9 7 2021 22

1
Науково-педагогічний проєкт «Інтелект

України»
І. В. Гавриш, С. О. Доценко, О. А. Горьков, С. Б. Скиба
Алгебра
9 клас
Зошит з друкованою основою
Частина 7
Харків
2022
УМОВНІ ПОЗНАЧЕННЯ
Робота Робота
в парах в четвірках
Робота
Робота
з картою знань
/
в командах
інтелект-картою
Електронні Завдання
ресурси на повторення
Алгебраїчний
Усна вправа
тренажер
Завдання
Самостійна підвищеної
робота складності
/
дослідження
Завдання
Математичне
на тлумачення
лото
понять, тверджень
Робота
Міжпредметні зв’язки з корекційними
картками
Відео до уроків можна переглянути через QR-коди

або на YouTube (канал IU Math 5–11).
URL: https://www.youtube.com/channel/UCvAqEJZpXigUruXikiySS9g
(дата звернення: 22.11.2021).
3. Прочитай інформацію в рамочці. Відтвори

з пам’яті.
термін «модель» походить від лат. modulus, що означає «міра», «зразок», 3

МАтеМАтиЧНе МОДелюВАННя
Урок
1
Сфера застосування математичних методів

принципово необмежена:
усі види руху матерії можуть
вивчатися математично.
А. М. Колмогоров
1. епіграфуроку.Як ти розумієшвислів
відомого математика,автора підручниківз
математикиАндріяКолмогорова.
2. 
презентацію. Визначголовне.
«взірець», «норма».
Модель — це такий матеріальний або ідеальний об’єкт, який замінює об’єкт-
оригінал з метою його дослідження, при цьому зберігаються деякі важливі для
поданого дослідження властивості оригіналу.
 Склади «асоціативний кущ» з теми

«Модель». Які асоціації у тебе
виникають щодо слова «модель»? Запиши їх
до поданої схеми за зразком. Глобус
(модель Землі)
Модель
4. Прочитай інформацію в рамочці. Відтвори

з пам’яті.
Моделювання — це спосіб дослідження будь-яких об’єктів, процесів чи явищ

шляхом побудови та аналізу їхніх моделей.
Галузь математики, яка займається побудовою та вивченням математичних
моделей, називають математичним моделюванням.
Математичною моделлю може бути формула, рівняння, нерівність, система
рівнянь або система нерівностей, функції, графіки тощо.
 Наведи приклади математичних моделей:

5. Вправа «Слухаємо/читаємо/обговорюємо». 
У курсі математики 5–9 класів ти вже розглядав/розглядала прикладні задачі — задачі,
умови яких містять нематематичні поняття. Для того щоб розв’язати певну прикладну
задачу математичними методами, її зміст потрібно «перекласти» мовою математики. У
результаті отримують математичну модель початкової задачі. Математичною моделлю
прикладної задачі може бути рівняння, нерівність, функція, система рівнянь або
нерівностей тощо.
Алгоритм розв’язування прикладної задачі
1. Формулювання проблеми (задачі).
2. Створення математичної моделі поданої задачі.
3. Розв’язування відповідної математичної задачі.
4. Аналіз відповіді.
Схематично етапи розв’язування прикладної задачі зображують так:
A B С D
A — подана прикладна задача, B — її математична модель, C — відповідь для

моделі, D — відповідь для поданої прикладної задачі A.
Перехід від A до B — процес моделювання, створення потрібної моделі.
Зверни увагу на те, що неприпустимо ігнорувати четвертий етап розв’язування
прикладних задач, оскільки в результаті реалізації моделі можна отримати дані, які
можуть не відповідати об’єкту моделювання, зокрема умові прикладної задачі (наприклад,
від’ємне значення площі або дробове значення кількості предметів). У такому разі такі
дані потрібно відкинути.
6. Розглянь зразки розв’язування прикладних задач

за поданим алгоритмом.
Задача 1. Обчисли, скільки оздоблювальної плитки розміром 15×15 см потрібно для
оздоблення стіни довжиною 6 м і висотою 3 м. Розв’язання
Подана задача прикладна, оскільки стіна та оздоблювальна плитка — нема тематичні
поняття. Математичною моделлю є відношення площі прямокутника до площі квадрата.
Площа стіни: 6 · 3 = 18 (м2).
Площа однієї оздоблювальної плитки: 0,15 · 0,15 = 0,0225 (м2).
Відношення S1 : S2 = 18 : 0,0225 = 800 (шт.).
Відповідь: 800 штук.
Задача 2. Учень має 248 наклейок, які розміщує в альбомі. Якщо він розмістить по
20 наклейок на кожному аркуші, то йому не вистачить альбому, а якщо по 23 наклейки,
то принаймні один аркуш залишиться зайвим. Скільки аркушів в альбомі?
Розв’язання
Подана задача прикладна, оскільки поняття «наклейка», «аркуш альбому» є
нематематичними. Нехай в альбомі x аркушів. Якщо учень розмістить по 20 наклейок на
аркуші, то йому не вистачить альбому. Маємо нерівність 20x < 248. Якщо учень
розмістить по 23 наклейки на аркуші, то хоча б один аркуш залишиться зайвим. Маємо
нерівність 23(x – 1) ⩾ 248.
Розв’яжемо систему нерівностей:
5
20x < 248,
23(x −1) ≥
248; 
x
<12, ,4 
 ≥1118;
x 23
 18 
x ∈ 11 23;12,4  .
Аналізуючи одержану відповідь та враховуючи, що кількість аркушів в альбо- мі —

натуральне число, робимо висновок: x = 12.
Відповідь: 12 аркушів.
Розглянемо прикладну задачу, математичною моделлю якої є функція.

Задача 3. Дитячий майданчик прямокутної форми, який прилягає до стіни будинку,
потрібно обнести огорожею завдовжки 40 м. Які розміри при цьому повинен мати
майданчик, щоб його площа була найбільшою? Розв’язання
Проаналізуємо умову й зробимо
A D відповідний рисунок. Майданчик
x x зображено на ньому у формі
прямокутни- ка ABCD, одна сторона
B якого прилягає до стіни. Отже, огорожу
майданчика встановлено вздовж сторін
AB, BC С і CD. Позначимо довжину однієї з них, наприклад AB,
40 – 2x через x. Тоді довжина сторони BC становитиме 40 – 2x. За умовою задачі
площа прямокутника ABCD має бути найбільшою. За відомою формулою SABCD = AB · BC =
x(40 – 2x). Знайдемо, при яких значеннях x значення цього добутку буде найбільшим.
Отже, розв’язування поданої прикладної задачі зводимо до розв’язування винятково
математичної задачі: при яких значеннях змінної x вираз x(40 – 2x) або, що те саме,
функція y = x(40 – 2x) набуває найбільшого значення. Ця функція і є математичною
моделлю поданої прикладної задачі. За допомогою математичних методів виконаємо
дослідження функції.
1) Функція y = x(40 −2x) або y = −2x2 + 40x є квадратичною функцією.

2) Оскільки коефіцієнт при x2 — від’ємне число, то ця функція набуває
b
найбільшого значення в точці x0 = − , що є абсцисою вершин параболи 2a
y = ax2 + bx + c . У цьому випадку a = −2 , b = 40. Отже, x0 = = 10 .

Повернемося до змісту задачі. Проведене дослідження математичної моделі дозволяє
зробити висновок, що дитячий майданчик за поданих умов повинен мати розміри 10 м і
40 – 20 = 20 м.
7. Запам’ятай інформацію в рамочці.
6
Відтвори з пам’яті.

 Розв’яжи задачу за поданим алгоритмом,

попередньо склавши її математичну модель.
а) Периметр прямокутника дорівнює 80 м, а його площа — 375 м2. Знайди до-
вжину сторін прямокутника.
в) Обчисли кількість дощок довжиною 6 м і шириною 0,25 м, необхідних для того,

щоб настелити підлогу в кімнаті довжиною 7,5 м і шириною 5 м.
7
г) Час, який витрачає автобус на подолання відстані 325 км, у новому графіку
скорочено на 40 хв. Визнач середню швидкість руху автобуса за новим графіком, якщо
вона на 10 км/год більша від середньої швидкості, передбаченої старим графіком.
д) Один із робітників може виконати певне завдання за 30 год, а інший — за 45 год.

За який час вони виконають це завдання, працюючи разом?
е) Задача Феофана Прокоповича.

В однієї людини багато коней, і в усіх різна ціна. Найгірший кінь коштує 4 золотих,
а найліпший — 55 золотих, і ціна від найгіршого коня до найліпшого весь час
підвищується на 3 золотих. Скільки всього було коней?
 Тренувальні вправи (с. 60).

8. Підсумовуємо вивчене.
8
 Модель — це такий матеріальний або
ідеальний об’єкт, який замінює об’єкт-оригінал
з метою його дослідження, при цьому
зберігаються деякі важливі для поданого
дослідження властивості оригіналу.
 Моделювання — це спосіб дослідження будь-
яких об’єктів, процесів чи явищ
шляхом побудови та аналізу їхніх
моделей.
 Галузь математики, яка займається побудовою
та вивченням математичних моделей, називають
математичним моделюванням.
 Математичною моделлю може бути формула,
рівняння, нерівність, система рівнянь або
система нерівностей, функції, графіки
тощо.
 Алгоритм розв’язування прикладної задачі: 1)
Формулювання проблеми (задачі). 2) Створення
математичної моделі поданої задачі. 3)
Розв’язування відповідної математичної задачі. 4)
Аналіз відповіді.
ДОМАшНє ЗАВДАННЯ
I. Переглянь презентацію та повтори навчальні
одиниці, вивчені на уроці, щоб розповісти їх під
час перевірки домашнього завдання.
II. Виконай у робочому зошиті. Розв’яжи
задачу.
а) Одна бригада може виконати роботу за 3 год, а інша — за 5 год. За скільки
годин виконають цю роботу обидві бригади, працюючи разом?
б) На станції «Південна» електропоїзд було затримано на 4 хв. Визнач, на скільки
км/год машиністу необхідно збільшити швидкість, щоб на наступну станцію, відстань до
якої дорівнює 20 км, прибути без запізнення, якщо швидкість електропоїзда за розкладом
становить 50 км/год.
АлгЕбрАїЧНІ цІкАВиНки
КОМП’ютеРНе МОДелюВАННя ОБ’єКтІВ І ПРОцеСІВ
9
Урок
МАтеМАтиЧНе МОДелюВАННя
2
1. Перевірка домашнього
завдання. 
2. Тренажер «Усний рахунок»
(множення на 11).
 Обчисли усно. Запиши відповіді.
25 · 11 = 34 · 11 = 44 · 11 = 54 · 11 = 72 · 11 =
16 · 11 = 71 · 11 = 81 · 11 = 63 · 11 = 64 · 11 =
 Перевір себе. 
3. Переглянь презентацію. Сформулюй запитання щодо
отриманої інформації.
4. Повтори інформацію в рамочці. Відтвори
з пам’яті.
Моделювання — це спосіб дослідження будь-яких об’єктів, процесів чи явищ

шляхом побудови та аналізу їхніх моделей.
Галузь математики, яка займається побудовою та вивченням математичних
моделей, називають математичним моделюванням.
Математичною моделлю може бути формула, рівняння, нерівність, система
рівнянь або система нерівностей, функції, графіки тощо.
 Визнач, за допомогою яких математичних

понять зручно змоделювати шибку, двері, дискету,
обруч, дно відра, цеглину, батарейку,
хокейну шайбу, м’яч.
1
0
 Наведи приклади відношень між фізичними
величинами, які можна змоделювати рівністю y =
k
mx; y= .
 Наведи приклад реальної ситуації,

математичною моделлю якої є формула:
а) S = 5v + 4; б) P = 2(a + b) .

з пам’яті.

 Розв’яжи задачу за поданим алгоритмом,

попередньо склавши її математичну модель.
а) Кожної секунди до басейну вливається 0,9 м води. Скільки води буде в ба-
3
сейні через t секунд, якщо зараз у ньому 100 м3 води?
б) Чи достатньо одного мільйона літрів води для проведення змагань з плавання

в басейні з горизонтальним дном прямокутної форми, довжина якого 100 м, а ширина —
25 м?
1
1
в) Туристи вирушили в дорогу о 6-й годині ранку й рухаються зі швидкістю 5 км/год.
Чи встигнуть вони подолати 20 км до 11-ї години, якщо кожні 45 хв робитимуть 10-
хвилинний привал?
г) Відстань між двома пристанями дорівнює 42 км. Визнач, яку власну швид-
кість повинен мати катер, щоб пройти цю відстань туди й назад за 3 год, якщо
швидкість течії становить 3 км/год.
д) У балоні 1,6 кг рідкого пропану. Газова плита кожної години витрачає 0,1 кг
пропану. Скільки кілограмів пропану залишиться в балоні через t год роботи плити?
1
2
а) У які проміжки часу температура повітря була від’ємною, додатною?
б) Укажи час, коли температура дорівнювала 0 °С, 2 °С.
в) Укажи температуру повітря о 5 год, о 19 год.
г) Укажи проміжок часу, протягом якого температура підвищувалась від –1 °С

до 2 °С.
д) Укажи найменшу та найбільшу температуру повітря, яка була цієї доби.
7. Витрати на перевезення одного й того

самого вантажу двома різними видами
транспорту обчислюють за формулами y1 = 100+
40x і y2 = 200+20x , де x —
відстань
8. Два поїзди вийшли з міст A

і B, відстань між якими 900 км,
і зустрілися на середині
ДОДАткОВІ ЗАВДАННЯ
1
3
 Модель — це такий матеріальний або
ідеальний об’єкт, який замінює об’єкт-оригінал
з метою його дослідження, при цьому
зберігаються важливі для поданого
дослідження властивості оригіналу.
 Моделювання — це спосіб дослідження будь-
яких об’єктів, процесів чи явищ
шляхом побудови та аналізу їхніх
моделей.
тощо.
 Алгоритм розв’язування прикладної задачі: 1)
Формулювання проблеми (задачі). 2) Створення
математичної моделі поданої задачі. 3)
Розв’язування відповідної математичної задачі. 4)
Аналіз відповіді.
I. Переглянь презентацію та повтори навчальні одиниці, вивчені на
уроці, щоб розповісти їх під час перевірки домашнього завдання.
II. Виконай у робочому зошиті.
1. Фермер має 600 м металевої
сітки, якою він хоче обгородити
загін для телят. Яку форму
загону слід обрати, щоб він мав
найбільшу площу?
2. Катер за 4 год пройшов 24 км
за течією ріки і 20 км —
проти течії. Знайди швидкість течії, якщо
власна швидкість катера дорівнює 12 км/год.
3. Повтори: а) означення відсотка; б)
основні типи задач на відсотки.
Геній — це один відсоток натхнення та
дев’яносто дев’ять відсотків поту.
Томас Едісон
1
4
Урок 1. П
МАтеМАтиЧНе МОДелюВАННя, ВІДСОтКОВІ 3 р
РОЗРАхУНКи о
ч
итай епіграф уроку. Поясни, як ти
розумієш вислів Т. Едісона.
2. Перевірка домашнього завдання.
3. інформаціюза допомогою поданої схеми.
ВІДс Отки
Знаходження Знаходження числа Знаходження

відсотка від числа за його відсотком відсоткового відношення
a⋅ p a⋅100 a
, p % від a. , знаходження двох чисел ⋅100 %,
100 p b
числа, p % якого відсоткове відношення
дорівнюють a. числа a до числаb.
4. «Усний рахунок».
1) Подай відсотки у вигляді десяткового дробу.
а) 2% = 0,02; б) 20% = ______ в) 25% = ______
г) 50% = ______ д) 75% = ______ е) 100% = _____
ж) 120% = _____ з) 250% = ______
2) Подай число у вигляді відсотків.

а) 0,2 = 20 %; б) 0,5 = 50 %; в) 0,375 = _____
г) 0,01 = ______ д) 1,5 = _______ е) 4 = ______

3) Скільки відсотків від 1 грн становлять:
а) 50 к. — ___ % від 1 грн; б) 3 к. — ___ % від 1 грн;
в) 15 к. — ___ % від 1 грн; г) 5 грн — ___ % від 1 грн.
4) Зафарбуй указану частину круга.
20 % 40 % 60 % 80 %
5. Запам’ятай основні типи задач на
відсотки.
Тип задачі Зразок
1. Знаходження відсотка від Знайди 15 % від числа 60. 15 %
числа. = 0,15; 60 · 0,15 = 9
1
5
2. Знаходження числа за його Знайди число, якщо 36 % від нього дорівнює 108. 36
відсотками. % = 0,36; 108 : 0,36 = 300
3. Знаходження відсоткового Визнач, скільки відсотків становить число 30 від числа
відношення двох чисел. 150.
%%
6. Запам’ятай інформацію в рамочці. Відтвори
з пам’яті.
За 100 % приймається вся величина.
 Виконай тестові завдання. Познач правильну

відповідь.
а) Товар коштував 40 грн. Через деякий час його ціна зросла на 30 %. Визнач нову
ціну товару.
А Б В Г Д
Інший варіант відповіді
42 грн 48 грн 52 грн 56 грн
б) Ціна книжки після підвищення на 25 % становить 60 грн. Якою була початкова
ціна книжки?
А Б В Г Д
15 грн 30 грн 45 грн 48 грн 50 грн
в) Обчисли відсотковий вміст солі в розчині, якщо 800 г розчину містить 120 г солі.
А Б В Г Д
10 % 12 % 15 % 30 %
г) На скільки відсотків збільшиться площа квадрата, якщо його сторону збільшити на
20 %?
А Б В Г Д
Відповідь залежить від
На 100 % На 20 % На 40 % На 44 %
значення сторони
д) Товар двічі подорожчав на 50 %. На скільки відсотків збільшилась його ціна від
початкової?
А Б В Г Д
На 125 % На 100 % На 75 % На 50 %
7. Розв’яжи задачу.
а) Визнач ціну товару до переоцінки, якщо після її підвищення на 20 % цей
товар став коштувати 450 грн.
1
6
б) З удосконаленням технології продуктивність праці на підприємстві збільши-
лася на 20 %. Скільки відсотків становить попередня продуктивність від нової?
в) Зимова куртка коштувала 200 грн. Із настанням весни на куртку знизили ціну на 10
%, але продали лише тоді, коли нову ціну зменшили ще на 10 %. На скільки відсотків
ціна, за якою продали куртку, менша від початкової?
г) Ціну товару знизили на 10 %, а потім нову ціну підвищили на 5 %. На скільки

відсотків змінилася початкова ціна після двох переоцінок?
д) Вкладник зняв зі свого рахунку в банку 20 % усіх грошей, а наступного дня зняв
10 % решти. Після цього на його рахунку залишилося 360 грн. Скільки грошей було на
рахунку спочатку?
1
7

 Відсоток — одна сота частина 100
1
 будь-якого числа (або числового
значення величини). Для позначення відсотків
використовують знак «%».
 Алгоритм знаходження відсотка від числа

1. Перетвори відсоток на десятковий дріб.
2. Помнож подане число на цей дріб.
 Алгоритм знаходження числа за його відсотком
1. Перетвори відсоток на десятковий дріб.
2. Поділи подане число на цей дріб.
 Під час розв’язування задач за 100
% приймається вся величина.
 Основні типи задач на відсотки: задачі
на знаходження відсотків від числа;
задачі на знаходження числа за його
відсотками; задачі на знаходження відсоткового
відношення двох чисел.
1
8
Урок 1. В
МАтеМАтиЧНе МОДелюВАННя. 4 м
ЗАДАЧІ НА ПРОСтІ І СКлАДНІ ВІДСОтКи і
с
т цукру в яблуках становить 9 6, %.
Скільки кілограмів цукру міститься у
25 кг таких яблук?
2. Ціну на товар знизили на 10 %,
і він став коштувати 432 грн.
Якою була початкова ціна товару?
3. Ціна товару спочатку знизилась на 10
%, а потім ще раз на 10
%. На скільки відсотків вона
змінилась після двох переоцінок?
1. Перевірка домашнього завдання. 
2. Переглянь презентацію. Визнач головне.
3. Пригадай усе, що ти знаєш про
відсотки. Виконай тренажер «Усний
рахунок».
1) Знайди:
а) 25 % від числа 28: _____
б) 50 % від числа 30: _____
в) 10 % від числа 36: _____
г) 200 % від числа 2: _____
2) Знайди:
а) число, 20 % якого дорівнюють 10: ________
б) число, 50 % якого дорівнюють 120: _______ 3)
Знайди, скільки відсотків становить:
а) число 7 від числа 35: __________________________
б) число 20 від числа 120: ________________________
Розглянемо прикладні задачі, які часто доводиться розв’язувати банківським
працівникам, а також тим, хто зберігає гроші в банку під відсотки, — це задачі на прості
та складні відсотки.
Зразок 1 (задача на прості відсотки). Пішохід перейшов проїзну частину в
недозволеному місці та повинен сплатити штраф у розмірі 300 грн до 5 березня. За
кожен прострочений день нараховується додатково 2 % від суми штрафу. Скільки
доведеться заплатити пішоходу, якщо він прострочив оплату штрафу на 10 днів?
Оскільки 2 % від 300 грн становить 6 грн, то за кожен прострочений день
1
9
сума штрафу збільшуватиметься на 6 грн. Тож штраф буде збільшуватися в арифметичній
прогресії. Якщо пішохід прострочить сплату на один день, то йому доведеться сплатити
300 + 6 = 306 (грн); якщо він прострочить сплату на два дні, то він заплатить 300 + 6 · 2 =
312 (грн); якщо він прострочить сплату на 3 дні, то заплатить 300 + 6 · 3 = 318 (грн) тощо.
Зрозуміло, що, спізнившись зі сплатою на 10 днів, він має сплатити 300 + 6 · 10 = 360
(грн).
якщо при розв’язуванні задачі нарахування відсотків постійно обчислюють

від початкової величини, то такі задачі називають задачами на прості відсотки.
5. Розв’яжи задачу за зразком 1 з
п. 4.
Ціна нового автомобіля 360 000 грн. За нормальних умов експлуатації його ринкова
вартість з кожним роком зменшується на 8 % від початкової ціни.
а) За скільки грн його власник зможе продати автомобіль через 5 років експлу -
атації?
б) Через скільки років ринкова вартість автомобіля стане меншою за 150 000 грн?
Чому дорівнюватиме ця вартість?
Зразок 2 (задача на складні відсотки). Петро зробив вклад на рахунок у банку на

декілька років у розмірі 5 000 грн, за яким нараховується 18 % річних. Обчисли, яким
буде прибуток за вкладом за перший рік. Скільки буде на його рахунку через 2 роки? 3
роки?
Визначимо, яким буде прибуток за перший рік: 5 000 · 0,18 = 900 грн.
2
0
Тепер обчислимо, скільки буде на рахунку через два роки:
5 000 · 1,182 = 6 962 (грн); через
три роки:
5 000 · 1,183 = 8 215,16 (грн).
Відповідь: 900 грн; 6 962 грн; 8 215,16 грн.
якщо при розв’язуванні задачі для обчислення відсотків на кожному

наступному кроці виходять з величини, отриманої на попередньому етапі, то такі
задачі називають задачами на складні відсотки («відсотки на відсотки»).
7. Розв’яжи задачу за зразком 2 з
п. 6.
Клієнт банку вніс 1 500 грн на рахунок з річним прибутком 5 %. Якщо річні суми з
рахунку не знімаються та жодних додаткових внесків не робиться, то скільки грошей буде
на рахунку через: 1 рік; 2 роки; 3 роки; 4 роки? Запиши формулу для обчислення
кількості грошей на рахунку через n років. Підказка. Не забудь, що нараховуються
складні відсотки.
Банківські відсотки — відсоткові гроші по банківських вкладах, що нараховуються:

а) щомісяця (протягом року).
 pn 
An = A0 1+ 100  — формула простих відсотків, де A0 — початковий
внесок; p — відсоткова щомісячна ставка; n — кількість місяців, за які нараховується

відсоток; An — сума, яку вкладник отримає через n місяців;
б) щорічно (під певний відсоток річних).
 p
An = A0 1+ 100  n — формула складних відсотків, де A0 — початковий
внесок; p — відсоткова щорічна ставка; n — кількість років; An — нарощений капітал.
9. Розв’яжи задачу.
2
1
1) У вересні родина Сидоренків заплатила 240 грн за шкільні сніданки. Далі сплата за
сніданки щомісяця збільшувалася на 2 % від суми, що було внесено у вересні.
а) Скільки заплатили Сидоренки за сніданки у грудні?
б) Скільки всього заплатили з вересня по грудень?
2) Вкладник поклав до банку 1000 грн під 20 % річних. Поясни відповідно до цієї
умови зміст виразу:
3) Вкладник вніс до банку 40 000 грн під 10 % річних. Який прибуток він матиме через
4 роки?
4) Вкладник вніс до банку певну суму грошей і через рік після нарахування 15 %
річних мав на рахунку 2300 грн. Яку суму вкладник вніс до банку?
2
2
Банківські відсотки — відсоткові гроші по банківських вкладах, що нараховуються:
а) щомісяця (протягом року).
 pn 
An = A0 1+ 100  — формула простих відсотків, де A0 — початковий внесок;
p — відсоткова щомісячна ставка; n — кількість місяців, за які нараховується відсоток; An
— сума, яку вкладник отримає через n місяців;
б) щорічно (під певний відсоток річних).
 p
An = A0 1+ 100  n — формула складних відсотків, де A0 — початковий
внесок; p — відсоткова щорічна ставка; n — кількість років; An — нарощений капітал.
1. Вкладник відкрив рахунок у
банку, зробивши внесок у розмірі
2 000 грн, річний дохід за
яким дорівнює 12 %.
а) Яка сума буде на рахунку: через 1 рік; через 2 роки; через 5 років?
б) Через скільки років сума на рахунку перевищить подвійний початковий внесок?
Отримай відповідь на це запитання, послідовно обчислюючи суми внеску за
роками.
в) Запиши формулу для обчислення кількості грошей на рахунку через n років.
2
3
2
4 2. Яку суму необхідно внести до банку
під 14 % річних, щоб через 2
роки на рахунку було 6 498 грн?
гОВОри ПрАВильНО!
Відсоток — іменник, чоловічий рід, неістота.
Відмінок Однина Множина
Називний відсоток відсотки
Родовий відсотка відсотків
Давальний відсоткові, відсотку відсоткам
Знахідний відсоток відсотки
Орудний відсотком відсотками
Місцевий на/у відсотку на/у відсотках
Кличний відсотку відсотки
Найкращий спосіб вивчити щось — зробити відкриття самому.
Дьордь Пойа
1.Прочитай вислів Д. Пойа — угорського,

швейцарського й аме ри канського математика.
Поясни, як ти його розумієш. Дьордь
Пойа
(1887–1985) 2. Перевірка домашнього завдання.
На уроках еврики в 6 класі ти вже вивчав/вивчала основи теорії ймовір ностей —
Урок 5
теОРІя йМОВІРНОСтей.
ВиПАДКОВА ПОДІя. ІМОВІРНІСть ВиПАДКОВОї ПОДІї
одного з розділів математики. Основними поняттями теорії ймо вірностей є подія та

випробування. Подію визначають як результат спосте ре ження, досліду, експерименту.
Під випробуванням (або дослідом) розуміють ті умови, у результаті яких відбувається
подія.
Наприклад, підкидання грального кубика — випробування, поява трьох очок на
верхній грані кубика — подія; запитання вчителя — випробування, правильна відповідь
учня — подія.
Події позначають буквами A, B, C, … .
Усі події (явища), за якими ми спостерігаємо, можна поділити на три види:
вірогідні, неможливі і випадкові.
Подію, яка в результаті випробування обов’язково відбудеться, називають
вірогідною.
Якщо з урни, де містяться лише білі кулі, виймати кулі, то подія «виймання з урни
білої кулі» настає обов’язково, тобто буде вірогідною.
Наприклад, вірогідними є події: 1) після четверга настає п’ятниця; 2) при підкиданні
грального кубика випало число очок, менше за сім.
Подію, яка в результаті випробування не відбудеться ніколи, називають
неможливою.
Наприклад, якщо в урні містяться сині кулі, то виймання жовтої кулі є неможливим.
Наведемо приклади неможливих подій: 1) вода в річці замерзла за температу- ри +25
°С; 2) при підкиданні грального кубика, тобто кубика, на гранях якого позначені очки від
1 до 6, з’явилося 7 очок.
Подію, яка в результаті випробування може відбутися або не відбутися, називають
випадковою.
Наприклад, подія, коли підкинута монета падає гербом догори, є випадковою.
Випадковими є, наприклад, такі події: 1) абонент виявився зайнятим, коли йому
телефонували; 2) при підкиданні грального кубика випало 2 очки.
Подію визначають як результат спостереження, досліду, експерименту.

Усі події поділяють на такі види: вірогідні, неможливі і випадкові.
Подію, яка в результаті випробування обов’язково відбудеться, називають
вірогідною.
Подію, яка в результаті випробування не відбудеться ніколи, називають
Подію, яка в результаті випробування може відбутися або не відбутися,
називають випадковою.
 Серед зазначених подій знайди вірогідні,

неможливі й випадкові:
а) подія A — сьогодні о 23 годині сонце зайде за обрій;
б) подія B — у серпні занять у школі не буде;
в) подія C — учень накреслив чотирикутник, сума внутрішніх кутів якого
2
5
дорів нює 270°;
г) подія D — сьогодні о 22 годині сонце буде в зеніті;
д) подія E — учень описав навколо чотирикутника коло;
е) подія K — учень описав навколо трапеції коло.
Дві події, які в конкретних умовах можуть відбуватися одночасно, називають

сумісними, а ті, які не можуть відбуватися одночасно, — несумісними.
Наприклад, події «пішов дощ» та «настав ранок» є сумісними, а події «настав
ранок» та «настала ніч» — несумісні.
якщо при випробуванні може відбутися кілька подій і немає підстав вважати,
що одна з них може відбутися переважніше за будь-яку іншу, то такі події
називають рівноможливими.
 Визнач, чи сумісні події A

і B, якщо:
а) при одному киданні монети відбувається: подія A — випадає герб, подія B —
випадає решка;
б) при киданні кубика відбувається: подія A — випадає 3 очки; подія B —
випадає непарна кількість очок;
в) стрілок зробив постріл у мішень: подія A — стрілок влучив у мішень; подія B —
стрілок не влучив у мішень.
Події A1, A2, A3, …, An утворюють повну групу подій, якщо в результаті
випробування відбувається хоча б одна із цих подій.
якщо події, які утворюють повну групу подій, є попарно несумісними, то в
результаті випробування відбудеться одна і тільки одна із цих подій.
7. Прочитай текст. Підкресли головне.
Імовірності випадкових подій можна порівнювати. Підставою для такої
числової оцінки можуть бути результати численних спостережень або експериментів.
Практика свідчить, що багато подій відбувається з тією чи іншою частотою.
Розглянемо експеримент, який полягає в підкиданні симетричної однорідної монети і
фіксації того боку, яким монета упала догори. Його можна проводити в одних і тих
самих умовах будь-яку кількість разів. У таблиці подано результати восьми серій таких
випробувань.
Номер серії 1 2 3 4 5 6 7 8
Кількість підкидань,
1 000 2 000 3 000 4 000 5 000 6 000 7 000 8 000
n
2
6
Кількість гербів,
501 986 1 495 2 036 2 516 3 004 3 504 3 997
n (г)
Відносна частота 0,501 0,493 0,498 0,509 0,503 0,501 0,501 0,500
n (г)
появи герба, n
Число в останньому рядку таблиці для кожної серії визначають як відношення
кількості випадання герба до загальної кількості підкидань монети в цій серії
випробувань. Його називають відносною частотою появи події.
Частота = Кількість появ події, яка цікавить .
Кількість випробувань (спостережень)
m
Якщо в n випробуваннях подія X відбувається m разів, то дріб визначає n відносну
частоту появи події X.
Число, біля якого коливається відносна частота події, виражає ймовірність цієї події; її
позначають буквою P (від англійського слова probability — ймовірність).
 Запам’ятай інформацію в рамочці. Відтвори

з пам’яті.
Імовірністю події A є відношення кількості випадків, які сприяють події A, до

кількості всіх можливих випадків.
Імовірність події A позначають так: P (A).
P A( ) m
= n , де m — кількість елементарних подій, які сприяють події A, n
— загальна кількість попарно несумісних і рівноможливих подій.
8. Розглянь зразок обчислення ймовірності вірогідної

події.
Завдання. У кошику 4 сині, 3 жовті та 2 зелені кульки. Обчисли ймовірність
виймання синьої, жовтої і зеленої кульок.
Позначимо події відповідно через A, B, C. Із усіх дев’яти елементарних подій події A
сприяють 4, події B — 3, події C — 2 елементарні події. Тоді: P A( )= ,
P B( )= , P C( )= .
Імовірність вірогідної події дорівнює 1, бо такій події сприяють усі можливі
випадки (m = n).
Імовірність неможливої події дорівнює нулю, бо неможливій події не
2
7
сприяє жоден із можливих випадків (m = 0).
Імовірність випадкової події A задовольняє подвійну нерівність:
0 < P (A) < 1.
Імовірність будь-якої події E задовольняє таку умову: 0 ⩽ P
(E) ⩽ 1.
 Виконай завдання.
1) Знайди імовірність того, що при одному киданні грального кубика випаде парне
число.
2) В урні пронумеровано 100 жетонів (від 1 до 100). Яка ймовірність того, що номер
жетона, взятого навмання з урни, не містить цифри 2?
3) Яка ймовірність того, що при одному киданні грального кубика випаде кількість
очок, що ділиться на 3?
4) Випадковим чином обрали двоцифрове число. Знайди ймовірність того, що це

число: а) закінчується на 1; б) більше за 36 та менше від 82; в) закінчується на 2; 3 або
7.
9. На дошці розміром 8×8 клітинок 16

клітинок пофарбовано в білий колір,
32 клітинки — у чорний колір,
а решта — у червоний колір.
Яка ймовірність того, що випадково обрана
клітинка: а) біла;
Загальна кількість клітинок на дошці 8 × 8 = 64, отже, загальна кількість подій N = 64.
2
8
10. Установи відповідність між подією «Кидання
грального кубика» та її ймовірністю.
1 Випало 4 очки
А
2 Випала непарна кількість очок
3 Випало число очок, менше за 6 Б
4 Випало число очок, більше від 6
2
9
В
Г
Д0
 Подію визначають як результат спостереження,
досліду, експерименту.
 Усі події поділяють на такі види:
 Подію, яка в результаті випробування
обов’язково відбудеться, називають вірогідною. 
Подію, яка в результаті випробування
не відбудеться ніколи, називають
 Подію, яка в результаті випробування
може відбутися або не відбутися,
називають випадковою.
 Дві події, які в конкретних умовах
можуть відбуватися одночасно, називають
сумісними, а ті, які не можуть
відбуватися одночасно, — несумісними.
 Якщо при випробуванні може відбутися
кілька подій і немає підстав вважати,
що одна з них може відбутися
переважніше за будь-яку іншу, то такі
події називають рівноможливими.
 Якщо події, які утворюють повну групу
подій, є попарно несумісними, то в
результаті випробування відбудеться одна і
тільки одна із цих подій.
 Імовірністю події A є відношення
кількості випадків, які сприяють події
A, до кількості всіх можливих випадків.
 Імовірність події A позначають так: P (A).
P A( )= m
 n, де m — кількість
3
0
елементарних подій, які сприяють події
A, n — загальна кількість попарно
несумісних і рівноможливих подій.
 Імовірність вірогідної події дорівнює 1,

бо такій події сприяють усі можливі
випадки
(m = n ).
 Імовірність неможливої події дорівнює нулю,
бо неможливій події не сприяє жоден
із можливих випадків (m = 0 ).
 Імовірність випадкової події A задовольняє
подвійну нерівність:
0 < P (A) < 1.
 Імовірність будь-якої події E задовольняє
таку умову:
0 ⩽ P (E) ⩽ 1.
1. Гравець кидає гральний кубик. Яка
ймовірність того, що випаде
непарне число очок, менше за
5?
2. На 1000 світлодіодів у середньому 4
є бракованими. Яка ймовірність того,
що навмання взятий світлодіод справний?
3. На дванадцяти картках написано числа від
1 до 12 (на кожній картці
одне число). Картки перемішали та навмання
витягнули одну. Знайди ймовірність того,
що на картці буде:
а) число 5;
б) парне число;
в) число, кратне 3;
г) число, більше за 6;
д) число, що більше від 2, але менше за 7.
3
1
Слово «ймовірність» є синонімом слова «шанс». Кожному знайомі фрази: «Завтра,
імовірно, піде дощ», або «найімовірніше, у вихідні я поїду до бабусі», або «це просто
неймовірно». Такі фрази на інтуїтивному рівні оцінюють імовірність того, що відбудеться
певна випадкова подія. У свою чергу математична ймовірність дає деяку числову оцінку
ймовірності того, що відбудеться певна випадкова подія.
Перші наукові праці з теорії ймовірностей з’явились у XVII столітті, коли Блез
Паскаль і П’єр Ферма відкрили закономірності, які виникають при киданні гральних
кісток. У той же час цим питанням зацікавився ще один учений — Християн Гюйгенс.
Він у 1657 році запровадив поняття ймовірності як величини «шансу» або «можливості».
Нині теорія ймовірностей — це самостійна наука, що має величезну сферу використання
як у науці, так і в повсякденному житті.

2. Переглянь презентацію. Визнач головне.
 Запиши, якою є подія (неможлива, вірогідна
або випадкова), яка може відбутися
в результаті кидання двох гральних
кубиків.
Зразок. На першому кубику випало 6 очок, а на другому — 7 очок — неможлива
подія.
а) На обох кубиках випало по 6 очок —
б) Сума очок, що випали, більша за 1 —
в) Сума очок, що випали, дорівнює 7 —
г) Добуток очок, що випали, дорівнює 6 —
д) Добуток очок, що випали, дорівнює 7 —
3. Виконай тестові завдання.

а) У скриньці лежать 24 кульки, з них 15 зелених та 9 червоних. Виймають
одну кульку. Яка ймовірність того, що ця кулька синя?
А Б В Г Д
0 1 Інший варіант відповіді
3
2
Урок б) У
теОРІя йМОВІРНОСтей. ВиПАДКОВА ПОДІя. ІМОВІРНІСть 6
ВиПАДКОВОї ПОДІї
ящику 8 червоних кульок та 5 зелених. Навмання виймають одну куль-

ку. Яка ймовірність того, що вона зелена?
А Б В Г Д
0 1
в) У коробці 4 сині та декілька зелених кульок. Скільки зелених кульок у коробці,
якщо ймовірність того, що навмання взята кулька буде зеленою, дорівнює ?

А Б В Г Д
3 4 6 8 10
з пам’яті.
Імовірністю події A є відношення кількості випадків, які сприяють події A, до

кількості всіх можливих випадків.
Імовірність події A позначають так: P (A).
P A( ) m
= n , де m — кількість елементарних подій, які сприяють події A, n
— загальна кількість попарно несумісних і рівноможливих подій.
 Розв’яжи задачу. Використовуй карту знань 28А.

а) У коробці 8 синіх, 2 червоних та 10 зелених гральних кубиків. Навмання
виймають кубик та кидають. Яка ймовірність того, що випаде непарне число очок на
зеленому кубику?
Імовірність вийняти з коробки зелений кубик P1 = _________
Імовірність викинути непарне число P2 = _________________
За правилом множення ймовірність випадання непарного числа очок на зеленому
кубику P = P1 · P2 = ______________ Відповідь:
б) Учень випадковим чином називає натуральне число, що не перевищує 100.

Яка ймовірність того, що це число ділиться на 5, але не ділиться на 2? Розв’язання
Загальне число результатів такої події n = _____, що задовольняє подану умову
(діляться на 5, але не діляться на 2): 5; 15; …; 95. Усього таких чисел m = n(A) =
_________. Отже, P(A) = _________
3
3
Відповідь:
в) На трьох картках написано по одній букві: M, O, C. Картки перемішують та
розкладають у ряд. Яка ймовірність того, що утвориться слово COM?
г) Троє друзів купили квитки на літак в одному ряду крісел з трьох місць та
навмання зайняли ці місця. Знайди ймовірність того, що кожен з друзів зайняв своє
місце.
 Імовірність події A позначають так: P

A ( ).
 P A( )= m
n, де m — кількість
A, n — загальна кількість
3
4
попарно несумісних і рівноможливих
подій.

випад- ки (m = n ).
 Імовірність неможливої події дорівнює нулю,
бо неможливій події не сприяє жоден
із можливих випадків (m = 0 ).
 Імовірність випадкової події A задовольняє
подвійну нерівність:
0 < P (A) < 1.
 Імовірність будь-якої події E задовольняє
таку умову: 0 ⩽ P (E) ⩽ 1.
1. Знайди ймовірність того, що за
контрольну роботу ти отримаєш
оцін- ку «12».
2. У тестах до завдань наведено 5
відповідей, з яких тільки одна правильна.
Знайди ймовірність того, що навмання
обрана відповідь буде правильною.
3. Знайди ймовірність того, що в результаті
підкидання грального кубика випаде
число очок, кратне 3.
4. У гравця A в коробці 25 білих
та 50 червоних куль, у
гравця B у коробці 40 білих та
80 червоних куль. Гравці не
дивлячись одночасно виймають з коробки
по одній кулі. Переможцем у грі
стає той, хто першим витягне зі
своєї коробки білу кулю. Якщо вони
виймають білі кулі одночасно —
нічия. Хто з них має більшу
3
5
ймовірність
Урок 7 одержати перемогу?
1.
СтАтиСтиЧНІ ДАНІ. СПОСОБи ПОДАННя ДАНих
Перевірка домашнього завдання.
2. Переглянь презентацію.  Визнач головне.
Статистика (від латинського status — стан) — це наука про отримання, оброблення
й аналіз кількісних даних, які характеризують масові явища в житті.
Математична статистика — розділ математики, який вивчає математичні методи
обробки статистичних даних та їх використання для наукових і практичних спостережень.
Як і в кожній науці, у статистиці використовують свої специфічні терміни.
Ознайомимося з ними.
Статистичні дані — сукупність чисел, які дають кількісну характеристику ознак
певних об’єктів та явищ, що нас цікавлять.
Кількість об’єктів сукупності називають обсягом сукупності.
Числа, що є значеннями ознак кожної групи, на які можна поділити вибірку,
називають варіантами; послідовність варіант називають варіаційним рядом.
Частоти — числа, які показують, скільки разів повторювалось кожне значення
ознаки сукупності. Відношення частоти до обсягу вибірки називають відносною частотою.
Зібрану інформацію (сукупність даних) зручно подавати у вигляді таблиць, графіків,
діаграм (гістограм).
Нехай дано вибірку: 2; 2; 2; 3; 3; 3; 3; 3; 4; 4; 4; 4; 4; 4; 5; 5; 5; 5; 5; 6.
x1 = 2; x2 = 3; x3 = 4; x4 = 5; x5 = 6 — варіанти вибірки; 2; 3; 4; 5; 6 — варіаційний
ряд. Частота варіанти x1 дорівнює 3; варіанти x2 — 5; варіанти x3 — 6; варіан- ти x4 —
5; варіанти x5 — 1. Відносна частота варіанти x1 дорівнює = 15%; варіанти x2 — =

25%.
4. Розглянь зразок виконання завдання на
обробку статистичних даних.
Завдання. У відділі жіночого взуття протягом трьох днів було проведено дослідження
для вивчення попиту на певні розміри взуття. За ці дні було продано 22 пари взуття
таких розмірів: 38; 36; 38; 37; 40; 38; 36; 35; 35; 39; 37; 40; 41; 37; 39; 36; 38; 37; 37;
38; 39; 37.
 Результати дослідження подамо у вигляді
таблиці.
Розмір 35 36 37 38 39 40 41
Частота 2 3 6 5 3 2 1
Зробимо висновок: 35 має частоту 2 (тобто 35-й розмір трапляється двічі); 38 —
частоту 5; 41 — частоту 1.
3
6
Для того щоб візуально подати отримані дані, побудуємо на координатній площині точки,
абсциси яких дорівнюють розмірам взуття, а ординати — відповідній частоті розміру.
Сполучимо сусідні точки відрізками (рис.). Отриману ламану називають полігоном частот.
Аналогічно можна побудувати гістограму.
Частота
6
5
4
3
2
1
0
34 35 36 37 38 39 40 4142 Розмір
 Запам’ятай інформацію в рамочці. Відтвори

з пам’яті.
Дані спостережень зручно подавати у вигляді таблиць.

Для графічного зображення даних використовують стовпчасті, кругові, лінійчаті
діаграми, гістограми, полігони частот, графіки.

Для обробки статистичних даних виконують їх зведення, тобто упо рядковують,
узагальнюють статистичні дані.
Способи зведення статистичних даних:
1) складання статистичного ряду;
2) складання статистичної таблиці розподілу вибірки;3) побудова полігона частот; 4)
побудова складання гістограм.
6. Виконай завдання. Протягом семигодинного робочого
дня робітник погодинно виготовляв 10; 8;
11; 12; 11; 9; 7 деталей.
7. Шість учасників математичної олімпіади за
розв’язування задач набрали менше
1) балів, десять — від 3 до 6,
тридцять два — від 7 до
9, сорок п’ять — від 10 до
12, сімнадцять — від 13 до
15, вісім — від 16 до 18,
п’ять — понад 18 балів. Склади
за цими результатами частотну таблицю
і побудуй відповідну гістограму в
робочому зошиті.
8. Вимірявши зріст 40 учнів у сантиметрах,

отримали таку частотну таблицю.
Зріст, см 162 163 164 165 166 167 168 169 170
Кількість учнів 3 5 4 2 6 10 6 3 1
Побудуй відповідну гістограму. Визнач відносну частоту кожного значення.
9. Віковий склад працівників підприємства задано
таблицею.
Вік працівників, р. 18–28 28–38 38–48 48–58
Кількість працівників 12 20 10 8
Побудуй гістограму та полігон частот поданого розподілу.
11. На олімпіаді з математики правильне
розв’язання кожної задачі оцінюють 7
балами. Кількість балів, одержаних учнями
за розв’язування першої задачі, така:
3; 0; 7; 2; 1; 0; 3;
7; 7; 5; 7; 2; 3; 4;
1; 2; 6; 7; 7; 0;
4; 5; 7; 7; 4; 2; 0;
0; 1; 3.
а) Запиши варіаційний ряд даних. Скільки утворилось варіант? Знайди частоту
кожної варіанти.
б) Склади таблицю варіант і частот.
в) Побудуй полігон частот.
 Математична статистика — розділ математики,
який вивчає математичні методи обробки
статистичних даних та їх використання для
наукових і практичних спостережень.
 Статистичні дані — сукупність чисел,
40
які дають кількісну характеристику ознак
певних об’єктів та явищ, що нас
цікавлять.
 Кількість об’єктів сукупності називають обсягом
сукупності.
 Числа, що є значеннями ознак кожної
групи, на які можна поділити вибірку,
називають варіантами; послідовність варіант
називають варіаційним рядом.
 Частоти — числа, які показують, скільки
разів повторювалось кожне значення
ознакисукупності. Відношення частоти до
обсягу вибірки називають відносною частотою.
 Зібрану інформацію (сукупність даних) зручно
подавати у вигляді таблиць, графіків,
діаграм (гістограм).
1. У магазині протягом тижня було
продано костюми таких розмірів:
48; 46; 52 ; 44; 48; 50 ; 54 ;

46; 44; 48; 50 ; 52 ; 52 ; 50 ;
48; 50 ; 48; 46; 48; 54 ; 50 ;
48; 54 ; 50 ; 48; 46; 48;
52 . Запиши варіаційний ряд поданих
розмірів. Скільки утворилося варіант?
Знайди частоту кожної варіанти. Склади
таблицю варіант і частот. Побудуй
полігон частот.
2. Побудуй полігон частот значень випадкової
величини X: 3; 0; 5; 1;
0; 2; 4; 5; 3; 3; 1;
2; 3; 4; 1; 5; 0; 3;
4; 1 (X — варіанта, M
— частота).
X
M
3. Дані дослідження тривалості роботи

41
електричних лампочок наведено в таблиці.
Тривалість роботи, тис. год 2–2,1 2,1–2,2 2,2–2,3 2,3–2,4 5,4–2,5
Кількість лампочок 3 7 9 9 2
Побудуй гістограму поданого розподілу.
Гістограма (від грец. histos, тут стовп + gramma — межа, буква, написання) —
спосіб графічного представлення табличних даних. Становить діаграму, що склада ється з
прямокутників.
Власне саме слово «гістограма» не вживали в грецькій мові. Цей термін запровадив
відомий статистик Карл Пірсон для позначення «загальної форми графічного
представлення». Самі гістограми використовували ще задовго до того, як дали їм назву.
Хоча коли вони точно з’явилися, достеменно невідомо. Стовпчасті діаграми (тобто
гістограми), у яких з кожнем стовпцем асоціюється окремий «базисний» елемент,
передували гістограмам. Стовпчасту діаграму використано в книзі шотландського
політичного економіста Вільяма Плейфера The Commercial and Political Atlas (London,
1786), у якій продемонстровано показники імпорту та експорту Шотландії в 1781 році.
20
15
10
0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16
17
2. Переглянь презентацію. 
Сформулюй запитання щодо
отриманої інформації. Запропонуй однокласникам
дати на нього відповідь.
 Допиши речення.
1) Статистичні дані — сукупність , які дають кількісну характеристику
ознак певних об’єктів та явищ, що нас цікавлять.
2) Кількість об’єктів сукупності називають
3) Числа, що є значеннями ознак кожної групи, на які можна поділити вибір
-
ку, називають _____________; послідовність варіант називають рядом.
4) Частоти — числа, які показують, скільки разів повторювалось кожне
значення ознаки сукупності. Відношення частоти до обсягу вибірки називають
42
Урок 8
СтАтиСтиЧНІ ДАНІ. СПОСОБи ПОДАННя ДАНих. хАРАКтеРиСтиКи
ВАРІАцІйНих РяДІВ.
СеРеДНІ ВелиЧиНи. МОДА, МеДІАНА ВиБІРКи
У статистиці для характеристики розподілу одиниць сукупності за певною ознакою

використовують структурні (позиційні) середні: середнє арифметичне значення, моду та
медіану.
Середнім значенням n даних x1, x2, … xn вибірки (або середнім арифметичним даних
x1 + x2 + x3 ++ xn
вибірки) є число X = , де xi — значення ознаки (варіанти), n
n — число одиниць сукупності.
Якщо у вибірці з n об’єктів варіанта x1 трапляється n1 разів, x2 — n2, …, xk — nk
разів, то середнє значення обчислюють за формулою:
X = x n1 1 + x n2 2 ++ x nk k , де xi — варіанти; ni — частоти.

n1 + n2 ++ nk
 Знайди середнє арифметичне поданих чисел.
а) 2 і 10:
б) –5 і –6:
в) 13; 14;
15; 16:
г) –4; –3; –2; –1; 1:
 Знайди середнє арифметичне величин, що

подані в таблиці.
Порядковий номер крамниці
Крамниця
1 2 3 4 5
Площа крамниці, м2 50 60 90 70 70
4. Знайди середнє значення вибірки.
=
шування за частотами (M).
X –3 0 2 3
43
M 1 3 4 2
частіше за інші.
Медіана (Me) — це так зване серединне значення впорядкованого ряду значень
випадкової величини:
— якщо кількість чисел у ряді непарна, то медіана — це число, записане посередині;
— якщо кількість чисел у ряді парна, то медіана — це середнє арифметичне двох
чисел, що стоять посередині.
Розмахом (R) вибірки значень випадкової величини є різниця між найбільшим і
найменшим значеннями величин.
Розглянемо зразки обчислення моди та медіани вибірки.
Зразок 1. Статистичний ряд поданої вибірки: 2; 3; 4; 4; 4; 5; 5; 6; 6; 6.
Варіанти, варіаційний ряд: 2; 3; 4; 5; 6; частоти відповідно дорівнюють 1; 1; 3; 2; 3.
Мода дорівнює 4 і 6, бо 4 і 6 повторюються найчастіше — по 3 рази. Вибірка
впорядкована, в ній 10 чисел, тому медіана дорівнює півсумі двох чисел =4 5, .

Зразок 2. Розташування величин X і Y записано у вигляді таких рядів:
3; 3; 3; 4; 4; 5; 5; 5; 8; 12; (1)
3; 3; 4; 4; 4; 4; 5; 6; 7. (2)
Для порівняння запропонованих сукупностей можуть використовуватися різноманітні
характеристики. Розглянемо деякі з них.
Так, у сукупності (1) дві моди: Mo1 = 3 і Mo2 = 5 (значення 3 та 5 мають однакові
частоти M = 3). У сукупності (2) Mo = 4, оскільки значення 4 в сукупності (2) трапляється
частіше за інші.
У ряді (1) число членів десять (N = 10) — парне число. Для нього медіана
N 10
дорівнює середньому арифметичному двох серединних значень: п’ятого = = 5,
2 2

воно дорівнює 4, і шостого  N2 +1 = 6  , воно дорівнює 5, тобто Me
44
4 +5
= 2 = 4 5, .
У ряді (2) непарне число елементів (N = 9). Його медіана дорівнює значенню члена
9 +1 
ряду, що стоїть посередині, тобто п’ятого  N2+1 = 2 = 5  члена ряду:
Me = 4.
x n1 1 + x n2 2 ++ x nk
За формулою X = k
середнє значення запропонованих сукуп -
ностей: n1 + n2 ++ nk
X ;
X .
Зразок 3. Знайди медіану вибірки: 7; 9; 5; 4; 6. Розв’язання
Упорядкуємо вибірку з непарним числом даних: 4; 5; 6; 7; 9. Значення медіани Me =
6.
2; 4; 1; –2; 4; –3. Запишемо дані у вигляді впорядкованого ряду, який містить парне
число елементів: –3; –2; 1; 2; 4; 4. Медіана дорівнює середньому арифметичному двох
значень: Me = = 1 5, .
8. Знайди медіану поданої вибірки.
а) 1; 3; 1; 4; 0; 5; 2; 3: _________________; Me =
б) 3; 5; 1; 3; 2; 6; 4: ___________________; Me =
9. Знайди моду за поданою таблицею
статистичного розподілу.
Розмір чоловічого взуття 37 38 39 40 41 42 43 44
Кількість проданих пар — 7 8 19 28 25 10 1
10. Знайди моду Mo вибірки.

а) –2; –1; 0; 1; 2. Mo = ______________
б) 5; –3; 2; 3; –3; 4. Mo = ______________
в) 1; 1; 2; 3; 3; 4. Mo1 = ______________; Mo2 = ______________
45
г) –1; 2; 0; 2; –1; 2; 3. Mo = _______________
11. Знайди розмах, моду, медіану та
середнє значення вибірки випадкової
величини X, розташування яких за
частотами представлено в таблиці.
X 0 1 2 3
M 1 2 3 1
n
де xi — значення ознаки
(варіанти), n — число одиниць
 Середнє значення обчислюють за формулою:

x n1 1 + x n2 2 ++ x nk k
X= , де xi — варіанти,
n +n + +n
ni — частоти. 1 2  k
 Мода вибірки (Мо) — це значення елемента

вибірки, яке зустрічається частіше за
інші.
 Медіана (Me) — це так зване серединне
значення впорядкованого ряду значень
випадкової величини:
— якщо кількість чисел у ряді
непарна, то медіана — це
число, записане посередині;
парна, то медіана — це
середнє арифметичне двох чисел, що
стоять посередині.
 Розмахом (R) вибірки значень випадкової величини є різниця між
найбільшим і найменшим значеннями
величин.
I. Переглянь презентацію та повтори навчальні одиниці, вивчені
46
Урок 9
ОСНОВи КОМБІНАтОРиКи. ПеРеСтАНОВКи
тА РОЗМІщеННя
на уроці, щоб розповісти їх під час перевірки домашнього завдання.

1. Визнач, що показує мода в поданому
випадку: стаж роботи п’яти робітників
становить: 4; 5; 8; 9; 11
років. Знайди медіану цієї вибірки.
середнє значення вибірки: 2; 3;
5; 6; 3.
середнє значення вибірки випадкової
величини X, розташування яких за
частотами представлено в таблиці.
X –2 –1 0 1 2 3
M 1 3 4 5 2 1
2. Переглянь презентацію.  Сформулюй запитання щодо

3. Запам’ятай інформацію в рамочці. Відтвори
з пам’яті.
Комбінаторика — розділ математики, що вивчає розв’язування задач із

вибору та розміщення елементів деякої, зазвичай скінченної, множини відповідно
до заданих правил.
термін «комбінаторика» запровадив німецький математик Ґ. лейбніц у 1666
році.
4. Розглянь зразки розв’язування комбінаторних

задач.
Зразок 1 («дерево» можливих варіантів). Скільки трицифрових чисел можна скласти із
цифр 1, 3, 5 та 7, використовуючи кожну з них не більше одного разу? Розв’язання
I спосіб. Розв’яжемо задачу за допомогою «дерева» можливих варіантів.
47
1-а цифра 1 3 5 7
2-а цифра 3 5 7 1 5 7 1 3 7 1 3 5
3-я цифра 57 37 35 57 17 15 37 17 13 35 15 13
За поданим «деревом» можна порахувати кількість трицифрових чисел — 24.

II спосіб. Міркуємо так: першу цифру можна вибрати чотирма способами.
Оскільки після вибору першої цифри залишиться три, то другу цифру вже можна
вибрати трьома способами. Відповідно третю цифру можна вибрати двома способами.
Тож загальне число шуканих трицифрових чисел дорівнює добутку 4 · 3 · 2 = 24. Ми
застосували правило добутку.
якщо елемент a можна вибрати m способами і після кожного такого вибору

елемент b можна вибрати k способами, то вибір «a і b» у вказаному порядку,
тобто вибір упорядкованої пари (a; b), можна здійснити m · k способами.
5. Розв’яжи задачу за правилом добутку за
зразком.
Зразок 2 (правило добутку).
З міста A до міста B ведуть дві дороги, з міста B до міста C — три дороги, з міста
C до пристані — дві дороги. Туристи хочуть проїхати з міста A через міста B та C до
пристані. Скількома способами вони можуть вибрати цей маршрут?
A B C Пристань
Шлях від A до B туристи можуть вибрати двома способами. Далі в кожному випадку
вони можуть проїхати від B до C трьома способами. Отже, є 2 · 3 варіантів маршруту з
A до C. Оскільки з міста C на пристань можна потрапити двома способами, то всього
існує 2 · 3 · 2 = 12 способів вибору туристами маршруту з міста A до пристані.
48
Добуток усіх натуральних чисел від 1 до n (n > 1) позначають n! (читають «ен
факторіал»).
1 · 2 · 3 · 4 · … · n = n!
Наприклад, 3! = 1 · 2 · 3 = 6.
 Обчисли:
а) 2! =
б) 4! =
в) 6! =
г) 8! =

Розглянемо всі способи запису в рядок двох букв a та b. Таких способів два: ab та
ba.
Три букви можна записати в ряд шістьма способами: abc, acb, bac, bca, cab, cba.
На перше місце поставимо букву a і до неї двома способами допишемо інші букви
— b та c. Потім на перше місце поставимо букву b і до неї двома способами допишемо
інші букви — a та c. І нарешті на перше місце поставимо букву c і до неї двома
способами допишемо інші букви — a та b. Усього отримали 3 · 2 · 1 = 3!.
Запам’ятай! Перестановкою з n елементів називають кожне розміщення цих
елементів у певному порядку.
49
Кількість перестановок з n елементів прийнято позначати Pn (від франц.
permulation — перестановка).
Формула числа перестановок без повторень із n елементів:
Pn = n! = 1 · 2 · 3 · … · n.
 Виконай завдання на
перестановки.
а) Випиши всі перестановки із цифр 1, 2 та 3. Чому дорівнює P3?
б) Випиши всі можливі перестановки із чотирьох букв та визнач їх кіль- кість (P4).
8. Обчисли:
а) P5 = ____________ б) P7 = ____________
в) P10 : P9 = ____________ г) P50 : P49 = ____________

Розглянемо способи розміщення елементів. Нехай маємо 4 кульки та 3
порожні комірки. Позначимо кульки буквами a, b, с та d. У кожну комірку можна
помістити по одній кульці із цього набору. Якщо ми помістимо кульку a в першу
комірку, кульку b — у другу комірку, а кульку c — у третю комірку, то отримаємо одну
з можливих упорядкованих трійок кульок:
a b c
Відбираючи кульки різними способами для першої, другої та третьої комірок, будемо
отримувати різні впорядковані трійки кульок, наприклад:
a с b b a c d c b
Кожну впорядковану трійку, яку можна скласти із чотирьох елементів,
50
називають розміщенням із чотирьох елементів по три.
Запам’ятай! Розміщенням з n елементів по k (k ⩽ n) називають будь-яку множину,
що складається з k елементів, узятих у певному порядку з поданих n елементів. Число
розміщень з n елементів по k позначають Ank (читають: «A з n по k»).
Розміщення з n елементів по два можна розташувати в n рядків. У кожному з них на
першому місці стоїть один із поданих елементів xi, до нього по черзі дописують інші n –
1 елементи. Тоді істинною є формула: A = n n( −1).
Аналогічно: A n .
Ank = n n( −1)(n −2)⋅⋅(n −k+1).

Зауважимо, що будь-яке розміщення з n елементів по n — це одна з перестановок з
n елементів, тому Ann = n n( −1)(n −2)⋅⋅ ⋅ ⋅3 2 1 = n!
Для обчислення числа розміщень з n елементів по k (k < n) істинною є формула kn! An
= .
(n −k)!
 Розглянь зразки розв’язування
задачі.
Зразок 1. Скількома способами можна розподілити два квитки на різні кінофільми
між сімома друзями?
A .
Відповідь: 42 способами.
Зразок 2. Учні 2 класу вивчають 9 предметів. Скількома способами можна скласти

розклад на один день, щоб у ньому було 4 різних предмети? Розв’язання
У цьому завданні йдеться про розміщення з 9 елементів по 4. Маємо:
A .
Відповідь: 3 024 способами.
12. Розв’яжи задачі за поданими зразками
з п. 11.
а) Скількома різними способами можна розподілити між 6 співробітниками
дві різні путівки до санаторію?
б) Скількома способами трьом співробітникам із шести можна нарахувати

три різні премії?
в) У турнірі із шахів беруть участь семеро учнів. Скількома способами вони

можуть посісти три перших місця (кожне місце має посісти один учень)?
51
г) Скільки чотирицифрових чисел, у яких немає однакових цифр, можна скласти із
цифр 0, 2, 4, 6 та 8.
 Комбінаторика — розділ математики, що
вивчає розв’язування задач із вибору
та розміщення елементів деякої, зазвичай
скінченної, множини відповідно до заданих
правил.
 Добуток усіх натуральних чисел від 1 до
n (n >1) позначають n! (читають
«ен факторіал»): 1 2 3 4⋅ ⋅ ⋅ ⋅⋅n = n!
 Правило добутку. Якщо елемент a
можна вибрати m способами і після
кожного такого вибору елемент b
можна вибрати k способами, то вибір
«a і b» у вказаному порядку,
тобто вибір упорядкованої пари (a ;
b ), можна здійснити m k⋅ способами.
 Перестановкою з n елементів називають
кожне розміщення цих елементів у
певному порядку. Формула числа перестановок
без повторень із n елементів:
Pn = n! = 1 · 2 · 3 · … · n.
 Розміщенням з n елементів по k
(k ⩽ n) називають будь-яку множину,
що склада-
ється з k
елементів, узятих у
певному порядку з
52
поданих n елементів:
n!
Ank = .
(n −k)!
1. Скількома способами можна виготовити
трикольоровий прапор з
вертикальними смугами, якщо є
матеріал 5 різних кольорів?
2. Скільки чотирицифрових чисел, у яких
немає однакових цифр, можна скласти із
цифр 1, 3, 5, 7 та 9?
3. Скількома способами можна вишикувати вісьмох
учнів в колону по одному?
Магічний квадрат
До класичних комбінаторних задач належать магічні квадрати.
Числа, що входять до складу магічного квадрата, утворюють однакові суми в усіх
рядках, стовпчиках і діагоналях. Зразок такого квадрата:
11 1 12
9 8 7
4 15 5
Суми чисел у рядках дорівнюють 24:
11 + 1 + 12 = 24; 9
+ 8 + 7 = 24;
4 + 15 + 5 = 24.
Так само суми чисел у стовпчиках дорівнюють 24.
Суми чисел, розташовані на діагоналях, також мають ту саму властивість:
11 + 8 + 5 = 24; 12
+ 8 + 4 = 24.
 Склади магічний квадрат.
53
Урок
ОСНОВи КОМБІНАтОРиКи. СПОлУКи.
10 БІНОМ НьютОНА, ВлАСтиВОСтІ БІНОМІАльНих КОеФІцІєНтІВ.
тРиКУтНиК ПАСКАля

2. Переглянь презентацію.  Сформулюй запитання щодо
отриманої інформації. За пропонуй
однокласникам дати на нього відповідь.
Ти вже знаєш, що таке перестановки та розміщення елементів. Роз- глянемо

комбінації (сполуки).
Комбінацією (сполукою) з n елементів по k називають будь-яку множину з k
елементів, що складається з поданих n елементів. Число комбінацій з n елементів по k
позначають так: Cnk .
Формула числа комбінацій: Cnk = ( ) . k! n −k !

n!
Загальне число сполук можна обчислити за іншою формулою:
Cnk = Ank .
Pk
4. Обчисли:
а) C43 =
б) C54 =
в) C74 =
г) C86 =
5. Доведи, що Cnk = Cnn k− . Обчисли.
а) C109 =
54
б) C108 =
в) C1210 =
г) C200199 =
6. Розв’яжи задачі за зразком.

Зразок. Скількома різними способами із семи учасників математичного гуртка можна
скласти команду з двох учнів для участі в олімпіаді? Розв’язання
Оскільки порядок, у якому будуть вибрані два учні, не важливий, то число різних
способів скласти команду дорівнює:
C .
Відповідь: 21 способом.
а) Скількома способами можна розподілити дві однакові путівки між п’ятьма
співробітниками?
б) Скількома способами трьом співробітникам із шести можна нарахувати три

однакові премії?
в) Із восьми фільмів журі конкурсу може відібрати трьох фіналістів. Скількома

способами можна це зробити?
г) Із 27 учнів класу потрібно вибрати двох чергових. Скількома способами
55
можна це зробити?
д)* У святковій шкільній лотереї пропонують угадати n чисел із k. Визнач, у якій

лотереї ймовірність виграшу більша: у лотереї «2 із 5» чи «3 із 6».

До елементів комбінаторики належать біном Ньютона та трикутник Паскаля.
Пригадай істинні рівності:
(a + b)1 = a + b; (1)
(a + b)2 = a2 + 2ab + b2; (2)
(a + b)3 = a3 + 3a2b + 3ab2 + b3; (3)
Доведемо, що (a + b)4 = a4 + 4a3b + 6a2b2 + 4ab3 + b4. (4)
Дійсно, застосовуючи формулу (3) та перемноживши многочлени, маємо:
(a + b)4 = (a + b)3(a +b) = (a3 + 3a2b + 3ab2 + b3)(a + b) =
= a4 + 3a3b + 3a2b2 + ab3 + a3b + 3a2b2 + 3a2b2 + 3ab3 + b4 = = a4 +
4a3b + 6a2b2 + 4ab3 + b4.
Розглядаючи формули (1) – (4), можна помітити, що при розкладанні (a + b)n на
многочлен отримаємо суму членів an, an – 1b, an – 2b2, …, abn – 1, bn з деякими коефіцієнтами.
Для знаходження цих коефіцієнтів використовують трикутник Паскаля.
Номер рядка 1 0 1
1 1 1 1 1
1 2 1 2 1 2 1
1 3 3 1 1 3 31
1 4 6 4 1 1 4 6 41
1 5 10 10 5 1 1 5 10 10 15
1 6 15 20 15 6 1 6 1 6 15 20 15 6 1
56
Використовуючи трикутник Паскаля, отримаємо:
(a + b)5 = a5 + 5a4b + 10a3b2 + 10a2b3 + 5ab4 + b5,
(a + b)6 = a6 + 6a5b + 15a4b2 + 20a3b3 + 15a2b4 + 6ab5 + b6.
За трикутником Паскаля можна знайти розклад (a + b)n для будь-якого натурального
числа n.
Для будь-якого натурального числа n істинною є формула бінома Ньютона: (5) (a + b)n
= an + C an1 n−1b + C an2 n−2b2 +...+ Cnn−1abn−1 + bn , де Cnk — число сполук з n по k.
Доданки суми в правій частині називають членами бінома Ньютона. Член аn є
нульовим членом розкладу бінома Ньютона, потім іде перший, другий та інші члени до
n-го (рівного bn) включно; k-й член бінома Ньютона має вигляд: C ank n−k kb (k = 0, 1, …, n).
а) C52 =
б) C74 =
в) C86 =
г) C90 =
10. Представ у вигляді многочлена за

допомогою трикутника Паскаля. а) (a + b)7 =
б) (x + y)8 =
57
11. самостійну роботу 19.
12. Підсумовуємо
вивчене.
 Комбінацією (сполукою) з n елементів по k називають будь-яку множину з k еле-
в) (b + c)9 =
ментів, що складається з
поданих n елементів.
 Число комбінацій з n елементів по
k позначають так: Cn .
k
 Формула числа комбінацій: Cnk = ( n! )

k! n −k !
 Загальне число сполук можна обчислити за
іншою формулою: Ak
Cnk = n
Pk
 Для будь-якого натурального числа n
істинною є формула бінома Ньютона: (a + b)n =
an + C an1 n−1b + C an2 n−2b2 +...+ Cnn−1abn−1 + bn , де Cnk —
число сполук з n по k.
1. Із 15 учнів потрібно обрати 3
чергових. Скількома способами
це можна зробити?
2. Скількома способами можна вибрати 3
фарби з наявних 12 різних фарб?
3. Представ у вигляді многочлена за
допомогою трикутника Паскаля: а) (2a + 3)4;
б) (x + 1)5;
в) (b + 2c)5.
Трикутну таблицю прийнято називати трикутником Паскаля (на честь французького
математика XVII ст.).
Трикутник Паскаля складається із числових рядків (див. рис.). На першій
58
сходинці одне число, на другій — два, на третій — три і т. д. Перше й останнє число
кожного рядка дорівнює 1. Кожне з інших чисел дорівнює сумі двох розташованих над
ним чисел попереднього рядка.
1
1 1
1 2 1
1 3 3 1
1 4 6 4 1
1 5 10 10 5 1
1 6 15 20 15 6
1
Трикутник Паскаля з комбінаціями:
C00 = 1
C10 = 1 C11 = 1
C20 = 1 C21 = 2 C22 = 1
C30 = 1 C31 = 3 C32 = 3 C33 = 1
C40 = 1 C41 = 4 C42 = 6 C43 = 4 C44 = 1

… … … … … …
Cn0 Cn1 … … … Cnn−1 Cnn
Використовуючи трикутник Паскаля, робимо висновок, що, додавши числа в будь-

якому рядку трикутника Паскаля, можна отримати степінь числа 2.
Cn0 + Cn1 ++ Cnn−1 + Cnn = 2n , якщо n = 0; 1; 2; 3; … .
2. Переглянь презентацію. Сформулюй запитання щодо

3. Візьми участь у конкурсі «Сходинками до
математичного Олімпу».
1) У якому випадку подію A називають
вірогідною?
А P (A) = 0;
Б P (A) > 0;
В P (A) > 0,99; Г P (A) = 1. А Б В Г
2) Чому дорівнює медіана сукупності

даних 2; 2; 3; 4; 5 ;
6; 13?
59
А Б В Г
Урок
КОРиГУВАННя тА ВІДПРАцюВАННя НАВиЧОК
ІЗ теМи «OСНОВи теОРІї йМОВІРНОСтей, 11
МАтеМАтиЧНОї СтАтиСтиКи тА КОМБІНАтОРиКи»
А 5;
Б 3; В 4; Г 2.
3) Набираючи номер телефону, абонент забув

другу цифру номера. Яка ймовірність того,
що він з першої спроби
набере правильний номер телефону?
А 0,01;
Б 0,5;
В 0,1; Г 1. А Б В Г
4) У коробці лежить 15 кульок:

10 синіх та 5 зелених. Яка
ймовірність того, що навмання взята з
коробки кулька виявиться жовтою?
А 1;
Б 0;
В 0,5; Г –1. А Б В Г
5) Яка ймовірність того, що при

підкиданні двох гральних кубиків на
одному з них випаде одиниця, а
на іншому — трійка?
А ; Б ;
А Б В Г
В ; Г .
4. Робота з корекційними картками 8 (A–B–C).
Математичне моделювання
60
тощо.
Основи теорії ймовірності

вірогідні, неможливі і випадкові. Подію,
яка в результа- ті випробування
обов’язково відбудеться, називають вірогідною.
Подію, яка в резуль- таті випробування
не відбудеться ніколи, називають
неможливою. Подію, яка в результаті
випробування може відбутися або не
відбутися, називають випадковою.
 Дві події, які в конкретних умовах
можуть відбуватися одночасно, називають
сумісними, а ті, які не можуть
відбуватися одночасно, — несумісними.
 Якщо при випробуванні може відбутися
кілька подій і немає підстав вважати,
що одна з них може відбутися
переважніше за будь-яку іншу, то такі
події називають рівноможливими.
 Імовірність події A позначають так: P

A ( ).
 P A( )= m
n, де m — кількість
A, n — загальна кількість попарно
несумісних і рівноможливих подій.

випадки (m = n ). Імовірність неможливої події
дорівнює нулю, бо неможливій події
не сприяєжоден із можливих випадків
61
(m = 0 ). Імовірність випадкової події A
задовольняє подвійну нерівність: 0 < P A( ) <1.
Імовірність будь-якої події E задовольняє
таку умову: 0 ⩽ P E( )⩽ 1.
Основи комбінаторики
 Комбінацією (сполукою) з n елементів
по k називають будь-яку множину
з k елементів, що складається з
поданих n елементів.
 Число комбінацій з n елементів по
k позначають так: Cn . k
k!(n −k)!
n!
 Формула числа комбінацій: Cnk =
 Загальне число сполук можна обчислити за
іншою формулою:
k Ak
Cn = n
Pk
 Розміщенням з n елементів по k
(k ⩽ n) називають будь-яку множину,
що складається
з k елементів,
узятих у певному
порядку з поданих
n елементів: Ank =
n!
.
(n −k)!
 Середнім значенням n даних x1 , x2,
x1 + x2 +
… xn вибірки є число X=
x3 ++ xn
, n де xi — значення ознаки
(варіанти), n — число одиниць
 Середнє значення обчислюють за формулою:

x n1 1 + x n2 2 ++ x nk k
X= , де xi — варіанти,
n +n + +n
ni — частоти. 1 2  k
 Мода вибірки (Мо) — це значення елемента
62
вибірки, яке зустрічається частіше за
інші.
 Медіана (Me) — це так зване серединне
значення впорядкованого ряду значень випадкової
величини:
непарна, то медіана — це
число, записане посередині;
парна, то медіана — це середнє
арифметичне двох чисел, що стоять посередині.
 Розмахом (R) вибірки значень випадкової величини є різниця між
найбільшим і найменшим значеннями
величин.
I. Переглянь презентацію та за картами знань 25А–28А повтори
навчальні одиниці, вивчені на уроці, щоб розповісти їх під час
перевірки домашнього завдання.
1. Петро купив дві книги. Перша з
них на 50 % дорожча, ніж
друга. На скільки відсотків друга
книга дешевша від першої?
2. У ящику лежать лампочки, з них
мають потужність 60 Вт, —

потужність 100 Вт, інші — потужність
150 Вт. Яка ймовірність того, що взята
навмання лампочка матиме потужність 150
Вт?
3. Одночасно підкидають три монети. Визнач:

а) скільки можливих результатів у цьому експерименті;
б) з якою ймовірністю всі монети випадуть на один бік;
в) з якою ймовірністю випадуть один чи два герби.
63
Урок 12
РОЗВ’яЗУВАННя лОГІЧНих ЗАВДАНь тА
ЗАВДАНь ПРиКлАДНОГО СПРяМУВАННя
+ 60
+ 160
Задача. Учителька підготувала для контрольної роботи чотири задачі на розв’язування

лінійних нерівностей, п’ять текстових задач (із них дві на рух та три на роботу) та шість
задач на розв’язування квадратних рівнянь (у двох із цих задач дискримінант —
від’ємний). У контрольній роботі повинно бути по одній задачі з кожної із трьох тем.
Дай відповіді на запитання, подані нижче.
Запитання 1
Яка загальна кількість усіх можливих варіантів контрольної роботи?
А 20; Б 24; В 30; Г 120. Запитання 2
Яка загальна кількість усіх можливих варіантів контрольної роботи, у
А Б В Г
яких буде задача на рух?
А 120;
Б 72; В 48; Г 18. Запитання 3
А Б В Г
яких під час розв’язування квадратного рівняння у відповіді буде хоча б один
корінь?
А 80;
Б 120; В 48; Г 56. Запитання 4
А Б В Г
яких не буде подано одночасно задач на роботу та розв’язування квадратного
рівняння? Відповідь:
4. Виконай завдання.
1) Задача «Шкільна статистика».
У школі відкривають класи за профільними напрямами, у
таблиці наведено розподіл учнів за кожним із них. Дай
відповіді на запитання, подані нижче.
Профільні напрями Показники (у %)
суспільно-гуманітарний 12
природничо-математичний 8
64
фізкультурно-військовий 16
художньо-естетичний 32
виробничо-технологічний 32
Із показників у відсотках склади впорядкований ряд чисел: __________
Обчисли середнє арифметичне, медіану, розмах, моду. Середнє
арифметичне:
медіана:
розмах: мода:
2) Задача «Урок».
Після уроку з теми «Статистика» на дошці залишилася таблиця
даних. Дай відповіді на запитання, подані нижче.
Варіанта 4 7
Кратність 5 2 3
Відповідь: середнє значення — 10.
Запиши пропущене в таблиці значення:
Визнач розмах та моду розподілу даних.
Розмах: мода:
Якщо середнє значення дорівнює 15, чи будуть дані ряду чисел — цілими числами?
Підкресли правильний варіант та обґрунтуй відповідь: Так/Ні. Відповідь:
Запиши пропущене в таблиці значення, якщо у відповіді для середнього значення
записане число x.
65
Відповідь:
5. Візьми участь у конкурсі «Сходинками до
математичного Олімпу».
1) Знайди середнє арифметичне ряду чисел 15; 23; 15; 25; 16. Відповідь:
2) Знайди моду ряду чисел 15; 23; 15; 25; 16. Відповідь:
3) Знайди розмах ряду чисел 15; 23; 15; 25; 16. Відповідь:
4) Знайди медіану ряду чисел 15; 23; 15; 25; 16. Відповідь:
5) У ряді даних, який складається з 15 різних чисел, найменше число зменшили на

5 . Чи зміниться при цьому розмах ряду та як?
А Не зміниться;
Б збільшиться на 5; В зменшиться на 5; Г неможливо визначити.
А Б В Г
6) У ряді чисел 3; 5 ; 12; 27; …; 21 пропущене одне із чисел. Знайди його,
якщо розмах ряду дорівнює 35.
Відповідь:
7) Яке число пропущене в ряді 1; …; 15, якщо відомо, що середнє арифметичне
цього ряду дорівнює 7 ?
Відповідь:
8) Чи може ряд чисел мати більше однієї моди? Відповідь обґрунтуй.
Відповідь:
I. Переглянь презентацію та за картами знань 25А–28А повтори
навчальні одиниці, вивчені на уроці, щоб розповісти їх під час
перевірки домашнього завдання. II. Виконай тестові завдання.
1) Знайди моду ряду чисел 19,1; 9,1;
21,4; 9,0 ; 21,4.
А 12,4;
Б 16,0;
В 19,1;
Г 21,4.
2)
66
Знайди
середнє
арифмет
ичне
ряду
чисел
7,5;
16,6 ;
7,5;
35,0 ;
14,4.
А 7,5;
Б 16,2;
В 16,6;
Г 27,5.
3) Знайди розмах ряду чисел 12,4 ; 6,2;

25,3; 33,1; 4,0 .
А 29,1;
Б 16,2;
В 16,0;
Г 12,4.
4) Знайди медіану ряду чисел 31,0; 6 5, ;

4 1, ; 35,3; 4 1, .
А 16,2;
Б 16,0;
В 6,5; Г
4,1.
5) Чи можуть змінитися розмах та мода

ряду чисел, якщо доповнити цей ряд
найбільшим з його чисел?
А Мода може змінитися, а розмах — ні;
67
Б розмах та мода не зміняться;
В розмах та мода зміняться;
Г розмах може змінитися, а мода — ні.
III. Виконай завдання у робочому зошиті.

1. На сайті деякої організації йде щоденний
облік відвідувачів. Протягом дев’яти днів
отримали такий ряд даних: 153; 158;
153; 160; 158; 160; 160; 153; 160.
Знайди середнє арифметичне, моду,
медіану та розмах цього ряду
даних.
2. У ряді чисел 7; 12; 15; 22 ;

__; 35 ; 46 пропущене одне число.
Знайди його, якщо середнє арифметичне ряду
дорівнює 23 .
тРеНУВАльНІ ВПРАВи
До уроку 1
1. Куб, ребро якого дорівнює 3 см,
необхідно обклеїти папером. Скільки таких
кубів можна обклеїти, маючи 1 аркуш
паперу розміром 17 × 20 см?
2. Необхідно прокласти водопровід довжиною 181
м. Для цього є труби довжиною
5 м і 7 м. Скільки труб
кожної довжини знадобиться?
До уроку 2
1. Дротом довжиною 48 м необхідно обгородити
земельну ділянку прямокутної форми. Якої
довжини мають бути сторони цієї
ділянки, щоб її площа була
найбільшою?
Зразок міркувань. Нехай одна сторона ділянки
дорівнює x м, тоді інша сторона
дорівнює (24 – x) м. Площу S ділянки
обчислюють за формулою S = x(24 –
x). Отже, математична модель цієї
реальної ситуації — функція S(x)
68
= –x2 + 24x.
2. Задача Безу. Дехто купив коня і через
деякий час продав його за 24
пістолі. При цьому він втратив
стільки відсотків, скільки коштував його
кінь. За яку суму він придбав
коня?
До уроків 3–4 (задачі на сплави, розчини)

1. При виготовленні розсолу для соління
огірків потрібно 0,76 кг солі на відро
води (12 кг). Вирази у відсотках
вміст солі в розчині.
2. Скільки кілограмів 7-відсоткового розчину
потрібно долити до 5 кг 5-
відсоткового розчину, щоб він став 6-
відсотковим?
3. Петро купив дві книги. Перша з них
на 50 % дорожча, ніж друга.
На скільки відсотків друга книга дешевша
від першої?
4. Дві бригади лісорубів заготовили в
січні 900 м 3
деревини. У лютому
перша бригада заготовила на 15 %, а
друга — на 12 % більше,
ніж у січні. Відомо, що в
лютому вони заготовили 1020 м 3
деревини.
Скільки кубічних метрів деревини заготовила
кожна бригада в січні?
5. Дві бригади виготовили за місяць 140
деталей. Наступного місяця продуктивність
праці першої бригади зросла на 15 %,
а другої — на 20 %, тому
вони виготовили на 24 деталі більше,
ніж попереднього місяця. Скільки
деталей виготовила кожна бригада окремо
за 2 місяці?
6. Легковий автомобіль проїхав за 2 год
на 10 км більше, ніж вантажний
за 3 год. Якби швидкість легкового
69
автомобіля була меншою на 25 %,
а вантажного — на
20 %, то вантажний автомобіль за 5
год проїхав би на 20 км
більше, ніж легко вий за 3 год.
Знайди швидкість кожного автомобіля.
7. Є два сплави із 30- і 10-
відсотковим умістом міді. Скільки кілограмів
кожного сплаву потрібно взяти, щоб
одержати 6 кг нового сплаву із 15-
відсотковим умістом міді?
1 спосіб. Нехай потрібно взяти x кг сплаву (із 30 % умістом міді). Тоді другого
сплаву потрібно взяти (6 – x) кг.
Перший сплав містить 30 % міді, а другий — 10 %. Тому x кг першого сплаву
містять 0,3x кг міді, а (6 – x) кг другого сплаву — 0,1(6 – x) кг міді. Новий сплав має
містити 0,3x + 0,1(6 – x) кілограмів міді.
З іншого боку, 6 кг нового сплаву мають містити 15 %, або 6 · 0,15 = 0,9 (кг) міді.
Маємо рівняння: 0,3x + 0,1(6 – x) = 0,9.
Розв’язавши рівняння, знайдемо x = 1,5.
Отже, потрібно взяти 1,5 кг першого сплаву і 6 · 1,5 = 4,5 (кг) другого сплаву.
Відповідь: 1,5 кг; 4,5 кг.
2 спосіб. За допомогою хреста Пірсона.
30 % 5 ч.
1 ч. 6 кг
15 %
10 % 15 ч.
3 ч.
Рівняння: x + 3x = 6; 4x = 6; x = 1,5
(кг) — 30 % сплаву; 3 · 1,5 = 4,5
(кг) — 10 % сплаву. Відповідь: 1,5
кг; 4,5 кг.
8. Маємо два сплави міді й цинку.

Перший сплав містить 9 %, а
другий — 30 % цинку. Скільки потрібно
взяти кілограмів першого сплаву та
скільки кілограмів другого, щоб отримати
сплав масою 300 кг, що містіть 23 %
цинку?
9. Щоб одержати 100 л 48%-го розчину
азотної кислоти, змішали 40%-й розчин
цієї кислоти із 60 %-м розчином.
70
Скільки літрів кожного з розчинів
використали?
10. Скільки грамів 3-відсоткового й скільки
грамів 8-відсоткового розчинів солі потрібно
взяти, щоб отримати 260 г 5-відсоткового
розчину?
11. Наявно 735 г 16-відсоткового розчину йоду
в спирті. Необхідно отримати 10-
відсотковий розчин йоду. Скільки грамів
спирту потрібно додати до цього 16-
відсоткового розчину?
12. Змішали 30 %-й розчин сірчаної кислоти
з 10%-м розчином цієї кислоти
й одержали 300 г 15%-го розчину.
Скільки 10%-го розчину кислоти при
цьому використали?
13. Після того як змішали 50-відсотковий
і 20-відсотковий розчини кислоти,
отримали 900 г 30-відсоткового розчину.
Скільки грамів кожного розчину змішали?
До уроків 5–6
1. У шафі знаходиться 3 пари черевиків
різного розміру. З них випадково
обирають два черевики. Знайди ймовірність
того, що вони парні.
2. Серед наведених подій вибери випадкові:
«Завтра буде сонячний день»; «Ти
виграєш 1000 000$»; «Тобі зателефонує слон»; «У
результаті підкидання грального кубикавипадає
4 очки»; «З трьох пострілів у
мішень відбулося 4 влучення в
ціль».
3. У скриньці знаходиться 14 кульок, із
них 9 білих і 5 чорних.
Знайди ймовірність того, що навмання
вибрана кулька буде: а) білою; б)
чорною; в) зеленою.
1. Для розв’язування задачі 5 учнів
витратили часу: 12 хв; 7 хв; 9 хв;
10 хв; 11 хв. Скільки часу в
середньому витратив один учень для
розв’язування задачі?
2. Спортсмен зробив 40 пострілів у
71
мішень і вибив 10 очок 18
разів, 9 очок — 10 разів, 8
очок — 6 разів і 7
очок — 6 разів. Скільки очок
у середньому вибив спортсмен за один
постріл?
3. Учитель фіксував кількість помилок, допущених
учнями на контрольній роботі. Було
одержано такі результати:
Кількість помилок 0 1 2 3 4 5
Кількість учнів 3 11 6 5 3 2
 Побудуй полігон частот одержаних результатів.
Скільки помилок у середньому припадає
на одного учня?
4. Знайди середній зріст учнів вашого
класу, а також середній зріст учнів,
які в списку класного журналу мають
номери 1; 5; 9; … (кожний
наступний на 4 більший від
попереднього). Порівняй знайдені середні
значення.
1. Скільки чотирицифрових чисел (без повторень
цифр у записі числа) можна скласти
із цифр: а) 0, 1, 2, 4,
6, 8, 9; б) 0, 1, 3,
4, 7, 8?
2. Визнач, чи є істинними подані рівності.
а) P5 = 5 · P4; б) P100 = 100 · P99; в) P6 = 6 · P5; г) Pn = n · Pn – 1.
3. Денний розклад містить 4 уроки з
різних предметів. Скількома способами
можна скласти цей розклад, якщо всього
12 предметів?
4. З пункту A до пункту B ведуть
5 доріг, а з пункту B до
C — 4 дороги. Скількома
способами можна проїхати з A до
C через B?
5. Є 10 апельсинів та 3 яблука.
Скількома способами можна вибрати 3
апельсини та одне яблуко?
6. У класі 15 хлопчиків та 10
дівчаток. Потрібно обрати двох хлопців
та двох дівчаток для участі в
конкурсі. Скількома способами можна це
72
зробити?
7. У шкільній їдальні три види соків
та чотири види пиріжків. Скількома
способами учень може купити 1 сік та
1 пиріжок?
8. Скількома способами можна розставити на
полиці 6 книжок?
9. Галина хоче викликати таксі. В одному
таксопарку 40 автомобілів, а в
іншому — 20 автомобілів. Скількома
способами Галина може зробити замовлення?
ВІДПОВІДІ
Урок 1
7. а) 15 м; 25 м; б) квадрат: a = 20 м; в) 25 дощок; г) 75 км/год; д) 18 год; е) 18 коней.
ДЗ Розділ II. а) 1 год; б) на 10 км/год.

Урок 2
5. г) 27 км/год. 8. 45 км/год; 50 км/год.
ДЗ Розділ II. 1. Квадрат: a = 150 м. 2. 3 км/год.
Урок 3
7. а) 375 грн; б) 83 %; в) 19 %; г) на 5,5 %; д) 500 грн.

ДЗ Розділ II. 1. 2,4 кг. 2. 480 грн. 3. На 19 %.
Урок 4
5. а) 216 000 грн; б) 129 600 грн; через 8 років. 9.1. а) 254,4 грн; б) 988,8 грн.
9.3. 18 564 грн. 9.4. 2 000 грн. ДЗ
Розділ II. 2. 5 000 грн.
Урок 5
9. а) ; б) ; в) ; г) 0. 10. 1Г 2В 3А 4Д
ДЗ Розділ II. 1. . 2. 0,996. 3. а) ; б) ; в) ; г) ; д) .
Урок 6
ДЗ Розділ II. 1. . 2. . 3. . 4. P A( ) = P B( ) = .
Урок 9
9. 24. 10. 5 040. 12. а) 30; б) 120; в) 210; г) 96. ДЗ
Розділ II. 1. 60. 2. 120. 3. 40 320.
Урок 10
ДЗ Розділ II. 1. C153 = 455. 2. C123 = 220.
73
Урок 11
ДЗ Розділ II. 1. На 33 %. 2. P A( )= . 3. а) 8; б) ; в) .
74
УДК [512:373.5](076)
А45
«Схвалено для використання у загальноосвітніх навчальних закладах» (лист
ДНУ «ІМЗО» Міністерства освіти і науки України від 23.07.2020 № 22.1/12-Г-
643)
А45 Алгебра. 9 клас : зошит з друкованою основою : у 9 ч. Ч. 7 / І. В. Гавриш, С. О.
Доценко, О. А. Горьков, С. Б. Скиба. Харків : Інтелект України, 2022. 64 с.
ISBN 978-966-447-491-4
УДК [512:373.5](076)
Алгебра
9 клас
Зошит з друкованою основою Частина 7
Гавриш Ірина Володимирівна

Доценко Світлана Олексіївна
Горьков Олексій Андрійович Скиба
Світлана Борисівна
Відповідальний редактор Г. С. Супруненко
Редактор Я. В. Онищенко Комп’ютерне
макетування М. О. Трубаєва
Підп. до друку 22.11.2021. Формат 60х90/8.

Друк офсетний. Папір офсетний. Ум. друк. арк. 8. Наклад
2250 прим. Зам. № 1117.
Видавництво ТОВ ВБ «Інтелект України», а/с

11899, м. Харків, 61037.
Тел.: (057) 757-09-40. E-mail: office@intellect-ukraine.org
Свідоцтво суб’єкта видавничої справи ДК № 4508 від
19.03.2013.
Адреса для листування: 61037, м. Харків, а/с 11899, ТОВ ВБ «Інтелект України».
Віддруковано з готових форм у друкарні ПП «Модем», вул. Восьмого

березня, 31, м. Харків, 61052. Тел.: (057) 758-15-80. Свідоцтво суб’єкта
видавничої справи ХК № 91 від 25.12.2003.
©
ТоварисТво
з
обмеженою
відповідальнісТю
ISBN 978-966-447-491-4
«національний інТелекТ», 2022

9 7 2021 22

Uploaded by

Document Information

Original Title

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

9 7 2021 22

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

1

Науково-педагогічний проєкт «Інтелект

І. В. Гавриш, С. О. Доценко, О. А. Горьков, С. Б. Скиба

Відео до уроків можна переглянути через QR-коди

3. Прочитай інформацію в рамочці. Відтвори

термін «модель» походить від лат. modulus, що означає «міра», «зразок», 3

Сфера застосування математичних методів

 Склади «асоціативний кущ» з теми

4. Прочитай інформацію в рамочці. Відтвори

Моделювання — це спосіб дослідження будь-яких об’єктів, процесів чи явищ

 Наведи приклади математичних моделей:

A — подана прикладна задача, B — її математична модель, C — відповідь для

6. Розглянь зразки розв’язування прикладних задач

Аналізуючи одержану відповідь та враховуючи, що кількість аркушів в альбо- мі —

Розглянемо прикладну задачу, математичною моделлю якої є функція.

1) Функція y = x(40 −2x) або y = −2x2 + 40x є квадратичною функцією.

y = ax2 + bx + c . У цьому випадку a = −2 , b = 40. Отже, x0 = = 10 .

Алгоритм розв’язування прикладної задачі

 Розв’яжи задачу за поданим алгоритмом,

в) Обчисли кількість дощок довжиною 6 м і шириною 0,25 м, необхідних для того,

д) Один із робітників може виконати певне завдання за 30 год, а інший — за 45 год.

е) Задача Феофана Прокоповича.

 Тренувальні вправи (с. 60).

 Обчисли усно. Запиши відповіді.

Моделювання — це спосіб дослідження будь-яких об’єктів, процесів чи явищ

 Визнач, за допомогою яких математичних

 Наведи приклад реальної ситуації,

5. Повтори інформацію в рамочці. Відтвори

Алгоритм розв’язування прикладної задачі

 Розв’яжи задачу за поданим алгоритмом,

сейні через t секунд, якщо зараз у ньому 100 м3 води?

б) Чи достатньо одного мільйона літрів води для проведення змагань з плавання

б) Укажи час, коли температура дорівнювала 0 °С, 2 °С.

в) Укажи температуру повітря о 5 год, о 19 год.

г) Укажи проміжок часу, протягом якого температура підвищувалась від –1 °С

д) Укажи найменшу та найбільшу температуру повітря, яка була цієї доби.

7. Витрати на перевезення одного й того

8. Два поїзди вийшли з міст A

Знаходження Знаходження числа Знаходження

2) Подай число у вигляді відсотків.

г) 0,01 = ______ д) 1,5 = _______ е) 4 = ______

За 100 % приймається вся величина.

 Виконай тестові завдання. Познач правильну

г) Ціну товару знизили на 10 %, а потім нову ціну підвищили на 5 %. На скільки

значення величини). Для позначення відсотків

використовують знак «%».

 Алгоритм знаходження відсотка від числа

якщо при розв’язуванні задачі нарахування відсотків постійно обчислюють

Зразок 2 (задача на складні відсотки). Петро зробив вклад на рахунок у банку на

якщо при розв’язуванні задачі для обчислення відсотків на кожному

Банківські відсотки — відсоткові гроші по банківських вкладах, що нараховуються:

внесок; p — відсоткова щомісячна ставка; n — кількість місяців, за які нараховується

внесок; p — відсоткова щорічна ставка; n — кількість років; An — нарощений капітал.

1.Прочитай вислів Д. Пойа — угорського,

одного з розділів математики. Основними поняттями теорії ймо вірностей є подія та

Подію визначають як результат спостереження, досліду, експерименту.

 Серед зазначених подій знайди вірогідні,

Дві події, які в конкретних умовах можуть відбуватися одночасно, називають

 Визнач, чи сумісні події A

6. Запам’ятай інформацію в рамочці.

Частота = Кількість появ події, яка цікавить .

Кількість випробувань (спостережень)

 Запам’ятай інформацію в рамочці. Відтвори

г) 0,01 = __ д) 1,5 = _ е) 4 = ____