Міністерство освіти і науки України

Полтавський національний технічний університет

імені Юрія Кондратюка

Кафедра хімії

ЖУРНАЛ ЛАБОРАТОРНИХ РОБІТ

ІЗ ДИСЦИПЛІНИ «ХІМІЯ»
ДЛЯ СТУДЕНТІВ УСІХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ

Полтава 2016
 2

Журнал лабораторних робіт із дисципліни «Хімія» для студентів

усіх спеціальностей. – Полтава: ПолтНТУ, 2016. – 33 с.

Укладачі: Стороженко Д.О., Бунякіна Н.В., Дрючко О.Г. –

кандидати хімічних наук, доценти.

Відповідальний за випуск: Стороженко Д.О., завідувач кафедри

хімії, кандидат хімічних наук, доцент.

Рецензенти: Новохатній В.Г., д. т. н., завідувач кафедри прикладної

екології і природокористування; Сененко Н.Б., к. ф.-м. н., доцент.

Затверджено науково-методичною
радою університету
від 28.12.2016 р., протокол № 2

Коректор І.Л. Петренко

22.14.05.13

Загальні положення
 3

Лабораторні роботи з дисципліни «Хімія» проводять паралельно з

лекціями з цієї дисципліни.
Усі роботи студенти виконують самостійно під керівництвом
викладача, оформляють і здають їх по закінченню заняття.
До кожної лабораторної роботи студенти повинні бути підготовлені,
для чого необхідно:
1) керуючись вимогами до знань з теми, опрацювати методичні
вказівки, підготовлені на кафедрі, посібники з лабораторного практикуму,
розділи підручника і конспекти лекцій;
2) ознайомитися з інструкціями з техніки безпеки та правилами
роботи у хімічній лабораторії.
Непідготовлені студенти до виконання лабораторної роботи не
допускаються. Якщо студент пропустив лабораторні заняття, він повинен
відпрацювати їх у строки, встановлені викладачами кафедри.
До екзамену допускаються лише ті студенти, які виконали всі
лабораторні роботи й отримали позитивні оцінки в ході міжсесійного
контролю. Журнал лабораторних робіт пред’являється екзаменатору.
Основна література для підготовки до лабораторних робіт:
1. Методичні вказівки, розроблені викладачами кафедри хімії.
2. Кириченко В.І. Загальна хімія / В.І. Кириченко. – К.: Вища школа,
2005. – 639 с.
3. Глинка Н.Л. Загальна хімія / Н.Л. Глинка. – К.: Вища школа, 1976. –
704 с.
4. Загальна хімія / В.В. Григор’єва, В.М. Самійленко, А.М. Сич. – К.:
Вища школа, 1991. – 431 с.
5. Курс химии. Ч.1: Общетеоретическая / Под ред. Дмитриева Г.А.,
Лучинского Г.П., Семишина В.И. – М.: Высш. шк., 1972. – 397 с.
6. Курс химии. Ч.2: Специальная для строительных вузов. /Под ред.
В.А. Киреева. – М.: Высш.шк., 1974. – 236 с.

Правила роботи в хімічній лабораторії

При виконанні кожної лабораторної роботи потрібно дотримуватися

 4

методичних указівок.
Лабораторні роботи необхідно виконувати на робочому столі, де
знаходяться потрібні прилади, посуд, реактиви.
При проведенні дослідів потрібно точно додержуватися
послідовності, визначеної в описі досліду.
Усі досліди рекомендується проводити тільки з такими кількостями
речовини, концентраціями розчинів і в такому посуді, як зазначено в
описі досліду.
Щоб зберегти реактиви чистими, рештки невикористаних речовин не
можна повертати в банки і склянки із зазначеним реактивом. Ні в якому
разі не закривати банки й склянки іншими пробками.
Не виливати концентровані кислоти та луги у раковину, не
пустивши попередньо сильного струменя води.
Хімічний посуд, у якому проводяться досліди, має бути абсолютно
чистим.
Нагрівання в пробірках проводити на відкритому полум’ї з
використанням пробіркотримача. Розчини в пробірках слід нагрівати так,
щоб полум’я пальника не доходило до стінок пробірки вище від рівня
рідини. Нагрівання в склянках, колбах, фарфорових чашках проводити
тільки на азбестових сітках.
Дбайливо ставитися до майна лабораторії. Додержуватися
дисципліни і чистоти в лабораторії.
Усі спостереження й рівняння реакції необхідно записувати у
журнал для лабораторних робіт, який пред’являється викладачеві.
Після закінчення роботи потрібно вимити посуд і прибрати робочий
стіл.

Застережні заходи при виконанні дослідів

1. Забороняється пробувати речовини на смак. Нюхати їх необхідно

з великою обережністю. При ознайомленні із запахом речовини треба
направляти струмінь пари чи газу до себе в бік обличчя рухом руки.
2. При нагріванні пробірок їх отвори слід спрямовувати у бік від
себе і від сусідів, тому що іноді відбувається викид речовини.
3. Концентровані кислоти та луги, сильнопахнучі й отруйні
речовини необхідно зберігати у витяжній шафі в особливих склянках з
товстого скла. Їх треба наливати тільки під тягою, обережно нахиляючи
склянку. Брати ці рідини на робоче місце забороняється.
4. При роботі з концентрованими кислотами і лугами треба бути
дуже обережними, пам’ятаючи про руйнівну їх дію на шкіру тіла, тканини
та матеріали.
5. Змішувати рідини, при взаємодії яких виділяється теплота, треба
тільки у спеціальному хімічному посуді. Особливої обережності
необхідно дотримуватися при розведенні сульфатної кислоти.
 5

Концентровану сульфатну кислоту слід додавати у воду, а не навпаки.

6. Забороняється виливати у раковину горючі рідини (бензин,
бензол, ефір), отруйні речовини (солі ртуті), розчини, які містять цінні
метали (наприклад, срібло). Після завершення роботи їх слід зібрати в
спеціальну посудину. Фільтри з осадами також потрібно скласти в
спеціальні збірники.
7. Обережно поводитися з нагрітим хімічним посудом та іншими
предметами. Слід остерігатися теплових опіків.
8. Досліди з легкозаймистими речовинами проводити якнайдалі від
вогню, у витяжній шафі.
9. Правильно користуватися газом.
10. У лабораторії забороняється пити й уживати їжу.

Лабораторна робота № 1

ВИЗНАЧЕННЯ ЕКВІВАЛЕНТНОЇ МАСИ ЦИНКУ

Еквівалентна маса цинку визначається методом витіснення. В основі

 6

досліду лежить реакція, що відбувається за рівнянням:

Еквівалентну масу цинку визначають за об’ємом витиснутого водню.

Для цього складіть прилад, зображений на рис. 1.

Рис. 1. Прилад для визначення еквівалентної маси цинку:

1 – товстостінний циліндр; 2 – кристалізатор;
3 – пробірка з гумовою пробкою; 4 – газовідвідна трубка

На технічних терезах зважте наважку цинку (0,2 – 0,3 г) і запишіть

свої значення у таблицю 1. Заповніть кристалізатор 2 наполовину водою.
Потім наповніть товстостінний циліндр 1 водою доверху і закрийте його
скляною або металевою пластинкою, насуваючи останню ковзанням.
Притримуючи руками пластинку, перекиньте циліндр догори дном,
опустіть його у кристалізатор. Зніміть під водою пластинку, але стежте за
тим, щоб у циліндр не потрапило повітря.
Приготуйте пробірку з газовідвідною трубкою 4. У пробірку 3
налийте 5 – 6 см 3 розчину хлоридної кислоти (1:1), витріть стінки
пробірки фільтрувальним папером, нахиліть пробірку та обережно
покладіть на суху стінку пробірки наважку цинку таким чином, щоб метал
не міг передчасно впасти в кислоту. Щільно закрийте пробірку пробкою з
газовідвідною трубкою і підведіть відкритий зігнутий кінець трубки під
циліндр із водою. Нахиліть пробірку так, щоб метал занурився у кислоту.
Водень, що виділяється, буде витісняти воду з циліндра. Об’єм витісненої
води буде дорівнювати об’єму виділеного водню. Після закінчення
виділення газу визначте його об’єм мірним циліндром і запишіть
значення у таблицю 1. Заповніть відповідні графи в таблиці 1: запишіть
показання термометра, барометра й тиск водяної пари при температурі
досліду, для чого користуйтеся таблицею 2. Значення атмосферного тиску
у мм ртутного стовпчика переведіть у Па за таблицею 3.

Таблиця 1
Експериментальні та довідникові дані
 7

г см3 м3 С К С К мм мм мм
рт. Па рт. Па рт. Па
ст. ст. ст.

Таблиця 2
Тиск насиченої водяної пари при різних температурах

Температур Тиск пари Температур Тиск пари

а, t, С Па10 3 (мм рт.ст.) а, t, С Па103 (мм рт.ст.)
0 0,61 (4,58) 19 2,20 (16,48)
5 0,87 (6,54) 20 2,33 (17,53)
10 1,22 (9,20) 21 2,48 (18,65)
15 1,70 (12,79) 22 2,64 (19,83)
16 1,81 (13,63) 23 2,80 (21,09)
17 1,93 (14,53) 24 2,97 (22,38)
18 2,06 (15,48) 25 3,16 (23,75)

Таблиця 3
Значення тиску в різних одиницях вимірювання

Тиск Р Тиск Р Тиск Р

мм рт.ст. Па10 3 мм рт.ст. Па10 3 мм рт.ст. Па10 3
730 97,3 741 98,8 752 100,3
731 97,5 742 98,9 753 100,4
732 97,6 743 99,1 754 100,5
733 97,7 744 99,2 755 100,7
734 97,9 745 99,3 756 100,8
735 98,0 746 99,5 757 100,9
736 98,1 747 99,6 758 101,1
737 98,3 748 99,7 759 101,2
738 98,4 749 99,8 760 101,3
739 98,5 750 100,0 761 101,5
740 98,7 751 100,1 762 101,6

Обчисліть еквівалентну масу цинку двома способами.

1. Обчисліть масу витиснутого водню за рівнянням Клапейрона–
Менделєєва

,
 8

де – тиск водню, Па;

;
– атмосферний тиск, Па;
– тиск водяної пари, який вона створює у водні при
температурі експерименту, Па;
– об’єм водню в умовах досліду, м 3 ;
– маса водню, г;
– молярна маса водню, г/моль;
– універсальна газова стала, = 8, 314 Дж/(мольК);
– абсолютна температура досліду, К.

Обчисліть еквівалентну масу цинку за законом еквівалентів

.

Потім обчисліть теоретичну еквівалентну масу цинку, знаючи його

атомну масу і валентність.

Порівняйте значення теоретичної еквівалентної маси цинку із

значенням, одержаним експериментальним шляхом. Визначте відносну
похибку досліду:

відносна похибка = .

2. Приведіть об’єм виділеного водню до нормальних умов за

рівнянням Клапейрона
 9

де – об`єм виділеного водню при = 0С , м 3 ;

– відповідно тиск, Па ( = 101,3103 Па) і температура, К (
= 273 К) при нормальних умовах;
– об`єм водню в умовах досліду, м 3 .

Знаючи об’єм еквівалента атомів водню за нормальних умов (11,2 л

або 11,210 -3 м 3 ), визначте еквівалентну масу цинку за законом
еквівалентів, який у цьому випадку визначається за формулою

де – об’єм водню за нормальних умов, м 3 ;

– об’єм еквівалента атомів водню, м 3 .

Порівняйте значення еквівалентної маси цинку, розраховані першим

і другим способами.

Лабораторна робота № 2

ПРИГОТУВАННЯ РОЗЧИНІВ РІЗНИХ КОНЦЕНТРАЦІЙ.

ВИЗНАЧЕННЯ КОНЦЕНТРАЦІЇ КИСЛОТИ ТИТРУВАННЯМ

Для визначення концентрації хлоридної кислоти титруванням лугом

приготуйте 100 см 3 0,1 н. розчину із концентрованої хлоридної
кислоти.
У скляний циліндр налийте розчин концентрованої хлоридної
кислоти та ареометром визначте його густину.
Ареометр – це герметично закрита скляна трубка з розширенням на
нижньому кінці. У верхній частині трубки є шкала, яка відповідає різним
значенням густини. У нижній частині ареометра знаходиться тягарець,
завдяки чому занурений у рідину ареометр установлюється
перпендикулярно до поверхні рідини. Підберіть такий ареометр, щоб
рівень рідини у циліндрі був у межах шкали цього ареометра. Поділка на
шкалі, до якої занурився ареометр, показує густину розчину.
Спостереження ведіть за нижнім меніском. Користуючись таблицею 4,
 10

визначте процентну кон-центрацію розчину кислоти за густиною.

Таблиця 4
Густина водних розчинів хлоридної кислоти (при 20°С)

Густина, кг/м 3 Густина, кг/м 3

1003 1 1108 22
1008 2 1119 24
1018 4 1129 26
1028 6 1139 28
1038 8 1149 30
1047 10 1159 32
1057 12 1169 34
1068 14 1179 36
1078 16 1189 38
1088 18 1198 40
1098 20

За одержаними даними розрахуйте об’єм концентрованої кислоти,

потрібний для приготування 100 см 3 0,1 н. розчину хлоридної кислоти.

Концентровану кислоту відміряйте пробіркою з поділками і вилийте

у мірну колбу на 100 см 3 . Долийте до мітки (за нижнім меніском)
дистильовану воду. Вміст колби ретельно перемішайте.
Точну концентрацію приготовленого розчину кислоти визначте
титруванням розчином лугу відомої концентрації (наприклад: 0,1 н.
 11

).
Бюретку заповніть 0,1 н. розчином вище від нульової
позначки. Потім заповніть капіляр бюретки (нижню частину) так, щоб у
капілярі не було пухирців повітря. Для цього при зливанні надлишку
розчину кінець капіляра підніміть угору.
Натискаючи на гумову трубку біля скляної кульки, яка знаходиться
у цій трубці, злийте надлишок розчину так, щоб нижня частина меніска
була на рівні нульової поділки. При встановленні рівня розчину на
нульову поділку око повинно бути на рівні нижнього краю меніска.
Приготувавши бюретку для титрування, відберіть піпеткою 10 см 3
приготовленого розчину хлоридної кислоти. Відмірений об’єм перенесіть
у конічну колбу для титрування. Сюди ж додайте 2 – 3 краплі
фенолфталеїну. Колбу поставте під бюретку на аркуш білого паперу і
починайте титрувати. З бюретки невеликими порціями наливайте до
кислоти розчин лугу, безперервно перемішуючи вміст колби. Місце, куди
потрапив луг, забарвлюється в рожевий колір, який зникає при
перемішуванні.
Коли рожевий колір почне зникати, повільно додавайте розчин лугу
по одній краплі доти, поки від однієї краплі розчин не забарвиться в
незникаючий слабо-рожевий колір, який не зникає протягом 20 секунд. На
цьому титрування припиніть.
Визначте за бюреткою об’єм витраченого розчину лугу. Вміст колби
вилийте у раковину. Колбу ополосніть дистильованою водою і відберіть
нову порцію розчину хлоридної кислоти. У бюретку долийте розчин лугу
до нульової поділки і повторіть титрування 2 – 3 рази. Потім обчисліть
середній об’єм розчину лугу , витрачений на титрування.
Результати запишіть у таблицю 5.

Таблиця 5
Результати титрування приготовленого розчину

№ Об’єм кислоти для Об’єм лугу, Середній об’єм лугу

досліду титрування ( ), витрачений на ( ), см 3
см 3
титрування ( ),
см 3

1 10
2 10
3 10

Обчислення результатів титрування:

1. Визначте нормальну концентрацію приготовленого розчину
за формулою
 12

2. Визначте титр розчину за формулою

Лабораторна робота № 3

ГІДРОЛІЗ СОЛЕЙ ТА рН РОЗЧИНІВ

Дослід 1. Забарвлення індикаторів у різних середовищах

Налийте у 9 пробірок по 2 – 3 см 3 дистильованої води і додайте у
три з них по 2 краплі розчину нейтрального лакмусу, у три інші –
метилоранжу, у три останні – по 2 краплі фенолфталеїну. Зверніть увагу
на забарвлення індикаторів у нейтральному середовищі. Потім у три
пробірки (по одній із кожної трійки) додайте по 3 – 4 краплі 0,1 н.
розчину лугу ( або ) і визначте забарвлення індикаторів у
лужному середовищі. У три інші пробірки додайте по 3 – 4 краплі 0,1 н.
розчину і визначте забарвлення індикаторів у кислому середовищі.
Три пробірки з розчинами індикаторів будуть вказувати на їх забарвлення
у нейтральному середовищі. Результати досліду запишіть у таблицю 6.
Таблиця 6
Забарвлення індикаторів у різних середовищах

Індикатор Середовище
кисле нейтральне лужне
Лакмус
Метилоранж
 13

Фенолфталеїн

Дослід 2. Визначення рН середовища універсальним індикатором

Налийте у 5 пробірок по 2 – 3 см 3 : 0,1 н. розчину хлоридної кислоти;
0,1 н. розчину оцтової кислоти; 0,1 н. розчину амоній гідроксиду;
дистильованої води і водопровідної води. У кожну пробірку додайте по 1
– 2 краплі універсального індикатора. Забарвлення розчинів у пробірках
порівняйте із забарвленням еталонних розчинів.
Результати досліду запишіть у таблицю 7.
Таблиця 7
Визначення рН за допомогою універсального індикатора

Розчин Колір індикатора рН

Хлоридна кислота
Оцтова кислота
Амоній гідроксид
Дистильована вода
Водопровідна вода

Дослід 3. Гідроліз солей

У чотири пробірки налийте по 2 – 3 см 3 дистильованої води, розчину
соди , цинк хлориду і натрій нітрату . У кожну з
пробірок долийте по 1 – 2 краплі розчину лакмусу і порівняйте за-
барвлення лакмусу у воді й у розчинах солей. Що спостерігається?
Складіть рівняння реакцій гідролізу у молекулярному та іонно-
молекулярному вигляді. Визначте рН.
 14

Дослід 4. Вплив розведення на гідроліз солей

Налийте у пробірку 1 – 2 см 3 розчину бісмут нітрату і
долийте 6 – 8 см води до помутніння. Напишіть рівняння реакції
3

гідролізу, знаючи, що в осад випадає оксисіль ,

 + .
Визначте реакцію середовища універсальним індикатором. Зробіть
висновки. Складіть рівняння реакції гідролізу.

Дослід 5. Вплив нагрівання на гідроліз

До 3 – 4 см 3 розчину натрій ацетату додайте 1 – 2 краплі
фенолфталеїну і нагрійте його до кипіння. Як змінюється інтенсивність
забарвлення? Охолодіть пробірку під струменем води. Що відбувається?
Визначте рН. Зробіть висновки.

Дослід 6. Розчинення цинку в продукті гідролізу його солі

До 3 – 4 см 3 розчину цинк хлориду або сульфату додайте шматочок
цинку і нагрійте розчин до кипіння. Спостерігайте виділення пухирців
водню.
Складіть рівняння реакцій:
а) гідролізу солі цинку;
б) взаємодії цинку з продуктами гідролізу.
 15

Дослід 7. Повний гідроліз

До 2 – 3 см 3 розчину солі хром(ІІІ) нітрату додайте 2 – 3
cм розчину натрій карбонату
3
. Що спостерігається? Напишіть
рівняння реакції гідролізу.

Лабораторна робота № 4

ОКИСНО-ВІДНОВНІ РЕАКЦІЇ

Дослід 1. Окиснення цинку іонами

Налийте у пробірку розчину плюмбум(ІІ) нітрату або ацетату й
опустіть шматочок цинку. Спостерігайте виділення плюмбуму на цинкові.
Напишіть рівняння реакції. Складіть схеми електронного балансу
процесів окиснення та відновлення, вкажіть окиснювач і відновник.

Дослід 2. Окиснення іонів гідроген пероксидом

У пробірку налийте 3 – 4 см плюмбум(ІІ) нітрату і додайте 6 н.
3

розчин до розчинення утвореного білого осаду, а потім 3 – 4 краплі

гідроген пероксиду . Що спостерігається? Складіть рівняння реакції.
 16

Дослід 3. Окисні властивості калій перманганату у

різних середовищах
У три пробірки налийте по 0,5 см 3 розчину калій перманганату
. В одну з них додайте такий самий об ’єм 2 н. розчину сульфатної
кислоти , у другу – дистильованої води, у третю – 6 н. або 30%-ний
розчин лугу. У всі три пробірки внесіть кілька кристалів натрій сульфіту
. Що спостерігається? Напишіть рівняння реакцій.

Дослід 4. Окисні властивості дихроматів

У три пробірки налийте по 1 см 3 розчину калій дихромату і
стільки ж 2 н. розчину сульфатної кислоти . В одну пробірку
додайте розчин калій йодиду , а у другу – розчин натрій сульфіту
або кристали цієї солі, в третю – кристали ферум(ІІ) сульфату
. Що спостерігається? Як змінилося забарвлення розчинів?
Напишіть рівняння реакцій.
 17

Лабораторна робота № 5

КОРОЗІЯ МЕТАЛІВ

Дослід 1. Корозія металів при їх безпосередньому контакті

А. У пробірку налийте 3 – 4 см 3 води і розчиніть у ній кілька
кристалів ферум(ІІ) сульфату . Потім додайте 2 краплі 0,1 н.
розчину червоної кров’яної солі . Що спостерігається?
Напишіть рівняння реакції.

У дві пробірки налийте по 4 – 5 см 3 2 н. розчину сульфатної кислоти

і додайте по 2 – 3 краплі розчину червоної кров’яної солі. Опустіть в одну
пробірку пластинку оцинкованого заліза, у другу – пластинку лудженого
заліза. В якій пробірці з’явиться синє забарвлення? Поясніть процеси, які
відбуваються в обох пробірках. Складіть схеми гальванічних елементів,
які утворилися. Напишіть рівняння реакцій, які відбуваються на
електродах.

Б. У пробірку налийте 4 – 5 см 3 2 н. розчину сульфатної кислоти і

вкиньте шматочок цинку. Чи виділяється водень на поверхні цинку?
Потім опустіть у розчин кислоти, не торкаючись цинку, мідний дріт і
переконайтеся у тому, що водень не виділяється на міді. Чому?
Доторкніться мідним дротом до цинку. На якому металі виділяється
 18

водень? Поясніть. Складіть схему дії гальванічного елемента, який

утворився, та запишіть електродні процеси.

В. У пробірку налийте 3 – 4 см 3 розчину купрум(ІІ) сульфату та

опустіть на кілька хвилин шматочок цинку. Розчин з пробірки злийте,
оміднений цинк обережно промийте кілька разів водою.
У другу пробірку покладіть шматочок звичайного цинку, рівний за
розміром із першим. В обидві пробірки долийте по 3 – 4 см 3 розчину
хлоридної кислоти. В якій із пробірок водень виділяється енергійніше і
чому? Напишіть рівняння реакцій.

Дослід 2. Вплив хлорид-іонів на корозію

У дві пробірки налийте на 1/4 їх об’ємів розчин купрум(ІІ) сульфату.
В одну пробірку додайте трохи сухого натрій хлориду. Покладіть у кожну
шматочок алюмінію. Що спостерігається? Поясніть явище, яке
відбувається.

Дослід 3. Захист від корозії

А. Захисна дія оксидної плівки
У пробірку з водою покладіть алюмінієвий дріт і нагрійте. Чи
спостерігається виділення водню? Додайте в пробірку 2 – 3 см 3 2 н.
розчину . Що спостерігається? Поясніть явище, що відбувається.
Запишіть рівняння реакцій.

Б. Застосування інгібіторів
У дві пробірки налийте на 1/3 їх об’ємів 2 н. розчину . В одну
пробірку додайте невелику кількість уротропіну, другу залишіть для
контролю. В обидві пробірки опустіть смужки листового заліза приблизно
 19

однакового розміру. Порівняйте швидкість взаємодії заліза з кислотою в

обох випадках.

Лабораторна робота № 6

ЕЛЕКТРОЛІЗ

Досліди з електролізу розчинів електролітів проводять у

електролізері із зонованими електродами, схема якого наведена на рис. 2.

Рис. 2. Схема електролізера із зонованими електродами:

1 – корпус електролізера; 2 – катод; 3 – анод; 4 – зона катоду;
5 – зона аноду; 6 – кріплення електродів; 7 – кришка кріплення
систем електродів та розділення електродних просторів; 8 –
отвір для відбору проб розчинів з прикатодного простору; 9 –
отвір для відбору проб розчинів з прианодного простору; 10 –
розчин досліджуваного електроліту; 11 – контактні з’єднання; 12
– провідники комутації електролізера і джерела живлення
постійним струмом

Дослід 1. Електроліз водного розчину натрій сульфату

Заповніть електролізер 0,5 н. розчином натрій сульфату. У розчин
 20

додайте 5 – 6 крапель фенолфталеїну. Електроди приєднайте до джерела

постійного струму і пропустіть струм (силу струму і час електролізу задає
викладач: сила струму – 40 – 100 мА, час – 2 – 3 хв). Спостерігайте
явища, які відбуваються. Які гази виділяються на електродах? Як
змінився колір розчину біля катоду? Відберіть невелику кількість розчину
у прикатодному і прианодному просторах. За допомогою індикаторів
визначте в них рН середовища. Які речовини утворилися у прикатодному
і прианодному просторах? Складіть схему електролізу розчину натрій
сульфату.

Дослід 2. Електроліз водного розчину калій йодиду

Заповніть електролізер 0,1 н. розчином калій йодиду. Додайте у
розчин 5 – 6 крапель фенолфталеїну. Опустіть у пристрій вугільні
електроди. Електроди приєднайте до джерела постійного струму і
пропустіть струм (силу струму і час електролізу задає викладач: сила
струму – 40 – 100 мА, час – 2 – 3 хв). Спостерігайте явища, які
відбуваються. Зверніть увагу на виділення газу на катоді та зміну кольору
фенолфталеїну у прикатодному просторі. Відберіть частину розчину у
прианадному просторі та додайте до нього розчин крохмалю. Чому
змінюється колір розчину крохмалю у прианодному просторі? Поясніть,
які речовини виділяються на електродах. Складіть схему електролізу
розчину калій йодиду.
Після електролізу промийте анод розчином для видалення
йоду.
 21

Лабораторна робота № 7

ВИЗНАЧЕННЯ ТВЕРДОСТІ ВОДИ

Дослід 1. Визначення вмісту гідрокарбонат-іонів

У дві колби налийте по 100 см 3 водопровідної води і додайте в
кожну по 5 – 6 крапель метилоранжу. Одна з колб буде контрольною. У
другу колбу долийте з бюретки по краплях 0,1 н. розчин хлоридної
кислоти доти, поки від однієї краплі кислоти жовте забарвлення розчину
не зміниться на оранжеве (колір порівнюйте з кольором у контрольній
колбі). Титрування повторіть 2 – 3 рази. Для розрахунку обчисліть
середній результат.
Уміст гідрокарбонатів обчислюють за формулою

, м моль екв/л,

де – середній об’єм кислоти, витрачений на титрування, см 3 ;

– нормальна концентрація розчину кислоти;
– об’єм води, см 3 .

Дослід 2. Визначення загальної твердості води

У колбу для титрування відміряйте 100 см 3 досліджуваної води,
долийте 20 см 3 амонійної буферної суміші і додайте індикатор хромоген
чорний ЕТ-00 або кислотний хром темно-синій до появи вишнево-
червоного забарвлення розчину. Вміст колби титруйте 0,05 н. розчином
трилону Б до переходу вишнево-червоного кольору в синій. Титрування
повторіть 2 – 3 рази й обчисліть середнє значення .
Загальна твердість води обчислюється за формулою

, м моль екв/л,
 22

де – середній об’єм трилону Б, витрачений на титрування, см 3 ;

– нормальна концентрація розчину трилону Б;
– об’єм води, см 3 .

Дослід 3. Визначення кальцієвої твердості води

У колбу для титрування відміряйте 100 см 3 досліджуваної води і
долийте 5 мл 10 %-ного розчину натрій гідроксиду. Потім внесіть кілька
кристалів сухої суміші мурексиду з натрій хлоридом, перемішайте й
повільно титруйте 0,05 н. розчином трилону Б до переходу забарвлення з
малинового у фіолетове. Титрування повторіть 2 – 3 рази й обчисліть
середній об’єм трилону Б.
Кальцієва твердість води обчислюється за формулою

, м моль екв/л,

де – середній об’єм трилону Б, витрачений на титрування, см 3 ;

– нормальна концентрація розчину трилону Б;
– об’м води, см 3 .

Лабораторна робота № 8

МАГНІЙ, КАЛЬЦІЙ ТА ЇХ СПОЛУКИ

Дослід 1. Взаємодія магнію з кислотами

 23

У три пробірки опустіть по шматочку магнію і додайте розчини

кислот: у першу – хлоридної, у другу – нітратної, у третю – сульфатної.
Що спостерігається? Напишіть рівняння реакцій.

Дослід 2. Одержання і властивості магній гідроксиду

До розчину солі магнію додайте розчин лугу. Утворений осад
поділіть на дві частини. До однієї частини додайте розчин кислоти, а до
другої – розчин амоній хлориду. Що спостерігається? Напишіть рівняння
реакцій.

Дослід 3. Осаджування магній-амоній фосфату

У пробірку налийте 1 – 2 см 3 розчину солі магнію і додайте такий
самий об’єм розчину амоній гідроксиду до утворення осаду, а
потім сюди ж долийте розчин амоній хлориду до повного
розчинення утвореного осаду магній гідроксиду. До одержаного
прозорого розчину додайте 2 – 3 см 3 розчину натрій
моногідрогенфосфату . Спостерігайте утворення кристалічного
осаду магній-амоній фосфату.
Чому у цю реакцію необхідно вводити іони гідроксиду? Напишіть
рівняння реакцій.

Дослід 4. Якісні реакції на іони кальцію і барію

А. До розчину солі кальцію додайте такий же об ’єм розчину амоній
оксалату . Утворений осад розділіть на три рівні частини. До
однієї частини додайте розчин хлоридної кислоти, до другої – нітратної,
до третьої – оцтової. Що спостерігається? Зробіть висновки, напишіть
рівняння реакцій.
 24

Б. До розчину солі барію додайте такий самий об’єм розчину калій

хромату . Утворений осад розділіть на три рівні частини. До однієї
частини додайте розчин хлоридної кислоти, до другої – нітратної, до
третьої – оцтової. Що спостерігається? Зробіть висновки, напишіть
рівняння реакцій.

Лабораторна робота № 9

АЛЮМІНІЙ ТА ЙОГО СПОЛУКИ

Дослід 1. Взаємодія алюмінію з розведеними кислотами

У дві пробірки внесіть по шматочку алюмінію. В одну з них додайте
2 н. розчин хлоридної кислоти, у другу – 2 н. розчин сульфатної кислоти.
Зверніть увагу на характер реакції і спостерігайте, що відбувається.
Напишіть рівняння реакцій.
 25

Дослід 2. Взаємодія алюмінію з концентрованою

А. Взаємодія алюмінію з концентрованою при нагріванні
У пробірку внесіть шматочок алюмінію, додайте 2 – 3 см 3
концентрованої кислоти і обережно трохи підігрійте. (Тяга!) Що
спостерігається? Напишіть рівняння реакції.

Б. Пасивування алюмінію
У пробірку внесіть шматочок алюмінію і долийте 2 – 3 см 3
концентрованої нітратної кислоти . Дослід проводьте без
нагрівання. Через 3 – 4 хв злийте кислоту, промийте метал водою і
додайте 2 – 3 см 3 2 н. розчину . Що спостерігається?

Дослід 3. Взаємодія алюмінію з лугами

Помістіть у пробірку трохи алюмінію (стружок або порошку) і
долийте 2 – 3 см 3 6 н. або 30%-ного розчину . Для прискорення
реакції пробірку з розчином трохи підігрійте. Поясніть механізм реакції
алюмінію з лугами. Напишіть рівняння реакцій.
 26

Дослід 4. Гідроліз солей алюмінію

А. У пробірку налийте 1 – 2 см 3 розчину алюміній сульфату
і додайте 1 – 2 краплі метилоранжу. Що спостерігається?
Складіть рівняння реакції гідролізу. Визначте рН розчину.

Б. У пробірку налийте 1 – 2 см 3 розчину алюміній сульфату

і додайте 2 – 3 см 3 розчину натрій карбонату . Чому
виділяється газ й утворюється осад? Складіть рівняння реакції.

Лабораторна робота № 10

ХРОМ, МАНГАН ТА ЇХ СПОЛУКИ

Дослід 1. Одержання і властивості

У дві пробірки налийте по 1 см 3 розчину хром(ІІІ) нітрату і
краплями 2 н. розчину натрій гідроксиду до утворення осаду. В
одну пробірку з осадом долийте 2 н. розчину сульфатної кислоти ,
а в другу 6 н. або 30%-ний розчин натрій гідроксиду . Розчин
залишіть до наступного досліду. Зробіть висновок про властивості
. Напишіть рівняння реакцій.
 27

Дослід 2. Окиснення іонів

До розчину хроміту (з попереднього досліду) додайте 3%-ного
розчину гідроген пероксиду . Що спостерігається? Напишіть
рівняння реакції.

Дослід 3. Перехід хромату в дихромат і навпаки

Налийте в одну пробірку розчин калій хромату , а в другу –
розчин калій дихромату . У першу додайте 2 н. розчин сульфатної
кислоти , а в другу – 2 н. розчин натрій гідроксиду . Як
змінилося забарвлення розчинів? Напишіть рівняння реакцій.

Дослід 4. Одержання малорозчинних хроматів

В одну пробірку налийте розчин барій хлориду , в другу –
розчин плюмбум(ІІ) нітрату . У кожну пробірку долийте однакові
об’єми розчину калій хромату . Зверніть увагу на колір осадів.
Напишіть рівняння реакцій.

Дослід 5. Одержання й властивості

У чотири пробірки налийте по 1 см 3 розчину солі маргану(II) і
додайте 2 н. розчину лугу до утворення осаду. Напишіть рівняння
реакції.

До утвореного осаду долийте: у першу пробірку – 2 н. розчину

кислоти або , у другу – 2 н. розчину лугу , у третю – 3%-
ного розчину гідроген пероксиду, а четверту залишіть стояти на по -вітрі.
Зробіть висновки про властивості . Напишіть рівняння реакцій.
 28

Дослід 6. Окисні та відновні властивості

А. У пробірку внесіть трохи і додайте 4 – 5 крапель
концентрованої хлоридної кислоти . Дослід проводьте у витяжній
шафі! Зверніть увагу на те, що відбувається, і напишіть рівняння реакції.
Яку роль у реакції виконує манган(IV) оксид?

Б. У пробірку внесіть кілька крупинок , додайте 2 – 3 см 3

концентрованої сульфатної кислоти і 2 – 3 крупинки . Суміш
обережно нагрійте до кипіння. Як і чому змінюється забарвлення
розчину? Напишіть рівняння реакції. Яка роль у цій реакції?

Лабораторна робота № 11

ФЕРУМ ТА ЙОГО СПОЛУКИ

Дослід 1. Взаємодія феруму з кислотами

Налийте в одну пробірку 2 – 3 см 3 2 н. розчину сульфатної кислоти
, а в другу – такий самий об’єм концентрованої . Вкиньте у
кожну пробірку по шматочку залізних стружок. Спостерігайте за
реакціями, які відбуваються. Зробіть висновок і напишіть рівняння
реакцій (досліди проводьте без нагрівання і при нагріванні).

Дослід 2. Одержання ферум(ІІ) гідроксиду і його окиснення

Налийте у дві пробірки по 1 см 3 розчину ферум(ІІ) сульфату і
додайте по 2 см 3 2 н. розчину натрій гідроксиду . В одну з них
додайте гідроген пероксид, а другу залишіть на деякий час на повітрі. Що
спостерігається? Напишіть рівняння реакцій.
 29

Дослід 3. Якісна реакція на іони

До 1 см 3 розчину солі ферум(ІІ) сульфату додайте кілька
крапель розчину червоної кров’яної солі . Що спостерігається?
Напишіть рівняння реакції.

Дослід 4. Одержання ферум(ІІІ) гідроксиду

До 1 см 3 розчину солі ферум(ІІІ) хлориду додайте розчин
натрій гідроксиду . Що спостерігається? Напишіть рівняння реакції.

Дослід 5. Якісні реакції на іони

А. До 1 см 3 розчину солі додайте такий же об’єм розчину
калій тіоціанату або амоній тіоціанату . Зверніть увагу на
зміну забарвлення. Напишіть рівняння реакції.

Б. До 1 см 3 солі додайте кілька крапель розчину жовтої

кров’яної солі . Що спостерігається? Напишіть рівняння
реакції.

Дослід 6. Окисні властивості іонів

 30

До 1 – 3 см 3 розчину ферум(ІІІ) хлориду додайте такий самий

об’єм розчину калій йодиду. Що спостерігається? Чому змінилося
забарвлення? Складіть рівняння реакції.

Лабораторна робота № 12

В’ЯЖУЧІ РЕЧОВИНИ

Дослід 1. Одержання негашеного вапна

Візьміть щипцями невеликий шматочок крейди і нагрівайте його в
полум’ї пальника протягом 10 – 15 хв. Потім покладіть його у фарфорову
чашку і дайте охолонути. Після цього шматочок крейди злегка змочіть
водою і додайте 2 – 3 краплі фенолфталеїну. Що спостерігається?
Поясніть дослід. Для порівняння інший шматочок крейди змочіть водою,
не нагріваючи його, і також додайте 2 – 3 краплі фенолфталеїну. Що
спостерігається? Напишіть рівняння реакцій.

Дослід 2. Гасіння вапна

У фарфорову чашку покладіть шматочок негашеного вапна й
облийте невеликою кількістю води, у якої попередньо виміряйте
температуру. Спостерігайте за явищем, що відбувається, і стежте за
температурою. Коли процес гасіння закінчиться й вапно перетвориться у
порошок, додайте води до утворення густої суспензії. Виміряйте
температуру. Будьте уважні та обережні! Що спостерігається? Напишіть
рівняння реакції і поясніть процес.

Дослід 3. Одержання гіпсу

У фарфорову чашку налийте однакові об’єми насиченого розчину
 31

кальцій хлориду і 50%-ного розчину сульфатної кислоти .

Суміш розмішайте скляною паличкою. Спостерігайте швидку
кристалізацію гіпсу. Напишіть рівняння реакції.

Дослід 4. Одержання магнезіального цементу

Розітріть у ступці приблизно 3 г магній хлориду і 1 г магній
оксиду до утворення однорідної маси. До цієї суміші додайте 3 – 4
краплі води й старанно перемішайте до утворення в’язкої маси. Масу
викладіть на папір і спостерігайте її тверднення. Напишіть рівняння
реакції утворення магній гідроксохлориду та побудуйте графічну
формулу цементу.

Дослід 5. Взаємодія портландцементу з водою

Насипте порошок портландцементу у фарфорову чашку, долийте
води, перемішайте скляною паличкою і додайте кілька крапель фенол-
фталеїну. Що спостерігається? Напишіть рівняння реакцій взаємодії
мінералів цементного клінкеру з водою.

Дослід 6. В’яжучі властивості рідкого скла

До невеликої кількості тальку у фарфоровій чашці додайте
насичений розчин рідкого скла ( = 1,4 г/см 3 ) до утворення густого тіста.
Масою намажте шматочок скла, накрийте його іншим таким же
шматочком скла і дайте масі затвердіти. Через 30 хв перевірте міцність
склеювання.