На скелі

1. Микола Вороний
2. Вид лірики: інтимно-пейзажна (весняні настрої).
3. Рід – лірика; жанр – ліричний вірш.
4. Тема: оспівування автором щасливого кохання.
5. Сюжет твору: лiричнi описи морської природи, які передають внутрішні
почуття письменника. Автор уособлює себе маяком у відкритому морі, який
готовий до перемін у своєму житті. Чоловік щасливий, душа його співає,
розцвітає цвітом.
6. Ліричний герой – закоханий автор, Микола Вороний, який перелає свої
почуття через опис природи.
8. Художні засоби:
 Епітети: гострій скелі, ясне сонячне проміння, золотим дощем, синє
море, сонце красне, пишним цвітом, щасливого кохання;
 Порівняння: я стою на гострій скелі, мов маяк в одкритім морі;
 Метафори: небо ясне усміхається весною, душа моя співає, почування
пишним цвітом розцвітає;
 Персоніфікація: небо усміхається, душа співає;
 Епіфора: Я стою на гострій скелі,
Мов маяк в одкритім морі.
Зір мій губиться в просторі,
Що прославсь до неба стелі.
9. Символи:
 Маяк - символ вірного шляху і надії;
 «Золотий дощ» - вираз, що означає раптове і легко дісталася багатство.
10. У творі домінує почуття спокою.
11. Віршовий розмір: тристопний хорей
12. Ідея: возвеличення природи, як уособлення любові.
«В серці любе почування
Пишним цвітом розцвітає,
І душа моя співає
Гімн щасливого кохання».