Науково-педагогічний проєкт

«Інтелект України»

І. В. Гавриш, Т. М. Зубова

Хімія
9 клас
Зошит
з друкованою основою

Частина 9

Харків
2023
 Багатоманітність речовин та хімічних реакцій.
Взаємозв’язки між речовинами
Урок 3 та їхнє взаємоперетворення

1. Налаштуйся на активну роботу на уроці.

2. Попрацюй за методикою перевірки домашнього завдання.
3. Доповни схеми. У разі потреби звернись до текстів на с.  29,  36.

Прості РЕЧОВИНИ Складні

Хімічні зв’язки

Кристалічні ґратки

КЛАСИФІКАЦІЯ ХІМІЧНИХ РЕАКЦІЙ

За складом та кількістю реагентів

За зміною ступеня окиснення За тепловим ефектом

За можливістю утворювати За оборотністю

довгі ланцюги

10
4. Робота в парах із взаємоперевіркою. Виконай завдання і заповни картку для відповідей
та оцінювання (c.  12).
Варіант 1
Речовина А належить до насичених вуглеводнів (відносна густина речовини А
за повіт­рям дорівнює 2). У промисловості окисненням речовини А одержують
карбонову кислоту В за схемою: А + О2 → В + Н2О. Речовина В — рідина
з різким характерним запахом, її розчин з масовою часткою 9  %   використовують
як харчову приправу. У разі взаємодії речовини В з питною содою (NaHCO3) спо­
стерігається бурхливе виділення газу С. Цю реакцію застосовують для розпушу­
вання тіста. Речовина С внаслідок природного процесу, що відбувається за наявності
сонячного світла, регує з водою з утворенням речовини D, яка є моносахаридом.
Під час бродіння речовини D утворюються речовини Е та С. Речовина Е — рідина
із характерним запахом, її використовують як розчинник та дезінфектор.
4.1. Визнач речовини А, В, С, D, E. Напиши молекулярні формули та вкажи їхні назви.
4.2. Склади рівняння всіх згаданих у тексті реакцій.
4.3. Поясни, як змінюють забарвлення універсальний індикатор, лакмус та метилоранж
у розчині речовини В.
4.4. Обчисли масу речовини В та масу води, потрібні для приготування розчину масою
400 г з масовою часткою речовини В 9 %.
4.5. Визнач об’єм газу С (н. у.), що утвориться під час бродіння речовини D кількістю
речовини 2 моль.
4.6. Обчисли об’єм кисню, який витратиться на спалювання речовини Е масою 23 г.
Варіант 2
Речовина А — газ, алкен (DN2(E) = 1). Він реагує з воднем, унаслідок чого утво­
рюється речовина В, а також з водою, утворюючи речовину С — безбарвну рідину
із характерним запахом, яку використовують у медицині для приготування на­
стоянок та як антисептик. У складі молекули речовини С є характеристична гру­
па –ОН. З речовини С можна одержати речовину D унаслідок окиснення. У складі
речовини D міститься стільки атомів Карбону, скільки в речовині С. Речовина D —
безбарвна рідина, яку застосовують у харчовій промисловості як харчову добавку
й консервант. У розчині речовини D лакмус змінює свій колір на червоний.
Під час повного окиснення (горіння) речовини С утворюються газ Е та вода.
4.1. Визнач речовини А, В, С, D, E. Напиши молекулярні формули та вкажи їхні назви.
4.2. Склади рівняння всіх згаданих у тексті реакцій.
4.3. Поясни, за допомогою яких якісних реакцій можна визначити речовини А, D та Е.
Опиши ознаки цих реакцій.
4.4. Обчисли масу речовини С та масу води, потрібні для приготування розчину масою
250 г з масовою часткою речовини С 5 %.
4.5. Визнач об’єм газу Е (н. у.), який можна отримати з речовини С кількістю речовини
1,5 моль.
4.6. Обчисли об’єм кисню, який витратиться на спалювання газу А об’ємом 42  м3.
Об’єми газів виміряні за однакових умов.

11
 Варіант _____
Картка для відповідей та оцінювання

4.1 А — 
В — 
С —  2 бали
D — 
Е — 
4.2 Рівняння реакцій.

3 бали


4.3 Якісні реакції або зміна забарвлення індикаторів.

1 бал


4.4 Розв’язування задачі.

2 бали

4.5 Розв’язування задачі.

2 бали

4.6 Розв’язування задачі.

2 бали

12
5. Підготуйся до конкурсу агітбригад, який відбудеться на 6-му уроці. Під керівництвом учи-
теля утворіть 4–5 агітбригад, кожна з яких обере тему з переліку або самостійно.
1. Полімерна упаковка: переваги та недоліки.
2. Майбутнє автомобільного транспорту.
3. Чи надають алкоголь та наркотики сенс життю? Які альтернативи?
4. Надамо речам друге життя — зменшимо потреби!
5. Дієти: «за» і «проти».
6. Сучасний одяг потребує нових матеріалів. Які переваги цих матеріалів?
¾ Візьми до уваги критерії, які буде враховано під час оцінювання виступів агітбригад.
y Актуальність;
y наочність;
y науковий підхід;
y доступність сприйняття інформації;
y музикальність;
y оригінальність;
y переконливість;
y участь кожного / кожної учня / учениці в агітації.

Для нотаток

13
 Домашнє завдання
1. Напиши, як зміна концентрації реагентів впливає на швидкість хімічної реакції. Наведи
приклади.















2. Укажи, які реакції називають каталітичними. Наведи приклади таких реакцій.
















3. Склади рівняння реакцій, за допомогою яких можна здійснити такі перетворення:

етан → етен → етанол → етен → хлороетен.











14
 Місце хімії серед наук про природу,
її значення для розуміння наукової картини світу.
Хімія та екологія Урок 4

1. Налаштуйся на активну роботу на уроці.

2. Попрацюй за методикою перевірки домашнього завдання.
3. Заповни схему. У разі потреби звернись до текстів на с.  30,  31.

Хімія

4. Дай відповіді на запитання.

y Яке місце серед природничих наук посідає хімія? Відповідь обґрунтуй. Поясни
зв’язок хімії з іншими природничими науками.
y Що ти знаєш про глобальні екологічні проблеми та способи їх розв’я­зання?
y Які хімічні виробництва розташовані у твоєму місті, районі, області? Що ти
можеш розказати про них?
y Які екологічні проблеми існують у твоєму районі? Запропонуй способи їх
розв’я­зання.
y Які галузі господарства є найбільш проблемними з погляду охорони дов­кілля?
y Які найбільш токсичні органічні речовини ти знаєш?
y Як органічні забруднювачі впливають на організм?

5. Попрацюй у групі. Під керівництвом учителя утворіть 4 групи. Зобразіть у вигляді схеми
(див. с.  16) зв’язок хімії з іншою природничою наукою, ґрунтуючись на наведених нижче
твердженнях.
І група. Хімія та фізика
Спільні об’єкти вивчення: атоми, молекули, йони, агрегатні стани речовин тощо.
Значення фізичних законів для вивчення хімії.
Періодичний закон — поштовх до відкриття будови атома.
Закономірності хімічних реакцій: хімічна кінетика, термодинаміка, термохімія.
Фізичні методи дослідження складу та будови речовин.

15
 ІІ група. Хімія та біологія
Органічна хімія — наука про сполуки Карбону та їхні перетворення.
Хімічний склад клітин та хімічні процеси в живих тканинах.
Окисні процеси як джерело енергії в організмах.
Фотосинтез як один з найважливіших хімічних процесів у природі.
Роль білків у живих організмах.
Ферменти — природні каталізатори.
ІІІ група. Хімія та географія
Поширення хімічних елементів у земній корі.
Хімічний склад ґрунтів.
Кислотність ґрунтів.
Хімічний склад природних вод.
Аерозолі в атмосфері та їхнє походження.
Колообіг хімічних елементів, міграція речовин в атмосфері й гідросфері.
Корисні копалини, процеси, пов’язані з їхнім утворенням.
ІV група. Хімія та астрономія
Поширення хімічних елементів у Всесвіті.
Нуклеосинтез — утворення атомів в атмосфері зір.
Речовини та перетворення їх на інших планетах.

¾ Презентуйте результати своєї роботи іншим групам.

16
 Домашнє завдання
1. Уважно прочитай тексти на с.  30,  31. Виділи ключові поняття.
2. Цинк сульфат можна одержати щонайменше п’ятьма способами. Склади рівняння цих ре-
акцій. Укажи назви типів хімічних реакцій для цих рівнянь.
¾ На прикладі однієї з реакцій обчисли масу кожного з реагентів, необхідних для одержан-
ня цинк сульфату кількістю речовини 2,5 моль.
¾ Визнач серед складених рівнянь реакцій окисно-відновні. Укажи окисник та відновник.

3. Накопичення певного газу в атмосфері призводить до парникового ефекту. Назви цей

газ, якщо він утворюється під час спалювання вуглеводнів. Обчисли об’єм (н.  у.) цього
газу, який потрапить в атмосферу під час спалювання 200 поліетиленових пакетів масою
20  г кожен.

4. Підготуйся до захисту проєкту, що відбудеться на наступному уроці. Переглянь критерії

оцінювання проєкту (с.  33).

17
 До уроку 3
Різноманітність речовин та хімічних реакцій
Будова речовин. Пригадаємо, що всі речовини поділяють на прості та складні.
Прості речовини складаються з одного елемента, складні — з декількох елементів.
Частинки в речовинах з’єднані хімічними зв’язками:
y у простих речовинах це ковалентні неполярні зв’язки (у металах — металічний
зв’язок, його вивчатимемо у старших класах);
y у складних речовинах зв’язки можуть бути ковалентними полярними, непо­
лярними або йонними.
Якщо зв’язок ковалентний, речовина складається з молекул або атомів, якщо
йонний — з йонів. Тверді речовини мають різні кристалічні ґратки: речовини з ко­
валентними зв’язками — молекулярні чи атомні, речовини з йонними зв’язками —
йонні кристалічні ґратки.
Будова речовин визначає їхні властивості.
Хімічні реакції. Хімічні властивості речовин описують за допомогою рівнянь
хімічних реакцій. Ми розглядали різні типи хімічних реакцій, але це, звичайно,
не всі можливі. Пригадаємо основні класифікації хімічних реакцій.
1) Реакції сполучення, розкладу, обміну та заміщення — унаслідок хімічної
взаємодії змінюються склад та  /  або кількість реагентів і продуктів реакції.
2) Екзотермічні та ендотермічні реакції — під час проведення таких реакцій
виділяється або поглинається енергія.
3)  Оборотні та необоротні реакції.
4) Окисно-відновні реакції — під час проведення таких реакцій хімічні елемен­
ти, з яких складаються речовини, можуть змінювати свої ступені окиснення.
Якщо ступені окиснення елементів не змінюються, окисних та відновних про­
цесів не відбувається.
5) Реакції полімеризації — унаслідок проведення таких реакцій утворюються
довгі ланцюги полі­мерів.

Цікаво знати!
Взаємозв’язки між речовинами та їхнє взаємоперетворення
Найцікавіше в хімії те, що з одних речовин можна внаслідок перетворень одер­
жати безліч інших. Це і є справжнє диво! З органічних речовин можна одержати
неорганічні і навпаки. Особливо цікаві взаємоперетворення в органічній хімії.
З метану — найпростішої органічної речовини — можна одержати речовини,
що належать майже до будь-якого класу органічних сполук. Звичайно, окрім ме­
тану та продуктів його перетворення, у цих реакціях використовуватимуть й інші
реагенти. Але поступовий перехід від метану, наприклад, до амінокислот і білків
вражає (такі реакції вивчатимемо в старших класах).
Отже, існує величезна кількість хімічних речовин, хоча не всі вони одержані,
а тим більше вивчені. Хімічні властивості речовин виявляються внаслідок хіміч­
них взаємодій — хімічних реакцій. Використовуючи хімічні реакції, з одних ре­
човин можна одержувати інші. А якщо властивості речовин залежать від їхньої
будови й складу, можна заздалегідь передбачити властивості та застосування цих
речовин.

29
 До уроку 4
Місце хімії серед наук про природу.
Значення хімії для розуміння наукової картини світу
Науки, що вивчають природу, називають природничими. До них належать біо­
логія, хімія, фізика, географія, астрономія та екологія. Усі вони тісно пов’язані
між собою. Неможливо бути фахівцем з хімії й не знати фізику; під час вивчення
біології знадобляться знання з хімії та фізики; географія вимагає знань з хімії,
фізики, біології тощо. Яке ж місце серед природничих наук посідає хімія?
Хімія вивчає склад, властивості й перетворення речовин, а також явища,
які супроводжують ці перетворення. Власне, об’єктом вивчення є речовини. Усі ві­
домі нам об’єкти складаються з речовин — органічних і неорганічних. Тому будь-
який предмет вивчення насамперед передбачає знання властивостей речовин, з яких
він складається. А це — хімія.
Пригадай, що біологія вивчає рослини й тварин. А що таке листок? Це без­
ліч органічних і неорганічних речовин, між якими відбуваються хімічні процеси,
наприклад дихання, фотосинтез, синтез та розкладання речовин. У тварин їжа роз­
щеплюється за допомогою хімічних реакцій, а одержані продукти слугують для
синтезу нових органічних речовин. Отже, ніяк не можна вивчати біологію без хімії!
Фізики, наприклад, досліджують властивості предметів. А із чого складаються
предмети? Із хімічних речовин, властивості яких зумовлені складом і будовою.
Утворення речовин з новими властивостями за допомогою сучасних техноло­
гій — звичайно ж, це хімія. Геологія також пов’язана з хімією. Геологи вивча­
ють різні мінерали, що, як відомо, складаються з неорганічних хімічних речовин.
Вивчення астрономами космічних об’єктів не обходиться без визначення хімічних
речовин, з яких ці об’єкти складаються. Неможливо розв’язати екологічні проблеми
без знань хімічних процесів.
Отже, не можна вивчати навколишній світ, створювати нові об’єкти без знань
з хімії. Адже все, що нас оточує, складається з хімічних речовин, а саме життя —
сукупність хімічних процесів.
З іншого боку, хімії як науки не було б, якби хіміки не використовували знань
із фізики, біології, математики та багатьох інших наук. Тому всі природничі науки
взаємо­пов’язані й розвиваються разом.
Дедалі більше стираються межі між хімією й іншими природничими науками.
Під час сумісного дослідження фізичних і хімічних явищ виникла фізична хімія.
Біологічна хімія — біохімія — вивчає хімічний склад і структуру сполук, які міс­
тяться в організмах, а також досліджує способи регуляції перетворень речовин,
енергетику процесів, які відбуваються в клітинах та орга­нізмі загалом. Геологічна
хімія — геохімія — наука про поширення і міграцію хімічних елементів на Землі.

Фармація Біологія Фізика

ХІМІЯ

Екологія Астрономія Геологія

30
 Хімія та екологія
Екологія — наука про навколишнє середовище, про наш «великий будинок» —
планету Земля. Як і в кожному будинку, на нашій планеті треба слідкувати за по­
рядком і чистотою. Вода й продукти не повинні шкодити здоров’ю, а повітря має
бути чистим і свіжим. У твоєму будинку про це піклуєшся ти і твоя родина, а про
навколишнє середовище мають піклуватися всі люди. Якщо в повітрі, воді та їжі
міститимуться шкідливі речовини, а ґрунт забруднюватиметься відходами, — наша
планета стане непридатною для життя.
Що ж відбувається на Землі нині? Які найбільші екологічні небезпеки прихо­
вує розвиток промисловості, збільшення міст, активна зміна природи? Насамперед
це забруднення повітря й води, а через них і харчових продуктів. Причини забруд­
нення — викиди в повітря шкідливих і небезпечних хімічних речовин промисло­
вими підприємствами, теплоелектростанціями, автомобільним транспортом.

Викиди шкідливих речовин у повітря та водойму

Можливі заходи поліпшення екологічної ситуації:

y уловлювання викидів і використання їх як хімічної сировини. Наприклад,
з гідроген сульфіду можна одержувати сірку, з оксидів Нітрогену — нітратну
кислоту;
y застосування каталізаторів під час використання бензинових двигунів
для більш повного згоряння палива;
y використання біопалива, унаслідок чого скорочується кількість шкідливих ви­
кидів;
y перехід на електротранспорт;
y застосування нових технологій для більш ефективного використання сировини,
упровадження безвідходних виробництв;
y використання альтернативних джерел вироблення електроенергії (енергія вітру,
Сонця, течії річок, морських припливів, тепла Землі тощо);
y упровадження енергоощадних технологій.
У будь-якому виробництві, у процесі вироблення енергії та життєдіяльності лю­
дини утворюються відходи. Завдання хімії — знайти їм застосування й перетворити
на корисні, необхідні людству матеріали.

31
 Завдання для допитливих

1. Антифризи — рідини, що не замерзають за низьких температур. Їх застосовують, напри-

клад, у системі охолодження двигуна автомобіля. Виведи формулу речовини, яку вико-
ристовують для виготовлення антифризів, якщо масові частки елементів у ній становлять
38,71 % Карбону, 9,68 % Гідрогену та 51,61 % Оксигену, а відносна густина її випарів
за воднем дорівнює 31. Укажи назву цієї речовини — хімічну та традиційну.

2. Алюміній метаноат використовують у текстильній промисловості для просочування тканин.

Обчисли масу алюміній метаноату, який можна отримати під час взаємодії метанової
кислоти з алюмінієм масою 135  г, якщо масова частка домішок у металі становить 2  %.

3. Виведи молекулярну формулу кислоти, яку використовують у медицині для лікування рев-
матизму й захворювань шкіри і називають саліциловою кислотою. Масові частки еле-
ментів у цій кислоті становлять 60,9 % Карбону, 34,8 % Оксигену та Гідроген. Похідна
речовина від цієї кислоти відома під назвою аспірин.

4. Склади рівняння реакцій, за допомогою яких можна здійснити такі хімічні перетворення:
кальцій → кальцій оксид → кальцій карбід → етин → етен →
→ етанол → етанова кислота.







32
 План підготовки проєкту

І. Підготовчий етап.
1. Об’єднання в групи.
2. Вибір та обговорення теми.
3. Формулювання мети та завдань проєкту.
4. Розподіл обов’язків між членами групи.
5. Визначення термінів виконання кожного з етапів і проєкту загалом.
6. Добирання джерел інформації (науково-популярна література, словники, до­
відники, хрестоматії, енциклопедії, ЗМІ, інтерв’ю, анкетування, електронні
ресурси).
ІІ. Практично-виконавчий етап.
1. Збирання інформації.
2. Обробка інформації.
3. Оформлення результатів (стаття, доповідь, реферат тощо).
4. Оформлення проєкту.
4.1. Титульна сторінка.
4.2. Зміст.
4.3. Вступ.
4.4. Основна частина (розділи, параграфи).
4.5. Висновки.
4.6. Додатки (фотографії, таблиці, схеми).
5. Правила захисту проєкту.
5.1. Стань зручно та спокійно дивися на слухачів.
5.2. Назви тему.
5.3. Намагайся зацікавити слухачів виступом.
5.4. Говори вільно, стеж за жестами та мімікою.
5.5. Використовуй наочність, технічні засоби навчання.
5.6. Підкреслюй важливі думки у своїй доповіді, змінюючи тон.
5.7. Роби паузи, щоб слухачі могли усвідомити почуте.
5.8. Логічно закінчи свій виступ.
ІІІ. Критерії оцінювання проєкту.
1. Ступінь задіяності учня / учениці на різних етапах та ретельність вико­нання
відведеної ролі.
2. Обсяг зібраного матеріалу, використаного під час
роботи над проєктом.
3. Ступінь осмислення використаної інформації.
4. Повнота розкриття теми.
5. Оригінальність ідеї, способу розв’язання
проблеми.
6. Рівень організації та проведення презен­
тації, забезпечення наочністю.
7. Соціальне та практичне значення одержа­
них результатів.

33
 Інтелект-карти

Природні органічні речовини

Природні органічні речовини

Білки Пахучі речовини

Жири Отруйні речовини

Вуглеводи Барвники

Вітаміни Каучук

Фітонциди Рослинні і тваринні волокна

Синтетичні органічні речовини

Синтетичні органічні речовини

Синтетичні та штучні
Лікарські засоби
волокна й тканини

Полімери (пластмаси) Отрутохімікати (пестициди)

Мінеральні добрива Синтетичні каучуки

34
 Класифікація хімічних реакцій

Класифікація хімічних реакцій

Реакції сполучення

За кількістю Реакції розкладу

та складом
реагентів
і продуктів
реакцій Реакції заміщення

Реакції обміну

Реакції, які відбуваються без зміни

За зміною ступеня окиснення
ступенів
окиснення
елементів
Окисно-відновні реакції

Екзотермічні реакції
За виділенням
чи поглинанням
теплоти
(термохімічні)
Ендотермічні реакції

Оборотні реакції

За оборотністю

Необоротні реакції

За можливістю
утворювати Реакції полімеризації
довгі ланцюги

35
 Класифікація хімічних реакцій за ознакою оборотності

Хімічні реакції

Необоротні реакції Оборотні реакції

Умови зміщення
хімічної рівноваги

зміна концентрації
реагентів і продуктів реакції

зміна температури

зміна тиску (для газів)

Взаємозв’язок хімії з іншими природничими науками

Фармація Біологія Фізика

ХІМІЯ

Екологія Астрономія Геологія

36
 Карти знань

Хімічний зв’язок

Неметалічний елемент Ковалентний зв’язок —

+ хімічний зв’язок між атомами, що виникає
неметалічний елемент внаслідок утворення спільних електронних пар

Однакова електронегативність

Ковалентний неполярний зв’язок

Різна електронегативність

Ковалентний полярний зв’язок

Неметалічний елемент Йонний зв’язок —

+ хімічний зв’язок, що виникає внаслідок
металічний елемент притягання протилежно заряджених йонів

Кристалічні ґратки

Тип ґраток Будова і властивості

У вузлах ґраток — атоми. Такі речовини дуже тверді,

Атомні з високою температурою плавлення, у воді не розчиняються,
електричний струм у більшості випадків не проводять

У вузлах ґраток — йони. Такі речовини мають високу

твердість, високу температуру плавлення,
Йонні
у воді можуть розчинятися; їхні розчини та  /  або розплави
проводять електричний струм

У вузлах ґраток — молекули. Такі речовини зазвичай мають

низьку твердість, низькі температури плавлення. Якщо зв’язок
Молекулярні ковалентний полярний, речовини розчиняються у воді, розчини
проводять електричний струм; якщо зв’язок ковалентний
неполярний, таких властивостей речовини не мають

37
 Класифікація хімічних реакцій

Класифікація хімічних реакцій

Реакції сполучення — реакції, унаслідок яких

з двох і більше речовин утворюється
одна складна речовина

Реакції розкладу — реакції, унаслідок яких

За кількістю одна складна речовина розкладається
та складом на дві й більше речовин
реагентів
і продуктів Реакції обміну — реакції, унаслідок яких складні
реакцій речовини обмінюються своїми складниками
(атомами, групами атомів, йонами)

У реакціях заміщення атоми простих речовин

заміщують катіони, аніони або атоми
у складних речовинах

Реакції, які відбуваються без зміни

ступеня окиснення

За зміною Окисно- Окисники, процес відновлення

ступенів відновні Окисник приєднує електрони —
окиснення реакції відновлюється
елементів відбуваються
зі зміною
ступенів Відновники, процес окиснення
окиснення Відновник віддає електрони —
елементів окиснюється

Екзотермічні реакції відбуваються

За виділенням з виділенням теплоти (∆Н < 0)
чи поглинанням
теплоти
(термохімічні) Ендотермічні реакції відбуваються
з поглинанням теплоти (∆Н > 0)

38
 Класифікація хімічних реакцій за ознакою оборотності

Хімічні реакції

Необоротні реакції — реакції, Оборотні реакції — реакції,

що відбуваються які за тих самих умов
лише в одному напрямку відбуваються одночасно у двох
з утворенням продуктів реакції взаємно протилежних напрямках,
й перебігають до кінця тому не перебігають до кінця

Умови зміщення хімічної рівноваги

Зміна концентрації реагентів і продуктів реакції

У разі збільшення концентрації реагентів
або зменшення концентрації продуктів реакції
рівновага зміщується в бік утворення
продуктів реакції.
У разі збільшення концентрації продуктів реакції
або зменшення концентрації реагентів
рівновага зміщується в бік утворення реагентів

Зміна температури
У разі підвищення температури рівновага зміщується
в бік ендотермічної реакції, у разі зниження —
у бік екзотермічної

Зміна тиску (для газів)

У разі підвищення тиску рівновага зміщується
в бік зменшення об’єму газу
(кількості речовини газу) і навпаки

39
 Методика SQRRR
SQRRR (SQ3R) — алгоритм роботи з текстом, названий як акронім своїх п’яти
кроків: survey (оглянути), question (запитати), read (прочитати), recite (переказа­
ти), review (переглянути).
1. Survey (оглянути).
Побіжно оглянь текст, щоб одержати загальне уявлення про його структуру.
«Проскануй» поглядом заголовки, підзаголовки, рисунки. Які слова виділено
курсивом або жирним шрифтом? Чому, на твою думку, вони виділені? Яке слово
(термін) найчастіше вжито в цьому тексті?
2. Question (запитати).
Сформулюй запитання за змістом тексту. Для цього перетвори заголовки
та підзаголовки на запитання. Також можна сформулювати інші запитання.
У цьому разі оглянь текст ще раз.
3. Read (прочитати).
Прочитай текст. Зверни особливу увагу на ті частини, які здаються корисними
й такими, що відповідають на сформульовані тобою запитання. Під час читання
роби помітки, виділяй ключові слова, створюй інтелект-карти, щоб зафіксувати
інформацію.
4. Recite (переказати).
Перекажи текст, відповідаючи на сформульовані запитання.
5. Review (переглянути).
Перевір повноту відтворення тексту, переглядаючи його з олівцем у руці. Під­
кресли навчальні одиниці, які слід довчити, і запам’ятай їх.

Методика перевірки домашнього завдання

Попрацюй у парі.
1. Розкажіть одне одному з пам’яті інформацію в рамочках, яку ви вивчили
вдома.
2. Обміняйтеся зошитами й здійсніть взаємоперевірку виконаних завдань.
У разі потреби зверніться до вчителя.

40