МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ЧОРТКІВСЬКИЙ КОЛЕДЖ ЕКОНОМІКИ ТА ПІДПРИЄМНИЦТВА

Проект
з дисципліни «Хімія»
на тему:« «Зелена» хімія: сучасні
завдання перед хімічною наукою та
хімічною технологією»

Студента групи БОчт-11

Юрика Олега

Викладач:

Сірант О.В.

м.Тернопіль-2020р.
 Зміст
Вступ

1. Поняття «зеленої» хімії

2. Принципи «зеленої» хімії

3. Сфери застосування та перспективи «зеленої» хімії

4.Зелена хімія в Україні

5. Висновок

6. Використана література
Вступ
Бурхливий розвиток хімічної науки та промисловості ставить людство перед низкою проблем:
виснаження невідновлюваних ресурсів, проблеми безпеки та захворювання населення,
пов’язані із хімічним виробництвом та токсичністю деяких його продуктів. Техногенні
катастрофи ХХ ст. у Бхопалі, Севезо та Чорнобилі, щорічні витрати на запобігання забруднення
довкілля у розмірі 10 млрд. доларів надали потужний імпульс для розробки інноваційного
підходу до рішення екологічних проблем за допомогою хімії. Як цілком слушно зазначав
український філософ С.Б. Кримський, «природнича екологія перетворюється на культурну
онтологію людства». У зв’язку з цим відбувається актуалізація осмислення новітніх стандартів
наукового знання, ініційованих екологічними проблемами. Саме ці обставини спонукають до
гуманітаризації та екологізації наукового пізнання. Екологічне знання стає впливовим
фактором розвитку наукового знання. Зокрема як пише французький еколог Л. Мат’є

«Екологія з її широким діапазоном діяльності не є розділом біологічної науки, а репрезентує

новий етап у розвитку всіх наук. Відтепер прогрес у наукових дослідженнях може бути
забезпечений лише об’єднанням зусиль спеціалістів різних галузей знання. Використовуючи
досягнення різних наук для розв’язання єдиної задачі, вони осягнуть загальні закони світу».

Поза сумнівом, цією єдиною задачею стає виживання людства, коеволюція людини та
природи, всі практичні задачі доцільно підпорядковувати її вирішенню. Зараз в історії хімії
відкривається нова сторінка, пов’язана із розвитком нового інтегративного наукового
напрямку – «зеленої», або «екологічно раціональної хімії».

Феномен «зеленої хімії» є міждисциплінарним за своєю сутністю: відбувається інтеграція

синтетичної органічної хімії із аналітичною хімією, фізичною хімією, токсикологією,
мікробіологією, біотехнологією та технічними науками. Це – суспільний рух та науковий
напрямок, що впроваджує широкий спектр урядових наукових та експериментальних заходів
серед різних організацій у всьому світі, результати досліджень яких мають спільні цілі. Однак,
необхідно відзначити, що при всій наявній сукупності дослідницьких і публіцистичних
матеріалів про «зелену хімію» сам феномен потребує філософсько- методологічного
дослідження та послідовного впровадження у систему освіти. Специфіку «зеленої хімії»
досліджували П. Анастас , І. Білецька, Л. Кустов, О. Велікородов , М. Полякофф та інші.
При всій наявній сукупності філософських досліджень і публіцистичних матеріалів сам
феномен «зеленої хімії» в повній мірі не вивчений. Філософських та методологічних
досліджень у вітчизняній літературі, на жаль, поки недостатньо.

Зважаючи на всі глобальні проблеми людства та України, хімія стала на шлях розвитку нового
наукового напряму — «зеленої», або інакше її називають «екологічно раціональної» хімії. Це
міждисциплінарна інтегрована течія в хімії, яка поєднує синтетичну органічну хімію з
аналітичною та фізичною хімією, токсикологією, мікробіологією, біотехнологією та технічними
науками.
1.Поняття «зеленої» хімії
«Зелену» хімію розглядають як суспільний рух і науковий напрям, що пропонує
розвиток технологій, які використовують більш ефективні хімічні реакції. Вона
пов'язана з «відкриттям, розробкою та застосуванням хімічних процесів, що
зменшують або вилучають використання й утворення шкідливих речовин». Так
трактує поняття «“зелена” хімія» Міжнародна спілка теоретичної та практичної хімії
IUPAC.

Упродовж розвитку хімії як науки її основними завданнями були пошук і синтез

корисних речовин і матеріалів із заданими властивостями з метою розвитку економіки.
Саме це спричинило екологічні проблеми, які й нині турбують людство.

«Зелена» хімія пропонує два напрями розвитку: перший — це переробка, утилізація та

знищення екологічно небезпечних побічних і відпрацьованих продуктів хімічної
промисловості; другий — перспективніший, що забезпечить розробку нових
промислових процесів, які не спричиняють викидів шкідливих для навколишнього
середовища продуктів (навіть побічних) або зводять їхнє використання й утворення до
мінімуму.

• «Зелена» хімія — філософія хімічних досліджень та інженерії, що закликає до

створення продуктів і процесів, які дають змогу мінімізувати використання та
виробництво шкідливих речовин.

Одночасно з цим «зелена» хімія — це хімія природного довкілля.

Хімічні речовини та процеси, відповідно до принципів «зеленої» хімії, розглядаються

не тільки щодо виробництва речовин і матеріалів із заданими властивостями, а й з
урахуванням наслідків їхнього застосування для довкілля. Тому «зелена» хімія
стосується всього циклу хімічної продукції на різних етапах виробництва та за потреби
її утилізації.

Технології, які пропонує «зелена» хімія, запобігатимуть забрудненню на

молекулярному рівні завдяки застосуванню інноваційних наукових розв'язань
екологічних проблем. «Зелена» хімія перешкоджає утворенню шкідливих речовин,
зменшує негативний вплив хімічних продуктів і процесів на здоров'я людини, у деяких
випадках усуває небезпеку з уже наявних продуктів і процесів. Приділяється увага
дизайну хімічних продуктів і процесів для зменшення шкоди здоров'ю та природі.
2.Принципи «зеленої» хімії
Американські хіміки П. Анастас і Дж. Уорнер у 1998 р. сформулювали й затвердили 12
принципів «зеленої» хімії.

Положення принципів розкривають концепцію, а саме:

1. Запобігання утворення відходів: Такий дизайн хімічного синтезу, який забезпечує

запобігання утворення відходів. Не залишати ніяких відходів для утилізації й поховання.

2. Максимальне укрупнення складових частин: Проектування синтезу так, щоб кінцевий

продукт містив максимальне співвідношення вихідних матеріалів. З мінімальною кількістю
відходів або без них.

3. Розробка менш небезпечних хімічних синтезів: З використанням і генеруванням речовин з

мінімальною токсичністю або нетоксичними для людей або навколишнього середовища.

4. Дизайн безпечних хімічних речовин і продуктів: Дизайн хімічних продуктів, які повною
мірою ефективні, але мають малу токсичність або взагалі не токсичні.

5. Використовуйте безпечні розчинники та умови реакції: Не використовуйте розчинники або

інші допоміжні хімічні речовини. Якщо ви повинні використовувати ці хімічні речовини,
використовуйте найбільш безпечні з них.

6. Підвищення енергоефективності: Запустіть хімічні реакції при кімнатній температурі і тиску,

коли це можливо.

7. Використовуйте відновлювальну сировину: Використовуйте такі вихідні матеріали або

сировину, які є поновлюваними, а не ті, що виснажуються. Джерелом відновлюваної сировини
часто є сільськогосподарські продукти або відходи інших процесів; джерела невідновлюваної
сировини - частіше це джерела викопного палива (нафта, природний газ, вугілля) чи гірничих
розробок.

8. Уникайте хімічних похідних: Уникайте використання блокуючих або захисних груп або яких-
небудь тимчасових модифікацій, якщо це можливо. Похідні використовують додаткові
реагенти і утворюють відходи.

9. Використовуйте каталізатори, але не стехіометричні реагенти: Мінімізуйте відходи за

допомогою каталітичних реакцій. Каталізатори ефективні в малих кількостях і можуть
здійснювати одну реакцію безліч разів. Вони краще стехіометричних реагентів, які
використовуються з надлишком, і здійснюють реакцію тільки один раз.
10. Дизайн хімікатів и продуктів погіршується після використання: Дизайн хімічних продуктів
повинен бути таким, щоб вони руйнувалися до нешкідливих речовин після використання, і не
накопичувалися в навколишньому середовищі.

11. Аналіз в режимі реального часу, щоб запобігти забрудненню: Включити в процес
моніторинг у реальному часі і контроль під час синтезу, щоб мінімізувати або усунути
утворення побічних продуктів.

12. Зведення до мінімуму можливості нещасних випадків: Такий дизайн хімічних речовин і їх
фізичних форм (твердих, рідких або газу), щоб мінімізувати потенціал для хімічних аварій,
включаючи вибухи, пожежі і викиди в навколишнє середовище
3. Сфери застосування та перспективи
«зеленої» хімії
«Зелена» хімія — це майбутнє нашої планети. Передусім вона корисна для здоров'я
людини. У фармації це сприятиме виготовленню ліків і впровадженню технологій, що
вивчатимуть широкий спектр важливих для медицини біологічних процесів. Щодо
використання каталізаторів, то потрібно усувати метали й інші токсичні домішки з ліків
після завершення реакцій та застосовувати надійні. Тому нині тривають дослідження
неметалічних каталізаторів для вироблення речовин із сумішами, що
характеризуються потрібними хімічними та біологічними властивостями.

Створення вибіркових реакцій надає перспективу ліквідувати багато проміжних стадій,

запобігати утворенню відходів та економити споживання електроенергії.

Ще одна сфера майбутніх досліджень — пристосування природних ферментів або

винайдення нових, які стали б каталізаторами для проведення великомасштабних
хімічних реакцій, що вимагають багато стадій та токсичних реагентів.

Зазначимо, що «зелена» хімія відкриває нові перспективи для енергонезалежності

села на основі «зеленої» енергії. Сільське населення отримує такі переваги:

 — зменшення залежності від ринкових цін;

 — використання рослинної сировини та її відходів із значно економнішим
паливом, ніж газо- й електроенергія;
 — вирощування енергетичних рослин сприяє створенню нових робочих місць, а
отже, зростанню добробуту, оскільки це вможливлює організацію кооперативів
з виробництва «зеленої» енергії;
 — ефективніше використання малородючих ґрунтів, які з часом можуть стати
придатними до використання під різні сільськогосподарські культури;
 — вивільнення коштів для розвитку інфраструктури об'єднаних територіальних
громад (ОТГ).
4.Зелена хімія в Україні
В Україні виник термін «“зелений” тариф» — це спеціальний тариф, за яким держава
закуповує всю електроенергію, вироблену сонячними та вітровими електростанціями.
Не потрібно витрачати час і гроші на пошук клієнтів, оскільки за законом держава
зобов'язана закуповувати всю електроенергію, яка виробляється. Крім того,
населення отримує безоплатну енергію з доходом для себе. Це дає велику економію,
розвиває підприємливість.

5.Висновок
«Зелену» хімію називають «новим мисленням хімії», філософією сучасних хімічних
досліджень. Її світоглядний орієнтир — коеволюція людини та природи, збереження
біосфери. Поняття «коеволюція» (від латин. со- — з, разом та еволюція) сучасна
наука використовує для позначення механізму взаємозумовлених змін елементів,
складових цілісної системи, що розвивається. Справджуються передбачення В.
Вернадського, висловлені на початку ХХ ст., що дослідники в майбутньому будуть
частіше спеціалізуватися не на науках, а на проблемах. Провідною тенденцією ХХ ст.
вважалось утворення наук «на перетині» галузей знань. У сучасній науці це втрачає
актуальність, бо створюються проекти, поєднані єдиною метою та обмежені в часі.
Глобальні екологічні та соціально-етичні проблеми створюють новий тип наукового
знання. Саме тому «зелену» хімію розглядають як новітню хімічну філософію. Її
принципи й ідеї мають стати основою підготовки нового покоління дослідників.

6.Використана література

1. https://history.vn.ua/pidruchniki/savchin-chemistry-11-class-2019-standard-
level/52.php
2. https://kc.pnu.edu.ua/wp-content/uploads/sites/11/2018/04/%D0%9B
%D0%B5%D0%BA%D1%86_%D1%8F-6.-%D0%97%D0%B5%D0%BB
%D0%B5%D0%BD%D0%B0-%D1%85_%D0%BC_%D1%8F.pdf