ЗНО група 10

Підготовчі курси ЗНО (група 10)
УКРАЇНСЬКА МОВА
ПРАВОПИС СЛІВ ІНШОМОВНОГО ПОХОДЖЕННЯ
Ознайомтеся з теоретичним матеріалом та виконайте тестові завдання.
В словах іншомовного походження

Пишеться І
1. На початку слова: ідея, ілюзія, інтер’єр, історія, Індія, Ібсен.
2. Перед голосними та й, а також у кінці незмінюваних слів: ажіотаж,
нотаріус, журі, Греція, Чіатурі.
3. Після г, к, х, п, м (якщо це не виняток): гірлянда, кіно, хімік, пігмей, мільярд,
Кіплінг
4. У географічних назвах після з, с (якщо це не виняток): Сімферополь, Сідней,
Зімбабве
5. У прізвищах після всіх приголосних, крім шиплячих та ц: Дідро, Меріме,
Сінклер
Пишеться Ї
Після голосних: мозаїка, наївний, Ізмаїл, Енеїда.
Але пишеться і в складних словах, перша частина яких закінчується голосним,
На початку другої частини: староіндійський, новоірландський,
після префікса: доісторичний, дезінфекція, розіграш
Пишеться И
1. В основах загальних іншомовних назв після букв д, т, з, с, ц, ч, ш, ж, р
(правило «дев’ятки») перед наступним приголосним (крім й): директор, цирк,
інститут, позиція, таксист, шифер, режим, коридор.
2. Як виняток:
а) у давно запозичених словах: бинт, вимпел, графин, миля, кипарис, кит,
скипидар, спирт;
б) у словах, запозичених зі східних мов: башкир, калмик, кизил, кинджал,
кисет, кишлак;
в) у словах церковного вжитку: митрополит, єпископ.
3. В основах власних іншомовних назв після шиплячих та ц перед наступним
приголосним: Чингісхан, Цицерон, Чикаго, Вірджинія.
4. В географічних назвах:
а) після р, д, т перед приголосним (крім й): Мадрид, Кордильєри;
б) у кінцевих -ида, -ика: Африка, Атлантида;
в) згідно з традиційною вимовою у назвах: Єгипет, Єрусалим, Сирія, Сицилія,
Пакистан, Китай, Бразилія
Правопис префіксів
Подвоєння в іншомовних словах зберігається
1. У власних іншомовних назвах і похідних словах:
Андорра, Кассандра, Одіссей, Діккенс, Шиллер, Марокко, марокканський.
2. У деяких недавно запозичених іменах: Віссаріон, Аполлон, Геннадій,
Палладій, Алла, Ганна
Подвоєння в іншомовних словах не зберігається
1. В українізованих запозичених іменах відповідно до вимови: Іполит, Кирило,
Сава, Агнеса, Інеса.
2. У загальних назвах букви звичайно не подвоюються: каса, група, сума, шосе,
колона, алегорія.
В и н я т к и: тонна, манна, ванна, мадонна, бонна, вілла, булла, брутто,
нетто, мотто, мірра
Виконайте тестові завдання
ТЕСТ
НАПИСАННЯ СЛІВ ІНШОМОВНОГО ПОХОДЖЕННЯ
1. Літеру и на місці пропуску треба писати в кожному слові рядка

А такс..ст, реч..татив, Брат..слава
Б бр..танець, федерац..я, Пак..стан
В к..нджал, соц..аліст, Мадр..д
Г кос..нус, Кембр..дж, асоц..ація
Д през..дент, карат..ст, Ват..кан
А т..нденція, каз..но, Аргент..на
Б ч..пси, сп..ртовий, Ваш..нгтон
В дез..нфекція, д..зель, кор..да
Г шн..цель, д..лема, ч..лійський
Д м..грень, коаліц..я, Мекс..ка
А в..мпел, Корс..ка, патр..от
Б к..шлак, Грец..я, к..парис
В Корд..льєри, граф..н, Кр..т
Г л..цензія, ск..пидар, сп..рт
Д ц..стерна, М..лан, б..зон
4. Літеру і на місці пропуску треба писати в кожному слові рядка
А пар.., в..тамін, грац..озний
Б сп..раль, к..ргиз, пр..оритет
В інц..дент, б..сквіт, аж..отаж
Г р..туал, п..церія, с..мпозіум
Д провінц..я, пав..льйон, с..нус
5. Літеру і на місці пропуску треба писати в кожному слові рядка
А м..шень, соц..олог, Ч..каго
Б Флор..да, нотар..ус, к..моно
В г..рлянда, лаб..ринт, Т..бет
Г сендв..ч, ек..паж, Дон К..хот
Д Мер..ме, станц..я, шп..нат
6. Подвоєння літер на місці пропуску відбувається в усіх словах рядка
А Апол..он, ан..али, тон..а
Б Філіп..іни, одіс..єя, кол..егія
В От..ава, брут..о, артил..ерист
Г Лозан..а, колон..а, пан..а
Д Коп..енгаген, пен..і, ім..іграція
7. Подвоєння літер на місці пропуску НЕ ВІДБУВАЄТЬСЯ в усіх словах рядка
А іп..одром, ір..еальний, хоб.і
Б е..мігрант, тер..аса, інтермец..о
В ал..ергія, коміс.ля, Дік..енс
Г контр..еволюція, груп..а, шас..і
Д Рус..о, конфет..і, дис..идент
А ін..овація, а..нотація, рок..око
Б дол..ар, ас..ортимент, новел..а
В брут..о, бюл..етень, трас..а
Г груп..овий, шас..і, сюр..еалізм
Д гол..андець, мас..а, шо..се
А марок..анський, фін..и, кас..ир
Б ір..аціональний, тер..аса, іл..юзія
В ак..умулятор, клас..ний, міс..ія
Г Ген..адій, ім..унітет, лібрет..о
Д сирок..о, Шил..ер, діаграм..а
10. Подвоєння літер на місці пропуску НЕ ВІДБУВАЄТЬСЯ в усіх словах
рядка
А міс..урійський, компрес.., п'єс..а
Б телеграм..а, крос..ворд, оперет..а
В ван..а, кор..екція, профес..ор
Г а..симетрія, еф..ект, Дарданел..и
Д шил..інг, мас..аж, дік..енсівський
рядка
А ап..етит, ас..орті, брюс..ельський
Б гал..юцинація, кас..ета, тон..а
В конгрес.., ак..ордеон, експрес..
Г ал..ергія, Одіс..ей, а..моральний
Д ас..истент, кол..ектив, мадон..а
рядка
А інкас..атор, клас..ицизм, ал..о
Б ексцес.., ак..омпанемент, пен..і
В прес..а, проблем..а, калькут..ський
Г ком..ентар, кол..екція, кол..ега
Д міс..іонер, парал..ель, пан..о
13. М'який знак на місці пропуску треба писати в усіх словах рядка
А магістрал.., асфал..т, пап..є-маше
Б барел..єф, рел..єфний, п..єса
В порт..єра, міл..ярдер, бал..зам
Г б..юлетень, грил..яж, Мол..єр
Д дос..є, мад..ярський, модел..єр
А н..юанс, Пхен..ян, компан..йон
Б монпанс..є, біл..ярд, пас..янс
В модел..єр, бутон..єрка, л..юстра
Г конферанс..є, Н..ютон, мал..ярія
Д ател..є, кан..йон, кур..йоз
А рел..єф, мад..яр, Рішел..є
Б т..юрбан, мантил..я, шампін..йон
В едел..вейс, бел..етаж, ал..труїзм
Г Мол..єр, сен..йор, куп..юра
Д ескадрил..я, дос..є, фл..юс
А квінтил..йон, вол..єр, прес-пап..є
Б ал..фонс, гіл..йотина, сек..юриті
В Джул..єтта, лос..йон, р..юш
Г він..єтка, бракон..єр, пен..юар
Д кабал..єро, кал..ян, рез..юме
17. Апостроф на місці пропуску треба ставити в усіх словах рядка
А дистриб..ютор, 6..юджєт, ін...єкція
Б кар..єра, ад..ютант, р..юкзак
В суб..єкт, Рив..єра, М..юллер
Г кон..юктивіт, миш..як, бар..єр
Д інтерв..ю, прем..єр, п..юре
А к..янті, кон..юнктура, П..ємонт
Б валер..яна, ридик..юль, вар..єте
В..єтнам В прем..єра, Барб..юс, ар..єргард
Г круп..є, Х..юстон, М..юнхен
Д ад..юнкт, манік..юр,
А кутюр..є, Олів..є, грав..юра
Б мар..яж, м..юслі, Рейк..явік
В п..єдестал, деб..ют, комп..ютер
Г диз..юнкція, об..єктив, 6..юст
Д кеш..ю, Монтеск..е, екстер..єр
А кр..юшон, кур..єр, Монтеск..е
Б кастан..єти, Лавуаз..є, кар..єр
В сомел..є, Руж..є, Д..Артаньян
Г дез..інфекція, ад..юнкт, об..єкт
Д інтер..єр, п..єса, О..Коннейль
21. НЕМАЄ орфографічних помилок у варіанті
А фієста, єпископ, парфуми
Б етикет, кутюрьє, Стелла
В брошура, шприц, ілюзія
Г парфумерія, діез, фейєрія
Д жульєн, парашют, фойє
А сюіта, Пакистан, гіпотеза
Б капюшон, пінцет, спанієль
В хоббі, фельетон, Вавилон
Г сюрреалізм, одісея, дуель
Д Жуль, дезинформація, еклер
А за кілька миль від Бона
Б дивовижна архитектура Марокко
В віллу прикрашає статуя Афродіти
Г президентський палац у Талінні
Д античне й бароккове мистецтво
24. Орфографічну помилку допущено в рядку
А експериментальний парашут
Б джинсовий піджак
В бразильський телесеріал
Г політика індустріалізації
Д дезинтеграційна ідеологія
ОСНОВНІ ПРАВИЛА ПЕРЕНОСУ. ПРАВОПИС СКЛАДНИХ СЛІВ
Ознайомтесь із теоретичним матеріалом і виконайте тестові завдання.
Основні правила переносу
Слова з рядка в рядок переносимо за складами. Проте не можна плутати

правила поділу слова на склади з правилами переносу. З голосними фонемами в
усному мовленні пов’язаний поділ слова на склади, у писемному — допустимі
переноси частин слова з рядка в рядок.
У слові стільки складів, скільки є голосних звуків.
Приголосний, який стоїть безпосередньо перед голосним і у вимові зливається з
ним, належить до того самого складу, шо й голосний: че-ка-ють (а не чек-ай-
уть), спо-ді-ва-ти-ся, си-джу, бо-йо-вий.
Але якщо префікс або частина складного слова закінчується на приголосний,
то перед наступним голосним цей приголосний відходить до попереднього
складу: роз-орати, без-іменний, пед-інститут, пів-острів.
Між голосними може бути не один, а два й більше приголосних звуків, як,
наприклад, у словах казка, сестра. Тоді поділ на склади відбувається так, щоб
гучність звуків на початку кожного складу поступово наростала.
Тому: сонорний, що стоїть перед приголосним, відходить до попереднього
складу: чай-ка, гол-ка, гор-дий, зав-жди, пір’-ін-ка, вій-на, сім’-я; дзвінкий, шо
стоїть перед глухим, теж відходить до попереднього складу: каз-ка, книж-ка,
гряд-ка, зуб-ці, в інших випадках приголосні переважно відходять до
наступного складу: се-стра, ру-шник, у-смі-шка, ре-п ‘ях, о-брій.
Склади бувають відкриті і закриті. Склад, що закінчується на голосний звук,
називається відкритим: го-ра, го-во-рю, ду-ма-ю, сві-тло. Склад, що
закінчується на приголосний звук, називається закритим: гір-ський, край-ній,
ком-форт.
Частини слів із рядка в рядок переносяться так, як ці слова на слух діляться
на склади: кар-ти-на, ра-джу-ся, за-твер-дже-но, над-зви-чай-ний.
Не можна:
а) залишати чи переносити одну букву, тому такі слова, як олія, одяг, удар,
ящик, мрія, не діляться для переносу;
б) розривати буквосполучення дж, дз, які позначають одну фонему: си-джу (а
не «сид-жу»), хо-джу (а не «ход-жу»), ґу-дзик (а не «гуд-зик»); але: від-жив (а
не «ві-джив»), під-звіт (а не «пі-дзвіт» і не «підз-віт»);
в) у складному слові відривати від другої частини одну букву, якшо вона не
становить складу: дво-значний (а не «двоз-начний»), само-скид (а не «самос-
кид»), землевласник (а не «землев-ласник»);
г) розривати ініціальні, а також комбіновані абревіатури:ЧАЕС, УНІАН, НАТО.
Апостроф і м’який знак завжди залишаються при попередній букві: бур’-ян,
об’-єм, паль-ці.
Також не можна:
а) відривати скорочення від слів, яких вони стосуються: М. С. Грушевський (а
не «М. С. // Грушевський»), проф. Тоцька (а не «проф. // Тоцька»), 2002 р. (а не
«2002 // p.»), 25 км (а не «25 // км»), 200 куб. см (а не «200 // куб. // см»);
б) переносити закінчення, з’єднані з цифрами через дефіс: 2-го (а не «2- // го»),
16-му (а не «16- // му»);
в) розривати графічні скорочення: т-во, р-н, вид-во, і т. д., і т. ін., і т. я.
Слова, подані повністю, можна будь-як переносити з рядка в рядок
незалежно від їхнього значення: у // нас, пан // Михайло, професор // Круть,
Іван // Петрович, 1991 //рік.
Не можна переносити в наступний рядок розділові знаки (крім тире), дужку
або лапки, які закривають попередній рядок, а також залишати в попередньому
рядку відкриту дужку або відкриті лапки.
Правопис складних слів

Правопис складних іменників
Складні іменники можуть писатися разом і через дефіс.
Разом пишуться:
1) Складні іменники, утворені поєднанням двох або кількох основ, з яких одна
— дієслівного походження: вертоліт, лісосплав, самохід.
2) Складні іменники, утворені поєднанням прикметникової та іменникової
основ: білокрівці, чорногуз, чорнозем.
3) Складні іменники, утворені від двох іменникових основ: верболоз, лісостеп,
трудодень (але: людино-день), до них також належать іменники, першою
частиною яких є незмінний іменник іншомовного походження: автострада,
велотрек, радіокомітет.
4) Складні іменники, утворені з дієслова в наказовій формі та іменника:
горицвіт, зірвиголова, пройдисвіт, Перебийніс, Убийвовк.
5) Складні іменники, утворені з кількісного числівника у формі родового
відмінка (для числівника сто — називного) та іменника: дванадцятитонка,
шестиденка, п’ятиріччя, сторіччя.
6) Складні іменники, утворені з трьох і більше основ: автомотогурток,
світловодолікарня.
7) Складні іменники з першою частиною віце, екс, лейб, максі, міні, обер:
віцепрезидент, ексчемпіон, лейбмедик, максіспідниця, мініфутбол,
обермайстер.
Через дефіс пишуться:
1) Складні іменники, утворені з двох іменників, в яких відмінюються обидві
частини, що означають:
а) протилежні за змістом поняття (купівля-продаж, розтяг-стиск);
б) спеціальність, професію (лікар-еколог, астроном-магнітолог);
в) назви казкових персонажів (Лисичка-Сестричка, Зайчик-Побігайчик).
2) Складні іменники, утворені з двох іменників, в яких відмінюється лише
друга частина. Такі іменники означають:
а) державні посади, військові, наукові звання (генерал-губернатор, контр-
адмірал, прем’єр-міністр, унтер-офіцер, член-кореспондент, штабс-капітан);
б) складні одиниці виміру (кіловат-година, людино-день, тонно-кілометр);
в) складні іменники, в яких перше слово підкреслює певну прикмету чи
особливість предмета, явища, названого другим словом: блок-система, дизель-
мотор, жар-птиця, стоп-кран.
3) Іншомовні назви проміжних частин світу: норд-вест, норд-ост.
4) Субстантивовані словосполучення, що означають переважно назви рослин:
брат-і-сестра, люби-мене, розрив-трава, чар-зілля.
5) Скорочені іменники, в яких подається початок і кінець слова: б-ка —
бібліотека, д-р — директор, л-ра — література, т-во — товариство.
6) Перша частина складного слова, коли далі йде слово з такою самою другою
частиною: радіо- й телеапаратура, тепло- й гідроелектростанції.
Примітка. У складних словах із числівником, який означає число двозначне,
тризначне та ін., числівник звичайно пишеться цифрами й приєднується до
другої частини слова за допомогою дефіса: 750-річчя, 16-поверховий.
Прикладки
Прикладки можуть писатися окремо й через дефіс, що залежить від семантики
поєднувальних складників:
1. Якщо прикладкою виступає видова назва, то дефіс між означуваним
іменником і прикладкою не ставиться: місто Київ, ріка Москва, трава звіробій.
Якщо ж у ролі прикладки виступає родова назва, то між означуваним
іменником і прикладкою ставиться дефіс: звіробій-трава, Москва-ріка, Сапун-
гора.
2. Якщо узгоджуваний іменник, що має атрибутивне (означальне) значення,
виступає в ролі прикладки в постпозиції, він приєднується до пояснюваного
іменника дефісом: вовк-жаднюга, дівчина-красуня, хлопець-богатир.
Якщо такий іменник виступає в препозиції до означуваного іменника, то він
пишеться окремо: богатир хлопець, жаднюга вовк, красуня дівчина.
3. Якщо пояснюваний іменник і прикладка можуть мінятися місцями (причому
атрибутивну роль виконує іменник у постпозиції), між ними завжди ставиться
дефіс: дівчина-грузинка й грузинка-дівчина, учитель-фізик і фізик-учитель,
художник-пейзажист і пейзажист-художник.
4. Якщо прикладка входить до складу терміна, вона втрачає атрибутивне
значення, перетворюючи словосполучення в складний іменник без сполучного
звука. Такі іменники пишемо через дефіс: гриб-паразит, жук-короїд, заєць-
русак, льон-довгунець.
Складні числівники та займенники

1. Разом пишуться:
а) Складні кількісні числівники: одинадцять, п’ятдесят, триста (трьохсот,
трьомстам).
б) Складні порядкові числівники й схожі з ними прикметники, останнім
компонентом яких є -сотий, -тисячний, -мільйонний: дев’ятисотий,
п’ятнадцятий, п’ятсоттридцятитисячний, шістдесятий,
шістдесятип’ятимільйонний; багатотисячний, кількамільйонний.
Примітка 1. Складені кількісні та порядкові числівники пишемо окремо: тисяча
п’ятсот, тридцять вісім, тисяча дев’ятсот вісімдесят восьмий.
Примітка 2. Порядкові числівники, до складу яких входять слова з половиною й
под., теж пишемо окремо: три з половиною тисячний загін.
2. Через дефіс пишуться:
а) Порядкові числівники, написані цифрами й літерами: 7-й, 10-ї, 11-го, 35-
мільйонний, 3-тисячний, 4½-тисячний.
б) Складні займенники з компонентами бозна-, -будь, -небудь, казна-, хтозна- й
под.: будь-котрий, будь-хто, будь-чий, будь-що, будь-який; котрий-будь, хто-
будь, чий-будь, що-будь, який-будь; котрий-небудь, хто-небудь, чий-небудь,
що-небудь, який-небудь; казна-що, хтозна-який. Але: будь у кого, будь на чому,
казна з ким, казна при кому (бо в середині таких слів з’являється прийменник).
Складні прикметники
1. Разом пишуться:
а) Складні прикметники, утворені від складних іменників, що пишуться разом:
електросиловий (електросила), лісостеповий (лісостеп), м’ясозаготівельний
(м’ясозаготівля), радіофізичний (радіофізика), самохідний (самохід),
теплообмінний (теплообмін), чорноземний (чорнозем).
б) Складні прикметники, утворені від сполучення іменника та узгоджуваного з
ним прикметника: загальноосвітній (загальна освіта), легкоатлетичний (легка
атлетика), мовностильовий (мовний стиль), народногосподарський (народне
господарство), народнопоетичний (народна поезія), первіснообщинний
(первісна община), правобережний (правий берег), сільськогосподарський
(сільське господарство), східнослов’янський (східні слов’яни).
в) Складні прикметники з другою дієслівною частиною: волелюбний,
деревообробний, карколомний, машинобудівний.
Примітка. Прикметники з другою префіксальною дієслівною частиною
пишуться через дефіс: вантажно-розвантажувальний, контрольно-
вимірювальний.
г) Складні прикметники, в яких першим компонентом виступає прислівник:
важкохворий, внутрішньозаводський, загальнодержавний; так само й такі, в
яких другою складовою частиною є дієприкметник: вищезгаданий,
нижчепідписаний, новоутворений, свіжозрубаний, але: трохи вище зазначений
(параграф), бо є пояснювальне слово.
Примітка 1. Прислівники, утворені від більшості відносних прикметників, як
правило, зберігають на собі логічний наголос і не зливаються в одне слово з
наступним прикметником або дієприкметником: абсолютно сухий,
діаметрально протилежний, послідовно миролюбний, різко окреслений,
суспільно корисний, суспільно необхідний, хімічно зв’язаний.
Примітка 2. У складних термінах прислівник — компонент, що уточнює
значення складного прикметника, пишемо разом із цим прикметником:
видовженотупоконічний, короткогрушоподібний, округлояйцеподібний.
д) Складні прикметники (з двох або кількох компонентів), у яких основне
смислове навантаження передається останнім прикметником, а попередні лише
звужують, уточнюють його зміст. Такі прикметники, як правило, мають
термінологічне значення: вузькодіалектне (мовне явище), грудочеревна
(перепона), давньоверхньонімецька (мова), двовуглекислий (газ),
лінгвостилістичні (особливості); також — глухонімий, сліпоглухонімий.
е) складні прикметники, першою частиною яких є числівник, написаний
літерами: двадцятиповерховий, семиразовий, стодвадцятип’ятирічний, але 125-
річний.
є) Складні прикметники, утворені з двох неоднорідних прикметників (зокрема
ті, які виражають відношення родової ознаки до видової):
поперечношліфувальний (поперечний шліфувальний верстат).
2. Через дефіс пишуться:
а) Складні прикметники, утворені від складних іменників, писаних із дефісом:
генерал-губернаторський (генерал-губернатор), дизель-моторний (дизель-
мотор), соціал-демократичний (соціал-демократ),
б) Складні прикметники, утворені з двох чи більше прикметникових основ,
якщо названі цими основами поняття не підпорядковані одне одному: аграрно-
сировинний, державно-монополістичний, електронно-обчислювальний,
культурно-технічний, лісопильно-стругальний, масово-політичний, мовно-
літературний, навчально-виховний, науково-технічний, партійно-політичний,
плоско-опуклий, постачально-збутовий, свердлильно-довбальний, суспільно-
політичний, столярно-механічний; а також узвичаєні: всесвітньо-історичний,
літературно-художній, народно-визвольний, підзолисто-болотний тощо; між
компонентами цих складних прикметників, не з’єднаними в одне слово, можна
вставити сполучник і: аграрний і сировинний, навчальний і виховний і под.
в) Складні прикметники, в яких перша частина закінчується на -ико (-іко):
буколіко-романтичний, діалектико-матеріалістичний, історико-культурний,
механіко-математичний, політико-економічний.
г) Складні прикметники з першою частиною військово-, воєнно-: військово-
морський, військово-спортивний, воєнно-стратегічний.
Примітка. Складні субстантивовані прикметники військовозобов’язаний,
військовополонений пишемо разом.
д) Складні прикметники, в яких перша частина не має прикметникового
суфікса, але яка за змістом є однорідна з другою частиною й приєднується до
неї за допомогою сполучного звука о або е: м’ясо-вовняний, м’ясо-молочний,
крохмале-патоковий.
Примітка. Складні прикметники цього типу, що виступають як наукові нові
терміни, пишемо разом: головоногі, грудочеревна (перепона).
е) Складні прикметники, утворені з двох або кількох основ, які означають
якість із додатковим відтінком, відтінки кольорів або поєднання кількох
кольорів в одному предметі: блакитно-синій, гіркувато-солоний, кисло-
солодкий, молочно-білий, сіро-голубий, темно-зелений, червоно-зелено-синій,
але: жовтогарячий, червоногарячий (окремі кольори).
є) Складні назви проміжних сторін світу: південно-східний, північно-західний.
ж) Складні прикметники, першим компонентом яких є числівник, написаний
цифрами: 20-річний, 10-поверховий.
Виконайте тестові завдання
ТЕСТ
ПРАВИЛА ПЕРЕНОСУ. СКЛАДНІ СЛОВА
1. Правильно поділено для переносу всі слова рядка
А під-казка, ґу-дзик, ки-яни, при-свячений
Б бать-ко, сид-жу, об'-єкт, щас-тя
В бадь-орий, міль-ярд, кольо-ри, яск-равий
Г жит-тя, але-я, пере-крити, козаць-кий
Д one-рація, ві-сь, львів-ський, щед-рість
2. Помилку в поділі слова для переносу допущено в рядка
А Ки-їв, де-в'ять, змага-ння
Б перед-звін, вік-но, туман-ний
В крає-вид, пере-класти, під-йом
Г су-джу, вольо-вий, куль-ка
Д арф'-яр, прось-ба, люд-ський
3. Помилку в поділі слова для переносу допущено в рядку
А сиві-ють, виднок-руг, небес-ний
Б баталь-йон, урожай-ний, поя-ва
В зуст-річний, заме-тіль, ате-льє
Г водо-йма, op-линий, лис-тяний
Д пре-святий, узбі-ччя, трав'-яний
А від'-ємний, знай-дений, при-ємний
Б пі-джак, пере-ллють, від-дячити
В гай-овий, три-гранний, сон-ний
Г вагон-ний, звід-кіль, пое-тичний
Д бажа-ння, посі-яний, слаб-кість
А хвиль-ка, по-хвалитися, са-джає
Б криль-ми, тінь-овий, узбереж-жя
В чорно-книжник, дру-зями, мрі-ями
Г музей-ний, під-звітний, конь-як
Д кра-йовий, ми-ттєвий, остан-ній
А пів'-ясена, сльо-зи, солом'я-ний
Б водо-грай, краї-на, найцін-ніше
В багат-ство, хвой-ний, ку-льовий
Г че-сть, сер-йозний, приватиза-ція
Д облич-чя, небо-схил, край-небо
7. Обидва слова треба писати через дефіс у рядку
А багряно/червоний гори/цвіт
Б небесно/блакитна люби/мене
В духмяно/медвяний звіро/бій
Г загадково/таємничий ломи/камінь
Д сумовито/тривожне перекоти/поле
8. Обидва слова треба писати через дефіс у рядку
А розлого/крислатий дуб/велетень
Б мерехтливо/голубе край/небо
В барвисто/пахучий лісо/степ
Г кисло/солодкий чорно/слив
Д шовковисто/зелений вербо/ліз
9. Разом треба писати кожне складне слово рядка
А радіо/станція, гідро/механіка, мото/спорт
Б фізико-технічний, біо/кефір, термо/стійкий
В мікро/елементи, міні/програма, авіа/лайнер
Г максі/пальто, кіно/фестиваль, фото/зйомка
А гамма/промені, термо/регулятор, фото/сесія
Б теле/зірка, хліб/сіль, стерео/кінозал
В макро/космос, радіо/геологія, відео/музика
Г радіо/альманах, супер/акція, лінгво/кабінет
А конусо/подібний, повно/цінний, казково/пісенний
Б животворно/цілющий, тепло/обмінний, зло/язикий
В соколино/зорий, чисто/сердечний, дрібно/плідний
Г вільно/думний, само/ствердження, кисло/терпкий
Д давньо/грецький, дво/рівневий, серцево/судинний
А військово/спортивний, військово/полонений, лікар/еколог
Б сільсько/господарський, теле/апаратура, радіо/передача
В садово/городній, івано/франківець, високо/ефективний
Г кисло/молочний, правдо/подібний, купівля/продаж
Д м'ясо/молочний, псевдо/вчений, давньо/український
А задньо/язиковий, кам'яно/вугільний, прямо/лінійний
Б прямо/протилежний, людино/знавство, синьо/окий
В перекоти/поле, науково/фантастичний, біло/сніжний
Г вісімдесяти/річний, темно/зелений, жовто/гарячий
Д макро/економіка, сон/трава, машино/будівний
А мікро/автобус, народно/пісенний, смугло/лиций
Б ультра/звук, кам'янець/подільський, відео/телефонія
В всесвітньо/історичний, низько/рослий, тихо/плинний
Г суспільно/корисний, жар/птиця, теле/глядацький
Д танц/майданчик, морозо/стійкий, альфа/промені
А зірви/голова, військово/зобов'язаний, широко/листий
Б авіа/переліт, зовнішньо/політичний, розрив/трава
В північно/західний, всюди/хід, народно/господарський
Г військово/морський, легко/розчинний, водо/очисний
А чорно/бровий, зоо/парк, яблучно/виноградний
Б сіро/зелений, північно/кавказький, складно/підрядний
В суспільно/важливий, ранньо/стиглий, ультра/модний
Г навчально/виховний, кіно/репортаж, мікро/травма
Д мікро/хвильовий, червоно/гарячий, кримсько/татарський
17. Через дефіс треба писати кожне складне слово рядка
А одно/разовий, лілейно/білий, послідовно/миролюбний
Б абсолютно/сухий, здивовано/розгублений, яро/червоний
В коралово/бурштиновий, соковито/зелений, похмуро/сивий
Г світло/волосий, золотисто/рожевий, ніжно/мерехтливий
Д химерно/прозорий, густо/зелений, історично/зумовлений
18. Прочитайте речення (цифри в дужках позначають наступне слово).
Таке все (1)фантастично/чарівне в ці передвечірні хвилини: лінія
(2)небо/схилу оповита (3)світло/фіолетовим серпанком, (4)різно/кольорові
пагорби нагадують хвилі, які переливаються то (5)темно/бузковими, то
(6)яскраво/червоними відблисками.
Обидві цифри на позначення слів, що пишуться разом, правильно наведено в
рядку А 1,2 Б 2,3 В 2,4 Г 4,5 Д 5,6
(1 )Червоно/гарячими стовпами підперло сонце (2)Дівич/гору, (3)
Дрібно/золотими променями яскраво сипонуло в Дніпрові хвилі, заграло
(4)біло/пінними бризками, поцілувало (5)синьо/білий (6)паро/плав і соромливо
сховалося за (7)зелено/листим (8)верхо/віттям.
Усі цифри на позначення слів, що пишуться через дефіс, правильно
наведено в рядку
А 1,3,5 Б 2,3,5 В 2,4,5 Г 5,6,7
Д6,7,8
А м'ясо/комбінат, світло/зелений, садово/парковий
Б народно/визвольний, радикал/соціаліст, супер/шоу
В телефон/автомат, радіо/сигнал, фізико/географічний
Г кіт/воркіт, бета/промені, індустріально/педагогічний
Д суспільно/корисний, історико/культурний, батько/мати
А судово/медичний, лимонно/кислий, тьмяно/сірий
Б фізико/математичний, кисло/солодкий, сніжно/білий
В член/кореспондент, лікар/терапевт, супер/маркет
Г гідро/система, воєнно/стратегічний, плодово/ягідний
Д парково/лісовий, соціально/побутовий, поле/захисний
ПРАВОПИС НЕ З РІЗНИМИ ЧАСТИНАМИ МОВИ
Ознайомтесь із теоретичним матеріалом та виконайте тестові завдання.
Разом НЕ пишуть
якщо слово без не не вживається: невдаха, нездара, негода, неук; невблаганний,
невпинний, нещадний; невдовзі, невтямки, неподалік, нещодавно, нехотя;
неволити, нездужатися, незчутися, ненавидіти, непритомніти, непокоїти,
нехтувати; але: неславити (ганьбити), не славити (не прославляти) якщо
йдеться про нове поняття: небезпека (загроза); небилиця (вигадка); неволя
(рабство); недоля (лихо); недруг (ворог); недовіра (підозра); неправда (брехня);
з прикметниками й прислівниками: невибагливий (скромний у вимогах),
невмілий (безпорадний), якщо при дієприкметнику немає пояснювального слова
незасіяне поле
в префіксі недо-, який указує на неповноту дії:
недочувати (погано чути), недоїдати (погано їсти) та ін.
Окремо НЕ пишуть
з прикметниками й прислівниками, коли в реченні щось заперечується:
Іноді таке заперечення підсилюється заперечними словами
ні, ані, ніяк, нітрохи, ніколи, ніде, ніщо, ніхто й ін. робота не важка; дорога
не далека; надворі не холодно. робота аж ніяк не важка; ні, дорога не далека;
надворі нітрохи не холодно; нам ніщо не страшне
з усіма формами дієслова (крім дієприкметника) не робити, не сказавши, не
робитиму;
з числівниками, займенниками і прийменниками не два, не перший, не ми, не
наш, не будь-який, не до речі, не з руки;
виняток: неабиякий і не абиякий з дієприкметником, якщо при ньому є
пояснювальне слово або він виконує роль присудка не чуваний (коли?) ніколи,
не знаний (де?) тут; трава не скошена;
якщо заперечують щось: не друг (а товариш, співробітник, просто знайомий,
випадкова людина, ворог)
якщо є протиставлення: робота не важка, а легка; дорога не далека, але й не
близька; надворі не холодно, а так собі
З дефісом НЕ пишуть
якщо вживається як префікс в іменниках — власних назвах не-Європа
Правопис частки НІ
Разом НІ пишуть
у заперечних займенниках і прислівниках: ніхто, ніякий, ніде, нікуди, ніяк,
якщо слово без ні не вживається нікчемний, нічліг
Окремо НІ пишуть
якщо вживається для заперечення наявності предмета чи ознаки, а також у
стійких словосполученнях без дієслова присудка: ні краплини; ні се ні те; ні
так ні сяк, ні на макове зерно
якщо виступає повторювальним сполучником із заперечним єднальним
значенням: Не люблять кайданів ні слово, ні ідея (М. Рильський)
із займенниками та прислівниками, від яких відокремлюється прийменником:
ні в кого, ні при чому, ні в скількох
ТЕСТ
ПРАВОПИС НЕ З РІЗНИМИ ЧАСТИНАМИ МОВИ
1. Частку не треба писати разом з наступним словом у рядку
А не/покоїтися про сина
Б ще не/завершена праця
В не/довга, але цікава лекція
Г не/крутити носом
Д досі не/прочитана книжка
2. Частку не треба писати окремо з наступним словом у рядку
А не/сил а терпіти
Б не/досконалий твір
В іти в не/пам'ять
Г не/довиконувати план
Д не/здужати задачу
А не/має лиця на ньому
Б не/одноразово повторювати
В радість не/вимовна
Г не/святі горшки ліплять
Д не/досипати ночей
А ще не/підкорені вершини; не/вивчене питання
Б лан не/засіяний; не/затоплена навесні місцина
В не/опале листя; не/перекладений ніким текст
Г досі не/збудований дім; не/переборне бажання
Д зовсім не/відомий Вороний; не/захищений сад
А плани не/здійснені; не/прогріта сонцем земля
Б не/заплетена, а розплетена коса; не/випитий сік
В не/спростовані нею чутки; не/скопані ділянки
Г не/зважаючи на дощ; ще не/оголошені результати
Д ніким не/порушене питання; не/знайдені скарби
А не/политі вранці квіти; не/перевірені відомості
Б човен не/прив'язаний; не/обсаджений берег
В не/вибілене полотно; не/вишитий, а витканий
Г не/посіяна батьком трава; не/доплетений тин
Д не/завершена робота; не/розчищені стежки
А ужити не/гайних заходів; не/треба чекати
Б зупинився не/випадково; не/глибока ріка
В писав не/думаючи; розгулялася не/года
Г сказав дуже не/впевнено; давно не/здужає
Д зник не/сподівано, кімната не/прибрана
А надійти не/помітно; не/покоїтися про мене
Б зробити не/обіцяючи; літати не/високо
В трапилося не/щастя; не/можна заздрити
Г не/заважай працювати; не/зоране поле
Д не/здужає підняти; скинути пута не/волі
9.Частку не треба писати разом з наступним словом у рядку
А не/подалік музею; не/один місяць минув
Б не/зло, а добро; трапилося не/порозуміння
В не/меркнуча слава; не/зачерствіле серце
Г не/згода руйнує; усі казки не/дочитані
Д ніким не/співані пісні; цікаві не/билиці
10. Частку не треба писати разом з наступним словом у реченні
А Я вже й пізніше, при дворі, в Парижі, шукав її у мармурі не/раз.
Б Не/спалося, а ніч, як море.
В Тільки те не/зрадить серце, що любити поклялось.
Г Ніч не/рухомо тишею бринить.
Д Не/варті сну казки колишні.
А Не/доведи, щоб розум задрімав.
Б Печаль виховує мене, не/дорікає.
В Не/доженеш конем, що запізниш одним днем.
Г Глухий що не/дочує, то вигадає.
Д Не/нагодуєш коня — не/доїдеш і до пня.
А Не/знав сіромаха, що виросли крила.
Б Не/суворо на серці, не/гнівно.
В Відчахнута гілка вмирає не/зразу.
Г Нам таких не/треба, що ніс деруть до неба.
Д Блідий ранок не/сміливо зазирнув у вікна.
13. Частку не треба писати з наступним словом окремо в реченні
А А я й не/знала, що думки болять, коли душа і серце — безборонні.
Б Коли копають картоплю, ключ угорі журавлиний рідною мовою кличе у
не/відомі краї.
В Родина — тільки вбогий човен на не/вмолимих бурунах.
Г Надворі не/впевнено всміхався чудовий ранок.
Д Мій князю-соколе, не/має століть поміж нами.
14. Частку не треба писати з наступним словом окремо в реченні
А Вже не/далеко той час, коли оксамитовим серпанком молодого листячка
вкриються розлогі крони кленів.
Б Коли засне глибоко місто не/спокійним сном, вона приходить здалеку до
мене.
В Загула флейта, мов осіння не/погода під стріхою.
Г У гущавині лісу не/вгамовно витьохкували солов'ї, віщуючи прихід ранку.
Д Куди не/глянь — скрізь розвернулося, розпустилося, зацвіло пишним цвітом.
15. Частку не треба писати окремо з наступним словом у реченні
А Микола був не/молодий хлопець, а чоловік з довгими вусами, з міцним
станом, широкими плечима та міцними руками.
Б Широкою долиною між двома рядами розложистих гір тече по
Васильківщині не/величка річка Раставиця.
В То, певно, іншого роду краса, як гори: не/спокійна й повна перемін.
Г Не/свідомо, мимоволі тягнуло його під величну таємничу опіку.
Д Як справжній митець, він, не/зважаючи на позірну відчуженість од світу,
був чутливий до всього, що відбувалося довкола.
А В серцях у нас не/витончена мука, а радість голосиста і дзвінка.
Б Я закоханий палко, без міри у не/бачену вроду твою.
В Народе мій, титане не/поборний, що небо підпирає голубе.
Г Ішли назустріч вічності і смерті дружини не/покірливих слов'ян.
Д Пройдеш ти, лишивши світлу не/вгамовану мені печаль.
А І зустріч ця, приємна і не/ждана, нагадує мені забутий сон.
Б А ти була, як мрія, не/повторна, такою зроду не була ще ти.
В І світ великий, не/озорий належить нам — тобі й мені.
Г І ми з тобою вже не в силі буть не/щасливими удвох.
Д Мені поля задумливо шептали свої ніким не/співані пісні.
А Не/зв'язаний сніп — солома.
Б Затужилося так в не/свободі.
В Лихий кухар або не/досолить, або пересолить.
Г Де багато кухарів, там собаки не/голодні.
Д У не/голодного на думці гульня, а в голодного — обід.
А Поспішно, та не/доладно.
Б Соловей піснями не/ситий.
В На вовка не/слава, а їсть овець Сава.
Г Хоч мороз і припікає, зате комарів не/має.
Д Де слова з ділом розходяться, там не/порядки водяться.
А У польоті, ніким не/бачені, я спрямовую кораблі.
Б Регоче й гримить голубим океаном не/розтрачена радість моя.
В Не/полоханий спокій над Києвом сонним дріма.
Г Хай падають із неба зорі, немов не/зібране зерно.
Д І довгий рік чекають марно рядки не/читаних книжок.
21. Допущено помилку на правопис частки не в рядку
А У нас не бувало такого, щоб хто-небудь когось не послухався або підвів.
Б Ми не лукавили з тобою, ми просто йшли, у нас нема зерна неправди за
собою.
В Коли-не-коли заходив до житників, щоб не дуже набридати.
Г Я люблю тебе, друже, за те, що не можу тебе не любити.
Д Тоді ще не знав я, що все проходить, все губиться в не впинній зміні подій.
22. НЕ вживаються без не всі слова рядка
А небавом, небога, негідницький
Б ненавидіти, небуття, невдаха
В нездара, нетерплячка, нещастя
Г негода, неуважність, немовля
Д неволити, недоліток, небезпека
Жертви українського геноциду, (1)не/оплакані й (2)не/полічені діти
України, лежать у тисячах братських могил, ніким (3)не/доглянутих,
(4)не/рідко без огорожі та хреста, і борги наші перед ними — (5)не/оплатні.
Частку не треба писати разом з усіма словами, ОКРІМ позначеного А 1 Б 2 В
ЗГ4Д5
24. Прочитайте поезію (цифри в дужках позначають наступне слово).
Я хочу буть (1)не/самовитим, Я хочу в полум'ї згоріть, Щоб (2)не/жаліти
запрожитим , Димком на світі (3)не/чадіть. Щоб (4)не/пекли дрібні образи
Дрібненьку душу день при дні, Я згоден вибухнуть відразу, (5)Не/наче бомба на
війні. І диву дивному даюся, Що з того користі катма: Чомусь (6)не/лопаюсь,
(7)не/рвуся — Напевне, капсуля (8)не/ма.
Усі цифри на позначення написання не разом з наступним словом правильно
наведено в рядку
А 1,3,5 Б 2,5,8 В 3,4,8 Г 1,5,8 Д 5,6,7
УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА
ВАЛЕР’ЯН ПІДМОГИЛЬНИЙ. РОМАН «МІСТО»
Перечитайте ще раз роман, перегляньте запропонований теоретичний матеріал

та виконайте тестові завдання з теми.
Роман «Місто» В. Підмогильного видавався у 1928, 1929 та 1930 (переклад

російською мовою) роках. Офіційна критика оцінила його як твір «ідеологічно
хибний», «ворожий пролетаріату», у якому село протиставляється місту. У
тодішній прозі маргінальні проб- леми розглядалися найчастіше одностайно,
без психологічного заглиблення у взаємини міста й села. Саме Підмогильний
пішов оригінальним шляхом, не злякався критики, а творив так, як підказувала
совість. Життєпис та творчість автора як представника епохи «розстріляного
відродження» варті великої уваги та поваги. Сам В. Підмогильний так
пояснював свій задум: «Написав «Місто», бо люблю місто і не мислю поза ним
ні себе, ні своєї роботи. Написав ще й тому, щоб наблизити в міру змоги місто
до української психіки, щоб сконцентрувати його в ній, і коли мені частина
критики закидає «хуторянську ворожість до міста», то я собі можу закинути
тільки невдячність проти села. Але занадто вже довго жили ми під стріхами,
щоб лишатись романтиками їх».
ТЕОРІЯ ЛІТЕРАТУРИ.
Екзистенціалізм – [лат. existential – існування]. Ірраціональний напрям у
філософії та літературі, предметом вивчення якого є існування людини (перев.
у ситуаціях боротьби, страждання, смерті) у протиставленні її
суспільству.Філософи-екзистенціалісти: С. К’єркегор («предтеча»), М.
Хайдеггер, К. Яспес, А. Камю, Ж.-П. Сартр. Двоє останніх були ще й
письменниками, ілюструючи теорію власними творами.
Маргінальність – характеристика образу чи героя, що перебуває «на межі» між

двома станами. Герой-маргінал, зазвичай, виходець з вищого класу, що
намагається завоювати вищи сфери суспільства, піднятися по драбині успіху.
Традиція таких героїв йде від О. де Бальзака. В українській літературі типовим
маргінальним героєм є Степан Радченко з роману Підмогильного «Місто» –
вже не селянин, але ще не інтелігент, що хоче «підкорити» місто, стати відомим
письменником.
Чи вдалося С. Радченку самовиразитися та підкорити місто?
1. Створення паспорту твору
Історія написання: завершений у 1927 році, публікація — 1929, м. Харків, 1930
року — виходить у російському перекладі, після масових репресій, під які
потрапив і Підмогильний, був забороненим до 1989 року.
Оцінка критики: викликав значний інтерес у громадськості, одні критики
захоплювалися, інші засуджували за те, що у романі не було змички міста і
села, називали книгу антирадянською.
Жанр: перший урбаністичний роман, в якому на відміну від традиційної
селянської тематики акцент переноситься на урбаністичну проблематику,
порушуються філософські питання буття, аналізується психіка, а конфлікт
розгортається між людьми з різними світоглядами.
Тема: розповідь про долю сільського юнака у великому місті.
Головна думка: заклик не втратити себе у вирі спокус та небезпек великого
міста.
Композиція: використана персонажна розповідна стратегія, яка полягає в тому,
що читач орієнтується на судження та оцінку героя. Розповідь ведеться від
третьої особи, але читач сприймає світ очима Степана Радченка.
2. Опрацювання сюжету. Переказ основних епізодів роману, складання

«сюжетного ланцюжка»
І частина
Степан Радченко вирішив поїхати до міста, щоб вивчитися й повернутися в
село. — Оселився в дядькового знайомого крамаря. — Юнак ночував у
столярній майстерні поруч із коровами, їв черствий хліб із салом, ходив
умиватися до Дніпра. — Почав оформляти документи в інститут, шукав роботу,
але не знайшов. — Зайшов до друзів-односельців Левка та Надійки, яка йому
подобалася. — Склав екзамени, отримав стипендію. — Шукав житло, але
господар запропонував спати в них на кухні, мати обід за допомогу по
господарству. — Юнак з радістю погодився, бо тепер міг придбати пристойний
одяг. — Степан блукав вулицями, думав, що, ставши культурною, освіченою
людиною, повезе на село нове життя. — Разом із Надійкою та її друзями
Радченко потрапив на літературний вечір і позаздрив славі письменників. —
Вирішив написати оповідання про бритву. — Критик, якого юнак бачив на
вечорі й звернувся щодо свого твору, не захотів із ним розмовляти. —
Розлючений Степан зайшов до Надійки, пішли разом у парк. — Грубо
скористався дівчиною. — Коли та розплакалася, сказав, що йде від неї назовсім,
бо кохання виявилося несправжнім, фальшивкою. — Степан знайомиться з
Максимом, сином господарів, культурною, освіченою та розчарованою у
коханні людиною. — В інституті герой учиться із запалом, багато в чому
перевершує однокурсників. — Пише оповідання. — Земляк Борис радить йому
надіслати свої твори до журналу. — Уночі до Степана стала приходити
господиня дому Тамара, розповідати про своє нещасливе подружнє життя. —
Син Тамари дізнався, хлопці побилися й Максим зовсім пішов із дому. — У
Радченка добре виходило з математикою, а з українською мовою — важкувато.
— Засів за книжки. — Професор, якому Степан складав екзамен, порадив йому
йти викладати на курси української мови для держслужбовців. — Придбав одяг
і переїхав у кімнату, яку запропонував Борис. — На курсах познайомився з
поетом Вигорським і потоваришував із ним.
ІІ частина
Позбувшись злиднів, Радченко продовжував жити скромно, вести здоровий
спосіб життя. — Зайнявся вивченням літератури, іноземних мов. — Вигорський
послав оповідання Степана в журнал і їх надрукували. — Степан дуже радий,
відчуває себе письменником. — У кафе познайомився із дивною та
невгамовною дівчиною Зоською. — Із харківського журналу прийшов гонорар і
запрошення писати ще. — Домігся прихильності Зоськи. — Зустрів сина
колишньої господині Максима, який зі скромного хлопця став пияком і
розпусником. — Прилучився до літературних дискусій. — Покинув інститут.
— Ухвалена до друку його збірка з великим гонораром. — Прийшов Борис і
сказав, що одружився з гарною дівчиною. — За описом Степан зрозумів, що то
була Надійка. — Йому стало прикро, що гарна дівчина стане куховаркою й
прибиральницею
в самовдоволеного міщанина. — Радченка беруть на посаду секретаря в
журналі. — Кинувся в роботу, став наводити лад, зробився незамінною
людиною. — Обрали до культкомісії місцевкому. — Став рідше зустрічатися із
Зоською. — Необдумано запропонував одружитися, вона погодилася. — Уявив,
як романтика перетвориться на будні, й передумав, вирішив порвати з
дівчиною. — На вечірці в присутності Зосі став залицятися до інших жінок,
познайомився з актрисою з Харкова Ритою. — Задумав написати великий твір,
уже продумав структуру, але не писалося. — Степан у розпачі: захотів
побачити Зоську, помиритися з нею, але виявилося, що дівчина отруїлася через
нього. — Переїхав до нової квартири, обставив меблями, улаштував усе, як
хотів, але помешкання все одно здавалося йому чужим. — Зустрів Левка, який
їхав працювати на Херсонщину, сам згадав село та свої мрії, подумав, що і
йому треба було б поїхати. — Згадав про Надійку, захотів побачити, розшукав.
— Ця зустріч його розчарувала. — Зустрів Риту, це здалося йому щастям. —
Побіг додому, сів за стіл і почав писати свою повість про людей.
Робота над характеристикою героя.
Схарактеризуйте маргінальний образ українського інтелігента — головного
героя роману В. Підмогильного «Місто».
«Цілісна» людина в єдності
Біологічне
Приятельські стосунки, закоханість у Надійку, Зоську, потім брутальна
поведінка; елементарне задоволення матеріальних потреб, потім прагнення до
комфорту; здоровий спосіб життя як засіб самозбереження; інстинкт
завойовника (жінок, міста)
Духовне Мрія принести на село «нове життя»; чітко поставлена мета й
прямування до неї; прагнення слави, визнання; наполегливість, працелюбність,
прагнення до знань; емоційність, схильність до філософських роздумів,
самоаналізу
Соціальне Висока громадянська активність у молодості; ділові якості, що
дозволили зробити кар’єру; вибір пріоритетів
Колективна робота.
Складіть «ланцюжок» світоглядної та психологічної еволюції характеру
головного героя.
Світогляд
На початку твору. Він — «нова сила, покликана із сіл до творчої праці. Він, як
йому здається, один із тих, що повинні стати на зміну гнилизні минулого й
сміливо будувати майбутнє», вважає, що «не ненавидіти треба місто, а
здобути… таких, як він, тисячі приходять до міста, туляться десь по льохах,
хлівах та бурсах, голодують, але працюють і вчаться, непомітно підточують
його гнилі підвалини, щоб покласти нові й непохитні. Тисячі Левків, Степанів і
Василів облягають ці непманські оселі, стискують їх і завалять. В місто
вливається свіжа кров села, що змінить його вигляд і істоту. І він — один з цієї
зміни, що їй від долі призначено перемогти».
Далі. На молодіжній вечірці Степан спостерігає за «собі подібними» і в його
душі піднімається хвиля протесту: «Невже і він такий? Невже вічна доля села
бути тупим, обмеженим рабом, що продається за посади й харчі, втрачаючи не
тільки мету, а й людську гідність?» Разом із тим «він заздрив їм, і не ховав від
себе цього, бо теж хотів висунутись і бути обраним. Сміх і оплески, що були
нагородою тим щасливцям, мало його не ображали, і кожен новий з них,
з’являючись коло кафедри, ставив йому боляче питання, чому це не він, бо він
хотів бути кожним із них, однаково — прозаїком чи поетом».
У кінці. «Що більше Степан свою кімнату встатковував, то чужішою вона йому
була»; «вечори обнімали його лячним неспокоєм, почуття страшної самотності
гнітило його. І він терпів божевільний біль людини, що втратила особисте…»
Психологічний стан
Тверда впевненість → переконання у власній правоті → сумніви → заздрість →
неспокій → розгубленість → відчуття самотності → «осяяння», відчуття
переможця. маска»
Робота над характеристикою героїнь.
Схарактеризуйте жіночі образи та їхню роль у долі головного героя.
Жіночі образи у творі
Надійка
Проста дівчина із села;мчиста, світла, довірлива; потім змінюється —
«погордлива», справжня міщанка-обивателька
Тамара Іванівна Вдвічі старша за героя, нещасна в подружньому житті,
відчайдушна, нерозважлива
Зоська Мила, жвава, оригінальна, корінна городянка з нестійкою психікою;
через зраду закінчує життя самогубством
Рита Актриса, загадкова, «завмерла маска»
ТЕСТ
1. За жанром роман «Місто»
А історичний
Б фантастичний
В пригодницький
Г урбаністичний
Д соціально-побутовий
2. Вислів Як можна бути вільним, Евкріте, коли ти маєш тіло? є
А реплікою Степана
Б авторським відступом
В думкою Вигорського
Г епіграфом до роману
Д аргументом Максима
3. Жінки в житті Степана Радченка з'являлися в такій послідовності
А Зоська — Рита — «мусінька» — Надійка
Б Рита — Надійка — Зоська — «мусінька»
В Надійка — «мусінька» — Зоська — Рита
Г «мусінька» — Зоська — Рита — Надійка
Д Надійка — Зоська — «мусінька» — Рита
4. Сільську ментальність утілено в образі А Надійки
Б Зоськи
В Рити
Г повії
Д «мусіньки»
5. Фальшивість і тимчасовість утілено в образі

А Надійки
Б Зоськи
В Рити
Г повії
Д «мусіньки»
6. Непередбачуваною й екзальтованою зображено
А Надійку
Б Зоську
В Риту
Г повію
Д «мусіньку»
7. «Божественним» Степана Радченка любила називати
А Надійка
Б Зоська
В Рита
Г повія
Д «мусінька»
8. Перше оповідання Степан Радченко написав про
А кохання
Б бритву
В Київ
Г людей
Д Надійку
9. Прочитайте рядки.
Блискучі вогні, гуркіт і дзвінки трамваїв, що схрещувались тут і ро-бігались,
хрипке виття автобусів, що легко котились громіздкими тушами, пронизливі
викрики дрібних авто й гукання візників разом з глухим гомоном людської хвилі
раптом урвали його [Степана. — Авт.] заглибленість.
В основі опису нічного міста лежить художній засіб А
персоніфікація Б алегорія В інверсія Г метонімія Д синекдоха
10. НЕ є композиційною особливістю роману «Місто» В. Підмогильного

А поділ на дві частини
Б наявність двох епіграфів
В розповідь від першої особи
Г наявність міських пейзажів
Д авторські відступи
11. Установіть відповідність.

Героїня твору
1 Надійка
2 Тамара Василівна
3 Зоська
4 Рита
Зовнішня (внутрішня) характеристика

А Мале на зріст — йому якраз під пахви, худеньке, в плескуватому
капелюшкові... Вона зиркнула спідлоба на юнака, руку свою прибрала й ішла
далі своїм чітким, майже військовим кроком.
Б Вона складена була з двох тонів, без жодних переходів між ними —
чорного: волосся, очі, сукня, лаковані черевики, та смуглого: обличчя, тіло
рук і плеча та панчохи, і це просте поєднання надавало її постаті гордого
чару...
В ...тихе дівча, вигнане з села злиднями багатосімейної родини... Вона була
щира й без-захисна, трохи романтична й терпляча до лиха, як і всі вбогі
дівчата, що не почувають у собі ні справжнього пориву, ні твердої сили
Г Довгі рукава її сірої блузки були миліші йому за голі руки інших... Черевики
її були округлі й на помірних каблуках, і коліна не випинались раз у раз із-під
спідниці. В ній вабила його нештучність, рідна його душі.
Д У неї була товста, округла спина — роздобріла на довільних харчах! В її
умінні любити не було нічого штучного, хоч слово «любов» було її
найулюбленішим жартом... ніколи ні про що серйозно не казала, ніколи не
турбувала його своєю душею...
24. Установіть відповідність.
Сюжетний елемент
1 експозиція
2 зав'язка
3 кульмінація
4 розв'язка
Подія
А самогубство Зоськи
Б оренда дорогої квартири
В опис нічного Києва
Г приїзд Степана до Києва
Д поселення Степана в Гнідих
ЮРІЙ ЯНОВСЬКИЙ «МАЙСТЕР КОРАБЛЯ» (1928 р.)

Цитатне полотно
1. «Він представляє лірико-романтичну стильову течію в українській прозі ХХ
століття».
2. «… є в цій людині метал гідності й гордості народної, внутрішній запас
некрикливої мужності, благородства. Почувалось, що таку натуру не зламає
ніщо…» (Олесь Гончар про Юрія Яновського)
3. «Лицар культури нації» (Григорій Костюк)
4. Його називали «добрим генієм українського кіно», бо щиро переймався
проблемами нового для української культури мистецтва.
5. «Твір навіяний Чорним морем, Одесою».
6. «Роман з’явився в той час, коли багато українських письменників (услід за
М.Хвильовим) шукали відповіді на питання: «Камо грядеши?», «Україна чи
Малоросія?», тобто яким шляхом розвиватиметься далі українська нація й
українська культура зокрема».
7. «Твір пронизано романтикою молодості, морських просторів і пригод,
радістю від життя і творчості, сміливим польотом фантазії і відчуттям
внутрішньої
свободи».
8. «Несподівано поєднаний матеріал – море й кіно, тонке плетиво любовної
інтриги, проста й міцна фраза, сміливі злами розповідних планів – усе це
робить із … [роману] видатне й поступове явище нашого літературного
сьогодні». (Валер’ян Підмогильний про роман «Майстер корабля»)
9. «Найбільше у творі морської романтики. Це морські краєвиди й захопливі
бувальщини про подорожі та пригоди».
10. «… був задуманий як твір модерністський. Його основа неоромантична: на
першому плані – окриленість, фантазія і віра в людські можливості, які наче
зовсім заступають приземлену буденність».
11. «Виклад стилізований під мемуари – спогади вже немолодого героя про
давні часи».
12. «…це твір зі складною організацією, що поєднав ознаки кількох романних
різновидів».
13. «…народження сучасної й повноцінної культури вільного народу є
основною темою».
14. «…відкрив і завоював море, як окремий духовний комплекс, спаралізований
у нас… Море – це зухвальство експерименту, ламання стереотипів, табу».
Євген Маланюк про Юрія Яновського)
15. «Це неоромантичний роман, в якому навіть «вічні», «прокляті» питання
людськості повстають у дивних «учудненнях». Море під його пером набуває
викінченої і гостро принадної краси. Читаючи, дивно стає, що нація, яка
століття сиділа коло моря, яка пускалась навіть у одчайдушні морські походи,
так довго не помічала його в своїй літературі, заворожена чорною, нерухомою
землею своїх степів». (Валер’ян Підмогильний про роман «Майстер корабля»)
16. «…в образах героїв твору виразно проступають риси тих, із ким так
захоплено і творчо автор співпрацював на Одеській кінофабриці».
17. «…у цьому романі максимальна увага – до самого творчого процесу». (Віра
Агеєва)
18. «Пафос роману не тільки в романтичному оспівуванні морських просторів, а
й у глибоко ліричному захопленні процесом будівництва, творчої роботи».
(Павло Филипович про роман «Майстер корабля»)
19. «…твір народився, як і слід було чекати, далеко од моря. Його було
написано тоді, бувши звичаєм одважний і холодного серця, одразу якось уздрів,
що
молодість його не вічна».
20. «Автор оспівує мистецьке начало в людині, завдяки якому вона здобуває
безсмертя у віках».
21. «Твір справедливо називають романтичним трактатом про мистецтво. Він
сповнений роздумів талановитого художника слова про сенс земного буття,
загадковість і велич душі людської, її поривання до гармонії та краси через
осягнення і минулого, й майбутнього».
Цікаві факти з життя письменника:
1. У 1922 році приїхав до Києва, поступив на електрофакультет Політехнічного
інституту, адже мріяв бути морським інженером, будувати кораблі.
2. З 1925 року письменник мешкав на півдні й працював на посаді художнього
редактора Одеської кінофабрики.
Одеса – «Голлівуд на березі Чорного моря»
4.2. Паспорт твору
 за жанром «Майстер корабля» – роман, стилізований під кіно мемуари,
мариністичний роман (на морську тематику);
 тема – розповідь про створення фільму, для зйомок якого будується
справжній вітрильник; тема мистецтва, жінки, кохання;
 основна думка (ідея) – все життя на планеті має будуватися з творчим
натхненням, з турботою про завтрашній день людства, сповнений гармонії й
творчості;
 наскрізний мотив роману – мотив молодості, творчості, любові та дружби;
 проблема культури української нації, її творчої інтелігенції (культура –
всебічний вияв людської духовності, що здатна єднати всі землі й народи);
 Оповідь ведеться переважно у формі ліричної сповіді То-Ма-Кі (від першої
особи);
 Історія створення: автор розпочав восени 27 листопада 1927 року в Одесі, а
завершив за кілька місяців у Харкові в 1928 році.
Герої Прототипи
Редактор кінофабрики То-Ма-Кі (Товариш Майстер Кіно) Юрій Яновський
Сев – художник, режисер Олександр Довженко
Професор, консультант під час зйомок Василь Кричевський (художник)
Балерина Тайах Іда Пензо
Директор кінофабрики Павло Нечеса
Символи
Майстер корабля – це творець нового світу, нового суспільства.
Образ корабля – символ модерної української держави.
Майстер на носі корабля – дерев’яна фігурка з профілем жінки, котра веде
корабель уперед, оберігає від рифів.
Корабель не виходить у відкрите море – ідея драматизму національної
бездержавності.
Дзеркало відображає внутрішнє життя, сутність, душу людського Я,
самопізнання.
Образ Тайах символізує духовну красу людини мистецтва, жінки-музи, що
єднає на сцені давноминулі часи із сучасністю.
Образ То-Ма-Кі – в образі утілена ідея служіння українській культурі,
натхненної праці на її утвердження (вивести українську культуру на широкі
європейські простори культури модерної).
Руки творця – символ творчої праці, адже тільки вони можуть привнести
гармонію в цей світ.
Образ моря: для моряка Богдана – це природна стихія існування, якою він
пишається; для сценариста То-Ма-Кі та режисера Сева – натхненник їхньої
творчості й самовдосконалення.
Неоромантизм – напрям модернізму, якому властиві увага до незвичайних
особистостей, сильних пристрастей, до всього загадкового й фантастичного.
Проблема людини, яка будуватиме майбутнє України, вільне від усіх темних
прикмет попередніх часів.
Проблема оновлення в особистих стосунках – ставлення до жінки в
суспільстві майбутнього
Мотиви роману
Мотив молодості –нове життя будують молоді мрійники
Мотив моря – спонукає до відвертих зізнань і роздумів
СЮЖЕТ
Знайомство із 70-річним чоловіком. Оповідач розповідає про фільм «Білу Пустелю», на
показі якого побував і зустрів кінорежисера цієї стрічки, останній захоплюється оповідачем –
То-Ма-Кі. Усі члени родини розлетілися: старший син працює в Індії, молодший син може
несподівано з’являтися йзникати (він письменник), дружина померла. Роздуми про юність та
старість. Порада від То-Ма-Кі: не нести із собою в старість недуг. «Я випиваю останні роки,
як краплі старого незабутнього вина, не знаючи, коли йому вийде край».
То-Ма-Кі розповідає, як приїхав до кінофабрики молодий і простий, як солдат з булавою
маршала вранці. Романтика моря, опис міста та готелю, де оселився оповідач. Згадує з
теплотою про рибалок, які вечорами говорили з ним, його приваблює порт, бачить як
ремонтують пароплав. Далі дізнаємося, що То-Ма-Кі був зарахований на посаду художнього
редактора фабрики, він знав уже всі таємниці кіновиробництва ще до його приїзду,
придивлявся до людей, з якими йому доведеться спільно працювати. Директор кінофабрики
працював тут аж до 40 років, доки не пішов командувати полком проти поляків. Під своє
крило редактор повинен був узяти 7 режисерів.
Зала першого в Республіці оперового театру, То-Ма-Кі прийшов подивитися на виставу
«Йосиф Прекрасний», роздуми про балет, як вид мистецтва, який витіснила навіть
фізкультура. Редактор побачив балерину Тайах, якою милується, заради якої хоче
переплисти океан і море. Роздуми про старість, про спогади, які він присвячує молодим,
сміливим і чуйним, їм редактор віддає на суд юнацькі помилки й перемоги, щоб збудити їхні
думки, щоб спонукати їх на шукання яскравих горизонтів. Декілька днів редактор не виходив
з монтажної кімнати, все працював із режисером, бо треба було скоротити плівку
кінокартини, То-Ма-Кі розтлумачує сцени режисерові, які непотрібні. Прогулянка
павільйонами кінофабрики разом з Професором, який займає почесне місце в історії
Великого Кіно. Підготовка до зйомок. Професор і редактор розходяться.
Оповідач пояснює, чому він так любить море, чому він не хоче бути романістом, а
читаючи роман якогось автора, він уявляє собі заклопотаного письменника. Пояснює мету
написання мемуарів «не хочу показувати красиво їбудівлі, а хочу дати матеріал, щоб у
кожного читача виріс в уяві свій окремий будинок…». То-Ма-Кі сидить на березі моря,
співаю пісню, в якій порівнює людей з аргонавтами, яким треба покинути домівки та
вирушити на пошуки золотого руна. Оповідач згадує свою наречену, що для неї він жив ціле
життя – для Культури нації. Знайомить читачів із собою, побачив Директора, який припадав
то на одну, то на другу ногу, як моряк. Раніше Директор служив у флоті, під час війни, коли
інші моря охороняли турки, їхній крейсер «Ісмет» збуджував паніку у флоті. То-Ма-Кі
показує Директорові стрічку, він робить зауваження про роботу. Починається смуга
повсякденних інтересів, усього кінематографічного життя.
Іде мова про любого Сева, сприймання його життя, в якому жінку носять на руках, не
боятися ніколи помилок. Художник Сев – перший друг То-Ма-Кі.Він прийшов режисером у
кіно, але його невелика комедія провалилась, і він відпочивав у відпустці кілька місяців.
Його повернення до Міста – поставити ще одну картину. Редактор увійшов у кімнату
режисера, він повідомив, що не зможе довго говорити, бо йому треба зустрітися з
товаришем, який вчора приїхав. Редактор був дуже радий побачити Сева. Розмови про синє
море, яке зовсім не синє, і чайка квилить над ним тому, що хоче їсти, а не тужить за кимось.
Від Сева він дізнався, що Тайах грає спокусливу царицю у виставі «Йосиф Прекрасний».
Розмовляли про морський сценарій Сева – «море, корабель, наші матроси й нудьга за
батьківщиною». Сидять в кімнаті втрьох (Тайах третя), і оповідача ваблять руки, які
розповідають йому про труд і людське горе, до вподоби йому руки творців. Троє рук разом –
дружба, до якої жінка увійшла повноправною серединою.
Сев, То-Ма-Кі й актор-тубілець ідуть у порт, морська прогулянка на шаланді. Роздуми про
те, як може країна жити без моря, Сев розповідає про жінку, яка ніколи не бачила схід сонця.
Біля моря добре думається, Сев розповів про людей, які йому до вподоби (про діда, якого
вигнали правнуки, бо не міг він городу доглянути, але сильний інстинкт боротьби допоміг
вижити у світі, хоча на другій сотні життя його розірвали вовки). Вони розмовляли про жінок
і Тайах теж. Дізнаємося, що її батько італієць, а мати слов’янка, хлопцімріють про її
відродження для нового життя. У порту зустріли Тайах, вона поцілувала своїх друзів. Вони
гуляли і побачили, що хвиля винесла на берег якесь тіло. «Прекрасний екземпляр мужчини»
прийшов до тями, Тайах не могла відвести очей від тіла цього матроса. Далі він сів на землю
і став цілувати її. Хлопця звали Богдан, Сев посадив Богдана до візника і поїхав з ним, Тайах
з редактором зайшли до Професора на годинку, вечір дівчина з оповідачем провели в готелі
її номера, бо завтра вона від’їжджає до Генуї. Він попрощався і вийшов. Ніч. Неспокійне
море. Був шторм.
День від’їзду Тайах відмічено кількома подіями. Павільйон, де на палубі знімають дітей,
усі метушаться. Остання сцена фільму «Парусник з дітьми пливе назустріч сонцеві.
Вогняний диск піднімається над обрієм». Сонце зайшло за хмару, що почала рости, пішов
дощ. Директор дає інтерв’ю репортерам: «через неглибокий кіль трапилась катастрофа. Але
дітей пощастило врятувати, крім кількох малих». Нещасний випадок: коли відвозили
немовля з матір’ю додому, мати була зачарованою швидким авто, що дитина задихнулася у
матері на руках. Робота скінчилася, було подано автомобілі, щоб розвести акторів по
домівках.
Зауваження пілота. Лист від Майка. Пише, що море шумить скрізь. Не сподобались
деталі кіноремества. Син питає про Богдана, можливо, це той, якому стоїть пам’ятник на
березі, він боїться думати, що Тайаї його мати, а із Севом батько повинен ворогувати,
можливо, дівчина обох помирила. Прощається.
Розповідь про Богдана, якому на роду написано топитися. Коли він працював у
румунського рибалки, то сестра хазяїна «точила на нього зуби». Завжди сідала поруч і
оглядала його, як грушу на дереві. Матрос відмовив Ганці, сказав, що жонатий і людина
мандрівна. Вона хотіла пригорнутися, але Богдан відсів, тоді жінка не витримала. Коли він
поправляв парус, вона штовхнула його у воду. Його викинуло на Балканський півострів,
губить пам’ять, у нього виникає хвороба на ностальгію (нудьга за батьківщиною). Він
потрапляє до табору із
земляками, потім його перевозять з друзями на бригу. Довідаємося, що Богдан має мати та
маленьку сестру, яких він не бачив 5 років. На кораблі був полковник із дочкою, з якою
Богдан почав розмовляти, від неї він довідався, що вони пливуть на південь, його продано в
армію із земляками. Люди вирішили влаштувати бунт, заволодіти бригом і попливти на
північ. Бриг протаранили, Богдан надягнув рятувальний пояс на дівчину, разом стрибнули за
борт, матрос загубив свідомість. Лист від Тайах. Лунають спогади дівчини про знайомство з
редактором. Згадує, як уникав її. В Італії вона отримала листа від чоловіка. Під час
прогулянки на кладовище, яким славна Генуя, вона сиділа біля пам’ятника відомому
композиторові. Далі розповідає про розваги: вранці їде на пляж, лазить по скелях, ходить по
театрах, бачила музеї , збирається їхати до Мілана, потім до Берліна. Передає привіт Севі.
Разом з листом редактор отримав фотокартку, де Тайах сидить у купальному костюмі на
камені над бухтою.
Відбувається бесіда про те, який потрібно корабель для нової картини Сева. Беруть участь
у ній: моряк (хазяїн трамбака й шхуни), рибалка, Стелла, Муха, Поля, хазяїн кав’ярні Богдан,
Сев та редактор. Сев пояснив, що корабель для учнів морської школи. Вони вийшли в
практичне плавання, були поблизу катастрофи й підібрали багатьох із розбитого брига. Іде
обговорення картини, Сев розповідає своє бачення, Богдан розповів свою історію життя.
Спочатку хлопець плавав на пів вантажному пароплаві юнгою, робив усяку роботу. Вони
йшли на південь, коли почався тайфун. Перша земля, яку вони побачили, була земля
Філіппінських островів. Пароплав розвантажили, а матроси розбрелися по землі. Богдан
хотів дійти до міста Маніли, щоб там утопитися. Далі один малаєць за куртку підкинув його
до пароплава. Богдана тягли на канаті – удар у тім’я – втрата пам’яті. Виявилось, що малаєць
продав півмертвого на корабель, що йшов на південь. Цей корабель, на якому Богдан очуняв,
належав
малайцеві з острова Пао. Його били, бо він не вставав за роботу, особливо матрос хотів
помститися безвухому китайцю. Далі слухач-рибалка перервав розповідь Богдана, бо не
вірив у її правдивість. Почалась нова розповідь про Магелланову протоку, яка схожа на
підземний коридор. Вони кинули якір у затоці Милосердя, яка схожа на декорацію пекла,
туди не заходила ані жодна тварина, ні птах, ні звір. В цей момент до кімнати заходить
міліція і забирає Богда з собою, бо у нього не було документів.
Лист від Тайах. У листі вона об’їздила всі міста, тиждень уже живе в Мілані, збирається в
Берлін. Розповіла про любовну пригоду. Вона їздить з одним італійцем по околицях Мілана.
На площі Дуомо вони сіли в автомобіль та поїхали дивитися місто Павіа. Оглядаючи
кафедрал, Тайах побачила чоловіка, який полонив її серце. Коли він чув її погляд на собі, то
швидко відходив, вона впала в розпач. Вона сіла в автомобіль, де сиділи вже люди, і там вже
сидів той незнайомець. Двоє людей дивились у вічі одне одному, Тайах трусило, як у
лихоманці. По приїзду дівчина з італійцем попрощалась. Ідучи додму, вона зустріла того
незнайомця. Він підвіз її додому, вони домовились про зустріч, але він не прийшов у
назначений час. Тоді вона подумала, що помилилась з вимовою місця зустрічі, побігла на
площу Дуомо, але там було пусто. Тайах просить друга, щоб він простив їй гріхи, бо вона
«грішила думкою».
Директор дав завдання редактору: «сьогодні приїздить комісар закордонних справ, а
завтра приїде на крейсері турецький міністр». Їхню нараду треба було зняти на плівку і її
долучити до тієї угоди, яка буде складена під час їхньої зустрічі. Після побачення редактор
поїхав до кінолабораторії дивитися плівку. Знову збори у кав’ярні заради картини,
обговорюють майбутній фільм. Розповідь хазяїна трамбака про життя в монастирі, втечу
звідти. Розповідь Поліни про особисте кохання з воєннопленним (дізналася, що у себе у
вітчизні сидів у в’язниці, а до полону пішов добровільно), згодом він утік на свою
батьківщину. Далі розмова йде про корабель для фільму, редактор обрав для стрічки шхуну-
бриг, яку вони повинні оглянути. Богдан прийшов до товаришів, його відпустили. Він
повідомив, що «приїхала ваша рижа видра» і ліг безсило на землю.
Описується зустріч комісара закордонних справ та турецького посла. Останній приплив
на крейсері «Ісмет». Кінооператор знімав, як вшановували державний прапор країни (постріл
гармати, кільканадцять пострілів у хвилях), вітали членів уряду (21 постріл з кожного боку).
Міністр виходить на берег, оркестр грає турецький гімн, представники країн вітають один
одного. Вони поїхали в Будинок армії і флоту на бенкет. Фільм «Дружня зустріч
представників сусідніх держав» був готовий, доки негативи виявлялися, редактор написав
титри до фільму. Ця зустріч послужила хронікою для картини Сева (як «Ісмет» наближається
до місця катастрофи, як стріляє в нещасного парусника»). Редактор поїхав у кінолабораторію
для монтажу, він був здивований такій веселій роботі монтажниць і лаборантів : «Весела
робота – це втіха і мета життя». То-Ма-кі згадує Тайах, яку бачив удень. Прийшов до тями і
продовжив роботу над стрічкою. Роботу було завершено, плівку відвезли до Будинку армії і
флоту. Далі оповідач опиняється вдома у Професора, який віддав йому Божка із слонової
кості, щоб редактор віддав його Тайах, він знає про їхні стосунки. Дав редактору китайський
рукопис, де були креслення морського паруса. Коли оповідач гуляв портом, на нього напали
з ножем, на злодієві залишився укус нижче ліктя. Богдана, який sшов повз, теж поранили під
час блискавичної бійки.
Редактор читає нотатки Професора про пошуки дерева для будівництва корабля, коли
треба рубати сосну, послідовність кораблебудівництва. Історія обривається… «смола кипить,
як турецька кава. Старікорабельнімайстри, що вже доживають свого віку, могли іноді
побачити майбутнє корабля в тих смоляних бульках і хвилях».
Рана нагадувала своєю формою серце. Редактор марить , неначе знаходиться на операції,
бачить, що шкіру проколюють голкою і впускають рідину. У нього 1 слід від ножа, у Богдана
– 2. Виявилось, що Поліна врятувала їх, знайшовши хлопців вночі, а хтось викликав швидку
допомогу. Роздуми Богдана про те, що вбивця лівша, на лівій руці від зубів у нього повинен
бути знак. Сев навістив поранених (Богдан думає, що він злодій). Тайах і Сев сидять у
першому ряді в цирку. Сев хоче подарувати коня Метеора Тайах, але вона відмовила йому.
Ладі Сев пропонує голуба в подарунок, який сповістить про небезпеку, але дівчина не
любить цих птахів. Сев пропонує орла, який міг би вести її до перемог, щоб кордони
розходились перед нею. Тайах не любить цих смердючих птахів. Сев хоче подарувати їй
лева, але знову чує відмову. Вони виходять у фойє. Розмовляють про почуття один до
одного: «ви підняли мене з того місця, де я лежала при дорозі, ви посадовили мене на
корабель – дайте ж мені попливти наставивши вітрила». Після цирку вони розійшлися, Тайах
треба було багато подумати.
Початок робіт біля колишнього дубка «Тамара»: «радісна праця – ознака творчості».
Оповідач вірить, що це не декорація, яка вмре завтра, а корабель вийде у море. Прийшла
подивитися на роботу Тайах. Лист сина. Зауваження письменника: треба було написати
минуло два тижні, бо двоє героїв лежить у лікарні. Сину сподобався корабельний журнал
Професора, він навіть написав вірш про паруси та пісню «Пам’ятник». Герой Богдан дуже
подобається сину, адже одвічні питання спрощуються до розмірів однієї фрази. Просить
письменника не роз’єднувати Тайах і матроса в кінці твору.
Бриг спущено на воду, на ньому редактор та Богдан. Сев, як вихор, облітав усе судно.
Богдан просить Сева прикотити колоду, щоб зайнятися майстром корабля (фігура, що веде
корабель, оберігає його від рифів і заспокоює хвилі). Сев обтесував колоду, Богдан попросив
йому підкотити рукава і подивитися на його ліву руку, але Сев наче не чув його. Йому треба
було йти на фабрику. Богдан продовжував вирізьблювати дерево, до них приєдналась Тайах.
Богдан згадує побачення з Баджін, яку називав «матта-апі» (вощенні очі), вона була дочкою
малайця. Тайах почула запах диму. На палубу прийшла Поліна, вона була стурбована, бо
узнала від однієї людини, що в трюмі покладено спеціальний гніт, який, догорівши до
сірників і клоччя, мусить запалити трюм. Трюм запалився, хазяїн трамбака затушив вогонь
водою. Богдан завершував різьбити майстер корабля, з якого вилуплювалася дівчина, її
обличчя нагадувало обличчя Баджін. Вона вестиме корабель, підставляючи своє горіхове
тіло всім вітрам.
Настала перша ніч, коли на бригові ночуватимуть люди. Четверо товаришів почали їсти,
Тайах каже сентиментальний тост, Севу це не подобається, редактор пропонує випити за
надію, яку символізує якір, бо він любить землю. Сев пропонує «поторгуватися» за Тайах на
сірниках. Дівчині це не подобається і вона виходить з каюти, слідом іде Богдан. На палубі
опинились двоє людей: отаман рибальської ватаги (злодій, що поранив То-Ма-Кі та Богдана)
та рибалка. В боротьбі рибалки втекли. Сівши в човен і відштовхнувшись від брига, вони
побачили, як на палубі з’явилося світло.
Осінь і зиму оповідач писав мемуари, пригадуючи минуле. Деколи його одвідували сини.
Ранок, прокидається місто, оповідач порівнює себе з кораблем, під парусами якого виросли
молоді кораблі – сини. Бачить майбутнє і слідкує, як повиростали заводи і фабрики,
розмножилися дороги. Сини оповідача з одного шматка. Генрі допитується, чи не була їхня
мати в Італії? Дзвінок від Майкла – він летить над південними морями і згадав батька, співає
«Пісню капітанів». З останніми рядками пісні заходить Генрі. Уся родина вкупі. Оповідач
знову ніби починає жити…
4.3. Флеш-картки за твором «Майстер корабля»
Автор цитати Цитата
Оповідач (ТоМа-Кі) Сиве волосся до чогось зобов'язує. Старечі ноги йдуть уже просто до
могили. Багате досвідом життя лежить переді мною, як рельєфна мапа моєї Республіки.
Оповідач Зараз мені — за сімдесят, мене термосить іноді ломота, руки дрижать, і на очі
набігає сльоза.
Оповідач Дивлюся, як перебігає прекрасний вогник, символ вічного переходу енергії й
розкладу матерії, простягаю до нього руки, і він гріє мої долоні, на яких лінія життя
доходить уже до краю.
То-Ма-Кі Наші кроки в кіно були спробами дитини, що вчиться ходити.
Оповідач То-Ма-Кі — це звуть так мене — Товариш Майстер Кіно — найвище звання для
кінематографіста.
То-Ма-Кі про родину Родини я не маю. Розлетілися всі по світі, розійшлися. Тепер старший
син відбуває повітряні рейси Оде — Індія. Я іноді дістаю від нього привітання з дороги. І
разом з його голосом чую плескіт океану під його безшумним самольотом. Дружина моя
була з чужого гнізда. … я дістаю звістку від мого молодшого сина, чиє народження щільно
зв'язалося із смертю матері. Професія мого сина — писання книжок.
То-Ма-Кі про твори молодшого сина Пише він — де його притулить дорога: на морі, на
повітрі, в лісі й в снігах, на екваторі, в піщаній пустелі, де нині заводять воду. Його твори
завсіди легкі, бадьорі, і вони звучать, як пісня птаха.
То-Ма-Кі про старість Дожити до глибокої старості я раджу всім. Тільки не несіть із
собою недуг. Коли трохи недобачати — це не шкодить: позаду великий перейдений пейзаж
лишився, і зовсім не треба очей, щоб його бачити.
Оповідач Почуття в мене вельми умовні: я тільки по звичці люблю чи не люблю когось,
поважаю чи не поважаю певний учинок. Мені нема чого перецінювати те, з чим я жив. Мало
часу.
Оповідач про своє місце в цьому світі Я тепер усвідомив своє місце серед мільярдів літ
людства, серед астрономічної кількості людських створінь і на мікроскопічній планеті.
Оповідач Я не знаю жалощів, скажете ви. Я жорстокий, скажу я вам. Бо жаль —
недостойне почуття, воно зневажає того, кого ми жаліємо. Воно привчає декого, щоб їх
так
зневажали. Мені ж — однаково, що про мене скажуть. Мозок працює тепер нормально,
скепсис мій розтанув у розумінні вселюдського. Я не можу гніватись, бо немає людини,
яка могла б заподіяти щось достойне мого гніву.
То-Ма-Кі перший день на кінофабриці До кінофабрики я приїхав молодий і простий, як
солдат з булавою маршала в ранці. Я, підскакуючи, ходив до місту, дивувався на море й
забивав голову різною романтикою. Я, наприклад, уявляв себе представником
громадськості, і громадськість я малював Фемідою з терезами в руках.
То-Ма-Кі про море Мене вражала настирливість моря. Де б ви не йшли, воно завжди синіло
між будинками в кінці вулиці.
То-Ма-Кі про появу на фабриці
Мою появу на фабриці мало хто помітив. Хіба що щирі читачі директорських наказів
прочитали другого дня, що "такого-то зараховується на посаду художнього редактора
фабрики". Моя скромна фігура в шкіряній куртці, без рогових окулярів та перістої кепі
— справила враження лише на той легіон псів, що обсипав блохами всю фабрику. Пси
мене обнюхали, поклали, що я свій, і лащилися до мене, не знаючи, що набули заклятого
ворога.
То-Ма-Кі В кіно я не був новий. Я знав уже всі таємниці кіновиробництва ще до мого приїзду
на фабрику. Я придивлявся й оцінював людей, з якими мені доводилося спільно йти.
То-Ма-Кі про Директора Він зробився потім моїм приятелем. Він працював на фабриці, доки
не пішов командувати полком проти поляків. Це було в час війн сорокових років. Тоді ж він і
поліг під Варшавою, поклавши всіх бійців під час штурму.
То-Ма-Кі про редактора Михайля Михайль — мій колишній метр. А загалом — він ватажок
лівих поетів нашої Країни. Футурист, що йому завше бракувало якоїсь дрібниці, щоб бути
повним. Я його любив, коли когось цікавить моє ставлення до нього. Він приходив щодня на
фабрику, викурював незмінну люльку, ішов подивитись на море і зникав, залишаючи пах
"kарstеn'а" з люльки. Незабаром він поїхав у відпустку й до фабрики вже не повертався,
покинувши мене самого на всі режисерські групи.
То-Ма-Кі про Тайах (барелину) Тайах придивляється до вродливого юнака. Тайах виходить
із групою наперед. Танцюють усі, але її одну бачить око. Вона показує в танку любовну
досвідченість. Повнокровна жінка зійшла з єгипетських земель до Йосифа й до захопленого
театру. Перші хвилини я не думаю ні про віщо. Я відчуваю насолоду, милуючись чудесною
жінкою. … мені хочеться переплисти для неї океан і море.
То-Ма-Кі про кінофабрику (декорації) Декорації в павільйонах — мов людські фортуни. Коли
зайти до них і пройнятися їхнім диханням, завмирає серце від дотику чужого нутра, стаєш
частиною чужої квартири. Вийшовши з декорації одної, потрапляєш до іншої, і перша
виглядатиме тоді обідраною нікчемністю.
То-Ма-Кі про Професора Ім'я Професора ви можете знайти в історії архітектури
Республіки, — його будинки, сміливі й прості, і досі прикрашають наші міста. В історії
Великого Кіно — в нього почесне місце відданого й невтомного працівника, непомітного,
скромного й упертого в роботі. Розповідали, що він показував теслі, як тримати сокиру, а
маляреві — пензель. Як зробити краще форму для пап'є-маше й як швидше вийняти звідти
масу застиглого картону. Його майстерно оброблені стільці для історичних картин давали
заробіток
майстрам фабрики, коли вони виходили за ворота
Оповідач про власні книги Я не збираюся, пишучи мемуари, коритися практиці писання
романів. Це мені тепер непотрібне. Мої романи вже написані, лежать по бібліотеках (а
фільм-романи — по фільмотеках), вони дали в свій час те, чого я добивався. Там я, як чесний
майстер, продавав споживачам смачну їжу й корисні думки.
Оповідач про Наречену – Культуру нації …в мене одна наречена, наречена з колиски, про яку
я думав, мабуть, і тоді, коли не вмів ще говорити. Наречена, що для неї я жив ціле життя,
їй присвятив сталеву шпагу й за неї підставляв під мечі важкий щит. Сімдесят років стою
я на землі, пройшли переді мною покоління чужих і рідних людей, і всім я з гордістю дивився
в вічі, боронячи життя й честь моєї нареченої, її коси, як струмені, розлились по землі, її
руки, як благословення, лягли на поля, її серце палає, як серце землі, посилаючи жагучу кров
на нові й нові шляхи. Для неї я був сміливий і впертий, заради неї я хотів бути в першій
лаві бійців — бійців за її розквітання. Для неї я полюбив море, поставив на гербі якір,
залізний важкий якір, що його приймають усі моря світу, і колишеться над ним могутній
корабель. Культура нації — звуть її.
То-Ма-Кі про себе Уявіть собі юнака — невисокого і стрункого, з сірими очима і енергійним
ротом, погляд насмішкуватий і впертий, руки, що люблять доторкнутись до забороненого й
відчути приємність там, де страшно. Руки, що люблять жінок і їхнє тіло, люблять парус і
гвинтівку, а іноді полишають те й інше для любовного вірша. Людина без ідеалів, бо не знає
авторитетів, без ворогів, бо вважає, що друг і ворог — два обличчя одного тіла, егоїст, бо
не знає нікого не егоїста, цинік, бо так називають людей з їхніми думками, працівник і ледар
в один час, бо думає, що людина працює для ліні й лінується для того, щоб працювати.
То-Ма-Кі про Директора кінофабрики
Директор ходив, похитуючись і припадаючи то на одну, то на другу ногу, як моряк, —
до речі, він і був колись моряком. Його корабель плавав лише в одному морі, бо, коли він
служив у флоті, саме була війна, вихід в інші моря охороняли турки, і їхній крейсер
"Ісмет" навівав жах і збуджував паніку у флоті. Несподівано з'являючись, він, як демон,
налітав на туманні береги і громив важкими набоями далекі поля й форти. Матроська
звичка – любити тварин.
То-Ма-Кі про сприймання Жінку треба вміти понести на руках. Не боятися ніколи помилок,
бо той, хто боїться, швидко старіє, і в нього холоне голова. Йому годі шукати повноти
життя, йому досить життя Севом тої молодості, що залишилася в нього позаду, а тої
молодості, що є попереду й є навкруги, — він не бачить.
То-Ма-Кі про друга Сева Художник Сев — мій перший друг. Прийшовши режисером до кіно,
він поставив невеличкукомедію й блискуче провалився. За це він дозволив собі відпустку на
кілька місяців. Тепер він знову повернувся до Міста й буде ставити ще одну картину.
То-Ма-Кі про Тайах Біля вікна сиділа жінка — білоголова, стрижена, в англійській блузці,
поклавши довгі ноги на стілець перед собою. Вона палила, дмухаючи в вікно, і ледве
подивилася на мене.
Сев про море Море — це розпутна красива жінка, яка хвилює більше за всіх цнотливих
голубок. Ця жінка лише збуджує жагу, вашу шалену пристрасть. Як перша знана жінка,
вона
ввижається вдень і вночі. Задовольняє один подув пристрасті, але викликає два інших.
Ви бачите, що вона брудна, оця ваша любов, вона іноді дурна й жорстока, але ніяка
красуня в світі не дасть вам стільки насолоди, бо вона є й залишиться першою жінкою,
першою любов'ю.
То-Ма-Кі про море
Море зовсім не синє, і чайка квилить над ним тому, що хоче їсти, а не тужить за
кимось. На кораблях брудні, сірі, обвітрені паруси, і саме цей факт мені хвилює кров.
Кораблі на морі поспішають перебігти свій шлях, щоб їх не захватив у дорозі шторм.
Вони бояться моря, і їхній гордий вигляд походить від поспішності. Вони жагуче бояться, а
ходять, бовтаються, перелітають з хвилі на хвилю, вірніш — хвиля підкочує під них свої
піняві боки. Навкруги чорне страшне море, безодня води й гніву. Воно іноді поманить
ласкавою синьою фарбою, іноді воно з небом зійдеться й почне чарувати. А натура його
зрадлива, зовуча й сувора.
То-Ма-кі про Тайах Я відчуваю біля себе тепле плече жінки, вона чудово пахне — якийсь
солодкий, тремтячий запах, як звук віоліни.
То-Ма-Кі про Тайах Тайах весело сміється й лукаво поглядає на мене й на Сева. Вона дуже
стримана й холодна взагалі, а коли сміється — робиться близькою. Для всіх людей в неї
холодний погляд і професійна усмішка балерини — одним ротом, білими зубами.
Сев про Тайах А взагалі ви нагадуєте прекрасну мавпочку, вона гризе горішок на дереві й
влучає звідти горішком.
Оповідач про людські руки Я люблю людські руки. Вони мені здаються живими додатками
до людського розуму. Руки мені розповідають про труд і людське горе. Я бачу творчі пальці
— тремтячі й нервові. Руки жорстокі й хижацькі, руки працьовиті й ледарські, руки
мужчини й жінки! Вас я люблю спостерігати, коли ви берете й віддаєте, коли ви ховаєте в
одежі ножа, коли ви пестите ніжну шкіру жінки, коли ви боляче любите її й не хочете
нікому віддати. Найбільше мені до вподоби руки творців. Перо і пензель, ніж і сокира,
талановитий молоток! Чи знаєте ви, що рука, яка вас тримає, передає через вас вогонь
життя? Вона вмре, ця невгамовна рука, а витвори її житимуть. Вона поспішає, виконує
волю людини, що, підіймаючися з небуття, ледве встигає дати життя дітям і виконати
долю
творчого труда. Я люблю її — вічну людську руку, незвичайний символ, і розумію велич
тої хвилини, коли друг дає руку другові: цим він передає самого себе, своє серце й розум,
дихання дітей. Дві людських руки вкупі — це кільце, за яке, ухопившися, можна
зрушити землю.
Подруги про Тайах Вона змінила свій характер в Місті. Кількарічне кидання від одного
мужчини до іншого, жадібні дотики до всього забороненого — десь ніби загубилося, і не
впізнати колишньої Тайах.
Тайах про себе Я така жадібна до всього, я, мабуть, вродилася авантурницею. Батько мій
італієць, мати слов'янка. Я не можу всидіти на місці. Та з вами я ніби потрапила до лагуни.
Мені хочеться тихо пливти, говорити неголосно й сміятися з того, що сонце світить і
летять промені на сад. Ніхто, ніхто так не ставився до мене на світі.
То-Ма-Кі про Богдана Це був прекрасний екземпляр мужчини. Обличчя обвітрене й мужнє, а
тіло радувало очі чистими лініями.
То-Ма-Кі про Богдана …перед нами стояв блідий матрос, чорнявий і смаглявий, із
затьмареними синіми очима, страшенно змучений попередньою мандрівкою на щоглі.
Чорнява борідка
пробивалася на щелепах, обличчя приємне, хоч і некрасиве. Вражав погляд, що завше був
скерований в обличчя співбесідника.
Тайах про себе Мене тягнуть обрії. Я почуваю себе молодою й наївною. Мені хочеться завше
бути в вагоні поїзда.
То-Ма-Кі про Богдана …мені на роду написано втопитись. У мене перетрушені й пересолені
вже всі кишки, і, коли таке життя продовжиться, я гадаю піти до лікаря і зробити собі
зябра. Я спостеріг, що такі мої пригоди завжди траплялися тоді, коли я починав революцію,
бунт або протестував проти несправедливості.
Богдан про себе … повстав я проти шлюбу. Працюючи в румунського рибалки, я одгодувався,
як кабан. По мені жили грали, мов на коняці. …я іноді хворію на ностальгію, цебто — у мене
з'являється нудьга за батьківщиною. …я тесля. Я страшенно люблю читати різні
книжки.
Богдан про свою родину Мама є і сестричка малесесенька. Вони мене ось уже п'ять років як
не бачили. Мамочка в мене старенька і швидко вмре к чорту.
Богдан про себе
…ми їдемо на південь. Нас продано в армію. Ми будемо в африканських пустелях
битися з чорними повстанцями. Ми вже не люди. Світ хоче нас умертвити, та ще й з
вигодою для себе.
Тайах про життя в Італії Тут я можу танцювати. Тут користуюся "колосальним поспіхом".
В Італії все мені нове. Я така вільна. Та ось прийшло і те, чого я не потребую тепер. Я
одержала листа від чоловіка. Я не в силі передати тобі й краплини тієї уваги й ніжності,
які там є. Я хочу розбудити в собі щось і — не можу.
Роздвоєність душі Тайах Я тут танцювала два рази. Душевна рівновага в мене цілковита.
Навіть скорше — апатія. Мене ніщо зараз не може зворушити. Я дуже рада. Так
спокійніше жити. Іноді з'являється жага до життя. Хочеться відмовитись од
прихильностей, звичок, місця й від'їхати. Надовго й далеко. Щоб бачити все. Але раптом
маленький вітер і дощ, і все' це розпадається, почуваєш себе маленькою й кволою, і тоді
хочеться великої міцної дружби. Ти мене розумієш?
Мета пошуку корабля (Сев) Корабель цей — для учнів морської школи. Вони вийшли в
практичне плавання. Були поблизу катастрофи й підібрали багатьох із розбитого брига. А
бриг той ми зніматимемо на якомусь дубкові.
Думки про картину (Сев). Кожний виконує свою роль у створенні фільму Я, як режисер
майбутньої картини, і він — автор сценарію, і Богдан, що подав нам тему, на своїй шкурі
випробувавши її, — всі ми разом з'ясуємо наші погляди на той корабель, що його ми
шукаємо. Я розповім про школу й молодих моряків на бригові, Богдан викладе свої
спостереження й мотиви повернення його й інших на батьківщину, а редактор пов'яже це
міцними вузлами фабули. Потім ми попросимо присутніх висловитись, подарувати нам
кілька достойних думок і порад, щоб корабель мав доброго фільма, а морська школа —
гарного корабля.
Богдан про мати та своє дитинство Моя мати вродила мене сиротою. А вродивши — вмерла.
Мене поклали у ночви — обмити гріхи. Сліпі мої очі витерли мокрою солоною пелюшкою та
повивачем. Кілька крапель солі посолили купіль: у перше купання я обзнайомився з солоною
водою. Далі я спробував утонути, бо сусідка відвернулася до моєї доброї матері. Потім ціле
своє життя я невпинно топився. Після ночов я спробував загинути в калюжі, коли вже
вивчився плавати навсидячки по землі й заглядав до калюжі, як до дзеркала. Школярем — я
тонув у криниці, куди я заліз був видирати горобині яйця й горобенят. Далі — я побудував
собі на степовому ставку пліт з очерету й заходився пекти посеред ставка картоплю на
тій крихті землі, яку я взяв на пліт. Мій корабель ізгорів, а я знову тонув.
Тайах про чоловіків в Італії (любовну пригоду) Чоловіка я якось забула, я тобі вже писала,
ніхто мені не подобається. В Італії багато мужчин хотіло б мене "обкрутити",
висловлюючись вульгарно, але мене ніхто не хвилює. Два місяці вже майже, як я вислухую на
всіх мовах зізнання і серйозні, і смішні, і зворушливі, простосерді й нахабні. Нарешті мені це
набридло і тепер навіть не розважає. В Генуї я залишила багато "страждаючих" друзів. …
тільки б він не зводив з мене очей. Всю дорогу ми дивились в вічі одне одному майже
безперестану. Мене почало трусити, як у лихоманці.
Директор до То-Ма-Кі Ти, може, взагалі проти цього фільму? Ти, може, думаєш завше
одягати наших людей у драні свитки й вишивані сорочки? Страждання, злидні, соловейко й
постійні мандри зі своєї землі — на землі інші, у каторгу, в ярмо, в перевертні? Ти думаєш,
що ми не можемо підняти якір свого корабля й поставити паруси? Що ми не сильні духом і
ділами для того, щоб заспівати веселої пісні про далекі краї, про блакитні високості
неба, про бадьорі химери оновленого, духу?
То-Ма-Кі розповідає, як вони знімали для майбутньої картини Сева Ми знімали з маяка, як
"Ісмет" наближається до місця катастрофи, як стріляє в бідного й нещасного парусника. З
даху зерноперевантажувача ми знову знімали постріли "Ісмета", а в кадрі майорів наш
прапор. Ви пам'ятаєте, як на парусникові стоїть босий капітан-румун біля прапора й
дивиться на крейсер? Так я навіть грав спину цього небіжчика перед кіноапаратом.
Богдан про жінок Мені дуже не до вподоби, коли жінка починає нехтувати своїми друзями:
це значить, що вона на комусь зупинила око.
То-Ма-Кі про роботу в кінолабораторії Лабораторія працювала понад норму. По всіх кімна-
тах ніби виросли руки: так швидко передавалися потрібні речі. Не знаю, що змушувало
лаборантів і монтажниць так працювати: їм же ніхто не плататиме за час, що вони
прогають поверх своїх годин. Така влада творчої роботи над людиною, що забуває вона за
втому і за їжу, і десь з'являються подвійні сили, почетверена енергія і повосьмерена
жвавість і веселість. Весела робота — це втіха і мета життя. Коли кожне знає, куди
прикласти своїх рук,
як каменяр знає, куди ляже кожний камінець у стіні, — як радісно тоді жити й як жваво
підносяться людські будівлі!
Професор про китайський рукопис …книжка є моя свята власність. Ми будемо нею лише
користуватися під час будівлі, а я подарую її вам тільки в день вашого весілля, і то —
весілля саме з цією сьогоднішньою, з єгипетською царицею.
Думка Професора про творчість як родову (природну) рису людини. Людина - натура
творча. Людині треба, щоб її робота залишалася після неї самої жити. Тоді людина
працюватиме так, як співає.
Богдан про жінок Бо жінці завше приємно дивитися на двох розкуйовджених і закривавлених
півнів. Коли жінка бачить, що через неї люди виймають ножі і починають різатися, — це
для неї, як вода для квітів, вона росте, повніє, хорошіє.
Тайах про своє життя За все моє життя тільки ви та редактор володієте моїми думками.
Ніколи ніхто так до мене не ставився. Всі в першу чергу пропонували мені ліжко. Я вже
почала була забувати, що може бути на світі самостійне життя, міцна любов, яка не
боїться
жертви. Світ я уявляла сласним тянучим мужчиною, що трощить мої кості і зникає на
ранок, випивши зі мною келих моєї сили і моєї крові. Я забула, як я була маленькою дівчинкою
і потім стрункою юнкою. Я прокидалася вночі, запалювала світло і підходила до трюмо —
роздягнута і гаряча від сну. Я роздивлялася на своє тіло, немов на щось чуже мені й далеке.
Руки, шия, груди, живіт — все я вивчала і спостерігала. Так іноді підходить уночі хазяїн до
бочки з вином. Він нюхає, куштує, стукотить ключем у днище, виміряючи, скільки вина є в
бочці. Такими ночами я згадувала свої дитячі й дівочі мрії, мені ставало легше дихати, ніби я
випивала солодкої цілющої води.
Будівництво корабля Думки про спільну роботу Радісна праця — ознака творчості.
Чудесний ранок, і смішна робота. А ще смішніше те, що робота тече, як струмінь пахучої
води. Працюй, струже, на совість! Це не декорація, яка вмре завтра — хай тільки її
використає кіноапарат. Ця робота виходить у море. Судно – це жива істота. Коли судно
стоїть на березі, його треба оточити любов'ю і увагою, веселістю, легкими піснями і
достойними людьми. Корабель на березі, як і хвора людина, потребує нашої безмежної
вибачливості й терпіння. Уявити треба його нудьгу і поіяг до здоров'я,тоскне завивання
вітру в оголених ребрах-шпантах, легенький рип дерева в риштованні, цілу гаму звуків:
сосни, дуба, бука, негній-дерева. Бриг на березі — ще не бриг. Це — біль народження, захват
і радість праці, мерехтіння думок і колискова пісня. "Бриг великий виростає, бриг у море
випливає!"
Тост Тайах Любі мої, мені немає за що пити. Я п'ю за страх перед неминучим. За той страх,
що є ознакою людського виростання. Як дитина падає вві сні й відчуває страх, так і ми
плекаємо його, зростаючи. Я п'ю за дощ — липкий і краплистий, який збуджує в мені
відчування фарб і запахів. Я п'ю за життя.
Тост Сева Не люблю нічого сентиментального, а жінкам подобаються такі речі. Я п'ю за
руки і за ноги, за рот і за шлунок. Щоб мій ніс не минав нічого достойного, язик — щоб
одночасно встигав смакувати їжу і пропускати слова з горлянки, руки — щоб любили
тіло й дерево, тіло й метал. П'ю за болото, через яке бредуть ноги, за всю землю, що
чекає ще моїх ніг.
Тост То-Ма-Кі Випити треба за надію, бо її репрезентує якір. Чому якір? А тому, що він
любить землю. На якір дивляться з надією тоді, коли море топить кораблі. Якір нагадує
порт,
де спокійна і неглибока вода, де можна перестояти бурю. Якір, упавши на дно бухти,
зариється в землю і триматиме корабель.
Роздуми Сева про вибір Тайах Я думаю що ви мусите обрати мене. Редактор ще молодий —
він собі знайде другу. Мені же нікуди шукати — у мене сиві скроні й спустошене серце, як
оця пляшка. Треба налити в неї вина.
Оповідач про синів Майк і Генрі одвідали мене на зламних точках мемуарів: коли осінь
зустрічається вночі з зимою і коли весна переборює зиму. Мої сини як зима і весна. Старший
— меткий і проворний, як задерикуватий зимовий день. Молодший — неврівноважений, як
весняна повінь. Його я чекаю побачити швидко з подругою, бо я відчуваю в його рядках
жіночі впливи.
Оповідач про своє життя Мені не хочеться вже почувати під собою хисткої палуби. Я
зайшов до порту й кинув якір. Під моїми парусами виросли молоді кораблі — сини. Тепер хай
вони роблять рейси по морях.
Оповідач здійснює спробу сягнути далеких обріїв майбутнього України Багате досвідом
життя лежить переді мною, як мапа моєї Республіки, - пише у своїх мемуарах То-Ма-Кі. - Я
бачу, як повиростали заводи і фабрики. Розмножилися дороги. Вода ріки віддає свої
мільйони сил. Коло плугів працює веселий народ. Сонце смажить радісні обличчя. Армії
дітей пищать по садках, голосять, співають, сьорбають носятами, плачуть, сміються,
жують землю і поїдають трави ... Безперервний, дедалі зростаючи й зростаючи, пливе над
Містом сигнал до роботи. Я чую безліч ніг, що топчуть землю. Я бачу її всю - вогку і плідну,
родючу планету Землю.
ТЕСТ
1. Прототипом якого персонажа був архітектор і художник Василь Григорович
Кричевський?
А власника кав’ярні
Б Директора
В Богдана
Г Сева
Д Професора
2. Кого з персонажів роману Ю. Яновського «Майстер корабля» характеризує
наведений уривок?
«…мій перший друг. Прийшовши режисером до кіно, він поставив невеличку
комедію й блискуче провалився».
А рибалку Степана
Б Сева
В Директора
Г Професора
Д Тайах
3. Роман «Майстер корабля» написано на основі матеріалу, зібраного за період
роботи
А кореспондентом на Нюрнберзькому процесі
Б редактором журналу «Українська хата»
В військовим журналістом
Г редактором на Одеській кіностудії
Д редактором книги «Основи кораблебудування»
4. Ким була за родом діяльності Тайах?
А льотчицею
Б вчителькою
В гімнасткою
Г лікарем
Д балериною
5. У романі розповідь ведеться від (першої особи)
А п’ятдесятирічного льотчика
Б вісімдесятирічного матроса
В сімдесятирічного кіномайстра
Г шістдесятирічного художника
Д сімдесятирічного актора
6. За жанром «Майстер корабля» – це
А роман
Б повість
В новела
Г усмішка
7. То-Ма-Кі – це
А товариство малого кіно
Б Товариш Машина Кіно
В Товариш Майстер Кіно
Г товариська майстерня кіно
Д товариство малого кінематографа
8. Метеор – це
А назва фільму
Б назва шхуни
В кличка собаки
Г назва пісні
Д кличка коня
9. Олександр Довженко був прототипом образу
А Директора
Б Сева
В То-Ма-Кі
Г Богдана
Д Професора
10. Як називається постановка, в якій Тайах брала участь?
А «Іоан Благий»
Б «Павел Огненний»
В «Петро І»
Г «Іван Потворний»
Д «Йосип Прекрасний»
11. Як називали Одесу 20-х років ХХ ст.?
А Перлиною Чорного моря
Б Жемчужиною на березі Чорного моря
В Алея слави на березі Чорного моря
Г Голлівуд на березі Чорного моря
12. Який мотив відсутній у творі?
А мотив любові і дружби
Б мотив молодості
В мотив суму за рідною Батьківщиною
Г мотив творчості
Д мотив моря
13. На початку роману «Майстер корабля» оповідач згадує фільм під назвою
А «Червона троянда»
Б «Створені Богом»
В «Біла Пустеля»
Г «Діти пустелі»
Д «Великий Роджер»
14. Ким працює старший син оповідача?
А сценарістом
Б пілотом
В лікарем
Г жонглером
Д юристом
15. «Він зробився потім моїм приятелем. Він працював на фабриці, доки не
пішов
командувати полком проти поляків. Це було в час сорокових років».
Про кого ці рядки?
А Директора
Б Професора
В Сева
Г Богдана
16. Ким раніше був Директор кінофабрики?
А мисливцем
Б спортсменом
В лікарем
Г моряком
17. Чому Сев був у відпустці кілька місяців?
А відпочивав після операції
Б провалив фільм
В їздив до дітей
Г після смерті матері треба було відпочити
18. Як Сев називав Тайах?
А Моя голубко
Б Цуценятко
В Лисичка
Г Зоре вечірняя
Д Мавпочка
19. Що зробив Богдан, коли його викинуло на берег?
А побіг шукати кохану
Б почав цілувати землю
В почав танцювати
Г кричав і бігав, як божевільний
20. Що подарував Професор То-Ма-Кі в ніч порятунку Богдана?
А слонову кістку
Б рукопис
В мавпу
Г книгу з історії кіноматографа
Д Будду з бронзи
21. Що було написано на роду Богдана за словами одного малайця?
А бути щасливим
Б стати моряком
В топитись
Г кожного дня битися
Д стати актором
22. За чим нудьгував Богдан («хвороба на ностальгію»)?
А за коханою Баджін
Б за Батьківщиною
В за тропічними лісами
Г за Тайах
23. За родом діяльності ким був Богдан?
А кравець
Б шахтар
В коваль
Г тесляр
Д годинникар
24. Звідки був перший лист Тайах до То-Ма-Кі?
А з Берліна
Б з Єгипту
В з Мілана
Г з Бухареста
Д з Генуї
25. Для кого Сев та його команда будували корабель?
А для студентів-декабристів
Б для робітників Одеського ліцею
В для учнів морської школи
Г для моряків Бердянського порту
Д для студентів морської академії
26. Чим море було для Сева та То-Ма-Кі?
А природною стихією існування
Б другом, що загоює рани
В стихією, що відчуває їхні мрії
Г натхненник їхньої творчості та самовдосконалення
27. Своєрідну програму духовного відродження українців, їхній власний шлях
розвитку символізує образ
А оперного театру
Б кінофабрики
В моря
Г кінострічка Сева
Д корабля
28. За що піднімав тост То-Ма-Кі?
А за надію
Б за страх перед неминучим
В за кіностудію та її працівників
Г за море
Д за Директора кінофабрики
29. Скільки епіграфів має твір «Майстер корабля»?
А1
Б5
В2
Г4
Д3
30. Кого матрос Богдан обрав «майстром» свого корабля?
А Глорію
Б Баджін
В Франческу
Г Весту
Д Афіну
31. Кого Богдан підозрює в нападі на То-Ма-Кі?
А Професора
Б Михайля
В Сева
Г Стеллу
Д власника кав’ярні
32. Де розташована кінофабрика в романі «Майстер корабля»?
А у Місті на березі моря
Б у Місті на центральній вулиці
В у Місті на Контрактовій площі
Г у Місті біля цирку
Д у Місті біля оперного театру
33. Твір «Майстер корабля» належить до одного літературного роду з твором
А «Енеїда»
Б «Бджола і Шершень»
В «Кавказ»
Г «Кайдашева сім’я»
Д «Чорна рада»
34. Про якого персонажа сказано:
«Ім’я … ви можете знайти в історії архітектури Республіки, — його будинки,
сміливі й прості, і досі прикрашають наші міста. В історії Великого Кіно — в
нього почесне місце відданого й невтомного працівника, непомітного,
скромного й упертого в роботі»?
А Сева
Б Професора
В Директора
Г Богдана
Д То-Ма-Кі
35. Про що говорить То-Ма-Кі в наведеному уривку?
B мене одна наречена, наречена з колиски, про яку я думав, мабуть, і тоді, коли
не вмів ще говорити. Наречена, що для неї я жив ціле життя, їй присвятив
сталев шпагу й за неї підставляв під мечі важкий щит. ...Для неї я був сміливий
і впертий, заради неї я хотів бути в першій лаві бійців — бійців за її
розквітання. Для неї я полюбив море, поставив на гербі якір, що його
приймають усі моря світу, і колишеться над ним могутній корабель…
А про релігію
Б про музику
В про море
Г про балерину
Д про культуру нації
38. Про що говорить Сев у наведеному уривку?
Коли б тільки його не змальовували синьою фарбою і красивими епітетами.
Обов’язково над ним мусить літати чайка, що квилить-проквиляє, буревісники,
що чують бурю, і кораблі з білими лоскутами парусів.
А про море
Б про небо
В про місто
Г про озеро
Д про село
39. Укажіть на правильну послідовність подій у романі.
А у цирку – ножове поранення – зйомки зустрічі комісара закордонних справ з
турецьким послом – пожежа на бризі – спускання брига на воду
Б зйомки зустрічі комісара закордонних справ з турецьким послом – ножове
поранення – у цирку – спускання брига на воду – пожежа на бризі
В зйомки зустрічі комісара закордонних справ з турецьким послом – у цирку –
спускання брига на воду – ножове поранення – пожежа на бризі
Г ножове поранення – зйомки зустрічі комісара закордонних справ з турецьким
послом – у цирку – пожежа на бризі – спускання брига на воду
40. Установіть відповідність між характеристикою та героєм:
Характеристика Герой
А «Він ватажок лівих поетів нашої Країни. Футурист, 1. Богдан
що йому завше бракувало якоїсь дрібниці, щоб бути 2. Тайах
повним». 3. То-Ма-Кі
Б «Мій перший друг. Прийшовши режисером до кіно, 4. Сев
він поставив невеличку комедію й блискуче провалився». 5. Михайль
В «Перед нами стояв блідий матрос, чорнявий і
смаглявий, із затьмареними синіми очима, страшено
змучений попередньою мандрівкою на щоглі».
Г «Родини я не маю. Розлетілися всі по світі, розійшлися».
41. Установіть відповідність між реплікою та героєм:
Репліка Герой
А «Сімдесят років стою я на землі, пройшли переді 1. Богдан
мною покоління чужих і рідних людей, і всім я з 2. Поліна
гордістю дивився в вічі, боронячи життя й 3. То-Ма-Кі
честь моєї нареченої…» 4. Директор
Б «А взагалі ви нагадуєте прекрасну мавпочку, вона 5. Тайах
гризе горішок на дереві й влучає звідти горішком». 6. Сев
В «Мете тягнуть обрії. Я почуваю себе молодою й
наївною. Мені хочеться завше бути в вагоні поїзда».
Г «У мене перетрушені й пересолені вже всі кишки,
і, коли таке життя продовжиться, я гадаю піти
до лікаря і зробити собі зябра».
Д «Ти, може, взагалі проти цього фільму? Ти, може,
думаєш завше одягати наших людей у драні свитки й
вишивані сорочки?»
42. Установіть відповідність між реплікою та героєм:
Репліка Герой
А «Мені дуже не до вподоби, коли жінка починає 1. Тайах
нехтувати своїми друзями: це значить, що вона на 2. То-Ма-Кі
комусь зупинила око». 3. Генрі
Б «Тепер – ви підняли мене з того місця, де я лежала 4. Богдан
при дорозі, загубивши людське обличчя, ви посадовили 5. Сев
мене на корабель – дайте ж мені попливти, 6. Директор
наставивши вітрила».
В «Не люблю нічого сентиментального, а жінкам
подобаються такі речі. Я п’ю за руки і за ноги,
за рот і шлунок».
Г «Я зайшов до порту й кинув якір… Багате
досвідом життя лежить переді мною, як мапа
моєї Республіки».
Д «Тепер скажу, що корабельний журнал Професора
подобається мені найбільше за все. Він мене
спокусив на вірш».
1. «До кінофабрики я приїхав молодий і простий, А Директор
як солдат з булавою маршала в ранці». Б Сев
2. «…ходив, похитуючись і припадаючи то на одну, В То-Ма-Кі
то на другу ногу, як моряк, - до речі, він і був Г Богдан
колись моряком». Д Михайль
3. «Екземпляр людини, що її викинуло море, був
навдивовижу живучий».
4. «…у мене сиві скроні й спустошене серце, як ця
пляшка».
1 «стримана й холодна взагалі, а коли А Генрі
сміється — робиться близькою» Б Тайах
2 «з однаковою гордістю стоятиме серед В То-Ма-Кі
велетенських машин... на палубі океанського Г Богдан
корабля, що йде в невідомі країни, він Д Сев
стоятиме з однаковою гордістю й серед
неміряного степу, спираючись на палицю»
3 «реаліст, який іронічно сприймає зауваження
про те, що «жінку треба носити на руках»
4 «твори його “легкі, бадьорі, і вони звучать, як пісня птаха”»
ОЛЕСЬ ГОНЧАР «МОДРИ КАМЕНЬ» (1946 РОКУ)
Цитатне полотно
1. «Гончар сміливо розламав замкнені рамки прозової мови, …показав нам не
тільки безмежність мови, безмежність літератури». (Павл о Загребельний)
2. «Лицар українського духу і слова».
3. «Під час Другої світової війни був артилеристом. Довелося йому воювати й у
Словаччині. Пізніше написав твір, почасти навіяний тодішніми враженнями».
4. «В основі оповіді спогади головного героя та його уявне спілкування з
утраченою коханою».
5. «Для письменників його покоління визначальною, випробувальною в житті й
творчості смугою стала Друга світова війна. Пройшовши курс її «окопних
університетів», він виніс звідти сумні враження про руйнівні сили життя і з
допомогою слова став утверджувати протилежне…». (Михайло Наєнко)
6. «Після друку твору в журналі «Україна» на О.Гончара посипалася злива
звинувачень у зраді Батьківщині, політичній незрілості та космополітизмі».
7. «Незвична композиція твору, зображення уявної розмови героя з мертвою
Терезою дали підстави для критики письменника за містицизм і захоплення
буржуазним мистецтвом».
8. «Головна тема твору – «людина і війна». Розкривається вона через інші
проблеми: кохання, пам’ять, душевна спорідненість, особисте щастя, доля,
воєнне лихоліття».
9. «У творі помітне потужне романтичне та ліричне начала. Тереза та розвідник
силою свого кохання заперечують жорстокість війни, штучне розмежування
людей».
10. «Він оспівує не героїзм і тріумфальну перемогу над нацизмом, а почуття
людини, яка навіть у пекельних подіях не втрачає здатності кохати і бути
вірною».
11. «І дівчина, і розвідник підсвідомо розуміють, що їхня зустріч не випадкова,
тож вони вірять, що для них розлуки не існує…»
12. «Раптовий спалах почуттів, мить щастя й непоправна втрата відбуваються
на тлі гірської природи, що надає новелі рис неоромантичного твору».
5.2. Паспорт твору
Жанр психологічна новела
Тема: спогади руського (тут у значенні українського) вояка- партизана про
зустріч з дівчиною Терезою у словацьких горах.
Ідея: показ цінності простих людських почуттів (доброти, симпатії, довіри,
закоханості) у надзвичайно складні воєнні часи.
Новела – (від італ. novella – новина) – невеликий за обсягом епічний твір про
життєву подію з несподіваним фіналом.
Підкреслено особистісне начало (оповідь ведеться від першої особи)
Прагенння знайти ідеал життя в іншому світі (зустріч героїв після смерті
Терези) Ідеалізація (творення бажаного типу взаємин людей)
Наявність умовно-фантастичного елементу (герой уявляє очікування Терезою
зустрічі з ним, фінальний діалог оповідача з Терезою)
Цікаві сторінки життя Олеся Гончара
Історія написання новели: цей твір – своєрідний романтичний спогад про
коротку мить фронтового життя Олеся Гончара. У 1945 р. його військова
частина на два дні зупинилася в словацькому селі Гринаві, де він познайомився
зі словачкою Юлією. Між молодими людьми спалахнуло кохання, яке
залишилося в серці Олеся на довгі роки.
Проблематика новели «Модри Камень»:
кохання як вічне почуття;
війна як руйнівник життя;
прості людські почуття у воєнний час;
закоханість як ознака життя в людських серцях;
любов до рідного дому, рідної землі.
Герої новели:
 оповідач
 його товариш Ілля
 дівчина Тереза
 мати Терези
 словацькі вояки (у спогадах матері)
Історична довідка. Згідно з Мюнхенською угодою, у вересні 1938 р. Словаччина
отримала автономію усередині Чехословаччини. Під час підготовки німецького
вторгнення до Чехії Адольф Гітлер прийняв рішення утворити окрему державу
під сильним впливом Німеччини, яка могла б виступити плацдармом для
нападів Німеччини на Польщу та інші регіони. Одним із союзників Третього
Рейху на Східному фронті було
словацьке військо.
«Модри Камень» у перекладі «Блакитний Камінь»
Художній напрям: Неоромантизм Зосереджено увагу на дослідженні
внутрішнього світу людини. У творі є засоби символіки, гіперболізація, гра
кольорів
Неоромантичний герой – сильна особистість, вигнанець, що протистоїть
суспільній більшості
Композиція
Експозиція: оповідач зі сховку спостерігає за дівчиною
Зав’язка: прихід партизанів (оповідача і його друга Іллі) у дім Терези і її матері
Розвиток дії: перебування партизанів словацькому домі, їх відхід
Кульмінація: розповідь матері про те, як забрали Терезу (її арешт)
Розв’язка: спогади-мрії оповідача про кохану
Сюжет
Вперше він побачив її в Рудних горах. Її звали Тереза. Розмова дівчини з
матір’ю, остання питається, кого виглядає її донька.
Він постукав в її вікно. В хаті були вона і мати. Його спочатку не хотіли
пускати, боялися. Але зрозуміли, що то “свої – руські” і впустили. Вони були
словаки і добре розуміли руських. Дівчина була в білій сорочці і з чорною
пов’язкою на руці. Разом з матір’ю вони носили траур по синові і братові. Його
звали Францішек. Він постійно слухав радіо – і Прагу, і Москву. Він хвалився
всім на роботі, що він чув. За це його назвали партизаном і розстріляли. А
батька їхнього погнали з дому “германам рити шанці”. Оповідач покликав зі
схованки і свого товариша Іллю. Він зайшов, поклав баян біля дверей. Вони три
доби провели в горах
без вогню і їжі. Вони були партизаними і своє завдання виконали – розгляділи з
гір увесь тил ворога. Тереза знімала з рук оповідача закривавлені бинти. Йому
подобався ніжний доторк її пальців. Перев’язала руки знову. Повечеряли
іполягали спати. Оповідач відчув як дівчина “входить до серця”.
Вранці партизани подякували і зазбирались в дорогу. Тереза вийшла їх
проводжати. За Модри Каменем гримів фронт. “Мудрий Камінь” називали
містечко бійці, бо довго не могли його взяти. Дівчина показала їм кращий шлях.
Оповідач попросив її чекати – він повернеться.
Він таки повернувся. На місці її будинку лиш попіл і мати. Вона щось
перебирає, шукає. Спочатку не впізнала оповідача, а потім, впізнавши,
розповіла як забрали Терезу. Це сталось наступного дня після того як оповідач з
товаришем пішли. Довідник цікавих фактів та корисних знать. Прийшли
поліціянти шукати батька Терези – він утік з робіт. Вони думали, що він був
вдома, бачили сліди партизан на снігу, знайшли закривавлений бинт. Почали
допитувати Терезу й матір. Але вони про батька нічого не знали, а про партизан
мовчали. Повели Терезу на Мікулов. Дорогою вона все оберталась і дивилась
на Модри Камень, прощалась з містом і тим, на кого сподівалась чекати. Мати
все йшла за ними, а потім спіткнулась і вдарилась об камінь.
Оповідач не може забути Терезу. Йому все уявляється вона жива. Вони
зустрічаються в горах, сідають на камінь, дивляться за Модри Камень, туди, де
колись пролягала оборона руських від німців, і багато говорять. Тереза. Зараз я
доскажу вам усе недосказане тоді. Слухайте ж! Чуєте, як лущать зелені спини
гір, гріючись на сонці? А небо над нами, весняне й високе, гуде од вітру, мов
блакитний дзвін!..
5.3. Флеш-картки до твору «Модри Камень»
Символіка кольорів
Колір Тлумачення
Білий символ невинності, чистоти й радості. Він – нейтральний: в ньому
чарівна сила денного сонячного світла, що виражає спорідненість із
Божественною силою. Білий колір багатий своєю чистотою. «…Білі стрункі
ноги…», «…білі руки, біла легка сукня…».
Зелений символ природи і молодості; виступає кольором надії на злагоду,
мир і спокій. «…Зелений дуб…», «…зелені спини гір…».
Блакитний близький за духом синьому кольору, символізує благородство,
ніжність і вірність, і легкий сум через розуміння конечності прекрасного і
неповторного в людському житті та недосяжності вічного, як недосяжна
небесна блакить. Його стихія – повітря, бо воно – і сама блакить, і шлях до
голубого неба. «…Модри Камень…», «…небо весняне високе голубе…», «…
блакитний дзвін…». символ темряви, зла і смерті. Взагалі, всіх злих сил,
процесів гниття
і затемнення. Однаково приховує і робить подібними Істину і Хибу, Красу і
Потворність, Правду і Кривду. Для нього немає між ними відмінностей, бо в
темряві – всі предмети темні… Він володар темного «Лівого» світу, де не лише
прохолодно, а навіть і дуже холодно. Тому його сторона світу – Північ, а пора
року – зима; пора доби, зрозуміло, ніч. Виступає символом глибокого трауру і
тяжкого горя.
Чорний «…Чорне згарище…», «…голий чорний димар…», «…чорна пов’язка
на рукаві…».
Символіка новели «Модри Камень»
Модри – «блакитний» (голубий)
Голубий – близький за духом синьому кольору, символізує благородство,
ніжність і вірність, і легкий сум через розуміння недосяжності вічного, як
недосяжна небесна блакить…
Камінь
1. Тверда гірська порода у вигляді суцільної маси або окремих шматків, що
не кується і не розчиняється у воді.
2. Коштовний мінерал як прикраса.
3. Намогильний пам’ятник.
Образ весни – символ життя. Образ високого неба схожого на блакитний дзвін
– символ божественної суті любові.
Цитатна характеристика героїв новели «Модри Камень»
Оповідач
«Я зайшов до кімнати, тримаючи автомат напоготові».
«Я стидався дивитись на твої білі стрункі ноги, але, одвівши погляд, все одно
бачив їх весь час».
«…я помітив, який подертий на мені був халат».
«...мої (руки) були мокрі, червоні, незграбні, в брудних бинтах».
«Виходжу надвір, минаю кошару, в якій глухо гуркотять вівці, і тихо свищу».
«Тепла хвиля дихає на мене від каміна, варить, як спирт».
«…з дрожем виходить з мене той холод, що ми його набралися в горах».
«…я виразно чув, як ти входиш до мого серця».
«…камінь, він уже був мені не такий чужий, як досі».
«Ми ще зустрінемось, Терезо. Ми не можемо не зустрітися!»
«Чому ж ця випадкова зустріч, єдиний погляд, єдина ява у великій драмі війни,
чому вона не меркне і, відчуваю, ніколи не померкне?»
Тереза
«А ти здіймаєш руки, мов хочеш злетіти».
«…ти біля високого ліжка застигла в подиві, закриваючи груди розпущеними
косами».
«Ти стояла на стільці боса, закриваючи вікна».
«…твої білі стрункі ноги».
«Ти теж була в білій сукні, і на рукаві чорніла пов'язка».
«Пальці твої були вправні й повні ніжного тепла. Зовсім не боліло, як ти
віддирала закривавлений бинт».
«Ти йдеш попереду, закутана шаллю, легко перестрибуючи з брили на брилу».
«Ти розповідаєш, як краще добратися до млинів, і, скинувши рукавичку,
подаєш руку на прощання».
«Тонка рука, вся зіткана з чутливих живчиків, дрібно тремтить і гріє всього
мене».
«А вона йде перед них і не плаче, та тільки раз по раз оглядається».
«Я хочу надивитись на Модри Камень».
«Стала моя Террі біла-біла і пильно дивиться сюди, в наш край».
«Панове, хай подивлюся ще єдину хвилю. Хай візьму Модри Камень на
пам'ятку з собою».
«Вона глядить на Руське».
«А вона мовчки втирає кривавицю з обличчя та все-таки оглядається».
«Ти виходиш на дерев'яний різьблений ганок у білій легкій сукні з чорною
пов'язкою на рукаві і дивишся вниз, за Модри Камень, де колись пролягала
наша оборона».
«Я так довго чекала вас після тої зимової ночі: мені здається, що не менше як
тисячу літ!»
«Доки зеленітимуть ці гори і світить сонце, ми будемо жити. Я задихаюсь від
такого багатства!»
Ілля
«…білий, мов привид. Замерз, лається…»
«…всміхається, ставить біля дверей свій «баян», обтрушується, здивовано
вслухаючись у співучу словацьку мову».
«Нарешті кінчилось оте «нем тудом». Ми наче знову на батьківщині».
«…ми ще прийдемо!.. З «катюшами» та гарматами. Я поставлю вам новий
приймач, і ви будете слухати весь світ!»
Мати Терези
«…світила лампу, а сірник дрижав у її руці».
«…стояла біля кахельного каміна і дивилась на мене сумно».
«Радіо! Просім пана — не треба, не треба його в господі! Від нього нам усе зле.
Воно забрало нашого Францішека».
«Просім, панове з Руська, до нашого словенського столу».
«…бліда й згорьована, щось шепоче, як черниця».
«Зігнувшись над попелищем, вона порпалася в ньому паличкою, витягуючи й
перетрушуючи якийсь недотлілий мотлох. Зосереджено оглянувши його, тут же
кидала і знову порпалася, і видно було, що думає вона не про нього, що ті
огарки їй зовсім, не потрібні, а вибирає та перетрушує їх лише для того, щоб
бути чимось заклопотаною».
«…її зібгані безкровні губи засіпались. Вона похитнулась, схопившись рукою
за кахельний камін, який тільки й зберігся від цілої хати».
«А я спіткнулась, бігши за ними, та впала на камінь, та й ниділа там уже
до ночі...»
Художні засоби новели
У творі багато епітетів, наприклад: гірська оселя, зелений дуб, високе небо,
лісове вікно, білий вітер, білі стрункі незграбні руки, прокляті скелі, співуча
мова.
Метафори: дзвенить весна, гуде дуб, облизане каміння сміється до сонця, небо
гуде од вітру, вітер стугонів малюють картини природи.
Порівняння: гуде, мов блакитний дзвін; плазували, мов білі вужі; полонини, як
сині озера; шепоче, як черниця.
ТЕСТ
1. Що в перекладі означає «Модри Камень»?
А «гірська рівнина»
Б «соняшна полонина»
В «словацький замок»
Г «блакитний камінь»
Д «морський камінь»
2. За жанром «Модри Камень» це
А усмішка
Б байка
В оповідання
Г етюд
Д новела
3. Модри Камень – це назва містечка
А польського
Б румунського
В словацького
Г чеського
Д українського
4. Які гори згадуються в новелі «Модри Камень»?
А Ужгородські
Б Рудні
В Синевирські
Г Штрабські
Д Медвунські
5. Події в новелі «Модри Камень» починаються й завершуються в такі пори
року:
А зима – літо
Б весна – літо
В весна – зима
Г осінь – зима
Д зима – весна
6. Розповідь протягом усього твору адресована
А матері оповідача
Б Ганні
В Терезі
Г Олівії
Д партизану Іллі
7. Що розвідники називали «баяном»?
А радіо
Б сумку з партизанськими речами
В аптечку
Г рушницю
Д одяг
8. Зародження чистого кохання між бійцем-розвідником і словацькою дівчиною
в сюжеті твору – це
А кульмінація
Б зав’язка
В розв’язка
Г розвиток дій
Д поза сюжетний елемент
9. Чому Терезина мати була в траурі?
А її чоловіка забрали окупанти
Б окупанти забили корову
В була річниця смерті її сестри
Г окупанти стратили її сина
Д окупанти стратили усіх дітей в селі
10. Укажіть назву квітки, образ якої з’являється в останній частині новели.
А Барвінок
Б Небовий ключ
В Блакитна кислиця
Г Крокус
Д Гірська медуниця
11. На тему новели «Модри Камень» указує рядок
А «Далеко внизу, як у підземеллі, гримить, не вгаває фронт»
Б «З обережності ми за три доби ні разу не розвели вогню»
В «випадкова зустріч, єдиний погляд, єдина ява у великій драмі війни»
Г «Вона стояла біля кахельного каміна і дивилась на мене сумно»
Д «В минулий четвірок розстріляли його на кар’єрах»
12. Ідея всепереможної сили кохання звучить у рядку
А Скочивши з стільця, ти стала навпроти мене.
Б Високе небо над тобою гуде од вітру, мов блакитний дзвін.
В Ти простягла мені свою білу руку.
Г Було зимно і чужо, коли я постукав у твоє лісове вікно.
Д Доки зеленітимуть ці гори і світить сонце, ми будемо жити.
13. Символом перемоги життя над смертю є образ
А Терези
Б матері Терези
В Іллі
Г оповідача
Д каменя
14. Терезу було звинувачено в переховуванні солдата через те, що в будинку
виявили
А військову рацію
Б чуже радіо
В забутий баян
Г закривавлені бинти
Д маскувальний халат
«Від скирти сіна відділяється … , білий, мов привид», «Побачивши плитку,
…всміхається, ставить біля дверей свій “баян”, обтрушується, здивовано
вслухаючись у співучу словацьку мову».
На місці пропусків треба вставити слово
А поліцай
Б Ілля
В розвідник
Г коханий
Д Францішек
«…пишні, зігріті весняним сонцем, коли полонини, як сині озера, зацвітають
тим
першим цвітом весни, що по-вашому зветься – небовий ключ».
В уривку йдеться про
А Карпати
Б скелі Мікулова
В модрикаменські полонини
Г словацькі виноградники
Д Рудні гори
17. Усі слова стосуються твору «Модри Камень» у рядку
А ліро-епос, новела, кохання, війна, квітка
Б обрамлення, епіграф, розстріл, арешт, фашисти
В неоромантизм, епос, гуманізм, розвідник, гори
Г символізм, повість, спогад, мати, бинти
Д епос, неокласицизм, кріпацтво, поліцаї, рація
18. До композиційних особливостей новели «Модри Камень» належать
А розлогі пейзажі, обрамлення
Б сім частин, епіграф
В зсув часових площин, п’ять частин
Г пролог, розлогі інтер’єри
Д епілог, наявність надреального
19. Головна ідея твору «Модри Камень»
А Засудження негуманної політики Радянського Союзу
Б Засудження кровопролиття заради порятунку життя
В Вивчення психології людини, яка пережила воєнне лихоліття
Г Уславлення всеперемагаючої сили кохання
Д Засудження дій окупантів
20. Який епізод із твору зображено на ілюстрації?
А «Уже все закінчилось. Тепер я вже не піду від тебе».
Б «Ще здалека я побачив, що на вашому подвiр'ï нема нiчого...»
В «Мамцю моя! Пан бог видать, кого я виглядаю! Високе небо над тобою гуде
од вiтру, мов блакитний дзвiн...»
Г «А вона йде перед них i не плаче, та тiльки раз по раз оглядається... «
Д «Ми ще зустрiнемось... Ми не можемо не зустрiтися!»
21. Події в новеді відбувалися під час
А Першої світової війни
Б Другої світової війни
В Коліївщини
Г революції 1917 року
Д Російсько-французької війни
22. Предмет, який висів на рукаві Терези
А чорне мереживо
Б червона стрічка
В блакитна стрічка
Г чорна пов’язка
Д шкіряна пов’язка
23. Про що просила мати розвідників?
А винести з хати рацію
Б прибрати закривавлені бинти
В врятувати їх від ворогів
Г принести дров
Д розпалити піч
24. Що символізує образ весни в новелі «Модри Камень»?
А ніжні почуття
Б несподівану смерть
В сум за втраченим коханням
Г життя
Д радість зустрічі
25. Риси якого художнього напрямку використав Олесь Гончар у новелі
«Модри Камень»?
А експресіонізм
Б символізм
В романтизм
Г постмодернізм
Д неоромантизм

ЗНО група 10

Uploaded by

Document Information

Original Title

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

ЗНО група 10

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

Підготовчі курси ЗНО (група 10)

ПРАВОПИС СЛІВ ІНШОМОВНОГО ПОХОДЖЕННЯ

Ознайомтеся з теоретичним матеріалом та виконайте тестові завдання.

В словах іншомовного походження

Виконайте тестові завдання

1. Літеру и на місці пропуску треба писати в кожному слові рядка

Ознайомтесь із теоретичним матеріалом і виконайте тестові завдання.

Основні правила переносу

Слова з рядка в рядок переносимо за складами. Проте не можна плутати

Правопис складних слів

Складні числівники та займенники

Виконайте тестові завдання

Ознайомтесь із теоретичним матеріалом та виконайте тестові завдання.

ВАЛЕР’ЯН ПІДМОГИЛЬНИЙ. РОМАН «МІСТО»

Перечитайте ще раз роман, перегляньте запропонований теоретичний матеріал

Роман «Місто» В. Підмогильного видавався у 1928, 1929 та 1930 (переклад

Маргінальність – характеристика образу чи героя, що перебуває «на межі» між

2. Опрацювання сюжету. Переказ основних епізодів роману, складання

5. Фальшивість і тимчасовість утілено в образі

10. НЕ є композиційною особливістю роману «Місто» В. Підмогильного

11. Установіть відповідність.

Зовнішня (внутрішня) характеристика

ЮРІЙ ЯНОВСЬКИЙ «МАЙСТЕР КОРАБЛЯ» (1928 р.)

You might also like