Professional Documents
Culture Documents
Khimiia 9 Klas Popel 2022
Khimiia 9 Klas Popel 2022
9 ХiМiЯ
ПАВЛО ПОПЕЛЬ, ЛЮДМИЛА КРИКЛЯ
ХiМiЯ 9 клас
9
КЛАС
ПІДРУЧНИК
КЛАС
Хімічні
реакції
Найважливіші
органічні
сполуки
2022
Хімія
і людство
ПАВЛО ПОПЕЛЬ, ЛЮДМИЛА КРИКЛЯ
ХiМiЯ
ПІДРУЧНИК
для 9 класу
закладів загальної
середньої
ередньої освіти
2-ге
ге видання,
перероблене
ерероблене
РЕКОМЕНДОВАНО
Міністерством освіти і науки України
Київ
Видавничий центр «Академія»
2022
Шановні
дев’ятикласники
і дев’ятикласниці!
На уроках хімії у 8 класі ви дізналися багато
нового і цікавого про хімічні елементи та різні речовини. Вам
стало відомо, що в хімії порції речовин оцінюють за кількістю
атомів, молекул, йонів, які в них містяться. Читаючи підруч&
ник і виконуючи досліди, ви вивчили властивості найважливі&
ших неорганічних сполук — оксидів, основ, кислот, амфотер&
них гідроксидів, солей.
Тепер ви знаєте, як було відкрито періодичний закон —
основний закон хімії, що встановлює залежність хімічного
характеру елементів, властивостей їхніх простих і складних
речовин від зарядів ядер атомів.
Речовини існують завдяки тому, що атоми, молекули, йони
можуть сполучатися між собою. Таку взаємодію частинок
називають хімічним зв’язком. Знаючи будову речовини,
можна прогнозувати її властивості.
У цьому навчальному році ви дізнаєтесь про водневий зв’я&
зок, ознайомитесь із процесами, які відбуваються у водних
розчинах різних речовин, довідаєтесь про нові типи хімічних
реакцій, особливості їх перебігу, а також отримаєте відомості
про найважливіші органічні сполуки, у тому числі й ті, що
містяться в рослинах, тваринах і організмі людини.
Як користуватися підручником
Робота з підручником буде ефективнішою, якщо
знати і розуміти його структуру.
На початку кожного параграфа вказано, яке значення має
для вас викладений навчальний матеріал, а в кінці параграфів
сформульовано висновки. Текст, відмічений зліва вертикаль&
ною кольоровою лінією, призначений для тих, хто бажає роз&
ширити й поглибити свої знання з хімії. Додаткову інформа&
цію і цікаві факти вміщено на полях. Основнi визначення виді&
лено кольором, а новi термiни, важливі твердження і слова з
3
логічним наголосом — курсивом. Текст до лабораторних дослi&
дiв і практичних робiт подано на кольоровому тлi.
Після кожного параграфа наведено запитання, вправи, зав&
дання і задачі різних типів; вони розміщені переважно за зрос&
танням складності.
У кінці підручника містяться відповіді до деяких вправ і
задач, словник термінів, а також предметний покажчик, за
допомогою якого можна швидко знайти сторінку підручника з
відомостями про певний термін, речовину, явище тощо. Крім
того, для тих, хто цікавиться хімією, наведено список відпо&
відної літератури і назви інтернет&сайтів. За QR&кодами ви
зможете відшукати в інтернеті розширену інформацію про
визначних учених&хіміків, будову молекули води, водневий
зв’язок, спостерігати деякі досліди з речовинами.
Вдумлива робота з підручником допоможе вам глибше усві&
домити зв’язок між складом, будовою і властивостями речовин,
навчитися прогнозувати й пояснювати хімічні перетворення.
Хімічний експеримент
Як і раніше, ви будете виконувати різні досліди
на уроках хімії, а також удома, отримавши дозвіл батьків або
рідних. Упевнені, що вони будуть для вас пізнавальними і
цікавими. Під час проведення дослідів будьте уважними й дот&
римуйтеся правил роботи і безпеки.
Нагадуємо, що до практичних робіт потрібно готуватися
заздалегідь. Варіант практичної роботи і завдання, які вам
належить виконати, укаже вчитель або вчителька.
Здійснюючи хімічний експеримент, дуже важливо занотову&
вати всі дії та спостереження. Намагайтеся завжди пояснюва&
ти результати дослідів і робити відповідні висновки.
Автори
1 розділ
Вода. Розчини
5
Суміші речовин. Чим схожі між собою по&
вітря, морська вода, нафта, молоко, ювелір&
ний сплав, зубна паста? Це — суміші речовин.
Ви знаєте, що вони бувають однорідними і
неоднорідними.
Розчини. У будь&якій однорідній суміші
рівномірно розподілені найдрібніші частинки
речовин — атоми, молекули, йони. Однорідні
суміші називають розчинами.
Розчини можуть бути не лише рідкими, а й
твердими і газуватими (мал. 1).
Мал. 1.
Розчини:
а — водний
розчин солі а
CuSO4;
б — сплав міді
й алюмінію
(1 гривня
випуску 2001 р.);
в — суміш газів б в
NO2 і О2;
Мал. 2. Мал. 3.
Проходження променя світла Сонячні промені в лісі
крізь розчин крохмалю
7
Колоїдні розчини досить стійкі; в них
частинки речовини не осідають у рідині про&
тягом тривалого часу. Одна із причин цього —
наявність на поверхні цих частинок одно&
йменних електричних зарядів (тому частинки
відштовхуються одна від одної та не «злипа&
ються»). Прискорити осадження частинок
можна нагріванням колоїдного розчину або
розчиненням у ньому будь&якої солі.
Колоїдні розчини дуже поширені в живій
природі. Серед них — кров, плазма крові,
міжклітинні рідини, соки рослин.
Неоднорідні суміші. У будь&якій неоднорід&
ній суміші можна помітити тверді часточки
або крапельки речовин, пухирці газів (мал. 4).
а б в
8
суміші води з борошном, глиною, деякі лікар&
ські препарати. Емульсії та суспензії нестійкі,
з часом вони розшаровуються на окремі ком&
поненти.
Повітря не завжди прозоре. У ньому іноді
зависають краплинки води, що утворюють
туман. Під час пожежі в повітря надходять
тверді часточки сажі, інших речовин і з’яв&
ляється дим. Запилене повітря трапляється
над будівельними майданчиками, у степу за
сильного вітру. Суміші повітря з краплинка&
ми рідин, часточками твердих речовин нази&
вають аерозолями1. Аерозоль утворюється,
наприклад, коли розпиляємо з балончиків
фарбу або рідкий засіб проти комах.
1
Слово походить від грецького аёr — повітря.
2
Розміром 10–4—10–9 м.
3
Термін походить від латинського слова dispersio — розсіяння.
9
сечею і птом з організму виводяться продукти
життєдіяльності, а іноді й токсичні речовини.
Вода, яку ми п’ємо, насправді є дуже роз&
бавленим розчином. У ній розчинені малі
кількості різних речовин1, які надають їй
ледь відчутного особливого смаку. За наявнос&
ті в природній воді певних речовин і йонів
вона може мати лікувальні властивості, віднов&
лювати сольовий баланс в організмі. Багато
рідких ліків є водними розчинами.
Без води і водних розчинів не можуть працю&
вати металургійні та хімічні заводи, підприєм&
ства легкої та харчової промисловості, побуто&
вого обслуговування, медичні установи. Тверді
розчини, наприклад сплави металів, широко
використовують у ракетно&космічній галузі,
літако& і машинобудуванні, техніці.
Ми дихаємо повітрям — природним газо&
вим розчином, споживаючи з нього частину
кисню. Якби людина постійно дихала чистим
киснем, то процеси окиснення в організмі від&
бувалися б дуже інтенсивно, і в ньому сталися
б серйозні порушення.
ВИСНОВКИ
Суміші речовин бувають однорідними й
неоднорідними. В однорідних сумішах, або
розчинах, рівномірно розподілені між собою
атоми, молекули, йони речовин. У неоднорід'
них сумішах можна візуально виявити окремі
компоненти.
Суміші, в яких дрібні часточки, краплинки,
пухирці однієї або кількох речовин розподіле'
ні в об’ємі іншої речовини, називають дис'
персними системами. До них належать піни,
емульсії, суспензії, аерозолі, а також колоїдні
1
Пити лише чисту (дистильовану) воду не можна, бо організм не
отримуватиме необхідні елементи в достатній кількості й із нього
«вимиватимуться» потрібні речовини.
10
розчини. Колоїдний розчин, на відміну від
істинного, містить великі молекули або скуп'
чення частинок однієї з речовин.
За участю водних розчинів відбуваються
біологічні процеси в організмах. Розчини
широко використовують у промисловості,
медицині, інших галузях.
?
1. Чим різняться розчин і неоднорідна суміш речовин?
2. Розчин, який містить 100 г етилового спирту і 30 г води, один учень
назвав концентрованим, а інший — розбавленим. Яку рідину кож
ний учень вважав розчинником?
3. У двох склянках без етикеток містяться дистильована вода і водний
розчин кухонної солі. Як експериментально розрізнити ці рідини?
4. Які розчини називають колоїдними? Чим вони відрізняються від
істинних розчинів?
5. Про що свідчить відсутність видимого шляху проходження світла
крізь водні розчини глюкози, натрій гідроксиду?
6. Чи можна стверджувати, що соки полуниці, чорної смородини є розчи
нами і містять кілька розчинених речовин? Відповідь аргументуйте.
7. Що спільне і що відмінне в суспензії та емульсії?
8. Скориставшись інтернетом, підготуйте повідомлення про пінобетон і
його застосування. Які переваги має цей матеріал порівняно зі зви
чайним бетоном?
9. Оцініть значення розчинів у вашому побуті.
ДОМАШНІЙ ЕКСПЕРИМЕНТ
Виготовлення колоїдних розчинів
1. Виготовлення колоїдного розчину крохмалю1.
Помістіть у склянку 1/2 чайної ложки крохмалю, додайте 50 мл
холодної води і перемішайте суміш.
Налийте в невелику посудину приблизно 200 мл води і нагрійте
до кипіння. Обережно, перемішуючи, вливайте в киплячу воду
суміш води з крохмалем. Утворюватиметься колоїдний розчин.
1
Колоїдний розчин можна також виготовити, використавши
борошно із пшениці, рису, гороху.
11
Продовження
1
Рідину можна відокремити від ягід.
12
вказують на те, що два атоми Гідрогену сполу&
чені з атомом Оксигену простим ковалентним
зв’язком.
2s
1Н 1s1; 1s ;
8O 1s22s22p4; 1s
Кожний зв’язок у молекулі води утворений
електроном атома Гідрогену та електроном
атома Оксигену в p&орбіталі. Два таких електро&
ни атома Оксигену, які беруть участь у цих
зв’язках, є неспареними й перебувають у різних
орбіталях. Оскільки р&орбіталі розташовані
перпендикулярно одна до одної, молекула води
має кутову будову1. Щоправда, кут між прями&
ми, що з’єднують центри атомів Гідрогену й
Оксигену, становить не 90°, а 104,5° (мал. 5):
Мал. 5.
Моделі
молекули води:
а — куле-
стержнева;
б — масштабна а б
1
Таке пояснення будови молекули води є спрощеним.
13
є полярним. На атомі Оксигену зосереджений
невеликий негативний заряд, а на кожному з
двох атомів Гідрогену — позитивний:
1
Термін походить від грецьких префікса di(s) — двічі і слова polos —
полюс.
14
кулами цих речовин і води в розчинах. Щоми&
ті частина водневих зв’язків руйнується, але
водночас утворюються нові зв’язки.
У воді кожна молекула сполучена водневи&
https://youtube. ми зв’язками із чотирма іншими молекулами
com/watch?v= (мал. 6). Унаслідок взаємного притягання
sBZfPmIcSE
молекул вода кипить за значно вищої темпе&
ратури, ніж, наприклад, рідкий метан СН4, в
якому немає водневих зв’язків. (Про утворен&
ня і будову молекул води, водневий зв’язок у
воді та льоду можете дізнатися більше за покли&
https://youtube. каннями в QR&кодах.)
com/watch?v=
moITG5Q7zzI
Мал. 6.
Водневі
зв’язки
молекули
води
ВИСНОВКИ
Молекула води містить ковалентні полярні
зв’язки О–Н, має кутову форму і є полярною.
На атомах Гідрогену молекули води зосере'
джені невеликі позитивні заряди, а на атомі
Оксигену — невеликий негативний заряд.
Молекули води притягуються одна до одної
внаслідок електростатичної взаємодії між
15
атомами Гідрогену й Оксигену різних моле'
кул. Таку взаємодію називають водневим
зв’язком. Водневі зв’язки існують у сполуках,
молекули яких містять, крім атомів Гідроге'
ну, атоми Флуору, Оксигену, Нітрогену.
?
10. Поясніть, чому молекула води має кутову форму.
11. Чим різняться кулестержнева і масштабна моделі молекули?
12. Що таке водневий зв’язок? Завдяки чому він утворюється між
частинками?
13. Спробуйте пояснити істотну відмінність між температурами плав
лення льоду (0 °С) і метану (–182,5 °С).
14. Чому, на вашу думку, водневий зв’язок існує в рідкому амоніаку
NH3, але не утворюється в газуватій сполуці?
15. Яким є співвідношення мас елементів у воді?
16. Обчисліть кількості атомів Гідрогену й атомів Оксигену в 1 мг води.
3 Утворення розчину
+ – — молекуладиполь води
1
Розчинення натрій хлориду у воді можна проілюструвати схемою
NaCl + (m + n)H2O → Na+ · mH2O + Cl– · nH2O.
17
2. Руйнування хімічних зв’язків у речови&
ні, відокремлення її частинок одна від
одної під впливом молекул води.
3. Дифузія речовини і води, тобто проник&
нення частинок однієї речовини між
частинками іншої (мал. 8).
Якщо у воді розчиняється газ, другої стадії
в цьому процесі немає.
KMnO4
Мал. 8.
Дифузія
забарвлених
йонів MnO4–
у воді під час
розчинення
калій
перманганату
Мал. 9.
Приготування
розбавленого
розчину
сульфатної
кислоти
?
17. Опишіть явища, які відбуваються під час розчинення речовини у
воді.
18. Чим різняться процеси розчинення цукру у воді та магнію в хлорид
ній кислоті?
19. Як можна досягти швидкого розчинення твердої речовини в рідко
му розчиннику?
20. У якому випадку розчинення речовини відбувається:
а) з виділенням теплоти;
б) з поглинанням теплоти?
21. Чи залежить тепловий ефект розчинення речовини від її агрегатно
го стану? Відповідь аргументуйте.
22. Чому, на вашу думку, під час утворення водного розчину натрій
нітрату температура рідини знижується, а в разі розчинення нітрат
ної кислоти у воді — підвищується?
4 Кристалогідрати
20
Вода може не лише розчиняти речовини, а й
реагувати з ними. Під час взаємодії води з
деякими солями утворюються сполуки
(також — солі), які, крім відповідних катіонів
і аніонів, містять молекули води. Це можна
підтвердити за допомогою експерименту.
Якщо до білого порошку купрум(ІІ) сульфату
додавати воду, то тверда речовина спочатку
набуває блакитного кольору (мал. 10), а потім
розчиняється. У розчині накопичуються
гідратовані йони Cu2+ і SO2–
4 . Під час нагріван&
ня цього розчину вода випаровується, і згодом
у рідині з’являються кристалики не білого, а
блакитного кольору.
Мал. 10.
Взаємодія
солі CuSO4
з водою
1
Сполуку використовують у сільському господарстві для боротьби зі
шкідниками та хворобами рослин.
2
Префікс «нона» походить від латинської назви числівника.
21
сульфату і води, а не суміш цих речовин чи
водний розчин купрум(ІІ) сульфату. У сполуці
на кожну пару йонів — Cu2+ і SO2–
4 — припадає
п’ять молекул води.
Рівняння реакції утворення мідного купо&
росу:
CuSO4 + 5H2O = CuSO4 · 5H2O.
купрум(ІІ) купрум(ІІ) сульфат
сульфат пентагідрат
(безводна сіль)
Мал. 11.
Природні
кристали гіпсу
22
CuSO4 ⋅ 5H2O CuSO4
Мал. 12.
Кристалогідрати
і безводні солі CoCl2 ⋅ 6H2O CoCl2
23
у 250 г CuSO4 · 5H2O міститься 160 г CuSO4,
у 25 г CuSO4 · 5H2O — х г CuSO4;
х = m(CuSO4) = 16 г.
3. Визначаємо масу кристалізаційної води:
m(H2O) = m(CuSO4 · 5H2O) – m(CuSO4) =
= 25 – 16 = 9 (г).
Відповідь: m(CuSO4) = 16 г; m(Н2О) = 9 г.
ВИСНОВКИ
Кристалічні речовини, які містять молеку'
ли води, називають кристалогідратами. Під
час нагрівання вони розкладаються з виді'
ленням води.
Перед використанням кристалогідрату для
здійснення хімічної реакції або виготовлення
розчину обчислюють масу безводної сполуки
в певній масі кристалогідрату або масу крис'
талогідрату, в якій міститься певна маса без'
водної сполуки.
?
23. Що таке кристалогідрат?
24. Складіть формули:
а) кристалогідрату берилій нітрату, в якому на кожний катіон при
падає чотири молекули води;
24
б) кристалогідрату магній хлориду, якщо молекул води у сполуці
удвічі більше, ніж усіх йонів.
Дайте хімічні назви речовинам.
25. Виконайте розрахунки для кристалогідрату CuCl2 · 2H2O і заповніть
таблицю:
M(CuCl2) 2M(H2O) M(CuCl2 · 2H2O) (CuCl2) (H2O)
5 Розчинність речовин
Мал. 13.
Насичений
водний
розчин калій
бромату
KBrO3 над
кристалами
солі
1
Для газу зазвичай указують його максимальний об’єм, який розчи&
няється в 100 г або 1 л розчинника за певних температури й тиску.
26
нок, з яких вона складається, а також від зов&
нішніх умов — температури, тиску.
Залежність розчинності речовин від будо'
ви. Багато йонних речовин добре розчиняєть&
ся у воді. Таку властивість мають і речовини,
які, подібно до води, складаються з полярних
молекул, зокрема сполуки галогенів з Гідро&
геном — HF, HCl, HBr, HI. Речовини з непо&
лярними молекулами, наприклад азот N2,
кисень О2, метан CH4, мають дуже малу роз&
чинність у воді. Із часів алхіміків існує пра&
вило: подібне розчиняється в подібному. Його
використовують і нині, хоч існують численні
винятки.
Залежність розчинності речовин від темпе'
ратури. Вплив температури на розчинність
речовини здебільшого визначається її агрегат&
ним станом.
Якщо у склянку налити холодну воду і
залишити її в теплому місці, то через деякий
час на стінках посудини з’являться пухирці
повітря, яке було розчинене у воді (мал. 14). У
теплій воді розчинність газів менша, і «зайве»
повітря виділяється з неї.
Мал. 14.
Виділення
бульбашок
розчиненого
повітря
з нагрітої
води
AgNO3
NaI
300
250
KNO3
200
150
K2CO3
100 LiCl
CuSO4
50 NaCl
Li2SO4
20 40 60 80 100
t, °С
28
ній осі графіка позначають температуру, а на
вертикальній — розчинність, тобто макси&
мальну масу речовини, яка розчиняється за
певної температури в 100 г води. Точки на
кривій розчинності відповідають складу наси&
чених розчинів, а ділянка під кривою — нена&
сиченим розчинам.
Згідно з кривими, наведеними на малюнку
15, у 100 г води за температури 90 °С розчи&
няється, наприклад, 300 г натрій йодиду, 120 г
літій хлориду.
P1 P2 P3
Мал. 16.
Вплив тиску
на розчинність P1 < P2 < P3
газу у воді
29
На розчинність у воді твердих і рідких речо&
вин тиск не впливає.
ВИСНОВКИ
Здатність речовини утворювати з іншою
речовиною розчин називають розчинністю.
Більшість речовин має обмежену розчин'
ність у воді. Мірою цієї властивості є макси'
мальна маса речовини, яка може розчинити'
ся за певної температури (для газів — ще й за
певного тиску) у 100 г води. Розчин, у якому
міститься максимально можлива кількість
розчиненої речовини, називають насиченим.
Розчинність більшості твердих речовин у
воді з підвищенням температури зростає, а
від тиску не залежить. Гази збільшують роз'
чинність у воді зі зниженням температури й
підвищенням тиску.
?
29. Як ви розумієте вираз «розчинність речовини»? Від яких чинників
залежить розчинність речовин у воді?
30. Після поступового додавання у воду кількох порцій розчинної крис
талічної речовини і тривалого перемішування утворилася неодно
рідна суміш. Чим є рідина над кристалами речовини? Як перетво
рити цю суміш на однорідну, тобто на розчин?
31. З огляду на будову речовин оцініть здатність сірки, графіту, натрій
нітрату, гелію, гідроген броміду розчинятися у воді.
32. Визначте розчинність калій карбонату у воді за температури 70 °С,
скориставшись кривою розчинності сполуки (мал. 15).
33. У 10 мл води за температури 20 °С розчинили 20 г аргентум нітра
ту. Який розчин було приготовлено — розбавлений чи концентро
ваний, насичений чи ненасичений? Для відповіді скористайтеся
кривою розчинності сполуки (мал. 15).
34. У 100 г води за нормальних умов розчиняється 2,8 мг азоту. Який
максимальний об’єм газу розчиниться за цих умов в 1 л води?
35. За кривою розчинності калій нітрату (мал. 15) визначте:
а) мінімальну масу води, в якій розчиниться 20 г солі за 70 °С;
б) максимальну масу солі, яку можна розчинити у 80 г води за 50 °С;
в) масову частку солі в її насиченому розчині за 60 °С.
30
ДЛЯ ДОПИТЛИВИХ
Вода — найкращий розчинник для солей
Якщо до концентрованого водного розчину кухонної солі повіль
но додавати етиловий спирт, то через деякий час у рідині з’являться
дрібні кристалики натрій хлориду, які осідатимуть на дно посудини.
Розчинність цієї солі у водноспиртових сумішах менша, ніж у воді, а
в 100 г чистого спирту за температури 25 °С розчиняється лише
0,065 г натрій хлориду.
Аналогічні результати отримаємо в дослідах із розчинами
багатьох інших хлоридів, а також нітратів, сульфатів. Майже всі солі,
які добре розчиняються у воді, мають дуже малу розчинність в ети
ловому спирті, а в бензині, гасі вони нерозчинні. Серед винятків —
меркурій(ІІ) хлорид HgCl2; розчинність цієї солі у спирті в кілька разів
вища, ніж у воді за тієї самої температури.
НА ДОЗВІЛЛІ
Вирощування кристалів мідного купоросу1
Приготуйте насичений розчин мідного купоросу. Для цього поміс
тіть у склянку приблизно 20 г цієї речовини і доливайте невеликими
порціями, постійно перемішуючи, гарячу воду до розчинення всіх
кристалів. У разі потреби гарячий розчин профільтруйте. Накрийте
посудину аркушем паперу і залиште розчин охолоджуватися до кім
натної температури.
Наступного дня ви побачите на дні посудини кристали; над ними
буде насичений розчин. Дістаньте пластмасовим пінцетом кристал
правильної форми, без дефектів, і покладіть його на папір. Насиче
ний розчин із кристалів, які залишилися, обережно злийте в іншу
посудину, а відібраний кристал покладіть на її дно. Його також
можна підвісити на тонкій нитці (мал. 17). Посудину нічим не накри
вайте і залиште на кілька днів. Вода поступово випаровуватиметься
з насиченого розчину, на дні посудини утворяться нові кристали
речовини й виросте той, який помістили в розчин. Видаляючи дрібні
кристали й перевертаючи відібраний на різні грані для рівномірного
росту (робіть це з інтервалом у кілька днів), можна виростити краси
1
Можна також вирощувати кристали алюмокалієвого галуну
KAl(SO4)2 • 12H2O, інших речовин.
31
Продовження
6 Електроліти
та неелектроліти
1
Електродом може слугувати стержень або пластина з металу чи
графіту.
33
Пояснимо результати експерименту.
У твердій речовині йони сполучені один з
одним, тому вона не проводить електричного
струму. У рідині (розплаві, розчині) йони
хаотично рухаються (мал. 21). Якщо в неї
занурити електроди, з’єднані із джерелом
постійного струму, рух йонів стає спрямова&
ним. Позитивно заряджені йони (катіони)
переміщуватимуться до негативно зарядже&
ного електрода (катода), а негативно заря&
джені (аніони) — до позитивно зарядженого
електрода (анода) (мал. 22).
+ –
→ –→
+ → –→ →
+
+ –→
+ –
→
+
–→
→
→
→
–
→
→
→
+ + →
+
– –→
– → + –→
→
+
→
–→ →
+
1
Термін походить від грецького слова lytos — той, що розкладається.
34
Майкл Фарадей
(1791—1867)
ВИСНОВКИ
Сполуки, водні розчини і розплави яких
проводять електричний струм, називають
електролітами. До електролітів належать усі
йонні речовини — луги, солі, оснвні й амфо'
терні оксиди, а також частина молекулярних
речовин — кислоти (вони проводять струм
лише у водному розчині). Інші речовини є
неелектролітами.
?
36. Назвіть кілька речовин, які у твердому стані проводять електрич
ний струм. Які частинки зумовлюють електропровідність цих ре
човин?
37. Чому водний розчин натрій хлориду проводить електричний струм?
38. Які речовини називають електролітами? Наведіть кілька прикладів.
39. Водопровідна вода, на відміну від дистильованої, проводить елек
тричний струм. Чим це зумовлено?
40. Електропровідність якої води вища — морської чи річкової? Чому?
41. Назвіть класи сполук, що є електролітами:
а) лише у водних розчинах;
б) у водних розчинах і в рідкому (розплавленому) стані.
42. У переліку речовин укажіть ті, що проводять електричний струм у рід
кому (розплавленому) стані: барій оксид, сірка, хлороводень, магній
хлорид, калій гідроксид, сульфур(VI) оксид. Поясніть свій вибір.
36
43. Обчисліть сумарну кількість йонів:
а) у 20,0 г літій оксиду; в) у 20,4 г алюміній оксиду;
б) в 11,7 г натрій хлориду; г) у 41,0 г кальцій нітрату.
7 Електролітична дисоціація
1
Термін походить від латинського слова dissociatio — роз’єднання.
37
Сванте-Август Арреніус
(1859—1927)
1
Або амонію NH4+.
38
У водних розчинах лугів містяться катіони
металічних елементів і гідроксид&іони OH–.
Рівняння електролітичної дисоціації калій
гідроксиду і барій гідроксиду:
KOH = K+ + OH–;
Ba(OH)2 = Ba2+ + 2OH–.
– –
–
– –
– + – – + –
+ + + + + + +
δ+ δ–
+ – H :Cl ⇒ + – H+ Cl– ⇒ + – H+ Cl–
+ + + + +
+ + – + – – + –
–
– – – –
+ – — молекуладиполь води
ЛАБОРАТОРНИЙ ДОСЛІД № 1
Виявлення йонів Гідрогену
та гідроксид-іонів у розчинах
У вашому розпорядженні — розбавлені хлоридна та
нітратна кислоти, розчини гідроксидів Калію і Барію,
а також індикатор — універсальний, лакмус або метил&
оранж.
Доведіть наявність катіонів Н+ у розчинах кислот і
аніонів ОН– у розчинах лугів.
41
Зверніть увагу: заряд йона в лівій частині дру&
гого (або третього) рівняння дорівнює сумі
зарядів двох йонів у правій частині.
На кожній стадії дисоціації ортофосфатної
Цікаво знати кислоти розпадається лише частина молекул
Кислота H3PO4 або йонів. Водний розчин сполуки, крім моле&
за звичайних кул води, містить молекули H3PO4, катіони
умов є твердою Гідрогену і різну кількість аніонів трьох видів.
речовиною; Назви цих аніонів походять від хімічної назви
температура
кислоти: PO43– — ортофосфат&іон, HPO42– —
її плавлення
гідрогенортофосфат&іон, H2РO4– — дигідроге&
+42 °С.
нортофосфат&іон.
ВИСНОВКИ
Розпад речовини на йони під час її розчи'
нення або плавлення називають електролі'
тичною дисоціацією. У разі розчинення йон'
ної речовини йони переходять у розчин.
Дисоціація молекулярної речовини полягає
в розпаді її молекул на йони під впливом
молекул води.
Солі дисоціюють на катіони металічних еле'
ментів і аніони кислотних залишків, основи —
з утворенням гідроксид'іонів, а кислти — з
утворенням катіонів Гідрогену.
На йони розпадається лише частина моле'
кул кислоти; цей процес є оборотним. Елек'
тролітична дисоціація багатооснвних кислот
відбувається в кілька стадій.
42
?
44. Дайте означення солі, лугу та кислоти як електролітів.
45. Чи можуть бути електролітами прості речовини? Відповідь обґрун
туйте.
46. Складіть формулу солі та запишіть рівняння її електролітичної дисо
ціації, якщо в розчині сполуки містяться йони:
а) K+ і CO32–; в) Mg2+ і Cl–.
3+ –
б) Fe і NO3 ;
47. Напишіть рівняння електролітичної дисоціації у водному розчині
сполук із такими формулами: LiOH, HBr, CuSO4, H2S, K3PO4. Яка спо
лука дисоціює ступінчасто?
48. Чому, на вашу думку, кальцій хлорид дисоціює в одну стадію і пов
ністю (CaCl2 = Ca2+ + 2Cl–), а не ступінчасто — у дві стадії?
49. Обчисліть кількість катіонів і кількість аніонів у розчині, що містить:
а) 2,4 г літій гідроксиду;
б) 2,9 г калій сульфату.
50. Визначте масову частку гідроксидіонів у розчині, який виготовили
із натрій гідроксиду масою 4 г і води масою 36 г.
51. Газ хлороводень об’ємом 560 мл (н. у.) розчинили у 100 мл води.
Припустивши, що сполука дисоціює повністю, обчисліть масові
частки йонів у розчині.
52. У воді масою 800 г розчинили 1 моль натрій сульфату і 2 моль нат
рій гідроксиду. Визначте масову частку кожного йона у розчині.
53. В 1 л води із джерела міститься 60 мг йонів Сa2+ і 36 мг йонів Mg2+.
Зіставте кількості цих йонів (спробуйте це зробити на підставі
усних обчислень) і оберіть правильну відповідь:
а) йонів Ca2+ та Mg2+ — однакова кількість;
б) йонів Ca2+ більше, ніж йонів Mg2+;
в) йонів Ca2+ менше, ніж йонів Mg2+.
8 Ступінь електролітичної
дисоціації. Слабкі та сильні
електроліти
Матеріал параграфа допоможе вам:
з’ясувати, що називають ступенем електролітич
ної дисоціації сполуки;
43
характеризувати електроліти за ступенем їх
дисоціації.
Обґрунтуйте цю формулу.
45
Вам відомо, що йонні речовини — луги і
солі — перебувають у розчинах лише у вигля&
ді відповідних йонів. Для цих речовин α =
= 1 (100 %), і всі вони належать до сильних
електролітів.
Щодо кислот (молекулярних речовин), то
деякі з них розпадаються в розчинах на йони
майже повністю, а деякі — незначною мірою.
Перші називають сильними кислотами,
другі — слабкими кислотами. Існують також
кислоти середньої сили.
Наводимо приклади найважливіших кис&
лот кожного типу; їхні формули записано в
порядку зменшення ступеня дисоціації спо&
лук у розчинах (див. також форзац ІІ):
HNO3 ≈ HCl ≈ H2SO4 > H2SO3 > H3PO4 > HF > H2CO3 > H2S > H2SiO3
сильні кислоти кислоти середньої сили слабкі кислоти
Раніше ми називали сильними кислотами
ті, які активно реагують із багатьма речовина&
ми. Тепер ви знаєте, що в розчинах таких
кислот міститься найбільше катіонів Гідроге&
ну. Отже, хімічна активність кислоти зале
жить від кількості йонів Н+ у її розчині.
У попередньому параграфі зазначено, що
багатооснвні кислоти дисоціюють у кілька
стадій. Кожну стадію можна охарактеризува&
ти відповідним ступенем дисоціації:
→ H+ + HSO–4 α1 — ступінь дисоціації
H2SO4 ←
за першою стадією;
– → +
HSO4 ← H + SO42–
α2 — ступінь дисоціації
за другою стадією.
Кислота дисоціює за першою стадією повні&
ше, ніж за другою: α1 > α2. Це зумовлено
двома причинами:
• йону Н+ легше відокремитися від електро&
нейтральної частинки — молекули H2SO4
(перша стадія дисоціації), ніж від протилеж&
но зарядженої — йона HSO4– (друга стадія);
• двозарядний йон SO42– міцніше сполучаєть&
ся з катіоном Н+ (це зменшує дисоціацію
46
за другою стадією), ніж однозарядний
йон HSO4–.
ВИСНОВКИ
Ступінь дисоціації — це відношення кіль'
кості молекул електроліту, які розпалися на
йони, до загальної (початкової) кількості його
молекул.
Якщо електроліт розпадається на йони не'
значною мірою, його називають слабким, а
якщо повністю або майже повністю, — силь'
ним. Серед кислот є електроліти обох типів, а
луги і солі належать до сильних електролітів,
оскільки складаються з йонів.
?
54. Що називають ступенем електролітичної дисоціації? На які групи
поділяють електроліти залежно від значень цієї величини?
55. Серед наведених словосполучень оберіть те, яким потрібно закін
чити речення «Речовини, що складаються з йонів, виявляють влас!
тивості ...»:
а) сильних електролітів;
б) слабких електролітів;
в) як сильних електролітів, так і слабких.
56. Укажіть словосполучення, яке має бути в кінці речення «Речовини,
що виявляють у водних розчинах властивості сильних електролітів,
складаються ...»:
а) з йонів;
б) з молекул;
в) з йонів, а іноді — з молекул;
г) з молекул, а іноді — з йонів.
57. Запишіть різні математичні вирази для розрахунку ступеня дисоці
ації хлоридної кислоти.
58. З’ясуйте, сильним чи слабким електролітом є кислота НА, якщо в її
водному розчині:
а) із кожних 20 молекул HА не розпалися на йони 17 молекул;
б) на кожну молекулу НА припадає шість йонів.
59. Яких частинок у водному розчині сульфатної кислоти найбільше, а
яких — найменше: молекул H2SO4, йонів SO42–, HSO4–, H+? Відповідь
поясніть.
47
60. Яка формула для розрахунку ступеня дисоціації сульфатної кислоти
за другою стадією правильна і чому:
N(SO42–)
а) α2 = ———— —;
N(HSO4–)
N(SO42–)
б) α2 = ————— ?
N(H2SO4)
Вода як електроліт.
9 Водневий показник (рН)
рН 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14
Мал. 25.
Універсальні
індикаторні
папірці
зі шкалою рН
на упаковці
50
ЛАБОРАТОРНИЙ ДОСЛІД № 2
Установлення приблизних значень
рН води, лужних і кислих розчинів
за допомогою універсального індикатора
Вам видано штатив із пробірками, в яких містяться
вода, розбавлені хлоридна кислота і розчин натрій
гідроксиду.
У вашому розпорядженні — універсальні індикатор&
ні папірці, шкала рН, скляна паличка, склянка, про&
мивалка з водою, невеликі аркуші фільтрувального
паперу.
Для встановлення значення рН певної рідини занурте
в неї скляну паличку і нанесіть за її допомогою крап&
лю рідини на універсальний індикаторний папірець.
Порівняйте забарвлення індикатора після дії на нього
досліджуваної рідини із кольоровою шкалою рН і
запишіть значення водневого показника в таблицю:
Рідина Значення рН
... ...
Мал. 26.
рН-метри
51
На яке середовище — кисле, лужне чи нейт&
ральне — вказує значення рН на шкалі
кожного приладу (мал. 26)?
Рідина рН Рідина рН
Шлунковий сік 1,4 Сеча 6,4
Сік лимона 2,1 Слина 7,1
Сік яблук «антонівка» 2,5 Сльози 7,3
Томатний сік 4,1 Кров 7,4
Свіже молоко 6,5 Лімфа 7,4
ЛАБОРАТОРНИЙ ДОСЛІД № 3
Дослідження рН харчової
та косметичної продукції
Вам видано у склянках і пробірках невеликі порції
харчових продуктів, приправ, напоїв, а також зубної
пасти, косметичного крему, розчинів шампуню та мила.
Перед виконанням досліду додайте до твердих і пас&
топодібних зразків продукції по 2—3 мл води й пере&
мішайте суміші скляною паличкою.
Визначте рН рідин універсальним індикатором і
запишіть результати експерименту в таблицю, анало&
гічну наведеній до лабораторного досліду № 2.
Прокоментуйте значення рН досліджених рідин.
ВИСНОВКИ
Вода — дуже слабкий електроліт. Незначна
частка її молекул дисоціює з утворенням
катіонів Гідрогену і гідроксид'іонів. Концен'
трації йонів Н+ і ОН– у воді однакові —
10–7 моль/л.
Вміст йонів Н+ у воді та водних розчинах
характеризують водневим показником (рН).
У воді рН = 7, розчинах кислот рН < 7, а в роз'
чинах лугів рН > 7.
Природні розчини та біологічні рідини
мають різні значення рН.
?
61. Охарактеризуйте електролітичну дисоціацію води.
62. Дайте пояснення терміну «водневий показник».
63. Яку перевагу має універсальний індикатор порівняно з лакмусом
чи метилоранжем для визначення середовища водних розчинів?
53
64. Чому рН дощової води, зібраної над територією, де немає населе
них пунктів і промислових об’єктів, зазвичай становить 5,6—6,0, а
не 7,0?
65. Установіть відповідність між рідиною, відносною кількістю йонів у
ній і значенням водневого показника:
1. Розчин натрій А. Кількість йонів Н+ а) рН > 7
хлориду у воді більша, ніж йонів ОН–
2. Розчин вуглекислого Б. Кількості йонів Н+ і ОН– б) рН < 7
газу у воді однакові
3. Водний розчин В. Кількість йонів ОН– в) pH = 7
вапна більша, ніж йонів Н+
4. Лимонний сік
66. У якому розчині концентрація катіонів Гідрогену більша — з рН = 6
чи рН = 8? У скільки разів?
67. Визначте кількість йонів Н+ і йонів ОН– у краплі води об’ємом 0,1 мл.
68. Обчисліть масові частки йонів Н+ і ОН– у воді.
69. У воді розчинили 6 г натрій гідроксиду. Виготовлений розчин змі
шали з розчином, який містив 6,3 г нітратної кислоти. Значення рН
рідини, що утворилася:
а) більше 7; в) дорівнює 7.
б) менше 7;
10 Йонно-молекулярні
рівняння
1
Іноді використовують скорочений термін «йонне рівняння».
55
Йонно'молекулярне рівняння — це рівняння, яке
містить формули речовин і формули йонів.
1
Така назва є умовною, оскільки молекул основ і солей не існує; це —
йонні речовини.
56
У лівій частині рівняння записано лише
формули йонів. Отже, сполуки, які взаємоді&
ють, мають бути сильними й розчинними
електролітами.
Йони Н+ утворюються в розчині під час
→
дисоціації сильної кислоти (наприклад, HCl ←
→ + – –
← Н + Cl ), а йони ОН — внаслідок дисоціа&
ції лугу (наприклад, NaOH = Na+ + ОН–).
Обравши реагентами хлоридну кислоту і нат&
рій гідроксид, допишемо в ліву частину йон&
но&молекулярного рівняння йони Cl– і Na+:
Н+ + Cl– + Na+ + ОН– = Н2О + ... .
Йони Н+ і ОН– сполучаються в молекули слаб&
кого електроліту — води, а йони Na+ і Cl– зали&
шаються в розчині. Додаємо їх у праву части&
ну рівняння:
Н+ + Cl– + Na+ + ОН– = Н2О + Na+ + Cl–.
«З’єднавши» йони у формули відповідних
сполук, отримуємо молекулярне рівняння:
HCl + NaOH = NaCl + H2O.
Отже, щоб скласти молекулярне рівняння за
певним йонно&молекулярним рівнянням, по&
трібно замінити кожний йон на формулу відпо&
відного сильного і розчинного електроліту, а
потім дописати формули інших реагентів (про&
дуктів) — розчинних сильних електролітів.
Йонно&молекулярному рівнянню Н+ + ОН– =
= Н2О відповідає багато молекулярних рівнянь,
оскільки реагентами можуть бути інші луги та
сильні кислоти. Приклади таких рівнянь:
2KOH + H2SO4 = K2SO4 + 2H2O;
Ba(OH)2 + 2HNO3 = Ва(NO3)2 + 2H2O.
Звернемо увагу на реакцію між барій
гідроксидом і сульфатною кислотою:
Ba(OH)2 + H2SO4 = ВаSO4↓ + 2H2O.
Хоча обидва реагенти є сильними й розчинни&
ми електролітами, однак у результаті їхньої
взаємодії утворюється нерозчинна сіль BaSO4.
57
Цю реакцію описує інше йонно&молекулярне
рівняння, ніж Н+ + ОН– = Н2О:
Ba2+ + 2OH– + 2H+ + SO42– = BaSO4↓ + 2H2O.
Зауважимо, що зазвичай сильну двооснвну
кислоту H2SO4 подають у йонно&молекуляр&
них рівняннях йонами Н+ і SO42–, а кислоти
середньої сили — H3PO4, HF та ін. — молеку&
лами, тобто в недисоційованій формі.
ВИСНОВКИ
Суть реакції, яка відбувається між елект'
ролітами в розчині, передає йонно'молеку'
лярне рівняння; воно містить формули речо'
вин і йонів.
Складаючи йонно'молекулярні рівняння,
лише сильні електроліти записують у дисоці'
йованій формі.
?
70. Чим відрізняється йонномолекулярне рівняння від молекулярного?
71. Складіть йонномолекулярні рівняння реакцій, які відповідають
таким молекулярним рівнянням:
а) Mn(NO3)2 + Ba(OH)2 = Mn(OH)2↓ + Ba(NO3)2;
б) Na2S + H2SO4 = Na2SO4 + H2S↑;
в) 2KOH + CO2 = K2CO3 + H2O;
г) Ni(OH)2 + 2HCl = NiCl2 + 2H2O.
72. Запропонуйте молекулярні рівняння для наведених йонномолеку
лярних рівнянь:
а) Ag+ + Cl– = AgCl↓;
б) 3Pb2+ + 2PO43– = Pb3(PO4)2↓;
в) Cu2+ + 2OH– = Cu(OH)2↓;
г) H2S + 2OH– = S2– + 2H2O;
д) SO32– + 2H+ = SO2↑ + H2O;
е) Zn(OH)2 + 2H+ = Zn2+ + 2H2O.
58
73. Напишіть йонномолекулярні рівняння реакцій, які відбуваються в
розчинах між такими електролітами:
а) ферум(ІІ) нітратом і барій гідроксидом;
б) натрій фторидом і хлоридною кислотою;
в) літій гідроксидом і сульфатною кислотою;
г) хром(ІІІ) сульфатом і калій ортофосфатом.
74. Складіть молекулярне і йонномолекулярне рівняння реакції між
розчинами лугу і солі, в результаті якої утворюються:
а) нерозчинна основа і розчинна сіль;
б) луг і нерозчинна сіль;
в) нерозчинна основа і нерозчинна сіль.
75. Запишіть замість крапок формули йонів, складіть йонномолеку
лярні та відповідні молекулярні рівняння:
а) H3PO4 + ... → PO43– + H2O;
б) Cr(OH)3 + ... → Cr3+ + H2O.
59
нітратна HNO3 — леткі кислоти, карбонатна
Н2СО3 і сульфітна Н2SО3 — нестійкі, а силі&
катна кислота H2SiO3 — нерозчинна у воді.
Пропонуємо вам здійснити реакції обміну
за участю розчинів сполук різних класів.
ЛАБОРАТОРНИЙ ДОСЛІД № 4
Реакції обміну
між електролітами у водних розчинах,
що супроводжуються утворенням осаду
Налийте в пробірку 1—2 мл розчину ферум(ІІІ) хло&
риду і додайте такий самий об’єм розчину натрій
гідроксиду. Що спостерігаєте?
Здійсніть також реакцію між розчинами кальцій
хлориду і натрій карбонату. Який зовнішній ефект
взаємодії двох солей?
Складіть молекулярні та йонно&молекулярні рів&
няння реакцій.
ЛАБОРАТОРНИЙ ДОСЛІД № 5
Реакції обміну
між електролітами у водних розчинах,
що супроводжуються виділенням газу
Налийте в пробірку 1—2 мл розчину натрій карбона&
ту і додавайте до нього невеликими порціями розбав&
лену нітратну кислоту. Що відбувається?
Здійсніть також реакцію між дуже розбавленими
розчинами натрій сульфіту та сульфатної кислоти.
Зафіксуйте появу запаху газу, який утворюється.
Складіть молекулярні та йонно&молекулярні рів&
няння реакцій.
60
ЛАБОРАТОРНИЙ ДОСЛІД № 6
Реакції обміну
між електролітами у водних розчинах,
що супроводжуються утворенням води
Налийте в пробірку 1 мл розчину натрій гідроксиду,
додайте одну краплю розчину фенолфталеїну і неве&
ликими порціями за допомогою піпетки додавайте
розбавлену нітратну кислоту, поки не зникне забарв&
лення індикатора. Вміст пробірки періодично перемі&
шуйте скляною паличкою або струшуванням.
Здійсніть також реакцію між розчинами калій
гідроксиду і сульфатної кислоти (за наявності фенол&
фталеїну або іншого індикатора).
Поясніть результати спостережень. Складіть моле&
кулярні та йонно&молекулярні рівняння реакцій.
ВИСНОВКИ
Реакція обміну між електролітами в розчи'
ні відбувається, якщо серед її можливих про'
дуктів є нерозчинна або малорозчинна сполу'
ка, газ чи слабкий електроліт.
Під час реакції обміну кількість йонів у роз'
чині зменшується.
?
76. У яких випадках реакція обміну є можливою?
77. Запишіть формули продуктів реакцій і складіть молекулярні та йон
номолекулярні рівняння:
а) Ni(NO3)2 + KOH → … ; в) MnCO3 + H2SO4 → … .
б) ZnCl2 + Na2S → … ;
78. Допишіть схеми реакцій, складіть молекулярні та йонномолекуляр
ні рівняння:
а) Ba(NO3)2 + ... → HNO3 + ... ;
б) K2CO3 + ... → K2SO4 + ... ;
в) Na[Al(OH)4] + … → … + AlCl3 + H2O.
79. Чи можлива реакція у водному розчині між сполуками з такими
формулами:
а) Ba(NO3)2 і H2S; в) HCl і KNO3;
б) LiOH і HBr; г) K2CO3 і Ba(OH)2?
Відповіді аргументуйте. Напишіть молекулярні та йонномолекуляр
ні рівняння реакцій, які відбуваються.
80. Які йони не можуть одночасно перебувати у водному розчині:
а) SO42– і Cl–; г) Na+ і Ba2+;
2+ 3–
б) Ca і PO4 ; д) Pb2+ і NO3–;
3+ –
в) Al і OH ; е) Cu2+ і S2–?
81. Укажіть сполуки, з якими взаємодіє у водному розчині ферум(ІІ)
сульфат:
а) хлоридна кислота; г) барій нітрат;
б) калій гідроксид; д) вуглекислий газ.
в) натрій сульфід;
62
82. Доберіть по дві пари різних електролітів, які реагують у розчині з
утворенням:
а) алюміній гідроксиду;
б) силікатної кислоти;
в) ферум(ІІ) карбонату.
Напишіть відповідні молекулярні та йонномолекулярні рівняння.
Зважте на те, що серед силікатів розчинні у воді солі Натрію і
Калію.
ДЛЯ ДОПИТЛИВИХ
Гідроліз солей
Якщо в розчин кальцинованої соди, або натрій карбонату, Na2CO3
додати краплю розчину фенолфталеїну, то індикатор набуде малино
вого забарвлення. Це вказує на наявність у розчині йонів ОН–.
Оскільки в солі таких йонів немає, робимо висновок: натрій карбо
нат взаємодіє з водою, і одним із продуктів цієї реакції є натрій
гідроксид:
Na2CO3 + H2O = NaOH + …
Можна припустити, що другий продукт — карбонатна кислота. Ви
знаєте, що вона нестійка і розкладається з утворенням вуглекисло
го газу. Однак виділення газу з розчину соди не спостерігаємо. Отже,
другим продуктом реакції є інша речовина.
Зіставлення кількості атомів кожного елемента у формулах двох
реагентів і натрій гідроксиду вказує на утворення водночас із лугом
кислої солі1 — натрій гідрогенкарбонату NaHCO3:
Na2CO3 + H2O = NaOH + NaHCO3.
Відомо, що з водою реагує лише незначна частина соди. Водно
час відбувається зворотна реакція — між сполуками NaOH і NaHCO3
(її продукти — Na2CO3 і вода). Тому в хімічному рівнянні записуємо
знак оборотності:
Na2CO3 + H2O ← → NaOH + NaHCO3.
Розглянута реакція є реакцією обміну. Щоправда, обмін речовин
своїми складниками неповний: лише половина йонів Натрію у вихід
ній солі обмінюється на атоми Гідрогену.
Реакцію обміну між сіллю і водою називають реакцією гідролізу2.
1
Кисла сіль — продукт неповного заміщення атомів Гідрогену в
молекулі кислоти на атоми (точніше — йони) металічного елемента.
2
Термін походить від грецьких слів hydr — вода і lysis — розпад.
63
Продовження
ПРАКТИЧНА РОБОТА № 1
Реакції йонного обміну
між електролітами у водних розчинах
Вам видано розчини магній хлориду, калій карбона&
ту, натрій гідроксиду і сульфатної кислоти, а також
розчин індикатора — фенолфталеїну, лакмусу або
метилоранжу.
Скориставшись таблицею розчинності та рядом
кислот за силою (форзац ІІ), з’ясуйте, чи відбудуться
реакції в розчині:
а) між двома солями;
б) між кожною сіллю і лугом;
в) між кожною сіллю і кислотою.
Здійсніть усі можливі реакції, а також реакцію між
лугом і кислотою (за наявності індикатора).
Запишіть у клітинках поданої нижче таблиці фор&
мули реагентів й одного з продуктів кожної реакції,
властивості якого уможливлюють її перебіг. Після
формули продукту поставте стрілку ↓ (якщо під час
реакції сполука випадає в осад), стрілку ↑ (якщо спо&
лука виділяється у вигляді газу) або позначку «сл.»
(якщо речовина — слабкий електроліт).
64
Реагенти ... ... ... ...
(сіль 1) (сіль 2) (луг) (кислота)
...
(сіль 1)
...
(сіль 2)
...
(луг)
?
83. Яку реакцію, що в практичній роботі не відбувається, можна здій
снити за інших умов? Укажіть ці умови, напишіть хімічне рівняння і
назвіть продукти реакції.
84. Якими були б результати практичної роботи, якби замість розчину
натрій гідроксиду було видано розчин барій гідроксиду? Заповніть
відповідну таблицю і складіть молекулярні та йонномолекулярні
рівняння реакцій.
12 Розв’язування задач
за рівняннями реакцій,
які відбуваються в розчинах
Матеріал параграфа допоможе вам:
закріпити навички з розв’язування задач за
хімічними рівняннями;
обчислювати маси, об’єми, кількості речовини
реагентів і продуктів реакцій у розчинах;
визначати маси розчинів і масові частки в них
реагентів і продуктів реакцій.
65
У хімічних лабораторіях, цехах хімічних
виробництв більшість реакцій за участю
лугів, кислот, солей здійснюють, використо&
вуючи розчини цих сполук. Масові частки
речовин у розчинах можуть бути відомими або
їх визначають за допомогою хімічного аналізу
чи розраховують за масами розчинених речо&
вин і розчинів. Перед здійсненням реакції в
одних випадках обчислюють масу продукту
реакції або об’єм газу, що утворюється, а в
інших — маси або об’єми розчинів реагентів,
які потрібно використати.
ВИСНОВКИ
Розрахунки за рівняннями реакцій, які від'
буваються за участю розчинів, здійснюють,
визначаючи маси розчинених речовин або
їхні масові частки в розчинах.
?
85. Яку максимальну масу алюміній ортофосфату можна добути, вико
риставши розчин алюміній сульфату масою 60 г із масовою част
кою солі 5,7 %?
86. Обчисліть масу розчину натрій сульфіду з масовою часткою солі
3,9 %, потрібну для добування аргентум сульфіду масою 6,2 г.
87. Унаслідок взаємодії розчину купрум(ІІ) сульфату масою 160 г із
надлишком заліза виділилася мідь масою 8 г. Визначте масову
частку солі Купруму в розчині.
88. Якою є масова частка калій гідроксиду в розчині, якщо на нейтра
лізацію цього розчину масою 200 г витрачено розчин сульфатної
кислоти масою 147 г із масовою часткою кислоти 10 %?
89. Розчин літій гідроксиду масою 40 г із масовою часткою лугу 12 %
нейтралізували розчином нітратної кислоти з масовою часткою
кислоти 20 %. Яка маса розчину кислоти прореагувала? Обчисліть
масову частку літій нітрату в розчині, що утворився.
68
Якісні реакції на деякі йони
13
Матеріал параграфа допоможе вам:
з’ясувати, які хімічні реакції називають якісними;
виявляти деякі йони за допомогою якісних реак
цій;
аналізувати можливість здійснення якісної реакції.
ЛАБОРАТОРНИЙ ДОСЛІД № 7
Виявлення хлорид-іонів у розчині
Налийте в пробірку 1 мл розчину натрій хлориду або
розбавленої хлоридної кислоти і додайте 2—3 краплі
розчину аргентум нітрату. Що спостерігаєте?
69
Додайте до вмісту пробірки 1 мл розбавленої нітрат&
ної кислоти. Чи розчиняється осад у кислоті?
Складіть молекулярне і йонно&молекулярне рівнян&
ня реакції.
Мал. 27.
Осадження
броміду (а) і
йодиду (б)
Плюмбуму(ІІ) а б
ЛАБОРАТОРНИЙ ДОСЛІД № 9
Виявлення карбонат-іонів у розчині
Налийте у дві пробірки по 1—2 мл розчину натрій
карбонату. В одну пробірку додайте кілька крапель
розчину барій хлориду, а в другу — 2 мл розбавленої
нітратної кислоти. Які зміни відбуваються в пробірках?
Складіть молекулярні та йонно&молекулярні рів&
няння реакцій.
71
За допомогою розбавленої сульфатної або
хлоридної кислоти можна виявляти в розчи&
нах силікат&, сульфід&, сульфіт&аніони. Про&
дуктами відповідних реакцій є нерозчинна
кислота H2SiO3, газ сірководень H2S, що має
запах тухлих яєць, нестійка кислота H2SO3,
яка розкладається з виділенням сірчистого
газу SO2 із запахом сірки, що горить.
Якісні реакції застосовують і щодо катіо&
нів. За допомогою лугу в розчині виявляють
йони амонію NH4+ (утворюється газ амоніак
NH3 зі специфічним запахом), Fe2+, Fe3+ (оса&
джуються гідроксиди Феруму, які мають різне
забарвлення). Катіони Ag+ можна виявити,
скориставшись хлоридною кислотою чи роз&
чином натрій хлориду.
ВИСНОВКИ
Реакції за участю певних йонів, які відбува'
ються з характерним зовнішнім ефектом (утво'
рення осаду, виділення газу, поява чи зміна
забарвлення розчину), називають якісними
реакціями. Їх здійснюють з метою виявлення
різних йонів у розчині, розпізнавання сполук.
72
?
90. Яку реакцію називають якісною?
91. Реакції якого типу відбувалися під час виконання вами лаборатор
них дослідів № 7—9?
92. Чи можна виявити в розчині хлорид, бромід, йодид, ортофосфат
іони за допомогою розчину солі Барію? Відповідь обґрунтуйте.
93. У воді розчинили сульфат і карбонат Натрію. Чи можна довести
наявність у цьому розчині аніонів кожного типу, використовуючи
лише розчин аргентум нітрату?
94. Утворення жовтого осаду аргентум ортофосфату — результат якіс
ної реакції на PO43–йони з використанням розчину аргентум нітра
ту. Цей осад, на відміну від аргентум хлориду, взаємодіє з нітратною
кислотою. Напишіть молекулярне і йонномолекулярне рівняння
реакції.
95. Обчисліть масу аргентум нітрату, яку потрібно розчинити в 1 л води,
щоб приготувати 1 %й розчин солі для здійснення якісних реакцій
на деякі аніони.
ПРАКТИЧНА РОБОТА № 2
Розв’язування
експериментальних задач
Вам видано певні речовини та розчини. У вашому
розпорядженні — розчин натрій гідроксиду, розбавле&
на сульфатна кислота, а також промивалка з водою і
скляні палички. Для виконання завдання 3 вам
необхідно замовити в учителя додатковий реактив.
ВАРІАНТ І
Завдання 1. Розпізнавання твердих сполук.
У трьох довільно пронумерованих пробірках містять&
ся білі порошки натрій нітрату, натрій карбонату і
кальцій карбонату. Визначте вміст кожної пробірки.
Завдання 2. Розпізнавання розчинів сполук.
У трьох довільно пронумерованих пробірках містять&
ся безбарвні розчини натрій хлориду, магній хлориду і
цинк сульфату. Визначте вміст кожної пробірки.
73
Завдання 3. Виявлення йонів у розчині.
У виданому розчині містяться дві солі Натрію —
карбонат і сульфат. Доведіть наявність у ньому аніонів
СО32– та SО42–.
ВАРІАНТ ІІ
Завдання 1. Розпізнавання твердих сполук.
У трьох довільно пронумерованих пробірках містять&
ся білі порошки калій нітрату, магній карбонату і барій
сульфату. Визначте вміст кожної пробірки.
Завдання 2. Розпізнавання розчинів сполук.
У трьох довільно пронумерованих пробірках містять&
ся безбарвні розчини калій нітрату, барій хлориду і
алюміній сульфату. Визначте вміст кожної пробірки.
Завдання 3. Виявлення йонів у розчині.
У виданому розчині містяться дві солі Калію — кар&
бонат і хлорид. Доведіть наявність у ньому аніонів
СО32– і Cl–.
?
96. У вашому розпорядженні замість сульфатної кислоти є хлоридна
кислота. Чи можна в цьому разі виконати завдання:
а) варіанта І;
б) варіанта ІІ?
Відповіді аргументуйте.
97. Чи можна розпізнати сполуки в завданні 1 кожного варіанта за
допомогою нагрівання? У разі позитивної відповіді розкажіть, як
ви виконаєте завдання. Напишіть відповідні хімічні рівняння.
2 розділ
Хімічні реакції
14 Класифікації
хімічних реакцій
1
Про ступінь окиснення елемента йдеться в § 15.
76
Мал. 28.
Реакція
алюмінію
з бромом
• два оксиди
BaO + H2O = Ba(OH)2,
оснвний луг
оксид
N2O5 + H2O = 2HNO3,
кислотний кислота
оксид
t
3CaO + P2O5 = Ca3(PO4)2.
оснвний кислотний сіль
оксид оксид
Не всі реакції між простими речовинами,
оксидами є можливими. Наприклад, інертні
гази гелій, неон і аргон не взаємодіють із жод&
ною речовиною. Не відбуваються реакції
кисню з хлором, бромом, йодом, а водню — з
бором, силіцієм. Золото реагує лише з найак&
тивнішими неметалами — галогенами, а також
із деякими сполуками. Оксиди реагують між
собою, якщо різняться хімічними властивостя&
ми. Так, оснвні оксиди взаємодіють із кислот&
ними й амфотерними оксидами.
O2
Мал. 29. HgO Hg
Розклад
меркурій(ІІ)
оксиду
Мал. 30.
Осадження
кадмій CdCl2 CdS
сульфіду
81
Оборотна реакція Реакцію між речовинами, записа&
пряма реакція ними в лівій частині хімічного рів&
A + B→⎯⎯ ⎯⎯⎯⎯⎯⎯ ⎯⎯→С+D
зворотна реакція няння, називають прямою, а проти&
лежну реакцію — зворотною. Одно&
часний перебіг цих реакцій показують у рів&
нянні за допомогою знаку оборотності:
→ Н2SО3.
SО2 + Н2О ←
ВИСНОВКИ
Для класифікації хімічних реакцій вико'
ристовують різні ознаки. Зіставляючи кіль'
кості реагентів і продуктів, а також зважаючи
на те, простою чи складною є кожна речови'
на, розрізняють реакції сполучення, розкла'
ду, заміщення та обміну.
Залежно від напрямку перебігу хімічні реак'
ції поділяють на оборотні (вони можуть відбу'
ватися в прямому і зворотному напрямках) і
необоротні (можлива лише пряма реакція).
?
98. Назвіть ознаки, за якими класифікують хімічні реакції.
99. Дайте означення реакціям сполучення, розкладу, заміщення та
обміну.
100. Знайдіть відповідність між хімічним рівнянням і типом реакції:
Рівняння реакції Тип реакції
t
1) 2NH3 + 3Mg = Mg3N2 + 3H2; а) реакція обміну;
2) HPO3 + H2O = H3PO4; б) реакція розкладу;
t
3) 4Na2SO3 = 3Na2SO4 + Na2S; в) реакція заміщення;
4) MgI2 + 2KOH = Mg(OH)2↓ + 2KI; г) реакція сполучення.
101. Запишіть рівняння двох реакцій — сполучення і розкладу, під час
яких утворюється алюміній оксид.
102. Складіть два молекулярні рівняння реакцій обміну, які відповіда
ють йонномолекулярному рівнянню Ag+ + Br– = AgBr↓.
103. Напишіть рівняння оборотної реакції утворення амоніаку NH3 із
простих речовин. Укажіть пряму і зворотну реакції.
104. Яка кількість речовини сульфатної кислоти необхідна для нейтра
лізації розчину, що містить гідроксиди Натрію і Калію кількостями
речовини по 0,1 моль? (Усно.)
82
105. Обчисліть масу солі, що утворилася після нейтралізації барій гідрок
сидом розчину нітратної кислоти масою 50 г із масовою часткою
кислоти 25,2 %.
106. Сульфур(VІ) оксид за сильного нагрівання повністю розклався на
сульфур(IV) оксид і кисень. Визначте: а) середню молярну масу
утвореної суміші газів; б) відносну густину цієї суміші за повітрям.
107. Після нагрівання порції кальцій карбонату її маса зменшилася на
11 %. Обчисліть масові частки речовин у твердому залишку.
15 Ступінь окиснення
хімічного елемента
83
ся невеликий негативний заряд, а на атомі
Гідрогену — такий самий за значенням, але
δ+ δ–
позитивний заряд: HCl (δ = 0,2).
Таблиця 2
Значення електронегативності
хімічних елементів 1—3 періодів
Період Групи
І ІІ ІІІ ІV V VI VII VIII
H He
1
2,1 —
Li Be B C N O F Ne
2
1,0 1,5 2,0 2,5 3,0 3,5 4,0 —
Na Mg Al Si P S Cl Ar
3
0,9 1,2 1,5 1,8 2,1 2,5 3,0 —
H H
–
:
Н : N : H, Н–N–H.
84
Зв’язок N–H є полярним, бо елементи різняться за електро&
негативністю: Нітроген більш електронегативний, ніж Гід&
роген. Передаємо всі три спільні електронні пари атому
Нітрогену. У результаті атом Нітрогену отримує заряд –3,
оскільки до нього, крім своїх трьох електронів, надходять
три електрони від атомів Гідрогену. Кожний атом Гідрогену
набуває заряду +1, бо втрачає електрон, передавши його
атому Нітрогену.
Запишемо формулу сполуки зі знайденими ступенями окис&
нення елементів:
–3 +1
NH3.
?
108. Дайте означення поняття «ступінь окиснення хімічного елемента».
109. Яких мінімального та максимального значень може набувати сту
пінь окиснення:
а) металічного елемента;
б) неметалічного елемента?
110. Які максимальні та мінімальні значення ступенів окиснення
можуть мати Силіцій, Літій, Манган, Селен, Фосфор?
111. Визначте і вкажіть у наведених формулах речовин ступені окис
нення елементів: NaH, P2S5, Br2, CCl4, H2S, Li3N, AlP.
112. Складіть формули оксидів, у яких:
а) Хлор має ступені окиснення +1 і +7;
б) Арсен має ступені окиснення +3 та +5.
113. Визначте ступені окиснення елементів у сполуках із такими фор
мулами: KOH, Н2SO4, Н3PO4, CaCO3, NaNO2, Mg(NO3)2.
114. Чим різняться поняття «валентність» і «ступінь окиснення»?
115. Визначте ступені окиснення елементів у сполуках за графічними
формулами їхніх молекул:
Н
–
а) H–C≡N; в) Н–N–О–Н.
Cl
–
б) O=C–Cl;
Зіставте знайдені ступені окиснення зі значеннями валентності
елементів у цих сполуках.
88
16 Окисно-відновні реакції
91
Отже, якщо в реакції бере участь або утво
рюється проста речовина, то така реакція є
окисновідновною. Справді, ступінь окиснення
елемента в простій речовині дорівнює нулю, а
в сполуці є додатним або від’ємним числом.
KI
Мал. 31.
Реакція CuI, I2 CuSO4
купрум(ІІ)
сульфату
з калій
йодидом
у розчині
92
Окисно&відновні реакції використовують у
багатьох галузях промисловості. Хімічні пере&
творення цього типу відбуваються в процесах
добування металів із руд, спалювання різних
видів палива на теплоелектростанціях, зго&
ряння у двигунах автомобілів бензину, дизель&
ного пального, природного газу.
Деякі окисно&відновні реакції відіграють
негативну роль. Вони спричинюють пожежі,
ржавіння заліза (мал. 32), псування харчових
продуктів тощо.
Мал. 32.
Корпус судна,
вкритий іржею
ВИСНОВКИ
Реакції, які відбуваються зі зміною ступе'
нів окиснення елементів, називають окисно'
відновними. Окиснення — процес втрачання
електронів частинками речовини, а віднов'
лення — процес приєднання електронів.
Речовину, яка окиснюється, називають від'
новником, а речовину, що відновлюється, —
окисником. Окисник отримує стільки елект'
ронів, скільки їх втрачає відновник.
Окисно'відновні реакції відбуваються в
природі; їх використовують у промисловості,
теплоенергетиці, транспортних засобах.
?
116. Які реакції називають окисновідновними?
117. Поясніть суть термінів «окиснення», «відновлення», «окисник»,
«відновник». Використовуючи ці терміни, прокоментуйте реакцію
натрію з хлором.
93
118. Чому реакції, здійсненням яких із металічних руд добувають мета
ли, є окисновідновними?
119. Які з наведених схем відповідають окисновідновним реакціям:
t LiH; t, k NaCl + O ↑;
а) Li + H2 → в) NaClO3 ⎯→ 2
б) CaO + CO2 → CaCO3; г) KOH + H2S → K2S + H2O?
120. Запишіть у порожні клітинки таблиці по одному хімічному рівнянню
(не використовуйте наведених у параграфі та попередній вправі):
Тип Ступені окиснення елементів
реакції
змінюються не змінюються
Реакція сполучення
Реакція розкладу
94
17 Складання рівнянь
окисно-відновних реакцій
ВИСНОВКИ
Рівняння окисно'відновних реакцій скла'
дають, використовуючи метод електронного
балансу. Цей метод ґрунтується на тому, що
кількість електронів, яку віддають частинки
відновника і приєднують частинки окисника,
однакова.
?
128. Запишіть замість крапок відповідні цифри і слова:
… –2 +1 –1 … –1 … … …
MnO2 + ...HВr = MnВr2 + Вr2 + ...H2O
… …
Mn (окисник) + ...e– = Mn 2 1 процес ...
–1 ... 2
…Вr (відновник) – 2e– = Вr2 2 1 процес ... .
129. Складіть рівняння окисновідновних реакцій за наведеними схе
мами, використавши метод електронного балансу:
а) SO2 + Br2 + H2O → H2SO4 + HBr;
t
б) Al + KOH → K3AlO3 + H2↑;
98
в) H2S + HNO3 → S↓ + NO↑ + H2O;
г) NO2 + O2 + H2O → HNO3.
130. Допишіть схеми реакцій і перетворіть їх на хімічні рівняння за
методом електронного балансу:
а) FeCl3 + H2S → S↓ + FeCl2 + ... ;
б) H2S + Cl2 + H2O → H2SO4 + ... ;
t
в) NH3 + O2 → N2 + … ;
t
г) FeO + Al → …+….
131. Реакція між ферум(ІІІ) оксидом і карбон(ІІ) оксидом може відбува
тися з утворенням двох інших оксидів. Укажіть тип цієї реакції й
складіть відповідне хімічне рівняння.
132. Сірка і фосфор взаємодіють із концентрованою нітратною кисло
тою. Продуктами кожної реакції є кислота, яка відповідає вищому
оксиду Сульфуру або Фосфору, а також нітроген(IV) оксид і вода.
Складіть хімічні рівняння.
133. Яку кількість електронів під час реакції кальцію з киснем:
а) втрачає 1 моль металу;
б) втрачає 1 г металу;
в) приєднує 1 л кисню (н. у.);
г) приєднує 1 г кисню?
134. Обчисліть масу цинку, яку потрібно взяти для реакції з надлишком
хлоридної кислоти, щоб за допомогою добутого водню перетвори
ти 2 г купрум(ІІ) оксиду на метал.
18 Тепловий ефект
хімічної реакції
Мал. 33.
Використання
реакцій горіння
1
Термін походить від грецького слова exo — ззовні.
2
Термін походить від грецького слова endon — усередині.
101
У разі екзотермічної реакції ΔН < 0, а ендотер&
мічної реакції — ΔН > 0 (мал. 34).
Мал. 34.
Теплові ефекти
хімічних
реакцій Теплота виділяється Теплота поглинається
102
Приклади термохімічних рівнянь:
t
Mg(OH)2 (тв.) = MgO (тв.) + Н2О (г.); ΔН = +82 кДж1;
Na2О (тв.) + H2O (р.) = 2NaOH (тв.); ΔН = –151 кДж.
Перше рівняння свідчить про те, що під час
розкладу 1 моль магній гідроксиду з утворен&
ням 1 моль магній оксиду та 1 моль водяної
пари поглинається 82 кДж теплоти.
ВИСНОВКИ
Усі хімічні перетворення відбуваються з
тепловим ефектом. Реакції, під час яких виді'
ляється теплота, називають екзотермічними,
1
Знак «плюс» перед значенням теплового ефекту вказують.
103
а реакції, під час яких поглинається тепло'
та, — ендотермічними.
Хімічне рівняння із записом значення
теплового ефекту реакції називають термохі'
мічним рівнянням.
?
135. Чому хімічна реакція супроводжується тепловим ефектом?
136. Як класифікують реакції залежно від їх теплового ефекту?
137. За дуже високої температури водяна пара розкладається на
прості речовини. Поясніть, чому відповідна хімічна реакція є
ендотермічною.
138. Під час утворення 1 моль хлороводню із простих речовин виділяєть
ся 92,2 кДж теплоти. Складіть відповідне термохімічне рівняння.
139. Скориставшись термохімічним рівнянням N2 (г.) + 3H2 (г.) =
= 2NH3 (г.); ΔН = –92,4 кДж, напишіть термохімічне рівняння реак
ції розкладу амоніаку на прості речовини.
ДЛЯ ДОПИТЛИВИХ
Калорійність харчових продуктів
Відомо, що їжа є джерелом речовин та елементів, необхідних для
життя тварин і людини. Крім того, це — джерело енергії для всіх
живих істот. Реакції в організмі за участю речовин, спожитих із
їжею, переважно екзотермічні; вони відбуваються з виділенням
теплоти. Кількість енергії, що виділяється під час повного окиснення
харчового продукту (умовно — його реакції з киснем, у результаті
якої утворюються вуглекислий газ, вода, азот, інші речовини), ви
значає калорійність продукту (мал. 35). Вивільнена теплова енергія
потрібна живому організмові для здійснення в ньому реакцій, що
відбуваються з поглинанням теплоти, а також для підтримання
постійної температури тіла.
Існують три основні групи поживних речовин у харчових продук
тах: білки, жири та вуглеводи.
Найважливішими жирами для життєдіяльності людини є рослинні
олії (соняшникова, кукурудзяна, оливкова та ін.), тваринні жири
(сало, вершкове масло тощо), а вуглеводами — цукор і крохмаль.
Найбільше теплоти виділяється під час окиснення жирів — у
середньому 3900 кДж у перерахунку на 100 г жиру.
104
Продовження
4000
Калорійність (кДж на 100 г продукту)
3500
3000
2500
2000
1500
1000
500
— помідори; — рис;
— яблука; — свинина жирна;
— молоко (жирність 3,2 %); — цукор;
— картопля; — шоколад молочний;
— риба нежирна; — масло вершкове;
— сир (жирність 4 %); — сало;
— яловичина нежирна; — олія соняшникова
— хліб пшеничний;
Мал. 35.
Середня калорійність харчових продуктів
105
Продовження
106
Швидкість реакції, яка відбувається в одно
рідній суміші, визначають за зміною кількості
речовини реагенту (продукту) в одиниці об’єму
суміші за одиницю часу:
Δn
v = ———.
V·τ
У цій формулі v — швидкість реакції; Δn — зміна
кількості речовини; V — об’єм суміші; τ — промі
жок часу.
Мал. 36.
Реакція
кальцій
CO2↑ CO2↑
карбонату
з хлоридною
кислотою CaCO3
1
Іноді каталізатор спричиняє реакцію, яка відрізняється від тієї,
що відбувається без каталізатора.
109
O2 MnO2 MnO2
O2
Мал. 37.
Розклад ⇒
гідроген
пероксиду
в розчині
за наявності H2O2 H2O2
каталізатора
Мал. 38.
Розклад
гідроген
пероксиду
за наявності
ферум(ІІІ)
хлориду
Мал. 39.
Взаємодія
алюмінію
з йодом
за наявності
води
ВИСНОВКИ
Кожна реакція відбувається з певною
швидкістю.
Швидкість реакції залежить від хімічної
природи реагентів, зростає зі збільшенням
концентрації реагенту, підвищенням темпе'
ратури.
Речовину, яка прискорює реакцію, беручи
в ній участь, але залишаючись після реакції
незмінною, називають каталізатором. Ката'
лізатори використовують у промисловості, в
транспортних засобах. Природні каталізато'
ри регулюють хімічні перетворення в живих
організмах.
?
140. Наведіть приклади хімічних реакцій у природі, які відбуваються:
а) надзвичайно повільно;
б) із помітною швидкістю.
141. З якими реакціями, що мають різну швидкість, ви стикаєтеся в
повсякденному житті?
142. Від яких чинників залежить швидкість хімічних реакцій?
112
143. Назвіть чинники, які впливають на швидкість таких реакцій:
а) S + O2 = SO2;
б) 2NO + O2 = 2NO2;
в) Cu(OH)2 + H2SO4 = CuSO4 + 2H2O.
144. Ви отримали завдання — добути кальцій оксид із крейди. Напи
шіть відповідне хімічне рівняння. Які умови потрібно створити,
щоб швидкість цієї реакції була максимальною?
145. Яку речовину називають каталізатором?
146. Окиснення жирів у лабораторних умовах відбувається під час
нагрівання, а в організмі людини — за температури тіла. Як це
можна пояснити?
147. Каталізатором реакції чадного газу з киснем за підвищеної тем
ператури може слугувати водяна пара. Складіть рівняння реакції
між цими газами, а також двох інших реакцій — за участю каталі
затора та з його утворенням.
ПРАКТИЧНА РОБОТА № 3
Вплив різних чинників
на швидкість хімічних реакцій
ВАРІАНТ І
ДОСЛІД 1
Залежність швидкості реакцій
від хімічної природи реагентів
Помістіть в одну пробірку стружку магнію, у другу —
стружку заліза і додайте до кожного металу 2—3 мл
розчину солі Купруму(ІІ). Чи однакові зовнішні
ефекти реакцій, які відбуваються? У якій пробірці
швидше зменшується інтенсивність забарвлення роз&
чину? Про що це свідчить?
ДОСЛІД 2
Залежність швидкості реакції
від концентрації реагенту
Помістіть у дві пробірки стружку заліза. В одну про&
бірку налийте 2—3 мл розчину сульфатної кислоти з її
масовою часткою 2 %, а в другу — 2—3 мл розчину
цієї кислоти з її масовою часткою 10 %. У якій пробір&
ці газ виділяється більш інтенсивно?
113
ДОСЛІД 3
Залежність швидкості реакції
від температури
Помістіть у дві пробірки по невеликій порції
купрум(ІІ) оксиду і додайте в кожну 2—3 мл розчину
сульфатної кислоти з її масовою часткою 0,5 %. Швид&
ко чи повільно реагує оксид із кислотою?
Через 3—5 хвилин нагрійте вміст однієї пробірки,
але не до кипіння. Що спостерігаєте? Зробіть відповід&
ний висновок.
ВАРІАНТ ІІ
ДОСЛІД 1
Залежність швидкості реакцій
від хімічної природи реагентів
Помістіть в одну пробірку невелику порцію магній
оксиду, а в другу — порцію ферум(ІІІ) оксиду і додай&
те до оксидів по 2—3 мл розчину сульфатної кислоти з
її масовою часткою 0,5 %. Що спостерігаєте? Зробіть
відповідний висновок.
ДОСЛІД 2
Залежність швидкості реакції
від концентрації реагенту
Помістіть у дві пробірки по гранулі алюмінію.
Налийте в одну пробірку 2—3 мл розчину натрій
гідроксиду з масовою часткою лугу 0,5 %, а в другу —
2—3 мл розчину натрій гідроксиду з масовою часткою
лугу 10 %. У якій пробірці газ виділяється більш
інтенсивно? Про що це свідчить?
ДОСЛІД 3
Залежність швидкості реакції
від температури
Помістіть у дві пробірки по гранулі цинку і налийте
в кожну 2—3 мл розчину натрій гідроксиду з масовою
часткою лугу 0,5 %. Що спостерігаєте?
114
Вміст однієї пробірки нагрійте, але не до кипіння.
Чи з однаковою інтенсивністю виділяється газ у про&
бірках?
Під час кожного досліду записуйте в таблицю свої дії
та спостереження, а після його завершення — виснов&
ки і відповідні хімічні рівняння (у молекулярній та
йонно&молекулярній формах)1:
Послідовність Спостереження Висновки
дій
Дослід ...
... ... ...
Рівняння реакції:
?
148. Яким буде результат досліду 1 (варіант І), якщо замість магнію
взяти олово? Відповідь обґрунтуйте.
149. Спрогнозуйте результат досліду 3 (варіант ІІ) у разі використання
в ньому розчину натрій гідроксиду з масовою часткою лугу 2 %.
150. Реакції яких типів ви здійснювали під час виконання практичної
роботи?
ДЛЯ ДОПИТЛИВИХ
Про умови зберігання харчових продуктів
Майже кожний харчовий продукт, особливо той, який перебуває
на повітрі за звичайних умов, швидко псується. Причина — взаємо
дія речовин, що містяться в продукті, між собою і з речовинами дов
кілля — киснем, водою тощо. Таким реакціям бажано запобігати
або хоча б уповільнювати їх.
1
Серед продуктів реакцій у дослідах 1 і 2 (варіант І) — солі
Феруму(ІІ).
115
Продовження
а б в
Мал. 40.
Зберігання харчових продуктів:
а, б — у вакуумній упаковці; в — у замороженому стані
20 Органічні сполуки.
Органічна хімія
1
Чадний і вуглекислий гази, карбонатна кислота, її солі належать
до неорганічних сполук.
118
часто — ще й атоми Оксигену, Нітрогену,
іноді — Сульфуру, Фосфору, галогенів. Перші
шість хімічних елементів називають елемен&
тами&органогенами.
Елементи' Відомих нині органічних речовин набагато
органогени більше, ніж неорганічних, — понад 140 міль&
С йонів. Їх численність і різноманітність зумо&
Н влені здатністю чотиривалентних атомів Кар&
О бону сполучатися між собою простим кова&
N лентним зв’язком (C–C) або кратними зв’яз&
S
ками — подвійним (C=C), потрійним (C≡C), а
P
також іншими чинниками. Приклади хіміч&
них і структурних формул1 органічних сполук:
C2H5OH C3H6 C2HCl
Н Н Н
– –
– –
– –
Мал. 42.
Олія не
розчиняється
у воді
1
Так називають в органічній хімії графічні формули молекул.
119
наявністю в їхніх молекулах неполярних або
малополярних ковалентних зв’язків.
Під час нагрівання багато органічних речо&
вин загоряється на повітрі або розкладається,
а деякі — обвуглюються1 (мал. 43).
Мал. 43.
Обвуглення
вати
(целюлози)
1
Вугілля, як відомо, складається переважно з атомів Карбону.
120
Галузь хімії, предметом якої є вивчення органічних спо'
лук та їх перетворень, називають органічною хімією.
Мал. 44.
Наслідки
забруднення
води нафтою
ВИСНОВКИ
Органічні речовини — це сполуки Карбону.
У складі їхніх молекул, крім атомів Карбону,
можуть перебувати атоми Гідрогену, Оксиге'
ну, Нітрогену, інших елементів.
Органічні речовини плавляться й киплять
за невисоких температур, є леткими, горючи'
ми, розчиняються в органічних розчинниках.
Галузь хімії, предметом якої є вивчення
органічних сполук та їх перетворень, назива'
ють органічною хімією. Вона значною мірою
забезпечує прогрес нашої цивілізації, допома'
гає у здійсненні природоохоронних заходів.
?
151. Які сполуки називають органічними? Які елементи можуть бути у
складі органічних сполук?
152. Чому органічних речовин набагато більше, ніж неорганічних?
153. Серед наведених формул укажіть ті, які належать органічним
речовинам: С, CH3NH2, Na2СO3, НСl, CO2, C2H6, С3Н7Cl.
122
154. Порівняйте органічні й неорганічні речовини, записавши їхні
характерні особливості в таблицю:
Органічні Неорганічні
Характеристика
речовини речовини
Якісний склад
Будова
Тип хімічного зв’язку
Властивості
21 Вуглеводні. Метан
123
Вуглеводні — сполуки Карбону з Гідрогеном.
2p 2p
2s 2s
→
1s 1s
– –
:
атома — Н Н
1s22s22p1. електронна структурна
формула формула
Наведені формули не відображають просто&
рової будови молекули метану. Згідно з ними,
всі атоми в молекулі СН4 мають перебувати в
одній площині, а кути між сусідніми рисками&
зв’язками — дорівнювати 90 °. Але це не так.
125
z
y + →
s
x p
H C
H
Мал. 47.
Розміщення H
орбіталей
у молекулі 109,5°
метану
1
Слово походить від грецьких слів tetra — чотири і hedra — по&
верхня. Тетраедр має чотири однакові грані, які є правильними три&
кутниками.
2
Існують комп’ютерні програми, за допомогою яких можна ство&
рити модель будь&якої молекули.
126
Мал. 48.
Моделі
молекули
метану:
а — куле-
стержнева;
б — масштабна а б
ВИСНОВКИ
Вуглеводні — сполуки Карбону з Гідрогеном.
У молекулах насичених вуглеводнів атоми
Карбону сполучені простим ковалентним
зв’язком, а в молекулах ненасичених вугле'
воднів — ще й кратними зв’язками (подвій'
ним, потрійним).
Метан СН4 — найпростіший насичений
вуглеводень. Він є основним компонентом
природного газу.
Молекула метану має тетраедричну будову
і є неполярною.
?
159. Які сполуки називають вуглеводнями? На які групи поділяють
вуглеводні за особливостями хімічного зв’язку в їхніх молекулах?
160. Поясніть утворення атомом Карбону чотирьох простих ковалент
них зв’язків із атомами Гідрогену.
161. Охарактеризуйте просторову будову молекули метану.
162. Визначте масові частки елементів у метані. (Усно.)
163. У скільки разів метан важчий за водень? (Усно.)
127
164. У природному газі одного з родовищ об’ємна частка метану ста
новить 91 %. Обчисліть масу метану, яка міститься в 1 л такого
газу (н. у.).
Властивості метану
22
Матеріал параграфа допоможе вам:
довідатися про фізичні властивості метану;
з’ясувати особливості горіння метану;
дізнатися про взаємодію метану з хлором.
отримати інформацію про дію метану на організм.
CuSO4 ⋅ 5H2O
CO2, H2O CO2
CuSO4
Мал. 50.
Виявлення CH4 розчин Ca(OH)2
продуктів
CaCO3
горіння метану
Мал. 51.
Наслідки
вибуху метану
1
Кіптява, або сажа, — речовина, яка майже повністю складається
з атомів Карбону.
130
Реакції з галогенами. За освітлення (під
дією ультрафіолетових променів)1 або за
нагрівання метан взаємодіє із хлором. Це —
реакція заміщення. Вона полягає в послідов&
ному заміщенні атомів Гідрогену в молекулі
метану на атоми Хлору:
Н Н
– –
– –
hν або t
Н–C–Н + Cl–Cl ⎯⎯⎯→ Н–C–Cl + НCl;
Н Н
хлорометан
Н Н
– –
– –
hν або t
Н–C–Н + Cl–Cl ⎯⎯⎯→ Н–C–Cl + НCl;
Cl Cl
дихлорометан
Н Н
– –
– –
hν або t
Cl–C–Н + Cl–Cl ⎯⎯⎯→ Cl–C–Cl + НCl;
Cl Cl
трихлорометан
Cl Cl
– –
– –
hν або t
Cl–C–Н + Cl–Cl ⎯⎯⎯→ Cl–C–Cl + НCl.
Cl Cl
тетрахлорометан
1
Таку умову перебігу хімічного перетворення позначають літе&
рами hν.
131
Хлорування метану можна описати такою
схемою:
+Сl +Сl +Сl +Сl
CH4 ⎯⎯→2
–HСl
CH3Cl ⎯⎯→2
–HСl
CH2Cl2 ⎯⎯→2
–HСl
CHCl3 ⎯⎯→2
–HСl
CCl4.
ВИСНОВКИ
Метан — газ, який не має запаху й не роз'
чиняється у воді.
Метан — горюча речовина. Продуктами
його горіння за достатньої кількості кисню
(повітря) є вуглекислий газ і водяна пара.
Метан взаємодіє з галогенами. Під час реак'
ції метану з хлором відбувається заміщення
атомів Гідрогену в молекулі вуглеводню на
атоми галогену.
Метан негативно діє на організм людини.
132
?
165. Чи можна за допомогою індикатора відрізнити метан: а) від
водню; б) від хлороводню? У разі позитивної відповіді вкажіть, як
ви здійсните цей експеримент.
166. Розгляньте горіння метану як окисновідновну реакцію: назвіть
елементокисник і елементвідновник, охарактеризуйте процеси
окиснення і відновлення.
167. Чим відрізняється реакція заміщення за участю вуглеводню від
реакції з такою самою назвою між неорганічними речовинами?
168. Допишіть схему послідовного бромування метану:
+Br
CH4 ⎯⎯→2
–HBr
...
169. За сильного нагрівання без доступу повітря метан розкладається
на прості речовини. Напишіть рівняння цієї реакції.
170. Під час взаємодії алюміній карбіду (сполука Алюмінію і Карбону)
з водою утворюються метан і алюміній гідроксид. Складіть відпо
відне хімічне рівняння.
171. Чи вистачить 100 л повітря для повного спалювання метану об’є
мом 5,6 л? Вважайте, що об’єми відповідають нормальним умо
вам, а об’ємна частка кисню в повітрі становить 20 %.
172. Обчисліть об’єм хлору (в перерахунку на нормальні умови), який
витрачається на повне хлорування 1,5 моль метану.
23 Гомологи метану
– –
– –
– –
– –
– –
–C–С– –C–С–С–
– –
– –
– –
Н–C–С–Н (або С2Н6) Н–C–С–С–Н (або С3Н8)
Н Н Н Н Н
У такий спосіб можна вивести структурні
формули молекул лінійної будови інших вугле&
воднів із простими ковалентними зв’язками.
Складені структурні формули молекул
можна записати у скороченому вигляді, зали&
шивши риски лише між атомами Карбону:
СН3–СН3 СН3–СН2–СН3
Вуглеводні СН4, С2Н6, С3Н8 належать до
гомологічного ряду метану.
134
Якщо вуглеводень гомологічного ряду
Вуглеводні метану містить n атомів Карбону в молекулі,
гомологічного то його формула — СН4(СН2)n–1, або СnH2n+2.
ряду метану Друга формула є загальною для цих вугле&
СnH2n+2 воднів.
Назва Формула
хімічна структурна (скорочена)
Метан СН4 СН4
Етан С2Н6 СН3–СН3
Пропан С3Н8 СН3–СН2–СН3
Бутан С4Н10 СН3–СН2–СН2–СН3
Пентан С5Н12 СН3–СН2–СН2–СН2–СН3
Гексан С6Н14 СН3–СН2–СН2–СН2–СН2–СН3
Гептан С7Н16 СН3–СН2–СН2–СН2–СН2–СН2–СН3
Октан С8Н18 СН3–СН2–СН2–СН2–СН2–СН2–СН2–СН3
Нонан С9Н20 СН3–СН2–СН2–СН2–СН2–СН2–СН2–СН2–СН3
Декан С10Н22 СН3–СН2–СН2–СН2–СН2–СН2–СН2–СН2–СН2–СН3
135
Молекула етану С2Н6 складається з двох
сполучених груп атомів СН3 — частин моле&
кули метану. Очевидним є те, що всі атоми в
молекулі етану розміщені не на площині, а в
тривимірному просторі (мал. 52).
Мал. 52.
Модель
молекули етану
Мал. 53.
Моделі молекул:
а — пропану;
б — бутану а б
H C C 109,5° H
109,5° C C
H H
H H
H
У шкільному курсі хімії для спрощення
використовують не зигзагоподібні, а лінійні
структурні формули молекул вуглеводнів.
Фізичні властивості. Етан, пропан і бутан
за звичайних умов є газами, наступні два&
136
надцять гомологів метану — рідини (вони
мають характерний «бензиновий» запах), а
решта — тверді речовини. Температури плав&
лення і кипіння гомологів метану зі збіль&
шенням кількості атомів Карбону в молеку&
лах зростають.
Мал. 54.
Суміш гексану
(верхній шар)
із водою
1
Парафін — суміш насичених вуглеводнів із кількістю атомів
Карбону в молекулах від 18 до 35.
137
го газу, горить яскравожовтим полум’ям
(мал. 55, а). Такий колір зумовлений світін
ням розжарених часточок вуглецю1; ці часточ
ки швидко згоряють. Якщо в полум’я свічки
внести порцелянову чашку, обмеживши цим
доступ повітря, то на поверхні чашки з’явить
ся кіптява (мал. 55, б).
Мал. 55.
Горіння
парафінової
свічки:
а — за
звичайних
умов;
б — за нестачі
повітря а б
ВИСНОВКИ
1
Вуглець утворюється під час термічного розкладу вуглеводнів.
138
на одну або кілька груп атомів СН2, назива
ють гомологічним рядом.
Загальна формула метану і його гомоло
гів — СnH2n+2. Назви більшості цих сполук
походять від іншомовних числівників і
містять суфікс ан.
Молекули пропану і наступних гомологів
метану мають зигзагоподібний карбоновий
ланцюг.
Етан, пропан і бутан — гази, решта гомоло
гів метану — рідини або тверді речовини, які
не розчиняються у воді. Це — горючі речови
ни. Газуваті й рідкі гомологи метану негатив
но впливають на організм.
?
173. Що таке гомологічний ряд? Які сполуки називають гомологами?
174. Серед наведених формул укажіть ті, які належать сполукам гомо
логічного ряду метану: С3Н6, С5Н12, С6Н12, С7Н16.
175. Зобразіть електронну формулу молекули:
а) етану;
б) пропану.
176. Допишіть хімічні рівняння:
а) С3Н8 + …О2 (надлишок) → … + … ;
б) … (гомолог метану) + …О2 → 5СО2 + …H2O.
177. Обчисліть відносну молекулярну масу гомолога метану, молекула
якого містить:
а) 4 атоми Карбону;
б) 14 атомів Гідрогену.
178. Визначте (усно) кількість речовини:
а) в 15 г етану;
б) у 4,48 л бутану (н. у.).
179. Заповніть таблицю:
139
180. Запишіть формулу гомолога метану, у молекулі якого удвічі більше
атомів Гідрогену, ніж у молекулі бутану.
181. Який вуглеводень має таку саму густину, що й вуглекислий газ?
ДЛЯ ДОПИТЛИВИХ
Два бутани, три пентани…
Для молекули С4Н10 можна запропонувати не лише «лінійний»
карбоновий ланцюг , а й розгалужений: .
СН3–СН2–СН2–СН3
140
24 Відношення об’ємів газів
у хімічних реакціях
143
ЗАДАЧА 3. Обчислити об’єми пропану і кисню (в перерахунку на нор
мальні умови), що прореагували, якщо після охолодження
продуктів реакції утворилася вода об’ємом 36 мл.
Дано: Розв’язання
V(Н2О, рід.) = 1. Складаємо рівняння реакції:
= 36 мл С3Н8 + 5О2 → 3СО2 + 4Н2О.
V(С3Н8) — ? 2. Визначаємо кількість речовини води:
V(О2) — ? m(H2O) 36 г
n(Н2О) = ——— — —— = ———— ——— = 2 моль.
М(H2O) 18 г/моль
3. Обчислюємо об’єм водяної пари (н. у.),
який відповідає кількості речовини 2 моль:
V(H2O, пара) = n(H2O) · Vm =
= 2 моль · 22,4 л/моль = 44,8 л.
4. Розраховуємо об’єми пропану і кисню.
Згідно із законом об’ємних відношень газів,
V(C3H8) : V(O2) : V(H2O, пара) = 1 : 5 : 4.
Звідси
V(H2O, пара) 44,8 л
V(C3H8) = ——— ——— —— — —= —— ——— = 11,2 л;
4 4
V(H2O, пара) · 5 44,8 л · 5
V(О2) = ——— ——————— —— = —— ————— = 56 л.
4 4
ВИСНОВКИ
Об’єми газів, що взаємодіють і утворюють'
ся під час реакції, відносяться як невеликі
цілі числа (закон об’ємних відношень газів).
Ці числа є відповідними коефіцієнтами в
хімічному рівнянні.
?
182. Збільшується, зменшується чи залишається постійним сумарний
об’єм реагентів і продуктів під час горіння вуглеводнів (вода утво
рюється у вигляді пари):
а) СН4 + О2 → СО2 + Н2О; в) С3Н8 + О2 → СО2 + Н2О?
б) С2Н6 + О2 → СО2 + Н2О;
144
183. Який об’єм кисню витрачається на згоряння бутану об’ємом 2 л?
184. За нормальних умов змішали етан об’ємом 1 л і кисень об’ємом
5 л. Суміш газів підпалили. Які гази було виявлено після реакції
і повернення умов до початкових? Обчисліть об’єм кожного із
цих газів.
185. Після реакції в суміші кисню і водню, об’єм якої становив 40 мл,
залишився кисень об’ємом 10 мл. Які об’єми газів були до
реакції?
186. У якому об’ємному відношенні потрібно змішати вуглеводень і по
вітря, щоб їх було достатньо для реакції С5Н12 + O2 → СO2 + H2O?
Вважайте, що об’ємна частка кисню в повітрі становить 20 %.
187. Обчисліть об’єм повітря, який витрачається на спалювання газу
ватої пропанбутанової суміші об’ємом 1,4 м3, що містить 60 %
пропану за об’ємом. Вважайте, що об’ємна частка кисню в повітрі
становить 20 %.
188. Який об’єм кисню необхідний для спалювання суміші водню та
карбон(ІІ) оксиду, об’єм якої становить 200 мл?
189. У результаті повного згоряння газуватого вуглеводню об’ємом
10 мл утворилися вуглекислий газ і водяна пара об’ємами 40 мл
і 50 мл відповідно. Об’єми газів виміряні за однакових умов. Яка
формула вуглеводню? (Усно.)
190. Назвіть газуватий гомолог метану, якщо після його спалювання
утворився удвічі більший об’єм вуглекислого газу. Обчисліть
густину цього вуглеводню за нормальних умов.
191. У результаті спалювання 0,1 моль вуглеводню утворилися 0,2 моль
вуглекислого газу і вода масою 5,4 г. Запишіть формулу вугле
водню. (Спробуйте розв’язати задачу усно.)
25 Етен (етилен)
–
–
:
:
Н Н Н Н
Хімічна назва сполуки С2Н4 — етен. Ця
назва має однаковий корінь із назвою вугле&
водню С2Н6 «етан», але відрізняється суфік&
сом. Інша назва вуглеводню «етилен» є триві&
альною (традиційною); її використовують у
промисловості, техніці.
Будова молекули. У молекулі етену кожний
атом Карбону сполучений із трьома іншими
атомами. На утворення з ними трьох спільних
електронних пар він «виділяє» три неспарені
електрони. Четвертий електрон атома Карбо&
ну з електроном сусіднього атома Карбону
утворює ще одну спільну електронну пару.
Отже, між атомами Карбону виникає подвій&
ний зв’язок С=С.
Усі атоми молекули етену С2Н4, згідно з до&
слідженнями вчених, перебувають на одній
площині (мал. 56), а кути між лініями, що
з’єднують центри атомів, становлять по 120°:
H 120° H
120° С=С
H
H
Мал. 56.
Модель
молекули
етену
146
Хімічні властивості. Етен хімічно активні&
ший за метан. Це зумовлено здатністю подвій&
ного зв’язку між атомами Карбону легко пере&
творюватися на простий зв’язок.
Реакція горіння. Етен, як і насичені вугле&
водні, є горючою речовиною. Продуктами
горіння цього газу за достатнього доступу
повітря є вуглекислий газ і водяна пара.
t, k . . t, k
Н–C=С–Н + Н–Н ⎯→ Н–C–С–Н + Н Н ⎯→ Н–C–С–Н .
–
–
–
–
Н Н Н Н Н Н
етен етан
Реакції приєднання водню до органічних
сполук називають реакціями гідрування.
Тепер стає зрозумілим, чому метан, етан
називають насиченими вуглеводнями (їхні
молекули не можуть сполучатися з іншими), а
етен — ненасиченим вуглеводнем (атоми Кар&
бону в його молекулі здатні приєднувати інші
атоми і «насичуватися» ними).
1
У квадратних дужках показано молекулу вуглеводню зі зруй&
нованим подвійним зв’язком, а стрілками — приєднання атомів
Гідрогену до атомів Карбону.
147
Реакції з галогенами. Взаємодія етену з
галогенами супроводжується різними зовніш&
німи ефектами. Реагуючи із фтором, етен спа&
лахує, а суміш хлору з етеном за освітлення
вибухає. Етен взаємодіє також із бромом
(мал. 57) і його водним розчином, який нази&
вають бромною водою (рідина бурого кольору):
Br Br
– –
– –
Н–C=С–Н + Br–Br → Н–C–С–Н.
–
–
Н Н Н Н
C2H4
⇒
Мал. 57.
Взаємодія
етену з парою
Br2
брому
ВИСНОВКИ
Етен (етилен) С2Н4 — найпростіший нена'
сичений вуглеводень із подвійним зв’язком у
молекулі. Усі атоми молекули етену перебу'
вають на одній площині.
За звичайних умов етен — безбарвний газ
зі слабким запахом, трохи легший за повітря,
погано розчинний у воді.
Етен — горючий газ. Він також взаємодіє з
воднем, галогенами. При цьому подвійний
148
ковалентний зв’язок у молекулі вуглеводню
перетворюється на простий, і реагенти сполу'
чаються. Такі реакції в органічній хімії нази'
вають реакціями приєднання.
?
192. Чим різняться насичені й ненасичені вуглеводні?
193. Охарактеризуйте будову молекули етену.
194. Напишіть рівняння реакції горіння етену за нестачі кисню (з утво
ренням карбон(ІІ) оксиду і водяної пари).
195. Визначте масові частки елементів в етені. (Усно.)
196. Обчисліть густину етену (за н. у.) та його відносну густину за
повітрям.
197. Визначте об’ємні частки метану й етену в їхній суміші, якщо її
середня молярна маса становить 25,6 г/моль.
198. Обчисліть масу брому, яка прореагує з етеном об’ємом 1,12 л (н. у.).
199. Етен об’ємом 1 л змішали з воднем об’ємом 4 л і нагріли за наяв
ності каталізатора. Один із газів прореагував повністю. Визначте
склад нової суміші газів та об’ємні частки її компонентів. (Усно.)
200. Який об’єм вуглекислого газу утворився після повного згоряння
суміші метану й етену, яка мала об’єм 560 мл і була важчою за
водень в 11,6 раза?
26 Поліетилен
Мал. 58.
Модель
фрагмента
молекули
поліетилену
1
Терміни походять від грецьких слів poly — багато, monos — один,
єдиний, meros — частина, частка.
150
мери. Серед них — крохмаль, целюлоза,
білки. Про ці полімери дізнаєтеся в наступ&
них параграфах.
Властивості поліетилену. Поліетилен —
біла або безбарвна тверда речовина (мал. 59),
легша за воду й нерозчинна в ній. За нагріван&
ня сполука плавиться з утворенням безбарв&
ної рідини1.
Мал. 59.
Гранули
поліетилену
1
Поліетилен не має певної температури плавлення. Залежно від
умов утворення він плавиться в інтервалі температур 103—110 °С або
124—137 °С.
151
вальна плівка для харчових продуктів, різні
резервуари, іграшки тощо (схема 3). Оскільки
поліетиленова плівка добре пропускає світло,
нею вкривають теплиці для вирощування ран&
ніх овочів, квітів, тропічних рослин. Поліети&
лен використовують для виробництва тари,
труб, конструкційних деталей, медичного
устаткування, а також як електроізоляцій&
ний матеріал, антикорозійне покриття.
Схема 3
Застосування поліетилену
(–CH 2 –СН 2 –) n
Мал. 60.
«Полімерне»
сміття в лісі
152
ють у спеціальні контейнери. Відходи цього
та інших полімерів переробляють.
У багатьох країнах заборонено використо&
вувати поліетиленові пакети в торговельних
мережах, закладах харчування і надання
послуг; їх заміняють виробами зі спеціально&
го паперу, біорозкладних матеріалів (мал. 61).
В Україні з 2021 р. діє закон про обмеження
обігу поліетиленових пакетів.
Мал. 61.
Ні —
поліетиленовим
пакетам!
ВИСНОВКИ
Молекули етену (етилену) за певних умов
можуть сполучатися одна з одною. Продук'
том такої взаємодії є поліетилен. Перетво'
рення етену на поліетилен — приклад реак'
ції полімеризації. Ця реакція відбувається
внаслідок руйнування подвійних зв’язків
між атомами Карбону в молекулах етену й
утворення простих зв’язків.
Сполуки, молекули яких складаються з
великої кількості повторюваних груп атомів,
називають полімерами.
Поліетилен — один із найважливіших полі'
мерів. Він не розчиняється у воді, є хімічно
інертним. Із поліетилену виготовляють плів'
ку, тару, різноманітні вироби.
?
201. Яку сполуку називають полімером? Дайте визначення реакції
полімеризації.
202. Поясніть, чому поліетилен, на відміну від етену (етилену), хімічно
інертний.
153
203. Складіть рівняння реакції горіння поліетилену в надлишку кисню
(повітря).
204. Одна з молекул у зразку поліетилену важча за молекулу води в
700 разів. Обчисліть значення n для формули цієї молекули.
205. Визначте об’єм етену (н. у.), з якого утворюється поліетилен
масою 3,5 кг.
206. За матеріалами з інтернету підготуйте повідомлення про утиліза
цію використаних виробів із поліетилену.
ДЛЯ ДОПИТЛИВИХ
Тефлон
Останнім часом набув широкого застосування полімер, який є
похідним поліетилену; в його молекулах замість атомів Гідрогену
містяться атоми Флуору. Цей полімер має формулу (–CF2–СF2–)n.
Його назва — тефлон1. Сполука утворюється внаслідок реакції
полімеризації:
t, p, k
nCF2=CF2 ⎯ ⎯→ (–CF2–CF2–)n.
Тефлон зовні нагадує поліетилен. Він має високу хімічну й тер
мічну стійкість, плавиться за температури 327 °С, не горить, не
розчиняється в органічних розчинниках, не взаємодіє з розчина
ми кислот, лугів. Цей полімер за сильного охолодження зберігає
еластичність і гнучкість. Вироби з тефлону витримують нагріван
ня до 180—200 °С.
Тефлон використовують у різних галузях промисловості, техні
ці, медицині. Із нього виготовляють деталі й обладнання для
хімічної промисловості, шаром тефлону покривають поверхні
посуду, призначеного для нагрівання (мал. 62).
Мал. 62.
Вироби
з тефлоновим
покриттям
1
Інша назва полімеру — політетрафлуороетен.
154
27 Етин (ацетилен)
H—C≡≡С—H.
Фізичні властивості. Чистий етин (ацети&
лен) — безбарвний газ майже без запаху.
Неприємний запах технічного ацетилену, який
Мал. 63. використовують під час зварювання металів,
Модель
молекули
етину
155
зумовлений домішками. Етин, як і етен, лег&
ший за повітря, погано розчиняється у воді.
За температури –84 °С і тиску 101,3 кПа він
зріджується.
Хімічні властивості. Етин виявляє високу
хімічну активність. Це зумовлено наявністю в
його молекулі потрійного зв’язку, який під
час реакцій з воднем, галогенами легко пере&
творюється на подвійний, а потім — на прос&
тий зв’язок.
Реакція горіння. Як і всі вуглеводні, етин
(ацетилен) є горючою речовиною. Він горить
на повітрі яскравішим полум’ям (мал. 64),
ніж метан. Продуктами реакції є вуглекислий
газ і водяна пара.
Мал. 64.
Горіння
ацетилену
156
Реакції з галогенами. Етин взаємодіє з бро&
мом, а також із його водним розчином:
НC≡СН + Br2 → НC=СН (перша стадія);
–
–
Br Br
Br Br
– –
– –
Цікаво знати НC=СН + Br2 → НC–СН (друга стадія).
–
–
Перші стадії Br Br Br Br
реакцій
приєднання Інший запис цих рівнянь:
за участю етину
відбуваються
СН≡СН + Br2 → СНBr=СНBr;
повільніше, СНBr=СНBr + Br2 → СНBr2–СНBr2.
ніж другі. Із хлором етин реагує з вибухом, появою
полум’я й утворенням чорного диму — дріб&
них часточок сажі:
С2Н2 + Cl2 → 2C + 2HCl.
Взаємодія між цими речовинами в органічно&
му розчиннику складається із двох стадій
(як і за участю брому):
+Сl +Сl
НС≡СН ⎯⎯→
2
СНCl=СНCl ⎯⎯→
2
СНCl2–СНCl2.
Найактивніше етин реагує із фтором; суміш
цих газів вибухає.
ВИСНОВКИ
Етин (ацетилен) С2Н2 — найпростіший не'
насичений вуглеводень із потрійним зв’язком
у молекулі. Атоми в молекулі сполуки розмі'
щені на прямій лінії.
За звичайних умов етин — безбарвний газ
зі слабким запахом, трохи легший за повіт'
ря, погано розчиняється у воді. Сполука
горить на повітрі, взаємодіє з воднем, гало'
генами.
157
?
207. Охарактеризуйте будову молекули етину.
208. Заповніть таблицю:
28 Вуглеводні в природі.
Застосування вуглеводнів
158
Схема 4
Вуглеводні в природі
Супутній
Нафта Природний газ
нафтовий газ
159
середньому 3 млн т (це приблизно 10 % від
загальної потреби країни).
Запаси нафти на Землі швидко скорочують&
ся і можуть бути вичерпані вже в цьому сто&
літті. Тому вчені розробляють і реалізують
технології виробництва рідкого пального з
іншої сировини, зокрема з вугілля, якого на
нашій планеті значно більше.
Природний газ відомий вам із повсякден&
ного життя; його застосовують для опалення
житла, нагрівання води, приготування їжі.
Основний компонент природного газу —
Цікаво знати метан (об’ємна частка цього вуглеводню ста&
Серед органічних новить 85—99 %). Домішками є етан, кілька
речовин, які інших вуглеводнів, азот, вуглекислий газ, сір&
містяться у ководень.
бджолиному Властивості природного газу майже такі
воску й самі, що й метану. Він є горючим, а його сумі&
озокериті ші з повітрям вибухонебезпечні.
(гірський віск), Покладів природного газу в Україні біль&
є тверді насичені
ше, ніж нафти; вони зосереджені переважно
вуглеводні.
в Харківській і Полтавській областях. Що&
річний видобуток газу в країні становить
20—21 млрд м3, але це — лише 1/5 від кіль&
кості, необхідної для нашої промисловості,
енергетики, побуту.
1
Міжнародні позначення цих продуктів — LNG (liquefied natural
gas) і LPG (liquefied petroleum gas).
161
Мал. 68.
Антрацит
Мал. 69.
Горючий
сланець
162
піддають термообробці з метою добування
горючих газів, рідкого пального, смоли.
За покладами горючих сланців Україна
посідає третє місце в Європі.
Застосування вуглеводнів. Метан (природ&
ний газ) використовують як паливо — у
теплоенергетиці, промисловості, побуті. Іноді
він слугує замінником бензину в автомобіль&
них двигунах. На транспортних засобах вста&
новлюють балони з природним газом, який
міститься в них під високим тиском (мал. 70).
Мал. 70.
Метанове
пальне
в автомобілі
Мал. 71.
Балони
із пропан-
бутановою
сумішшю
163
побуті для газових плит. Якщо вентиль балона
відкрити, то з нього виходитиме газ, а не ріди&
на. Пропан&бутанова суміш — один із видів
пального у двигунах внутрішнього згоряння.
Гомологи метану з кількістю атомів Карбо&
ну в молекулах від 5 до 18 є складниками бен&
зину і гасу.
N2, O2
CO2, H2O
CnHm, CO
Мал. 72.
Насадка з N2, O2
каталізатором CO2, H2O
у розрізі
Мал. 73.
Уайт-спірит
164
для лаків і фарб. Різноманітного застосування
набули вазелін (суміш рідких і твердих наси&
чених вуглеводнів) і парафін.
Етен (етилен) використовують як сировину
для виробництва поліетилену, а також для
добування етилового спирту, органічних роз&
чинників, інших речовин. Додавання невели&
кої кількості етилену в повітря теплиць при&
скорює достигання овочів і фруктів.
Найбільше ацетилену витрачають для до&
бування різних органічних речовин. Його
використовують для зварювання і різання
металів завдяки високій температурі, що
досягається під час згоряння ацетилену в
атмосфері кисню. Цей вуглеводень і кисень
підводять у спеціальний пальник, а полум’я
спрямовують на метал (мал. 74). Працюючи з
ацетиленом, пам’ятають, що його суміші з
повітрям або киснем вибухонебезпечні.
Мал. 74.
Різання
металу за
допомогою
ацетиленового
пальника
ВИСНОВКИ
Джерелами вуглеводнів у природі є нафта,
природний і супутній нафтовий гази.
Нафта — суміш переважно рідких вугле'
воднів. Головним компонентом природного і
супутнього нафтового газів є метан.
Вугілля і горючі сланці — копалини, в яких
міститься багато органічних речовин. Їх
використовують як паливо, переробляють на
вуглеводні.
165
Вуглеводні слугують паливом, пальним,
розчинниками, сировиною для виробництва
органічних сполук.
?
216. Охарактеризуйте склад нафти.
217. Чому нафта не має сталих густини і температури кипіння?
218. Порівняйте склад природного і супутнього нафтового газів.
219. Назвіть основні сфери застосування вуглеводнів та їх природних
сумішей.
220. За матеріалами з інтернету з’ясуйте, які переваги і недоліки має
застосування природного газу або пропанбутанової суміші як
пального в транспортних засобах порівняно з бензином.
221. Природний газ родовища містить 94 % метану, 2 % етану, 2 % пропа
ну (частки об’ємні), а також азот і вуглекислий газ. Який об’єм по
вітря необхідний для повного згоряння цього газу об’ємом 1 м3?
Вважайте, що об’ємна частка кисню в повітрі становить 20 %.
222. У результаті спалювання антрациту масою 10 г у надлишку кисню
утворився карбон(IV) оксид об’ємом 18 л (н. у.). Визначте масову
частку Карбону в антрациті.
223. Обчисліть об’єм вуглекислого газу (н. у), який утвориться після
спалювання зрідженої пропанбутанової суміші масою 1 кг із
однаковими масовими частками вуглеводнів.
29 Перегонка нафти
166
Мал. 75.
Нафто-
переробний
завод,
м. Кременчук
1
Хлориди спричиняють сильну корозію обладнання нафтоперероб&
ного заводу.
167
Таблиця 4
Характеристики фракцій, які добувають перегонкою нафти
Мал. 76.
Схема
установки
для
перегонки
нафти:
а — трубчас-
та піч;
б — ректифі-
каційна
колона а б
168
50 % —
бензин
40 % —
дизельне
пальне, гас
10 % — мазут
1
Термін походить від латинського слова detonare — прогриміти.
2
Від назви вуглеводню октану С8Н20.
169
в камері згоряння, тим більший тиск витри&
мує без детонації і тим потужніше може пра&
цювати двигун. Найуживаніші марки пально&
го мають октанові числа 92, 95 і 98 (мал. 79).
Мал. 79.
Асортимент
пального
Мал. 80.
Наслідки
витоку нафти
170
серйозної шкоди всьому живому в гідросфері,
спричиняє забруднення берегів. Нафту і наф&
топродукти збирають із поверхні води, погли&
нають спеціальними речовинами (адсорбен&
тами), а на суходолі видаляють разом із
шаром ґрунту.
ВИСНОВКИ
Первинне перероблення нафти полягає в її
перегонці. Здійснюючи цей процес, добува'
ють бензин, гас та інші нафтопродукти.
Якість пального для двигунів оцінюють за
октановим числом. Чим воно більше, тим
вища стійкість пального до детонації (вибухо'
вого згоряння).
Охорона довкілля від забруднень нафтою і
нафтопродуктами є актуальною екологічною
проблемою.
?
224. У чому полягає процес перегонки нафти?
225. Які назви мають суміші вуглеводнів, що утворюються під час
перегонки нафти?
226. На яку особливість пального вказує значення октанового числа?
Більшим чи меншим є октанове число для якіснішого бензину?
227. Завдяки яким властивостям нафти її залишки накопичуються на
поверхні забрудненої води?
171
дізнатися про склад і будову молекул метанолу та
етанолу;
ознайомитися з властивостями та застосуван
ням обох спиртів;
довідатися про дію метанолу та етанолу на орга
нізм.
O
–OH –C–=
OH
гідроксильна карбоксильна
Ці групи атомів виокремлюють у хіміч&
них формулах органічних сполук: СН3ОН,
СН3СООН (формули СН4О, С2Н4О2 зазвичай не
використовують).
«Вуглеводневу» частину молекули (групу
атомів Карбону й Гідрогену) називають вугле&
водневим залишком. У наведених вище
хімічних формулах цим залишком є група
атомів –СН3.
Ознайомлення з оксигеновмісними органіч&
ними сполуками розпочнемо зі спиртів.
Спирти. Метанол і етанол. Слово «спирт»
усім відоме. Так називають у побуті безбарвну
рідину з характерним запахом. Спирт є компо&
нентом лікарських засобів, різних настоянок,
алкогольних напоїв. Хімічна назва цієї сполу&
ки — етанол, а традиційна — етиловий спирт.
Формула етанолу — С2Н5ОН. Вона склада&
ється із двох частин — вуглеводневого залиш&
172
ку –С2Н5 (залишок від молекули етану С2Н6) і
гідроксильної групи –ОН (мал. 81, а). Існує
багато органічних сполук, молекули яких
мають аналогічний склад.
Мал. 81.
Моделі
молекул
етанолу (а)
і метанолу (б) а б
метанол Н : C : О : Н Н–C–О–Н
:
:
Н Н
Н Н Н Н
– –
– –
:
:
:
етанол Н : C : C : О : Н Н–C–C–О–Н
:
:
:
Н Н Н Н
Атом Оксигену, як найбільш електронега&
тивний серед усіх атомів у молекулі спирту,
притягує до себе спільні електронні пари від
обох сусідніх атомів (С→О←Н), причому най&
більше — від атома Гідрогену. Внаслідок цього
на атомі Оксигену виникає невеликий нега&
173
тивний заряд, а на атомі Гідрогену — позитив&
ний заряд. Отже, зв’язок О–Н є полярним:
Н
δ– δ+
– –
Н–C–О–Н
Н
Властивості. За звичайних умов метанол і
етанол — безбарвні рідини з характерним
(«спиртовим») запахом. Вони легші за воду;
густина метанолу становить 0,792 г/см3, а ета&
нолу — 0,798 г/см3. Температури кипіння
обох спиртів значно вищі, ніж відповідних
вуглеводнів — метану і етану (мал. 82).
tкип., °C
+78,2 C2H5OH
+64,7 CH3OH
Мал. 82.
–89 C2H6
Температури
кипіння спиртів
і вуглеводнів
(за тиску –161,5 CH4
101,3 кПа)
1
Про цей тип хімічного зв’язку йшлося в § 2.
174
δ– δ+ δ– δ+ δ– δ+
... O H ... O H ... O H. . .
C2H5 H C2H5
Завдяки цьому метанол і етанол необмежено
розчиняються у воді.
Обидва спирти розчиняють луги, кислоти,
деякі солі, багато органічних сполук різного
складу.
Метанол і етанол — горючі рідини (мал. 83).
Під час їх горіння утворюються вуглекислий
газ і водяна пара.
Мал. 83.
Горіння
етанолу
Мал. 84.
Аптечна
пляшечка
з етиловим
спиртом
175
товлення розчинів медичних препаратів і
екстрактів лікарських рослин. Етанол є сиро&
виною для виробництва лікеро&горілчаних
напоїв. Суміш бензину з етанолом іноді слугує
пальним для міського транспорту (наприклад,
у Бразилії). Двигун, який працює на такому
пальному (мал. 85), викидає в повітря менше
шкідливих речовин, ніж бензиновий. Оскільки
спирт для пального можна виробляти із зеленої
маси рослин і деревини, то це дає змогу змен&
шити кількість нафти, яку переробляють на
бензин, і використати її як хімічну сировину.
Мал. 85.
Заправка
з пальним
на основі
етанолу
?
228. Які органічні сполуки називають спиртами? Охарактеризуйте
склад молекул спиртів.
229. Як впливають водневі зв’язки, що утворюються між молекулами
спирту, на фізичні властивості сполуки?
230. Чому, на вашу думку, метанол і етанол, формули яких містять
гідроксильну групу, не виявляють оснвних властивостей, як, на
приклад, натрій гідроксид?
231. Змішали однакові кількості речовини етанолу і води. Обчисліть
масову частку спирту в утвореному розчині.
232. Який об’єм етанолу потрібно розчинити у воді об’ємом 300 мл,
щоб виготовити розчин із масовою часткою спирту 20 %? Густину
етанолу наведено в тексті параграфа.
233. Обчисліть масу метанолу, в результаті згоряння якого утворився
вуглекислий газ об’ємом 5,6 л (н. у.).
234. За матеріалами з інтернету з’ясуйте, чому метанол раніше нази
вали деревним спиртом.
177
31 Гліцерол (гліцерин)
Н–C–C–C–Н
Н Н Н
і замінимо в ній три атоми Гідрогену (по одно&
му біля кожного атома Карбону) на три
ОН&групи (мал. 86). Отримаємо структурну
формулу молекули гліцеролу
Н Н Н
– –
– –
– –
Н – C – C – C – Н , або CН2–CН–CН2 .
–
OН OН OН OН OН OН
Мал. 86.
Модель
молекули
гліцеролу
1
Назви походять від грецького слова glykys — солодкий.
178
Хімічна формула сполуки — С3Н5(ОН)3.
Гліцеролу в природі немає, але похідні
цього спирту — жири — дуже поширені в рос&
линному і тваринному світі.
Фізичні властивості. Гліцерол — безбарвна
в’язка рідина (мал. 87) без запаху, солодка на
смак. Сполука трохи важча за воду (густина —
1,26 г/см3), змішується з нею в будь&яких
співвідношеннях з утворенням розчину. Глі&
церол може вбирати вологу (до 40 % від своєї
маси). Таку властивість речовин називають
гігроскопічністю1.
Мал. 87.
Гліцерол
1
Термін походить від грецьких слів hygros — вологий, skope —
спостерігаю.
179
Мал. 88.
Горіння
гліцеролу
ЛАБОРАТОРНИЙ ДОСЛІД № 11
Взаємодія гліцеролу
з купрум(ІІ) гідроксидом
Налийте в пробірку 0,5 мл гліцеролу і такий самий
об’єм води. Перемішайте рідину скляною паличкою.
В іншу пробірку налийте 2 мл розчину натрій
гідроксиду і додайте кілька крапель розчину куп&
рум(ІІ) сульфату. Осад якої сполуки утворився?
Додайте до осаду водний розчин гліцеролу і перемі&
шайте суміш. Що спостерігаєте?
Мал. 89.
Результат
взаємодії
гліцеролу
з купрум(ІІ)
гідроксидом
180
Застосування. Гліцерин є компонентом
мила, зубних паст, косметичних засобів,
лікарських препаратів (мал. 90). Завдяки
високій гігроскопічності він запобігає переси&
ханню шкіри. Гліцерин додають у деякі харчо&
ві продукти.
Мал. 90.
Застосування
гліцерину:
а — у косме-
тичних засобах;
б — у лікарських
препаратах а б
ВИСНОВКИ
Гліцерол (гліцерин) С3Н5(ОН)3 — один із
важливих спиртів. Це безбарвна в’язка ріди'
на із солодким смаком, без запаху. Сполуку
можна виявити за допомогою реакції з
купрум(ІІ) гідроксидом.
Гліцерин використовують у виробництві кос'
метичних засобів, лікарських препаратів, ніт'
рогліцерину, у харчовій промисловості.
?
235. Обґрунтуйте твердження: «Гліцерол належить до класу спиртів».
236. Поясніть, чому гліцерол:
а) має високу в’язкість;
б) необмежено розчиняється у воді.
237. Як можна розрізнити гліцерол і етанол:
а) за фізичними властивостями;
б) за хімічними властивостями?
181
238. Обчисліть масову частку гліцеролу у водному розчині, якщо моле
кул води в ньому у 8 разів більше, ніж молекул гліцеролу.
239. Визначте об’єм кисню (н. у.), який витрачається на згоряння гліце
ролу масою 4,6 г.
32 Карбонові кислоти.
Оцтова (етанова) кислота
Мал. 93.
Модель
молекули
оцтової
кислоти
183
не зміщення спільної електронної пари в
гідроксильній групі:
Н
O
– –
Н–C–C–=δ– δ+
O←H
Н
Зв’язок О–Н у молекулі оцтової кислоти є
більш полярним, ніж у молекулах спиртів, і
ця сполука виявляє кислотні властивості.
Фізичні властивості. За звичайних умов
оцтова кислота є безбарвною рідиною з різким
запахом. Її густина — 1,05 г/см3. Якщо кисло&
ту охолодити до +16,6 °С, вона кристалізуєть&
ся, немов замерзає (мал. 94). Тому її іноді
називають льодяною оцтовою кислотою.
Мал. 94.
Чиста оцтова
кислота, яка
зберігається в
прохолодному
приміщенні
Мал. 95.
Реакція CH3COOH
оцтової
кислоти
з купрум(ІІ)
оксидом CuO (CH3COO)2Cu
185
У йонно&молекулярних рівняннях оцтову
кислоту як слабку кислоту подають у недисо&
ційованій формі:
CH3COOH + LiOH → CH3COOLi + H2О;
CH3COOH + OH– → CH3COO– + H2О.
FeCl3
Мал. 96.
Виявлення CH3COO–, Na+
ацетат-іонів
у розчині
186
ВИСНОВКИ
Карбонові кислоти — похідні вуглеводнів,
молекули яких містять одну або кілька кар'
боксильних груп –СООН.
Оцтова кислота СН3СООН — найважливіша
карбонова кислота. Це безбарвна рідина з різ'
ким запахом, яка змішується з водою в будь'
яких співвідношеннях з утворенням розчину.
Оцтова кислота є слабкою. Вона взаємодіє з
металами з виділенням водню, оснвними й
амфотерними оксидами, основами, амфотер'
ними гідроксидами, деякими солями.
Оцтову кислоту використовують у промис'
ловості, для домашніх потреб.
?
240. Які сполуки називають карбоновими кислотами? Чим молекула
карбонової кислоти відрізняється від молекули спирту?
241. Запишіть формулу карбонової кислоти, молярна маса якої така
сама, що й етанолу. Чи відповідає ця кислота визначенню карбо
нових кислот?
242. Поясніть, завдяки чому молекула оцтової кислоти дисоціює у вод
ному розчині.
243. Чому оцтова кислота не виявляє оснвних властивостей, хоча її
формула містить групу ОН, як і формула натрій гідроксиду?
244. Складіть рівняння реакцій і дайте назви їх продуктам:
а) СН3СООН + Са → …; б) СН3СООН + MnO → …;
СН3СООН + Pb(OH)2 → …; СН3СООН + K2CO3 → … .
245. Наведіть по два молекулярні рівняння, які відповідають таким
йонномолекулярним рівнянням:
а) Н+ + СН3СОО– = СН3СООН;
б) S2– + 2CH3COOH = H2S + 2CH3COO–.
246. Змішали однакові кількості речовини оцтової кислоти і води.
Обчисліть масову частку кислоти в розчині, який утворився.
247. Молярна маса солі оцтової кислоти становить 142 г/моль. Ви
значте формулу цієї солі й назвіть сполуку.
248. Обчисліть масу розчину калій гідроксиду з масовою часткою лугу
32 %, який витратили на нейтралізацію розчину оцтової кислоти
масою 50 г із масовою часткою кислоти 12 %.
249. Які маси оцтової есенції та води потрібно взяти для приготування
столового оцту масою 160 г — розчину оцтової кислоти з масо
187
вою часткою кислоти 9 %? Візьміть до уваги, що оцтова есенція є
розчином, який містить 80 % оцтової кислоти за масою.
250. Скориставшись інтернетом, з’ясуйте, який оцет називають винним,
яблучним. Зробіть на уроці повідомлення про ці та інші види оцту.
ПРАКТИЧНА РОБОТА № 4
Властивості оцтової (етанової) кислоти
ДОСЛІД 1
Дія оцтової кислоти на індикатор
Нанесіть за допомогою піпетки або скляної палички
краплю розчину оцтової кислоти на універсальний
індикаторний папірець1. Що спостерігаєте?
ДОСЛІД 2
Реакція оцтової кислоти з металом
Обережно помістіть у пробірку гранулу цинку і
додайте 2 мл розчину оцтової кислоти. Що відбуваєть&
ся? Якщо жодних змін не помічаєте, нагрійте вміст
пробірки, але не до кипіння.
ДОСЛІД 3
Реакція оцтової кислоти
з оснвним (амфотерним) оксидом
Помістіть у пробірку трохи порошку купрум(ІІ)
оксиду або іншого виданого вам оксиду і додайте 2 мл
розчину оцтової кислоти. Що спостерігаєте? За потре&
би нагрійте вміст пробірки, але не до кипіння.
ДОСЛІД 4
Реакція оцтової кислоти з лугом
Налийте в пробірку 1—2 мл розчину оцтової кисло&
ти і додайте краплю розчину фенолфталеїну. Додавай&
те в пробірку краплями, перемішуючи, розчин лугу.
Який зовнішній ефект засвідчить, що кислота повні&
стю прореагувала з лугом?
1
Учитель або вчителька може використати інший індикатор.
188
ДОСЛІД 5
Реакція оцтової кислоти з нерозчинною
основою (амфотерним гідроксидом)
Налийте в пробірку 1 мл розчину лугу і додайте
стільки ж розчину купрум(ІІ) сульфату або виданого
вам розчину іншої солі. Що спостерігаєте?
Перемішайте суміш із осадом і долийте до неї 2 мл
розчину оцтової кислоти. Що відбувається в пробірці?
ДОСЛІД 6
Реакція оцтової кислоти із сіллю
У пробірку насипте трохи кальцій карбонату і налий&
те 2 мл розчину оцтової кислоти. Що спостерігаєте?
Під час здійснення кожного досліду записуйте свої
дії та спостереження в подану нижче таблицю. Після
завершення дослідів сформулюйте висновки і складіть
відповідні рівняння реакцій у молекулярній та йонно&
молекулярній формах.
Послідовність дій Спостереження Висновки
Дослід 1. Дія оцтової кислоти...
... ... ...
Рівняння електролітичної дисоціації кислоти:
Дослід 2. Реакція оцтової кислоти...
... ... ...
Рівняння реакції:
Дослід 3. ...
?
251. Поясніть, з якою метою в досліді 4 використовують індикатор.
252. Яким буде результат досліду 6, якщо кальцій карбонат замінити:
а) на натрій карбонат; б) на кальцій сульфат? Відповіді обґрунтуйте.
189
33 Вищі карбонові кислоти
та їхні солі (мил)
Мал. 97.
Моделі
молекул
стеаринової
(а) й олеїнової
(б) кислот б
190
За хімічними властивостями вищі карбоно&
ві кислоти подібні до оцтової, але є дуже слаб&
кими. Ці сполуки реагують із лугами:
С17Н35СООН + NaOH → С17Н35СООNa + H2O.
стеаринова натрій
кислота стеарат
Якщо до розчину солі вищої карбонової
кислоти додати розбавлену сульфатну кисло&
ту, то відбувається інша реакція обміну:
2С15Н31СООK + Н2SО4 → 2С15Н31СООН↓ + K2SО4.
калій пальмітинова
пальмітат кислота
Вищі карбонові кислоти добувають із при&
родних жирів, здійснюючи за певних умов їх
реакції з водою.
Мил. Солі лужних елементів і карбонових
кислот із кількістю атомів Карбону в аніонах
від 10 до 20 називають милми. (Якщо атомів
Карбону в аніоні солі менше 10, то сполука не
виявляє мийної дії, а якщо більше 20, то сіль
практично нерозчинна у воді.) Солі Натрію і
вищих карбонових кислот є твердими речови&
нами, а солі Калію — рідинами.
Традиційний процес миловаріння полягає в
нагріванні жирів або олій із лугом. У результа&
ті утворюється концентрований розчин, у
якому містяться солі вищих карбонових
кислот (мил). Якщо до нього додати насиче&
ний розчин кухонної солі, розчинність цих
солей зменшиться; вони виділяться з розчину
і спливуть на поверхню. Цей процес називають
висолюванням. Мило збирають і заповнюють
ним форми, де воно твердне. Залежно від сорту
мила в нього під час виробництва додають бар&
вники, ароматизатори, екстракти рослин
(календули, липи, ромашки та ін.).
Демонстраційний дослід із виготовлення
мила із жиру ви можете подивитися за покли&
канням у QR&коді.
http://academiapc. Мийна дія мила полягає у відокремленні
com.ua/video/h9/
р_191.mp4 часточок бруду, наприклад, від поверхні тка&
191
нини й утворенні емульсії чи суспензії. Роз&
глянемо, як це відбувається.
Мал. 98.
Модель
аніона вищої
карбонової
кислоти
Мал. 99.
Мийна дія
мила:
а — сполучення
аніонів
із часточкою
жиру;
б — відокрем-
лення часточки
жиру від
тканини а б
192
на своїй поверхні однойменний заряд (який?),
а збираються навколо бульбашок повітря в піні.
Використання мила має певні недоліки.
Луг, невелика кількість якого утворюється у
водному розчині мила, повільно роз’їдає тка&
нини, руйнує деякі барвники. Мило втрачає
свої властивості у природній воді, яка містить
істотну кількість йонів Кальцію і Магнію,
оскільки ці йони з аніонами вищих кислот
утворюють малорозчинні солі:
Са2+ + 2С17Н35СОО– → (С17Н35СОО)2Са↓.
Нині мило майже повністю витіснили синте&
тичні засоби для прання (мал. 100), які
позбавлені зазначених недоліків.
Мал. 100.
Пральний
порошок
ВИСНОВКИ
Найважливіші вищі карбонові кислоти —
пальмітинова, стеаринова й олеїнова. Це
дуже слабкі кислоти. Їх натрієві й калієві солі
називають милми.
Мило частково реагує з водою з утворенням
відповідних кислоти й лугу. Наявність в аніо'
ні кислоти полярної та неполярної частин
зумовлює змочування розчином мила різних
поверхонь і видалення з них забруднень.
?
253. Охарактеризуйте склад молекул вищих карбонових кислот.
254. Напишіть рівняння реакції олеїнової кислоти з калій гідроксидом
і назвіть сіль, яка утворюється.
193
255. Складіть молекулярні та йонномолекулярні рівняння реакцій:
а) калій пальмітату з водою;
б) магній стеарату (нерозчинна сіль) із хлоридною кислотою.
256. Чи здатні виявляти мийну дію:
а) натрій сульфат; в) калій стеарат?
б) натрій ацетат;
Відповіді поясніть.
257. Обчисліть масу натрій стеарату, яка витратиться на осадження 1 г
йонів Кальцію в річковій воді.
ДОМАШНІЙ ЕКСПЕРИМЕНТ
Порівняння мийної дії мила та прального порошку
Приготуйте в одній посудині водний розчин господарського мила,
а в другій — розчин прального порошку вітчизняного виробництва
(із розрахунку одну чайну ложку стружки мила або мийного засобу
на 200 мл води).
Візьміть чотири невеликі клаптики білої тканини. На двох клапти
ках розітріть трохи землі, а на інші два нанесіть олію. Помістіть два
клаптики з різними забрудненнями в посудину з водним розчином
мила, інші два — в розчин прального порошку і залиште їх на годи
ну або більше.
Чи зменшилася інтенсивність і площа забруднення на кожному
клаптику тканини? Чи виявили ви клаптик, із якого повністю видале
но забруднення?
Потріть кожний клаптик тканини у відповідному розчині протягом
однієїдвох хвилин і промийте у проточній воді.
За результатами експерименту зробіть висновки.
34 Жири
194
У природі дуже поширені сполуки, загаль&
на назва яких — жири. Вони добре відомі нам
із повсякденного життя (мал. 101).
Мал. 101.
Харчові жири
Мал. 102.
Фасування
олії
ВИСНОВКИ
Жири — похідні гліцерину і вищих карбо'
нових кислот.
Розрізняють тваринні й рослинні жири.
Тваринні жири здебільшого є твердими речо'
винами; це — похідні насичених кислот. Рос'
198
линні жири (олії) — переважно рідини; вони
походять від ненасичених кислот.
Жири не розчиняються у воді, на повітрі
повільно окиснюються, а за нагрівання роз'
кладаються.
Жири мають високу енергетичну цінність і
є невід’ємним складником нашого харчуван'
ня. Їх також використовують у промисло'
вості, медицині, техніці.
?
258. Назвіть кілька твердих і рідких харчових жирів.
259. З яких частин складається молекула жиру?
260. Який зв’язок існує між складом молекули жиру та його агрегат
ним станом?
261. Зобразіть скорочену структурну формулу молекули жиру, якщо
вона містить три залишки: а) пальмітинової кислоти; б) олеїнової
кислоти.
262. Складіть рівняння реакції горіння жиру, в молекулі якого — три
залишки стеаринової кислоти.
35 Вуглеводи. Глюкоза
1
Вуглець — традиційна назва Карбону, а також загальна назва
простих речовин цього елемента.
199
формула сполук цього класу — Cn(H2O)m, або
CnH2mOm (n і m можуть мати значення 5 і біль&
Вуглеводи ше). За сильного нагрівання без доступу повіт&
Cn(H2O)m ря вуглеводи розкладаються на вуглець і воду
(мал. 103).
СuSO4 ⋅ 5H2O
H2O
цукор
Мал. 103.
Термічний вуглець
розклад
вуглеводу
1
Термін походить від грецьких слів phtos — світло і synthesis —
сполучення.
200
O2
CO2 Сn(H2O)m
Мал. 104.
Фотосинтез H2O
ЛАБОРАТОРНИЙ ДОСЛІД № 12
Взаємодія глюкози
з купрум(ІІ) гідроксидом
Налийте в пробірку 1 мл розчину натрій гідроксиду
і внесіть 3—4 краплі розчину купрум(ІІ) сульфату. До
рідини з осадом купрум(ІІ) гідроксиду, що утворився,
додайте 1 мл розчину глюкози і перемішайте суміш.
Чи розчинився осад? Яким став колір розчину?
Обережно нагрійте вміст пробірки. Спостерігайте
появу осаду і поступову зміну його забарвлення.
201
Виконавши дослід, ви побачили, що під час
взаємодії глюкози з купрум(ІІ) гідроксидом
утворюється розчинна сполука блакитного
кольору (мал. 105, а, див. покликання у QR&
http://academiapc. коді). Якщо добутий розчин нагріти, з’являєть&
com.ua/video/h9/ ся жовтий осад, колір якого швидко змінюється
р_202_1.mp4
на червоний (мал. 105, б, див. покликання у
QR&коді). Зауважимо, що блакитний розчин
продукту реакції гліцерину з купрум(ІІ) гідрок&
сидом (§ 31) не зазнає змін за нагрівання.
http://academiapc.
com.ua/video/h9/
р_202_2.mp4
⇒
t
Мал. 105.
Результат
взаємодії
глюкози
з купрум(ІІ)
гідроксидом а б
а б в
202
ВИСНОВКИ
Вуглеводи — сполуки із загальною форму'
лою Cn(H2O)m. Вони є одним з основних джерел
енергії для організму. Ці сполуки утворюють'
ся в зелених рослинах під час фотосинтезу.
Найважливішими вуглеводами є глюкоза,
сахароза (цукор), крохмаль і целюлоза.
Глюкоза С6Н12О6 — кристалічна речовина із
солодким смаком, добре розчинна у воді. Її
можна виявити в розчині за допомогою реакції
з купрум(ІІ) гідроксидом за нагрівання.
Глюкозу добувають із природної сировини.
Цей вуглевод використовують у харчовій про'
мисловості, медицині.
?
263. Які сполуки називають вуглеводами? Поясніть походження назви.
264. Доведіть, що склад молекули оцтової кислоти СН3СООН відпові
дає загальній формулі вуглеводів Сn(H2O)m. Чи можна вважати цю
сполуку вуглеводом? Відповідь обґрунтуйте.
265. Обчисліть масові частки елементів і відношення їхніх мас у глюкозі.
266. Яка кількість речовини глюкози міститься у сполуці масою 135 г?
267. У якій масі води потрібно розчинити глюкозу масою 50 г, щоб
виготовити розчин із масовою часткою цієї речовини 25 %?
268. Під час кип’ятіння розчину глюкози масою 200 г із масовою част
кою сполуки 12 % випарилася вода масою 40 г. Обчисліть масову
частку вуглеводу в розчині, що залишився.
269. Визначте розчинність глюкози за температури 20 °С (у грамах на
100 г води), якщо в насиченому розчині речовини масою 80 г
міститься вода масою 43,7 г.
36 Сахароза
Мал. 107.
Рослини
з високим
вмістом
сахарози:
а — цукровий
буряк;
б — цукрова
тростина а б
Мал. 108.
Мікрофото-
графія
сахарози
204
За температури 184 °С сахароза плавиться і
починає розкладатися. Розплав набуває
коричневого забарвлення, і з’являється запах
підгорілого цукру. Таке перетворення цукру
називають карамелізацією (термін походить
від слова «карамель»).
⇒
Мал. 109.
Розклад цукру
за дії
концентрованої
сульфатної
кислоти
205
Мал. 110.
У цеху
цукрового
заводу
ВИСНОВКИ
Сахароза (цукор) С12Н22О11 — важливий
вуглевод. Це — біла кристалічна речовина із
солодким смаком, добре розчинна у воді. Спо'
лука за нагрівання плавиться й розкладається.
Цукор добувають із природної сировини у
великій кількості. Його використовують у
харчовій промисловості, із нього виробляють
частину етилового спирту.
206
?
270. Глюкоза належить до групи сполук, які називають моносахарида
ми. Чому, на вашу думку, сахарозу зараховують до дисахаридів?
271. Обчисліть масові частки елементів у сахарозі.
272. Яка кількість речовини сахарози міститься у сполуці масою 1,2 кг?
273. У якій масі води потрібно розчинити сахарозу масою 60 г, щоб
виготовити розчин із масовою часткою цієї речовини 15 %?
274. Змішали розчини сахарози масою 200 г із масовою часткою
сполуки 5 % і масою 300 г із масовою часткою сполуки 20 %.
Обчисліть масову частку вуглеводу в розчині, який утворився.
275. Визначте масову частку цукру в насиченому розчині за темпера
тури 20 °С, використавши наведені в параграфі дані про розчин
ність речовини.
ДЛЯ ДОПИТЛИВИХ
Фруктоза
Фруктоза, або фруктовий цукор, міститься у фруктах, ягодах, мед.
Хімічна формула фруктози така сама, що й глюкози, — С6Н12О6, але
будова її молекули інша.
Фруктоза — безбарвна кристалічна речовина, добре розчинна у
воді. Вона втричі солодша за глюкозу і в 1,5 раза — за сахарозу. Ця
сполука утворюється під час взаємодії сахарози з водою за певних
умов:
k або t, H SO
сахароза + вода ⎯⎯⎯⎯⎯⎯→
2 4
фруктоза + глюкоза.
Фруктозу та її похідні використовують у кондитерській промисло
вості, медицині, зокрема в лікувальному харчуванні хворих на цук
ровий діабет (мал. 111).
Мал. 111.
Використання
фруктози а б
207
37 Крохмаль. Целюлоза
ЛАБОРАТОРНИЙ ДОСЛІД № 13
Відношення крохмалю до води
Помістіть в одну пробірку трохи крохмалю (щоб він
ледь укрив її дно), налийте приблизно 4 мл води і пере&
мішуйте суміш протягом хвилини. Чи розчинився
крохмаль у воді?
Постійно струшуючи, обережно нагрійте вміст про&
бірки до кипіння. Спостерігайте утворення колоїдного
розчину.
У другу пробірку насипте крохмаль шаром у 0,5 см,
додайте 4 мл води і, перемішуючи суміш скляною
паличкою, обережно нагрійте її майже до кипіння.
Суміш поступово застигає, й утворюється крохмаль&
ний клейстер.
Залиште вміст обох пробірок для наступного досліду.
розчин
Мал. 113.
I2
Виявлення
крохмалю:
а — в його
колоїдному
розчині;
б — у хлібі;
в — у картоплі а б в
ЛАБОРАТОРНИЙ ДОСЛІД № 14
Взаємодія крохмалю з йодом
До охолоджених колоїдного розчину крохмалю і
клейстеру додайте по 1—2 краплі розбавленої йодної
настоянки. Що спостерігаєте?
Нагрійте пробірку із сумішшю колоїдного розчину
крохмалю і йоду до кипіння, а потім занурте її у
склянку з холодною водою. Які зміни відбуваються з
рідиною?
210
Крохмаль — важливий харчовий продукт.
Його додають у варену ковбасу, дріжджове
тісто, інші вироби. Цю речовину також вико&
ристовують у виробництві паперу, текстилю,
деяких пластмас, клеїв, ліків, вітамінів, у
домашньому господарстві. Крім цього, крох&
маль є сировиною для добування глюкози,
етилового спирту.
Целюлоза. Це — найпоширеніший вуглевод
Целюлоза у рослинному світі. Целюлоза виконує роль
(С6H10O5)n «будівельного» матеріалу в рослинах; вона
утворює оболонки рослинних клітин (інша
назва речовини — клітковина).
Целюлоза міститься в бавовнику, льоні
(мал. 114), очереті, інших рослинах, фруктах,
овочах. Вона також є в борошні, крупах.
Целюлоза
Мал. 114.
Вміст
целюлози
(за масою) ялина бавовник льон
50 % 95—98 % 80—90 %
в рослинах
ВИСНОВКИ
Крохмаль і целюлоза — вуглеводи, які є
природними полімерами. Вони мають одна'
кову хімічну формулу (С6Н10О5)n (значення n
для целюлози більші).
Крохмаль накопичується в картоплі, насін'
ні злаків, інших рослинах. Цей вуглевод з
водою утворює колоїдний розчин. Крохмаль
використовують у харчовій промисловості,
виробництві паперу, як сировину для добу'
вання глюкози, спирту.
Целюлоза — головний складник рослин. Це
біла волокниста речовина, нерозчинна у воді.
Целюлозу використовують у виробництві папе'
ру, картону, волокнистих матеріалів, тканин.
212
?
276. Чому крохмаль і целюлозу називають природними полімерами?
277. Як розрізнити порошки крохмалю і целюлози?
278. Складіть рівняння реакції:
а) горіння целюлози;
б) термічного розкладу целюлози (§ 20, мал. 43).
279. Обчисліть масу крохмалю, що утворився в результаті фотосинтезу,
якщо рослини виділили кисень масою 8 т.
ДОМАШНІЙ ЕКСПЕРИМЕНТ
Виявлення крохмалю в харчових продуктах
1. Виявлення крохмалю в крупах.
Підготуйте по одній чайній ложці борошна із зерен рису, пшона,
пшениці, гречки, квасолі або гороху.
Поділіть борошно кожного виду на дві порції. До однієї порції
борошна додайте краплю розбавленої йодної настоянки, а з іншої
порції приготуйте колоїдний розчин і також випробуйте його розчи
ном йоду.
2. Виявлення крохмалю в інших харчових продуктах.
Підготуйте шматочки хлібобулочних виробів, зрізи овочів (сирої
та вареної картоплі, топінамбура) і фруктів, невеликі порції майоне
зу, йогурту, плавленого сиру тощо. Випробуйте продукти на наявність
у них крохмалю, використавши розбавлену йодну настоянку.
Спостереження і висновки запишіть у зошит.
38 Амінокислоти. Білки
– –
– –
Н
Н–C–Н ⇒
=
N–C –C– , або NH2–CН2–COOН.
–
OH
Н
–
Н Н
Амінокислоти — похідні вуглеводнів, у молекулах
яких є аміно' і карбоксильні групи.
Мал. 115.
Модель
молекули
амінооцтової
кислоти
1
Такі амінокислоти називають незамінними.
2
Назва походить від грецького слова glykys — солодкий.
214
Амінооцтова кислота — кристалічна речо&
вина із солодким смаком (мал. 116), розчинна
у воді. Її використовують у медицині, а також
для добування інших органічних сполук.
Мал. 116.
Амінооцтова
кислота
1
Так називають сполуки, у молекулах яких міститься величезна
кількість атомів. До них належать, зокрема, крохмаль, целюлоза,
поліетилен.
215
Синтезувати білки (як і вуглеводи) безпосе&
редньо з неорганічних речовин здатні лише
рослини і деякі бактерії. Загальна схема цього
процесу:
hν
вуглекислий газ + вода + деякі розчинні солі ⎯→
→ білки + кисень.
До організмів тварин і людини білки надхо&
дять із їжею. Вони розщеплюються фермента&
ми на амінокислоти, з яких утворюються інші
білки, властиві організмові.
В усіх білках містяться п’ять основних еле&
ментів — Карбон (його масова частка становить
50—55 %), Оксиген (21,5—23,5 %), Нітроген
(15—17 %), Гідроген (6,5—7,3 %), Сульфур
(0,3—2,5 %), а також невелика кількість Фос&
фору, Йоду, Феруму, інших елементів.
Білки мають високі значення молекуляр&
них мас — від десятків тисяч до кількох міль&
йонів. Ці сполуки, як крохмаль і целюлоза, є
біологічними полімерами. Їхні хімічні форму&
ли дуже складні.
Кожний білок відрізняється від інших
набором амінокислотних залишків, послідов&
ністю їхнього сполучення в молекулі, просто&
ровою будовою молекул, а також біологічни&
ми функціями.
Властивості. Білки не мають температур
плавлення і кипіння. За нагрівання вони тем&
ніють і починають розкладатися, поширюючи
запах паленого пір’я. Деякі білки (наприк&
лад, компоненти яєчного білка) розчиняються
у воді з утворенням колоїдних розчинів, інші
(серед них — ті, які містяться в шерсті, шкірі)
є нерозчинними.
Під час додавання до розчину білка концен&
трованих розчинів кислот, лугів, солей, а
також органічних розчинників (наприклад,
спирту) відбувається осадження білка. Таке
явище називають денатурацією1. Аналогіч&
1
Термін походить від грецького слова denaturatus — позбавлений
природних властивостей.
216
ний ефект виникає і за нагрівання. В результа&
ті денатурації просторова будова молекул білка
руйнується, і він втрачає здатність виконувати
біологічну функцію. Однак харчові продукти
після такого перетворення білків легше
засвоюються організмом: яєчня або зварене
яйце — порівняно із сирим; кефір, кисле моло&
ко, йогурт — порівняно зі свіжим молоком.
http://academiapc. Досліди з розчинення, осадження й денату&
com.ua/video/h9/
р_217_1.mp4 рації білка ви можете подивитися за покли&
каннями у QR&кодах.
Практичне значення. Білки є найважливі&
шим складником нашого харчування і раціону
тварин. Їхня цінність визначається наявністю
в молекулах білків фрагментів молекул пев&
http://academiapc. них амінокислот. Нестача білків у їжі негатив&
com.ua/video/h9/ но впливає на організм, спричиняє деякі хво&
р_217_2.mp4
роби. У тваринництві й птахівництві з метою
підвищення харчової цінності кормів до них
додають штучні білки, вироблені за допомо&
Цікаво знати
гою мікробіологічного синтезу.
Добова потреба Речовини і матеріали, основу яких станов&
в білках лять білки, мають широке застосування.
дорослої Серед них — вовна, шовк, шкіра, хутра, клеї,
людини желатин тощо. У сучасні пральні порошки
становить додають біодобавки — ферменти, які каталі&
у середньому зують розклад білкових забруднень на ткани&
100—110 г. ні. Білки використовують і в медицині.
ВИСНОВКИ
Амінокислоти — похідні вуглеводнів, моле'
кули яких містять аміно' і карбоксильні
групи. Найпростішою амінокислотою є амі'
нооцтова (аміноетанова) кислота. Це криста'
лічна речовина із солодким смаком.
Білки — високомолекулярні органічні спо'
луки, які виконують особливі біологічні
функції в живих організмах. Їхні молекули
складаються із залишків молекул амінокис'
лот. Білки здійснюють і регулюють обмін
217
речовин у клітинах, а також слугують «буді'
вельним» матеріалом для організмів. Під час
нагрівання розчину білка або додавання до
нього розчинів деяких речовин руйнується
його просторова будова і втрачаються біоло'
гічні функції.
?
280. Які сполуки називають амінокислотами?
281. Поясніть, чому аміноетанова кислота є найпростішою амінокис
лотою, а амінометанової кислоти не існує.
282. Охарактеризуйте склад білків. Які функції вони виконують у живих
організмах?
283. Як поводяться білки під час нагрівання, додавання розчинів де
яких неорганічних сполук?
284. Чому білкову їжу не можна замінити їжею, в якій переважають
жири або вуглеводи?
285. Обчисліть масові частки елементів в амінооцтовій кислоті.
286. Масова частка білків у листі шпинату становить 2,3 %, а середня
масова частка Нітрогену в білках — 16 %. Яка маса Нітрогену
міститься у шпинаті масою 1 кг?
ПРАКТИЧНА РОБОТА № 5
Виявлення органічних сполук
у харчових продуктах
ДОСЛІД 1
Виявлення органічних кислот
Налийте в одну пробірку 2 мл розбавленого соку
лимона або яблучного соку, а в другу — такий самий
об’єм сироватки чи молока. За допомогою піпетки або
скляної палички нанесіть краплю кожної рідини на
універсальний індикаторний папірець. Чи змінилося
забарвлення індикатора? Про наявність яких йонів у
рідині (рідинах) це свідчить?
У кожну пробірку з рідиною насипте невелику кіль&
кість (на кінчику шпателя) порошку харчової соди.
Що спостерігаєте?
218
ДОСЛІД 2
Виявлення глюкози
Налийте в одну пробірку 1—2 мл розчину купрум(ІІ)
сульфату і такий самий об’єм розчину натрій гідрок&
сиду. Спостерігайте утворення осаду купрум(ІІ)
гідроксиду.
У другу пробірку налийте 1—2 мл водного розчину
меду і додайте 1 мл суміші, що містить купрум(ІІ)
гідроксид. Перемішайте вміст пробірки. Чи зник осад
у розчині меду?
Обережно нагрійте вміст пробірки. Що спостерігаєте?
Здійсніть аналогічне випробування сироватки.
Зробіть висновок щодо наявності глюкози в мед та
сироватці.
Під час виконання кожного досліду записуйте в пода&
ну нижче таблицю свої дії, спостереження, висновки.
39 Природні та синтетичні
органічні сполуки. Захист
довкілля від забруднення
органічними сполуками
Матеріал параграфа допоможе вам:
порівняти природні та синтетичні органічні спо
луки;
довідатись про стійкі органічні сполукизабруд
нювачі, які завдають шкоди довкіллю і живим
організмам;
219
переконатись у важливості охорони довкілля від
шкідливих органічних сполук промислового
походження.
ВИСНОВКИ
Серед органічних речовин розрізняють
природні та синтетичні.
Багато синтетичних органічних сполук зав'
дають шкоди довкіллю, негативно впливають
на живі організми. Особливу небезпеку станов'
лять стійкі органічні забруднювачі. У багатьох
країнах реалізуються заходи з їх ліквідації або
обмеження виробництва і використання.
Дуже важливим для кожної людини є до'
тримання правил поводження з побутовими
хімікатами.
?
287. Відшукайте в інтернеті або довідниках відомості про органічні
кислоти, які існують у рослинному і тваринному світі. Заповніть
таблицю:
223
Назва кислоти Природне джерело
40 Багатоманітність речовин
і хімічних реакцій
225
Хімія невпинно розширює горизонти дослі&
джень, пов’язаних із добуванням і вивченням
речовин та їх перетворень. Більше сотні
хімічних елементів утворюють величезну
кількість речовин, які різняться складом,
будовою, властивостями. Щоб розібратися в
розмаїтті речовин, розуміти взаємозв’язки
між ними, виявляти закономірності, було
здійснено систематизацію речовин — поділ їх
на групи і класи за певними ознаками. Хіміч&
ні реакції також потребували впорядкуван&
ня, оскільки мали різні особливості перебігу,
відрізнялися між собою за кількістю і скла&
дом реагентів і продуктів.
Класифікація речовин. Ви знаєте, що речо&
вини поділяють на прості та складні. Кожна
проста речовина утворена одним хімічним
елементом, а складна речовина (або хімічна
сполука) — щонайменше двома елементами.
За низкою характерних властивостей серед
простих речовин розрізняють метали і немета&
ли. Існують також прості речовини, які за
одними властивостями нагадують метали, а за
іншими — неметали.
РЕЧОВИНИ
неорганічні органічні
227
ди, кислоти і переважна більшість органічних
речовин складаються з молекул.
ВИСНОВКИ
Існують різні класифікації речовин. Усі
речовини поділяють на прості й складні,
неорганічні та органічні. Серед неорганічних
сполук виокремлюють такі найважливіші
класи: оксиди, основи, амфотерні гідроксиди,
кислоти, солі, а серед органічних сполук —
спирти, карбонові кислоти та ін.
Прості речовини складаються з атомів або
молекул, а складні — переважно з молекул
або йонів.
Хімічні реакції класифікують, зважаючи
на кількість реагентів і продуктів, їхній
склад, напрямок перебігу, тепловий ефект,
інші особливості.
229
?
292. Які сполуки Карбону не зараховують до органічних речовин?
293. Установіть відповідність між сполукою і класом, до якого вона
належить:
Назва сполуки Клас сполук
1) літій гідроксид; а) основи;
2) хром(ІІІ) гідроксид; б) кислоти;
3) метанол; в) спирти;
4) гліцерол; г) амфотерні
гідроксиди.
294. Неорганічні сполуки якого класу:
а) подібні за складом, але різняться хімічними властивостями;
б) подібні за хімічними властивостями, але різняться складом?
295. Назвіть класи неорганічних сполук, які об’єднують лише сполуки,
утворені трьома елементами.
296. Напишіть формули кількох сполук, утворених чотирма хімічними
елементами.
297. Яких сполук, на вашу думку, існує більше — оксидів чи солей? Від
повідь аргументуйте.
298. Установіть відповідність між речовиною та її будовою:
Назва речовини Будова
1) сірка; а) йонна;
2) неон; б) молекулярна;
3) пентан; в) атомна.
4) барій бромід;
5) сахароза;
6) кальцій гідроксид;
299. Укажіть типи та особливості перебігу таких реакцій:
а) взаємодія кальцій карбонату з нітратною кислотою;
б) взаємодія цинку з розчином калій гідроксиду;
в) розклад силікатної кислоти;
г) перетворення етену на поліетилен;
д) взаємодія етину з воднем;
е) перетворення целюлози на вуглець і водяну пару.
Складіть відповідні хімічні рівняння.
300. Перетворіть схеми окисновідновних реакцій на хімічні рівняння
за допомогою методу електронного балансу:
а) H2S + O2 → t SO + H O;
2 2
б) H2O2 + НІ → І2 + H2O;
t Bi + CO ;
в) Bi2O3 + CO → 2
t KCl + O ↑;
г) KClO3 → 2
д) Al + HNO3 (розб.) → Al(NO3)3 + N2O↑ + H2O.
230
41 Взаємозв’язки між
речовинами та їх
взаємоперетворення
Матеріал параграфа допоможе вам:
закріпити знання про перетворення простих
речовин на складні;
узагальнити матеріал про взаємоперетворення
різних сполук.
1
У цій реакції, на відміну від реакції заліза з хлором, утворюється
сіль FeCl2, а не FeCl3, оскільки йони Н+, наявні в хлоридній кислоті, —
слабкий окисник, а хлор Cl2 — сильний окисник.
231
Якщо метал походить від хімічного елемен&
та, оксид і гідроксид якого є амфотерними
сполуками, то він взаємодіє з лугом:
сплавлення
Pb + 2KOH = K2PbO2 + H2↑;
Pb + 2KOH (надлишок) + 2H2O =
= K2[Pb(OH)4] + H2↑.
Найактивніші метали (лужні, лужнозе&
мельні) реагують з водою:
Ba + 2H2O = Ba(OH)2 + H2↑.
Хімічні перетворення за участю неметалів.
Неметали можуть взаємодіяти не лише з мета&
лами, а й один з одним:
t
2P + 5F2 = 2PF5.
Серед важливих реакцій неметалів зі склад&
ними речовинами — реакції за участю кисню,
які часто супроводжуються горінням речовин:
t
SiH4 + 2O2 = SiO2 + 2H2O.
Такі перетворення характерні для багатьох
органічних сполук — вуглеводнів, спиртів,
жирів:
t
C3H8 + 5O2 = 3CO2 + 4H2O.
Хімічні перетворення, в яких беруть участь
або утворюються прості речовини, є окисно&
відновними реакціями, адже ступінь окиснен&
ня елемента в простій речовині дорівнює
нулю, а в його сполуці має додатне або від’єм&
не значення.
232
а кислотні оксиди — на кислоти:
Cl2O7 + H2O = 2HClO4.
Реакції між двома сполуками, які різнять'
ся властивостями. Рушійною силою багатьох
хімічних перетворень є відмінності речовин за
хімічними властивостями. Наприклад, оснв&
ні оксиди та основи взаємодіють з кислотними
оксидами та кислотами
2LiOH + Cl2O7 = 2LiClO4 + H2O;
Ca(OH)2 + 2CH3COOH = (CH3COO)2Ca + 2H2O,
але не реагують із речовинами, що мають
оснвні властивості.
Якщо оксид або гідроксид є амфотерним, то
ця сполука під час реакції з оснвним оксидом
(основою) або кислотним оксидом (кислотою)
виявляє протилежні властивості, тобто кислот&
ні або оснвні.
234
закладено реакцію термічного розкладу мета&
ну, продуктами якої є ацетилен і водень, та
реакцію горіння ацетилену.
ВИСНОВКИ
Неорганічні та органічні речовини беруть
участь у різних хімічних перетвореннях.
Характерними для металів є реакції з неме'
талами, кислотами, розчинами солей, а для
оксидів, основ, кислот — реакції зі сполука'
ми, протилежними за хімічними властивос'
тями. Амфотерні оксиди і гідроксиди взаємо'
діють з речовинами, які виявляють оснвні та
кислотні властивості. Солі реагують із розчи'
нами лугів, кислотами, а також одна з одною
(у розчині).
Реакції за участю або з утворенням прос'
тих речовин належать до окисно'відновних
реакцій.
?
301. Запишіть по два рівняння реакцій, які відбуваються з утворен
ням солей, між такими речовинами:
а) металом і неметалом;
б) двома оксидами.
302. Оксиди яких типів реагують з водою? Чи можна в такий спосіб
добути будьяку основу, амфотерний гідроксид, кислоту?
303. Відповідно до наведених схем перетворень складіть рівняння
реакцій і вкажіть умови їх здійснення:
а) Р → Р2О5 → H3PO4 → Li3PO4;
б) Mg → MgO → MgSO4 → Mg3(PO4)2;
в) СН4 → СО2 → Na2СO3 → ВаСО3;
г) СН3СООH → (СН3СОО)2Cu → (СН3СОО)2Ва;
д) Pb(OH)2 → PbO → Pb(NO3)2 → PbS;
е) CrCl3 → Cr(OH)3 → K3[Cr(OH)6] → Cr2(SO4)3.
304. Напишіть рівняння реакцій, за допомогою яких можна здій
снити такі перетворення речовин, утворених Купрумом:
сіль 1 → гідроксид → оксид → сіль 2 → сіль 3 → метал.
235
305. Складіть йонномолекулярні рівняння реакцій згідно з наведе
ними схемами перетворень:
а) Ве(OH)2 → [Ве(OH)4]2– → Ве2+;
б) Fe2O3 → Fe3+ → Fe(OH)3 → Fe3+ → FePO4.
306. Запропонуйте якомога більше способів добування магній аце
тату і напишіть відповідні хімічні рівняння.
307. Чи взаємодіє плюмбум(ІІ) ацетат:
а) з алюміній сульфатом;
б) із барій нітратом;
в) із натрій гідроксидом;
г) із хлоридною кислотою?
Відповіді обґрунтуйте, наведіть хімічні рівняння в молекуляр
ній та йонномолекулярній формах.
308. Залізо повільно взаємодіє з розчином ферум(ІІІ) сульфату, а
цинк не реагує з розчином цинк сульфату. Як це пояснити?
Запишіть рівняння відповідної реакції.
309. За певних умов сірчистий газ взаємодіє із сірководнем. Один із
двох продуктів реакції — сірка. Складіть хімічне рівняння, ука
жіть тип реакції та зазначте роль кожного реагенту.
ДЛЯ ДОПИТЛИВИХ
Взаємоперетворення простих речовин
хімічного елемента
У 7 класі ви дізналися про існування двох простих речовин Окси
гену — кисню О2 й озону О3. Дуже малі кількості озону утворюються
з кисню в атмосфері за дії електричних розрядів (коли виникають
блискавки) або ультрафіолетових променів:
3О2 = 2О3.
Озон — нестійка речовина, яка повільно перетворюється на
кисень:
2О3 = 3О2.
Обидві хімічні реакції не належать до жодного з відомих вам типів
реакцій.
Не лише Оксиген, а й деякі інші неметалічні елементи утворюють
по кілька простих речовин. Ці речовини також можуть зазнавати вза
ємоперетворень. Наприклад, білий фосфор, який складається з
молекул Р4, за температури 300 °С перетворюється на червоний фос
фор, у якому містяться довгі молекулиланцюжки з однакових атомів.
Графіт і алмаз — прості речовини Карбону. Вони мають атомну будо
236
Продовження
237
практичного використання властивості. Гео&
Цікаво знати логи ведуть пошук корисних копалин, невідо&
Мінерал мих раніше мінералів. Їм необхідно знати, за
ярозит яких умов у земній корі можуть утворюватися
KFe3(OH)6(SO4)2, різні речовини. Астрономи разом з іншими
який існує ученими визначають хімічний склад планет,
на Землі,
інших космічних тіл.
виявлено
Хімія тісно пов’язана з екологією — наукою
і на Марсі
про взаємозв’язки живих організмів між
собою та з довкіллям, їх вплив одне на одного.
Хіміки визначають ступінь речовинного за&
бруднення навколишнього середовища в різних
регіонах, складають разом з екологами відпо&
відні прогнози на майбутнє. Вони розробляють
методи знешкодження небезпечних речовин
промислового походження й видалення їх із
промислових стоків і газових викидів.
За останні півтора століття на стику хімії та
інших природничих наук виникли нові
науки — фізична хімія, біохімія, геохімія,
космохімія, фармацевтична хімія, екологічна
хімія, які розвиваються швидкими темпами.
Хімія і прогрес людства. Наше життя
важко уявити без використання досягнень
хімічної науки. Ми є свідками того, як
численні полімери і пластмаси дедалі більше
замінюють традиційні природні речовини і
матеріали. Розвиток сучасної техніки, енерге&
тики, зв’язку, транспорту, аерокосмічної
галузі зобов’язаний застосуванню нових спо&
лук, сплавів, створенню ефективних матеріа&
лів з особливими механічними, фізичними та
іншими властивостями.
Хімічні заводи випускають мільйони тонн
мінеральних добрив (мал. 121), різноманітні
засоби захисту сільськогосподарських рослин
від шкідників і хвороб. Це сприяє розвиткові
землеробства і тваринництва, допомагає дола&
ти проблему дефіциту харчових продуктів у
деяких регіонах нашої планети.
Хімічні реакції є основою фармацевтичної
індустрії. Зростає асортимент ефективних
238
Мал. 121.
Зразки
мінеральних
добрив
ВИСНОВКИ
Хімія тісно пов’язана з іншими природни'
чими науками. Хімічні знання використову'
ють у різних сферах.
Прогресивний розвиток людства значною
мірою зобов’язаний досягненням хімічної
науки, застосуванню нових речовин і мате'
ріалів.
Хімічна промисловість України охоплює
виробництво мінеральних добрив, вапна, соди,
полімерів, пластмас, скла, цементу, фармацев'
тичних препаратів, продуктів перероблення
нафти, багатьох різноманітних речовин.
Хімічні знання сприяють розумінню науко'
вої картини світу, допомагають пояснити
колообіг хімічних елементів у природі, пере'
творення речовин на Землі й у живих організ'
мах, існування найменших частинок речови'
ни в космосі.
?
310. Доведіть, що хімія є однією з природничих наук.
311. Чому штучним матеріалам часто надають перевагу порівняно з
матеріалами природного походження?
312. За матеріалами з інтернету з’ясуйте, які речовини використову
ють у медицині для заміни пошкоджених або зламаних кісток.
313. Назвіть переваги і недоліки побутового посуду із пластмаси.
314. Які знання з хімії вам знадобилися в житті?
315. Запропонуйте спосіб очищення відпрацьованого промислового
газу (основні компоненти — азот, кисень, водяна пара) від доміш
ки сірководню.
241
316. Спробуйте пояснити такий факт: атмосфера Марсу майже повніс
тю складається з вуглекислого газу, а кисень у ній є домішкою,
тоді як в атмосфері нашої планети кисню майже в 500 разів біль
ше, ніж вуглекислого газу.
317. Обчисліть об’єм газу амоніаку NH3, узятого за нормальних умов,
який потрібно розчинити у воді об’ємом 100 л для приготування
розчину із масовою часткою амоніаку 25 % (цей розчин застосо
вують як рідке добриво).
Мал. 125.
Модель
молекули
фулерену С60
Мал. 127.
У хімічній
лабораторії
Мал. 128.
Першокурсники
і першокурсниці
обговорюють
результат
здійсненого
досліду
245
ВИСНОВКИ
Позитивні зміни в житті людства, кожної
людини значною мірою зобов’язані досягнен'
ням хімії. Ця наука посідає почесне місце
серед фундаментальних наук. Видатним уче'
ним'хімікам щороку присуджують Нобелів'
ську премію.
Хімічна наука в Україні розвивається в
інститутах Національної академії наук, на
хімічних факультетах університетів. Чимало
українських хіміків заснували дослідницькі
заклади, створили наукові школи, внесок
яких у світову науку є досить вагомим.
Здобувши хімічну освіту, молоді люди
мають широкі можливості для застосування
знань у своїй практичній діяльності.
?
318. Чому розвиток науки хімії є важливим для людства?
319. За всю історію присудження Нобелівської премії з хімії один учений
ставав лауреатом двічі. Скориставшись інтернетом, з’ясуйте прі
звище вченого і те, за які досягнення йому було присуджено премії.
320. Як представлена хімія в системі Національної академії наук
України?
321. Висловіть свою думку щодо того, опанування яких наук студента
ми і студентками хімічного факультету, крім хімії, найважливіше
для майбутньої професії.
322. Який навчальний матеріал з хімії виявився для вас найцікавішим?
Післямова
Успіхів вам!
247
Відповіді до задач і вправ
249
107. (CaCO3) = 84,3 %; (CaO) = 15,7 %.
113. У сполуці Mg(NO3)2 ступінь окиснення Нітрогену +5.
115. а) у сполуці HCN ступінь окиснення Карбону +2;
в) у сполуці NH2OH ступінь окиснення Нітрогену –1.
123. а) атом F, йон Са2+; в) атом С, йон Fe2+.
125. г) MnO4– + 1e– → MnO42–.
126. а) атом Сульфуру приєднує два електрони;
в) атом Сульфуру втрачає два електрони.
127. V(H2) = 160 мл.
129. в) 3H2S + 2HNO3 = 3S↓ + 2NO↑ + 4H2O.
130. а) 2FeCl3 + H2S = S↓ + 2FeCl2 + 2HCl.
132. Серед продуктів реакцій — кислоти H2SO4 і H3PO4.
133. а) N(e–) = 2NA; в) N(e–) = 1,08 · 1023;
б) N(e–) = —1— NA; 1
г) N(e–) = —N .
20 8 A
134. m(Zn) = 1,625 г.
137. Зважте на тепловий ефект зворотної реакції.
H2O, t
147. 2СО + О2 = 2СО2;
t
1) СО + Н2О = СО2 + Н2;
t
2) 2Н2 + О2 = 2Н2О.
175. б) Н:C:С:С:Н
ННН
176. б) С5Н12 + 8О2 → 5СО2 + 6H2O.
180. С9Н20.
181. Пропан.
183. V(O2) = 13 л.
184. V(О2) = 1,5 л; V(СO2) = 2 л.
185. V(O2) = V(Н2) = 20 мл.
186. V(С5H12) : V(пов.) = 1 : 40.
187. V(пов.) = 39,2 м3.
188. V(O2) = 100 мл.
250
189. С4Н10.
190. Етан.
191. С2Н6.
195. (C) = 6/7.
196. ρ(С2Н4) = 1,25 г/л; Dпов.(С2Н4) = 0,966.
197. ϕ(СН4) = 0,2.
198. m(Br2) = 8 г.
199. ϕ(С2Н6) = 1/4.
200. V(CO2) = 896 мл.
203. (–СН2–СН2–)n + 3nO2 → 2nCO2↑ + 2nH2O.
204. n = 450.
205. V(C2H4) = 2,8 м3.
212. ρ(С2Н2) = 1,16 г/л; Dпов.(С2Н2) = 0,897.
213. (Н) = 1/13.
215. V(C2H2) = 4 л; V(H2) = 11 л.
221. V(пов.) = 10,25 м3.
222. (C) = 96,4 %.
223. V(CO2) = 1536 л.
230. Візьміть до уваги тип хімічного зв’язку в молекулі спирту.
231. (C2H5OH) = 72 %.
232. V(C2H5OH) = 94 мл.
233. m(CH3OH) = 8 г.
238. (гліцеролу) = 39 %.
239. V(О2) = 3,92 л.
241. НСООН (мурашина кислота).
243. Візьміть до уваги тип хімічного зв’язку в молекулі
кислоти.
245. б) одне із рівнянь: Na2S + 2CH3COOH = H2S↑ + 2CH3COONa.
246. (CH3COOH) = 77 %.
247. (CH3COO)2Mg.
248. m(р&ну KOH) = 17,5 г.
249. m(оцт. ес.) = 18 г; m(води) = 142 г.
255. а) С15Н31СОО– + H–OH ← → С Н СООH + OH–;
15 31
б) (С17Н35СОО)2Mg + 2H+ → 2С17Н35СООH + Mg2+.
257. m(солі) = 15,3 г.
262. 2С3Н5(С17Н35СОО)3 + 163О2 → 114СО2 + 110Н2О.
265. (C) = 40 %.
266. n(С6Н12О6) = 0,75 моль.
267. m(води) = 150 г.
268. (C6Н12О6) = 15 %.
269. S(глюкози) = 83,1 г/100 г води.
270. Зіставте хімічні формули обох вуглеводів.
251
271. (C) = 0,42.
272. n(С12Н22О11) = 3,5 моль.
273. m(води) = 340 г.
274. (сахарози) = 14 %.
275. (цукру) = 0,67.
278. а) (C6H10O5)n + 6nO2 → 6nCO2 + 5nH2O;
б) (C6H10O5)n →
t 6nC + 5nH O↑.
2
279. m(крохмалю) = 6,75 т.
285. (C) = 32,0 %; (N) = 18,7 %; (H) = 6,7 %.
286. m(N) = 3,68 г.
291. 5. C6H6Cl6.
253
Диполь — частинка (молекула), яка має два різнойменно
заряджені полюси.
Дисперсні системи — суміші, в яких дрібні (розміром 10–4—
10–9 м) часточки, краплинки, пухирці однієї або кількох
речовин рівномірно розподілені в об’ємі іншої речовини.
Екзотермічна реакція — реакція, під час якої виділяється
теплота.
Електричний струм — спрямований рух заряджених части&
нок (електронів, йонів).
Електроліти — сполуки, водні розчини і розплави яких
проводять електричний струм.
Електролітична дисоціація — розпад речовини на йони під
час її розчинення або плавлення.
Емульсія — інтенсивно перемішана суміш двох рідин, нероз&
чинних одна в одній.
Ендотермічна реакція — реакція, під час якої поглинається
теплота.
Жири — похідні гліцерину і вищих карбонових кислот.
Ізомери — сполуки, молекули яких мають однаковий склад,
але різну будову.
Істинний розчин — розчин, у якому перебувають найдрібні&
ші частинки речовин (окремі атоми, молекули, йони).
Йонномолекулярне рівняння — рівняння, яке містить фор&
мули речовин і формули йонів.
O
Карбоксильна група — група атомів–C–=OH .
Карбонові кислоти — похідні вуглеводнів, молекули яких
містять одну або кілька карбоксильних груп.
Каталізатор — речовина, яка прискорює реакцію або спри&
чиняє її перебіг, залишаючись після реакції незмінною.
Кисле середовище — середовище у водному розчині з рН < 7.
Кислота — електроліт, який дисоціює у водному розчині з
утворенням катіонів одного типу — йонів Гідрогену Н+.
Колоїдний розчин — розчин, у якому містяться великі моле&
кули речовин, скупчення багатьох атомів або молекул.
Кристалізаційна вода — вода, молекули якої є складником
кристалогідрату.
Кристалогідрат — кристалічна речовина, яка містить у
своєму складі молекули води.
Лужне середовище — середовище у водному розчині з рН > 7.
Мономер — вихідна речовина в реакції полімеризації.
254
Насичений розчин — розчин, у якому за певних температури
і тиску речовина більше не розчиняється.
Насичені вуглеводні — вуглеводні, в молекулах яких атоми
Карбону сполучені між собою простим ковалентним зв’язком.
Неелектроліти — сполуки, водні розчини і розплави яких
не проводять електричного струму.
Нейтральне середовище — середовище у водному розчині з
рН = 7.
Ненасичений розчин — розчин, у якому за даних умов
можна розчинити порцію речовини.
Ненасичені вуглеводні — вуглеводні, в молекулах яких
атоми Карбону сполучені між собою не лише простим кова&
лентним зв’язком, а й подвійним, потрійним зв’язком.
Необоротна реакція — реакція, яка відбувається лише в
одному напрямку.
Оборотна реакція — реакція, яка може відбуватися в проти&
лежних напрямках.
Окиснення — процес втрачання електронів частинкою (речо&
виною).
Окисник — частинка (речовина), яка приєднує електрони.
Окисновідновна реакція — реакція, яка відбувається зі змі&
ною ступенів окиснення елементів.
Органічна хімія — галузь хімії, предметом якої є вивчення
органічних сполук та їх перетворень.
Оксид — бінарна сполука Оксигену, в якій цей елемент
виявляє ступінь окиснення –2.
Органічні речовини — сполуки Карбону (за деякими винят&
ками).
Основа — електроліт, який дисоціює з утворенням аніонів
одного типу — гідроксид&іонів.
Піна — неоднорідна суміш рідини або твердої речовини і
газу.
Полімер — сполука, молекули якої складаються з великої
кількості повторюваних груп атомів.
Реакція заміщення — реакція між простою і складною речо&
виною, в результаті якої утворюються інші проста і складна
речовини.
Реакція обміну — реакція між двома складними речовина&
ми, в результаті якої вони обмінюються своїми складниками
(атомами, групами атомів, йонами).
Реакція полімеризації — реакція сполучення багатьох одна&
кових молекул унаслідок руйнування кратних зв’язків.
255
Реакція розкладу — реакція, в якій з однієї речовини утво&
рюється кілька речовин.
Реакція сполучення — реакція, в якій із кількох речовин
утворюється одна речовина.
Розчин — однорідна суміш речовин.
Розчинник — компонент розчину, який перебуває в такому
ж агрегатному стані, що й розчин. Якщо таких компонентів
розчину кілька, то розчинником обирають той, маса якого най&
більша.
Розчинність — властивість речовини утворювати з іншою
речовиною розчин.
Сильний електроліт — електроліт, який повністю або
майже повністю розпадається на йони в розчині.
Сіль — електроліт, який дисоціює на катіони металічного
елемента та аніони кислотного залишку.
Слабкий електроліт — електроліт, який незначною мірою
розпадається на йони в розчині.
Спирти — похідні вуглеводнів, молекули яких містять одну
або кілька гідроксильних груп.
Стійкі органічні забруднювачі — шкідливі органічні сполу&
ки штучного походження, які не зазнають хімічних перетво&
рень у природних умовах або дуже повільно реагують із речо&
винами довкілля.
Ступінь електролітичної дисоціації — відношення кількос&
ті молекул електроліту, які розпалися на йони, до загальної
кількості розчинених молекул.
Ступінь окиснення елемента — умовний цілочисельний
заряд атома в речовині.
Суспензія — перемішана суміш рідини і нерозчинної в ній
подрібненої твердої речовини.
Тепловий ефект реакції — виділення або поглинання тепло&
ти під час реакції.
Термохімічне рівняння — хімічне рівняння із записом зна&
чення теплового ефекту реакції та агрегатних станів речовин.
Якісна реакція — реакція для виявлення певних йонів у роз&
чині, яка супроводжується особливим зовнішнім ефектом.
Предметний покажчик
А Г
Аерозоль 9 Гігроскопічність 179
Амінокислоти 214 Гідратована частинка 17
Ацетати 185 Гідроксильна група 172
Ацетилен 155 Гідроліз солей 63
будова молекули 155 Гліцерол (гліцерин) 178
застосування 165 будова молекули 178
фізичні властивості 155 застосування 181
хімічні властивості 156 фізичні властивості 179
хімічні властивості 179
Б Глюкоза 201
Білки 215 властивості 201
властивості 216 застосування 202
практичне значення 217 Гомологи 134
Гомологи метану 135
В будова молекул 135
Відновлення 90 застосування 163
Відновник 91 назви 135
Внутрішня енергія фізичні властивості 136
речовини 101 фізіологічна дія 138
Вода формули 135
будова молекули 12 хімічні властивості 137
електролітична Гомологічна
дисоціація 48 різниця 134
кристалізаційна 22 Гомологічний ряд 134
Водневий зв’язок 14 Горючі сланці 162
Водневий показник (рН) 49
Вугілля 161 Д
Вуглеводи 199 Диполь 14
Вуглеводневий залишок 172 Дисперсні системи 9
Вуглеводні 124
використання 163 Е
насичені 124 Електроліт 34
ненасичені 124 сильний 45
поширеність 124 слабкий 45
257
Електролітична оцтова (етанова) 182
дисоціація 37 будова молекули 183
Емульсія 8 застосування 186
Етан 135, 136 фізичні властивості 184
Етанол 172 хімічні властивості 184
будова молекули 173 пальмітинова 190
властивості 174 стеаринова 190
застосування 175 Кристалогідрат 22
фізіологічна дія 176 Крохмаль 208
Етен див. Етилен
Етилен 146 Л
будова молекули 146 Лужне середовище 50
застосування 165
фізичні властивості 146 М
хімічні властивості 147 Метан 124
Етин див. Ацетилен будова молекули 124
використання 163
Ж фізичні властивості 128
Жири 195 фізіологічна дія 132
біологічна роль 198 хімічні властивості 128
властивості 196 Метанол 173
добування 197 будова молекули 173
застосування 198 властивості 174
класифікація 195 застосування 175
фізіологічна дія 176
І Метод електронного
Ізомери 140 балансу 96
Мил 191
Й Мономер 150
Йонно&молекулярне
рівняння 56 Н
Нафта 159
К перегонка 167
Карбоксильна група 172, 182 Неелектроліт 34
Карбонові кислоти 182 Нейтральне середовище 50
вищі 190
жирні 190 О
поширеність у природі 182 Окиснення 90
Каталізатор 109 Окисник 91
Кисле середовище 50 Оксид 87
Кислота 41 Октанове число 169
олеїнова190 Органічна хімія 121
258
Органічні сполуки 118 ненасичений 26
Основа 39 Розчинник 6
Розчинність речовини 25
П
Парафін 137 С
Піна 8 Сахароза 204
Поліетилен 150 виробництво 205
Полімер 150 властивості 204
Правило застосування 206
електронейтральності Сіль 38
речовини 85 Спирти 173
Природний газ 160 Стійкі органічні
забруднювачі 221
Р Ступінь електролітичної
Реакція дисоціації 44
галогенування 132 Ступінь окиснення
гідрування 147 елемента 84
екзотермічна 101 Супутній нафтовий газ 160
ендотермічна 101 Суспензія 8
заміщення 79
зворотна 82 Т
необоротна 81 Тепловий ефект реакції 101
обміну 80 Термохімічне рівняння 102
оборотна 81 Тефлон 154
окисно&відновна 90
полімеризації 150 Ф
приєднання 147 Фотосинтез 200
пряма 82 Фруктоза 207
розкладу 77
сполучення 76 Ц
хлорування 131 Целюлоза 211
якісна 69
Розчин 6 Ш
істинний 7 Швидкість
колоїдний 7 хімічної реакції 107
насичений 26
Література з хімії
260
Зміст
1 розділ
Вода. Розчини
§ 1. Суміші речовин. Розчини ..........................................5
Домашній експеримент. Виготовлення
колоїдних розчинів ..............................................11
§ 2. Будова молекули води. Водневий зв’язок ..................12
§ 3. Утворення розчину .................................................16
§ 4. Кристалогідрати ....................................................20
§ 5. Розчинність речовин...............................................25
Для допитливих. Вода — найкращий
розчинник для солей ............................................31
Позаурочний експеримент. Вирощування
кристалів мідного купоросу ...................................31
§ 6. Електроліти та неелектроліти ..................................32
§ 7. Електролітична дисоціація......................................37
§ 8. Ступінь електролітичної дисоціації.
Слабкі та сильні електроліти ...................................43
§ 9. Вода як електроліт. Водневий показник (рН) .............48
§ 10. Йонно&молекулярні рівняння ..................................54
§ 11. Реакції обміну між електролітами в розчині ..............59
Для допитливих. Гідроліз солей.............................63
П р а к т и ч н а р о б о т а № 1. Реакції
йонного обміну між електролітами
у водних розчинах................................................64
§ 12. Розв’язування задач за рівняннями реакцій,
які відбуваються в розчинах ....................................65
§ 13. Якісні реакції на деякі йони ....................................69
П р а к т и ч н а р о б о т а № 2. Розв’язування
експериментальних задач......................................73
2 розділ
Хімічні реакції
§ 14. Класифікації хімічних реакцій ................................75
§ 15. Ступінь окиснення хімічного елемента......................83
§ 16. Окисно&відновні реакції ..........................................89
§ 17. Складання рівнянь окисно&відновних реакцій ...........95
§ 18. Тепловий ефект хімічної реакції ..............................99
Для допитливих. Калорійність харчових продуктів ..104
§ 19. Швидкість хімічної реакції....................................106
П р а к т и ч н а р о б о т а № 3. Вплив різних
чинників на швидкість хімічних реакцій...............113
Для допитливих. Про умови зберігання
харчових продуктів ............................................115
3 розділ
Найважливіші органічні сполуки
§ 20. Органічні сполуки. Органічна хімія ........................117
§ 21. Вуглеводні. Метан ................................................123
§ 22. Властивості метану ...............................................128
§ 23. Гомологи метану ..................................................133
Для допитливих. Два бутани, три пентани... .........140
§ 24. Відношення об’ємів газів у хімічних реакціях ..........141
§ 25. Етен (етилен) .......................................................145
§ 26. Поліетилен ..........................................................149
Для допитливих. Тефлон ....................................154
§ 27. Етин (ацетилен)....................................................155
§ 28. Вуглеводні в природі. Застосування вуглеводнів .......158
§ 29. Перегонка нафти ..................................................166
§ 30. Cпирти. Метанол і етанол ......................................171
§ 31. Гліцерол (гліцерин)...............................................178
§ 32. Карбонові кислоти. Оцтова (етанова) кислота ...........182
П р а к т и ч н а р о б о т а № 4. Властивості
оцтової (етанової) кислоти ...................................188
§ 33. Вищі карбонові кислоти та їхні солі (милa) ..............190
Домашній експеримент. Порівняння мийної
дії мила та прального порошку.............................194
§ 34. Жири..................................................................194
§ 35. Вуглеводи. Глюкоза ..............................................199
§ 36. Сахароза..............................................................203
Для допитливих. Фруктоза..................................207
§ 37. Крохмаль. Целюлоза.............................................208
Домашній експеримент. Виявлення крохмалю
в харчових продуктах .........................................213
§ 38. Амінокислоти. Білки ............................................213
П р а к т и ч н а р о б о т а № 5. Виявлення
органічних сполук у харчових продуктах ..............218
§ 39. Природні та синтетичні органічні сполуки.
Захист довкілля від забруднення
органічними сполуками.........................................219
4 розділ
Узагальнення знань з хімії. Хімія і людство
§ 40. Багатоманітність речовин і хімічних реакцій ...........225
§ 41. Взаємозв’язки між речовинами
та їх взаємоперетворення.......................................231
Для допитливих. Взаємоперетворення
простих речовин хімічного елемента .....................236
§ 42. Місце хімії серед природничих наук.
Значення хімії для розвитку людства ......................237
§ 43. Хімічна наука у світі та в Україні. Видатні хіміки.....242
Післямова ..................................................................247
Відповіді до задач і вправ..............................................248
Словник термінів.........................................................253
Предметний покажчик .................................................257
Література з хімії ........................................................260
Інтернет&сайти, які містять цікавий матеріал з хімії ........260
ХiМiЯ.9 ХiМiЯ
ПАВЛО ПОПЕЛЬ, ЛЮДМИЛА КРИКЛЯ
ХiМiЯ 9 клас
9
КЛАС
ПІДРУЧНИК
КЛАС
Хімічні
реакції
Найважливіші
органічні
сполуки
2022
Хімія
і людство