Молчан Ю.М.

, ХН-92
Протокол

Лабораторна робота № 1
ВИЗНАЧЕННЯ ІНДИКАТОРНИХ ПОКАЗНИКІВ

ЯКОСТІ ПИТНОЇ ВОДИ

Мета роботи: ознайомитися з переліком індикаторних показників якості

питної води та санітарними нормами, які встановлюють вимоги до безпечності
та якості питної води, призначеної для споживання людиною та засвоїти
експрес- та стандартні методи визначення показників якості води.
Провести аналіз зразка води та визначити основні показники якості питної
води. Зробити висновки щодо придатності зразка води для споживання
людиною (для пиття).
Апаратура
Портативний pH-метр; портативний TDS-метр.
Реактиви та матеріали
Зразок води для визначення основних показників якості питної води; вода
дистильована; набір реактивів для експрес-аналізу загальної жорсткості води;
набір реактивів для експрес-аналізу загальної лужності води; набір реактивів
для експрес-аналізу води на вміст заліза; набір реактивів для експрес-аналізу
води на вміст активного хлору.

Завдання
Провести аналіз отриманого зразка води та визначити наступні показники
експрес-методами:
1) з використанням відповідних портативних приладів:
● рН води;
● сухий залишок.
2) з використанням відповідного набору реактивів (kit) для експрес-аналізу
показника:
● загальна жорсткість;
 Молчан Ю.М., ХН-92
● карбонатна жорсткість;
● вміст заліза;
● вміст хлору.

Хід виконання роботи

Методика визначення водневого показника рН

1. Зніміть ковпачок. Перед використанням промийте електрод pH-метра

дистильованою водою. Обережно просушіть фільтрувальним папером.
2. Увімкніть прилад, натиснувши кнопку ON/OFF.
3. Опустіть електрод pH-метра в зразок досліджуваної води для проведення
вимірювань до рівня, зазначеного на корпусі (не більше 3 см).
4. Злегка помішуючи, дочекайтеся стабілізації результату вимірювання на
дисплеї (приблизно півхвилини). Запишіть показання.
5. Після використання вимкніть прилад, натиснувши кнопку ON/OFF,
промийте електрод дистильованою водою, обережно просушіть
фільтрувальним папером і одягніть ковпачок.
6. Промивати електрод приладу потрібно тільки у вимкненому стані.
7. При використанні рН-метра будьте обережні зі склом електрода, тому що
воно крихке, обов'язково закривайте електрод захисним ковпачком.
8. Завжди вимикайте прилад і одягайте ковпачок, якщо не користуєтеся рН-
метром.

Методика визначення сухого залишку

1. Опустіть прилад у досліджуваний зразок води, знявши ковпачок.

2. Для цього налийте приблизно 30 см 3 води в чисту склянку, щоб вода
покрила електрод.
3. Плавно перемішайте розчин до зникнення бульбашок повітря.
 Молчан Ю.М., ХН-92
4. Увімкніть прилад (кнопка ONN). Присутня функція автовідключення:
якщо прилад не використовується, то він автоматично вимикається через
15 сек.
5. Трохи зачекайте, допоки показання не стабілізуються на дисплеї.
6. Зніміть показання.
7. Промийте електрод дистильованою водою, обережно просушіть
фільтрувальним папером і закрийте ковпачок.
8. Зберігати прилад потрібно в сухому стані.

Методика визначення загальної жорсткості

1. Аналіз слід проводити в добре освітленому приміщенні.
2. Споліскують мірну пробірку водою, що аналізується.
3. Наливають в мірну пробірку воду, що аналізується, до мітки 10 см3 по
нижньому меніску.
4. Закривають мірну пробірку кришкою. Подальше додавання реактивів
здійснюють через отвір у кришці.
5. Додають в мірну пробірку 13-15 крапель реактиву «ЖОРСТКІСТЬ 1».
Інтенсивно перемішують. Розчин має набути темно-рожевого
забарвлення.
6. Далі в мірну пробірку по краплях додають реактив «ЖОРСТКІСТЬ 2»,
інтенсивно перемішуючи розчин після додавання кожної краплі.
7. Додавання реактиву «ЖОРСТКІСТЬ 2» продовжують до набування
розчином фіолетового забарвлення. Після чого необхідно припинити
додавання реактиву «ЖОРСТКІСТЬ 2» і домогтися при інтенсивному
перемішуванні набування розчином синього забарвлення.
8. Кількість крапель реактиву «ЖОРСТКІСТЬ 2» підставляють у формулу:

ЖОРСТКІСТЬ (мг-екв/дм3) = число крапель · 0,32

ЖОРСТКІСТЬ (мг-екв/дм3) = 14 · 0,32 = 4,48

 Молчан Ю.М., ХН-92

Методика визначення карбонатної жорсткості

1. Аналіз слід проводити в добре освітленому приміщенні.

2. Споліскують мірну пробірку водою, що аналізується.
3. Наливають в мірну пробірку воду, що аналізується, до мітки 10 см3 по
нижньому меніску.
4. Закривають мірну пробірку кришкою. Подальше додавання реактивів
здійснюють через отвір у кришці.
5. Далі в мірну пробірку по краплях додають реактив «ЛУЖНІСТЬ»,
інтенсивно перемішуючи розчин після додавання кожної краплі.
6. Перші краплі реактиву «ЛУЖНІСТЬ» надають розчину блідо-
блакитного забарвлення. Додавання реактиву «ЛУЖНІСТЬ»
продовжують до набування розчином фіолетового забарвлення.
7. Кількість крапель реактиву «ЛУЖНІСТЬ» підставляють у формулу:

ЛУЖНІСТЬ (мг-екв/дм3) = число крапель · 0,37

ЛУЖНІСТЬ (мг-екв/дм3) = 12 · 0,37 = 4,44

Методика визначення загального заліза

1. Аналіз слід проводити в добре освітленому приміщенні.

2. Споліскують першу мірну пробірку водою, що аналізується.
3. Наливають у першу мірну пробірку воду, що аналізується, до мітки 25 см 3
по нижньому меніску.
4. У другу мірну пробірку наливають воду, очищену від заліза, так само до
мітки 25 см3 по нижньому меніску.
5. В обидві мірні пробірки додають 15 крапель реактиву «ЗАЛІЗО 1» та
декілька кристалів реактиву «ЗАЛІЗО 2».
 Молчан Ю.М., ХН-92
6. Закривають обидві пробірки кришками. Перемішують розчини і
залишають стояти 3 хв. Подальше додавання реактивів здійснюють через
отвори у кришках.
7. Далі в обидві мірні пробірки додають 15 крапель реактиву «ЗАЛІЗО 3».
За наявності заліза у воді, що аналізується, забарвлення розчину стане
рожевим.
8. Додавання реактиву «ЗАЛІЗО 4» продовжують до набування розчином у
пробірці з очищеною від заліза водою такого ж забарвлення, як і в
пробірці з водою, що аналізується. Дві пробірки рекомендується
поставити поруч на чистий аркуш білого паперу і спостерігати
забарвлення зверху через отвори у кришках.
9. Кількість крапель реактиву «ЗАЛІЗО 4» підставляють у формулу:

ЗАЛІЗО (загальне) (мг/дм3) = число крапель х 0,016

ЗАЛІЗО (загальне) (мг/дм3) = 21 х 0,016 =

Методика визначення активного хлору

1. Аналіз слід проводити в добре освітленому приміщенні.

2. Споліскують мірну пробірку водою, що аналізується.
3. Наливають в мірну пробірку воду, що аналізується, до мітки 10 см3 по
нижньому меніску.
4. Закривають мірну пробірку кришкою. Подальше додавання реактивів
здійснюють через отвір у кришці.
5. Додають в мірну пробірку декілька кристалів реактиву «АКТ. ХЛОР 1»
та 10 крапель реактиву «АКТ. ХЛОР 2». Інтенсивно перемішують.
6. Додають 2-3 краплі реактиву «АКТ. ХЛОР 3». За наявності активного
хлору у воді забарвлення розчину стане синім.
7. Далі в мірну пробірку по краплях додають реактив «АКТ. ХЛОР 4»,
інтенсивно перемішуючи розчин після додавання кожної краплі.
 Молчан Ю.М., ХН-92
8. Додавання реактиву «АКТ. ХЛОР 4» продовжують до повного
знебарвлення розчину.
9. Кількість крапель реактиву «АКТ. ХЛОР 4» підставляють у формулу:

АКТ. ХЛОР (мг/дм3) = число крапель · 0,71

АКТ. ХЛОР (мг/дм3) = 10 · 0,71 / 4 = 1,775

Результати та обговорення
Отримані результати аналізу наданого зразка води занести до таблиці 1.1 у
відповідні комірки.
Таблиця 1.1 – Результати аналізу наданого зразка води (вихідні дані взяти
з відео до лабораторної роботи)
Значення показника
№ Одиниці Нормативи* для
Найменування показників
з/п виміру Фактичне питної води
(водопровідної)
1 2 3 4 5
1 Водневий показник одиниці рН 8,33 6,5 – 8,5
2 Сухий залишок мг/дм3 348 ≤ 1000
3 Жорсткість загальна мг-екв/дм3 4,48 ≤7
4 Лужність мг-екв/дм3 4,44 Не норм.
5 Залізо загальне мг/дм3 0,336 ≤ 0,2
6 Хлор активний мг/дм3 1,775 ≤ 0,5
Висновки
Досліджуваний зразок води не придатний для споживання людиною, бо
має перевищений вміст заліза загального на 0,136 мг/дм3 та хлору активного
більше ніж у три рази. Точність визначення індикаторних показників якості
води експрес методом не висока.
Для зменшення до нормативних показників для заліза загального можна
використати метод фільтування, використовуючи при цьому фільт з
каталітичним матеріалом, на якому буде проходити каталітичне окиснення.
 Молчан Ю.М., ХН-92
Для зменшення до нормативних показників хлору активного можна
використати метод адсорбції, використовуючи в якості адсорбенту
активаване вугілля.

Стандартні методи визначення показників якості питної води:

Визначення кольоровості, каламутності, жорсткості, лужності у зразках
води.
Хід виконання
В роботі необхідно визначити наступні показники якості води:
● Органолептичні показники (кольоровість, каламутність)
● Жорсткість загальна, карбонатна (тимчасова)
● Лужність загальна (гідрокарбонати, карбонати)

Методика визначення кольоровості

Рисунок 1.1 – Градуювальний графік для визначення кольоровості води

Методики визначення каламутності води
 Молчан Ю.М., ХН-92

Рисунок 1.2 - Градуювальний графік для визначення каламутності води

Методика визначення загальної жорсткості

Реактиви
1) Трилон Б, 0,1 н водний розчин.
2) Індикаторна суміш (1:100): еріохром чорний Т (1 г індикатора ретельно
розтирають у ступці зі 100 г хлористого натрію);
3) Аміачно-буферний розчин (рН 9,5 – 10,0).
Приготування: у мірну колбу ємністю 1 дм3 вносять 54 г хлористого
амонію і розчиняють його в дистильованій воді об’ємом 200 см 3. Потім
доливають 350 см3 25% розчину аміаку водного, перемішують і доводять об'єм
розчину водою до мітки.

Хід визначення
Для визначення суми кальцію та магнію ∑Са 2+, Mg2+ –
загальної жорсткості аналізованої води – у конічну колбу ємністю 250 см 3
відбирають 100 см3 аналізованої води, додають 5 см3 аміачно-буферного
розчину, 0,1 г індикаторної суміші ериохрому чорного Т і титрують трилоном Б
до переходу забарвлення з рожевого в синє із зеленуватим відтінком.
Розрахунок:
 Молчан Ю.М., ХН-92
V 1 ⋅ 0,1 ⋅ 1000 3
Тв= [ мг−екв /дм ];
Va

де V1 – об'єм 0,1н розчину трилону Б, витраченого на титрування йонів

твердості, см3;
V a – об’єм аліквоти, 100 см3;

0,1 − нормальність розчину трилону Б, г-екв/ дм3.

Методика визначення лужності

Для визначення вмісту (масової концентрації) карбонат- і гідрокарбонат-
іонів використовують значення вільної лужності (Лв, мг-екв/дм 3) і загальної
лужності (Лз, мг-екв/дм3), застосовуючи співвідношення між вільною і
загальною лужністю, наведені в таблиці 1.2.
Таблиця 1.2 – Розрахункові співвідношення між вільною і загальною лужністю
Співвідношення між вільною (Лв) Гідрокарбонати, Карбонати,
та загальною (Лз) лужністю мг-екв/дм3 мг-екв/дм3
Лв = 0 Лз 0
2Лв < Лз Лз – 2Лв 2Лв
2Лв = Лз 0 2Лв
2Лв > Лз 0 2 (Лз – Лв)
Лв = Лз 0 0
.

Реактиви та розчини.
Хлоридна кислота, 0,1 н розчин.
Індикатори:метиловий оранжевий, 0,1% водний розчин або змішаний
індикатор.
Приготування індикаторів:
1) 0,1 г метилового оранжевого розчиняють у 80 мл гарячої води. Далі
після охолодження доводять об'єм розчину водою до 100 мл і перемішують;
2) 0,2 г бромкрезолового зеленого та 0,015 г метилового червоного
 Молчан Ю.М., ХН-92
розчиняють у 100 мл 96% етилового спирту. Отриману суміш зберігають у
посудині з жовтого скла.

Хід визначення загальної лужності:

Відбирають 100 мл проби, додають 3 краплі змішаного індикатора або 2
краплі метилового оранжевого і титрують 0,1н розчином хлоридної кислоти до
моменту, коли блакитне забарвлення змішаного індикатора перейде в брудно-
сірий з бежевим відтінком або до початку переходу окрасу метилового
помаранчевого з жовтого в помаранчевий:

V 1 ⋅0,1 ⋅ 1000
Лз= [ мг−екв/ л];
Va

де V 1 – об'єм 0,1н розчину соляної кислоти, витрачений на титрування за

метиловим оранжевим (або змішаним індикатором), см3;
V a – об’єм аліквоти, 100 см3;

0,1 – нормальність розчину хлоридної кислоти, г-екв/ дм3.

Результати та обговорення
Отримані результати за 2-м етапом досліджень аналізу наданого зразка
води занести до таблиці 1.3 у відповідні комірки.
Таблиця 1.3 – Результати аналізу наданого зразка води
Значення показника
Вихідні дані
№ Одиниці для Нормативи* для
Найменування показників
з/п виміру розрахунку питної води
фактичного (водопровідної)
значення
А (оптична
1 Колірність 0,035 ≤ 20
густина)
 Молчан Ю.М., ХН-92
А (оптична ≤ 1,0 (≤
2 Каламутність 0,031
густина) 2,6)***
3 Жорсткість загальна V1, мл 4,65 ≤7
4 Лужність вільна V1, мл 1,9 Не норм.
5 Лужність загальна V1, мл 3,8 Не норм.
6 Водневий показник одиниці рН 7,4 6,5 – 8,5
Додатково за отриманими даними розрахуйте вміст (масової
концентрації) карбонат- і гідрокарбонат-іонів використовуючи співвідношення
між вільною і загальною лужністю, наведені в таблиці 1.2.
Спочатку визначимо показники колірності та каламутності з графіку за
рівнянням прямої.
Для колірності рівняння прямої має вигляд y = 0,0015x, у дорівнює 0,035.
x = 0,035 / 0.0015
x = 23,3
Колірність води становить 23,3.
Для каламутності рівняння прямої має вигляд y = 0,0099x, у дорівнює
0,031.
x = 0,031 / 0.0099
x = 3,13
Каламутність води становить 3,13 НОК. Переведемо в мг/дм 3: 3,13 
0,58 = 1,8154 мг/дм3.
Визначаємо жорсткість загальну за формулою:
V 1 ⋅ 0,1 ⋅1000 4,65 ⋅0,1 ⋅ 1000
Тв= = =4,65 мг−екв /дм 3
Va 100
Визначаємо лужність вільну за формулою:
V 1 ⋅ 0,1⋅ 1000 1,9 ⋅0,1⋅1000
Л в= = =1,9 мг−екв / л ;
Va 100
Визначаємо лужність загальну за формулою:
V 1 ⋅ 0,1⋅ 1000 3,8 ⋅0,1⋅1000
Л з= = =3,8 мг−екв/ л;
Va 100
Із таблиці 1.2 обираємо таке співвідношення, оскільки 2 * Лв = 2 * 1,9 = 3,8 =
Лз.
 Молчан Ю.М., ХН-92
Співвідношення між вільною (Лв) Гідрокарбонати, Карбонати,
та загальною (Лз) лужністю мг-екв/дм3 мг-екв/дм3
2Лв = Лз 0 2Лв
У воді не містяться гідрокарбонати, а тільки карбонати, їх вміст становить
2*1,9 = 3,8 мг-екв/дм3.
Всі розрахункові дані занесені до таблиці 1.4.
Таблиця 1.4 – Результати розрахунків
Значення показника
№ Одиниці Нормативи* для
Найменування показників Фактично
з/п виміру питної води
визначене
(водопровідної)
1 Колірність градуси 23,3 ≤ 20
≤ 1,0 (≤
Каламутність НОК** 3,13
2,6)***
2
≤ 0,58 (≤
Каламутність мг/дм3 1,8154
1,5)***
3 Жорсткість загальна мг-екв/дм3 4,65 ≤7
4 Лужність вільна мг-екв/дм3 1,9 Не норм.
5 Лужність загальна мг-екв/дм3 3,8 Не норм.
6 Водневий показник одиниці рН 7,4

Висновки
Цей досліджуваний зразок води майже за всіма показниками придатний
до споживання, однак підвищена колірність та каламітність свідчить про
те, що у цій воді місятяться неорганічні чи органічні тонкодисперсні суспензії
і наявність планктонних організмів, що можуть розвиватись. Цю воду не
можна споживати до того моменту, доки не зменшиться каламутність до 1
НОК (2.6 НОК) та буде пройдено знезараження. Зменшити каламутність та
колірність можна за допомогою фільтрування.
 Молчан Ю.М., ХН-92
У воді містяться карбонати, їх вміст становить 3,8 мг-екв/дм3, про це
свідчить лужність води.