Міністерство освіти і науки України

Рівненський фаховий коледж економіки та бізнесу

Реферат
На тему:
Історія розвитку комп’ютера

Виконала:
Студентка групи ІПЗ-3
Бондарчук М.В.
Перевірив:
Бойчук М.М.

Рівне 2022 рік

 Зміст
Вступ 3
Розділ 1 Історія виникнення комп’ютера 4-7
1.1 Історія виникнення ЕОМ 4-5
1.2 Хто і коли придумав перший електронний комп’ютер? 5-6
1.3 Хто створив перший персональний комп’ютер? 6-7
Розділ 2 Найдавніші комп’ютери 8-11
2.1 Механічні рахівниці 8
2.2 Перші комп’ютери, які працювали на електриці 8-9
2.3 Комп’ютери у час вдосконалення 9-11
Розділ 3 Покоління комп’ютерів 12-15
3.1 Перше покоління 12
3.2 Друге покоління 12
3.3 Третє покоління 13
3.4 Четверте покоління 14
3.5 П’яте покоління 14-15
Висновок 16
Список літератури 17
 Вступ
“Сьогодні вже неможливо уявити своє життя без
персонального комп'ютера. Звичайний системний блок, до
якого ми всі так давно звикли став абсолютно буденною
річчю. Ми вже не звертаємо на нього уваги як на диво техніки
і на геній людського прогресу. Сьогодні кожен, скільки б йому
не було років, може зайти додому і вільно скористатися
стандартним пакетом послуг, які встановлені на будь-якому
комп'ютері. Але не варто забувати про той величезний і
важкий шлях, який виконали ЕОМ для того, щоб стати
сьогоднішнім комп'ютером, адже винайдення та
удосконалення подібної системи - дуже серйозний крок для
всього людства.”[1]
 Розділ 1 Історія виникнення ком’ютера
Історія виникнення ЕОМ
“Німецький інженер Конрад Цузе був першим, хто успішно
здійснив ідею створення обчислювальної машини на основі
двійкової системи числення. У 1936 році він початків
конструювати обчислювальний апарат, що працює в двійковій
системі числення, що згодом був названий Zuse ( (Z1..
Громіздкі статистичні обчислення для здійснення складних
інженерних розрахунків повинні були стати
автоматизованими, що було дотепер неможливо. Машина
Цузе стала першим вичислювальним автоматом із
програмним керуванням і вважається першим комп'ютером.
1941 р. - Комп'ютер першого покоління "на реле".
Цузе одним із перших у 1941 році зумів побудувати діючу
модель Zuse 3 на базі Z1, що перебувала з 600 реле
рахункового пристрою і 2000 реле пристрою пам'яті. Числа
можна було „записати" у пам'ять і "зчитати" відтіля за
допомогою електричних сигналів, що проходили через реле.
Реле або пропускали сигнал, або не пропускали. Керуюча
програма була закодована за допомогою перфорованої
стрічки, виготовленої з бракованої кіноплівки, що було
актуально при дефіциті папери в роки війни. Машина
зчитувала програму механічно крок за кроком (лінійно), тому
робити розгалужені обчислення було поки неможливо. Zuse 3
проводила від 15 до 20 обчислювальних операцій у секунду.
Перша електронно-обчислювальна машина
До 1942 року всі обчислювальні машини працювали на
механічних або електромеханічних елементах (реле), і тільки
з цього року почали частіше застосовуватися електронні
лампи як для збереження, так і для обробки даних. Це
дозволило збільшити швидкість роботи машин у тисячу разів.
Перша електронно-обчислювальна машина була розроблена
Джоном Алтансоффом і Клиффордом Берри, і на її базі в 1946
році під керівництвом Дж. Проспера Зккерта і Джона Маушли
був побудований ENIAC (Electronic Numeral Integrator and
Calculator) за замовленням військового відомства СІЛА.
Вага машини складала 30 тонн, вона вимагала для
розміщення 170 квадратних метрів площі. ENIAC містив 18 000
електронних ламп замість тисяч механічних деталей. Рахувала
машина в двійковій системі і робила 5000 операцій
додавання або 300 операцій множення в секунду. Уведення
даних здійснювалося через перфоровані карти. На жаль,
машина працювала лише половину передбаченого часу, тому
що нерідко 67 електронних ламп виходили з ладу протягом
однієї години, і весь процес рахунку зупинявся.

Хто і коли придумав перший електронний комп’ютер?

У 1942 році американський фізик Джон Атанасов і його
аспірант Кліффорд Беррі розробили і почали монтувати
перший електронний комп’ютер.
Робота не була завершена, але дуже вплинула на творця
першого електронного комп’ютера ЕНІАК. Та людина, хто
придумав комп’ютер ЕНІАК — першу електронно-
обчислювальну цифрову машину, був Джон Моклі,
американський фізик і інженер. Джон Моклі узагальнив
основні принципи побудови ЕОМ на основі досвіду розробки
машин і в 1946 році світу постав справжній електронний
комп’ютер ENIAC.
Керівником розробки був Джон фон Нейман, викладені ним
принципи і структура ЕОМ в подальшому так і стали
називатися — фон-Неймановская. Так що на питання про те, в
якому році створили комп’ютер, де був створений перший
комп’ютер і хто створив перший комп’ютер можна відповісти
по-різному. Якщо мова йде про перший комп’ютері взагалі (в
даному випадку механічний), то творцем такого можна
вважати Конрада Цузе, а країну, в якій винайшли перший
комп’ютер — Німеччиною. Якщо ж вважати першим
комп’ютером саме електронний комп’ютер, то це буде ENIAC,
винахідник, відповідно, Джон Мокли, а країна — США. Перші
комп’ютери все ж були далекі від тих, якими ми зараз
користуємося — персональними комп’ютерами. Вони були
величезними, займали значні площі, спів мірні з площею
багатокімнатної квартири, а важили кілька десятків тонн!
Персональні ж комп’ютери (ПК) з’явилися значно пізніше.

Хто створив перший персональний комп’ютер?

Створення перших персональних комп’ютерів стало можливо
тільки в 1970-х роках. Деякі люди стали в домашніх умовах
збирати комп’ютери заради дослідницького інтересу, так як
корисного застосування в домашніх умовах комп’ютерів
практично не було. І в 1975 році з’явився перший
персональний комп’ютер Altair 8800, який став комерційно
успішним першим ПК. Творцем першого персонального
комп’ютера став американський інженер Генрі Едвард
Робертс,який так само був засновником і президентом
компанії Micro Instrumentation and Telemetry Systems, яка
почала випуск першого ПК. Altair 8800 з’явився
«начальником» буму комп’ютеризації населення. Перші
персональні комп’ютери, і навіть комп’ютери початку 90-х
були на багато порядків слабкіше сучасних. Досить сказати,
що обсяг пам’яті сучасною не найкрутішої «флешки» можна
порівняти з усією дисковою пам’яттю кількох тисяч (!!!)
персональних комп’ютерів початку 90-х. І так аналогічно за
всіма іншими показниками. Фантастичний ривок в
продуктивності сучасних персональних комп’ютерів в 2000-х
роках пов’язаний в першу чергу з розвитком нових технологій
в галузі електроніки та нанотехнологій.”[2]
 Розділ 2 Найдавніші комп’ютери
Механічні рахівниці
“Найпершу механічну рахівницю, яка мала практичне
застосування (вона складалася з набору ричажків і коліщат),
винайшов у 1642 р. французький математик Блез Паскаль.
Щоб скористуватися таким приладом потрібно було набрати
два числа на лицевій панелі, повернути ручку і тоді машина
проводила об числення введених у неї чисел, але множити
або ділити вона ще не могла.
У 1832 р. англійський математик і винахідник Чарльз Бебідж
сконструював першу програмну рахувальну машину, яку він
назвав аналогічною машиною. Особливість цієї машини
полягала в тому, що для виконання операцій їй була потрібна
не людина а набір інструкцій. Такі інструкції представляли
собою визначений візерунок дірочок на карточках-
перфокартах. Вони стали прикладом перших обчислювальних
програм. Нажаль цю аналітичну машину не вдалося довести
до робочого стану.

Перші комп’ютери, які працювали на електриці

Ідею Бебіджа після створення програмуючої обчислювальної
машини вчені скористалися в 30-40-х рр. ХХ ст. Але замість
великої кількості механічних деталей, які потрібно було
машині Бебіджа, вчені змусили працювати в обчислювальних
машинах електрику (перша програмуюча машина у 1805 р.
була створена інженером Жозефом-Марі Жаккаром, ткацький
станок, який міг створювати на тканині різноманітні візерунки
із шовкових ниток різного кольору. Саме прекрасне у
винохідці було те, що станок створював візерунки на тканині
по інструкції, яка представляла собою карточку з дірочками,
розміщеними у ви значеному порядку. Ці карточки-інструкції і
були першими порограмами. Для кожного малюнка своя
перфокарта).
Електро-обчислювальні машини (ЕОМ) мали запам’ятовувати
цифри та іншу інформацію і зберігати її у своїй пам’яті. Для
цієї цілі використовувалися переключателі, які називались
“реле”. Їх контакти закривались або розкривались при
проходженні по них електричного струму. У кінці 30-х рр. в
американському Гарварді був створений “Марк – 1” – це
комп’ютер з великою кількістю реле, здібний складати,
вичитати, множити і ділити дуже великі числа для виконання
кожної обчислювальної операції. Йому потрібно було близько
4 секунд.-

Комп’ютери у час вдосконалення

1. Напівпровідниковий транзистор.
У перших ЕОМ основними робочими елементами були
електричні лампи, або вакуумні електричні трубки. На
зовнішній вигляд вони були схожі на електричні лампи. Вони
включалися і виключалися під дією електричних сигналів, але
при роботі сильно перегрівались і часто виходили з ладу.
Наступним кроком уперед в обчислювальній техніці стало
створення у 1948 р. напівпровідникових транзисторів. Вони
виконували такі ж функції, що і електронні лампи, але вони
значно менші по розміру (трохи більші за горошину),
надійніші в експлуатації і більш стійкі. До того ж вони
використовували набагато менше електроенергії і були
дешевші у виробництві.
Таким чином стало можливим створення ЕОМ. Менших
розмірів і з більшими швидкодіями. В 60-ті рр. їх вже
використовували в приватних компаніях і державних
установах. З’явилися ЕОМ різних типів, деякі з них розмірами
як кімната. Дістали назву “Велике ЕОМ”, інші ті, що менші і
могли поміститися на столі і дістали назву міні-ЕОМ.
2. Кремнієва мікросхема.
Поява інтегральних схем, або кремнієвих чіпів, в 70-ті рр. ХХ
ст. означало ще один великий етап в розвитку ОТ. ЕОМ стали
ще більш компактними і дешевими. Оскільки інтегральна
схема здатна замінити тисячі інтегральних транзисторів і
зменшується вона на поверхність кремнієвого стану площею
близько 10 кв. мм.
ЕОМ до того часу стали на стільки невеликими і дешевими,
що більшість людей стали думати чи не купити б їм настільки
корисну машину. Оскільки основні інтегральні схеми для ЕОМ
за свій мініатюрний розмір дістали назву мікропроцесори, і
номер покоління ОМ дістали приставку “мікро”, а по
українському стали найчастіше називати просто
комп’ютерами. Однією із перших вдалих розробок, придатних
для рішення щоденних задач у домашніх умовах, стали “Епл”
(“Apple”), з’явившись на ринку у 1977 р.
3. НВІС (технологія).
У 80-ті рр. електронники розробили технологію НВІС
(технологія створення над великих інтегральних схем). Одна
така інтегральна схема включає в себе десятки тисяч
транзисторів і всі вони розміщуються на кристалі кремнію,
меншого за людський ніготь. Так був створений домашній
комп’ютер. Іншим словом ПК (персональний комп’ютер)
скорочене позначення цього терміна по англійському – РС.
Під час створення більшості сучасних комп’ютерів
використовувалася технологія НВІС у порівнянні з першими
ЕОМ. Сьогоднішні машини видаються чудом техніки. І прогрес
у даній області все прискорюється. Тому витягуючи із коробки
тільки що куплений комп’ютер, можете думати, що він уже
майже застарілий.”[3]
 Розділ 3 Покоління комп’ютерів
Перше покоління
“Перше покоління (1950г). Елементної базою комп'ютерів
першого покоління були вакуумні електронні лампи, які
сьогодні ще можна побачити в старих телевізорах і
радіоприймачах. Тисячі ламп були в металевих шафах, які
займали багато місця. Важила така машина десятки тонн. Для
її роботи була потрібна електростанція. Для охолодження
машини використовували потужні вентилятори.
Програмування виконували в кодах машини, доступ до якої
мали тільки фахівці-професіонали.

Друге покоління
Друге покоління (1960г). Базою комп'ютерів другого
покоління були транзистори , які замінили електронні лампи.
Транзистори значно менше ламп і споживають значно менше
енергії. Тому розміри комп'ютера зменшилися. Можливості ж
збільшилися , оскільки з'явилися мови програмування
високого рівня і програмне забезпечення. Програмування
стало доступним і для непрофесіоналів в області комп'ютерів .
У програмному забезпеченні були заздалегідь розроблені
програми вирішення найбільш типових завдань. Швидкодія
машин досягла сотень тисяч операцій за секунду. Значно
збільшилася оперативна пам'ять. Найбільш поширеними були
такі марки машин: " Еліот " (Англія) , "Сіменс" (ФРН) , " Стретч
" , " CDC " ( США ) , "роздає - 2 " , серія " Мінськ" , "Урал" , "
Найро " , "Мир" , " Бзсм -б " ( в нашій країні) .
 Третє покоління
Трете поколіня (1970г). Елементна база комп'ютерів третього
покоління - інтегровані пристрої ( інтегральні схеми , чіпи ) .
Інтегроване пристрій - це невелика пластинка з чистого
кремнію , на якій є мініатюрні електронні елементи :
транзистори , резистори і т.п. .
Таких елементів на квадратному сантиметрі спочатку було
кілька тисяч. Значно збільшилися швидкодія ( до декількох
мільйонів операцій за секунду) і об'єм оперативної нам'яті .
Розвинулося програмне забезпечення . Зручність у
користуванні відкрило широкий доступ до комп'ютерів. Така
машина може одночасно вирішувати кілька завдань ,
виконуючи кілька програм.
Користувачам немає потреби працювати безпосередньо з
нутрощами комп'ютера не відходячи ні на крок , так - як є
пульт управління. Для роботи їм надані термінали
(клавіатура , дисплей і пристрої введення - виведення ) , які
можуть бути віддалені від комп'ютера на чималі відстані. Для
збереження інформації використовують магнітні стрічки і
магнітні диски. Магнітні носії інформації стали витісняти
перфокарти і перфострічки . Почався перехід до інформатики .
Машини третього покоління - серія " ІВМ - 360 " , " ІВМ - 370 "
в США , серія ЕС в нашій країні - аналог серії " ІBM " . Розробка
проекту машини третього покоління коштувала фірмі ІBM в 60
-х роках 5 мільярдів доларів.
 Четверте покоління
Четверте покоління (1980г). Елементної базою комп'ютерів
четвертого покоління є великомасштабні інтегровані пристрої.
Прогрес , у фізиці , напівпровідників дав можливість
розмістити велику кількість елементів на маленькому
кристалі кремнію (десятки тисяч на квадратному сантиметрі ) .
Крім того , на одному кристалі кремнію стало можливо
розмістити пристрій, який відтворює роботу процесора. Такі
кристалічні процесори називаються мікропроцесорами . Це
зумовило появу мікрокалькуляторів , персональних
комп'ютерів , які можна розміщувати на звичайному
робочому столі , а також потужних багато процесорних
комп'ютерів. Збільшилися швидкодія ( до мільярда операцій
за секунду) , ємність оперативної пам'яті , зручність у
користуванні. Масове виробництво і збут забезпечили різке
зниження цін на комп'ютерну техніку.
Користувач знову сів за пульт управління , але вже
персонального комп'ютера. Найпотужніші машини четвертого
покоління: «Ельбрус» у нашій країні, американські машини
серії " Крей " та інші .
На рівні четвертого покоління відбулося поділ машин на
великі обчислювальні машини та персональні комп'ютери.
Сьогодні вже є кілька поколінь персональних комп'ютерів.

П’яте покоління
П'яте покоління (1990г). Базою комп'ютерів п'ятого покоління
стали дуже великі масштабні інтегровані пристрої , які містять
сотні тисяч елементів на квадратному сантиметрі .
У 1980 р. японський уряд і деякі фірми оголосили десятирічну
програму створення комп'ютерної системи п'ятого покоління ,
яке мала базуватися на використанні штучного інтелекту ,
експертних систем і природної мови спілкування. Цю
програму назвали " японським викликом " , оскільки
авангардна роль в галузі комп'ютерної техніки сьогодні
належить США .
Ну а зараз , можна виділити , ще п'ять поколінь
персонального Pentiumа плюс нова оперативка , бездротовий
зв'язок , управління голосом , передача запаху , 200 гігабайт в
кишені і 20 на одному диску , розмір калькулятора”[4]
 Висновок
“Якщо проаналізувати розвиток електронно-обчислювальних
машин на кожному етапі, можна уявити собі, наскільки
сильно наука стрибнула вперед за такий короткий проміжок
часу. Комп'ютери, що одержали свою назву від початкового
призначення - виконання обчислень, одержали друге, дуже
важливе призначення. Вони стали незамінними помічниками
людини в її інтелектуальної діяльності і основним технічним
засобом інформаційних технологій.
За останні сто років ми так далеко пішли вперед, що важко
навіть уявити, що чекає на нас ще через сотню років, адже
людство не стоїть на місці, і прогрес невблаганно біжить
вперед.”[5]
 Список літератури
[1] https://snezhaaa08.blogspot.com/2019/09/blog-post.html
[2]https://sites.google.com/site/komputertvijpomicnik/
komputer--tvij-pomicnik/istoria-viniknenna-komputera
[3]https://sites.google.com/site/istriavineknennakompute/
istoriie-ta-teoriie-vineknenna-komp-utera
[4] https://sites.google.com/site/komputernaevoluciaua/evolucia
[5] https://snezhaaa08.blogspot.com/2019/09/blog-post.html