МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

Вищий державний навчальний заклад України

«Буковинський державний медичний університет»
Кафедра медичної та фармацевтичної хімії

Затверджено на методичній нараді

кафедри медичної та фармацевтичної хімії
«____»___________ 20 р., пр. № ___
Зав. кафедри, д.х.н. проф. М.К. Братенко

МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА №2
З АНАЛІТИЧНОЇ ХІМІЇ ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ
Модуль 1. «Якісний аналіз»
Змістовий модуль 1. «Аналітична хімія та хімічний аналіз. Закон діючих
мас та його застосування до різних типів іонних рівноваг в аналітичній
хімії. Використання закону діючих мас до рівноваг у гетерогенних
системах та його значення в аналітичній хімії. Теорія та практика
аналізу катіонів I-III аналітичних груп»
Тема заняття: «Поняття про хімічну рівновагу. Гетерегоненні рівноваги
в системі «осад – насичений розчин» малорозчинного електроліту. Якісні
реакції катіонів ІІ та ІІІ аналітичних груп.»

Навчальний предмет аналітична хімія

Курс II
Факультет фармацевтичний

Спеціальність 226
«Фармація,
промислова фармація»

Кількість годин 4

Чернівці
Тема заняття: «Поняття про хімічну рівновагу. Якісні реакції катіонів ІІ та ІІІ
аналітичних груп»
1.Актуальність теми:
Катіони II аналітичної групи Ag+, Hg22+, Pb2+ є іонами важких металів. Їх виявляють у питній
воді, продуктах харчування, реактивах, навколишньому середовищі. Тому їх виявлення та
вивчення хімічних властивостей їх сполук є актуальним.
До складу катіонів III аналітичної групи входять Ba2+, Sr2+, Ca2+. Це S2 –елементи, сполуки
яких широко використовуються в медицини. ВаSO4 – рентгено-контрастний засіб; MgSO4
7H2O i MgS2O3 6H2O – протигіпертонічні, заспокійливі та протисудомні і спазмолітичні
засоби; MgO, Mg(OH)2 MgCO3 H2O – використовують при підвищеній кислотності
шлункового соку і як легкий проносний засіб; СаСl 2 6H2O, глюконат кальцію є
регуляторами обміну кальцію, мають антиалергічну і кровоспинну дію та ін. Тому
визначення катіонів S2-елементів мають актуальне значення у фармацевтичній хімії.
2. Тривалість заняття: 4 год. 3.
Навчальна мета
Студент повинен знати:
- склад II та III аналітичної групи катіонів (за кислотно-основною класифікацією); -
групові реакти II та III груп катіонів;
- якісні реакції визначення катіонів II та III аналітичних груп і умови їх виконання;
- систематичний хід аналізу суміші катіонів ІІ-III аналітичних груп за кислотноосновною
класифікацією;
- основні протолітичної теорії кислот і основ;
- добуток розчинності малорозчинного електроліту ;
- взаємозв’язок між розчинністю та добутком розчинності;
- фактори, що впливають на утворення осадів і повноту осадження;
- умови утворення осадів;
- умови розчинення осадів, приклади розчинення осадів в ході аналізу катіонів II та III
аналітичних груп.
Вміти:
- писати рівняння характерних реакцій катіонів II та ІІІ груп; - виконувати якісні реакції
катіонів II та ІІІ груп; - провести аналіз суміші катіонів II та ІІІ груп. Опанувати
практичні навички:
- використовування групового реактиву;
- проведення реакцій осадження, комплексоутворення та окислення-відновлення;
- виконання аналітичних операцій осадження, фільтрування, промивання, розчинення
осаду;
- аналізу осаду та фільтрату.
4. Поради студенту.
4.1. Теоретичні питання до заняття:
1. Оборотні і необоротні хімічні реакції. Поняття про хімічну рівновагу та закон діючих
мас.
2. Константа хімічної рівноваги та фактори, які впливають на її величину.
3. Типи констант хімічної рівноваги (Кс, Кр, Кт). Загальні і ступінчасті константи
рівноваги.
4. Рівновага у розчинах малорозчинних електролітів. Поняття про добуток
розчинності.
5. Розчинність малорозчинних електролітів та її розрахунок через добуток розчинності.
6. Умови утворення і розчинення осадів.
7. Вплив домішок сторонніх електролітів на розчинність малорозчинних електролітів.
Сольовий ефект.
8. Розчинення осадів під впливом кислот, в окисно-відновних реакціях та реакціях
комплексоутворення.
9. Реакції катіонів ІІ аналітичної групи. Дія розчинів хлоридної кислоти: сульфід-іонів,
лугів, йодиду калію, аміаку, хромат-карбонат та сульфат-іонів.
10. Систематичний хід аналізу суміші катіонів ІІ аналітичної групи. Запропонуйте хід
аналізу розчинів, які мають іони Ag+ і Hg2+; Hg2 і Pb2+; Ag+ і Pb2+.
11. Склад катіонів ІІІ аналітичної групи.
12. Якісні реакції катіонів ІІІ аналітичної групи.
13. Груповий реактив (1моль/л H2SO4 + C2H5OH) та умови його застосування.

4.2. Зміст теми:

Поняття про хімічну рівновагу.

За напрямком протікання хімічних реакцій їх поділяють на оборотні та

необоротні.
Необоротними називаються хімічні реакції, які протікають лише в
одному напрямку.
Оборотними називаються хімічні реакції, які за одних і тих же умов
одночасно протікають в двох протилежних напрямках.
Характерними ознаками оборотних реакцій є:
- оборотні реакції не протікають до кінця;
- жодна з реагуючих речовин не витрачається повністю;
- будь-яка оборотна реакція завершується встановленням хімічної
рівноваги.
Переважна більшість аналітичних реакцій протікають за участю іонів та
є оборотними.
Взаємозв’язок між концентраціями реагуючих речовин та швидкістю
хімічних реакцій виражається законом діючих мас (К.Гульдберг, П.Вааге,
1867р):
- при сталій температурі швидкість хімічних реакцій прямо пропорційна
добутку концентрацій (активностей) реагуючих речовин, взятих в степенях їх
стехіометричних коефіцієнтів.
Наприклад, для реакції:
aA + bB dD + eE
Швидкість цих реакцій описується рівняннями :
V1  k1C a ( A)  C b ( B) (1)
V2  k2C d ( D)  C e ( E ) (2)
де, k1,k2 - константи швидкості прямої (V1) і зворотної (V2) хімічних реакцій.
Вони характеризують вплив природи реагуючих речовин на швидкість
хімічних реакцій і залежать лише від температури. Якщо С(А ) = С(В) = 1
моль/л ,чи С(D) = C(Е) = 1моль/л , то V=k. Тобто, константа швидкості реакції
є швидкістю цієї реакції за стандартних умов.
Для оборотних хімічних реакцій на початковій стадії швидкість прямої
реакції максимальна, оскільки концентрації вихідних речовин найбільші. По
мірі протікання реакції і зменшення концентрації реагуючих речовин,
швидкість прямої реакції зменшується.
З цієї ж причини, в початковий момент часу, швидкість зворотної реакції
дорівнює нулю, а після появи в системі продуктів реакції її швидкість
поступово зростає. В певний момент часу наступає стан, коли швидкості
прямої і зворотної реакцій стануть рівними між собою (рис. 1).
Стан реагуючої системи, при якому швидкості прямої і зворотної реакцій
рівні між собою, називається хімічною рівновагою. При цьому склад системи
залишається постійним при незмінних зовнішніх умовах.

V1

V1 = V2
V2
t0 (час)
Рис.1. Зміна стану системи оборотної реакції в часі

Концентрації( активності) реагуючих речовин, які встановилися в момент

досягнення системою хімічної рівноваги, називаються рівноважними.
В стані рівноваги :
k1 [A] a . [B] b = k2 [D] d . [E] e (3)
k1 [ D]d  [ E ]e
Відношення  (4) ,
k2 [ A]a  [ B]b
називається константою хімічної рівноваги Кс , яка виражена в даному випадку
через рівноважні концентрації реагуючих речовин :
[ D]d  [ E ]e
Кс 
[ A]a  [ B]b (5)
Константа рівноваги хімічної реакції залежить лише від природи
реагуючих речовин та температури і не залежить від концентрації реагуючих
речовин. Вона є кількісною характеристикою хімічної рівноваги.
 За величиною константи хімічної рівноваги можна зробити висновок про
ступінь зміщення хімічної рівноваги в реакції: якщо Кс > 1 , то рівновага
зміщена в бік прямої реакції, якщо ж Кс < 1, то переважає зворотна реакція.
Рівняння (5) справедливе лише для ідеальних розчинів. Для реальних
розчинів використовують термодинамічні константи рівноваги:
а d ( D)  a e ( E ) [ D] d  [ E ]e  f Dd  f Ee f d ( D)  f e ( E )
КТ    K 
a a ( A)  a b ( B) [ A] a  [ B]b  f Aa  f Bb f a ( A)  f b ( B) (6)
c

В залежності від виду хімічних реакцій та напрямку їх протікання

розрізняють декілька типів констант хімічної рівноваги: константа утворення,
константа розпаду, константа іонізації, константа стійкості і інші.
Для багатоступінчастих процесів використовують загальні і ступінчасті
константи рівноваги:
H3PO4 H+ + H2PO-4, К1
H2PO4- H+ + HPO42-, К2
HPO42- H+ + PO43-, К3
____________________________________________

H3PO4 3 H+ + PO43-, Кзаг.

[ H  ]  [ H 2 PO4 ] [ H  ]  [ HPO42 ] [ H  ]  [ PO43 ]

К1  К2  К 
[ HPO42 ]
3
[ H 3 PO4 ] [ H 2 PO4 ]
Загальна константа хімічної рівноваги реакції багатоступінчастого процесу
дорівнює добутку ступінчастих констант рівноваги :

[ H  ]  [ H 2 PO4 ] [ H  ]  [ HPO42 ] [ H  ]  [ PO43 ] [ H  ]3  [ PO43 ]

К  К1  К 2  К 3    
[ H 3 PO4 ] [ H 2 PO4 ] [ HPO42 ] [ H 3 PO4 ]

Загальна константа хімічної рівноваги реакції дозволяє легко встановити

напрямок її протікання. Наприклад, в реакції розчинення FeS у сильних
мінеральних кислотах:
FeS(т) + 2H+ (р) Fe2+(р) + H2S(р),
мають місце наступні процеси:
а) іонізація FeS Fe2++ S2- , Кіон. = [Fe2+] . [S2-] = Кs (FeS);

б) утворення H2S з відповідних іонів 2H+ + S2- = H2S ;

[H 2 S ] 1
К утв  
[ H  ] 2  [ S 2 ] K a ( H 2 S )
Загальна константа рівноваги :
K s ( FeS ) 5,1 10 18
К  К іон  К ут в    390 ,
K a ( H 2 S ) 1,3 10  20
тобто К >>1, тому рівновага зміщена в бік розчинення FeS у сильних кислотах.
В загальному, хімічна реакція протікає в напрямку утворення більш
слабких електролітів, більш стійких сполук або менш розчинних електролітів.
Контрольні запитання та задачі:
1. Які реакції називаються оборотними і необоротними, їх характерні ознаки?
2. Дайте поняття про хімічну рівновагу та закон діючих мас.
3. Що називається константою хімічної рівноваги та які фактори впливають
на її величину? Наведіть основні типи констант хімічної рівноваги (Кс, Кр,
Кт).
4. Константи утворення та розпаду, їх різновиди. Загальні і ступінчасті
константи рівноваги.
5. Константа рівноваги реакції CO (г) + H20 (г)  CO2 (г) + H2 (г) дорівнює
0,60. Розрахуйте рівноважні концентрації всіх речовин, що беруть участь у
реакції, якщо початкові концентрації CO (г) і H2O (г) рівні 1 моль/л кожна.
6. Рівновага у реакції H2 (г) + J2 (г)  2 HJ (г) встановилася за таких умов: [H2]
= 0,4 моль/л, [J2] = 0,5 моль/л, а [HJ] = 0,9 моль/л. Розрахуйте початкові
концентрації водню та йоду і константу рівноваги цієї реакції.
7. Під час реакції CO (г) + H20 (г)  CO2 (г) + H2 (г) було змішано по 1 молю
усіх реагуючих речовин. Після досягнення рівноваги у системі було
знайдено 1,5 моль CO2. Розрахуйте константу рівноваги цієї реакції.
 Гетерогенні рівноваги в системі “осад – насичений розчин”.
Добуток розчинності малорозчинних електролітів.

В якісному аналізі гетерогенні рівноваги найчастіше встановлюються в

системі “осад – насичений розчин” малорозчинного електроліту.
Сильні електроліти, розчинність яких менша 10-2моль/л, вважаються
малорозчинними. Але абсолютно нерозчинних речовин в природі нема. Тому
завжди хоча б невелика частина малорозчинного електроліту, наприклад AgCl,
переходить в розчин і знаходиться там у вигляді гідратованих іонів (Ag + i
Cl-). Кристали ж твердої фази складаються із зв’язаних іонів. З часом
встановлюється динамічна рівновага між твердою фазою (осадом) та іонами в
розчині:
розчинення
AgCl (т) Ag+ + Cl-
Осад, осадження розчин,
тверда рідка
фаза фаза
У стані рівноваги число іонів Ag і Cl , яке переходить за одиницю часу
+ -

із твердої фази в розчин, дорівнює числу іонів Ag+ і Cl-, яке переходить за цей
же час із розчину в осад.
Таким чином, в гетерогенній системі, яка складається з осаду і
насиченого відносно нього розчину, безперервно протікають два протилежні
процеси, між якими встановлюється динамічна рівновага.
Константа, яка характеризує рівновагу у водному розчині
малорозчинного електроліту, називається добутком розчинності (Кs). В
насиченому водному розчині малорозчинного електроліту добуток
концентрацій його іонів, взятих в степенях їх стехіометричних коефіцієнтів,
при даній температурі є величина постійна і називається добутком
розчинності.
Кs(AgCl) = [Ag+] · [Cl-]
Добуток розчинності є кількісною характеристикою стану рівноваги у
водних розчинах малорозчинних електролітів.
В загальному випадку, якщо малорозчинний електроліт дисоціює за рівнянням
Аm Bn  mAn+ + nBm-,
то вираз для добутку розчинності буде мати вигляд:
Кs (Аm Bn) = [An+]m · [Bm-]n
Наприклад:
Кs (Ca3PO4)2 = [Ca2+] 3 · [PO43-]2
Наведені вирази добутків розчинності називаються концентраційними.
Термодинамічний вираз добутків розчинності необхідно представляти через
відповідні активності:
Кs(AgCl) = aAg+ · aCl- = CAg+ · f Ag+ · CCl- · fCl-
Оскільки розчинність малорозчинного електроліту дуже мала, то
коефіцієнти активності відповідних іонів практично дорівнюють одиниці.
Тому, на практиці найчастіше використовують концентраційні вирази
добутків розчинності.

Взаємозв’язок між розчинністю та добутками розчинності

Знаючи величину добутку розчинності, можна розрахувати молярну

розчинність (S) малорозчинного електроліту, тобто кількість речовини, яка
максимально може знаходитись в 1 л його насиченого розчину за даної
температури.
Для бінарного електроліту, наприклад AgCl, молярну розчинність можна
вирахувати із співвідношення:
S  Ks
S(AgCl) = 1,7  10 10
S(AgCl) = 1,31 · 10-5моль/л.
В загальному випадку для електроліту AmBn:
AmBn (т)  mAn+ + nBm-
𝑚+𝑛 𝐾𝑠
S= √
𝑚𝑚 ·𝑛𝑛
Для порівняння розчинності електролітів однотипного складу можна
безпосередньо співставити їх добутки розчинності: чим менша величина
добутку розчинності, тим менша розчинність електроліту. Наприклад, добутки
розчинності сульфатів катіонів ІІІ аналітичної групи мають значення:
Кs (BaSO4)=1,1·10-10 < Кs (SrSO4)=3,2 ·10-7< Кs (CaSO4)=2,5·10-5
Такі значення добутків розчинності дозволяють розрахувати
розчинність цих електролітів:
S(BaSO4) = 1,05 · 10-5 моль/л;
S(SrSO4) = 5,7 · 10-4 моль/л;
S(CaSO4) = 5 · 10-3 моль/л.
Тобто розчинність електролітів зростає в ряду:
BaSO4 → SrSO4 → CaSO4
Знаючи добуток розчинності Кs та розчинність S електролітів, а також
умови утворення і розчинення осадів, можна здійснювати їх селективне
осадження і розчинення. Саме тому, додавання до водних розчинів солей Sr2+
та Ba2+ насиченого розчину кальцію сульфату, спостерігається осадження
солей SrSO4 та BaSO4 .
На основі співставлення Кs і розчинності цих електролітів можна
пояснити явище вибіркового розчинення електролітів, що знаходяться в
суміші інших малорозчинних електролітів:

CaSO4 (т) SrSO4 (т)

+ Sr (р)
2+
+ Ca2+ (р)
BaSO4 (т) BaSO4 (т)
Спостерігається розчинення CaSO4 та утворення осаду SrSO4.
Це пояснюється тим, що розчинність SrSO4 менша за розчинність СaSO4,
але більша за розчинність BaSO4.
 Якщо електроліти містять іони різної зарядності, то порівняльну оцінку
їх розчинності можна здійснити лише з допомогою розрахунків розчинності S
або приведених добутків розчинності К1s, які враховують стехіометричні
коефіцієнти осадів.
Наприклад,
Кs (BaSO4) = 1,1 · 10-10
S(BaSO4) = 1,05 · 10-5 моль/л

Кs (Ba3(PO4)2) = 3,4 · 10-23

S(Ba3(PO4)2) = 1,3 · 10-5 моль/л.

Тобто розчинність барію фосфату дещо вища за розчинність барію

сульфату, хоча Кs (BaSO4)  Кs (Ba3(PO4)2).
Для таких випадків розраховують приведені добутки розчинності Кs1
(наприклад, за барієм):
3BaSO4  Ba3(PO4)2
Кs (BaSO4) = (1,1 10-10)3 = 1,33 · 10-30
1

тобто Кs 1 (BaSO4)  Кs (Ba3(PO4)2).

В такій же відповідності перебуває і розчинність цих електролітів.

Умови утворення та розчинення осадів

Знаючи величину Кs та S можна завчасно встановити умови розчинення

і утворення осадів.
1). Якщо в розчині добуток концентрацій іонів малорозчинного
електроліту дорівнює його добутку розчинності Кs, то такий розчин
називається насиченим. В насиченому розчині має місце динамічна рівновага
між осадом і розчином, тому осад не утворюється і не розчиняється. Приклад
1: Для малорозчинного електроліту аргентуму хлориду концентрація
насиченого розчину при 20ºС дорівнює 1,33 10-5 моль/л. Розрахувати добуток
розчинності аргентум хлориду.
В насиченому розчині має місце динамічна рівновага між осадом і
розчином:
AgCl (т) Ag+ (р) + Cl- (р),
тому добуток розчинності знаходять за рівнянням:
Кs (AgCl) = [Ag+] · [Cl-]
Ks (AgCl) = 1,33 10-5 · 1,33 10-5 = 1,77 · 10-10.
2). Осад малорозчинного електроліту утворюється в хімічних реакціях
тільки тоді, коли добуток концентрацій його іонів в розчині перевищує
величину Кs цієї сполуки. Такий розчин називається пересиченим. Необхідно
пам’ятати, що під час осадження жодний з іонів не може бути повністю
переведений у осад.
Приклад 2. Чи випаде осад, якщо змішати 100 мл 0,1 моль/л AgNO3 та
200 мл 0,2 моль/л NaCl?
 Кs (AgCl) = 1,77 · 10-10.
AgNO3 + NaCl  AgCl + NaNO3
Ag+ + Cl-  AgCl
Розв’язок:
100 ·0,1
С’(AgNO3) = = 3,3 · 10−2 моль/л
300
200 ·0,2
C’(NaCl) = = 1,3 · 10−1 моль/л
300
AgNO3  Ag+ + NO3-
NaCl  Na+ + Cl-
З наведеного знаходимо:
C(Ag+) = С’(AgNO3) = 3,3 · 10-2 моль/л;
C(Cl-) = C’(NaCl) = 1,3 · 10-1 моль/л
Для того, щоб встановити можливість утворення осаду AgCl, треба
знайти іонний добуток концентрацій іонів Ag+ і Cl- і порівняти з Кs (AgCl):
C(Ag+) · C(Cl-) = 3,3 · 10-2 · 1,3 · 10-1 = 4,29 · 10-3
Звідси [Ag+] · [Cl-]  Кs (AgCl)
Отже цей розчин є пересиченим. Тому з нього випадатиме осад доти,
поки добуток концентрацій іонів не зрівняється з добутком розчинності і
розчин стане насиченим.
Приклад 3. Розрахувати, при якому значенні pH почнеться осадження
магнію гідроксиду із 0,1 моль/л магнію хлориду, якщо Ks(Mg(OH)2) = 6 · 10-10.
Розв’язок: Враховуючи, що MgCl2 є добре розчинним у воді, а його
дисоціація повна:
MgCl2  Mg2+ + 2Cl-,
тому C(Mg2+) = C(MgCl2) = 0,1 моль/л

Mg(OH)2 (т) Mg2+(р) + 2OH- (р);

Умовою утворення осаду Mg(OH)2 є:
[Mg2+] · [OH-]2 ˃ 6 · 10-10. Враховуючи, що вираз добутку розчинності має
вигляд
Ks = [Mg2+] · [OH-]2, знаходимо
𝐾𝑠 6 · 10−10
COH- ˃ √ ˃√ ˃ 2,45 · 10-3 моль/л
[𝑀𝑔2+ ] 10−1
Таким чином: pH ˃ 14+ lg2,45 · 10-3 ˃ 11,4.

У відповідності до умов зміщення рівноваги, для найбільш повного

осадження будь-якого іона необхідно діяти надлишком осаджувального
реактиву. Як правило, на практиці досягають такої повноти осадження, щоб
залишковий вміст речовин у розчині не перевищував 10 -6моль/л. В цьому разі
вважають, що осадження речовин є повним.
3). Якщо в розчині добуток концентрацій іонів малорозчинного
електроліту менший від Кs, то такий розчин називається ненасиченим. В
ненасиченому розчині відбувається процес розчинення осаду.
При цьому іонний добуток малорозчинного електроліту є меншим за його
добуток розчинності.
Приклад 4 Чи випаде осад барію сульфату при змішуванні рівних об’ємів
розчинів барію хлориду та натрію сульфату, молярна концентрація яких рівна
2 · 10-6 моль/л, якщо Ks(BaSO4) = 1,1 · 10-10?
Розв’язок
При змішуванні рівних об’ємів отримаємо C(BaCl2) = C(Na2SO4) =
1 · 10 моль/л
-6

BaSO4 (т)  Ba2+(р) + SO42-(р)

[Ba2+] · [SO42-] = 1 · 10-6 · 1 · 10-6 = 1 · 10-12.
Оскільки, добуток концентрації іонів менший за добуток розчинності
барію сульфату осад не випаде.
Під час виконання систематичного аналізу катіонів часто виникає
потреба переведення осадів одних малорозчинних електролітів у інші.
Так, в процесі виконання якісного аналізу катіонів ІІІ аналітичної групи
(Ca , Sr2+ та Ba2+) їх осаджують груповим реактивом розчином розбавленої
2+

сульфатної кислоти. В результаті утворюються малорозчинні осади CaSO4,

SrSO4 та BaSO4. Осад відокремлюють центрифугуванням або фільтруванням.
Разом з тим, для відкриття катіонів вказаної групи їх знову необхідно
перевести у розчин, але сульфати кальцію, стронцію і барію не розчинні у воді,
кислотах та лугах.
З метою аналізу сульфати катіонів ІІІ аналітичної групи кип’ятять у
насиченому розчині соди Na2CO3. В результаті такої операції нерозчинні
сульфати переходять у нерозчинні карбонати:
СaSO4 (т) + Na2CO3 (р)  CaCO3 (т) + Na2SO4 (р),
SrSO4 (т) + Na2CO3 (р)  SrCO3 (т) + Na2SO4 (р),
BaSO4 (т) + Na2CO3 (р)  BaCO3 (т) + Na2SO4 (р)
Утворені карбонати легко розчиняються у мінеральних кислотах та
оцтовій кислоті, при цьому катіони Ca2+, Sr2+ та Ba2+ переходять у розчин, де
можуть бути ідентифіковані:
CaCO3 (т) + 2H+  Ca2+ (р) + H2O + CO2 (г)
SrCO3 (т) + 2H+  Sr2+ (р) + H2O + CO2 (г)
BaCO3 (т) + 2H+  Ba2+ (р) + H2O + CO2 (г)
Пояснити такий перехід одного малорозчинного електроліту
(наприклад, CaSO4) в інший малорозчинний елекроліт (CaCO3) можна на
підставі аналізу умов утворення та розчинення осадів з врахуванням
концентрації осаджуючого реагенту. Цей процес можна зобразити наступною
схемою:
CO2−
3 + 2Na
2+

СaSO4 (т) Na2CO3 (р)

2+ 2−
Ca + SO4

CaCO3 (т) + 2Na2+ (р) + SO2−

4 (р)
Тобто, мають місце два послідовні процеси:
1) Розчинення: СaSO4 (т)  Ca2+ (р) + SO2−
4 (р)
 Ця стадія описується константою рівноваги: Ks (CaSO4) = 2,5 · 10-5.
2). Осадження: Ca2+ (р) + CO2−
3 (р)  CaCO3 (т)
Константа рівноваги цієї стадії дорівнює: Ks (CaCO3) = 5 · 10-9.
Загальна константа рівноваги дорівнює добутку ступінчастих констант
рівноваги:
1 2,5 · 10−5
Крівн. = Ks(CaSO4) · = = 0,5 · 104 = 5 · 103
𝐾𝑠 (𝐶𝑎𝐶𝑂3 ) 5 · 10−9
Тобто Крівн ˃ 1, тому рівновага зміщується у бік утворення CaCO3 (т)

Вплив домішок сторонніх електролітів на розчинність

малорозчинних електролітів

Процес утворення осадів малорозчинних електролітів у значній мірі

залежить від присутності сторонніх електролітів.
Якщо сторонні електроліти містять у своєму складі одноіменні з
малорозчинним електролітом іони, то їх вплив можна пояснити наступним
чином.
Нехай має місце гетерогенна рівновага
BaSO4 (т)  Ba2+ (р) + SO2−
4 (р),
яка характеризується константою рівноваги
Ks (BaSO4) = [Ba2+] · [SO2−
4 ]
Якщо в цю систему увести розчинний електроліт, що містить іони Ba2+
або SO2− 2−
4 (наприклад Na2SO4), то концентрація іонів SO4 у розчині зросте. В
результаті:
C(Ba2+) · C(SO2−4 ) ˃ Ks(BaSO4), тому рівновага в системі зміститься вліво,
тобто розчинність BaSO4 зменшиться.
Отже, уведення у розчин малорозчинного електроліту одноіменних з
осадом іонів, які не утворюють з осадом комплексних сполук, зменшує
розчинність малорозчинного електроліту.
Саме з цією метою на практиці для повноти осадження того чи іншого
іона діють надлишком осаджуючого реактиву.
Якщо у розчин малорозчинного електроліту увести сторонні
електроліти, які не містять з осадом одноіменних іонів, то загальне число іонів
у розчині зросте, що викличе збільшення іонної сили розчину
I = ½∑ Ci · Zi2 .
Зростання іонної сили розчину зумовить зменшення коефіцієнтів
активності, а, відповідно, і зменшення активності іонів.
Оскільки добуток розчинності Ks при даній температурі є величина
постійна, то для її відновлення збільшиться розчинність осаду.
Отже, уведення у гетерогенну систему сторонніх електролітів, які не
містять з осадом одноіменних іонів, збільшить розчинність малорозчинних
електролітів. Таке явище носить назву сольового ефекту.
На практиці розчинення малорозчинного електроліту відбувається в тих
випадках, коли зв’язується один з його іонів, який здатний переходити в
розчин. Це досягається в таких випадках:
 1). Більшість осадів є солями слабких кислот, тому в присутності
сильних мінеральних кислот відбувається розчинення осадів.
Наприклад,
Ag2CrO4(т)  2Ag+(р) + CrO42-(р)
Якщо до осаду аргентуму хромату додати розчин нітратної кислоти
HNO3  H+ + NO3-,
то спостерігають розчинення Ag2CrO4 внаслідок зв’язування хромат – іонів в
малодисоційовану, але добре розчинну у воді дихромову кислоту
4H+ + 2CrO42-  H2Cr2O7 + Н2О
Концентрація хромат-іонів у розчині зменшиться. Тому
[Ag ] · [CrO4 ]  Кs. Для відновлення рівноваги деяка кількість осаду
+ 2 2-

Ag2CrO4 переходить у розчин.

Цим пояснюється розчинність малорозчинних гідроксидів в присутності
кислот:
Mg(OH)2  Mg2+ + 2OH- Кs =[Mg2+] · [OH-]2 = 5 · 10-12.
2HCl  2Cl- + 2H+
H+ + OH- = H2O
Іони гідрогену зв’язують в розчині іони ОН- в малодисоційовані
молекули води (Kдис (Н2О) =1,8 · 10-16). Внаслідок цього порушується
рівновага, для відновлення якої деяка кількість осаду Mg(OH)2 перейде в
розчин. Якщо кислоту додавати далі, то можна досягти повного розчинення
осаду Mg(OH)2.
2). Для розчинення осадів часто користуються реакцією
комплексоутворення. Наприклад, під час аналізу суміші катіонів другої
аналітичної групи, після їх осадження груповим реактивом, аргентум хлорид
відокремлюють від решти хлоридів другої аналітичної групи реакцією
комплексоутворення:
AgCl↓  Ag+ + Cl- ;
Ag+ + 2NH3  [Ag(NH3)2]+
В результаті зв’язування іонів аргентуму в розчинну комплексну сіль,
відбувається поступове розчинення AgCl.
Інший приклад
2KІ + Hg(NO3)2  HgІ2↓ + 2KNO3
HgІ2↓ + 2KІ  K2[HgІ4]
3).Часто для розчинення осадів малорозчинних електролітів
використовують реакції окиснення-відновлення. Так, купрум (ІІ) сульфід не
розчиняється в хлоридній кислоті внаслідок дуже малого добутку розчинності
(Кs(CuS)= 8,5·10-45). Концентрація сульфід-аніонів, які переходять в розчин із
цього осаду, настільки мала, що вона завжди залишається меншою, ніж
концентрація цих же іонів, які утворюються внаслідок дисоціації H2S  2H+ +
S2-:
K1дис (H2S)= 6 ·10-8 , К2дис (H2S) = 1· 10-14 .
Розчиняється CuS в нітратній кислоті внаслідок протікання окисно-
відновної реакції:
3CuS + 8HNO3 = 3Cu(NO3)2 + 2NO + 3S↓ + 4H2O
 CuS - 2 e- = Cu2+ + S↓ 3
NO3- + 4H+ + 3e- = NO + 2H2O 2
_______________________________________________________________

3CuS + 2NO3- + 8H+ = 3Cu2+ + 3S↓ + 2NO + 4H2O

Результатом цієї реакції є перехід іонів Cu2+ у розчин.

В цілому, повнота осадження речовин та їх розчинність, в тому числі і

ступінь чистоти, залежать від ряду факторів:
- природи малорозчинного електроліту, осаджуючого реактиву та
розчинника;
- концентрації реагентів;
- pH середовища;
- присутність сторонніх електролітів, які мають або не мають з осадом
одноіменних іонів;
- умови осадження (повільне чи швидке, із концентрованих або розбавлених
розчинів, перемішування чи відстоювання, тощо);
- характер утворених осадів (аморфний, кристалічний, дрібнозернистий і
інш.).
Контрольні запитання та задачі:
1. Які електроліти називаються малорозчинними?
2. Опишіть гетерогенну рівновагу у системі “осад-насичений розчин” на
прикладі BaSO4 та запишіть вираз його добутку розчинності Ks.
3. Що називається молярною розчинністю малорозчинних електролітів та як
її розрахувати через добуток розчинності?
4. Які умови утворення і розчинення осадів?
5. Як впливають сторонні електроліти на розчинність?
6. Які фактори впливають на повноту осадження та розчинення речовин?
7. Наведіть приклади розчинення осадів під впливом кислот, в окисно-
відновних реакціях та реакціях комплексоутворення.
8. В якій послідовності будуть осаджуватися сульфати катіонів ІІІ аналітичної
групи при дії групового реактиву ?
9. Чому катіони Ca2+ не заважають виявленню Sr2+ дією гіпсової води, а
катіони Sr2+ заважають виявленню Ca2+ дією амонію оксалату ?
10.Розрахуйте добуток розчинності кальцій оксалату, якщо у 500 мл його
насиченого розчину міститься 2,4 · 10-5 моль солі.
11.Як перевести сульфати катіонів ІІІ аналітичної групи, які не розчиняються
у мінеральних кислотах, у карбонати?
12.Чому карбонати катіонів Ca2+, Sr2+ та Ba2+ розчиняються у оцтовій кислоті?
13.Чи випаде осад PbCO3 при змішуванні 400 мл 0,001 моль/л Pb(NO3)2 та 100
мл 0,01 моль/л K2CO3, якщо добуток розчинності KS(PbCO3) = 7,5 · 10-14.
14.Розрахуйте добуток розчинності кальцій карбонату, якщо його розчинність
складає 0,013 г/л.
15.Розрахуйте добуток розчинності (Кs) арґентум хлориду, якщо концентрація
його насиченого розчину при 200 С дорівнює 1,33·10-5моль/л.
16.Розрахуйте добуток розчинності кальцій фосфату, якщо відомо, що в 1л
його насиченого розчину при 200 С міститься 2,2·10-4 г солі.
17.Чи утвориться осад барій сульфату при зливанні рівних об’ємів 2·10 -14
моль/л барій хлориду та натрій сульфату? Кs(BaSO4) = 1,1·10-10..
18.Чи утвориться осад арґентум хлориду, якщо до розчину NaCl з молярною
концентрацією 1·10-8моль/л додати такий же об’єм розчину арґентум
нітрату з концентрацією 1·10-3моль/л ? Кs(AgCl) = 1,6·10-10.
19.Обчисліть розчинність арґентум йодиду у г/л при 200 С, якщо Кs(AgJ) =
2,5·10-10.
20.Яка маса (г) кальцій оксалату може розчинитися в 200 мл води, якщо
Кs(CaC2O4) = 2,3·10-9.
21.Якою має бути концентрація оксалат іонів C2O4 2-, щоб із насиченого
розчину Ca3(PO4)2 випав осад кальцій оксалату? Кs(CaC2O4)= 2,3·10-9
Кs(Ca3(PO4)2) = 1·10-29.
22.Розчинність арґентум йодиду при 200 С дорівнює 1,2·10-8. Знайдіть добуток
розчинності AgJ.
23.Напишіть вираз добутку розчинності для осаду: Al(OH)3; Ag2CrO4; PbJ2;
Ba3(PO4)2; PbCrO4; PbСl2; Сr(OH)3.

4.3. Інструкція до виконання практичної роботи:

4.3.1. “Реакції катіонів II аналітичної групи”
1. Дія 2М розчину хлоридної кислоти.
Катіони II аналітичної групи утворюють з груповим реактивом НСl білі осади.
Ag+ + Cl- AgCl
Hg22+ + 2Cl-  Hg2Cl2
Pb2+ + 2Cl- PbCl2
Ці осади частково розчиняються у надлишку конц.НСl з утворенням комплексних іонів:
AgCl + Cl-  [AgCl2]-
HgCl2 + Cl-  [Hg2Cl3]-
PbCl2 + Cl-  [PbCl3]-
Хлорид свинцю добре розчиняється також в гарячій воді і таким чином його
відокремлюють від AgCl i Hg2Cl2. Хлорид срібла на відміну від Hg2Cl2, розчиняється в
NH4OH і так його відокремлюють в системат.ході аналізу. Хлорид ртуті (I) в розчині аміаку
чорніє через утворення дрібнодисперсної ртуті.
AgCl + 2NH4OH  [Ag(NH3)2]+ + Cl- + 2H2O
Hg2Cl2 + 2NH4OH  [NH2Hg2]Cl + NH4+ + Cl- + 2H2O
[NH2Hg2]Cl  NH2HgCl  + Hg
Виконання досліду:
У 3 пробірки відібрати по 2-3 краплі розчинів солей срібла, ртуті (I). В кожну з них додати
по 2-3 краплі 2 М НСl.
Випробувати розчинність утворених осадів у надлишку НСl і розчині аміаку.
2. Дія сульфід-іонів.
Катіони II групи утворюють з сульфід-іонами чорні осади, які розчиняються при нагріванні
в азотній кислоті.
Pb2+ + S2-  PbS
2Ag+ + S2-  Ag2S
Hg22+ + S2-  HgS + Hg
Виконання досліду:
До 2-3 крапель розчинів солей срібла, свинцю, ртуті (I) додають по 2-3 краплі розчину
сульфіду натрію.
3. Дія лугів.
Катіони срібла і свинцю утворюють з розчинами NaOH i KOH білі осади. Гідроксид срібла
швидко буріє з утворенням Ag2O. Гідроксид свинцю має амфотерні властивості.
Pb2+ + 2OH- Pb(OH)2 ; Pb(OH)2 + 2OH-  [Pb(OH)4]2-
Ag+ + OH-  AgOH  ; 2AgOH  Ag2O + H2O
Катіони ртуті (I) при взаємодії з лугами утворюють чорний осад оксиду ртуті (I).
Hg22+ + 2OH-  Hg2O + H2O
Всі оксиди і гідроксиди катіонів II групи розчиняються в азотній кислоті.
Виконання досліду:
До 2-3 крапель розчинів солей срібла, свинцю, ртуті (I) додають по 2-3 краплі розчину
NaOH або КОН. Утворені осади ділять на 3 частини і досліджують їх відношення до
розчинів аміаку, азотної кислоти, надлишку гідроксидів натрію або калію.
4. Дія розчину йодиду калію.
Ag+ + I-  AgI - жовтий колір
Pb2+ + 2I-  PbI2- золотисто-жовтий,розчинний у гарячій воді
Hg22+ + 2I-  Hg2I2 - зелений колір осаду, що розчиняеться у надлишку реактиву.
Одержати осади йодидів катіонів II групи і дослідити їх розчинність.
5. Дія розчину аміаку.
З розчином аміаку катіони срібла утворюють білий AgOH (швидко буріє), що розчиняється
у надлишку реактиву:
Ag+ + NH4OH  AgOH + NH4+
2AgOH  Ag2O + H2O
Ag2O + 4NH4OH  2[Ag(NH3)2]+ + 3H2O + 2OH-
В кислому середовищі і під впливом йодид-іонів аміачний комплекс срібла руйнується.
[Ag(NH3)2]+ + 2H+Ag+ + 2NH4+
[Ag(NH3)2]+ + I- + 2H2O  AgI + 2NH4OH
Катіони ртуті (I) з розчином аміаку утворюють амідний комплекс ртуті (I) і вільну ртуть
(осад темного кольору).
Катіони свинцю дають білий осад амфотерного гідроксиду свинцю, що розчиняється у
надлишку реагенту.
Виконання досліду аналогічно попереднім.
6. Дія хромат-, карбонат- і сульфат іонів.
Одержати забарвлені у червоно-жовті кольори осади хроматів та карбонатів і білі осади
сульфатів катіонів II аналітичної групи.
Дослідити їх розчинність в розчинах NaOH, HNO3, NH4OH.

4.3.2. “Реакції катіонів III аналітичної групи”.

1. Дія 1 М розчину сірчаної кислоти.
Ва2+ + SO42-  BaSO4 ДР = 1,1  10-10
Sr2+ + SO42-  SrSO4  ДР = 3,2  10-7
Са2+ + SO42- CaSO4  ДР = 2,5  10-5
Всі осади білого кольору, не розчинні в кислотах, лугах.
Для зниження розчинності СаSO4 в розчин 1 М сірчаної кислоти додають етиловий спирт.
Виконання: До 2-3 крапель розчинів солей Са2+, Ва2+, Sr2+ додають по 2-3 краплі 1М
розчину сірчаної кислоти та 3-5 крапель етанолу.
Дослідіть відношення осадів до дії розчинів мінеральної та оцтової кислот.
2.Дія гіпсової води (насичений розчин СаSO4).
Осад ВаSO4 утворюється швидко.
Осад SrSO4 утворюється повільно у вигляді каламуті при нагріванні. Реакція
використовується для визначення іонів Sr2+ у відсутності іонів Ва2+.
Виконання: До 2-3 крапель розчину солей барію, стронцію, кальцію додають по 3-4 краплі
гіпсової води. Досліджують відношення осадів до дії розчинів мінеральної та оцтової
кислот.
3.Дія карбонатів.
Ва2+ + СО32-  ВаСО3  ДР = 4,0  10-10
Sr2+ + CO32-  SrCO3  ДР = 1,0  10-10
Са2+ + СО32- СаСО3  ДР = 3,68  10-9
Утворені осади білого кольору, розчинні в мінеральних (НСl, HNO3) і оцтовій кислотах.
4.Дія хроматів
Ba2+ + CrO42- BaCrO4  ДР = 1,2  10-10
Sr2+ + CrO42-  SrCrO4  ДР = 3,6  10-5
Осади жовтого кольору.
Хромат кальцію порівняно добре розчиняється у воді.
(S(CaSO4) = 2,7  10-2 моль/л)
Осади ВаСrO4 i SrCrO4 розчинні в сильних кислотах (НСl). Осад SrCrO4, на відміну від
ВаСrO4 розчиняється також в оцтовій кислоті. Цю його властивість використовують для
видалення і визначення іонів Ва2+ у присутності Sr2+ i Ca2+. В оцтовій кислоті при дії
розчину K2CrO4 на суміш катіонів III групи утворюється лише осад ВаCrO4.
Виконання аналогічне попереднім дослідам.
5.Дія оксалатів.
Ba2+ + C2O4 2-  BaC2O4 ДР = 1,1  10-7
Sr2+ + C2O4  SrC2O4  ДР = 1,6  10-7
Ca2+ + C2O42- CaC2O  ДР = 2,3  10-9
Осади білого кольору, розчиняються в сильних кислотах (НСl, HNO3), але не розчиняються
в оцтовій кислоті.
Виконання досліду аналогічне попереднім.
6.Реакція забарвлення полум’я.
Солі барію забарвлюють полум’я в жовто-зелений, а стронцію і кальцію – в червоний колір.

4.4. Матеріали для самоконтролю:

4.4.1. Завдання
1. В якій послідовності будуть осаджуватися сульфати катіонів ІІІ аналітичної
групи при дії групового реактиву ?
2. Чому катіони Ca2+ не заважають виявленню Sr2+ дією гіпсової води, а катіони
Sr2+ заважають виявленню Ca2+ дією амонію оксалату ?
3. Запропонуйте хід аналізу виявлення Ba2+ в BaSO4.
4. Для форміатної кислоти НСООН при 250С рКа = 3,74. Розрахувати константу
іонізації форміатної кислоти.
5. Розрахуйте добуток розчинності (Кs) арґентум хлориду, якщо концентрація
його насиченого розчину при 200 С дорівнює 1,33·10-5моль/л.
6. Розрахуйте добуток розчинності кальцій фосфату, якщо відомо, що в 1л
його насиченого розчину при 200 С міститься 2,2·10-4 г солі.
7. Чи утвориться осад барій сульфату при зливанні рівних об’ємів
2·10-14 моль/л барій хлориду та натрій сульфату? Кs(BaSO4) = 1,1·10-10..
8. Чи утвориться осад арґентум хлориду, якщо до розчину NaCl з молярною
концентрацією 1·10-8моль/л додати такий же об’єм розчину арґентум
нітрату з концентрацією 1·10-3моль/л ? Кs(AgCl) = 1,6·10-10.
 9. Обчисліть розчинність арґентум йодиду у г/л при 200 С, якщо Кs(AgJ) =
2,5·10-10.
10. Яка маса (г) кальцій оксалату може розчинитися в 200 мл води, якщо
Кs(CaC2O4) = 2,3·10-9.
11. Якою має бути концентрація оксалат іонів C2O4 2-, щоб із насиченого
розчину Ca3(PO4)2 випав осад кальцій оксалату? Кs(CaC2O4)= 2,3·10-9
Кs(Ca3(PO4)2) = 1·10-29.
12. Розчинність арґентум йодиду при 200 С дорівнює 1,2·10-8. Знайдіть добуток
розчинності AgJ.
13. Напишіть вираз добутку розчинності для осаду: Al(OH)3; Ag2CrO4; PbJ2;
Ba3(PO4)2; PbCrO4; PbСl2; Сr(OH)3.

4.4.2. Тести
1. У якісному аналізі характерною реакцією на катіони аргентуму є:
A *реакція утворення сирнистого осаду AgCl, розчинного в розчині аміаку, який знову
випадає при додаванні НNО3
B реакція утворення сирнистого осаду АgCl, розчинного у кислотах
C реакція утворення комплексу, який руйнується дією розчину HNO3
D реакція утворення осаду, розчинного у розчині лугу
E реакція утворення жовтого осаду, розчинного у надлишку аміаку.

2. На розчин, отриманий обробкою осаду хлоридів катіонів II групи гарячою водою, подіяли
розчином калію дихромату. Утворився жовтий осад, нерозчинний в оцтовій кислоті, але
розчинний в лугах. Про наявність якого катіону це свідчить?
A*Плюмбуму(II)
B Меркурію(II)
C Барію(II)
D Аргентуму (І)
E Кальцію (II)

3. До II аналітичної групи катіонів за кислотно-основною класифікацією належать такі

катіони:
A *аргентуму, плюмбуму, меркурію(І)
B кальцію, стронцію, барію
C алюмінію, магнію, цинку
D цинку, алюмінію, хрому
E калію, барію, бісмуту

4. Для визначення якісного складу препарату на зразок досліджуваного розчину подіяли 2М

розчином HCl. Випав білий осад, розчинний у водному розчині аміаку. Про наявність яких
катіонів свідчить цей аналітичний ефект?
A *Аргентуму (І).
B Плюмбуму (ІІ).
C Меркурію (І).
D Меркурію (ІІ).
E Стануму (ІІ).

5. До досліджуваного розчину додали 2М розчин HCl. При цьому утворився білий осад,
який при обробці розчином аміаку почорнів. Який катіон присутній у розчині?
A. *Hg22+
B. Ag+
C. Pb2+
D. Ba2+
E. Mg2+

6. До досліджуваного розчину додали хлоридної кислоти. Осад, що випав, відфільтрували

та обробили на фільтрі гарячою водою, а після охолодження до фільтрату додали розчин
калію йодиду. Який катіон присутній у розчині, якщо осад мав жовтий колір?
A. *Pb2+
B. Ag+
C. Hg2+
D. Ca2+
E. Ba2+

7. До досліджуваного розчину додали розчин калію йодиду. Випав золотисто-жовтий осад,

який розчиняється в гарячій воді, надлишку реагенту і в оцтовій кислоті. Це свідчить про
присутність у розчині:
A. *Катіонів плюмбуму
B. Катіонів аргентуму
C. Катіонів бісмуту
D. Катіонів меркурію (ІІ).
E. Катіонів меркурію (І).

8. У хіміко-аналітичній лабораторії спеціаліст досліджував розчини, що містять суміші

катіонів. У якому з розчинів містяться лише катіони ІІ-ої аналітичної групи? A. *Ag+,
Hg22+, Pb2+ B.
Hg22+, NH4+, Ag+ C.
Na , Pb , Ni2+
+ 2+

D. Na+, Hg22+, NH4+

E. Pb2+, Ag+, Со2+

9. При проведенні реакції ідентифікації катіонів срібла на розчин подіяли хлоридною

кислотою, а потім розчином аміаку. Яка сполука при цьому утворилася?
A. *[Аg(NН3)2]Сl
B. [Аg2(NН3)3]Сl
C. АgОН
D. АgСl
E. [Аg(NН3)3]Сl

10. Хімік-аналітик проводить якісний аналіз катіонів другої аналітичної групи. Який
реагент використовують для розділення хлоридів срібла та ртуті?
A. *Розчин аміаку
B. Розчин хлороводневої кислоти
C. Розчин натрію гідроксиду
D. Розчин натрію нітрату
E. Розчин калію хлориду

11. Яким реагентом в систематичному ході аналізу можна розділити хлориди арґентуму та
меркурію(І) і водночас виявити катіони меркурію(І)? A. *Розчином аміаку. B.
Розчином лугу
C. Гарячою водою
D. Розчином нітратної кислоти
E. Надлишком концентрованої хлоридної кислоти

12. До розчину, що досліджують, додали розчин аміаку. Випав чорний осад. Це свідчить
про присутність у розчині:
A. *Катіонів меркурію(І)
B. Катіонів купруму(ІІ) C. Катіонів феруму(ІІІ)
D. Катіонів феруму(ІІ)
E. Катіонів арґентуму(І)

13. До другої групи катiонiв належать катiони Pb2+, Ag+, Hg2+2. Який розчин буде груповим
реагентом на другу групу катiонiв?
A. *HCl
B. H2SO4
C. HNO3
D. NaOH
E. NH3

14. При додаваннi розбавленого розчину хлороводневої кислоти до розчину, що

аналiзується, утворився бiлий сирнистий осад. Про присутнiсть яких iонiв це свiдчить?
A. *Аргентуму
B. Амонiю
C. Феруму (II)
D. Барiю
 E. Йоду

15. До дослiджуваного розчину додали 1М розчин сульфатної кислоти. Випав осад

бiлого кольору, розчинний у лугах. Це свiдчить про присутнiсть у розчинi:

A. *Катiонiв плюмбуму
B. Катiонiв кальцiю
C. Катiонiв барiю
D. Катiонiв аргентуму
E. Катiонiв меркурiю (I)

16. Який катіон III аналітичної групи (кислотно-основної класифікації) знаходиться в

розчині, якщо при нагріванні з гіпсовою водою через декілька хвилин розчин мутніє? A
*Стронцію B Кальцію
C Магнію
D Плюмбуму(II)
E Меркурію(II)

17. Катіони кальцію входять до складу деяких

фармацевтичних препаратів. Фармакопейною реакцією для виялення катіону кальцію є
реакція з розчином:
A *Амонію оксалату
B Кислоти хлористоводневої
C Калію йодиду
D Амонію гідроксиду
E E Натрію гідроксиду

18. З якою метою поряд з використанням групового реактиву ІІІ аналітичної групи
використовують етиловий спирт?
A * Для забезпечення повноти осадження всіх катіонів цієї групи
B Для подальшого розчинення утворених осадів.
C Для дробного осадження катіонів
D Для зміни рН середовища
E Для запобігання комплексоутворення.

19. Який аналітичний ефект очікується при дії калію гексаціаноферату(ІІ) на катіони Са2+:
A *Утворення білого дрібнокристалічного осаду
B Утворення жовто-зелених кристалів
C Коричневе забарвлення розчину
D Утворення комплексної сполуки синього кольору
E Утворення білого драглистого осаду
20. До III аналітичної групи катіонів за кислотно-основною класифікацією належать такі
катіони:
A *кальцію, стронцію, барію
B алюмінію, магнію, цинку
C калію, барію, бісмуту
D аргентуму, плюмбуму, ніколу
E цинку, алюмінію, хрому

21. У якісному аналізі при осадженні сульфатів катіонів третьої аналітичної групи (Ca 2+,
Sr2+, Ba2+) з метою зменшення їх розчинності у розчин додають:
A *етиловий спирт
B дистильовану воду
C бензол
D хлороформ
E аміловий спирт

22. Укажіть, який реагент дозволяє виявити катіони барію у присутності катіонів кальцію і
стронцію:
A. * Калію дихромат
B. Калію хлорид C. Калію йодид D. Калію нітрат
E. Натрію гідроксид

23. До складу третьої аналітичної групи катіонів (за кислотно-основною класифікацією)

входять Ca2+, Sr2+, Ba2+. Яка кислота може бути осаджувачем (груповим реагентом) цієї
групи катіонів?
A. *H2SO4 B. HNO3
C. HCl
D. CH3COOH
E. HClO4

24. При проведенні систематичного ходу аналізу на розчин подіяли груповим реагентом 1М
H2SO4 У присутності етилового спирту утворився білий осад. Катіони якої групи присутні
у розчині?
A. *III B. I
C. II
D. IV E. VI

25. На катіони третьої аналітичної групи подіяли розчином сульфатної кислоти. Який з
катіонів групи осаджується останнім? A. *Кальцій B.
Магній C.
Стронцій
D. Барій
E. Плюмбум

26. Леткі сполуки кальцію забарвлюють безбарвне полум’я пальника у:

A. *Червоний колір
B. Жовтий колір C. Фіолетовий колір
D. Жовто-зелений колір
E. Зелений колір

27. При внесенні у полум'я пальника солі невідомого катіону спостерігається зміна його
забарвлення на цегляно-червоний. Укажіть, який це катіон?
A. *Кальцій
B. Амоній C. Магній
D. Манган
E. Плюмбум
28. Полум'я пальника у присутності солей невідомого катіону забарвлюється у
карміновочервоний колір. Укажіть, який це катіон?
A. *Стронцій
B. Амоній
C. Натрій
D. Калій
E. Ферум

29. При внесенні у полум'я пальника солі невідомого катіону спостерігається жовто-зелене
забарвлення. Укажіть, який це катіон? A. *Барій B. Амоній C.
Плюмбум
D. Магній
E. Калій

30. Дослiджуваний розчин з натрiю родизонатом утворює червоно-буру пляму, яка червонiє
при дiї розчину хлоридної кислоти. Наявнiсть якого катiону це пiдтверджує?
A. *Барiю
B. Стронцiю
C. Кальцiю
D. Алюмiнiю
E. Магнiю

Рекомендована література Основна

1. Присяжнюк П.В. Аналітична хімія. Теоретичні основи якісного аналізу. Навчальний
посібник. – Чернівці: БДМУ, 2020 – 71 с.

Додаткова
 1. Присяжнюк П.В., Костюк Л.С., Панімарчук О.І. Аналітична хімія /
Навчальний посібник. –Чернівці: Медуніверситет, 2017. -С.35-44, 47-49, 54-59, 61-
62, 98-103.
2. Присяжнюк П.В., Костюк Л.С. Аналітична хімія ч.1. Якісний аналіз /
Навчальний посібник. –Чернівці: Медуніверситет, 2012.-С. 32-41, 49-54, 86-91.
3. Болотов В.В., Свєчнікова О.М., Колісник С.В. та інші. Аналітична хімія. –
Харків, Видво НФаУ “Оригінал”, 2004.-С. 34-41. 4. Гайдукевич О.М. , Болотов В.В.,
Сич Ю.В. та інші. Аналітична хімія. –Харків, Вид-во. Основа, 2000.-С. 76-91.
4. Пономарев В.Д. Аналитическая химия -М.: Высшая школа, 1982.-С.202-206.
5. Харитонов Ю.Я. Аналитическая химия (аналитика). В 2-х кн. Кн.1. Общие
теоретические основы. Качественный анализ. М: Высш. шк., 2001. - 604 с.

Методичну розробку склав доц. Присяжнюк П.В.

Рецензія позитивна ас.

Панімарчук О.І.