План-конспект уроку на тему «Хімічні рівняння» (7 клас)

Мета:

Освітня: досягти усвідомленню учнями сутності хімічних реакцій на основі атомно-молекулярного

вчення; сформувати вміння складати рівняння хімічних реакцій та розставляти коефіцієнти в них.

Розвивальна: продовжити формування мисленнєвих операцій: порівняння, абстрагування, виділення

головного; розвивати самостійність учнів;

Виховна: продовжувати формування світоглядних знань про матеріальність світу і його єдність,
пізнаваність явищ мікросвіту.

Тип уроку: урок вивчення учнями нового матеріалу та набування нових умінь.

Методи навчання: пояснювально-ілюстративний (загальний метод); словесно-наочний, словесно-

наочно-практичний (часткові методи); пояснення, бесіда, самостійна робота (конкретні методи).

Обладнання: таблиця «Валентність хімічних елементів», моделі атомів, підручник.

ХІД УРОКУ

I. Актуалізація опорних знань та вмінь, перевірка домашнього завдання. (7 хв)

1. Два учні працюють за картками біля дошки.
Завдання: визначити валентність елементів у таких сполуках:
а) ;

б)
2. Хімічний диктант:

Фронтальна перевірка виконання хімічного диктанту (вчитель викликає по черзі учнів,

з’ясовує рівень засвоєння ними навчального матеріалу).

3. Фронтальне опитування:
1) Що таке валентність?
2) Як визначається валентність хімічних елементів за формулою?
3) Яке правило необхідно використовувати для визначення валентності?
4) Що означає вивчати речовину?
5) Які речовини ви знаєте? Який їх склад та хімічна формула?

II. Тема та завдання уроку. (1 хв)

Тема «Хімічні рівняння»
Завдання для учнів
Знати: що означає хімічне рівняння та як воно читається.
Уміти: записувати хімічні рівняння за допомогою хімічних елементів та хімічних формул,
розставляти коефіцієнти в хімічних рівняннях.
Тема та завдання уроку попередньо записуються вчителем на дошці.
III. Мотивація навчальної діяльності учнів. (2 хв)
Хімічні рівняння – елемент хімічної мови, без знання якої подальше вивчення хімії буде
безуспішним. Уміння записувати хімічні рівняння за допомогою хімічних елементів та хімічних
 формул, та уміння правильно розставляти коефіцієнти в рівняння допоможе в подальшому
при розв’язуванні задач з хімії.
IV. Засвоєння нових знань і умінь. (20 хв)
1) Закон збереження маси.
Усі хімічні перетворення зручніше описувати за допомогою хімічних формул і рівнянь реакцій.
Процес горіння вугілля можна
описати такою схемою:
С + О2 → CO2
Вугілля взаємодіє з киснем з утворенням вуглекислого газу
Цей схематичний запис називають рівнянням хімічної реакції.
У лівій частині наведеного рівняння один атом Карбону й одна молекула кисню, що
складається з двох атомів Оксигену. У правій частині рівняння одна молекула вуглекислого
газу (карбон(IV) оксиду), що складається з одного атома Карбону та двох атомів Оксигену.

Число атомів кожного хімічного елемента в обох частинах рівняння однакове. Для того щоб
підкреслити однакову кількість атомів усіх елементів, у наведеному записі стрілку можна
замінити на знак рівності: C + O2 = CO2
Рівняння хімічної реакції є відображенням закону збереження маси речовин у хімічних
реакціях.
Маса речовин, що вступили в хімічну реакцію, дорівнює масі речовин, що утворилися в
результаті реакції.
Цей закон був відкритий М. В. Ломоносовим у 1748 році та, незалежно від нього, А. Лавуазьє
у 1789 році, тому цей закон називають також законом Ломоносова–Лавуазьє.
У результаті хімічних реакцій одні речовини перетворюються на інші: атоми, з яких
складаються початкові речовини, не зникають, не з’являються і не перетворюються з
одного виду на іншій, а тільки перегруповуються, утворюючи молекули нових речовин.
2) Складання рівнянь хімічних реакцій.
Рівняння хімічних реакцій складаються з урахуванням закону збереження маси. Розглянемо,
як складаються рівняння реакцій утворення бінарних сполук із простих речовин.
Приклад 1. Складемо рівняння реакції утворення метану CH4 — основного компоненту
природного газу. Метан складається з атомів Карбону та Гідрогену. Отже, для його добування
необхідні прості речовини, одна з яких складається з атомів Карбону (вугілля C), а інша — з
атомів Гідрогену (водень H2).
У лівій частині записуємо формули початкових речовин (реагентів) C і H2, а в правій —
продукту реакції CH4:
C + H2 → CH4
Але цей запис ще не є рівнянням реакції — це схема реакції. Для того щоб вона
перетворилася на рівняння, необхідно зрівняти число атомів кожного елемента в лівій і правій
частинах. Для цього необхідно дібрати коефіцієнти — цифри перед хімічними формулами, які
вказують число молекул (атомів або формульних одиниць). Як видно, у лівій і правій частинах
схеми по одному атому Карбону, але в лівій частині два атоми Гідрогену (одна молекула
водню), а в правій — чотири атоми (у складі однієї молекули метану). Це суперечить закону
збереження маси. Щоб це виправити, перед формулою водню в лівій частині рівняння
необхідно поставити коефіцієнт 2:
C + 2H2 → CH4
 Тепер в обох частинах рівняння число атомів Гідрогену та Карбону однакове. Щоб
підкреслити, що коефіцієнти дібрані, стрілку між реагентами і продуктами в рівнянні можна
замінити знаком рівності:
C + 2H2 = CH4

Тепер число атомів усіх елементів однакове, отже, коефіцієнти дібрано правильно.
Добираючи коефіцієнти в рівнянні реакції, слід пам’ятати такі правила:
 коефіцієнт показує число молекул, окремих атомів або формульних одиниць у
рівнянні реакції;
 коефіцієнт ставиться тільки перед хімічною формулою;
 коефіцієнт стосується всіх атомів, з яких складається молекула, перед якою він стоїть,
наприклад:
запис 2H2O означає дві молекули води, у яких міститься 4 атоми Гідрогену (по два в
кожній молекулі) і 2 атоми Оксигену (по одному в кожній молекулі);
 коефіцієнт 1, як і індекс 1, не записується;
 індекс показує число атомів елемента (або груп атомів) у складі молекули, а
коефіцієнт — число молекул, наприклад:
H — один атом Гідрогену;
2H — два атоми Гідрогену;
H2 — одна молекула водню, що складається з двох атомів Гідрогену;
2H2 — дві молекули водню, кожна з яких складається з двох атомів Гідрогену.
Записи 4H і 2H2 нерівнозначні. Хоча в них записане однакове число атомів Гідрогену,
проте перший запис означає чотири окремі атоми Гідрогену, а другий — дві молекули
водню.

У рівняннях реакцій також часто вказують умови перебігу реакцій або виділення газу й осаду.
Так, якщо з розчину виділяється газувата речовина, то поряд з її формулою ставлять стрілку,
спрямовану вгору: ↑. Якщо з газів або рідин утворюється нерозчинна речовина, то поряд з її
формулою ставлять стрілку, спрямовану вниз: ↓.

V. Закріплення та застосування знань. (12 хв)

Завдання 1. Пробні вправи, виконання вправ на дошці.

Вчитель викликає до дошки більш підготовлених учнів, пропонує скласти і прочитати хімічні
рівняння таких реакцій:

а) взаємодії Карбону й Гідрогену з утворенням метану (СН4);

б) взаємодії Гідрогену з Хлором з утворенням гідроген (І) хлориду.

Викликані учні коментують виконання завдань, решта учнів виконують завдання в зошитах.

Завдання 2. Проведення самостійної роботи навчального характеру (групова форма

роботи для двох учнів).

Завдання: складіть і прочитайте хімічні рівняння даних реакцій.

Перший учень:

взаємодії Фосфору й Оксигену з утворенням Фосфор (ІІ) оксиду;

взаємодії Аргентуму й Сульфуру з утворенням Аргентум (І) сульфіду.

Другий учень:

взаємодії Літію й Оксигену з утворенням Літій (І) оксиду;

взамодії Хрому й Хлору з утворенням Хром (ІІІ) хлориду.

Взаємоперевірка робіт учнями.

Порівняння виконаних учнями завдань з їх розв’язками на дошці. Вчитель заздалегідь на

зворотній частині дошки виконує завдання.

Завдання 3. Пробні вправи, виконання вправ на дошці.

Вчитель викликає до дошки більш підготовлених учнів, пропонує розставити коефіцієнти в

хімічних рівняннях.

Викликані учні коментують виконання завдань, решта учнів виконують завдання в зошитах.

Завдання 4. Проведення самостійної роботи навчального характеру (групова форма

роботи для двох учнів).

Завдання: розставте коефіцієнти в хімічних рівняннях.

Перший учень:

Другий учень:

Взаємоперевірка робіт учнями.

Порівняння виконаних учнями завдань з їх розв’язками на дошці. Вчитель заздалегідь на

зворотній частині дошки виконує завдання.

Завдання 5. Організація дидактичної гри «Хімічні рівняння».

 Участь беруть учні кожного ряду. 3 учасники з кожного ряду заповнюють пропуски у схемах
хімічних реакцій та розставляють коефіцієнти. За швидкість +1 бал, за правильно зроблене
завдання +1 бал, неправильно -1 бал. Переможців визначає журі (вчитель і 2 учня).

Учень з першого ряду виконує завдання А, з другого – Б, з третього – В.

VI.

Підведення підсумків уроку. (2 хв)

Як справились учні з завданнями уроку?
Чи запам’ятали, що означає хімічне рівняння? Чи вміють розставляти коефіцієнти в хімічних
рівняннях? Хто з учнів досяг найкращих результатів, хто ще потребує допомоги? Кому
потрібна допомога запрошуються на додаткові заняття.
VII. Пояснення домашнього завдання. (1 хв)
Опрацювати параграф 16. Вправи 3, 4 ст. 121
 Література:

1. https://osvita.ukr-lit.com/ximichni-rivnyannya/
2. https://www.schoollife.org.ua/shema-himichnoyi-reaktsiyi-himichni-rivnyannya-7-klas-himiya/
#google_vignette
3. https://www.slideshare.net/tatyana6221310/7-31568581
4. https://naurok.com.ua/zbirnik-zavdan-z-himi-dlya-uchniv-7-klasu-127377.html
5. http://interactive.ranok.com.ua/upload/file/%D0%A3%D1%87%D0%B5%D0%B1%D0%BD
%D0%B8%D0%BA%D0%B8%202015%20%D1%83%D0%BA%D1%80/xmya-pdrychnik-dlya-7-
klasy.pdf