Використання речовин із різними

видами хімічних зв’язків у техніці

Підготували учениці 11-А класу

Бондар Анастасія та Бондар Анна
Хімічний зв’язок — це взаємодія атомів, здійснювана шляхом обміну електронами
або їхнім переходом від одного атома до іншого.

Розрізняються такі основні види хімічного зв’язку:

• Ковалентний зв’язок (полярний і неполярний)

• Йонний зв’язок
• Металічний зв'зок
• Водневий зв’язок
 Ковалентний зв’язок

Ковалентний зв’язок утворюється за рахунок

спільних електронних пар.

Ковалентний неполярний зв’язок утворюється між

атомами, які мають однакову електронегативність.
Здебільшого це прості речовини - неметали.
Наприклад: H2, Cl2, O2, N2 тощо.

Ковалентний полярний зв’язок характерний для

більшості складних речовин, за винятком солей та
оксидів лужних металів. Наприклад: H2О, НCl,
СO2, НNО3 тощо.
Йонний зв’язок
Зв'язок між позитивно і негативно зарядженими
йонами. Позитивно заряджений йон називається
катіон.Негативно заряджений йон називається
аніон.

Йонний зв'язок утворюється в складних речовинах,

що складаються з атомів металів і неметалів.

Йонні сполуки дисоціюють у водних розчинах і

розплавах, при цьому їх молекули розпадаються
на йони.
 Металічний зв'зок
Металічний зв’язок — це зв’язок між позитивними йонами металів, що
знаходяться у вузлах кристалічних ґраток, який здійснюється за рахунок
електронів, що вільно переміщаються по кристалу. При утворенні металічного
зв’язку атоми зближуються, валентні орбіталі сусідніх атомів перекриваються,
завдяки чому електрони зовнішніх рівнів усіх атомів можуть вільно
переміщатися по всьому зразку металу, здійснюючи зв’язок між усіма атомами
кристала металу.

Металічний зв’язок характерний для металів у твердому та рідкому станах, у

газоподібному стані зв’язки ковалентні.

Металічний зв’язок зумовлює властивості металів.

 Водневий зв'язок
Водневий зв'язок — це зв'язок між атомами Гідрогену і
атомом більш електронегативних елементів тієї самої
речовини.

Водневий зв'язок значно слабший, ніж ковалентний

або йонний, проте він суттєво впливає на фізичні
властивості речовин.

Водневі зв’язки можуть виникати між однаковими або

різними молекулами неорганічних (HF, H2O, NH3) та
органічних (спиртів, кислот та їх водних розчинів)
речовин
Нині залізо та його сплави, безперечно, є основними
технічними матеріалами. Без них не обходиться жодна галузь.
Із чорних металів виготовляють верстати й автомобілі, кораблі
і мости, арматуру для залізобетонних конструкцій і жерсть для
консервних банок, дахове залізо і сільськогосподарські
машини, труби та інструменти, побутові вироби тощо.
Алюмінієві сплави посідають друге місце серед
конструкційних матеріалів. Вони стійкі до атмосферної корозії,
порівняно дешеві, просто добуваються та обробляються.
Алюмінієві сплави застосовують у ракетній техніці, авіа-, авто-,
судно- та приладобудуванні.

Деякі галузі застосування металів та їхніх сплавів

Кислота в автомобільному акумуляторі - сульфатна. У акамуляторі кислота не
концентрована, а розбавляється водою (дистильована вода) в співвідношенні 70%
води і 30% H2SO4 Сульфатна кислота є найактивнішою неорганічної кислотою,
яка взаємодіє практично з усіма металами і їх оксидами. Без цього розряджати і
заряджати акумулятор буде абсолютно неможливо. Однак те, як будуть
відбуватися процеси зарядки і розрядки, залежить від кількості дистильованої
води, якої розбавляється кислота.
Дистильовану воду використовують в хімічній технології, фармацевтичній і
харчовій промисловості. Що стосується побутового застосування, то така вода
найчастіше використовується для обслуговування автомобіля, також іноді для
зволожувачів і прасок. Для пиття і приготування їжі дистильовану воду
використовують рідко через її специфічний смак викликаний низьким рівнем
мінералізації.
Атом складається з позитивно зарядженого ядра, оточеного хмарою легких частинок –
електронів , які мають негативний заряд.
Електри чний струм — впорядкований рух заряджених частинок у просторі. У металах це
електрони, напівпровідниках - електрони та дірки, у електролітах - позитивно та
негативно заряджені іони, у іонізованих газах — іони та електрони. За напрямок струму
вибирають рух позитивно заряджених частинок. Таким чином, напрямок струму в
металах протилежний напрямку руху електронів.
Електроліти — речовини, розчини яких проводять електричний струм. До електролітів
належать водяні розчини солей, кислот і лугів.
Застосування електричного струму у джерелах світла (тліючий розряд) – неонові лампи;у
потужних прожекторах – дугові лампи;для різання і зварювання металів:для одержання
плазми;для катодного напилення металів.
Вільні електрони надають металам здатність проводити
електричний струм, зумовлюють металічний блиск,
високу теплопровідність, часто — й пластичність.
Заряджені частинки починають переміщатися завдяки
дії різних джерел живлення. До їх числа належать
батареї, акумулятори, генератори та інші пристрої,
здатні перетворювати всілякі види енергії в електричну.
 Найпереконливішими дослідами, які підтверджують
електронний характер провідності металів, є досліди з
визначення знака заряду та інертності заряджених
частинок, що створюють струм.
Учені надавали котушці з провідником швидких
крутильних коливань відносно осі, а кінці провідника
приєднували до нерухомої телефонної трубки (мал.
1.41). У колі з’являвся електричний струм, який
спричиняв тріск у телефонній трубці. Цими дослідами
було підтверджено наявність у металах вільних
електрично заряджених частинок, проте ці досліди не
виявляли напрямку струму і знака заряду частинок.