3. В чому полягають основні відмінності трьох фізичних станів полімеру?
4. Яка існує залежність властивостей полімеру від орієнтації макромолекул
та кристалічності полімеру?
5. Формули основних полімерів, що застосовуються для одержання
волокон, лаків, клеїв, каучуків та гуми.

Лабораторна робота № 12
Якісні реакції хімічних сполук
Основні теоретичні питання. Основні положення теорії
електролітичної дисоціації;основні якісні реакції на катіони і аніони.
Мета роботи: експериментально вивчити якісні реакції на катіони і
аніони в розчинах електроліту, виконати якісний аналіз невідомої солі.
Обладнання і реактиви. Штатив з набором пробірок, водні розчини солей
феруму (ІІІ), ніколу (ІІ), купруму (ІІ), цинку (ІІ), набір крапельниць з
реагентами: розчин амоній роданіду (NH4CNS), амоній гідроксиду (NH4OH),
натрій сульфіду (Na2S), хлоридної кислоти (HCl), нітратної кислоти (HNO3),
барій хлориду (BaCl2), аргентум нітрату (AgNO3), спиртовий розчин
диметилгліоксиму.
Література: [6], с. 130-156

Хід роботи
Дослід 1. Виявлення іона Fe3+
Якісна реакція з амоній роданідом: налийте в пробірку 1-2 краплі розчину
феруму (ІІІ), додайте 2-3 краплі розчину амоній роданіду. Спостерігайте зміну
забарвлення розчину. Записати рівняння реакції в молекулярній і іонній формі.
Дослід 2. Виявлення іона Zn2+
Якісна реакція з натрій сульфідом: налийте в пробірку 1-2 краплі солі
цинку (ІІ), додайте 3-4 краплі розчину натрій сульфіду (у витяжній шафі).
Спостерігайте утворення осаду цинк сульфіду. Записати рівняння реакції в
молекулярній і іонній формі.
Дослід 3. Виявлення іона Cu2+
30
 Якісна реакція з амоній гідроксидом: налийте в пробірку 1-2 краплі солі
купруму (ІІ), додайте 4-5 крапель концентрованого розчину аміаку (амоній
гідроксиду). Спостерігайте утворення осаду купрум гідроксиду і подальше його
розчинення внаслідок утворення купрум гідроксоаміакату. Записати рівняння
реакції в молекулярній і іонній формі.
Дослід 4. Виявлення іона Ni2+
Якісна реакція з диметилгліоксимом: налийте в пробірку 1-2 краплі солі
нікол (ІІ), додайте кілька крапель розчину аміаку до повного розчинення
основної солі ніколу. Потім додайте 2-3 краплі спиртового розчину
диметилгліоксиму. Спостерігайте утворення осаду нікол гліоксимату.
H3C ─ C = N ─ OH

H3C ─ C = N ─ OH
Записати рівняння реакції в молекулярній і іонній формі.
Дослід 5. Виявлення іона SO42-
Якісна реакція з барій хлоридом: налийте в пробірку 2-3 краплі калію
(або натрію) сульфату, додайте 2-3 краплі хлоридної кислоти (1 моль/л), та 2-3
краплі розчину барій хлориду. Спостерігайте утворення осаду барій сульфату.
Записати рівняння реакції в молекулярній і іонній формі.
Дослід 6. Виявлення іона Cl-
Якісна реакція з аргентум нітратом: налийте в пробірку 1-2 краплі
розчину натрій хлориду, додайте 1-2 краплі розчину нітратної кислоти (1
моль/л) та 2 краплі розчину аргентум нітрату. Спостерігайте утворення осаду
аргентум хлориду. Записати рівняння реакції в молекулярній і іонній формі.
Дослід 7. Виконати якісний аналіз розчину невідомої солі
Отримайте у лаборанта розчин невідомої солі, розлийте по 1-2 краплі у 6
пробірок, проведіть якісні реакції на катіони і аніони, запишіть спостереження і
визначте катіон та аніон невідомої солі, запишіть її формулу. Зробіть висновок
про якісний склад солі.
Контрольні питання
Записати в молекулярній і іонній формі рівняння реакцій, зазначивши
зміну забарвлення розчину, випадання осаду певного кольору, виділення газу:
1.Na2CO3 + HCl =
2.BaCl2 + Na2SO4 =
3.AgNO3 + KCl =
4ZnSO4 + NaOH =
5.FeCl3 + NH4SCN =
6.ZnCl2 + Na2S =
7.Pb(NO3)2 + KI =
8.CuSO4 + NH4OH =

31
 РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
1.Булавін В.І. Загальна хімія [Текст]: навч. посіб. для студентів хім.-технол. та
нехім. спец. ден. та заоч. форм навчання / заг. ред. проф. В. І. Булавіна. Нац.
техн. ун-т ХПІ, 2-ге вид. – Харків : вид-во ХПІ, 2019. – 373 с.
2.Григор‟єва В.В. Загальна хімія [Текст] : Підруч. для студ. нехім. спец. вищ.
навч. закладів. / В.В.Григор‟єва, В.М.Самійленко, А.М.Сич, О.А. Голуб – К.:
Вища шк., 2009. – 471 с.
3.Гуменецький Т. В. Фізико-хімія полімерів [Текст] : навч. посіб. /
Т.В.Гуменецький, В. Є.Левицький, О.В. Суберляк; Нац. ун-т "Львів.
політехніка". – Львів : вид-во Львів. політехніки, 2020. – 418 с.
4. Курта С.А. Хімія органічних сполук: підручник для вищих навчальних
закладів /С.А. Курта, Є.Р.Лучкевич, М.П. Матківський. – Івано-Франківськ:
Прикарпат. нац.ун-т ім.В.Стефаника, 2017. – 608 с.
5. Суберляк О.В. Теоретичні основи хімії та технології полімерів : навч. посіб. /
О. В. Суберляк, В. Й. Скорохода, Н. Б. Семенюк ; Нац. ун-т "Львів.
політехніка". - Львів : Вид-во Львів. політехніки, 2014. - 335 с.
6. Посібник з хімії для вступників до вищих навчальних закладів [Інтернет-
ресурс]. Режим доступу: https://subject.com.ua/chemistry/admission/index.html

32
 Додаток
Таблиця 1. Значення електронегативностей хімічних елементів
(за Полінгом)
Група I A II A III B IV B V B VI B VII B VIII B VIII B VIII B I B II B III A IV A V A VI A VII A VIII A
Період
H He
1
2.0 4.5
Li Be B C N O F Ne
2
0.98 1.57 2.04 2.55 3.2 3.44 3.98 4.4
Na Mg Al Si P S Cl Ar
3
0.93 1.31 1.61 1.6 2.49 2.58 3.0 4.3
K Ca Sc Ti V Cr Mn Fe Co Ni Cu Zn Ga Ge As Se Br Kr
4
0.82 1.00 1.36 1.54 1.63 1.66 1.55 1.83 1.88 1.91 1.90 1.65 1.81 2.01 2.4 2.55 2.96 3.00
Rb Sr Y Zr Nb Mo Tc Ru Rh Pd Ag Cd In Sn Sb Te I Xe
5
0.82 0.95 1.22 1.33 1.6 2.16 1.9 2.2 2.28 2.20 1.93 1.69 1.78 1.96 2.21 2.4 2.66 2.60
Cs Ba * Hf Ta W Re Os Ir Pt Au Hg Tl Pb Bi Po At Rn
6
0.79 0.89 1.3 1.5 2.36 1.9 2.2 2.20 2.28 2.64 2.2 1.62 2.33 2.02 2.3 2.5 2.2
Fr Ra ** Rf Db Sg Bh Hs Mt Ds Rg Cn Uut Uuq Uup Uuh Uus Uuo
7
0.8 0.9

Таблиця 2. Розчинність деяких речовин у воді

33
 Таблиця 3. Термодинамічні константи деяких речовин

Речовина Ho298, So298, Go298, Ho298, So298, Go298,

кДж/моль Дж/(мольК) кДж/моль Речовина кДж/моль Дж/(мольК) кДж/моль

Al (тв.) 0 42,69 0 HCl (газ) -92,3 186,8 -95,2

Al2O3 (тв.) -1676,0 50,9 -1582,0 HCl (рід.) -167,5 55,2 -131,2
Al2(SO4)3 (тв.) -3434,0 239,2 -3091,9 H2O (газ) -241,8 188,7 -228,6
BaO (тв.) -548,1 72,0 0 H2O (рід.) -285,8 70,1 -237,3
BaSO4 (тв.) -1458,9 132,2 H2O2 (рід.) -187,4 105,4 117,6
C (граф.) 0 5,7 0 H2S (газ) -21,0 205,7 -33,8
C (алм.) 0 2,38 0 N2 (газ) 0 191,5 0
Cа (тв...) 0 41,6 0 NH3 (газ) -46,2 192,6 -16,7
CaCO3 (тв.) -1206,8 91,7 0 N2O (газ) 82,0 119,9 104,1
CaO (тв. -635,1 38,1 0 NO (г) 90,3 210,6 86,6
CaSO4 (тв.) -1436,3 106,7 0 NO2 (г) 33,5 240,2 51,5
CH4 (газ) -74,9 186,2 -50,8 N2O4 (газ) 9,6 303,8 98,4
C2H2 (газ) 226,8 200,8 209,2 NH4Cl (тв.) -315,4 94,6 -343,6
C2H4 (газ) 52,3 219,4 68,1 NH4NO3 (тв.) -365,4 151,0 -183,8
C2H6 (газ) -89,7 229,5 -32,9 NOCl (газ) 52,5 260,0 66,9
C6H6 (рід.) 82,9 269,2 129,7 O2 (газ) 0 205,0 0
C2H5OH(рід.) -277,6 160,7 -174,8 P2O3 (тв.) -820,0 173,5 -
CO (газ) -110,5 197,5 -137,1 P2O5 (тв.) -1492,0 114,5 -1348,8
CO2 (газ) -393,5 213,7 -394,4 PCl3 (газ) -277,0 311,7 -286,3
CS2 (рід.) 87,8 151,0 63,6 PCl5 (газ) -369,5 362,9 -324,6
Cr (тв..) 0 23,8 0 Pb (тв.) 0 64,9 0
Cr2O3 (тв.) -1440,6 81,2 -1050,0 PbO (тв.) -219,3 66,1 -189,1
Cu (тв...) 0 33,3 0 PbS (тв.) -276,6 74,9 -218,3
CuO (тв.) -162,0 42,6 -129,9 S (тв.) 0 31,9 0
Cu(NO3)2(тв..) -205,9 113,0 -166,1 SO2 (газ) -296,9 248,1 -300,2
Fe (тв..) 0 27,15 0 SO3 (газ) -395,8 256,7 -371,2
Fe2O3 (тв.) -822,2 87,4 -740,3 SrO (тв.) -590,5 55,2 0
FeO (тв.) -1117,1 146,2 -1014,2 SrSO4 (тв.) -1459,0 121,8 0
H2 (газ) 0 130,5 0 Zn (тв.) 0 41,6 0
HBr (газ) -36,3 198,6 -53,3 ZnO (тв.) -350,6 43,6 -320,7
HJ (газ) 26,6 206,5 1,8 ZnS (тв.) -201,0 57,7 -198,3

34