ПЕДАГОГІЧНІ СИТУАЦІЇ

Запропонуйте свій варіант (варіанти) розв’язання педагогічної ситуації та

обґрунтуйте його (їх)

1. В сучасній програмі з хімії автори використовують при стуктуруванні

навчального матеріалу про основні класи неорганічних речовин принцип
укрупнених дидактичних одиниць.
Згідно з іншим дидактичним принципом розподілу труднощів навчального
матеріалу класи неорганічних сполук вивчаються не в одній темі, а в
декількох. Виявіть можливі проблемні ситуації, сформулюйте проблеми,
запропонуйте їх розв’язання.
Відповідь: Проблема: обгрунтування послідовність вивчення
властивостей основних класів неорганічних сполук для усвідомленого
засвоєння знань і вмінь та використання їх у процесі пізнання і
практичній діяльності, відображення властивостей представників
певних класів речовин, через складання хімічних рівнянь.
Для визначення послідовності вивчення понять і термінів в темі «
Основні класи неорганічних сполук « використовують метод графів. Це
дозволить рівномірно розподілити навчальний метаріал з урахуванням
часу на формування вмінь складати рівня.
2. Щоб продемонструвати амфотерність алюміній гідроксиду, його спочатку
добувають. Вчитель до розчину лугу додав розчин алюміній нітрату, але
осаду не одержав. Запропонуйте обґрунтування проведення досліду для
розв’язання проблеми амфотерності.
Відповідь: Щоб продемонструвати амфотерність гідроксиду та дослідити
його властивості його можна добути іншим способом, наприклад до розчину
алюміній хлориду додаємо розчин амоніаку. Випадає осад алюміній
гідроксиду, що алюміній гідроксид розчиняється і в кислотах, і в лугах –
свідчить про амфотерність алюміній гідроксиду.
3. Учень, характеризуючи хімічні властивості сірки, зокрема, взаємодію з
киснем при нагріванні, написав рівняння хімічної реакції 2S + 3O 2 = 2SO 3 .
Вчитель вказав на помилку. Проте, учень навів приклад утворення вищого
оксиду фосфору при спалюванні фосфору в надлишку кисню. Встановіть
проблемну ситуацію, сформулюйте проблему, запропонуйте варіанти її
розв’язання.
4. Для первинного ознайомлення учнів з поняттями «електроліти» і
«неелектроліти» вчитель використав демонстраційний експеримент. Потім
з учнями виявлялась залежність між будовою речовин та їх здатністю бути
чи не бути електролітами. На наступному уроці розглядалися механізми
електролітичної дисоціації електролітів. Проводячи узагальнюючу бесіду,
вчитель виявив, що багато учнів пояснюють утворення іонів у розчині як
наслідок дії електричного струму. Сформулюйте проблему і розв’яжіть її.
Відповідь: Учні допустилися так званої « Фарадеївської помилки». Ця
помилка виникає через, те що для підтвердження цього процесу вчитель
передусім демонструє досліди, за допомогою яких доводять електричну
провідність розчинів електролітів. Тому, щоб запобігти цієї помилки,
вчитель повинен дібрати такі досліди, у яких наявність іонів у розчині
доводиться хімічним, а не фізичним шляхом.
5. Лаборант, готуючи реактиви до уроку «Узагальнення і
систематизація знань з теми «Електролітична дисоціація», переплутав
етикетки на розчинах НСІ, ZnCI 2 , KCI, KOH. Про це він повідомив вчителя
вже під час уроку перед проведенням дослідів. Встановіть проблемну
ситуацію, сформулюйте проблему, запропонуйте варіанти її розв’язання.
Відповідь: Щоб не готувати нові розчини НСІ, ZnCI2 , KCI, KOH, можна
їх перевірити. Треба взяти лакмус або метилоранж, то НCl- це кисле
середовище, то метилоранж стане рожевим. KCI – нейтральне
середовище, тому лакмус не змінить колір. ZnCI2 – кисле серодовища,
лакмус дасть червоне забарвлення. KOH – лакмус дасть синє
забарвлення.
6. Щоб полегшити вивчення старшокласниками органічної хімії теоретичні
аспекти будови вуглеводнів (типи гібридизації атомних орбіталей,
просторова будова молекул тощо) були вилучені з програми. Акценти були
зміщені на застосування речовин, опис їх властивостей. У багатьох учнів
знизився інтерес до вивчення предмету порівняно з попередніми роками.
Виявити і сформулювати проблему на основі даної проблемної ситуації.
Запропонувати її розв’язання.
Відповідь: Необхідно вибудовувати теоретичну логіку предмета,
правильно орієнтувати дітей щодо формування в них розумових дій, щоб
в учнів не виникло безпорадності перед новим навчальним матеріалом.
Учителю треба зробити учня співучасником навчання, а не виконавцем
його волі. Мотивацією може бути окреслення перспектив вивчення
теми, визначення мети вивчення навчального матеріалу, удосконалення
навичок, необхідних для розв’язання проблеми, усвідомлення співучасті
і взаємодії з іншими.