Урок №1(10.

09)
Тема: Склад і властивості основних класів неорганічних сполук. Хімічний зв'язок і будова
речовини.
Мета: повторити хімічні поняття, розглянуті під час вивчення хімії 8 класу. навчальна: в
інтерактивній формі розкрити електронну природу хімічного зв’язку, що дає глибоке розуміння утворення
різноманітних хімічних сполук, їх будови та реакційної здатності.розвивати просторову уяву, логічне
мислення, творчі можливості учнів. виховувати стійкий інтерес до науки.
Тип уроку: узагальнення й систематизації знань.
Хід уроку
1.Організаційний момент
2.Актуалізація опорних знань
1. Що таке хімічний зв’язок, за рахунок чого він утворюється?
2. Чому атоми вступають у хімічний зв’язок?
3. Як виникає хімічний зв’язок?
4. Типи хімічного зв’язку.
5. Ковалентний зв’язок та механізм його утворення.3) чисельно число Авогадро дорівнює –
6,02∙1023 моль-1 (1 моль речовини містить 6,02∙1023 моль-1 її формульних одиниць)
6 який об’єм займає будь-який газ за нормальних умов – 22,4 л
3. Узагальнення й систематизація знань
План
1. Склад і властивості основних класів неорганічних сполук.
2. Хімічний зв'язок і будова речовини.
Конспект уроку
1. Класи неорганічних сполук

 А. Оксиди — складні сполуки, що складаються з двох хімічних елементів, один з яких — Оксиген
з валентністю II.
 Б. Основи — складні речовини, що складаються з атомів металів, з’єднаних з однією або кількома
гідроксильними групами.
В. Кислоти — складні речовини, утворені одним або кількома атомами Гідрогену, з’єднаними з
кислотним залишком.
 Г. Солі — складні речовини, утворені атомами металів, з’єднаними з кислотними залишками.
Хімічний зв'язок — зв'язок між атомами у молекулі, або йоні. Розрізняються такі основні види
хімічного зв'язку: Ковалентний зв'язок (полярний і неполярний)
4.Завдання на закріплення
Тест №1: Хімічний зв’язок – це:
а)     взаємодія атомів;
б)    рух атомів;
в)     рух електронів.
Тест №2: Хімічний зв’язок виникає внаслідок:
а)     електростатичної взаємодії „+” заряджених ядер і „-” заряджених електронів;
б)    взаємодії ядер атомів;
в)     взаємодії електронів атомів.
Тест №3: Ковалентний зв’язок виникає за рахунок:
а)     спільних електронних пар;
б)    електростатичної взаємодії йонів;
в)     свій варіант відповіді.
Тест №4: Ковалентний зв’язок утворюється:
а)     в результаті перекривання електронних хмар атомів;
б)    в результаті переходу валентних електронів від атома металу до атома неметалу;
в)     свій варіант відповіді.
5.Підсумок уроку
6.Домашнє завдання
Опрацювати конспект
 Урок №2(24.09)
Тема: Поняття про розчини. Розчин і його компоненти. Поняття про дисперсні системи. Фізико-хімічна суть процесу
розчинення. Поняття про кристалогідрати.
Мета: Продовжити формувати уявлення учнів про склад розчинів; дати уявлення про розчинність речовин у воді;
познайомити з властивостями води як універсального розчинника поглибити знання про хімічний зв'язок і будову
речовини на прикладі будови молекули води й поняття водневий зв'язок формувати знання учнів про фізико-хімічну
природу процесу розчинення; з’ясувати внутрішню сутність процесу розчинення; показати, що процес розчинення
супроводжується не лише фізичними явищами, але й хімічною взаємодією розчинника і розчиненої речовини; дати
уявлення про теплові явища, що супроводжують процес розчинення; встановлювати причинно-наслідкові зв’язки між
складом, будовою, властивостями і застосуванням речовин; розвивати мислення, навички користування науковою
термінологією, виховувати в учнів бережне ставлення до води.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу
Хід уроку
1.Організаційний момент
2.Актуалізація опорних знань
Що таке розчинники?
3.Вивчення нового матеріалу
План
1.Поняття про розчини.
2.Розчин і його компоненти.
3.Поняття про дисперсні системи.
4.Фізико-хімічна суть процесу розчинення.
5.Поняття про кристалогідрати.
Конспект уроку

Фізико-хімічна суть процесу розчинення

Фізична теорія Хімічна теорія

Розчинення – це процес дифузії, розчинення – це процес хімічної
а розчини – це однорідні суміші взаємодії розчиненої речовини з
водою – процес гідратації

Сучасна теорія
Розчинення – це фізико-хімічний процес, під час якого відбувається взаємодія між частинками розчинника і
розчинюваної речовини, а розчин – це однорідна система змінного складу, що містить розчинювану речовину,
розчинник та продукти їхньої взаємодії.
4.Запитання на закріплення нового
1. Що таке розчинність?
2. Як залежить розчинність від різних чинників?
3. Як визначити, розчинна речовина чи нерозчинна?
4. Як поділяються розчини за кількістю розчинюваної речовини?
5. Чи може насичений розчин бути розбавленим? Чому?
6. Чи може ненасичений розчин бути розбавленим? Чому?
7. Що таке розчин?
8. Чому розчинення вважають фі¬зичним процесом?
9. Як збільшити швидкість руйну¬вання кристала?
10. Чому розчинення вважають хі¬мічним процесом?
5.Підсумок уроку
6.Домашнє завдання
П1-5 Опрацювати конспект
 Урок №3(11.10)
Тема: Кількісний склад розчину. Масова частка розчиненої речовини. Практична робота № 1. Приготування розчину
солі з певною масовою часткою розчиненої речовини. Проведено інструктаж з БЖД.
Мета: ознайомити учнів зі способами вираження складу розчинів, поняттями «масова частка розчиненої речовини»,
«концентрація»; формувати навички використання цих понять для обчислень і приготування розчинів, навчити готувати
розчини з указаною масовою часткою розчиненої речовини, дотримуючись правил ТБ; удосконалювати навички
хімічного експериментування; розвивати осмислення хімічної сутності явищ, уміння застосовувати засвоєні знання в
конкретно заданій ситуації; виховувати комунікативні здібності та вміння працювати в групі, виховувати акуратність і
дбайливе ставлення до шкільного майна;
Тип уроку: вивчення нового матеріалу
Хід уроку
1.Організаційний момент
2.Актуалізація опорних знань
• Чим відрізняється розчин від механічної суміші?
• Чим відрізняється розчин від хімічної сполуки?
• Чи є склад розчину постійним?
• Які розчини називаються насиченими?
• Які розчини називаються ненасиченими?
• Які розчини називаються концентрованими?
• Які розчини називаються розведеними?
• Запропонуйте способи перетворення насиченого розчину на ненасичений.
• Запропонуйте способи перетворення ненасиченого розчину на насичений.
• Що станеться, якщо помістити кристалик твердої речовини в ненасичений розчин?
• Що станеться, якщо помістити кристалик твердої речовини в насичений розчин?
• Що станеться, якщо помістити кристалик твердої речовини в пересичений розчин?
3.Вивчення нового матеріалу
План
1. Кількісний склад розчину.
2. Масова частка розчиненої речовини
Конспект уроку
Найчастіше використовується масова частка розчиненої речовини (відсоткова концентрація), яку можна обчислити за
формулою:

де m(речовини) — маса розчиненої речовини, г;

m(розчину) = m(речовини) + m(розчинника) — маса розчину, г.
Використовуючи цю формулу, можна обчислити масу речовини й розчину:

Масова частка розчиненої речовини — безрозмірна величина, виражається в частках від одиниці або відсотках.
4.Практична робота
Задача 1
Обчисліть масову частку розчиненої речовини в розчині, одержаному в результаті змішування 20 г цукру і 130 г води.

Відповідь: 13,3 %.
Задача 2
(Самостійно за варіантами заповнюємо таблицю для самоперевірки.)
Обчисліть масову частку речовини в розчині, одержаному в результаті змішування:
Варіант m(реч.), г m(води), г m(розч.), г ω, %
1 30 170    
2 50 100    
5.Підсумок уроку
6.Домашнє завдання
П5 Опрацювати конспект
 Урок №4(01.11)
Тема: Електролітична дисоціація. Електроліти і неелектроліти.Електролітична дисоціація кислот, основ, солей у водних
розчинах. Ступінь дисоціації, сильні і слабкі електроліти.Практична робота № 2. Реакції йонного обміну в розчинах
електролітів. Проведено інструктаж з БЖД.
Мета: формувати уявлення учнів про процеси, що відбуваються в розчинах; ознайомити з поняттям “електролітична
дисоціація”; пояснити залежність електролітичної дисоціації від будови молекул розчиненої речовини й розчинника;
ознайомити учнів з поділом речовин на електроліти й неелектроліти за електропровідністю в розчині або
розплаві.розвивати мислення, навички користування науковою термінологією, виховувати в учнів бережне ставлення до
води.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу
Хід уроку
1.Організаційний момент
2.Актуалізація опорних знань
– Хто може пояснити, чому ця властивість притаманна металам? (Металевий зв’язок, металеві кристалічні гратки, вільні
електрони в кристалічних гратках і катіони у вузлах)
– Який метал має найвищу електропровідність? (Срібло, золото, мідь)
– Назвіть речовини, що проводять електричний струм (крім металів) і мають вільні електрони. (Графіт)
– Чи проводить електричний струм вода? (Так, ні)
Задача №1. Обчисліть, яку масу натрій хлориду й води необхідно взяти для приготування 200 г розчину з масовою
часткою розчиненої речовини 10 %.
Відповідь: 20 г NaCl, 180 г H2O.
3.Вивчення нового матеріалу
План
1. Електролітична дисоціація.
2. Електроліти і неелектроліти.
3. Електролітична дисоціація кислот, основ, солей у водних розчинах.
4. Ступінь дисоціації, сильні і слабкі електроліти.
Конспект уроку
1. Електроліти під час розчинення у воді розпадаються (дисоціюють) на йони – позитивні і негативні. 
2. Електролітична дисоціація – оборотний процес, – паралельно з розщепленням молекул на йони відбувається процес
сполучення йонів.
3. Під дією електричного струму йони набувають спрямованого руху: позитивні йони переміщуються до катода, тому
називаються катіонами, негативно заряджені – до анода, тому називаються аніонами.
4. Йони відрізняються від атомів як будовою так і властивостями.
Ступінь дисоціації – це відношення кількості молекул, що розпалися на йони до загальної кількості молекул електроліту
до дисоціації.
Якщо кількість дисоційованих молекул позначити літерою n, а загальну кількість молекул у розчині – N, то ступінь
дисоціації α (альфа) можна обчислити за формулою:
Припустімо, що в результаті розчинення 10 молекул кислоти у воді три з них розпалося на йони, тоді:
α = 3/10 • 100 = 30 %.
Ступінь дисоціації – це частка речовини, що припадає на її дисоційований стан в розчині.
4.Практична робота
 Скільки грамів кухонної солі міститься в 1 л 20% розчину, густина якого 1,11 г/мл?
 Який ступінь електролітичної дисоціації кислоти, якщо з кожних 12 молекул її у водному розчині розпадається
4?
5.Підсумок уроку
1. Які частинки називаються:
 а) катіонами; б) аніонами; в) йонами?
2. Речовини, водні розчини яких проводять електричний струм, називаються:
 а) неелектролітами; б) електролітами; в) гідратованими йонами.
3. Розщеплення електроліту на йони у водному розчині називають:
 а) гідратацією; б) дисоціацією; в) йонізацією.
4. Дисоціація електролітів відбувається під дією:
 а) полярних розчинників; б) неполярних розчинників.
5. Із наведеного переліку випишіть речовини, які проводять електричний струм: морська вода, бензин, розчин
лугу, розчин хлоридної кислоти, калій бромід, барій сульфат, літій гідроксид, алюміній гідроксид, силікатна
кислота, сульфатна кислота.
6. Яка вода має найвищу електропровідність: а)річкова; б)дистильована; в) морська? Відповідь обґрунтуйте.
6.Домашнє завдання
П6-8 Опрацювати конспект