Розв’язування задач з теми «Закон збереження

маси речовин під час хімічної реакції» Урок 1

1. Налаштуйся на активну роботу на уроці.

2. Попрацюй за методикою перевірки домашнього завдання.
3. Склади опорно-логічну схему «Фізичні та хімічні явища. Хімічні реакції».

4. Промислові підприємства виробляють таку продукцію: а) залізо із залізної руди; б) залізо

з металобрухту; в) залізний дріт із залізних заготовок; г) щебінь з перемеленого граніту.
Розподіли продукцію відповідно до явищ, на яких ґрунтується їхнє виготовлення. Обґрун-
туй свій вибір.
Хімічні явища Фізичні явища

5. Розв’яжи задачі.
5.1. Аеронавти завантажили на повітряну кулю 2 кг харчових продуктів та вирушили
в політ. Як змінилася маса повітряної кулі з аеронавтами після того, як було з’їдено
всі продукти? Який закон природи моделює ця задача?

5.2. «Доктор Окс (...) розкладав слабо підкислену воду за допомогою винайденої ним ба-
тареї (...) Електричний струм проходив крізь великі чани з водою, яка розкладалася на
складники: кисень і водень». У повісті французького письменника Жуля Верна «Фантазії
доктора Окса» згадується про одержання кисню. Склади рівняння реакції одержання
кисню. Обчисли масу водню, який виділився внаслідок розкладу води масою 36 г, якщо
виділився кисень масою 32 г.

1
 5.3. Учень вирішив одержати воду зі шкільної крейди. У спеціальний прилад він помістив
крейду (CaCO3) масою 20 г і сильно її нагрів. Але під час нагрівання жодної краплі
рідини не утворилось, а крейда потріскалася. Після того як крейда охолола, учень
зважив її і дуже здивувався, адже маса крейди стала набагато менше — 11,2 г!
Невже він відкрив закон незбереження маси крейди під час нагрівання і водночас
спростував відомий закон збереження маси речовин? Насправді в колбі була вже
не крейда, а кальцій оксид. Яка реакція відбулась у лабораторії? Склади рівняння
реакції та поясни, куди «зникли» 8,8 г речовини.

5.4. Невідомий газ є оксидом елемента з вищою валентністю ІV. Попри малий уміст цього
газу в атмосфері, він стримує потік теплової енергії від нашої планети в космічний
простір. Таке явище називають «парниковим ефектом». Визнач формулу цього окси-
ду, якщо масова частка Оксигену в ньому становить 72,7 %, а відносна молекулярна
маса дорівнює 44. Склади хімічне рівняння утворення невідомого оксиду, назви його.

6. Поміркуй, що сталося б із нашою планетою, якби об'ємна частка кисню в атмосфері

збільшилася до 50 %. Як би це вплинуло на організми?

7. Переглянь відеофрагмент про наслідки збільшення вмісту кисню в атмосфері. Порівняй

свої міркування (завдання 6) із висновками науковців. Підсумуй одержану інформацію.
У разі збільшення вмісту кисню в атмосфері можливі такі наслідки:
1.
2.
3.

2
1. Повтори вивчений матеріал: уважно прочитай тексти на с. 28–30 зошита «Хімія 7 клас.
Частина 6».
2. Упиши пропущене. Перекажи текст у рамочці стільки разів, скільки потрібно, щоб від-
творити його на уроці.

1. Кисень здатний взаємодіяти з _______________

та ________________ речовинами
з утворенням ____________.
2. ______________________________ — це реакції,
під час яких з декількох речовин
утворюється одна складна речовина.
3. ______________________________ — це реакції,
під час яких з однієї складної речовини
утворюється декілька речовин.
4. _____________________ — речовина,
що пришвидшує перебіг хімічної реакції
і сама при цьому не витрачається.

3. Розв’яжи кросворд.
По горизонталі: 1

2. Учений, який відкрив кисень. 2

3. Явища, за яких одні речовини пере-

творюються на інші.
4. Хiмiчна реакцiя, пiд час якої від-
3
бувається окиснення речовин з ви-
дiленням теплоти й світла.
6. Бiнарнi сполуки, у складі яких є 4 5

Оксиген.
По вертикалі: 6

1. Явища, за яких змінюється форма

предмета чи агрегатний стан речо-
вини, але не змінюється її склад.
5. Найпоширеніший елемент на Землі.

4. Склади рівняння реакцій між киснем і такими речовинами:

Cs +
C3H8 +
Ba +

3
 Фізичні та хімічні явища.
Урок 2 Хімічні рівняння (узагальнення)

1. Налаштуйся на активну роботу на уроці.

2. Попрацюй за методикою перевірки домашнього завдання.
3. Виконай тестові завдання.
3.1. Каталізатори — це речовини, які…
А зупиняють хімічну реакцію;
Б сповільнюють хімічну реакцію;
В пришвидшують хімічну реакцію;
Г не впливають на швидкість хімічної реакції.
3.2. Оксиди — бінарні сполуки, що складаються з двох хімічних елементів, одним з яких є…
А Гідроген; Б Оксиген;
В Нітроген; Г Карбон.
3.3. Відносна молекулярна маса кисню:
А 16; Б 32; В 64; Г 82.
3.4. Збирання кисню способом витіснення повітря ґрунтується на тому, що кисень…
А важчий за повітря;
Б легший за повітря;
В змішується з повітрям;
Г не змішується з повітрям.
3.5. Збирання кисню способом витіснення води ґрунтується на тому, що кисень…
А легший за воду;
Б не розчиняється у воді;
В добре розчиняється у воді;
Г погано розчиняється у воді.
3.6. Назва оксиду, хімічна формула якого Р2О5:
А оксид фосфору; Б фосфор(V) оксид;
В фосфор оксид; Г фосфор(ІІІ) оксид.
4. Склади формули оксидів поданих хімічних елементів.
II VІІ V II IV III
K C Al Mn Cl Cu N N

5. Склади рівняння реакцій та добери, де потрібно, коефіцієнти.

__H2 + __Cl2 ________
__C + __O2 ________

4
6. Склади хімічні рівняння:
А сполучення кальцію з киснем з утворенням кальцій оксиду;
Б сполучення алюмінію із сіркою з утворенням алюміній сульфіду
Al2S3;
В сполучення заліза з киснем з утворенням ферум(ІІІ) оксиду;
Г сполучення вуглецю з воднем з утворенням метану CH4.

7. Розв’яжи задачі.
7.1. Визнач, у якому оксиді — SO2 чи CO2 — масова частка Оксигену більша.

7.2. Визнач масу (г) ферум(ІІ) сульфіду FeS, який можна одержати, якщо під час реакції
сполучаються залізо масою 7 г й сірка масою 4 г. Склади рівняння реакції.

7.3. Унаслідок розкладу меркурій(II) оксиду масою 21,7 г одержали ртуть масою 20,1 г.
Обчисли масу кисню, що виділився.

5
1. Повтори вивчений матеріал: уважно прочитай тексти на с. 25–27 зошита «Хімія 7 клас.
Частина 6».
2. Розгадай кросворд.
1

2
По горизонталі:
3. Науковець, який пер-
3 4
шим установив, що су-
марна маса речовин
5 під час реакцій не змі-
нюється.
6 5. Явища, за яких одні
речовини не перетво-
рюються на інші.
6. Речовина, що вступає
в хімічну реакцію.
По вертикалі:
1. Речовина, яка пришвидшує хімічну реакцію.
2. Властивості речовини, зумовлені її здатністю змінюватися та реагу-
вати з іншими речовинами.
4. Одна з ознак, що супроводжує хімічну реакцію.
3. Розв’яжи задачу.
Обчисли масу (г) води, що утвориться, якщо водень масою 2 г спо-
лучиться з киснем масою 16 г.

6
4. Склади 5 тестових завдань за темою «Кисень. Хімічні властивості. Одержання кисню».

7
 Самостійна робота «Фізичні та хімічні явища.
Закон збереження маси речовин
Урок 3 під час хімічної реакції. Хімічні рівняння»

1. Налаштуйся на активну роботу на уроці.

2. Попрацюй за методикою перевірки домашнього завдання.
3. Розроби та напиши такий алгоритм підготовки до самостійної роботи, щоб виконати її
успішно.

4. Порівняй власний алгоритм з інформацією в рамочці. Якщо вважаєш за потрібне, виправ

свій алгоритм.
Алгоритм підготовки до самостійної / контрольної роботи
1. Повтори вивчену за темою інформацію, послуговуючись
матеріалами для узагальнення знань.
2. Поміркуй, наскільки добре ти засвоїв / засвоїла навчальний
матеріал. Якщо ти чогось не зрозумів / не зрозуміла, звернись
по допомогу до вчителя / однокласників.
5. Підготуйся за поданим алгоритмом до написання самостійної роботи, послуговуючись
інформацією на с. 32, 35, 36.
6. Виконай завдання самостійної роботи на окремому бланку.
7. Розпочни підготовку до захисту проєкту, який відбудеться наприкінці навчального року.
Для цього ознайомся з правилами оформлення, захисту й оцінювання проєкту, послуго-
вуючись інформацією на с. 9.
Під керівництвом учителя утворіть групи, кожна з яких обере тему для проєкту з переліку,
поданого нижче, або власну тему схожої тематики.
1. Хімічні речовини навколо нас.
2. Історичне значення вогню.
3. Хімічні явища в природі.
4. Хімічні явища в побуті.
5. Використання хімічних явищ у художній творчості та народних ре-
меслах.
6. Речовини й хімічні явища в літературних творах і народній творчості.
7. Проблема забруднення повітря та способи її вирішення.
8. Поліпшення стану повітря в класній кімнаті під час занять.
9. Дослідження фізичних та хімічних властивостей води.
10. Способи очищення води в побуті.
11. Вирішення проблеми збереження чистоти водойм (у вашій місцевості).
12. Еколого-економічний проєкт «Зберігаючи воду, заощаджую родинний
бюджет».

8
 План підготовки проєкту
І. Підготовчий етап
1. Об’єднання в групи.
2. Вибір та обговорення теми.
3. Формулювання мети та завдань проєкту.
4. Розподіл обов’язків між членами групи.
5. Визначення термінів виконання кожного з етапів і проєкту загалом.
6. Добирання джерел інформації (науково-популярна література, словники,
довідники, хрестоматії, енциклопедії, ЗМІ, інтерв’ю, анкетування, елек-
тронні ресурси).
Переглянь презентації, відсканувавши QR-коди*.

ІІ. Практично-виконавчий етап

1. Збирання інформації.
2. Обробка інформації.
3. Оформлення результатів (стаття, доповідь, реферат тощо).
4. Оформлення проєкту.
4.1. Титульна сторінка.
4.2. Зміст.
4.3. Вступ.
4.4. Основна частина (розділи, параграфи).
4.5. Висновки.
4.6. Додатки (фотографії, таблиці, схеми).
5. Правила захисту проєкту.
5.1. Стань зручно та спокійно дивися на слухачів.
5.2. Назви тему.
5.3. Намагайся зацікавити слухачів виступом.
5.4. Говори вільно, стеж за жестами та мімікою.
5.5. Використовуй наочність, технічні засоби навчання.
5.6. Підкреслюй важливі думки у своїй доповіді, змінюючи тон.
5.7. Роби паузи, щоб слухачі могли усвідомити почуте.
5.8. Логічно закінчи свій виступ.
ІІІ. Критерії оцінювання проєкту
1. Ступінь задіяності кожного учня на різних етапах та ретельність вико-
нання відведеної ролі.
2. Обсяг зібраного матеріалу, використаного під час
роботи над проєктом.
3. Ступінь осмислення використаної інформації.
4. Повнота розкриття теми.
5. Оригінальність ідеї, способу вирішення про-
блеми.
6. Рівень організації та проведення презентації,
забезпечення наочністю.
7. Соціальне та практичне значення одержаних
результатів.

* Усі QR-коди, подані в зошиті, перевірено на момент друку.

9
 Чисті речовини й суміші. Повітря, його склад.
Урок 4 Розчин та його компоненти

1. Налаштуйся на активну роботу на уроці.

2. Попрацюй з текстом за методикою SQRRR (с. 38).
2.1. Побіжно проглянь текст (с. 10, 11).
Чисті речовини й суміші
Людину оточує безліч речовин. Речовини, які майже не містять домі-
шок інших речовин, називають чистими. Так, у чистій воді наявні лише
молекули води. Чиста мідь утворена лише атомами Купруму. Отже,
чиста речовина — це речовина, що складається із частинок певно-
го виду (з однакових атомів чи молекул) і має сталі властивості. Чисті
речовини не розділяються на окремі речовини й не змінюють фізичних
властивостей.

Мідь Дистильована вода Сірка

У природі абсолютно чистих речовин не існує, оскільки у своєму

складі речовини завжди містять частинки інших речовин — домішки.
Домішки — частинки інших речовин, маса яких значно менша за масу
основної речовини. Якщо вміст домішок істотний, така речовина
є сумішшю двох або більше чистих речовин. Речовини, які містять-
ся в суміші, називають її компонентами. У суміші ці речовини пере-
мішуються, проте хімічно не реагують між собою, їх можна розділити.
Бронза — це суміш металів (сплав) міді та олова. Граніт є сумішшю
мінералів: кварцу, польового шпату й слюди. Нафта — це суміш, яка
містить понад сто речовин. Молоко — також суміш. Унаслідок його охо-
лодження та відстоювання на поверхні спливає жир.

Монети з різних сплавів Рожевий кварц Молоко

10
 Розрізняють суміші однорідні та неоднорідні. Однорідними є сумі-
ші, у яких окремі компоненти не можна побачити навіть за допомогою
оптичних приладів. У таких сумішах частинки компонентів перемішані
рівномірно. Однорідні суміші можуть бути твердими, наприклад сплави
металів (сталь, бронза, латунь); рідкими, зокрема водні розчини цукру
й кухонної солі. Розчином називають однорідну суміш двох або більше
речовин. Розчини складаються з розчинника та розчинених речовин.
Також однорідні суміші можуть бути газоподібними, як-от повітря. По-
вітря — це суміш декількох газів: азоту (78 %), кисню (21 %), аргону
( 1 %) тощо. Уміст усіх інших газів, у тому числі вуглекислого газу,
становить десяту частину відсотка. Фізичні властивості однорідної сумі-
ші дещо відрізняються від фізичних властивостей її складників. Напри-
клад, температура кипіння чистої води +100 °С; якщо у воді є домішки
солі, то температура кипіння підвищується.
Неоднорідними є суміші, у яких частинки компонентів можна по-
бачити навіть неозброєним оком або за допомогою оптичних приладів.
Прикладами є, зокрема, ґрунт, молоко, каламутна вода, більшість мінера-
лів. Речовини, що містяться у складі неоднорідної суміші, зберігають свої
фізичні властивості.
2.2. Сформулюй та запиши запитання до тексту.

2.3. Уважно прочитай перший абзац тексту (с. 10). Заповни таблицю «Властивості чистих
речовин», використовуючи знаки «+» або «–».
Властивість «+» / «–»
Наявність домішок
Зміна фізичних властивостей
Зміна складу
Розділення на окремі речовини
Уважно прочитай другий абзац тексту (с. 10). Розглянь світлини до тексту та випиши
назви чистих речовин і сумішей, зображених на них.
Чисті речовини:
Суміші:
• Чого, на твою думку, більше: чистих речовин або сумішей? Від-
повідь обґрунтуй.

Уважно прочитай третій абзац тексту. Упиши в діаграму назви складників повітря та від-
сотковий уміст цих речовин.
Склад повітря

11
 Підпиши складники розчину.

Уважно прочитай четвертий абзац тексту (с. 11). Заповни схему.

Суміші

Компоненти суміші не можна побачити Компоненти суміші можна побачити

Наприклад: Наприклад:

2.4. Переглянь сформульовані запитання (див. п. 2.2.). Перекажи текст, відповідаючи на них.
2.5. Перевір повноту відтворення тексту, у разі потреби зроби помітки олівцем. Підкресли
навчальні одиниці, які потрібно довчити, та запам’ятай їх.
3. Вивчи інформацію за методикою «Запам’ятовую ефективно» (с. 38).

1. Чисті речовини утворені частинками однієї речовини,

а суміші — частинками декількох речовин.
2. Речовини в складі суміші
називають її компонентами.
3. В однорідних сумішах частинки компонентів
не можна побачити навіть за допомогою оптичних приладів,
а в неоднорідних — можна побачити навіть неозброєним оком
або за допомогою оптичних приладів.
4. Розчини — це однорідні суміші
двох або більше речовин.
5. Розчини складаються з розчинника та розчинених речовин.

12
4. Заповни таблицю, уписавши відповідні числа.
Морська вода (1), залізо (2), сік (3), кисень (4), газована вода (5), мідь
(6), нафта (7), молоко (8), дистильована вода (9), сталь (10), повітря (11),
кухонна сіль (12), вуглекислий газ (13), цукор (14), бронза (15), граніт (16).
Чисті речовини Суміші

• Які із цих сумішей належать до однорідних, а які — до неоднорідних?

Відповідь обґрунтуй.

5 Виконай завдання.
Вапняк — гірська порода, що складається переважно з кальцій кар-
бонату СаСО3. Він утворився внаслідок накопичення органічних решток
(здебільшого черепашок) на дні морів, через що містить домішки. Об-
числи масу кальцій карбонату у вапняку масою 80 г, якщо вміст домі-
шок у цій природній суміші становить 25 %.

1. Уважно прочитай текст «Чисті речовини й суміші» на с. 10, 11.

2. Повтори інформацію за методикою «Запам’ятовую ефективно». Перекажи її стільки разів,
скільки потрібно, щоб відтворити на уроці.

1. Чисті речовини утворені частинками однієї речовини,

а суміші — частинками декількох речовин.
2. Речовини в складі суміші
називають її компонентами.
3. В однорідних сумішах частинки компонентів
не можна побачити навіть за допомогою оптичних приладів,
а в неоднорідних — можна побачити навіть неозброєним оком
або за допомогою оптичних приладів.
4. Розчини — це однорідні суміші
двох або більше речовин.
5. Розчини складаються з розчинника та розчинених речовин.

13
3. Визнач чисті речовини / суміші за принципом гри «Хрестики-нулики».
Чисті речовини Cуміші
А Сірка Цукор Кава Б Сік Спирт Срібло
Золото Полівітаміни Спирт Дистильо-
Повітря Бензин
Залізо Пісок Молоко вана вода
Золото Глина Лимонад

4. Напиши назви щонайменше п’яти розчинів, які ти використовуєш у повсякденному житті.

5. Увідповідни речовини й суміші з їхніми прикладами.

А рідка суміш 1 чавун А Б В Г
Б чиста речовина 2 граніт
В тверда однорідна суміш 3 компот
Г газоподібна однорідна суміш 4 повітря
5 вода дистильована
6. Розв’яжи задачу.
Масова частка купрум(ІІ) оксиду (CuO) в мінералі становить 3 %.
Усі інші компоненти мінералу не містять атомів Купруму. Обчисли масу
купрум(ІІ) оксиду, яку можна одержати з такого мінералу масою 10 т.

14
 Вода — розчинник. Кількісний склад розчину.
Масова частка розчиненої речовини Урок 5

1. Налаштуйся на активну роботу на уроці.

2. Попрацюй за методикою перевірки домашнього завдання.
3. Прочитай твердження. Познач знаком «+» ті вислови, з якими ти погоджуєшся,
і знаком «–» — ті, які вважаєш неправильними. У разі потреби скористайся інформацією
на с. 33, 37.
Чисті речовини утворені частинками різних речовин.
Сумішей у природі більше, ніж чистих речовин.
У суміші речовини перемішуються, проте хімічно не взаємодіють.
Однорідними називають суміші, у яких окремі компоненти можна
побачити неозброєним оком.
Молоко, граніт, нафта — приклади неоднорідних сумішей.
Розчин складається з розчинника та розчиненої речовини.
Розчинником може бути тільки вода.
Розчини бувають рідкі, тверді й газоподібні.
4. Переглянь відеофрагмент про розчин та його компоненти. Дай відповіді на запитання
та виконай завдання.
• Яка речовина є розчинником?
• Чому воду називають найпоширенішим розчинником?

• Яку величину використовують для вираження складу розчинів?

Напиши формулу обчислення масової частки розчиненої речовини.

5. Вивчи інформацію за методикою «Запам’ятовую ефективно».

1. Для вираження складу розчинів використовують

масову частку розчиненої речовини, що дорівнює
відношенню маси розчиненої речовини до маси розчину:
m(розч. р-ни)
!(розч. р-ни) " # 100% ,
m(розч ину )
де (розч. р-ни) — масова частка розчиненої речовини;
m(розч. р-ни) — маса розчиненої речовини;
m(розчину) — маса розчину.
2. Масова частка розчиненої речовини може бути виражена
в частках одиниці або у відсотках.
3. Для отримання числа у відсотках потрібно
значення масової частки, виражене у частках одиниці,
помножити на 100 %.

15
6. Ознайомся з прикладом розв’язання задачі на обчислення масової частки розчиненої
речовини на с. 29.
7. Розв’яжи задачі.
7.1. Обчисли масову частку купрум(II) хлориду CuCl2 у розчині, який містить CuCl2 масою
30 г та воду масою 170 г.

7.2. У рецепті консервованих груш записано, що для маринаду потрібно взяти розчин
цукру з його масовою часткою 27 %. Обчисли масу цукру, якщо маса маринаду
становить 300 г.

7.3. Антифри!зи — водні розчини деяких речовин, наприклад етиленгліколю, що не за-

мерзають за температур нижче 0 °C; їх застосовують у системах охолодження
автомобілів. В антифризі «Тосол-А» масова частка етиленгліколю становить 35 %.
Обчисли маси етиленгліколю та води, які потрібно взяти для приготування такого
розчину масою 1 кг.

16
 7.4. Мертве море (Ізраїль, Йорданія) є одним з найсолоніших у світі. В Україні
на Херсонщині є аналог Мертвого моря — це Лемурійське озеро. Обчисли масову
частку солі в розчині Лемурійського озера за умови, що в розчині об’ємом 1 л
міститься сіль масою 350 г. Врахуй, що густина такого розчину становить 1,4 г/мл.

Рожеве Лемурійське озеро

8 Розв’яжи задачу.
Природний мінерал флюорит завдяки домішкам сполук різних мета-
лічних елементів має широкий спектр забарвлення: від рожевих відтін-
ків до фіолетових. Визнач хімічну формулу мінералу флюориту, масові
частки в якому становлять: Кальцію — 51,28 %, Флуору — 48,72 %.

17
1. Переглянь відеофрагмент про розчин та його компоненти, відсканувавши
QR-код.
2. Повтори інформацію за методикою «Запам’ятовую ефективно». Перекажи
її стільки разів, скільки потрібно, щоб відтворити на уроці.

1. Для вираження складу розчинів використовують

масову частку розчиненої речовини, що дорівнює
відношенню маси розчиненої речовини до маси розчину:
m(розч. р-ни)
!(розч. р-ни) " # 100% ,
m(розч ину )
де (розч. р-ни) — масова частка розчиненої речовини;
m(розч. р-ни) — маса розчиненої речовини;
m(розчину) — маса розчину.
2. Масова частка розчиненої речовини може бути виражена
в частках одиниці або у відсотках.
3. Для отримання числа у відсотках потрібно
значення масової частки, виражене у частках одиниці,
помножити на 100 %.

3. Виконай тестові завдання.

3.1. Обери варіант, де подано опис фізичних властивостей води.
А Речовина без смаку, з приємним запахом;
Б речовина без смаку, жовтуватого кольору;
В речовина без смаку, запаху та кольору.
3.2. Температура плавлення води за тиску 1 атм:
А –1 °С; Б 0 °С; В +1 °С.
3.3. Густина води за температури 4 °С…
А збільшується; Б не змінюється; В зменшується.
3.4. Вода за температури 100 °С…
А кристалізується; Б випаровується;
В перетворюється на рідину.
4. Розв’яжи задачу. За потреби скористайся прикладом розв’язання задачі на визначення
масової частки речовини на с. 29.
Кухонну сіль масою 5 г одержали випарюванням розчину натрій хлориду
масою 250 г. Визнач масову частку кухонної солі у вихідному розчині.

18
 Практична робота 3
«Виготовлення водних розчинів із заданими
масовими частками розчинених речовин» Урок 6

1. Налаштуйся на активну роботу на уроці.

2. Попрацюй за методикою перевірки домашнього завдання.
3. Ознайомся з правилами безпеки під час роботи в кабінеті хімії на с. 31.
4. Виконай практичну роботу 3 на окремому бланку.

1. Упиши пропущене. Перекажи текст у рамочці стільки разів, скільки потрібно, щоб від-
творити його на уроці.

1. Чисті речовини утворені частинками ____________ речовини,

а суміші — частинками _____________ речовин.
2. Речовини в складі суміші
називають її ________________________.
3. В __________________ сумішах частинки компонентів
не можна побачити навіть за допомогою оптичних приладів,
а в _____________________ — навіть неозброєним оком
або за допомогою оптичних приладів.
4. ______________ — це однорідні суміші
двох або більше речовин.
5. Розчини складаються з ___________________
та _______________________________.
6. Для вираження складу розчинів використовують
_______________________ розчиненої речовини,
що дорівнює відношенню маси розчиненої речовини
до маси розчину:
m(розч. р-ни)
!(розч. р-ни) " # 100% ,
m(розч ину )
де (розч. р-ни) — масова частка розчиненої речовини;
m(розч. р-ни) — маса розчиненої речовини;
m(розчину) — маса розчину.
7. Масова частка розчиненої речовини може бути виражена
в _________________________ або у ___________________.
8. Для отримання числа у відсотках потрібно
значення _________________________, виражене
_______________________________, помножити на 100 %.

19
2. Дай відповіді на запитання.
• Як називають прилад, який застосовують для зважування речовин?

• Яким лабораторним посудом послуговуються для вимірювання об’єму

розчинника?

3. Виконай тестові завдання.

3.1. Розчинником уважають компонент, якого в розчині…
А менше; Б більше; В порівну; Г немає.
3.2. Відношенням маси розчиненої речовини до маси розчину обчислюють:
А масу розчину;
Б масову частку розчину;
В масу розчиненої речовини;
Г масову частку розчиненої речовини.
4. Розв’яжи задачу.
Обчисли маси дистильованої води та кухонної солі, які потрібно
взяти для приготування розчину NaCl масою 1 кг з масовою часткою
розчиненої речовини 8 %.

Цікаво знати!
Цікаві факти про воду
Хімічна назва води — гідроген оксид… Уявляєш собі «…набери мені ванну
теплого гідроген оксиду…»
Швидкість звуку у воді в 4,3 раза більше, ніж у повітрі.
Людина відчуває спрагу, коли втрачає більше ніж 1 % води свого тіла.
Приблизно 78 % людського мозку складається з води.
Об’єм води збільшується приблизно на 9 %, коли вона
замерзає в лід.
Гаряча вода може замерзати швидше, ніж холодна.
Якщо поставити стакан води у відкритий космос, вона
закипить, а не замерзне. Проте водяна пара після крис-
талізації перетвориться на лід.

20
 Розв’язування задач на обчислення
масової частки, маси розчиненої речовини,
маси та об’єму води в розчині Урок 7

1. Налаштуйся на активну роботу на уроці.

2. Попрацюй за методикою перевірки домашнього завдання.
3. Підпиши складники схеми.

4. Упиши пропущене.

!(розч. р-ни) " # 100%

m(розч ину )
m(розчину) = m(розч. р-ни) + ____________

V(розч ину ) = " 100%

!(розч ину )
5. Розв’яжи задачі.
5.1. Для консервування овочів готують маринад за таким рецептом: змішують воду ма-
сою 1300 г, кухонну сіль масою 60 г, цукор масою 80 г та лимонну кислоту масою
5 г. Увідповідни речовини з їхніми масовими частками в складі такого маринаду.

1 цукор А 0,4 % 1 2 3
2 кухонна сіль Б 4,2 % А
3 лимонна кислота В 5,5 %
Б
В

21
 5.2. Для вирощування кристалів приготували розчин об’ємом 1 350 мл, у якому міститься
натрій хлорид NaCl масою 180 г. Обчисли масову частку цієї солі в розчині, якщо
його густина 1,08 г/мл.

5.3. До розчину масою 40 г з масовою часткою солі 20 % додали воду масою 20 г.

Визнач масову частку солі в новому розчині.

5.4. Дівчинка приготувала молочний коктейль масою 200 г з масовою часткою морозива
15 %. А її подруга запропонувала додати до коктейлю ще морозиво масою 20 г.
Обчисли масову частку морозива в новому коктейлі.

22
 5.5. У лабораторних умовах провели упарювання розчину масою 1,2 кг з масовою
часткою солi 28 %. Маса розчину, що залишився, 1 кг. Обчисли масову частку солi
в новому розчині.

6. Переглянь презентацію «Мінеральні води України». Дай відповіді на запитання.

• Яку воду називають мінеральною?

• Що таке мінералізація?

• Які види мінеральних вод тобі відомі?

7 Розв’яжи задачі.
7.1. Оцет — розчин оцтової (етанової) кислоти з масовою часткою її 9 %. А розчин
з умістом оцтової кислоти 80 % називають «оцтовою есенцією». Обчисли об’єм
води, який потрібно додати до оцтової есенції для приготування оцту масою 200 г.

7.2. У медицині застосовують розчин гідроген пероксиду (перекис водню) з масовою

часткою розчиненої речовини 3 %. У промисловості виготовляють розчин гідроген
пероксиду (пергідроль) з масовою часткою розчиненої речовини 30 %. Обчисли
маси води та пергідролю, які потрібно взяти для приготування розчину масою
100 г з масовою часткою гідроген пероксиду 3 %.

23
1. Розв’яжи задачі. За потреби скористайся прикладом розв’язання задачі на визначення
масової частки речовини на с. 29.
1.1. Перлиною карпатських джерел є мінеральна вода «Поляна квасова». Маса солей,
розчинених у воді об’ємом 150 мл, становить 5,25 г. Обчисли масову частку солей
у цій мінеральній воді.

1.2. У результаті упарювання розчину масою 750 г з масовою часткою солі 18 % маса
розчину зменшилась на 50 г. Обчисли масову частку солі в новому розчині.

24
2. Склади 5 тестових завдань за темою «Чисті речовини й суміші. Розчин та його компо-
ненти». Викоритстовуй тексти на с. 10, 11 та відеоматеріал за QR-кодом на с. 18.

25
 Вода — реагент.
Поняття про осно0вні та кислотні оксиди.
Урок 8 Гідрати оксидів: основи й кислоти.

1. Налаштуйся на активну роботу на уроці.

2. Попрацюй за методикою перевірки домашнього завдання.
3. Переглянь презентацію «Осно!вні та кислотні оксиди. Гідрати оксидів: основи й кислоти». Вико-
най завдання та дай відповіді на запитання. У разі потреби звернись до тексту на с. 29, 30.
Доповни схему.

Оксиди

Осн!овні Кислотні
утворені _____________________ утворені _____________________
елементом, елементом,
наприклад __________________ наприклад _________________

Основи Кислоти

• Які речовини називають основами?

• Які речовини називають кислотами?

4. Вивчи інформацію за методикою «Запам’ятовую ефективно».

1. Гідратами основних оксидів є основи,

гідратами кислотних оксидів — кислоти.
2. Основи — сполуки, утворені катіонами металічного елемента,
які сполучаються з одним або декількома
гідроксид-аніонами ОН–.
3. Кислоти — сполуки, молекули яких складаються з одного або
декількох атомів Гідрогену Н та аніона кислотного залишку.

5. Запиши відомі тобі сполуки у відповідні колонки таблиці.

MgO, Ca(OH)2, NaOH, Fe2O3, Cu(OH)2, H2SO4, CO2, Fe(OH)3, ZnS,
H3PO4, Na2CO3, P2O5, KCl, SiO2, CuO, NaBr, HNO3, CuCl2, H2SiO3.
Осн!овні Кислотні
Основи Кислоти
оксиди оксиди

26
 6. Упиши пропущене в таблицю.
Хімічна формула основи Назва основи
Ca(OH)2
CuOH
Натрій гідроксид
Fe(OH)2
Барій гідроксид
KOH

7. Підкресли кислотний залишок у формулах кислот, укажи валентність кислотного залишку.

H2CO3, H3PO4, HNO3, H2SO4, H2SiO3
8. Уважно розглянь таблицю «Кислотні оксиди та кислоти, що їм відповідають». Яку особ-
ливість у назвах кислот ти спостерігаєш?
Кислотний оксид Кислота Назва кислоти
CO2 H2CO3 Карбонатна
N2O5 HNO3 Нітратна
P2O5 H3PO4 Ортофосфатна
SiO2 H2SiO3 Силікатна
SO3 H2SO4 Сульфатна
SO2 H2SO3 Сульфітна

9. Розв’яжи задачу.
До води масою 950 г додали розчин об’ємом 50 мл (густина
1,38 г/мл) з масовою часткою сульфатної кислоти 48 %. Обчисли масо-
ву частку сульфатної кислоти в одержаному розчині.

27
1. Уважно прочитай тексти на с. 29, 30. Переглянь презентацію, відскану-
вавши QR-код.
2. Повтори інформацію за методикою «Запам’ятовую ефективно». Перекажи її
стільки разів, скільки потрібно, щоб відтворити на уроці.

1. Гідратами основних оксидів є основи,

гідратами кислотних оксидів — кислоти.
2. Основи — сполуки, утворені катіонами металічного елемента,
які сполучаються з одним або декількома
гідроксид-аніонами ОН–.
3. Кислоти — сполуки, молекули яких складаються з одного або
декількох атомів Гідрогену Н та аніона кислотного залишку.

3. Виконай тестові завдання.

3.1. Укажи рядок, у якому всі речовини — кислоти.
А HCl, H2O, HNO3
Б H2CO3, SO3, HBr
В H2SO4, Na2O, SiO2
Г H2SO4, H2SiO3, H2CO3
3.2. Укажи рядок, у якому всі речовини — основні оксиди.
А HBr, CuO, MgO Б SO2, CO2, CaO,
В Na2O, BaO, FeO Г NaCl, Al2O3, P2O5
3.3. Валентність кислотного залишку відповідає…
А кількості атомів Гідрогену в молекулі кислоти;
Б кількості аніонів Оксигену в молекулі кислоти;
В валентності Гідрогену;
Г валентності Оксигену.
3.4. Валентність кислотного залишку в ортофосфатній кислоті становить:
А ІІІ Б ІІ В І Г ІV
4. Увідповідни формули з назвами сполук.
1 КOH А калій гідроксид
1 2 3 4 5 6 7
2 HNO3 Б барій гідроксид
3 H2SO4 В натрій гідроксид
4 H3PO4 Г нітратна кислота
5 NaOH Д кальцій гідроксид
6 Cа(OH)2 Е нітритна кислота
7 Ва(OH)2 Ж сульфатна кислота
З ортофосфатна кислота

28
 Матеріали до уроків

До уроку 5
Приклад розв’язання задачі на визначення
масової частки розчиненої речовини
Задача. Обчисли масову частку кухонної солі NaCl у розчині, який отри-
мали в результаті розчинення кухонної солі масою 25 г у воді масою 475 г.
Дано: Розв’язання
m(H2O) = 475 г 1. Обчислюємо масу розчину, яка є сумою мас
m(NaCl) = 25 г його компонентів:
(NaCl) — ? m(розчину) = m(H2O) + m(NaCl) = 475 + 25 = 500 (г).
2. Обчислюємо масову частку розчиненої речови-
ни, що дорівнює відношенню маси розчиненої речо-
вини до маси розчину.
Позначаємо масову частку грецькою літерою
(омега).
m(розч. р-ни)
!(розч. р-ни) " # 100%
m(розч ину )
m(NaCl) 25
!(NaCl) " " " 0, 05, або
або 55 %
m(розчину ) 500
Відповідь: (NaCl) = 5 %.

До уроку 8
Вода — реагент. Взаємодія води з оксидами.
Основні та кислотні оксиди. Гідрати оксидів: основи й кислоти
!

Оксиди — бінарні сполуки, що складаються з двох хімічних елемен-

тів, одним з яких є Оксиген. Оксиди поділяють на осно!вні (утворені ме-
талічним елементом) та кислотні (утворені неметалічним або металічним
елементом). Вода реагує з більшістю оксидів. Гідратами основних окси-
дів є основи, гідратами кислотних оксидів — кислоти.
Основи — сполуки, утворені катіонами металічного елемента, які
сполучаються з одним або декількома гідроксид-аніонами ОН–. Кількість
груп ОН відповідає валентності металічного елемента.
Назва основи складається з двох слів: перше слово — назва мета-
лічного елемента, що утворює основу, а друге слово — «гідроксид».
Гідроксиди лужних і лужноземельних елементів частково або повністю

29
розчиняються у воді. Ці гідроксиди мають назву «луги». Якщо металіч-
ний елемент виявляє сталу валентність, гідроксид називають так: назва
елемента в називному відмінку + слово «гідроксид». Наприклад:
NaOH — натрій гідроксид;
Ca(OH)2 — кальцій гідроксид.
Якщо металічний елемент виявляє змінну валентність й утворює де-
кілька гідроксидів, то в назвах сполук валентність обов’язково вказують
у дужках після назви елемента. Наприклад:
CuOH — купрум(I) гідроксид;
Fe(OH)2 — ферум(II) гідроксид.
Кислоти — сполуки, молекули яких складаються з одного або
декількох атомів Гідрогену та аніона кислотного залишку. Валентність
кислотного залишку відповідає кількості атомів Гідрогену в молекулі
кислоти.
Назви кислот відповідають міжнародним назвам кислотних залишків.
Якщо кислототвірний елемент виявляє найвищу валентність, то в назві
кислоти є суфікс -ат-. Наприклад:
HNO3 — нітратна кислота;
Н2SO4 — сульфатна кислота;
Н3РО4 — ортофосфатна кислота;
Н2CО3 — карбонатна кислота.
Якщо кислототвірний елемент виявляє в молекулі валентність, меншу
за вищу, то в назві кислоти є суфікс -ит- або -іт-. Наприклад:
HNO2 — нітритна кислота; Н2SO3 — сульфітна кислота.

Дізнайся більше!
Кислоти в нашому побуті
Дехто може сказати, що кислоти — це виключно хімічна тема. А ось
і ні! Кислоти в побуті використовуються постійно, ми стикаємося з ними
практично кожного дня.
Найчастіше у повсякденному житті на наших кухнях можна знайти
лимонну та оцтову кислоти, які використовують як приправу для де-
яких страв та консервації. Оцтову кислоту застосовують або у вигля-
ді столового оцту з масовою часткою кислоти до 9 %, або у вигляді
70–80-відсоткової есенції. Лимонну та оцто-
ву кислоти також застосовують для виве-
дення з тканин фруктових і ягідних плям,
плям від фарб, іржі та чорнил.
А в домашніх аптечках завжди знайдуть-
ся ацетилсаліцилова кислота (або Аспірин)
та аскорбінова кислота, відома нам більше
як вітамін С.

30
 Правила безпеки під час роботи в кабінеті хімії
1. Починай роботу з вивчення опису дослідів. З дозволу вчителя виконуй
тільки наведені в описі досліди.
2. Перед початком роботи надягни халат, а також рукавички та окуляри,
якщо вони необхідні.
3. Під час роботи підтримуй чистоту й порядок на своєму робочому місці.
Після роботи помий використаний посуд і вимий руки з милом.
4. Під час виконання роботи не розмовляй, не займайся сторонніми справа-
ми та не відволікай інших учнів.
5. На кожній посудині з реактивами обов’язково має бути етикетка
з назвою або формулою реактиву. Не використовуй реактиви в посудинах без
етикетки.
6. Відкривши банку з реактивом, завжди клади пробку на стіл догори
дном.
7. Реактиви для дослідів слід брати тільки в кількості, передбаченій в описі
досліду. Залишки взятого реактиву не можна зливати або зсипати в посудину,
де зберігався реактив. Їх потрібно поміщати в спеціальну банку для відходів.
8. Ніколи не бери реактиви руками, користуйся для цього спеціальними ло-
жечками, шпателями або пінцетами.
9. Наливаючи рідини, посудину з реактивом тримай так, щоб етикетка була
в долоні. Знімай краплю з краю отвору посудини, оскільки рідина стікатиме
по склу і псуватиме етикетку або може спричинити подразнення шкіри рук.
10. Хімічні реактиви не можна пробувати на смак, навіть ті речовини, які
в повсякденному житті вживають у їжу (кухонна сіль, цукор, оцет тощо).
11. Щоб перевірити реактиви на запах, ніколи не піднось посудину до облич-
чя, а утримуй її на певній відстані та рухами руки спрямовуй повітря над по-
судиною в напрямку до себе.
12. Для нагрівання розчинів у пробірці використовуй пробіркотримач. Уваж-
но стеж за тим, щоб отвір пробірки був спрямований у бік від тебе й інших
учнів, оскільки рідина внаслідок перегрівання може вихлюпнутися з пробірки.
13. Пробірка, яку нагрівають у полум’ї, ззовні має бути сухою. Для уникнен-
ня перегрівання спочатку рівномірно прогрівай усю пробірку, переміщуючи її
в полум’ї вгору й униз, а потім нагрівай її вміст знизу.
14. Не заглядай у пробірку, де нагрівається рідина. Не нахиляйся над посу-
диною, у яку наливають рідину, оскільки дрібні краплі можуть потрапити в очі.
15. Після нагрівання, перш ніж брати посуд рукою, переконайся, що він
охолов.
16. У разі потрапляння на шкіру кислоти негайно змий її водою та протри
ушкоджене місце розбавленим розчином соди. Якщо на шкіру потрапив роз-
чин лугу, одразу змий його водою й протри уражене місце розбавленим
розчином борної кислоти або оцту.
17. У разі потрапляння їдких розчинів в очі необхідно негайно промити їх під
струменем води, нахилившись над раковиною.
18. У разі виникнення нестандартної ситуації негайно повідом учителя.

31
 Інтелект-карти

Бінарні сполуки. Оксиди. Масова частка елемента в сполуці.

Валентність хімічних елементів. Структурні формули

Стала Змінна

Валентність Структурна формула

Хімічна формула

Бінарні сполуки Масова частка елемента

Оксиди

Фізичні та хімічні явища. Хімічні рівняння

Фізичні явища

Явища

Хімічні явища (хімічні реакції)

Хімічні Реагенти Продукти

властивості речовини (початкові речовини) реакції

Ознаки Закон збереження

хімічних реакцій маси речовин

Рівняння
хімічної реакції

32
 Чисті речовини й суміші. Розчин та його компоненти.
Кількісний склад розчину

Речовина

Чисті речовини Компоненти Суміші

Однорідні Неоднорідні

Розчин

Розчинена
Розчинник
речовина

Масова частка
розчиненої
речовини

33
 Осно0вні та кислотні оксиди.
Гідрати: основи й кислоти.

Оксиди

! вні оксиди
Осно Кислотні оксиди

Основи Гідрати Кислоти

Карти знань

Осно0вні та кислотні оксиди.

Гідрати: основи й кислоти.

Оксиди — бінарні сполуки, що складаються

з двох хімічних елементів, одним з яких є Оксиген

Гідратами основних оксидів є основи,

гідратами кислотних оксидів — кислоти

Основи — сполуки, утворені Кислоти — сполуки,

катіонами металічного елемента, молекули яких складаються
які сполучаються з одного або декількох
з одним або декількома атомів Гідрогену Н
гідроксид-аніонами ОН– та аніона кислотного залишку

34
 Бінарні сполуки. Оксиди. Масова частка елемента
в сполуці. Валентність хімічних елементів.
Структурні формули

Валентність може бути виражена тільки цілим числом.

Її позначають римськими цифрами над символами елементів
у хімічних формулах речовин.
Деякі хімічні елементи виявляють сталу валентність у всіх сполуках,
а деякі — змінну (у назвах сполук її обов’язково вказують у дужках)

Валентність — Структурна формула —

здатність атомів
хімічного елемента
утворювати певну кількість
хімічних зв’язків
з атомами інших елементів
хімічна формула,
яка відображає кількість атомів
кожного елемента
та послідовність їхнього
сполучення в молекулі

Хімічна формула (емпірична) — умовний запис складу речовини

за допомогою символів хімічних елементів та індексів

Бінарні сполуки
Масова частка елемента —
складаються з двох
відносний уміст елемента в сполуці
хімічних елементів

Оксиди — Масову частку елемента ( ) обчислюють

бінарні сполуки, як відношення відносної атомної маси
що складаються хімічного елемента з урахуванням кількості
з двох хімічних його частинок до відносної молекулярної
елементів, одним з яких маси сполуки:
є Оксиген n # Ar (E )
!(E ) " .
Mr (сполуки)
Масова частка елемента може бути
виражена в частках одиниці або у відсотках

35
 Фізичні та хімічні явища. Хімічні рівняння

Фізичними називають явища, за яких змінюється форма предмета

чи агрегатний стан речовини, але не змінюється її склад

Явища — будь-які зміни, що відбуваються

в навколишньому середовищі

Хімічними називають явища, за яких одні речовини

перетворюються на інші.
Хімічні явища також називають хімічними реакціями

Про перебіг хімічної реакції Реагенти

свідчать такі ознаки:
зміна забарвлення, запаху, смаку,
випадання / розчинення осаду,
виділення / поглинання теплоти,
випромінювання світла
(початкові речовини) —
речовини, що взаємодіють.
Продукти реакції — нові
речовини, які утворюються
внаслідок реакції

Атоми, з яких складаються

початкові речовини,
Хімічні властивості речовини
не зникають, не з’являються
зумовлені її здатністю
й не перетворюються
утворювати інші речовини
з одного виду на інший,
під впливом різних умов
а тільки перегруповуються,
утворюючи нові речовини

Умовний запис перетворення Маса речовин,

речовини за допомогою хімічних
формул, коефіцієнтів
і математичних знаків
називають рівнянням
хімічної реакції
які прореагували,
дорівнює масі
речовин, що утворились
внаслідок реакції (закон
збереження маси речовин)

36
 Чисті речовини й суміші. Розчин та його компоненти.
Кількісний склад розчину

Речовина — вид матерії, з якої складаються фізичні тіла

Чисті речовини утворені частинками однієї речовини,

а суміші — частинками кількох речовин.
Речовини в складі суміші називають її компонентами

В однорідних сумішах частинки компонентів

не можна побачити навіть за допомогою оптичних приладів,
а в неоднорідних — можна побачити навіть неозброєним оком
або за допомогою оптичних приладів

Розчини — це однорідні суміші

двох або більше речовин

Розчини складаються з розчинника та розчинених речовин

Для вираження складу розчинів використовують

масову частку розчиненої речовини, що дорівнює
відношенню маси розчиненої речовини до маси розчину:
m(розч. р-ни)
!(розч. р-ни) " # 100%
m(розч ину )

Масова частка розчиненої речовини може бути виражена

в частках одиниці або у відсотках.
Для отримання числа у відсотках потрібно
значення масової частки, вираженої в частках одиниці,
помножити на 100 %

37
 Методика SQRRR
SQRRR (SQ3R) — алгоритм роботи з текстом, назва якого
є акронімом, утвореним з п’яти слів (кроків): survey — «проглянути»,
question — «запитати», read — «прочитати», recite — «переказати»,
review — «переглянути».
1. Survey (проглянути).
Побіжно проглянь текст, щоб дістати загальне уявлення про його
структуру. «Проскануй» поглядом заголовки, підзаголовки, рисунки. Які
слова виділено курсивом або жирним шрифтом? Чому, на твою дум-
ку, вони виділені? Яке слово (термін) найчастіше вжито в цьому тексті?
2. Question (запитати).
Сформулюй запитання за змістом тексту. Для цього перетвори
заголовки та підзаголовки на запитання. Також можна сформулювати
інші запитання. У цьому разі проглянь текст удруге.
3. Read (прочитати).
Прочитай текст. Зверни особливу увагу на ті частини, які здають-
ся корисними й такими, що відповідають на сформульовані тобою за-
питання. Під час читання роби помітки, виділяй ключові слова, створюй
інтелект-карти, щоб зафіксувати інформацію.
4. Recite (переказати).
Перекажи текст, відповідаючи на сформульовані запитання.
5. Review (переглянути).
Перевір повноту відтворення тексту, переглядаючи його з олівцем
у руках. Підкресли навчальні одиниці, які слід довчити, і запам’ятай їх.
Методика «Запам’ятовую ефективно»
1. Закрий аркушем усі рядки, крім першого.
2. На рахунок «один» — «сфотографуй» рядок; на рахунок «два», див-
лячись на вчителя, пошепки перекажи «сфотографоване».
3. Прочитавши перше речення, пошепки перекажи його собі.
4. Прочитавши друге речення, пошепки перекажи собі обидва речення;
прочитавши третє речення, перекажи три речення тощо.
5. Виконай вправи для покращення зору (по 10 с):
1) щосили стисни повіки, потім розплющ очі й подивися далеко вперед;
2) прикрий долонями очі, не натискаючи на них.
Методика перевірки домашнього завдання
Попрацюй у парі.
1. Розкажіть одне одному з пам’яті інформацію в рамочках, яку ви
вивчили вдома.
2. Обміняйтеся зошитами й здійсніть взаємоперевірку виконаних
завдань. У разі потреби зверніться до вчителя.

38
 ПЕРІОДИЧНА СИСТЕМА ХІМІЧНИХ ЕЛЕМЕНТІВ (КОРОТКИЙ ВАРІАНТ)
ПЕРІОДИЧНА СИСТЕМА ХІМІЧНИХ ЕЛЕМЕНТІВ (КОРОТКИЙ ВАРІАНТ)
1) 2) Групи

кою буквою (b).

Період Ряд A I B A II B A III B A IV B A V B A VI B A VII B A VIII B
H 1 (H) He 2 Символ елемента Порядковий номер

ленькою буквою (а).

1 1 Гідроген Гелій
1,0079 4,0026
Li 3 Be 4 B 5 С 6 N 7 О 8 F 9 Ne 10 Ca 20
Назва елемента
2 2 Літій Берилій Бор Карбон Нітроген Оксиген Флуор Неон Кальцій
6,941 9,012 10,811 12,011 14,007 15,999 18,998 20,18 40,078
Na 11 Mg 12 Al 13 Si 14 P 15 S 16 Cl 17 Ar 18 Відносна
3 3 Натрій Магній Алюміній Силіцій Фосфор Сульфур Хлор Аргон атомна маса елемента
22,99 24,305 26,982 28,086 30,974 32,065 35,453 39,948
K 19 Ca 20 21 Sc 22 Ti 23 V 24 Cr 25 Mn 26 Fe 27 Co 28 Ni
4 Калій Кальцій Скандій Титан Ванадій Хром Манган Ферум Кобальт Нікол
39,098 40,078 44,956 47,867 50,942 51,996 54,938 55,845 58,933 58,693
4
29 Cu 30 Zn Ga 31 Ge 32 As 33 Se 34 Br 35 Kr 36
5 Купрум Цинк Галій Германій Арсен Селен Бром Криптон
63,546 65,409 69,723 72,64 74,922 78,96 79,904 83,798
Rb 37 Sr 38 39 Y 40 Zr 41 Nb 42 Mo 43 Tс 44 Ru 45 Rh 46 Pd
6 Рубідій Стронцій Ітрій Цирконій Ніобій Молібден Технецій Рутеній Родій Паладій
85,468 87,62 88,906 91,224 92,906 95,94 [98,906] 101,07 102,906 106,42
5
47 Ag 48 Cd In 49 Sn 50 Sb 51 Te 52 I 53 Xe 54
7 Аргентум Кадмій Індій Станум Стибій Телур Йод Ксенон
107,868 112,411 114,818 118,71 121,76 127,60 126,904 131,293
Cs 55 Ba 56 57 La* 72 Hf 73 Ta 74 W 75 Re 76 Os 77 Ir 78 Pt
8 Цезій Барій Лантан Гафній Тантал Вольфрам Реній Осмій Іридій Платина
132,905 137,327 138,905 178,49 180,948 183,84 186,207 190,23 192,217 195,084
6
79 Au 80 Hg Tl 81 Pb 82 Bi 83 Po 84 At 85 Rn 86
9 Аурум Меркурій Талій Плюмбум Бісмут Полоній Астат Радон
196,967 200,59 204,383 207,2 208,98 [208,98] [209,98] [222,02]
Fr 87 Ra 88 89 Ac** 104 Rf 105 Db 106 Sg 107 Bh 108 Hs 109 Mt 110 Ds
10 Францій Радій Актиній Резерфордій Дубній Сиборгій Борій Гасій Майтнерій Дармштадтій
[223,02] [226,03] [227,03] [261,1087] [262,1138] [263,1182] [262,1229] [265] [266] [269]
7
111 Rg 112 Cn Nh 113 Fl 114 Mc 115 Lv 116 Ts 117 Og 118
11 Рентгеній Коперницій Ніхоній Флеровій Московій Ліверморій Теннессін Оганесон
[272] [285] [286] [289] [288] [292] [294] [294]
Вищі оксиди R2O RO R2O3 RO2 R2O5 RO3 R2O7 RO4
Леткі
сполуки RH4 RH3 H2R HR
з Гідрогеном

*Лантаноїди
58 Ce 59 Pr 60 Nd 61 Pm 62 Sm 63 Eu 64 Gd 65 Tb 66 Dy 67 Ho 68 Er 69 Tm 70 Yb 71 Lu
Церій Празеодим Неодим Прометій Самарій Європій Гадоліній Тербій Диспрозій Гольмій Ербій Тулій Ітербій Лютецій
140,12 140,91 144,24 [146,9] 150,36 151,96 157,25 158,93 162,50 164,93 167,26 168,93 173,04 174,97

**Актиноїди
90 Th 91 Pa 92 U 93 Np 94 Pu 95 Am 96 Cm 97 Bk 98 Cf 99 Es 100 Fm 101 Md 102 No 103 Lr
Торій Протактиній Уран Нептуній Плутоній Америцій Кюрій Берклій Каліфорній Ейнштейній Фермій Менделевій Нобелій Лоуренсій
232,04 231,04 238,03 [237,05] [244,06] [243,06] [247,07] [247,07] [251,08] [252,08] [257,1] [258,1] [259,1] [260,11]

39
2) У цій періодичній системі підгрупу В позначено латиницею — великою буквою (В),
але допустимі й інші позначення: кирилицею — великою буквою (Б) та латиницею — малень-
але допустимі й інші позначення: кирилицею — великою буквою (А) та латиницею — ма-
1) У цій періодичній системі підгрупу А позначено латиницею — великою буквою (А),
 Зміст
Урок 1. Розв’язування задач з теми «Закон збереження маси речовин
під час хімічної реакції» ..................................................................................... 1
Урок 2. Фізичні та хімічні явища. Хімічні рівняння (узагальнення) ........................... 4
Урок 3. Самостійна робота «Фізичні та хімічні явища.
Закон збереження маси речовин під час хімічної реакції.
Хімічні рівняння» .................................................................................................. 8
План підготовки проєкту .................................................................................... 9
Урок 4. Чисті речовини й суміші. Повітря, його склад.
Розчин та його компоненти ............................................................................. 10
Урок 5. Вода — розчинник. Кількісний склад розчину.
Масова частка розчиненої речовини ............................................................. 15
Урок 6. Практична робота 3 «Виготовлення водних розчинів
із заданими масовими частками розчинених речовин» ............................. 19
Урок 7. Розв’язування задач на обчислення
масової частки, маси розчиненої речовини,
маси та об’єму води в розчині ....................................................................... 21
Урок 8. Вода — реагент. Поняття про осн!овні та кислотні оксиди.
Гідрати оксидів: основи й кислоти. ................................................................ 26
Матеріали до уроків
До уроку 5
Приклад розв’язання задачі на визначення
масової частки розчиненої речовини ............................................................ 29
До уроку 8
Вода — реагент. Взаємодія води з оксидами.
Осн!овні та кислотні оксиди. Гідрати оксидів: основи й кислоти .............. 29
Правила безпеки під час роботи в кабінеті хімії........................................................... 31
Інтелект-карти
Бінарні сполуки. Оксиди. Масова частка елемента в сполуці.
Валентність хімічних елементів. Структурні формули ................................. 32
Фізичні та хімічні явища. Хімічні рівняння .................................................... 32
Чисті речовини й суміші. Розчин та його компоненти.
Кількісний склад розчину ................................................................................. 33
Осн!овні та кислотні оксиди. Гідрати: основи й кислоти ............................ 34
Карти знань
Осн!овні та кислотні оксиди. Гідрати: основи й кислоти ............................ 34
Бінарні сполуки. Оксиди. Масова частка елемента в сполуці.
Валентність хімічних елементів. Структурні формули ................................. 35
Фізичні та хімічні явища. Хімічні рівняння .................................................... 36
Чисті речовини й суміші. Розчин та його компоненти.
Кількісний склад розчину ................................................................................. 37
Методика SQRRR ................................................................................................................ 38
Методика «Запам’ятовую ефективно» ............................................................................. 38
Методика перевірки домашнього завдання .................................................................... 38
Періодична система хімічних елементів (короткий варіант) ......................................... 39