НЕОРГАНІЧНА ХІМІЯ

ПРАКТИКУМ
 Міністерство охорони здоров’я України
Криворізький медичний коледж

НЕОРГАНІЧНА ХІМІЯ

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ з ПІДГОТОВКИ

ДО ЛАБОРАТОРНО – ПРАКТИЧНИХ РОБІТ
(для студентів заочної форми навчання)

Кривий Ріг
2021 р.
Неорганічна хімія:- методичні рекомендації з підготовки до лабораторно-
практичних робіт (для студентів заочної форми навчання).

Укладач: Потрясова В.Б., викладач хімії Криворізького медичного коледжу

Інструкція до практичного заняття № 1

Тема: Вивчення квантово-механічної будови атома. Теорія
будови речовини як наукова основа вивчення хімічних
елементів та їх сполук.
Знати:
 1. Основні положення електронної теорії будови атома.
2. Електронна оболонка. Орбіталь. Характеристика стану електронів за допомогою
квантових чисел.
3. Принцип Паулі. Принцип найменшої енергії. Правило Гунда.
4. Енергія іонізації. Енергія спорідненості до електрона. Електронегативність.
5. Причини періодичного змінення властивостей електронів у світлі теорії будови
атома.
6. Хімічний зв’язок. Типи кристалічних граток.
Вміти:
1. складати електронні формули атомів та йонів в основному та збудженому станах;
2. характеризувати хімічний елемент за електронною формулою та місцем
знаходження в періодичній системі;
3. складати хімічні та структурні формули;
4. визначати типи хімічного зв’язку;
5. визначати ступінь окиснення атома елемента;
6. визначати типи кристалічних граток.
Питання самоконтролю
1. Напишіть електронну формулу елемента, атом якого містить на 3d- підрівні один
електрон. У якому періоді, групі, підгрупі він знаходиться і як називається?
2. Складіть електронну формулу і скорочену електронну формулу елементів з
порядковими номерами : 24, 29,40,82. Зазначте розподіл електронів за квантовими
комірками ( орбіталями ).
3. Якому хімічному елементу відповідає електронна конфігурація
1s22s22р63s23р6 4s1 …. 4d25s2
1s22s22р63s23р6 3d24s2 …. 4s2 4р3?
4. Напишіть електронну конфігурацію
а) атому Са б) йона Са2+ в) атома СІ г) йона СІ-
5. Пояснити механізм утворення молекул : ССІ4, ВеF2, ВСІ3
Література:
 М.А.Тамаров « Неорганическая химия» М.Медицина с.30-75
 Е.Т.Оганесян «Неорганічна хімія» Москва Медицина 1989 с.50-88;23-28
 Н.В.Романова « Загальна та неорганічна хімія» Перун 2004 с.32-106
 Левітін Е.Я. др. «Загальна та неорганічна хімія» 2002, с17-110

Самостійна робота № 1
Тема : Періодичний характер зміни властивостей атомів
елементів. Вплив електронної будови атомів на властивості
елементів.
Прочитайте с. 58-67 підручника «Загальна та неорганічна хімія», Левітін Е.Я.
др., 2002
Заповни таблицю для елементів ІІІ періоду. Зроби висновок щодо впливу електронної
будови атомів на властивості елементів.______________________________________
група І ІІ ІІІ І\/ \/ \/І \/ІІ
________________________________________________________________________
Хімічний знак
Протонне
число
Розподіл
електронів за
енергетичними
рівнями
Схема будови
зовнішнього
шару
 Самостійна робота № 2
Тема: Металевий зв’язок. Водневий зв’язок. Типи кристалічних
граток.
Прочитайте с. 103-110 підручника «Загальна та неорганічна хімія» Левітін Е.Я.
др., 2002
Заповни схему «Типи кристалічних решіток»
Схема «Типи кристалічних решіток»

Заповни таблицю
У таблиці наведені значення температур плавлення простих речовин, утворених
елементами 3- го періоду. Вкажіть тип кристалічної решітки для них. Обґрунтуйте
свій вибір.
Nа Мg АІ Sі Р красн. S8ромб. СІ2 Аr
t° пл. С 98 650 660 1420 600 113 -101 -189
Тип
крист
реш

За малюнком пояснить механізм утворення металевого зв’язку

______________________________________________
____________________________________________
Метали- речовини, які під час утворення сполук віддають електрони. Під час утворення
____________________________________________
простих речовин металів, вони віддають електрони, які є у них на зовнішньому
енергетичному рівні, перетворюючись на позитивно заряджені йони- катіони. Електрони, що
____________________________________________
знаходяться у «вільному» стані, утворюють електронне море
__________________________________________________________________________
__________________________________________________________________________
 введення тексту

__________________________________________________________________________
_______________________________________________
За малюнком пояснить механізм утворення водневого зв’язку

Водневий звʼязок-звʼязок, який виникає між атомом Гідрогену та сильним електронегативним елементом(неметалом).
__________________________________________________________________________
аслідок ковалентного полярного звʼязку спільна електронна пара зміщується до більш електронгативного елемента, на одному з них виникає частково не
__________________________________________________________________________
частково позитивний заряд. Це і дозволяє утворити водневий звʼязок. До Гідрогену, який набув частково позитивний заряд «наближається» елемент з не
ступенем окиснення, і навпаки з сильним елетронегативним елементом.
_____________________________________________________
Самостійна робота № 3
Тема : Складання рівнянь окисно-відновних реакцій.
Опрацювати текст:
Розстановка коефіцієнтів в рівняннях окисно-відновних реакцій, які відбуваються з
участю органічних речовин може здійснюватись як методом електронного баланса,
так і методом напівреакцій. введення тексту
Приклад: СООН
СН3
+7 +4
+ КМnО4 = + МnО2

Реакція відбувається в розчині, тому можна використати метод напівреакцій. Толуол (

С6Н5СН3) – неелектроліт, бензойна кислота ( С6Н5СООН) практично не дисоціює на
йони, тому їх формули записуємо в молекулярному вигляді

1 2 6 С6Н5СН3 + 2Н2О – 6е = С6Н5СООН + 6Н+ - окиснення , відновник

2 1 3 МnО4-+ 2Н2О + 3 е = МnО2 + 4ОН- - відновлення , окисник

С6Н5СН3 +2 МnО4- = С6Н5СООН + 2 МnО2 + 2ОН-

Кінцеве рівняння
СООН
СН3

+ 2КМnО4 = + 2МnО2 + 2КОН

або з урахуванням нейтралізації:

СООН
СН3

+ 2КМnО4 = + 2МnО2 + КОН + Н2О

Приклад:
С2Н5ОН + К2Сr2О7 + Н2SО4 = СН3СОН + Сr2(SО4)3 + К2SО4 + Н2О
 3 1 2 С2Н5ОН – 2е = СН3СОН + 2Н+ - окиснення , відновник
1 3 6 Сr2О7 2-+ 14Н+ + 6 е = 2Сr3+ + 7Н2О - відновлення , окисник

3 С2Н5ОН + Сr2О7 2- + 8Н+ = 3СН3СОН + 2Сr3+ + 7Н2О

Кінцеве рівняння
3С2Н5ОН + К2Сr2О7 + 4Н2SО4 = 3СН3СОН + Сr2(SО4)3 + К2SО4 + 7Н2О

Розставити коефіцієнти в рівнянні

СН2ОН(СНОН)4СОН + КМnО4 + Н2SО4 = СО2 + Н2О +МnSО4 + К2SО4
Примітка
СН2ОН(СНОН)4СОН = С6Н12О6
__________________________________________________________________________
__________________________________________________________________________
__________________________________________________________________________
__________________________________________________________________________
__________________________________________________________________________
__________________________________________________________________________
________________________________________________________________________

Прочитайте с. 246--250 підручника «Загальна та неорганічна хімія» Левітін Е.Я.

др., 2002
Дайте відповіді на запитання
Внутрішньомолекулярні окисно – відновні реакції ___________________________
__________________________________________________________________________
Окиснювально-відновні реакції, внаслідок яких змінюють ступінь окиснення два різних елементи, що входять до складу однієї молекули, називають
внутрішньомолекулярними реакціями.
__________________________________________________________________________
Реакції диспропорціонування ______________________________________________
__________________________________________________________________________
еакціями диспропорціонування (дисмугації) називають окисню-вально-відновні реакції, внаслідок яких одночасно збільшується і зменшується ступінь
__________________________________________________________________________
окиснення одного елемента.

Фактори, що впливають на протікання окисно – відновних реакцій ____________

__________________________________________________________________________
Окиснювально-відновні реакції відбуваються лише за певних умов: кислотності
__________________________________________________________________________
ередовища, температурі, концентрації реагую-чих речовин, наявності каталізатора,
__________________________________________________________________________
а для газоподібних речовин, крім вищесказаного, ще й в залежності від тиску.
__________________________________________________________________________
__________________________________________________________________________
__________________________________________________________________________
Інструкція до лабораторно-практичного заняття № 2
Тема: Вивчення енергетики та спрямованості хімічних процесів,
хімічної кінетики та хімічної рівноваги. Вивчення окисно-
відновних реакцій, складання рівнянь.
Знати:
1. Загальні поняття про закономірності перебігу хімічних реакцій.
2. Хімічна рівновага. Принцип Ле-Шательє.
3. Окисно-відновні реакції.
4. Окиснення, відновлення, складання рівнянь окисно-відновних реакцій методом
напівреакцій, основні типи окисно-відновних реакцій.
Вміти:
1. Визначення процесів окиснення та відновлення, окисників та відновників.
2. Визначення коефіцієнтів методом електронного балансу, методом напівреакцій
3. Пояснювати закономірності перебігу хімічних процесів, вплив різних факторів на
швидкість протікання хімічних реакцій
 Питання самоконтролю
І. Розв’язати вправи
1. Розставити коефіцієнти методом напівреакцій
Н2S + К2Сr2О7 + Н2SО4= S + Сr2 (SО4)3 + К2 SО4 + Н2О
КМnО4 + NаNО2 + Н2О = МnО2 + NаNО3 + КОН
СrСІ3 + Вr2 +NаОН = Nа2СrО4 + NаВr + NаСІ + Н2О
МnО2 + КСІО3 + КОН = К2 МnО4 + КСІ + Н2О
Ві2О3 + Вr2 + КОН = КВr + Ві2О5 + Н2О
2. Пояснити чому речовини перманганат калію, дихромат калію, сульфатна
кислота, нітратна кислота можуть виявляти тільки окислювальні властивості.
3. Якими властивостями ( окисник, відновник, як окисник так і відновник ) можна
охарактеризувати речовини: Nа2SО3, РН3, NН3, РbО2, Н2S, НМnО4.
ІІ. Підготуватись до лабораторної роботи
Тема : Властивості перманганату калію у різних середовищах
Мета : Дослідити вплив середовища на окисні властивості перманганату калію.
В три пробірки додати по 3 краплі розчину перманганату калію.В І – 2 краплі розчину
сульфатної кислоти ( 2 моль/л ), в ІІ – 2 краплі дистильованою води, в ІІІ – 2 краплі
розчину гідроксиду натрію. Після цього в кожну пробірку додати розчин сульфіту
натрію до зміни забарвлення розчину.
Завдання:
1.Написати рівняння реакції методом напівреакцій.
2.Зробити висновок, як впливає характер середовища на протікання окисно-відновних
реакцій за участю перманганату калію.
Література:
 М.А.Тамаров « Неорганическая химия» М.Медицина с.177-185, 227-231
 Н.В.Романова « Загальна та неорганічна хімія» Перун 2004 с.182-188
 Левітін Е.Я. др. «Загальна та неорганічна хімія» 2002, с157-176,240-260
 Самостійна робота № 4
Тема : Способи вираження складу розчинів.
Прочитайте с. 178-182 підручника «Загальна та неорганічна хімія» Левітін Е.Я.
др., 2002
Розв'язати задачи
1. Визначте масу води, в якій треба розчинити 50 г цукру, щоб утворився розчин з
масовою часткою розчиненої речовини 20 %.

2. Визначте масу цукру, яку треба розчинити в 200 г води, щоб утворився розчин
з масовою часткою розчиненої речовини 10 %.

3. Визначте масову частку цукру в розчині, який утворився при розчиненні 30 г

цукру в 240 г його розчину з масовою часткою15 % ?

4. Визначте масу цукру та його розчину з масовою часткою 10%, необхідні для
приготування 270 г розчину з масовою часткою 20% .

5. Визначте масу цукру, яку треба розчинити в 240 г розчину з масовою часткою
10%, щоб утворився розчин з масовою часткою 20%.
 6. Визначте масу розчину цукру з масовою часткою 10 %, в якому треба
розчинити 30 г цукру, щоб утворився розчин з масовою часткою 20 %.

7. Визначте масову частку цукру в розчині, який утвориться при змішуванні 100г
розчину цукру з масовою часткою 60% з 200 г води.

8. Визначте маси води та розчину цукру з масовою часткою 60%, необхідні для
виготовлення 600 г розчину цукру з масовою часткою 20% .

9. Визначте масу води, яку треба добавити до 200 г розчину цукру з масовою
часткою 60% , щоб утворився розчин з масовою часткою 20%.

10. Визначте масу розчину цукру з масовою часткою 60%, який треба добавити до
400 г води, щоб утворився розчин з масовою часткою 20 % .

Інструкція до лабораторно-практичного заняття № 3

Тема: Розв’язування задач за темою «Розчини». Способи
вираження складу розчину.
Знати:
 1. Суть основних положень: розчин, розчинник, розчинена речовина; дисперсні системи,
види дисперсних систем.
2. Розчинність газів, рідин, твердих речовин, та фактори від яких вона залежить.
3. Гідратна теорія розчинів Д.І.Менделєєва.
4. Насичені і ненасичені та перенасичені розчини.
5. Способи вираження складу розчинів: масова частка, молярна концентрація, молярна
концентрація еквіваленту, титр розчину.
Вміти:
1. Визначення кількості розчинника та розчиненої речовини для приготування розчину
2. Змішування розчинів з відомою масовою часткою, молярною та еквівалентною
концентрацією
3. Перехід від одного способу вираження концентрації речовини у розчині до іншого
Питання для самоконтролю
1. Дати визначення: розчин, розчинник, розчинена речовина; насичений розчин,
пересичений розчин, суспензія, емульсія, колоїдний розчин, дисперсні системи.
2. Фактори, від яких залежить розчинність газів, рідин, твердих речовин.
3. Гідратна теорія розчинів Д.І.Менделєєва.
4. Масова частка, молярна концентрація, молярна концентрація еквіваленту, титр
розчину.
5. Алгоритм приготування розчину з певною масовою часткою розчиненої речовини.
6. Алгоритм приготування розчину з певною молярною концентрацією розчиненої
речовини, молярною концентрацією еквіваленту.
Розв’язати задачі:
1. Визначте концентрацію оцтової кислоти в розчині, який утвориться при
змішуванні 120 г 10% - ного та 40 г 90% - ного її розчинів.
2. Визначте маси 10% - ного та 90% - ного розчинів оцтової кислоти, необхідні
для виготовлення 160 г 30% - ного її розчину.
3. Визначте масу 10% - ного розчину оцтової кислоти, до якого треба добавити
40 г 90% - ного її розчину, щоб утворився 30% - ний розчин.
4. Визначте масу 90% - ного розчину оцтової кислоти, яку треба добавити до
120 г 10% - ного її розчину, щоб утворився 30% - ний розчин.
5. Визначте концентрацію сульфату купруму в розчині, що утвориться при
розчиненні 10 г мідного купоросу в 150 г води.
6. Визначте маси мідного купоросу та води, необхідні для виготовлення 160г
4% - ного розчину сульфату купруму.
7. Визначте масу води, в якій треба розчинити 20 г мідного купоросу, щоб
утворився 4% - ний розчин сульфату купруму.
8. Визначте масу мідного купоросу, яку треба розчинити 450 г води, щоб
утворився 4% - ний розчин сульфату купруму.
9. Визначте концентрацію сульфату купруму в розчині, який утвориться при
розчиненні 8 г мідного купоросу в 116 г 2% - ного розчину сульфату
купруму.
10. Визначте масу мідного купоросу, яку треба розчинити в 232 г 2%- ного
розчину сульфату купруму, щоб утворився 6% - ний розчин сульфату
купруму.
11. Визначте масу 2% - ного розчину сульфату купруму, в якому треба
розчинити 24 г мідного купоросу, щоб утворився 6% - ний розчин сульфату
купруму.
Література:
 М.А.Тамаров « Неорганическая химия» М.Медицина с.122-152
 Н.В.Романова « Загальна та неорганічна хімія» Перун 2004 с.147-178
 Левітін Е.Я. др. «Загальна та неорганічна хімія» 2002, с 177-191
Самостійна робота № 5
Тема : Гідроліз солей.
Прочитайте с. 225-239 підручника «Загальна та неорганічна хімія» Левітін Е.Я.
др., 2002
Дайте відповіді на запитання
Кількісні характеристики гідролізу ______________________________________
Сумісний гідроліз______________________________________________________
_______________________________________________________________________
Приклад сумісного гідролізу_____________________________________________
__________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________
____________________________________________________________________
Особливості гідролізу солей сурми(ІІІ), вісмуту(ІІІ), стануму(І\/), натрій
силікату_____________________________________________________________
__________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________
_______________________________________________________________________
_______________________________________________________________________
__________________________________________________________________
Прочитати текст, скласти план, переказати.
У хімії, біології, медицині, у промисловому виробництві для перебігу тих
або інших процесів часто потрібно забезпечувати сталість значення рН, в ході
ж реакцій йони Гідрогену можуть зв’язуватись або виділятись. Щоб процес
відбувся за сталого значення рН, у розчин вводять так звані буферні розчини,
які здатні зв’язувати йони. Гідрогену або гідроксид-іони і підтримувати рН
розчину практично незмінним.
Буферні розчини- це суміші розчину слабкої кислоти ( або слабкої
основи ) та її солі, наприклад , суміш ацетатної кислоти і ацетату натрію
СН3СООН + СН3СООNа, суміш гідроксиду і хлориду амонію NН4ОН + NН4СІ
тощо.
У разі добавляння до буферних розчинів розчину сильної кислоти або
сильної основи відбуваються такі реакції:
 СН3СООNа + НСІ = СН3СООН + NаСІ
 СН3СООН +NаОН = СН3СООNа + Н2О
 NН4ОН + НСІ = NН4СІ + Н2О
 NН4СІ +NаОН = NаСІ + NН3 ↑ + Н2О
Отже під дією на буферний розчин розчину сильної кислоти або сильної
основи змінюється концентрація розчину слабкої кислоти або слабкої основи.
Проте рН буферного розчину практично не змінюється. Це пояснюється тим,
що слабка кислота або слабка основа взагалі мало дисоціює, а за наявності
однойменних йонів її солі дисоціація відбувається ще меншою мірою. Тому рН
буферного розчину під дією сильної кислоти або сильної основи практично
залишається сталим.
Не змінюється рН буферного розчину й під час розбавляння, оскільки
його рН залежить лише від співвідношення концентрації солі Сс та кислоти Ск і
не залежить від ступеня розбавляння, що підтверджується формулою, за якою
обчислюється рН буферного розчину:
рН = рКк +lgСс/Ск
за формулою
рОН = рКо +lgСс/Ск
 можна обчислити рОН буферного розчину, що складається з розчину слабкої
основи та її солі.
Буферні розчини часто використовують у хімічній промисловості в якісному та
кількісному аналізах, коли потрібно провести реакцію за певного значення рН.
У хімічному аналізі використовують також і інші буферні розчини такі
як суміш боратної кислоти і борату натрію, гідроген – і дигідрогенфосфатів
калію, тартратної кислоти та її солі, цитратної кислоти та її солі тощо.
Кожний буферний розчин має певну буферну ємність. Буферною
ємністю називається здатність буферного розчину зберігати сталою величину
рН у разі добавляння до нього розчинів кислот або лугів. Буферна ємність
визначається кількістю еквівалентних мас кислоти ( або лугу ), яку слід
добавити, щоб величина рН 1 л буферного розчину змінилась на одиницю.
План

Інструкція до лабораторно-практичного заняття № 4

Тема: Вивчення реакцій між електролітами, гідролізу солей та
факторів, що на нього впливають. Виконання
експериментальних задач, пов’язаних із розчинами
електролітів.
Знати:
1. Основні положення теорії електролітичної дисоціації
2. Механізм дисоціації кислот, солей , основ.
3. Йонні рівняння.
4. Дисоціація води. Гідроліз солей.
Вміти:
1. Складати рівняння реакцій між електролітами, що проходять до кінця.
2. Визначати середовище в розчині солі, пояснювати вплив концентрації та
температури на ступінь гідролізу.
Питання для самоконтролю
1. Теорія електролітичної дисоціації.
2. Механізм електролітичної дисоціації.
3. Ступінь дисоціації.
4. Сильні, слабкі електроліти.
5. Протолітична теорія Бренстеда-Лоурі.
6. Йонний добуток води.
7. Водневий показник.
8. Гідроліз солей.
9. Ступінь гідролізу, фактори, що на нього впливають.
10. Тестові завдання з теми.
І. Розрахувати молярну масу еквіваленту
1 Н3РО4 6 К2АsО4
2 АІ(ОН)3 7 К2СrО4 а) обм б) ох рН<7
3 Fе2О3 8 АІВr3
4 МnО2 9 Fе2(SО4)3 а) обм б) ох Fе3+→
5 Сr2(SО4)3 10 FеSО4 а) обм б) ох Fе2+→
ІІ. Написати молекулярні та йонні рівняння
1) NН4ОН + Н3РО4 = 6).К2S + Н3РО4 =
2) NаОН + Н3АsО4 = 7). АgNО3 +Н2SО4 =
3) Nа2SО3 + НСІ = 8).(NН4)3РО4 + КОН =
4) (NН4)2СО3 + НNО3 = 9).Сr2(SО4)3 + Ва(ОН)2 =
5) АІСІ3 + АgNО3 = 10). СаВr2 + АgNО3 =
ІІІ. Написати рівняння гідролізу в молекулярному та йонному виді. Вказати тип
гідролізу, рН середовища
1 Fе2(SО4)3 6 Nа3АsО4 11 (NН4 )2СО3 16 NаН2РО4
2 АІСІ3 7 К3РО4 12 СН3СООNа 17 NН4СІ
3 FеSО4 8 ( NН4 )2S 13 (СН3СОО)3АІ 18 (АІОН)2СІ
4 NН4NО3 9 Nа 2S 14 ( FеОН)SО4 19 АІ(ОН)2 СІ
5 ( NН4 )2SО4 10 NаНSО3 15 (СuОН)СІ 20 NаНСО3
.
Література
 М.А.Тамаров « Неорганическая химия» М.Медицина
 Н.В.Романова « Загальна та неорганічна хімія» Перун 2004
 Левітін Е.Я. др. «Загальна та неорганічна хімія» 2002, с199-239
 Самостійна робота № 6
Тема : Генетичний зв’язок. Комплексні сполуки.
Прочитайте с. 284-308 підручника «Загальна та неорганічна хімія» Левітін Е.Я.
др.., 2002
Наведіть приклади монодентантних лігандів ____________________________
Наведіть приклади бідентантних лігандів_______________________________
Наведіть приклади полідентантних лігандів_____________________________
Наведіть приклади
комплексної сполуки катіонного типу__________________________________
комплексної сполуки аніонного типу____________________________________
комплексної сполуки нейтрального типу_______________________________
комплексної кислоти_______________________________________________
комплексної основи________________________________________________
аквакомплекс_____________________________________________________
амміакат_________________________________________________________
ацидокомплекс_____________________________________________________
гідроксокомплекс__________________________________________________
Підготуйте міні – повідомлення на тему «Застосування комплексних сполук»

Інструкція до лабораторно-практичного заняття № 5

Тема: Добування, фізичні та хімічні властивості оксидів,основ,
кислот, солей та комплексних солей.
Знати:
 Оксиди, гідроксиди, кислоти, солі
 Класифікація. Номенклатура
 Добування. Фізичні та хімічні властивості
 Генетичний зв’язок між ними
 Комплексні сполуки.
 Будова комплексних сполук . Класифікація.
 Номенклатура комплексних сполук. Добування. Типи хімічних зв’язків.
Вміти:
 Записувати хімічні реакції, що характеризують властивості основних класів
неорганічних сполук, комплексних сполук.
 Складати формули комплексних сполук.
  Давати назви комплексним сполукам.
Питання для самоконтролю
1. Класифікація, номенклатура, фізичні та хімічні властивості: а) оксидів, б) кислот,
в) основ, г) солей
2. Способи добування солей.
3. Генетичний зв’язок між оксидами, кислотами, основами, солями.
4. Будова комплексних сполук, типи зв’язків у комплексних сполуках ( на прикладі
[Си ( NН3)4]2+
5. Номенклатура комплексних сполук.
І Виконайте вправи
1 Написати рівняння реакцій, за допомогою яких, виходячи з натрію, сірки, кисню,
водню можна добути три середні солі, три кислі солі та три кислоти.
2 Написати всі можливі рівняння, за допомогою яких можна добути КВr, СиSО4.
3 Написати формули комплексних солей: гексаціаноферрат ( ІІ ) калію,
гексаціаноферрат ( ІІІ ) калію, тетрайодомеркурат ( ІІІ ) калію, діціаноаргентат
натрію. Вказати тип комплексів, визначити заряд центрального атома –
комплексоутворювача, координаційне число.
4 Назвати комплексні сполуки
[Сr(Н2О)4СІ2]СІ,[Сr(Н2О)5СІ]SО4,К[Сr(Н2О)2СІ4] , [Рt(NН3)3СІ]СІ , (NН4)2[Рt (ОН)2СІ4]
5 Розставити коефіцієнти в окисно-відновній реакції
Nа2[Sn(ОН)4] + Ві(ОН)3↓= Nа2[Sn(ОН)6] + Ві
6 Розставити коефіцієнти методом напівреакцій: [Сr(ОН)4]- + Н2О2 + ОН- = СrО42- +
Н2О
1. В пробірку додати 3 краплі СиSО4 та одну краплю розчину NаОН. Що
спостерігається ?
2. В другу пробірку додайте 3 краплі розведеної Fе2 (SО4)3 та одну краплю NаОН. Що
спостерігається ?
3. Зробити висновок: В якому випадку солі реагують з лугами, що при цьому
утворюється? Напишіть рівняння реакцій.
Література:
 Е.Т.Оганесян « Неорганічна хімія» М.Медицина 1989 с.29-38
 Г.М.Чернобєльская « Хімія » М Медицина 1991 с.99-104
 Левітін Е.Я. др. «Загальна та неорганічна хімія» 2002, с. 111-140, 284-30
 Самостійна робота № 7
Тема : Біологічна роль простих речовин і сполук, утворених
галогенами. Використання їх у медицині і фармації.
Прочитайте с.466-467 підручника «Загальна та неорганічна хімія» Левітін Е.Я.
др., 2002
Заповнить таблицю
Біологічна роль Флюору

Біологічна роль Хлору

Застосування кислоти хлоридної

Біологічна роль Брому

Застосування натрій та калій бромідів

Біологічна роль Йоду

Застосування калій та натрій йодидів

Застосування розчину йоду спиртового

Самостійна робота № 8
Тема : Біологічна роль сполук Сульфуру та Оксигену,
використання їх у медицині та фармації.
Прочитайте с.429-430, 446-447 підручника «Загальна та неорганічна хімія»
Левітін Е.Я. др., 2002
 Заповнить таблицю
Біологічна роль Оксигену

Застосування перекису водню (гідроген пероксиду)

Біологічна роль Сульфуру

Застосування сірки

Застосування натрій тіосульфату

Інструкція до лабораторно-практичного заняття № 6

Тема : Вивчення властивостей елементів \/ІІ-А , \/І-А груп та їх
сполук.
Знати:
1. Галогени. Загальна характеристика
2. Хлор. Поширення в природі. Добування, фізичні та хімічні властивості. Якісна
реакція на хлорид-іон. Застосування хлорводневої кислоти. Кисневі сполуки
хлору
3. Бром. Добування, фізичні та хімічні властивості . Застосування брому.
Бромводнева кислота. Броміди. Якісна реакція на бромід-іон. Застосування
бромідів у медицині. . Кисневі сполуки брому.
4. Йод. Добування, фізичні та хімічні властивості . Застосування йоду.
Йодоводнева кислота. Йодиди. Якісна реакція на йодид - іон. Застосування
йодидів у медицині. . Кисневі сполуки йоду.
5. Халькогени. Загальна характеристика
6. Оксиген. Кисень. Поширення в природі. Добування, фізичні та хімічні
властивості. Перекис водню.
7. Сульфур, сірка. Поширення в природі. Добування, фізичні та хімічні
властивості.
8. SО2, SО3,Н2SО4, Н2SО3, SО32-, SО42-. Якісна реакція на сульфіт-іон, сульфат-іон.
9. Тіосульфат натрію. Властивості. Застосування в медицині.
Вміти:
1. Проводити лабораторні досліди
2. Записувати рівняння реакцій, що характеризують властивості галогенів,
халькогенів та їх сполук. Якісні реакції на І-, Вr-, СІ-, SО42-,S2О32-, SО32-
3. Пояснювати застосування сполук галогенів та халькогенів в медицині.
Питання до самоконтролю
1.Скласти рівняння окисно - відновних реакцій
1.1 К2Сr2О7 + КІ + Н2SО4 = Сr3+ + І2 + …
1.2 КВrО3 +NаСІ + Н2SО4 = СІ2о + КВr +…
1.3 МnО2 + КСІО3 + КОН = К2МnО4 + КСІ + …
1.4 Сr2(SО4)3 + NаОН + СІ2 = NаСІ + Nа2СrО4 + …
1.5 SО2 + NаІО3 + Н2О = NаІ + Н2SО4 + …
1.6 Nа2SО3 + Вr2 + Н2О = Nа2SО4 + НВr + …
1.7 КІ + Н2О2 + НСІ = І2 + КСІ + Н2О + …
1.8 Nа2SО3 + І2 + Н2О = Nа2SО4 + НІ + …
2. Чому флюор у своїх сполуках на відміну від інших галогенів виявляє ступінь
окиснення -1?
3.Здійснити перетворення
КСІО3→СІ2→КСІ→НСІ
4.Які реакції відбуваються з хлором, бромом та йодом при їх розчиненні у воді.
5. За допомогою йонно-електронного метода скласти йонні та молекулярні рівняння
реакцій
5.1 SО32- + СІО3- = SО42- + СІ-
5.2 СІ- + МnО4- = СІ2 + Мn2+
5.3 S2О32- + СІО- = SО42- + СІ-
5.4 Вr- + СІО- = ВrО3- + СІ-
5.5 І2 + Н2О2 = ІО3- + Н2О
5.6 Н2О2 + ІО3 = І2 + О2 + Н2О
5.7 SО32- + ІО3 = SО42- + І2
5.8 FеS2 + NО3- = Fе3+ + SО42- + NО
5.9 S2О32- + Fе3+ = S4О62- + Fе2+
5.10 SО32- + SеО32- = SО42- + Sе
6. Як можна отримати бертолетову сіль, маючи КОН, НСІ та МnО2. Написати
рівняння реакцій.
7. Якими способами добувають тіосульфат натрію і які окисно-відновні реакції при
цьому відбуваються. Наведіть графічну формулу тіосульфату натрію.
Література
 Е.Т.Оганесян « Неорганічна хімія» М.Медицина 1989 с.224—242, 168-181
 Г.М.Чернобєльская « Хімія » М Медицина 1991 с.146-150, досліди
1,2,4,6,7,8,9 та експериментальні задачі
 Левітін Е.Я. др. «Загальна та неорганічна хімія» 2002, с. 422-467

Самостійна робота № 9
Тема : Біологічна роль сполук нітрогену, фосфору,
використання у медицині та фармації.
Прочитайте с.404-405,414 підручника «Загальна та неорганічна хімія» Левітін
Е.Я. др., 2002
Заповнить таблицю
 Біологічна роль Нітрогену

Застосування рідкого азоту

Застосування оксиду Нітрогену (І)

Застосування розчину амоніаку

Застосування солей амонію

Біологічна роль Фосфору

Застосування сполук фосфору

Самостійна робота № 10
Тема : Значення сполук карбону для людини. Їх використання в
медицині та фармації. Використання сполук плюмбуму у
фармації. . Біологічна роль бору. Використання сполук бору та
алюмінію в медицині та фармації
Прочитайте с.387-388,365 підручника «Загальна та неорганічна хімія» Левітін
Е.Я. др., 2002
Заповнить таблицю

Біологічна роль Карбону

Застосування сполук Карбону

Застосування сполук Плюмбуму

 Біологічна роль Бору

Застосування боратной кислоти

Застосування бури

Біологічна роль Алюмінію

Застосування сполук Алюмінію

Самостійна робота № 11
Тема : Біологічна роль елементів І А групи. Використання
сполук літію, натрію, калію в медицині та фармації. Біологічна
роль елементів підгрупи кальцію. Використання сполук цих
елементів у медицині та фармації.
Прочитайте с. 337-338,349-350 підручника «Загальна та неорганічна хімія»
Левітін Е.Я. др., 2002
Заповнить таблицю
Біологічна роль лужних металів

Лікарські засоби сполук лужних металів

Біологічна роль лужноземельних металів

Застосування сполук лужноземельних металів у медицині і фармації

 Самостійна робота № 12
Тема : Біологічна роль елементів І В групи. Використання в
медицині та фармації сполук купруму та аргентуму. Біологічна
роль цинку. Використання ртуті та сполук цинку й меркурію у
медицині та фармації.
Прочитайте с. 516-518 ,526-527 підручника «Загальна та неорганічна хімія»
Левітін Е.Я. др., 2002
Заповнить таблицю
Біологічна роль Купруму

Застосування сполук Купруму в медицині та фармації

Застосування сполук Аргентуму в медицині та фармації

Застосування сполук Ауруму в медицині та фармації

Біологічна роль Цинку

Використання ртуті та сполук меркурію у медицині та фармації.

Використання сполук цинку у медицині та фармації.

Самостійна робота № 13
Тема : Використання сполук хрому у фарманалізі. Біологічна
роль мангану. Використання сполук мангану в медицині та
фармації.
Прочитайте с. 482, 483 ,493-494 підручника «Загальна та неорганічна хімія»
Левітін Е.Я. др., 2002
Біологічна роль Хрому

Використання сполук Хрому у фарманалізі

Біологічна роль Мангану.

Використання сполук Мангану в медицині та фармації.

Самостійна робота № 14
Тема : Біологічна роль Феруму. Використання в медицині та
фармації.
Прочитайте с. 506-507 підручника «Загальна та неорганічна хімія» Левітін Е.Я.
др., 2002
Біологічна роль Феруму.

Використання сполук Феруму в медицині та фармації.

Тестові завдання В.концентрації реагуючих речовин,
з неорганічної хімії температури, тиску
С.природи реагуючих, температури
Основні закономірності протікання Д.природи реагуючих речовин, тиску
хімічних реакцій 6.Константа швидкості реакції не залежить
1.Виберіть вірне твердження щодо від
визначення поняття „ хімічна реакція” А.Температури
А.процес, при якому відбувається зміна В.Природи реагуючих речовин
агрегатного стану речовин С.Каталізатора
В.процес, при якому відбувається виділення Д.Концентрації реагуючих речовин
теплоти 7.Вкажіть вірне формулювання правила
С.процес перетворення одних речовин в Вант-Гоффа
інші А.При зміні температури на кожні 10°С,
Д.процес, при якому відбувається швидкість хімічної реакції змінюється у 2-4
поглинання теплоти рази
2.Виберіть вірне твердження щодо В.При зміні температури на кожні 10°С,
визначення поняття „ ентальпія” швидкість хімічної реакції змінюється у 6-8
А.теплова енергія, яка витрачається при разів
утворенні речовин С.При зміні температури на кожні 20°С,
В.теплова енергія, яка витрачається( або швидкість хімічної реакції змінюється у 2-4
виділяється) при утворенні речовин рази
С.теплова енергія, яка виділяється при Д.При зміні температури на кожні 20°С,
утворенні речовин швидкість хімічної реакції змінюється у 6-8
Д.кількість теплоти разів
3.Виберіть вірне твердження щодо 8.Виберіть невірне твердження
визначення поняття „ швидкість хімічної А.Підвищення температури збільшує вихід
реакції” ендотермічної реакції
А.зміна парціального тиску реагуючих В.Збільшення тиску стимулює реакцію зі
речовин за одиницю часу зменшенням об’єму
В.швидкість, з якою відбувається хімічна С.Збільшення тиску стимулює реакцію зі
реакція збільшенням об’єму
С.зміна концентрації реагуючих речовин за Д.Зменшення тиску стимулює реакцію зі
одиницю часу збільшенням об’єму
Д.немає вірної відповіді 9. Виберіть невірне твердження
4.Вкажіть формуліровку закону діючих мас А.Збільшення концентрації речовини
А.За сталої температури швидкість хімічної стимулює реакцію в якій цей компонент
реакції прямопропорційна діючим масам витрачається
реагуючих речовин або добутку молярних В.Підвищення температури зменшує вихід
концентрацій реагуючих речовин ендотермічної реакції
В. За сталої температури швидкість хімічної С.Збільшення тиску стимулює реакцію зі
реакції зворотньопропорційна діючим масам зменшенням об’єму
реагуючих речовин або добутку молярних Д.Зменшення тиску стимулює реакцію зі
концентрацій реагуючих речовин збільшенням об’єму
С.За сталої температури швидкість хімічної 10.Вказати фактор, від якого не залежить
реакції не залежить від добутку молярних швидкість хімічної реакції
концентрацій А.Каталізатор
Д.За сталої температури швидкість хімічної В.Концентрація реагуючих речовин
реакції прямопропорційна масовим часткам С.Об’єм посуду
реагуючих речовин Д.Природа реагуючих речовин
5.Хімічна рівновага залежить від 11.Як зміниться швидкість хімічної реакції,
А.природи реагуючих речовин та їх якщо реагуючу суміш нагріти від 10° до
концентрації, тиску 40°С температурний коефіцієнт дорівнює 2
А.Збільшиться у 32 рази
В.Збільшиться у 8 разів концентрацій ( А ) =0,8 моль/л, ( В ) =0,2
С.Зменшиться у 32 рази моль/л, ( С ) = 0,4 моль/л
Д.Зменшиться у 8 разів А.0,90
12.Пояснити чому реакція горіння сірки на В.0,58
повітрі має меншу швидкість, ніж у С.0,96
атмосфері чистого кисню Д.1,00
А.Сірка не горить на повітрі 19.Розрахувати константу рівноваги хімічної
В.Концентрація кисню в повітрі менше ніж у реакції 2А =С+Д, якщо рівновага
чистому кисню встановилась за таких молярних
С.Повітря не підтримує горіння концентрацій ( А ) =0,2 моль/л, ( Д ) =0,2
Д.Концентрація кисню в повітрі більша ніж у моль/л, ( С ) = 0,2 моль/л
чистому кисні А.0,98
13.Вказати, як зміниться швидкість хімічної В.0,80
реакції 2А + В = С, якщо молярну С.1,20
концентрацію речовини А збільшити у 2 Д.1,00
рази 20.Вказати, який з наведених нижче йонів
А.Не зміниться може бути тільки окисником
В.Зменшиться у 2 рази А.Бромід-йон
С.Збільшиться у 4 рази В.Сульфід-йон
Д.Зменшиться у 4 рази С.Ферум ( 2+) – йон
14.Як зміниться швидкість хімічної реакції, Д.Сульфат - йон
якщо реагуючу суміш охолодити від 60° до 21.Як змінюється ступінь окиснення атома
20°С температурний коефіцієнт дорівнює 2 елемента при окисненні його
А.Не зміниться А.Зменшується
В.Збільшиться у 16 разів В.Не змінюється
С.Збільшиться у 8 разів С.Збільшується
Д.Зменшиться у 16 разів Д.Не має вірної відповіді
15.Вказати, як зміниться швидкість хімічної 22.Вказати, який з наведених нижче йонів
реакції А + 2В = С, якщо концентрацію може бути тільки відновником
речовини збільшити у 4 рази А.Ферум ( 3+) -йон
А.Не зміниться В.Перманганат-йон
В.Збільшиться у 12 разів С.Сульфіт – йон
С.Збільшиться у 16 разів Д.Бромід – йон
Д.Зменшиться у 16 разів 23. Як змінюється ступінь окиснення атома
16.Вказати, як зміниться швидкість хімічної елемента при відновленні його
реакції 2А + В = С + Д ( всі речовини гази), А.Зменшується
якщо тиск в системі збільшити у 3рази В.Збільшується
А.Зменшиться у 27 разів С.Не змінюється
В.Збільшиться у 27 разів Д.Не має вірної відповіді
С.Не зміниться 24.У скільки разів зросте швидкість реакції
Д.Збільшиться у 3 разів А+Б=С+Д, якщо концентрацію А і Б
17.Вказати як впливає підвищення збільшити у два рази
температури на швидкість хімічної реакції А.2 рази
А.Не впливає В.3 рази
В.За підвищення температури швидкість С.4 рази
хімічної реакції зменшується Д.6 разів
С.За підвищення температури швидкість 25.Перманганат – йон в кислому середовищі
хімічної реакції збільшується відновлюється до
Д.За підвищення температури швидкість А.Манганат-йону
хімічної реакції збільшується але є винятки В.Манган( +2)-йону
18.Розрахувати константу рівноваги хімічної С.Оксиду мангану (ІУ)
реакції А+В=2С, якщо рівновага Д.Гідроксиду мангану ( ІІ)
встановилась за таких молярних
26.Перманганат – йон в нейтральному С.+4
середовищі відновлюється до Д.+3
А.Манганат-йону 36.Ступінь окиснення мангану в манганат-
В.Манган( +2)-йону йоні дорівнює
С.Оксиду мангану (ІУ) А.+7
Д.Гідроксиду мангану ( ІІ) В.+5
27.Перманганат – йон в лужному середовищі С.+6
відновлюється до Д.+4
А.Манганат-йону Розчини
В.Манган( +2)-йону 1.Виберіть вірне твердження щодо
С.Оксиду мангану (ІУ) визначення поняття ”розчини”
Д.Гідроксиду мангану ( ІІ) А.Розчин - гетерогенна суміш, що
28.Тільки окисні властивості виявляє складається з двох чи більше речовин та
А.Нітратна кислота продуктів їх взаємодії
В.Сульфітна кислота В.Розчин – гомогенна система змінного
С.Цинк складу, що містить два чи більше
Д.Оксид мангану ( ІУ) компонентів та продуктів їх взаємодії
29.Тільки відновні властивості виявляє С.Розчин – гомогенна система змінного
А.Нітратна кислота складу, що містить тільки два компонента та
В.Сульфатна кислота продуктів їх взаємодії
С.Сірководень (Сульфур дігідроген) Д.Розчин – гомогенна система постійного
Д.Сульфітна кислота складу, що містить два чи більше
30.В залежності від умов реакції може компонентів та продуктів їх взаємодії
виявляти окисні, або відновні властивості 2.До грубо дисперсних систем відноситься
сполука система
А.Цинк А.Курячий білок – вода
В.Нітритна кислота В.Кухонна сіль – вода
С.Сульфатна кислота С.Глина – вода
Д.Амоніак Д.Мідь – алюміній
31.Манган( +2)-йон має забарвлення 3.До суспензій відноситься система складу
А.Буре А.Дисперсна фаза – тверда речовина
В.Зелене Дисперсійне середовище – рідина
С.Малинове В.Дисперсна фаза – рідина
Д.Безбарвне Дисперсійне середовища - рідина
32.Оксид мангану ( ІУ ) має колір С.Дисперсна фаза - рідина
А.Бурий Дисперсійне середовище – тверде
В.Зелений Д.Дисперсна фаза – газ
С.Малиновий Дисперсійне середовище – тверде
Д.Безбарвний 4.До емульсій відноситься система складу
33.Перманганат –йон має колір А.Дисперсна фаза – тверда речовина
А.Бурий Дисперсійне середовище – рідина
В.Зелений В.Дисперсна фаза – рідина
С.Малиновий Дисперсійне середовища - рідина
Д.Безбарвний С.Дисперсна фаза - рідина
34.Манганат – йон має колір Дисперсійне середовище – тверде
А.Бурий Д.Дисперсна фаза – газ
В.Зелений Дисперсійне середовище – тверде
С.Малиновий 5.До колоїдних систем відноситься
Д.Безбарвний А.Курячий білок – вода
35.Ступінь окиснення хрому в дихромат- В.Кухонна сіль – вода
йоні дорівнює С.Глина – вода
А.+6 Д.Мідь – алюміній
В.+12 6.До пін відноситься дисперсна система типу
А.Дисперсна фаза – тверда речовина 11.Виберіть вірне твердження
Дисперсійне середовище – рідина А.Розчинник – це той компонент розчину,
В.Дисперсна фаза – рідина агрегатний стан якого змінюється при
Дисперсійне середовища - рідина утворенні розчину
С.Дисперсна фаза - тверда речовина В.Розчинник – це той компонент розчину,
Дисперсійне середовище – газ агрегатний стан якого співпадає з
Д.Дисперсна фаза – тверда речовина агрегатним станом розчиненої речовини
Дисперсійне середовище – газ С.Розчинник – це той компонент розчину,
7.Виберіть вірне твердження щодо агрегатний стан якого не змінюється при
визначення поняття ”масова частка” утворенні розчину
А.Відношення кількості розчиненої Д.Всі твердження вірні
речовини до об’єму розчину 12.Виберіть вірне твердження
В.Відношення маси розчиненої речовини до А.Речовина , агрегатний стан якої
маси розчину змінюється при розчиненні, називається
С.Відношення кількості речовини розчиненою речовиною
еквіваленту розчиненої речовини до об’єму В.Речовина , агрегатний стан якої не
розчину змінюється при розчиненні, називається
Д.Відношення маси розчиненої речовини до розчиненою речовиною
об’єму розчину С.Речовина, співпадає з агрегатним станом
8.Виберіть вірне твердження щодо розчинника називається розчиненою
визначення поняття ”молярна концентрація” речовиною розчину
А.Відношення кількості розчиненої Д.Всі твердження вірні
речовини до об’єму розчину 13.Виберіть фактори, від яких залежить
В.Відношення маси розчиненої речовини до розчинність твердих речовин
маси розчину А.Природи речовини
С.Відношення кількості речовини В.Природи розчинника
еквіваленту розчиненої речовини до об’єму С.Температури
розчину Д.Всі перелічені фактори впливають на
Д.Відношення маси розчиненої речовини до розчинність твердих речовин
об’єму розчину 14.Розчинення речовини відбувається згідно
9.Виберіть вірне твердження щодо з законами
визначення поняття ”молярна концентрація А.Розведення Оствальда
еквіваленту” В.Сєченова
А.Відношення кількості розчиненої С.Осмосу
речовини до об’єму розчину Д.Дифузії
В.Відношення маси розчиненої речовини до 15.Виберіть вірне твердження
маси розчину А.Насичений розчин – це розчин, у якому
С.Відношення кількості речовини розчинена речовина за даних умов ще може
еквіваленту розчиненої речовини до об’єму розчинятися
розчину В.Ненасичений розчин, розчин, в якому
Д.Відношення маси розчиненої речовини до розчинена речовина, що додається, не може
об’єму розчину вже розчинятися
10.Виберіть вірне твердження щодо С.Розчинність різних речовин у воді
визначення поняття ”титр” однакова
А.Відношення кількості розчиненої Д.Насичений розчин – це розчин, що
речовини до об’єму розчину перебуває в стані рівноваги з надлишком
В.Відношення маси розчиненої речовини до речовини, яка розчиняється
маси розчину 16.Виберіть невірне твердження
С.Відношення кількості речовини А.На розчинність речовин впливає
еквіваленту розчиненої речовини до об’єму температура
розчину В.З підвищенням температури тверді
Д.Відношення маси розчиненої речовини до речовини розчиняються краще
об’єму розчину
С.З підвищенням температури гази С.0,001М
розчиняються краще Д.1М
Д.З підвищенням температури гази 25.Виберіть позначення мілімолярного
розчиняються гірше розчину
17.Виберіть невірне твердження А.0,001М
А.На розчинність газів у воді впливає В.0,01М
температура С.0,1М
В.З підвищенням температури розчинність Д.1М
газів зменшується 26.Виберіть позначення дводецимолярного
С.З підвищенням тиску розчинність газів розчину
зменшується А.0,01М
Д.На розчинність газів впливає тиск В.0,02М
18.Масова частка цукру (%) в розчині, який С.2М
складається з 50 г цукру на 200 г Д.0,2М
води становить 27.Виберіть позначення трисантимолярного
А 10% розчину
В 20% А.0,03М
С 30% В.0,3М
Д 5% С.3М
19.Для приготування 250г розчину хлориду Д.0,001М
натрію з масовою часткою солі 28.Виберіть сполуку, що не є
20% необхідно взяти кристалогідратом
А 50 г солі 250 г води А.Глауберова сіль
В 50 г солі 200г води В.Мідний купорос
С 20 г солі 200 г води С.Чилійська селітра
Д 20 г солі 250 г води Д.Гіпс
20.Виберіть вірне твердження 29.В 1 літрі розчину міститься 40 г
А.Розчинення – фізичний процес гідроксиду натрію. Молярна концентрація
В.Розчинення – це складний фізико-хімічний розчиненої речовини становить
процес А.0,001 моль/л
С.Розчинення – хімічний процес В.1 моль/л
Д.Вірне твердження відсутнє С.0,4 моль/л
21.До молекулярних розчинів відноситься Д.4 моль/л
система 30.Молярна маса еквіваленту сульфатної
А.Цукор - вода кислоти становить
В.Олія - вода А.1,96 г/моль
С.Спирт - вода В.196 г/моль
Д.Хлорид натрію – вода С.98 г/моль
22.До йонних розчинів відноситься система Д.49 г/моль
А.Олія - вода 31.Молярна маса еквіваленту гідроксиду
В.Цукор - вода натрію становить
С.Хлорид натрію - вода А.4 г/моль
Д.Спирт – вода В.2 г/моль
23.Виберіть позначення децимолярного С.40 г/моль
розчину Д.20 г/моль
А.1М 32.Молярна маса еквіваленту нітратної
В.2М кислоти становить
С.0,01М А.63 г/моль
Д.0,1М В.31,5 г/моль
24.Виберіть позначення сантимолярного С.126 г/моль
розчину Д.12,6 г/моль
А.0,1М 33.Молярна маса еквіваленту перманганату
В.0,01М калію у кислому середовищі становить
А.52,7 г/моль С.Водний розчин цукру проводить
В.158 г/моль електричний струм
С.31,6 г/моль Д.Цукор повільно розчиняється у холодній
Д.35 г/моль воді
34.Молярна маса еквіваленту перманганату 7.Серед нижченазваних гідроксидів назвати
калію у лужному середовищі становить амфотерні
А.52,7 г/моль А.Хром ( ІІІ ) гідроксид
В.158 г/моль В.Калій гідроксид
С.31,6 г/моль С.Барій гідроксид
Д.35 г/моль Д.Кальцій гідроксид
8.Серед нижченазваних гідроксидів назвати
Теорія електролітичної дисоціації амфотерні
А.Цинк гідроксид
1.Назвати хімічні властивості солей В.Літій гідроксид
А.Взаємодіють з основами, солями С.Натрій гідроксид
В.Не взаємодіють з основами Д.Магній гідроксид
С.Не взаємодіють з металами 9.Серед нижченазваних гідроксидів назвати
Д.Взаємодіють з основними оксидами амфотерні
2.Вказати типи хімічних зв’язків у йоні А.Меркурій ( ІІ ) гідроксид
гідроксонію В.Калій гідроксид
А.Йонний С.Плюмбум (ІУ) гідроксид
В.Ковалентний полярний, донорно- Д.Барій гідроксид
акцепторний 10.Серед нижченазваних гідроксидів назвати
С.Ковалентний неполярний амфотерні
Д.Водневий А.Кальцій гідроксид
3.Добавити відсутні слова: ”Загальні В.Алюміній гідроксид
властивості кислотних гідроксидів С.Цезій гідроксид
обумовлюються присутністю у водних Д.Магній гідроксид
розчинах їх.....” 11.Вказати, які з названих особливостей
А.молекул кислотних гідроксидів ( кислот ) характерні для гідроген(1+)-іонів
В.гідроксид-йонів А.Безбарвні, акцептори пар електронів, кислі
С.гідроген ( 1+) – йонів на смак
Д.немає вірної відповіді В.Донори пар електронів
4.Серед нижче наведених назв кислот С.Донори пар електронів, безбарвні
вказати слабкі Д.Забарвлені, акцептори пар електронів
А.Фосфатна 12.Серед нижче названих аніонів вказати
В.Сульфатна забарвлені
С.Хлоридна А.Фосфат-йон
Д.Нітратна В.Сульфат-йон
5.Вказати забарвлення кристалів мідного С.Ацетат-йон
купоросу Д.Перманаганат-йон
А.Безбарвні 13.Пояснити, чому розплав калій сульфату
В.Білі проводить електричний струм ( вибери вірну
С.Сірі повну відповідь)
Д.Блакитні А.Розплав містить йони
6.Пояснити чому водний розчин цукру не В.Кристали калій сульфату складаються з
проводить електричний струм ( вибрати йонів
повну відповідь С.При плавленні кристалічна решітка калій
А.Водний розчин цукру не містить йони сульфату руйнується, йони вільно
В.Цукор у водних розчинах існує у вигляді переміщуються і переносять заряд від одного
нейтральних молекул, йонів не має тому електрода до іншого
розчин не проводить електричний струм Д.Калій сульфат не плавиться і не
проводить електричний струм
14.Пояснити, чому молекула води полярна ( А.Нейтральними
повна відповідь ) В.Кислими
А.Молекула води неполярна С.Лужними
В.Молекула води полярна тому, що полярні Д.Амфотерними
хімічні зв’язки О-Н 21.Пояснити чому безводна ацетатна
С.Молекула води – диполь кислота не проводить електричний струм
Д.Молекула води полярна тому, що полярні А.Безводна ацетатна кислота не містить
хімічні зв’язки О-Н і має кутову будову йонів
15.Пояснити, чи буде проводити В.Безводна ацетатна кислота – електроліт
електричний струм гліцерин ( виберіть повну С.Безводна ацетатна кислота проводить
відповідь) електричний струм
А.Гліцерин проводить електричний струм Д.Безводна ацетатна кислота містить йони
В.У структурі речовини гліцерину не має 22.Згідно з теорією Бренстеда, кислота це –
йонів, а лише нейтральні молекули, тому він А.Всяка частинка ( молекула, йон ) здатна
не проводить електричний струм притягувати протон
С.Гліцерин – неелектроліт, тому буде В.Всяка частинка ( молекула, йон ) здатна
проводити електричний струм притягувати електрон
Д.Гліцерин не проводить електричний струм С.Всяка частинка ( молекула, йон ) яка може
16.Серед названих кислот вкажіть сильні віддавати так і притягувати протон
А.Фосфатна Д.Всяка частинка ( молекула, йон ) здатна
В.Сульфатна віддавати протон
С.Сульфітна 23 Згідно з теорією Бренстеда, основа це –
Д.Сульфідна А.Всяка частинка ( молекула, йон ) здатна
17.Серед названих йонів вкажіть забарвлені притягувати протон
А.Дихромат-йон В.Всяка частинка ( молекула, йон ) здатна
В.гідроксид-йон притягувати електрон
С.Нітрат-йон С.Всяка частинка ( молекула, йон ) яка може
Д.Сульфат-йон віддавати так і притягувати протон
18.Пояснити, чому кристалічний хлорид Д.Всяка частинка ( молекула, йон ) здатна
калію не проводить електричний струм( віддавати протон
повну відповідь) 24.До амфолітів за теорією Бренстеда
А.У кристалічній решітці хлориду калію відноситься
відсутні вільні йони А.Хлоридна кислота
В.У кристалічній решітці хлориду калію є В.Вода
вільні йони С.Карбонат-йон
С.Йони у кристалічній решітці хлориду Д.Амоніак
калію зв’язані, не можуть вільно 25.Водневий показник позначається
переміщуватися і переносити електричні А.рОН
заряди В.рН
Д.Кристалічний хлорид калію проводить С.[Н+][ОН-]
струм Д. [Н+]
19.Назвати хімічні властивості основ 26.Йонний добуток води це
А.Взаємодіють з кислотами, не взаємодіють А.Добуток молярних концентрацій
з солями еквіваленту Н ( +1 ) і ОН (-1 ) у воді
+ -

В.Не взаємодіють з кислотами, взаємодіють з В.Добуток молярних концентрацій Н+ ( +1 ) і

солями ОН- (-1 ) у воді
С.Взаємодіють з кислотними оксидами, та С.Від’ємний десятковий логарифм молярної
кислотами концентрації ОН-(-1)
Д.Не взаємодіють з кислотними оксидами, Д.Від’ємний десятковий логарифм молярної
але взаємодіють з кислотами концентрації Н+ (+1)
20.Добавити відсутні слова: розчини у яких 27.У кислому середовищі метиловий
концентрація гідроген(1+) іонів більша, ніж оранжевий має колір
гідроксид –іонів, називаються А.Жовтий
В.Синій Д.Розкладу
С.Червоний 38.Вибрати протолітичні реакції
Д.Чорний А.Гідроліз
28.У лужному середовищі метиловий В.Заміщення
оранжевий має колір С.Сполучення
А.Червоний Д.Розкладу
В.Чорний 39.Виберіть умовну схему протолітичної
С.Жовтий реакції
Д.Синій А.Кислота 1 + Основа 1 = Кислота 2 +
29.У лужному середовищі лакмус має колір Основа 2
А.Синій В.Кислота 1 + Кислота 2 = Основа 1 +
В.Чорний Основа 2
С.Червоний С.Кислота 1 + Основа 2 = Кислота 2 +
Д.Жовтий Основа 1
30.Якщо середовище нейтральне, то Д.Кислота 2 + Основа 2 = Кислота 1 +
А.рН більше 7 Основа 1
В.рН менше 7 40.Виберіть пару речовин, реакція між
С.рН = 7 якими відбувається до кінця
Д.рН = 0 А.Нітрат калію + хлорид натрію
31.У кислому середовищі лакмус має колір В.Нітрат калію + гідроксид натрію
А.Жовтий С.Нітрат аргентуму + хлорид алюмінію
В.Синій Д.Хлорид феруму ( ІІІ ) +нітрат калію
С.Червоний 41.Виберіть пару речовин, реакція між
Д.Чорний якими відбувається до кінця
32.Якщо середовище кисле, то А.Карбонат натрію + сульфат калію
А.рН менше 7 В.Сульфат цинку + нітрат натрію
В.рН більше 7 С.Гідроксид барію + хлорид літію
С.рН = 0 Д.Нітрат кальцію + карбонат натрію
Д.рН = 7 42.Ступінчасто відбувається гідроліз солі
33.Якщо середовище лужне, то А.Нітрат калію
А.рН більше 7 В.Хлорид купруму ( ІІ )
В.рН менше 7 С.Калій сульфат
С.рН = 7 Д.Літій нітрат
Д.рН = 0 Основні класи неорганічних сполук
34.Кисле середовище має розчин солі 1.З наведених нижче назв оксидів вибрати
А.Карбонат натрію формули оксидів, які відносяться до
В.Хлорид феруму (ІІ) амфотерних
С.Сульфід калію А.Нітроген монооксид
Д.Хлорид натрію В.Алюміній (ІІІ) оксид
35.Лужне середовище має розчин солі С.Силіцій (ІУ) оксид
А.Нітрат купруму ( ІІ ) Д.Цезій оксид
В.Сульфіт калію 2.З наведених нижче назв оксидів вибрати
С.Хлорид натрію формули оксидів, які відносяться до
Д.Сульфат натрію кислотних
36.Нейтральне середовище має розчин солі А.Карбон монооксид
А.Силікат натрію В.Цинк оксид
В.Сульфат натрію С.Магній оксид
С.Хлорид натрію Д.Фосфор ( У ) оксид
Д.Карбонат натрію 3.З якими речовинами буде реагувати калій
37.Вибрати протолітичні реакції оксид
А.Заміщення А.Кальцій дигідроксид
В.Нейтралізації В.Барій сульфат
С.Сполучення С.Нітратна кислота
Д.Залізо 10.З якими нижченазваними хімічними
4.Додати необхідне слово: оксиди, водні сполуками буде реагувати літій оксид
сполуки яких – гідроксиди – мають А.Барій дигідроксид
властивості основ називаються В.Натрій сульфат
А.Основними С.Хлоридна кислота
В.Кислотними Д.Залізо
С.Амфотерними 11.Назвати ознаку об’єднання формул
Д.Несолетвірними речовин у ряді: натрій оксид, калій оксид,
5.Вибрати ряд оксидів, що розчиняються у купрум ( І ) оксид
воді ( взаємодіють з водою ) А.Кислотні оксиди
А.Карбон ( ІІ ) оксид, нітроген ( І ) оксид, В.Амфотерні оксиди
нітроген ( ІІ ) оксид С.Розчинні у воді оксиди
В.Натрій оксид, сульфур (УІ), фосфор ( У ) Д.Основні оксиди
оксид 12.Назвати ознаку об’єднання формул
С.Алюміній оксид, цинк оксид, хром ( ІІІ ) речовин у ряді: купрум ( ІІ ) оксид, ферум
оксид (ІІІ), силіцій ( ІУ ) оксид
Д.Алюміній оксид, хром ( ІІІ ) оксид, фосфор А.Розчинні у воді оксиди
( У ) оксид В.Кислотні оксиди
6.Вибрати ряд оксидів, що виявляють С.Нерозчинні у воді оксиди
амфотерні властивості Д.Амфотерні оксиди
А.Карбон ( ІІ ) оксид, нітроген ( І ) оксид, 13.Вибрати оксиди, що реагують з водою
нітроген ( ІІ ) оксид А.Оксид кальцію
В.Натрій оксид, сульфур (УІ), фосфор ( У ) В.Оксид купруму
оксид С.Оксид карбону ( ІІ )
С.Алюміній оксид, цинк оксид, хром ( ІІІ ) Д.Оксид феруму ( ІІ )
оксид 14.Вказати оксиди – осушувачі в
Д.Алюміній оксид, хром ( ІІІ ) оксид, фосфор лабораторній практиці
( У ) оксид А.Оксид купруму
7.Вибрати ряд оксидів, яким не відповідають В.Оксид барію
кислоти або солі С.Оксид фосфору ( У )
А.Карбон ( ІІ ) оксид, нітроген ( І ) оксид, Д.Оксид нітрогену ( ІІ )
нітроген ( ІІ ) оксид 15.Вказати оксиди – осушувачі в
В.Натрій оксид, сульфур (УІ), фосфор ( У ) лабораторній практиці
оксид А.Оксид кальцію
С.Алюміній оксид, цинк оксид, хром ( ІІІ ) В.Оксид нітрогену ( ІІ )
оксид С.Оксид карбону ( ІІ )
Д.Алюміній оксид, хром ( ІІІ ) оксид, фосфор Д.Оксид барію
( У ) оксид 16.Вказати, які з названих нижче оксидів не
8.Додати необхідне слово: оксиди, водні можуть міститися разом
сполуки яких – гідроксиди – мають А.Кальцій оксид і магній оксид
властивості кислот називаються В.Кальцій оксид і гідроген оксид ( вода )
А.Основними С.Натрій оксид і калій оксид
В.Кислотними Д.Кальцій оксид і калій оксид
С.Амфотерними 17.Вибрати назви основних гідроксидів,
Д.Несолетвірними розчинних у воді
9.З наведених нижче назв оксидів вибрати А.Калій гідроксид
формули оксидів, які відносяться до В.Цинк дигідроксид
кислотних С.Купрум ( ІІ ) гідроксид
А.Цинк оксид Д.Алюміній гідроксид
В.Карбон ( ІУ ) оксид 18.Вибрати назви основних гідроксидів,
С.Карбон ( ІІ ) оксид нерозчинних у воді
Д.Літій оксид А.Калій гідроксид
В.Ферум ( ІІІ ) гідроксид
С.Натрій гідроксид 27.Вказати валентність кислотного залишку
Д.Кальцій гідроксид хлоратної кислоти
19.Вказати гідроксид, що розчиняється у А.1
водному розчині калій гідроксиду В.2
А.Ферум ( ІІ ) гідроксид С.3
В.Алюміній гідроксид Д.4
С.Магній гідроксид 28.Вказати валентність кислотного залишку
Д.Натрій гідроксид хроматної кислоти
20.Вибрати назву гідроксиду, який можна А.1
одержати при взаємодії метал оксиду з В.2
водою С.3
А.Плюмбум ( ІІ ) гідроксид Д.4
В.Манган ( ІІ ) гідроксид 29.Вкажіть до якого класу неорганічних
С.Калій гідроксид сполук відноситься речовина Х, якщо
Д.Купрум ( ІІ ) гідроксид відомо, що вона розкладається за
21.Додати необхідне слово: нерозчинні у нагріванням і вступає в реакцію кислотно-
воді основні гідроксиди одержують у основної взаємодії
реакції солі цього металу з А.Оксид
А.Основою В.Нерозчинна основа
В.Водою С.Луг
С.Кислотою Д.Кислота
Д.Лугом 30.Вкажіть до якого класу неорганічних
22.Вибрати назву основного гідроксиду, що сполук відноситься речовина Х, якщо
не може утворювати основні солі відомо, що вона при розчиненні у воді
А.Барій дигідроксид змінює колір індикатору, реагує з кислотами,
В.Літій гідроксид утворюючи сіль і воду
С.Купрум ( ІІ ) гідроксид А.Оксид
Д.Ферум ( ІІІ ) гідроксид В.Нерозчинна основа
23.Вибрати формулу гідроксиду, що С.Луг
взаємодіє з карбон диоксидом Д.Кислота
А.Цинк гідроксид 31.Вкажіть до якого класу неорганічних
В.Натрій гідроксид сполук відноситься речовина Х, якщо
С.Купрум ( ІІ ) гідроксид відомо, що вона тверда, кристалічна
Д.Алюміній гідроксид речовина, молекула якої складається з атомів
24.Вказати, які з названих нижче наведених двох хімічних елементів, один з яких
пар речовин не можна одночасно мати у Оксиген, при взаємодії речовини Х з воднем
розчині ( дигідрогеном утворюється проста речовина
А.Магній дигідроксид і хлоридна кислота - метал
В.Натрій хлорид і калій нітрат А.Основний оксид
С.Магній дигідроксид і натрій гідроксид В.Кислотний оксид
Д.Натрій гідроксид і калій нітрат С.Нерозчинна основа
25.Вказати валентність кислотного залишку Д.Луг
селенатної кислоти 32.Вказати валентність кислотного залишку
А.1 телуратної кислоти
В.2 А.2
С.3 В.3
Д.4 С.5
26.Вибрати речовину, що реагує з Д.6
хлоридною кислотою 33.До трьохосновних кислот належить
А.Купрум А.Сульфатна
В.Ферум В.Фосфатна
С.Карбону ( ІІ ) оксид С.Йодидна
Д.Аргентум Д.Йодатна
34.Вказати речовину, що при взаємодії з
водою утворює кислоту
А.Манган ( УІІ ) оксид
В.Натрій оксид
С.Сульфур ( ІУ ) оксид
Д.Карбон ( ІІ ) оксид
35.Як осушувач можна використовувати
концентрований розчин кислоти
А.Сульфатної
В.Силікатної
С.Хлоридної
Д.Нітратної
36.Вказати, яка властивість кислот лежить у
основі їх використання як осушувачів
А.Добре змішуються з водою
В.Добре розчиняються у воді
С.Утворюють водні сполуки кислот
Д.Поглинають пари води
37.Суміш купрум ( ІІ ) оксиду і міді
обробили водним розчином хлоридної
кислоти і профільтрували. Що залишилось
на фільтрі
А.Купрум ( ІІ ) хлорид
В.Купрум
С.Хлоридна кислота
Д.Нічого
38.Суміш заліза і міді обробили водним
розчином хлоридної кислоти
профільтрували. Що залишилось на фільтрі
А.Залізо
В.Мідь
С.Купрум (ІІ) хлорид
Д.Ферум ( ІІ ) хлорид
39.Вибрати пару речовин, що не може
міститися в розчині разом
А.Ферум (ІІІ) хлорид і калій гідроксид
В.Натрій хлорид і калій нітрат
С.Кальцій нітрат і ферум ( ІІ ) хлорид
Д.Натрій нітрат і калій хлорид
40.Кислі солі може утворювати кислота
А.Нітратна
В.Хлоридна
С.Сульфатна
Д.Йодидна
Галогени
1.Закінчити речення: пара йоду складається з
вільних молекул і
А.Безбарвна
В.Має синє забарвлення
С.Має фіолетове забарвлення
Д.Має червоно-буре забарвлення
2.Вказати тип зв’язку, що виникає між
хімічними елементами з протонними
числами 3 і 9
А.Металічний
В.Йонний
С.Ковалентний
Д.Ковалентний неполярний
3.Для флуору в його природних сполуках
найбільш характерна валентність
А.0
В.І і ІІІ
С.І
Д.УІІ
4.Вставити необхідні слова: розчин йоду
спиртовий 10% – лікарський засіб –
готується змішуванням рівних частин...
А.Йоду і спирту
В.Йоду і води
С.Розчину йоду з масовою часткою речовини
10% у спирті з масовою часткою етанолу
95%
Д.Розчину йоду з масовою часткою речовини
10% у спирті з масовою часткою етанолу
95% і водного розчину калію йодиду з
масовою часткою речовини 4%
5.Серед наведених нижче назв речовин
вказати ті, що використовуються в медицині
і А.Фторид натрію
В.Бромід калію
С.Хлорид алюмінію
Д.Фторид калію
6.Розмістити галогеноводні в ряд у напрямі
посилення їх відновних властивостей
А.Йодоводень – Бромоводень – Хлороводень
– Фтороводень
В.Фтороводень – Хлороводень –
Бромоводень – Йодоводень
С.Фтороводень – Йодоводень – Хлороводень
– Бромоводень
Д.Фтороводень – Бромоводень –
Хлороводень – Йодоводень
7.З наведених нижче фізичних властивостей
вказати ті, які характерні для простої
речовини брому
А.Безбарвний газ, різкий запах
В.Тверда речовина , слабкожовтого кольору
С.Нелетка речовина, не розчиняється у воді
Д.Отруйна речовина, червонобура рідина,
летка речовина
8.Вказати, яка речовина є реагентом на
вільний йод
А.Нітрат аргентуму
В.Цукор
С.Крохмаль В.80
Д.Сульфат натрію С.120
9.Пояснити, чому плавикову кислоту ( Д.40
Фтороводень ) не можна зберігати в посуді зі 16.Вставити необхідні слова : хімічна
скла сполука... міститься у шлунку людини з
А.Фтороводень розчиняє скло масовою часткою речовини приблизно 0,3%,
В.Фтороводень випадає в осад відіграє велику роль у перетравленні їжі,
С.Фтороводень можна зберігати у вбиває різні хвороботворні бактерії ( холери,
товстостінному посуді тифу)
Д.Фтороводень леткий А.Бромідна кислота
10.З наведених нижче фізичних властивостей В.Йодидна кислота
вказати ті які характерні для простої С.Хлоридна кислота
речовини хлору Д.Флуоридна кислота
А.Безбарвний газ, слабкожовтого кольору 17.Добавити необхідне слово: хімічний
В.Тверда речовина , не розчиняється у воді елемент... у вигляді складної органічної
С.Газ жовто-зеленого кольору, отруйний сполуки тироксину нагромаджується в
Д.Газ легший за повітря щитоподібної залозі, міститься у над нирках.
11.У головній підгрупі УІІ групи від флуору При недостачі ... розвивається хвороба –
до астату ендемічний зоб
А.Збільшується електронегативність атомів А.Хлор
елементів В.Бром
В.Окисна властивість простих речовин не С.Йод
змінюється Д.Флуор
С.Послаблюється відновна активність 18.Розмістити галогени – прості речовини в
простих речовин ряд за збільшенням їх окисних властивостей
Д.Зменшується електронегативність атомів А.Дифлуор, дихлор, дибром, дийод
елементів В.Дихлор, дифлуор, дийод, дибром
12.Вказати, який галоген має нижченазвані С.Дийод, дибром, дихлор, дифлуор
фізичні властивості: тверда кристалічна Д.Дийод, дибром, дифлуор, дихлор
речовина чорно-фіолетового кольору з 19.З якими нижчевказаними металами може
металічним блиском, має своєрідний запах, реагувати хлоридна кислота
леткий за звичайної температури, за А.Мідь, срібло, золото
нагрівання утворює пару фіолетового В.Залізо, мідь, манган
кольору, добре розчиняється в йодиді калію С.Залізо, магній, манган
А.Фтор Д.Магній, манган, срібло
В.Хлор 20.Вибрати формули речовин, які при
С.Бром розчиненні у воді гідролізують
Д.Йод А.Натрій хлорид
13.Вказати галоген, атоми якого у сполуках В.Ферум ( ІІІ ) хлорид
не набувають ступінь окиснення, рівний С.Калій йодид
номеру групи в періодичній таблиці Д.Цезій бромід
А.Фтор 21.З нижченазваних фізичних властивостей
В.Йод вказати ті, які характерні для сірки за
С.Бром звичайних умов
Д.Хлор А.Газ, нерозчинний у воді
14.Вставити необхідне слово: хімічний В.Тверда речовина , малорозчинна у воді
елемент... входить до складу зубної емалі С.Рідина, безбарвна
А.Йод Д.Тверда речовина, легкоплавка , жовтого
В.Флуор кольору
С.Бром 22.Порівняти окисно-відновні властивості
Д.Йод сульфатної і сульфітної кислоти
15.Відносна густина пари брому за воднем А.Сульфітна кислота – окисник і відновник
А.100 В.Сульфітна кислота – тільки окисник
С.Сульфітна кислота – тільки відновник Д.Білий розчин, нерозчинний в сильних
Д.Сульфатна кислота – окисник і відновник мінеральних кислотах
23.Розрахувати молярну концентрацію 32.При якісному визначенні хлорид – йону
еквіваленту сульфатної кислоти у 1 л дією солей аргентуму ( +1 ) утворюється
розчину, що містить 98 г речовини А.Білий осад, розчинний в мінеральних
А.0,2 кислотах
В.2 В.Білий осад, нерозчинний в мінеральних
С.1 кислотах
Д.0,1 С.Білий сірнистий осад, розчинний у розчині
24.Кисле середовище має розчин солі амоніаку
А.Сульфат натрію Д.Білий сірнистий осад, нерозчинний у
В.Сульфіт натрію розчині амоніаку
С.Сульфат алюмінію 33.При якісному визначенні бромід – йону
Д.Сульфід натрію дією солей аргентуму ( +1 ) утворюється
25.Лужне середовище має розчин солі А.Білий осад, розчинний у розчині амоніаку
А.Сульфат натрію В.Біло - жовтий осад, розчинний у розчині
В.Сульфіт калію амоніаку
С.Сульфат алюмінію С.Жовтий осад, нерозчинний у розчині
Д.Гідросульфат натрію амоніаку
26.В який колір забарвлюється лакмус у воді, Д.Біло-жовтий осад, нерозчинний у розчині
насиченій сульфур ( ІУ ) оксидом амоніаку
А.Лакмус не змінює забарвлення 34.При якісному визначенні йодид – йону
В.Лакмус жовтіє дією солей аргентуму ( +1 ) утворюється
С.Лакмус забарвлюється в рожевий колір А.Білий осад, розчинний у розчині амоніаку
Д.Всі відповіді вірні В.Біло - жовтий осад, розчинний у розчині
27.Розведена сульфатна кислота амоніаку
А.Відновник за гідрогеном С.Жовтий осад, нерозчинний у розчині
В.Окисник за гідрогеном амоніаку
С.Відновник за сульфат-іоном Д.Біло-жовтий осад, нерозчинний у розчині
Д.Окисник за сульфат-іоном амоніаку
28.Концентрована сульфатна кислота Елементи У - ІУ - ІІІ А груп
А.Відновник за гідрогеном 1.Серед нижче наведених фізичних
В.Окисник за гідрогеном властивостей вказати ті, які характерні для
С.Відновник за сульфат-іоном нітроген ( ІV ) оксиду за звичайних умовах:
Д.Окисник за сульфат-іоном А.тверда речовина, не розчиняється у воді,
29.Глауберова сіль – це безбарвний ;
А.Кристалогідрат сульфату кальцію В.рідина, малорозчинна речовина, без смаку;
В.Кристалогідрат сульфату натрію С.газ, добре розчиняється у воді, жовтого
С.Сульфат барію кольору;
Д.Кристалогідрат сульфату магнію Д.неотруйний, підтримує горіння.
30.Для сульфуру характерні в сполуках 2.Серед нижче наведених фізичних
ступені окиснення властивостей вказати ті, що характерні для
А.-2,+2,+4 азоту за звичайних умов:
В.-2,+4,+6 А.тверда речовина, малорозчинний у воді;
С.-2,+3,+5 В.газ, не розчиняється у воді, безбарвний;
Д.+4,+5,+6 С.рідина, жовтого кольору;
31.При якісному визначенні сульфат – йону Д.не підтримує горіння, без смаку, добре
дією солей барію утворюється розчиняється у воді.
А.Білий осад, розчинний в сильних 3.Вказати тип хімічного зв’язку в молекулі
мінеральних кислотах азоту:
В.Жовтий осад А.йонний зв’язок ковалентний полярний;
С.Біло-жовтий осад С.ковалентний неполярний;
Д.ковалентний сильно полярний.
 4.При взаємодії концентрованої нітратної А.катіон Н ( + 1 );
кислоти з міддю утворюються слідуючи В.аніон ОН ( - 1 );
речовини: С.вода;
А.нітрат купруму ( ІІ ), оксид нітрогену ( ІV Д.хлоридна кислота.
), вода; 12.Вибрати вірне твердження:
В.нітрат купруму ( ІІ ), оксид нітрогену (ІІ), А.нітратна кислота стійка сполука;
вода; В.нітратна кислота нестійка сполука;
С.нітрат купруму (І), оксид нітрогену ( ІV ), С.нітратна кислота відновник;
вода; Д.нітратна кислота погано розчиняється у
Д.оксид купруму ( ІІ ), оксид нітрогену ( ІV воді.
), вода. 13.При термічному розкладанні нітрату
5.При взаємодії розведеної нітратної плюмбуму ( ІІ ), утворюються продукти:
кислоти з міддю утворюються слідуючи А.оксид плюмбуму (ІІ), оксид нітрогену
речовини: (ІV), кисень;
А.нітрат купруму ( ІІ ), оксид нітрогену ( ІV В.свинець, оксид нітрогену (ІV), кисень;
), вода; С.оксид плюмбуму (ІV), оксид нітрогену
В.нітрат купруму ( ІІ ), оксид нітрогену (ІІ), (ІV);
вода; Д.нітріт плюмбуму (ІІ), кисень.
С.нітрат купруму (І), оксид нітрогену ( ІV ), 14.При термічному розкладанні нітрату
вода; калію утворюються продукти:
Д.оксид купруму ( ІІ ), оксид нітрогену ( ІV А.калій, оксид нітрогену (ІV), кисень;
), вода. В.оксид калію, оксид нітрогену (ІV), кисень;
6.Кратність хімічного зв’язку в молекулі С.нітріт калію, кисень;
азоту: Д.гідроксид калію, оксид нітрогену (ІV),
А.один; кисень.
В.два; 15.Якісним реактивом на фосфат – йон є:
С.три; А.нітрат аргентуму;
Д.чотири. В.аміачний розчин нітрату аргентуму;
7.Вибрати речовину, при термічному С.гідроксид діаміноаргентуму;
розкладі якої не утворюється амоніак: Д.оксид аргентуму.
А.нітрат амонію; 16.Серед нижче наведених фізичних
В.карбонат амонію; властивостей вказати ті, що характерні для
С.хлорид амонію; карбон (ІV) оксиду за звичайних умов:
Д.сульфат амонію. А.тверда речовина, не розчиняється у воді,
8.Вказати сполуку, при термічному розкладі має запах;
якої утворюється азот: В.рідина, без запаху, злегка жовтого
А.нітрат амонію; кольору;
В.нітріт амонію; С.газ, легший за повітря, підтримує горіння;
С.хлорид амонію; Д.газ, безбарвний, важчий за повітря.
Д.карбонат амонію. 17.Карбон утворює алотропні модифікації:
9.Молярна маса еквівалента фосфатної А.графіт, алмаз, сажа, полікумулен;
кислоти ( г/моль): В.білий карбон, чорний карбон;
А.196; С.графіт, пластичний карбон, моноклінний
В.49; карбон;
С.32,66; Д.алмаз, озон, чорний карбон.
Д.98. 18.Чому при кип’ятінні питної води на
10.Сполуки нітрогену з металами мають стінках посуду утворюються накипи:
назву: А.утворюються осади;
А.карбіди; В.утворюються осади карбонатів кальцію і
В.нітриди; магнію;
С.гідриди; С.утворюються осади хлориду кальцію і
Д.фосфіди. сульфату магнію;
11.Реактивом на йон амонію є: Д.всі відповіді правильні.
 19.Що називається “ сухим льодом”: А.солі натрію (1+) і калію (1+);
А.рідкий карбонат моноксиду; В.червона кров’яна сіль, жовта кров’яна
В.твердий карбон диоксид; сіль;
С.переохолоджена вода; С.солі барію (2+) і кальцію (2+);
Д. “ сухий” лід не використовується. Д.солі феруму (2+) і феруму (3+).
20.Пояснити, як розподілена електронна 29.Виберіть формулу ціаніда калія:
густина хімічних зв’язків у молекулі карбон А.НСN
(ІV) оксиду: В.КСN
А.рівномірно; С.КSСN
В.зміщена до атому карбона; Д.КCNS;
С.зміщена до атома оксигена; 30.Виберіть формулу тіоціаната калія:
Д.повністю належать атому оксигена. А.HSCN;
21.Як реактиви для відкриття плюмбуму (ІІ) В. НСN
йонна можна використати йони: С. КCNS;
А.калій (1+) – йон; Д.КSСN.
В.натрій (1+) – йон; 31.Силікагель –це:
С.нітрат – йон; А.оксид карбону (ІІ);
Д.йодид – йон. В.оксид силіцію (ІV);
22.Які реактиви для відкриття карбонат – С.оксид карбону (ІV);
йонна у розчинні можна використати йон: Д.оксид плюмбуму(ІІ)
А.натрій (1+) – йон; 32.Бор проявляє діагональну схожість з
В.кальцій (2+) – йон; елементами:
С.гідроксид – йон; А.силіцієм;
Д.цезій (1+) – йон. В.алюмінієм;
23.Серед простих речовин карбону С.натрієм;
найактивнішим є: Д.гелієм.
А.аморфний вуглець; 33.Фізичні властивості борної кислоти:
В.алмаз; А.рідина, добре розчинна у воді;
С.графіт; В.лусочки, жирні на дотик, малорозчинна у
Д.карбін. холодній воді;
24.Вуглець найактивніший з галогеном6 С.рідина жовтого кольору, погано
А.дифлюор розчиняється у воді;
B.дихлор Д.тверда речовина жовтого кольору, ,
C.дибром погано розчиняється у воді.
Д.дийод 34.Нітроген має позитивний ступінь
25.З концентрованими кислотами вугілля окислення у сполуках з елементом:
утворює: А.оксиген;
А.карбон моноксид; В.магній;
В.карбон диоксид; С.кальцій;
С.карбонатну кислоту; Д.гідроген.
Д.графіт. 35.Оксид нітрогену (ІV) реагує з :
26.Оксид карбону (ІІ) у хімічних реакціях: А.киснем;
А.кислотний оксид; В.хлоридом барію;
В.амфотерний оксид; С.сульфатною кислотою;
С.окисник; Д.сульфатом натрію.
Д.відновник 36.Внаслідок гідролізу мають кислу реакцію
27.Якісною реакцією на оксид карбону (ІІ) є: розчини солей:
А.горіння його жовтим полум’ям; А.нітрат кальцію;
В..горіння його голубим полум’ям; В.нітрат хрому;
С.утворення осаду з вапняною водою; С.нітріт натрію;
Д.утворення осаду з солями кальцію (2+). Д.нітрат натрію.
28.Якісними реактивами на карбонатну 37.Тільки окисниками у хімічних реакціях
кислоту, її солі є: можуть бути:
 А.нітрит калію; А.хлорид натрію;
В.хлорид амонію; В.хлорид калію;
С.нітрат калію; С. хлорид натрію і хлорид калію;
Д.оксид нітрогену (ІІІ). Д.FeS.
38.У хімічних реакціях можуть бути як 4.Лужні метали є:
окисником, так і відновником: А.важкотонкими і важкими;
А.нітрит натрію; В.важкотонкими і легкими;
В.нітрат натрію; С.легкотонкими і важкими;
С.амоніак; Д.легкотонкими і легкими.
Д.хлорид амонію. 5.Лужні метали щодо води мають такі
39.Ступінь окислення фосфору в сполуці, властивості:
що утворюється при спалюванні його на А.практично з нею не реагують за рахунок
повітрі, дорівнює: пасивації поверхні;
А.+3; В.бурхливо реагують з водою з виділенням
В.+5; водню;
С.-3; С.реагують з водою при підвищенні
Д.-5. температури;
40.До 1 моль гідроксиду калію додали Д.реакція з водою починається при
розчин, що містить 1 моль фосфатної підкисленні останньої.
кислоти. Утворилася сіль: 6.Металічний натрій добувають таким
А.фосфат калію; способом:
В.гідрофосфат калію; А.відновленням із розплаву хлориду натрію;
С.дигідрофосфат калію; В.електролізом розплаву хлориду натрію;
Д.не реагують між собою речовини. С.електролізом водного розчину хлориду
41.Оксид карбону (ІV) добувають дією на натрію;
мармур хлоридною, а не сульфатною Д.термічним розкладом хлориду натрію.
кислотою тому, що: 7.Реакцію безпосереднього окиснення
А.хлоридна кислота більш летка; металу киснем для одержання відповідного
В.хлоридна кислота одноосновна; оксиду можна застосувати для:
С.хлорид кальцію добре розчиняється у А.літію;
воді, сульфат кальцію – ні; В.натрію;
Д.із сульфатної кислоти виділяється оксид С.калію;
сульфуру (ІV),який забруднює оксид Д.рубідію.
карбону (ІV). 8.З азотом при кімнатній температурі реагує:
42.Для одержання газу оксид карбону (ІІ) є А.літій;
лабораторних умовах найчастіше В.натрій;
використовують: С.калій;
А.оксид карбону (ІV); Д.рубідій.
В.карбонат натрію; 9.Йони натрію забарвлюють полум’я у такий
С.метан; колір:
Д.мурашину кислоту. А.зелений;
Метали головних на побічних підгруп. В.червоний;
1.Виберіть формулу мінералу сильвіну: С.синій;
А.хлорид натрію; Д.жовтий.
В.хлорид калію; 10.Якісною реакцією на катіон барію є
С. хлорид натрію і хлорид калію; утворення осаду при додаванні до розчину:
Д.FeS. А.хлориду натрію;
2.Виберіть формулу мінералу галіту; В.нітрату аргентуму;
А.хлорид натрію; С.сульфату натрію;
В.хлорид калію; Д.баритової води.
С. хлорид натрію і хлорид калію; 11.Під час взаємодії заліза з хлоридною
Д.FeS. кислотою утворюється:
3.Виберіть формулу мінералу сильвініту: А.хлорид феруму (ІІ);
В.хлорид феруму (ІІІ);
С.гідроксохлору феруму (ІІ);
Д.гідроксохлору феруму (ІІІ).
12.Розчин речовини х забарвлений у зелений
колір. При додаванні до нього гідроксиду
калію утворюється аморфний осад зеленого
кольору, який змінюється на червоно –
коричневий при стоянні на повітрі. При
додаванні до розчину речовини х нітрату
аргентуму утворюється білий сирнистий
осад:
Речовина Х це - :
А.нітрат феруму (ІІ);
В.сульфат феруму (ІІ);
С.хлорид феруму (ІІ);
Д.хлорид феруму (ІІІ).
13.Під час взаємодії хлориду феруму (ІІІ) з
йодиду калію утворюється:
А.йодид феруму (ІІІ) + хлорид калію;
В.йодид феруму (ІІ) + хлорид калію;
С.хлорид феруму (ІІ) + йод +хлорид калію;
Д.залізо +йод +хлорид калію.
14.Колір меркурій (ІІ) оксиду:
А.чорний;
В.жовтий;
С.червоний;
Д.оранжевий.
15.Назву сулема має:
А.хлорид меркурію (І);
В.хлорид меркурію (ІІ);
С.нітрат меркурію (І);
Д.нітрат меркурію (ІІ).
16.Назву каломель має:
А.хлорид меркурію (І);
В.хлорид меркурію (ІІ);
С.нітрат меркурію (І);
Д.нітрат меркурію (ІІ).
17.Вибрати вірне твердження:
А.ферум (2+) – іон – тільки окисник;
В.ферум (2+) – іон – окисник – відновник;
С.ферум (3+) – іон – тільки відновник;
Д.ферум (2+) – іон – тільки відновник.
18.Якісним реактивом на ферум (2+) – іон є:
А.гексанітрокобальтат (ІІІ) натрія;
В.гексаціаноферрат (ІІ) калія;
С.гексаціаноферрат (ІІІ) калія;
Д.хлорид натрію.
19.Якісним реактивом на ферум (3+) – іон є:
А.гексанітрокобальтат (ІІІ) натрія;
В.гексаціаноферрат (ІІ) калія;
С.гексаціаноферрат (ІІІ) калія;
Д.хлорид натрію.
20.Вибрати вірне твердження:
А.тетраборат натрія має назву бура;
В.бура реагує з оксидами неметалів;
С.солі борної ортокислоти мають назву бура;
Д.тетраборна кислота – сильна кислота.
21.Вибрати вірне твердження:
А.бура – сіль нестійкої тетраборної кислоти;
В.бура – сіль стійкої тетраборної кислоти;
С.бура – технічна назва тетраборної кислоти;
Д.тетраборна кислота – трьохосновна.
 ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ
ДО СЕМЕСТРОВОГО ІСПИТУ
І. Теоретичні питання
1. Предмет і завдання хімії. Місце неорганічної хімії в системі природознавчих наук, її
значення для розвитку фармації та медицини. Основні етапи розвитку хімії. Хімія та
екологія.
2. Основні поняття хімії: хімічний елемент, атом, молекула, атомна та молекулярна
маси, моль - одиниця кількості речовини, молярна маса, прості та складні речовини.
Хімічні формули речовин та хімічні рівняння реакцій.
3. Основні закони хімії: закон збереження маси, закон сталості складу, закон кратних
відношень, закон Авогадро. Еквівалент та молярна маса еквівалента речовин в
умовах хімічної реакції.
4. Відкриття періодичного закону Менделєєва. Періодична система елементів та її
будова: період, група, підгрупа.
5. Моделі атома. Сучасна квантово-механічна будова атома.
6. Ядро атома. Характер руху електрона в атомі. Електронна хмара. Атомна
орбіталь. Характеристика стану електронів в атомі за допомогою квантових чисел:
головного, орбітального, магнітного та спінового.
7. Принципи та правила, що визначають послідовність заповнення атомних
орбіталей електронами: принцип найменшої енергії, принцип Паулі, правило Гунда,
правило Клечковського. Електронні та електронно-графічні формули атомів
елементів та їх іонів.
8. Періодичний характер зміни властивостей атомів елементів головних та побічних
підгруп у світлі теорії електронної будови атома. Вплив електронної будови атомів на
властивості елементів.
9. Електронні конфігурації атомів елементів у стані спокою та в збудженому стані.
Валентність. Ступінь окиснення. Енергія іонізації та енергія спорідненості до
електрона. Електронегативність.
10. Типи хімічного зв’язку: ковалентний, іонний та металевий.
11. Ковалентний зв’язок. Види ковалентного зв’язку: неполярний та полярний.
Властивості ковалентного зв’язку: насичуваність та напрямленість. Донорно-
акцепторний зв’язок.
12. Іонний зв’язок та його властивості. Будова та властивості сполук з іонним
типом зв’язку.
13. Металевий зв’язок. Міжмолекулярна взаємодія. Водневий зв’язок. Типи
кристалічних граток: атомна, іонна, молекулярна.
14. Класифікація неорганічних сполук. Номенклатура.
15. Оксиди. Класифікація. Номенклатура. Добування. Фізичні та хімічні
властивості.
16. Гідроксиди. Класифікація. Номенклатура. Добування. Фізичні та хімічні
властивості
17. Кислоти. Класифікація. Номенклатура. Добування. Фізичні та хімічні
властивості.
18. Солі. Класифікація. Номенклатура. Добування. Фізичні та хімічні
властивості.
19. Генетичний зв’язок між класами неорганічних сполук.
20. Комплексні сполуки. Будова. Класифікація. Номенклатура. Добування. Типи
хімічних зв’язків.
21. Суть основних положень: розчин, розчинник, розчинена речовина. Вода як
розчинник.
22. Поняття про дисперсні системи. Види дисперсних систем: суспензії,
емульсії, колоїдні розчини, справжні розчини.
23. Розчинність газів, рідин, твердих речовин. Швидкість розчинення.Теплові
явища при розчиненні. Гідратна теорія розчинів Д.І.Менделєєва. Насичені,
ненасичені і перенасичені розчини.
24. Способи вираження складу розчинів: масова частка речовини у розчині;
молярна; молярна концентрація еквіваленту. Титр розчину.
25. Теорія електролітичної дисоціації. Процес дисоціації. Ступінь дисоціації.
Поняття про сильні та слабкі електроліти.
26. Властивості кислот, основ і солей з точки зору теорії електролітичної
дисоціації. Іонно-молекулярні рівняння. Протолітична теорія Бренстеда—Лоурі.
27. Дисоціація води. Іонний добуток води. Водневий показник.
28. Гідроліз солей. Типи гідролізу.
29. Загальні поняття про хімічні реакції. Суть хімічної реакції. Гомогенні та
гетерогенні системи. Умови перебігу реакцій.
30. Швидкість хімічних реакцій. Залежність швидкості хімічних реакцій від
природи реагуючих речовин, температури, тиску, каталізатора, концентрації
реагуючих речовин.
31. Хімічна рівновага. Зміщення хімічної рівноваги. Принцип Ле-Шательє.
32. Окиснювально-відновні реакції. Окиснення і відновлення. Складання
рівнянь окиснювально-відновних реакцій: метод електронного балансу.
33. Складання рівнянь окиснювально-відновних реакцій. Метод напівреакцій
(електронно-іонний метод). Основні типи окиснювально-відновних реакцій.
34. Загальна характеристика атомів елементів. Хлор, Бром, Йод, поширення у
природі. Загальна характеристика простих речовин.Хлор. Добування. Фізичні та
хімічні властивості.
35. Хлороводень, кислота хлоридна. Добування. Фізичні та хімічні властивості.
Хлориди. Якісна реакція на хлорид-іон.
36. Оксигеновмісні сполуки Хлору: кислоти, солі. Добування, Властивості.
Застосування.
37. Бром. Добування. Фізичні та хімічні властивості. Бромоводень, кислота
бромідна, солі. Добування, фізичні та хімічні властивості. Якісні реакції на броміди.
Оксигеновмісні сполуки. Використання сполук у фармації.
38. Йод. Добування. Фізичні та хімічні властивості. Йодоводень, кислота
йодидна, солі. Добування, фізичні та хімічні властивості. Якісні реакції на йодиди.
Оксигеновмісні сполуки. Використання сполук у фармації.
39. Загальна характеристика атомів елементів. Оксиген та Сульфур,
поширення у природі, загальна характеристика простих речовин.
40. Оксиген. Кисень, добування, властивості. Застосування. Значення кисню у
природі.
41. Водневі сполуки Оксигену. Вода, пероксиди. Значення у природі,
застосування.
42. Сульфур. Алотропія. Добування сірки. Фізичні та хімічні властивості.
Застосування.
43. Сірководень: добування, фізичні та хімічні властивості. Фізіологічна дія
сірководню. Сульфідна кислота, сульфіди їх властивості.
44. Оксигеновмісні сполуки Сульфуру. Сульфур (IV) оксид: фізичні та хімічні
властивості, добування. Властивості сульфітної кислоти і сульфітів. Якісні реакції на
сульфіт-іон.
45. Тіосульфатна кислота. Натрій тіосульфат: добування, фізичні та хімічні
властивості, застосування.
46. Сульфур (VI) оксид: фізичні та хімічні властивості. Кислота сульфатна:
добування, властивості концентрованої та розбавленої. Правила користування
концентрованою кислотою. Сульфати, їх властивості. Якісна реакція на сульфат-іон.
Застосування сполук у фармації.
47. Загальна характеристика атомів елементів. Нітроген, Фосфор та Арсен,
поширення у природі, загальна характеристика простих речовин.
48. Нітроген. Азот у природі. Добування. Фізичні та хімічні властивості.
49. Сполуки Нітрогену: амоніак, добування, фізичні та хімічні властивості,
техніка безпеки та заходи першої допомоги під час роботи з ним; солі амонію, їх
фізичні та хімічні властивості. Застосування амоніаку та солей амонію в медицині.
50. Оксигеновмісні сполуки Нітрогену. Добування, властивості оксидів
Нітрогену. Кислота нітритна та її солі. Добування, фізичні та хімічні властивості.
Якісні реакції на нітрит-іон.
51. Кислота нітратна та її солі. Добування, фізичні та хімічні властивості.
Техніка безпеки та заходи першої допомоги під час роботи з нітратною кислотою.
Якісні реакції на нітрат-іон.
52. Фосфор. Добування. Алотропія. Сполуки: фосфін, фосфор (III) оксид,
фосфор (V) оксид, кислоти фосфітна та фосфатна. Добування. Фізичні та хімічні
властивості. Якісні реакції на фосфат-іон.
53. Біологічна роль сполук Нітрогену, Фосфору, використання у медицині та
фармації.
54. Загальна характеристика атомів елементів ІV А групи. Карбон, поширення у
природі. Карбон, алотропні видозміни: алмаз, графіт, карбін. Властивості простих
речовин. Активоване вугілля.
55. Сполуки Карбону: карбон (ІІ) оксид, карбон (IV) оксид, карбонатна кислота,
солі карбонати та гідрогенкарбонати, добування, фізичні та хімічні властивості.
Значення сполук Карбону для людини. Їх використання в медицині та фармації.
Якісні реакції на карбонат-іон.
56. Плюмбум. Поширення у природі. Фізичні та хімічні властивості свинцю.
Сполуки: плюмбум (ІІ) оксид, плюмбум (ІІ) гідроксид, солі, добування, фізичні та
хімічні властивості. Якісні реакції на плюмбум (ІІ)-іон. Використання сполук у
фармації.
57. Загальна характеристика атомів елементів ІІІ А групи. Бор, Алюміній,
поширення у природі. Загальна характеристика простих речовин.
58. Бор. Добування, фізичні та хімічні властивості сполук: ортоборатної
кислоти, натрійтетраборату. Біологічна роль Бору. Використання сполук у фармації.
Якісні реакції на борати та тетраборати.
59. Алюміній. Добування, фізичні та хімічні властивості сполук Алюмінію: оксид,
гідроксид. Амфортерність. Якісні реакції на іон Алюмінію.
60. Загальна характеристика металів. Особливості електронної будови атомів
металів. Металічний зв’язок. Типи кристалічних граток. Електрохімічний ряд напруг.
Корозія металів. Сплави.
61. Загальна характеристика атомів елементів І А групи. Літій, Натрій, Калій,
поширення у природі. Загальна характеристика простих речовин. Біологічна роль
елементів І А групи.
62. Добування, фізичні та хімічні властивості сполук лужноземельних металів:
оксиди, гідроксиди, солі. Твердість води та методи її усунення. Використання сполук
цих елементів у медицині та фармації. Якісні реакції на іони Магнію, Кальцію,
Стронцію, Барію.
63. Загальна характеристика атомів елементів ІІ А групи. Магній, Кальцій,
Стронцій, Барій, поширення у природі. Загальна характеристика простих речовин.
Біологічна роль елементів підгрупи Кальцію.
64. Добування, фізичні та хімічні властивості сполук лужноземельних металів:
оксиди, гідроксиди, солі. Твердість води та методи її усунення.. Використання сполук
цих елементів у медицині та фармації. Якісні реакції на іони Магнію, Кальцію,
Стронцію, Барію.
65. Загальна характеристика атомів елементів І В групи. Купрум, Аргентум,
Аурум, поширення їх у природі. Властивості простих речовин. Комплексоутворення.
66. Купрум. Фізичні та хімічні властивості сполук: оксиди, гідроксиди, солі.
Добування. Якісна реакція на купрум (ІІ)-іон. Біологічна роль. Застосування.
67. Аргентум. Фізичні та хімічні властивості сполук: оксиди, гідроксиди, солі.
Добування. Якісна реакція на аргентум-іон. Використання у медицині та фармації.
68. Загальна характеристика атомів елементів ІІ В групи. Цинк та Меркурій,
поширення у природі. Властивості простих речовин.
69. Цинк. Фізичні та хімічні властивості сполук: оксиди, гідроксиди, солі.
Добування. Амфотерність. Якісні реакції на іон Цинку. Біологічна роль Цинку.
70. Меркурій. Фізичні та хімічні властивості сполук, добування. Якісні реакції на
іони Меркурію. Використання ртуті та її сполук у медицині та фармації.
71. Загальна характеристика атомів елементів VI В групи. Хром, поширення у
природі. Властивості простої речовини. Сполуки Хрому: оксиди, гідроксиди, солі
хромати та діхромати. Фізичні та хімічні властивості, добування. Біологічна роль
Хрому. Використання сполук у фарманалізі.
72. Загальна характеристика атомів елементів VII B групи. Манган, його
поширення в природі. Властивості простої речовини. Сполуки Мангану: оксиди,
гідроксиди, солі. Фізичні та хімічні властивості, добування. Біологічна роль Мангану.
Використання сполук у медицині та фармації.
73. Загальна характеристика атомів елементів VIII B групи. Ферум, його
поширення в природі. Властивості простої речовини. Біологічна роль Феруму.
74. Сполуки Феруму: оксиди, гідроксиди, солі. Фізичні та хімічні властивості,
добування. Використання у медицині та фармації. Якісні реакції на іони Феруму (ІІ) та
(ІІІ).

ІІ. Практичні завдання

Доцільно внести до змісту кожного білета:
1) інтегровані задачі;
2) проведення фармакопейних реакцій;
3) рівняння реакцій хімічних перетворень;
4) рівняння окисно-відновних реакцій.